14
Психологічні прийоми активізації навчально- пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені С.Далі Підготовлено Головко О.В. для круглого столу «Проблеми методики викладання мистецьких дисциплін», 22 лютого 2011 Психологічні прийоми активізації навчально- пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені С.Далі

Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Психологические приемы активизации учебно-познавательных процессов у студентов. Иными словами – как преподаватель может помочь студентам усваивать материал. На украинском языке.

Citation preview

Page 1: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Психологічні прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені С.Далі

Підготовлено Головко О.В. для круглого столу «Проблеми методики викладання мистецьких дисциплін», 22 лютого 2011

Психологічні прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності на прикладі курсу «Психологія реклами» для групи 41-ДКГР Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені С.Далі

Page 2: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Постановка проблеми

Активізація навчально-пізнавальної діяльності – цілеспрямований

процес, направлений на мобілізацію викладачем інтелектуальних,

морально-вольових та фізичних сил студентів з метої ефективнішого засвоєння знань. Питання: які є психологічні прийоми активізації процеса сприймання студентом

навчальної інформації: осмислення і розуміння – узагальнення –

закріплення – застосування на практиці знань.

Навіть коли студент має бажання отримувати знання, йому потрібна допомога викладача у їх сприйнятті

Page 3: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Історія питання і напрямки її розвʼязання

Активація навчально-пізнавальної діяльності відноситься до методів дидактики. Зі всіх

дидактичних систем цією проблемою найбільше займається так зване розвиткове навчення, в якому все спрямовано на

досягнення найефективнішого розвитку пізнавальних можливостей: сприймання, мислення, памʼяти, уваги, тощо.

«Сократівська бесіда» – так називається один з сучасних методів активізації науково-пізнавальної діяльності. Психологія передачі нових знань від вчителя до учнів хвилював ще представників давньогрецької цивілізації.

Але як наука дидактика виокремилася напочатку ери Просвітництва – у 17-му сторіччі. А проблема активізації пізання розвивалася пізніше, разом з психологією, і період її активного становлення припадає на 19 сторіччя.

«Смертельний гріх учителя – бути нудним», сказав автор теорії формальної освіти, німецький філософ і педагог Йоган Фрідріх Гербарт, 19 сторіччя, який вважав, що основої «виховної освіти» є інтерес. Він пропонував використовувати асоціації, називав ясність стану студента основою уваги, підкреслював важливість практичного застосування нових знань.

Костянтин Ушинський (19 ст., Російська імперія) розробив психологічно обгрунтовані технології навчання та розвітку мислення. Він обгрунтовав умови ефективного перебігу процесу засвоєння знань.

Ян Давід (кінець 19-го – початок 20-го ст., Польща) описав дидактичну систему Ушинського. Описані дидактичні принципи Ушинського і Давіда, що стосуються даної проблеми: актуалізація досвіду студентів, конкретність поданого матеріалу, зіставляння і множинна асоціація, узагальнення і практичне застосування.

Джон Дьюї (20 століття, США) ставив на перше місце практичне застосування знань, прагматику. Також він підкреслював єдність інтелектуального і чуттєвого у пізнанні.

Лев Виготський (30-ті роки 20-го століття, Радянський Союз) – психолог, який також займався педагогікою, ввів поділ на побутові (житейские) поняття і наукові і показав їх звʼязок, утворення системності.

Харківська школа дидактів, започаткована професором А. Зільберштейном вивчала наочність у навчанні, організацію навчально-пізнавальної дияльності. Сьогодні ці дослідження продовжуються під керівництвом професорів В.Євдокимова і В.Лозової.

80-ті роки в Україні сформувалась школа дослідників педагогічної майстерності під керівництвом Івана Зязюна.

Сьогодні українська педагогіка стоїть на засадах гуманістичної концепції, яка переносить акцент з викладацької діяльності педагога на пізнавальну діяльність учня, на творчі методики його заохочення до навчання.

Brain Education – модна нині в США течія, коли враховуються особливості обробки мозоком інформації задля підвищеної ефективності навчання.

Page 4: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Атмосфера безпеки

Відносини доброзичливості між

учасниками навчального процесу створюють «зустрічний процес»

викладання і навчання, що позитивно впливає на пізнавальний інтерес

студентів

Створювати атмосферу «безпеки», не використовувати погрози, базовані на владі через оцінки

Іван Зязюн пропонував серед інших такий тактичний принцип гуманізації навчального процесу: «створення позитивного естетичного фону учіння й атмосфери емоційно-почуттєвого піднесення і успіху» (Цит. по Ягупов В.В.

Педагогіка. Навч. посібник. – Л.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 225)

Page 5: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

ІнтерактивЛекції-діалоги, лекцї-дискусії пожвавлюють навчальний процес,

активізують пізнавальну діяльність студентів.

Педагог-співрозмовник, який визнає право студента на власний погляд на проблему і доводить істинность нових знань шляхом

обгунтування, знайомити з різними поглядамі на

проблему

Через те, що реклама частково лежить у полі здорового глузду, питанням «Як ви думаєте?..» можна розпочинати і

донесення нових знань«Провідними тенденціями розвитку національної системи освіти мають бути [...]

перехід від традиційних, інформативних, монологічних методів і форм навчання до діалогічних» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч. посібник. – Л.:

Либідь, 2003. – 560 с. – С.219)

Page 6: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Нова інформація краще засвоюється, якщо вона спочатку подається у вигляді загальної гіпотези, а потім поясняться,

деталізуєтсья і ілюструється

10 хв

1 хв

8 хв

1 хв

Гіпотеза

Пояснення, деталі, приклади

Концепція

Дедуктивно-індуктивний

метод

Page 7: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Комплексне сприйняття

Активізація навчально-пізнавальної діяльності досягається за рахунок полісенсорного подання навчального матеріалу

Зображення

Поняття проговорене

Відео

Метафора, приклад

Поняття написане

Гіпотеза

Пояснення, деталі, приклади

Концепція

Page 8: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Повторення

Якщо інформація не повторюється, це

негативно відбивається на її згадуванні

Короткострокова памʼять: без повторення студенти протягом місяця забувають 90%

почутого у класі

Ефективна частота повторення – 3: довгострокова памʼять

Page 9: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Краще менше та краще

“Інформаційні неврози” стали однією з причин втоми і зниження працездатності. Інформаційні

перевантаження призводять до неврозів

Надлишок інформації суттєво знижує ефективність її засвоєння

«Давньогрецький філософ Платон про глибину знань писав, що повна неосвіченість – не найбільше лихо, ще гірше – нагромадження погано

засвоєних знань [...] Німецький педагог А. Дістервег писав, що ... не в кількості знань полягає освіта, а в розумінні і вмілому застосуванні того, що

знаєш.» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч. посібник. – Л.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 236)

Page 10: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Абстрактні поняття – через

конкретні наочні образи

Наочність названа одним з основних навчальних принципів багатьма

класиками педагогіки, зокрема засновником

дидактики Я.Коменським та

видатним українським педагогом К. Ушинським

Людина витрачає на зображення та

заголовок 80% часу мимовільної оборобки рекламного повідомлення

Особливість давнього мозку

З кожної гривні рекламодавця 80

копійок витрачається на зображення та заголовок

Бихевіорізм відрізняється від когнітивного аналізу тим, що перший вивчає

поведінку, а другий – процеси мислення

Тварини, яких вивчають біхевіорісти,

бігають, реагують, діють. Тварини, яких вивчають когнітивісти,

сидять, думають, приймають рішення

Контекст – це середовище, в

якому існує об'єкт

(Портфель з замком) Бачите замок? Бачите

портфель? Так це замок у контексті

портфеля

Page 11: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

«Розвідки» у реальний

світ

 Важливим засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності

студентів є показ практичного його застосування. Деякі дослідики вважають, що постановка проблеми з реального життя, яка

пов'язана з інтересами й потребами тих, хто

навчається, повинна бути вихідним пунктом процесу

навчання

Давати завдання, повʼязані з практикою і вивченням навколишнього середовища

Імітаційний неігровий метод: семінар-дискусія «Просування бренду для молодої української аудиторії» з імітацією тендеру

«А. Дістервег писав, що із знаннями повинно бути обовʼязково повʼязане вміння – сумне явище, коли голова учня наповнена великою або малою кількістю знань, але він не навчився їх застосовувати, отже, про нього доведеться сказати: хоча він дещо знає, але нічого не вміє.» (Цит. по Ягупов В.В. Педагогіка. Навч.

посібник. – Л.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 239)

Page 12: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Емоційність

Підвищений емоційний тонус навчально- пізнавальної діяльності студентів

стимулює їхню розумову діяльність, служить опорою

емоційної памʼятіЕмоції сміху, здивування, впізнавання, непогодження,

погодження, дискусії.

«Давайте згадаємо...»: такі звернення у минуле також породжують емоції

Page 13: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Зміна видів діяльності

Неабияку роль в активізації навчально-пізнавальної діяльності відіграє зміна різних видів робіт, звукове

наповнення навчального середовища

Відео, картинка: YouTube та пошук Google по зображенням

Мобілізація уваги кожні 10-15 хвилин

Джерело емоцій Привод для повторення («Який прийом використано

у цій рекламі?»)

Page 14: Psychology in Teaching (in Ukrainian)

Дякую за увагу