Приклад звіту з енергоаудиту, НВЦ Теплокомплект

1

ПП «НВЦ Теплокомплект»

36022 м.Полтава, вул. Панянка, 36 тел. (0532) 521-913; 571-543

e-mail:[email protected] www.tecom.com.ua

Т Е Х Н І Ч Н И Й З В І Т

про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 по вулиці Молодіжній, 26 в

місті Комсомольську та розробку рекомендацій щодо покращення її енергоефективності.

Том 3

Комсомольськ 2010

2

Т Е Х Н І Ч Н И Й З В І Т

про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 по вулиці Молодіжній, 26 в

місті Комсомольську та розробку рекомендацій щодо покращення її енергоефективності.

Том 3

Директор

«НВЦ Теплокомплект» С. О. Парасочка

Виконавці енергоаудитори: ________________ С. О. Парасочка ________________ Ю.М. Степаненко ________________ В. М. Хрящевський ________________ М.М. Сурмач ________________ А.А. Говтвяниця

ПОГОДЖЕНО: __________________ ___________________ ____________________

Комсомольськ 2010

3

Cклад технічного звіту про проведення енергетичного аудиту освітніх закладів міста

Комсомольська:

Том 1. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту освітніх закладів в місті Комсомольську та розробку рекомендацій щодо покращення їх енергоефективності. Загальна частина.

Том 2. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, вул. Миру, 5

Том 3. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, вул. Молодіжна, 26

Том 4. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту гімназії ім. В.О. Ніжніченка (№ 3) вул. Добровольського, 27

Том 5. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, вул. Конституції, 20

Том 6. Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту НВК ім. Л.І. Бугаєвської (№ 5), вул. Конституції, 20

Том (5-6)* Техніний звіт про проведення енергетичного аудиту загальношкільного блоку для ЗОШ № 4 та НВК (№ 5). Розробка рекомендацій щодо покращення енергофектив-ності будівель ЗОШ № 4 та НВК (№ 5) та техніко-економічних показників для комплексу будівель.

Том 7.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6, вул. Добровольського, 65

Том 8.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Горобинка» вул. Конституції, 40

Том 9.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Дзвіночок» пров. Молодіжний, 8

Том 10.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Дюймовочка» вул. Добровольського, 19

Том 11.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Золота рибка» вул. Леніна, 70-а

Том 12.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Казка» вул. Добровольського, 61

Том 13.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Попелюшка» вул. Конституції, 38

Том 14.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Росинка» вул. Леніна, 26

Том 15.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Сонечко» вул. Гірників, 29

Том 16.

Технічний звіт про проведення енергетичного аудиту ДНЗ «Чебурашка» вул. Леніна, 29

4

Зміст тому 3.

1

Вихідні дані………………………………………………………………………………………..…...

6

стор

2

Обстеження будівлі закладу та систем опалення, вентиляції, водопостчання та елект- ропостачання………………………………………………………………………………………….

11

стор

3

Розробка енергетичного паспорту існуючої будівлі школи…….……………..……………….

21

стор

4

Розробка проекту енергетичного паспорту школи після впровадження енергозберігаю-

чих заходів (термомодернізації)…………………………………………………………..……….

30

стор

5

Визначення розрахункового споживання енергоносіїв………………………………………...

34

стор

5.1. Визначення розрахункових теплових навантажень та річного споживання тепла

для потреб опалення та вентиляції……………………………………………………………….

34

стор

5.2. Визначення розрахункового споживання питної (холодної) води……………………… 36 стор

5.3. Визначення розрахункового споживання гарячої води…………………………………... 37 стор

5.4. Визначення розрахункового водовідведення……………………………………………… 38 стор

5.5. Визначення розрахункового споживання електричної енергії…………………………. 38 стор

6

Аналіз фактичного споживання енергоносіїв. Визначення потенціалу енергозбереження та потенційної економії коштів. Аналіз структури енергоспоживання

з урахуванням потенціалу енергозбереження…………………………………………………..

39

стор

7

Розробка енергозберігаючих заходів…………………………………………………………….

42

стор

8

Розробка техніко-економічних показників впровадження енергозберігаючих заходів……

46

стор

9

Розробка екологічних показників впровадження енергозберігаючих заходів………………

53

стор

Додатки:

Додаток 1. Попередні вихідні дані Додаток 2. Інформація для розробки енергетичного паспорта будівлі. Додаток 3. Довідка про фактичні витрати теплової енергії за 2008-2010 рр.

Додаток 4. Довідка про фактичні витрати гарячої води за 2008-2010 рр.

Додаток 5. Довідка про фактичні витрати питної (холодної) води за 2008-2010 рр.

Додаток 6. Довідка про фактичний об’єм водовідведення за 2008-2010 рр.

Додаток 7. Довідка про фактичні витрати електричної енергії за 2008-2010 рр.

Додаток 8. Енергетичний паспорт існуючої будівлі ЗОШ № 2:

- додаток 8.1. Енергетичний паспорт існуючої будівлі школи (Форма Ф1).

5

- додаток 8.2. Порядок складання енергетичного паспорту. Розрахунок теплотехнічних та

енергетик-них параметрів енергетичного паспорту існуючої будівлі школи.

- додаток 8.3. Розрахунок опору теплопередачі зовнішніх стін та зовнішніх дверей.

- додаток 8.4. Розрахунок опору теплопередачі покрівлі будівлі. - додаток 8.5. Розрахунок опору теплопередачі стін в грунті та підлоги..

- додаток 8.6. Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі світлопрозорих

конструкцій та температурного перепаду конструкцій в залежності від коефіцієнту скління.

Додаток 9. Проект енергетичного паспорту будівлі ЗОШ № 2 після впровадження енергозберігаючих

заходів (термомодернізації): - додаток 9.1. Проект енергетичного паспорту школи (Форма Ф1) (перспектива) після

впровадження енергозберігаючих заходів

- додаток 9.2. Порядок складання проекту енергетичного паспорту. Розрахунок теплотехнічних

та енергетик-них параметрів енергетичного паспорту після впровадження енергозберігаючих

заходів.

- додаток 9.3. Розрахунок опору теплопередачі зовнішніх стін та зовнішніх дверей.

- додаток 9.4. Розрахунок опору теплопередачі покрівлі будівлі. - додаток 9.5. Розрахунок опору теплопередачі стін в грунті та підлоги..

- додаток 9.6. Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі світлопрозорих

конструкцій та температурного перепаду конструкцій в залежності від коефіцієнту скління.

6

1. Вихідні дані.

Загальноосвітня школа № 2 (ЗОШ № 2) споживає такі енергетичні ресурси:

� Електроенергію. Постачальник – Комсомольська філія ВАТ «Полтаваобленерго»

(ВАТ «ПОЕ»);

� Теплову енергію. Постачальник – підприємство «Комсомольськтеплоенерго»;

� Гарячу воду. Постачальник – підприємство «Комсомольськтеплоенерго»;

� Холодну питну воду. Постачальник – виробниче управління водопровідно-

каналізаційного господарства (ВУВКГ)

Водовідведення (каналізація) теж здійснюється виробничим управлінням водопровідно-

каналізаційного господарства

Оплата за спожиті енергоресурси здійснюється помісячно на підставі рахунків, що

надаються постачальниками.

Теплопостачання здійснюється від центральних теплових мереж міста. Тепло

використовується для потреб опалення. Проектом передбачені припливні вентиляційні установки з механічним спонуканням, що передбачають підігрів припливного повітря в

калориферних установках. Через недосконалість вентиляційних систем та їх високу

енерговитратність припливні вентиляційні системи не експлуатуються. Витяжна вентиляція

здійснюється за рахунок природного спонукання через витяжні вентиляційні канали за

виключенням кухні, де обмін повітря здійснюється за рахунок періодичної роботи механічної витяжки. Видалення повітря з приміщень витяжними системами вентиляції компенсується

неорганізованим притоком повітря через нещільності притворів вікон та дверей.

Зовнішні теплові мережі мають підземне прокладання.

Електропостачання ЗОШ здійснюється від електричних мереж Комсомольської філії ВАТ

«Полтаваобленерго».

Водопостачання ЗОШ здійснюється від міських водопровідних мереж.

Планування витрат на оплату енергоносіїв здійснюється шляхом прийняття Рішень

виконавчого комітету Комсомольської міської ради про затвердження річних лімітів споживання

енергоносіїв бюджетними установами міста. Фактичний стан бюджету міста – суттєва причина

можливих корегувань бюджету.

Порядок накладання дисциплінарних санкцій та виплат винагород за результатами

господарювання з дотриманням лімітів на споживання енергоносіїв регламентується

«Положенням про матеріальне стимулювання керівників та персоналу бюджетних установ за

економію паливно-енергетичних ресурсів». Досвід реального економічного стимулювання за

економію енергоносіїв в місті існує, але останнім часом така практика відсутня.

В місті прийняте Рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради від

22.06.2010 року № 289 «Про затвердження Положення про ліміти споживання паливно-

енергетичних ресурсів бюджетними установами м. Комсомольська». Згідно затвердженого

нового «Положення….», що введене в дію з 01.07.2010 р величини лімітів на споживання

7

енергоносіїв мають розроблятися міським управлінням житлово-комунального господарства на

підставі фактичних та планових показників функціонування бюджетних будівель. Ліміти

розробляються для кожного розрахункового місяця. Ліміти затверджуються для кожного з 12-ти

розрахункових місяців відповідним рішенням виконкому Комсомольської міської ради щорічно.

Встановлений порядок нормування витрат енергоносіїв слід відмітити як позитивне явище.

Як позитивний фактор слід відмітити і можливість корегування лімітів, зокрема для опалення з урахуванням фактичних температур опалювального періоду. Але в зв’язку з тим, що

розрахункові та фактичні середньомісячні температури опалювального періоду прийнято

визначати для календарного місяця, а згідно “Положення…» розрахунковим місяцем

вважається період з 21-го числа попереднього місяця по 20-е число поточного місяця,

можливість проведення коректного корегування дещо ускладнена.

Жорсткий режим фінансування на споживання енергоносіїв, наряду з низькою якістю

вентиляційних систем стало причиною фактичного виводу з експлуатації систем механічної вентиляції. Вивід з експлуатації припливної вентиляції компенсується наявністю значних нещільностей в існуючих вікнах закладу. Заміна існуючих вікон на склопакети значно знизить

повітрообмін в приміщеннях. Для забезпечення повітрообміну після проведення

термомодернізації можливо розглядати два основні шляхи:

� Ревізія, ремонт та пуск в експлуатацію існуючих систем вентиляції; � Повна реконструкція систем вентиляції закладу з забезпеченням використання тепла

витяжного повітря.

Кожен з варіантів має свої недоліки. Перший шлях надзвичайно енерговитратний та не

здатний забезпечити високий рівень комфорту. Другий варіант забезпечить комфорт та

енергоефективність, але має дуже високу вартість.

Даним енергетичним аудитом не розглядаються технічні деталі можливих варіантів

облаштування вентиляції, що передбачає повну реконструкцію та влаштування кондиціювання

повітря, що забезпечить оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях закладу. Такі заходи потребують значних витрат. Тому одночасне впровадження утеплення огороджувальних

конструкцій та облаштування сучасних систем, що забезпечують комфортний мікроклімат при

сучасному фінансовому стані бюджетних установ неможливе. Першочерговим сьогодні є

утеплення огороджувальних конструкцій у відповідності до нормативів, що введені в дію в 2007

році. На запит аудиторів була надана інформація про щомісячні витрати енергоносіїв, в тому

числі тепла, за 2008-2010 роки. Надана інформація по витратам енергоносіїв за три роки

достатньо коректна. Інформація про фактичне споживання енергоносіїв приведена в додатках 3

– 7. Для подальших розрахункі, в якості базової, приймемо інформацію про споживання

енергоносіїв в 2009 році

8

Станом на жовтень 2010 року ціни на енергоресурси (з врахуванням ПДВ) становлять:

� Електроенергія…………………………………………….. 0,82 грн./квт � Теплова енергія……………………………………………571,00 грн./Гкал

� Вода холодна……………………………………………… 3,20 грн./м3

� Вода гаряча……………………………………………….. 31,93 грн./м3

� Водовідведення…………………………………………… 3,06 грн./м3

Важливою відправною точкою при проведенні енергетичного аудиту є структура

енергоспоживання. Необхідно знати частки кожного з видів енергоресурсів в загальних

витратах коштів В додатках 3 -7 приведена інформація про споживання енергоресурсів за

період 2008 – 2010 рр. Інформація про споживання енергоносіїв представлена помісячно з метою оцінки впливу кліматичних умов та сезонів. Дані про споживання всіх видів енергоносіїв

доповнені інформацією про тарифи та витрати на енергоносії. В таблиці 1 та на графіку рисунку 1 представлена структура споживання енергоносіїв, що

враховує витрати енергоносіїв за 2009 рік та ціни на енергоносії станом на жовтень 2010 р.

Таблиця 1

№п/п Розмірн. К-сть грн %

1 квт/рік 68298 56004 13,0

2 Гкал/рік 572 327173 76,2

3 м3/рік 0 0 0,0

4 м3/рік 7379 23613 5,5

5 м3/рік 7379 22580 5,3

429369 100

Річне споживання

Холодна водаВодовідведення

Всього:

Найменування енергоносіїв

ТеплоЕлектроенергія

Гаряча вода

0,82

571,98

3,20

3,06

Річні витратиЦіни на енергоносіїз ПДВ, грн

31,93

Рисунок 1

Тепло Гаряча водаВода холоднаВодовідведЕлектроенерг.76,2 0 5,5 5,3 13

Структура енергоспоживання ЗОШ до впровадження енергозберігаючих заходів за 2009 рік.

Тепло76,2%

Гаряча вода0,0%

Вода холодна5,5%

Водовідвед.5,3%

Електроенерг.13,0%

9

На рисунку 1а приведена структура енергоспоживання за 2009 рік, але з використанням

даних про витрати тепла не фактичних, а згідно розрахунків енергетичного паспорту. Необхідність такого порівняння виникла у зв’язку з тим, що енергетичний паспорт враховує повноцінну роботу системи опалення на протязі всього опалювального періоду з підтримуванням у всьому об’ємі будівель температури +21 оС. Фактично система опалення

на протязі значних періодів (канікули, карантини) працювала в пониженому режимі. Крім

того необхідність забезпечення лімітів споживання тепла не сприяє гарантованому

забезпеченню необхідних санітарно-гігієнічних умов.

Рисунок 1а

Тепло Гаряча водаВода холоднаВодовідведЕлектроенерг.86,5 0 3,1 3 7,4

Структура енергоспоживання ЗОШ до впровадження енергозберігаючих заходів (умовно).

Тепло86,5%





Аналіз структури енергоспоживання показує, що найбільшу зацікавленість представляє

споживання тепла. В загальній структурі енергоспоживання частка споживання тепла становить

76,2% за фактичними даними за 2009 рік та 86,5 % за розрахунками виконаними при розробці енергетичного паспорту.з використанням розрахункових даних. В зв’язку з тим, що динаміка

зростання цін на газ та теплову енергію найвища серед усіх енергоносіїв, аналіз споживання

теплової енергії представляє найбільшу практичну зацікавленість

При розгляді та аналізі фактичних витрат тепла враховується інформація надана

замовником про фактичну температуру зовнішнього повітря в 2009 році (таблиця 2)

Таблиця 2

січень лютий березень квітень жовтень листоп груд tср.оп, 0С

2009 р -3,3 0 3,4 7,8 7,6 6,1 -1,6 2,0

Розрахункові середньомісячні температури зовнішнього повітря (по даним нормативної літератури за багаторічний період) приведений в таблиці 3

Таблиця 3

січень лютий березень квітень жовтень листоп груд tср.оп, 0С

розрахунк -5,9 -4,6 0,3 7 6,1 2,1 -2,5 -0,8 Згідно додатку 3 за 2009 рік фактичне споживання тепла для потреб опалення становить:

571,.5 Гкал/рік

10

Фактичні та розрахункові кліматичні умови в період, що досліджується:

� Середня розрахункова температура опалювального періоду (для Комсом.)……-0,8 оС

� Максимальна розрахункова температура опалювального періоду…………………-22 оС

� Розрахункова тривалість опалювального періоду…………………………………….177 діб

� Розрахункова кількість градусо-діб опалювального періоду…………………3750 град/діб

� Фактична температура опалювального періоду 2009 року ……………………… +2,0 оС

Фактичне розрахункове споживання тепла для потреб опалення, приведене до

розрахункових умов, може бути визначене за формулою:

Qрікф = Qр*24*187*[(tф

в-tфз)/(tр

в-tрз)] Гкал/рік

абоQр = [Qрік

ф *(tрв-tр

з)] / [24*187* (t фв-tф

з)] = Гкал/год

Qрікф = - фактична річна витрата тепла, Гкал/рік

24 - кількість годин роботи опалення за добу, год177 - тривалість опалювального періоду, діб

tфв

= 18,0 - фактична температура внутрішнього повітря, оСtрв

= 21,0 - розрахункова температура внутрішнього повітря, оСtф

з = 2,0 - фактична середня температура зовнішнього повітря в опалювальний

період оСtрз

= -22,0 - розрахункова температура зовнішнішнього повітря, оСРозрахункове теплове навантаження на систему опалення повинне становити

Гкал/год або квт

571,5

0,362

0,362 420

Фактичні річні витрати тепла для потреб опалення, приведені до розрахункових умов,

становлять: Qр = 571,5 х (21+0,8)/(18-2) = 778,7 Гкал/рік (905465 квт х год/ рік)

Примітка: Згідно ДБН В.2.6-31:2006 (додаток Г-2) розрахункова температура внутрішнього повітря для дитячих навчальних закладів становить 21 оС. В той же час для значної частини приміщень фактично може підтримуватись без шкоди для дітей (і фактично підтримується) більш низька температура. До таких приміщень можна віднести коридори, холи, спортзали, допоміжні приміщення. В приміщеннях періодичного використання, наприклад актовий зал, значну частину часу може підтримуватись більш низька температура. В період канікул для забезпечення витрат тепла не вище встановлених лімітом температура в школі знижається. В разі оголошення карантинів також знижується температура. В останні роки з’являється практика корегування термінів канікул з метою зниження витрат енергоносіїв. Виходячи з сказаного вище при проведенні повірочного розрахунку теплової потужності діючої системи опалення та річних витрат тепла в якості середньої фактичної за опалювальний період внутрішньої температури для школи приймається 18 оС.

11

2. Обстеження будівлі та систем опалення, вентиляції, водопостачання та

електропостачання загальноосвітньої школи.

Місце розташування дитячого загальноосвітньої школи приведена схемі рисунку 2.

Рисунок 2

Загальний вигляд будівлі та її орієнтація з використанням космічної зйомки приведений на рисунку 3.

Рисунок 3

Будівлі школи побудовані в 1969 році. Будівництво велося за типовим проектом ТП-

2С-07-7, розробленого в 1966 році «Центральным институтом типовых проектов г. Москва»

Прив’язку до будівельного майданчика виконав Харківський проектний інститут

ЗОШ № 2 вул. Молодіжна, 2б

Пн

Пв

ЗОШ № 2 вул. Молодіжна,

2б

12

«Укргорстройпроект» (шифр 202-39). При розробці енергетичного паспорту будівлі школи

використані креслення будівельних конструкцій розроблені при виконанні обстежень будівлі школи проведених ПП «ОРЗиС» в 2004-2005 роках. Креслення розроблені з використанням

проектної документації та натурних обстежень.

Основна будівля навчальних корпусів чотириповерхова, з опалювальним підвальним

приміщенням, що розміщене під всією будівлею. Будівля без технічного поверху, з неексплуатованою плоскою покрівлею.

Корпус громадських приміщень двоповерховий, з опалювальним підвальним приміщенням,

яке знаходиться під частиною будівлі, без технічного поверху, з не експлуатованою плоскою

покрівлею.

Загальна висота будинку від відмітки підлоги першого поверху до верхньої відмітки

неекспуатованої покрівлі становить в зоні чотириповерхової будівлі – 14,5 метрів,

двоповерхової – 7,75 м. Висота поверху становить 3,6 м. Технічні поверхи відсутні. У будівлі передбачено три сходові клітини.

13

Конструктивне рішення :

Стіни - цегляне мурування, перекриття із залізобетонних плит. Зовнішні стіни всіх поверхів

будівлі виконані із модульної силікатної повнотілої цегли на цементно-пісчаному розчині. Внутрішня поверхня стін оздоблена вапняно - піщаним розчином. У внутрішніх перегородках

товщина яких становить 380 мм виконані витяжні канали природної вентиляції із кожного класу,

їдальні, актового залу та із туалетів.

Зовнішні огороджувальні конструкції школи по

результатам обстеження виконаного ЧП «ОРЗиС»

в 2006 році, характеризуються як «задовільні». У

висновку № 4/9, за шифром №357815-06,

наведено ряд рекомендацій які треба виконати

для підтримування задовільного стану огород-

жувальних конструкцій. За період 2004-2009 року

були виконані наступні рекомендації ЧП «ОРЗиС»:

� Зроблено бандаж торцевої стіна спортивної зали ;

� Виконано проект, та будівельні роботи згідно цього проекту, по реконструкції покрівлі школи за методикою Техно НИКОЛЬ.

� Відреставровані приямки підвальних вікон і т.д.

Стан вікон та інших світлопрозорих конструкцій

вкрай незадовільний. Незначна частина вікон замінена на склопакети

14

Спортивний зал Актовий зал.

Коридори та холи школи

Їдальня Приміщення для навчання

15

У опалювальному та експлуатованому підвалі знаходиться :

– Щитова з двома лічильниками електроенергії. Один враховує їдальню із кухнею, другий

всі інші приміщення школи;

– Загальношкільний тепловий вузол школи з вузлом обліку теплової енергії всієї школи;

– Припливне вентиляційне устаткування (виведене з ладу, практично не підлягає

відновленню);

– Ввід водопроводу з водоміром;

– Майстерні школи;

– Малий спортивний зал для молодших класів;

– Класи ГО;

– Класи трудового навчання;

Вузол вводу теплової енергії з лічильником тепла Обчислювач тепла.

Лічильник холодної води

Лічильники електричної енергії

Обладнання припливної вентиляції, що не підлягає відновленню.

16

Малий спортивний зал та допоміжні приміщення розміщені в підвальній частині.

Класи трудового навчання.

Обладнання майстерні

У будівлі передбачено водяне опалення, що підключене до системи централізованого

теплопостачання. Система опалення вертикальна двотрубна з нижньою розводкою

магістралей. Магістральні трубопроводи прокладені над підлогою підвального поверху і слугують опалювальними приладами приміщень підвалу. В якості нагрівальних приладів -

чавунні радіатори типу М 140. Система не реконструювалася та не промивалася на протязі всього терміну експлуатації.

17

Прокладка магістральних трубопроводів системи опалення в підвалі будівлі школи.

Нагрівальні прилади М-140

Зі слів співробітників школи температурний режим в школі під час проведення учбового

процесу більш задовільний ніж незадовільний. Ситуація покращується в процесі часткової заміни вікон. У спортивному залі внутрішня температура після заміни вікон при низьких

зовнішніх температурах становить 18 оС , проти 10-12 оС до їх заміни.

Склоблоки, що нещодавно встановлені в спортивному залі, вже розбиті із зовнішньої сторони і потребують заміни.

18

Система вентиляції школи - припливно - витяжна. На теперішній час припливна механічна

вентиляція не працює. Припливні вентиляційні агрегати П1; П2; П3 та вентиляційні повітроводи

частково демонтовані, або знаходяться в неробочому стані.

Повітрязабірна шахта, уснує ,але знаходиться в неробочому стані.

Схема розміщення вентиляційних систем.

У відповідності до діючих нормативів проектом передбачалась та була виконана система

забезпечення повітрообміну, що складалась з 3-х механічних припливних систем, 6-ти витяжних

вентиляційних систем з механічним спонуканням та 11-ти систем витяжки з природним

спонуканням. Загальний повітрообмін мав становити не менше 1,5-2 крати. На жаль, значна

частина вентиляційних систем не функціонує. Середній повітрообмін в будівлі школи можна

оцінити не більше 0,4 - 0,5 крат.

72 850

12 5

8030

98

01

3 1

50

68 700

27 190 27 760

29 67029 930

П1; П2; П3

В1

В2 В3

В4

В5

В6

ВЕ1

ВЕ2

ВЕ3 ВЕ4

ВЕ5

ВЕ6

ВЕ8 ВЕ7

ВЕ9 ВЕ10 ВЕ11

19

Приміщення класів, санвузлів, вентилюються відкриттям кватирок, видалення повітря -

природним спонуканням через існуючі вентиляційні канали, які розміщенні в цегляних

внутрішніх стінах будівлі (перегородках) та за допомогою дефлекторів. Механічна припливна

вентиляція згідно проекту передбачала нагрівання припливного повітря в калориферах. Подача

теплоносія до калориферів припливної установки демонтована.

Витяжна шахта спортзалу.

Витяжні з приміщень школи.

Витяжний дефлектор

Даховий вентилятор (в неробочому стані)

Витяжна механічна вентиляція передбачена на кухні, кабінеті хімії, санвузлах учбового

корпусу. На сучасний момент робоча механічна вентиляція залишилася в витяжному шкафу хімічного кабінету та на кухні. На кухні реставрацію витяжної вентиляції була проведена два

роки тому.

Витяжна вентиляція кухні.

У приміщеннях кухні змонтовані три нові системи механічної витяжної вентиляції.

20

Витяжна вентиляція кухні в зимовий та перехідні періоди включаеться доволі нечасто

приблизно 1-2 години за день в період обжарювання котлет. Подача повітря в приміщення кухні та їдальні при роботі механічної витяжної вентиляції неорганізована без спрямованого підігріву

через нещільні притвори вікон та дверей. Зі слів персоналу витяжна вентиляція краще працює

(«тягне») в літній період коли відкриті вікна кухні, і меш ефективно працює в зимовий період

коли всі вікна зачинені.

Центральне гаряче водопостачання в

школі відсутнє. Для потреб кушні встановлені два електричні ємкісні водопідігрівачі загальною ємністю 200 л

В якості освітлювальних приладів в школі

використовуються як лампи розжарювання, так і люмінесцентні лампи. Але люмінесцентних ламп

встановлено більше.

В кухні школи встанвлене технологічне обладнання для приготування страв, що

використовує електричну енергію

21

3. Розробка енергетичного паспорту існуючої будівлі ЗОШ № 2.

Енергетична паспортизація житлових та громадських будівель проводиться в Україні з 01.04.2007 року після введення в дію нормативних вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Тепова ізоляція

будівель». Складання енергетичного паспорта будівель до 2009 року було факультативним. З

01.01.2009 року енергетичний паспорт є обов’язкою складовою проектної документації для

житлових та громадських будівель будівництві та реконструкції та під час поведення

енергетичного аудиту будівель. З 01.07.2008 року введений вдію національний стандарт України ДСТУ НБА 2.2-5:2008 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту

будинків при новому будівництві та реконструкції» де розкриті методичні положення , необхідні для розрахунку параметрів енергетичного паспорта. Стандарт є розвитком ДБН В.2.6-31:2006.

Положення,що встановлюються в стандарті, дозволяють дати об’єктивну оцінку енергетичної ефективності будівель та розробити дієві заходи з енергозбереження стосовно

огороджувальних конструкцій будівель.

Енергетична паспортизація будівель передбачає присвоєння будівлі відповідного класу

енергетичної ефективності. При проведенні енергетичного аудиту доцільно визначити клас енергоефективності будинку для існуючого стану будинку та клас енергоефективності, що

може отримати будівля в разі впровадження заходів з енергозбереження , що пропонуються та

обґрунтовуються при проведенні енергетичного аудиту.

В ДБН В.2.6-31:2006 та ДСТУ НБА 2.2-5:2008 встановлено 6 класів енергетичної ефективності (таблиця 4). Наявність 6-ти класів на шкалі маркування дає можливість уніфікації відповідних економічно обґрунтованих заходів, що забезпечують заощадження енергоносіїв в

будинках, різних за періодом будівництва, конструктивними та інженерними рішеннями та

умовами експлуатації, а також оцінки інвестиційної привабливості впровадження

енергозберігаючих заходів. Клас енергетичної ефективності позначається латинськими

літерами «А», «В», «С», «D», «E», «F», при чому літера «А»відповідає будинку з найкращими

показниками енергетичної ефективності, а літера «F» - будинкам, що мають найгірші показники.

22

В основу класифікації будинків за енергетичною ефективністю покладено рівень відносного

відхилення фактичних або розрахункових та нормативних значень питомих витрат теплової енергії на опалення.

Нормативні питомі витрати теплової енергії визначаються у відповідності до положень ДБН

В.2.6-31:2006,фактичні питомі витрати теплової енергії встановлюються при проведенні енергетичного аудиту, розрахункові питомі теплові витрати – при розробці проектів будівництва

та реконструкції будинків. При проведенні енергетичного аудиту фактичні питомі витрати

теплової енергії визначаються двома методами: за фактичними витратами теплової енергії з використанням лічильників тепла та розрахунковим методом.

Таблиця 4.

Клас енергетичної ефективності будинків

Різниця в % фактичних (розрахункових) та

нормативних значень питомих витрат теплової енергії [(qбуд-Еmax)/Emax]/100%

A

мінус 50 та менше

B

від мінус 49 до мінус 10

C

від мінус 9 до плюс 5

D

від плюс 6 до плюс 25

E

від плюс 26 до плюс 75

F

плюс 76 та більше

Для будинків, що проектуються, або підлягають реконструкції (термомодернізації) необхідно приймати клас не нижче «С».

Енергетична паспортизація будинків будинків є обов’язковою умовою забезпечення їх

енергоефективності. При розробці енергетичного паспорту :

Визначаються:

� загальні будівельні дані про геометрію та орієнтацію будинку, його поверховість

та об’єм, площа зовнішніх огороджувальних конструкцій , площа підлоги,

опалювальних приміщень;

� кліматичні характеристики району розміщення будинку, розрахункові температури

внутрішнього повітря;

� дані про системи підтримки мікроклімату в приміщеннях і способи їх

регулювання;

23

� інші джерела надходження теплової енергії (освітлення, гаряче водопостачання,

побутова та офісна техніка, інше);

� проектні дані про теплоізоляцію будинку – значення опору теплопередачі, як окремих елементів, так і теплоізоляційної оболонки в цілому;

� зведені енергетичні параметри будинку – питомі витрати енергії на опалення

будинку;

� відповідність теплотехнічних та енергетичних параметрів будинку нормативним

вимогамю.

Проводиться порівняння фактичних (розрахункових) та нормативних теплотехнічних характеристик. Здійснюється маркування – встановлюється категорія енергетичної ефективності –

енергетична сертифікація.

Енергетичну ефективність будинку визначають такі показники:

- q буд – питомі тепловитрати на опалення будинку за опалювальний період, кВт • год/м2,

(кВт • год/м3);

- К буд – загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт /м2• К;

- К ∑пр – приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт /м2• К;

- К інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, що

враховує тепловитрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, Вт /м2• К;

- n об – середня кратність повітрообміну за опалювальний період, год-1;

- m ск – коефіцієнт скління фасадів будинку;

- Λ к буд – показник компактності будинку, м-1.

В якості вихідних даних для розроблення енергетичного паспорту була використана

проектна документація будинку за розділами: архітектурно-будівельні рішення опалення та

вентиляція.

Розрахункові значення питомих витрат на опалення будинку за опалювальний період

визначаються за формулами:

QрікFh

=qбуд кВт • год/м3

Vn

кВт • год/м2; qбуд =Qрік

де,

Qрік – витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду, що виз- начаються на підставі приладів обліку споживання теплової енергії, з приведенням до

розрахункових умов, або за результатами розрахунків (з врахуванням фактичних

теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій), кВт • год.

24

В разі використання інформації про фактичне споживання теплової енергії для опалення

будинку протягом року, на підставі приладів обліку теплової енергії отримані значення питомих

тепловитрат можливо іменувати «фактичними» (qфбуд).

Розрахункові витрати теплової енергії Qрік (кВт • год) визначаються за формулою:

Qрік = [Qк - (Qвн п + Qs) х V х ζ] х βh кВт • год/рік де,

Qк – загальні теплові втрати будинку через огороджувальну оболонку, кВт • год;

Qвн п – побутові тепло надходження протягом опалювального періоду, кВт • год;

V - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати

або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно з ДБН В.2.5-24,

за відсутності точних даних приймається, V=0,8;

ζ - коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення;

(ζ=0,5 – у системах опалення без термостатів та без авторегулювання на індивідуаль-

них теплових пунктах;

ζ=1,0 – за наявності термостатів, по фасадного регулювання та автоматизованих теп-

лопунктів)

Значення коефіцієнту ζ для інших систем опалення див. ДСТУ НБА 2.2-5:2008

βh - коефіцієнт, враховує додаткове теплоспоживання системи опалення, пов’язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних при-

ладів, додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловитра-

тами трубопроводів,що проходять через неопалювальні приміщення.

- для багатосекційних та інших протяжних будинків βh =1,13;

- для будинків баштового типу βh =1,11;

Загальні тепловитрати будинку визначаються за формулою:

Qк = c1 х Кбуд х Dd х F∑ кВт • год

Побутові надходження протягом опалювального періоду визначаються за формулою:

Qвн п = c1 х qвн п х Zоп х F1 кВт • год

Теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду

визначаються за формулою:

Qs = ζв х εв х (F пн х Іпн + Fс х Іс + Fпд х Іпд + Fз х Із) + ζзп х εзп х Fсп л х І г кВт • год

25

Складові частини 3-х приведених вище формул, наведені в розрахунках додатків 4 та 5.

Загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку визначається

за формулою:

Кбуд = К∑пр + Кінф вт/м2 • К

Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку (К∑пр)

визначається за формулою:

= К∑пр

+R∑пр д

Fсп ) вт/м2 • КF∑

ξFпк +

R∑пр пк

FдFнп

R∑пр нп

Fц

R∑пр ц( + +

R∑пр сп

де, ξ – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, що пов’язані з орієнтацією огороджень

за сторонами світу,наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря че-

рез входи в будинок; для житлових будинків ξ =1,13, для інших будинків ξ =1,1.

Fнп; Fсп; Fд; Fпк; Fц – площі відповідно стін (непрозорих частин, світлопрозорих конструкцій

(вікон і балконних двер, вітражів, ліхтарів), зовнішніх вхідних дверей та воріт, покриттів

(горищних перекриттівЇ, цокольних перекриттів та підлог по грунту, м2

R∑пр нп; R∑пр сп; R∑пр д; R∑пр пк; R∑пр ц – приведений опір теплопередачі відповідно стін

(непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій, зовнішніх вхідних дверей і воріт, покриттів

(горищних перекриттів), цокольних перекриттів або підлог на грунті, м2 • К/ вт F∑ - загальна площа внутрішньої поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій, м2

Умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, що враховує

тепловитрати за рахунок інфільтрації та вентиляції (Кінф), визначається за формулою:

c2 х С х nоб х nv х Vh х γз х ηКінф =FΣ

вт/м2• К

де,

- c2 = 0,278 – розмірний коефіцієнт; - nоб – середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1;

- С – питома теплоємкість повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг • К);

- nv - коефіцієнт зниження об’єму повітрообміну в будинках, яким враховується наявність

внутрішніх огороджувальних конструкцій, за відсутності даних приймається nv = 0,85;

- Vh – опалювальний об’єм будинку;

- γз – середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та

вентиляції, кг/м3;

. - η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що

26

приймається:

- η=0,7 – для стиків панелей стін та вікон із ПВХ-профілів; - η=0,8 – для вікон в роздільних плетіннях; - η=1,0 – для вікон спареним плетінням;

- FΣ - загальна площа внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджувальних конструкцій. Коефіцієнт скління фасадів будинку (mск) визначається за формулою:

mск = Fнп + Fд + Fсп

Fсп

де, - Fнп – площа стін (непрозорої частини), м2;

- Fд - площа зовнішніх вхідних дверей, м2;

- Fсп - площа світлопрозорих конструкцій (вікон), м2.

Показник компактності будинку (Λ к буд) визначається за формулою:

F∑Vh

Λ к буд =

де, - F∑ – загальна площа внутрішньої поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій, м2;

- Vh – опалювальний об’єм будівлі, м3;

Порядок визначення геометричних показників приведений в додатку 4.2 та 5.2

Визначення показників опору теплопередачі – додатки 8.3 – 8.7 та 9.3 – 9.7.

Порядок складання енергетичного паспорту та розрахунки теплотехнічних та енергетичних

параметрів будівлі приведені в додатках 8.2 та 9.2

Алгоритм визначення розрахункових параметрів та складання енергетичного паспорта

приведений на рисунку 4.

Розробка проекту енергетичного паспорта ЗОШ № 1, що має бути розроблений після

впровадження енергозберігаючих заходів (термомодернізація та реконструкція інженерних мереж), розглядається в розділі 4 звіту.

Основні геометричні, об’ємно-планувальні та теплотехнічні показники будівлі ЗОШ

визначені при розробці енергетичного паспорта.

Основні геометричні, об’ємно-планувальні та теплотехнічні показники будівлі приведені в

таблиці 5

Крім показників, що входять до складу енергетичного паспорта будівлі, в таблиці 5

приведені показники, отримані на основі даних енергетичного паспорту додатково до

встановленого переліку показників. До таких показників відносяться: розрахункові годинні теплові втрати через огороджувальні конструкції будинку, частка теплових втрат, що

компенсуються побутовими тепловими надходженнями та надходженнями за рахунок сонячної радіації та ін. Ці показники мають бути використані при розробці енергозберігаючих заходів та

при аналізі ефективності інвестицій в енергозберігаючі заходи.

27

Основні показники енергетичного паспорту існуючої будівлі Таблиця 5

№

п/п

Найменування

показників

Позначення


Розмірність


Значення


1 2 3 4 5

Геометричні та теплотехнічні показники будівлі

1

Площа непрозорої частини стін

Fнп

м2

3569,56

2

Площа світлопрозорих конструкцій (вікон.)

Fсп

м2

1157,41

3

Площа зовнішніх вхідних дверей

Fд

м2

46,4

4

Площа покриттів (суміщених з покрівлею)

Fпк

м2

1988,5

5

Площа горищних перекриттів (холодні горища)

Fпк хг

м2

-

6

Площа горищних перекриттів (теплі горища)

Fпк тг

м2

-

5

Площа перекриттів над неопалювальними підвалами

Fц2

м2

-

7

Площа підлоги по грунту

Fц

м2

2260,6

8

Опалювальний об’єм будівлі

Vh

м3

23599,0

9

Опалювальна площа будівлі

Fh

м2

6902,78

10

Коефіцієнт скління фасадів будівлі

mcr

0,24

11

Показник компактності будівлі

Λк буд

м-1

0,38

Загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будівлі в тому числі:

Кбуд

Вт/м2 • К

1,626

- приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будівлі;

К Σпр

Вт/м2 • К

1,317

12

- умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі, що враховує

тепловтрати за раху-нок інфільтрації та вентиляції

Кінф

Вт/м2 • К

0,309

28

1 2 3 4 5

Річні втрати тепла та теплові надходження

13 Річні витрати теплової енергії будинком на протязі опа-

лювального сезону 2009 року (за рік) – по фактичним

показанням теплових лічильників

Qфрік

квт • год/рік

665116


лювального сезону 2009 року (за рік) – приведені до

розрахункових умов

Qф.ррік


905814

15 Річні витрати теплової енергії будинком напротязі опа-

лювального сезону (за рік) – визначені розрахунковим

методом.

Qpрік


1325807

16

Загальні тепловитрати (розрахункові) через огороджу-

вальну оболонку будівлі, в тому числі: - за рахунок теплових втрат теплоізоляційної оболонки

будівлі - за рахунок інфільтрації та вентиляції

Qк

Qк (∑пр)

Qк (інф)

квт • год/рік квт • год/рік


1319974

1069179

250795

17

Побутові теплові надходження протягом

опалювального періоду

Qвн п


248255

18


Qs


118479

Питомі фактичні витрати тепла на опалення будівлі за опалювальний період

19

Питомі тепловитрати (на 1 м2 опалювальної площі)

qFбуд

квт • год/м2

192,07

20

Питомі тепловитрати (на 1 м3 опалювального об’єму)

qVбуд


56,18

Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку згідно

вимог ДБН В.2.6-31:2006

21

Максимально допустиме значення питомих

тепловитрат на опалення будинку (на 1 м2

опалювальної площі)

Еmax


-

22



опалювального об’єму)

Еmax


33,00

29

1 2 3 4 5

Відповідність фактичних питомих витрат тепла на опалення будівлі за опалювальний

період максимально допустимим значенням питомих витрат. 23 Відповідність по показникам на 1 м2 опалювальної

площі будівлі [(qFбуд-Еmax)/Emax]/100%

%

-

24

Відповідність по показникам на 1 м3 опалювального

об’єму будівлі [(qVбуд-Еmax)/Emax]/100%

%

+70,24

25

Клас енергоефективності фактично існуючої будівлі

«Е»

Додаткові теплотехнічні показники будівлі, отримані при розробці енергетичного

паспорту (Використовуються при розробці та аналіз заходів з енергозбереження.

26 Розрахункові загальні годинні теплові втрати

будинку через огороджувальну оболонку з врахуванням інфільтрації та вентиляції: Qгод

к = ∑F х Кбуд х (tрв –tр

з)х10-3 в тому числі: - через огороджувальну оболонку

- інфільтрація та вентиляція

Qгодк

квт • год

квт • год

квт • год

631,0

511,0

120,0

30

4. Розробка проекту енергетичного паспорту ЗОШ № 2 після впровадження

енергозберігаючих заходів (термомодернізації). Методологія складання енергетичного паспорту дає змогу комплексно оцінити

енергоефективність будівлі. Аналізується не лише опір теплопередачі огороджувальних

конструкцій, а і технічні характеристики системи опалення та вентиляції: - ступінь автоматизації систем опалення та теплових вводів;

- повітрообмін будинку та інше.

Крім того враховуються побутові теплонадходження та надходження тепла від сонячної радіації, інші фактори.

Для забезпечення коректного виявлення потенціалу енергозбереження, що може бути

отриматий за рахунок утеплення огороджувальних конструкцій будівлі та модернізації системи

опалення проведена розробка проекту енергетичного паспорту, що аналізує теплотехнічні та

енергетичні показники об’єкту після можливого впровадження енергозберігаючих заходів.

Проект енергетичного паспорту приведений в додатку 9.

Розробка заходів з енергозбереження буде приведена нижче в розділі 7 звіту. При

розробці проекту енергетичного паспорту будівлі попередньо враховано впровадження таких

основних енергозберігаючих заходів:

- Термомодернізація всіх огороджувальних конструкцій будівлі; - Реконструкція системи опалення з встановленням терморегулюючих вентилів;

- Впровадження автоматизованого теплопункту, що забезпечує облік споживання тепла,

погодне регулювання та програмування системи опалення та інші; Проект енергетичного паспорту будівлі, що передбачає впровадження

енергозберігаючих заходів розробляється за тим же алгоритмом, що і енергетичний паспорт існуючої будівлі. Мета впровадження енергозберігаючих заходів – забезпечення класу

енергоефективності будівлі не нижче «С» та досягнення суттєвої економії енергоносіїв та

бюджетних коштів..

В таблиці 6 приведені основні показники проекту енергетичного паспорту, яких можливо досягти шляхом розробки та впровадження енергозберігаючих заходів.

Після розробки проектної документації на впровадження енергозберігаючих заходів має

бути розроблений новий енергетичний паспорт, що уточнюється після реконструкції об’єкту.

В таблиці 6 звичайний шрифт використовується для показників, що не

змінюються при впровадженні енергозберігаючих заходів. Виділенний шрифт викорис-

товується для показників, що покращуються після впровадження енергозберігаючих заходів.

«а»

«а»

31

Основні показники проекту енергетичного паспорту будівлі після впровадження заходів

Таблиця 6

№

п/п



Позначення


Розмірність


Значення


1 2 3 4 5

Геометричні та теплотехнічні показники будівлі

1

Площа непрозорої частини стін

Fнп

м2

3569,56

2

Площа світлопрозорих конструкцій (вікон.)

Fсп

м2

1157,41

3

Площа зовнішніх вхідних дверей

Fд

м2

46,4

4

Площа покриттів (суміщених з покрівлею)

Fпк

м2

1988,5

5

Площа горищних перекриттів (холодні горища)

Fпк хг

м2

-

6

Площа горищних перекриттів (теплі горища)

Fпк тг

м2

-

5

Площа перекриттів над неопалювальними підвалами

Fц2

м2

-

7

Площа підлоги по грунту

Fц

м2

2260,6

8

Опалювальний об’єм будівлі

Vh

м3

23599,0

9

Опалювальна площа будівлі

Fh

м2

6902,78

10

Коефіцієнт скління фасадів будівлі

mcr

0,24

11

Показник компактності будівлі

Λк буд

м-1

0,38

Загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будівлі в тому числі:

Кбуд

Вт/м2 • К

0,784

- приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будівлі;

К Σпр

Вт/м2 • К

0,579

12

- умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі, що враховує

тепловтрати за раху-нок інфільтрації та вентиляції

Кінф

Вт/м2 • К

0,261

32

1 2 3 4 5

Річні втрати тепла та теплові надходження


лювального сезону 2009 року (за рік) – по фактичним

показанням теплових лічильників

Qфрік


-


лювального сезону 2009 року (за рік) – приведені до

розрахункових умов

Qф.ррік


-

15 Річні витрати теплової енергії будинком напротязі опа-

лювального сезону (за рік) – визначені розрахунковим

методом.

Qpрік


404190

16

Загальні тепловитрати (розрахункові) через огороджу-

вальну оболонку будівлі, в тому числі: - за рахунок теплових втрат теплоізоляційної оболонки

будівлі - за рахунок інфільтрації та вентиляції

Qк

Qк (∑пр)

Qк (інф)

квт • год/рік квт • год/рік


644853

464294

180559

17

Побутові теплові надходження протягом

опалювального періоду

Qвн п


248255

18


Qs


174043

Питомі фактичні витрати тепла на опалення будівлі за опалювальний період

19

Питомі тепловитрати (на 1 м2 опалювальної площі)

qFбуд


58,55

20

Питомі тепловитрати (на 1 м3 опалювального об’єму)

qVбуд


17,13

Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку згідно

вимог ДБН В.2.6-31:2006

21



опалювальної площі)

Еmax


-

22



опалювального об’єму)

Еmax


33,00

33

1 2 3 4 5

Відповідність фактичних питомих витрат тепла на опалення будівлі за опалювальний період максимально допустимим значенням питомих витрат.

23 Відповідність по показникам на 1 м2 опалювальної площі будівлі [(qF

буд-Еmax)/Emax]/100%

%

-

24

Відповідність по показникам на 1 м3 опалювального

об’єму будівлі [(qVбуд-Еmax)/Emax]/100%

%

-48,10

25

Клас енергоефективності фактично існуючої будівлі

«В»

Додаткові теплотехнічні показники будівлі, отримані при розробці енергетичного паспорту (Використовуються при розробці та аналіз заходів з енергозбереження.

26 Розрахункові загальні годинні теплові втрати

будинку через огороджувальну оболонку з врахуванням інфільтрації та вентиляції: Qгод

к = ∑F х Кбуд х (tрв –tр

з)х10-3 в тому числі: - через огороджувальну оболонку

- інфільтрація та вентиляція

Qгодк

квт • год

квт • год

квт • год

308,0

222,0

86,0

З метою проведення аналізу та оцінки ефективності впровадження заходів з енергозбереження, пов’язаних з утепленням огороджувальних конструкцій та проведенням

модернізації систем опалення, проведене порівняння показників енергетичного паспорту

існуючої будівлі закладу та показників проекту енергетичного паспорту, які мають бути

отриманіі після проведення термомодернізації, виконаної у відповідності до діючих вимог норм.

Результати цього порівняння приведені в таблиця 7.

Таблиця 7

Значення показників №

п/п



Позначен-

ня показ-

ників

Розмір-

ність


існуючий

стан

після впро- вадженя заходів

1 2 3 4 5 6

Система опалення

1 Фактичне навантаження на систему опалення (за 2009 рік), приведене до розрахункових умов

Qфоп

квт

420,0

-

2 Розрахункове теплове навантаження на систе-му опалення, визначене при розробці енерге-тикного паспорту

Qр

оп

квт

631,0

308,0

3 Фактичне річне споживання тепла для потреб опалення (за 2009 рік) приведене до розрахункових умов.

Qр

оп рік

квт • год/рік Гкал/рік

905814 779

_

4 Річні витрати тепла будинком, визначені при розробці енергетичного паспорту

Qр

оп рік квт • год/рік Гкал/рік

1325807

1140

404190

348 5

Річна економія теплової енергії

Гкал./рік

1140 – 348 = 792

34

5. Визначення розрахункового споживання енергоносіїв.

Визначення розрахункового нормативного споживання енергоносіїв – важливий етап

виконання енергетичного аудиту. Нормативи споживання теплової енергії визначаються при

розробці енергетичних паспортів будівель. Нормативи споживання води (холодної та

гарячої) та електричної енергії залежать від потужності закладу. Для школи – це кількість

дітей, що перебувають в закладі. Для ЗОШ № 2 розрахункова, встановлена нормативами, кількість учнів становить 1200

учнів. Фактична кількість дітей станом на жовтень 2010 року становить 555 учень.

5.1. Визначення розрахункових теплових навантажень та річного споживання тепла

для потреб опалення та вентиляції Визначення розрахункових навантажень та річного споживання тепла для потреб

опалення та вентиляції проводиться для 3-х ситуацій (варіантів):

А) для існуючої будівлі закладу з використанням матеріалів розробки енергетичного

паспорту;

Б) для будівлі закладу після проведення термомодернізації (утеплення огороджувальних конструкцій та модернізації інженерних мереж) з використанням матеріалів розробки

проекту енергетичного паспорту;

В) використання фактичних річних витрат тепла з приведенням їх до розрахункових умов,

тобто до умов, що відповідають розрахунковим (нормативним) параметрам внутрішнього та

зовнішнього повітря.

Варіант А

Розрахункове теплове навантаження на системи опалення та вентиляції, визначене в

процесі розробки енергетичного паспорту існуючої будівлі становить Qроп =631 квт (розділ 3,

таблиця 5, пункт 26)

Річні витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію, визначені в процесі розробки

енергетичного паспорту існуючої будівлі становить 1140 Гкал/рік (розділ 3, таблиця 5, пункт 15)

Варіант Б

Розрахункове теплове навантаження на системи опалення та вентиляції будівлі закладу

після проведення термомодернізації, визначене в процесі розробки проекту енергетичного

паспорту реконструйованої будівлі становить Qроп = 308 квт (розділ 4, таблиця 6, пункт 26)

Річні витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі закладу після

проведення термомодернізації, визначені в процесі розробки проекту енергетичного паспорту

реконструйованої будівлі становить 348 Гкал/рік (розділ 4, таблиця 6, пункт 15)

35

Варіант Б

Згідно повірочного розрахунку, виконаного з використанням фактичного споживання

тепла за 2009 рік, приведеного в розділі 1 (вихідні дані), розрахункове теплове навантаження на

опалення існуючої будівлі, приведене до розрахункових умов, становитиме 420 квт. А річні витрати тепла 779 Гкал/рік

В таблиці 8 приведені результати, проведених вище розрахунків.

Таблиця 8

Найменування варіанту розрахунку

Розрахункове теплове

навантаження квт

Розрахункове річне споживання

тепла Гкал/рік

Варіант А. Існуюча будівля до термомодернізації (енергетичний паспорт)

631,0

1140,0

Варіант Б. Будівля після термомодернізації (проект енергетичного паспорту)

308,0

348,0

Варіант В. Повірочний розрахунок з використанням фактичних витрат тепла

420,0

779,0

Для подальших техніко-економічних розрахунків приймаємо:

До проведення термомодернізації: - Розрахункове теплове навантаження на системи опалення

та вентиляції …………………..…………………………………………….…… 631,0 квт - Розрахункове річне споживання тепла ………………………….……………1140,0 Гкал/рік - Ь

Після проведення термомодернізації: - Розрахункове теплове навантаження на системи опалення

та вентиляції ……………………………………………..………………………… 308,0 квт - Розрахункове річне споживання тепла …………………………………………348,0 Гкал/рік

Основний енергозберігаючий ефект забезпечить проведення утеплення огороджу-

вальних конструкцій будівлі закладу. В таблиці 9 приведені значення опору теплопередачі існуючих огороджувальних конструкцій (до термомодернізації) та нормативних (мінімально-

допустимих) згідно ДБН В.2.6-31:2006 (після термомодернізації). Таблиця 9

Опір теплопередачі, м2•К/вт


огороджувальних конструкцій

існуючих огороджувальних

конструкцій, R∑пр

Мінімально-допустимий, Еqmin

Зовнішні стіни 0,67 2,24

Покрівля суміщена 1,25 3,96

Вікна 0,38 0,48

36

5.2. Визначення розрахункового споживання питної (холодної) води.

Згідно СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация» розрахунок споживання

води здійснюється у відповідності до кількості споживачів води. Норми споживання води для

загальноосвітніх шкіл із спортивними залами та їдальнями на одного споживача (учня) в

середню добу приведені в додатку 3 (п.15):

Загальне споживання води………………………..10 л/доба на 1 дитину

в тому числі: - холодної …………………………………7 л/доба

- гарячої……………………………………3 л/доба

Розрахунок споживання холодної води (розрахункова кількість місць) приведений в

таблиці 10

Вихідні дані:а = 7 л/доба - добова норма споживання холодної води на одного споживача (додаток 3)

п. 9 СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"m = 1200 чол - кількість споживачів гарячої води (учнів в школі);nд = 190 діб - кількість діб роботи школи з повним навчальним процесом за рік;

№ Розмір- Позна-

п/п ність чення

2 м3/рік Gрік

1 м3/доба Gдоб m х а х 10-3 8,4

1596Gдоб х nдРічна витрата холодної води

Таблиця 10

показниківЗначенняНайменування

холодної водиРозрахункове добове споживання

показниківРозрахункова формула

Розрахунок споживання холодної води (фактична кількість місць) приведений в таблиці 11

Вихідні дані:а = 7 л/доба - добова норма споживання холодної води на одного споживача (додаток 3)

п. 9 СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"m = 555 чол - кількість споживачів гарячої води (учнів в школі);nд = 190 діб - кількість діб роботи школи з повним навчальним процесом за рік;



2 м3/рік GрікРічна витрата холодної води

Таблиця 11

показниківЗначенняНайменування

холодної водиРозрахункове добове споживання

показниківРозрахункова формула

1 м3/доба Gдоб m х а х 10-3 3,9

738,2Gдоб х nд

37

5.3. Визначення розрахункового споживання гарячої води.

Розрахунок споживання гарячої води (добове та річне) та теплових навантажень на

систему гарячого водопостачання (розрахункова кількість місць) приведений в таблиці 12

Вихідні дані:а = 3 л/доба - добова норма споживання гарячої води на одного споживача (додаток 3)

п. 9 СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"m = 1200 чол - кількість споживачів гарячої води (учні в школі);nд = 190 діб - кількість діб роботи школи з повним навчальним процесом за рік;nг = 10 год - кількість годин роботи школи добу;

tх.в. = 5 оС - розрахункова температура водопровідної води;

tг.в. = 55 оС - розрахункова температура гарячої води;

Св = 1 ккал/кг*гр -теплоэмнысть води.




25,1 квт

60,3 квт

1 м3/доба Gдоб 1,2 х m х а х 10-3 4,3

2 Гкал/доба Qдоб Gдоб х Св х (tг.в - tг.в ) х 10-3

Максимальне розрахункове тепловенавантаження на гаряче водопостач.

Гкал/год Qmax.год Qср.год х 2,4

Річна витрата гарячої води


Гкал/год Qср.годлове навантаження на гаряче водоп.

0,2

820,8

Річна витрата тепла для гарячого

Середньогодинне розрахункове теп-

водопостачання

6

ЗначенняНайменування

Qдоб / nд

гарячої водиРозрахункове добове споживання

Добова витрата тепла для потребгарячого водопостачання

Розрахункова формула

0,0

Таблиця 12

0,052

4 Гкал/рік Qрічн Qдоб х nд 41,0

5


Gдоб х nд

Розрахунок споживання гарячої води (добове та річне) та теплових навантажень на

систему гарячого водопостачання (фактична кількість місць) приведений в таблиці 13

38

Вихідні дані:а = 3 л/доба - добова норма споживання гарячої води на одного споживача (додаток 3)

п. 9 СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"m = 555 чол - кількість споживачів гарячої води (учні в школі);nд = 190 діб - кількість діб роботи школи з повним навчальним процесом за рік;nг = 10 год - кількість годин роботи школи за добу;

tх.в. = 5 оС - розрахункова температура водопровідної води;

tг.в. = 55 оС - розрахункова температура гарячої води;

Св = 1 ккал/кг*гр -теплоэмнысть води.




11,6 квт

27,9 квт

Таблиця 13

0,02

4 Гкал/рік Qрічн Qдоб х nд 19,0

5


Gдоб х nд

6

ЗначенняНайменування

Qдоб / nд

гарячої водиРозрахункове добове споживання

Добова витрата тепла для потребгарячого водопостачання

Розрахункова формула

0,0

Річна витрата гарячої води


Гкал/год Qср.годлове навантаження на гаряче водоп.

0,1

379,6

Річна витрата тепла для гарячого

Середньогодинне розрахункове теп-

водопостачання

Максимальне розрахункове тепловенавантаження на гаряче водопостач.

Гкал/год Qmax.год Qср.год х 2,4

1 м3/доба Gдоб 1,2 х m х а х 10-3 2,0

2 Гкал/доба Qдоб Gдоб х Св х (tг.в - tг.в ) х 10-3

5.4. Визначення розрахункового водовідведення.

Об’єм каналізаційних стоків (об’єм водовідведення) для шкіл приймається в розмірі, що

відповідає розрахунковому споживанню гарячої та холодної води.

Розрахунковий річний об’єм водовідведення становить:

G cт = Gрік хол + Gрік гар м3/рік

Для розрахункової кількості місць: Gр cт = 1596 + 821 = 2417 м3/рік

Для фактичної кількості місць: Gф cт = 738 + 380 = 1118 м3/рік

5.5. Визначення розрахункового споживання електричної енергії. Оцінку розрахункового споживання електричної енергії дитячим навчальним закладом

виконаємо з використанням «Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», затверджених наказом

Держкоменергозбереження 25.10.1999 р № 91. Ці норми розроблені з використанням діючих

нормативів проектування, типових проектів дитячих навчальних закладів та аналізу

статистичних даних, тому можуть розглядатись як об’єктивні.

39

Згідно табл. 8.1, п.3.1 «Міжгалузевих норм…» питоме максимальне навантаження на

електропостачання становить 0,22 квт на 1 учня (на 1 місце). Розрахункове максимальне

навантаження повинне становити:

- для розрахункової кількості місць: Nmax = 0,22 х 1200 = 264 квт - для фактичної кількості місць: Nmax = 0,22 х 555 =122 квт

Розрахунковий показник річного споживання електроенергії на 1 місце (табл. 8.1 п.3.1)

становить 176-264 квт-год/рік х місце. Розрахункове річне електроспоживання повинне

становити:

- для розрахункової кількості місць: Nрік = 176 х 1200 = 211200 квт - для фактичної кількості місць: Nрік = 176 х 555 = 97680 квт

6. Аналіз фактичного споживання енергоносіїв. Визначення потенціалу

енергозбереження та потенційної економії коштів. Аналіз структури енергоспоживання з

урахуванням потенціалу енергозбереження.

В таблиці14приведені дані по фактичному споживанню енергоносіїв та нормативних

показників споживання енергоносіїв згідно розрахунку розділу 5 Звіту.

Таблиця 14

№ Факт. спожив. Нормативні п/п Розмірність енергоносіїв показники

за 2009 рік (Розділ 5 Звіту)

1 квт-год/рік 68296 976806 - 211200*

2 Гкал/рік 779 1140

3 м3/рік 7379 738 - 1596*

4 м3/рік 0 380 - 8200*

5 м3/рік 782 1118- 2417*Водовідведення

Назва енергоносія

ЕлектроенергіяТеплова енергіяВода (холодна)

Вода гаряча

*) – нормативні показники споживання енергоносіїв розраховані для нормативної та фактичної кількості місць в школі

Аналіз проведеної вище таблиці дає змогу зробити такі висновки відносно фактичного та

нормативного споживання енергоносіїв:

Теплова енергія: Фактичне споживання тепла (приведене до розрахункових кліматичних умов, нижче розрахункового (визначеного при розробці енергетичного паспорту існуючої будівлі). Це пояснюється такими можливими причинами:

- Фактична середня температура приміщень школи за період проведення учбового процесу значно нижче розрахункової ( +21 оС);

- На протязі значного періоду опалювального періоду, коли не відбувається навчальний

процес в приміщеннях школи, суттєво знижується температура повітря. Тривалість

40

періодів, коли не проводиться навчальний процес інколи збільшується за рахунок карантинів та корегувань графіку проведення навчання;

- Має місце адміністративне обмеження споживання тепла шляхом введення лімітім.

Аналіз впливу приведених вище факторів буде проведений при узагальненні результатів

проведеного аудиту для всіх шкіл міста.

Для електроенергії можливо константувати, що діючі питомі нормативні показники значно

завищені, не достатньо обґрунтовані та не відповідають сучасним вимогам енергозбереження.

В той же час фактичні витрати електроенергії були б значно вищі в разі, якби експлуатуваласть

вентиляція (припливна та витяжна) з механічним спонуканням. В той же час необхідно

відмітити, що впровадження організаційних заходів та нормування споживання енергоносіїв дає

змогу утримувати відносно не високе споживання електроенергії та холодної води.

Незважаючи на те, що фактичне споживання електроенергії нижче нормативного, немає

підстав вважати, що відсутні потенціал енергозбереження. Економію витрат на електроенергію

має дати впровадження енергоощадних освітлювальних приладів, сучасного

електрообладнання для кухні, організаційних заходів.

Споживання води існуючою кількістю учнів в 3-4 рази перевищує нормативи. Причини такого

перевищення аудиторами не виявлені. Користуючись інформацією, отриманою при проведенні обстеження та виконанні розрахунків, досвіду енергоаудиторів та даних технічної літератури можливо прийняти такі потенціали енергозбереження:

- теплова енергія – згідно розрахунків, проведених при розробці енергетичних паспортів;

- електроенергія – зниження на 15 %;

- вода та водовідведення – зниження споживання до 2,0 – 3,0 тис. куб. м за рік.

Розрахунок потенційної економії енергоносіїв приведений в таблиці 15

Таблиця 15

№ Споживання Споживання Економіяп/п Розмірність енергоносіїв при енергоносіїв піс- енергоносіїв

інуючому стані ля термомодерн.

1 квт-год/рік 68296 58052 10244

2 Гкал/рік 1140 348 792

3 м3/рік 7379 2500 4879

4 м3/рік 0 0 0

5 м3/рік 7379 2500 4879Водовідведення

Назва енергоносія

ЕлектроенергіяТеплова енергіяВода (холодна)

Вода гаряча

Для визначення потенціалу економії коштів необхідно визначитись з прогнозованими

цінами на енергоносії та період можливого впровадження заходів з енергозбереження. За

відсутності затверджених програм з енергозбереження для дитячих навчальних закладів міста

Комсомольська приймемо за можливий період впровадження заходів 2011 – 2012 рр.

Враховуючи існуючу динаміку зростання цін на енергоносії приймемо для подальших

економічних розрахунків такі ціни енергоносіїв:

41

- теплова енергія…………………………………820,00 грн/Гкал - електроенергія………………………………….0,95 грн/квт - вода холодна……………………………………4,00 грн/м3

- вода гаряча……………………………………..45,00 грн/м3

- водовідведення………………………………..3,50 грн/м3

Враховуючи приведені вище ціни енергоносіїв та потенційну економію енергоносіїв, при-

ведену в таблиці 15, визначемо потенціал економії коштів що витрачаються на енергоносії зарахунок впровадження енергозберігаючих заходів:

- теплова енергія…... 792 х 820,00 = 649440 грн/рік - електроенергія……. 10244 х 0,95 = 9731,8 грн/рік - вода холодна……… 4879 х 4,00 = 19516 грн/рік - вода гаряча……….. 0 х 45,00 = 0 грн/рік - водовідведення….. 4879 х 3,50 = 17077 грн/рік

Всього: 695764 грн/рік

В таблиці 16 та на графіку рисунку 5 Представлена структура споживання енергоносіїв,

після впровадження енергозберігаючих заходів

Таблиця 16

№п/п Розмірн. К-сть грн %

1 квт/рік 58052 55149 15,4

2 Гкал/рік 348 285360 79,4

3 м3/рік 0 0 0,0

4 м3/рік 2500 10000 2,8

5 м3/рік 2500 8750 2,4

359259 100

4,00

3,5

Річні витратиЦіни на енергоносіїз ПДВ, грн

45

Річне споживання

Холодна водаВодовідведення

Всього:

Найменування енергоносіїв

ТеплоЕлектроенергія

Гаряча вода

0,95

820

Рисунок 5

Тепло Гаряча водаВода холоднаВодовідведЕлектроенерг.79,4 0 2,8 2,4 15,4

Структура енергоспоживання ДНЗ після впровадження енергозберігаючих заходів.

Тепло79,4%





Аналіз структури енергоспоживання після проведення термомодернізації показує, що

навідь за умов значного зростання цін на тепло частка основної статті витрат – теплової енергії

42

може бути зменшена з 86,5 % до 79,4 %. (при порівнянні даних, приведених на рисунках 1а та

5).

Додатково до сказаного вище можливо зробити такі висновки відносно ефективності використання енергоносіїв:

1. Будівля школи, введена в експлуатацію в 1969 році. Фактичні питомі витрати тепла (по

даним 2009 року) становлять: q = 779/23599 = 0,033 Гкал/м3хрік. Норми питомих витрат споживання тепла дитячими садками та яслами в Полтавській області згідно «Міжгалузевих

норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери

України», затверджених наказом Держкоменергозбереження № 91 від 25.10.99 р, становлять

теж qнорм= 0,033 Гкал/м3хрік. При цьому слід зазначити, що норми складені для постійної роботи

системи опалення на протязі всього опалювального періоду з цілодобовим забезпеченням

оптимальних метеорологічних умов. Фактичне споживання тепла школою приведене у

відповідність до жорсткого ліміту.

2. Для забезпечення діючих згідно ДБН В.2.6-31:2006 вимог необхідно збільшити опір

теплопередачі огороджувальних конструкцій:

- зовнішні стіни………………………….в 3,3 рази;

- суміщена покрівля будинку…….….. в 3,2 рази;

- вікна………………………….…………в 1,26 рази.

3. Стан системи опалення відносно задовільний, але на системі опалення відсутні будь-

які регулюючі пристрої (навіть ручні). Має місце певний недогрів приміщень школи.

4. Коефіцієнт скління будівлі близький до нормативного.

5. Показник компактності будівлі відносно високий.

6. Структура енергоспоживання змінюється за рахунок суттєвого зниження витрат на

теплову енергію. Частка теплової енергії в загальних витратах мала б знизитись значно більше,

але випереджаючі темпи зростання ціни на газ цьому перешкоджають.

7. Розробка енергозберігаючих заходів.

Перелік енергозберігаючих заходів, що пропонується до виконання, сформувався при

проведенні обстежень, аналізі вихідних даних та при розробці енергетичних паспортів будівлі школи. До розгляду прийнятий такий перелік енергозберігаючих заходів з метою досягнення

економії енергоресурсів та бюджетних коштів:

ЕЗЗ-1 Термомодернізація усіх огороджувальних конструкцій будівлі. ЕЗЗ-2 Реконструкція системи опалення з встановленням терморегулюючих вентилів.

ЕЗЗ-3 Впровадження автоматизованого теплопункту на системі опалення школи, що

забезпечує облік споживання тепла, погодне регулювання та програмування системи опалення.

ЕЗЗ-4 Інші маловитратні та організаційні енергозберігаючі заходи

43

В цьому розділі звіту розглядаються першочергові енергозберігаючі заходи. Інші перспективні заходи з енергозбереження та заходи, що забезпечують комфортність

експлуатації будівлі приведені в томі 1 звіту.

Термомодернізація огороджувальних конструкцій будівель – це досить дорогий, але

найбільш ефективний спосіб зниження теплових витрат та скорочення видатків на опалення.

Суттєве скорочення витрат тепла досягається за рахунок автоматизації систем

опалення: погодне регулювання та автоматичне зниження температури в приміщення в

неробочий час дають значний економічний ефект. Розглянемо запропоновані енергозберігаючі заходи.

ЕЗЗ-1. Термомодернізація огороджувальних конструкцій будівлі.

Одним з варіантів утеплення огороджувальних конструкцій є застосування мінвати

ROCKWOOL. Вироби із мінвати ROCKWOOL негорючі. Крім основної функції утеплення не

збільшують пожежну безпеку будівель.

Мінвата ROCKWOOL може бути застосована

при утепленні зовнішніх стін, перекрить над

підвалами, полів на грунті, покрить будівель.

Добрий ефект для утеплення покрівель може дати застосування теплозвукоізоляційного покриття «ІЗОФРАМ УТГІ» на основі пінополіуретанових композитів

Для подальших економічних розрахунків прийнято середню питому вартість утеплення

огороджувальних конструкцій:

44

- утеплення зовнішніх стін…………………………400-600 грн/м2;

- утеплення покрівель………………………………400-500 грн/м2;

- утеплення перекрить над підвалами…………..300-400 грн/м2;

- заміна вікон…………………………………………….1000 грн/м2.

Розрахунок витрат коштів на термомодернізацію будівлі школи приведений в таблиці 17

Таблиця 17

№п/п

1

2

3

4

3741600Всього:

Вартість робітпо утепленню

грн

799600

1785000

400

Огороджуючі конструкції

Покриття (суміщені)

Вікна

Площа

1999

1157

Зовнішні стіни (без врахування вікон)

Питома вартістьутепленнягрн/м2

500

0

1000

Найменуванням2

3570

Перекриття над підвалом 0 280

1157000

ЕЗЗ-2. Реконструкція системи опалення з встановленням терморегулюючих вентилів.

Існуюча система опалення школи експлуатується на протязі близько 40 років та потребує

капітального ремонту або заміни. Крім того згідно сучасним вимогам, що пред’являються до

систем опалення, кожний нагрівальний прилад повинен бути обладнаний термовентилем, що

забезпечує автоматичне підтримання заданої температури в приміщеннях.

Стальні трубопроводи доцільно замінити на пластикові. Загальна питома вартість облаштування системи опалення, з врахуванням нагрівальних приладів з термовентилями та нагріву підлоги, може становити 1700-2100 грн/квт. Загальна теплова потужність системи опалення після проведення термомодернізації становитиме 308 квт Загальні витрати коштів на облаштування системи опалення ясел-садка становитимуть:

308 х 2100 =646800 грн

45

ЕЗЗ-3. Впровадження автоматизованого теплопункту, що забезпечує облік

споживання тепла, погодне регулювання та програмування системи опалення.

Схема автоматизованого індивідуального теплового пункту, що забезпечує регулювання

систем опалення окремо для учбового корпусу, спортивного залу, актового залу та їдальні та

системи гарячого водопостачання (їдальні) може мати приблизно таку схему, як приведена на

рисунку 6

Для забезпечення погодного регулювання системи опалення, приготування гарячої води та

програмування роботи згаданих вище систем передбачається встановлення контролера.

Приготування гарячої води для їдальні доцільно здійснювати в автоматизованому ІТП.

Електричні водонагрівачі залишити лише для використання в літній період

Рисунок 6

система гарячого водопостачання

система опалення №1 система опалення № n

від водопроводу

теплообмінник ГВП

від котельні

до котельні

t

t Контролер

t

t

Для забезпечення моніторингу споживання тепла та гарячої води необхідно забезпечити

встановленняі багатоканального теплового лічильника (або 2-х теплових лічильників), що

вимірюють витрати тепла окремо для потреб опалення та гарячого водопочстачання. Крім того

необхідно встановити водомір для вимірювання витрат холодної води, що використовується

для приготування гарячої води.

При виконанні автоматизованого індивідуального теплового пункту необхідно передбачити

можливість перспективного підключення системи теплопостачання калориферів припливних

систем вентиляції або кондиціювання повітря.

Такий, приблизно, вигляд можуть мати елементи автоматизованого індивідуального

теплопункту.

46

Вартість автоматизованого теплопункту, що передбачає облік, регулювання відпуску

теплової енергії та програмування системи опалення та гарячого водопостачання буде

становити близько 150-170 тисяч грн..

ЕЗЗ-4 Інші маловитратні та організаційні енергозберігаючі заходи.

До інших заходів можливо віднести нормування витрат води та електричної енергії, заміна

змивного обладнання в туалетах, заміна освітлювальних приладів та інше.

Оцінка витрат на виконання окремих маловитратних енергозберігаючих заходів згідно ЕЗЗ-4

прийнята 25000 грн

Загальні витрати коштів на впровадження енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ-1….ЕЗЗ-5)

становитимуть:

3741600 + 616000 + 170000 + 25000 = 4583400 грн

8. Розробка техніко-економічних показників впровадження енергозберігаючих заходів.

Маючи достатньо вихідних даних проведемо оцінку економічної ефективності інвестицій в

енергозберігаючі заходи.

Ринкові критерії оцінки екномічної ефективності інвестицій засновані на існуючих поняттях

прибутку, інфляції, процентних та кредитних ставок, але найголовніше – на необхідності достовірно прогнозувати динаміку цих показників.

Вартісні фактори інвестицій з часом змінюються, отже вирішення питання оптимізації інвестицій залежить від уміння об’єктивно оцінювати та передбачати макро- та

міикроекономічний хід подій. Навіть невелика помилка здатна суттєво зміними дійсну цінність

інвестицій (капіталовкладень).

47

Основним економіним показником ефективності інвестицій є повний додатковий

(сумарний) дохід (Д,грн), який може бути отриманий за термін експлуатації (термін життя)

енергозберігаючих заходів (Тсл , років)

В залежності від того, яким чином використовуються потоки майбутніх доходів, їх або

дисконтують (певним чином знижають для об’єктивного співставлення з величиною інвестицій

на момент їх реалізації) або, виключаючи з грошового обороту, нарощують (капіталізують).

Якщо проміжні доходи ∆Ді (і=1,2,…Тсл) грн./рік дисконтуються, то відповідну величину

сумарного додаткового доходу позначимо як повний дисконтований дохід ДДТсл, грн.

Якщо проміжні доходи нарощуються (капіталізуються), то величину сумарного

додаткового доходу позначимо як повний нарощений дохід НДТсл, грн.

Величина сумарного додаткового доходу визначається за допомогою:

• механізму дисконтування та нарощування (капіталізації) доходів, що надійдуть в

майбутньому;

• оцінки терміну експлуатації енергозберігаючих заходів, що розглядаються Тсл;

• оцінки діапазонів змін основних економічних показників (проміжних доходів ∆Ді, що

поступають в результаті інвестицій і відповідних норм дисконту r*);

• методів економічного моделювання задач;

• способів прийняття рішень в умовах рисків.

Повний дисконтова ний дохід ДДТсл за термін експлуатації Тсл розраховується по

формулі, що враховує різні величини щорічних доходів ∆Ді різні норми дисконту rі

∆Д1 ∆Д2 ∆ДТсл ДДТсл = + + … + ( 1 ) 1 + r1 (1+ r1)( 1+ r2) (1+ r1)…( 1+ rТсл) де, ∆ДТсл – повний дисконтований дохід за термін експлуатації заходів з енергозбереження r і - норма дисконтів і - ому році , 1/рік, де і = 1, 2…..Тсл ∆Ді - проміжний дохід в і - ому році , грн./рік *) – норма дисконту – одне з можливих значень показника, що відображає вигідність вкладення інвестицій в інші активи, замість енергозбереження. Це може бути ставка рефінансування національного банку, доходність державних цінних паперів, депозитних вкладів та т.і. Застосувавши метод відтворення рівними частками, можливо представити формулу (1)

в вигляді: 1 1 1 ДДТсл = ∆Д + + … + ( 2 ) 1 + r1 (1+ r1)2 (1+ r1)Тсл Вираз в дужках представляє собою геометричну прогресію, що зменшується. Сума Тсл членів геометричної прогресії визначається за відомою формулою, в результаті чого формула (2) набуває вигляд формули ( 3 ) та широко використовується в практиці еономіних розрахунків

ДДТсл = ∆Д [ 1 – (1 + r )-Тсл] / r ( 3 )

48

У випадку, що розглядався вище промжні доходи ∆Ді дисконтувались, тобто приймали

участь в обороті грошових коштів (витрачались на заробітну плату , погашення ссуд, виплату

дивідендів та т.п.)

Далі розглянемо варіант, коли проміжні доходи ∆Ді капіталізуються тобто нарощуються

під проценти наприклад шляхом їх здачі в зайом. Тоді фактор дисконтування відсутній и кожне

надходження проміжного доходу ∆Ді нарощується на протязі строку експлуатації енергозберігаючих заходів. При такій умові аналогом формули ( 1 ) є формула ( 4 )

НДТсл = ∆Д1[(1+r2)(1+ r3)…(1+rТсл) ] + ∆Д2 [(1+r3)(1+ r4)…(1+rТсл) ] +….+ ∆ДТсл ( 4 )

Змінивши порядок складових на протилежний та знову перейшовши на розрахункове

значення доходів ∆Д та норм дисконту r , маємо:

НДТсл = ∆Д [1 + ( 1+r ) + ( 1+ r )2 + … + ( 1+r )Тсл ] ( 5 ) Взявши суму Тсл членів геометричної прогресії, в даному випадку зростаючої, отримаємо:

НДТсл = ∆Д [ ( 1+r )Тсл - 1] / r ( 6 )

Важливим критерієм економічної ефективності інвестицій в заходи з енергозбереження є: • простий термін окупності То, рік; • величина інвестицій К, грн.; • поток доходів ∆Д грн/рік

Простий термін окупності То дає першу уяву про те, чи приносять інвестиції додатковий

дохід та як швидко це відбувається.

Очевидно, що терміни окупності інвестицій К з урахуванням дисконтуваня чи нарощення

(капіталізації) проміжних доходів, що поступають, відповідно Тд та Тн, рік, визначаються

шляхом прирівняння значень ДДТсл та НДТсл по формулам ( 3 ) та ( 6 ) величині К.

Нескладні перетворювання дають відповідні формули:

Тд = - ln ( 1 – То r ) / ln ( 1 + r ) ( 7 )

Тн = ln ( 1 + То r ) / ln ( 1 + r ) ( 8 )

де То = К / ∆Д ( 9 )

Показник То являє собою термін окупності інвестицій без врахування дії часу на отримані в майбутньому доходи від інвестицій – бездисконтний (простий) термін окупності, рік. В

директивній економіці цей термін приймався як головний критерій ефективності. Цей показник і в риночній економіці має певний економічний сенс, визначаючи як швидко почнуть окупатися

вкладені кошти.

49

Стан економіки та умови інвестування характеризуються комплексним показником –

нормою (ставкою) дисконту. Визначення норми дисконту – це сама складна та актуальна

задача. Коректний вибір норми дисконту дозволяє підвищити точність показників економічної ефективності інвестицій.

Ставка (норма) дисконтування повинна включати мінімально-гарантований рівень

дохідності, темпи інфляції та коефіцієнт, що враховує ступінь ризику конкретного інвестування.

Тому показники норми дисконтування будуть різними для різних умов інвестування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 2611 10 10 8

Облікова ставка Національного банку

0

2

4

6

8

10

12

14

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Обл

іков

а ст

авка

,%

2009 2010 2010 2011

В даній роботі за основу визначення норми

дисконту прийнята облікова ставка

Національного банку України.

Для розрахунків прийнята норма дисконту 6%

(r = 0,06) прогнозована для 2011 – 2012 років

Облікова ставка прийнята за основу при визначенні норми дисконтування виходячи з того, що це є комплексний показник, що встановлюється Національним банком України та є

одним з інструментів, за допомогою якого встановєтьсмя орієнтир щодо вартості залучених грошових коштів.

Облікова ставка враховує:

• прогнозний та фактичний рівень інфляції та рівень інфляції за попередні періоди;

• темпи приросту грошової маси в обігу; • динаміку процентних ставок на міжбанківському ринку кредитних ресурсів;

• динаміку процентних ставок за кредитами та депозитами банків.

При визначенні облікової ставки Національний банк враховує й інші фактори, які можуть вплинути на вартість коштів у національній валюті - інфляційні або девальваційні очікування, процентні ставки рефінансування, які використовуються центральними банками

країн, що мають тісні торговельно-економічні зв'язки з Україною, тощо.

При розгляді результатів розрахунків приймаємо до уваги, що практичну цінність мають

показники умов дисконтування, бо вони відображають реальні умови господарювання.

Бездисконтний варіант не відповідає реальним умовам господарювання, але його показник – простий термін окупності (То) приймає участь в подальшому аналізі ефективності інвестицій.

50

Варіант нарощування (капіталізації) розглядаєть ілюстративно. Цей варіант не може бути

застосованим для об’єктів бюджетної сфери.

В таблиці 18 та на графіку рисунку 7 приведені результати економічного аналізу

ефективності інвестицій у впровадження енергозберігаючих заходів ЗОШ №2 м. Комсо-

мольська.

ВИСНОВКИ:

Економічна ефективність інвестицій у впровадження комплексної термомодернізації будівлі ЗОШ № 2 м. Комсомольська характеризується показниками:

- простий термін окупності……………………………………..…..6,6 роки

- дисконтний термін окупності…………………………………... 8,6 років

- за 20 років життя проекту чистий дохід становить………….3397 тис. грн.

- дисконтний індекс дохідності ,………………………………….. 1,74 (на кожну гривну інвестицій буде отриманий чистий дохід 0,74 грн)

51

52

53

9. Розробка екологічних показників впровадження енергозберігаючих заходів. Одним з варіантів отримання коштів для термомодернізації є використання механізму

Кіотського протоколу. Кіотський протокол передбачає гнучкі механізми для того,щоб допомогти

розвиненим країнам в зниженні емісії «парникових» газів та продати свої квоти на викиди

країнам, які не перевищують своїх національних квот. Україна не перевищує своїх національних

квот по викидам «парникових» газів, а отже може виступати в якості продавця квот і може бути

задіяна у механізмі «Зелених інвестицій». Якщо запропоновані заходи з енергозбереження

відповідають вимогам механізму «Зелених інвестицій», то «Зелені інвестиції» можуть стати

джерелом інвестування впровадження заходів з енергозбереження.

Основним забруднювачем атмосфери в комунальному секторі є теплоенергетика. При

спалюванні палива в котлоагрегатах утворюються і викидаються в атмосферу димові гази, у

складі яких крім парниковив газів, присутні ще такі, як оксид вуглецю, оксиди азоту та інші. Вони

не приймають участь у процесах «парникового ефекту», але є небезпечними для здоров'я

людини.

Для визначення валового викиду «парникових» та інших газів, що викидуються в

атмосферу при роботі теплогенеруючого обладнання використовується нормативний документ ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднювальних речовин в атмосферу вiд енергетичних

установок. Методика визначення", затверджена Міністерством екології та природних ресурсів

України 28 травня 2002 р. Розробник - Науково-технiчний центр вугiльних енерготехнологій

Національної академії наук України та Міністерства енергетики України,видавництво "КВIЦ",

Київ, 2002 р

Визначення валових викидів забруднюючих речовин при спалюванні газу в котлах комунального сектору та бюджетної сфери визначається на основі розрахунку показника емісії забруднюючої речовини.

Показник емісії характеризує масову кількість забруднюючої речовини, яка викидається

теплогенеруючою установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до

одиниці енергії, що виділяється під час згоряння палива. Він залежить від багатьох чинників.

Існують два показники емісії узагальнений та специфічний.

Узагальнений показник емісії забруднюючої речовини є середньою питомою величиною

викиду для певної категорії теплогенеруючих установок, певної технології спалювання палива,

певного виду палива з урахуванням заходів щодо зниження викиду забруднюючої речовини. Він

не враховує особливостей хімічного складу палива.

Специфічний показник емісії є питомою величиною викиду, яка визначається для

конкретної теплогенеруючої установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива,

конкретних характеристик процесу спалювання та заходів щодо зниження викиду забруднюючої речовини.

Валовий викид j-ї забруднюючої речовини Ej, т, що надходить у атмосферу з димовими

газами теплогенеруючої установки за проміжок часу Р, визначається по формулі:

54

( )ir

ii

ijij QBkE ∑−=610

(1)

Де, Ej– валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання за проміжок часу P, т; Kj – показник емісії j-ї забруднюючої речовини , г/ГДж;

B – витрата палива за проміжок часу P, т; (Qri) – нижча робоча теплота згоряння i-го палива, МДж/кг.

Діоксид вуглецю

Діоксид вуглецю (вуглекислий газ CO2) відноситься до парникових газів і є основним

газоподібним продуктом окислення вуглецю органічного палива. Обсяг викиду CO2

безпосередньо пов’язано із вмістом вуглецю в паливі та ступенем окислення вуглецю палива в

установці спалювання.

Показник емісії діоксиду вуглецю, kCO2, г/ГДж, під час спалювання органічного палива

визначається за формулою

CCC

6

CO ε67,310

10012

442

kQ

Ck

ri

r

=ε⋅⋅=

, (2)

де Cr − масовий вміст вуглецю в паливі на робочу масу, %;

Qir − нижча робоча теплота згоряння палива, МДж/кг;

εC − ступінь окислення вуглецю палива;

kC − показник емісії вуглецю палива, г/ГДж.

За відсутності даних про вміст вуглецю в паливі та його теплоту згоряння необхідно

користуватись узагальненим показником емісії вуглецю, що становить 15300 г/ГДж

Азоту оксид (І) N2O

Азоту оксид (або оксид азоту (І)) N2O відноситься до парникових газів. За відсутності постійних вимірювань концентрації N2O валовий викид азоту оксиду визначається за формулою

(1). Значення узагальненого показника емісії N2O для котлів на природному газі становить 0.1

г/ГДж.

Метан CH4

Метан CH4 також відноситься до парникових газів. Утворення метану під час спалювання

органічного палива в котлах дуже незначне. Воно пов’язане з неповним згорянням органічного

палива і зменшується з підвищенням температури згоряння та масштабу котла. За відсутності прямих вимірювань валовий викид метану визначається за формулою (1). Значення

узагальненого показника емісії метану при спалюванні природного газу становить 1,0 г/ГДж.

55 Оксид вуглецю CO

Утворення оксиду вуглецю CO є результатом неповного згоряння вуглецю органічного

палива. При зменшенні потужності установки спалювання концентрація CO в димових газах зростає.

Показник емісії оксиду вуглецю, kCO, г/ГДж, під час спалювання природного газу береться з таблиці 19

Таблиця 19 – Узагальнені показники емісії (питомі викиди) CO для установок спалювання

на природному газі різної потужності, г/ГДж (за відсутності мехнедопалу)

Теплова потужність (паропродуктивність) котельної установки

Показник емісії, г/ГДж

Котел з введеною тепловою потужністю більше 50 МВт 17

Котел з введеною тепловою потужністю не більше 50 МВт 24,7

Оксиди азоту NOx

При спалюванні природного газу в установках спалювання утворюються оксиди азоту NOx

(оксид азоту NO та діоксид азоту NO2), викиди яких визначаються в перерахунку на NO2.

Значення узагальненого показника емісії оксидів азоту під час спалювання природного газу за

різними технологіями без урахування заходів щодо скорочення викиду NOx визначаються згідно

з таблицею 20.

Таблиця 20 - Узагальнені показники емісії (питомі викиди) NOx для установок спалювання на

природному газі, г/ГДж (без урахування методів зниження)

Введена теплова потужність Показник емісії NOx,

г/ГДж

Котел з введеною тепловою потужністю більше 50 МВт 100

Котел з введеною тепловою потужністю не більше 50 МВт: 95

Котел з введеною тепловою потужністю не більше 10 МВт: 90

Річна витрата тепла в розрахунках прийнята :

Існуючий стан – за результатами обстеження, наданими вихідними даними та згідно

розробленого енергетичного паспорту будинку.

За станом після запровадження заходів з утепленння –за даними проекту енергетичного

паспорту будинку після впровадження енергозберігаючих заходів..

Результати розрахунків наведені в таблиці 21

56

Таблиця 21. Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин, що утворюються при

спалюванні природного газу в котельні для забезпечення теплом загальноосвітньої школи № 2

Річне споживання тепла Гкал/рік

Річне споживання тепла ГДж/рік

Показник емісії СО г/ГДж

Валовый викид СО т/рік

Показник емісії NOx, г/ГДж г/ГДж

Валовый викид Nox т/рікПоказник емісії СН4, г/ГДж г/ГДж

Валовый викид метана т/рікЕквивалент СО2 для метану -

Викид метану в еквиваленті СО2 т/рік

Показник емісії СO2, г/ГДж г/ГДж

т/рік

Показник емісії N2О г/ГДж г/ГДж

т/рікЕквивалент СО2 для оксиду азотуВикид N2O в еквиваленті СО2 т/рік

Итого еквівалентів СО2 (ОУК)

Термін життя проекту років

Ітого за термін життя проекту (ОУК)

до проведення заходів

після проведення заходів

1140 348

1322,4 403,68

80 80

0,1058 0,0323

70 70

0,0926 0,0283

1 1

0,00132 0,00040

310 310

0,4099 0,1251

55870 55870

Валовый викид СO2 73,88 22,55

0,1 0,1

74,30 22,68

Валовый викид N2О (оксид азоту (І)) 0,000132 0,000040

21 21

*) - Одиниця встановленої кількості (ОВК) - одиниця, уведена в обіг у результаті розподілу одиниць, дозволених для конкретної держави, антропогенних викидів (емісії) парникових газів на період зобов'язань Кіотського протоколу - з 2008 по 2012 рік включно, яка рівна однієї метричній тонні еквівалента диоксида вуглецю (СО2).

Найменування показника Од.виміруЗначення показників

20 20

1485,9 453,6

0,00278 0,00085

Аналіз таблиці 21 показує, що в результаті заходів з утеплення огороджуючих

конструкцій кількість викидів парникових газів, представлених в тоннах еквівалента диоксида

вуглецю (СО2) зменшується з 1485,9 т до 453,6 т. Тобто впровадження заходів дозволяє

визволити для «продажу» 1032,3 одиниць встановленої кількості (ОВК).

При цьому треба відмітити наступне:

� зменшення викидів парникових газів буде здійснюватися не на самому об’єкті, на

якому впроваджуються заходи, а на котельні виробника тепла;

� крім парникових газів зменшуються викиди і інших екологічно небезпечних газів

(оксиду вуглецю і діоксиду азоту), що також приводе до зменшення виплат підприємством, що виробляє тепло, зборів за забруднення природного

середовища.

Business

Приклад звіту з енергоаудиту, НВЦ Теплокомплект