Цвіт України №2 (15)

ЦВІТ УКРАЇНИЧасопис пластунів станиці ТернопільЛютий-Березень 2011

РобеРт бейден-Пауеллзасновник скаутськаого Руху

Пластове життя зі скандальною

куркою

2 // Цвіт України

зміст

Скоб, друзі!Беззаперечно, головна новина - прийшла вес-

на! На-реш-ті! Знаємо, що ваша зима пройшла весело і цікаво, але пора сонця, морозива і табо-рів вже скоро. Від усієї нашої редакції бажаємо вам здоров’я, натхнення та багато акцій у берез-ні!

З кожним випуском «Цвіт» далі і далі онов-люється для того, щоб бути ще цікавішим для нас, пластунів. Маєте пропозиції? Ми готові до співпрацювання!

Окрема подяка усім, хто долучився до ство-рення цього випуску !

Будьте в курсі пластового життя разом із «Цвітом»! До зустрічі на сторінках!

Цвіт України - часопис пластунів станиці ТернопільЗасновник – станиця Тернопіль, Пласту – Національної скаутської організації УкраїниГоловний редактор: Наталя БалабанДизайн та верстка: Сергій КорольчукАвтори: Ірина Гнасевич, Наталя Балабан, Іванка Гребеняк, Юлія Черхавська, Христина Мулик, Оля Вербило, Сергій Корольчук, Юля Водяна, Юля Мацик, Наталя ГайдукАдреса редакції: індекс 46008, м. Тернопіль, вул. Ю. Федьковича, 11Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Передрук матеріалів можливий лише за умови наявності посилання на видання. Всі знайдені помилки в текстах зроблені свідомо і навмисно.Інформаційна підтримка: www.plast.te.ua, www.plast.org.ua

Анонси заходів.........03

Сер Роберт Бейден-Пауелл......................04

Тест: “Чи станеш ти скобом/вірлицею”...07

Актуальна присяга...09

День Пластуна 2011, погляд з середини....10

23/8............................12

День Святого Валентина.................13

Поезія........................15

А чому б їх не полюбити..................16

12-ий курінь УСП “Рутенії”............................17

Пластове життя зі скандальною куркою.......................18

Солодкі 16 відсвяткували 20!.....19

Новацька байка........20

слово РедактоРа

http://www.plast.te.ua

http://www.plast.org.ua

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 3

Анонси заходів12 березня 2011 року відбудуться Шевчен-

ківські дні в ТернополіУ програмі заходу різні конкурси, деклама-

ція віршів, супер-гра “Кращий із кращих” та ба-гато цікавого.

В Дрогобичі 11-13 березня відбудеться Ви-шкіл української міфології

«Червона калина»запрошує в Стрий 26-27

березня на щорічний «Змаг Охримовича»

«Червоні Маки» запрошують дівчат на 3 Ви-шкіл Бойових Мистецтв, який відбудеться 26-27 березня в м. Івано-Франківськ

визначні Пластові датиЛютий - Березень

22.02.1857 - Народився Лорд Роберт Бейден-Пауелл, засновник ска-утського руху

07.02.1923 - Остап Вахнянин заложив Пласт в Ужгороді13.02.1927 - Відбувся перший з’їзд новацьких виховників23-25.02.1935 - Виставка пластових видань в Празі21.02.1942 - У Києві в катівні гестапо загинула поетка Олена Теліга05.03.1948 - Створено курінь УСП-УПС «Вовкулаки»22.02.1990 - Львівська міська рада затвердила статут «Товариства

«Пласт». Офіційне відновлення Пласту в Україні.11.02.1991 - був заснований курінь УПЮ ч.16.ім.Іванки Блажкевич

РобеРт бейден-Пауеллзасновник скаутського руху

Сер Роберт Стівенсон Сміт Бейден-Пауелл, народився 22-го лютого 1857 року у не зовсім звичайній сім’ї – у його жилах вод-ночас текла кров його батька священика і діда колоніста – від-

важного шукача пригод.


ДитинствоУ сім’ї Роберта Пауел-

ла було ще шестеро дітей, а також він мав чотирьох братів і сестер від першо-го шлюбу його батька, який помер, коли Робер-ту було всього 3 роки. Мати, вирішивши від-окремити своїх дітей від їх напівкровних братів та сестер, змінила прізвище на Бейден-Пауелл. Вона намагалася виховати їх життєво зарадними, фі-зично витривалими і са-мостійними.

В школі він особли-во відрізнявся знанням природничих дисциплін та спортивними досяг-неннями, захоплювався грою на піаніно та скрип-ці, а також був чудовим актором. Саме шкільні друзі почали називати його Бі-Пі (скорочено від Бейден-Пауелл, так зго-дом його називатимуть скаути всього світу).

Військова службаПо завершенню шко-

ли, у 1876 році, Роберт Стівенсон Сміт поступив у військове училище. В Англії саме тоді прак-тикувалося збільшення офіцерського складу ме-тодом здачі іспитів для претендентів. Роберт спробував використати таку можливість і пока-зав себе одним з кращих претендентів – з понад 700 кандидатур він став п’ятим. Склавши іспити, Робер удостоївся звання молодшого лейтенанта

і подальшу свою службу (до 1884 року) провів у 13-му гусарському пол-ку, який розташовувався в Індії. Дослужившись до звання капітана-

ад’ютанта він був спря-мований на Мальту.

Найбільшого військо-вого визнання Бейден-Пауелл отримав у боях в Африці, де місцеві пле-мена чинили опір бри-танським колоністам. Самі місцеві племена на-зивали його «Вовк, який ніколи не спить». У 1899-му році впродовж 217-ти днів – із 13 жовтня 1899 до 18 травня 1900 року Бі-Пі керував обороною Мейфкінґу, містечка в серці Південної Африки, про яке говорили: «Хто володіє Мейфкінгом, той тримає за уздечку Пів-денну Африку». Місто було обложене перева-жаючими силами проти-вника, проте прорвати оборону їм так і не вда-

лося. За це Бі-Пі отримав звання генерал-майора і став справжнім націо-нальним героєм Англії.

Початок скаутингуПовернувшись у 1901-

му році з Африки, він ді-знався, що його книга «У поміч розвідникам» на-була колосального успіху і використовувалась вчи-телями та молодіжними організаціями. З допо-могою свого товариша та засновника організації «Хлопчача бригада» Ві-льяма Сміта, він пере-писує свою книгу, щоб заохотити юних читачів. В Серпні 1907-го року він проводить табір на остро-ві Браунсі для двадцяти двох членів «Хлопчачої бригади» та синів своїх товаришів, щоб випробу-вати свої ідеї та задуми. Доопрацювавши книгу, він видав її у 1908-му році під назвою «Пластування для хлопців» (Scouting for Boys). Одразу ж поча-ли формуватись скаутські угруповування, спочатку на національному рівні, а згодом і по всьому світу.

Новий рух молоді по-стійно зростав і у 1910 році досягнув таких роз-мірів, що Бі-Пі зрозумів, що скаутинг має стати його життєвим завдан-ням. Його багата уява і повне довір’я створи-ли переконання, що він може набагато більше зробити для своєї Бать-ківщини виховуючи мо-лодь на добрих громадян


країни, ніж навчанням невеликої кількості чоло-віків для майбутніх воєн. Король Великобританії Едвард VII порадив Бей-ден-Пауеллу покинути військову службу, вва-жаючи, що поширюю-чи свою виховну методу він набагато більше буде корисним Батьківщині. Бі-Пі покинув армію і почав повноцінно жити

«іншим життям», як він казав, - Життям, присвя-ченим службі світу через скаутинг.

У тому ж році сестра Бейдена-Пауелла, Агне-са Бейден-Пауелл, ство-рила дівочу скаутську організацію – Асоціацію Гайдів. Ідеї скаутингу швидко поширювались і інтерпретувались у бага-тьох країнах світу, і вже

у 1922 році налічувалось більш як мільйон скаутів у тридцяти двох країнах світу. Підчас першо-го світового скаутсько-го Джемборі, у 1920-му році, Бейдена-Пауелла було названо Начальним Скаутом Світу.

В своєму останньому зверненні до скаутів він написав:

«…Я мав найщасливіше життя, і я хочу, щоб кожний з вас також мав щас-ливе життя.

Я вірю, що Бог привів нас у цей чудовий світ, щоб ми були щасливі і насоло-джувались життям. Щастя не приходить від багатства, ані тільки від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Один крок до щастя це зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще хлопець, щоб ти міг бути корисним і міг на-солоджуватись життям, коли ти станеш мужчиною.

Вивчання природи покаже вам, яким повним прекрасних і чудових творінь Бог сотворив світ, щоб ви могли насолоджуватись ним. Будьте задоволені тим, що ви маєте і використовуйте його якнайкраще. Дивіться на світлу сторону речей а не на похмуру.

Але справжнім способом осягнення щастя є дарування щастя іншим людям. Старайтесь залишити цей світ трохи кращим, ніж ви його застали, і коли при-йде ваша черга помирати, ви зможете помирати щасливими, з почуттям, що, у всякому разі, ви не змарнували вашого часу, але зробили найкраще, що могли…

Ваш друг лорд Бейден-Пауелл оф Гілвел»

Особисте життяУ січні 1912-го року

направляючись в Нью-Йорк пропагувати ска-утинг, він зустрів свою

майбутню дружину Олав Сен-Клер Соумес, якій на той час було 23, а Бейден-Пауеллу – 55 років. Вона була його захопленою по-мічницею у всіх починан-нях, яка сама була про-відницею світового руху дівчаток-гайдів. Вони за-ручились у вересні того ж року, спричинивши цим сенсацію, через славу Бейдена-Пауелла. Щоб захиститись від преси, вони таємно обвінчались 31-го жовтня 1912-го. Зго-дом у їх новоствореній сім’ї народилось троє ді-тей: один син і дві дочки.

Серце Начального Скаута Світу зупини-лось 8-го січня 1941-го року. Він був похо-ваний на кладовищі Святого Петра міста Наїра, куди переїхав 1939-го року разом з дружиною. На його надгробку зобразили коло з точкою в цен-трі, що символізує символ «Пішов додо-му».

Підготував Сергій КОРОЛЬЧУК

чи станеш ти скобом/віРлицею?

Багато пластунів задумувались над цим питанням. Тебе також

це цікавить?! Що ж, тоді скоріше давай відповіді на запитання,

підраховуй бали і дивись - бути чи не бути!

1. Чи часто ти бе-реш участь в пласто-вих акціях?

а) так, практично в усіх. – 5 балів

б) досить часто. – 2 бали

в) ні, в мене і крім пласту багато справ. – 0 балів

2. Який у тебе те-перішній пластовий ступінь?

а) прихильник (-ця) - 0 балів

б) учасник (-ця) -2 бали

в) розвідувач (-ка) – 5 балів

З. Чи відчуваєш ти заздрість по відно-шенню до тих, хто має вищий пластовий сту-пінь, ніж у тебе?

а) так, звичайно. – 2 бали

б) ні, навпаки це дає мені стимул працювати наполегливіше. 5 балів

в) ні, ступінь для мене не має значення. – 0 ба-лів

4. На таборі, в день самоврядування, в ролі кого ти найчас-тіше проводиш цей день?

а) головного проводу - 5 балів

б) другорядного про-воду - 2 бали

в) звичайного учасни-ка, як і до цього моменту. – 0 балів

5. Уяви, що у тебе виникла суперечка з авторитетною для тебе людиною. В ре-зультаті цієї супереч-ки ти отримуєш пере-могу. Чи принесе тобі ця перемога задово-лення і підніме твою самооцінку?

а) так, звичайно, для мене це дуже важливо. – 2 бали

б) байдуже. – 0 балівв) ні, мені суперечки

ніколи не приносять за-доволення. – 5 балів

6. Чи погоджуєшся ти з таким тверджен-ням : «Пласт для всіх, але не всі для Плас-ту.»?

а) так, адже пласт – це еліта! – 5 балів

б) 50% на 50%. – 2 бали

в) ні, пласт – це орга-нізація для всіх. – 0 балів

7. Чи відчуваєш ти необхідність в ви-

ховнику, який міг би направляти твої зді-бності в правильне русло?

а) так, в мене саме та-кий виховник. – 0 балів

б) дивлячись, в якій ситуації. – 2 бали

в) ні, я сам (-а) знаю чого хочу, і як цього до-битись. – 5 балів

8. Як часто ти бе-реш участь в органі-зації станичних захо-дів?

а) дуже часто, прак-тично на кожному заході. – 5 балів

б) мені цікавіше брати участь в акції, ніж органі-зовувати її. – 2 бали

в) практично ніколи. – 0 балів

9. Уяви, що ти хотів (-ла) організувати якусь феєричну акцію. Але на жаль ця акція не ви-правдала твоїх сподівань. Кого будеш звинувачу-вати в невдачі в першу чергу?

а) тільки себе, адже це була моя ідея. – 5 балів

б) тих, хто допомагав мені в організації. – 0 ба-лів

в) учасників акції, адже учасники самі ство-


Підготувала Юлія ЧЕРХАВСЬКА


рюють атмосферу свята чи акції. – 2 бали

10. Яку думку ти підтримуєш?

а) справжній провід-ник повинен вміти за-цікавити інших людей виконувати роботу, цим самим звільняючи себе від неї. – 2 бали

б) «Хочеш зробити щось добре – зроби це сам. Ні на кого не можна покладатись –тільки на себе!» - такий девіз хо-рошого провідника. – 0 балів

в) колективна праця – найкраща праця! – 5 балів

11. З ким тобі най-краще буде працюва-ти?

а) з слухняними, але безініціативними людь-ми. – 0 балів

б) з компетентними, навіть якщо вони не бу-

дуть прислухатись до моєї думки… - 5 балів

в) з креативними, на-віть якщо їхні ідеї будуть занадто дивними. – 2 бали

12. Який із трьох типів керівників при-таманний тобі?

а) той, хто все вирішує сам. – 5 балів

б) той, хто нічого не вирішує. – 0 балів

в) той, хто постійно радиться. – 2 бали

13. Який із цих пор-третів найближчий для тебе?

а) Дзвінкий голос, ак-тивний, за словом в ки-шеню не лізе. – 5 балів

б) Спокійний голос, виважений, стриманий, перед тим, як щось зро-бити, все зважить по де-кілька разів. – 2 бали

в) Тихий голос, пасив-ний, весь час літає десь

поза хмарами. – 0 балів

14. Ким ти хочеш стати в майбутньому?

а) ще не знаю,але точно кимось відомим : художником, композито-ром, поетом. – 2 бали

б) в мене вже все жит-тя розплановане майже по секундах ; я точно ста-ну керівником великої фірми. – 5 балів

в) ще не задумувався (-лась) над майбутнім. – 0 балів

15. Яку музику ти любиш слухати?

а) рок, реп, метал і т.п. – 0 балів

б) класичну музику, можливо навіть у влас-ному виконанні.;люблю спокій. – 2 бали

в) пластові пісні, українські; такі пісні за-звичай веселі і ритмічні. – 5 балів.

50 -75 балів:Ти – справжній(-ня) Скоб/Вірли-

ця: Тобі притаманні усі ті риси ха-рактеру, які повинні бути у справж-нього Скоба/Вірлиці : чесність, благородність, відповідальність, провідництво,поміркованість…

25 – 50 балів:Зможеш, якщо захочеш! Здавалось

би, у тобі закладені усі задатки Ско-ба/Вірлиці, і працюєш ти над собою… Але все ж тобі дечого бракує… Чого?! Посидючості, стриманості, розважли-

вості. Звичайно, не потрібно сидіти і весь час думати чи зробити щось, чи не робити цього. Потрібно проявляти ініціативу, бажання.

0 – 25 балів:Працювати,працювати і ще раз

працювати! На жаль, у тобі не закла-дені усі риси, які повинні бути у ліде-ра, але їх можна у собі виробити! А для цього потрібно наполегливо працю-вати і тоді ти обов’язково станеш Ско-бом/Вірлицею, чого тобі і бажаю!


«Присягаюся своєю честю, що роби-тиму все, що в моїх силах ,щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, слухатись пластового про-воду і жити за Пластовим Законом» - саме цими словами юнаки та юначки скла-дають Пластову присягу.

«Здавалося б, не так-то і важко ви-конати якихось 3 пункти,» - думаємо ми. -До церкви я ходжу щонеділі, коли День незалежності знаю, бабусям в транспорті місцем поступаюся і свого виховника слухаю. Звідси висновок: «Я - ідеальний пластун!» Проте чи до-статньо сьогодні цього, щоб називати-ся хоча б якимось пластуном?

Як на мене, то враховуючи особли-вості нинішнього пластування, прися-гу потрібно було б змінити наступним чином:

1. Не п’ю.2. Не курю.3. Люблю Україну.

Пластунка-учасниця Ангеліна Шидлівська вважає, що Присяга є дуже важливим моментом у жит-ті будь-якого пластуна. Готовність її скласти настає у різний для кожного період. Проте сьогодні серед юнацтва чомусь побутує хибна думка про те, що це потрібно зробити якнайшвид-ше. «Я вважаю, що перш ніж склада-ти Присягу, потрібно усвідомити всю її серйозність, - каже Ангеліна, - а вже склавши, не «грішити», тим самим по-рушуючи обіцянку, дану на Присязі».

Ст.пл. Борис Явір Іскра, ПР роз-діляє думку Ангеліни і вважає, що дотримання Пластової присяги - не-легка справа: «Пластова організа-ція виникла сто років тому на основі скаутських ідеалів. Її творці свідомо брали за основу скаутську пластової присягу. Іде час, але вона залишається актуальною, як і століття тому.

Незважаючи на різні вірування, релігії та їх конфесії, пластунів єднає віра у Вищу силу – Бога, яка помагає жити у складні часи. І обіцянка через присягу - тільки підтвердження важ-ливості цієї віри.

Складаючи присягу, ми обіцяємо допомагати іншим. Наша поміч буде особливо корисною для тих, хто от-от може зробити хибний крок. І саме наша допомога може відвернути цей трафунок.»

«Пластун словний», - саме ця точка є першою в Пластовому законі і це не просто так, адже перш за все пластун повинен відповідати за сказане ним і дотримуватися своїх обіцянок. А най-краще це і проявляється у дотриманні Пластової присяги. Пам’ятаймо, Ти-совський все бачить!)

Оля ВЕРБИЛО

актуальна ПРисяга

Пригадай пластовий законПластовий закон - це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ

пластуна. http://www.plast.org.ua/about/ideology/law/

http://www.plast.org.ua/about/ideology/law/


Місцем цього місячного кра-йового зібрання стало місто Львів. Цьогорічне ДП - «До-гори дриґом».

Фот

о Р

ома

на

Ба

лука

Учасники фестивалю завзято го-тувалися до конкурсів у яких бажали брати участь. А саме: театрального ви-ступу, відео презентації, інтелектуаль-ного змагу та номінації Містер та Міс Дня Пластуна. Багато команд прибуло до Львова і кожна з них претендувала на перемогу, тому оцінювання було важким.

Театральний конкурсТемами театральних виступів були:

«Євротур» та «Три горішки». Приго-тувати дві вистави було насправді не-легким завданням і не кожна команда впоралася з ним, але старання беруть верх над усім. Тернопільські пластуни теж не відпочивали, а старалися яко-мога краще представити своє місто та зокрема саму станицю Тернопіль. Але переможцями цієї номінації став міс-цевий курінь ім. Ольги Басараб.

Цікавою була тема відеопрезента-ції, адже саме за її допомогою кожна команда мала можливість показати свою успішність та активність протя-гом усього року. Найкраще передати усю сутність вдалося команді з назвою «Папараціна».

Найрозумнішим куренем, згідно із результатами інтелектуального зма-гу, став НАШ (тернопільський) к.ч. 42 імені Галини Дидик!

«Міс та Містер»Звичайно, найцікавішою номі-

нацією була: «Міс та Містер» цього-річного Дня Пластуна. Багато ново-введень змінили важливість цього конкурсу. Ще до початку самої акції на сайті «ВКонтакті» було розміщено відеозаписи кожного з учасників, була можливість ознайомитися з ними та


навіть проголосувати. Кандидатів на ці «посади» було набагато більше ніж минулого року, тому і вибір був наба-гато важчим. Учасники брали участь у 5 номінаціях і кожна з них розповіда-ла про самого конкурсанта. Та все ж найкраще себе проявили Містер Арсен Волосянко та Міс Лілія Артим.

Замість висновку50 команд брали участь у конкур-

сах. Чи не завелике число для теа-тральних виступів лише одного дня? На мою думку, на акції крайового рівня повинен бути строгіший відбір, адже переглядаючи ці виступи, само-почуття у глядачів не є найкращим. Частина учасників та гостей не задо-волені акцією, на їхню думку можна було б серйозніше поставитися до ор-ганізації, але все ж найголовнішим є атмосфера, а її ми створюємо самі.

Саме у Львові стали відомими довгоочікувані результати змаган-ня: «Кращий юнацький курінь 2010 року». Переможцями серед дівчат став к. ч. 52 ім. М. Чорної, серед хлоп-ців – к. ч. 79 ім. В. Липинського.

Що принесе нам ДП/12? Подроби-ці вже за рік!

Юля МАЦИК Фот

о Р

ома

на

Ба

лука

«День Пластуна» став першим пластовим заходом, відеотран-сляцію з якого можна було переглядати в режимі онлайн на Плас-товому порталі, та одним з перших, хто провів твіттер трансляцію. Слід зауважити, що ця новація пройшла дуже вдало, про що свід-чить те, що за перебігом фестивалю з своїх комп’ютерів спостерігали понад 400 осіб у перший день та майже 800 у другий день.

Якщо у вас не було можливості перебувати на самому фестивалі, або хочете переглянути свої улюблені виступи, ви можете зробити це на сторінці онлайн трансляції - http://www.justin.tv/den_plastuna/

http://www.justin.tv/den_plastuna/

23/8Признаюся, мій

батько теж одержав від мами черговий комп-лект приналежностей для бриття, каву та синє горнятко з краси-вого виведеним словом «Анатолій». А мама, вочевидь, чекає кла-сичних тюльпанів, нову сковорідку і парфуми. Дідусі-бабусі, тітки-дядьки, сестри-брати та всякого роду рідня або вже отримала, або от-от отримає привітання і чудові листівочки «З Днем захисника Вітчиз-ни» чи «З Восьмим бе-резня» - тут, правда,за гендерним принципом.

І не приведи Боже, я не привітаю бабусю з 8 березня. Образа, правда не до смерті. Хоча, якби дідуся я все ж не при-вітала 2 тижні тому, то він би добре подумав, чи не виписати б мене з метрики. «Негарно не привітати, дитино…».

Так само вважа-ють більшість людей середнього і старшого віку. «Як це 23 лютого і 8 березня не свято?! Негарно не привітати. Привітай!!!» Чому? «Бо вчителька «поскупить-ся» на 11-тку за семестр,

бо сусід не поможе біль-ше з важкою сумкою…» Бо …Земля перекру-титься.

Звичайно, це лише одна пострадянська крайність наших людей. Але беззаперечно зна-ємо одне – абсолютна більшість людей, віком від 30 років, святкують вищевказані «свята». Привикли вони, що червоний день кален-даря. Тільки календар той закінчився ще і дев’яносто першому… Хоча, молодь теж не відмовляється від лиш-ньої причини для чар-ки…пива. Так, це прав-диво. Хоча, звичайно, більшість просто не знає історії «червоних» з лютого і березня. А ми, діти Пласту, їх знаємо?

Ось зараз ти. Так, ти. Пластунка чи плас-тун, прихильник чи скоб. Тобі 13 чи 23? І ти знаєш, чому почали святкувати такі свята? Ні? Якщо ти поважаєш себе, відрий нове вікно і введи «історія свята 23 лютого чи 8 березня». Почитай і знай прав-ду, якщо ти її ще досі не знав.

Не хочу нікого схи-

ляти до того, щоб вза-галі не вітати людей з 23-тім і 8-им. Я знаю, що для моїх батьків, ді-дуся і бабусі – це свята. Я поважаю їхні звички і прожите ними життя. Хоч вони знають хоча би і від мене , що свята ті зовсім і не свята. Але вони звикли. Зрозумій, старе дерево не пере-садиш. Єдине – його можна підживити. Роз-кажи батькам, що зна-єш ти. Чесно кажучи, не вірю, що більшості з них відкриються очі. Але зробити перший крок – це зробити пів спра-ви. Подумай для себе, хіба справжні захисни-ки України не повинні святкувати свій день на свято Покрови? Чи українська жінка пови-нна бути жінкою лише день в році? А решта 364 дні ким – кухарка-ми-прачками? Подумай і виріши для себе, дру-же. Тільки не ображай почуттів старших людей надто різкими словами, адже кожне покоління має свої переконання. А за нами, врешті не тіль-ки істина, але й майбут-нє.

РозмірковувалаНаталка БАЛАБАН

23 лютого і 8 березня. Знайомо? Вітали трудовиків і вже купили рушнички-ручки-квіти для класних керівничок?


деньсвятоговалентина

Ще, здається, зовсім недавно в Україну прийшло свято – День святого Валентина або День закоханих. Чи

прижилося воно у нас і як ж його святкувати?

За однією з легенд християнський священик Валентин жив за часів ім-ператора Клавдія II Гот-ського (III ст. від Р. Х.). Є відомості, що поруч з основним покликанням, Валентин займався при-родничими науками та медициною. Войовничий імператор Клавдій ніби-то вважав, що сім’я за-важає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув’язнили під охороною офіцера, прийомна донь-ка якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув на хрис-тиянство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.

Інша легенда роз-повідає, що Християн-ського проповідника Валентина посадили в римську в’язницю за віру і невдовзі засудили до страти. Сидячи під вар-тою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в’язничного наглядача.

Користуючись своїми ме-дичними знаннями, він зцілив її від сліпоти.

За іншою версією, слі-па дочка тюремника сама закохалася у Валентина. Той як священик, що дав обітницю безшлюбнос-ті, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (ніч проти14 лю-того) прислав їй зворуш-ливий лист, який підпи-сав «Твій Валентин».

Але жодна з христи-янських церков не від-значає пам’ять Святого Валентина 14 лютого. Чому?

Вважається, що День святого Валентина у християнські часи за-мінив собою язичниць-ке свято луперкалій (на честь бога Фавна; за ін-шою версією, на честь богині кохання Юнони ), який відзначався що-року 14 лютого. Ця за-міна сталася 496 року за розпорядженням Папи Римського Геласія І. 1969 року покровитель закоха-них був вилучений із ка-лендаря святих як такий, чию історичність взяли під сумнів. Натомість 14 лютого римо-католики відзначають День святих Кирила та Мефодія , яких

Папа Римський Іван ІІ проголосив святими по-кровителями Європи.

Все ж таки у Європі чи Америці цей день осо-бливо поширений серед молоді.. Які ж традиції свята склалися у різних країнах?

Італійці у День Свято-го Валентина вважають своїм обов’язком дарува-ти коханим солодощі. В Італії цей день так і нази-вають — «солодкий».

А у німців прийнято в цей день прикрашати всі лікарні червоними стрічками і в каплицях проводити спеціальне Богослужіння, оскільки вони вважають Валенти-на покровителем душев-но хворих.

Поляки цього дня від-відують Познань. Там, за повір’ям, лежать мощі святого Валентина, а над головним престолом ви-сить його чудодійна іко-на. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.

В Японії на День св. Валентина жінки і дівча-та дарують чоловікам і хлопцям солодощі, пере-важно шоколад.

Валентинів день в Ан-глії та Шотландії в старо-


вину супроводжувався таким звичаєм. Молоді люди клали до урни від-повідну їхньому числу кількість квитків, з по-значеними на них імена-ми молодих дівчат; потім кожен виймав один та-кий квиток. Дівчина, ім’я котрої діставалось таким чином молодій людині, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він — її «Валентином». Це передбачало на цілий рік відносини між моло-дими людьми, подібні до тих, що, за описом серед-ньовічних романів, були між лицарем та його «дамою серця»(скрізь су-проводжував її, складав їйсонети, грав на лютні тощо). Про цей звичай згадує у своїй знамени-тій пісні шекспірівська Офелія. Ймовірно, він є ще дохристиянського походження. Ще донині Валентинів день в Шот-ландії та Англії дає моло-ді привід для різноманіт-них жартів та розваг.

В Англії існувало повір’я, за яким перший мужчина, що його зустрі-чала дівчина14 лютого, повинен був стати її Ва-лентином — хоче вона цього чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуа-ції: цього дня вони гуля-ли з зав’язаними очима.

До нас прийшов зви-чай дарувати листівки у вигляді сердець - «вален-тинки», а також хлопці дарують дівчатам квіти,

найчастіше троянди. За переказом, вина-

хід «валентинки» при-писують герцогу Орле-анському Шарлю. 1415 року, перебуваючи в ан-глійському полоні після битви під Азенкуром він нібито надсилав із лон-донської в’язниці віршо-вані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається в Бри-танському Музеї.

Літнє покоління сприймає це свято як чудернацьку примху, по-гано вихованих дітей та онуків або як шкідливий імпортований звичай За-хідної цивілізації. Мож-ливо, нам, молодим вар-то прислухатись до думки старших. Крім того, ана-лізуючи традиції україн-ського народу, бачимо, що звичаї цього свята у різних країнах перегуку-ються із традиційно укра-їнськими святами Андрія та Івана Купала. Як би там не було, переймаю-чи щось чуже, думаймо, чи потрібне воно нам, чи принесе воно користь нам і нашим майбутнім дітям.

Сучасна молода лю-дина сприймає як звичне і самозрозуміле те, що для молодого покоління 10-20 років тому видава-лось чужим і невідомим, часом ворожим. Таким є поширення в Україні звичного у Західному сві-ті свята святого Валенти-

на… Це свято дає щоразу особливу нагоду задума-тися над суттю любові, на якій, за словами Іс-уса Христа, основується увесь закон і пророки… На жаль, ми стаємо свід-ками як любов та гідність людини підмінюється, пристрастю і пропагу-ванням сексу, відірвано-го від подружжя, а саме свято перетворюється на комерцію і гонитву за зиском. Гідність чолові-ка і жінки розтоптують, зводячи людину до пред-мету маніпулювання і до об’єкта чуттєвої насоло-ди, а вірність і взаємна пошана висміюються. Дорога молоде, кожне покоління переймає від своїх батьків традиції свого народу, плекає їх збагачує; нерідко пере-ймає щось від народів інших, але теж творить своє, намагаючись ство-рити щось цінне, гідне подиву і перейняття на-ступними поколіннями. Приймаючи свято зако-ханих будьте свідомими свого вибору! Що ви свят-куєте? Чисту і вірну лю-бов чи тілесну хтивість, до якої підштовхують ті, хто зацікавлені в наживі за будь-яку ціну?».

Іванка ГРЕБЕНЯК



Heroem in te excita

Розбуди в собі героя,Щоб він крізь вогонь і воду,Вбивши всяку перешкоду,Кожен день ішов до бою.

Вирви з серця свого голос,Щоб наповнив все собою,Як проміння сонця колос,Щоб не вкрило нас бідою.

Гей, Студент! Вставай з-за парти,Бери слово в чисті рукиТа своїм запалом й гартом Переборюй світ науки.

03.09.10 р.Б.

***

Героям Крут…

У сиві коси вплетена печаль.Сльоза прозора обпіка долоніЄдиний син не вернеться, на

жаль…Убили хлопця нелюди червоні.

А їм хотілось жити і любити!А їм хотілось Бога прославлять!Вони ж ще діти! Хто посмів їх

вбити?Поля Вкраїнські кров’ю поливать.

У лави, браття! В нас мета єдина!До неба синьо-жовті прапори!Хай незалежна буде Україна!Нам не страшні прокляті вороги!

Під Крутами боролися завзято!Під Крутами свою пролили кров!І жертв таких в історії багато,Але ніхто мій нарід не зборов.

І не один у тім бою поліг,А цілих триста не вернулись в хату.Не стали знов на батьківський

поріг.Про вас ми будем завжди

пам’ятати. 29.01.09 р.Б.

***

Ми не такі.

Ми не такі. ми просто всі актори. Ховаєм в серці сльози і світи. Ми всі герої. І усім нам море, немов дорогу,легко перейти.

І всі хвороби наших душ -фаль-шиві

І кожен має шанс перемогти. Самі себе вганяємо в могилу. Самі на собі ставимо хрести. І жоден з нас не гідний просто

вмерти. І кожен може жити у віках. І справа не у долі, чи у жертвах. Бо наше щастя в наших же руках.

Ми не такі. Ми не плюємо в душі. І наші руки не в крові людській. Якщо всміхатись-крига з серця

зрушить. Солоні зорі не впадуть з-під вій. Якщо боротись - світ впаде під

ноги (Якщо в руках любов, а не ножі) Хай не лякають вас перестороги. В небес немає краю, чи межі.

17.04.10 р.Б.

***

Поезія Вірші Христини МУЛИК


а чому б їх не Полюбити?

Один китайський ім-ператор урочисто при-сягнув :

«Я позбудуся усіх своїх ворогів! Жодного не буде у моїй державі!»

Через якийсь час піддані побачили, як він прогулюється в ім-ператорському парку зі своїми найзапекліши-ми ворогами, беручи їх за руки, сміючись і жар-туючи.

«Хіба ти не обіцяв, що позбудешся своїх во-рогів?» - запитав один із придворних.

«А чи ж я їх не по-збувся? – відповів му-дрий імператор – Я їх зробив своїми друзя-ми!»

А ось інша історія.Один чоловік ви-

рішив упорядкувати землю перед своїм до-мом. Він захотів по-сіяти газон. Чоловік присвячував цій роботі весь свій вільний час. Та коли його мрія

була вже близька до здійснення,раптом, од-нієї весни, він побачив, що з-під трави про-бились жовті квіточки кульбаби. Чоловік ки-нувся їх виполювати. Але наступного дня ви-ткнулись ще дві квіточ-ки.

«Треба купити якийсь сильний засіб від бур’янів, інакше ні-чого з цими кульбабами не вдієш» - казав собі чоловік.

З того часу його життя перетворилось в запеклу боротьбу з не-стерпними жовтими квіточками,але з кож-ною весною їх ставало все більше і більше.

«Що ж мені роби-ти?» - у відчаї запитав він свою дружину.

«Чому б тобі не спробувати їх полюбити?Квіти ж такі прекрасні!» - відповіла жінка.

Він постарався, і не-

вдовзі уже бачив у цих чудових квітках не своїх ворогів, а дотик руки ве-ликого Митця на зеле-ній траві.

Відтоді чоловік уже був щасливий.

А тепер задумай-тесь, кожен день ми з кимось сваримось, кри-чимо на когось, драту-ємось…Найчастіше за все просто по дрібни-цях, які можна виріши-ти словом, а не криком.

А люди, які доводять нас до такого стану! Як багато людей нас дра-тує! Але ми ж ні чим не відрізняємось від них. Ми самі часто дратуємо когось, навіть оцими самим постійними не-рвами, криками…Самі відвертаємо від себе лю-дей, і самі ж після цього їх ненавидимо…

Тоді чому б не спро-бувати їх просто полю-бити?

Юля ЧЕРХАВСЬКА

ВОРОГ ДРУГ

скоб дРузі та ПодРуги!!!


Усім, кому вже стукнуло 18, кому давно за 18 і хто лише

очікує на цю чудову дату – УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Зараз вибрати правильний для себе шлях у пластовому житті не так і просто. А особливо коли мова йде про курінь УСП. Виникає безліч за-питань, на які ти самотужки нама-гаєшся дати відповідь. Можливо, знаходиш…а можливо - ні! Також різні ствердження, переконання з боку друзів і порад виховника. Але обирати тобі і від цього не втечеш!

Отож, розпочнемо! І розпочне-мо з дівчат.

Усім відомий 12-тий курінь УСП «Рутенії». Яскравий шеврон завжди розглядають на однострої, але про спрямування дівчат знає мало хто. Курінь сприяє всебічному вихованню молоді, яка основана на національній свідомості та патріотизмі, вірі в Бога, ідейних засадах Пластового закону. Також формує погляд молоді щодо належного місця жінки в суспільстві та родині. Не забуває і про Україну: береже традиції, обряди, звичаї. І, ма-буть, найцікавіше - це мандрівництво! Саме «Рутенії» щороку організовують змаг з пішого мандрівництва під істо-ричною назвою «Осінній рейд». Всі, хто ще не пройшов N-кількість кіло-метрів – WELCOME!!!

Зараз осередки куре-ня є у трьох містах: Тер-нополі, Львові та Києві.

Осередковою у Тер-нополі є ст.пл. Наталя Зелінка, Rt, у Львові – ст. пл. Наталя Кульчицька-Жигайло,Rt, у Києві – ст. пл. прих. Юлія Поліковська. Контактну інформацію ді-вчат знаходьте на Пластовому порталі, або спілкуйтесь тет-а-тет.

Думаю, достойні кандидатки не залишаться без уваги! Щасти вам, ді-вчата! Good luck!!!

Підготувала Юля ВОДЯНА

Основна діяльність: сприяння всебічному вихованню молоді, основаною на національній свідомості та патріотизмі, вірі в Бога, ідейних засадах Пластово-го закону; гармонійний розвиток особистості та формування активної громад-ської позиції членів куреня та його вихованців.

Дізнатись більше - http://plaster.te.ua/story/2010/12/22/618/

12-ий курінь УСП “Рутенія”

http://plaster.te.ua/story/2010/12/22/618/


ПРоПіаРсяМоже ця моя віра нескромна, але - на щастя - в пластовому законі немає точки «плас-тун є скромний»!

Юрій СтаросольськийВ часі відновлення пласту в Тер-

нополі був створений курінь, який зобов’язався плекати традиції та жити практичним пластуванням. Юнаки цього куреня любили мандрувати від Карпат до Волині, відпочивати на Соколі і просто весе-литися.

Свого часу від цього куреня утворилися ще два курені станиці Тер-нопіль.

Ви вже, напевно, здогадались,що мова йде про курінь ч. 29 ім. Юрія Старосольсько-го, який утворився 25 травня 1992 року. Ми дуже пишаємося нашим патроном, адже Юрій Старосольський – відо-ма постать в історії пласту. Він був Начальним Пластуном, а також напи-сав багато пластових книг, серед яких найвідоміша - «Велика гра».

Одним із засновників куреня є

пл.сен. Сергій Юзик, СМ. За словами Сергія, зацікавлення в юнаків були різні: дуже любили мандрівки і табо-ри незважаючи на погоду і сезон. Та-

кож любили їздити на вишколи Вовчої Ліги.

За 18 років діяльності курінь випустив багато свідомих громадян, за-лишивши вагомий вклад у відновленні пласту.

Наразі у курені 5 гуртків, у яких пласту-ють 36 юнаків, курінний пл.розв. Ярослав Шургот і зв’язковий ст.пл.Скоб Роман Задорожний, ОХ.

Юнаки долучаються до організації і беруть активну участь у пласто-вих заходах.. А в травні ми будемо святкувати

свій день народження, куди вас і за-прошуємо!

Історією свого куреня поділився Ярослав ШУРГОТ

Фот

о Т

ар

аса

Ча

йкі

вськ

ого

Пластове життя зі скандальною куРкою

Солодкі 16 відгуляли Свої 20!

Нагадаємо, що Солодкі 16-ки нещодавно відсвяткували своє феєричне 20-ліття. Дійство

відбувалось в м . Тернопіль за участі гостей зі Львова, Івано-Франківська та Києва. Святкування розпочалось із тематичного квесту, в рамках якого учасникам необхідно було сфотографуватись з якомога більшою кількістю 16-ок на своєму шляху до точок.

Логічним та довгоочікуваним про-довженням святкування стала вечірка в музичному супроводі славетних « Фа-мажор» . Здавалося б все навколо нага-дувало присутнім про мету свята, адже стіни миготіли вітальними гаслами, а учасники красувались у аквамариново-чорних барвах. Впродовж вечірки гості мали можливість відчути себе учасни-ками різних популярних теле-шоу та кумедних конкурсів, щоправда дещо адаптованих під тематику свята та його винуватців. Неабияким сюрпризом для всіх стала ефектна поява трьохповер-хового святкового торта, який під за-гальну ейфорію оточуючих палахкотів урочистими свічками. Ефект було до-повнено смаком самого торта, викона-ного в кращих традиціях « Солодких 16-ок». Під спалахи фотоапаратів та хіти української , переважно пастової музики вечірка для гостей добігала до завершення, проте самі винуватці свята залишились продовжувати святкуван-

ня в сімейному колі куреня. Втомлені й щасливі юначки та виховниці згадува-ли разом незабутні миті з життя куреня, ділились очікуваннями й побажаннями на майбутнє, разом сміялись, разом сі-ріли, разом відвідали ранкову службу .

Весь 16-ий курінь щиро вдячний всім гостям такого важливого для нас дійства, адже саме завдяки Вам воно було цікавим та незабутнім. Спасибі за посмішки та подарунки!

Кожен поділяє своє життя на певні етапи : від народження до перших кро-ків, від перших кроків до перших пе-ремог, від перших перемог до перших падінь, двадцятиріччя це є першим так званим «циклом падінь й перемог», помилок та здобутків, та головне, що цей цикл пройдений гуртом, разом і виховав у собі гідних пластунок на всі подальші роки чи то спільного, чи то окремого життєвого циклу.

Ірина Гнасевич


Новацька Байка

Колись не дуже й давно жив у невеликому надзвичайно казковому містечку новак. Називалось воно Мефедією. Там було неймовірно красиво. Чудова природа,найкращий клімат,про який можна було

лише мріяти. Зустрічалися там і гори ,і степи, і ліси,і поля. А які там росли квіти. Ммм..Таких мабуть ще ніхто не бачив. Саме вони мали прекрасне забарвлення,яке постійно виблискувало прекрасними кольорами,вітаючи та проводячи сонце. Ці квіти обожнювали купатись в його променях,що надавали їм ще більшої краси. Ось така природа надавала нашій Мефедії ще більшої привабливості.

Звали новака, з якого ми й розпочали цю історію, Тарасиком. Він був дуже хорошим пластуном. Завжди саме цей хлопчик відзначався надзви-чайною пильністю,терпеливістю та дружністю. Тарасик завжди допомагав іншим чим міг. Крім того,він мав надзвичайну зовнішність. Світле волос-ся спадало на його обличчя,надаючи неабиякої вроди,у карих очах можна було побачити стільки тепла й любові,що здавалось у них схований весь світ.

Так ось. Поїхав наш Тарасик на новацький табір. У нього був найкра-щий друг,якого звали Петрусем. Обидва хлопці знались ще з раннього ди-тинства. Жодні стихійні лиха чи якісь проблем не могли їх розлучити. Їхня дружба і справді всіх дивувала.

І так прийшов час першої теренової гри. Братчики дозволили їм самим придумати її. Всі новаки дуже зраділи. Вони мали впродовж години все вирішити,а конкурс показав би яка з ідей найкраща. Тарасик та Петрусь весь час сушили голови,аби вигадати щось дуже оригінальне. Проте у конкурсі перемогла таки ідея Тарасика,бо вона і справді сподобалась всім учасникам табору. Однак, Петрусь образився на свого найкращого друга. Вони не розмовляли всю теренову гру,хоча змагались в одній команді. Ще півдня хлопці навіть не зустрічались поглядами. Співаючи веселих пісень на ватрі, Петрусь усвідомив, що був неправим. Це ж всього лише гра. І втрачати такого важливого друга,як Тарасик його не хотілось. Він зрозумів,що варто вибачитись. Так і вчинив. Його найкращий друг одразу забув ж про сварку. Адже мати в житті товариша, який ніколи не покине, завжди підтримає, - справді дуже важливо.

Отож, варто пам’ятати: «Єдність – то сила». Ось такий щасливий кінець ще змогли побачити останні промені сонця,що заходили за обрій,покидаючи цей день; даруючи йому перші дрібненькі зірочки, які вкривали поступово небо…

Автор - Христя ДЕРКАЧ

Documents

Цвіт України №2 (15)