��Свято

� Вітаємо

� News про вуз

� Конкурс

� Ми і світ

� Туга

� Ювілей

Газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана№ 14—15 (1447—1448) e�mail: economist@kneu.edu.ua Вересень 2015 р.

Свято

Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Не завагаєшся виконати найнебезпеч-нішого чину, якщо цього вимагатимедобро справи

Ненавистю і безоглядною боротьбоюприйматимеш ворогів Твоєї Нації

Змагатимеш до посилення сили,слави, багатства й простору

Української Держави

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури,ані смерть не приневолять тебе

виявити тайни

Декалог українського націоналіста

Пімстиш смерть Великих Лицарів

Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славуВолодимирового Тризуба

№ 14—15 (1447—1448)

Вересень 20152

КРЕАТИВНИЙ ВЧЕНИЙ І ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖЕР

(до 60-річчя Д. Г. Лук’яненка)

Вітаємо

Вже понад тридцять років отримуювелике моральне задоволення відмайже щоденного спілкування зДмитром Лук’яненком на різні життє-ві теми – від науки і політики до істо-рії, мистецтва, культури... Коли захо-дить мова про цю людину, то у всіхвиникає асоціація із всебічно ерудова-ною і глибоко інтелігентною особис-тістю. А ще – відкритою, привітною ідосить комунікативною людиною. Є уньому органічне поєднання україн-ської народності і європейської осві-ченості; вміння знайти спільну мову збудь-якою людиною – від студента доПрем’єр-міністра, а запорука цього –розкутість, невимушеність і щирість упроявах почуттів до співбесідника.

Усе професійне життя ДмитраЛук’яненка пов’язане з нашим універ-ситетом. Після служби у десантнихвійськах та маючи вже середню спеці-альну освіту за плечима, в 1976 роцівін прийшов навчатися на престиж-ний на той час планово-економічнийфакультет Київського інститутународного господарства іме-ні Д. С. Коротченка (нині КНЕУ імені Вадима Гетьмана).Після закінчення навчання тут він пройшов усі ступені кар’єр-ного зростання: від асистента до першого проректора універси-тету, знаного і авторитетного у колективі керівника.

Відмітна прикмета стилю його роботи – це завжди відкритийкабінет, і коли був деканом, і нині у статусі проректора.Естетично оформлений і прикрашений оригінальними карти-нами і світлинами, які свідчать про перебування його господа-ря в десятках країн світу – кабінет Д. Г. Лук’яненка – це твор-ча майстерня. Тут одночасно редагується автореферат аспіран-та чи докторанта, йде правка гранок журналів «Міжнароднаекономічна політика» чи «Цінні папери України» (багаторіч-ним головним редактором яких він є), вичитується рукописнової монографії, розробляється з колегами черговий гранто-вий проект, а ще приймаються відвідувачі, ведуться ділові теле-фонні перемови... І у такому режимі щоденно. Ніякого форма-лізму, чиновницького бюрократизму, зверхності чи байдужос-ті до людей. Тут завжди б’ється напружений інтелектуальнийпульс. Тут можна зустріти науковців з різних університетівКиєва і регіонів України, а також зарубіжних гостей.

Як креативний науковець Д. Г. Лук’яненко згенерував бага-то теоретичних положень і оригінальних ідей, які були впершесформульовані на вітчизняному науковому терені і заклалибазис досліджень у сфері міжнародної економіки в Україні.Зокрема, йому належить авторська концепція стадійності про-

цесу інтернаціоналізації намікрорівні; детермінантна іден-тифікація світогосподарськогорозвитку; трактування глобалі-зації, як процесу, що виводитьцивілізацію на вищий щабельрозвитку із системною інтерна-ціоналізацією умов і сфер люд-ської життєдіяльності; обґрунту-вання так званого феномену гло-бальної дискредитації традицій-них стандартів економічногорозвитку. Оцінюючи глобаліза-цію, як об’єктивний і ціліснийпроцес, Д. Г. Лук’яненко відзначає між тим його суперечли-вий, неоднозначний і зигзагоподібний характер, який, з одно-го боку, має риси еволюційності та послідовності розвитку, а здругого – асиметричності та дискретності. Саме у цьому і поля-гає його талант як вченого-діалектика. Розкривши у своїх пуб-лікаціях закономірний характер глобалізації, усі її позитиви ізагрози, Д. Г. Лук’яненко широко представив антиглобаліза-ційні процеси у сучасному світі, їх характер, природу і наслід-ки.

Щодо стилю керівництва творчими людьми, то для багатьохвін пронизаний пострадянським авторитаризмом, адміністру-ванням, жорсткими розпорядженнями та гучними вказівками.

Зовсім інший стиль сповідує Д. Г. Лук’яненко – прихильниктак званого soft-менеджменту, який передбачає чітко і грамот-но сформульовані завдання, залучення до їх виконання най-більш компетентних осіб і надання їм повної свободи у виборіметодів і регламенту реалізації завдань. Ефективних управлін-ців не цікавлять проміжні, а тільки кінцеві результати, прицьому обов’язковим є моральне чи матеріальне стимулюваннялюдини, оцінка її старанності. Д. Г. Лук’яненко виховує у своїхпідлеглих відповідальність і професіоналізм, він сам є ефектив-ним менеджером і професіоналом найвищого ґатунку, невиконати його доручень совість не дозволяє.

Особливо наочно управлінські якості професора Д. Г. Лук’яненка виявились на посаді першого проректора. Закороткий період під його особистим патронатом була розроб-лена чітка система наукового менеджменту, яка включає: коор-динацію діяльності наукових інститутів, участь в конкурсахнауково-дослідних робіт викладачів і студентів, ритмічну робо-ту спеціалізованих вчених рад, розробку концепції підготовкидокторів PhD, забезпечення перемог студентів на континен-тальних і глобальних конкурсах з питань економічної аналіти-ки, організацію грантових проектів з науки і багато чого іншо-го. І всю цю багатогранну діяльність пронизує інноваційність.У Д. Г. Лук’яненка все має бути цікавим, новаторським та сві-жим, а його улюблений вираз: «Тут маємо сказати щось своє,не вистачає креативності». Саме з цього розпочинаютьсянадзвичайно цікаві і безкінечні дебати, мета яких – знайтидосконалість в усьому: у слові, реченні, думці, ідеї, новій спра-

ві. Про широкий діапазон його наукових інтересів свід-

чить той факт, що він є автором і співавтором 20 фун-даментальних монографій українською, російською,польською та англійською мовами; 30 підручників танавчальних посібників з міжнародної економіки таменеджменту; а також понад 200 наукових статей. Д. Г. Лук’яненко особисто підготував 4 доктори та біля30 кандидатів економічних наук. Новітніми напрямамийого наукових досліджень є глобальна економічнаінтеграція, транснаціональний бізнес, креативнийменеджмент та глобальні економічні і фінансові кризи.Будучи директором Інституту глобальної економічноїполітики КНЕУ, він об’єднав навколо себе багато тала-новитих науковців, які досліджують трансформаційні

процеси, що відбуваються в сучасному світі на національному,регіональному і глобальному рівнях.

Але чи не найяскравіше його талант організатора науковихдискусій, неперевершеного майстра слова і образу виявляєтьсяна засіданнях докторської спеціалізованої вченої ради зі спеці-альності «Світове господарство і міжнародні економічні відно-сини». І хоча до її складу входять нині 19 провідних учених, яківражають наукову спільноту України блискучими публікація-ми, усі вони з великим нетерпінням і внутрішнім хвилюваннямзавжди очікують на підсумковий виступ голови ради – профе-сора Д. Г. Лук’яненка – іскрометний, емоційно пристрасний,нетрадиційний за висновками і узагальненнями, глибокий за

У плеяді інтелектуальних лідерів Київського націо-нального економічного університету імені ВадимаГетьмана, які з моменту відродження українськоїдержавності творять його сучасну історію, особливемісце посідає непересічна постать професораДмитра Григоровича Лук’яненка – першого прорек-тора з науково-педагогічної та наукової роботи, док-тора економічних наук, завідувача кафедри міжна-родного менеджменту, відомого в Україні і за кордо-ном вченого-економіста, фундатора вітчизняноїнаукової школи з міжнародної економіки. Його особи-стим вагомим внеском у наукові, освітні та іннова-ційні здобутки нашого університету за останні тридесятиліття є створення першого в Україні факуль-тету міжнародної економіки і менеджменту, форму-вання авторитетних науково-дослідних інститу-тів, започаткування низки періодичних наукових

видань, опублікування під його керівництвом серії монографічних досліджень та популярних підручни-ків, успішна реалізація ексклюзивних у вітчизняному та міжнародному освітньо-му просторі багатьохнавчальних та конкурсних проектів за участі студентів, аспірантів і викладачів КНЕУ. Без перебіль-шення можна стверджувати, що в усіх творчих звитягах колективу університету відчувається непов-торний стиль, почерк і креативність Дмитра Григоровича. За заслуги перед державою він нагородже-ний орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступеня, удостоєний звання Заслуженого діяча науки і технікиУкраїни та відзначений премією НАН України імені В. М. Птухи та іншими нагородами.З нагоди 60-річного ювілею професора Д. Г. Лук’яненка хочу поділитися своїми враженнями від багато-річного спілкування з цією багатогранною особистістю, чудовим другом і колегою.

З випускниками програми МБА

Вашингтон: Українсько-американський конгрес

№ 14—15 (1447—1448)

Вересень 2015 3

сутністю і розстановкою акцентів. Я не раз задумувався: у чомуполягають привабність і незабутній ефект його виступів і наспецраді, і на ректораті, і на Вченій раді університету, і на бага-точисленних наукових конференціях і форумах, свідком якихмені доводилося бути? Думаю, у тому, що він завжди має влас-ний погляд на складні процеси економічного і суспільногожиття, здатність системно їх аналізувати, вміння виділятиголовне у вирі подій, вибудовувати їх логіку, і що найголовні-ше – прогнозувати траєкторії і сценарії їх розвитку з позиційглобального мислення, як і личить справжньому вченому-гло-балісту.

Ще одна притаманна Дмитру Григоровичу риса – це глибо-кий патріотизм. Особливо він виявляється у його поетичнійтворчості, формуванні власної бібліотеки, картинної та суве-нірної галерей. Сутність любові до власної країни виражаєтьсяу конкретних вчинках людини. Так ось щодо Д. Г. Лук’яненка,то саме з його ініціативи і під його керівництвом, тоді ще моло-дого доцента, у 1987 році у нашій університетській газеті булоопубліковано перший політичний документ – «Декларація проекономічний суверенітет УРСР». Це був вчинок справжньогопатріота, який у радянські часи уже уболівав за власний народі його майбутнє.

Однак проектом дійсно державної ваги, що був реалізованийу нашому університеті і пов’язується з іменем Д. Г. Лук’яненка,є відкриття у 1989 р. спочатку спеціальності, а у 1991 р. факуль-тету з підготовки у тодішній радянській Україні фахівців з між-народної економіки. За дорученням ректора А. Ф. Павленканевеликий колектив викладачів у складі О. М. Мозгового, Т. М. Циганкової, С. І. Прилипко, О. Л. Ладигіна на чолі зДмитром Григоровичем розробив навчальні програми та їхметодичне забезпечення. І вже за кілька років факультет МЕіМстав найпопулярнішим не тільки в КНЕУ, але й в Україні.Набори на ньому досягали до 700 осіб на рік, а сам ДмитроГригорович майже 20 років був беззмінним деканом факульте-ту, створивши на його базі піонерну і знану в Україні і за кор-доном науково-освітню школу з міжнародної економіки. Вонаоб’єднує нині біля 40 докторів і 70 кандидатів економічних

наук. І це, мабуть, найвизначніший життєвий проект професо-ра Лук’яненка. І справа не тільки в тисячах фахівців, які підго-тував факультет для вітчизняної економіки, а ще й у тому, щоця ініціатива мала величезний резонансний ефект по всійУкраїні. Десятки вітчизняних університетів в усіх областях від-крили на основі нашого досвіду спеціальність «Міжнароднаекономіка».

Коли Д. Г. Лук’яненко у 1996 році захистив докторськудисертацію, пам’ятаю, ректор А. Ф. Павленко на урочистостяхз цього приводу сказав: «Дмитро Григорович – людина новоїгенерації, і його дисертація це науковий продукт нової якості».Так і сталося: він дійсно відкрив етап підготовки докторів наукв університеті нового покоління. І в цьому теж його персональ-на заслуга. Він встановив таку планку, нижче якої опускатисяуже не дозволяли ті вимоги, які були запроваджені спеціалізо-ваними вченими радами університету.

Заслуга Д. Г. Лук’яненка і його соратників, на долю якихвипало трансформувати національну вищу освіту, полягає нетільки у відкритті нових спеціальностей (міжнародної економі-ки, маркетингу, менеджменту, МБА та ін.), але що найголовні-ше – це зміна самої парадигми навчання і підготовки фахівців,які здатні були б працювати у ринкових умовах, на нових заса-дах, у новій геоекономічній ситуації, коли Україна стала само-стійним суб’єктом міжнародних економічних відносин. Це бувякісний прорив у вітчизняній освіті, а КІНГ буквально за кіль-ка років перетворився у потужний сучасний економічний уні-верситет європейського рівня. І цей історичний факт ставпереломним рубежем у понад віковій біографії нашогонавчального закладу.

Проривним кроком у той історичний період для нашого уні-верситету був також його вихід на міжнародну арену та вста-новлення партнерських стосунків з університетами країнЄвропи, США, Канади і Китаю. І тут своє професійне словосказав професор Д. Г. Лук’яненко, який і сьогодні активнопродовжує роботу у цій царині. Круглі столи, обміни делега-ціями, наукові конференції, організація стажувань викладачів інавчання студентів в університетах м. Констанц (ФРН), Нью-Касл і Едінбург (Великобританія), Пекін (Китай), Монреаль(Канада), Каліфорнійському університеті (США), УніверситетіГазі (Туреччина) – серед піонерів у цій важливій і вкрай необ-хідній для утвердження міжнародних позицій університету і

його престижу справі – ДмитроГригорович. Його гумор, комуні-кабельність та товариський харак-тер багато у чому стали запорукоюуспіху наших переговорів з коле-гами із зарубіжних університетів,особливо на перших порах післяпадіння залізної завіси. Віршам,які професор економіки Д. Г. Лук’яненко читав передукраїнською діаспорою у Торон-то, аплодував сам Д. Павличко,який на той час перебував уКанаді. Це підкупало аудиторію,позитивно і дружелюбно налаш-товувало її до перших українськихпосланців за кордоном.

Ще один вагомий внесокДмитра Григоровича у становлен-ня української державності поля-гає у його активній участі напочатку 1990-х років у законо-творчому процесі, зокрема, у під-готовці першого фундаменталь-

ного Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльністьУкраїни». Фахівців, які б знали зарубіжну практику, вмілиадаптувати зарубіжне законодавство до українських реалій,тоді в нашій державі були одиниці. Пройшовши навчання уМіжнародному інституті менеджменту (МІМ: Київ – Женева),закордонне стажування у Канаді і США, Д. Г. Лук’яненко ставодним із провідних спеціалістів з питань державного регулю-вання зовнішньої торгівлі, функціонування спільних підпри-ємств на території України, розробки законодавчого поля дляіноземного інвестування в українську економіку, формуванняпринципів співробітництва з міжнародними економічнимиорганізаціями, практики виходу вітчизняних підприємств назарубіжні ринки.

Крім того, Д. Г. Лук’яненко був причетний до формуванняВАК України, створення його експертних рад, відкриттянаукових журналів, роботи в якості експерта ЄС, консультантаМіністерства зовнішньої торгівлі, Міністерства економіки,Міністерства науки і освіти, Національного комітету реформ,підготовки щорічних Послань Президента України доВерховної Ради і до багатьох інших суспільно-державних акцій.Це зробило його добре знаним в академічних, політичних і гро-мадських колах України.

Нерідко задумуюсь: звідки Дмитро Григорович у цей нелег-кий і драматичний для країни час черпає оптимізм, силу духу,віру в успішне майбутнє держави і нашого колективу? Мабутьзі знання історії, розуміння глобальних перспектив дляУкраїни, а також віри у силу нашої нації. А ще величезногодушевного пориву і творчої наснаги йому надає сім’я: дружинаЛюбов Іванівна, діти Олександр і Ольга, троє онуків. У цьомувесь Д. Г. Лук’яненко – чудовий сім’янин і неперевершенийуправлінець.

З нетерпінням чекаю першого вересня, щоб прийти в універ-ситет і знову зустріти імпозантного, у розквіті творчих силчоловіка, переповненого новими ідеями, завжди усміхненого івпевненого у собі, налаштованого на нові перемоги і здобутки.

Так тримати, Дмитре Григоровичу!

Професор Анатолій Поручник,завідувач кафедри міжнародної економіки

Не дні, не тижні, навіть не роки…В житті важливі тільки чудо-миті, Вони диктують ритми і смакиУ грі своїй прекрасно розмаїтій.

Часу нема на клятви й каяття – Такий нестримно невблаганний вік людини. Усе творять миттєвості життя, А не години!

Коли захочеш глянуть в майбуття, Не знайдеш бажаного там і половини. Змінили все миттєвості життя, А не хвилини!

Не варто успіх виставляти напоказ,Треба щомить любити і творити. Не варто стримувать миттєвостей екстаз, А треба жити!

Д. Г. Лук’яненко

Дорогий Дмитре Григоровичу!Колектив кафедри міжнародного менеджменту щиро вітає Вас із 60-річчям!Ваш особистий внесок у створення нашої кафедри та факультету міжнародної економіки і

менеджменту, та й у розвиток університету важко переоцінити.Як фундатор університетської наукової школи глобальної економіки Ви дбайливо оберігаєте

якісний простір докторських і кандидатських дисертацій, ретельно опікуєтеся рівнем навчаль-них дисциплін, завдяки чому випускники магістерської програми «Управління міжнароднимбізнесом» легко роблять карколомні кар’єри в транснаціональних і глобальних корпораціях,забезпечуючи міжнародну конкурентоспроможність КНЕУ у світовому науково-освітньомупросторі.

Як завідувач кафедри Ви на перше місце завжди ставите людські стосунки, тому наш колек-тив, реалізуючи різноманітні проекти, пріоритетом має відданість ідеям науки міжнародногобізнесу, а отже, є колективом однодумців.

Як творча людина Ви пристрасні в усьому – у мережеві поетичних рядків, у палітрі різнобарв-них фарб, у мандрівках стежками рідної країни та дорогами світових цивілізацій.

Як глава сім’ї Лук’яненків Ви міцно поєднуєте горизонталі та вертикалі своєї зразкової роди-ни, бо в точці їх перетину – справжня Любов.

Кафедра щиро зичить Вам міцного здоров’я, душевного комфорту й невичерпного натхнен-ня для подальших звершень на користь КНЕУ та України.

ПП ррии ввіі ттаанн нн яя кк ааффее дд ррии мм ііжж ннаа рр оодд ннооггоомм ее нн еедд жж ммее нн ттуу

На ректораті

Дмитру ГригоровичуУ глобальному азарті – Профі вищого стандарту!Бо в Лук’яненка ДмитраСто думок, а не одна!

Він професор – гуморист,переговорник і артист,Бо в Лук’яненка Дмитра Сто ідей, а не одна!

Він проректор непростий.Чуб його дуже густий,Побілілий від бюджетуВ освітянській естафеті.

Голова моноспецрадиКожному надасть поради.Новизна хай вразить всіх,Висновки усунуть сміх.

У його житті комплект – Люба, діти, інтелект.Для глобальної наукиПідростають і онуки.

Потенціал його могутнійЗасвідчить ювілей майбутній.В серпні чарки підіймемЗа Лук’яненка! За МЕМ!

Колектив кафедри міжнародного менеджменту ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана»

Вересень 20154

№ 14—15 (1447—1448)

News про вуз

EEIIDD--22001155 –– ДДеенньь ііннннооввааццііййннооїї ооссввііттии вв ІІннссттииттууттіі ббііззннеесс--ооссввііттии

Традиційно, наприкінці навчального року вІнституті бізнес-освіти КНЕУ проводиться Деньінноваційної освіти – Еducation innovation day(EID). Кожного року цей захід викликає значнийінтерес, що обумовлено актуальністю питань, якіобговорюються. За цією ж доброю традицією,щорічно цей захід відкриває директор Інститутубізнес-освіти – професор Анатолій МихайловичПоручник.

У своїй промові професор А. М. Поручникзазначив наступне: «Тема цьогорічного заходу«Практична складова в системі забезпеченняякості освіти» є досить актуальною, оскільки їїпродиктувало власне саме життя, його сучаснівимоги та виклики. Зростаюча конкуренція наринку освіти і праці зумовлює гостру потребу опе-ративно реагувати на зміни, які торка-ються якості освіти, формування профе-сійних і загальних компетенцій фахівців,а також адекватності отриманих в універ-ситеті знань поточним і перспективнимпотребам практики.

Проблема гармонізації теоретичної іпрактичної складових у підготовці кад-рів будь-якої сфери діяльності завждибула дискусійною. Відповідь на питан-ня, що первинне – теорія чи практика –не може бути однозначною.

З одного боку, теорія, освіта маютьйти попереду, випереджуючи час і реаль-ну практику, висувати нові гіпотези,передбачати зміни, прогнозувати і моде-лювати нові ситуації, вести за собою біз-нес-процеси. З другого, критерій істи-ни, як відомо, практика. Вона задає новітренди для наукових досліджень, фоку-сує увагу на нових проблемах і супереч-ностях, підтверджує чи спростовуєістинність (достовірність) теоретичнихзнань. Таким чином довести, що пер-винне, а що вторинне нікому не вдалося.Та ми такої мети і не переслідуємо. Ми виходимоз тієї посилки, що освіта, знання, компетенції неповинні відставати від практики, а принаймнійти в ногу з нею, бути у своїй динаміці й змінахсинхронізованими між собою.

Таким чином, перше завдання, яке ми сьогод-ні ставимо перед цим зібранням – це звірити век-тори руху теоретичних і практичних знань, глиб-ше зрозуміти запити і потреби практики, зафік-сувати термін їх стабільності і спрогнозуватиеластичність та гнучкість навичок, знань таумінь, які ми прищеплюємо випускникам. Наскільки часу їх вистачить. А друге принциповезавдання – отримати замовлення на нові компе-тенції, сформувати їх тут, в бізнес-школі, а ненамагатись доучувати, або перенавчати випус-кників на другий день їх оформлення на роботу.Перманентність навчання полягає в тому, щобнарощувати компетенції після двох, трьох роківроботи або по мірі просування по кар’єрній дра-бині. Абсолютно впевнений, що низку компетен-цій можна сформувати тут, передаючи цю фун-кцію ВНЗ. Ми все більше стаємо підприємниць-ко-професійним, а не загальноосвітнім вищимнавчальним закладом. Інтеграція зусиль бізнес-структур і університету дасть більший ефект іекономію часу, аніж підготовка на місці, якоюдуже захоплюються нині компанії. Досвід бага-тьох компаній і навіть країн свідчить, що такаспівпраця дає найвищий ефект, а він є запорукоюконкурентоспроможності».

На закінчення своєї промови АнатолійМихайлович привітав учасників круглого столу йпобажав продуктивної дискусії, яка розпочаласяз обговорення питання: як створити навчальнийпроцес у реальному бізнес-середовищі?Відповідь на це питання учасники заходу шукалиразом із Ольгою Свириденко, керівником відділу

по роботі з закладами освіти і науки компаніїМайкрософт Україна.

Перш за все, Ольга розповіла про існуючі мож-ливості для закладів освіти по співпраці з компа-нією «Майкрософт Україна».

«Діяльність нашого відділу, – зазначила Ольга, –поширюється на повний спектр закладів фор-мальної та неформальної освіти: вищі навчальнізаклади, школи і дитячі садочки, також ми спів-працюємо з Міністерством освіти і наукиУкраїни та Національною академією наукУкраїни. Крім того, відділ співпрацює з інтегра-торами ІТ-рішень та з проектами, котрі маютьвідношення до освітньої галузі. Для шкіл існуєпрограма «Партнерство в навчанні», вищінавчальні заклади теж мають низку можливос-

тей, на яких хотілося б зупинитися детальні-ше. Так, для задоволення існуючих потребВНЗ компанія Microsoft пропонує викорис-товувати хмарну платформу Azure, яка надаєможливість розробки і виконання програм тазберігання даних на серверах, розташованихв розподілених центрах обробки даних ком-панії.

Сьогодні переважна більшість користува-чів вже мають справу з хмарними сервісами,навіть не задумуючись про це. Адже будь-якіпоштові служби і файлові сховища базуютьсяна хмарних технологіях. Звичайно, длянавчальних закладів це є новим і тому вонидо цього можуть ставитись з пересторогою.Найбільше занепокоєння може викликатипитання захисту персональних даних, котрізазвичай обробляються на власних серверахВНЗ у їх локальних обчислювальних мере-жах. Однак часто ці локальні сервери немають необхідної потужності, не є достатньонадійними – виходять з ладу чи не справля-ються із навантаженням. При правильномупідході до запровадження гібридної архітектури,можливо зберігати персональні дані у приміщен-нях ВНЗ – на «землі», а обробку інших даних, щопотребують більших обчислювальних потужнос-тей, здійснювати у «хмарі» Microsoft Azure.

Однак, оскільки впровадження комплекснихрішень потребує певних організаційних заходівта навиків персоналу, при співпраці з ВНЗ вини-кає низка проблемних питань. На жаль, частовимоги вищих навчальних закладів до застосу-вання ІТ є ситуативними. Або існує якийсь річ-ний бюджет, або конкретний проект, в межахякого вирішується питання запровадження яко-гось прикладного сервісу.

В ідеалі навчальний заклад має обрати компл-

ексний і послідовний підхід, а саме: провести тех-нологічний аудит, розробити карту розвитку ІТ-інфраструктури, наприклад, на 5 років та щоріч-но інвестувати в її розбудову. А вже потім на їїбазі впроваджувати необхідні сервіси. З такоюпостановкою питання до нас приходять доситьрідко, але з розумінням цього всі від нас ідуть. Цеє нашою просвітницькою метою – пояснювати,що не можна побудувати повноцінне ІТ-середо-вище в університеті через ситуативні ІТ-проекти.Адже це децентралізує ІТ-інфраструктуру щебільше, робить її некерованою та зрештою збіль-шує вартість подальшої підтримки.

Хочу підкреслити, що зараз у нас є достатньозразкових інфраструктурних проектів з декілько-ма ВНЗ із таким продуманим планом трансфор-мації ІТ-інфраструктури: починаючи від цен-тральних каталогів і керування мережею таобладнанням, а вже за цим планується нарощен-ня в системі прикладних сервісів, таких якпошта, портал університету, розклад, дистанцій-на освіта тощо. Коли в системі існує правильнийфундамент, то всі прикладні задачі вирішуютьсяшвидше, дешевше і будуть простішими в екс-плуатації.

Ще одним проблемним питанням є потребапідготовки персоналу, котрий займається впро-вадженням сучасних ІКТ у вищих навчальнихзакладах. На жаль, часто ІТ-фахівці у ВНЗ маютьвузький профіль. Це призводить до того, що такіфахівці є незамінними та можуть вирішувати

обмежене коло питань.Насправді, це не зручно дляадміністрації ВНЗ та безпер-спективно для самого персона-лу. Цим фахівцям доцільнопідвищувати свою компетен-цію, розширивши спектр своїхзнань та перестати бути фахів-цем вузького профілю.Керівництву ж ВНЗ необхіднозабезпечити навчання свогоІТ-персоналу для роботи зсучасними індустріальнимирішеннями, які використову-ються як стандарт у світі, а невитрачати час на створенняавтоматизованих систем,написаних однією людиною.

Компанія «МайкрософтУкраїна» ставить перед собоюмету надати ВНЗ можливості,які допоможуть їм модернізу-

вати свою діяльність. Ці можливості полягають упідвищенні кваліфікації обслуговуючого персо-налу і викладачів та доступності програмногозабезпечення, яке вони можуть використовувати.

Для вирішення цього питання компаніяMicrosoft інвестувала суттєві кошти у розвитоксистеми масових онлайн-курсів на платформіMicrosoft Virtual Academу, де є багато русифікова-них матеріалів по використанню інформаційнихтехнологій у побудові інфраструктурних рішень,але відкритим залишається питання забезпечен-ня внутрішньої мотивації та зовнішнього стиму-лювання ІТ-персоналу ВНЗ до навчання.

Інша програма, яка дозволяє університетамздійснювати підготовку фахівців, що мають

реальну компетенцію та користуються попитомсеред роботодавців – це Microsoft IT Academy –програма проведення курсів індустріальногостандарту і подальшої сертифікації осіб, котріпройшли навчання.

Якщо раніше однією з умов для підписки ВНЗна програму була наявність двох сертифікованихвикладачів, то зараз ця вимога не є обов’язковою.А після отримання підписки навчальний закладматиме можливість протягом півроку забезпечи-ти підготовку викладачів та проходження нимисертифікації, тому що ще й досі основною пере-поною для реалізації ІТ-проектів є недостатньовисокий рівень володіння ІКТ викладачами.Саме запровадження індустріальної сертифікаціїдля викладачів могло б вирішити цю проблему,тим паче у компанії Microsoft є можливості для їїпроведення. А отримання викладачами міжна-родного сертифікату дозволило б об’єктивно оці-нити рівень їх знань і стати конкурентоздатнимина міжнародній арені.

Для студентів сьогодні значно розширивсяперелік електронних курсів у рамках Microsoft ITAcademy, які можна призначати переважній біль-шості студентів відповідно до їх спеціалізації.Таке навчання можна проводити онлайн, безфізичної присутності студентів в аудиторії.Раніше ж у вищих навчальних закладів була необ-хідність інтегрувати існуючі курси програмиMicrosoft IT Academy з наявними дисциплінами».

Відповідаючи на запитання учасників круглогостолу, Ольга розповіла про спільні проекти зукраїнськими закладами освіти й навела най-більш яскраві приклади співпраці та визначила,які з вищих навчальних закладів є лідерами звикористання технологій компанії.

«Наприклад, – зазначила Ольга, – уОболонському районі столиці реалізованоінфраструктурний проект із поєднання 40 загаль-ноосвітніх навчальних закладів, який базуєтьсяна хмарних сервісах Microsoft. Яскравим прикла-дом також є Дніпропетровський ліцей інформа-ційних технологій, котрий став ресурсним цен-тром для поєднання навчальних закладів областів єдину мережу шляхом використання хмарнихтехнологій.

Серед вищих навчальних закладів можна від-значити Донецький національний університет(ДонНУ), котрий зараз переїхав у місто Вінницю,Сумський державний університет, Київськийнаціональний університет імені БорисаГрінченка та Вінницький національний техніч-ний університет.

Що ж стосується столичнихВНЗ, які за рейтингами займа-ють перші позиції в Україні,оскільки це великі структури,їм притаманна певна інер-тність. Тому запуск масштаб-них проектів із ними можезайняти більше часу. Щоб зро-зуміти, скільки потрібно часудля успішного впровадженнякомплексних проектів, можнанавести приклад 3-річної спів-праці Microsoft з ДонНУ. Цепідтверджує можливість упро-вадження комплекснихрішень у досить розумні стро-ки, якщо адміністрація універ-ситету дійсно готова до такоїспівпраці.

Враховуючи те, що нашадержава безповоротно взялакурс на економічний та полі-тичний союз із ЄС, актуаль-

ним є також вирішення пробле-ми дотримання законодавства у

сфері інтелектуальної власності. Останнім часомбільше уваги в Україні приділяється цим пробле-мам, тому будемо сподіватись на покращенняситуації і у закладах освіти, але поки що загальнакартина у вищих навчальних закладах є невтіш-ною і більшою мірою в них порушується правоінтелектуальної власності. Однак є і гарна прак-тика легалізації програмного забезпечення: єзаклади, котрі у повному обсязі відповідаютьвимогам законодавства в цьому питанні. Саме зтакими ВНЗ ми готові розвивати стратегічні про-грами та допомагати будувати інфраструктурні іпедагогічні проекти.

Сьогодні на багатьох прикладах ми бачимо, яктехнології дозволяють зробити викладацьку

Наприкінці травня в Інституті бізнес-освіти КНЕУ відбувся Еducationinnovation day (EID-2015) "Практична складова в системі забезпеченняякості освіти". Захід проводився в режимі круглого столу у партнерстві зІнститутом вищої освіти КНЕУ. В роботі EID взяли участь понад 50викладачів – представників усіх факультетів нашого університету,представники інших ВНЗ та бізнес-структур. Обговорювалися актуальніпитання: «Яким має бути сучасний навчальний заклад?», «Які компетенціїповинні мати випускники, щоб бути затребуваними провідними компаніямина ринку праці?». Спираючись на аналіз досвіду університетів світовогокласу, розглядалися можливі шляхи забезпечення реалізації освітньоїстратегії, спрямованої на підвищення якості освіти. Учасниками круглогостолу були продемонстровані успішно реалізовані проекти, такожобговорювалися перспективні: дискусія була цікавою, корисною йпродуктивною.

Л. Л. Антонюк «Роль міжнародних проектів у формуванні практичних ком-петенцій студентів»

А. М. Поручник відкриває EID-2015

№ 14—15 (1447—1448)

Вересень 2015 5

діяльність більш ефективною, відкрити новіможливості для навчання і обміну знаннями,систематизувати та забезпечити доступністьінформації, налагодити дистанційне навчання.Це дозволяє педагогам та учням реалізувати свійпотенціал повною мірою. Ми відкриті до спів-праці з закладами освіти і науки та впевнені, щоце важлива складова модернізації системи освітив країні».

Результатом дискусії, що розгорнулася середучасників круглого столу після виступу Ольги,були пропозиції поновити розпочату Microsoftспівпрацю з нашим університетом шляхом реалі-зації пілотного проекту на одному з найіннова-ційніших факультетів університету – ФЕтаУ.

Продовжуючи обговорювати практичні аспек-ти забезпечення високої якості навчального про-цесу в сучасному ВНЗ, учасники круглого столупоставили перед собою низку проблемнихпитань: «Яким має бути конкурентоспроможнийуніверситет?», «Як найефективніше забезпечитиімплементацію практичної складової в началь-ний процес і чому роботодавці маютьспівпрацювати саме з нашим ВНЗ?».Відповіді на ці питання шукали разом ізпредставниками роботодавців, зверта-лися до світового досвіду та до найус-пішніших практик нашого університету.

Перш за все, звернулися до досвідуроботодавців.

Представник компанії «Ernst &Young», фахівець із відбору персоналу тарозвитку бренду роботодавця ЄлизаветаМаксимець зазначила, що роботодавціготові зацікавити молодих спеціалістівофіційним працевлаштуванням,навчальними програмами та кар’єрнимрозвитком, однак, натомість, пред’явля-ють до підбору персоналу серйознівимоги.

Компанія «Ernst & Young» (EY) є між-народним лідером із аудиту, оподатку-вання, супроводу угод і консультування.Згідно з рейтингом Europe’s MostAttractive Employer 2015, що складенийнезалежною дослідницькою компанієюUniversum, EY посідає четверте місцесеред найбільш привабливих роботодав-ців у Європі, поступаючись місцемGoogle, L’Oreal та Microsoft.

Своєю метою компанія вбачає – удоскона-люючи бізнес, змінювати світ на краще, а такожзалучати і розвивати таланти, які стають части-ною високоефективних команд EY в різних краї-нах. Компанія дотримується принципу рівнихможливостей у процесі відбору кандидатів і при-слухається до студентів, щоб відповідати їх очіку-ванням. Так, згідно опитуванням студентів біз-нес-факультетів, компанія «Ernst & Young»визнана найкращим роботодавцем серед компа-ній, що надають професійні послуги. Вона такожувійшла до десятки найкращих роботодавцівУкраїни згідно з опитуванням Ukraine's MostAttractive Employers 2015, проведеним компанієюUniversum серед 12 000 фахівців. EY займаєпершу позицію серед компаній «Великої четвір-ки» в Україні на думку професіоналів та студен-тів.

Досягнутий результат підтверджує, що заходикомпанії, спрямовані на турботу про співробіт-ників, отримують визнання і на зовнішньомуринку. EY розробила низку ініціатив, спрямова-них на підтримку співробітників у побудовікар’єри і розкритті їх потенціалу. Вони включа-ють професійну сертифікацію, міжнароднумобільність, підтримку здорового способу життя,соціальну відповідальність і багато іншого.Визнання в рейтингу Universum збільшує попу-лярність компанії на ринку і допомагає залучатита утримувати найкращі кадри. Згідно з опиту-ваннями компанії Universum, прагнення до про-фесійного розвитку та кар’єрного зростання євирішальним фактором для багатьох студентів вЄвропі.

Компанії зі сфери професійних послуг відкри-вають перед студентами бізнес-факультетівширокі можливості для розвитку, професійноїпідготовки та кар’єрного зростання. Близькополовини співробітників EY розпочали кар’єру вкомпанії у студентські роки. Для студентів зактивною життєвою позицією компанія пропо-нує широкий спектр можливостей: від конкурсівдо програм стажування й набору молодих фахів-ців. Серед них: «Університет EY», «Молоде поко-ління фінансових управлінців», «Кава з партне-ром», Дні відкритих дверей та багато іншого.

Так, наприклад, вже третій рік поспіль компа-нія EY запрошує студентів-магістрів КНЕУ братиучасть у навчальному проекті «Молоде поколінняфінансових управлінців». В програмі підготовки:лекції від провідних фахівців EY – для 50 найус-пішніших студентів магістратури та розв’язанняфінального кейсу, який зараховується як між-предметний тренінг. За результатами навчанняна програмі, найкращі студенти отримують мож-ливість пройти оплачуване стажування в компа-нії в рамках університетської практики.

В новому навчальному році компанія EY про-понує студентам знов приєднатися до проекту«Університет EY» – це безкоштовна навчальнапрограма з професійної підготовки. Ключовимзавданням проекту є створення для студентівумов для засвоєння ексклюзивних практичнихзнань та обговорення з фахівцями компанії EYключових професійних тенденцій. Також в ново-му навчальному році відкриваються можливостій для викладачів пройти стажування у відділіаудиту.

В процесі дискусії, разом з ЄлизаветоюМаксимець ми відшукали відповіді на питання:«Які вимоги пред’являють бізнес-структури довипускників (набір компетенцій)?», «Чи відпові-дають випускники КНЕУ даним вимогам?»,«Яких практичних навичок не вистачає?».

Виявилося, що компанія повністю задоволенаякістю професійної підготовки випускниківКНЕУ, які пройшли відбір і працевлаштувалисядо компанії «Ernst & Young». Як правило, це сту-денти, що пройшли практику в компанії чи брали

участь у навчальних проектах EY та показалинайкращі результати професійного відбору.Однак, навіть найуспішнішим випускникамслід розвивати так звані «м’які навички» (softskills), серед яких визначальними є комуніка-тивні, а також уміння вирішувати конфлікти,уміння працювати в команді.

Своїм досвідом співпраці з «Ernst & Young»та іншими провідними міжнародними ком-паніями поділилася професор кафедри між-народної економіки, директор Інститутувищої освіти Лариса Леонтіївна Антонюк.

Особливу увагу Лариса Леонтіївна приді-лила аналізу досвіду участі наших студентів вміжнародних проектах, оскільки вони відіг-рають визначальну роль у формуванні прак-тичних компетенцій студентів.

Дійсно, результати, отримані нашими сту-дентами під керівництвом професора Л. Л. Антонюк, є вражаючими.

П’ять років тому, спільно з CFA InstituteUkraine було вперше організовано національнийконкурс в КНЕУ, і за цей період підготовленоп’ять команд – призерів як національних, так іміжнародних конкурсів.

В 2015 році команда студентів КНЕУ посілаперше місце на п’ятому щорічному міжнародно-му конкурсі фінансових аналітиків «CFA InstituteResearch Challenge in Ukraine», стала переможцемрегіонального фіналу міжнародного авторитет-ного змагання фінансових аналітиків «CFAInstitute Research Challenge» серед країн Європи,Близького Сходу та Африки та блискуче предста-вила Україну і наш університет на Глобальномуфіналі у Атланті (США).

В фінальному етапі CFA Institute ResearchChallenge взяли участь 4 команди — чемпіонисвоїх регіонів, у ньому загалом цього року взялиучасть 4000 студентів 865 університетів з 70 країнсвіту. Азійсько-Тихоокеанський регіон представ-ляла команда Університету Атенео-де-Маніла,Філіппіни (Ateneo de Manila University);Американський регіон – команди УніверситетуФлориди (University of Florida) та Канізійськогоколеджу (Canisius College), країни Європи,Близького Сходу та Африки – командаКиївського національного економічного універ-ситету імені Вадима Гетьмана (Україна).

Команда майбутніх професіоналів з інвести-ційного менеджменту КНЕУ у складі студентівфакультету міжнародної економіки і менеджмен-ту: капітана Захара Дерюги, та членів командиБогдана Барася, Анастасії Віхрової, Юлії Клен,Євгена Заярного, інвестувала сотні годин вільно-го від навчання часу на підготовку висококонку-рентного звіту з інвестиційного аналізу медіахол-дингу RTL Group. Завдяки такій наполегливійроботі команда підтвердила статус регіонального

чемпіона, була проголошена глобальним фіналіс-том, і фактично посіла друге місце у CFA InstituteGlobal Research Challenge. Вагомий внесок уперемогу здійснили наставник команди профе-сор Лариса Леонтіївна Антонюк та ментор відіндустрії Іван Січкар, який працює в інвестицій-ному бізнесі в Денвері (США) та є випускникомфакультету міжнародної економіки і менеджмен-ту.

Ще одна ініціатива, яка є вкрай важливою длясучасного суспільства, це поширення соціальнихпроектів задля підвищення життєвих стандартівта рівня якості життя людей. Успіх реалізаціїсоціальних проектів КНЕУ відзначений перемо-гами команди Enactus КНЕУ на Національних таГлобальних змаганнях. Так, на Всесвітньомукубку міжнародного конкурсу студентських соці-альних проектів Енактус (Enactus) в Пекіні(КНР) команда Enactus КНЕУ посіла третє місце.Такому здобутку передувала наполеглива працяпід керівництвом наставника команди – Л. Л. Антонюк, й реалізація трьох успішних про-

ектів, що були презентовані наНаціональних змаганнях:

� ILearn – всеукраїнськаосвітня он-лайн платформа зпідготовки дітей з інтернатів тадитячих будинків, а такожмалозабезпечених сімей доскладання Зовнішнього неза-лежного оцінювання;

� Green University – вихо-вання екосвідомості у студен-тів та викладачів Університету,а також підвищення соціальноївідповідальності;

� Spark – створення сту-дентської консалтингової ком-панії, яка надає послуги фізич-ним та юридичним особам.

Найвагомішим проектомкоманди, що був представле-ний у Пекіні, є проект "iLearn",який було розроблено та реалі-зовано у партнерстві з

Громадською спілкою "Освіторія" та за підтрим-ки Благодійного фонду Василя Хмельницького"Шляхи у майбутнє".

І ще одним із вагомих здобутків КНЕУ є про-ведення в нашому університеті (вперше вУкраїні) Національного фіналу міжнародногостудентського конкурсу СІМА Global BusinessChallenge 2015. Конкурс дає шанс майбутнім еко-номістам і лідерам отримати практичний досвідвирішення реальних задач в бізнес-середовищі,покращити свої навички роботи в команді, атакож зробити значний внесок в свою подальшукар’єру.

Проведенню даного заходу передувала триваларобота колективу Інституту вищої освіти підкерівництвом його директора – професора Л. Л. Антонюк із запровадження програми СІМАв КНЕУ. Саме за ініціативи Інституту вищоїосвіти КНЕУ, наш університет став першим дер-жавним вищим навчальним закладом в Україні,офіційно акредитованим британським Інститу-том з управлінського обліку (Chartered Іnstitute ofManagement Аccountants, CIMA), який готуєсвоїх студентів та інших слухачів для отриманняміжнародної професійної кваліфікації СІМА

«Професійна сертифікація є невід’ємною час-тиною отримання сучасної бізнес-освіти, щодозволяє ефективно формувати і об’єктивно оці-нювати компетенції економістів, менеджерів,підприємців» – зазначила координатор програмиСІМА в КНЕУ, старший викладач кафедри стра-тегії підприємств Вікторія Ліщинська, аналізую-чи досвід реалізації програми СІМА в КНЕУ тароль міжнародних програм професійної сертифі-кації в сучасній бізнес-освіті.

Оскільки в Україні рівень культури добровіль-ної професійної сертифікації на сьогоднішнійдень значно нижчий у порівнянні з розвиненими

країнами, у вітчизняній бізнес-освіті переважнопредставлені сертифікаційні програми закордон-них професійних асоціацій та інститутів.

Програма СІМА суттєво відрізняється відінших кваліфікацій у сфері обліку і фінансів тим,що наголос робиться на питаннях управлінськогообліку, стратегії та менеджменту (докладніше на:www.cimaglobal.com, www.cima.kneu.edu.ua).

В листопаді – грудні 2014 року в КНЕУ відбу-лися перші заняття за англомовною програмоюСІМА Certificate in Business Accounting, слухача-ми якої стали найкращі студенти магістерськоїпрограми «Міжнародний облік і аудит». Але роз-ширення програми професійної сертифікаціїСІМА в КНЕУ має певні труднощі, зокреманизький рівень володіння англійською мовоюстудентами та висока вартість програми.

Однак, незважаючи на вищезазначені пробле-ми, свідченням успішності реалізації проекту«СІМА КНЕУ» є вихід у національний фіналміжнародного студентського конкурсу СІМАGlobal Business Challenge 2015 трьох команд сту-дентів КНЕУ, одна з яких стала переможцем зма-гань й вперше представлятиме Україну на гло-бальному фіналі в Польщі.

На прикладі цих успішно реалізованих проек-тів ми можемо переконатися, що, не зважаючи нанаявні труднощі, такі якості як ініціативність,активність і наполегливість дозволяють виклада-чам і студентам досягати високих результатів йрозвивати лідерський потенціал.

З доповіддю «Методи фасилітації для форму-вання лідерського потенціалу у соціальній сфері»виступила Ганна Сергіївна Скитьова, доценткафедри стратегії підприємств КНЕУ, керівникпрограми «Активні громадяни».

В своєму виступі Ганна Сергіївна запропонува-ла для обговорення питання «Які європейськіметоди «навчання-через-участь» можливо запро-вадити в бізнес-освіті для розвитку лідерства?»Одним з таких методів є метод фасилітації (відFacilitate – допомагати, полегшувати, сприяти)як спосіб організації процесу колективногорозв’язання проблем у групі. Це одночасно про-цес та сукупність навичок, які дозволяють ефек-

тивно організовуватиобговорення складноїпроблеми та за короткийтермін виконати усізаплановані дії із макси-мальним залученнямучасників процесу. Фаси-літатором є фахівець,який не зацікавлений упідсумках обговорення,не представляє інтересижодної з груп-учасників іне бере участі в обгово-ренні, але несе відпові-дальність за якісне вико-нання завдань. Фасиліта-тор не змушує учасниківгрупи виконувати власніінструкції та розпоряд-ження, а поєднує у собіознаки керівника, лідерата учасника процесу.

В процесі обговореннябули виділені такі при-

йняті Європейським союзом цінності фасилітаціїв освіті, як: 1) відкритість, чесність і прозорість;2) відмова від дискримінації та насильства; 3) від-чуття відповідальності; 4) готовність забезпечува-ти рівний доступ до участі в навчанні; 5) повагадо розмаїття: 6) налаштованість на доброзичливудискусію з опонентом.

Для ефективного впровадження методів фаси-літації у бізнес-освіту, викладач-фасилітатор маєрозвивати такі наступні компетенції для розвиткусоціального лідерства, як: навички ефективногоміжособистісного спілкування, вміння управля-ти групою; навички синтезу й аналізу, добре від-працьована методика подання матеріалу; сильневідчуття і розуміння локальної та національноїкультури й ідентичності; високі комунікативнінавички (у т. ч. міжкультурного спілкування);повага до розмаїття і здатність враховувати від-мінності між людьми в своїй діяльності; розумін-ня та відданість цінностям спільноти, розуміннямісцевих систем і процесів; наявність сформова-ної локальної та національної мережі професій-них контактів.

В той же час для успішної роботи в нестійкихгромадах і громадах, які постраждали від кон-флікту, що сьогодні є актуальним для України,викладач-фасилітатор має володіти: міцнимипрактичними знаннями з аналізу конфліктів,прийомів їх трансформації, а також з теорії йпрактики врегулювання конфліктних ситуацій;досвідом діяльності в галузі громадського розвит-ку, роботи із системами та процесами в неста-більних громадах і громадах, які потерпають відконфліктів; розуміти принципи рефлексивноїпрактики і бути готовим її застосовувати.

Прикладом впровадження такого підходу єзапочаткована Британської радою в УкраїніПрограма «Активні громадяни» (www.britishcoun-

І. В. Кулага «Сучасний університет – проектний підхіддо організації роботи згідно до положень європей-

ських кваліфікаційних рамок»

Підведення підсумків роботи круглого столу

№ 14—15 (1447—1448)

Вересень 20156

cil.org), яка з травня 2015 року реалізується ГО«Клуб економістів» (www.economists.org.ua) вякості національного партнера Британської Радита у тісній співпраці з КНЕУ імені ВадимаГетьмана на кафедрі стратегії підприємств(www.spkneu.org).

Програма «Активні громадяни» орієнтована наформування лідерського потенціалу в соціальнійсфері та покликана сприяти розвитку навичокміжкультурного діалогу й соціальної відповідаль-ності як базових якостей лідера 21 століття. Метапрограми – створити світ, у якому люди маютьможливість мирно й ефективно взаємодіяти зіншими задля сталого розвитку своїх громад.

Програма реалізується на глобальному і націо-нальному рівнях шляхом проведення ряду тре-нінгів та фасилітаційних сесій для соціальноактивної молоді та учасників професійних, гро-мадських та інших організацій, а також нефор-мальних громад. За результатами тренінгів учас-ники розвивають навички соціального лідерствата партнерства, налагоджують контакти дляподальшої співпраці, отримують можливістьдолучитись до глобальної програми «Активнігромадяни» та взяти участь у конкурсі на отри-мання фінансування від Британської Ради.

Професійна фасилітація як метод розвиткулідерства в бізнес-освіті дає ряд наступних пере-ваг: більш високу якість групової роботи; групазалишається зосередженою на поставлених зав-даннях; ситуація вивчається більш повно; зво-дяться до мінімуму міжособистісні конфлікти;створюється атмосфера підтримки та відкритості,що в подальшому призводить до підтримки отри-

маних результатів та їх своєчасного здійснення.Подальше обговорення питань можливостей

реалізації європейського освітнього досвіду натеренах нашої країни продовжилася аналізомдосвіду забезпечення практичної складової внавчальному процесі зарубіжних університетів.

Досвідом, набутим під час стажування в зару-біжних ВНЗ, поділилися старший викладачкафедри іноземних мов факультету МЕіМ ОленаІгорівна Циркун та заступник директораІнституту бізнес-освіти, доцент кафедри політич-ної економії обліково-економічних факультетівІрина Володимирівна Кулага.

З доповіді Олени Ігорівни «Інноваційні стра-тегії американських дослідницьких університетівсвітового класу» ми дізналися про досвід США врозбудові університетів світового класу, якийвона вивчала під час стажування в американськихуніверситетах.

Ірина Володимирівна в своїй презентації«Сучасний університет – проектний підхід доорганізації роботи згідно до положень європей-ських кваліфікаційних рамок» поділилася резуль-татами вивчення польського досвіду, з якимознайомилася під час стажування у Вищій школіінформатики (WSIiU) м. Лодзь.

Стажування відбувалося за організації та під-тримки Фундації Central European AcademyStudies and Certification (CEASC), яка впродовжостанніх років організовує цільові освітні проек-ти для представників українського академічногосередовища, що покликані оптимізувати процеспереходу українських науковців і викладачів доефективної діяльності у рамках програм ЄС.

Протягом 2014-2015 навчального року данимиможливостями вже скористалися ініціативні таінноваційні викладачі нашого університету,серед яких: доцент кафедри стратегії підприємствГ. С. Скитьова, завідувач кафедри банківськихінвестицій професор Т. В. Майорова та доценткафедри банківських інвестицій О. М. Юркевич,доцент кафедри німецької мови Л. М. Курченко,доцент кафедри політичної економії, заступникдиректора ІБО, О. В. Ткаченко, доценти кафедрибанківської справи Т. П. Остапишин та Т. С. Шемет.

Під час стажування викладачі детальноознайомилися з принципами побудови трирів-невої системи вищої освіти та кваліфікаційнихрівнів європейського освітнього простору, дізна-лися про проектний підхід до організаціїнавчального процесу в європейських університе-тах та до формування навчальних планів, а такожпро особливості роботи із програмами ЄСHorizon 2020 і Erasmus +. Програма стажуванняпередбачала участь у тренінгах, роботу в проек-тних групах, відвідування бізнес-інкубатору,знайомство із роботою академічного бюро прак-тик і кар’єри, а також можливість публікаціїрезультатів своїх досліджень у науковому виданніWSIiU та CEASC «Nowoczesna edukacja: filozofia,innowacja; do’wiadczenie». Окрім навчання,викладачі університету отримали пропозиціюпро співпрацю від польських ВНЗ та в рамкахстажування підготували до підписання двосто-ронню угоду про співробітництво між універси-тетами.

Ознайомившись з досвідом стажування викла-

дачів КНЕУ в зарубіжних університетах, учасни-ки круглого столу виявили бажання вивчити цейдосвід більш детально й поділитися своїм. Буловизначено за доцільне з метою поширення інно-вацій та обміну досвідом проводити регулярнізустрічі в рамках освітнього клубу «ЕducationClub», який започатковано на базі гугл-групи«Інноваційні викладачі». Перша зустріч учасни-ків клубу запланована на початок новогонавчального року.

Підведення підсумків роботи круглого столувідбулося згідно традиційного щорічного ритуалузавершення Дня інноваційної освіти – у виглядіанкетування учасників заходу. Узагальнюючирезультати анкетування, можна констатувати, щоДні інноваційної освіти, які щорічно проводять-ся в Інституті бізнес-освіти, завжди викликаютьзначний інтерес. Питання, що розглядалися наEID-2015, не тільки зацікавили учасників заходу,але й надали потужний поштовх до подальшогорозвитку: частина учасників висловили бажанняпройти запропоновані Лізою Максимець стажу-вання в компанії, інша частина – взяти участь впроекті «Активні громадяни», окремі учасникивже запланували для себе закордонні стажування.

EID-2015 відбувся, попереду нові проекти!

Ірина Кулага, заступник директора ІБО з методичної

роботи, науковий співробітник Інститутувищої освіти, доцент кафедри політичної

економії

News про вуз

ММооннііттооррииннггоовваа ммііссііяя,, ккооннссууллььттааццііййнниийй ссееммііннаарр ттаа ппоошшиирреенннняяррееззууллььттааттіівв ппррооееккттуу ЄЄСС ТТЕЕММППУУСС

BBUUSSEEEEGG--RRUU--UUAA вв ДДВВННЗЗ ««ККННЕЕУУ іімм.. ВВааддииммаа ГГееттььммааннаа»»У червні в ДВНЗ «Київський національний

економічний університет імені Вадима Гетьмана»відбувся моніторинг Проекту ЕС Tempus«Набуття професійних та підприємницькихнавичок за допомогою виховання підприємниць-кого духу та консультації підприємців-початків-ців» («BUSEEG-RU-UA») 544202-TEMPUS-1-2013-1-AT-TEMPUS-JPHES, який від іменіВиконавчого Агентства з питань освіти, аудіові-зуальних засобів та культури (EACEA) здійсню-вався Національним Еразмус + Офісом в Україні.Від EACEA в моніторингу взяв участь ЖозеГутиєрес Фернандес, від Національного Еразмус +Офісу в Україні – директор Світлана Шитікова таменеджери з моніторингу Олена Оржель таСвітлана Бацюкова, від ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Геть-мана» – Анатолiй Федорович Павленко – ректоруніверситету, Дмитро Григорович Лук’яненко –перший проректор з науково-педагогічної танаукової роботи, Анатолiй Михайлович Колот –проректор з науково-педагогічної роботи, ВікторІванович Чужиков – проректор з науково-педа-гогічної роботи та міжнародних зв’язків,Нужненко Катерина Анатоліївна – директорЦентру міжнародних зв’язків, представникиВіденського економічного університету (РіхардФортмюллер, Нора Чеховскі), команда проектувід ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» (В. М. Петюх, Г. О. Швиданенко, С. Ф. Лазарєва,А. В. Василик, Т. Г. Кицак, О. Г. Брінцева, К. С. Бойченко), викладачі кафедри управлінняперсоналом та економіки праці (О. М. Поплав-ська, О. М. Білик, Т. В. Вонберг, О. Ю.Фіненко),викладачі кафедри інформаційного менеджменту(Н. К. Самченко, С. Ю. Кордунов), директор тавикладачі Коледжу інформаційних систем та тех-нологій КНЕУ (Н. Ю. Грицак, Л. А. Ющенко, Г. Ф. Гусева), директор та викладачі Економічно-го коледжу КНЕУ (В. І. Марушевська, А. П. Мар-тиненко, І. В. Циганок, З. А. Попова, М. В. Кри-жанівська, І. В. Волкова, Н. М. Кожухар),команда проекту з Чернігівського національноготехнологічного університету (О. І. Гонта, С. І. Пономаренко), команда проекту з НТУ«Харківський політехнічний університет» (О. І. Савченко, Р. О. Нестеренко), команда про-екту з Прикарпатського національного універси-тету ім. В. Стефаника (О. В. Ткач, М. М. Мацо-ла), внутрішні та зовнішні стейкхолдери.

Під час Моніторингової місії проводилосьвивчення діяльності, яка виконується в рамкахпроекту, аналіз ключових параметрів проекту ЕСTempus «BUSEEG-RU-UA», порівняння плано-вих та фактично досягнутих результатів, ґрунтов-не ознайомлення з ВНЗ – учасниками проекту,проектними командами та зацікавленими сторо-нами, розроблених продуктів, а також визначен-ня, чи має проект проблеми в оперативній та /або фінансовий діяльності, які можуть бути обго-ворені та вирішені.

Представники Національного Еразмус +Офісу в Україні зустрілись з усіма працівниками,залученими до проекту (академічними та адмініс-тративними), а також студентами, випускникамита неакадемічними партнерами.

Наприкінці дня Національним Еразмус +Офісом в Україні на брифінговій сесії були пред-ставлені позитивні відгуки про проект та реко-мендації з удосконалення діяльності проектнихкоманд. Передбачається, що ВиконавчеАгентство з питань освіти, аудіовізуальних засо-бів та культури (EACEA) найближчим часомнаправить Грантхолдеру – Віденському еконо-мічному університету – офіційний відгук промоніторинговий візит з рекомендаціями.

23-25 червня у ДВНЗ «КНЕУ імені ВадимаГетьмана» відбулись консультаційний семінар та

розповсюдження результатів проекту ЄС Темпус«Набуття професійних і підприємницьких нави-чок за допомогою виховання підприємницькогодуху та консультації підприємців-початківців»544202-TEMPUS-1-2013-1-AT-TEMPUS-JPHES(BUSEEG-RU-UA).

У роботі семінару взяли участь команди проек-ту від Віденського економічного університету,Університету м. Констанц, Київського націо-нального економічного університету ім. ВадимаГетьмана та Нижньоновгородського державногоуніверситету ім. Н. І. Лобачевського, представ-ник Торгово-промислової палати України, атакож викладачі КНЕУ, Економічного коледжута Коледжу інформаційних систем і технологійКНЕУ.

Цілями консультаційного семінару було підве-дення підсумків курсів підвищення кваліфікаціївикладачів КНЕУ, індивідуальна консультаціярозробників матеріалів, дисемінація результатівпроекту, виступи та майстер-класи.

Розпочав зустріч професор Томас Дайссінгер(Університет м. Констанц) з виступом«Порівняння структур завдань закладів профе-сійної освіти Німеччини та Австрії», у якомуокреслив особливості, функції та відмінностінімецької та австрійської систем професійноїосвіти.

Керівник проекту професор Ріхард Фортмюл-лер та Марія Форабергер (Віденський універси-тет економіки і бізнесу, Австрія) провели з учас-никами семінару майстер-клас «Соціальні диле-ми», що передбачав використання ігрових та тех-нологій командної роботи для відпрацюванняпитань розподілу соціальних благ, врахуванняінтересів різних стейкхолдерів (органів державноївлади, населення, установ, що надають послуги зохорони здоров’я, освіти тощо), підвищення

соціальної відповідаль-ності.

Також вони зробилипрезентацію на тему«Формування фінансо-вого плану бізнесу» звикористанням кейсута залученням до робо-ти і дискусії учасниківсемінару.

24 червня на семінарідля підведення підсум-ків курсів підвищеннякваліфікації викладачівКНЕУ, які були органі-зовані під егідою проек-ту TEMPUS BUSEEG-RU-UA, викладачами-слухачами курсів підкерівництвом професо-ра Г. О. Швиданенко

відбулась презентація розроблених командамибізнес-планів. Професор Г. О. Швиданенко тадоцент К. С. Бойченко провели за участі всіхучасників семінару майстер-клас «Ми створюємобізнес і формуємо команду». Учасник командипроекту від Віденського економічного універси-тету Герхард Гайслер вручив сертифікати прозакінчення курсів підвищення кваліфікаціївикладачам КНЕУ.

Наприкінці семінару відбулись індивідуальнібесіди Герхарда Гайслера і Микаела Лушина зрозробниками матеріалів проекту – викладачамиКНЕУ.

Згідно програми консультаційного семінару тарозповсюдження результатів проекту було здійс-нено також дисемінаційні заходи в Уманськомунаціональному університеті садівництва (м. Умань) та в Інституті підготовки кадрів Дер-жавної служби зайнятості (м. Київ).

24 червня відбулось представлення проекту ЄСTempus 544202 – TEMPUS – 1 – 2013 – 1 – AT -

TEMPUS-JPHES (BUSEEG-RU-UA) «Набуттяпрофесійних і підприємницьких навичок задопомогою виховання підприємницького духу таконсультації підприємців-початківців» вУманському національному університеті садів-ництва в рамках реалізації процесу дисемінації,що передбачено програмою проекту.

До Уманського національного університетузавітали професор Ріхард Фортмюллер та МаріяФорабергер (Віденський економічний універси-тет), професор Томас Дайссінгер (університет м. Констанц), професор Василь Петюх та доцентТарас Кицак (Київський національний еконо-мічний університет імені Вадима Гетьмана).

Професор В. М. Петюх та професор РіхардФортмюллер в конференц-залі головного корпу-су університету презентували перед запрошени-ми викладачами та співробітниками головні кон-цептуальні засади проекту ЄС Tempus.

Після виступу Фортмюллера відбулось жвавеобговорення презентації, викладачі мали можли-вість отримати відповідь на актуальні для нихпитання щодо проекту, а також про особливостіякості трудового життя науково-педагогічнихпрацівників Віденського економічного універси-тету.

25 червня відбулось представлення проекту ЄСTempus 544202 – TEMPUS – 1 – 2013 – 1 – AT -TEMPUS-JPHES (BUSEEG-RU-UA) «Набуттяпрофесійних і підприємницьких навичок задопомогою виховання підприємницького духу таконсультації підприємців-початківців» вІнституті підготовки кадрів державної службизайнятості України в рамках проведення дисемі-нації проекту.

Професор В. М. Петюх та професор РіхардФортмюллер виступили з доповіддю на тему«Формування професійних та підприємницькихнавичок шляхом виховання підприємницькогодуху та консультацій підприємців-початківців».

У своєму виступі професор РіхардФортмюллер акцентував увагу на необхідностіформування компетентностей, розвитку підпри-ємницького духу в осіб, що планують відкритивласний бізнес. Також він звернув увагу на мож-ливості удосконалення навчально-методичногозабезпечення підготовки підприємців-початків-ців державною службою зайнятості України звикористанням навчальних матеріалів, які роз-роблені в процесі реалізації проекту ЄС Tempus.Професор Фортмюллер також поділився досві-дом організації роботи служби зайнятості уАвстрії.

В. М. Петюх, А. В. Василик, Т. Г. Кицак, О. Г. Брінцева,

кафедра управління персоналом та економіки праці

№ 14—15 (1447—1448)

7Вересень 2015

Конкурс

Ми і світ

СІМА GLOBAL BUSINESS CHALLENGE З ПЕРСПЕКТИВОЮ НА БЛИСКУЧЕ МАЙБУТНЄ

EISTI та КНЕУ – нові горизонтиспівробітництва

CIMA GBC – це конкурс, який проводить бри-танський Королівський інститут управлінськогообліку (Chartered Institute of ManagementAccountants), що є одним із засновниківМіжнародної федерації бухгалтерів (IFAC),Глобальної асоціації фахівців з управлінськогообліку (Chartered Global Management Accountant,CGMA) та найбільшим професійним об’єднан-ням фахівців в сфері управлінського обліку.

CIMA GBC – це чудова можливість для сту-дентів по всьому світу продемонструвати свійталант в області управління бізнесом. Конкурсдає шанс майбутнім економістам і бізнес-лідерамотримати практичний досвід вирішення реаль-них задач в бізнес-середовищі, покращити своїнавички роботи в команді, а також зробити ваго-мий внесок в свою подальшу кар’єру. Цей кон-

курс – ідеальний трамплін для найбільш здібнихі амбітних студентів, які хочуть повністю реалізу-вати свій потенціал у професійній діяльності.

Вже три роки поспіль команди КНЕУ піднауковим керівництвом професора Л. Л. Анто-нюк беруть участь в конкурсі CIMA GBC. Алераніше команди з України змушені були братиучасть в інших національних змаганнях, що ство-рювало значні труднощі для участі українськихстудентів та не дозволяло потрапити до глобаль-ного фіналу. Тому Інститут вищої освіти КНЕУініціював проведення змагань СІМА GBC вУкраїні.

Співпраця КНЕУ та СІМА розпочалася в 2013році. Зусиллями Інституту вищої освіти КНЕУнаш університет став першим державним вищимнавчальним закладом в Україні, який отримав

офіційну акредитацію, що дозволяє студентамКНЕУ навчатися за міжнародними англомовни-ми програмами СІМА Certificate in BusinessAccounting та CIMA Diploma in ManagementAccounting для отримання міжнародної профе-сійної кваліфікації СІМА паралельно з диплома-ми бакалавра та магістра (деталі на сайтіhttp://cima.kneu.edu.ua).

В 2015 році в конкурсі CIMA Global BusinessChallenge взяли участь студентські команди з уні-верситетів двадцяти шести країн світу. Конкурспроходить в два етапи – національний і глобаль-ний.

Відбір на національний етап змагань маєдекілька кроків. Перш за все, студентські коман-ди реєструються як такі, що мають бажання взятиучасть в цьому конкурсі. Команди формуються зчотирьох студентів, які володіють достатнімианалітичними навичками та гарною англійськоюмовою. Зареєстровані команди аналізують біз-нес-кейс та складають професійний аналітичнийзвіт. За результатами поданих звітів визначають-

ся чотири команди, які проходять до наступноготуру і презентують свої розробки на національно-му фіналі. Команда-переможець національногоетапу представляє свою країну на глобальномуфіналі.

Цього року на перший національний етап кон-курсу СІМА GBC зареєструвалося понад 50команд з українських вищих навчальних закла-дів. За результатами підготовлених ними конкурсних аналітичних звітів в фінал вийшлитри команди з Київського національного еконо-мічного університету та одна команда зОдеського національного економічного універ-ситету.

На національному фіналі, який пройшов вЦентрі культури і мистецтв КНЕУ, командиробили презентації своїх розробок, демонструва-ли відео-привітання та відповідали на непростізапитання членів журі. Журі національного фіна-лу очолював віце-президент СІМА ЕндрюМіскін. Також до його складу увійшли українськібізнес-лідери – Михайло Стрижко та ОленаЗавора, представники таких всесвітньо відомихкомпаній, як PricewaterhouseCooper та Deloitte.

Перемогу в першому національному фіналіСІМА GBC здобула команда КНЕУ у складі сту-дентів факультету міжнародної економіки іменеджменту Катерини Фроленко, НадіїШамаріної, Ольги Коротич та Ольги Жданової.Вони вперше представляли наш університет іУкраїну в цілому на глобальному фіналі CIMAGBC, який пройшов 3 серпня в м. Варшава(Польща).

Підсумовуючи, варто зазначити, що такі між-народні студентські конкурси, як CIMA GlobalBusiness Challenge, формують у студентів глобаль-ні професійні компетенції, що розкриваютьперед ними безліч перспектив у майбутньому.

Вікторія Ліщинська,координатор програми СІМА в КНЕУ

http://cima.kneu.edu.ua

Наприкінці травня відбувся візит пана дирек-тора Вищої міжнародної школи комп’ютернихнаук та інформаційних технологій (EISTI,Франція, м. Сержі) доктора Незіма Фінтца(Nezim Fintz) в ДВНЗ “Київський національнийекономічний університет ім. Вадима Гетьмана”.

Нагадаємо, що у 2012 році Французько-Український інститут менеджменту розробивпрограму взаємодії з провідним французькимприватним закладом – Вищою міжнародноюшколою комп’ютерних наук та інформаційнихтехнологій (EISTI), яка знаходиться у містечкуСержі – передмісті Парижа.

У ході візиту відбулась зустріч з керівництвомуніверситету, а саме з ректором університету А. Ф. Павленком та проректором з науково-педа-гогічної роботи та міжнародних зв’язків В. І. Чужиковим, під час якої пан Фінтц презен-тував програми навчання EISTI та окреслив мож-ливі напрями і формати співпраці з КНЕУ.

Особливу уваги пан Фінтц приділяє співпраці зфакультетом інформаційних систем і технологій,тому наступна зустріч відбулась саме на цьомуфакультеті. Спочатку пан Фінтц поспілкувався зістудентами ФІСіТ і розповів про можливостінавчання в EISTI за програмами обміну, а потімзустрівся з керівництвом – деканом С. С. Ващає-вим, його заступником Т. В. Данильченко, заві-дувачем кафедри економіко-математичного

моделювання В. В. Вітлінським, після чого від-бувся науковий семінар із колегами. Плідна дис-кусія дозволила визначити спільні інтереси інапрями можливого співробітництва.

Також пан Фінтц став гостем на кредитно-еко-номічному факультеті. Декан д. е. н., професорМ. І. Диба розповів про структуру факультету; к. е. н., доцент кафедри менеджменту банківськоїдіяльності І. В. Краснова представила програмитаких дисциплін, як «Фінансова біржова діяль-ність» та «Методи аналізу фінансових ринків»,презентувала науковий проект «Оптимізаціязолотовалютних резервів НБУ». Докторанткафедри банківських інвестицій Є. А. Поліщукрозповіла про магістерську програму «Фінансу-вання інвестиційних проектів». Варто зауважити,що з цього факультету вже два роки поспільуспішно навчаються в рамках включеногонавчання студенти-магістранти. Тому кредитно-економічний факультет вже має досвід організа-ції навчання таких студентів.

Наступна зустріч відбулась 25 травня. НазімФінтц провів відкриту лекцію для членів науковоїорганізації Equity Lab, що працює в рамках КНЕУім. В. Гетьмана. Організація об’єднує студентів,що вивчають наукові підходи до математичногота комп’ютерного моделювання економічнихпроцесів та фінансових ринків.

Професор Фінтц доніс студентам європей-ський погляд на оцінку акцій компаній тадоступно виклав дивідендні моделі, щошироко використовуються в фінансовомупросторі. Студенти отримали високиймотиваційний заряд для подальшого роз-витку в сфері фінансового інжинірингу тавивчення сфери застосування чисельнихметодів.

Сподіваємось, що цей короткостроковийі насичений візит місьє Фінтца відкриє новігоризонти для обміну студентів і спільнихпроектів між EISTI та КНЕУ.

Е. Е. Касімова та О. Б. Шкода,менеджери Французько-Українського

інституту менеджменту

Наприкінці червня відбулась непересічна подія в житті Київськогонаціонального економічного університету імені Вадима Гетьмана.Вперше в Україні, і саме в нашому університеті, пройшов міжнароднийстудентський конкурс CIMA Global Business Challenge (CIMA GBC).

Туга

БОЛЮЧА ВТРАТА23 липня університет

зазнав значної втрати –пішла з життя видатнийнауковець і педагог,почесний працівникКНЕУ, доктор еконо-мічних наук, професоркафедри корпоратив-них фінансів і контро-лінгу Марія ДмитрівнаБілик.

Народилася МаріяДмитрівна 15 квітня1943 р. у с. ВереміївкаГрадизького районутодішньої Полтавської

області. У голодні повоєнні роки, рано залишив-шись без батьків, розпочала трудовий шлях дояркоюв колгоспі. Ще навчаючись у школі, підроблялавикладачем математики у старших класах.

У 1962 р. Марія Дмитрівна вступила до Київськогоінституту народного господарства на фінансово-еко-номічний факультет за спеціальністю «Фінанси». Устудентські роки очолювала студентське науковетовариство інституту та брала участь у виконаннігоспдоговірних тем кафедри фінансів. Навчаючись васпірантурі, працювала асистентом кафедри й заві-дувачем кабінету фінансів та кредиту. 1973 рокузахистила кандидатську дисертацію.

Марія Дмитрівна багато займалася науково-мето-дичною й практичною діяльністю в сфері фінансів.Після захисту дисертації працювала у Всесоюзномуінституті підвищення кваліфікації керівних праців-ників та фахівців Міністерства торгівлі СРСР, де з1986 по 1992 рр. пройшла шлях від викладача до заві-дувача кафедри ринкової економіки. За її участі, усамий період становлення української економіки на«ринкові рейки», було підготовлено низку розробокз розвитку малого підприємництва, орендних відно-син, розроблено нові підходи щодо ведення торгі-вельної справи (згодом успішно впровадженіМіністерством торгівлі). Загалом, у межах освітньогокомплексу економічних дисциплін для керівнихпрацівників торгівлі СРСР, за участі М. Білик булорозроблено 22 навчальні програми.

У 1992 р. повернулася до альма-матер на кафедруфінансів, спочатку обійнявши посаду доцента, апотім і професора. У важкі 90-ті роки довелося поєд-нувати основну діяльність із сумісництвом на посадібухгалтера, згодом головного бухгалтера торгівель-

ного підприємства. Також як досвідчений фахівець у2006 р. була запрошена на роботу до Науково-дослід-ного фінансового інституту при Міністерстві фінан-сів України, де тривалий час на засадах сумісництваочолювала відділення місцевих фінансів та регулю-вання міжбюджетних відносин.

Продовжуючи науково-педагогічну діяльність уКНЕУ, М. Д. Білик підготувала й захистила у 2000 р.докторську дисертацію. З 2008 р. на засадах суміс-ництва очолювала кафедру фінансів Київськогонаціонального університету технологій та дизайну.Кілька років працювала за сумісництвом на посадіпрофесора кафедри фінансів Київського національ-ного університету імені Тараса Шевченка.

Працюючи з 2000 р. на посаді професора кафедрикорпоративних фінансів і контролінгу, МаріяДмитрівна зробила вагомий внесок у розвиток цієїгалузі знань, залишила багатий спадок із близько 300наукових і навчально-методичних праць (серед яких11 монографій, 27 підручників і навчальних посібни-ків). За цитованістю праць М. Білик входить до 50найбільш авторитетних науковців-економістівУкраїни.

Як вчений із багатим досвідом, входила до складуспеціалізованих вчених рад із захисту дисертаційКиївського національного економічного університе-ту імені Вадима Гетьмана та Київського національ-ного торговельно-економічного університету. Під їїкерівництвом підготовлено й захищено 18 дисерта-цій. За плідну наукову й освітянську роботу МаріюДмитрівну нагороджено знаком Міністерства освітиі науки «Відмінник освіти України».

Колеги особливо цінували Марію Дмитрівну зарідкісне вміння дослухатися до кожного й цінуватичужу думку, за душевну відкритість і безкориснуготовність допомогти (байдуже, чи це чийсь аспі-рант, чи колега у скрутних життєвих обставинах).Своє життя звіряла зі словами: «Не роби того, щозасуджує твоя совість, і не говори того, що розхо-диться з правдою».

У нашій пам’яті Марія Дмитрівна залишитьсяавторитетним, працелюбним і принциповимнауковцем, чуйною й щирою людиною. І справедли-во зазначив під час прощання професор А. М. Поддєрьогін: «Разом з Марією Дмитрівноюпішла ціла епоха…»

Висловлюємо скорботу та співчуття рідним таблизьким Марії Дмитрівни.

Ректорат та колектив університету

№ 14—15 (1447—1448)

Відповідальний редактор Тетяна ПРОКОПЧУКВерстка Ганна ГАРАЩУК

Літературний редактор Анна НЕСТЕРЕНКОФотокореспондент Гліб МАЛОШТАН

Ре є с т ра цій не сві до ц т во № 161 се рії КІ від 21.05.96.Ад ре са ре да к ції: 03680, Ки їв, просп. Пе ре мо ги, 54/1, КНЕУ,

кімн. 340, тел.: 456�6900, 456�7146, 371�6101,e�mail: economist@kneu.edu.ua

Віддрук о вано ПП “ПОЛІМАТЕР”,02094, Київ, вул. Магнітогорська 1А. Тираж 1000.

За зміст і достовірність викладених фактів редакціявідповідальності не несе.

Ювілей

15 15 років… найстарішій кафедрі університету: років… найстарішій кафедрі університету: до річниці заснування кафедри історії та теорії господарствадо річниці заснування кафедри історії та теорії господарства

Дивна ситуація – 15 років від дня заснуван-ня найстарішої кафедри в університеті, якийвпевнено крокує другим сторіччям своєї істо-рії. Проте парадокс цей пояснюється доволіпросто. Наш університет був заснований у1906 р. Митрофаном Вікторовичем Довнар-Запольським, котрий до березня 1917 р. був ійого першим ректором. Він був визначнимвченим-істориком, етнографом та архівістом.При цьому саме історична складова у йогонаукових інтересах була визначальною, а всфері історичних студій – пріоритетнимистали дослідження в контексті історії госпо-дарства. Тому початково (у 1904–1905 рр.) вінпланував заснувати наш університет як істо-рико-філологічний, тобто фактично – як ВНЗісторичного профілю і такий навчальнийзаклад зрештою йому вдалось відкрити у 1917р., коли було засновано Археологічний інсти-тут у Києві.

Проте у 1906 р. ситуація була відмінною – вРосійській імперії починалась хвиля столи-пінської реакції і Міністерство народної осві-ти, якому підпорядковувались навчальнізаклади гуманітарного профілю, було най-більш консервативним і перешкоджало ство-ренню нових ВНЗ. Натомість цього рокувиникло Міністерство торгівлі та промисло-вості, яке стало одним з найбільш ліберальниху Російській імперії початку XX ст. і якому під-порядковувались навчальні заклади економіч-ного профілю. Це, зрештою, і вирішило долюсправи – Довнар-Запольський заснував Вищікомерційні курси (з 1908 р. – Київськийкомерційний інститут). Це був ВНЗ економіч-ного профілю, але вивчення економічної істо-рії (яка саме в цей час остаточно стала пріори-тетною у науковій діяльності Довнар-Запольського) у його навчальній програмі небула забута – першими ж були запровадженіпредмети цієї спрямованості, зокрема й істо-рія народного господарства, яку читавМитрофан Вікторович, а також історія та тео-рія державного господарства, історія еконо-мічного ладу Західної Європи та Росії у зв’язкуз історією торгівлі та їм подібні, перелік якихпостійно поповнювався. Серед викладачів,котрі викладали зазначені дисципліни, такожпереважали визначні вчені. Зокрема, курсісторії економічного ладу Західної Європи таРосії у зв’язку з історією торгівлі, курс еконо-мічної історії, а також курс історії торгівліСтародавнього світу та середніх віків викладаввизначний український вчений-історик І. В. Лучицький. Закономірно, предмети істо-рико-економічного профілю викладали і знанівчені-економісти. Наприклад, історію політе-кономії – ректор Київського університету М. М. Цитович, історію фінансів – всесвіт-ньовідомий вчений-фінансист Л. М. Ясно-польський. При цьому М. В. Довнар-Запольський був автором перших у Російськійімперії підручників з історії народного госпо-дарства, які були удостоєні й державних від-знак. Його зусиллями було започатковано йвикладання дисциплін «Історія економічнихвчень» та «Історія господарського ладу», які насьогодні поєднані у провідній навчальній дис-ципліні нашої кафедри – «Історії економіки таекономічної думки», що зайвий раз свідчитьпро збереженість традицій і нерозривнийзв’язок процесу викладання цих дисциплін унашому університеті.

Окрім цього, питання економічної історіїактивно розроблялись й іншими визначниминауковцями, котрі викладали у Київськомукомерційному інституті (М. М. Бубновим,котрий водночас був деканом історико-філо-логічного факультету Університету св. Воло-димира; К. Г. Воблим, котрий у 1918–1919 рр.очолював Київський комерційний інститут, азгодом був віце-президентом АН УРСР; С. С. Остапенком, котрий був випускникомКиївського комерційного інституту, викладаву ньому, а у 1919 р. був одним з перших

прем’єр-міністрів незалежної України, таіншими). Цей перелік засвідчує важливістьстудій з економічної історії в розвитку наукизагалом.

Таким чином, викладання дисциплін істо-

рико-економічного профілю, так само як інаукові дослідження відповідної тематики,беруть свої початки від перших днів існуваннянашого університету. У роки українськихвизвольних змагань 1917–1921 рр. вони суттє-во урізноманітнились, звільнились від ідеоло-гічного диктату, було започатковано курсиекономічної історії України (між іншим, самев нашому університеті – вперше в Україні).Так, професор Є. Д. Сташевський (який у 1919 р.був і деканом комерційно-технічного факуль-тету Київського комерційного інституту)започаткував семінарій з економічної історіїУкраїни доби середньовіччя, був авторомнизки цікавих праць про господарський роз-виток України XVII – XIX ст.

У радянський період, коли ідеологічний

тиск на науку й освіту не лише відновився, алей посилився, викладання економічної історії ітим більше історії економічної думки усклад-нилося та було заполітизоване. Хоча нетрива-лий період в Київському інституті народногогосподарства у 1920-х роках і діяла кафедра

економічної історії України, але загалом владаповела наступ на всю систему економічнихзнань, оскільки розглядала їх за непотрібнічерез швидку побудову комунізму.

Проте катастрофічні наслідки Другої світо-вої війни і жорстокі реалії цілковитогознищення господарського комплексукраїни змусили переглянути цей підхід.Вже у 1944 р. нашому університету булодозволено повернутись до Києва (звідкивін був фактично вигнаний у 1934 р.) іпочалось розширення змісту навчальнихпрограм. Зрештою, у 1952 р. було створе-но кафедру економічної історії та еконо-мічної географії (яка виступала продовжу-вачем традицій викладання дисципліністорико-економічного спрямування,започатковану у момент заснуваннянашого університету). Її очолив д. і. н.,професор І. І. Кравченко, а після йогосмерті в 1953 р. – відомий пізніше істо-рик-економіст, тоді доцент кафедри В. Т. Чунтулов. Із 1954 р. на кафедрі роз-почав роботу визначний український вче-ний-історик В. О. Голобуцький, який у1961 р. очолив новостворену кафедруісторії народного господарства. Ця кафед-ра проіснувала 10 років, а після виходу В. О. Голобуцького на пенсію (1971 р.) її

знов було об’єднано з кафедрою економіч-ної географії, яка з 1988 р. здобула назву

кафедри розміщення продуктивних сил.У 1970-ті рр. дисципліна «Історія економіч-

них учень» була вилучена з навчальних про-грам, що пояснювалось черговим наступомреакції.

Лише відновлення політичної незалежностіУкраїни у 1991 р. дозволило поступово відно-вити вільний розвиток освіти й науки.Позначилось це і на долі історико-економіч-них дисциплін. Їх викладання початковозабезпечували викладачі кафедри політичноїекономії, зокрема професор Л. Я. Корнійчук,доценти Г. Ю. Кирилова, Н. О. Татаренко таін.

16 травня 2000 р. наказом № 210 ректоранашого університету А. Ф. Павленка булозасновано кафедру історії економічних ученьта економічної історії, викладачі якої почалиактивну роботу з розробки типових (норма-тивних) програм з економічної історії та істо-рії економічних учень, економічної історіїУкраїни й історії економічної думки України.Авторські колективи, до яких також входилиспівробітники кафедри, підготували навчаль-ний посібник і підручник «Історія економіч-них учень» (проф. Л. Я. Корнійчук, 1996, 1999рр.), посібник «Економічна історія: Лекції»(доц. Н. О. Тимочко, доц. О. А. Пучко, ст.викл. Л. М. Рудомьоткіна, доц. А. О. Маслов,2000 р.), навчальний посібник «Економічнаісторія України» (доц. Н. О. Тимочко, 2005 р.),навчально-методичні посібники «Економічнаісторія» (2001) й «Історія економічних учень»(2002 р.). Професор Л. Я. Корнійчук підготу-вала та видала навчальний посібник «Історіяекономічної думки України» (2004 р.).

Наказом ректора нашого університету від 9 червня 2010 р. (№ 448) кафедра отрималанинішню назву – кафедра історії та теорії гос-подарства, що є більш ємкою, засвідчуєзв’язок теоретичної та практичної складових івідповідає модерному підходу у наукових сту-діях.

Нині колектив кафедри активно працює надвтіленням у навчальний процес принципівБолонської декларації. Підготовлені програмита навчально-методичне забезпечення новоїінтегрованої дисципліни «Історія економікита економічної думки». Зокрема, виданонавчальний посібник (С. В. Степаненко (кер. авт. колективу), В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. «Історіяекономіки та економічної думки», 2010 р.) танавчально-методичний посібник (С. В. Степа-

ненко, В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. «Історія економіки таекономічної думки», 2008 р.) для самостійноговивчення цієї дисципліни. Опублікованонавчальний посібник з грифом МОН України«Сучасні економічні теорії» (В. М. Фещенко,2012 р.) та хрестоматію «Економічні працівикладачів КНЕУ (перша третина ХХ ст.)» (С. Н. Антонюк, 2013 р.).

Упродовж 2002–2003 рр. при кафедрі буловідкрито аспірантуру та докторантуру. Заперіод з 2002 до 2014 р. захищено дві доктор-ські та 12 кандидатських дисертацій.

Важливою складовою діяльності колективукафедри є наукові дослідження, їх активневпровадження в навчальний процес. Науково-дослідна робота на кафедрі проводиться вмежах кафедральних тем: «Генезис інститутівринкової економічної системи» (січень 2005 –грудень 2009 р.); «Господарська система та їївідображення в економічній думці: еволюцій-но-інституціональний аналіз», (січень 2010 –грудень 2014 р.). Науковий керівник дослід-жень – к. е. н., професор С. В. Степаненко.

У межах науково-дослідних тем члениколективу кафедри видали низку важливихнаукових праць, зокрема монографії: В. М. Фещенко «Дослідження проблем ста-новлення та розвитку ринкового господарствав працях економістів України другої половиниХІХ – поч. ХХ ст.» (2003 р.), Є. Є. Слуцький«Теорія граничної корисності» (за наук. ред. В. М. Фещенко, укладачі В. М. Фещенко, Т. В. Куриленко, 2006 р.), С. В. Степаненко«Інституціональний аналіз економічних сис-тем (проблеми методології)» (2008 р.), Ю. В. Ущаповський «Ідеї інституціоналізму векономічній думці України ХІХ – поч. ХХ ст.»(2012 р.), А. І. Чуткий «Київський комерцій-ний інститут: витоки та історичний поступ(1906–1920 рр.)» (2013 р.), А. І. Чуткий«Нариси з економічної історії України. Книга1. На перехресті торгових шляхів» (2013 р.),А. І. Чуткий «Нариси з економічної історіїУкраїни. Книга 2. Становлення житниціЄвропи (друга половина XV – перша полови-на XVII ст.)» (2015 р.), І. І. Вітер (співавтори Є. А. Макаренко, М. М. Рижків, М. А. Ожеванта ін.) «Аналітика, експертиза, прогнозуван-ня» (розділ «Європейська інтеграція: аналіз тапрогнозування»).

До основних напрямів наукової та освітньоїдіяльності кафедри належать: 1) методологіяінституціональних досліджень національних ісвітових господарських систем на засадахцивілізаційної парадигми суспільства; 2) роз-виток української економічної думки в кон-тексті цивілізаційного аналізу еволюції госпо-дарських систем; 3) сучасна світова економіч-на думка: інституційно-еволюційний аналіз.

На кафедрі функціонують науково-освітнішколи: дослідження історії економічної думкиУкраїни; а також – інституціональних дослід-жень економічних систем.

Кафедра підтримує наукові зв’язки з науко-вими установами України та зарубіжжя, зок-рема з ІЕ НАН України, КНУ ім. Т. Г. Шев-ченка, ІЕ РАН та ін.

Таким чином, фактично започаткована вмомент заснування нашого університету і дотого ж – його засновником та першим ректо-ром М. В. Довнар-Запольським кафедра істо-рії та теорії господарства гідно продовжує таприумножує славні традиції минулих поко-лінь, поєднуючи їх з сучасними тенденціями унауковому та освітньому просторі України ісвіту.

А. І. Чуткий, д. і. н., професоркафедри історії та теорії господарства,

директор Музею історії університету

М. В. Довнар-Запольський (засновник нашогоуніверситету і перший викладач економічної

історії у ньому)

Є. Д. Сташевський (один із засновниківвикладання економічної історії України в

нашому університеті)