Прийшовши зі школи

додому, моя донька ме-

не запитала: «Матусю,

що таке писанка?». То-

ді сідай поруч і слухай.

З сивої давнини

бере свій початок писа-

нкарство. Саме слово

писанка походить від

«писати», і власне пер-

ші символи на писанці

нагадують східні ієрог-

ліфи, а це дає підставу

твердити, що зародки

писемності в українців

починалися на яйці. Ми

ніколи не дізнаємося,

хто вперше розписав

яйце, як залишаться

невідомими для нас

імена тих, хто перший

створив вишивку на

полотні, виліпив з гли-

ни перший глечик чи

розписав древню пече-

ру. Одне відомо досто-

вірно – це були люди,

які глибоко і тонко від-

чували навколишній світ,

чутливою душею реагува-

ли на прекрасне і були

його творцями.

Майже у всіх народів

яйце вважалося джерелом

життя, символом сонця,

початку світу.

ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ

Українська писанка,

Як дитяча пісенька.

Як бабусина казка,

Як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку

І розмалюю яєчко.

Хрестик, зоря,

віконце,

І стане вона,

мов сонце.

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №70

Квітень 2014 Випуск №4

Велика дитяча газета

ВДГ

В— вчи

Д—думай

Г—грай

Великодні

писанки

1

Земля—

планета, на

якій я живу

2

День довкілля

(відгук)

2

Майстерня

«Саморобкіна»

3

День

народження

3

Приємні

спогади

4

Писанка – це

неповторне

багатство…

Його треба

берегти , як

безцінний

скарб!

Нам слід

пишатися ним

перед світом!

О. Довженко

В цьому номері:

Можна сподіватися, що

подальше вивчення роз-

писів українських писа-

нок відкриє не тільки

безліч загадок праісторії

східнослов’янських на-

родів, а й дозволить кра-

ще зрозуміти джерела

сучасного декоративно-

го мистецтва України.

То ж нехай і на далі

об’єднує наші серця

писанка, нехай квіт-

не рідна Україна під

мирним небом в

розливі золотого

колосся, як писанка

на віки-вічні!

З приходом весни про-

буджується вся природа,

ніби від глибокого, зача-

рованого, зимового сну.

Весна приносить із собою

запашне, свіже повітря.

На деревах з’являються

блискучі, липкі бруньки,

а на деяких деревах вони

звисають, ніби сережки.

З гаю прилітають птахи,

приносячи із собою весе-

лий гомін та щебетання.

З землі починає пробива-

тися молодесенька, соко-

вита, яскраво-зелена

травичка, з’являються

перші квіти. Незаба-

ром бруньки перетво-

рюються на молоді

листочки ніжно-

зеленого кольору, які

виблискують на соне-

чку, ніби вкриті

лаком.

Природа - це краса,

яка оточує нас завжди

й усюди. Це зелене

вбрання нашої країни.

Збільшувати зелене

багатство — означає

по-справжньому

любити Батьківщину.

Необхідно пам’ятати,

що чим більше шкоди

ми завдаємо довкіллю,

тим гірше робимо собі.

Не можна залишатися

байдужим до природи,

ми маємо зберегти її

красу та багатство!

О.В.Шерстюк

знає, чи є ще якась

планета, де процві-

тає життя, подібне

нашому. А людина

— розумна істота,

наділена великими

можливостями,

тому на неї покла-

даються великі на-

дії у збереженні

свого довкілля.

Сьогодні ми говорили

про те довкілля, той

куточок природи, у яко-

му живемо ми—люди

та тварини і рослини.

Усі ми живі творіння

природи на планеті, її

біологічні мешканці, і

нам необхідно берегти

свою Землю, бо вона

така одна, і ніхто не

Особливо цікавим було

свято, яке підготували

учні 2-В класу під

керівництвом учителя

Олени Володимирівни.

Завдання кожної люди-

ни — берегти нашу пла-

нету. Катя Маховицька,

2-В клас.

Земля — планета, на якій я живу

День довкілля (відгук)

Стр. 2

Велика дитяча газета

Добрий день тобі, наше довкілля!

Знову в гості до тебе ми йдем.

Ти даєш нам наснагу й дозвілля,

Так ставай же найкращим щодень!

Вчора був мій день

народження. Як я його

чекав! Це моє улюбле-

не свято. Подарунки,

святковий пиріг. Я

зайшов до класу і

зустрів своїх друзів і

вчительку. Вони пода-

рували мені чудову

книжку, олівці,

конструктор.

Мама приготувала

величезний пиріг, і,

коли всі діти сіли за

стіл, ми запалили

святкові свічки. Як чу-

дово було! Ми грали в

"слова", розгадували

Все минає,

час проходить,

Вороття нема назад,

Вже дитинства

сонце сходить,

З ним і снів

дитячих сад.

Рідні діти Вас вітаю,

Ваше серце доброту,

Буднів хвилі

не здолають,

Цю любов і простоту!

Описати слів немає,

Погляд ніжний,

осяйний,

Як побачу - оживає,

в серці гордість

за дітей!

загадки, співали пісні

про дружбу. Перемо-

жець отримував приз

— цукерку або яблуко.

Потім збирали роботів,

машинки з нового

конструктора. І не

помітили, як пройшло

свято. За мною при-

йшов тато, і ми пішли

додому. Найкращий

подарунок зробили ме-

ні батьки і моя вчитель-

ка - свято до Дня наро-

дження.

Заснув я дуже

щасливий.

Євген Тинянський

Майстерня «Саморобкіна»

День народження

Стр. 3

Випуск №4

Хай буде літ -

Не менше ста

в житті,

І шлях твій буде

світлим,

А все життя,

немов кришталь,

Прекрасним,

радісним,

І чистим!

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №70

всі подорослішали!

Дякуючи нашій першій вчи-

тельці, я навчилася охайно пи-

сати, точно рахувати, швидко

читати. Кожного дня йшла до

школи, чекаючи чогось неспо-

діваного, бажала дізнатись

більше нового. Я полюбляла,

коли на уроках ми мандрували,

грали, змагалися. Кожен день

був неповторним. Ми дорослі-

шали, розумнішали.

А скільки цікавих читацьких

конференцій з нашим бібліоте-

карем Людмилою Володимирі-

вною ми провели! Саме з кни-

жок я дізналася про мудрі

закони життя, вчилася у героїв

книжок долати труднощі.

Найбільше мені запам’ятали-

ся екскурсії, концерти, конкур-

си. Саме такі цікаві справи нас

об’єднали. Наш клас став спра-

вжнім дружним колективом.

За плечима дивовижні роки

1 вересня 2010 року… Чудовий

осінній сонячний ранок… Мама

з татом ведуть мене у святково-

му вбранні в перший раз в пер-

ший клас. Як тоді було багато

дітей! І хлопчики, і дівчатка, але

вони всі такі різні. Як я чекала

цієї миті у своєму житті!

Я так мріяла скоріше стати

дорослою!

І ось настав той момент, коли

перша вчителька Ольга Костян-

тинівна завела мене до кабінету,

де я вперше сіла за парту, впер-

ше почула дзвоник на урок. І

нарешті почалося у мене нове

шкільне життя довжиною в

одинадцять років…

Тоді ще ми були маленькими,

нічого не розуміли, нічого не

вміли.

Наче мить, пролетіли чотири

роки початкової школи. За пле-

чима перші труднощі, перші

тривоги, перші перемоги. Як ми

навчання в початковій школі.

Зараз я пишу й думаю, як швид-

ко пролетіли ці роки! Але попе-

реду ще довгий складний шлях!

Я хочу побажати своїй першій

вчительці міцного здоров’я,

творчого натхнення в нелегкій

справі, слухняних маленьких

учнів.

А зі своїми однокласниками

я зустрінуся в п’ятому класі!

Хочу, щоб наш клас завжди

залишався таким же дружнім,

наполегливим у своїх

досягненнях.

Іванова Кіра, 4-А

Приємні спогади

school70.klasna.com

пр. Косіора, 150

Телефон:

(0572) 93-51-39