Запорізька Січ – козацька республіка

Суспільно-політичний устрій

Робота групи «Політики»

Протягом XVI – XVIII ст. Запорозька Січ мала ознаки держави: вона контролювала величезну територію степової України, мала свій уряд, військово-адміністративний устрій, власний суд, самостійні дипломатичні відносини з іншими країнами.

Запорозька Січ відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством.

Територія козацької держави називалася Землями Війська Запорозького або Вольностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазов`ї на сході. На півночі її межа пролягала по річках Орелі (на Лівобережжі) та верхів'ях Інгулу й Інгульця (На Правобережжі).

Верховним органом управління Запорозької Січі була загальна військова рада (або коло), котра збиралася щорічно на Різдво, а при потребі і частіше. Вона обирала своєрідний уряд козаків - Кіш

Кіш у військовому відношенні поділявся на 38 куренів.

Уряд Запорізької СічіГетьман або

кошовий отаман

- Затверджував судові вироки- Очолював дипломатичні переговори- Мав вищу військово-адміністративну владу

Військовий суддя

- Вершив вищий суд- Виконував обовґязки отамана за його відсутністю

Писар- Очолював канцелярію- Складав і підписував документи

Осавул- Організовував охорону Січі- Підтримував дисципліну й порядок у війську

Обозний, пушкар

- Очолював артилерію- Керували побудовою табору в поході- Займалися обліком і комплектуванням війська

Широка демократія Запорозької Січі дає історикам підстави вважати її християнською козацькою республікою.

Хоча в руках козацької старшини були зосереджені влада й багатство, у Запорозькій Січі не було кріпацтва. Існувала формальна рівність між козаками, які могли користуватися землею, угіддями, брати участь у загальновійськових радах, обирати старшину.

Козацькі клейноди

Герб Війська Запорозького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, - виник у другій половині XVI ст.

Законної сили він набрав за короля Стефана Баторія 1578 р. Але й попередні козацькі формування, напевно, мали власну символіку. Щоправда, відомості про неї до нашого часу не дійшли. Згаданий герб уперше зображено на печатці Війська Запорозького 1595 р., за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж усього існування козацтва цей головний символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях.

Козацькі клейноди

Козацькі корогви(прапори) Були три роди корогов у козацькому війську: 1) корогва всього війська або гетьманська, 2) корогви полкові, 3) сотенні. Окрім цього, були ще значки, менші короговки, яких уживали на щодень.

Козацькі клейноди

Бунчу;к — держак із золотою кулею, під якою підвішено кінське волосся, — символ гетьманської влади.Турецького походження, був замість прапорів у турків.

Козацькі клейноди

Булава; (прасл. — ґуля, грудка) — холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, символ влади у деяких країн, один з козацьких клейнодів. 

Козацькі клейноди

Калама;р (calamarius), можливо від "калам" — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил (звідси інша назва — чорнильниця) і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.

Козацькі клейноди

Печатка — спеціальний інструмент (невеликий гумовий чи металевий предмет), призначений для відбитку зображення, а також отримуваний за його допомогою відбиток (відтиск) на папері, воску, сургучі, пластиліні та інших матеріалах, ставиться на документах чи упаковці, використовується для посвідчення справжності підпису або цілого документу.Печатка Війська

Запорізького часів Богдана Хмельницького

Козацькі клейноди

Литаври широко використовувалися в побуті запорозьких козаків. По-перше, литаври — це військовий інструмент. Він наводив жах на ворога своїми громовими ударами, був засобом зв’язку між військовими козацькими загонами. Ударами в литаври сигналізували про небезпеку, спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу і т. п. По-друге, литаври виконували безпосередню функцію ударного музичного інструмента.

Козацькі клейноди

Гармати— загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі – у пушкаря 

Козацькі клейноди

Пірнач(пернач) або шестопер  — відзнака полковника полка і паланки, вид холодної зброї.

 

Висновки

Ми, українці, пройняті духом козацтва. Українська символіка є відображенням української національної ідеї, в ній залишили слід незабутні сторінки нашої історії, нашої культури. Велика частина предковічної нації українського народу збережена на козацьких гербах і прапорах, що й нині слугують державницькими символами нашої країни.

http://www.history.vn.ua/book/zno2010/46.htmlhttp://uateka.com/uk/article/society/heritage/929http://exlibris.org.ua/wijsko/r210.htmlhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%

D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B8

http://stattitablohy.ezreklama.com/istoriia/658-kozats-ka-simvolika-atribut-samoviznachiennia-dierzhavi.html