1

СХВАЛЕНОна засіданні педагогічної ради Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Харківської міської ради Харківської областіпротокол від 30.08.2019 № 1

ЗАТВЕРДЖУЮДиректор Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22Харківської міської ради Харківської області________ Н.О.Філіппова

Положенняпро внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Харківській загальноосвітній школіІ-ІІІ ступенів № 22

Харківської міської ради Харківської області

2

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22 Харківської міської ради Харківської області розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.

Система забезпечення якості освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) передбачає:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти якість основних умов освітнього процесу; якість реалізації освітнього процесу; якість результатів освітнього процесу.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в

навчальному закладі загальної середньої освіти.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО)

погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

3

1.Автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом;2.Академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;3.Безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;4.Викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;5.Заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;6.Засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;6.Здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;7.Індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;8.Індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;9.Індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;10.Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

4

11.Інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;12.Кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);13.Компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;14.Освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;15.Освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;16.Освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;17.Освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;18.Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;19.Педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;20.Результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;21.Рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;22.Розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;23.Система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;24.Спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»;

5

25.Суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;26.Універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;27.Якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;28.Якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

6

3. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ШКОЛИ

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до школи; постійне та послідовне підвищення якості освіти. допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є: оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої

діяльності в школі; постійний моніторинг змісту освіти; спостереження за реалізацією освітнього процесу; моніторинг технологій навчання; моніторинг ресурсного потенціалу школи; моніторинг управління ресурсами та процесами; спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи; контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації

щодо її результатів; розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та

якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо; здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти,

нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;

експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників; вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних

тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень; аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі; надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією школи: виконання Закону "Про освіту"; використання методичного забезпечення в освітньому процесі; реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання

затверджених навчальних графіків; контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти; ведення шкільної документації (плани, класні журнали, зошити учнів, журнали

позаурочної діяльності тощо); рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти; стан викладання шкільних предметів; стан підготовки та проведення олімпіад; стан проведення гурткових занять; організація учнівського самоврядування; профілактика правопорушень серед школярів;

7

попередження дитячого травматизму; дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших

локальних актів школи; дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і

поточного контролю їхньої успішності; робота творчих груп, методоб'єднання; реалізація виховних програм та їх результативність; організація харчування та медичного обслуговування школярів; охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу; виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів; стан методичної роботи; контроль позакласної роботи.

контроль раціонального використання ІКТ-технологій;

контроль стану спільної роботи школи та громадськості;

інші питання в рамках компетенції директора школи.Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньо шкільного контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: інформаційно-аналітична; контрольно-діагностична; корективно-регулятивна; стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: освітній процес (урочна і позаурочна діяльність); результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і

позашкільного навчання і виховання тощо); методична робота; робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: члени адміністрації: керівник ЗЗСО і його заступник; особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями

і/або функціональними обов'язками.Методи контролю над діяльністю вчителя:

анкетування; тестування; соціальне опитування; моніторинг; спостереження; вивчення документації; відвідування і аналіз уроків; бесіда про діяльність учнів; результати навчальної діяльності учнів.

Методи контролю над результатами навчальної діяльності: спостереження; усне опитування;

8

письмове опитування; письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування); комбінована перевірка; перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом): тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці

роботи колективу, підрозділу, групи, МО, одного вчителя або класного керівника);

фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти: персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді

контролю); класно-узагальнюючий (фронтальний);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

визначення мети контролю; об'єктів контролю; складання плану перевірки; інструктаж учасників; вибір форм і методів контролю; констатація фактичного стану справ; об'єктивна оцінка цього стану; висновки, що випливають з оцінки; рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення

недоліків; визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його доручення заступник з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років. Української мови, фізичної культури – щорічно.

Підстави для проведення контролю: атестація педагогічних працівників; плановість контролю; перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень; звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається протокол експертизи довільної (або затвердженої) форми, з яким ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

мета контролю;

9

строки; склад комісії; яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні

роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди); констатація фактів, що виявлені; висновки; рекомендації або пропозиції; де підбиті підсумки перевірки (засідання методичного об’єднання, нарада при

директорові, індивідуально тощо); дата та підпис відповідального за написання довідки. Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право: знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності; знати мету, зміст, види, форми та методи контролю, вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації; звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління

освіти при незгоді з результатами контролю.За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від

його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ: проводяться засідання педагогічної ради, наради при директорові, робочі наради

з педагогічним складом; результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації

педагогічних працівників.Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

про видання відповідного наказу; про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної

ради школи; про проведення повторного контролю із залученням певних експертів; про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників; про заохочення працівників; інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

4.1. Політика та процедури забезпечення якості освітиОсновні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти в школі: побудова системи показників якості освітньої діяльності та якості освіти за

пріоритетними напрямами; розробка та проведення моніторингових процедур для визначення динаміки

забезпечення якості освітніх процесів і результатів;

10

самооцінка якості освітньої діяльності суб’єктами освітнього процесу на всіх рівнях управління для їх спрямованої самоорганізації;

підготовка та проведення соціально-педагогічних та соціально- психологічних досліджень для визначення якості надання освітніх послуг та задоволеності якості освітньої діяльності і якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи. 2. Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 3. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти. 4. Академічну культуру учасників освітнього процесу. Запобігання та виявлення

академічного плагіату. 5. Вдосконалення навчально-матеріальної бази доя забезпечення освітнього

процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу. 6. Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного

управління освітнім процесом. 7. Публічна інформація.

4.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність.

4.3. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово

висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних

11

комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних

12

рішень.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1-х класів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого классу у новій українській школі», для учнів 2-х класів – відповідно наказу від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого классу»

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-4 класів оцінюються відповідно відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304, відповідно до орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних

13

досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом МОН від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки україни від 21.08.2013 № 1222».

Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально: з предметів інваріантної складової: "Інформатика", "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво", інтегрованого курсу "Мистецтво", "Основи здоров'я", "Фізична культура", "Я у світі" та "Трудове навчання".

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: "Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)", "Математика", "Природознавство".

Навчальні досягнення учнів 5-11 класів оцінюються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304, відповідно до, відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222, зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222».

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна,

діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Об'єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності.

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом - усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів. Для перевірки навчальних досягнень учнів застосовуються завдання різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення, оцінки.

Оцінювання - процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і

14

висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов'язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:

- якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);- сформованість ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);- досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

У початковій школі застосовують поточний і підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу, зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу.

Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.

Підсумкова перевірка у 3-х класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі - тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу.

У 3-4 класах тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів "Я у світі", "Основи здоров'я", "Трудове навчання", "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Фізична культура", "Інформатика" не проводиться.

Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки - усного опитування учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної, практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в

15

балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.Поточна оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь - правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення - послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.

При оцінюванні письмових робіт враховують правильність і обсяг виконаної роботи.

До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею, - враховуючи рівень сформованості відповідної навички у конкретного учня/учениці.

Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Кожна письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т.ч. в зошитах з друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу "Правильно", "Уже значно краще" тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.У 3-4 класах підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів "Українська

мова", "Літературне читання", "Іноземна мова", "Мова національної меншини", "Математика", "Природознавство" здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.

У 3-4 класах підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів "Я у світі", "Основи здоров'я", "Трудове навчання", "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Фізична культура", "Інформатика" не проводиться.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

У закладі здійснюється порівняльний моніторинг навчальних досягнень учнів за І та ІІ семестри. Також здійснюється моніторинг контрольних робіт за І та ІІ семестри. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. КРИТЕРІЇ

16

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії

3Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

4Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

6Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

7Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

IV. Високий

10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідьаргументують новими прикладами

11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

17

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

КРИТЕРІЇоцінювання навчальних досягнень учнів середньої та старшої школи

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень

Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

  1 Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

I. Початковий 2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

  3Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

  4Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

II. Середній 5Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

  6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

  7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

III. Достатній

8 Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і

18

має  неточності

  9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

  10Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

IV. Високий 11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

  12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

19

4.4. Критерії, правила і процедури вивчення стану викладання навчальних предметів та рівня навчальних досягнень учнів

З метою встановлення ступеню відповідності педагогічної діяльності вчителя

основним вимогам організації навчально-виховного процесу та вимогам навчальних

програм; вивчення педагогічного стилю та методичної діяльності вчителя; виявлення

недоліків, які негативно впливають на досягнення цілей навчання та складання

рекомендацій щодо підвищення ефективності викладання предмету.

Методи: бесіда, анкетування, діагностика, спостереження та ін.

І. Володіння професійними знаннями

Показник КритеріїІ.Професійна обізнаність вчителя

1.Обізнаність вчителя з пояснювальними записками і змістом програм, іншими нормативними вимогами та інструктивно-методичними матеріалами.

2.Орієнтація в рубриках фаховим періодичних видань в питаннях вибраної теми самоосвіти.

3.Обізнаність є інноваційними технологіями навчання, виховання та їх використання.

4.Ознайомленість з плануванням роботи методичного об’єднання вчителів і організація роботи вчителя над реалізацією вибраної методичної проблеми.

5.Роль методичного кабінету та технічних засобів навчання в удосконаленні професійної компетентності вчителя.

ІІ. Використання умов кабінету для підвищення ефективності навчально-виховного процессу

Показник Критерії

ІІ. Використання умов кабінету

1.Естетичне оформлення, санітарно-гігієнічні умови, технічна база та її використання.

2.Наявність необхідної програмованої та методичної літератури.3.Систематизація навчального, дидактичного, роздавального

матеріалу, форма його зберігання та можливості використання в навчально-виховному процесі.

4.Наявність розкладу, програмних вимог, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, довідкової літератури тощо.

5.Наявність навчальних, дидактичних матеріалів для роботи з обдарованими учнями

20

ІІІ. Змістові, організаційні, методичні умови діяльності вчителя й учнів на уроці (Відвідування та аналіз уроків)

Показник Критерії1. Оцінка особистих якостей вчителя

1.Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.

2.Культура мовлення, темп, дикція, інтенсивність, образність. 3.Тактовність і демократичність спілкування з учнями.4.Зовнішній вид, культура, міміка, жести.

2.Оцінка організації діяльності учнів

1.Пізнавальна активність, творчість і самостійність.

2.Розвиток загальнонавчальних та спеціальних умінь, навичок, способів навчальної діяльності.

3.Наявність і ефективність групових форм роботи учня на уроці.4.Дисциплінованість, організованість і зацікавленість.

3.Оцінка змісту діяльності вчителя

1.Науковість, доступність та зрозумілість для учнів навчального матеріалу. Робота з обдарованими.

2.Актуальність і зв'язок з життям (теорія і реальність).3.Наяність новизни, проблемності і привабливості навчальної

інформації.4. Оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння

навчального матеріалу.Оцінка ефективності засобів, форм, методів діяльності вчителя й учнів на уроці

1.Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування і зміна видів діяльності.

2.Доцільність й ефективність використання наочності та ТЗН на уроці.

3.Раціональність та ефективність використання методів, прийомів і організаційних форм роботи.

4.Наявність та якість зворотного зв'язку з усіма учнями в ході уроку.

5.Наявність та ефективність контролю за діяльністю учнів, рівень вимог, на якому проводилось оцінювання.

6.Естетичний вплив уроку на учнів.7.Дотримання правил охорони праці та техніки безпеки вчителем і

учнями.5. Оцінка мети та результатів проведеного уроку

1.Конструктивність, чіткість і лаконічність формулювання мети уроку.

2.Реальність, доцільність, складність і досяжність мети одночасно.3.Навчальний вплив на учнів (чому і якою мірою навчились). 4.Виховний вплив на учнів (що і якою мірою сприяло вихованню

учнів).5.Вплив уроку на розвиток учнів (що і якою мірою сприяло

розвитку).

21

ІV. Рефлексивно-аналітичні здібності вчителя (самоаналіз уроку) Показник Критерії

1.Оцінка діяльності вчителя

1.Розповідь про правила, якими користувався вчитель при підготовці до уроку

2.Констатація принципів визначення мети та цільових завдань3.Аргументація доцільності вибору такого, чи іншого типу та

структури уроку.4.Пояснення виборів методів і прийомів навчання. Висловлення

думки про виправданість вибраних методів, за допомогою яких вдалося реалізувати поставлені завдання.

5. Розкриття мотивації процесу навчання на різних етапах заняття: способи, прийоми мотивації, які з них були ефективним.

2.Оцінка діяльності учнів

1.Бачення труднощів, які виникали у всього класу і в окремих учнів. приклади учнів, які їх подолали.

2.Розкриття видів діяльності учнів: самостійна робота самостійна, творча діяльність. Обґрунтування доцільності вибору тієї чи іншої навчальної діяльності.

3.Конкретизація прикладів самостійної, розумової, практико орієнтованої діяльність учнів.

4.Розкриття і обґрунтування навчальних умінь і навичок, які вдалося сформувати, удосконалити на даному уроці.

5.Розкриття диференціації, якщо вона була на уроці, принципів здійснення, доцільність, результативність.

3.Оцінка засобів навчання

1.Приклади використання матеріалів та умов кабінету 2.Використання та розкриття цінності ІКТ, посібників, ТЗН.

4.Оцінка ефективності уроку

1.Конкретизація якості знань, умінь, навичок, самостійної діяльності учнів.

2.Співставлення досягнутих результатів даного заняття з реальними навчальними досягненнями учнів та вимогами програми.

3.Конкретизація завдань яких не вдалося реалізувати і чому.4.Бачення шляхів усунення недоліків.5.Оцінка загальної результативності уроку через реалізацію

освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку.

V. Позаурочна діяльність з предметуПоказник Критерії

Позаурочна діяльність

1.Проведення заходів для прищеплення інтересу до знань, формування предметної культури. 2.Використання нестандартних, інноваційних форм, методів проведення позаурочної роботи (гуртки, факультативи, ін.)3.Організація роботи з обдарованими дітьми.

22

VІ. Робота із зошитами (робочі, контрольні, індивідуальних занять)Показник Критерії

Перевірка зошитівНайвищий бал показника -3 б.

1.Системність перевірки учнівських зошитів.2.Наявність та якість матеріалів тематичного оцінювання.3.Система роботи над помилками, облік типових помилок та робота над їх усуненням.4.Робота зі словами, термінами, законами, поняттями тощо.5.Дотримання вимог щодо ведення зошитів.

VІІ. Ведення шкільної документації(класні журнали, календарні плани та ін.)

Показник КритеріїВедення документації

1.Ведення записів відповідно до визначених правил.2.Виконання програм і навчального плану.3.Проведення уроків відповідно до календарного плану і

програмованих вимог (контрольних, лабораторних робіт, екскурсій).

4.Облік проведення індивідуальних занять.5.Інше

VІІІ. Моніторинг навчальних досягнень учнів Класи, в яких викладає вчитель

Профільнавчання(загальноосвітній)

Кількістьучнів

Наявні навчальні досягнення учнівПочатковий

(%)Середній

(%)Достатній

(%)Високий

(%)

ІX. Підсумкові результати(професійна компетентність, використання умов кабінету, перевірка зошитів, ведення документації та

позаурочна діяльність)№ Оціночні модулі

І Володіння професійними знаннямиІІ Використання умов кабінету. ІІІ Змістові, організаційні, методичні умови діяльності вчителя й учнів на уроці ІV Рефлексивно-аналітичні здібності вчителя V Позаурочна діяльність. VІ Робота із зошитамиVІІ Ведення документації.

РазомVІІІ Якість знань

23

4.5.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Критерії оцінювання роботи вчителяІ. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категоріїКритерії Спеціаліст другої

категоріїСпеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним ви- могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно

24

дисциплін перевищують обсягпрограми

2. Знання сучасних

Слідкує за спеціальною і

Володіє методиками аналізу '

Володіє методами науково-

досягнень у методичною літературою; .

навчально-методичної роботи з предмета;

дослідницької, експериментальної

методиці: працює за готовими методиками й програмами

варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує

роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

навчання; використовує

програми й методики, спрямовані на розвиток особистості,

прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методикувикладання

інтелекту вносить у них (у разіпотреби) корективи

3. Уміння аналі- зувати свою ді- яльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології на- вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й вихо- вання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання "Орієнтується в Вільно орієнтується в Користується різними

25

теорії педагогіки й вікової психології учня

сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності.Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення

формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.Критерії Спеціаліст другої

категоріїСпеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами інди- відуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального йособистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе- ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору«сильних», «слабких» і«середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред- метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, знедостатньо

Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння.Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо- бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви- сокою пізнавальною активністю і

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу- кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

26

сформованими навичками учіння

сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення:оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичнихзавдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

27

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу.Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття.Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами пере- конливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ста- витися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційнихзусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

28

співпраці з колегами

колективістських принципівморалі

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогікий психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках зучнями .

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності.Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Для оцінки кваліфікації педагога під час приймання на роботу, атестації чи сертифікації, присвоєння категорії заклад використовуєв роботі наказ Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 № 1143 «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»», де визначено загальну інформацію про стандарт, навчання та професійний розвиток вчителя початкових класів; наявний перелік

29

функцій педагога та конкретизовано професійні компетентності, знання, вміння та навички, якими має володити педагог.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

4.6. Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників школи

Управління якістю освіти засновується на таких принципах: орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг; провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників школи

до створення та функціонування системи управління якістю освіти; стратегічне планування якості освіти; застосування процесного підходу та методології, відомої як «плануй - виконуй-

перевіряй-дій»; постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі системних

вимірювань рівня досягнення критеріїв якості; документування.За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього

процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

4.7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, спортивній залі та спортивному майданчику. У приміщенні школи є доступ до інтернету через покриття WiFi; наявна їдальня. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін.

4.8. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освітиШкола забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для

ефективного управління освітньою діяльністю та освітніми програмами на основі використання інформаційних систем. В освітньому закладі працює мережа, до якої підключені локальні комп’ютери директора та секретаря. Мережа школи підключена до мережі Інтернет. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в школі

30

сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа та КУРС Сайт.

4.9. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

Будівлі, споруди і приміщення закладу освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладу освіти здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

4.10. Забезпечення публічності інформації

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

Відповідальний за впровадження та виконання педагоги-організатори та заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

5. ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі освіти базується на таких принципах:

відповідальності – школа несе первинну відповідальність за якість освіти, що нею надається;

відповідності – забезпечення якості спрямовано на відповідність європейським та національним стандартам освітньої діяльності та якості освіти;

31

адекватності – забезпечення якості враховує потреби та очікування здобувачів освіти, інших стейкхолдерів та суспільства;

автономності – забезпечення якості здійснюється шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості;

вимірюваності – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній основі, здійсненні моніторингових процедур;

академічної культури – забезпечення якості сприяє розвитку культури якості у суб’єктів освітнього процесу;

відкритості – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів, залученням зацікавлених осіб;

урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти: держави, засновиника, адміністрації, учнів і вихованців, учителів та допоміжного персоналу;

компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;

упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та навчально-дослідної діяльності;

практичної спрямованості освітнього процесу; сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню рівня якості

освіти в школі; активної участі усіх працівників школи у реалізації стандартів із

забезпечення якості освіти; планомірність; обгрунтованість; повнота; теоретична і методична підготовленість суб'єктів контролю; відкритість; результативність; безперервність.

6. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ

ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі стандарту освіти школа розробляє освітні програми. Освітня програма містить вимоги до осіб. Які можуть розпочати навчання за програмою, перелік основних компонентів та їх логічну послідовність, загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти. Заклад освіти використовує типові або інші освітні програми, які затверджені Міністерством освіти і науки україни.

32

Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Навчальні плани складаються для кожного класу.Навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, вчителів початкових класів.

Календарне планування з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі згідно з вимогами Типових освітніх програм.