Курс «Інформаційні системи і технології в туризмі»

Тема 1. Основні поняття інформаційних технологій та систем

1. Інформація1.1. Визначення інформації1.2. Економічна інформація1.3. Інформатизація

2. Інформаційні системи2.1. Що таке інформаційна система2.2. Класифікація ІС2.3. Покоління ІС2.4. Склад ІС

3. Інформаційні технології3.1. Визначення інформаційної технології3.2. Етапи розвитку АІТ3.3. Класифікація ІТ

4. Інформаційні технології в туризмі4.1. Інформація - сполучна ланка туристської діяльності4.2. Огляд інформаційних технологій в туризмі4.3. Вплив інформаційних технологій на розвиток соціально-культурного сервісу і туризму

1. Інформація

1.1. Визначення інформації

Термін «інформація» (лат. information) означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних наукових галузях.

У теорії інформаційних систем оброблення даних інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-що або будь-кого. За кібернетичного підходу інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і задача полягає в їх здобутті.

Ще одне відоме тлумачення терміна «інформація» — це об’єкт зберігання, передавання та оброблення. Такий зміст вкладається в інформацію за технологічного підходу до неї.

У широкому сенсі інформація — це відомості, знання, повідомлення, які є об'єктом зберігання, перетворення, передачі і які допомагають вирішувати поставлені перед організацією завдання.

Поняття інформації є надзвичайно містким і широко поширеним в людському суспільстві, особливо нині, коли інформатика, інформаційні технології, комп'ютери супроводжують людину мало не з народження.

Сама по собі інформація може бути віднесена до абстрактних понять типу «математичні». Проте ряд її особливостей наближає інформацію до матеріального світу. Так, інформацію можна отримати, записати, передати, стерти. Інформація не може виникнути ні з чого. Але є і особливості, що відрізняють інформацію від реального світу. При передачі інформації з однієї системи в іншу кількість інформації в передавальній системі не зменшується, хоча в приймаючій системі воно, як правило, збільшується. Крім того, спостерігається незалежність інформації від її носія, оскільки можливі її перетворення і

1

передача по різних фізичних середовищах за допомогою різноманітних фізичних сигналів безвідносно до її змістовності, сенсу. Інформація про будь-який матеріальний об'єкт може бути отримана шляхом спостереження, натурного або обчислювального експерименту або шляхом логічного висновку. У зв'язку з цим інформацію ділять на перед-дослідну, або апріорну, і після-дослідну, або апостеріорну, отриману в результаті проведеного експерименту.

1.2. Економічна інформація

Інформація класифікується по видах. Наукова інформація — це інформація, що найбільш повно відбиває об'єктивні закономірності природи, суспільства і мислення. Її підрозділяють по областям отримання, або користування: на політичну, економічну, технічну, біологічну, фізичну і так далі; за призначенням: на масову і спеціальну.

У системах організаційного управління виділяють економічну інформацію, пов'язану з управлінням людьми, і технічну інформацію, пов'язану з управлінням технічними об'єктами.

Економічна інформація відбиває процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У зв'язку з тим, що економічна інформація переважно пов'язана з громадським виробництвом, її часто називають виробничою інформацією. Економічна інформація характеризується великим об'ємом, багатократним використанням, оновленням і перетворенням, великим числом логічних операцій і відносно нескладних математичних розрахунків для отримання багатьох видів результатної інформації.

Ці властивості економічної інформації зумовлюють науково-технічну необхідність і економічну доцільність використання засобів обчислювальної техніки і передусім комп'ютерів при її зборі, накопиченні, передачі і обробці, що у свою чергу вимагає уміння визначати структуру і об'єми інформації, що переробляється.

1.3. Інформатизація

Швидка зміна параметрів зовнішнього середовища призводить до збільшення об'ємів і швидкості поширення інформації. У зв'язку з цим для успішного ведення бізнесу необхідно скорочувати час ухвалення рішень, що неминуче приводить до збільшення швидкості передачі і переробки інформації на базі застосування нових ІТ.

Аналіз тенденцій і закономірностей розвитку інформаційних процесів у сфері бізнесу підтверджує висновок про високі темпи інформатизації як процесів управління, так і процесів виробництва товарів і послуг.

Під інформатизацією розумітимемо процес розвитку «індустрії інформації». У вітчизняній літературі розглядають такі рівноправні трактування цього терміну :

1) процес створення і вдосконалення інформаційного суспільства; 2) процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві

на основі перспективних інформаційних технологій; Вимір процесу інформатизації здійснюється шляхом визначення масштабу

впровадження ІТ в усі сфери громадського життя.Зауважимо, що світове споживання IТ 1990 року становило до двох трильйонів

доларів США. А низький рівень інформатизації в Україні є однією з головних перешкод на шляху ефективного застосування нагромадженого в країні наукового потенціалу. Звідси головне завдання — прискорити інформатизацію суспільства.

Соціально-економічні результати інформатизації суспільства виявляються ось у чому: різкому збільшенні питомої ваги наукомістких галузей у суспільному виробництві

(мал. 1.1.);

2

Мал. 1.1. Перерозподіл трудових ресурсів з сфери матеріального виробництва і обслуговування в інформаційну сферу США

інтелектуалізації суспільства за рахунок поліпшення доступу до баз знань, що являють собою сукупність даних і суттєвих зв’язків між ними; широкому використанні в ролі електронних радників експертних систем, які на основі

інформації, що міститься в базі знань, виступають у ролі експерта, здійснюючи неформалізований аналіз ситуації та видачу порад щодо кожного конкретного рішення; підвищенні рівня комфортності життя шляхом організації «електронної пошти» та

інформаційних комп’ютерних мереж зв’язку для швидкого оперативного обміну інформацією між людьми, що перебувають у різних місцях; у результаті розвитку комп’ю-терної сфери послуг шляхом створення електронних крамниць, безготівкових розрахунків за допомогою кредитних карток і т.ін.; підвищенні рівня освіти суспільства за рахунок персоналізації навчання, розширенні

самоосвіти і т.ін.; зміні характеру та кваліфікації праці (посилення творчого начала та збільшення частки

висококваліфікованої праці).Відомі шість основних сфер інформатизації суспільства:

комплексна автоматизація технологічних та виробничих процесів; інформатизація проектних і конструкторських робіт, а також технологічної підготовки

виробництва; інформатизація організаційно-економічного управління; інформатизація навчання та підготовки кадрів; інформатизація сфери послуг та побуту населення; створення нових інформаційних технологій.

Оскільки сучасні ІТ засновані на використанні комп'ютерної техніки, то іноді ототожнюють поняття «інформатизація» і «комп'ютеризація».

2. Інформаційні системи

2.1. Що таке інформаційна система

У науково-технічній літературі часто використовуються терміни «система», «система управління», «автоматизована система управління», «автоматизовані інформаційні системи».

Слово «система» походить від грецького systema, що означає ціле, складене з частин або безлічі елементів, пов'язаних один з одним і утворюючих певну цілісність, єдність. Поняття «система» має широку сферу застосування.

3

Під системою розуміється сукупність пов'язаних між собою і із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямоване на отримання конкретного корисного результату.

Відповідно до цього визначення практично кожен економічний об'єкт можна розглядати як систему, яка прагне у своєму функціонуванні до досягнення певної мети. В якості прикладу можна назвати систему освіти, енергетичну, транспортну, економічну та ін.

Для системи характерні наступні основні властивості:• складність;• подільність;• цілісність;• різноманіття елементів і відмінність їх природи;• структурованість.

Складність системи залежить від безлічі компонентів, що входять в неї , їх структурної взаємодії, а також від складності внутрішніх і зовнішніх зв'язків і динамічності.

Подільність системи означає, що вона складається з ряду підсистем або елементів, виділених за певною ознакою, що відповідають конкретним цілям і завданням.

Цілісність системи означає, що функціонування множини елементів системи підпорядковане єдиній меті.

Різноманіття елементів системи і відмінності їх природи пов’язано з їх функціональною специфічністю і автономністю. Наприклад, в матеріальній системі об'єкту, пов'язаній з переробкою матеріально-енергетичних ресурсів, можуть бути виділені такі елементи, як сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, запасні частини, готова продукція, трудові і грошові ресурси.

Структурованість системи визначає наявність встановлених зв'язків і стосунків між елементами усередині системи, розподіл елементів системи по рівнях ієрархії.

Управління — найважливіша функція, без якої немислима цілеспрямована діяльність будь-якої соціально-економічної, організаційно-виробничої системи (підприємства, організації, території).

Систему, що реалізовує функції управління, називають системою управління. Найважливішими функціями, що реалізовуються цією системою, є прогнозування, планування, облік, аналіз, контроль і регулювання.

Управління пов'язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з довкіллям. В процесі управління отримують відомості про стан системи в кожен момент часу, про досягнення (чи не досягнення) заданої мети з тим, щоб впливати на систему і забезпечити виконання управлінських рішень.

Загальна схема системи управління представлена на мал. 1.2.Таким чином будь-якій системі управління економічним об’єктом відповідає своя

інформаційна система, яку називають економічною інформаційною системою.Економічна інформаційна система (ЕІС) — це сукупність внутрішніх і зовнішніх

потоків прямого і зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкту, методів, засобів, фахівців, що беруть участь в процесі обробки інформації і виробленню управлінських рішень.

Інформаційна система є системою інформаційного обслуговування працівників управлінських служб і виконує технологічні функції по накопиченню, зберіганню, передачі та обробці інформації. Вона складається, формується і функціонує в регламенті, визначеному методами і структурою управлінської діяльності, прийнятої на конкретному економічному об'єкті, реалізує цілі і завдання, що стоять перед ним.

4

Мал. 1.2. Кібернетична модель системи управління

Розрізняють ручні і автоматизовані ЕІС.Сучасний рівень інформатизації суспільства визначає використання новітніх

технічних, технологічних, програмних засобів в різних інформаційних системах економічних об'єктів.

Автоматизована інформаційна система (АІС) представляє собою сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і фахівців, призначену для обробки інформації і ухвалення управлінських рішень.

Тобто, автоматизовані інформаційні системи – це такі, в яких процеси обробки інформації виконуються за допомогою засобів автоматизації.

Створення АІС сприяє підвищенню ефективності виробництва економічного об'єкту і забезпечує якість управління. Найбільша ефективність АІС досягається при оптимізації планів роботи підприємств, фірм і галузей, швидкому виробленню оперативних рішень, чіткому маневруванню матеріальними і фінансовими ресурсами і так далі.

Досвід створення АІС, впровадження в практику економічної роботи оптимізаційних методів, формалізація ситуацій виробничо-господарських процесів, оснащення державних і комерційних структур сучасними обчислювальними засобами докорінно видозмінили технологію інформаційних процесів в управлінні. Повсюдно створюються АІС управлінської діяльності.

5

2.2. Класифікація ІС

Автоматизовані інформаційні системи різноманітні і можуть бути класифіковані по ряду ознак (мал. 1.3).

Мал. 1.3. Класифікація автоматизованих інформаційних системОскільки класифікація систем за сферою функціонування об'єкту управління

очевидна, розглянемо наступні ознаки. За видами процесів управління автоматизовані інформаційні системи підрозділяються на:

АІС управління технологічними процесами — це людино-машинні системи, що забезпечують управління технологічними пристроями, верстатами, автоматичними лініями.

АІС управління організаційно-технологічними процесами є багаторівневими системами, які поєднують АІС управління технологічними процесами і АІС управління підприємствами.

6

Для АІС організаційного управління об'єктом служать виробничо-господарські, соціально - економічні функціональні процеси, що реалізовуються на усіх рівнях управління економікою, зокрема:

• банківські АІС;• АІС фондового ринку;• фінансові АІС;• страхові АІС;• податкові АІС;• АІС митної служби;• статистичні АІС;

• АІС промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю і поширеністю в них займають бухгалтерські АІС) та ін.

АІС наукових досліджень забезпечують високу якість і ефективність міжгалузевих розрахунків і наукових дослідів. Методичною базою таких систем служать економіко-математичні методи, технічною базою — найрізноманітніша обчислювальна техніка і технічні засоби для проведення експериментальних робіт моделювання. Як організаційно — технологічні системи, так і системи наукових досліджень можуть включати у свій контур системи автоматизованого проектування робіт (САПР).

Навчальні АІС набувають широкого поширення при підготовці фахівців в системі освіти, при перепідготовці і підвищенні кваліфікації працівників різних галузей.

Відповідно до третьої ознаки класифікації виділяють галузеві, територіальні і міжгалузеві АІС, які одночасно є системами організаційного управління, але вже наступного — більше високого рівня ієрархії.

Галузеві АІС функціонують в сферах промислового і агропромислового комплексів, в будівництві, на транспорті. Ці системи вирішують завдання інформаційного обслуговування апарата управління відповідних відомств.

Територіальні АІС призначені для управління адміністративно - територіальними районами. Діяльність територіальних систем спрямована на якісне виконання управлінських функцій в регіоні, формування звітності, видачу оперативних відомостей місцевим державним і господарським органам.

Міжгалузеві АІС є спеціалізованими системами функціональних органів управління національною економікою (банківських, фінансових, постачальницьких, статистичних та ін.). Маючи у своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі АІС забезпечують розробку економічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль результатів і регулювання діяльності усіх ланок господарства, а також контроль наявності і розподілу ресурсів.

2.3. Покоління ІС

Розвиток інформаційних систем, використовуваних в економіці як для автоматизованого розв’язання окремих економічних задач, так і для автоматизації процесів управління різного рівня, відбувався відповідно до змін у складі забезпечувальної частини ІС та її функціональних можливостей.

У сфері машинної інформаційної бази історичним був перехід від подання її у вигляді окремих непов’язаних між собою локальних файлів до бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів даних, якими управляє система керування базою даних.

У галузі автоматизованих розрахунків відбувся перехід від програм, які створювалися спеціально для кожної окремої задачі та реалізовували повністю формалізований алгоритм, до баз моделей, які мають у своєму складі широкий набір функцій та алгоритмів різних

7

рівнів складності й дають змогу автоматично сформувати той чи інший алгоритм розрахунку залежно від функціональних потреб.

Рис. 1.4. Характеристика етапів створення інформаційних систем

Такий розвиток технологічних засобів оброблення інформації обумовив поступову зміну поколінь інформаційних систем. Інформаційним системам першого покоління, що у зарубіжній літературі називалися системами оброблення даних, а у вітчизняній — автоматизованими системами управління (АСУ), був притаманний позадачний підхід до формування інформаційного та програмного забезпечення, що призводило до інформаційної та математичної надмірності. Друге покоління ІС, за західною термінологією — управлінські інформаційні системи, за вітчизняною, як і раніше, — АСУ, базувалися на використанні баз даних, що давало змогу здійснити спільне використання даних для розв’язання різних задач. Інформаційні системи третього покоління — системи підтримки прийняття рішень (СППР) у своєму складі вже мають не лише бази даних, а й бази моделей та алгоритмів, що зумовлює усунення обох видів надмірності (даних та обчислень).

2.4. Склад ІС

Інформаційні системи належать до об’єктів, що складаються з багатьох компонентів — підсистем. Підсистема ІС являє собою її частину, виділену за певною ознакою (наприклад, за видом забезпечення ресурсу або за функціональним призначенням).

Забезпечувальні підсистеми ІС відповідають видам ресурсів, необхідних для функціонування системи, і включають технічне, програмне, інформаційне, організаційно-методичне, математичне, лінгвістичне, правове та ергономічне забезпечення.

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів, що забезпечують функціонування інформаційної системи. У нього входять персональні комп'ютери, периферійне обладнання (принтери, сканери, плотери і т.д.), засоби комунікації та зв'язку (модеми, мережеві плати і т.д.), а також засоби оргтехніки (ксерокси, факси і т. д.). Засоби оргтехніки доцільно включати в технічне забезпечення інформаційної системи, оскільки вони органічно вбудовуються в систему збору, передачі та обробки інформації і є невід'ємним атрибутом сучасного офісу. Крім того, функції принтера, ксерокса, факсу виконує один пристрій. Вибір необхідного складу технічних засобів повинен визначатися

8

насамперед функціональними завданнями інформаційної системи і відповідною предметною областю.

Програмне забезпечення - це сукупність програм і документації на них, що реалізують основні функції інформаційної системи. Ринок програмного забезпечення, призначений для реалізації завдань у сфері соціально-культурного сервісу та туризму, досить великий. Необхідність розробки власного програмного забезпечення виникає тільки при вирішенні унікальних завдань.

Інформаційне забезпечення являє собою сукупність інформаційної бази предметної області та засобів і методів її обробки. Створення інформаційної бази в галузі соціально-культурного сервісу і туризму є однією з найскладніших проблем. Перш за все постає питання проектування інформаційної бази, яке є визначальною умовою успішної роботи всієї системи в майбутньому. Не менш трудомістким завданням є наповнення інформаційної бази конкретними даними.

Організаційне забезпечення являє собою комплекс методів і правил організації роботи з інформаційною системою, а також опис посадових інструкцій користувачів інформаційної системи. У складних інформаційних системах цей вид забезпечення відіграє дуже важливу роль, так як він визначає порядок функціонування інформаційної системи. Недотримання правил користування інформаційною системою та невиконання посадових інструкцій можуть привести до неадекватності бази даних і, як наслідок, до прийняття неправильних управлінських рішень.

Приклад. У системах керування готельними комплексами несвоєчасне введення інформації про стан номерного фонду може призвести до зниження ефективності роботи всього готелю.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей та алгоритмів, призначених для розв’язання задач ІС.

Лінгвістичне забезпечення являє собою сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами автоматизації під час функціонування ІС.

Правове забезпечення включає в себе комплекс правових норм і прав користувачів інформаційної системи. Ця підсистема забезпечує обмеження доступу до даних різних категорій користувачів, як правило, шляхом організації парольного доступу. Крім того, в даний час одними з найважливіших питань стають проблеми захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Ергономічне забезпечення передбачає розробку рекомендацій та норм правильної організації робочого місця користувача системи, у тому числі правильне розташування комп’ютерів в приміщенні, дотримання необхідного рівня освітлення, встановлення нормування роботи користувача за комп’ютером і т.п.

Склад функціональних підсистем ІС залежить від прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, розв’язуваних об’єктом автоматизації. Функціональна підсистема ІС — це відносно самостійна частина системи, виділена за певною ознакою, яка відповідає конкретним функціям і задачам управління (наприклад, підсистеми виробничого менеджменту, керування персоналом, бухгалтерського обліку тощо).

9

3. Інформаційна технологія

3.1. Визначення ІТ

Технологія (від грец. τέχνη - мистецтво, майстерність, уміння; др.-грец. λόγος - думка, причина; методика, спосіб виробництва) - комплекс організаційних заходів, операцій і прийомів, спрямованих на виготовлення, обслуговування, ремонт і/або експлуатацію виробу з номінальною якістю і оптимальними витратами, і обумовлених поточним рівнем розвитку науки, техніки і суспільства в цілому.

При цьому:- під терміном виріб слід розуміти будь-який кінцевий продукт праці (матеріальний,

інтелектуальний, моральний, політичний і тому подібне);- під терміном номінальна якість слід розуміти якість прогнозовану або заздалегідь

задану, наприклад, обумовлену технічним завданням і узгоджену технічною пропозицією;- під терміном оптимальні витрати слід розуміти мінімально можливі витрати, які

не спричиняють за собою погіршення умов праці, санітарних і екологічних норм, норм технічної і пожежної безпеки, наднормативний знос знарядь праці, а також фінансових, економічних, політичних та інших ризиків.

У промисловості і сільському господарстві опис технології виконується в документах, що іменуються операційна карта технологічного процесу (при детальному описі) або маршрутна карта (при короткому описі). У сценічному мистецтві технологія виконання спектаклів, п'єс, зйомки кінофільмів, описується сценарієм. Стосовно політекономії і економіки при зміні громадської думки застосовується термін Пі-ар (від Англ. PR - Public Relations - зв'язок з широкою громадськістю), що частенько неправильно сприймається громадськістю як рекламна/інформаційна акція. Стосовно політики з 70-х років минулого століття встановився термін дорожня карта (дослівний переклад англомовного терміну Road map). Технологіями морального плану називаються закони предків (чого робити не можна або якщо робити, то що і як), правила поведінки людини в суспільстві, кодекс честі, конституція (у цивілізованому суспільстві), поняття (у карному світі) і тому подібне.

У розмовній мові термін технологія часто замінюють англомовним словосполученням Know How - Знайте Як.

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, накопичення, обробки та передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища (інформаційного продукту).

Цей процес складається з чітко регламентованої послідовності виконання операцій, дій, етапів різного ступеня складності над даними, що зберігаються на комп'ютерах. Основна мета інформаційної технології - в результаті цілеспрямованих дій з переробки первинної інформації отримати необхідну для користувача інформацію (мал. 1.5).

Мал. 1.5. Мета інформаційної технології – з первинної інформації отримати нову інформацію

Останнім часом під інформаційними технологіями найчастіше розуміють комп'ютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням комп'ютерів і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі та отримання інформації.

Будь-які бізнес-процеси: документообіг, управління фінансовими, матеріальними потоками, персоналом, організаційно-господарськими і технологічними процесами,

10

процесами проектування виробів і т. д., включають в себе процедури реєстрації, збору, передачі, зберігання, обробки, видачі інформації та прийняття управлінських рішень.

Інформаційні технології являють собою ті засоби і методи, за допомогою яких реалізуються ці процедури в різних інформаційних системах.

Мал. 1.6. Склад процедур і операцій інформаційної технології

3.2. Етапи розвитку АІТ

Поява у кінці 1950-х років ЕОМ і стрімке вдосконалення їх експлуатаційних можливостей створило реальні передумови для автоматизації управлінської праці, формування ринку інформаційних продуктів і послуг. Розвиток АІТ йшов паралельно з появою нових видів технічних засобів обробки і передачі інформації, вдосконаленням організаційних форм використання ЕОМ і ПЕОМ, насиченням інфраструктури новими засобами комунікацій. Еволюція АІТ представлена в таблиці. 1.1.

11

Рік ЕОМ Вирішувані завдання Тип АІТКінець 1950-х – поч. 1960-х рр.

I, IIпокоління

Використання ЕОМ для вирішення окремих найбільш трудомістких завдань по нарахуванню заробітної плати, матеріальному обліку та ін.

Часткова електронна обробка даних

1960-і рр. — поч.1970-х рр.

II, IIIпокоління

Електронна обробка планової і поточної інформації, зберігання в пам'яті ЕОМ нормативно-довідкових даних, видача машинограм на паперових носіях

ЕСОД — електронна система обробки даних

1970-і рр. IIIпокоління

Комплексна обробка інформації на усіх етапах управлінського процесу діяльності підприємства, організації; перехід до розробки підсистем АСУ (матеріально - технічного постачання, товарообігу, контроль запасів і транспортних перевезень, облік реалізації готової продукції, планування і управління)

Централізована автоматизована обробка інформації в умовах ОЦ, ОЦКВ (обчислювальних центрів колективного використання)

1980-і рр. IVпокоління

Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), САПР (систем автоматизованого проектування), АСУП (АСУ підприємствами), ГАСУ (галузевих АСУ), загальнодержавних АСУ: планових розрахунків, статистики, матеріально - технічного постачання, науки і техніки, фінансових розрахунків та ін. Тенденція до децентралізації обробки даних, рішення завдань в розрахованому на багатьох користувачів режимі, перехід до безпаперової експлуатації обчислювальної техніки

Спеціалізація технологічних рішень на базі МІНІ-ЕОМ, ПЕОМ і віддаленого доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів обробки інформації на базі потужних супер-ЕОМ.

Кінець 1980-х рр. - по сьогодення

Vпокоління

Комплексне рішення економічних завдань; об’єктно-орієнтований підхід в залежності від системних характеристик предметної області; широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур; переважання інтерактивної взаємодії користувача в ході експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація інтелектуального людино-машинного інтерфейсу, систем підтримки ухвалення рішень, інформаційно-дорадчих систем

НІТ (нова інформаційна технологія) - поєднання засобів обчислювальною техніки, засобів зв'язку і оргтехніки

Таблиця 1.1. Етапи розвитку АІТ, технічних засобів і вирішуваних завдань

12

Кожен етап визначався використовуваними технікою, програмними продуктами, тобто рівнем науково-технічного прогресу в цій області.

Для початку 1960-х років характерне рішення трудомістких завдань, зокрема в області бухгалтерського обліку з централізованим колективним використанням обчислювальних засобів.

До переваг централізованої обробки економічних даних відносяться:1) можливість звернення користувачів до великих масивів інформації у вигляді баз

даних і до інформаційної продукції широкої номенклатури;2) порівняно легке впровадження нових рішень завдяки наявності спеціалізованих

підрозділів підприємства (обчислювальних центрів).Недоліки централізованої обробки :1) обмежена відповідальність користувачів за результати рішення економічних

завдань;2) обмежені можливості користувача по отриманню і використанню інформації.Етап з середини 1970-х років пов'язаний з появою ПЕВМ. Сталося зміщення

технологічних процесів з орієнтацією на індивідуального користувача, з впровадженням часткової децентралізації і повної децентралізованої обробки даних.

Переваги децентралізованої обробки :1) більш висока відповідальність користувачів за якість результатів рішення

економічних завдань;2) можливість для прояву ініціативи і творчого розвитку користувача.Недоліки:1) складність стандартизації внаслідок великої кількості унікальних досягнень;2) психологічне неприйняття користувачами рекомендованих стандартів і готових

продуктів;3) нерівномірність розвитку рівня інформаційної технології на місцях і залежність

цього рівня від кваліфікації користувача.У 1990-і роки орієнтація міняється на використання локальних мереж комп'ютерів з

виходом на регіональні і глобальні мережі (Інтернет, SWIFT та ін.). Орієнтація технологічних процесів знову зміщується у бік централізованої обробки економічних даних.

Нині використовується поняття «Нова інформаційна технологія». Це поняття включає:

• використання персональних комп'ютерів і мереж ЕОМ;• наявність комунікаційних засобів;• наявність діалогової (інтерактивної) роботи з комп'ютером;• наявність інтеграційного підходу;• гнучкість процесів зміни даних і постановок завдань;• органічне «вбудовування» комп'ютерів в існуючу на підприємствах технологію

управління.Нині до нових можна віднести такі ІТ.1. Інтернет-технології. Серед популярних послуг — надання різного роду документів,

поширення програм, текстів, книг, служба новин, електронна пошта і багато іншого.2. Системи штучного інтелекту, що реалізовуються різними засобами: нейронними

мережами, генетичними алгоритмами та ін.3. Відео- і мультимедіа-технології.4. Об'єктно-орієнтована технологія, заснована на виявленні і встановленні взаємодії

безлічі об'єктів, використовується при створенні комп'ютерних систем на стадії проектування і програмування.

5. Технологія управління знаннями, в якій йде поширення знань, та ін.;При розгляді нових інформаційних технологій необхідно враховувати наступне.

Термін заміни існуючих технологій на нові, ефективніші постійно скорочується і складає

13

сьогодні 3-5 років з тенденцією зменшення до 2-3. Переважними темпами у світі розвиваються різні мережеві технології.

3.3. Класифікації АІТ

Бурхливий розвиток ІТ в усіх соціально значущих областях у кінці XX ст. потребував впорядкування і класифікації цієї предметної області.По обслуговуваних предметних областях автоматизовані ІТ підрозділяються на технології:

- бухгалтерського обліку;- банківської діяльності;- податкової діяльності;- страхової діяльності і так далі

За типом призначеного для користувача інтерфейсу автоматизовані ІТ діляться на:- пакетні (централізованої розподіленої обробки);- діалогові;- мережеві (розраховані на багато користувачів).

За способом побудови:- локальні;- багаторівневі;- розподілені.

По способах управління:- ІТ управління по відхиленню;- управління по збуренню;- ситуаційного управління.

Прикладні ІТ реалізують типові процедури обробки економічної інформації в конкретних предметних областях:

- державному управлінні:- муніципальному управлінні і місцевому самоврядуванні;- сфері організаційного управління;- економіці;- сфері маркетингу;- фінансово-банківській сфері;- виробничих процесах (промисловість, будівництво, сільське господарство);- сфері інтелектуального потенціалу (освіта, науково-дослідні, дослідно-конструкторські, досвідчено-технологічні і проектні роботи, стандартизація і нормування, патентування, експерименти і випробування) та ін.

Функціонально-орієнтовані ІТ діляться на технології:- математичних обчислень;- аналітичних і символьних перетворень;- математичного моделювання алгоритмізації;- програмування;- обробки текстової інформації;- обробки табличної інформації :- ділової графіки;- машинної графіки;- обробки зображень;- обробки сигналів;- передачі і розподілу інформації та ін.

Предметно-орієнтовані технології включають:

14

- інформаційно-пошукові системи;- бази даних і бази знань :- експертні системи;- системи автоматизації наукових досліджень :- системи автоматизованого проектування :- системи автоматизованої професійної праці;- системи автоматизації виробництва;- навчальні системи;- настільно-видавничі системи;- системи для перекладу з однієї мови на іншу;- телеконференції та ін.

Проблемно-орієнтовані технології:- медичних систем;- загального і спеціального професійного навчання;- страхових, фінансових і банківських систем;- засобів масової інформації;- засобів соціальної реабілітації;- ігрових і розважальних систем;- для застосування в побуті.

Залежно від ролі людини в процесі управління розрізняють два види інформаційних технологій:

- інформаційно-довідкові (пасивні), які поставляють інформацію операторові після його запиту системи;- інформаційно-дорадчі (активні), які видають абонентові призначену для нього інформацію по ситуації або періодично через певні проміжки часу.

За ступенем охоплення завдань управління розрізняють АІТ:- електронної обробки економічних даних :- автоматизації функцій управління;- підтримки прийняття рішень;- електронний офіс;- експертної підтримки і ін.

По класу виконуваних технологічних операцій виділяють такі АІТ:- роботи з текстовим редактором;- операції з табличним процесором;- роботи з СУБД;- роботи з графічними об'єктами;- мультимедійних систем;- гіпертекстових систем.

За ступенем централізації технологічного процесу ІТ в системах управління ділять на централізовані, децентралізовані і комбіновані технології.По виду оброблюваної інформації можна виділити:

- технологію формування документів, що включає процеси створення і перетворення документів;- технологію обробки зображень; будується на аналізі перетворень і трактуванні зображень. Зокрема, відеотехнологія застосовується для створення відеосюжетів, фільмів, ділової графіки та ін.;- обробку текстів; включає введення тексту, його підготовку, оформлення і вивід. Зокрема, гіпертексти пов'язані з представленням текстів як пов'язаних блоків текстової інформації;- обробку таблиць; здійснюється комплексом прикладних програм, що здійснюють введення і оновлення даних в таблиці, виконання обчислень за формулами і ін.;- технологію обробки мови, що включає її розпізнавання і синтез;

15

- технологію обробки перетворення сигналів;- технологію електронного підпису;- електронний офіс, що базується на обробці даних, таблиць, текстів, зображень, графіків;- електронну пошту і ін.

4. Інформаційні технології в туризмі

4.1. Інформація - сполучна ланка туристської діяльності

Як відомо основу туристичної індустрії складають фірми туроператори і турагенти, які займаються туристичними поїздками, продажем їх у вигляді путівок і турів; надають послуги з розміщення і харчування туристів (готелі, кемпінги та ін.), їх пересування по країні, а також органи управління, інформації, реклами по дослідженню туризму і підготовці для нього кадрів, підприємства по виробництву і продажу товарів туристського попиту. На туризм працюють і інші галузі, для яких обслуговування туристів не є основним видом діяльності (підприємства культури, торгівлі та ін.). Туризм - інформаційно насичена діяльність. Існує небагато інших галузей, в яких збір, обробка, застосування і передача інформації були б настільки ж важливі для щоденного функціонування, як в туристичній індустрії. Послуга в туризмі не може бути виставлена і розглянута в пункті продажу, як споживчі або виробничі товари. Її зазвичай купують заздалегідь і далеко від місця споживання. Таким чином, туризм на ринку майже повністю залежить від зображень, описів, засобів комунікацій і передачі інформації.

Організація туристичної галузі дуже схожа на організацію будь-якої іншої економічної сфери діяльності (мал. 1.7). Турагент - фізична або юридична особа, виступаюча посередником з продажу сформованих туроператором турів. Туроператор - туристська організація, що займається комплектацією турів.

16

Мал. 1.7. Організація туристичної галузі.

Проте виділяється особливість - єднальним центром, що утримує різних виробників у рамках туристичної галузі, є інформація. Саме інформаційні потоки, а не товари забезпечують зв'язки між виробниками туристичних послуг. Вони йдуть не лише у вигляді потоків даних, але виступають також у формі послуг і платежів. Послуги, наприклад (ночівля в готелі; оренда автомобіля; комплексні тури і місця в літаках) не пересилаються турагентам, які у свою чергу не зберігають їх до тих пір, поки не продадуть споживачам. Передається і використовується інформація про наявність, вартість і якості цих послуг. Так само реальні платежі не переводяться від турагентів турпоставникам, а комісійні - від турпоставників турагентам. Насправді переводиться інформація про платежі і надходження (мал. 1.8).

Мал. 1.8. Інформація - єднальний матеріал туристичного бізнесу.

Можна виділити три характерні риси туризму. По-перше, це - різноманітна і інтегрована торгівля послугами. По-друге, це - комплексна послуга, як з точки зору

17

виробника, так і споживача. Нарешті, туризм це - інформаційно насичена послуга, оскільки характеризується різноманітністю ділових зв’язків із партнерами (відповідно до КВЕД з туризмом пов’язано понад 60 видів економічної діяльності). Тому туризм - як міжнародний, так і внутрішній, - сфера зростаючого застосування інформаційних технологій. У практичній діяльності туристичних підприємств застосовуються різноманітні види інформаційних технологій, а саме: глобальні розподільчі системи; системи бронювання та резервування; електронні інформаційні системи; інформаційні системи менеджменту; мобільні системи зв’язку; послуги глобальної комп’ютерної мережі Інтернет. При цьому необхідно відмітити, що ця система технологій розгортається не туристичними агентствами, готелями або авіакомпаніями кожним окремо, а усіма ними. Більше того, використання кожним сегментом туризму системи інформаційних технологій має значення для усіх інших частин. Наприклад, системи внутрішнього управління готелем можуть бути пов'язані з комп'ютерними глобальними мережами, які забезпечують, у свою чергу, основу для зв'язку з готельними системами резервування, які, вже у зворотному напрямі, можуть бути доступні туристичним агентствам через їх комп'ютери.

Отже, тут ми маємо справу з інтегрованою системою інформаційних технологій, яка поширюється в туризмі. З викладеного вище стає ясно, що в туристичній індустрії поширюються не комп'ютери, не телефони, і не відеотермінали самі по собі - тут функціонує система взаємозв'язаних комп'ютерних і комунікаційних технологій. Крім того, окремі компоненти туристичної галузі тісно взаємозв'язані один з одним - адже багато турвиробників вертикально або горизонтально залучені в діяльність один одного. Усе це дозволяє розглядати туризм як високо інтегровану послугу, що робить його ще сприйнятливішим для застосування інформаційних технологій в організації і управлінні.

4.2. Огляд інформаційних технологій в туризмі

Індустрія туризму настільки багатолика і багатогранна, що вимагає застосування найрізноманітніших інформаційних технологій, починаючи від розробки спеціалізованих програмних засобів, що забезпечують автоматизацію роботи окремої туристської фірми чи готелю, до використання глобальних комп'ютерних мереж.

Мал. 1.7. Класифікація інформаційних технологій в туризмі

18

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТУРИЗМІ

Комп’ютерні технології загального призначення

Спеціальні комп’ютерні технології

Мережеві (Інтернет)

Мультимедійні

Стандартні офісні пакети

Глобальні розподільчі системи (GDS)

Комп’ютерні системи резервування (CRS)

Інформаційні системи менеджменту

Програми автоматизації готелів

Програми автоматизації підприємств харчування

Комп'ютерні системи резервування CRS (Computer Reservation System), що з'явилися в середині 60-х рр.. XX ст., дозволили прискорити процес резервування авіаквитків і здійснити його в режимі реального часу. У результаті цього підвищилася якість сервісних послуг за рахунок зменшення часу обслуговування клієнтів, збільшення обсягів та різноманітності пропонованих послуг і т.д., а також з'явилися можливості забезпечення оптимізації завантаження авіалайнерів, реалізації стратегії гнучкого ціноутворення, застосування нових управлінських методів і т.д. Висока надійність та зручність цих систем резервування сприяли їх швидкому і широкому поширенню. В даний час 98% закордонних підприємств сфери туризму використовують системи бронювання. На нашому ринку представлені в основному такі системи глобального резервування, як Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre.

Одним з основних напрямів застосування інформаційних технологій в туризмі є впровадження мультимедійних технологій, зокрема довідників і каталогів. В даний час туристські довідники і каталоги випускаються в книжковому виконанні, на відеокасетах, на лазерних дисках CD-ROM, в мережі Інтернет. Електронні каталоги дозволяють віртуально подорожувати по запропонованих маршрутах, переглянути ці маршрути в активному режимі, отримати інформацію про країну, об'єкти по трасі маршруту, дані про готелі, кемпінги, мотелі та інші засоби розміщення, ознайомитися з системою пільг і знижок, а також законодавством у сфері туризму. Крім того, в цих каталогах звичайно наводяться інформація про правила оформлення туристських документів, туристські формальності, моделі поведінки туриста в екстремальних ситуаціях і т.д. Клієнт може спланувати програму туру, вибрати його за заданими параметрами оптимальним (ціна, система пільг, система транспорту, сезон та ін.)

Використання мультимедійних технологій оперативно надає потенційному клієнту інформацію про будь-які тури і тим самим дозволяє швидко і безпомилково вибрати відповідний турпродукт. При цьому туроператор (турагент) має можливість при необхідності внести зміни до цього туру або сформувати новий ексклюзивний тур, провести бронювання місць і продати туристові створену в оперативному режимі туристську послугу.

В області менеджменту в туристському бізнесі відбулися також кардинальні зміни. Сучасний рівень розвитку турбізнесу і жорстка конкуренція в цій області надають особливу важливість інформаційним системам туристських агентств. Функціональні можливості цих систем повинні забезпечувати введення, редагування та зберігання інформації про тури, готелі, клієнтів, про стан заявок, передбачати виведення інформації у формі різних документів: анкет, ваучерів, списків туристів, описів турів, готелів; розраховувати вартість турів з урахуванням курсу валют, знижок, контролювати оплату турів, формування фінансової звітності, переклад, експорт-імпорт даних в інші програмні продукти (Word, Excel, бухгалтерські програми) та інші можливості. Ці системи не тільки прискорюють процес розрахунків та формування документів, але й можуть зменшувати вартість послуг (турпакета), вибравши оптимальний за ціною варіант доставки клієнтів, розміщення і т. п. Замовлення на розробку унікальної інформаційної системи автоматизації туристичного офісу коштує досить дорого, та й в даний час в цьому немає особливої необхідності, оскільки існує ряд добре зарекомендованих програмних продуктів. Розробки спеціалізованих програмних продуктів для туристського бізнесу в даний час ведуть кілька російських фірм: «Мегатек» (програма «Майстер-Тур»), «Аріма-Софт» (програми TurWin, «Чартер», «Овір»), «Само-Софт» (програма «Само-Тур»), «Туристські технології» (програма комплексної автоматизації «Туристський офіс»), «Інтур-Софт» (програма «Ін-тур-Софт"), ANT-Group (система ANT-Group), «Рек-Софт» (комплекс «Едельвейс», «Барсум», «Реконлайн») та ін.

На ринку програмних продуктів представлено декілька комп'ютерних систем, що дозволяють автоматизувати внутрішню діяльність туристської фірми. Як правило, ці системи забезпечують ведення довідкових баз даних по клієнтах, партнерах, готелях, транспорту, посольствах, а також ведення турів та облік платежів, прийом замовлень і роботу з клієнтами, формування вихідних документів і т. д. Практично всі програмні комплекси

19

забезпечують формування бухгалтерської звітності та часто експорт-імпорт даних в спеціалізовані бухгалтерські програми, такі, як 1С та ін.

Поряд з автоматизацією туристських фірм ведеться аналогічна розробка програм автоматизації діяльності готелів, ресторанів та інших підприємств туристичного бізнесу. Застосування інформаційних систем у цій галузі призводить до істотних змін в менеджменті, а також підвищує якість обслуговування.

4.3. Вплив інформаційних технологій на розвиток соціально-культурного сервісу і туризму.

Розвиток туристичного бізнесу стає неможливим без впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують: інтеграцію і зв’язок; покращання якості послуг; передачу великого обсягу інформації; збільшення швидкості обслуговування та ефективність діяльності; можливість враховувати потреби кожного індивідуального клієнта; ефективний зворотній зв’язок.

Сучасні комп'ютерні технології активно впроваджуються в сферу туристського бізнесу, і їх застосування стає невід'ємною умовою підвищення конкурентоспроможності любого туристського підприємства. Інформаційні технології використовуються з різним ступенем активності і мають неоднакове поширення. Різниться також ступінь їх впливу на розвиток туристської індустрії.

Роль ІТ в сфері туристичних послуг: підвищення швидкості обслуговування клієнтів; підвищення ефективності інформаційного обміну між компаніями - учасниками

ринку; застосовуються у всьому технологічному ланцюжку обслуговування - від залучення

потенційного клієнта до збору їхніх відгуків про надану послугу; дозволяють економити людські і фінансові ресурси.

Вплив інформаційних технологій на туризм відчувається на різних стадіях створення і просування турпродукту. Основні напрями впливу сучасних комп'ютерних технологій на туризм представлені на мал. 1.9.

20

Мал. 1.9. Вплив інформаційних технологій на СКС і туризм

Найбільше сучасні комп'ютерні технології впливають на просування туристського продукту (поширення та продаж). Перш за все це стосується можливості формування нових маркетингових каналів просування та збуту туристського продукту. Так, в області реклами широке розповсюдження отримала пряма розсилка туристської інформації по електронній пошті (direct-mail). В останні роки більшість туристських підприємств створюють свої власні сайти в Інтернеті, а також використовують банерну рекламу. Хоча ефективність цих каналів розповсюдження туристського продукту в Україні не дуже висока, цей напрям слід розглядати як вельми перспективний.

На Заході вже зараз спостерігається електронний наступ на традиційний туристський бізнес. Зокрема, на туристський ринок починає активно проникати і впроваджуватися електронна комерція. Вже існують електронні туристські офіси, наприклад туристське бюро «Експедіа» фірми Microsoft дозволяє будь-якому власникові кредитної картки придбати тур, забронювати місце на літак або в готелі, придбати квитки на видовищні заходи і замовити напрокат автомобіль в будь-якій точці земної кулі. За оцінками німецьких експертів, близько 25% всіх продажів турпродукту може в найближчому майбутньому реалізовуватись через електронну комерцію. Таким чином, комп’ютерні технології спровокували створення і застосування принципово нових електронних маркетингових каналів просування та збуту турпродукту.

Комп'ютерні системи резервування дозволили прискорити процес резервування авіаквитків, місць у готелях, оренди автомобіля, квитків на видовищні заходи і здійснити його в режимі реального часу. У результаті цього підвищилася якість сервісних послуг за рахунок зменшення часу обслуговування клієнтів, збільшення обсягів та різноманітності запропонованих послуг.

21