Індустрія гостинності:за крок до Єврочемпіонату

П’ЯТНИЦЯ, 24 ЛЮТОГО 2012 РОКУ ЦІНА ДОГОВІРНА №36 (4680)

4 8 2 0 1 0 3 0 8 0 0 4 6

USD 798.7100 EUR 1056.6933 RUB 2.6830 / AU 140153.64 AG 2722.00 PT 135221.60 PD 56788.28

ГАЗЕТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИЗАСНОВАНА В 1990 РОЦІ www.ukurier.gov.ua

КУРСИ ВАЛЮТ/БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ  встановлені Національним банком України з 23 лютого 2012 рокуза 100 доларів США за 100 євро за 10 рублів за 10 тройських унцій

Сьогодні є сенсвкотре нагадати,що туристичнийпотенціал Українизагалом і водночаскожного її куточка —величезний. Визначнафутбольна подія,до якої залишаєтьсязовсім мало часу, надаєгалузі черговий шанснаповнити цю тезуреальним змістом.Себто спрацювати так,щоб нарешті відбувся справжнійпрорив у в’їзномута внутрішньомутуризмі, в розвитковіяких зацікавлена кожнатуристична держава.Адже для цього створенінеабиякі передумови.Значно розширила своїможливості готельнабаза, ймовірно, по-новому працюватимеприкордонна й митнаслужби, якіснішимистануть послугитранспортників,імпульсу надано іншимсупутнім туризмугалузям. Про це —в спецвипуску «УК».

ЛЬВІВЩИНА

Гостям одного з десятикращих у Європі містнудьгувати не доведеться

У НОМЕРІ:

4

ПЕРСПЕКТИВА

У планах аеропорту —запровадити туристичнірейси в Туреччину,Ізраїль, Болгарію 5

ДОНЕЧЧИНА

Туристи побувають у «раю земному» та в підземеллях заводушампанських вин 10

ЗНАЙ НАШИХ

Українська національнакухня добре збалансованаза кількістю жирів, вуглеводів, білків8-9

ПЕРША ЗУПИНКА

Приблизно 50%уболівальниківпрямуватимуть на матчічерез Закарпаття 12

Фот

о О

лекс

андр

аЛ

ЕП

ЕТ

УХ

И

www.ukurier.gov.ua урядовий Кур’єр2

Олександр МАЗУРЧАК, перший заступник голови

Київської міськдержадміністрації

Сьогодні майже кожна столицябудь-якої країни світу визначає

туризм одним із головних пріоритетівсвого розвитку. Поза сумнівом, дляКиєва, динамічного європейськогоміста з багатою історією, оригіналь-ним ландшафтом та архітектурнимсередовищем, розвиток індустрії гос-тинності набуває особливої ваги. Са-ме тому туризм і посів одне з чільнихмісць у Стратегії розвитку Києва до2025 року.

Турпродукт міста —явище комплексне

Слід завважити, що цей напрямокдіяльності вже давно визначався якпріоритет міської влади, проте доконкретних питань розбудови сучас-ної туріндустрії міста протягом довго-го періоду ставилися здебільшогоформально, а керівництво відповід-них структур апарату працювало увимірах минулого століття. Нині є чіт-ке усвідомлення того, що в умовахжорсткої конкуренції на сучасномусвітовому туристичному ринку длядосягнення справжнього та сталогоуспіху потрібна комплексна, страте-гічно спланована діяльність, що ба-зується на засадах співпраці міськоївлади, бізнесу та громади Києва.

Важливим чинником розвитку ту-ристичного потенціалу міста в остан-ні роки стала підготовка до Євро-2012, завдяки чому місто отрималодесятки новозбудованих та модерні-зованих готелів, було оновлено базо-ву транспортну інфраструктуру, по-чали впроваджуватися світові стан-

дарти в організації туристичної ін-формації. Важливо, що в Києві вжепрацюють кілька потужних світовихготельних операторів — це серйознопозначилось на професійному рівні

готельного сектору столиці, співвід-ношенні ціни та якості послуг. Набу-тий до футбольного чемпіонату ін-фраструктурний потенціал виводитьнас на новий рівень розвитку турис-тичної індустрії, де міська влада про-сто зобов’язана впроваджувати су-часні світові підходи до управліннятуризмом у місті та рекламно-інфор-маційного просування Києва на ос-новних туристичних ринках.

Влада та бізнес: новийформат відносин

Тут варто, на мій погляд, зупинити-ся на деяких важливих складових по-няття «управління дестинацією» (ту-ристичною територією), що вже дав-но увійшло в практику провідних сві-тових центрів туризму. Якість турис-тичного продукту міста — це компл-ексне явище, де поєднуються всіскладові споживання від моментуприбуття туриста до міста — відпо-

відна транспортна інфраструктура,рівень сервісу в готелях та рестора-нах, культурні події, безпека на вули-цях, комфортне мовне середовище ідесятки інших чинників.

Слід завважити, що вже в минуло-му році ми значно активізували діалогвлади з представниками київської ту-ріндустрії, що дало змогу розпочатинизку спільних ініціатив та проектів,спрямованих на покращення якостіпослуг столичної індустрії гостинностіта збільшення потоків туристів до на-шого міста. Минулорічне збільшенняпотоків туристів на 20% та зростаннянадходжень до міського бюджету на12% — це великою мірою результатнового формату стосунків між вла-дою міста та представниками бізнесу.

Рекламуймося разом — успіх не забариться

Тут мені хотілося б зупинитися ок-ремо на ініціативі, яку Київ наприкінціминулого року запропонував іншиммістам України. Оскільки одним ізключових туристичних ринків столиціта всієї української туріндустрії мивважаємо внутрішній національнийринок, хотілося б сьогодні визначитинову позицію та місію Києва як сто-лиці держави у системі інформацій-но-рекламної підтримки внутрішньо-го туризму в цілому.

Навіть великим національним ту-ристичним центрам, таким, як Львів,Одеса, Ялта, бракує ресурсів длясистемного просування свого тур-продукту на ринку країни і Києва, неговорячи вже про малі туристичніміста та курорти. З іншого боку, Київяк приймаючий ринок туризму також

до цього часу не здійснював систем-ної рекламної кампанії на регіональ-них ринках держави.

Для розв’язання цієї проблеми мипропонуємо формування механізмувзаємної рекламної підтримки укра-їнських міст як центрів туризму черезпроведення в місцевих ЗМІ спеціаль-них інформаційних кампаній з попу-ляризації інших центрів туризму Ук-раїни, обміну можливостями соціаль-ної реклами тощо.

Надзвичайної ваги така співпрацянабуває перед Євро-2012, оскількиКиїв та інші приймаючі міста фактич-но мають стати своєрідною вітриноютуристичної привабливості України.

Ми впевнені, що в разі створеннятакого механізму взаємної інформа-ційної підтримки міст та спеціальнихзнижок для організації внутрішніх по-дорожей можна очікувати значногозбільшення завантаження готелів,зростання доходів міст від туристич-ного збору та додаткових податковихнадходжень від туріндустрії. Прогнозиекспертів свідчать, що зростання об-

сягів внутрішнього туризму завдякивпровадженню такої загальнонаціо-нальної програми взаємної рекламноїпідтримки українських міст може пе-ревищити цифру 1 мільйон туристів.

На вихідні —спеціальні ціни

Наголошую, що Київ ініціює цейпроект, інші міста України, що захо-чуть приєднатися до нього, мають

запропонувати свої можливості таідеї — це чудово лягає в контекстформування загальнонаціональногопартнерства «Національна туристич-на ініціатива», до якого Київ приєд-нався торік. Хочу додати також, щоміська влада опрацьовує механізмиінформаційної підтримки тих готелів,що пропонують спеціальні доступніціни для відвідання столиці україн-ськими туристами, особливо протя-гом вихідних. До літнього сезону2012 року ми разом з представника-ми київської туріндустрії формуємонизку пакетних пропозицій, що вклю-чають відвідання найвідоміших музе-їв, мистецьких подій тощо. Спільно зпровідними українськими авіакомпа-ніями плануємо представити їх на ос-новних туристичних ринках Європи.

Стратегічним напрямком нашої ді-яльності в сфері туризму залишаєть-ся робота із залучення інвестицій.Так, до Євро-2012 у Києві з’явилосячимало чотири- та п’ятизіркових го-телів національних та міжнароднихготельних мереж, проте і сьогодні

бракує якісних готелів для масовогоринку. Найближчим часом ми очікує-мо пожвавлення в цьому сегменті, дотого ж за участі і національних, і між-народних готельних мереж. ВладаКиєва серйозно розмірковує проможливість створення в місті велико-го тематичного парку атракціонів —українського Диснейленду. Потребуєполіпшення якості та додаткових ін-вестицій система масової рекреаціїкиян та гостей столиці.

Український Диснейленд? Чому б і ні!НА ЧАСІ. Туризм посів одне з чільних місць у Стратегії розвитку Києва до 2025 року

Серед питань, які мають особ-ливу актуальність напере-

додні Євро-2012, не тільки ті, щостосуються кількості готелів, а йчи відповідають їхні зірки за-гальноприйнятим у світі критері-ям оцінки. Про це говоримо сьо-годні з головою Державногоагентства з туризму та курортівОленою ШаПОвалОвОю.

Олено Олексіївно, скількивсього в Україні готелів і чи вис-тачить їх для розміщення всіхуболівальників? Скільки з нихмають відповідну категорію? — Сьогодні, за різними джерела-ми, в Україні налічується понаддві тисячі готелів, з них у відпо-відності з даними, переданиминам Міністерством культури, якеопікувалося цим питанням остан-німи роками, лише 98 мають сві-доцтво про певну категорію. Про-тягом 2011 року в чотирьох міс-тах, які прийматимуть фінальнучастину чемпіонату, вже введенов експлуатацію 1044 готельнихномери, в цьому році плануєтьсяще 4500. За інформацією органі-заторів турніру, для вболіваль-ників законтрактовано понад50 000 готельних номерів. Крім

того, в містах — господарях чем-піонату активно розбудовуютьсяхостели і кемпінги, де також роз-міщуватимуться туристи.

А як щодо ціни на проживан-ня в цей період? Адже є інфор-мація, що подекуди вони зави-щені в кілька, якщо не в десят-ки разів. Яким чином Держту-ризмкурорт може вплинути націнову політику?— Цінова політика готелів позакомпетенцією Державного агент-ства з туризму та курортів. вод-ночас, за інформацією організа-торів турніру, понад 80% вболі-вальників планують зупинитисяв менш комфортних умовах — ухостелах. Отже, готельєри маютьсамотужки визначитися, що їмцікавіше, — встановити прийнят-ні ціни на розміщення і залучититуристів чи підняти ціни і зустрі-ти спортивне свято на самоті.

Державне агентство з туриз-му та курортів кілька місяцівтому оголосило про впровад-ження нового порядку категори-зації готелів шляхом деклару-вання. Чому чинна система ви-знана незадовільною?

— За інформацією, отриманоюнами від органів сертифікації, за12 років існування Правилобов’язкової сертифікації послугз тимчасового розміщення катего-рію отримали лише 503 засобирозміщення. водночас переважнакількість готелів по категоризаціюще досі не звернулася. Таке спів-відношення переконливо свідчитьпро неефективність раніше впро-вадженої системи категоризації.Крім того, ця процедура не відпо-відала вимогам щодо оператив-ності та прозорості, що викликалообґрунтовані нарікання суб’єктівпідприємницької діяльності. Зага-лом брак категорії в засобів розмі-щення негативно впливає на якіс-ні параметри ринку готельних по-слуг в Україні і заважає свідомо-му вибору їх споживачем.

Отож Держтуризмкурортомна виконання Закону України«Про внесення змін до статті 19Закону України «Про туризм»розроблено проект постановиКабміну, яким передбачено інно-ваційний прозорий механізмвстановлення категорії на основіпринципів дерегуляції, а такожвільного доступу споживачів доінформації про готель.

Розкажіть, будь ласка, просутність цього декларативногопринципу. Як він працює? — Категорії об’єктам туристич-ної інфраструктури встановлю-ватимуться за заявою власника.Окрім заяви, власник подає дек-ларацію про відповідність об’єк-та заявленій категорії. вже задва робочих дні після подачі до-кументів заявник отримає сві-доцтво про присвоєння об’єкту

туристичної інфраструктурипевної категорії. водночас відо-мості про об’єкт та свідоцтво будевнесено у відповідний реєстр.Щоб вибір споживачами засобіврозміщення був свідомим, доступдо цього реєстру на сайті Держ -туризмкурорту буде вільним.

Скільки коштуватиме такапроцедура для готельєра? — Передбачається, що процеду-ра отримання Свідоцтва про при-своєння об’єкту туристичної ін-фраструктури певної категоріїбуде безоплатною.

Чи не призведе впроваджен-ня декларативного принципу допояви недобросовісних готельє-рів, які свідомо приписувати-муть собі неіснуючі зірки? — Декларативний принцип не оз-начає, що готелі звільняються відвідповідальності за недостовірнідані, внесені в декларацію. Так, узаконопроекті «Про відповідаль-ність суб'єктів господарювання заправопорушення у сфері туриз-му» передбачено притягнення довідповідальності за надання не-достовірної інформації про видоб'єкта та його категорію. На під-ставі скарг від споживачів, суб’єк-тів туристичної діяльності та ор-ганів державної влади проводити-муться перевірки, за негативногорезультату може бути призупи-нення або скасування дії свідоц-тва. в окремих випадках застосо-вуватимуться штрафні санкції.Передбачається також, що післяухвалення закону «Про саморегу-лівні організації» контроль за до-триманням готелями норматив-них вимог здійснюватиметься за

активної участі професійних са-морегулівних організацій. Це по-ширена світова практика, яка до-бре себе зарекомендувала в бага-тьох туристичних країнах.

Якою, власне, буде методикаоцінювання — запозичена чивітчизняна, тож чи відповідати-муть наші зірки європейським? — Насамперед маю зазначити, щоякоїсь однієї, загальновизнаної усвіті методики оцінювання немає— тільки в Європі їх налічуєтьсяпонад десять. Саме тому для від-працювання загальних підходів такритеріїв ми створили робочу гру-пу, до якої ввійшли також провіднівітчизняні фахівці, представникипрофільних асоціацій. Тож мето-дика, запропонована Держ ту риз -м курортом для оцінювання відпо-відності вітчизняних готелів,включає критерії, які розроблені зурахуванням сучасного стану роз-витку готельного сектору, прак-тичного досвіду провідних турис-тичних країн світу, систем класи-фікації засобів розміщення, які ви-користовуються країнами ЄС.

Олено Олексіївно, а чи мати-муть зіркові готелі якісь префе-ренції перед «незірковими»?— власне, це головне — з 1 січня2011 року готелі категорії 3–5 зі-рок звільнені від сплати податкуна прибуток терміном на 10 років.Сподіваюсь, що це нововведенняпришвидшить категоризацію го-телів, а також стимулюватимебудівництво нових і модерніза-цію наявних готелів.

Наталя ЛІЩИНСЬКА для «Урядового кур’єра»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

Голова Державного агентстваУкраїни з туризму та курортів

Олена ШАПОВАЛОВА

«Зіркові готелі матимуть преференції»АКТУАЛЬНА ТЕМА

23 спеціальних туристичних маршрути по м. Києвурозроблено для вболівальників.

80 об’єктів визначено в центральнійчастині міста длятуристичного показугостям чемпіонату

www.ukurier.gov.ua 324 лютого 2012 року, п’ятниця, № 36

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Усі прапори в гості до нас?ПРОБЛЕМА. Для постійного завантаження розбудованої готельної мережіпотрібно перетворити міста, які приймають Євро-2012, на потужні туристичні центри

Євген САМАРЦЕВ, голова Ради з питаньтуризму і курортів

Ніхто не заперечувати-ме, що підготовка до

проведення фіналу фут-больного чемпіонату Євро-пи надала потужного ім-пульсу розвитку готельноїінфраструктури в при-ймаючих містах. Завданнябудівництва та модерніза-ції готелів виведено в рангпріоритетів державної ва-ги і кілька років поспіль бу-ло на постійному контроліцентральної та місцевоївлади. Хоч серйозних іно-земних інвестицій у цейсектор ми так і не дочека-лися, і більша частина го-телів побудована коштомвеликого українського біз-несу — певний якіснийкрок у цій сфері зроблено.У містах, які приймаютьчемпіонат, постали десят-ки нових сучасних готелів,зокрема під брендами най-потужніших світових го-тельних операторів, знач-но активізувалася діяль-ність національних готель-них мереж, на готельномуринку загострилася конку-рентна боротьба за клієнта,що істотно поліпшило спів-відношення ціна—якість.

Чому не прийшовінвестор?

Системних іноземних ін-весторів у готельному сек-торі Україна не отримала зкількох причин. По-перше,ми так і не задіяли в повно-му обсязі перевірений сві-товою практикою інстру-ментарій заохочення інвес-тицій у цю сферу. По-друге,це стало результатом дру-горядного ставлення дер-жави до питань інформа-ційно-рекламної підтримкивітчизняного турпродуктуна іноземних ринках — тутлогіка інвесторів проста:

якщо країна не рекламуєсвій туризм, то навіщо внього інвестувати? По-тре-тє, не варто забувати, що воподаткуванні готелів убільшості країн ЄС застосо-вують знижену ставку ПДВ— в кілька разів меншу, ніжв Україні. А отже, вітчизня-ний готельний бізнес порів-няно з країнами-конкурен-тами з Європи все-таки пе-ребуває в гірших конкурен-тних позиціях. Насамкінецьне забудемо і про світовуекономічну кризу, що знач-но змінила ситуацію в мак-ромасштабах і вплинула наповедінку споживачів натуристичному ринку.

Проте навіть з огляду наці обставини готельна індус-трія країни в останні 3–4 ро-ки зробила якісний крокуперед — відомі міжнародні

готельні оператори Inter-continental Hotel Group,Rezidor, Hyatt, Hilton, Star-wood, Accor уже активно ді-ють на ринку, управляютьготелями в різних містахУкраїни, а отже, впровад-жують в українському го-тельному бізнесі світовістандарти якості. За такоїситуації від вітчизняних го-телів життя вимагає профе-сійнішої та ефективнішоїроботи — про серйозні про-цеси в цьому напрямі свід-чить стрімкий кількісний таякісний розвиток україн-ських готельних операторів.Серед лідерів — Premier In-ternational, Rei kartz, VertexHotel Group. Для нашоїкраїни це абсолютно новаситуація: кілька років тому

ми згадували лише про го-телі мережі Premier Inter-national, а нині лідери віт-чизняного ринку Premier іReikartz уже оголосили просвої плани додати до мере-жі, що існує, хоч 20 готелів урізних містах України. По-рівняно із світовими гранда-ми готельного бізнесу це не-великі, скажемо так, показ-ники. Проте на ринку Ук-раїни вітчизняні операториактивно конкурують із за-кордонними брендами — цетеж одна з нових тенденційостанніх років.

Проведення Євро-2012 зточки зору туризму неседля України кілька викли-ків. По-перше, нам саме зцього погляду пощастило зжеребкуванням. В Українігратимуть команди най-більших країн континенту,

зокрема Німеччини, Анг -лії, Франції, що мають одніз найбільших у світі спо-живчі ринки туризму. От-же, завдання готельної ін-дустрії та міст, що прийма-ють чемпіонат, полягає втому, щоб не просто забез-печити прийом уболіваль-ників на рівні відповіднихстандартів, а перевершитиочікування гостей, по-справжньому їх здивувати.Якщо загалом готельна ін-дустрія зуміє створити по-зитивне емоційне тло гос-тинності, теплого ставлен-ня саме до гостя, а не до йо-го готівки, то можна вва-жати, що Україна реалізуєна європейському конти-ненті системну промоціюкраїни. Позитивні вражен-ня вболівальників переви-щать результати багатомі-льйонної рекламної кампа-нії, а в разі негативних спо-гадів усі зусилля в цьомунапрямку будуть марними.Перший тривожний сигналуже маємо: більша частиназбірних команд обрала дляпостійного проживання на-ших сусідів.

Червона карткадля готельєрів,які загралися

Варто нагадати, що в пе-ріод ажіотажного попитунеминучі випадки спеку-ляцій. Ми вже сьогоднімаємо кілька невеликих го-телів та приватних апарта-ментів, які підняли ціни нарозміщення під час фіналув 10–15 разів порівняно ізсвоїми постійними розцін-ками. Абсолютна більшістьготелів не схвалюють такоїпрактики. Стандартні під-ходи світових операторів,наприклад, полягають упродажу пакета на кількаднів, що дає змогу збіль-шити доходи без схожихспекуляцій. А щодо тихкомпаній, які хочуть обід-

рати споживачів у періодпідвищеного попиту, однимз дієвих інструментіввпливу, на мій погляд, мо-же стати системний про-фесійний осуд. Саме томуза результатами моніто-рингу поведінки під часЄвро-2012 Рада з питаньтуризму та курортів за-провадить антипремію,якою відзначатимуть тих,хто в погоні за швидкимприбутком забув про ос-новні засади гостинності тапринципи професійноїетики.

Особливу увагу, на нашпогляд, слід приділити пи-танням харчування турис-тів. Тут інтереси організа-торів чемпіонату та вітчиз-няної туріндустрії трохирізняться. УЄФА дбає проте, щоб уболівальникамвистачало напоїв та бурге-рів від компаній-спонсорів,а українській індустрії гос-тинності — і готелям, і рес-торанам — важливо пока-зати клас та якість свогосервісу, пропагувати на-ціональну кухню як части-ну бренду країни. Саме зцією метою започаткованопрограму 100 кращих рес-торанів Євро-2012, де про-фесійний сектор робитимеособливий наголос на про-суванні традицій україн-ської кулінарії та найкра-щих ресторанів високоїкухні. Ця робота потрібна,оскільки вона також є час-тиною формування при-вабливого іміджу україн-ського туризму загалом.

Провідні українські готе-льєри добре розуміють ці-ну питання Євро-2012. Так,Олег Болотов, президенткомпанії Premier Interna-tional, що має готелі втрьох містах, які прийма-тимуть Євро-2012, упевне-ний, що всі готельні закла-ди мережі зроблять уседля прийому гостей на най-вищому рівні, оскільки відцього залежить реноме ме-

режі на європейськомуринку, який є одним ізпріоритетних для компанії.

5 зірок українцямще не по кишені

Проте для багатьох готе-лів Євро-2012 це лише де-сяток-другий повного за-вантаження на початку лі-та — і вже сьогодні слід ду-мати про те, як формуватисвою подальшу стратегіюповедінки на ринку в новихконкурентних умовах —істотне збільшення кіль-кості готелів, особливо впреміальних сегментах 4та 5 зірок, вимагає постій-них потоків гостей з висо-ким рівнем споживчої ак-тивності. А тут варто зга-дати, що традиційно понад80% клієнтів українськоїготельної індустрії станов-лять українці, середня за-робітна плата яких не спів-відноситься із вартістю по-слуг таких готелів. Саме вцьому і полягає основнапроблема готельної індус-трії після Євро-2012. З ог-ляду на вимоги УЄФА ісуб’єктивне сприйняттяреалій ринку певною час-тиною інвесторів, основнезбільшення номерногофонду відбулося саме в то-му сегменті, який є недо-сяжним для абсолютноїбільшості вітчизняних спо-живачів. Отже, для заван-таження цієї готельної ба-зи потрібне перетворення

міст, які приймають чем-піонат, на потужні турис-тичні центри принаймнієвропейського масштабу,що постійно пропонуютьгостям систему культур-них, спортивних, діловихподій високого рівня, якіздатні залучити традицій-ну клієнтуру 4–5 зірок. Абоперетворювати українськіміста на визнані центриміжнародної ділової актив-ності.

Основна тенденція роз-витку споживчого ринкувимагає більшої кількостіготелів класу 3 та навіть 2зірок — тут кажемо нетільки про більшість на-ших співвітчизників з не-значним рівнем доходів, а йпро загальноєвропейськийтренд зменшення витрат уділових подорожах табільш економного підходу всуто туристичних поїз-дках. Про це свідчить вихідна український ринок всес-вітньо відомого лідера в та-кому ціновому сегменті —французької компанії Ac-cor з трендом економ-кла-су Ibis, що вже в перші мі-сяці роботи продемонстру-вав чи не найвищий рівеньзавантаження серед готе-лів столиці.

Тут треба віддати на-лежне саме українськимготельним операторам.Майже одночасно вониоголосили про створенняформатів мереж бюджет-ного класу для вітчизняно-го ринку. Так, Premier In-ternational планує розви-вати мережу готелів підмаркою Compass, в той часколи Рейкарц створює мо-дель бюджетного готелюдля українського спожива-ча та іноземних туристів зобмеженим бюджетомRaziotel. Це надзвичайноважливий крок, що свід-чить про високий профе-сійний рівень обох мережта їхнє глибоке розуміннятенденцій ринку.

Загалом обидва процеси— певне насичення ринкуміст, які приймають чемпіо-нат, у сегменті готелів пре-міум-класу та професійнадіяльність відомих україн-ських операторів у розвит-ку готелів двох-трьох зірокстворюють нормальне під-ґрунтя для подальшогоформування готельної ін-фраструктури, що відпові-дає реаліям ринку і даєзмогу українським містамзабезпечити в разі потребипроведення спортивних,культурних, ділових подійсвітового рівня. А отже,створити передумови дляподальшого розвитку ту-ризму та готельної справи.

Позитивні враження вболівальниківперевищать результати багатомільйонноїрекламної кампанії, а в разі негативнихспогадів усі зусилля в цьому напрямкубудуть марними.

Насамкінець. Успіх на цьому надзвичайно конкурентномуринку не буде автоматичним. Тут мають бути задіяні механізмиефективного та раціонального партнерства між бізнесом та орга-нами місцевої влади, спрямованого на формування комплексноготуристичного продукту міст. Слід повернутися до питання провпровадження європейських підходів до оподаткування готельноїдіяльності. Рекламна кампанія країни має бути не епізодичною —завдяки футбольному чемпіонату — а здійснюватися системновідповідно до нормальної світової практики. У процесі розвиткусучасної конкурентоспроможності туристичної індустрії існують щедесятки і навіть сотні важливих чинників, про які можна говоритиокремо. Проте готельна індустрія — одна з базових основ туризму.І те, що підготовка до Євро-2012 вивела її на новий щабель роз-витку, — справді великий крок для вітчизняного туризму загалом.

До Львова, Києва, Харкова та Донецька має притягувати туристів немов магнітом

Фот

о з

сайт

ів p

anor

amio

.com

, Hot

el-S

ervi

ce-K

iev.

com

, pan

oram

a-av

anta

zh.u

aта

geo

loca

tion.

ws

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр4

РАКУРС

Утакій ситуації, здавало-ся б, не те що логіки —

елементарної економічноїдоцільності немає. Однак нажодні доводи та аргументиготельєри не зважають,твердо стоять на своєму, за-явивши майже вдесятеровищу ціну за місце в готелі.Мовляв, три місяці попере-ду. Тож побачимо, хто пра-вильно стратегію вибуду-вав. Чим закінчиться про-тистояння — зменшать го-тельні менеджери вартістьпроживання та підуть чиздадуться вболівальники ітаки розкошеляться на не-дешеве житло, прогнозува-ти ніхто не береться.

Розвідка ринку? Складна економічна си-

туація в державі та Європізагалом, на щастя, планівпредставників готельногобізнесу істотно не відкори-гувала. Тож на туристичніймапі Львова вже з’явилисяабо з’являться невдовзі но-возбудовані та реконстру-йовані готельні комплекси,які водночас стануть окра-сою архітектурного облич-чя міста. Так, наприкінціминулого року відчинивдвері готель «Нобіліс» уцентральній частині Льво-ва. До старту футбольного

чемпіонату загалом плану-ється відкрити ще 6 готелів.Швидкими темпами добу-довується друга чергап’ятизіркового готелю«Леополіс», фешенебельніномери якого зарезервованідля членів сім’ї УЄФА. Настадії завершення чотири-зірковий «Вінтаж» на 117місць. Після реконструкціїстатус п’ятизіркового ма-тиме «Гранд Готель», що всамому серці Львова. Позаорбітою євротурніру не за-лишиться найстаріший го-тель — «Жорж», респекта-бельні апартаменти якогоще на початку минулогостоліття вражали вишука-ністю монархів багатьох єв-ропейських держав. Щоп-равда, його реконструкціядещо затягнулася. Готель-ну мережу туристичногоЛьвова поповнять такожфешенебельні номери ре-конструйованих «Шопена»,«Асторії», «Швейцарсько-го». Тож у Львові проблем ізжитлом, запевняють поса-довці мерії, не буде.

Чого не можна з певніс-тю сказати про цінову по-літику. У більшості готелівназвати вартість прожи-вання на час проведенняєврочемпіонату не захоті-ли. У кожного на подібнезапитання знайшлася своя

відповідь та аргументи.Менеджери одних запев-нили, що плата залежати-ме від рекомендацій тур-фірм, з якими триваютьперемовини, інші обіцяливизначитися ближче доочікуваної спортивної по-дії, коли ситуація станезрозумілішою. А заявленіастрономічні суми назива-ють розвідкою ринку —аби не продешевити, не за-вадить знати, як відреагу-ють потенційні гості: ки-нуться місця бронювати чизаймуть вичікувальну по-зицію. Відтак бронюватиномер на один-два дні ніх-то не береться.

Альтернативазавжди є

Як і слід було чекати, наамбітні плани готельєрівпо-своєму відреагуваливласники альтернативнихзакладів розміщення —хостелів. Їхня популяр-ність у Львові стрімкозростає. Три роки тому тутфункціонувало 8 таких за-кладів розміщення, нині —40. Втім, і вони швидко зо-рієнтувалися в готельнійеквілібристиці, тільки зро-били це завуальовано: су-ми в цифровому виглядізалишились начебто такі

самі, як були й раніше,тільки замість гривень до-писали… доларів. Підраху-вати різницю нескладно.

— Вартість абсолютнонеадекватна і нереальна!— резюмувала директорДелюкс хостелу «Під да-хом» Соня Васканян.

Втім, мовила це новачок уцьому бізнесі, зате фаховийекономіст, із зайвою скром-ністю. Бо якщо інші хостелиправлять за скромні ліжко-місця із вигодами на поверсівід 80 до 150 гривень, товартість проживання у фе-шенебельних двомісних но-мерах щойно відкритогохостелу «Під дахом» 175гривень зовсім не висока. Боумови тут справді, як у до-брому готелі: просторі, ком-фортні, зі смаком вмебльо-вані тільки двомісні номери(за потреби знайдеться міс-це ще для двох дітей), чудо-ві побутові вигоди (на 9 дво-місних номерів 5 санвузлів),солідних розмірів кухня тавітальня і весь спектр по-слуг — від безкоштовногоІнтернету до індивідуаль-них комірок для зберіганняцінностей та європейськогосніданку. А розміщенийхостел в одній із давніх ка -м’я ниць центру Львова!

Втримати у вуздечці га-лопуюче підвищення цін

Львову, як і іншим містам,вочевидь, не вдасться. Ад-же на формування ціни уміської влади й тим паче удепартаменту Євро-2012Львівської міської ради не-має жодних важелів впли-ву. Аналогічна ситуація бу-ла чи не в кожному з міст,де відбувалися футбольнітурніри, — вартість про-живання у готелях, хосте-лах і навіть у студентськихмістечках значно зростала.Рідко хто не спробував ско-ристатися такою нагодоюзаробити на ажіотажномупопиті. У Львові заклика-ють до поміркованості у

формуванні цінової політи-ки. Чи дослухаються влас-ники номерів, апартаментівдо порад, залежить від ба-гатьох чинників, і насампе-ред від того, як вони розці-нюють проведення чемпіо-нату: як можливість швид-кого заробітку чи як промо-цію своєї країни, міста і,звісно, доброго іміджу свогоготелю. Саме тому, наголо-сив директор департамен-ту Євро-2012 Олег Засад-ний, закликаємо готельєрівне спокушатись одноразо-вим заробітком, забуваючипро перспективи подаль-шого розвитку.

Готельєри, стримайте апетити!СКІЛЬКИ-СКІЛЬКИ? Львів упорався із забезпеченням потрібної кількості номерів, але заявлена вартість проживання подекуди зашкалює

Олег ЗаСадний, директор департаменту Євро-2012

Львівської міськради:— В окремих сегментах Львів навіть перевиконує вимоги УЄ-

ФА. Не буде проблем із розміщенням членів сім’ї УЄФА у п’яти-зіркових номерах: Львову підсобить Трускавець. Маємо нато-мість із надлишком чотиризіркових номерів (1341, ще 520 у ста-дії будівництва). Загалом із комфортними умовами у готеляхЛьвова та сусідніх міст зможе оселитися 10 тисяч приїжджих, аякщо врахувати можливості регіону, то в невеликих готелях, мо-телях загалом буде близько 20 тисяч місць.

ПРЯМА МОВА

Відомо, що футболомуболівальники зайняті

тільки 5 відсотків часу, ачим заповнити дозвілля на-ших гостей, для Львова таЛьвівщини — не проблема.Місто, яке є музеєм простонеба, має чим зацікавитиприїжджих, адже в областій обласному центрі зосеред-жена п’ята частина всіх іс-торико-архітектурних па -м’яток країни. Наприклад,можна вирушити в захоп-ливу мандрівку палацами ізамками «Золотої підкови».І не лише оглянути пам’ят-ки, унікальні експозиції, а й

побувати на фестивалях —у літню пору в таких ком-плексах не бракує яскравихта самобутніх атракцій. То-рік їх відвідала рекорднакількість туристів — понад350 тисяч. А вже який ізмаршрутів обрати — справакожного. Кожен із 10 збере-жених замків та навіть руїнще стількох фортифікацій-них споруд того вартий!

Жовківський. Тут усетісно пов’язане: і замок,який обрав своєю резиден-цією польський король ЯнІІІ Собеський, і решта буді-

вель, споруджених по пе-риметру центральної пло-щі старої частини міста. Націй території компактнорозміщені 55 пам’яток дер-жавного та регіональногозначення.

Золочівський. На йоготериторії не один, а два па-лаци. Відновлення вцілілогозамкового комплексу роз-почалося з порятунку огор-нутого завісою таємничостіунікального Китайськогопалацу, поява якого в Гали-чині викликає запитання всучасників. Немає одноз-начної відповіді, з якої ока-зії спорудив його король ЯнСобеський у Східній Гали-чині. Та хоч би якими булимотиви появи неподалік Зо-лочева палацу-ротонди,маємо один із трьох Китай-ських палаців Європи (щедва — неподалік Санкт-Пе-тербурга та Сан-Сусі по-близу Потсдама), до того ж,найстаріший.

Олеський. Він став міс-цем народження двох ко-ролів — Яна ІІІ Собеськогота Михайла Вишневецько-го. Перша згадка про ньогодатується 1327 роком, уп-родовж віків замок зазнавне однієї ворожої навали,через що не раз перетво-рювався на руїни, але за-вжди його відбудовували.Це один із найпопулярні-

ших туристичних маршру-тів — щороку його відвідуєпонад 100 тисяч гостей. Невідлякали шанувальниківстаровини навіть нинішніморози: побачити унікаль-ні твори українського Мі-келанджело — ІоаннаГеорга Пінзеля, чиї роботиневдовзі експонуватимутьу Луврі, та інші цінні екс-понати приїжджають ту-ристи з-за кордону.

Підгорецький. Споруд-жений коронним гетьманомСтаніславом Конецполь-ським «для втіх та відпо-чинку по трудах воєнних»,розкішний палац був водно-час неприступною форти-фікаційною спорудою. Міц-ності й надійності «україн-ському Версалю», як йогонарекли сучасники, надава-ли бастіонні укріплення. До-вершеною красою і рівнемтогочасного комфорту зам-ку зачаровувалися числен-ні титуловані гості з Європи— тут відбувалися зустрічікоронованих європейських

правителів. На тривалийчас у затишних покоях па-лацу оселився російськийцар Петро І і багато запози-чив для міста на Неві.

Свірзький. Найменшзруйнований і водночаснайбільш овіяний легенда-ми замок, бо фахівці й досідискутують, хто його спо-рудив: магнати з родуСвірзьких чи з роду Рома-новських. Тривають супе-речки і щодо віку будівлі.

Утім, є що розповісти йпро інші замки та палацовікомплекси, які збереглисяна Львівщині. Варто органі-зувати собі поїздку до ро-динного палацу відомогодраматурга ОлександраФредра, дідуся митрополи-та Андрея Шептицького вселі Вишня Городоцькогорайону. Завдяки тому, що вколишніх графських поко-ях розмістився Вишнян-ський аграрний коледж, па-лац добре зберігся. Можнаоглянути замок у Поморя-нах Золочівського району,

доки не зруйнувалася па -м’ятка ХV століття, СтареСело, де є залишки давньо-го замку, чи Буськ, де є па-лац графа Бадені. А можна,не виїжджаючи за межіЛьвова, поблукати вулич-ками бойківських, лемків-ських, гуцульських сіл, від-творених у музеї народноїархітектури і побуту. Чивикроїти час і махнути вчарівні Карпати, насолоди-тися неповторною красоюгір, вдихнути кришталевочистого повітря, настояногона ароматах карпатськихлісів, скуштувати диво-вижно смачних мінераль-них вод. А можна піднятисястрімкими скелями Урича,де колись було унікальненаскельне місто-фортецяТустань. Це нині природаспить, огорнута глибокимиснігами, а в червні, коли всенавкруги забуяє яскравоюзеленню, зацвіте диво-цві-том, заграє стрімкимиструмками, — така красаздатна зачарувати навітьнайбільшого скептика.

Сторінку підготувала Оксана МЕЛЬНИК, «Урядовий кур’єр»

Львів поцілив у десяткуВИЗНАННЯ. Гостям чемпіонату нудьгувати в місті, яке авторитетна «Файненшл Таймс» назвалаодним із десяти кращих у Європі, не доведеться Ф

ото

з са

йту

pano

ram

io.c

om

Фот

о з

сайт

у pa

mja

tky.

org.

ua

Жовківський замок був резиденцією польського короля Яна III Собеського

У Підгорецькому замку зупинявся Оноре де Бальзак

Львів поцілив у десяткуВИЗНАННЯ. Гостям чемпіонату нудьгувати в місті, яке авторитетна «Файненшл Таймс» назвалаодним із десяти кращих у Європі, не доведеться

ПЕРСПЕКТИВАwww.ukurier.gov.ua 524 лютого 2012 року, п’ятниця, № 36

Світлана ІСАЧЕНКО,«Урядовий кур’єр»

Будь-якої миті, за будь-яких метеоумов — у

туман, дощі і заметілі —Чернівецький міжнарод-ний аеропорт готовий зус-трічати й відправляти лі-таки. Торік нарешті закін-чили ремонт злітно-посад-кової смуги, тепер за свої-ми технічними характе-ристиками вона відповідаєвсім вимогам і здатна при-ймати великі лайнери. За-мінили навігаційне облад-нання, оновлюють світло-сигнальне і готують проек-тно-кошторисну докумен-тацію на перебудову паса-жирського термінала.

Повний SAAB!Тривалий час аеропорт

забезпечував тільки чар-терні та вантажні рейси.Єдиним регулярним зали-шався літак до румун-ського міста Тимішоари(Румунію звідси видно зілюмінатора — якихось 30км до державного кордо-ну). І ось на початку люто-го відновили авіасполу-чення зі столицею за мар-шрутом Ужгород — Чер-нівці — Київ і так само узворотний бік. Рейс (покищо раз на тиждень — що-понеділка) здійснює авіа-компанія «Центр діловоїавіації», одна з небага-тьох, що розвиває сьогоднівнутрішні лінії (суто ізлюбові до рідного неба, за-певняє її керівництво, борейси здебільшого збит-кові). За більш-менш при-йнятну вартість квиткамісцева влада билась доостаннього. Як наслідок,— 2400 грн в обидва кінцій заповнений на всі стоSAAB-340.

За великим рахунком,саме своїй міськраді Чер-нівці мають завдячувати,що досі з аеропортом. У2005 році в «будинку з ле-вами» (де розташуваласьобласна держадміністра-ція) доводили, що найкра-ща для міста перспектива— забудувати 120 гектаріваеропортівської земліелітним котеджним міс-течком.

Поки Чернівці відбивалинаполеонівські плани ок-ремих місцевих зверхни-ків, поки забирали аеро-порт під своє крило (з об-ласної комунальної влас-ності у міську) і проводили

там нескінченні ремонти,сусідні Тимішоари з такимточнісінько аеропортомперебрали на себе всітранзитні рейси регіону наЄвропу. В тому числі з Ук-раїни загалом і накатані зЧернівців чартери на Мі-лан, Неаполь і Бергамозокрема. Що найприкріше,тамтешню авіакомпаніюCarpatAir, яка й перетво-рила Тимішоари на по-тужний авіавузол СхідноїЄвропи і підтримує своїмирейсами Чернівці, засну-вав мало не наш земляк,колишній радянський вій-ськовий льотчик. Румунийому сприяли, чим могли, ітепер мають 30–40 вильо-тів на добу, ще й престижна додачу. До всіх незбаг-ненних див вітчизняногоринку повітряних переве-зень додається й те, щомісцева базова авіакомпа-нія «Буковина», помахав-ши Чернівцям крилом і ут-римуючи тут лише ангари,літає собі з Борисполя наІран і не червоніє з того.

Повітряні мріїКрізь лютневий мороз і

завіяні снігом Карпати ди-ректор КП «Чернівецькийміжнародний аеропорт»Віктор Миронюк уже ба-чить пальми і залиті гаря-чим сонцем пляжі.

— Маємо наміри до літазапровадити туристичнірейси в Туреччину, Ізра-їль, Болгарію. У планах —відкрити внутрішні авіалі-нії в Одесу, Сімферополь,хоча це скоріше «повітря-ні» мрії. Бо через доситьдорогі квитки далеко не всісьогодні можуть собі до-зволити розкіш авіатрас.Попри все, повітряне спо-лучення потрібне. І дужедобре, що місцева влада —і міста, і області — це ро-зуміє і всіляко нам допо-магає...

У кращі свої 80-ті рокиминулого століття Черні-вецький аеропорт, з про-пускною здатністю 12зльотів-посадок на годину,за рік перевозив понад 360тисяч пасажирів. Торік об-служив 27,3 тисячі охочихполітати вище хмар. З них90% — на міжнародних ма-гістралях.

Кілька разів керівництвоаеропорту стукало в двері

потужних міжнароднихавіакомпаній Арона Май-берга з проханням по-сприяти в організаціївнутрішніх і міжнароднихавіаперевезень. Двері радовідчиняли. Але попри всюгарячу і направду щирусинівську любов панаМайберга до міста, з якоговідбувся стрімкий злет,

його борти для Чернівцівзавеликі.

— Але ми шукаємо вихідіз ситуації, — продовжуєрозмову Віктор Миронюк.— Торік відкрили комер-ційний відділ, який займа-ється залученням авіаком-паній, працює з туристич-ними фірмами. Адже нашігроші, по суті, — в небі.

До Чернівців дедалі біль-ше прилітає туристів. Тут єде чудово відпочити, є нащо подивитися. Можнамчати швидше за вітер налижних трасах найсучас-ніших спортивних ком-плексів «Мигово» і «Соняч-на долина». А можна, при-міром, зупинившись у за-тишних готельних номерах

«Георг палацу», розташо-ваного в історичній частиніміста, завітати на екскур-сію до архітектурного ше-девра Європи — колиш-ньої Резиденції буковин-ських митрополитів, яказанесена в список культур-ної спадщини ЮНЕСКО.Повітряна брама міста длявсіх відчинена.

Повітряна брама Чернівців відчинена БЕЗМЕЖНЕ НЕБО. У планах аеропорту — запровадити туристичні рейси в Туреччину, Ізраїль, Болгарію

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

Літак�бере�курс�на�Київ

Ласкаво�просимо!

Урочисте відкриття аеро-порту в Чернівцях відбулося24 травня 1933 року в при-сутності короля Румунії Каро-ля ІІ, представників влади тавеликої кількості буковинців(Буковина тоді була у складіРумунського королівства).

Газета «UNIVERSAL» пи-сала, що Чернівецький аеро-порт є унікальною архітек-турною спорудою свого часуі одним з найкращих у Схід-ній Європі. Тут приземлялисялітаки, що обслуговували,зокрема, авіалінії Данциг —Бухарест, Данциг — Салоні-ки, Прага — Москва, Варша-ва — Бухарест.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Фот

о на

дане

пре

с-сл

ужбо

ю Ч

ерні

вець

кої м

іськ

ради

Фот

о на

дане

пре

с-сл

ужбо

ю Ч

ерні

вець

кої м

іськ

ради

Віталій�МИХАЙЛІШИН,�секретар�Чернівецької�

міської�ради�— Відновлення після річної перерви авіасполучення із Києвом

має важливе значення для нашого міста. Переконаний, що мож-ливість швидко дістатися зі столиці України до Чернівців збіль-шить кількість туристів, які захочуть відвідати Буковину.

Чернівецька міськрада постійно піклується про своє кому-нальне підприємство. Цього року, як і в попередні, депутатипроголосували за рішення надати аеропорту пільги зі сплати зе-мельного податку. Зекономлені кошти — майже чотири мільйо-ни гривень — підуть на розвиток його інфраструктури.

ПРЯМА МОВА

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр6

ПАРТНЕРИ

«Під Євро готелів у Польщі не будували»

УПольщі мені довелося побува-ти всього один раз кілька років

тому, але спогади про відвіданняНижньої Сілезії — ще незвіданогошироким туристичним загаломкраю — залишаються незабутні-ми і «провокують» на нову поїздку.Статистичні дані, які показуютьпостійний приріст відвідувачів цієїкраїни, свідчать про те, що таківраження стають надбанням бага-тьох громадян світу. Поза сумні-вом, ще більше шанувальників от-римає Польща під час майбутньо-го чемпіонату. Чи готова країна за-пропонувати гостям усе необхід-не? Про це ми розмовляємо з ди-ректором представництва По-льської туристичної організації вУкраїні Влодзімєжем ЩУРЕКОМ.

Відомо, що для успішного за-лучення іноземних туристівкраїна має створити власнийтурпродукт. Який він у Польщі?— Туристичний продукт у По-льщі різноманітний, і створенийвін не вчора. Адже туристичнагалузь у нашій країні є важли-вою частиною економіки, а ту-ристичний продукт — це її осно-ва. Серед головних його характе-ристик, а, можливо, й найголов-ніша — комплексність. Єдине ці-ле становлять атракції, інфрас-труктура, дороги, паркінги, вхід-ні квитки, екскурсії та екскурсо-води, об’єкти проживання, хар-чування, супутні додаткові зруч-ності. Є вагомі теоретичні напра-цювання на тему, що таке турис-тичний продукт та як його ство-рювати. Є втілення цього напрактиці. Переважно турпро-дукт виникає з громадської іні-ціативи на місцях (у цьому ваго-ма роль самоврядування), довко-

ла якої об’єднуються власникирізних бізнес-об’єктів чи послуг.Модераторами виступають ре-гіональні туристичні організації.А Польська туристична органі-зація щороку відзначає та наго-роджує нові вдалі ініціативи. То-рік головну нагороду, «Золотийсертифікат», отримав фестиваль«Зупинка Woodstock».

Тим часом успішність такоїдіяльності багато в чому зале-жить від популяризації турпро-дукту. Які рекламні важелі ви-користовує Польща і зокремаваша організація?— Власне, для просування По-льщі як привабливого туристич-ного напрямку створена Польськатуристична організація, соліднадержавна організація, яка пра-цює з 2000 року і має свої пред-ставництва в 14 країнах світу, відАмерики до Японії. Існує марке-тингова стратегія просування ту-ристичної Польщі до 2020 року.При цьому кожне представниц-тво добирає інструменти реаліза-ції цієї стратегії, виходячи з ана-лізу свого ринку діяльності. В Ук-раїні ми пропагуємо міський такультурний туризм, активнийвідпочинок у Польщі, СПА та оз-доровлення. Працюємо з туропе-раторами, журналістами, індиві-дуальними туристами — нама-гаємося різними способами дійтидо якнайширшої аудиторії. Попу-ляризація справді є дуже важли-вою для турпродукту, але щеважливішою є комерціалізація —вміння цей продукт продати.

Які туристичні об’єкти По-льща запропонує оглянути убо-лівальникам чемпіонату з фут-

болу? Чи створені для цього спе-ціальні маршрути, на який тер-мін вони розраховані?— Варшава, Познань, Гданськ іВроцлав не випадково обрані дляприйому Єврочемпіонату. Це нетільки міста з доброю спортив-ною інфраструктурою та достат-ньою нічліжною базою, а й тради-ційні туристичні перлини. Кожнез міст має свої атракції та прина-ди. Це незлічені історичні такультурні об’єкти, багатокіло-метрові пішохідні та веломар-шрути для активного проведеннячасу, стильні ресторанчики та го-телі. Проведення Євро у Варшаві,Познані, Гданську та Вроцлаві —це нагода прорекламувати такожсвою туристичну пропозицію дляміст, що знаходяться неподалікміст-господарів. У кожному разіфутбольні вболівальники мати-муть широку пропозицію як про-вести час у перерві між матчами:чи то активно, чи то культурно,чи здаля від гамірних фан-зон.Звісно, чемпіонат закінчиться,вболівальники роз’їдуться, але,сподіваємося, запам’ятають По-льщу гостинною і повертати-муться до нас як туристи.

Зважаючи на підвищений ін-терес українців до Польщі особ-ливо в останні роки, на яку кіль-кість гостей з України ви очікує-те цього року? — Польща також має до україн-ців особливий сентимент, і вдяч-на за стабільно високий інтересдо її атракцій. Україна є другим,після Німеччини, ринком за кіль-кістю туристів, які відвідуютьПольщу. Торік нашу країну від-відало п’ять мільйонів українців.Побачимо, як складеться цьогороку, бо під час чемпіонату, якийпроходитиме також і в Україні,не дуже розраховуємо, що укра-їнські вболівальники ринуться доПольщі, але віримо, що тради-ційний потік не змаліє.

Чи позначиться, на вашудумку, ймовірне скасуванняплати для українців за польськівізи цього року на збільшеннятурпотоку?— Якщо так станеться, будемодуже раді. Слід зазначити, щоПольща, шануючи українських

туристів, на даний момент спрос-тила візові процедури до рівня,коли спрощувати далі, здається,вже нікуди. Для відкриття шен-генської візи з метою туризму впольському консульстві вже непотрібно жодних довідок і під-тверджень, окрім як резервація зготелю.

Індустрія гостинності По-льщі готова розмістити всіхприїжджих у період чемпіона-ту?— Повністю готова. Як ствер-джує офіційна статистика, кож-не місто-господар Євро може на-дати від 60 до 100 тисяч місць дляпроживання під час чемпіонату.Це місця різного стандарту і різ-ної цінової категорії: від фан-кампів до готелів, але готові при-йняти кожного. А туристична га-лузь, об’єкти харчування, різно-манітні інформаційні та сервісніпункти кожного літа мають сезоні з року в рік справно обслугову-ють потоки гостей з різних ку-точків світу. Для туристів та вбо-лівальників, які планують подо-рожувати Польщею під час про-ведення футбольного чемпіона-ту, розроблена спеціальна про-позиція, якій дали назву PolishPass. У єдиному ваучері поєднанонічліг, переїзди/перельоти тастрахування за спеціальними та-рифами. Проект створений спіл-кою PL 2012, який обслуговує до-свідчений туристичний операторPolish Travel Quo Vadis Sp. z o.o.Це нова надійна зручність.

Чи узгоджуватиметься роз-ширення готельної бази до чем-піонату з її майбутнім заповнен-ням після його закінчення?— Готельна база до чемпіонатупоповниться лише спеціальнимипропозиціями для вболівальни-ків — організованими наметови-

ми містечками—фан-кампами.Carlsberg FanCamp — це сучаснаідея містечка для вболівальників,насамперед, нічліжні місця длятисяч футбольних фанів. На од-ній локації з’являється атмосфе-ра стадіону, пабу, пікніка і кем-пінга. Наметові містечка Carls-berg FanCamp функціонувати-муть під час чемпіонату у Вар-шаві, Сопоті, Вроцлаві, Познаніта Кракові. Спеціально готелівпід Євро у Польщі не будували.

Яку цінову політику запро-ваджують польські готелі? Ска-жімо, Київ увійшов до п’ятіркиміст Європи з найдорожчими го-телями.— З досвіду відомо, що на різно-манітні масові заходи, коли під-вищується попит на нічліжні міс-ця, зростають і ціни. З іншого бо-ку, є широка пропозиція і конку-ренція. Якою буде реальна ціна ікількість вільних місць на періодматчів, покаже ринок. Наприк-лад, минулого тижня мій знайо-мий забронював готель у Познаніна період матчів за цілком при-стойною ціною — 168 злотих задобу (близько 450 гривень).

Чи існує співпраця між ту-ристичними відомствами По-льщі й України і в чому вона по-лягає, зокрема, коли йдетьсяпро підготовку до Євро? — Недавно Міністерство спортуі туризму Польщі відвідала гру-па українських чиновників. Зцим трохи ніби запізно. Нато-мість дуже добре йде співпрацяна локальному рівні, між україн-ськими і польськими містами-господарями і регіонами: Харківчудово працює з Познанню,Львів з Вроцлавом.

Наталя БОРОДЮК,«Урядовий кур’єр»

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

УК

Директор представництваПольської туристичної

організації в Україні Влодзімєж ЩУРЕК

Влодзімєж ЩУРЕК. Народився в Кракові. Має дві вищі освіти: гуманітар-ну та економічну. Був власником туристичної фірми, головою товариства, якезаймалося розвитком та просуванням кінного туризму в Польщі, аналітикомПольської Агенції розвитку туризму, заступником директора готелю Expressby Holiday Inn у Кракові. З 2008 — директор представництва Польської ту-ристичної організації в Києві. Любить подорожі, історичні книги, спорт і добрукухню. А ще — свою Польщу та Україну.

ДОСЬЄ «УК»

Людмила ЯНОВСЬКА, «Урядовий кур’єр»

ОЧІКУВАННЯ. У червні, коли ува-гу світу, немов потужний магніт, при-тягуватиме до України чемпіонат Єв-ро-2012, коли й наша планета бага-тьом нагадуватиме м’яч, а слово «по-ле» асоціюватиметься найперше зфутбольним, зміняться акценти і врегаліях славетного землянина Пла-сідо Домінго. І починатимуться вонитак: великий пристрасний вболіваль-ник, котрий співав офіційний гімнчемпіонату світу з футболу в Іспаніїу 1982 і 2002 роках…

А вже потім — що це визначний те-нор-баритон планетарного рівня, вкотрого, як зазначив у Києві йогопредставник Хосе Соріано, до 60–70концертів за рік: переважно в США,рідній Іспанії, Японії, європейськихстолицях, та ще 3–4 спеціальних кон-церти, присвячені якійсь події, як, на-приклад, Олімпійським іграм. Він від-криває сезони Метрополітен-Опера вНью-Йорку, є художнім керівникомОпери Лос-Анджелеса і диригентомОпери у Вашингтоні. «Мені важко уя-

вити, яка ще фігура сучасного музич-ного світу могла б стати таким обра-зом нашої країни, як маестро ПласідоДомінго», — наголосив уповноваже-ний з питань культури посольства Іс-панії в Україні Оріоль Ескалас.

Футбол творить дива: Пласідо До-мінго, в котрого розписані, немов понотах, виступи по світу на роки впе-ред, співатиме в Києві! За словами Ка-ріни Макогон, упродовж понад 15 роківдіяльності концертно-театральногоагентства «Каріна» під її керівництвомвона «мріяла про концерт Пласідо До-мінго в нашій країні. Переговори проце, які велися упродовж 12 років, на-були іншого статусу, коли оголосилипро Євро-2012 в Україні: тоді ПласідоДомінго охоче погодився прилетіти йвиступити для наших глядачів».

Де саме під відкритим небом відбу-деться його концерт у Києві 29 червня,стане відомо трохи пізніше. Тривати-ме він майже дві години: в антологіїнайвідоміших оперних та оперетнихарій маестро супроводжуватиме укра-їнський оркестр «Інтеркласік» під ору-дою Германа Макаренка і зарубіжнаспівачка сопрано, яка приїде разом з

ним, а щось, мож-ливо, він виконає й україн-

ською мовою навіть з нашою вітчиз-няною сопрано. Майже 10 тисяч лю-дей насолоджуватимуться цим неза-бутнім дійством, придбавши квиткивартістю від 2 до 6 тисяч грн, а місце увіп-зоні коштуватиме від 12 до 15 ти-сяч. Проте поблизу цього концертногомайдану можна буде слухати видат-ного співака та бачити його на спеці-альних екранах безплатно.

В Україні Пласідо Домінго перебу-ватиме з 26 червня по 2 липня, щоб неминути і фінал чемпіонату, в якому, за

його мрією, мали б зіг-рати збірні України й Іспанії. Завдяки зусиллям агентства «Карі-

на» «вирветься» зі свого світового тур-не на концерт в Україні британськийрок-музикант Брайан Мей, засновникгрупи Queen. Грандіозний виступ най-крутішої американської альтернатив-ної групи Linkin Park, володарки двохГреммі та багатьох інших високих му-зичних нагород, відбудеться в Києві нальотному полі поблизу автодрому«Чайка», охочих потрапити туди — де-сятки тисяч. Фінська рок-група TheRasmus потішить шанувальників ра-зом з російськими «Токіо» та «Дель-фін» і вирушить в тур по Україні. Успільному великому концерті зустрі-

нуться з глядачами Києва,Донецька, Харкова групи Горана Бре-говича, Еміра Кустуріци, Fools Garden,АТВ (Ейтібі) Діджей та інші відомі у світімузиканти.

У матчеві й нефутбольні дні дужецікаві культурні програми чекають вУкраїні на вболівальників і простоглядачів на великих концертних май-данах (наприклад, у Києві — цеспорт комплекс «Чайка», де мешка-тимуть багато гостей Євро-2012, а вДонецьку — кемпінг-парк на під’їздідо міста) та в офіційних фан-зонах(зокрема в столиці — на Хрещатику).

Тож на Євро-2012 нас і зарубіжнихгостей надихатимуть на свято душі нелише бажані голи, а й мистецтво най-вищого гатунку музичних кумирів.

Пласідо Домінго співатимев Києві просто неба

Linkin Park дасть грандіозне шоу На концерт в Україні «вирветься»

зі свого світового турне Брайан Мей

на льотному полі поблизу «Чайки»

Оле-оле-оле-оле! До нас приїде Пласідо Домінго!

www.ukurier.gov.ua24 лютого 2012 року, п’ятниця, № 36 7

ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

Світлана ГАЛАУР,«Урядовий кур’єр»

Проблем із розміщенням гос-тей Євро-2012 у Харкові не

буде — в один голос запевняютькерівники міста та області. Це са-ме сказав власкору «УК» і заступ-ник голови Харківської обл держ -адмі ністрації Юрій Сапронов,який опікується питаннями підго-товки міста до чемпіонату з фут-болу. За його словами, під житлона час проведення Євро-2012 бу-дуть задіяні всі без винятку готеліта мотелі Харкова, приватнийсектор та наметові містечка.

Заступник голови обл держ -адмі ністрації повідомив, що насьогодні офіційно заброньованолише 21% загальної кількостімісць у готелях різних категорій,і висловив упевненість, що всіпідготовлені для проживанняоб’єкти будуть заселені, в томучислі і студентські гуртожиткиВНЗ, які задіяні впрограмі Євро-2012.

Щодо дефіцитуп’ятизіркових готе-лів, який спостері-гався перед жереб-куванням у першійстолиці, то він, заінформацією за-ступника керівни-ка області, частко-во зберігся, але пе-рекривається 2-, 3-і 4-зірковими готе-лями, які також вкількості більшійвід затребуваноїУЄФА. А з ураху-ванням того, що вХаркові три матчігратиме збірна Ні-дерландів, будерозміщене великефан-містечко на5-8 тисяч осіб наЖуравлівці, а та-кож кілька кем-пінгів, ціни вяких, на прохан-ня делегації Ні-дерландів, стано-витимуть усього20 євро за добу.

«Я не бачу про-блем із розмі-щенням гостейЄвро-2012 під часпроведення мат-чів у Харкові, —зазначив ЮрійСапронов. — Щедосить багато ро-боти, але пере-важну кількістьготелів введено вексплуатацію,проблеми є водиничних ви-падках. Зокремащодо готелів,які претенду-ють на 5 зірок,тільки інвесторготелю «Київ-ський» не вико-нує вимог, іможна припус-тити, що він небуде готовий доЄвро-2012. Затечудовий п’яти-зірковий «Хар-ків-Палас» уцентрі міста, вякому будежити цільовагрупа УЄФА,введено в діюдостроково».

Отож можнабез будь-якихзастережень

резюмувати, що пропозиція напроживання у Харкові під часЄвро-2012 нині перевищує попит.Щодо цін Юрій Сапронов висло-вив сподівання, що вони будутьтакими, які зможуть перекритивитрати їхніх господарів, котріроблять усе для того, щоб забез-печити мешканців готелів макси-мальним комфортом.

Бронь є, місць немаєОдним з перших п’ятизіркових

готелів Харкова, який підтвердивсвій високий статус на розміщеннягостей під час проведення чемпіо-нату-2012, був «Сан Лайт». Розта-шований у будівлі розважальногокомплексу «Джунглі», він розра-хований на 38 номерів. Серед них— 14 стандартних двомісних, 6тримісних, 5 чотиримісних двокім-натних (суміжних) номерів та 6 но-мерів класу «напівлюкс» і 7 —«люкс». Усі вони обладнані конди-

ціонером, системою опалення,ванною кімнатою, душем, феном,телевізором із супутниковим і ка-бельним телебаченням, холодиль-ником з міні-баром, зоною ком-фортного відпочинку й іншими по-трібними для п’ятизіркового про-живання речами. До послуг посто-яльців — конференц-зал на 80 кв.м, спортзал, сауна, критий басейн,масажний кабінет, більярд, сейф,ліфт, стоянка, парковка, транс-фер. А ще вони можуть цілодобовокористуватися Інтернетом, міжмі-ським і міжнародним телефоном,приймати й відправляти факси то-що. Забезпечується й рестораннеобслуговування номерів.

Читаючи про все це на офіційно-му сайті готелю, де ще зазначенонизку різноманітних послуг, якіможе отримати будь-який турист,оселившись у цьому «райськомукуточку», не знаходжу найголов-нішого — цін на проживання. Бра-

кує інформації й про те, чиможна забронювати сьогоднімісця на час проведенняматчів з футболу.

Те саме й на інших сай-тах, які розповідають пропринади п’ятизірковогожиття в «Сан Лайті». На-решті, один з них — «Готе-лі Харкова» — пропонуєкористувачам дізнатисяпро ціни в центрі броню-вання «Bookit». Але й тамнічого довідатися не вда-

ється, бо, як сказали в цен-трі, готель «Сан Лайт» во-ни не обслуговують. Ос-кільки після довготрива-лих пошуків потрібної ін-формації у Всесвітнійпавутині знайти не вда-лося, вирішую скориста-тись старим перевіре-ним способом — теле-фоном.

— Готель «СанЛайт», — відповідаєприємний дівочий го-лос на тому кінці дро-ту, вітається і пропо-нує свої послуги. Закілька секунд діз-наюся, що місць доЄвро-2012 у готелінемає і їхня вар-тість на цей моментменеджеру теж невідома.

Не вдається за-мовити місце і вп’ятизірковому«Космополиті»,оскільки й там, засловами менед-жера Марини, всіномери на Євро-2012 вже забро-ньовані.

Нічого втішно-го не почула й уп’ятизірковому5-му корпусі го-телю «Хар ків» ів чотиризірко-вих — «Вікто-рія», «Аврора»,« Ч и ч и к о в » ,тризіркових —«Національ»,«Меркурій»,«Аркада» ідвозіркових— «Глорія»,«Ахтамар» і« Т у р и с т » .Чому в хар-ківських го-телях, деофіційно незаповненомайже 80%місць (а занеофіцій-

ною інформацією й того більше),не вдається забронювати сьогоднібодай один номер на період чем-піонату, пролив світло директорготелю «Турист» Олег Марченко.

— З процесу бронювання місцьдо Євро-2012 харківські готеліфактично виключені, оскільки навимогу УЄФА уклали угоди з їїофіційним туроператором —компанією «Tuі Travel», — пояс-

нює Олег Борисович.— Нас по-просили, зокрема, укласти дого-вір з «Томпсон Спорт Лімітед» —дочірньою компанією «Tuі Trav-el», що ми й зробили ще в травніминулого року і наразі виконує-мо всі його пункти. Згідно зі ста-тусом нашого готелю — дві й од-на зірки, склалися й відповіднірозцінки: одномісний номер кош-тує 30 євро, двомісний — 40 євро,а тримісний — 45 євро.

За словами Олега Марченка, в«Туристі» не здіймали захмарнихцін, як в інших готелях, через те,що їм дісталась вигідна довгостро-кова угода на розміщення цільовоїгрупи персоналу, що обслуговува-тиме Євро-2012: табло, радіотран-слятори тощо. Тому завантаже-ність згідно з договором становилааж 90 днів, у той час як іншим го-телям зайнятість місць гаранту-валася лише на 10–11 днів.

Та обіцянка, як відомо, цяцянка,навіть попри те, що дала її в форміугод така серйозна компанія як«Tuі Travel». Саме від її дочірньоїфірми надійшла нещодавно в го-тель «Турист» ануляція замовле-них з 5 квітня по 9 травня місць.Поки що це серйозно не вдарилопо кишені готелю, а лише змусилойого напружитися і, за висловлю-ванням Олега Марченка, перейтив режим очікування. Але якщо запершим анулюванням місць бу-дуть інші, доведеться розриватиукладений торік договір і самимзайматися завантаженням готе-лю. Тож не виключено, що ціни напроживання під час Євро-2012 і в«Туристі» злетять угору.

У посередникахприватного сектору— Павутина

Подібна ситуація з бронюван-ням місць склалася і в хостелах таінших недорогих базах відпочинкуй гуртожитках вишів. Адже ті зних, що пройшли відповідну сер-тифікацію, також уклали догово-ри на розміщення гостей Євро-2012 з туроператорам УЄФА, ком-панією «Tuі Travel» та її дочірнімипідприємствами. А вони, як вдало-ся вияснити, не збираються міня-ти ситуацію, тож у самих харків-ських готелях забронювати місцедо Євро-2012 поки що неможливо.

Перевтілившись у туриста-фаната з його проблемами, вирі-шую скористатися послугамиприватного сектора. На цю ідеюмене також наштовхує Інтернет,який аж кишить різноманітнимипропозиціями житла до чемпіо-нату з футболу. Наприклад, назапит оренди однокімнатноїквартири в Харкові, яка «здаєть-ся до Євро-2012 без посередни-ків», я з першої миті отрималааж 238 пропозицій. Усі запропо-

новані помешкання, як видно зілюстрацій, —добре вмебльовані,з набором потрібних для прожи-вання зручностей: ванна, телеві-зор, пральна машина, фен, білиз-на тощо. І ціни на них, що особли-во привернуло увагу, прийнятні:за однокімнатну квартиру наСалтівському житловому масивіпросять 190 грн за добу, на НовихБудинках — 200 грн. Стільки

коштує й однокімнатка на Па-вловому Полі. Дещо вищі ціни —240–250 грн за добу — правлятьза таке житло з євроремонтом уцентрі міста. Набираю мобільнийтелефон власника цієї інформа-ції, але той поза зоною досяжнос-ті. До речі, не один день…

Пам’ятаючи про те, що безви-хідних ситуацій не буває, про-довжую шукати квартиру, якунаразі можна забронювати доЄвро-2012. Звертаюся до най-більшого Центрального агент-ства нерухомості «Харків».

— Бронювання житла до Європочнеться приблизно з травня, —пояснює директор агентства На-талія Вольнова. І на моє проханнядає приблизний розклад цін наоренду житла: — Якщо однокім-натну квартиру без євроремонтуможна винайняти сьогодні від 120до 200 гривень за добу, а vip-квартиру від 250 до 600 гривень,то в травні ці ціни, за попередні-ми прогнозами фахівців, зрос-туть від трьох до десяти разів.

Виходить, щоб оселитися в од-нокімнатній квартирі в Харкові підчас Євро-2012, треба запасатисяне просто великими, а дуже вели-кими сумами. І тут я згадую проІнтернет, який пропонує квартирив оренду за цінами, значно нижчи-ми. Одне слово, без посередників,про що й кажу пані Наталії.

— В Інтернеті подається ви-кривлена інформація, — пояснюєвона. — А в нас реальна. Тому, оче-видно, ви й звернулися до нас, як ібагато інших наших клієнтів, які непіймалися на подібні приманки.

Інтернет-злодюжкизакинули вудочки

Що ближче до Євро, то більшез’являється охочих піймати риб-ку в каламутній воді, якою, схо-же, стає розміщення туристів. Се-ред них — не лише недобросовісніпідприємці, які в Інтернеті жон-глюють цінами на проживання, ай справжні шахраї, що непоганозаробляють на людській довірли-вості. Вже потрапили на їхній га-чок футбольні фанати з Голлан-дії, які, до речі, через два сайтинедешево забронювали місця внеіснуючих харківських мотелях.

— Щодо випадків з інтернет-шахрайством ми звернулися доправоохоронних органів, — гово-рить заступник Харківського мі-ського голови Олександр Попов.—Як з’ясувалося, обидва сайти пе-ребувають за кордоном. Єдине, щоможемо запропонувати в цій си-туації туристам, — працювати зофіційними сайтами Харківськоїміськради чи наших партнерів.

До слова: виявлено ще одинсайт, який торгує неіснуючими вХаркові місцями проживання підчас Євро.

Житла багато, а поселитись — зась РОЗМІЩЕННЯ.В харківських готелях забронювати місце на період чемпіонату поки що неможливо

У холах двозіркового готелю «Турист» багато зелені...

... Та й у номерах затишно

Принаймні зовні студентський гуртожиток № 15 Національного

університету «Юридична академія України імені Ярослава

Мудрого» сприймається як готель

На таких ліжках відпочиватимуть гості Євро-2012

Фот

о ав

тора

Якщо однокімнатну квартиру без євроремонтуможна винайняти сьогодні від 120 до 200 гривеньза добу, а vip-квартиру від 250 до 600 гривень,то в травні ці ціни, за попередніми прогнозамифахівців, зростуть від трьох до десяти разів.

www.ukurier.gov.ua 9www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр, 24 лютого 2012 року, п’ятниця, № 368

ТАКІ ПРАВИЛА

Надіслати рецепти страв, які вони вважають справдіукраїнськими, можуть усі охочі. Журі конкурсу склада-ється з відомих істориків, етнографів, рестораторів. Кри-теріями відбору будуть традиційність страви, пошире-ність її в більшості регіонів України, автентичність, сма-кові якості. Загальний призовий фонд конкурсу стано-вить понад 100 тис. грн. Переможець отримає 10 тис. грні можливість безкоштовно харчуватися в певних закла-дах і ресторанах протягом тривалого часу. Премія задруге місце — 5 тис. грн, за третє — 3 тис. грн. Учасники,рецепти яких потраплять у десятку фіналістів, отрима-ють приз у розмірі 1000 грн.

Валентина БОРИСЕНКО, завідувач відділу Національногонауково-дослідного інституту

українознавства та всесвітньоїісторії, доктор історичних

наук, професор

Літопис ХІ–ХІІ століття зберігдля нас слова Володимира Мо-

номаха, якими мудрий князь по-вчав українців: «Найбільше шануй-те гостя, звідки б він до вас не прий-шов: простий чи знатний, чи посол;якщо не можете пошанувати йогодарунком, то пригостіть його їжею іпитвом, бо він, мандруючи далі,

прославить вас увсіх землях

доброю чизлою люди-

ною…»Варто завважити, що в

умовах глобалізації провідною сві-товою тенденцією є максимальнаувага до збереження розмаїттякультур, щоб світ і надалі нас раду-вав духовним багатством різних на-родів. Україна поки що стоїть тіль-ки на порозі цієї тенденції і добре,що люди починають розуміти важ-ливість збереження національнихтрадицій, які є частиною світовоїцивілізації.

Їжа від трипільцівВитоки формування національ-

ної кухні цілком можна віднестидо часу давніх цивілізацій на тери-торії України, зокрема і до трипіль-ської культури, яка існувала 7000–5000 тисяч років тому. Є ще багатонез’ясованих фактів щодо функціо-нування цієї цивілізації, але пере-конливими доказами археологів єте, що трипільці займалися хлібо-робством і скотарством. Культураїхня мала тривалий час існування— 2600–2700 років, займала вели-чезну територію між ПівденнимБугом і Дністром, Придніпров’я. Немогло не відбутися успадкуваннятакої галузі, як їжа від трипільців,їхніми наступними спадкоємцями.Трипільці висівали такі злаковікультури, як пшеницю, ячмінь,просо, бобові культури, а такожрозводили велику рогату худобу,свиней, кіз і овець, займалися мис-ливством та рибальством. Звісно,ми не маємо рецептів приготуванняними їжі, а також населенням ін-ших протослов’янських культур.Але, за археологічними знахідками,

вони мали куполоподібну піч, вели-ку кількість гончарних виробів, тожми можемо зробити припущення,що трипільці готували страви спо-собом варіння, тушкування та випі-кання з борошна, насамперед кор-жі, які використовувалися пізнішеукраїнцями як у повсякденній, такі ритуальній їжі, зокрема коржі змаком «шулики» на свято Маковія,коржі зі сливами, грушами на іншіосінні свята. Як правило, ритуальнаїжа має глибоке коріння і викорис-тання пшениці та ячменю для при-готування куті-колива, гороху, ри-би на поминальних стравах та наСвятвечір свідчить і про давнє по-ходження цих страв. Горохвідомий на території Євро-

пи більш як 10 000р о к і в .

Трипільцітакож вико-

ристовували вїжу молочні та

м’ясні продукти,велика кількість

кісток риби у роз-копаних поселеннях засвідчує вжи-вання в їжу страв із риби, якої натериторії України було завждивдосталь, чого не можна сказатипро сучасний стан.

На Поліссі люблять деруни,а буковинці — бануш

Якщо говорити про традиційнуукраїнську кухню, то вона маєсправді багату історію. Їжа, як скла-дова традиційної культури кожногонароду, базується на господарсько-культурному типові. На територіїУкраїни протягом тисячоліть основ-ним напрямом розвитку був хлібо-робсько-тваринницький. ОскількиУкраїна має чотири основні лан-дшафтні зони: лісостеп, степ, гори іполісся, відповідно формувалися

локальні особливості, продиктованіпревалюванням господарсько-куль-турного типу. У степовій і лісостепо-вій зоні переважаючими були зем-леробство і тваринництво, допоміж-ними — рибальство, мисливство,пасічництво. У гірській і лісистійсмузі на перше місце виходило тва-ринництво, бо недостатньо було ор-ної землі, але були чудові пасовища.Допоміжними в цій зоні було ри-бальство, мисливство, збиральниц-тво, пасічництво. Збиральництво якнайдавніший господарсько-куль-турний тип зберігається частково до

наших днів вКарпатах і

на Поліссі,що дало змогурозвинути ці-лий комплексу к р а ї н с ь к и хстрав і напоїв з грибів та ягід. Ха-рактер і специфіка харчування за-лежать від основного та допоміжно-го занять населення, культурно-по-бутових традицій. Так, на Поліссіпереважають у раціоні харчуваннякартопляні, рибні, ягідні, грибністрави. Це різноманітні картоплянімлинці-деруни, які випікають як ізсамої лише картоплі з додаваннямяєць та невеликої кількості борош-на, так і деруни із сирною, м’ясною,грибною начинкою.

У Карпатах переважають стравим’ясо-молочні та ягідні, грибні супи,бринза, солонина, копчене м’ясо,киселі, киселиці. Тут, як і на Буко-вині, вживають чимало страв із ку-курудзяного борошна, найпошире-

ніші — мамалига та бануш. Самі на-зви свідчать про запозичення страввід сусідів.

На території Середньої Наддніп-рянщини, Полтавщини, Слобожан-щини найпопулярніші борошняні такруп’яні страви. Це різноманітнімлинці з начинкою і без неї, каші,вареники, коржі, лемішки, галуш-ки, пиріжки. Давніші — кваша,сластьони, стовпці, путря, зубці, са-ламаха. Пригадаймо ці страви, як їхзнав класик української літературиІван Котляревський:

І ласощі все тілько їли,Сластьони, коржики, стовпці,Варенички пшеничні, білі…

Населення Півдня України до по-всякденних каш та борщів додаєчимало овочів — кабачків, солодко-го перцю, помідорів, моркви, бакла-жанів та баштанових культур.

Хоч і кострубач, зате з вишнями

Різноманітний асортимент про-дуктів харчування маємо в лісос-

теповій родю-чій зоні По-

ділля.

Тут до спо-конвічних м’ясо-

молочних та овоче-во-борошняних додається

значна кількість фруктово-ягід-них страв із яблук, груш, слив, ви-шень. Це різноманітні киселиці зіслив, кисіль молочний та ягідний,

коржі з грушами,сливами, костру-бачі з черешнями

та вишнями впере-мішку (готуються з

тіста, замішаного накислому молоці та яйцях).

Українська національна кухнядобре збалансована в кількостіжирів, вуглеводів, білків. Вона ко-рисна і смачна. Раніше найбільшевживали конопляну та лляну олію,значно пізніше соняшникову.Здавна існували відмінності в хар-чуванні різної пори року. Зимовасвяткова їжа — на Різдво, а за нимна М’ясниці споживали багато м’я -са. Знаменита українська печеня,яку готують з свинини, яловичиниз додаванням приправ, з грибами.Шинка з свинини, сальтисон готу-валися переважно на свята. Запі-кали в тісті свинячі реберця, щоналежали до особливих ласощів. Ахто не знає, що «на Поділлю хлібна кіллю, а ковбасами тини горо-жені…»? Ковбаса українська побу-тувала в кількох видах: це ковба-

са, начинена м’ясом з часником, атакож товсті кишки, які начинялигречаною кашею, а пізніше сталидодавати й картоплю. Згадується ів колядках, як подарунок за ко-лядку: «Дайте нам ковбасу, додо-му понесу, дайте кишку, з’їм у за-тишку…». До часто вживаних мо-жемо віднести і холодець, який щемає локальні назви «гишки»,«драглі».

Чимало страв, які поширені таулюблені на усій території Украї-ни. Це голубці з пшоняною, греча-ною, тепер рисовою, овочевою,м’ясною начинкою. Страва маєпевні локальні особливості у при-готуваннях у різних областях щодоначинки, приправи тощо. Не меншулюбленою є тушкована капуста зм’я сом, чорносливом. Вона смаку-ватиме уболівальникам з Польщі,оскільки також є там поширеноюстравою.

Хто проти баби-шарпанини?

Найулюбленішими наїдками ук-раїнців були й залишаються щоденнірідкі страви. Сподіваємося, що вонисподобаються і нашим гостям з бага-

тьох країн світу. Серед них най-головніший борщ-госпо-дар. Має багато різнови-дів. Окрім борщу, українціздавна готували різнома-нітні грибні, рибні, горо-

хові, гречані, квасолеві су-пи, а також капусняк, огі-рочник, зелений борщ, си-рівець. Як тут знову не зга-дати І. Котляревського,який писав: «Як три день-ки не поборщуєш, на серцізамоторошнить…»

Не лише для гостей Єв-ро-2012, а й загалом для

збереження популяризації україн-ської національної кухні варто від-новити рецепти призабутих нинібагатьох запіканок з сиру, макаро-нів, риби. Одна з улюблених в Ук-раїні у минулих століттях була «ба-ба-шарпанина». Її готували з по-дрібненої і відділеної від кісток ри-би, присмачували підсмаженою ци-булькою, заливали пшеничним рід-ким тістом і ставили до печі. Корис-но було б відновити і страви з гре-чаного борошна та крупи. Це га-лушки, гречаники, стовпці, гречаніпампушки, качка з гречаною на-чинкою та інші.

Поза сумнівом, тепер в харчуван-ні українців значне місце посідаєкартопля, яка за останні два століт-тя стала важливим компонентомбагатьох страв і має багато способівприготування.

І хоч українці проявляють інтер-ес до страв італійської, японськоїкухні, але соціологічні дослідженняпоказують, що головне місце в нихпосідають улюблені національніхарчі. Жива мрія полтавського сот-ника «щоб ставки сметаною стояли,а береги були б із каші, трошки зшкварками й на молоці».

Не варто забувати про чудові ук-раїнські напої, приготовлені з су-хофруктів. Це узвар, квас з висуше-них яблук, залитий березовим соком,сам березовий сік, ягідний кисіль, ва-ренуха, настоянки з вишень, сморо-дини, порічки, чорниці, журавлини.З цих ягід можна готувати морси.

Можна лише побажати нашимрестораторам подивувати гостейбагатством української національ-ної кухні.

«Як три деньки не поборщуєш, на серці замоторошнить…»ЗА ВУХА НЕ ВІДТЯГНЕШ. Українська національна кухня добре збалансована за кількістю жирів, вуглеводів, білків

Микола ПЕТРУШЕНКО,«Урядовий кур’єр»

Майже рік тому групаентузіастів презенту-

вала проект «Зозулиця».Широкому загалу булопредставлено свищик, якийщоправда, спершу не бага-тьох вразив. Скептики каза-ли, мовляв, свистком бе-руться Європу здивувати.Але, пояснюють авторипроекту, вони відроджуютьобраз глиняної пташки-сви-щика, що символізує вели-кий історичний спадок Ук-раїни і може стати своєрід-ним амулетом усіх фут-больних вболівальників наЄвро-2012.

Нещодавно Зозулицю де-монстрували на міжнарод-ній промосувенірній вистав-ці в Дюссельдорфі.

— Там вперше був укра-їнський павільйон і паві-льйон Зозулиці, — розпові-дає виконавчий директорАсоціації виробників та ім-портерів рекламних сувені-рів Наталія Волошина. —Нашу продукцію високооцінили, бо вона відповідаєєвропейським тенденціям:екологічна, економічна.

— Нашому здивуваннюне було меж, — додає влас-ник ТОВ «Епік Пауер» Де-нис Євстратов, — коли наодному із зарубіжних стен-дів побачили… підробку ук-раїнської Зозулиці. Якщопідробляють, значить товарвартий того.

Це підтверджує те, щоЗозулиця — лауреат кон-курсу неофіційних талісма-нів Євро-2012, що прово-дився інформаційним цен-тром «Україна-2012». Середінших здобутків Зозулиці в2011році: гран-прі на Між-народному конкурсі рек-ламно-сувенірної продукції«В2В Show», перемога у но-мінації «Найкращий проект

2011» на міжнародній вис-тавці мистецтв «Ukranian -ArtWeek» тощо. Через Ін-тернет іноземці замовляютьсувенір. Продають його і вУкраїні. Організатори про-екту запевняють, що вироб-лятимуть щомісяця десяткитисяч свищиків.

Зрозуміло, самим лишесвищиком туристичнийімідж держави не підняти. Імети такої ніхто не ставить.Адже в нас безліч народнихремесел з віковими тради-ціями і світовими здобутка-ми. Проте ринок сувеніріврозвивається в залежностівід економічної ситуації вкраїні. Останні двадцять ро-ків вона не була втішною.Впала купівельна спромож-ність населення, згорнулосьвиробництво товарів, які бмогли презентувати Украї-ну. Однак вони потрібні нелише зарубіжним туристам.Насамперед нам, особливомолодому поколінню. Аджейдеться про піднесення ду-

ху, самовираження і само-ствердження, передачу ге-нетичної пам’яті, мораль-ність і відповідальність. Нажаль, народні промисли ни-ні ледве жевріють.

— Жити і працюватимайстру, — ділилась сокро-венним Леся Денисенко-Єременко, — нині дужеважко. Суспільство ніби від-межовується від красивого івисокого, не дбає про духов-ний зв’язок поколінь. Вис-тояти за таких умов можелише той, хто справді не мо-же не творити. В процесі ро-боти розкривається душа,з’являється енергетика до-бра, яку хочеться передатиіншим.

На жаль, ринок на такіслова не зважає. Тому й за-полонили крамниці та роз-кладки низькопробні під-робки, товари, які сувеніра-ми важко назвати.

Зокрема, на столичномуАндріївському узвозі підзнаком Євро-2012 туристу

намагаються підсунути,крім усього, військове на-чиння минулої війни, орде-ни й медалі. На запитання,чи не соромно ними торгу-вати, продавець байдужевідповів: «Мене не совістьцікавить, а гроші». Що по-думає про таких представ-ників псевдокультури (а за-одно і про державу, яка до-зволяє торгувати пам’яттюїї захисників) іноземний ту-рист? Чи захоче він повер-нутись сюди знову і знову,щоб пізнати справжнюкультуру народу?!

Або коли йому запропону-ють майки з написами: «Са-ло — сила, спорт — могила»,«І зверху я нічого — і знизумолодець», «Пий пиво, живикрасиво»… Все це вже тира-жується і продається.

Якщо врахувати, що нелише футболісти, а й вболі-вальники через захмарні ці-ни в готелях не бажають зу-пинятись в Україні, а ко-ристуватимуться чартер-ними авіарейсами, то неважко здогадатись, хто заними встигатиме дорогоювід автобуса до стадіону,аби продати китайську під-робку, орден або майку звідповідним написом. Сви-щик таких не зупинить…

Перед і під час проведен-ня Євро-2012 сувеніри ста-ють стратегічним товаром,завдяки якому багато ко-мерсантів прагнуть розба-гатіти. Шалена гонка вжерозпочалася. Здебільшогопродавці «штовхають» під-робки за дуже високими ці-нами, оскільки, переконані,все розберуть. Така впевне-ність від того, що державане протиставила стихії до-бре продуманих, якісно ви-готовлених сувенірів, які бвідображали наші традиції ізацікавлювали туристівглибше пізнавати Україну.Через зусилля примітивнихтоварів туристу буде дужеважко зорієнтуватись. От івиходить, що більше збу-дуть їм майок з написом«Сало — сила, спорт — мо-гила», то нижчим будеімідж України. А саме іззнайомства з ними на само-му початку Хрещатика вКиєві розпочинається доро-га туриста до Олімпійськогостадіону. Та як тут не за-свистіти у найбільшу Зозу-лицю!..

Амулет для вболівальниківСУВЕНІРИ. Що повезуть додому гості на згадку про Україну

Творець Зозулиці, заслужений майстер народної творчості

Леся ДЕНИСЕНКО-ЄРЕМЕНКО:— Зозулиця — відроджений образ глиняної

пташки-свищика, що символізує великий істо-ричний спадок України та відродження традицій.Зозулиця — це сакральний музичний інструмент,спрямований на гармонізацію простору та об’єд-нання. Крім того це улюблена іграшка багатьохпоколінь й амулет, за допомогою якого наші пра-щури відганяли злих духів. Оскільки Трипілля, вякому виникли праобрази Зозулиці, є спільнимісторичним минулим для двох країн-господарокЄвро-2012, вона справедливо може вважатисьоберегом і для української, і для польської нації.

Саме Зозулиця може об’єднати у2012 році футбол, історію, самобут-ність України й Польщі та їхні сла-

ветні гончарні традиції. Цим глинянимключиком із генетичною пам’яттю

багатьох поколінь кожний вболі-вальник та турист зможе відкритидля себе неповторну Україну.

Зозулиця, як і 7 тисяч роківтому, ліпиться із глини. Це най-давніший будівельний та побу-

товий матеріал у світі, якийвикористовується людствомщонайменше 1,42 млн років.Тепло людських рук та пози-тивна енергія глини народжу-

ють енергетично збагаченийоберіг, який окрім сувенірної та естетичної, такожвиконує захисну та профілактичну функцію.

Саме екологічно чиста глина, що зберігає ге-нетичну пам’ять поколінь та славиться лікуваль-ними властивостями, дає змогу створити сак-ральний оберіг, який незалежно від розмірів ви-робу позитивно впливатиме на кожного йоговласника.

Зозулиця може розглядатись як запечена ук-раїнська земля, а отже кожний, хто відвідає Ук-раїну в 2012 році, фактично повезе із собою до-дому її маленьку частинку. Додатковою перева-гою проекту є його здатність продовжити повно-цінне існування і після європейської першості зфутболу 2012 року.

З ПЕРШИХ ВУСТ

На голос Зозулиці відгукується історія

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

Фот

о О

лекс

андр

а Л

ЕП

ЕТ

УХ

И

На таку люльку колись міняли й жінку...

Національнеменюскладатиме вся країна

Наталія ДОЛИНА,«Урядовий кур’єр»

Вітчизняні кулінари б’ють на сполох — кількістьфаст-фудів і суші-барів в Україні зростає з кож-

ним днем, а ресторанів, де готують національністрави, — обмаль. Невже гості Євро-2012 не змо-жуть ознайомитися з нашою національною кухнею,адже вона — важлива складова культури країни?

— Якщо подивитися на кухні інших країн, виявля-ється, що не ми в них щось забрали, а, навпаки, во-ни багато чого в нас запозичили. Ми вважаємо, щоукраїнська кухня перебуває на одному рівні з най-популярнішими в світі італійською, японською, ін-дійською, китайською кухнями, — вважає дирек-тор агентства AgriSurvey Українського клубу аг-рарного бізнесу Тарас Гагалюк.

За його словами, згідно з проведеними дослід-женнями, Україна посідає перше місце серед кра-їн-учасників Євро-2012 з вживання картоплі, друге— щодо вживання меду, третє — молока. При цьо-му українці не так багато вживають сала і свинини,як це прийнято вважати. У традиційній україн-ській кухні на першому місці — борошно-круп’яні страви. М’ясні страви в Україні за-звичай використовували сезонно: в зи-мовий період і під час важких сезон-них робіт. Утім, національні м’ясністрави — завжди вищого ґатунку.Українці вміли запікати м’ясо, готу-вати різноманітні ковбаси, активноспоживали молочні страви, кис-ле молоко, виготовляли до-машній сир.

— Українська кухня зба-лансована і корисна. Чомукозаки були такими міцни-ми? Тому що вживали кулеші,каші, які були основними в ра-ціоні українців цілорічно, їли бага-то риби, — вважає старший науко-вий співробітник Національного науково-дослід-ного інституту українознавства і всесвітньої історіїМОН України Валентина Коротя-Ковальська. — Не-даремно існує приказка: коли людина сита, то в неїй голова прямо стоїть.

Фахівці запевняють: не скуштувавши справжньогоукраїнського борщу, ніхто з гостей від нас не поїде.Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» запідтримки Міністерства аграрної політики та продо-вольства спеціально до чемпіонату Європи з футбо-лу оголосили всеукраїнський конкурс «Смакуй,Країно».

— З 15 березня по 15 травня практично всі мережіукраїнських ресторанів, вітчизняні виробники, су-пермаркети долучаться до цього конкурсу, — пові-домляє президент Українського клубу аграрного біз-несу Алекс Ліссітса. — 15 травня відбудеться гала-концерт та презентація найпопулярніших, за резуль-татами конкурсу, національних страв України, а тро-хи пізніше стартує презентація відповідного націо-нального меню для майбутніх гостей Євро-2012 вчотирьох приймаючих містах турніру. Ми розрахо-вуємо, що участь у всіх стадіях конкурсу візьмутьпонад мільйон українців. З початку травня і особли-во вже після нагородження ми інформуватимемо всінаші посольства про те, що в нас є національне ме-ню. Також будуть задіяні аеропорти міст Євро-2012і Укрзалізниця, щоб пасажири отримували цю ін-формацію.

15 лютого стартуваввсеукраїнський конкурс,який відбиратиме найкращіукраїнські стравидо Євро-2012

ЗНАЙ НАШИХ

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр10

ПРОПОЗИЦІЇ

Чим насамперед можепривабити туристів

Донеччина? На це запитан-ня гості області відповіда-ють своїм запитанням: чо-му в краю вугілля та мета-лу майже не розвиненийпромисловий туризм? А йсправді: хіба б не шикува-лися туристи на екскурсіюв підземні виробки місцевоївугільної шахти? Так само,мабуть, не було б відбоювід охочих побувати в му-зеї промисловості. Щекілька років тому побіль-шало сподівань, що під часпідготовки до Євро-2012регіон обов’язково вико-ристає свою індустріальнуродзинку. Втім, ці наміриздебільшого так і залиши-ся на папері. Отож уліткуДонеччина запропонує гос-тям та учасникам чемпіо-нату Європи туристичнімаршрути, що, навпаки,ведуть якнайдалі від про-мислового виробництва, —в історичні місця та при-родні заповідники.

Не Святимигорами єдиними

У Польщі, як відомо, офі-ційним брендом Євро-2012обрали музику Шопена. УДонецькій області з подіб-ними намірами вирішиливикористати творчу спад-щину геніального землякаСергія Прокоф’єва. Примі-ром, один із туристичнихмаршрутів пролягає на ма-лу батьківщину композито-ра — в село Красне Крас-ноармійського району, дезавчасно відреставрувалимузей, підготувавали іншіоб’єкти та програму, щобудь-кого переконають:промисловий край водно-

час має й багатющі куль-турно-мистецькі традиції.А ще в регіоні чимало уні-кальних історичних і вод-ночас мальовничих місць.Один із таких, поза сумні-вом, — Святогір’я.

Лісиста й гориста «До-нецька Швейцарія» на пів-ночі області докорінно від-різняється від степової те-риторії області. «Рай зем-ний» — так назвала це місцеімператриця Катерина ІІ,яка в 1790 році подарувалакнязеві Потьомкіну Таврій-ському Святогірську оби-тель. Це справді чарівнемісце на березі СіверськогоДінця, який петляє поміжвисоких крейдяних круч,що зеленіють дібровами тавиблискують позолотоюбань храмів. Туристів при-ваблює не тільки мальовни-ча природа, а й історичнеминуле. Адже Донець у цихмісцях, свідчать дослідни-ки, колись бачив князя Іго-ря. У цих краях навесні 1185року відбувалися події, ві-домі зі «Слова про Ігорів по-хід». Бачив дружини князя,схоже, й Святогірський мо-настир — нині Свято-Ус-пенська Святогірська лавра.Колоритним об’єктом тутцілком справедливо вважа-ють і 22-метрову бетоннускульптуру Артема накрейдяній горі (роботаскульптора Івана Кавале-рідзе в кубічному стилі,встановлена у 1927 році).

Втім, певна річ, не Свя-тими горами єдиними при-вабливий край для турис-тів. Адже в області розта-шовані майже сотня запо-відних об’єктів та приблиз-но 40 пам’яток природи.Безперечно, влітку всі до-роги ведуть на південь —

на узбережжя Азовськогоморя з мілководними піща-ними пляжами — в регіо-нальний ландшафтнийпарк «Меотида». Та й упротилежному напрямкуна туристів чекають чима-ло цікавих місць: Слов’ян-ські озера карстового по-ходження, Краснолиман-ський ліс з унікальним клі-матом. А чого вартий запо-відник «Хомутовськийстеп», де землю, яку спо-конвіку не торкався плуг,досі охороняють колоритністепові вартові — кам’яніполовецькі баби (в цих міс-

цях колись Сергій Бондар-чук знімав фільм «Степ» заоднойменним твором Анто-на Чехова). Так само, немовмагнітом, притягує турис-тів ще один таємничий іоповитий легендами запо-відник «Кам’яна Могила».

На всі смакиВ управлінні культури і

туризму Донецької обл -держадміністрації завчас-но подбали про маршрути,завдяки яким гості краюзможуть відкрити для себеДонеччину зовсім з іншого

боку. Водночас тут не забу-ли й про виробничу скла-дову регіону. Отож спеці-альний маршрут «Солянецарство Соледара» перед-бачає спуск у соляну шах-ту, де охочі потраплять упідземний тунель завдов-жки 120 метрів і заввишкиз дев’ятиповерхівку. Та-кож туристи побувають успелеосанаторії «Солянасимфонія» і в підземній со-ляній православній церквіна глибині 300 метрів однієїз шахт «Артемсолі» в Со-ледарі.

Без сумніву, під час ек-скурсії до соляної шахтивболівальників має заціка-вити й те, що глибоко підземлею можна поганятифутбольний м’яч на спеці-ально обладнаному дляцього майданчику. А ось підчас відвідин Артемівськогозаводу шампанських винпро м’яч краще забути. Уцехах підземного вироб-ництва, розташованого вгіпсових штольнях, можнане тільки ознайомитися зпроцесом приготування іг-ристого напою, а й проде-густувати його. Тому цеймаршрут ще має неофіцій-ну назву «музичний» — назворотному шляху почина-ють співати навіть ті, хтослів жодної пісні не знає.

Мабуть, було б трохидивно, аби до Євро-2012господарі не підготувалисвоєрідну презентаціюспортивних досягненькраю. Отож маршрут «До-нецьк спортивний» пропо-нує гостям міста відвідатистадіон «Донбас Арена» змузеєм ФК «Шахтар», РСК«Олімпійський», Палацспорту «Дружба», пам’ят-ник рекордсменові Сергію

Бубці. А зробити своєріднумандрівку в минуле мега-полісу дасть змогу мар-шрут «Юзівка-ДонецькXVIII–XXI століття»: доуваги туристів будинки ро-дини Юза, збудовані в по-заминулому столітті, го-тель «Великобританія» —один із найстаріших будин-ків міста, а також краєз-навчий музей, де зібраночимало цікавих експонатів.

Сільський туризм в урба-нізованій Донецькій областітільки починає розвивати-ся, хоч тут уже є кілька ці-кавих маршрутів. Примі-ром, подорож до села Пре-лесне Слов’янського районуознайомить з архітектуроюй побутом селян Слобід-ської України XVII–XVIIIстоліть. У музеї просто небає вітряний млин, стара хата,комора, клуня тощо. А вприморському селищі Сє-дове туристів має зацікави-ти музей уродженця тодіш-ньої Кривої Коси ГеоргіяСєдова, який рівно сто роківтому вирушив у подорож доПівнічного полюса.

Дуже популярними вва-жаються й маршрути еко-логічного туризму до запо-відних територій «Крейдя-на флора», «Половецькийстеп», «Донецький кряж»,«Клебан-Бик», де на повер-хню виходять закам’янілірештки дерев з прадавніхлісів, що колись шуміли тут.

Не секрет, індустріальна До-неччина ніколи не вважалася

туристичним краєм. Тому розта-шування великої кількості гостей,які приїдуть сюди влітку на матчіЄвро-2012, стало для господарівпроблемою з проблем. На тлі су-персучасного стадіону «ДонбасАрена» відсутність потрібноїкількості готельних номерів три-валий час вважалася мінусом під-готовки до футбольного дійства.Та поступово донеччани почалиліквідовувати відставання — не-мов гриби після дощу, в місті ви-росли багатоповерхові приміщен-ня нових готелів, вдалося рекон-струювати низку діючих.

Готельні новобудовиУсього, аби розташувати ці-

льові групи УЄФА на матчах Єв-ро-2012, Донеччина мала запро-понувати 2945 номерів у готеляхкатегорій 5, 4 та 3 зірок. «Та вжев 2010 році після чергового візитуделегації експертів на чолі з пре-зидентом УЄФА Мішелем Пла-тіні почало розглядатися питан-ня про надання нам права прово-дити матчі чвертьфіналу та пів-фіналу, — розповідає міський го-лова Донецька ОлександрЛук’янченко. — За таких умов

вимоги до розташування цільо-вих груп УЄФА значно вищі».

Відставання щодо потрібноїкількості номерів, на що неодно-разово звертали увагу делегаціїУЄФА, здебільшого стосувалося5-зіркових готелів. Зате 4- та 3-зіркові номери донеччани не-вдовзі змогли запропонувати на-віть із певним запасом.

Тільки торік в обласному центріввели в експлуатацію 14 нових го-телів. Один із них — 4-зірковий«Шахтар Плаза», що розташова-ний зовсім поруч із «Донбас Аре-ною». Зважаючи на цю обставину,всі 322 комфортні номери приго-товані і заброньовані для цільовоїгрупи УЄФА та телевізійників.Окрім номерів тут також є прес-центр, басейн, ресторан, SPA-центр, конференц-зали.

Неподалік стадіону, де прой-дуть матчі Євро-2012, немов надріжджах, виріс хмарочос —друга черга готелю «Вікторія»,наприкінці року почав прийматиперших постояльців готель «Єв-ропа»(80 номерів), в центрі До-нецька триває реконструкція го-телю «Київ»(186 номерів), який уквітні нинішнього року стане 4-зірковим помешканням всесвіт-ньо відомої мережі «Hilton».Всього в 2012 році в області вво-

дяться в експлуатацію 13 новихготелів — переважно в Донецьку,а також у Маріуполі та на Біло-сарайській косі.

Як зазначив віце-прем’єр-мі-ністр — міністр інфраструктуриБорис Колесніков, який взявучасть у відкритті «Шахтар Пла-зи», пристойні темпи підготовкиготельного господарства сталирезультатом створених для цьо-го сприятливих умов.

Учора «гуртяга»,а завтра хостел

Розселяти гостей футбольноголіта будуть не тільки в місцевихготелях, а й у відремонтованихстудентських гуртожитках, де го-тують більш як 10 тисяч місць.Постояльців також приймати-муть у санаторіях-профілакторі-ях та кемпінг-парках. Цікава де-таль: виявляється, студентськіоселі за певних умов можуть бутипривабливими не тільки для неви-багливих уболівальників. Примі-ром, під час попереднього чемпіо-нату світу з футболу в ПАР в уні-верситетському містечку Прето-рії мешкала збірна Аргентини начолі з самим Дієго Марадоною. Устудмістечках тоді також посели-лися збірні Бразилії та Іспанії.

Звичайно, донецькі «гуртяги»пропонувати спортсменам ніхтоне збирався навіть у фантастич-них проектах. Хоч спершу з’явив-ся намір переобладнати ці помеш-кання під 3- і навіть 4-зіркові го-телі. Та потім фахівці, прискіпли-во вивчивши стан приміщень,зробили вибір на користь іншоговаріанта. Приміром, у студент-ському містечку Донецького на-ціонального університету виріши-ли реконструювати 4 гуртожиткипід хостели для уболівальників. Аось профілакторій попередньо от-римав шанс перетворитися на 3-зірковий готель для журналістівцільової групи УЄФА.

Прикметно, що в Донецьку вжеє досвід позитивних змін у студ-містечку «під Євро», гуртожиткиякого потім передають до послугстудентів. Адже не так давно до-сить комфортні умови прожи-вання місцеві студенти отримализавдяки проведенню в місті Єв-ро-2009. Під час підготовки доюнацької першості з футболу ти-повий гуртожиток Донецькогомузичного училища перетворилина перший в місті хостел — го-тель без додаткових зручностей.У згаданому приміщенні впершеза 30 років зробили капітальнийремонт, купили нові меблі та об-

ладнання, і студенти тепер тутмешкають у «євроумовах».

Використовуючи подібний до-свід, напередодні Євро-2012 уДонецьку, наприклад, вже підго-тували кімнати в гуртожитку№5 Донецького національногоуніверситету економіки і торгівліімені Михайла Туган-Баранов-ського. Всього гуртожиток, роз-ташований неподалік від «ДонбасАрени», запропонує постояль-цям 346 місць. Тут завершилиремонт і завезли нові меблі. А щедо послуг уболівальників будутькемпінг-парки та фантабори —наметові містечка, спроможніприймати понад 10 тисяч неви-багливих постояльців.

Не думай про намети зверхньо ЖИТЛО. Гостям футбольного дійства також запропонують поселитися у фантаборах

Сторінку підготував Павло КУЩ, «Урядовий кур’єр»

Відповідно до вимог щодо розта-шування цільових груп УЄФа в До-нецькій області потрібно підготувати: на групові матчі — 2 тисячі 945 но-

мерів (5-зіркових — 1420, 4-зірко-вих —1315, 3-зіркових — 210);

на чвертьфінальний матч — 3 ти-сячі 275 номерів (5 — 1490, 4 —1525, 3 — 260);

на півфінальний матч — 5 тисяч575 номерів (5 — 1690, 4 — 3525,3 — 360).

ДовіДкА «Ук»

Соляна симфонія вугільного краюМАРШРУТИ. Туристи не оминуть «раю земного» та підземелля заводу шампанських вин

Фот

о В

алер

ія П

ащ

ен

ка

У Донецькій області розта-шовано 92 заповідні об’єктита 37 пам’яток природи. Такожтут є понад 4 тисячі пам’ятокархеології, історії, культури тамонументального мистецтва.

ДовіДкА «Ук»

Святогірська обитель стоїть у райському місці

АЛЬТЕРНАТИВАwww.ukurier.gov.ua24 лютого 2012 року, п’ятниця, № 36 11

Інна КОВАЛІВ, «Урядовий кур’єр»

Добротне ліжко, свіжа по-стільна білизна, душ, туалет

і загальна кухня, де можна пого-ворити із сусідами «за життя», —чисто, тепло, затишно, а головне— в кілька разів дешевше. Саметакий вітчизняний економ-варі-ант у вигляді хостелів готовий начас Євро-2012 скласти конкурен-цію більш вишуканим братам-го-телям із захмарними цінами.

На ресепшн —у капцях?

Власники готельного бізнесувже виставили іноземцям євро-прейскурант — 500–600 доларівна добу за звичайний номер устолиці, який нині коштує всьо-го 400 грн. Для порівняння:апартаменти з виглядом наштаб-квартиру ООН у відомомувишуканому готелі Plaza, що всерці Нью-Йорка, обійдуться в2,6 тис. грн (260 євро). «Дирек-тор одного зі столичних готелівне приховує, що днями продавзвичайний двомісний номер безусіляких наворотів за 4,8 тис.грн, ще й отримав передоплату!Тож якщо клієнти готові запла-тити таку ціну, чому б не прода-вати? Попит народжує пропози-цію», — розповідає «УК» прези-дент Всеукраїнської молодіжноїхостел-асоціації Роман Понома-ренко.

Втім, основний контингентчемпіонату — тисячі вболіваль-ників, для яких важливі не ши-карні умови і вишколений персо-нал, а футбол, пиво і дах над го-ловою. Тож саме в дешевих хос-телах вони зможуть не лишекомфортно заночувати, а й весе-ло провести час. Приміром, у хос-телі на Подолі замість довгоногоїкрасуні на своєрідному ресепшнііноземців по-домашньому зус-тріне черговий Валерій… у кап-цях. На будь-якому з трьох по-верхів фанам запропонують роз-міститися в «дормі» (багатоміснійкімнаті з двоярусними ліжками)або ж у «приваті» (двомісномуномері).

«В Україні хостели виникли непід Євро-2012, а ще в 2003 році,— розповідає Роман. — Якось миз товаришем Дмитром Зарубою— нині директором музею в Пи-рогові — побували в Польщі і зу-пинилися в хостелі. Нам там ду-же сподобалось, і коли поверну-лися додому, вирішили зробитищось подібне. Тож довелося по-чинати з нуля. Ось тут, на Подо-лі, в колишніх комуналках ми йоблаштували перший хостел«Ярослав». Я власноруч збиравмеблі, чергував, заселяв першихклієнтів — поляків, які приїж-джали в 2005 році на Євробачен-ня».

Тепер хостели працюють урізних куточках країни — уКиєві, Львові, Харкові, Донець-ку, Одесі, в Криму… Уже близь-ко сімдесяти таких закладіввходять до міжнародної асоціа-ції (українська є її членом). Най-більших два у столиці: в Кончі-Заспі на 240 місць і на Видуби-чах на 180. Ще функціонують 20неофіційних закладів, які не від-повідають стандартам, — їх панРоман називає нелегалами. Як-що в кімнаті розміщено аж двад-цять ліжок, такий прихистокасоціація не бере під своє крило.Оскільки у вітчизняному стан-дарті ДСТУ 4268 чітко прописа-

но, що в хостелі на людину маєбути не менше 4 м2, один туалетна 10 людей, душ — максимумна 15 постояльців, умивальник— на шість.

«Щоб порівняти, як працю-ють наші заклади, я за два міся-ці об’їхав багато країн: Німеч-чину, Голландію, Бельгію,Францію, Іспанію, Швейцарію,Австрію, Угорщину та Словач-чину. І зрозумів, що хостели унас на рівні, — не приховує гор-дості Роман. — Загалом існуєсистема рейтингу: клієнт забро-нював місце, пожив і поїхав до-дому. Потім йому електронноюпоштою надходить лист із про-ханням оцінити проживання зап’ятьма параметрами: чистота,безпека, місце розташування,обслуговування і «фан» — на-скільки там було цікаво. Такось, у Києві з 35 хостелів жоденнижче за 85% рейтингу не опус-кається — всі вони строго до-тримуються стандартів. Хостелна Червоноармійській має 96%рейтингу — тобто зі ста клієнтівумовами майже всі задоволені.А це кращі показники, ніж уЄвропі!»

Насправді економ-закладидуже різняться. Приміром, в од-ному завантаження становить20%, а в іншому — всі 90%. Най-головнішу роль відіграють місцерозташування і персонал, лишепотім чистота. Найбільше клієн-тів хостелів — українці (40%),переважно ті, хто їздить у від-рядження. Хостел для них —оптимальний варіант, адже даєзмогу вкластися у добовий ліміт— 250 грн (якщо за 120 грн пере-ночував, у кишені залишаєтьсяще 130 грн на харчування ітранспорт). Також часті гостіеконом-житла туристичні групиз Росії, а у Львові — поляки. По-тім білоруси, і всього 10% ста-новлять європейці та американ-ці. Зазвичай на невибагливу но-чівлю залишаються чоловіки: засловами Романа Пономаренка,лише кожен п’ятий клієнт хос-телу — жінка. «Часто міністер-ства селять у нас своїх праців-ників, які їдуть у відрядження,— в нас дешево, й офіційнооформляємо документи. До речі,Міносвіти і Мінсоцполітики ма-ють власні відомчі хостели», —додає керівник асоціації.

Розвідка боєм Тож хостели стануть зручним

і відносно недорогим прихис-тком для численних футболь-них фанатів, які завітають донас під час Євро-2012. У серед-ньому в приймаючих містахеконом-житло іноземцям обій-деться в 99 євро за ліжко-місцев багатомісному «дормі» і 124євро в «приваті» (зазвичай цінамайже вдесятеро нижча — 120 і140 грн відповідно). І хоч надво-рі ще лютий, майбутні іноземнігості вже починають бронюватимісця. Справжній ажіотаж очі-кують за два тижні до чемпіо-нату.

«Нині місця бронюють індиві-дуально, групи фанів поки щоприглядаються. До нас приїж-джають представники фанклу-бів зі Швеції, Польщі, Німеччи-ни, Росії в розвідку — дивлять-ся, де можна буде переночуватиі за скільки. Такі «розвідники»об’їжджають готелі, хостели,шукають інші варіанти, — про-довжує Роман Пономаренко. —

Нещодавно з Харкова зателе-фонувала власниця промисло-вого приміщення. До неї зверну-лися поляки, фани однієї з ко-манд, і запропонували на місяцьорендувати приміщення пло-щею тисячу квадратних метрівза 15 тис. євро. Мовляв, нас 500осіб, приїдемо зі своїми ліжками.Тільки уявіть цей мурашник: увеличезному спортзалі на кож-ного всього по 2 квадратних мет-ри! Люди готові жити навіть утаких умовах».

Дах, пиво і дівчата Втім, проблем із розселенням

не буде — в хостел-асоціації обі-цяють знайти вихід із ситуації.Якщо люди навіть приїжджаютьяк сніг на голову, винахідливіхлопці у просторому приміщеннівсього за кілька годин облашту-ють для них спальні місця. Мат-рац надувний коштує 110 грн,комплект простенької постіль-ної білизни — 50 грн, подушка— ще 50 грн, плюс дрібниці. Тожвсього за 300—500 грн можна

нашвидкуруч облаштуватиспальне місце для вболівальни-ка. Ці витрати відіб’ються за од-ну ніч. Роман каже, що такожчасто телефонують люди, готовіпереробити свої порожні квар-тири під хостели, — поставитикілька двоповерхових ліжок іпродавати по 50 євро за місце.Адже єдине, що треба фану, —дах над головою, душ і туалет.Найголовніше бажання інозем-них клієнтів — піти в нічнийклуб, знайти красиву дівчину івипити пива.

У харчах гості хостелів теж не-вибагливі. Їм смакують яєчня,вівсяна каша чи пластівці з моло-ком, бутерброди з сиром, тости зджемом або маслом, круасани,кава-чай — все, що готується на-швидкуруч. Утім, інколи трапля-ються гурмани — просять у гос-подарів хорошу сковорідку і по-чинають розводити ароматисхідної кухні. Переважно це аме-риканці в’єтнамського поход-ження.

До речі, деякі вболівальникине приховують: приїдуть начемпіонат зі своїми наметами чикемпінгами. До перших українціготові: їх можна розмістити навільних ділянках. А от із кем-пінгами буде важче: нема депаркувати.

«Зазвичай з такими причепа-ми приїжджають голландці, якій мешкають у своїх будинках наколесах. Але їх не можна пуска-ти на територію заповідників —знищать ландшафт, — ділитьсяРоман. — Також проблематичноз розміщенням автобусів. Нещо-давно зателефонував голова ес-тонської хостел-асоціації: мов-ляв, 400 автобусів уболівальни-ків приймеш? Це понад 20 тисячфанів! Загалом аналізуючи до-свід попередніх чемпіонатів, мипідрахували: якщо в централь-ноєвропейські країни приїж-джає 1–1,5 мільйона уболіваль-ників, то, враховуючи віддале-ність України, очікуємо не біль-ше 400 тисяч. Прикро, але длябагатьох іноземців Європа за-кінчується на кордоні з По-льщею. Тому цьогорічний чем-піонат — це для нас реальнийшанс показати, що ми теж циві-лізована країна!»

Єврокомфорт по-домашньому ДЕШЕВА НОЧІВЛЯ. Вболівальників, які не поспішають платити шалені гроші за готель,приймуть українські хостели

Як забронювати ліжко-місце Якщо ви бажаєте забронювати ліжко-місце в хостелі

приймаючого міста, треба заповнити онлайн-анкету насайті: вказати ім’я та прізвище, номер кредитної карткий дату приїзду. Система бронювання зніме з рахунку клі-єнта 10% вартості проживання, решту людина платить,приїхавши до хостелу. Тут потрібно обов’язковопред’явити власний паспорт (ксерокопія не приймається).На час Євро-2012 місце можна забронювати мінімум натри ночівлі.

Найбільші задираки —британці

У хостелах дбають про безпеку відвідувачів. Цінні речізберігаються в сейфі на ресепшні — про це клієнтів од-разу ж попереджають перед поселенням. «Якщо ви нездали свій золотий Ролекс у сейф, адміністрація хостелуза нього відповідальності не нестиме, — переконує Ро-ман Пономаренко. — Також речі можна тримати в неве-личкій шафі біля ліжка, яка зачиняється на ключ. Але на-справді часто доводиться дбати про безпеку черговогохостелу від клієнтів. Коли вони повертаються добряче на-підпитку і кидаються на чергового з ножем — тут не дожартів!» Якось турист із Великобританії відмовився пла-тити за ліжко-місце, довелося взяти під заставу його гі-

тару, після чого британець почав ламати меблі й кидати-ся на персонал, а коли його виштовхали надвір, розбивскло в машині чергового і порізав сидіння. На щастя, таківипадки трапляються рідко. Інколи виникають сутичкиміж самими клієнтами — зазвичай після футбольних мат-чів. Найчастіше чубляться британці, вже потім поляки іросіяни.

На сіні, але в теплі У перекладі з англійської hostel означає «гуртожи-

ток». Перший хостел з'явився в 1907 році. Німецькийшкільний учитель Річард Ширманн вирішив влаштову-вати зі своїми учнями недільні заміські прогулянки. Алез огляду на бідність учнів їм не було де ночувати. І вчи-телю прийшла ідея організувати постійне місце для но-чівлі у школі, де він працював. На ніч із класів виносиливсе зайве, на підлогу клали мішки з соломою, а вранціповертали парти на місце. Згодом вчитель організувавпостійні хостели для юних мандрівників у різних земляхНімеччини.

В середині XX століття моду на малобюджетний ту-ризм — backpacking (від англійського backpack — рюк-зак) — допомогли поширити хіпі: їхнє бажання змінимісць і готовність задовольнятися малим значно підви-щили популярність хостелів. За сто років хостели дужезмінилися. Нині тут пропонують дедалі більше зручнос-тей. Втім, ціна ночівлі, як і раніше, цілком доступна всім,навіть студентам.

НА ЗАМІТКУ

Чайник Плита Мікрохвильовапіч

Пральна машина

Економ-апартаменти для фанів.У кожному хостелі для розміщення туристів потрібно мати:

Згідно з Національним стандартом України (ДСТУ 4268)

Загальна кухня – одна на поверсі:

4 м2

Площана 1 людину

Посуд

80 см 190 см

1 ліжкона 1 людину —

не менше

1 умивальник —на 6 осіб

1 туалет —на 10 людей

1 душ — на 15 осіб

ПЕРША ЗУПИНКА

Василь БЕДЗІР,«Урядовий кур’єр»

Мандрівки фанів нафутбольні матчі дали

початок такому різновидутуризму, як спортивний.Стратеги великих змагань,що проводяться у світі,прораховують маршрути інапрямки руху вболіваль-ників, прогнозують їхні по-треби. Щоб і їм було ком-фортно, і собі вигоду невтратити. Ще в березні2008-го Закарпатська обл -рада ухвалила регіональнупрограму підготовки до фі-нальної частини чемпіона-ту Європи з футболу. Нинів області підбивають під-сумки її виконання.

А вздовж дорогиготелі стоять…

Де ж зможуть перепочи-ти подорожні після далекоїдороги? Уздовж автошля-хів, якими рухатимутьсяфани, та поблизу пунктівперетину кордону розташо-вано 80 засобів розміщення,які одночасно здатні при-йняти понад 4 тис. гостей. ВУжгородському районі цесанаторний комплекс «Де-ренівська купіль». Торікввели в експлуатацію пер-шу його чергу, невдовзі ста-не до ладу друга. Заверши-ли будівництво санаторно-оздоровчого комплексу«Термал-Стар». На черзітут введення в дію басейнівна базі термальної міне-ральної води, а також вели-кого розважального центру.Найкращі готелі на трасі,яка веде від Чопа до Києва іпочинається саме в цьомурайоні, — «Європа», «Пра-га», «Олімп» і чимало інших.

У Мукачівському районіперелік закладів на тій са-мій євротрасі або за кількакілометрів також значний.Основні — готельно-ресто-ранні комплекси «Червонагора», «Магнат», «Тропік»,«Золоті Ворота», «Корал»,«Карпатський мисливець»,«Троянда Карпат», «Со-нячні Карпати», «Зірка».Лише торік до цього спискудодалися нові комплекси:«У Джона», «Мулен руж»та «Weekend».

Розраховані на європейцяяк із туго набитим, так і зпласким гаманцем об’єктина території наступних натрасі районів — Сваляв-ського та Воловецького. Упершому це «Chalet» і «Рей-карц Поляна», а також чис-ленні оздоровниці Долиникурортів. У другому — ви-шуканий мотель «Наталі».

Ті туристи, які курсува-тимуть іншою автомагіс-траллю Мукачеве — Рога-тин, зупинятимуться наоб'єктах у Берегівському,Хустському, Тячівськомута Рахівському районах. Упершому з них триває мас-штабна реконструкція на-вчально-тренувальної бази«Закарпаття» з басейномна термальній воді. Торік урайцентрі став до ладу роз-важальний комплекс«Жайворонок» із басейна-ми та атракціонами на базігарячих природних дже-

рел. У другому зі згаданихрайонів відчинив двері го-тель VIP-класу «Гніздо го-лубки». Тут можна зупини-тися і на базах відомої ку-рортної зони Шаян.

На Тячівщині на гостей іучасників європершостічекають фешенебельний«Боркут» і доступніший зацінами «Водограй». У пер-шому — купання в родоно-вих ваннах, у другому —катання на катамаранах.На Рахівщині зустрічаютьготель «Європа», турком-плекси «Тиса» та «Едель-вейс». Одержать своє і лю-бителі екстремальних від-чуттів, переночувавши нависоті півтора кілометра вміні-готелях полониниДрагобрат. У цьому районіпоблизу села Ділове тра-диційною є зупинка білясимволічного знака, вста-новленого в другій полови-ні XIX століття, — «ЦентрЄвропи». Тут є вся інфра -структура для прийманнявеликої кількості туристів.

Облаштовані автостоян-ками та місцями тимчасово-го відпочинку туристів го-тельні комплекси «Карпат-ський мисливець», «Золотагора», «Затишок», «Chalet»,«Наталі». Біля кожного зних є пункти продажу суве-нірної продукції. Дізнавати-ся про місця для зупинокможна із карт-схем, які бу-дуть доступними кожномутуристові.

Üdvözlet! Ahoj!Bine ati venit!Guten Tag!..

Мовним різноголоссям ві-татимуть прибулих з-закордону біля самого в’їзду вУкраїну закарпатські во-лонтери. Родзинкою є те, щорозмовлятимуть вони з гос-тями рідними їм мовами безжодного акценту. Бо це за-карпатські угорці, словаки,румуни, німці. Представни-ки національних меншинцих народів проживають уЗакарпатті компактнимигрупами і, звичайно, доско-нало володіють як рідною,так і українською мовами.

Молодих людей, які во-лодіють кількома мовами, атакож студентів кафедртуризму Ужгородськогонаціонального та Мукачів-ського державного універ-ситетів почали готувати доволонтерської роботи за-здалегідь. Вони будуть ек-скурсоводами, гідами-пе-рекладачами, що підкріп-люватиметься докумен-том-дозволом на правоздійснення туристичногосупроводу. Нині в областівидано 125 таких дозволів.Замовити послугу можнабуде, скориставшись попе-реднім замовленням черезмережу туристичних ін-формаційних центрів.

Інфоцентри —це і довідки,й імідж

Інформаційно-туристич-них центрів в області ство-рено 17, є одна філія. За їх-

ньої допомоги гості дізна-ватимуться про те, кудиїхати, де розташовано ту-ристичні атракції. Діютьвони в тих містах і райо-нах, які мають найбільшийпопит у мандрівників, ітам, де очікуються най-більші їхні потоки. Скажі-мо, останні два інфоцентристворено на території Кар-патського біосферного за-повідника та в селі ШаянХустського району.

Потоки угорських уболі-вальників єднатиме в за-гальну ріку Центр україн-сько-угорського регіональ-ного розвитку. Створений урамках реалізації проекту,який підтримує головнеуправління з питань євро-пейської інтеграції, зов-нішньоекономічних зв’яз -

ків, туризму та курортівЗакарпатської обл -держадміністрації, він ко-ординуватиме діяльністьмережі 15 туристично-ін-формаційних центрів удвох країнах.

Свій внесок роблять ви-давці та поліграфісти. Вониготують флаєри та буклетиз інформацією про шляхо-ву інфраструктуру, закла-ди розміщення, інформ -центри та місця масовоговідпочинку, розташованівздовж автомагістралей.Їхня продукція — це що-річний каталог «Закарпат-ські села запрошують навідпочинок», довідник«Ужгород», туристичні пу-тівники та довідники.

У боротьбі за туристажоден вид рекламної таіміджевої продукції не бу-ває зайвим, тож своє словосказали теле- та кіноопе-

ратори. Торік вони відзня-ли презентаційний відео-ролик про Ужгород, а та-кож стрічку (трьома мова-ми) про мережу інформ -центрів. Створені також ві-деострічки про фестивалі,замки та природні атракціїЗакарпаття.

Як потрапитина «Угорськевесілля»?

— На узбіччях доріг роз-містимо інформаційністенди, — сказав началь-ник управління туризмуЗакарпатської облдержад-міністрації ОлександрМарченко. — На них бу-дуть відомості про готелі,природні атракції, пам’ят-ки історії та культури.

Нестандартно підійшлидо цього на Виноградівщи-

ні. Поряд зі звичайнимивказівниками біля

історичнихпа м’я ток тут

готують щитибіля музейних за-

кладів. А ще — біляв’їзду до сіл Дюла,

Тисобикень,Пийтерфолво,

Форголань,Фертешолмаш,Велика Паладь,

Нове Село та Кара-чин їхні назви

прикрасятьстаровинни-ми гербами.

Закарпатці роз-робили понад 100

туристичних мар-шрутів, деякі з

яких промарковано за ра-хунок міжнародних гран-

тових програм. Найбіль-ший інтерес викликають

тематичні, як-от «За-карпатський ту-

ристичний»(кон цепція

пішохіднихекотуристичних

шляхів загальною протяж-ністю майже 380 км), «Гас-трономічний» (представляєкулінарну майстерність тасмакову гаму 9 національ-них кухонь населеннякраю), та інші «шляхи» —«винний», «військовий»(один приурочений до 70-річчя проголошення Кар-патської України, іншийознайомлює з «Лінією Ар-пада»), «гуцульський» (по-казове вівчарське госпо-дарство на полонині). Най-свіжішими є розроблені в2011-му «Кавовий шлях»(традиції кавоваріння у За-карпатті з дегустацією на-поїв) та «Угорське весілля».

Маршрутом маршрутівстане так званий Карпат-ський туристичний шлях.Проходитиме територієюСловацької Республіки(Кошицький край) та Ук-раїни (Закарпатська об-ласть) і об'єднає все найці-кавіше.

Черг на кордоніне буде

Митники першими зус-трічають гостей, і провод-жають їх також вони. Томувід них залежить дуже ба-гато, щоб гості захотілиприїхати ще не раз. Біль-шість футбольних уболі-вальників та туристів їха-тимуть у Львів через між-народні пункти пропуску«Тиса» та «Ужгород».

— Прийнято принциповерішення, що для вболі-вальників виділятиметьсядодаткова смуга руху, —розповідає начальник Чоп-ської митниці ОлександрПохилько. — На митномупосту «Тиса» вантажівкиїхатимуть у реверсномурежимі, так звільнимо ок-рему смугу для автобусів.А на «Ужгороді» проблемвзагалі не виникатиме: тамдостатньо смуг, аби однувиділити для гостей Євро-2012.

Закарпатські митникиопрацьовують із угорцямиможливість огляду на од-ному боці кордону. Тобтопри в’їзді в Україну при-йматиметься угорськийвисновок, і навпаки: у зво-ротному напрямку — ук-раїнський контроль.

Уперше митна службапідписала угоду про інфор-мування про надзвичайніподії. Такою вважаєтьсявипадок, коли транспортзатримується на пунктіпропуску 2 години. Це стаєприводом для контактустарших змін з обох боківкордону. Через дві годинивже спілкуватимуться на-чальники митних постів,ще через дві — вирішуютьначальники митних органів.

Турбує наших митниківнизька пропускна спро-можність мосту через Тисуна однойменному пунктіпропуску. Непокоять і три-валі часові витрати для ог-ляду машин в угорськихколег (вони істотно відріз-няються від українськихнормативів), потреба ска-нування вантажівок у сло-вацьких.

— Проте в екстрених ви-падках ми досягаємо кон-сенсусу, — додає Олек-сандр Похилько.

Сьогодні 120 працівниківмитної структури офіційноотримують додаткові кош-ти за знання іноземної мо-ви. До них прибуває попов-нення — 50 випускниківпрофільної академії, яківолодіють англійською.Тож мовного бар'єру не ви-никатиме.

Щоб було спокійне жит-тя в уболівальників, у по-силеному режимі відпра-цьовують нештатні ситуа-ції правоохоронці. З особо-вим складом управліннявнутрішніх справ прово-дяться командно-штабні татактико-спеціальні на-вчання. Мета — відпрацю-вання завдань із локаліза-ції групових порушень гро-мадського порядку під часпроведення футбольнихматчів. А ще працівникиміліції активно оволодіва-ють англійською мовою.

Придорожній мотель — оаза для мандрівникаЗУСТРІЧАЙМО. Очікується, що приблизно половина закордонних уболівальників прямуватиме на матчі через Закарпаття

Як пройти до Центру Європи?

Говерла варта не тільки підкорювання, а й милування

Фот

о ав

тора

Фот

о ав

тора

12 урядовий кур’єрwww.ukurier.gov.ua

www.ukurier.gov.ua24 лютого 2012 року, п’ятниця, № 36 13

Події та коментарі

«Важко в навчанні — легко в бою»УРОЧИСТОСТІ. Цитуючи Олександра Суворова, Президент закликав курсантів Київськоговійськового ліцею ім. Івана Богуна стати справжніми захисниками Вітчизни

Катерина МАЦЕГОРА,«Урядовий кур’єр»

Вітаючи ліцеїстів тавикладачів з Днем за-

хисника Вітчизни, ВікторЯнукович наголосив: «Са-ме вам, вихованцям лі-цею, продовжувати слав-ні військові традиції на-шого народу. Ви складетеПрисягу на вірність Ук-раїні під військовимизнаменами, що дісталисянам у спадок від прапра-дідів. На ваші плечі ляжевідповідальність за за-хист миру, незалежностіта цілісності держави».

Окресливши значи-мість Збройних cил у за-безпеченні внутрішньої ізовнішньої стабільності,миру та спокою для укра-їнців, глава держави ска-зав про необхідність про-тидіяти противнику невійськовими засобами, астратегією стримування,локальними спецопера-ціями з використаннямусього арсеналу політи-ко-дипломатичних, роз-відувальних, інформацій-но-психологічних, еконо-мічних та екологічних за-собів впливу.

«Глобальна фінансово-економічна криза загос-трила весь спектр про-блем, пов’язаних із конку-

ренцією за стратегічні ре-сурси розвитку, що поде-куди провокує спробирозв’язати породжені неюпроблеми воєнними засо-бами. Україна має бути го-това протидіяти таким за-грозам. Радикальна ре-форма та модернізаціяЗбройних cил є імперати-вом політики національноїбезпеки», — пояснив Пре-зидент.

Оскільки військова ре-форма втілюється разом зіншими, вона має відбува-тися з урахуванням спів-відношення їхньої пріо-ритетності та необхіднос-ті нейтралізувати як за-грози національній безпе-ці країни, так і оборонікраїни. За словами Пре-зидента, ледь не всі видиозброєнь армії протягом2012-2015 років будуть чито замінені, чи то модер-нізовані.

А серед головних цілейвійськової реформи главадержави назвав створеннябоєздатної, мобільної, оп-тимальної за кількістю оз-броєння та чисельністюособового складу армії, за-провадження сучасноїсистеми мобілізаційноїпідготовки та мобілізації,адаптацію бюджетних ме-ханізмів у сфері оборонидо сучасних потреб ЗСУ та

фінансових можливостейдержави. З огляду на не-обхідність таких дій, убюджеті на 2012 рік збіль-шено фінансування укра-

їнської армії майже на 3млрд грн.

«Одним із пріоритетівфінансування є модерні-зація армії. І передовсім

це оновлення озброєння»,— резюмував глава дер-жави, додавши, що цього-річ збільшено витрати накупівлю і ремонт військо-вої техніки та зброї. А про-тягом 2014-2015 рр. видат-ки на технічну модерніза-цію військ ще зростати-муть.

До планів влади входитьі оптимізація кількості уп-равлінських структур,бойових з’єднань і частин,вивільнення ЗСУ від не-придатного для викорис-тання рухомого та нерухо-мого військового майна,об’єктів інфраструктури.

Президент запевнивприсутніх, що видатки напереозброєння військзростатимуть на 25 —30%, а на бойову підготов-ку — на 15%. Грошове за-безпечення військовос-лужбовців збільшувати-меться також, вирішува-тиметься питання із на-данням їм житла.

Витримавши паузу, Вік-тор Янукович наголосив:«Окрім суто військових,фінансових і технологіч-них аспектів, я виділяюще гуманітарний — якключовий для успіху вій-ськової реформи». Томуглава держави дав зав-дання Міністерству оборо-ни створити проект Пре-

зидентського кадровогорезерву для ЗСУ, аби гіднівипускники вчилися нада-лі у найкращих військовихосвітніх закладах світу.

Завершив виступ Пре-зидент із оптимізмом. Ос-кільки наступного рокуКиївському військовомуліцею виповниться 70, бо-гунівці мають пам’ятатизаповідь: «Важко у на-вчанні — легко в бою!».Тож Президент закликавкожного присутнього до-класти зусиль, щоб ЗСУбули реальним захисни-ком свободи народу і тери-торіальної цілісності дер-жави.

Глава держави такожознайомився з роботою лі-цею імені Івана Богуна,його історією, особливос-тями виховання та на-вчання ліцеїстів. Він огля-нув навчальні класи,їдальню, ознайомився зсоціально-побутовимиумовами проживанняюнаків та відвідав кімна-ту-музей Тараса Шевчен-ка.

Насамкінець Президен-тові вручили відзнаку Ки-ївського військового ліцеюім. Івана Богуна. А у Книзіпочесних гостей ліцеюВіктор Янукович залишивзапис та сфотографувавсяіз курсантами на згадку.

Оксана МЕЛЬНИК,«Урядовий кур’єр»

Стан 11-річного Анд -рій ка Царинського зі

Сколівщини, якого з опі-ками понад 80 % тіла до-ставили зі Львова до опі-кового центру «ШрайнерсГоспітал» у Бостон(США), — важкий, пові-домив заступник головно-го лікаря з хірургічної ро-боти 8-ї комунальної мі-ської клінічної лікарніЛьвова Ігор Стоянов-ський. Наразі пацієнт пе-ребуває у відділенні ін-тенсивної терапії, де зайого життя борються лі-карі клініки. Інформаціюпро стан хлопчика львів-ським лікарям щодня на-дає анестезіолог дитячогошпиталю у Бостоні, про-фесор Гарвардського уні-верситету Геннадій Фу-зайло.

Андрійко вже перенісдві складні і тривалі опе-рації. Під час першої, якатривала понад 6 годин,було максимально висіче-но глибоко обпечену шкі-ру, а під час наступної ті-

ло дитини повністю очис-тили від некротичнихтканин. Відтак зменшеноризик, що організм хлоп-чика може постраждативід токсичної дії продук-тів розпаду. В американ-ській клініці застосувалипроцедуру, яка не маєаналогів в Україні: вонизакрили рани кріоконсер-вованою шкірою людини.Вона протягом трьох мі-сяців виконуватиме фун-кцію захисного бар’єрувід можливого інфікуван-ня. В опіковому центрільвівської лікарні з цієюметою використовуютьпідготовлену шкіру спеці-альної породи свиней, од-нак вона може захищатитіло значно менший відрі-зок часу: від кількох го-дин до кількох днів.

Щоб не марнувати час,Рада директорів бостон-ської клініки вже післяпершої операції прийня-ла рішення про наданнякоштів для вирощуваннявласної шкіри пацієнта.Для її культивування бу-ли взяті здорові клітинишкіри Андрія і почався

процес вирощування.Триватиме культивуван-ня близько 8 тижнів, ад-же для пересадки Ан-дрійкові необхідноблизько 10 тисяч квад-ратних сантиметрів шкі-ри.

— Це процедура, якійза якістю немає аналогів вУкраїні. В нас ця техноло-гія лише на стадії розроб-ки. В майбутньому цяшкіра має бути викорис-тана для закриття ран, —розповів Ігор Стоянов-ський.

Американська клінікане лише надала фінансидля культивування шкі-ри пацієнта (процедураобходиться у кілька со-тень тисяч доларів), а йповністю взяла на себевсі витрати на лікуванняпостраждалого. А вонодуже недешеве: палатаінтенсивної терапії в лі-карнях такого профілюкоштує в середньому 8тисяч доларів за добу.Тож лікування Андрійкакоштуватиме близько 1мільйона доларів. Хочарахувати зарано: західні

лікарі не беруться про-гнозувати терміни оду-жання та шанси малогопацієнта. В медицині, засловами Ігоря Стоянов-ського, про гарантії чишанси намагаються не го-ворити, доки дитина пе-ребуває у реанімаційно-му відділенні.

Поруч з Андрійком пе-ребуває його дядько і опі-кун Ростислав Федунець.Лікарі впевнені, що йогоприсутність і добротастануть надійними поміч-никами у лікуванні хлоп-чика. А щоб не травмува-ти зайвий раз психіку ди-тини, якій довелося стіль-ки пережити, йому досі несказали, що страшна по-жежа, яка сталася в нічна 4 лютого в оселі їхньоїродини, забрала життявсієї його сім’ї. А поки ор-ганізм хлопчика і лікарібостонського шпиталюборються за його життя, урідному селі Андрійка йхрамах Львівщини всі не-байдужі до чужого горямоляться за одужаннянашого маленького края-нина.

За життя Андрійка борютьсябостонські лікаріМИЛОСЕРДЯ БЕЗ КОРДОНІВ. Андрію Царинському, єдиномуз великої родини з віддаленого карпатського села Долинівка,хто залишився живим після пожежі, у бостонській клініцізробили вже дві операції

Чи знайде Принц свою Попелюшку?

Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»

СТАТИСТИКА. Фахівці Укрдержреєстру оприлюднили ек-склюзивні статистичні дані за 2011 рік. Отже, по всій Українітата й мами офіційно зареєстрували народження 505754 ма-люків, що на 1% більше, ніж торік. Актів цивільного стану просмерть зареєстровано 664589, що на 4,8% менше, ніж у 2010-му. І хоч смертність у середньому по Україні, на жаль, переви-щує народжуваність, у деяких областях все ж є позитивний ба-ланс. Так, у Чернівецькій області народилося на 1,4% більшелюдей, ніж померло, на Волині — на 5,8%. Попереду всіх жестолиця — на 16% та Закарпаття — на 21%.

Що ж до імен, які обирали батьки для своїх нащадків у 2011-му, найпоширенішими, за словами Олени Завгородньої, на-чальника відділу правової допомоги Департаменту у справахцивільного стану громадян Укрдержреєстру, були для хлопчи-ків Денис, Дмитро, Максим, Артем, Назар, Данило, Роман, длядівчаток — Анастасія, Дарина, Аліна, Ангеліна, Софія, Христи-на, Марія. Привертають увагу рідковживані імена, серед якиххлоп’ячі — Яромир, Радомир, Злат, Платон, Нестор, Климен-тій, Серафим, Аристарх, Амфілохій. Те, що в сучасних батьківнасправді бурхлива фантазія, доводять такі імена, як Мушка,Леонардо Давінчі, Алітрохан і навіть Принц.

Дівчаток же почали знову називати забутими старовиннимиіменами Варвара, Глафіра, Соломія. Серед запозичень — Атія,Жасмін, Ауріка, Алсу, Мадонна, Каміла. Не кожні батьки відва-жаться назвати свою донечку Ізумрудою, Іорданою, Березою,Принцесою, Радістю, Попелюшкою, Шехерезадою, Росіяною,Грацією, Весною, Квіткою, Калиною, і все ж такі сміливці є.

Ольга Почекіна, начальник відділу нормативно-правового таметодичного забезпечення діяльності органів державної реєс-трації актів цивільного стану Укрдержреєстру уточнила, щобатьки в принципі мають право назвати дитину так, як вони ба-жають. Єдині обмеження, це правопис імені — тільки україн-ськими літерами, та його довжина — не більше подвійного. Се-ред таких найпопулярніше жіноче ім’я Анна-Марія.

Вітчизняне законодавство передбачає, що ім’я дитина отри-мує за згодою обох батьків. А що робити, коли між татом і ма-мою виникає спір щодо імені сина або дочки? Олена Завгород-ня пояснила, що у таких випадках батьки можуть звернутьсядо органів опіки і піклування або до суду. І вже офіційні органи,керуючись у першу чергу інтересами дитини, вирішать, на чиюсторону пристати.

А ще цікаво, коли малюк, якого батьки минулого року назва-ли, скажімо, Принцем, підросте та почне заглядатися на дівчат,чи вдасться йому серед сотень жінок відшукати свою Попе-люшку? Чи він обере Принцесу?

Майбутнім офіцерам вальс не завадитьФ

ото

Aнд

рiя

МO

СIЄ

НК

A

www.ukurier.gov.ua урядовий кур’єр16

Засновник — Кабiнет Мiнiстрiв УкраїниРеєстрацiйне свiдоцтво КВ № 2 вiд 12 квiтня 1994 року

Передплатнi iндекси «Урядового кур’єра» — 61035, 40227 (пiльговий)

Головний редактор — Сергiй БРAГAПерший заступник головного редактораЛеонiд СAМСOНЕНКOЗаступники головного редактора:Зоя РOМAН, Лариса УСЕНКО Вiдповiдальний секретар Iван ГРOМ’ЯК

Aдреса в Iнтернетi: www.ukurier.gov.uaАдреса редакцiї: 01008, Київ, вул. Садова, 1Телефон для довiдок: 253-12-95.Телефони вiддiлу реклами: 253-55-09, факс: 253-72-91, 253-34-78, e-mail: adv@ukcc.com.ua«Урядовий кур’єр» виходить у вiвторок, середу, четвер,

п’ятницю та суботуЗам. № 23559. Тираж 51081

Листування з читачами тiльки на сторiнках газети.

Вiдповiдальнiсть за достовiрнiстьiнформацiї та реклами несуть автори

та рекламодавцi.Набрано i зверстано у комп’ютерному

центрi «Урядового кур’єра». Друк: ТOВ «Мега-Полiграф»,

04073, Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14www.mega-poligraf.kiev.ua

ПОГОДА НА ЗАВТРА

Укргiдрометцентр

ТЕМПЕРAТУРA ПO OБЛAСТЯХ УКРAЇНИНA 25 ЛЮТОГО

Oбласть Нiч ДеньКиївська +2 -3 0 +5Житомирська +2 -3 0 +5Чернiгiвська +2 -3 +2 -3Сумська -2 -3 +2 -3Закарпатська -2 +3 +3 +8Рiвненська +2 -3 0 +5Львiвська -2 +3 +1 +6Iвано-Франкiвська -2 +3 +1 +6Волинська +2 -3 0 +5Хмельницька +2 -3 0 +5Чернiвецька -2 +3 +1 +6Тернопiльська +2 -3 0 +5Вiнницька +2 -3 0 +5

Oбласть Нiч ДеньЧеркаська +2 -3 0 +5Кiровоградська +2 -3 0 +5Полтавська +2 -3 +2 -3Днiпропетровська +2 -3 0 +5Oдеська -2 +3 +4 +9Миколаївська +2 -3 +3 +8Херсонська +2 -3 +3 +8Запорiзька +2 -3 +1 +6Харкiвська +2 -3 0 +5Донецька +2 -3 0 +5Луганська +2 -3 +2 -3Крим -2 +3 +3 +8Київ -1 +1 +2 +4

ВІСТІ ЗВІДУСІЛЬ

Світлана ГАЛАУР,«Урядовий кур’єр»

Трибаневий витвір хар-ківських зодчих

з’явився торік напередодніДня міста в одному з най-улюбленіших куточків від-починку — Саржиномуяру. Його загальна площастановить 371,5 кв. м, висо-та — 25 м, розрахований

він на 200 парафіян. Цейхрам унікальний тим, щовиконаний з дерева і каме-ню в російському архітек-турному стилі. Як ствер-джують фахівці, будівляподібної архітектури є ли-ше на території Святогір-ської лаври.

Нагорі — храм,унизу — купіль

Освячено новий храм начесть ікони Божої Матері«Відрада» (або «Втіха»),яка перебуває в стародав-ньому Ватопедському мо-настирі на горі Афон. Іко-ну цю вважають чудодій-ною. За легендою, 21 січня807 року зображена на іко-ні Богоматір звернула свійлик до ігумена монастиряй попередила його про на-пад розбійників. Завдякицьому напад було відбито,а обійстя врятовано. Відто-ді ікона отримала свою на-зву, а образ Богоматері наній має велику популяр-ність серед вірян.

— Від початку розгляда-ли ідею зведення в Харковідерев’яного храму одногодня, — розповідає голов-ний архітектор міста, одинз авторів проекту СергійЧечельницький. — Голов-не її завдання полягало втому, щоб розпочати будів-ництво до сходу сонця і за-вершити до заходу, аби не-чиста сила не встигла осе-

литися у споруді вночі. Алецю ідею ми відкинули яктаку, що не відповідала ос-новним нашим вимогам:будувати храм не швидко,а надійно — на віки.

Потім, за словами СергіяЧечельницького, посталоще одне не менш складнезапитання: де в Харковіспорудити дерев’янийхрам? Відповідь на ньоготеж знайшлася, як тількиархітектор зрозумів, щотакому храму не місце се-ред кам’яних будинків.

— Дерев’яний храм, якжоден інший, тяжіє до жи-вої природи — лісу, парку,води. Тому серед багатьохпропозицій я зупинився наСаржиному яру, де все цеє. Крім цього, в Саржиномуяру традиційно відзнача-ють зимове свято Хрещен-ня Господнього, під часякого освячують воду вмісцевому джерелі, а всіохочі випробовують силувіри, занурюючись у кри-жану воду. І саме це місцеможна вигідно прив’язатидо храму.

З аргументами головногоархітектора погодилися всізамовники: місцева влада,меценати і настоятельотець Ігор. Так на найви-щому місці постав де-рев’яний храм, а внизуспорудили купіль у вигля-ді хреста. Побудували білянеї роздягальні, встанови-ли паркові лавки, туалети,зробили підсвітку води.

Одне слово, реконструюва-ли всю зону відпочинку,прикрасивши її чудовимкомплексом, який завер-шується унікальною куль-товою спорудою.

— Вона складається здвох залів — храму ниж-нього і верхнього, — зазна-чає Сергій Чечельницький.— Нижній, звичайно ж,споруджений із каменю, ботам насипний грунт і палі.Верхній — із дерева. Якщоговорити про весь храм, тоце вельми складна інже-нерна споруда.

Однак про такі тонкощізнають лише фахівці. А па-рафіяни, жителі й гостіпершої столиці бачать ли-ше чудовий дерев’янийхрам, який встигли вжесправедливо наректи пер-линою сакральної архітек-тури.

Цікаві тим,що православні

Загалом за роки неза-лежності в Харкові побу-

довано низку культовихспоруд різних конфесій.Серед них — вірменськийі один з найбільших у Єв-ропі буддистський храми,споруджується мечеть.Збудовано також багаторосійських і українськиххрамів. Передовсім це по-яснюється тим, що в містіактивно відроджують на-ціональні культури і висо-

ку майстерність харків-ської школи сакральноїархітектури. За словамиголовного архітектораХаркова, новий храм начесть ікони Божої Матері«Відрада», який нещодав-но побудували, вже встиготримати низку нагород.Ще один храм-новобудо-ва СвященномученикаОлександра також маєнагороди, зокрема й Гран-прі, одержане на прес-тижній вітчизняній вис-тавці-конкурсі сакраль-ної архітектури.

— Таких православнихцерков, як у Харкові, не-має в Європі, — ствер-джує Сергій Чечельниць-кий. — Оскільки там зде-більшого проживають ка-толики, очікується, щотуристи, які приїдуть донас під час Євро-2012, ви-являтимуть великий ін-терес до культових пра-вославних споруд, особ-ливо до дерев’яної архі-тектури, яка тепер такожпредставлена у першійстолиці.

Там, де очищається душаВАРТО ПОБАЧИТИ. Серед унікальних православних спорудХаркова, які запропонують оглянути гостям Євро, особливе місце посідає новий дерев’яний храм

Новий дерев’яний храм у Саржиному яру — слобожанська перлина сакральної архітектури

Фот

о ав

тора

Змагатимуться не тількифутболісти, а й … скульптури

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО для «Урядового кур’єра»

Уявіть конкурс скульп тур, виготовлених з таких субстанцій,як автошини, нафта, повітронепроникні тканини, дро в’я не

вугілля, живі пташки, свіжа трава… Це Kyiv Sculpture Project за-прошує вас на обрання кращих мистецьких просторових робіт.

Благодійна фундація «Спільна мета», яка організувала першийНаціональний конкурс міської скульптури, здійснює до Евро-2012Міжнародний мистецький проект того ж профілю. Він має на метіінтеграцію новітнього українського мистецтва в світовий кон-текст. Фундація залучила до масштабної виставки-конкурсу Не-залежну платформу «Кадигроб і Тейлор арт-проект» та Фунда-цію Воронова. Отож, з 2 червня по 2 липня 2012 року в столиціпройде Перший Міжнародний фестиваль сучасної скульптури. Вботанічному саду ім. Гришка на березовій алеї будуть виставлені20 конкурсних скульптур, а також знакові роботи ХХІ століттямитців зі світовим ім’ям. У Києва передбачена можливість отри-мати кращим скульптурам постійну прописку в ботанічному саду.

Про рівень фестивалю свідчить той факт, що партнером KyivSculpture Project буде найбільший у Європі парк скульптур в ан-глійському Йоркширі. Куратор цього парку Хелен Фібі стала со-куратором київського проекту.

Призовий фонд Kyiv Sculpture Project — 11 тисяч євро. Кращімолоді скульптори, яких визначить міжнародне журі, будуть запро-шені до стажування в майстерні скульптора світового рівня та дорезиденції в Йоркширі. І якщо ці переможці будуть оголошені 30червня, то вже на прес-конференції 16 лютого в готелі «Інтеркон-тиненталь» спеціальний приз за найзмістовніше запитання отри-мала студентка факультету мистецтвознавства МІХМД ім. С. ДаліТетяна Куршакова. Вона виборола право відвідати парк скульпту-ри в Йоркширі. За версією видання «Файненшл таймс», це най-кращий скульптурний парк світу. Щорічно його відвідує 340 тисячтуристів.

ОТЖЕУ конкурсі робіт взяли участь усі охочі. Було отримано 297 за-

явок з 39 країн, 135 з України. Перемогли 16 робіт з 7 країн. 9робіт наших співвітчизників. Серед них Жанна Кадрова та Олек-сій Сай.

І ще деякі цифри: найдорожча робота у виробництві коштує175 тисяч євро, а найдешевша — 300. Найвища скульптура по-над 12 метрів, найважча — 82 тонни. Наймолодшому скульпто-ру 19 років, найповажнішому — 73.