Upload
-
View
117
Download
1
Embed Size (px)
Citation preview
I II III IV
Діагностико-прогностичн
ий Функціонально-аналітичний
Корекційно-розвиваючи
й
Підсумково-прогностичн
ий
2006-2008 2008-2009 2009-2011 2011-2012
Етапи опрацювання науково-методичної проблеми
„Активізація мовленнєвої діяльності школярів начально-реабілітаційного
Центру”
Завдання •Обґрунтування вибору науково-
методичної теми.•Визначення основних шляхів в роботі
над проблемою на підставі результатів діагностики мовленнєвої діяльності учнів.
•Відпрацювання цілісної системи моніторингу.
•Прогнозування результатів опрацювання науково-методичної проблеми.
Діагностико-прогностичний
Зусилля колективу на діагностико-прогностичному етапі були
спрямовані на:
- створення фундаментального пакету фразового та наочного матеріалів з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив розвитку мовлення школярів;
- рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно-побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування;
- відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення та рівня оволодіння граматичною будовою мови;
- створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану сформованості всіх компонентів мовлення школярів.
Завдання 1. Виявлення потенційних
можливостей мовленнєвої функції школярів.
2. Створення умов для оволодіння учнями ЗВН з основ наук на підґрунті використання спеціальної термінології в динаміці корекційно-педагогічного процесу.
Функціонально-аналітичний
- проведення дидактичних ігор;
- організація
навчально-
виховного процесу
на уроках у
нестандартній
формі (урок-
подорож, урок-
ярмарок тощо);- звернення до діалогічного методу навчання;
- застосування творчих завдань;
- створення
проблемно-
пошукових
ситуацій;
- встановлення
між-предметних
зв’язків;
- актуалізація художнього досвіду дітей (раніше прослуханий твір, переглянуті спектаклі, кінофільми тощо);
- посилення емоційної
спрямованості
навчання: використання
яскравих визначень,
порівнянь, метафор,
прийомів педагогічної
техніки.
Завдання 1. Відпрацювання цілісної корекційно-
педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню технологій формування мовленнєвої компетентності школярів.
2. Здійснення корекції мовлення учнів на підставі урахування психофізичних особливостей їх розвитку.
Корекційно-розвиваючий
Завдання1. Підведення підсумків роботи над
проблемною темою.2. Визначення резервних шляхів
підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу.
Підсумково-прогностичний
розвиток зв’язного мовлення як засіб формування творчої особистості;
активізація і застосування словникового запасу
школярів;
засвоєння фразового
матеріалу як умова розвитку комунікативної
функції;
формування ініціативного
мовлення.
Напрямки відстеження результатів:
- підвищився творчий потенціал і рівень практичних
та інтелектуальних компетенцій учнів.
«Активізація мовленнєвої діяльності навчально-реабілітаційного Центру»
Узагальнюючи вище сказане, слід зазначити:
- розроблена певна система навчально-корекційної роботи по створенню мотиваційно-потрібнісного підґрунтя для формування та розвитку свідомо-практичної мовленнєвої діяльності вихованців Центру;
- створенні умови для здійснення поетапної організації
роботи над розвитком комунікативної функції
школярів;- розширене поле дії творчої
ініціати-ви учнів для застосування різноманіття
засобів методичного забезпечення навчально-
виховного процесу;
- стабілізувався рівень комунікативних навичок
вихованців;
вивчення та впровадження в практику діяльності цілісних освітніх концепцій, побудованих на засадах оздоровчих
технологій.
Резерв у роботі педколективу над проблемою
використання індивідуальних проектів педагогів, які мають сприяти розвитку мовлення школярів;
формування позитивного зарядження мовленнєвого середовища;
окреслення перед учнями шляхів і потреби в комунікаційному самовираженні та відтворенні
зв’язного та ініціативного мовлення;
з’ясування особливостей передачі словесних компонентів інформації учням з вадами слуху
та регулювання їх комунікативно-мовленнєвих навичок;
недосконалість банку даних щодо вивчення мовленнєвих здібностей школярів і
результативності в роботі з формування комунікативних компетенцій;
незбалансованість рівня відповідності змісту навчання і
психолого-фізичного розвитку учнів;
серйозні відхилення у здоров’ї школярів.
недостатній рівень загальнокультурного розвитку учнів
та рівень їх вмотивованості на навчання;
Фактори, які мали негативний вплив на очікуванні результати:
Пріоритетні напрямки роботи педколективу Центру на перспективу
Скерувати діяльність школярів на
систематичне збагачення і засвоєння
словника
Постійно формувати в учнів потребу в словесному
спілкуванні та створювати сприятливі умови для
мовленнєвої практики.
Дидактичні засади розвитку мовлення учнів базувати на врахуванні
індивідуальних особливостей і
можливостей школярів.
Скерувати роботу педколективу на розвиток
зв’язного ініціативного мовлення як засобу
формування соціальної особистості на засадах
оздоровчої спрямованості.
Сприяти впровадженню діалогічних технологій
шляхом взаємодії школярів та педагогів у
процесі спілкування.