МЕДИЦИНА СУМЩИНИ

Перші лікарні на Сумщині

були відкриті при монастирях – у

Глухівському, Охтирському та

Путивльському

повітах.

Особливу роль відіграв

заснований у 1648 році неподалік

села Соснівка

на Глухівщині монастир

Глинська пустань, де

функціонувала чимала лікарня й

аптека

Однією з перших лікарень була й

охтирська. Побудована на кошти

О. Надаржинського, вона

функціонувала з 1741 року у

Свято-Троїцькому монастирі.

Будівлю першого госпіталю

споруджено в 1771 році при

Шосткинському пороховому

заводі, який за кількістю

робітників значився серед

найбільших у Росії

Софроніївський монастир

Путивльського повіту

Мовчанський монастир

Путивльського повіту

1 січня 1864 року - утворення й

розвиток земської

медицини; церковна, громадська,

державна та приватна благодійність.

Меценатами ставали землевласники

та промисловці. Серед них особливе

місце займають

І.Г. Харитоненко, який був селянином,

а став великим цукрозаводчиком, та

його син П.І. Харитоненко. Вони

багато зробили як для Сум, так і для

розвитку сфери охорони здоров’я.

Чимало коштів спрямував на

меценатство і відомий підприємець

М.О. Суханов, великий

цукропромисловий власник

А.Я. Терещенко, державний діяч і

дипломат М.М. Неплюєв.

Харитоненко П.І.Харитоненко І.Г.

Неплюєв М.М. Терещенко А.Я.

1926 рік - вікриття дитячої поліклініки.

1927 рік - почав діяти будинок санітарної

освіти у Сумах;

1929 рік – у Конотопі та Ромнах.

1930 рік - створення першого музею

санітарної освіти, мережі середніх

медичних навчальних закладів,

відкриття медичних технікумів у Сумах,

Охтирці, Конотопі;

1931 рік – у Ромнах;

1932 рік – у Глухові.

У подальшому реорганізовані у

фельдшерсько-акушерські школи, а

потім – у медичні училища.

1936 рік - відкриття Путивльської

медичної школи.

1937 рік – Лебединської фельдшерсько-

акушерської школи.

У січні 1939 року була утворена Сумська

область, до її складу увійшли 31 район і 3

міста обласного підпорядкування.

Обласний відділ охорони здоров’я очолила

О.К. Шкадіна, обласну санітарну

інспекцію і обласну санітарну станцію –

М.С. Єфімов.

Приміщення диспансеру-поліклініки

1930 р.

Нині Сумська міська поліклініка №3

Глухівський медичний технікум

1932 рік

ЗОЛОТИЙ ФОНД МЕДИЦИНИ СУМЩИНИ

Професія лікаря,

медицина… –

подвиг, вона вимагає

самовідданості,

чистоти душі і чистоти

помислів.Антон Чехов

Полетика Іван Андрійович

(1726-1802) –

уродженець м. Ромни, лікар, доктор

медицини, професор, сприяв

становленню та розвитку

карантинної служби України, брав

участь у боротьбі з епідемією чуми.

Сумщина – батьківщина багатьох видатних учених-медиків,

що стали гордістю медичної науки і практики. Їхня науково-

практична діяльність відома далеко за межами України.

Базилевич Григорій Іванович

(1759-1802) –

уродженець с. Боромля нинішнього

Тростянецького р-н, 1-й професор-

терапевт Росії мед.-хірургічних училищах,

а потім у медико-хірургічній академії.

Один з ініціаторів реорганізації вищої

медичної освіти.

Соболевський Григорій Федорович

(1741-1807) –

уродженець Глухова, фармаколог,

доктор медицини, професор, почесний

академік Петербурзької АН. Вперше

описав більше тисячі лікарських рослин з

докладними відомості про їх лікувальне і

промислове використання.

Джунковський Василь Якович

(1767-1826) –

уродженець м. Лебедин,

літературознавець, поет,

бібліограф,мистецтвознавець

історик медицини. Перший історик

лікарської справи в Росії.

Парпура Максим Йосипович

(1763-1828) –

уродженець м. Конотоп, лікар,

професор, меценат. За рахунок його

коштів утримувалися 14 стипендіатів,

а в земський період, відповідно до його

заповіту, побудована Конотопська

повітова земська лікарня.

ЗОЛОТИЙ ФОНД МЕДИЦИНИ СУМЩИНИ

Калениченко Іван Йосипович

(1805-1876) –

уродженець міста Суми, доктор

медицини, професор. Одним з

перших у країні почав проводити

експериментальні фізіологічні

дослідження.

Бобров Олександр Олексійович

(1850-1904) –

уродженець м. Середина-Буда,

хірург, доктор медицини, професор.

Був новатором у всіх галузях

хірургічної патології, автором

багатьох хірургічних операцій, одним

з основоположників у країні урології,

нейрохірургії,

щелепно-лицьової хірургії.

Наранович Петро Андрійович

(1801-1874) –

уродженець села Чапліївка

Шосткинського р-ну, вчений-анатом,

доктор медицини і

хірургії, почесний член Петербурзької

мед.-хірургічної академії.

Томашевський Сергій Петрович

(1854-1916) –

уродженець міста Кролевця, доктор

медицини, професор,

дерматовенеролог. Організатор

боротьби з венеричними хворобами в

Україні (питання діагностики і

лування сифілісу)

Новаченко Микола Петрович

(1898-1965) –

уродженець м. Буринь, ортопед-

травматолог, доктор медичних наук,

професор, заслужений діяч науки

УРСР, член-кореспондент АМН

СРСР, почесний член

Чехословацького медичного т-ва.

Організував перший в Україні НДІ

протезування.

Чаговець Василь Юрійович

(1873-1941) –

уродженець хутора Патичиха

Роменського р-ну, фізіолог, доктор

медичних наук, професор, академік

АН УРСР. Один із фундаторів

електро-фізіології. Основоположник

електрогастрографії. Автор наукових

праць,розробив нові методи

досліджень.

ЗОЛОТИЙ ФОНД МЕДИЦИНИ СУМЩИНИ

Ситенко Михайло Іванович

(1885-1940) –

уродженець села Рябушки

Лебединського р-ну, організа-

тор ортопедо-травматологічної

допомоги в Україні, професор,

заслужений діяч науки УРСР, член-

кореспондент АН УРСР.

Рижков Віталій Леонідович

(1897-1977) –

уродженець міста Буринь, вчений у

галузі вірусології та біології, член-

кореспондент АН СРСР, професор.

Організатор першої в Україні каф.

загальної біології і 1-ої у світі

лаборато-

рії вірусних хвороб рослин.

Ющенко Олександр Іванович

(1869-1936) –

уродженець хутора Водотеча (біля

Глухова), психіатр, доктор медицини,

професор, академік АН УРСР,

заслужений діяч науки РСФСР. Один

з основоположників біохімічного

напрямку в психіатрії.

Коршун Степан Васильович

(1868-1931) –

уродженець міста Глухова, мікро-

біолог і імунолог, профе-

сор, доктор медичних наук. Все своє

життя присвятив боротьбі з

інфекційними захворювання-

ми. Наукові праці присвячені

імунізації проти скарлатини,

дифтерії та ін.

Савченко Іван Григорович

(1862-1932) –

уродженець хутора Хрещатик

Роменського повіту, патолог,

мікробіолог, імунолог, доктор

медицини, професор, заслуже-

ний діяч науки СРСР.

Алимов Андрій Якович

(1893-1965) –

уродженець села Боромля

Тростянецького р-ну, епіде--міолог,

мікробіолог, імунолог, доктор мед.

наук, професор, член-кореспондент

АМН СРСР. Сміливі досліди на собі з

невідомими збудниками хвороб.

ЗОЛОТИЙ ФОНД МЕДИЦИНИ СУМЩИНИ

Плетньов Дмитро Дмитрович

(1871-1941) –

уродженець с. Московський Бобрик

Лебединського р-ну, лікар-терапевт.

Один із засновників вітчизняної

кардіо-логії, доктор медичних і

біологічних наук, професор,

заслужений діяч науки РСФСР.

Черкінський Самійло Наумович

(1897-1980) –

уродженець міста Конотоп, гігієніст,

доктор медичних наук,

професор, член-кореспондент АМН

СРСР. Один з осново-положників

гігієнічного норму-вання змісту

хімічних речовин у водному

середовищі,створив наукову школу з

проблем санітарної охорони водойм,

гігієни води і водопостачання.

Шупик Платон Лукич

(1907-1986) –

уродженець села Будилка

Лебединського р-ну, вчений у галузі

соціальної гігієни і організації

охорони здоров’я, доктор медичних

наук, професор, заслужений лікар

України.

Сиваш Костянтин Митрофанович

(1924-1989) –

уродженець міста Конотоп, ортопед-

травматолог, професор, доктор

медичних наук,видатний вчений-хірург,

заслужений винахідник.

Основоположник конструювання

ендопротезів.

ЗОЛОТИЙ ФОНД МЕДИЦИНИ СУМЩИНИ

Красовицький Зіновій Йосипович

(1923-2008) –

уродженець міста Середина-Буда,

лікар-інфекціоніст, заслу-

жений лікар УРСР, доктор медичних

наук, професор. Був членом правління

наук.-мед. Т-ва інфекціоністів

України. Автор понад 100 наукових

праць

Скоромець Олександр Онисимович

(1937) –

уродженець хутора Реп’яхівка

Роменського р-ну, лікар-невролог,

доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки РФ.Створив

новий напрямок в неврології – судинні

захворюва- ння спинного мозку.

Сміян Іван Семенович

(1929) –

уродженець села Білка Тростянецького

р-ну, видатний

вчений педіатр, доктор медичних наук,

заслужений працівник вищої школи

УРСР, академік Академії вищої школи

України, член-кореспондент АМН

України.

Марей Олександр Миколайович

(1907-1988) –

уродженець міста Кролевця,

лікар, радіолог, доктор медичних наук,

професор, заслужений діяч науки

РСФСР. Першому в країні присвоєне

звання професора з радіаційної гігієни.

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ

Конотопська ЦРЛ Глухівська ЦРЛ

Краснопільська ЦРЛ

Кролевецька ЦРЛЛебединська ЦРЛ

Роменська ЦРЛ

ЦЕНТРАЛЬНІ РАЙОННІ ЛІКАРНІ СУМЩИНИ

Охтирська ЦРЛ

МЕДИЧНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СУМЩИНИ

Глухівське медичне училище Конотопське медичне училищеСумський медичний інститут

Шосткинське медичне

училище

Сумський медичний коледж

Лебединське медичне

училище

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

СУМСЬКОЇ ОДА

Павлюк

Петро Олександровичначальник управління охорони здоров'я Сумської

обласної державної адміністрації, лікар-хірург

вищої категорії, Заслужений лікар України

Лисенко

Надія Андріївнаперший заступник начальника

управління охорони здоров'я Сумської

обласної державної адміністрації

Кривцун

Світлана Іванівназаступник начальника управління

охорони здоров'я Сумської обласної

державної адміністрації

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА

СЛУЖБА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У 1939 році з організацією Сумської області було

організовано 40 санепідустанов, з них – 31

райсанепідстанція, три міських санепідстанції, одна обласна

санепідстанція і одна обласна держсанінспекція, одна

промислова санітарна станція, п’ять пастерівських станцій,

дев’ять малярійних станцій і чотири будинки санітарної

освіти.

За штатом в установах працювало – 136 санітарних лікарів і

318 середніх медичних працівників.

Працівники санепідслужби Сумської області першого

покоління 1920-1939 рр. з честю справились із ліквідацією

епідемій натуральної віспи, холери, висипного і зворотного

тифу, малярією. Це були першопрохідці у боротьбі з

епідеміями – П.Н. Міщенко, О.М. Сич,

Г. М. Ноневич.

Значну допомогу у ліквідації спалахів особливо небезпечних

інфекцій відіграли лікарі- бактеріологи. Засновниками

перших лабораторій на Сумщині були Й.І. Каменецький (м.

Суми) та

П.І. Литвинко (м. Ромни).

З початку організації бактеріологічних лабораторій в них

працювали П.П. Доновська,

Т.К. Завадська,

М.Ф. Князєва, О.Т. Гайдаш, в лабораторії харчових

продуктів беззмінно працювала

Н.Л. Андрушова. Першим лікарем по гігієні харчування

була

О.Д. Рендовська, дочка царського генерала.

Псарьов

В’ячеслав Михайлович

головний державний

санітарний

лікар Сумської обл.

Конча

Володимир Олександровичзаст. начальника

Головного управління

Держсанслужби у Сумській обл.,

заступник головного державного

санітарного лікаря Сумської

області

Черенков

Віктор Михайловичзаст. начальника

Головного управління

Держсанслужби у Сумській

обл., заступник головного

державного санітарного

лікаря Сумської області

Сумщина прямує до медицини європейського рівня

Краю Слобожанський, земле українська,

Славою багата, хлібом і добром.

Наймиліша в світі ти мені, Сумщино,

Найрідніше місто, що стоїть над Пслом.

Краю Слобожанський, милий, веселковий,

Злились твої води з водами Дніпра.

Золоте колосся під блакитним небом,

І краса чарівна Сули, Сейму й Псла.М. Мерко

Укладач та відповідальна за

технічне виконання завідуюча

відділом науково-бібліографічної

і інформаційної роботи: Безверха О.В.

Адреса: 40000, м. Суми,

вул. Петропавлівська, 105

Сумська обласна наукова медична бібліотека

Тел. для довідок: 62-23-57

2014