Тема: Соціально-економічна структура українського суспільства в XVI ст. Люблінська унія

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:1. Визначати завдання та цілі курсу «Історія України в модерну добу»;2. Визначати хронологічні рамки курсу, розмаїтість підходів до його вивчення;3. Давати характеристику становищу українських земель в складів різних держав в XVI ст. 4. Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, визначати права і обов’язки

кожного стану;5. Аналізувати економічне становище українського суспільства;6. Визначати причини виникнення українського козацтва, критично аналізувати кожну з них;7. Аналізувати причини та передумови Люблінської унії, визначати її цілі та завдання,

аналізувати течії і напрямки, що склалися в українському суспільстві перед її укладенням;8. Давати характеристику суспільно-політичним змінам в українських землях після

Люблінської унії, порівнювати їх з тими реаліями, що існували до її укладення;9. Аналізувати за історичними картами територіальні зміни, що були здійснені після

укладення Люблінської унії;10. Порівнювати позицію різних верств суспільства по відношенню до укладення Люблінської

унії;11. Критично аналізувати історичні джерела, присвячені означеній темі.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів 1. У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій половині ХVI

ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті. 2. Які зміни в управлінні українських земель у складі Великого князівства Литовського

сталися наприкінці ХV ст.? 3. Що таке соціальні стани? Назвіть основні стани українського суспільства першої половини

ХVI ст. та охарактеризуйте їхнє становище. 4. Що являло собою магдебурзьке право? 5. Коли та з якою метою було укладено Кревську унію? ІІ . Мотивація навчальної діяльності

1.Робота з історичною картою. У першій половині ХVI ст. українські землі перебували у складі Великого князівства

Литовського (Київщина, Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські землі).

Як ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці ХV — у першій половині ХVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель: їх позбавляють автономії і вони переходять під управління урядників Великого князя. (1452 – ліквідація автономії Волинського воєводства, 1471 – Київського воєводства)

Попри тяжкі умови іноземного панування, українське населення, яке було роз’єднане кордонами різних держав, зуміло зберегти не тільки свою культуру, мову, звичаї, традиції та побут, але й сформуватися у ХVI ст. як народність.

2. Повторення (вивчення) термінів.Пояснити терміни: «автономія», «урядник», «стани», «шляхта», «кріпацтво», «магнат»,

«панщина», «фільварок», «натуральний характер господарства», «унія», «самоуправління», «магдебурзьке право», «Україна».

1

III . Вивчення нової теми

1. Економічне життя на українських землях.XVI ст. перехід від натурального до товарного виробництва. Аналіз поняття «товарне

виробництво» (ст. 13)

2. Соціальна структура українського суспільстваСьогодні на уроці ми розглянемо соціальну структуру українського суспільства,

схарактеризуємо становище основних станів українського суспільства, з’ясуємо, чим відрізнялося становище привілейованих та непривілейованих станів.

В процесі вивчення соціальної структури українського суспільства учні заповнюють таблицю:Стан Правове становище

I. Привілейовані групи населення

1. Князі. (Нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів: роди Острозьких, Збаразьких, Заславських, Корецьких, Сангушків, Чорторийських, Немиричів, тощо)

а) Мали спадкове землеволодіння, на території якого здійснювали верховну владу (удільні князі в своїх володіннях), власні збройні сили, піддані;

б) обіймали керівні посади (пани рада при великому князеві) в адміністративних урядах на українських землях Великого князівства Литовського;

в) чинили суд над своїми підданими на своїх землях;г) засновували міста і слободи, організовували військові загони, роздавали землю за службу

своїм васалам.

2. Шляхта. (Пани – дрібніші землевласники – зем’яни, бояри, 5% населення)а) Мали право обирати і бути обраними до складу повітових органів управління, обирати

послів на загальнодержавний сейм;б)Мали необмежену владу над селянами;в) вільно розпоряджалися своїми землями, мали привілеї в торгівлі;г) звільнялися від податків і повинностей, мали низку інших прав і привілеїв.

Протягом XVI ст. відбувається юридичне оформлення системи прав шляхти:а) 1529 – I Литовський Статут - охороняв інтереси шляхти, а особливо магнатів. Так,

мисливський собака оцінювався в 2 рази дорожче за «мужика тяглого», до нього увійшли деякі положення «Руської Правди» та норми звичаєвого права, ряд пунктів з польських та німецьких судебників, а також з «Саксонського Зерцала»

б) 1577 – «Устава на волоки» - передбачала створення фільваркових господарств у Великому князівстві Литовському і забезпечення фільварків робочими руками. (Кожне селянське господарство отримало в своє користування волоку – 19,5 га землі. За це необхідно було відробити на землі феодала 2 дні на тиждень, сплатити певний податок);

в) 1566 – II Литовський Статут - скасував всі обмеження шляхетської земельної власності, створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах;

г) 1588 – III Литовський Статут – закріплював втрату вільними селянами прав особистої свободи (державні села віддавали в оренду приватним власникам, які розорювали селян, скарги селян державні суди майже не розглядали, над кріпаками був панський суд), шляхтичі отримали право карати своїх селян на смерть, селян-утікачів розшукували протягом 20 років

3. Вище духовенство (більшість служителів православної церкви були шляхтичами – Є.Плетенецький, Г.Балабан, С.Косів, П.Могила)

II. Напівпривілейовані групи населення

1. Міщанство

2

Патриціат – купецько-лихварська верхівка, члени магістрату;Бюргерство – цехові майстри, середньо заможні торговці;Міське поспільство (плебс) – ремісники-партачі, учні, підмайстри, наймити.

а) Користувалися привілеями (пільги, права) у сферах самоврядування, станового суду, торгівлі, ремесел і промислів.;

б) сплачували податки, виконували певні повинності (ремонтували дороги, чистили стави, будували греблі) на користь держави та приватних власників міст (працювали на ланах).

Міста – державні і приватновласницькіДержавні Приватновласницькі

Уряд був зацікавлений у постійних прибутках від ремесла і торгівлі, тому за вимогою городян королі за певну плату давали деяким містам Магдебурзьке право.

Населення міст перебувало в залежності від власників тих земель, на яких вони розташовувалися. Городяни поряд із заняттям ремеслом відбували панщину, платили ренту продукцією своєї праці.

2. Духовенство (10% населення)«Церковні люди» не підлягали світському суду і ділилися на дві категорії: біле духівництво

(парафіяльні священики, які не давали обітниці безшлюбності) і чорне (ченці, здебільшого високі духовні ієрархи). Тривалий час церковні посади передавалися у спадок. Від парафіян духовенство вимагало різні «треби» (десятина, данина натурою).

Деякі церкви та монастирі володіли земельними угіддями, селами і навіть містами. Під час перебування українських земель у складі Литви церква мала значні права і привілеї, користувалася авторитетом у суспільстві. Але після ослаблення Литви становище української православної церкви погіршилося.

III. Непривілейовані групи населення

Робота з документомДокумент 1 «Еволюція феодальних відносин зумовила в ХІV—ХVI ст. зростання феодального

землеволодіння. ...Концентрація земель в руках магнатів зумовила широкомасштабний наступ на територію та права селянських общин. Тиск... виявлявся у привласненні общинних земель, поневоленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів... Внаслідок цього в середині ХVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)

Запитання За рахунок яких земель відбувалося зростання феодального землеволодіння?

Селяни:«Похожі» - особисто вільні;«Непохожі» - прикріплені до панської землі без права її покинути (відходити), виконували панщину, тобто примусово і безоплатно працювали в господарстві.

Службові – (ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала.), перебували на службі, за що отримували землю, сплачували податки, звільнялися від інших повинностей;

данники – (чиншові селяни), були вільні, але сплачували данину за користування землею, угіддями;

тяглові селяни – за користування землею виконували земельні повинності з власним тяглом – худобою – на користь держави й феодала, основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будівництво мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо).

сусідки, підсусідки – селилися при дворі заможних селян;коморники – не мали свого житла й наймали комори;

3

городники – не мали орної землі, а лише городи;їхалупники – мали тільки хати.Робота з документомДокумент 2 «У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи

господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на ринок) відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і свобод селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)

Запитання 1. У чому полягає суть кріпацтва? 2. Якими були причини його утвердження на українських землях?

Висновок. Отже, соціально-економічне та політичне становище українського народу в другій половині ХVI — на початку ХVI ст. під владою іноземних держав, зокрема Литви та Польщі, було вкрай важким.

У даний період населення України зазнавало економічних, соціальних, політичних, релігійних та національних утисків з боку тих держав, до складу яких входили українські землі. Відбувався процес утвердження феодальних відносин, тому особливо складним було становище українського селянства, яке залишалося неоднорідним. На українських землях поширилося таке ганебне явище, як кріпацтво.

Але майже три століття, з кінця ХV до кінця ХVIІІ, історія України визначалася наявністю особливого стану населення на її території — козацтва.

Козацтво в Україні стало окремим суспільним станом, мало певні права, привілеї, звичаї і заняття, мало свою територію. Саме козацтво стало на чолі національно-визвольної боротьби українського народу в даний період і визволило значну територію України від польського панування і заклало на ній фундамент української державності.

Якими ж були причини появи цього особливого стану населення в Україні?

Робота в групах1-а група Документ 3 «Через татарську небезпеку вже наприкінці ХV ст. широкі простори Наддніпрянщини,

теперішньої Полтавщини, середньої й Південної Київщини й південно-східного Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти стали облогом, перетворилися на «дике поле». Серед цієї пустелі де-не-де стояли «господарські замки» — укріплені пункти, де перебували представники адміністрації з невеликою залогою. До цих замків тулилися рідкі оселі, щоб на випадок татарського наскоку сховатися за його валами або мурами. У лісах і степах навколо цих замків і далеко на південь та на схід від них водилася безліч дичини та звірини, в річках та озерах була сила-силенна всякої риби, особливо на дніпровському Низу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на близьке сусідство з татарами, сміливіших людей коли й не селитися в дикому степу, то бодай навідуватися до нього за здобиччю». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)

Завдання 1. Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попередньому уроці) українські

території, що згадуються в даному документі. 2. Чому ці території були малозаселені? 3. Яку назву вони отримали? Чому?

2-а група Документ 5 «На півночі Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно. Там було багато панів —

потомків княжих та боярських родів, вони заводили поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити на себе. Та й державна організація... теж докучала населенню повинностями і

4

податками. Тут, у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою булла воля. Тут і адміністрація, і пани готові були давати всякі пільги, аби знаходилися сміливіші люди, які б одважилися тут мешкати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)

Документ 6. Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми

кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола. Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті хочуть, так що нема нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе, наче в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі. Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені...»

Запитання 1. Як ви вважаєте, про які землі йдеться в документі 2 ? 2. Спробуйте визначити, що є спільного між цими документами. 3. На основі цих двох документів визначте, що спонукало селян північних територій України

тікати на південь. 4. Чим приваблювали їх південні українські степи? 3-я група

Документ 7 «Земля, кажуть, дає там неймовірні врожаї, вертає посів до ста разів; сіяти щороку не треба —

одного року посіяти, уродить і на другий, а дасть одного року і другий, і третій урожай; лишити плуг на полі, то він за два-три дні так обросте, що тяжко його знайти. Трава на пастівнях така висока, що волів ледве видко в ній, як пасуться: часом навіть і рогів з трави не видко. Бджоли така сила, що не тільки в дуплах дерев, а навіть в ями наносить меду, і не раз доведеться провалитися в таку медову криницю. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів й іншої риби йде з моря в ріки, так що під час того її руху списа можна встромити в воду — буде стирчати як у землі у тій масі риби. Звіра в лісах і степах така сила, що диких биків, коней та оленів б’ють тільки задля шкіри, а м’ясо кидають. Диких кіз стільки набігає з степів в ліси на зиму, що бити їх можна тисячами. Птахів сила неймовірна, так що весняною порою хлопці цілі човни набирають яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів...» (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 170–172)

Запитання 1. Як ви думаєте, про які землі йде мова в даному тексті? 2. Чи не є ці відомості перебільшеними? 3. А як ви гадаєте, чому ось такі часом фантастичні розповіді про південні українські степи

існували в оповіданнях тих часів?

Робота зі схемою Після опрацювання цих документів доцільно буде підбити підсумки роботи в групах і скласти

схему.Причини утворення козацтва

Економічні Соціальні ПолітичніСтратегічні

(воєнні)Національно-

стратегічніНестача власної орної землі, народна колонізація

Посилення феодальної експлуатації українського

Цілеспрямована політика польської прикордонної

Постійна небезпека з боку Кримського ханства.

Політика колонізації українського населення і наступ

5

вільних земель Подніпров’я і Дикого Поля.

населення з боку литовських і польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності від феодала.

адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки.

католицької церкви на права православної церкви.

Робота з підручникомДжерела формування козацтва:1. Збіднілі бояри, які не змогли стати шляхтичами, але не хотіли перетворюватися на кріпаків;2. Позбавлені сану священики;3. Шукачі пригод;4. «Уходники» - громади вільних озброєних людей, які уходили на промисли за рибою, сіллю,

дикими кіньми та іншою здобиччю на Дике Поле. (міщани, селяни, бояри).

Словникова робота Дослідження походження слова «козак», і знайомство учнів із варіантами визначень цього

терміна. 1. «Козак» — у перекладі з тюркської мови означає воїн, охоронець або ще — вільна людина.

Появу козацтва як історичного явища нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так званими бродниками — населенням південно-руських степів, що не підкорялося князівській владі». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 228)

2. «Слово «козак» тюркського походження. Воно мало різні значення: вільна людина, воїн-найманець, шукач пригод, вигнанець та ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в необжитих степах, а також брали участь у походах проти татар, стали називатися козаками». (Сас П. М. Історія України XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 27)

3. «Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 100)

4. «...Слово «козак» широко розповсюджене у народів турецького кореня; воно було уживане в половців і досі вживається у турецько-татарських народів, означаючи волоцюгу, що промишляє війною й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, перейшло й на наших українських». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 173)

Завдання 1. Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що відмінного? 2. Як ви думаєте, а чому слово «козак» має різні значення? 3. Яка з названих версій слова «козак», на вашу думку, ближча до істини? 4. Запропонуйте свій варіант визначення цього слова.

ІV. Узагальнення та систематизація знань Заповнення таблиці «Основні ознаки розвитку українських землях у ХVІ ст.» • Зростання великого феодального землеволодіння. • Наступ феодалів на права общин. • Закабалення селян, утвердження кріпацтва. • Розвиток товарно-грошових відносин. • Поява нових феодальних господарств — фільварків. • Поглиблення спеціалізації виробництва. • Виникнення фахових об’єднань ремісників — цехів. • Набувають поширення ярмарки. • У містах запроваджується магдебурзьке право. • Формування нових станів суспільства.

6

• Поява особливого соціального стану — козацтва.

V. Домашнє завдання Опрацювати § 1

7