Події та факти - AtomNews.Info · 2014-02-07 · успішно провели операцію "Новорічна ялинка" і запобігали екологічній

Увага на рівніВ 2010 році села Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської облас-ті проголошено Президентом України зоною надзвичайної екологічної ситуації. Відтоді Мінприроди здійснює вивезення відходів гек-сахлорбензолу з полігона в зоні консервації Домбровського кар’єру в Калуському районі та з Калуського полігона.

Наші гроші2010-2012 рр. – для вивезення відходів гек-сахлорбензолу з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та інших фондів виділено 750 млн грн. 2013 р. – заплановано і здійснено робіт ще на 280 млн грн.

Вага екологічного лиха29,4 тис. тонн відходів гексахлорбензолу ви-везено за 2010-2013 роки,~8 тис. тонн вивезено за 2013 рік.

Відходи вивезли, забруднення залишилосьОстанні заміри забруднюючих речовин Держ-екоінспекцією України в р. Кропивник (створ 400 м нижче хвостосховища №2):- вміст хлоридів - 10039 мг/дм3 (перевищення ГДК у 29,5 раза),- вміст сухого залишку - 25784 мг/дм3 (пере-вищення ГДК у 22,6 раза).

Вміст забруднюючих речовин у р. Сівка (створ 500 м нижче Домбровського кар'єру):- вміст хлоридів - 55621 мг/дм3 (перевищення ГДК у 159,4 раза);- вміст сухого залишку - 112260 мг/дм3 (пере-вищення ГДК у 101 раз) - Концентрація зали-шається стабільно високою.

У річках Лімниця, Млинівка та Сапогів пере-вищень вмісту хлоридів і сухого залишку не виявлено

Події та фак ти

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/ VisnikEkologichnoiBezpeki

Генна інженерія — просто техно-логія, причому багатообіцяюча, тому не варто боятися абреві-атури ГМО, запевняє чи-тачів «Екопогляду» наш дописувач Олександр Данковський на стор. 46.

Де і як знищують довкілля – шукайте на стор. 4.

Екологічний нагляд і контроль у 2013 році: цифри і фак-ти – стор. 10.

Мінприроди визначилось з пріоритетами на 2014 рік. Ними стануть проблеми минулого року. Стор. 12.

Новини регуляторної політики в Україні – стор. 30, у світі – стор. 26.

Про український фантом лісової політики читайте в матеріалі постійного автора «Екопогляду» Вікторії Ма-лярчук. Стор. 34.

Уроки з судової практики. Стор. 40.

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 55

Від РЕ д акЦіїЕкоПогляд № 1 ‘2014

Головний редактор:Ельдар САЛІМОВ

Заступник головного редактора:Ілона Заєць

Над випуском працювали:Ельдар Салімов, Ілона Заєць, Олексій Суслін, Лара Гуріна, Олександр Данковський

Консультанти:

Олег Картавцев,

Марина Салімова,

Олексій Хабатюк,

Ольга Кошарна,

Вікторія Малярчук,

Інна Яреськовська,

Світлана Берзіна

Видавець:

ТОВ «АСІЗ»

Директор:

Ельдар САЛІМОВ

тел./факс: (044) 360 58 55

тел.: +38 067 234 81 27

http://ecopoglyad.com

Адреса редакції:01011, Київ, вул. Рейтарська, 19ател.: +38 067 952 24 34

Адреса для кореспонденції:03150, м. Київ, а/c 373

Консультант з юридичних питань:Інна ЯРЕСЬКОВСЬКАтел.: (093) 457 02 03e-mail: [email protected]

Надруковано в типографіїТОВ «Вістка»,01042, Київ, пер. Новопечерський, 5

Керування накладами «Вісника Екологічної безпеки» здійснює Здійснює ТОВ "Агентство сучасного інформаційного забезпечення"Керівник відділу передплати та доставки Марія МАКСИМОВИЧЗ питань передплати звертатись за телефоном:(044) 360 58 55

Періодичність: 12 разів на рікВидання зареєстрованоМіністерством Юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстраціюКВ 18332-7132P, від 14.11.2011Передплатний індекс: 89797Підписано до друку: 3.02.2014Наклад: 29 000 екз.

З питань співробітництва та реклами звертатися за тел. +38 067 952 24 [email protected]

Всі матеріали, що розміщені на правах реклами, які позначені значком ®, редакція відповідальності не несе

Вітаю, шановні колеги! Інакше хотілося б розпо-чати перший номер року, але маємо те, що маємо. У січні в країну нарешті прийшла зима, та спека лише у столиці, на вулиці Грушевського. Внизу - че-рез палаючі шини, нагорі – через перипетії в Каб-міні та Верховній Раді. Втім, те, що відносно безкарно відбувається на Грушевського, в інших місцях чинити не можна.

Держекоінспекція на-лаштована на робочий рік рішуче. Зрештою, як і весь держапарат нашої кра-їни. У Держгеонадра нарешті призначено керівника без приставки в.о. – Романа Сторожева. Своє перше інтерв’ю на новій посаді він дав «Екопогляду». Загалом у цьому номері багато прямої мови. Своїми очікуван-нями від влади та власними екологічними планами на 2014 рік з нашими читачами діляться найбільші укра-їнські компанії – «Нафтогаз України», «Метінвест» та ДТЕК, Shell. На жаль, на відміну від бізнесу аналогічне опитування проігнорували без переконливих аргумен-тів усі громадські організації, крім ВГО «Жива планета». Вочевидь, вони настільки перейнялися сумнозвісними законодавчими змінами від 16 січня та тим, що відтепер за їхніми доходами зможуть стежити, що забракло часу на спілкування з нами. Однак сподіваємось, що дізна-тися про їхні побажання екологічним відомствам нам з вами вдасться вже у наступному номері.

Наш постійний дописувач Вікторія Малярчук з’ясувала для вас особливості лісової політики в Україні, яка, на думку експертів, більш скидається на фантом. Але пер-спективи є, їх не може не бути.

Неочікуваний висновок щодо вживання ГМО зробив наш дописувач Олександр Данковський. Шукайте па-ліндром «Не гни татин ген» на останніх шпальтах.

І наостанок. Часи наразі дивні, і радикальні зміни від-буваються дуже швидко. Тож не виключено те, що нічо-го не виключено. Бережіть себе та своїх близьких.

З повагою,Головний редактор Ельдар Салімов.

ЗмістНайбільші компанії

діляться очікуваннями від влади в сфері екології

Перше ексклюзивне інтерв’ю на посаді голови Дер-жавної служби геології та надр України Роман Сторожев дав «Екопогляду». Про реформу Держгеонадра читайте на стор. 12.

У 2013 році Державна екологічна інспекція мала чима-лі здобутки у роботі: здійснено більше перевірок, ніж у 2012 році, зафіксовано більше порушень, і, відповідно, накладено більше штрафних санкцій за порушення ви-мог природоохоронного законодавства. Але кількість відшкодованих збитків, завданих довкіллю і державі, за-лишається мізерною – на заваді стоїть судовий збір, за відміну якого Держекоінспекція бореться вже не перший рік. Стор. 6.

Екологічна освіта – інструмент сталого розвитку, пере-конані у Мінприроди. Де і як застосовується цей інстру-мент читайте на стор. 42.

В Україні насправді чудово розвинена система контр-олю екологічного правозастосування. Не кожна навіть європейська країна зможе похизуватися екологічною прокуратурою, екологічною поліцією чи інспекцією, еко-логічною митницею. Проте, як показує практика західних країн, наявність екологічних інститутів державної влади не дає гарантію відсутності екозлочинів і системної бо-ротьби з ними. Стор. 36.

Як відчистити повітря від ТЕС, знає експерт Олексій Ха-батюк. Стор. 22.

Метінвест і Запоріжсталь

Нафтогаз України

ShellДТЕКСтор. 18.

32 ВЕБ: Екопогляд №1 '2014 http://ecopoglyad.com


УкРаїна В ЦифРах і фак тахУкРаїна В ЦифРах і фак тах

Донецька областьНаднормативні викиди забруд-

нюючих речовин в атмосферне по-вітря без дозволу виявлено на ряді шахт:

ВП «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 10 млн 510 тис. грн. Матеріали перевірки на-правлено до прокуратури Донецької області та передано до Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій об-ласті.

СП «Шахта «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 981 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Донецької області.

ВП «Шахта «Кураківська» ДП «Се-лидіввугілля» нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 144 тис. грн. Матеріали направлено до прокуратури Донецької області та передано до Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

СП «Шахта «Єнакіївська» ДП «Ор-джонікідзевугілля» нараховано збит-ків та пред’явлено претензію на суму 8 млн 883 тис. грн. Матеріали направ-лено до Старобешівського РВ ГУМВС України в Донецькій області.

Харківська областьСамовільне водокористування без

спеціального дозволу обійдеться сільськогосподарському ТОВ «Віль-не» (Харківська область, Дергачів-ський район) у 2 млн 791 тис. грн.

Таке ж порушення обійдеться ТОВ «Богодухівський молокозавод» у 3 млн 602 тис. грн. Розраховані збит-ки передані підприємствам разом з претензіями. Матеріали перевірок на-правлено до прокуратури Харківської області.

ДП «Завод імені В.О. Малишева» (м. Харків) здійснювало наднорматив-ні викиди забруднюючих речовин в ат-

мосферне повітря, за що підприємству нараховано збитки та пред’явлено претензію на суму 1 млн 595 тис. грн. Матеріали перевірки передано до Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та до прокуратури Харківської області.

Херсонська область

За самовільне водокористування без спеціального дозволу:

ТОВ «Данон-Дніпро» (м. Херсон)

пред’явлено претензію на суму 9 млн 296 тис. грн.

КП «Очисні споруди смт Лазурне» нараховано збитків на суму 5 млн 757 тис. грн.

ПАТ «Херсонський хлібокомбі-нат» (м. Херсон) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 2 млн 10 тис. грн. Матеріали перевірки передано до прокуратури Херсонської області.

КПП «Світанок» пред’явлено пре-тензію на суму 8 млн 409 тис. грн.

ДП «Новотроїцький елеватор» пред’явлено претензію на суму 1 млн 772 тис. грн.

ТОВ «Торговый дом «Долинское» (Херсонська область) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 4 млн 807 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Херсонської області.

ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» нараховано збитків на суму 18 млн 120 тис. грн.

За скид недостатньо очищених стічних вод ТОВ «Каланчацький во-доканал» пред’явлено претензію на суму 7 млн 129 тис. грн. Матеріали перевірки направлено до прокуратури Херсонської області.

На адміністративній межі Райської сільської ради (м. Нова Каховка) ви-явлено знищення дерев. Невідомими завдано збитків довкіллю на суму 6 млн 209 тис. грн. Матеріали направ-лено до прокуратури м. Нова Каховка Херсонської області.

На Голопристанщині (в адміністра-тивних межах Великокардашинської сільської ради) виявлено незаконну по-рубку 600 дерев породи вільха та ака-ція. Сума збитків склала 955 тис. грн. Матеріали для подальшого реагування, встановлення винних осіб та притягнен-ня їх до відповідальності, згідно з чин-ним законодавством, направлено до прокуратури Херсонської області.

Житомирська область

Засмічення земельних ділянок від-ходами ТОВ «Корал» Довбиський фарфоровий завод» (Баранівський район) обійдеться підприємству у суму 1 млн 700 тис. грн. Матеріали передано до УБОЗ УМВС України в Житомирській області.

За самовільне водокористуван-ня Любарське КП «Добробут» (смт Любар) нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 4 млн 12 тис. грн.

За самовільне водокористування КП «Мархлевське» Довбиської сільської ради Баранівського району нарахова-но збитків та пред’явлено претензію на суму 698 тис. 117 грн.

АР Крим За забруднення земельних ре-

сурсів Сімферопольській виправній колонії Управління Державної пені-тенціарної служби України в Авто-номній Республіці Крим та м. Севас-тополь (№ 102) нараховано збитків та пред’явлено претензію на загальну суму 9 млн 560 тис. грн.

Забір підземних вод без спеціально-го дозволу виявлено під час перевірки на ДП «Клінічний санаторій «Міс-хор» (с. Місхор), за що підприємству нараховано збитків та пред’явлено претензію на суму 1 млн 372 тис. грн.

Кіровоградська область

За самовільне водокористування ДП «Дирекція «Криворізький гір-ничо-збагачувальний комбінат окислених руд» (м. Долинська) нара-ховано збитків та пред’явлено претен-зію на суму 9 млн 987 тис. грн. Мате-ріали направлено до Кіровоградської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохо-ронній сфері.

У лісовому масиві на території Олек-сандрівської селищної ради Олек-сандрівського району виявлено факт незаконної рубки дерев. Загальна сума збитків за 451 зрубане дерево склала 1 млн 005 тис. грн. Матеріали для подальшого реагування передано до прокуратури Олександрівського району.

Чернівецька область

В адміністративних межах Нижньо-петрівецької сільської ради Сторо-жинецького району виявлено місця незаконного добування піску. Загаль-на сума збитків, завданих державі, склала 7,3 млн грн. Матеріали для подальшого реагування передано до Чернівецької міжрайонної прокурату-ри з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

Новорічні та Різдвяні свята не приспали пильність державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, хоча на це мали надію чимало порушників природоохоронного законодавства. Інспектори ретельно здійснювали заплановані перевірки, успішно провели операцію "Новорічна ялинка" і запобігали екологічній катастрофі, поки країна відпочивала. Знайомтесь: найбільші збитки довкіллю, завдані за останній місяць.

Де і як знищують довкілля

54 ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014 http://ecopoglyad.com/


Підс Умки та Плани

Детальніше підсумки роботи Дер-жекоінспекції України й її територі-альних органів були підбиті на засі-данні колегії 27 січня 2013 року. Цього разу до членів колегії приєднався Олександр Сушко, заступник міністра екології та природних ресурсів Укра-їни, та Олексій Чунарьов, заступник голови Державного агентства водних ресурсів України.

Загальні підсумкиУ 2013 році територіальні органи

Держекоінспекції України прове-ли 90 тис. 847 перевірок на об’єктах державного нагляду (контролю) в частині дотримання ними вимог при-родоохоронного законодавства, що на 1,5% більше від кількості проведе-них перевірок в 2012 році. З числа цих перевірок планово здійснено майже 58 тисяч, позапланово – 33 тисячі. В результаті було виявлено 86 тис. 661 порушення, за якими складено про-токоли про адміністративні правопо-рушення. Збільшення цього показника роботи територіальних органів Дер-жекоінспекції – 8%.

Всього до адміністративної відпові-дальності за порушення вимог приро-доохоронного законодавства притяг-нуто 76 тис. 716 осіб на загальну суму штрафів 17,3 млн грн. До Державного бюджету України з цієї суми вдалося стягнути 15,9 млн грн, тобто 92% від загальної кількості штрафів. У 2013 році показники накладення і стягнен-ня штрафів збільшилися порівняно з попереднім на 6% та 9% відповідно.

Органам прокуратури в 2013 році передано 453 матеріали перевірок у порядку статті 97 КПК України. Кіль-кість порушених кримінальних справ збільшилась більш ніж на половину – на 67% від показника 2012 року, тобто 455 кримінальних справ.

Загальна сума збитків, завданих державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у 2013 році, склала 1 млрд 451 млн грн. У попередньому році збитків нарахо-

вано було дещо більше – 1 млрд 659 млн грн. Для їх відшкодування по-рушникам було пред’явлено претен-зій та позовів на суму 1 млрд 278 млн грн. Сума стягнутих збитків у 2013 році склала 38,5 млн грн, що становить 3% від суми пред’явлених.

З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне се-редовище при здійсненні виробничої діяльності у 1198 випадках обмеж-увалася та призупинялася діяльність підприємств, поки останні не усунуть виявлені недоліки та порушення. По-рівняно з 2012 роком кількість призу-пинень діяльності суб’єктів господа-рювання зменшилася майже вдвічі.

Екологічний контрольЕкологічний та радіологічний контр-

оль зараз здійснюється на 295 постах у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць відправлення і призначення.

У 2013 році через екологічний контр-оль пройшло 24,8 млн тонн вантажів, радіологічний контроль – 295 млн тонн вантажів. Екологічну перевірку пройшло 2,1 млн одиниць автотран-спортних засобів.

Всього було попереджено 193 ви-падки незаконного переміщення ван-тажів і транспортних засобів (заборо-на їх перевезення) загальною вагою 10,3 тис. тонн на пунктах пропуску через держкордон України і в зоні ді-яльності митниць призначення і від-правлення. При цьому екологічними інспекторами зафіксовано 105 спроб несанкціонованого перевезення через державний кордон вантажів з переви-щенням встановлених радіаційних по-казників.

Загалом такі результати на митниці та на державному кордоні мають не-змінну динаміку у порівнянні з 2012 роком. Найчастіше забороняли пере-міщення вантажів на постах у Волин-ській, Закарпатській, Львівській та Сумській областях. До таких порушни-ків в основному застосовуються захо-ди адміністративного впливу. Всього в 2013 році було накладено штрафів на 16,5 тисячі осіб на загальну суму 3,2 млн грн. Більшість цих штрафів було накладено Держекоінспекцією Пів-нічно-Західного регіону Чорного моря (майже 11 тисяч постанов). Чимало порушників притягнуто до адмінвід-повідальності постами екологічного

контролю Державної Азовської мор-ської екологічної інспекції, Державної Азово-Чорноморської екологічної ін-спекції та держекоінспекцій у Волин-ській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Одеській та Чернівецькій областях.

Червона книгаДержекоінспекцією щоквартально

плануються перевірки лісогосподар-ських підприємств, користувачів мис-

У 2013 році Державна екологічна інспекція мала чималі здобутки у роботі: здійснено більше перевірок, ніж у 2012 році, зафіксовано більше порушень, і, відповідно, накладено більше штрафних санкцій за порушення вимог природоохоронного законодавства. Але кількість відшкодованих збитків, завданих довкіллю і державі, залишається мізерною – на заваді стоїть судовий збір, за відміну якого Держекоінспекція бореться вже не перший рік.

Екологічний кордон

Вікторія Малярчук

На порядку денному засідання колегії - під-

сумки 2013 року

Підс Умки та Плани

7http://ecopoglyad.com/


ливських угідь, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, здій-снюються обліки тварин, занесених до Червоної книги України, перевірки ра-ніше наданих приписів щодо тимчасо-вої заборони ведення господарської діяльності. Окремо для збереження червонокнижних видів рослинного та тваринного світу Держекоінспекцією щороку проводяться операції «Пер-шоцвіт» і «Нерест».

Так, у 2013 році під час операції «Першоцвіт» проведено 1522 пе-ревірки, під час яких виявлено 527 порушень. На розгляд до судових органів передано 484 справи, а на порушників накладено штрафів та нараховано збитків на загальну суму 357,2 тис. грн.

За результатами операції «Нерест» у 2013 році проведено 1200 переві-рок, під час яких виявлено 2143 пору-шення, складено 2099 протоколів про адміністративне правопорушення, до судових органів передано 512 прото-колів. На злісних рибалок накладено штрафів на загальну суму 122 тис. грн і нараховано збитків на майже 360 тис. грн. Всього під час операції вилучено 6,8 тис. кг риби, 4066 незаконних зна-рядь лову.

Територіальні органи Держекоін-спекції України постійно здійснюють перевірки всіх суб’єктів господарю-вання та фізичних осіб, які утримують у неволі ведмедів. За останні півроку за рішенням судів було вилучено 5 бурих ведмедів та перевезено їх до реабілітаційного центру «Синевир». Зараз там знаходиться вже 12 бурих ведмедів.

Особлива увага приділяється утри-манню морських китоподібних ссав-ців. На території України 11 дельфі-наріїв утримують в неволі 48 особин дельфінів (чорноморська афаліна),

занесених до Червоної книги України. Фахівцями Держекоінспекції під час перевірок утримання червонокниж-них дельфінів виявлено грубі пору-шення, а саме:- будівництво дельфінаріїв без по-

годження департаментів екології та природних ресурсів при облдер-жадміністраціях та висновків дер-жавної екологічної експертизи;

- морські тварини утримуються з по-рушенням вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Порядку утриман-ня та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах», затвердже-ного наказом Мінприроди Укра-їни від 30.09.2010 №429, зареє-строваного в Мін’юсті 29.12.2010 за №1384/18679.

У 2013 році терорганами Держе-коінспекції України здійснено 1308 перевірок дотримання вимог приро-доохоронного законодавства по збе-реженню і відтворенню видів рослин і тварин, занесених до Червоної кни-ги України. Під час перевірок скла-дено 602 протоколи про адмінправо-порушення, з них до судових органів передано 576. По інших протоколах винесено постанов та накладено штрафів на загальну суму 18,3 тис. грн, нараховано збитків на суму 1 млн 5 тис. грн.

Дим з трубиАналіз стану у сфері охорони атмос-

ферного повітря в Україні свідчить, що ситуація наближена до критичної. За офіційною статистикою, в атмос-ферне повітря викидається понад 6,8 млн тонн забруднюючих речовин, з яких 64% потрапили від стаціонарних джерел викидів промислових підпри-ємств (понад 4 млн тонн).

З метою попередження порушень вимог природоохоронного законо-давства про охорону атмосферного повітря у 2013 році Держекоінспекцією України здійснено 15 тис. 612 переві-рок (на 710 більше, ніж у 2012-му). До адміністративної відповідальності притягнуто 8901 особу на загальну суму штрафів 1 млн 436 тис. грн, з яких стягнуто до Державного бюджету 1 млн 368 тис. грн (95%).

Суб’єктам господарської діяльності пред’явлено 1166 претензій та позо-вів на загальну суму 117 млн 888 тис. грн (на 98 млн 080 тис. грн більше, ніж у 2012 році), з них відшкодовано тільки 7%.

За рік було прийнято 592 рішення про тимчасову призупинку діяльності підприємств та джерел викидів. Пра-воохоронним органам передано 277 матеріалів, з них порушено 32 кримі-нальні справи.

Лабораторний контрольІнс трументально-лабораторний

контроль все частіше використовуєть-ся територіальними органами Держе-коінспекції. В 2013 році з його допомо-гою було перевірено 1105 підприємств, що на 5% більше від кількості переві-рених у 2012 році. В рамках цих під-приємств було здійснено перевірку дотримання нормативів гранично до-пустимих викидів на 2799 стаціонар-них джерелах викидів та на 710 дже-релах утворення, що знаходиться на рівні показників 2012 р.

Загалом на 63% зросла кількість встановлених перевищень гранично допустимих викидів – 703 випадки, в тому числі виявлено 400 джерел, що працювали без відповідного дозволу (на 43% більше, ніж у 2012 році).

Найбільше проконтрольованих під-приємств та виявлених перевищень

гранично допустимих викидів:Інс трументально-лабораторний

контроль за дотриманням нормативів скидів зворотних вод здійснювався на 1121 підприємстві, на 1432 випусках зво-ротних вод, якість баластних вод контр-олювалась на 1566 суднах. Перевищен-ня нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин встанов-лено на 829 випусках зворотних вод, що становить 58% від загальної кількості проконтрольованих випусків.

Інс трументально-лабораторний контроль за станом ґрунтів протягом 2013 року здійснювався на 592 об’єктах, що на 155 більше, ніж у 2012-му. Най-більше об’єктів перевірено у Сумській (77), Львівській (73), Житомирській (30) областях, найбільша кількість ви-явлених перевищень нормативів ГДК або фону зафіксовано у Сумській (50) та Львівській (39) областях.

Значною проблемою для всієї те-риторії України залишається забруд-нення земель нафтопродуктами, в тому числі внаслідок аварій, та за-лишені без нагляду зруйновані скла-ди отрутохімікатів. Протягом року аналіз ґрунтів на предмет вмісту на-фтопродуктів здійснювався усіма те-риторіальними органами Держеко-інспекції України.

Прогресивне законодавство: що розроблено за рік- Проект Закону України «Про вне-

сення змін до статті 5 Закону Укра-їни «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору Державної екологічної ін-спекції). Статус – зареєстровано у Верховній Раді України 18 квітня 2013 року за №2873;

- Наказ Мінприроди України від 19.04.2013 №179 «Про затверджен-ня форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції Укра-їни та її територіальних органів». Статус – зареєстровано у Мін’юсті 15 травня 2013 року за №739/23271;

- Наказ Мінприроди України від 05.08.2013 №333 «Про затвер-дження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Державної екологічної інспекції України». Ста-тус – зареєстровано у Мін’юсті 20 серпня 2013 року за №1433/23965;

- Проект постанови Кабінету Міні-стрів України «Про внесення змін до критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ри-зику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здій-снення заходів державного нагля-ду (контролю);

- Проект постанови Кабінету Міні-стрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №555»

На засіданні колегії також оцінили результати виконавської дисципліни, проведення антикорупційної роботи в Держекоінспекції та її територіальних органів, стан кадрової роботи. За всі-ма питаннями, що розглядалися, при-йняті відповідні рішення й затверджені наказом голови Держекоінспеції Пав-ла Броніславовича Жили.

Запитує Сергій Ли-хачов - начальник Держекоінспекції

Північно-Західного регіону Чорного моря

Алла Семенець - про контроль за викидами в атмосферне повітря

Григорій Пуга наголошує на захисті червонокнижних видів тварин і рослин

Чунарьов Олексій - заступник Голови

Держводагентства

Найбільше перевищень

Інструментрально-лабораторний контроль (виявлені перевищення гранично допустимих викидів)

Найбільше проконтрольованих підприємств

9


Інспекція в АР Крим

м. Севастополь

Вінницька область

Закарпатська область

Івано-Франківська область

Житомирська область

Київська область

м. Київ

Волинська область

Рівненська область

Хмельницька область

Чернівецька область

Львівська область Тернопільська

область

Азовська морська інспекція (м. Маріуполь)

Проведено перевірок

Виявлено порушень

Пред'явлено претензій

Притягнуто осіб до відповідальності

Донецька область

Луганська область

Харківська область

Дніпропетровська область

Полтавська область

Сумська область

Чернігівська область

Кіровоградська область

Черкаська область

Миколаївська область

Херсонська область

Інспекція Північно-Західного регіону

Чорного моря (м. Одеса)

Одеська область

Запорізька область

Екологічний нагляд і контроль у 2013 році

Азово-Чорноморська інспекція (м. Ялта)

2665

1892

184

1760

3584

2502

196

2054

3649

4794

303

2874

3777

4424

315

4319

1291

2494

176

2397

3951

1874

161

1854

2281

1816

109

1459

1545 1439

199

1433

4365

2949

246

2913

3760 3377

219

3225

3523

5207

124

4434

5049

2626

388

1757

2219

2651

166

2126 2502 2231

126

2059

1732

1158

171

1108

2031

1290

198

1244 1239

2398

136

2348

2120 1992

245

1373

2997 3139

314

3108

1730

2233

84

1930

2768 2520

50

1892

3159 2730

339

2381

2130

2509

239

2506

1986 1833

170

1738

2930

2080

135

1964

1323 1165

26

564

8495

13050

133

12732

2218

3806

139

3133

6854

2621

86

2449

2974

1861

226

1582

24378

15612

12318

27517

4289 1631 2446

2525

водні ресурси атмосферне повітря земельні ресурси поводження з відходами рослинний світ тваринний світ водні живі ресурси природно-заповідний фонд

13000

13500

14000

14500

15000

15500

16000

16500

17000

17500

2012 рік 2013 рік

16360,8

17387,2

14680,7

15978,8

сума накладених штрафів

сума стягнутих штрафів

Загальні суми накладених та стягнутих штрафів, тис. грн

Кількість проведених перевірок за напрямами

24378

15612

12318

27517

4289 1631 2446

2525

водні ресурси атмосферне повітря земельні ресурси поводження з відходами рослинний світ тваринний світ водні живі ресурси природно-заповідний фонд

13000

13500

14000

14500

15000

15500

16000

16500

17000

17500

2012 рік 2013 рік

16360,8

17387,2

14680,7

15978,8

сума накладених штрафів

сума стягнутих штрафів

УкРаїна В ЦифРах і фак тах УкРаїна В ЦифРах і фак тах



Підс Умки та ПланиПідс Умки та Плани

Свідченням кризової ситуації у цій сфері є, зокрема, резонансна

подія - призупинення з 1 грудня 2013 року роботи

сміттєпереробного заводу в м. Рівне.

Проблемна ситуація у сфері за-конодавчого регулювання склала-ся в результаті прийняття законів України від 02.10.2012 р. № 5400-IV «Про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України щодо дер-жавного регулювання у сфері кому-нальних послуг» та від 02.10.2012 р. № 5402-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму пра-вового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводжен-ня з відходами».

Зазначеними законами послуги з вивезення побутових відходів розділено на окремі складові: збирання,

перероблення, захоронення.

При цьому діяльність з переро-блення побутових відходів віднесена до сфери суміжних ринків, а захоро-нення побутових відходів - до сфе-ри діяльності суб’єктів природних монополій. Таким чином, діяльність щодо перероблення та захоро-нення твердих побутових відходів відповідно до Закону України «Про природні монополії» повин-на здійснюватися лише на підставі відповідної ліцензії.

Крім того, згаданими законами здійснено перерозподіл повнова-жень у цій сфері - на послуги з пере-роблення та захоронення побутових відходів (ліцензування та встанов-лення тарифів) поширені повно-важення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (раніше тарифи встановлювали органи місцевого самоврядування).

Однак на сьогодні зазначені питан-ня не знайшли подальшого законо-давчого врегулювання.

Зокрема, не внесено зміни до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» щодо надання Національній комісії, яка здійснює державне регу-лювання у сфері комунальних послуг, відповідних повноважень, а також до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо віднесення по-слуг за перероблення та захоронен-ня відходів до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Зазначені зміни до законодавства передбачено внести законопроек-том «Про внесення змін до деяких законів України у сфері поводжен-ня з побутовими відходами», який зареєстровано у Верховній Раді України.

Законопроект за результатами роз-гляду в комітетах Верховної Ради України доопрацьовано та вру-чено подання Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комуналь-ного господарства та регіональної політики про розгляд.

З метою недопущення виникнення кризової ситуації у сфері поводження з твердими побутовими відходами, запобігання погіршення стану навко-лишнього природного середовища та виникненню соціальної напру-ги у суспільстві необхідно сприяти якнайшвидшому прийняттю Вер-ховною Радою України законопро-екту «Про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами».

Кабінетом Міністрів України при-йнято розпорядження «Про схва-лення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки». Міністерством екології та природних ресурсів України на основі затвердженої Концепції розроблено проект За-кону України «Про затвердження Загальнодержавної програми по-водження з відходами на 2013-2020 роки» та після погодження з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади направ-лено на розгляд Кабінету Міністрів України. 2 жовтня 2013 року за-конопроект схвалено на засіданні уряду та доручено доопрацювати з Міндоходів, Мінсоцполітики та Ан-

тимонопольним комітетом України.На цей час законопроект «Про за-

твердження Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 – 2020 роки», погодже-ний без зауважень Міністерством соціальної політики, Міністерством доходів і зборів, Антимонопольним комітетом, готується до подання на розгляд Верховної Ради України.

Робочою групою, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, провідних наукових установ, ДП «Укреко-ресурси», а також організацій підприємців, роботодавців та гро-мадських організацій, розроблено проект Закону України «Про упа-ковку та відходи упаковки», яким передбачено визначити правові, організаційні, економічні засади та врегулювати відносини у сфері по-водження з упаковкою та відходами упаковки з метою забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу таких відходів на здоров’я людини і навколишнє природне середовище шляхом організації та координації діяльності з їх збирання та утилізації.

Обговорення законопроекту, у якому взяло участь понад 100 представників центральних органів виконавчої влади, провідних на-укових установ, організацій підприємців, роботодавців та гро-мадських організацій, відбулося 1 листопада 2013 року в приміщенні Мінприроди. За результатами от-риманих пропозицій законопроект «Про упаковку і відходи упаковки» доопрацьовано.

Документ отримав у цілому схвальну оцінку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до листа Адміністрації Президента України від 31.01.2012 № 03-01/235 робочою групою вивчені зауваження до зако-нопроекту «Про упаковку та відходи упаковки» та проведено його до-опрацювання.

На цей час законопроект «Про упа-ковку та відходи упаковки», погод-жений без зауважень Міністерством юстиції України 12 грудня 2013 року, готується до розгляду на засіданні уряду.

Продовження матеріалу читайте у наступному номері

Куди пішли коштиУ 2013 році з Державного бюджету

України було виділено 832 млн 904 тис. грн за бюджетною програмою Державного фонду охорони навко-лишнього природного середови-ща «Здійснення природоохоронних заходів». Крім цього, на початок року цією бюджетною програмою обліковувався залишок у сумі понад 422 млн грн. Ці кошти планувалося на-правити на:

проведення невідкладних приро-доохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небез-печних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні твер-дих токсичних відходів в Калусь-кому районі Івано-Франківської області, на суму 280 млн гривень (вивезено та знешкоджено 8000 тонн токсичних відходів гексахлор-бензолу);

здійснення невідкладних приро-доохоронних заходів з вивезення суміші ізомерів ортомета та пара-нітрохлорбензолів з території ДП «Горлівський хімічний завод» (на суму 11,3 млн гривень, вивезено та знешкоджено 450 тонн);

будівництво полігонів твердих по-бутових відходів у містах Попасна (Луганської області), Вільногірськ (Дніпропетровської області), Ко-ростень (Житомирської області), Золочів (Львівської області), Ми-колаїв (Львівської області) та у се-лищі Сонячне Запорізької області (близько 81 млн гривень);

будівництво та реконструкцію ка-

налізаційних очисних споруд у селищаж Міжводне та Привітне (Автономна Республіка Крим), м. Коростень Житомирської області, м. Молочанськ та с. Фруктове Запо-різької області, містах Рудки, Жида-чів, Золочів та Комарне Львівської області (близько 51 млн гривень);

розробку проектно-кошторисної документації на ряд об’єктів водо-відведення в Автономній Респу-бліці Крим, а також на будівництво комплексу з переробки твердих по-бутових відходів – м. Горлівка До-нецької області (більше як 10 млн гривень);

заходи з поліпшення технічного ста-ну та благоустрою водойм (близько 30 млн гривень);

проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання зни-щенню природних комплексів тери-торій та об’єктів природно-заповід-ного фонду, а саме: на розроблення проектів землеустрою щодо відве-дення земельної ділянки у постійне користування, закріплення меж в натурі, виготовлення правовста-новлюючих документів, на проекти організації території (26,8 млн гри-вень);

зміцнення матеріально-технічної бази природно-заповідного фонду, у тому числі придбання спеціальної техніки (придбано 12 спецавтомобі-лів, 15 пожежних тракторів та плав-засобів) та іншого на суму 37,5 млн гривень.

Також за рахунок коштів Державно-го фонду передбачено фінансування природоохоронних заходів, що спрямовані на оплату електроенергії, необхідної для заповнення водою водосховищ та інших водних об’єктів Автономної Республіки Крим (44 млн грн); для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ком-плексного протипаводкового захи-сту в басейні р. Тиса у Закарпатській області; поліпшення екологічного ста-ну Краснопавлівського водосховища у Харківській області та р. Сіверський Донець (40 млн грн); для проведен-ня невідкладних природоохоронних заходів, спрямованих на недопущен-ня прориву вод р. Сівка у Домбровсь-кий кар’єр, забруднення підземних і поверхневих вод та запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів; для здійснення у 2013 році природоохоронних заходів у межах Київського водосховища (54 млн грн).

Але у зв’язку з недофінансуванням коштів з державного бюджету не всі природоохоронні заходи були реалізовані.

Відходи: законодавче врегулю-вання

На сьогодні існує неврегульованість окремих положень законодавства у сфері поводження з твердими побутовими відходами, яка при-зводить до негативного впливу на функціонування системи поводжен-ня з побутовими відходами в цілому та, в кінцевому підсумку, може стати наслідком зупинення надання послуг у цій сфері.

Напевне, щоб описати усе зроблене за минулий рік профільним відомством України у формуванні та реалізації екологічної політики, не вистачить шпальт «Екопогляду». Мінприроди України передало нам основні підсумки з питань, що найбільше цікавлять екологічну громадськість.

Мінприроди: проблеми 2013 року стають пріоритетами 2014-го



гЕологіягЕологія

- Романе Івановичу, які перші кроки на посаді голови Державної служби геології та надр України ви пла-нуєте здійснити? Чи будуть вноситися суттєві зміни до підходів у роботі служби?

- Геологічна галузь – це дуже важливий стратегічний сек-тор національної економіки України. Очоливши службу, я перш за все взяв відповідальність за реалізацію дер-жавної політики щодо зміцнення мінерально-сировин-ної бази України. І це завдання не лише декларативне. Сфера надрокористування, як і будь-яка інша галузь економіки нашої держави, має як проблеми, так і успіхи. Протягом кількох років в Україні реалізовується Програ-ма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Як відомо, період ре-формування ніколи не буває легким, але завжди прино-сить свої результати.

Стратегічні завдання галузі упорядковано містяться у Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-си-ровинної бази України на період до 2030 року, метою якої є забезпечення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку, зменшення залежності України від імпорту мінераль-них ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних ко-палин, які мають великий попит на світовому ринку. Перший етап програми було реалізовано протягом 2011-2012 років, починаючи з 2013-го по 2020-й реалі-зується другий. Хоча Загальнодержавна програма була прийнята у 2011 році, треба врахувати, що складалась вона як пролонгація програми-2010, а ідеологія, закла-дена в ній, була сформована ще у 90-ті роки минулого століття. Наразі певним чином змінились матеріально-технічні умови проведення геологорозвідувальних ро-біт, що викликало необхідність враховувати інфляційні процеси, науково-технічні досягнення. Зміни відбулись у законодавстві, яке регулює відносини з інвесторами, що призвело до необхідності суттєво коригувати про-граму. Довготерміновий характер програми вимагає від цього документа більшої гнучкості, можливості реагувати на виклики часу, тому, наприклад, в ній не доцільно наводити перелік конкретних родовищ, на-томість слід визначити стратегічні напрями розвитку галузі, залишивши можливість концентрації на певних об’єктах, залежно від кон’юнктури ринку, особливостей розвитку технологій.

Перші кроки в цьому напрямку вже зробили на початку цього року. Беручи до уваги всі вищезазначені фактори, в рамках засідання Громадської ради при Державній службі геології та надр України, яке було проведено в середині січня, було прийнято рішення про підготовку проекту Закону України «Про внесення змін до Загально-державної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» у частині коригу-вання основних показників із врахуванням узагальненої інформації геологорозвідувальних підприємств, тен-денцій розвитку світового та українського ринку міне-ральної сировини, перспективних потреб національної економіки та стану забезпеченості мінеральними ресур-сами, а також з розумінням необхідності максимально адаптувати підходи щодо класифікації корисних копа-лин відповідно до європейських, обґрунтувати нові прі-оритетні напрями робіт.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Сторожев своє перше інтерв’ю на цій посаді дав «Екопогляду». Ми розпитали його про стратегічні плани і завдання, а також про тактичні дії служби у короткостроковій перспективі.

Роман Сторожев:

Реформування ніколи не буває легким


гЕологіягЕологія

дення УРП по Фороській площі з покладами традиційно-го газу. Крім того, щорічно Державна геологічна служба проводить аукціони з видачі спеціальних дозволів на користування надрами, тож протягом 2014 року можуть з’явитися нові проекти.

Також цього року Державна геологічна служба має на-мір продовжити роботу в напрямку інформаційного за-безпечення галузі надрокористування. Ми сподіваємось покращити співпрацю з потенційними інвесторами за-вдяки створенню сталої геоінформаційної системи єв-ропейського типу у геологічній галузі України, побудові цифрових науково-технічних геологічних карт та поши-ренню публікацій, зробивши цю інформацію доступною через мережу Інтернет. Один із таких проектів було за-вершено у 2013 році. Так, у листопаді в Києві відбулась підсумкова зустріч з нагоди завершення українсько-фінського проекту «Нарощування потенціалу для ство-рення геоінформаційної системи європейського типу у геологічній галузі України (ICI-GIMI)». ICI-GIMI є спіль-ним проектом Геологічної служби Фінляндії (ГСФ), Дер-жавної служби геології та надр України та Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрД-ГРІ). Головна мета реалізації проекту ICI-GIMI – удоско-налення доступу до геологічної інформації України че-рез створення веб-сайта GEOportal (http://portal.ukrdgri.gov.ua/) та відповідної інформаційної системи на основі відкритої інформації. Через такий портал широке коло користувачів отримало зручний доступ до геологічної інформації.

Інформатизація геологічної галузі сприятиме організації і виконанню міжнародних проектів з геологічних дослі-джень та оцінки мінерально-сировинного потенціалу Євразії та інших регіонів світу для вироблення спільного бачення і підходів до вирішення сучасних завдань стало-го забезпечення України та Європи мінеральною сиро-виною для зростаючих потреб економіки та суспільства. Якщо говорити з точки зору міжнародних видобувних компаній, то вони заздалегідь планують та складають інвестиційні програми. Наявність якісної геологічної інформації сприяє оцінці фахівцями компаній перспек-тивності тієї чи іншої площі покладів ресурсів, можливих ризиків та включенню таких проектів до власних інвес-

тиційних програм, передбаченню фінансування проек-тів. Наприклад, оренда установок або морських суден, платформ для буріння пошукових свердловин у всьому світі розписана на багато років вперед, і в умовах ви-мушеного очікування вільної установки родовище не повинно простоювати. Тому вчасна та якісна геологічна інформація є однією з передумов ефективного викорис-тання національних родовищ, забезпечення екологіч-них умов надрокористування та створення сприятливих прозорих умов для співпраці з міжнародною спільнотою у сфері надрокористування.

- Яке співвідношення доходів та видатків Державної служби геології та надр України заплановано на 2014 рік?

- Державна служба геології та надр України щорічно за-безпечує стабільні надходження до загального фонду державного бюджету коштів від збору за видачу спеці-альних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів. План надходжень Держгеона-драми України не тільки виконується, але й за показни-ками 2013 року можна відзначити певне перевиконання планових показників. У 2014 році заплановано надхо-дження коштів до загального фонду держбюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 млн гривень.

Разом з тим служба є відповідальним виконавцем бю-джетної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази» (КПКВ 2404020). Видатки за цією програмою спря-мовуються на виконання завдань та заходів Загально-державної програми розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268-VІ. Законом «Про Дер-жавний бюджет України на 2014 рік» видатки за цією бюджетною програмою передбачені в обсязі 149,3 млн гривень.

Таким чином, у 2014 році заплановані надходження до загального фонду державного бюджету від збору за ви-дачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів майже вдвічі – на 57% - перевищують обсяг видатків на проведення пошу-кових, розвідувальних та інших геологічних робіт.

- Чи буде вами ініційована розробка норматив-но-правових актів для вдосконалення роботи, пов’язаної із добуванням надр, та, зокрема, враху-вання ними екологічної складової у діяльності?

- Вдосконалення нормативно-правової бази – це постій-ний процес, оскільки змінюються умови роботи геоло-гічної галузі в Україні, уніфікуються нормативні регу-люючі документи в рамках міжнародної співпраці, і це потребує відображення в українському законодавстві. Тому розробка нормативно-правових актів та їх юри-дичний супровід є одним із пріоритетів діяльності служ-би. Наразі Держгеонадра в межах компетенції працює над розробкою проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів «Про затвердження Правил охо-рони підземних вод від забруднення та виснаження» з метою врегулювання відносин в сфері охорони навко-лишнього природного середовища і природокорис-тування та недопущення зниження якісних показників підземних вод. Зазначені правила визначають порядок здійснення заходів щодо охорони підземних вод від за-бруднення та виснаження і направлені на захист водних ресурсів держави, зокрема з урахуванням екологічної складової, та забезпечення населення України якісною питною водою. Прийняття зазначеного проекту дозво-лить забезпечити реалізацію заходів з охорони навко-лишнього природного середовища, у тому числі надр, при здійсненні будь-яких видів антропогенної діяль-ності, яка може негативно позначитись на якісних по-казниках підземних вод.

Крім того, ведеться робота над підготовкою проекту наказу Мінприроди України «Про затвердження Ліцен-зійних умов провадження господарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного камін-ня, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння» та проекту наказу Мінп-рироди України «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження госпо-дарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органо-генного утворення, напівдорогоцінного каміння».

Метою цих проектів є встановлення кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог прова-дження господарської діяльності з видобутку цих видів корисних копалин та здійснення контролю відповідно до закону щодо дотримання вимог з охорони навколиш-нього природного середовища та надр при здійсненні вищезгаданої діяльності.

- Чи планується введення інноваційних підходів до розвідування мінерально-сировинної бази України?

- Перш за все, обговорюючи розвиток мінерально-сиро-винної бази України, треба говорити не про інноваційні, а про раціональні та економічні підходи. Так, проведені у 2009-2011 роках геологорозвідувальні роботи дозво-лили виявити нові перспективні ділянки з корисними копалинами, не передбаченими загальнодержавною програмою, а саме: циркон, рідкісноземельні метали, ставроліт, п’єзокварцову та керамічну сировину, тоб-то гостродефіцитні, стратегічно важливі для економіки держави корисні копалини. Значну увагу потрібно при-ділити родовищам вуглеводнів у зв’язку з високою енер-гоємністю економіки України, отже – нагальною потре-бою українських споживачів у власних енергоресурсах

та значними обсягами імпорту вуглеводнів. В той же час за результатами реалізації першого етапу загальнодер-жавної програми проводиться аналіз для визначення за-вдань, які неможливо виконати через відсутність реаль-них проявів копалин і родовищ деяких видів корисних копалин, втрату актуальності, неможливість проведення стадії «розвідка» за кошти державного бюджету.

На початковій стадії реалізації другого етапу програми необхідно переглянути перелік першочергових напря-мів з урахуванням пріоритетності регіональних, гідро-геологічних та еколого-геологічних робіт та визначити стратегічно важливі об’єкти, надати пріоритетності стадії пошуків над стадією розвідки за кошти державного бю-джету, залишивши виконання останньої переважно над-рокористувачам. Разом з цим потрібно неперспективні, відпрацьовані площі вилучити і натомість сконцентрува-тися на певних об’єктах залежно від кон’юнктури ринку, особливостей розвитку технологій.

Такі підходи дадуть можливість оптимізувати зусил-ля геологічних підприємств, фахівців і науковців галузі та виявити нові перспективні площі для здійснення на них пошукових і пошуково-оцінювальних робіт з метою отримання приросту ресурсів і запасів корисних копалин та підготовки перспективних ділянок для залучення не-державних інвестицій у геологічну розвідку і подальшу розробку родовищ. Недостатнє фінансування призвело до зниження темпів геологорозвідувального процесу, в першу чергу регіональних геологічних досліджень. Але створення законодавчих механізмів для співпраці держави та приватних інвесторів у галузі надрокористу-вання дає можливість нівелювати втрати через складну економічну ситуацію країни і навіть залучити додаткові інвестиції, збільшити обсяги проведення геологозні-мальних, пошукових і геологорозвідувальних робіт, під-вищити темпи та обсяги відтворення власної мінераль-но-сировинної бази і нарешті покращити показники приросту розвіданих запасів більшості стратегічних ви-дів корисних копалин.

- Чи заплановані міжнародні угоди у сфері геології і надр? Якщо так, то які? Який вони матимуть еконо-мічний, екологічний та соціальний вплив?

- У 2014 році продовжиться політика держави по залучен-ню приватних інвестицій у галузь надрокористування. Така співпраця взаємовигідна, оскільки компенсує укра-їнській стороні брак фінансових коштів та застарілість технічного оснащення при розробці родовищ, а інвес-тори отримують привабливі можливості для розвитку видобувного бізнесу на території України та один з най-більших ринків збуту, наприклад, енергетичної сирови-ни, у Європі. Найбільший інтерес у міжнародних фінан-сових груп та світових добувних компаній викликають родовища газу. Як традиційного, так і сланцевого. Вне-сені у 2013 році зміни до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» покращили умови роботи інвес-торів в Україні і дали можливість розпочати реалізацію декількох проектів міжнародної співпраці у сфері видо-бування вуглеводнів. У першому кварталі 2014 року за-плановано підписання Угоди про розділ продукції (далі – УРП) з ExxonMobile по Скіфській ділянці, з Chevron по Олеській ділянці – обидві ділянки з покладами сланце-вого газу. Також заплановано підписання операційної угоди з італійською Eni та французською EDF по площах Абіха і Кавказька, і ці ж компанії подали заявку на укла-


ТОВ «ОЙЛ ІНВЕСТ» приймає на промислову переробку відпрацьовані нафтопродукти:

• відпрацьовані оливи та їх суміші;• відходи сумішей масло/вода,

вуглеводні/вода;• емульсії. м. Кіровоград

тел./факс (0522) 27-42-96моб. (067) 44-22-411моб. (066) 97-27-390

E-mail: [email protected]Ліцензія Міністерства екології та природніх ресурсів України серія АД № 041581 від 18.07.2012 р.

на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення)®


тЕма номЕРатЕма номЕРа

із використанням електронного урядування. Профільні фахівці підприємства готові долучатись до

підготовки проектів законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на удосконалення дозвільної систе-ми.

Shell. Основне питання в сфері екологічно-го законодавства - це дисперсність влад-них повноважень, відмінні практики за-стосування екологічного законодавства в окремо взятих регіонах. У зв’язку з цим є необхідність прийняти керівний акт, який

би містив вичерпний перелік вимог і процедур, що іс-нують в Україні. Цим, власне, і займаються, наприклад, Офіс нетрадиційного газу у Великобританії, регулятори у Північній Америці, зокрема у Британській Колумбії та Альберті, що покращує інвестиційний клімат в краї-ні і робить спілкування компаній з регуляторами більш передбачуваним, надає більшої впевненості місцевим громадам та знімає багато питань від неурядових орга-нізацій.

Попередня підготовча робота уряду з оцінки впливу проектів на навколишнє середовище та роз'яснювальна робота серед населення, що передує видачі ліцензій приватним інвесторам, могли б істотно покращити ін-вестиційний клімат, а також сприяти конструктивному діалогу з місцевими громадами. Наприклад, уряд Данії перед видачею ліцензії на буріння в Гренландії, екологіч-но чутливому регіоні, провів комплексну оцінку впливу проекту на навколишнє середовище із залученням неза-лежних наукових інститутів.

В Україні наразі оцінка цілком покладена на інвестора. В той же час не можна не відзначити, що існує ефективний механізм урядового контролю шляхом екологічної екс-пертизи проекту.

Серед таких заходів:- фактичне впровадження ме-ханізму повернення коштів еко-логічного податку для реалізації

екологічних проектів підприємствам-платникам екопо-датку з державного бюджету. Законодавчо це зафіксо-вано в Бюджетному кодексі України та постанові КМУ №756 від 18.09.13, але на практиці не виконується;

- виділення коштів для реалізації екологічних проектів з місцевих екологічних фондів (при наявності відповідних рішень обласних та місцевих рад);

- податкові канікули для підприємств, які реалізовують великі (5 або більше млн грн) екологічні проекти за влас-ні кошти;

- фіналізація процесу розподілу повноважень між Мінп-рироди та ОДА щодо дозвільної системи та контролю за виконанням природоохоронного законодавства в меж-ах впровадження адмінреформи;

- актуалізація Національної екологічної стратегії Украї-ни на предмет запровадження заходів щодо виконання міжнародних зобов’язань України та визначення реаль-них джерел їх фінансування.

- Що серед ініціатив органів влади, які реалізовують природоохоронну політику (наприклад, Мінпри-роди, Держекоінспекція, Держводагентство та ін.), скоріше заважає, ніж сприяє здійсненню природо-охоронної діяльності підприємства?

Інколи неузгодженість при-йняття нових документів з іс-нуючою практикою зводить нанівець усі позитивні аспек-

ти запланованого перетворення. Наприклад, занадто швидка адаптація українського законодавства до євро-пейських практик може доволі згубно вплинути на деякі й так слабкі спроби системного вирішення екологічних питань. Не встигнувши виконати вимоги одних норм, ми починаємо адаптувати інші. І так рік за роком. На нашу думку, слід більш чітко виконувати прийняті раніше пла-ни та зобов’язання. Інколи не боятися повернутися на крок назад та ще раз все перевірити: чи готові ми до но-вих змін?

Недосконала дозвільна сис-тема, яка надає чиновни-кам простір для прийняття суб’єктивних рішень.

Відміна окремих нормативних документів, які регла-ментують природоохоронну діяльність, без прийняття замість них відповідних нових альтернативних докумен-тів.

Shell. Часті зміни законодавчого поля, во-чевидь, вимагають значних організаційних зусиль від компаній, щоб пристосуватись до нових умов, і, звісно, компаніям бракує стабільності регуляторного поля. Очевид-но, знову ж таки є певна потреба в система-

тизації та кодифікації існуючих правил і норм, щоб про-мисловість працювала у чіткому регуляторному полі. Не можна сказати, що це не робиться. Адже минулого року ми спостерігали за ініціативами уряду щодо кодифікації та оновлення законодавства щодо користування надра-ми, у тому числі й екологічних норм.

Це:- передача функції щодо видачі дозволів на небезпечні відходи

до повноважень Мінприроди, що спричинило отри-мання зазначених дозволів на 2013 рік лише у грудні 2013-го!

- реорганізація управління у сфері охорони навколишньо-го середовища (ОНС) на регіональному рівні, що при-

- Які законодавчі ініціативи уряду сприяли б водно-час покращенню стану довкілля та стимулювали б підприємство більше інвестувати у природоохо-ронні заходи?

На наш погляд, запрова-дження більш «екологічно дружніх» та безпечних тех-нологій на промислових під-

приємствах країни матиме значний позитивний вплив на стан довкілля. Звісно, інші шляхи розв’язання еко-логічних проблем, такі як поширення практики вико-ристання принципу «забруднювач платить» та більш жорстка політика по відношенню до порушників за-конодавства, є також важливими напрямками діяль-ності уряду, проте саме технічне перетворення нашої «важкої спадщини» на сучасне «зелене» виробництво є основою для подальшого розвитку у напрямку зни-ження техногенного навантаження. У такий спосіб держава демонструватиме свою спільну з бізнесом відповідальність за рішення та дії радянської влади, яка своїм недбалим ставленням до природи зумовила створення дуже складних, а іноді й нерозв’язних про-блем у природоохоронній сфері.

Отже, для створення діючого механізму стимулюван-ня природоохоронної діяльності, пов’язаної з модер-нізацією виробництва та оснащенням його природо-охоронним устаткуванням, потрібні певні рішучі кроки уряду у напрямку підтримки підприємств. По-перше, підприємствам слід залишати максимально можливий відсоток коштів, сплачених ними за забруднення на-вколишнього середовища. Ці гроші повинні спрямову-ватися на фінансування екологічних програм, що до-зволяють знизити негативний вплив виробництва на довкілля. Так, наприклад, з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року 70% платежів за забруднення навколиш-нього природного середовища в рамках проведен-ня економічного експерименту (ЗУ «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірни-чо-металургійного комплексу України») використову-вались підприємствами для виконання природоохо-ронних заходів. Це мало значний вплив на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин, оскілки в

результаті покращило екологічний стан багатьох міст України. Враховуючи позитивний досвід проведен-ня експерименту, доцільно продовжити застосуван-ня такого механізму. В якості додаткової опції можна розробити механізм залучення кредитів на виконання програм технічного переозброєння та охорони довкіл-ля під державні гарантії. Також необхідно створювати сприятливі умови для ефективної реалізації природо-охоронних проектів: звільняти імпортне природоохо-ронне устаткування та матеріали від сплати мита та від оподаткування ПДВ, спрощувати процедуру про-ведення екологічної експертизи проектів заміни газо-очисного устаткування та надавати можливість мати більш гнучкі дозвільні документи, які передбачали б прозорий механізм актуалізації складу та строків ви-конання тих чи інших природоохоронних заходів.

Приведення дозвільної системи у сфері охорони довкілля у відповідність з

основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»), у тому числі:

- прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

- зменшення рівня державного регулювання господар-ської діяльності;

- встановлення єдиних вимог до порядку видачі докумен-тів дозвільного характеру.

Необхідно ретельно переглянути діючу дозвільну систе-му у сфері охорони довкілля на предмет:

- уникнення дублювання дозволів на однакові види при-родокористування (для прикладу, «дозвіл на спеціальне водокористування» та «спеціальний дозвіл на видобу-вання підземних вод»);

- перегляду строків дії довільних документів на предмет їх збільшення;

- встановлення порогових меж впливу на довкілля, ниж-че яких природокористувач звільняється від одержання документа дозвільного характеру;

- спрощення процедури одержання дозволів, у тому числі

На початку нового року «Екопогляд» вирішив з’ясувати, що очікують від влади в сфері екології найбільші компанії України, підприємства яких традиційно або очолюють списки небезпечних для довкілля, або є такими у свідомості громадян. На запитання відповіли 5 з 10 компаній, котрим було направлено запити. Так, державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке є оператором вітчизняних АЕС, відмовилося відповісти на запит, затягуючи процес. Вочевидь, його керівництво не надто переймається питаннями екології, а відтак — не надто стурбоване тим фактом, що торік Южно–Українська атомна станція вже була оштрафована на 38 млн грн за самовільний забір води з Південного Бугу. Тож пропонуємо поглянути на діяльність влади очима фахівців компаній «Метінвест» та «Запоріжсталь» (вони разом відповідали на наші запитання), «Нафтогаз», Shell та ДТЕК.

Великий бізнес чекає від влади на конструктивний діалог


тЕма номЕРатЕма номЕРа

- зменшення шкідливого впливу на навколишнє середо-вище шляхом локалізації (уловлювання) викидів і скидів із подальшою їх нейтралізацією, складуванням й утилі-зацією;

- зменшення й, по можливості, усунення небезпечних на-слідків уже заподіяного негативного впливу на навко-лишнє середовище та населення;

- запобігання виникненню надзвичайних й інших несис-темних ситуацій техногенного характеру, які негативно впливають на навколишнє середовище;

- удосконалення та гармонізація нормативно-право-вої бази у сфері природоохоронної діяльності об’єктів нафто газового комплексу України;

- забезпечення екологічно збалансованого природоко-ристування шляхом підвищення енергоефективності виробництва за рахунок впровадження ресурсозбере-ження та технічного переоснащення на основі інновацій-них проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів.

Shell. В рамках проекту Юзівської ділянки у 2014 році до початку буріння компанія про-водить комплексну оцінку поточного стану навколишнього середовища на Юзівській ліцензійній ділянці, а також оцінку впливу

на довкілля в рамках проектів сейсморозвідки і буріння. Комплексна оцінка стане основою для розробки кон-кретних природоохоронних заходів з метою мінімізації впливу на навколишнє середовище.

В рамках проекту спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидо-бування» ми розробили план моніторингу екологічних показників «Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн I» на 2014 рік, в якому передбачені:

- контроль якості атмосферного повітря на межі санітар-но-захисної зони обох бурових (Біляївської-400 і Но-во-Мечебилівської-100) і в зоні житлової забудови най-ближчих до бурових населених пунктів;

- контроль викидів від стаціонарних джерел на бурових майданчиках;

- контроль якості води в артезіанських свердловинах на бурових майданчиках Біляївської-400 і Ново-Мечеби-лівської-100;

- контроль якості води в приватних криницях та відкритих водоймах найближчих до бурових майданчиків населе-них пунктів;

- контроль якості води в моніторингових свердловинах навколо бурових майданчиків Біляївської-400 і Ново-Мечебилівської-100;

- аналіз бурового шламу і відпрацьованого бурового роз-чину, отримання санітарно-гігієнічного висновку про клас небезпеки бурових відходів;

- перевірки місць зберігання, роздільного збору та тим-часового розміщення відходів на бурових майданчиках і на території підрядників;

- аналіз ґрунтів на межі санітарно-захисної зони та в зоні найближчої житлової забудови;

- заміри рівня шуму на межі санітарно-захисної зони та в зоні найближчої житлової забудови;

- заміри рівня вібрації в зоні найближчої житлової забудови. Відбори проб, аналізи, виміри і дослідження проводити-

муть сертифіковані лабораторії ДУ «Харківський Облас-ний Лабораторний Центр Держсанепідслужби України»,

Харківського «УкрНДІкомунпроект», ДУ «Інститут гігіє-ни та медичної екології ім.Марзєєва НАМН України» за участі фахівців компанії «Шелл».

Вугільний блок:1. Розробка проектів і реа-лізація заходів щодо досягнення

встановлених нормативів викидів забруднюючих речо-вин на стаціонарних джерелах викидів, установка пило-газоочисного обладнання.

2. Обслуговування породних відвалів (у тому числі: заходи з формування та гасіння, температурні зйомки, озеле-нення, біологічна рекультивація).

3. Будівництво і розширення породних відвалів.4. Розробка і реалізація проектів будівництва очисних спо-

руд шахтних вод.5. Придбання та встановлення електролізних установок

для знезараження шахтних вод.6. Будівництво біоінженерних очисних споруд господар-

сько-побутових стоків.7. Розробка проекту комплексного використання шахтних

вод для організації господарсько-питного водопоста-чання.

Генерація електроенергії:1. Розробка пілотних проектів з установки систем сірко- та

азотоочистки і реалізація заходів щодо досягнення вста-новлених нормативів викидів забруднюючих речовин на стаціонарних джерелах викидів.

2. Проведення реконструкцій існуючого пилоочисного об-ладнання на ТЕС ДТЕК (9 енергоблоків).

3. Будівництво і розширення золовідвалів.4. Установка систем сухого золовідбору на всіх реконстру-

йованих енергоблоках з метою збільшення обсягів ути-лізації золошлакових відходів.

5. Впровадження систем автоматизованого моніторингу на 8 енергоблоках ТЕС.

6. Завершення будівництва та введення в експлуатацію сис-теми промзливової каналізації на Придніпровській ТЕС.

7. Впровадження системи екологічного менеджменту на ТЕС ДТЕК Західенерго.

«Екопогляд» дякує всім компаніям за вичерпні відповіді та бажає здійснення побажань до влади та реалізації власних

планів у 2014 році.

звело до колапсу у своєчасному отриманні дозволів на викиди забруднюючих речовин і спецводокористуван-ня;

- дублювання функції узгодження документів для отри-мання дозволів на користування надрами між Мінпри-роди та Держекоінспекцією, що значно подовжує термі-ни розгляду звернень та отримання дозволів;

- видача дозволів на спецводокористування на 3 місяці (замість 3 років), оскільки нормативні акти визначають лише максимальний термін видачі дозволу – до 3-х ро-ків;

- законодавчо неурегульована ініціатива Мінприроди щодо підписання Угод про співпрацю в області ОНС з найбільшими забруднювачами областей.

- Ваші побажання органам влади у сфері екології та вдосконалення своєї роботи у 2014 році.

Звісно, хотілося б побажати злагодженості у роботі дер-жавних установ та сприят-ливої зовнішньоекономічної

ситуації для втілення усіх запланованих покращень в екології. Ми готові надати підтримку уряду у впрова-дженні тих чи інших перетворень шляхом надання влас-них пропозицій та конструктивного доопрацювання тих проектів, які зараз перебувають на громадських обгово-реннях. Удосконаленням може стати лише більш уважне ставлення органів влади до звернень та зауважень під-приємств.

Сприяти адаптації україн-ського законодавства у сфері екології до вимог міжнарод-ного. Це потребує прийняття

законодавчих актів, спрямованих на:- поліпшення екологічної ситуації під час вироблення та

транспортування енергопродуктів;- моніторинг рівня радіоактивності в навколишньому се-

редовищі;- впровадження екологічного аудиту на енергопідприєм-

ствах. Оновити або змінити: Кодекс України про надра; Закон

України «Про нафту й газ»; Податковий кодекс України; Земельний кодекс України; Порядок надання спеціаль-них дозволів на користування надрами; Методику ви-значення початкової ціни продажу на аукціоні спеціаль-ного дозволу на право користування надрами.

Shell. Наша компанія схвалює ініціативи уряду щодо впорядкування чинних еколо-гічних норм і сподівається, що ця робота не припиниться у 2014 році.

- остаточне визначення та впро-вадження повноважень у сфері ОНС на різних рівнях;

- скорочення термінів розгляду документів на отримання дозволів та посилання на конкретні статті законів, у разі відмови (замість фрази «не відповідає чинному законо-давству»);

- перехід на рівень конструктивного діалогу з рівня роз-мови з позиції сили: «не виконали – закриємо».

- Поділіться планами вашої компанії у сфері екології на 2014 рік?

У 2014 роцi компанiя «Метiнвест» реалiзовуватиме низку прiоритетних iнвестицiйних проектiв в

екологiчнiй сферi. Ефект вiд iнвестицiй в екологiю у мiстах присутностi наших пiдприємств буде помітно вiдчутний вже у найближчi роки. У цьому році ми про-довжимо реалізацію деяких минулорічних проектів, проте додадуться й нові. Найбільш великий як техно-логічно, так і екологічно – проект будівництва нової аглофабрики на Єнакіївському металургійному заводі. На цьому ж підприємстві в 2014 році буде завершено капітальний ремонт конвертера №1 із заміною корпусу та газоочисного устаткування. Також ми плануємо про-вести реконструкцію пилоочисних споруд конвертера №1 на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча та розробити проект реконструкції газоочисних споруд аглофабрики підприємства. На комбiнатi «Азов-сталь» буде проведено розширений капітальний ремонт доменної печі №4 iз заміною аспiрацiйної системи ли-варного двору. На Північному ГЗК проводиться рекон-струкція газоочисних споруд випалювальних машин. У Запоріжжі на металургійному комбінаті буде виконано будівництво газоочисної установки для агломашини №2, також ми плануємо завершити будівництво лінії безперервного травлення соляною кислотою з введен-ням установки регенерації відпрацьованих травильних розчинів (виконання заходу дозволить суттєво знизити скиди у р. Дніпро). Крім того, компанія «Запоріжсталь» запланувала розпочати роботи з підготовки майданчика під будівництво конвертерного цеху. Після завершення будівництва планується вивести з експлуатації мартенів-ський і обтискний цехи цього підприємства.

Стратегія мінімізації нега-тивного ефекту підприємств нафтогазового комплексу на довкілля ґрунтується на

концепції поетапного розроблення та реалізації захо-дів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища в межах впливу виробничих об’єктів. Осно-вними принципами їх реалізації є:

- забезпечення дотримання національних і міжнарод-них екологічних стандартів і нормативів з охорони на-вколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

- значне зменшення і, по можливості, зведення до міні-муму техногенного впливу підприємств нафтогазово-го комплексу на навколишнє середовище й населення за рахунок проведення активної політики підвищення ефективності використання природних ресурсів та енер-гозбереження;

- зменшення утворення шкідливих речовин у процесі ви-робничої діяльності за рахунок впровадження прогресив-них технологій виробництва та реалізації заходів запобіж-ного характеру з охорони навколишнього середовища;

- забезпечення нарощування обсягів виробництва без під-вищення техногенного тиску на довкілля за рахунок вико-ристання екологічних та ресурсозберігаючих технологій;

- дотримання відповідних норм і нормативів охорони на-вколишнього середовища при проектуванні, будівни-цтві та реконструкції капітальних об'єктів;

З питань передплати звертатись за телефоном: (044) 360 58 5520 ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014 http://ecopoglyad.com/

ний тренд - висхідний, що корелюється із темпами приро-сту промислового виробництва та ВВП (рис. 1). Це ставить під сумнів саму можливість досягнення цілей Стратегії екологічної політики в цій частині в умовах, що склались.

З одного боку, вугільна електроенергетика, відповідно до оновленої редакції Енергетичної стратегії України до 2030 року (далі – Енергетична стратегія) – це пріоритетний напрямок розвитку електроенергетики. Саме на нього уряд покладає надії в забезпеченні стійкості енергетичної системи країни та розглядає як основу енергетичної без-пеки держави. Задля досягнення контрольних показників Енергетичної стратегії необхідно збільшити виробництво електроенергії вугільними ТЕС до 2015 року на 20% та до 2020 року на 10% відносно базового 2010-го.

З іншого боку, вугільні ТЕС відповідальні за понад 40% всіх викидів забруднюючих речових стаціонарними дже-

релами в Україні. Аналіз динаміки питомих викидів на оди-ницю відпущеної електроенергії демонструє, що протягом багатьох років вони залишаються практично незмінними – 23 г/кВт-год (рис. 2).

Понад 80% забруднюючих речовин, які надходять до атмосферного повітря при роботі вугільних ТЕС України, припадає на сірчистий ангідрид та оксиди азоту (рис. 3). З одного боку, зниження цих викидів до нормативних зна-чень потребує значних капітальних вкладань в пилогазо-очисне обладнання власником ТЕС. З іншого – зволікання із скороченням цих викидів завдає непоправної шкоди здоров’ю населення, негативно впливає на навколишнє се-редовище та призводить до значних суспільних витрат на систему охорони здоров’я та усунення негативних наслідків такої діяльності.

Задовго до приєднання до ЕнС та затвердження Стратегії екологічної політики в Україні було запроваджено прогресивні нормативи щодо викидів великими установка-ми, що спалюють паливо (накази Мінприроди від 27.06.2006 № 309 та від 22.10.2008 № 541). Однак це жодним чином не позначилось на рівні питомих викидів від ТЕС.

Зокрема відповідно до наказу Мінприроди №541 від 22.10.2008 з 2016 року починають діяти так звані перспективні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для установок теплової потужності більше 50 МВт. Всі системоутворюючі вугільні ТЕС України

«Екопогляд» на своїх шпальтах (№ 10, 2013) звертався до теми викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря українськими ТЕС в контексті зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Очевидно, що Україна не зможе виконати взяті на себе зобов’язання перед ЕнС до 2018 року. Але не варто озиратись на вимоги ЕнС як голов-ного чинника, що має спонукати до зниження викидів.

Основними засадами державної екологічної політики України на період до 2020 року (далі – Стратегія екологічної політики) передбачено, що зменшення обсягу викидів за-бруднюючих речовин стаціонарними джерелами до 2015 року на 10 % та до 2020 року на 25% від базового рівня є од-ним із ключових завдань в досягнені її стратегічних цілей. Для забезпечення досягнення цих цільових показників необхідно вже на сьогодні мати низхідний тренд викидів. Однак їхня динаміка останніх років демонструє протилеж-


Екологія ЕнЕРгЕтикиЕкологія ЕнЕРгЕтики

Олексій Хабатюк, голова Наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій

Як відчистити повітря від ТЕС

Резерви для екомодернізації ТЕС – у вугіллі

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, тис. т

Питомі викиди забруднюючих речовин на вугільних ТЕС

Рисунок 2

Рисунок 1



Екологія ЕнЕРгЕтикиЕкологія ЕнЕРгЕтики

би до надмірного зростання ціни на електроенергію для споживачів. Але саме тут виникає основна проблема – ціна на електроенергію.

В контексті цін на електроенергію в Україні найбільш по-пулярними для обговорення є теми:- перехресне субсидування між населенням (та іншими

пільговими категоріями споживачів) та промисловими споживачами, яке досягло 40 млрд грн у 2013 році;

- високі «зелені» тарифи для виробників електроенергії із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ);

- протистояння між державною атомною та приватною те-пловою електрогенерацією.

Якщо з першою все зрозуміло - це фактично перерозподіл витрат між двома групами споживачів і має слабкий опо-середкований вплив на навколишнє середовище, то дві інші мають безпосередній зв’язок із зменшенням впливу на навколишнє середовище.

При загальному позитивному ставленні до ВДЕ та «зе-лених» тарифів, як одного із механізмів стимулювання їх розвитку, в контексті екологічних проблем української енергетики вони (ВДЕ та «зелені» тарифи) виглядають щонайменше суперечливо. У 2013 році з ТЕС відпустили в ОРЕ 69,16 млрд кВт-год електроенергії за середньозва-женою ціною 63,4 коп/кВт-год. В цій ціні було врахова-но екологічний податок, який становив 1,4 коп./кВт-год., або близько 2,2% від ціни електроенергії. Це дозволило зібрати до бюджету 1 млрд грн, який фактично сплати-ли промислові споживачі. В тому ж 2013 році виробники електроенергії за «зеленим» тарифом відпустили в ОРЕ 1,38 млрд кВт-год. електроенергії за середньозваженою ціною 249,5 коп./кВт-год на загальну суму 3,44 млрд грн, які також фактично сплатили промислові споживачі. Ви-ходить, що промисловий споживач спроможний заплати більше 3 млрд грн за «зелену» енергетику, але чомусь не може оплачувати озеленення «коричневої» енергетики? Це виглядає так, ніби водій керує старим авто, що глохне, його пасажири задихаються від смороду вихлопних газів, але на заправці авто заправляють найдорожчим бензином. Та чи не варто полагодити вихлопну систему, щоб не задихнути-ся?

Протистояння атомної та теплової енергетики в Україні відбувається на тлі де-факто завершеного процесу приватизації ТЕС та нерозпочатого процесу корпоратизації АЕС. Найчастіше в публічній формі це протистояння виливається у порівняння неконкурентних умов фор-мування цін та тарифів на електроенергію для ТЕС та АЕС в Україні. В той же час мало приділяється уваги обґрунтованості абсолютного рівня цін на електроенергію. Це вкрай важливо, оскільки підвищення екологічного опо-даткування ТЕС неминуче призводитиме до збільшення ціни на електроенергію, а тому потрібно знаходити резерви для її зниження.

Найближчий сусід, який має стійкий та розвинутий ри-нок електроенергії, значну частку вугільної генерації в структурі виробництва електроенергії та порівняний обсяг ринку, – це Польща. У Польщі близько 90% всієї електроенергії виробляється із вугілля, а лінії електропере-дач, що зв’язують її із сусідніми країнами, мають обмежену пропускну здатність (експорт електроенергії не перевищує 4% від обсягів виробництва). Протягом 2012-2013 років середньозважена ринкова ціна продажу електроенергії в Польщі, яка на 90% генерується із вугілля, знаходилась на рівні 4 євроцентів/кВт-год., або 44 коп./кВт-год. В той же

період середньозважена ціна продажу електроенергії ГК ТЕС в ОРЕ України становила 61 коп./кВт-год.

Чи не тут приховані резерви для фінансування екологічної модернізації без суттєвого зростання цін на електроенергію?

Таким чином, основними організаційними та регулятор-ними заходами зі зниження навантаження на навколишнє природне середовище вугільними ТЕС в Україні є:

✔ розробка реалістичного національного плану скорочен-ня викидів забруднюючих речовин в електроенергетиці з урахуванням міжнародних зобов’язань;

✔ корегування технологічних нормативів допустимих ви-кидів забруднюючих речовин та жорсткий контроль за їх дотриманням;

✔ перевірка та удосконалення порядку формування ціни на електричну енергію, що відпускається ТЕС;

✔ перевірка та усунення можливостей завищення витрат-ної частини на всьому технологічному ланцюгу вироб-ництва електроенергії від постачання палива (видо-бування для вертикально інтегрованих компаній) до її реалізації;

✔ підвищення ставок екологічного податку до рівня, який стимулює запровадження природоохоронних заходів (перехід по факту від фіскального до стимулюючого еко-логічного оподаткування);

✔ запровадження дієвого механізму повернення сплаче-них коштів екологічного податку на реалізацію природо-охоронних заходів на ТЕС;

✔ запровадження жорсткого контролю за цільовим вико-ристанням коштів екологічного податку.

(нові та модернізовані) підпадають під дії цього наказу та мали б не перевищувати для пилу 50-100 мг/нм3, для діоксиду сірки - 200-400 мг/нм3, для оксидів азоту – 200-500 мг/нм3 (в залежності від теплової потужності). Таким чином, сумарні викиди вугільними ТЕС цих забруднюю-чих речовин не мають перевищувати 450-1000 мг/нм3, що відповідає питомим викидам на одиницю відпущеної електроенергії близько 1,5-3,5 г/кВт-год. Це в 7-15 разів нижче від поточного рівня питомих викидів у вугільній електроенергетиці України.

Так проявляються явні протиріччя між поточним ста-ном речей у вугільній електроенергетиці країни та метою Енергетичної стратегії та Стратегії екологічної політики з врахуванням чинних нормативів.

У більшості країн світу для приведення цих протилеж-ностей до спільного знаменника було розроблено та успішно застосовується механізм екологічного оподатку-вання. В основному саме екологічні податки забезпечу-ють інтерналізацію негативних екстерналій у виробничій сфері. І, напевне, саме тому Стратегія екологічної політики розглядає екологічне оподаткування як важливий механізм забезпечення її реалізації.

Для України механізм екологічного оподаткування не є чимось новим. До 2011 року справлявся збір за забруд-нення навколишнього природного середовища. З 2011-го формально його почали справляти у вигляді екологічного податку. Податковим кодексом України було передбачено поступове, протягом 4 років, зростання податкового на-вантаження від сплати екологічного податку.

За останні два роки 14-ма найбільшими системоутво-рюючими вугільними ТЕС України було сплачено більше 1 млрд грн на рік екологічного податку до бюджетів всіх рівнів. Із них більше 90% - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Очікувалось, що в 2014 році, після переходу на 100% сплату екологічного податку, ТЕС спла-тять близько 1,4 млрд грн.

Однак на початку 2013-го у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №2009, поданий народ-ним депутатом Д. Шпеновим, яким було запропоновано відтермінувати перехід до стягування екологічного по-датку в повному обсязі з ТЕС та ТЕЦ на 2 роки - до 2016 року. Необхідність такого відтермінування пояснюва-лась неврегульованістю механізму використання частини коштів, які сплачуються ТЕС у вигляді екологічного податку, на їх екологічну модернізацію. Цей законопроект по суті був лобістським, оскільки пропонував вибіркове зниження податкового навантаження лише для ТЕС та ТЕЦ, хоча при-чини його ініціювання актуальна для всіх. Формально за-конопроекту №2009 не дали ходу, але в грудні 2013 року його положення увійшли до законопроекту №3757 (автор

– народний депутат В. Хомутнік), який було подано, роз-глянуто комітетом та прийнято Верховною Радою в цілому протягом 3 днів.

З прийняттям Закону України №713-VII від 19.12.2013 ТЕС України у 2014 та 2015 роках сплачуватимуть екологічний податок із знижкою 25% від встановленої Податковим ко-дексом України ставки екологічного податку. За оцінками, це призведе до зниження податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів від вугільних ТЕС на близько 700 млн грн протягом 2014-2015 рр.

Яка мета таких змін?Зазвичай власниками ТЕС озвучується дві – залишити

кошти в розпорядженні ТЕС для фінансування проектів із їх екологічної модернізації, зокрема встановлення пилога-зоочисного устаткування, та не допустити підвищення по-даткового навантаження на ТЕС, щоб не спричинити зро-стання відпускної ціни на електроенергію, а відповідно і тарифів на електроенергію для споживачів.

Щодо останнього, то варто зауважити, що сплата екологічного податку в 2014 році в повному обсязі, як це було передбачено попередньою редакцією Податкового кодек-су, призвела б до зростання відпускної ціни вугільних ТЕС в ОРЕ лише на близько 0,5 коп./кВт-год, або на 0,8%. При цьому ціна продажу електроенергії з ОРЕ енергопостачаль-никам зросла б не більше, ніж на 0,35%. Для порівняння: за останні п’ять років ціна продажу електроенергії ТЕС в ОРЕ зростала щорічно в середньому приблизно на 14 %.

Щодо екологічної модернізації за рахунок «зеко-номленого» за 2014-2015 роки екологічного податку, то ситуація взагалі абсурдна. За оцінками самих енергетиків, які наведені в Енергетичній стратегії, обсяг інвестицій, необхідних для встановлення пилогазоочисного устатку-вання, лише на наявні блоки ТЕС і ТЕЦ має скласти 98 млрд грн. Таким чином «зекономлені» на сплаті податків 700 млн грн становлять лише 0,7% від необхідної суми цільових екологічних інвестицій.

Як-то кажуть, коментарі зайві. Та хіба це проблема лише лобіювання галузевих інтересів

під гаслом хибних декларативних загроз та цілей?Очевидно, що ні! Екологічний податок в Україні декларується як стимулю-

ючий. Це проявляється у формі законодавчо закріпленого механізму повернення державою частки зібраних коштів на реалізацію цільових проектів екологічної модернізації платникам податку. В той же час стосовно вугільної електроенергетики чинні ставки екологічного податку, відсутність дієвого механізму повернення коштів плат-никам для екологічної модернізації та низький процент такого повернення перетворює цей податок на чисто фіскальний інструмент, націлений на наповнення держав-ного та місцевих бюджетів.

За поточного рівня екологічного податку на викиди за-бруднюючих речовин власникам ТЕС вигідніше сплачувати 1 млрд грн на рік, аніж інвестувати в сто разів більші суми у встановлення пилогазоочисного устаткування на ТЕС. При цьому власник не матиме додаткових витрат, оскільки перекладе їх на споживача, а держава та населення бу-дуть змушені понести набагато більші витрати на усунення наслідків цих викидів.

І перше завдання уряду – встановити такий рівень екологічного податку, який, з одного боку, стимулював би власника ТЕС до зниження викидів, а з іншого - не призвів

Структура викидів основних забруд-нюючих речовин вугільними ТЕС у 2012 році

Рисунок 3



ЕкоПогляд . сВітЕкоПогляд . сВіт

ЄБРР затягне паски вугільному бізнесу

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) більше не фінан-суватиме нові енергетичні проекти із будівництва ТЕС на вугіллі, за винят-ком "особливих обставин", оскільки не вбачає в них більше економічно при-йнятних альтернатив. Цей крок є час-тиною нової стратегії банку для енер-гетичного сектору і супроводжується аналогічними заявами від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, агентств розвитку Англії (CDC) і Франції (AFD).

Вдосконалення ефективності

старих станцій ще дозволятиметься, якщо

вони знижуватимуть викиди вуглецю та інших

забруднювачів.

Проте прихована вартість вуглецю враховуватиметься при економічних розрахунках будь-яких вугільних ін-вестицій, в тому числі у вугледобувній промисловості. Для отримання інвес-тицій вугільні проекти мають містити плани із максимального скорочення викидів вуглецю, використання най-кращих доступних технологій відпо-відно до Директиви ЄС про промислові викиди та відображати готовність до вловлювання та зберігання вуглецю.

ЄБРР продовжуватиме фінансувати високоефективні газові електростан-ції і базові потужності, відновлюваль-ну енергетику, а також заохочуватиме перехід з вугілля на газ. Підтримка організацією відновлювальної енерге-тики, що представляє третину енерге-тичного сектору банку, була посилена.

Європейські неурядові організації привітали припинення фінансування банком вугільної промисловості, але заявили, що банк повинен підтверди-ти ці наміри. Перший тест для них – чи буде надано фінансування на будівни-цтво електростанції на бурому вугіллі у Косово.

Додатково: ЄБРР працює в 34 країнах Центральної та Східної Європи, Цен-тральній Азії, Південному та Східному Середземномор’ї.

Державні закупівлі в ЄС «позеленішають»

Європейський парламент схвалив нові правила державних закупівель, які нададуть більшої ваги екологічній складовій при укладанні контрактів щодо води, енергетики та транспор-ту. Нові директиви з концесії та ко-мунальних послуг були погоджені з країнами-членами ЄС та офіційно під-тверджені їхніми представниками у Брюсселі ще влітку.

Під час укладання комунальних контрактів державними замовниками тепер мають враховуватися витрати повного життєвого циклу. До цих ви-трат будуть відноситися екологічні збитки від контрактів, де визначати-меться їх грошова вартість, в тому числі для парникових газів та інших викидів. Ця пропозиція багато в чому співпадає із пропозиціями Європей-ської комісії.

Країни, у яких екологічні критерії вже викладені в контрактах, можуть вимагати від підрядників забезпечен-ня відповідного маркування чи серти-фікатів.

«Органи державної влади витра-чають близько 18% ВВП на закупівлю робіт, товарів або послуг, надаючи державним закупівлям особливого значення для досягнення суспільних цілей», - зазначив Європейський пар-ламент у своїй заяві.

Директиви наберуть чинності через 20 днів після опублікування, і дер-

жави-члени матимуть два роки для впровадження їх в національне зако-нодавство.

Сланцевий газ вже не загрожує водним ресурсам

Твердження, що добування слан-цевого газу представляє загрозу во-допостачанню, є перебільшеними, заявляє Чартерний Інститут з води та екологічного управління Великобри-танії (CIWEM). Розвідувальний фрекінг матиме мінімальний вплив на водо-постачання порівняно з іншими ви-дами діяльності, стверджується в екс-пертному огляді інституту. Крім того, добування сланцевого газу потребує менше води, ніж буріння для інших ви-дів викопного палива.

Згідно з оглядом, на місцях добуван-ня сланцевого газу можуть виникнути проблеми з водою при подальшому розвитку галузі. Головне занепокоєн-ня у експертів викликає захист підзем-них вод. Забруднення може виникати у випадку неналежного буріння сверд-ловин, їх герметичного закриття і під-тримки. Добування сланцевого газу має бути заборонене у тих регіонах, де «чутливість» підземних вод особливо підвищена, додається в огляді.

CIWEM підтримує Агентство охоро-ни довкілля Англії щодо фрекінгу в областях з особливим статусом захис-

ту підземних вод. Агентство вимагає від операторів надання планів захисту водоносних шарів і подальшого вра-хування цих планів при видачі дозво-лів.

Польща не відмовилася від намірів зводити вугільну ТЕС

Після кількох місяців тиску з боку уряду польське державне комуналь-не підприємство PGE не відмовилося від намірів приступити до будівництва скандальної вугільної установки по-тужністю 1,8 ГВт на станції компаній в Ополе.

Будівництво має розпочатися 1 люто-го. PGE інвестує у проект 2,7 млрд євро, що буде здійснюватися однією з її до-чірніх компаній, заявив представник PGE. Він не вказав, чи будуть залучені банківські кошти, корпоративні облі-гації або інші механізми фінансування.

Польський уряд вважає, що проект має вирішальне значення для енерге-тичної безпеки Польщі, оскільки ба-гато застарілих установок незабаром буде виведено з експлуатації. Близько 6,6 ГВт потужностей вийдуть з балан-су до 2020 року, за даними оператора системи передачі енергії PSE.

PGE призупинила проект в Ополе у квітні 2013 року через різке падіння цін на електроенергію, що знизило еконо-мічну актуальність проекту. Рішення Єврокомісії 2012 року з приводу не-допущення будівництва у Польщі за-планованих енергетичних об’єктів, в тому числі в Ополе, з використанням вільних вуглецевих дозволів також ві-діграло свою роль. Компанія ж оцінює, що викиди від нових потужностей бу-дуть менші на 30% порівняно з інши-ми установками PGE.

Проект піддається різкій критиці з боку екологічних громадських орга-нізацій, які стверджують, що гроші краще було б витратити на проекти з енергоефективності для домашніх господарств або на відновлювальні джерела енергії. У лютому минулого року PGE виграла справу проти еко-логічної організації Client Earth щодо планів розширення в Ополе. Суд від-хилив позов організації про те, що при оцінці впливу проекту на навко-лишнє середовище були допущені помилки.

Сланцевий газ не зменшить дефіциту енергоресурсів в Європі

Запаси сланцевого газу в Європі не зменшать дефіцит поставок газу, що може тільки зрости до 2035 року, як прогнозують економісти нафтогазової компанії British Petroleum (ВР). Імпорт трубопроводами, швидше за все, змо-же задовольнити 51% попиту на газ в Європі до 2035 року порівняно з 37% на даний час, незважаючи на зростан-ня добування сланцевого газу до 3,7 млрд куб. футів на день.

Протягом наступних 20 років зрос-тання поновлювальних джерел енергії буде здійснюватися під керівництвом ЄС, де на їх частку в енергетичному балансі припаде 32% порівняно з 12% в 2012 році.

Відновлювальні джерела енергії, включаючи біопаливо, складуть

7% від світового енергоспоживання до 2035

року порівняно з 2% на даний час.

За обсягом відновлювальної енергії в лідерах опиниться Китай.

Підвищення конкурентоспромож-ності вітрової енергетики без субсидій означатиме, що «до 2013 року вітрова енергетика стане серйозним опонен-том для будь-якого виду енергії, осо-бливо в регіонах, де вартість вуглецю складає 29 євро за тонну і більше».

Глобальні викиди парникових га-зів від використання енергії до 2035 року зростуть на 29% від рівня 2012-го. Майже весь приріст у викидах буде надходити з країн із економікою, що розвивається, як і передбачає Міжна-родне енергетичне агентство та Еколо-гічна програма ООН.

У 2035 році кожен з енергоносіїв - нафта, вугілля та газ - відповідатимуть за 27% енергобалансу. Вугілля зали-шиться найбільшою сировиною для виробництва енергії.

В ЄС сперечаються через введення вуглецевих податків на пальне

Греція розпочала своє президентство в ЄС з інтенсивних переговорів щодо просування пропозиції Європейської комісії із встановлення нових мінімаль-них податкових ставок на пальне в за-лежності від його енергоємності та ви-кидів СО2. Для розробки нововведень створено п’ять робочих груп.

Держзакупівлі в Європі - 18% ВВП



ЕкоПогляд . сВітЕкоПогляд . сВіт

Єврокомісія була готова протягнути податкову пропозицію ще в минулому році, але Греція переконала у додатко-вій фазі переговорів.

Польща та Румунія категорично від-кликають пропозицію щодо карбо-нової частки у нових податках в той час, як більшість країн підтримують пропозицію застосовувати мінімаль-ні ставки для викидів СО2. Ірландія та Кіпр у свою чергу пропонують вста-новити мінімальні ставки для викидів СО2 на рівні 9-12 євро за тонну, а Єв-рокомісія – на рівні 20 євро за тонну викидів.

«Необхідно докладати більше зу-силь у вирішенні таких питань, як встановлення ставок для конкретних видів палива і типів їх використання, біопалива та біорідин. Також необ-хідна подальша робота з формування податкових пільг при оподаткуванні комерційних продуктів в перехідні періоди», - зазначається у прес-релізі енергетичного департаменту Євроко-місії.

Прогрес, досягнутий в процесі пере-говорів, ляже в основу обговорення профільними міністрами в червні цьо-го року.

Пропозицію підняти ставки енерге-тичних податків було подано Євроко-місією на прохання Європейської ради ще в 2011 році для встановлення відпо-відностей із кліматичними та енерге-тичними цілями ЄС.

British Petroleum програла битву за біодизель

Заходи ЄС щодо призупинки імпор-ту біодизеля компанії ВР з США в об-хід антидемпінгових мит є законними. Таке рішення прийняв Європейський суд у відповідь на заперечення енер-гетичної компанії.

У 2009 році ЄС ввів ввізні мита на біодизель, вироблений в США. Це ста-лося після того, як Європейська біо-дизельна рада (ЄБР), яка представляє вітчизняних виробників, висловила стурбованість з приводу субсидова-ного імпорту. Відповідні заходи були поширені і на біодизель, що імпорту-ється через Канаду. Там слабші сумі-ші біодизеля використовувались як лазівка для уникнення сплати вищих тарифів.

British Petroleum просила частково анулювати рішення з ряду причин. Наприклад, компанія стверджувала, що суміш, яка містить менше 20% біодизеля, дуже відрізняється від чи-стого біодизеля і тому має отримати більш сприятливі умови для розслі-дування факту обходу сплати тари-фів.

Проте суд ухвалив, що ЄС працю-вала згідно із правочинною про-цедурою у вчиненні цих заходів, і відзначив, що імпорт чистого біо-дизеля практично припинився після введення оригінальних зобов’язань,

в той час як імпорт сумішей з боку США зріс. Він відхилив аргументи ВР та сказав, що компанія має компен-сувати витрати, яких зазнали Євро-пейський Союз та Європейська біо-дизельна рада.

ЄС знає, як скоротити відходи

Як зазначає Європейська комісія, чотирнадцять країн-членів ЄС та де-які регіони Бельгії та Великобрита-нії прийняли плани попередження утворення відходів. Резюме перших поданих планів вказали на широкий діапазон підходів, які обрано уряда-ми країн.

Рамкова директива ЄС з відходів 2008 року вимагала подання країна-ми-членами ЄС Комісії планів щодо запобігання утворення відходів до 12 грудня 2013 року. Проте правила щодо повідомлення проектів не були при-йняті до грудня, тому було отримано тільки формальні повідомлення від Чехії, Німеччини, Нідерландів, Іспанії й Уельсу. Інші країни та регіони все ще готують та проводять консультації щодо планів, але більшість з них за-явили, що прийматимуть їх в першій половині 2014 року.

Європейське агентство з навко-лишнього середовища розгляне плани та узагальнить інформацію на основі прийнятих ще десять років тому проектів, серед яких план Нор-вегії. Робота, яка включає узагаль-нення планів чотирьох країн, вказує на визначення чітких цілей скоро-чення відходів, хоча більшість з них стосується відмежування економіч-ного зростання та утворення відхо-дів. План Брюсселя серед тих, які вже підсумували, має найбільш деталізо-вані цілі.

Обсяг утворення побутових відходів має зменшитися до 5 кг на

душу населення в рік, а макулатури – до 30 кг/

працівник/рік.

Німеччина обережніше ставиться до чисельних показників, проте заявляє

про скорочення утворення відходів відносно ВВП, чисельності працівників і населення.

Усі плани зводяться до покриван-ня відходів від населення і комуналь-них послуг, виробництва, роздрібної торгівлі та транспорту. Дещо менше охоплюється сільське господарство, гірничодобувна промисловість і сиро-винні галузі з обробки матеріалів.

У грудні минулого року відповідні проекти прийняли Австрія, Брюссель, Фінляндія, Італія, Литва, Латвія, Люк-сембург, Польща, Португалія, Сло-ваччина, Швеція, Англія та Шотлан-дія.

ЄС закликає до суворіших санкцій проти екозлочинності

Жорсткіші санкції, обов’язкове зни-щення незаконної слонової кістки та краща підготовка співробітників мілі-ції і прокурорів необхідні для бороть-би з браконьєрством та організованою злочинністю з вбивством носорогів, слонів й інших диких тварин з метою отримання прибутку - за це проголо-сували депутати Європарламенту 15 січня.

Злочини проти дикої природи - на четвертому місці за обсягами неза-конної діяльності у світі після торгівлі наркотиками, контрафакції та торгів-

лі людьми з річним оборотом не мен-ше 19 млрд дол. США. Європейський Союз є важливим ринком та тран-зитним маршрутом для незаконної торгівлі рогами носорогів, слоновою кісткою та іншими тваринами і росли-нами, що перебувають під загрозою зникнення. Це ставить ЄС у привіле-йоване становище для контролю цієї торгівлі.

Ріг носорога коштує дорожче, ніж кокаїн і

золото. До того ж його легше пронести, ризик

виявлення дуже малий і санкцій часто недостатньо

Так відреагував на бажання Євро-парламенту Янез Поточнік, комісар ЄС з охорони навколишнього природного середовища. Поточнік також повідо-мив, що комюніке буде підготовлене та презентоване для публічних обгово-рень у наступному місяці, а конферен-ція з цього питання пройде 10 квітня.

Оскільки торгівля продуктами зло-чинів проти дикої природи носить глобальний характер і попит на них зростає в Південно-Східній Азії, де-путати Європарламенту закликають Єврокомісію додатково обговорити це питання з міжнародними партнерами

ЄС і зробити його пріоритетним у фор-муванні політики допомоги ЄС. Комі-сар заявив, що Комісія систематично порушує питання у політичних, торго-вельних та двосторонніх відносинах ЄС з ключовими країнами, включаю-чи Китай, В’єтнам і Таїланд, і пообіцяв зробити те ж саме у майбутніх пере-говорах із США та Африканським Со-юзом.

Вплив на навколишнє середовище оцінюватимуть за новими чинниками

Європарламент та представники країн-членів ЄС досягли згоди щодо перегляду Директиви оцінки впливу на навколишнє середовище, прийнятої ще в 1985 році. Заходи, які підтримав Європейський парламент, посилюють прозорість, участь громадськості і бе-руть до уваги нові екологічні фактори. Однак розвідка і видобування нетра-диційних вуглеводнів не включені в сферу дії Директиви.

До Директиви включено такі фак-тори, як збереження біорізноманіт-тя та зміна клімату. Документ також забезпечить більшу прозорість про-цедури і буде сприяти участі громад-ськості через створення центрально-го порталу. Це закріплює чіткі норми щодо конфлікту інтересів й закликає країни-члени ЄС встановити санк-ції за порушення правил процедури ОВНС.

Блокування з боку країн-членів вве-дення обов’язкової оцінки впливу на навколишнє середовище від розвідки та видобутку сланцевого газу не дало парламенту включити сланцеве пи-тання до Директиви. Європарламен-тарій Андреа Заноні, що займається лобіюванням нових змін до Директи-ви, назвав ці блокування неприпусти-мими й прирівняв Європу до Дикого Заходу.

Директива з оцінки впливу на на-вколишнє середовище (ОВНС) по-ширюється як на державні, так і на приватні проекти. Вона встановлює певні критерії, в тому числі для ін-формації, яка повинна бути пред-ставлена держструктурам для пого-дження проекту. Директива охоплює широкий спектр проектів, починаю-чи від мостів і закінчуючи потужними свинофермами.

British Petroleum ком-пенсує ЄС втрати за біодизель

Екозлочин та кара



ПРаВила гРиПРаВила гРи

10 у яких протягом року, що передує плановому: щорічний обсяг розрахункової

лісосіки становить 20 тис. метрів кубічних і більше для суб’єктів господарювання, які знаходяться у підпорядкуванні Держлісагент-ства, та 3 тис. метрів кубічних для інших лісокористувачів;

обсяг рубок головного користу-вання становить менше 40% від загального об’єму заготовленої деревини для суб’єктів господа-рювання, які знаходяться в зоні українських Карпат, мішаних лі-сів та лісостеповій зоні;

об’єм заготовленої деревини від проведення санітарно-оздо-ровчих заходів становить біль-ше 60% від загального об’єму заготівлі за винятком рубок, не пов’язаних з веденням лісового господарства;

площа переводу лісових культур І класу у покриту лісом площу становить 30% і менше від за-гальної площі переводу лісових культур у році, що передує року проведення планової перевірки;

наявні ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздо-ровчі та захисні ліси;

проведення рубок догляду силь-ної та дуже сильної інтенсивності 26% і більше запасу деревини, крім рубок у молодняках;

наявні пожежі протягом останніх двох років, що передують плано-вій перевірці, або позалісосічна захаращеність в захисних смугах вздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій зависності;

11 які створюють, досліджують та практично використовують гене-тично модифіковані організми у відкритій системі.

Новою редакцією також зменшуєть-ся частота проведення планових за-ходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства

у сфері охорони навколишнього при-родного середовища, раціонального використання, відтворення та охоро-ни природних ресурсів щодо суб’єктів господарювання з середнім та незна-чним ступенями ризику. Так періодич-ність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання із серед-нім ступенем ризику встановлена не частіше одного разу на три роки, з не-значним ступенем ризику – не часті-ше разу на п’ять років. Щодо суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику періодичність залишається без змін - не частіше разу на рік.

Якщо за результатами не менш як двох останніх планових заходів дер-жавного нагляду (контролю) не було виявлено фактів порушення вимог за-конодавства, наступний плановий за-хід здійснюється не раніше, ніж через установлений для суб’єкта господа-рювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.

Разом із затвердженням нової ре-дакції критеріїв передбачається втрата чинності постанови КМУ від 27 груд-ня 2008 р. № 1139 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері використання і охо-рони вод та відтворення водних ресур-сів і визначається періодичність про-ведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем)».

ОПОДАТКУВАННЯ: ВІДХОДи ЯК ВТОРиННА СиРОВиНА

З метою сприяння вирішенню про-блем поводження з відходами Мінп-рироди підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Подат-кового кодексу України (щодо спеці-ального режиму оподаткування діяль-ності у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною)».

Під спеціальним режимом оподатку-вання розуміється, що сума податку на додану вартість, нарахована спеціалі-

зованим заготівельним підприємством на вартість поставлених ним відходів як вторинної сировини/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залиша-ється в розпорядженні такого підприєм-ства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальни-ку на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для придбання вторин-ної сировини, спеціального обладнання і автотранспортних засобів для розділь-ного збирання побутових відходів, а та-кож створення приймальних пунктів із заготівлі вторинної сировини. Зазначені суми податку на додану вартість мають акумулюватися спеціалізованими заго-тівельними підприємствами на спеці-альних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджет-них коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спеціалізованим заготівельним під-приємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є збирання, заготівля відходів як вторинної сирови-ни на власних або орендованих осно-вних фондах, в якій питома вага вартості відходів як вторинної сировини/послуг становить не менш як 75 відсотків вар-

У правовому полі зору

Інна Яреськовська, Асоціація правників України

ДЕРЖАВНий НАГЛЯД ТА КОНТРОЛь

Мінприроди переглянуло Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього при-родного середовища і періодичності здійснення заходів державного нагля-ду (контролю), затверджені постано-вою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 212, та підготувало проект їх нової редакції.

На відміну від чинної у пропонова-ній редакції чітко визначені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяль-ності для навколишнього природного середовища, та які суб’єкти господа-рювання відносяться до суб'єктів гос-подарювання із високим, середнім і незначним ступенями ризику.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику• Види діяльності та об’єкти, що

становлять підвищену екологіч-ну небезпеку.

• Кількісні показники у сфері охо-рони, використання та відтво-рення водних об’єктів.

• Кількісні показники викидів за-бруднюючих речовин в атмос-ферне повітря.

• Кількісні показники викорис-тання природних ресурсів, поводження з відходами, не-безпечними та отруйними речо-винами.

• Дотримання вимог законодав-ства у сфері охорони навколиш-нього природного середовища.

• Діяльність з охорони, викорис-тання та відтворення рослинного і тваринного світу, у тому числі видів, занесених до Червоної книги України.

• Значення об’єктів природно-за-повідного фонду та наявність спеціальних адміністрацій.

До суб'єктів господарювання із ви-соким ступенем ризику відносяться суб’єкти:1 яким належать та/або використо-

вують: водосховища об'ємом більш як 5

млн куб. метрів; хвостосховища, шламонакопи-

чувачі і накопичувачі токсичних відходів, що відносяться до І кла-су згідно з таблицею 2 додатка 1 до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування ци-вільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвище-ної небезпеки, включаючи поже-жовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епіде-міологічного характеру, затвер-джених постановою КМУ від 16 листопада 2002 р. № 1788;

2 які здійснюють: діяльність (експлуатацію) та/або у

яких наявні об’єкт(и), що становлять підвищену екологічну небезпеку;

забір та/або використання води обсягом більш як 25 тис. куб. ме-трів на рік, а також водокористу-вачі, які мають оборотні систе-ми водоспоживання загальною потужністю 1000 куб. метрів на добу і більше;

скид зворотних вод (стічна, шах-тна, кар’єрна, дренажна) у водні об'єкти;

діяльність, що спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмос-ферне повітря в обсязі більш як 10 тис. тонн на рік;

діяльність, що призводить до утворення та розміщення відходів I і II класів небезпеки – більш як 100 тонн на рік або інших відходів - більш як 1 тис. куб. метрів на рік;

поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами;

3 виробляють та/ або зберігають (ви-користовують) у кількості понад 10 тонн на рік отруйних речовин, для поводження з якими необхідне одержання документа дозвільного характеру;

4 у яких знаходяться у стані природ-ної волі на територіях (у тому числі водних об’єктах), які перебувають у користуванні суб’єктів господа-рювання, види об’єктів тваринного світу, що занесені до Червоної кни-ги України;

5 які здійснюють вилучення з при-родного середовища диких тварин, в тому числі і тих, що занесені до Червоної книги України, з подаль-шим їх утриманням у неволі та на-піввільних умовах з метою відтво-рення, розселення та в наукових цілях;

6 у яких в природних рослинних угруповуваннях зростають види об’єктів рослинного світу, що за-несені до Червоної книги України, на територіях, які використовують суб’єкти господарювання, а також здійснюється їх вилучення в науко-вих цілях та з метою відтворення;

7 у підпорядкуванні яких є об’єкти природно-заповідного фонду за-гальнодержавного значення, які є спеціально створеними адмі-ністраціями з охорони та вико-ристання природних ресурсів на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду місцевого зна-чення, та об’єкти природно-запо-відного фонду місцевого значення в межах населених пунктів;

8 які здійснили з моменту останньої перевірки три і більше порушень вимог законодавства у сфері охо-рони навколишнього природного середовища та/або виявлено зло-чин і притягнуто їх посадових осіб до кримінальної відповідальності протягом останніх двох років, що передують плановій перевірці;

9 які здійснюють лісокористування в гірських умовах;




тості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Така норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарю-вання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага відходів як вторинної сировини/послуг розрахо-вується за наслідками кожного окре-мого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності спеціалізованого заготівельного під-приємства не включаються оподатко-вувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 по-слідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Відходами як вторинною сировиною для спеціального режиму оподатку-вання вважаються товари, зазначені у товарних позиціях 4707, 3915, 7001 00 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отри-мані в результаті збирання безпечних відходів (38.11 КВЕД), відновлення відсортованих відходів (38.32 КВЕД), якщо такі послуги надаються безпосе-редньо платником податку – суб’єктом спеціального режиму оподаткування.

ДОЗВОЛиМінприроди розроблено проект По-

рядку розроблення, погодження та за-твердження документів дозвільного характеру у сфері поводження з від-ходами.

Документами дозвільного харак-теру у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України «Про пе-релік документів дозвільного характе-ру у сфері господарської діяльності» є:• дозвіл на здійснення операцій у

сфері поводження з відходами;• дозвіл на розміщення відходів;• дозвіл на зберігання та видалення

відходів;

• ліміти на утворення та розміщення відходів;

• спеціальний дозвіл на змішування чи захоронення відходів, для утилі-зації яких в Україні існує відповідна технологія;

• дозвіл на будівництво або рекон-струкцію об’єкта поводження з від-ходами;

• дозвіл на експлуатацію об’єкта пово-дження з небезпечними відходами;

• погодження місць розміщення під-приємств, що здійснюють перероб-ку, утилізацію або знищення вилу-ченої з обігу неякісної, небезпечної продукції.

Порядком встановлюються:- процедури отримання дозвільних

документів та терміни їх дії; - терміни подачі заяв на отримання

документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами;

- документи, що додаються до заяв про видачу документів дозвільно-го характеру у сфері поводження з відходами;

- процедури розгляду заяв на отри-мання документів дозвільного ха-рактеру та декларацій про відходи;

- підстави для відмови у видачі та підстави для коригування докумен-тів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами.

Мінприроди розроблено проект По-рядку видачі дозволу на вивільнення генетично модифікованих організмів у відкритій системі, яким визначаються процедура та терміни видачі дозволу; форма заявки та перелік документа-ції, що має бути подана суб’єктом гос-подарювання; підстави для відмови у видачі дозволу або переоформлення дозволу; видачі дубліката дозволу; анулювання дозволу.

НЕБЕЗПЕЧНА ТАРА Мінприроди розроблено проект по-

станови Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи пово-

дження з небезпечною використаною тарою і пакувальними матеріалами».

Виходячи з положень проекту поста-нови, під небезпечною використаною тарою і пакувальними матеріалами розуміються відходи тари і пакуваль-них матеріалів, у яких знаходилась така продукція: пестициди і агрохімі-кати; нафтопродукти, мастила (оли-ви); лакофарбувальні матеріали; мию-чі засоби; хімічні реактиви; медичні та фармацевтичні препарати; отруйні ре-човини, у тому числі продукти біотех-нології та інші біологічні агенти. Якщо термінологічно не вдається віднести товар до вказаних категорій продукції, має надаватися висновок Міністерства екології та природних ресурсів щодо його належності до певної категорії.

Також пропонується встановити такі мінімальні норми утилізації небезпеч-ної використаної тари і пакувальних матеріалів для суб’єктів господарю-вання усіх форм власності, які вико-ристовують в Україні тару і пакувальні матеріали для пакування і транспор-тування виготовленої ними продук-ції або імпортують продукцію в тарі і пакувальних матеріалах, у відсотках загальної маси тари і пакувальних матеріалів: 2014 рік – 50, 2015-й – 60, 2016-й і наступні роки – 70.

Для цих суб’єктів господарювання передбачається встановлення таких зобов’язань: • самостійно з дотриманням вимог

законодавства забезпечити зби-рання, заготівлю та утилізацію/видалення використаних тари і па-кувальних матеріалів, в яких зна-ходилася продукція, відповідно до встановлених пунктом 6 цієї поста-нови мінімальних норм утилізації, або укласти договори із суб’єктами господарювання, які отримали лі-цензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, про їх збирання, заго-тівлю та утилізацію/видалення;

• подавати щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періо-дом, територіальним органам Дер-

жавної екологічної інспекції звіт-ність про обсяги тари і пакувальних матеріалів, які були використані ними для пакування і транспорту-вання продукції, згідно з формами, затвердженими Міністерством еко-логії та природних ресурсів.

НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДи, ЛІцЕНЗІйНІ УМОВи

Мінприроди підготовлено проект змін до Порядку контролю за додер-жанням Ліцензійних умов проваджен-ня господарської діяльності із здій-снення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затвер-дженого наказом Міністерства еколо-гії та природних ресурсів України від 4.11.2011 № 434 та від 4.11.2011 № 433.

Пропоновані зміни спрямовані на запровадження процедури підтвер-дження відповідності матеріально-технічної бази суб'єктів господарю-вання, які мають намір провадити господарську діяльність у сфері по-водження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, та забезпе-чення дієвого моніторингу обігу відхо-дів і запровадження щоквартального подання суб'єктами господарювання, які одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небез-печними відходами, інформації про таку господарську діяльність.

ОРЕНДА ВОДНиХ ОБ’ЄКТІВ З метою приведення у відповідність

до чинного законодавства, зокрема За-кону України «Про державну реєстра-цію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в частині внесення змін до положень, які врегульовують процедуру державної реєстрації права оренди землі та оренди водних об’єктів і рибогосподарських технологічних водойм із земельними ділянками під ними, Мінприроди підготувало проект змін до Типового договору оренди вод-них об’єктів, затвердженого постано-вою Кабінету Міністрів України від 29

травня 2013 р. № 420. Пропонованими змінами виключаються положення про державну реєстрацію договору орен-ди водних об’єктів та вводяться поло-ження про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку водного об’єкта (пп. 19, 45 Типового договору).

УТиЛІЗАцІЯ ТРАНСПОРТНиХ ЗАСОБІВ

З метою приведення у відповідність до Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» Мінприроди підготовлено зміни до Порядку форму-вання та ведення Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здій-снюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізують-ся, затвердженого наказом Міністер-ства екології та природних ресурсів України від 15 серпня 2013 року № 350.

Пропонованими змінами розширю-ється перелік документів, що подають-ся для внесення до Реєстру суб’єктами господарювання, які здійснюють роз-бирання транспортних засобів, що утилізуються. Зокрема, додається ко-пія документа, що підтверджує наяв-ність системи екологічного менедж-менту, сертифікованої за стандартами Міжнародної організації із стандарти-зації (ISO) серії 1400 або за аналогіч-ним національним стандартом.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА; НАФТА, НАФТОПРОДУКТи, НАФТОВІДХОДи

Мінприроди розроблено проект Пра-вил здійснення заходів із запобігання та ліквідації забруднень навколишнього природного середовища нафтою, на-фтопродуктами та нафтовідходами.

Правилами визначається послідов-ність дій підприємств, установ, орга-нізацій усіх форм власності для по-передження та ліквідації забруднення навколишнього природного серед-овища нафтою і нафтопродуктами, спричинених розвідкою та розробкою родовищ нафти і газу, використанням,

транспортуванням, переробкою, збері-ганням і реалізацією нафти та продуктів її переробки, а також нафтовідходами, спрямованих на запобігання їх роз-повсюдження, зниження негативного впливу на життєдіяльність населення та навколишнє природне середовище.

ЕКОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАцІЯ ПІДПРиЄМСТВ

З метою забезпечення ведення облі-ку та підготовки звітності щодо цільо-вих проектів екологічної модернізації підприємств Мінприроди розробле-но проект наказу «Про затвердження форм обліку та звітності цільових про-ектів екологічної модернізації підпри-ємств», яким затверджені форми:- запиту про виділення коштів з Дер-

жавного фонду охорони навколиш-нього природного середовища для фінансового забезпечення цільо-вих проектів екологічної модерні-зації підприємств;

- переліку цільових проектів еколо-гічної модернізації підприємств;

- реєстру цільових проектів екологіч-ної модернізації підприємств;

- звіту про результати виконання ці-льового проекту екологічної модер-нізації підприємства за квартал/рік;

- звіту про результати виконання Переліку цільових проектів еколо-гічної модернізації підприємств за квартал/рік.

ДОБУВАННЯ ПІДЗЕМНиХ ВОДПостановою Кабінету Міністрів

України від 25 грудня 2013 р. № 972 «Про внесення змін до пункту 3 поста-нови КМУ від 8 жовтня 2012 р. № 963» подовжено строк для забезпечення Держгеонадра України ведення дер-жавного реєстру артезіанських сверд-ловин та для вжиття заходів щодо за-безпечення облаштування суб'єктами господарювання артезіанських сверд-ловин, що експлуатуються, засобами вимірювання об'єму видобутих під-земних вод до 30 червня 2014 р.


дова рада, міжнародна природо-охоронна організація), наукова еліта, партнери програми з ЄС, з Міжна-родного союзу охорони природи.

Головою Національного консульта-тивного комітету другої фази програ-ми ЄІСП/Схід-2 FLEG-2 було обрано Ярослава Макарчука, першого заступ-ника голови Державного агентства лі-сових ресурсів України.

Конфлікт інтересівЛіс – точка перетину інтересів бага-

тьох органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості. Їх збалансування – питання лісової політики, яку визнача-ла б стратегія, дорожня карта чи інший стратегічний документ, що містити-ме правові засади у користуванні та управлінні лісовими ресурсами.

За словами експерта Світового бан-ку Михайла Попкова, історично скла-лося, що в Україні зазвичай над роз-робленням такої політики працювали без чіткого бачення її мети. Тому про-цес створення лісової політики більше скидався на переклад нормативних документів з часів Радянського Со-юзу. Аналізуючи ці документи сьогод-ні, можна знайти безліч прогалин для розквіту корупції у секторі. Почати ж

реальний процес розробки політич-ного документа у лісовій політиці за-важає конфлікт інтересів органів вико-навчої влади, що визначають розвиток цієї галузі і регулюють діяльність у ній.

Однак лісова політика як термін є у вжитку. Лісовий кодекс містить понят-тя «державна політика у сфері лісових відносин», положення про Мінагро-політики згадує «державну політику з питань лісового і мисливського госпо-дарства», положення про Мінприроди і Держекоінспекцію України – «дер-жавну політику у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів».

Чинне законодавство України роз-поділяє повноваження щодо форму-вання стратегії лісової політики між багатьма органами влади. На Верхо-вну Раду покладена функція визна-чення основ лісової політики, Держ-лісагентство має вносити пропозиції з її формування. Формують саму лісову політику Мінагрополітики та Мінпри-роди, забезпечує реалізацію Кабінет Міністрів разом з Мінагрополітики, Верховною Радою АР Крим, обласни-ми та районними радами, облдержад-міністраціями та районними облад-міністраціями. За реалізацію лісової

політики відповідають також Держлі-сагентство, Мінприроди та Держеко-інспекція. Це далеко не весь перелік, адже зацікавленими сторонами ще виступають бізнес, екологічні органі-зації, науковці.

Чи потрібна стратегія лісової політики?

Формальна наявність лісової полі-тики не є панацеєю від хвороб галузі, стверджує Попков. У багатьох країнах вона традиційно не сформована, на-приклад, у Великобританії та Фінлян-дії. Там лісова політика входить у стра-тегію розвитку лісового господарства. В Україні теж є така стратегія. Її визна-чають Концепція реформування та розвитку лісового господарства (2006 рік), Держпрограма «Ліси України» на 2010-2015 рр., Національний план дій на 2013 рік із впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. Президента України та ряд інших.

Стратегія в першу чергу має визна-чати цілі політики у лісовій сфері. Стра-тегічними цілями мають бути:- розробка критеріїв ефективного

управління лісами;- збільшення лісистості територій до

науково обґрунтованого рівня;- нарощування ресурсного та еколо-

гічного потенціалу лісів. Підвищен-ня сталості та збереження біорізно-маніття лісових екосистем;

- ефективне використання лісових ресурсів. Забезпечення самоокуп-ності та прибутковості лісового господарства у лісозабезпечених регіонах;

- вирішення соціально-економічних проблем.

Продовження статті читайте в наступному номер

Програма FLEG зараз розпочала другу фазу своєї роботи в Україні. Ви-значити проблемні точки у лісовій по-літиці та знайти шляхи їх вирішення намагалися під час першої фази, що розпочалась у 2009 році та фактич-но закінчилась минулого року. Вона робила акцент на аналітичній робо-ті, дослідженнях та узагальненнях в юридичній площині. По суті в рамках першої фази оброблявся законодав-чий блок у лісовому секторі, що сто-сувався питань правозастосування та юридичного оформлення процесу ве-дення лісового господарства в Україні. В результаті експерти виокремили два можливих шляхи виходу з того глухо-го кута, в якому опинилася лісова полі-тика України. Перший – здійснення так званого косметичного ремонту вже наявної політики за допомогою вне-сення поправок у чинні нормативно-правові акти. Другий варіант – повне

перезавантаження політики і докорін-на її зміна. Зрозуміло, що найбільш ефективним фахівці вважають саме другий варіант.

Остаточної чіткої позиції наразі не-має, тому FLEG започаткувала другу фазу проекту. Рішення намагатимуть-ся шукати шляхом проведення круглих столів із залученням максимально ши-рокого кола зацікавлених сторін. На першому такому заході побувала ре-дакція «Екопогляду».

У дискусійній залі вперше зібра-лися усі ключові зацікавлені сто-рони програми – представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Державного агент-ства лісових ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів, Дер-жавної екологічної інспекції України, громадських організацій, дерево-обробної промисловості, FSC (Forest Stewardship Council – Лісова нагля-


ЕкоПолітик аЕкоПолітик а

Програма ENPI-FLEG-2 роз-рахована на чотирирічний період (2013-2017 роки) та має на меті нада-вати Східноєвропейським країнам (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові, Росії та Україні) під-тримку у зміцненні системи управ-ління в лісовому секторі. Для цього програма буде сприяти підвищенню ефективності відповідних міжна-родних процесів, вдосконаленню лі-сової політики, законодавства та ін-ституційної бази, а також розробки, тестування та оцінки ефективності моделей сталого лісоуправління на пілотній основі для їх подальшого тиражування.

В Україні розпочала діяльність друга фаза регіональної співпраці із країнами Східного регіону дії європейського інструменту партнерства «Правозастосування й управління в лісовому секторі» (ENPI–FLEG–2), що фінансується Світовим банком. За результатами зустрічі сторін, що відбулася у приміщенні Світового банку у Києві, складається враження повної відсутності лісової політики в країні.

Український фантом лісової політики

Вікторія Малярчук



ЕкоконтРольЕкоконтРоль

Від слів до дійУ країні, яка відчула необхідність

здійснити такий детальний аналіз з цим інструментарієм, достатньо політичної волі та бажання. Аналіз може здійснюватися за допомо-гою Консорціуму або профільного управління ООН, власними силами або ж зацікавленою громадською організацією.

При бажанні країна подає офіційну заявку (фаза 1) до секретаріату CITES (конвенція з міжнародної торгівлі видами, що зникають) та очікує першої зустрічі (фаза 2), ініційованої Управлінням ООН з наркотиків та злочинності або focal point конвенції. В рамках зустрічі профільні комітети уряду та зацікавлені сторони розподіляють ролі і створюють до-рожню карту подальшої роботи. Далі до процесу приступає аналітична місія (фаза 3), що починає з огляду, інтерв’ю, польових візитів, фокусних груп та залучає до роботи офіційних представників уряду, міжнародних, неурядових організацій, спільнот, журналістів. На четвертому етапі аналітична група надає звіт (фаза 4) з основними результатами, висновка-ми та рекомендаціями, на основі яких Консорціум готує план дій з розбудови спроможності (фаза 5).

Наразі небагато країн скористалися офіційними запитами до секретаріату для проведення аналізу. Це Перу (на 4 фазі), Бангладеш (на 5-й), Га-бон (на 2-й), Мексика (фаза 1), Непал (фаза 1) і Уганда (ще не розпочалось). Можливо, за достатньої волі серед першовідкривачів інструменту опи-ниться і Україна.

Роль індикаторівВимірювання прогресу, оцінка

ефективності політики та правозасто-сування неможливі без встановлен-ня відповідних індикаторів. В іншому

випадку уряд або робоча група не матимуть з чим порівнювати вияв-лений результат і на чому базуватися для вироблення рекомендацій. Разом з Посібником індикатори повинні до-помогти зацікавленій країні оцінити її спроможність у визначенні пріоритетів та реагування на злочини проти дикої природи на національному рівні. Тоб-то водночас Посібник надає шляхи розуміння того, що можна зробити, а індикатори – шляхи оцінки прогре-су. Незалежний консультант з питань екологічної злочинності Х’юго Джак-манн пропонує користуватися визна-ченням Брізіуса і Кемпбела (1991 р.): індикатор надає свідчення того, що певна умова існує або що певні резуль-тати були або не були досягнуті.

Яскравим прикладом використан-ня індикаторів у вимірюванні про-гресу стала Великобританія, розро-бивши індикаторний «світлофор» для біорізноманіття. Індикатори для біорізноманіття йшли в ногу із відповідним Стратегічним планом на 2011-2020 рр. На сьогоднішній день Комітет із збереження при-роди Великобританії оперує 25 індикаторами для 36 заходів, деякі заходи все ще перебувають в стадії розробки. Багаторічний досвід ро-боти над індикаторами зводиться

до кількох основних уроків, зазначає Джеймс Вілліамс, голова спецкомісії зі звітування CITES. Краще мати один хороший індикатор, що працює для кількох країн і може поширюватись, ніж слабке «підходяще для всіх» рішення. Потрібно шукати індикатори, які є ефективними, корисними, легки-ми у використанні та у звітуванні.

Вимірювальні індикатори у Великобританії

«Світлофор» Значення індикатора

Покращується

Невелика або за-гальна зміна

Погіршується

Неприйнятні дані або неможливі для

порівняння

Індикатори використовуються не для того, щоб визначити, скільки за-лишилось до досягнення поставлених цілей, а для визначення тенденцій на шляху до неї (позитивих, негативних чи незмінних). Для кожного індикатора застосовують два вимірювальних періоди – довгостроковий (починаю-чи з найбільш ранніх доступних даних, бажано більше 10 років) та коротко-строковий (зміна за останні 5 років).

До видів індикаторів повертається Х’ю Джакманн, надаючи приклади простих індикаторів для запобігання:

Рівень обізнаності:- сприйняття опитування;- добровільне поширення інформа-

ції громадськістю.Покращення умов життя:

- кількість залучених общин;- тенденція доходів.

Покращення дотримання закону:- кількість арештів.

Загалом розвинене природоо-хоронне законодавство в країні не завжди може попередити вчинення кримінальних злочинів проти природи. Запобігання екологічній злочинності містить в собі комплекс заходів – від придушення бажання заробити на шкурці рисі, ефективних методів ви-криття злочинів до оптимального відновлення втрачених ресурсів.

Чого ще не вистачає Україні для ефективної боротьби з екозлочинністю і чи взагалі го-това країна до адаптації прогре-сивних інструментів й індикаторів політики у цій сфері? Такі питання чо-мусь ставлять собі не представники профільних органів влади, що займа-ються злочинністю як такою та кон-тролем на митниці, а світові експерти з ООН, Інтерполу, Світового банку, Секретаріату CITES, Міжнародної митної організації. На це ж питання спробувала почути відповідь Вікторія Малярчук, яка перебувала 16-18 груд-ня 2013 року на експертній зустрічі з питань індикаторів правозастосуван-ня у сфері екологічної злочинності у Відні під егідою Управління ООН з питань наркотиків та злочинності та Міжнародного консорціуму з питань боротьби з екологічною злочинністю (ICCWC – International Consortium on Combating Wildlife Crime).

Ключовою метою заходу було не стільки обговорення чи пошук шляхів і спільних підходів країн до системи запобігання та боротьби з екологічною злочинністю. Власне, інструментарій для створення такої системи у будь-якій країні світу Управлінням ООН з наркотиків та злочинності вже розро-блений та був презентований на заході – «Аналітичний посібник із злочинів проти об’єктів дикої природи та лісів». Організатори прагнули виробити

індикатори для визначення, наскільки ефективною є така боротьба. Спільно розроблені індикатори мали б підійти для використання у кожній країні світу, незалежно від її політичного устрою та рівня розвитку природоохоронної та кримінальної правової бази.

Книга в поміч«Аналітичний посібник із злочинів

проти об’єктів дикої природи та лісів» (далі у тексті – Посібник) – це звичайна книжка, технічний ресурс, за допомо-гою якого країни-члени ООН можуть здійснити національний аналіз (не оцінку) законодавчих та попереджу-вальних заходів, що вживаються для боротьби із екологічними злочинами. Посібник можна сприймати як так зва-

ний чек-лист для законодавчого орга-ну або для громадської організації, що здійснює аналіз діяльності влади. Кни-га поділена на п’ять частин–блоків, що містять ряд запитань та розгорнутих коментарів. Розробники Посібника неодноразово наголошували, що він є інструментом для здійснення аналізу, а не оцінки системи запобігання, вияв-лення та боротьби з екозлочинністю.

В Україні насправді чудово розвинена система контролю екологічного правозастосування. Не кожна навіть європейська країна зможе похизуватися екологічною прокуратурою, екологічною поліцією (у нашому випадку – інспекцією), екологічною митницею. Проте, як показує практика тих же західних країн і країн, де екологічна злочинність забезпечує життя великій частині їх населення, наявність екологічних інститутів державної влади не дає гарантію відсутності екозлочинів і системної боротьби з ними.

Боротьба з екозлочинністю: поки черги немає

Блоки посібникаЧастина І. Законодавство Частина ІІ. Правозастосування

- Міжнародне право- Національне право- Злочини проти об’єктів дикої природи та

лісів- Пов’язані злочини- Регіональні та спеціалізовані ініціативи

- Агентства із провадження- Кадри- Розвідка- Повноваження- Процедури та технології розкриття- Приграничний контроль та митниця- Міжнародна співпраця щодо

кримінальних питань- Технічна допомога- Підзвітність та інтегрованість

Частина ІІІ. Судова система та прокуратура

Частина IV. Чинники та запобігання

- Судова система- Прокуратура- Міжнародна співпраця з кримінальних

питань- Ув’язнення та санкції- Відшкодування, компенсація та

відновлення

- Контекстний аналіз- Управління дикою природою та лісами- Розбудова спроможності населення /

зменшення бідності - Торговельні та юридичні ринки- Просвітництво

V. Дані та аналіз

- Збір даних- Бази даних- Індикатори виконання (поліція, митниця, прокуратура, суд)- Аналітичне дослідження Гіпотетичний приклад використання індикаторів "світлофор"



ЕкоконтРоль

Оцінка і впливБоротьба з екологічною злочинністю

на міжнародному рівні – досить нова хвиля природоохоронної та кримінальної діяльності, й спро-ба встановлення індикаторів для оцінки ефективності цієї боротьби відбувалася якраз від час експертної зустрічі у Відні 16-18 грудня 2013 року. Проте індикатори не так просто ви-робити навіть під час триденно-го інтенсивного обговорення, хоча відповісти потрібно було лише на три запитання: що ми хочемо вимірювати? Як ми збираємось це вимірювати? Як ці результати будуть використовува-тися в подальшому?

Чотири групи, що працювали за на-прямами «Запобігання», «Виявлен-ня», «Придушення» та «Відновлення», мали за два дні розробити рамкові індикатори, які відповідали б на ці запитання і могли бути застосовані у будь-якій країні світу. Україна потра-пила до четвертої групи разом з Ямай-кою, Коста-Рикою, Австралією, пред-ставником Єврокомісії та CITES.

На виході сформувалися три групи індикаторів для «Відновлення» залеж-но від виду відновлення: юридичного, економічного та природного (прямо-го). Зокрема, це співвідношення коштів спеціальних фондів, направлених на відновлення природних об’єктів, співвідношення між загальним чис-лом притягнень до кримінальної

відповідальності та випадків, де буде потрібне відновлення, тощо. В серед-ньому від трьох до п’яти індикаторів були розроблені іншими групами. До них потрапили й окремі індикатори розвідки (спроможність її проводити, здійснювати аналіз та ін.), наявність окремого підрозділу, обізнаність на-селення.

Чимало уваги було приділено «пер-винним» індикаторам ефективності роботи митниці, прокуратури і судової системи, наданих у Посібнику.

Україна як підписант конвенції CITES

може скористатися нагодою й по-дати заявку на проведення аналізу ефективності правозастосування. Звичайно, для цього необхідна чи-мала політична воля, адже потрібно буде відкрити багато «карт», визна-ти прогалини у законодавстві та у співпраці з іншими органами влади на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Поки до секретаріату CITES не вишикувалась черга бажаючих, а тема екологічної злочинності не набула широкого роз-голосу, почати можна вже сьогодні.

Загалом найпростіші індикатори – запитання з можливими відповідями «так» або «ні» або з легко вимірюва-ними числовими показниками. На-приклад, чи утворені партнерства з митницями (так/ні), кількість арештів, рейдів, виявлених порушень.

Інший підхід для вимірювання впли-ву правозастосування та дотримання законодавства в сфері морських еко-систем використовується в Австралії. Там питаннями злочинності в морсь-ких екосистемах займаються чотири основні органи влади – Управління сталого розвитку, довкілля, води, популяції та спільнот (SWEPaC), Паркове управління Великого бар’єрного рифу (GBRMPA), Служ-ба безпеки моря Австралії (AMSA) та Австралійська служба з рибаль-ства (AFMA), які тісно співпрацюють з Митною службою Австралії, При-кордонною службою Австралії і не дуже часто з Федеральною поліцією. Кожне агентство має свою окре-му політику і різні законодавчі імперативи. Національний контроль за екологічною злочинністю та збит-ками від неї віддзеркалює міжнародні очікування та національні інтереси і стандарти. Зараз в Австралії діє більш ніж 150 статутів та нормативних актів у сфері збереження, управління та охорони довкілля, що поділені на територіальні та національний рівні, розповідає Кетрін Вілліс з Комісії із злочинності Австралії.

Основний інструмент, який використовується в Австралії для вимірювання впливу правозастосу-вання, – оцінка ефективності про-грам. Розвинена система оцінювання

забезпечує належне прийняття обґрунтованих рішень, визначаючи, чи програма рухається в правиль-ному напрямку, які у неї прогалини і наскільки ефективно використову-ються програмні ресурси. Відносна значущість і ступінь контролю й заходів виконання залежить від типу метрики. Традиційно вимірювання виконання у регуляторних, правоза-стосовних та інших установ зосеред-жене на програмних вкладах (ре-сурсах, що вкладаються в програму, – кадрових і фінансових) і виходах (програмні заходи – арешти, вилучен-ня трофеїв) у зв’язку з високим кон-тролем за їх виконанням та легкістю вимірювання. Однак ці показники не дають адекватної оцінки прогресу у досягненні екологічних результатів, тобто чи дійсно програма здатна змінити екологічну ситуацію. На до-дачу вони не дають характеристики рівнів і типів взаємодії між ключовими групами зацікавлених сторін.

Приклад збору даних для ефективної оцінки боротьби з екологічною злочинністю навела Фіона Андер-вуд з організації TRAFFIC, мережі з моніторингу торгівлею об’єктами

дикої природи. Організацією ство-рено базу даних ETIS по виявленню та запобіганню торгівлі слоновою кісткою. Зараз в базі даних міститься більше 20 тисяч записів про затримку торговців слоновою кісткою із зазна-ченням дати, країни вилучення, опису і кількості продукції, маршрут контра-банди (країна походження, експорт, транзит, пункт призначення), яким чи-ном транспортувалося, яким чином ви-явлено слонову кістку, національність підозрюваного. Фіона відзначає, що зростання кількості затримок контрабандної слонової кістки може означати збільшення браконьєрської активності, а зменшення кількості за-тримок - як підвищення ефективності перевірок, так і неврахування деяких перевезень до числа незаконних.

З огляду на аналіз даних в ETIS Фіона робить висновки, що рівні звітування про затримки та фак-ти вилучення слонової кістки між країнами відрізняються в основно-му через рівень докладених зусиль в правозастосуванні (бюджет, ка-дри, ресурси, законодавча база) і ефективності правозастосування, особливо в соціально-економічному контексті їх діяльності (наприклад, корупція, врядування, бідність, пріоритетність екологічних злочинів), а також рівня докладених зусиль для звітування (персонал, затрати на оформлення протоколу, час), шля-ху потрапляння даних до ETIS (про-штовхування), в якому контексті надаються дані про затримку (на-приклад, пріоритетність моніторингу екологічної злочинності).

Головним чином шляхи підходу до збору даних, моніторингу змін та їх інтерпретації залежать від основної політики уряду, уваги, яку країна приділяє проблемі незакон-ного трафіку об’єктів дикої приро-ди. Розробка індикаторів – важли-вий політичний інструмент, але він має супроводжуватися відповідною політикою країни.

Браконьєрство носорогів у Південній Африці

Набір орієнтовних індикаторів виконанняМитна служба Прокуратура Судова система

- питання дикої природи включені до національної митної стратегії;

- тренування працівників митниці;

- кількість спеціалізованих працівників/офіцерів;

- управління ризиками при щоденних операціях;

- кількість вилучень;- співпраця з іншими служ-

бами;- співпраця на

регіональному та міжнародному рівнях;

- партнерство з іншими зацікавленими сторо-нами;

- ефективність митного контролю на точках пере-тину кордону.

- середня кількість справ на прокурора;

- середня кількість заяв до прокурора;

- кількість закритих справ;

- кількість справ із знай-деним винуватцем;

- співвідношення справ, які передано до суду;

- кількість помилкових справ на рік;

- середня вартість спра-ви за певний проміжок часу.

- середня кількість справ на суддю;

- середня тривалість за-криття справи;

- середня кількість судових процесів в рік;

- середня кількість процесів на суддю;

- середня тривалість про-цесу та його вартість;

На експертній зустрічі з питань індикаторів правозастосування у сфері екологічної зло-чинності у Відні




По

Во

дЖ

Енн

я З

Від

хо

да

ми

Уроки з судової практики

Інна Яреськовська, Асоціація правників України

РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ – НЕ ТиМЧАСОВЕ ЗБЕРІГАННЯ

Різниця у термінах «розміщення відходів» та «зберігання відходів» полягає у тому, що розмі-щені відходи назавжди або на невизначений дов-готривалий строк будуть захоронені або займуть певне місце на поверхні. Відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших міс-цях та іншими суб'єктами господарювання.

Таку правову позицію суди формують на підста-ві наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»:

розміщення відходів – це зберігання та захоро-нення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

зберігання відходів – тимчасове розміщен-ня відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведе-них місцях чи на об'єктах таким чином, щоб дов-гостроковий шкідливий вплив відходів на навко-лишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

відведені місця чи об'єкти – місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо, на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відхо-дів чи здійснення інших операцій з відходами.

Додатково щодо небезпечних відходів термін «розміщення відходів» включає операції, визна-чені Базельською конвенцією про контроль за

транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120 «Про затвердження Поло-ження про контроль за транскордонними переве-зеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків від-ходів»: D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12.

Тобто до розміщення відходів віднесено за-хоронення відходів (операції D1-D7) та зберіган-ня відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове). Таким чином, тимчасове зберігання відходів не є розміщенням відходів у розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи».

D1 Поховання в землі чи скидання на землю (на-приклад, на звалище тощо)

D2 Обробка ґрунтом (наприклад, біохімічний роз-клад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо)

D3 Закачування на глибину (наприклад, вприску-вання відходів відповідної консистенції у сверд-ловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо)

D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулових відходів у котло-вани, ставки чи відстійні басейни тощо)

D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (на-приклад, скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо)

D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів

D7 Скидання у моря/океани, в тому числі похован-ня на морському дні

D12 Постійне зберігання (наприклад, у спеціальних контейнерах у шахті тощо).

ВІДСУТНІСТь ЛІМІТІВ І ЗУПиНЕННЯ ДІЯЛьНОСТІВідсутність лімітів на утворення та розміщення побутових відходів не є підставою для зупинення ді-

яльності підприємства.Суд не вбачає правової підстави для прийняття рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупи-

нення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів з розміщення побутових відходів без відповідного дозволу, виходячи з такого.

Згідно з п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності під-приємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навко-лишнього природного середовища, затвердженого постановою ВР України від 29.10.1992 року № 2751, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищен-ня ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, збері-гання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

ЗВІЛьНЕННЯ ВІД ОТРиМАННЯ ДОЗВОЛІВ І ЛІМІТІВ

У судовій практиці поширеною була правова позиція, що отримання дозволів на розміщення відходів та за-твердження лімітів на їх утворення і розміщення не є обов'язковими для всіх без винятку суб'єктів господа-рювання. Їх наданню передує обов'язок відповідних ор-ганів влади вчинити певні дії, а саме: визначати перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, надіслати повідомлення таким суб'єктам тощо.

Іншу позицію має Вищий адміністративний суд Укра-їни (постанова від 5 грудня 2013 р. по справі № 2а-103/11/2670).

Так, ВАСУ звертає увагу на те, що невизначення місце-вою державною адміністрацією суб’єкта господарювання у переліку власників відходів та неповідомлення його ор-ганом охорони навколишнього середовища про необхід-ність подання на погодження проектів лімітів на утворен-ня та розміщення відходів не може слугувати підставою для звільнення суб’єкта від обов'язку здійснювати госпо-дарську діяльність лише за наявності ліміту на утворення та розміщення відходів і відповідного дозволу.

Позиція ВАСУ базується на наступному. Законом України «Про відходи» заборонено вести

будь-яку виробничу діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відхода-ми лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів (п. «а» ч. 1 ст. 32).

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218, ліміт на утворення відходів

визначається їх власником у процесі діяльності на підста-ві дозволу на розміщення відходів та договору (контрак-ту) на передачу відходів іншому власнику (пункт 3). Пунк-том 12 даного Порядку встановлено обов’язок власників відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власників відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подавати за-яви на одержання дозволу на розміщення відходів у на-ступному році.

Слід зазначити, що відповідно до п. 8 Порядку від лі-мітів на утворення та розміщення відходів звільняються лише власники відходів як вторинної сировини, які про-вадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких від-ходів, та власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови КМУ від 31 серпня 1998 р. № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

Згідно з п. 8 Порядку ведення реєстру об'єктів утво-рення, оброблення та утилізації критерієм включення об'єкта утворення відходів до реєстру є показник загаль-ного утворення відходів (Пзув), який розраховується за формулою:

Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 +1 х м4,де м1, м2, м3, м4 – умовні одиниці, значення яких дорів-

нюють кількості утворених на об’єкті відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи відповідно).

До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне зна-чення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Критерієм включення об'єктів оброблення чи утилізації відходів до реєстру є показник загального обсягу обро-блення чи утилізації відходів, який не може бути меншим 100 тонн на рік.

КОНТЕйНЕРи ТА УРНиНе є розміщенням відходів у розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи»

і тимчасове накопичення відходів в контейнерах та урнах, які не є місцями остаточного видалення відходів і не відносяться до спеціально відведе-них місць чи об’єктів, оскільки основне призначення спеціально відведе-них місць чи об'єктів – видалення відходів шляхом захоронення або зне-шкодження. А отже, відсутній і обов'язок отримувати ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів або звільнення від їх отримання у такому випадку.

Щодо таких відходів відсутній також обов’язок розробки паспортів. Це обґрунтовується тим, що, відповідно до постанови КМУ від 1 листопада 1999 року №2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», паспортизація відходів – процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, еко-логічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також відомості про технології їх збирання, перевезення, збе-рігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно з пунктом 9 постанови паспортизація відходів ведеться підпри-ємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Тобто паспорти відходів розробляються на від-ходи, для яких не знайдено оптимальних шляхів утилізації або видалення і які накопичуються у місцях видалення відходів. Щодо відходів, які прийма-ються спеціалізованими підприємствами на утилізацію або знешкодження, або твердих побутових відходів, то шляхи поводження з ними вже визна-чені.



с та лий РоЗВитокс та лий РоЗВиток

даної Стратегії – заохочення держав-членів ЄЕК ООН до розвитку і вклю-чення освіти для сталого розвитку в їхні системи формальної, неформаль-ної і інформальної (спонтанної, побіч-ної освіти, що набувається з життєвим досвідом особи) освіти.

У підсумковому документі Конфе-ренції Організації Об'єднаних Націй зі сталого розвитку (Конференція «Ріо+20») під назвою «Майбутнє, яко-го ми прагнемо» держави взяли на себе зобов'язання розвивати освіту в інтересах сталого розвитку і надалі: «Ми маємо твердий намір сприяти розвитку освіти в інтересах стало-го розвитку та активніше включати проблематику сталого розвитку в на-вчальні програми».

З нагоди завершення Десятиліття Організація Об'єднаних Націй з пи-тань освіти, науки і культури (ЮНЕС-КО) та уряд Японії в 2014 році ор-ганізують Всесвітню конференцію з освіти для сталого розвитку, на якій будуть підбиті підсумки, відзначені досягнення, проаналізовані прикла-ди передової практики з усіх регіонів світу, в тому числі України, перешко-

ди і отримані уроки, що допоможе на-креслити основні області для майбут-ньої діяльності.

Від Ріо до УкраїниОдним з критеріїв успішності дер-

жавної екологічної політики є запро-вадження безперервної екологічної освіти, зокрема такої її складової, як «екологічна освіта для сталого розви-тку», а серед показників ефективності її реалізації - введення природоохо-ронного розділу до освітніх держав-них програм із заходами для сталого розвитку та екологічної освіти.

Як приклад врахування екологічної складової до стратегічного плануван-ня галузі можна навести Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалену Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013, яка одним зі страте-гічних напрямів державної політики у сфері освіти визначає її екологізацію, а серед перспективних завдань - онов-лення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особис-тісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку.

Також у 2011 році прийнято Закон України «Про основні засади (страте-гію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та за-тверджено «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», яки-ми, зокрема, передбачено:

– розроблення і реалізацію Стратегії екологічної освіти з метою сталого розвитку українського суспільства та економіки України;

– створення системи екологічного навчання та підвищення кваліфі-кації державних службовців, до компетенції яких належать питання охорони навколишнього природ-ного середовища;

– включення питань формування екологічної культури, екологічної освіти та просвіти в державні цільо-ві, регіональні та місцеві програми розвитку тощо.

Міністр екології та природних ре-сурсів України Олег Проскуряков на-голошує, що процес співпраці мініс-терства з навчальними закладами

Все починалось у РіоПорядок денний ХХІ століття, пред-

ставлений на Конференції ООН з на-вколишнього середовища і сталого розвитку в 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), підкреслює, що освіта, під-вищення поінформованості населення і професійна підготовка – це процес, за допомогою якого людина і суспіль-ство можуть повною мірою розкрити свій потенціал. Освіта має вирішальне значення для сприяння сталому роз-витку та розширенню можливостей

людей у вирішенні питань навколиш-нього середовища і розвитку.

Відтоді освіту для сталого розвитку стали розглядати як один з основних пріоритетів досягнення нових цілей розвитку тисячоліття. Дана модель передбачає перехід до такого зміс-ту освіти, в основі якої повинні бути ґрунтовні знання, які базуються на гармонізації взаємовідносин людини, суспільства і природи. Підкреслюючи роль освіти як ключового інструмента для досягнення сталого розвитку, Ге-

неральна Асамблея ООН у грудні 2002 року прийняла резолюцію про Деся-тиліття освіти для сталого розвитку з 2005 по 2015 рік. Метою Десятиліття є забезпечення суспільного розуміння важливості навчання і підготовки ка-дрів для сталого розвитку.

У 2005 році міністри охорони навко-лишнього середовища та освіти дер-жав-членів Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН прийняли Стратегію освіти для сталого розвитку та схвали-ли Вільнюські рамки її реалізації. Мета

Відповідно до Стратегії Європейської Економічної Комісії ООН період з 2005 по 2015 рік було оголошено десятиліттям освіти в інтересах сталого розвитку.

Екологічна освіта – інструмент сталого розвитку

Олег Проскуряков, Міністр екології та навколишнього середовища:

«Сучасна екологічна освіта – це безперервний комплексний про-цес формування екологічного світогляду, екологічної свідомості та культури всіх верств населення, соціальних груп і суспільства в ці-лому. Це процес освоєння системи знань про закони функціонуван-ня, життєдіяльності всього живого, екосистем і ролі людини у збе-реженні природного середовища; процес екологічного виховання і навчання, освоєння професійних знань, умінь, необхідних для при-родоохоронної діяльності. Основи екологічних знань викладаються практично в усіх навчальних закладах України, а підготовку фахівців з напряму «Екологія» здійснюють в понад 110 ВНЗ».


тЕма номЕРас та лий РоЗВиток

тільки посилюється. Наприклад, у грудні 2013 року:• Центр екоосвіти і туризму націо-

нального природного парку «Біло-бережжя Святослава» запропону-вав учням Васильківської школи в Очаківському районі Миколаївської області створити шкільний міні-парк. Робота цього міні-парку – це насамперед співпраця з науковця-ми та службою охорони в різних на-прямах, а саме: охорони, туризму, науки, екологічної освіти.

• У парках систематично проводять-ся природоохоронні акції. Напри-клад, в НПП «Дністровський кань-йон» пройшла екологічна акція «За чисті береги», під час якої очищено від сміття прибережну смугу до-вжиною 4 км і шириною 100 м.

• На території національного при-родного парку «Слобожанський» (Харківська область) пройшла еко-логічна акція «Допоможемо пта-хам». Акцію проведено для того, щоб привернути увагу дітей до видового різноманіття зимуючих птахів і розповісти про правила їх підгодівлі в холодний період. Спів-робітники парку прочитали лекцію про зимуючих птахів, розглянули різновиди годівниць і продукти, якими можна підгодовувати птахів взимку.

• НПП «Гуцульщина» та відділ освіти Косівської райдержадміністрації провели районний конкурс, осно-вним завданням якого було дослі-дити джерело, струмок, печеру – будь-який природний об'єкт, з яким пов'язана історична подія. Необхід-но було скласти картосхему об'єкта і детально описати його.

• Для вчителів біології, екології, гео-графії та природознавства, керів-ників гуртків еколого-натуралістич-ного напряму організовано семінар в НПП «Білобережжя Святослава». Національні парки проводять також зустрічі школярів з науковцями пар-ків, консультують і надають мето-дичну допомогу вчителям, членам Малої академії наук у проведенні спостережень і досліджень.

• З 15 листопада по 15 грудня 2013 року серед учнів було оголошено конкурс на тему «Вплив сміттєзва-лищ на навколишнє середовище і способи боротьби з ними у вашо-му населеному пункті», який про-водився під патронатом Міністер-ства екології та природних ресурсів України.

• Розпочато реалізацію програми «Викидай правильно», в рамках якої школярів навчають правильно поводитися з електронними відхо-дами, зокрема з відпрацьованими батарейками.

• Міністерство спільно з фахівцями Міносвіти та науки, Національної академії педагогічних наук, Малою академією наук учнівської молоді реалізує пілотний проект «Зелений клас».

Пілотний проект «Зелений клас», в якому беруть участь чотири загаль-ноосвітні школи (спеціалізована за-гальноосвітня школа № 5, м. Бучі, Ір-пінська загальноосвітня школа № 5, м. Ворзель, гімназія «Апогей», м. Київ, та загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 6, м. Ужгород) реалізовується під особистим контролем Олега Проску-рякова.

Короткострокова мета проекту «Зелений клас» – сприяти формуван-ню у школярів, а також у їхніх батьків екологічно дружнього ставлення до навколишнього середовища, ощадли-вого використання природних ресур-сів шляхом проведення екологічних уроків та уроків сталого розвитку, ці-леспрямованої позашкільної роботи в гуртках, «зелених» класах, кінотеатрах, театральних виставах на екологічну тематику, роботі в екологічній секції Малої академії наук учнівської молоді, участі школярів та батьків у природо-охоронних заходах тощо.

Довгострокова мета цього про-екту - виховання екологічно освічених та свідомих громадян України, які в своїй професійній діяльності сприяти-муть впровадженню екологічно друж-ніх технологій у виробництво, еколо-гічної культури в офісі, організації, на виробництві тощо, а також у побуті і повсякденному житті. При реалізації

цього проекту Мінприроди працює з Міністерством освіти і науки і планує в майбутньому поширення результатів проекту на всі освітні заклади України.

В рамках цього проекту «пілотним» школам на початку навчального року було передано комплект обладнан-ня та методичного забезпечення для проведення інтерактивних уроків, демонстрації презентацій, екологіч-них кіноматеріалів тощо, а саме: ін-терактивну дошку, мультимедійний проектор та засоби для бездротового інтернет-зв’язку. Кожний клас отри-мав комплекти «Зеленого пакета» як для вчителів, так і для учнів, а також посібники «Уроки для сталого роз-витку», диски з фільмами, казками на екологічну тематику для класної та позакласної роботи і організації екологічного кінозалу. Міністр споді-вається, що результатами проекту за-цікавляться всі освітні заклади і вони допоможуть фахівцям Міносвіти і на-уки, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Національної академії педагогічних наук сприяти впровадженню освіти для сталого розвитку та формуванню екологічної культури і свідомості.

Мінприроди України спільно з Мініс-терством освіти і науки України планує сприяти поширенню результатів пілот-ного проекту «Зелений клас» на всю Україну, ймовірно, започаткувавши Всеукраїнський конкурс «Зелена шко-ла». На сьогодні у Мінприроди роз-роблено проект стандарту організації України (СОУ) «Зелена школа», який сприятиме методичному забезпечен-ню впровадження освіти для сталого розвитку, виданню відповідних посіб-ників, шкільних програм, науково-по-пулярної літератури тощо, а найближ-чим часом запрацює сайт «Екологічна освіта для сталого розвитку».

Переможниць вітає особисто Міністр

44 ВЕБ: Екопогляд № 1 '2014

тоВ «ЕкоаУдитЕксПЕРтиЗа» пропонує комплекс послуг:• усферіохорониатмосферногоповітрявідшкідливихви-

кидівтехнологічногоустаткуванняпідприємства Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Контроль джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Розробка документів, обгрунтовуючих обсяги викидів забруднюючих

речовин в атмосферу. Паспортизація газоочисного обладнання. Перевірка ефективності газоочисного обладнання.• усферіповодженнязвідходами Інвентаризація джерел утворення промислових відходів підприємств,

установ та організацій. Розробка паспорта промислових відходів. Розробка реєстрових карт об’єктів утворення, обробки та утилізації від-

ходів. Розробка паспортів місць видалення відходів.

контактна інфоРмаЦія

головний офіс у м. кривий Ріг,вул. Л. Бородича, буд. 5, 3 поверх, оф. 306,

тел. (056) 410-32-42,тел./факс: (056) 404-70-89.

e-mail: [email protected].

офіс у м. дніпропетровськ,вул. Якова Самарського, 2, оф. 306,

тел. (056) 787-67-66,тел./факс: (056) 732-47-95.

e-mail: [email protected]

Розробка норм, нормативів, стандартів, правил у сфері охорони навколишнього середовища

тоВ «ЕкоаУдитЕксПЕРтиЗа» надає повний супровід та консультаційні послуги:

з питань розробки та отримання лімітів на утворен-ня та розміщення небезпечних відходів;з питань комплектації пакета документів для узго-дження в Мінприроди та ін.

тоВ «ЕкоаУдитЕксПЕРтиЗа» здійснює комплексне екологічне обслуговування підприємств, установ, організацій.

®


аВтоРськ а колонк ааВтоРськ а колонк а

жуть: «Відбір - це одне, а зміни генів - інше».

Але! Починаючи з середини мину-лого століття селекціонери, виводячи нові сорти, цілком свідомо викликають мутації - піддаючи вихідний матеріал впливу іонізуючого випромінювання або сильнодіючої хімії (див., напри-клад, прекрасний роман Володимира Дудінцева «Белые одежды»). Так що людство вже років 60 споживає саме генетично модифіковані продукти. Але на нинішньому етапі воно вже не наосліп намагається змінювати ге-нотипи, обстрілюючи ДНК з приско-рювача, а вбудовує в геном одного організму фрагменти геному іншого, щоб отримати заздалегідь прогнозо-ваний результат.

Пташки-метеликиЧи впливає висаджування ГМ-

рослин на навколишнє середовище? Звісно, що так. І в різний спосіб. Уявімо поле капусти, яку не їдять личинки метелика-капусниці. Навколишнім птахам дістанеться менше гусениць.

Але впровадження будь-якої нової рослини (або тварини) в усталений, пардон, біогеоценоз веде зазвичай до якогось розбалансування. Колорадсь-кий жук сидів собі у своєму Колорадо (хоча деякі стверджують, що родом він з Мексики), жер дикі пасльонові. А потім чоловік заходився в тих місцях обробляти картоплю - і сму-гаста (на щастя, не зірково-смугаста) комашка стала міжнаціональним ли-хом, на яке переводять тонни і тонни отрутохімікатів. А ті стікають в грунт, звідти потрапляють в бульби...

До речі, хрестоматійний приклад ГМО-рослини - картопля, листя якої жуку не до смаку. Вирощуючи таку «бульбу», можна зменшити викори-стання інсектициду, тобто зробити кінцевий продукт дешевшим і, як не блюзнірськи це звучить, здоровішим.

Золоте насіння

Традиційні аграрні технології зовсім не є природними, щоб не стверджу-вали прихильники ідеї «гармонії з природою», і теж супроводжуються ризиками. Для вирощування пшениці потрібно розорювати луки (і залиша-ти без їжі, скажімо, зайців), вносити добрива, які потім стікають у річки, викликаючи цвітіння води... Щоб ви-рощувати каву, банани та ананаси, до-водиться зводити дощові ліси, а потім зливи вимивають ґрунти, тому що монокультурні плантації не можуть як

слід їх захистити.Зауважу, населення планети стрімко

зростає. І його чимось треба годувати. ГМО-технології дозволяють зробити процес виробництва їжі технічнішим і дешевшим. Тобто можна звести 5 га дощового лісу під звичайний сорт кави або, скажімо, банана, а можна 1 га - під генетично модифікований, більш уро-жайний. При цьому аграрій змушений буде купувати посадковий матеріал на стороні. Але в агробізнесі це давно практикується. Наприклад, зі звичай-ного насіння (точніше, супліддя, клу-бочка) цукрових буряків виростає 2-6 рослин, що вимагає ручного прори-вання сходів. З гібридного - одна.

А ще аграрії залежать від поставок мінеральних добрив і пального, зап-частин до техніки і засобів захисту рослин… Від натурального господар-ства людство відмовилося давно, при цьому підвищилася взаємозалежність різних його груп.

Інші ризики

Чи є ще ризики у ГМО-технологій? Звичайно. Наприклад, модифікована рослина може продукувати білок, здатний викликати алергію. І, перш ніж вводити такий товар у вільний обіг, його потрібно тестувати на без-пеку. Але те ж саме можна сказати про харчові добавки, підсилювачі смаку та інші ароматизатори, ідентичні нату-ральним...

Мораль: будь-яку технологію потрібно застосовувати з розумом, у будь-якої є ризики. У тому числі у дав-но нам звичних. Люди іноді гинуть, по-трапивши під електричну напругу. Але це не привід відмовитися від електри-ки взагалі.

Є ГМ-технології (на рівні ідей і навіть розробок), що дозволяють очищати

ґрунти і навіть видобувати корисні ко-палини. Грубо кажучи, травичка А за-точена під те, щоб витягувати з землі ртуть, травичка Б - під видобування сірки тощо.

Є ГМ-технології, що дозволя-ють лікувати багато хвороб. У пресі описані зовсім вже чудесні випадки: у людини, хворої на рак, вилучали якусь кількість білих кров'яних тілець, «навчали» їх атакувати ракові клітини і упорскували назад. Хворий видужу-вав. До слова, інсулін виробляється за допомогою ГМО-технологій з початку 80-х років.

На завершення – кілька закликів до тих, хто звик мислити.

Я закликаю до того, щоб, приймаю-чи рішення про анафему або, навпаки, зелений коридор для ГМО, враховува-ли всі фактори - зокрема дуже швидке зростання населення і зміну клімату. Під нові кліматичні умови «заточува-ти» звичні сорти все одно доведеться, простіше і швидше це робити, викори-стовуючи досягнення генної інженерії.

Треба мати на увазі, що у будь-якої нашої дії (і бездіяльності теж) є і позитивні, і негативні наслідки. Забороняємо будівництво атом-них станцій - ОК, отримуємо станції теплові, які в штатному режимі робо-ти набагато більше забруднюють ат-мосферу. Дозволяємо ГМО-технології - ризикуємо появою білків-алергенів або навіть загибеллю деяких видів комах. Забороняємо - ризикуємо от-римати голод на планеті (можливо) або падіння конкурентоспроможності своєї агропродукції. У будь-якому разі не рятуємося від першого ризику, тому що в інших країнах все одно виробля-тимуть ГМО-продукцію і до нас вона неминуче потрапить. Бо глобалізація.

* До слова, це паліндром

Я думав, що страхи з приводу ге-нетично модифікованих організмів (ГМО) залишилися в першій половині 2000-х.

Я помилявся.В Інтернеті - чергова хвиля істерії.

За останні кілька тижнів мене встиг-ли втягнути в дискусію на одному з форумів, запросили на глобальний марш проти ГМО і запропонували підписати петицію проти діяльності фірми Monsanto, що працює на ринку генно-модифікованого насіння.

Мені не подобається, що ГМО-технології демонізують і вимагають негайно заборонити «до коли-не-будь, коли все-все-все дізнаємося про наслідки».

Основні аргументи противників ГМО.1. Вчені занадто мало знають про ме-

ханізми спадкування, тому ще не-відомо, що буде з нашими нащад-ками через три-чотири покоління, якщо ми зараз почнемо вживати генетично модифіковані продукти.

2. Посіви генетично модифікованих рослин впливають на екологічну обстановку: бджоли і метелики, на-ївшись ГМ-пилку, гинуть, рослини, які ростуть поряд, мутують. А коли всі бджоли і метелики вимруть, за-

пилювати рослини буде нікому і за-панує голод.

3. Виробники модифікованого насін-ня спершу нам його нав'яжуть, зму-сять відмовитися від виробництва звичайного насіннєвого матеріалу, а потім візьмуть нас за горлянку.

Що ж, розглянемо їх.

«Не гни татин ген»*

Людина регулярно споживає чиїсь гени. Простіше кажучи, снідає біфштексом - з'їдає гени корівки або свинки. Їсть хліб - і гени пшениці потра-пляють у шлунок. За безліч століть хто або що тільки не опинялося в тарілках! Ми лопали голкошкірих і головоно-гих, риб і плазунів, голожаберних і двостулкових, ссавців і ракоподібних, амфібій і комах - і це тільки представ-ники царства тварин. А є ще рослини. І гриби. А також бактерії, інфузорії та інші найпростіші, що потрапляють в наше черево без нашої волі. Причому існують людські популяції, що сиділи на досить химерних дієтах протягом століть (наприклад, на відокремлених островах). І жодного разу наука не

зафіксувала випадку, щоб у активних пожирачів баранини виросли копита, а у любителів тюленів - ласти (казки про Мінотавра – поза увагою). Бо в шлунково-кишковому тракті моле-кула ДНК розщеплюється до окре-мих «цеглинок», набагато дрібніших, ніж гени. Тому ймовірність того, що модифікований геном кукурудзи або сої раптом викличе мутації людини через кілька поколінь, на мій погляд, дорівнює нулю.

Крім того, у культурних рослин і тварин та їх диких предків геноми відрізняються. Достатньо порівняти лісове яблучко з садовим або болон-ку з вовком - і згадати, що відмінності ці успадковуються. Селекціонери багато десятиліть відстежували випадкові мутації (що виникають, наприклад, під впливом космічного випромінювання), відбирали мутантів і намагалися закріпити зміни в генотипі їх нащадків, хоча, звичайно, не знали таких модерних слів. Так що геном Білого наливу модифікований в порівнянні з дичкою.

Правда, противники ГМО на це ка-

Генна інженерія — просто технологія, причому багатообіцяюча, тому не варто боятися абревіатури ГМО

Три страшні літери

Олександр Данковський


Купон передплати

Отримувач: ТОВ "Агентство сучасного інформаційного забезпечення"Юр. адреса: 01034, м.Київ, Р ейтарська, будинок № 19 АПоштова адреса: 03150, м. Київ, а/с 373Розрахунковий рахунок 26004000938173в ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" м. КиївМФО 322001код ЄДРПОУ 38060773Телефон +38 044 360 58 55

№ п/п Найменування видання Період передплати Кількість Ціна без ПДВ

1 Журнал "Вісник екологічної безпеки" 2014 рік 1 1 000,001 000,00

0,001 000,00

Загальна сума, що підлягає оплаті: Одна тисяча гривень 00 копійок (без ПДВ)

*Рахунок можна оплатити у будь-якому відділенні банку або за безготівковим рахунком.

________________________________________________________________________________________________

Рахунок № ВЕБ2014 / ……….. (тут вкажіть Ваш контактний телефон) від "___"___________2014р.

Для зарахування передплати просимо повідомити адресу для доставки видання за тел. +38 044 360 58 55 ! За відсутності поштової адреси

видання доставлятися не буде!

**У разі необхідності передплати декількох примірників видання - замовте рахунок за телефоном: +38 044 360 58 55

ВсьогоПДВ

Загальна сума з ПДВ

вул.

Читайте новини ВЕБу онлайн у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/VisnikEkologichnoiBezpeki


Documents

Події та факти - AtomNews.Info · 2014-02-07 · успішно провели операцію "Новорічна ялинка" і запобігали екологічній