Сутність і життя людиничерез образи мистецтва

та літератури“Людина завжди булаі буде найцікавішимявищем для людини”

В. Г. Бєлінський

Автор презентації: Бажан Т.І.

«Пещерный человек учился рисовать.Не находя в изяществе резона,Тяжелым камнем начал выбиватьФигуру угловатого бизона.

Початок ери людства і день сьогоднішній

“Звідки ми, хто ми, куди ми йдемо?”. Це назва картини П. Гогена, французького художника ХІХ століття, яка і сьогодні привертає увагу відвідувачів Бостонського музею мистецтв.

В.Симоненко.“Ти знаєш, що ти людина?Ти знаєш про це чи ні?” –Такі запитання ставив перед читачами український поетХХ ст. Філософськи осмислившисутність людини, відповідає:

“Бо ти на землі – людина,І хочеш того чи ні –Усмішка твоя – єдина,Мука твоя – єдина,Очі твої – одні.”

Случайный шаг! Опасная стезя!..Он кончил, и впервые с сотвореньяИз глаз звериных длинная слезаУстало потекла - от умиленья.»

«И, страшной тайной творчества влеком,Он чувствовал - назад уж нет возврата,Когда он первобытным кулаком Стирал слезу светло и виновато. Косматый, дикий, шкура за спиной,Лицо разодрала ему гримаса!..Он радости был полон неземной,Что слаще меда и сытнее мяса.» Е.Винокуров. 1957.

Наскельний живопис. Північна Африка.

«Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль смиряться под ударами судьбы, Иль надо оказать сопротивленье И в смертной схватке с целым морем бед Покончить с ними?» В.Шекспір. Гамлет.

Образ людини в епоху ВідродженняЛеонардо да Вінчі. Мона Ліза.Мона Ліза – це портретсучасниці Леонардо, вті-лення образу мислячої людини епохи Відроджєення,яка мовби дивиться на глядача, намагаючись зрозуміти хід йогодумок.

Сікстинська мадонна –образ жінки-матері, вті-лення ідеалу краси ідобра. Скромна і величава,вона понад усе любить своє дитя, і, в той же час,готова віддати його зарадиспасіння людей.

Санті Рафаель.Сікстинська мадонна

В.Висоцький вролі Гамлета.

Мікеланджело. Раб, що бореться.Невимовні муки невільника, нестримне бажання розірвати пута, не дивлячись на безвихідь становища –основна ідея роботи Мікеланджело.

Ніка Морозов. В.Сєров.

Ранок. Т.Яблонська

Юність. Т.Яблонська.

Портрет старого в червоному. Рембрандт.

Дитинство: безпосередність, безтурботність,невинний дитячий погляд, бажання пізнатисвіт.

Пора пошуків, вибір життєвого шляху,прийняття важливих рішень.

Старість: спокій, гідність, мудрість,погляд в себе.

Естафета трьох поколінь, їх єдність, в тойже час характерні риси кожного вікового етапу – основна ідея твору Ф.Кричевського“Три віки”.

Життя людини в часі

Філософія Омара Хайяма… Омар Хайям, відомий поет і філософ середньовіччя.(близько 1048- після 1122)

«Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало,Два важных правила запомни для начала:Ты лучше голодай, чем что попало есть,И лучше будь один, чем вместе с кем попало.»

«Если низменной похоти станешь рабом-Будешь в старости пуст, как покинутый дом.Оглянись на себя и подумай о том,Кто ты есть, где ты есть и – куда же потом?»«Меняем реки, страны, города…

Иные двери… Новые года…А никуда нам от себя не деться, А если деться – только в никуда.»

«Жизнь пронесётся, как одно мгновенье,Её цени, в ней черпай наслажденье.Как проведёшь её, так и пройдёт.Не забывай: она твоё творенье»

…і філософія нашого сучасникаВіталій Іващенко, доцент Нацiонально-технiчного Університету України «Київський полiтехнiчний iнститут», заслужений працiвник культури України

«Не вмію жити просто так,Я можу тільки чимось жити:Кохати, мріяти, творити,Щоб слід залишив день прожитий,Життя щоб мало сенс і смак.»

«Є філософія бажань:Якщо їх всі задовольнити,Не буде смислу далі жити.Як хочеш жити, то бажай!»

«Нажаль, цю істину не кожен знає,Що смерті боїмося ми дарма:Допоки ми живі, її немає, Але як прийде, то вже нас нема»

«Питання є задавнене, відкрите,Та відповідь на нього треба знати:Ми в світі живемо, щоб працювати?Чи, все ж таки, працюємо, щоб жити?»

«З нас кожен бачить у житті таке,Що гріє душу і милує око.Низька душа вишукує низьке.Душа висока мріє про високе.»

«Мінятися не бійся, любий друже,Незадоволення собою – добрий знак,Лиш дурень не міняється ніяк,Бо точно знає, що розумний дуже.»

«К добру и миру тянется мудрец,К войне и распрям тянется глупец»

О.Дейнека. Оборона Севастополя.

В. Суріков. Перехід Суворова через Альпи.

В.Верещагін. Апофеоз війни.

«Война и мир – позор и зло. С ней человек звереет.О Боже праведный! Ей мать проклятье шлёт.Пока идет война, кто вновь поля засеет,Кто ниву жёлтую в июне уберёт?» Антоніо Мачедо

Філософське осмисленнявійни як різновиду людськоїдіяльності є темою картини

В.Верещагіна “Апофеоз війни”,на рамі якої зроблено напис:“Присвячується всім великим

завойовникам – минулим,нинішнім і майбутнім” в знакпротесту проти насильства, війни, знищення людства.

Художники-баталісти, як правило, оспівують героїзм і мужністьсолдат, геніальність полководців, військові успіхи. Але є іінший погляд митців на війну.

Рудаки

“Не війна і грабежі творять славулюдського роду, а тільки мирна праця”

М. Горький

«Ми в світі живемо, щоб працювати?Чи, все ж таки, працюємо, щоб жити?» В.Іващенко.

“Коли праця – задоволення, життя – добре!”(М.Горький)Чого не можна сказати про персонажа грецької міфології.

Сізіфова праця

О.Венеціанов. На оранці. Весна. 1820.

Т.Яблонська. Хліб. 1949.

Ці два полотна різногочасу об’єднує одна ідея –

праця людини.

«Великая радость - работа,В полях,за станком, за столом!Работай до жаркого пота,Работай без лишнего счёта,-Всё счастье земли – за трудом.» В.Брюсов.

Найважча професія – бути людиною Хосе Марті.

К.Брюлов. Останній день Помпеї.

П. Федотов. “Свіжий кавалер”.

“Мы источник веселья и скорби рудник.Мы вместилище духа – и чистый родник.Человек, словно в зеркале мир, - многолик.Он ничтожен и он же безмерно велик.» Омар Хайям.

А які слова можна віднести до героякартини П.Федотова?

«Везувий зев открыл - дым хлынул клубом - пламяШироко развилось, как боевое знамя.Земля волнуется - с шатнувшихся колоннКумиры падают! Народ, гонимый страхом,Толпами, стар и млад, под воспаленным прахом,Под каменным дождем бежит из града вон.»

О. Пушкін.

Автор полотна переконує глядача в тому, що головнацінність в світі – людина, протиставляючи згубним силам природи її духовну велич і красу.

Что останется после меня?Добрый свет глаз или вечная тьма,Леса ли ропот, шепот волныИли жестокая поступь войны?Неужели я подожгу свой дом,Сад, который с таким трудомРос на склоне заснеженных гор,Я растопчу, как трусливый вор?Ужас, застывший в глазах людей,Будет вечной дорогой моей?Оглянусь на прошедший день,Правда там или злобы тень?Каждый хочет оставить светлый след.Отчего же тогда столько черных бед?Что останется после тебя,Человечество,С этого дня?

Ника Турбина.

І.Крамський. Христос в пустелі.

П.Антопольський. Іван Грозний

Людину, що розду-мує, художник показав в образі Христа.

Тяжкі думи і каяття за свої дії . Саме це підкреслив П. Антопольський в свїйроботі.

Людина – істота, що здатна мислити

Здатність осмислювати та аналізувати прожите життя - одна з головнихрис людини.

Джерела

http://ukrart.lviv.ua/poets1032.phphttp://viiv.co.ua/index.html

1. Культура против варварства. К.: Высшая школа, 1988.2. Д .Степовик. Скарби України. К.: “Веселка”, 1990.3. В.Симоненко. У твоєму імені живу. – К.: “Веселка”, 1994.4. Шедевры русской живописи. – М.: «Белый город», 2006.5. Хрестоматия по эстетическому воспитанию. /Составитель С. П. Максимюк. – К.: «Высшая школа», 1987.