Деревляни. Презентація конкурсу Кенгуру

Презентація вчителя математикиДеревлянського НВК

Чаниж М.М.

Хоче землю пізнати дитина,Кличе мрія, як світла зоря.Є Австралія — дивна країна,А навкруг океани й моря.Материк цей далеко-далеко,Загадкова, казкова земля.

По морю океану не знаючи страху, до нас щороку поспішає веселий Кенгуру.

Та у мріях дістатися легко.Щоб побачить ліси і поля.Там живуть загадкові тварини,Дивні нам кенгуру непрості.Носить сумку свою для дитиниКожна мамочка на животі.

В Деревлянах діти радо Кенгуру зустріли ,І його цікавий конкурс щиро полюбили.

Понеділок- “Історичний екскурс конкурсу”

Вівторок- конкурс малюнків про “Кенгуру” Середа –конкурс “Кенгуру у наших віршах і казках” Четвер- математичний конкурс “Кенгуру “2014 П’ятниця- веселі старти “наввипередки з Веселунчиком”

Кожного року напередодні проведення математичної гри в школі проводяться конкурси.

На початку 80-х років XX століття Пітер Холлоран, професор математики з Сіднею, вирішив організувати

Історичний екскурс конкурсу

новий тип гри-конкурсу для австралійських школярів: підбірку задач із варіантами відповідей, перевірку яких здійснює комп’ютер. Тисячі школярів могли взяти участь у грі одночасно. Успіх австралійського національного математичного конкурсу був надзвичайний.

Вперше конкурс-гру «Кенгуру» в нашій державі було проведено у 1997 році на базі кількох шкіл Старосамбірського району Львівської області та Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Івана Франка, викладач якого Пенцак

Євген Ярославович був першим координатором гри «Кенгуру» вУкраїні. Завдяки його зусиллям і викладачів кафедри математики ліцею та при підтримці вчителів-ентузіастів із різних областей України конкурс став бажаним гостем у багатьох українських школах, ліцеях, гімназіях. Тепер це наймасовіше математичне та інтелектуальне змагання серед школярів нашої держави.

Коли європейські дослідники, які прибули на австралійський материк, вперше побачили цю дивну для них тваринку,вони запитали у корінних жителів – аборигенів,як вони називають її. Вони відповіли : кен – гу – ру. Європейці подумали, що то і є ім’я тваринки, хоча на справді ця фраза на мові аборигенів означає «Я тебе не розумію».

З далекої Австралії,З заморських берегівПрибув до нас негаданоЧудний якийсь звір.

Усі були здивовані Й стривожені оцим,Та гість наш з задоволеннямУсе нам пояснив.

Давно я вже мандруюПо селах і містах,І дітям всього світуДопомагаю здобувати Міцні математичні знання.Учениця 7 класу

Ковальська Галина.

Її лиш треба зрозуміти,Усю свою уяву вдало підключити,Тоді побачиш суть її простуТа логіки чарівність неземну.

Розумника-кенгуруЯ з дитинства самого люблю.В навчанні він надійний помічник,В розвагах незамінний жартівник.

Всіх закликає математику любити І завжди із задачами дружити,Бо математика-царицяВсіх наук,мій друже ,Й без неї важко в житті дуже.

І будеш ти щасливим разом з нею.Вона ж для тебе стане провідницею-зорею,Що поведе в незнаний світ краси,В якому зможеш тисебе знайти.

Учениця 8 класуМилінська Вікторія

В мене друг є Кенгуру,Я його дуже люблю.Він вчить мене рахувати:Вправно числа додавати,Віднімати все що лишнє,Множити знання мої математичні.

З нетерпінням кожного дняЯ чекаю коли настане 20 березня.В цей день зустрінусь знову з КенгуруІ позмагаюсь з ним у дружньому бою.Він нам цікаві задачі принесе,В чарівний світ математики поведе.

Барак Тетянаучениця 4 класу

Сахаревич Ярославучень 5 класу

В далекому царстві Австралія жили цар Кенгуральд і королева Кенгільда.Вони були дуже щасливі , бо мали шестеро чудових діточок-Веселунчика, Красунчика , Сонька ,Ласунчика , Хитруна та наймолодшого Мудрагелика. Усі кругом захоплювалися великою , дружною родиною ,а особливо наймолодшим кенгурятком , який незважаючи на молодий вік відрізнявся великою розсудливістю та розумом. Та якось одного разу спокій у королівстві порушив велетенський Дракон , який з’явився невідомо звідки. Ні він не був страшним , скоріше незвичайним і дуже втомленим. Чудернацько Дракон виглядав із-за того , що тіло його вкривала не луска , а панцир з математичними задачами . Першим гостя побачив Мудрагелик. Зразу мале кенгурятко зніяковіло перед велетенським звіром , та згодом відважилось і запитало: - Звідки ти такий дивний прилетів і чому виглядаєш так стомлено? - Я прилетів з далекої країни Математика. Моя батьківщина дуже чарівна . Там завжди панують мир та порядок. Жителі нашої країни розумні , працьовиті і дуже щедрі. Вони захотіли поділитися своїми знаннями з усіма жителями планети і тому створили мою броню для перельоту із цікавих завдань та їх розв’язків. Мої земляки мають надію , що побачивши красу цих задач та навчившись їх розв’язувати ,усі полюблять математику так само , як її люблять вони . Та моя подорож виявилася важкою. Я потрапив у сильну бурю. Більша частина моєї броні пошкоджена . Тепер я не зможу передати необхідну інформацію жителям вашої землі і ніколи не зможу повернутись додому.

Або , як діти Дракончика врятували

Твір-казка

-Не журись ,Дракончику, – заспокоїв його Мудрагелик – я тобі допоможу. І Мудрагелик швидко взявся розв’язувати задачі . Та хоч як вправно не розв’язував він їх ,кінця-краю задачам не було. Дракон був дуже великий . Трохи поміркувавши, мале кенгурятко покликало на допомогу своїх братів . Вони записали усі завдання в книгу і разом відправились у світ шукати допомоги. Першими відгукнулись на їх прохання школярі Австралії , а згодом, дізнавшись про біду Дракончика , приєднались і діти усього світу . Так спільними зусиллями вони разом з Мудрагеликом та його братами полагодили панцир Дракона і той зміг щасливо добратися додому. Багато води спливло з того часу ,та ця подія залишила у серцях дітей приємні спогади про спільну працю в подоланні труднощів , про цікаві задачі, принесені смішними звірятами з великими сумками на животі, вони хотіли ще раз побачитисяз ними. Кенгурята теж сумували за новими друзями, і тому вирішили кожного року зустрічатся у них в школах .А щоб зустрічі ці були цікавішими, почали проводити між собою дружні математичні змагання. Так зародився новий математичний конкурс і дали йому назву“Кенгуру”- в честь чарівних друзів ,які так припали усім дітям до серця. Недаремними були випробування, перенесені Дракончиком. Багато школярів по -новову подивились на математичні задачі і полюбили їх.

Метельська ІринаУчениця 9 класу

•І знову дзвінок запрошує у класУ царство логіки, краси і сили,Багато тут цікавого для насУ зоряні хвилини ми відкрили.

Манить нас знань велична висота, Така солодка нам навчання мука, Ми любим всі науки, та Найкраща – математики наука.

Всім доброго дня хлоп’ята й дівчатаЯ радий знову вас привітати!Сьогодні зібрались усі на змаганняЧекають тут різні на вас запитанняІ хитрі задачі , й цікаві завданняТож будьте уважні – вам моє побажання.