1

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО

ЗАХИСТУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ

ГРОМАД

Ужгород-2017

2

Упорядники:

Начальник навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області полковник служби цивільного захисту Богдан Р.І.

завідувач обласного методичного кабінету навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області Федор О.Т.

Методичні рекомендації підготовлені з метою надання

допомоги органам місцевого самоврядування в організації та

функціонуванні системи цивільного захисту в об’єднаних

територіальних громадах та включають в себе основні

завдання щодо реалізації в об’єднаних територіальних громадах

повноважень у сфері цивільного захисту

Призначено для керівників органів виконавчої влади,

місцевого самоврядування, які здійснюють свою діяльність у

сфері цивільного захисту та педагогічних працівників навчально-

методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області.

3

Вступ

Ефективне функціонування системи цивільного

захисту в умовах децентралізації влади є одним з

найважливіших завдань сьогодення. Управління безпекою

життєдіяльності населення в регіоні - це система відносин,

що направлені на організацію діяльності щодо забезпечення

збереження життя та здоров’я людей на виробництві та в

побуті, забезпечення безпеки життєдіяльності населення, які

реалізуються через сукупність взаємопов'язаних правових,

соціально-економічних, організаційно-технічних, медично-

профілактичних, санітарно-гігієнічних методів і засобів.

Відповідно до Закону України «Про добровільне

об’єднання територіальних громад» у нашій державі

йде процес утворення об’єднань територіальних

громад.

Об’єднана територіальна громада (далі – ОТГ)

– це адміністративно-територіальна одиниця, тобто

адміністративно визначена територія, на якій розташовані

суміжні територіальні громади міст, селищ, сіл, що

добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду.

ОТГ, адміністративним центром якої визначено місто,

є міською територіальною громадою, центром якої

визначено селище, – селищною, центром якої визначено

село, – сільською.

Всі вони повинні бути спроможними та

самодостатніми не тільки у забезпеченні життєдіяльності

свого населення у мирний час при відсутності надзвичайних

ситуацій, а й при їх виникненні, в тому числі, й у воєнний

час.

4

Система місцевого самоврядування на сьогодні не

задовольняє потреб суспільства. На цей час у більшості

територіальних громад не забезпечується надання

населенню органами місцевого самоврядування, утвореними

ними установами та організаціями високоякісних і

доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на

відповідних територіях. Це стосується також забезпечення

належного захисту населення і територій громад від

наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру, в першу чергу попередження та

гасіння пожеж (тобто створення в громаді ефективної

системи цивільного захисту).

На території більшості створених ОТГ є всі види

небезпеки: техногенного походження – хімічна, біологічна,

радіаційна, гідродинамічна, пожежно-вибухова, просадка

земної поверхні; природного походження – підтоплення

повенями чи ґрунтовими водами, інші небезпечні процеси.

Достатньо проаналізувати природно-техногенну

ситуацію в Україні, щоб у цьому переконатися. Для

населення і територій всіх, без винятку, об’єднаних

територіальних громад є загроза виникнення надзвичайних

ситуацій техногенного, природного, соціального та воєнного

характеру усіх рівнів: державного, регіонального, місцевого,

об’єктового.

Для запобігання надзвичайним ситуаціям,

реагування на них та ліквідації їх наслідків у

новостворених ОТГ, необхідно в кожній із них створити

систему цивільного захисту, до якої входять органи

управління, сили та засоби цивільного захисту, тобто

ланки ОТГ територіальних підсистем єдиної державної

системи цивільного захисту (далі – Ланка ОТГ).

5

ПРАВОВА ОСНОВА

Нині у територіальних підсистемах ЄДС ЦЗ

місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого

самоврядування створені ланки в обласних центрах, у містах

та районах областей відповідно до частини 3 статті 10

Кодексу ЦЗ України (далі – Кодекс ЦЗ).

Про створення ланок в ОТГ у цій статті Кодексу ЦЗ

не йдеться. Не визначений і сам термін «об’єднана

територіальна громада». Пояснити це можна тільки тим, що

Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних

громад» діє з 5 лютого 2015 року, а в Кодекс ЦЗ необхідних

змін своєчасно не внесено.

З цього приводу окремі керівники з питань цивільного

захисту заявляють про відсутність правової основи для

створення Ланок ОТГ, що не відповідає дійсності. Закон України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про

добровільне обєднання територіальних громад»:

3. Об’єднана територіальна громада є

правонаступником усього майна, прав та

обов’язків територіальних громад, що увійшли до

її складу.

4. Сільська, селищна, міська рада об’єднаної

територіальної громади є правонаступником

прав та обов’язків всіх місцевих рад

територіальних громад, що об’єдналися.

У Законі України «Про місцеве самоврядування в

Україні» зазначено, що первинним суб’єктом місцевого

самоврядування, основним носієм його функцій і

повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватися в

6

одну територіальну громаду, створювати єдині органи

місцевого самоврядування.

Отже, в ОТГ створюються органи місцевого

самоврядування, якими є: рада ОТГ, її виконавчий комітет

та старости сіл, селищ. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про

місцеве самоврядування в Україні»: Стаття 26. Виключна компетенція сільських,

селищних, міських рад

3. Виключно на пленарних засіданнях сільської,

селищної, міської ради вирішуються такі питання:

45) прийняття у межах, визначених законом, рішень

з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями,

епізоотіями, за порушення яких передбачено

адміністративну відповідальність;

52) створення відповідно до законодавства

комунальної аварійно-рятувальної служби;

54) вирішення питань у сфері поводження з

небезпечними відходами відповідно до законодавства;

Концепцією реформування місцевого самоврядування

та територіальної організації влади в Україні до основних

повноважень органів місцевого самоврядування базового

рівня планується віднести гасіння пожеж. Також Концепція

передбачає, що територія адміністративно-територіальної

одиниці базового рівня визначається з урахуванням

доступності основних публічних послуг, що надаються на

території громади (час прибуття для надання швидкої

медичної допомоги в ургентних випадках та пожежної

допомоги не має перевищувати 30 хвилин).

Існуючий стан: Надання адміністративних та

соціальних послуг, розміщення різних служб,

пожежних частин та рятувальних підрозділів, як

7

правило, здійснюється у районному центрі

(містах обласного значення.)

Пропонуємий стан: Такі послуги, при

необхідності, надаватимуться у кожному центрі

громади шляхом створення відповідних органів

управління та сил цивільного захисту (місцевих

пожежних частин, комунальних та добровільних

рятувальних формувань) та їх належного

забезпечення.

Мета реформи: надання більшості публічних послуг та

задоволення інтересів громадян у сфері безпеки

життєдіяльності безпосередньо на територіях об'єднаних

громад (на цей час ці послуги надаються, як правило, у

районному центрі чи містах обласного значення) Вимоги законодавства щодо повноважень ОМС у

сфері цивільного захисту Норми Закону України «Про

місцеве самоврядування в Україні» містять ряд повноважень

органів місцевого самоврядування, що відносяться до

питань цивільного захисту, але вони визначенні як функції у

різних сферах діяльності, інколи дублюються між собою.

Так, згідно цього закону, організація та участь у здійсненні

заходів, пов'язаних з цивільним захистом, віднесено до

делегованих повноважень у галузі оборонної роботи (стаття

36). Певні повноваження у сфері цивільного захисту також

присутні у галузі будівництва (стаття 31), охорони

навколишнього природного середовища (стаття 33), сферах

соціального захисту населення (стаття 34), забезпечення

законності та правопорядку (стаття 38). В той же час 7обот и

2 та 38 визначено деякі завдання у сфері цивільного захисту,

як власні повноваження відповідних рад та їх виконавчих

органів. Статтею 19 Кодексу цивільного захисту України

8

визначено повноваження у сфері цивільного захисту органів

місцевого самоврядування (Додаток 1).

Таким чином, на підставі зазначеної статті Кодексу

ЦЗ, органи місцевого самоврядування ОТГ мають право

створювати свої ланки територіальної підсистеми. Такі

ланки за своєю структурою і завданнями, що на них

покладаються, не відрізняються від усіх уже створених

ланок територіальних підсистем.

Ланка ОТГ – це система цивільного захисту ОТГ, на

яку покладаються завдання щодо запобігання надзвичайним

ситуаціям, реагування на них та ліквідація наслідків при їх

виникненні. Структура Ланки ОТГ будується на місцевому

та об’єктовому рівнях.

Ланку ОТГ складають:

органи управління (керівник Ланки ОТГ – голова ОТГ,

місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та

надзвичайних ситуацій, спеціальна комісія з ліквідації

наслідків надзвичайної ситуації місцевого рівня, керівник

робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації місцевого

рівня, штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

місцевого рівня, місцева комісія з питань евакуації, чергова

служба, старости сіл, селищ);

сили ЦЗ (комунальні аварійно-рятувальні служби,

територіальні (місцеві) спеціалізовані служби ЦЗ,

територіальні (місцеві) формування ЦЗ, місцева та

добровільна пожежна охорона, добровільні формування

цивільного захисту);

засоби ЦЗ (захисні споруди ЦЗ, засоби радіаційного і

хімічного захисту, місцеві матеріальні резерви);

9

системи цивільного захисту суб’єктів

господарювання, які створені за тими ж складовими Ланки

ОТГ.

Спроможність та самодостатність Ланок ОТГ у

виконанні покладених на них завдань залежить найбільшою

мірою від об’єктового рівня, тобто, які суб’єкти

господарювання розташовані на території ОТГ та які

об’єкти економіки вони експлуатують. Саме від

можливостей цих суб’єктів господарювання створювати

об’єктові сили ЦЗ залежить і створення сил ЦЗ місцевого

рівня. Такі сили ЦЗ Ланки ОТГ створюються шляхом

зведення об’єктових сил ЦЗ для запобігання надзвичайним

ситуаціям місцевого рівня та реагування на них.

Ланка територіальної громади територіальної

підсистеми ЄДС ЦЗ

10

Процес створення ланок у новостворених ОТГ без

відповідної методичної допомоги з боку

облдержадміністрацій та ГУ(У) ДСНС України в областях

може затягнутися на довгий час. Крім того, у відповідності з

вимогами Кодексу ЦЗ, керівний склад новостворених Ланок

ОТГ зобов’язаний пройти підготовку у сфері цивільного

захисту в НМЦ ЦЗ та БЖД областей.

Проте, залучити цю категорію до навчання без

допомоги органів регіональної виконавчої влади неможливо.

У створенні Ланок ОТГ є проблеми юридичного

характеру. Вони стосуються, в першу чергу, повноважень у

сфері цивільного захисту старостів сіл, селищ.

Староста, відповідно до Закону України «Про

добровільне об’єднання територіальних громад», є

посадовою особою органу місцевого самоврядування ОТГ,

входить до складу виконавчого комітету її ради, де

представляє інтереси жителів села, селища.

Положення про старосту затверджується радою

відповідної ОТГ. Варіанти таких положень можна знайти в

Інтернеті. Але в жодному з цих варіантів не визначаються

права і обов’язки старости у сфері цивільного захисту.

Це свідчить про те, що органи місцевого

самоврядування ОТГ не турбуються про стан цивільного

захисту у селах (селищах), в яких ліквідовані ради. Коли у

цих населених пунктах були ради, ними призначалися

особи, які тою чи іншою мірою виконували обов’язки у

сфері цивільного захисту. Тепер таких осіб не буде.

11

Тому, доцільно було б ці обов’язки варто покласти на

старост (Додаток 2).

Ланки ОТГ можуть бути спроможними тільки за

наявності в них підготовлених органів управління, сил та

засобів цивільного захисту.

Актуальні проблеми забезпечення цивільного захисту в

умовах реформування місцевого самоврядування в

Україні

Для створення в громадах ефективної системи

протидії пожежам та техногенним аваріям необхідно

організовувати роботу в наступних напрямках. По перше –

це робота територіальних громад щодо інформаційно –

роз’яснювальної роботи серед населення в сфері пожежної,

техногенної безпеки та цивільного захисту. По-друге, для

прийняття організаційно-практичних заходів направлених

на забезпечення необхідного рівня пожежної та техногенної

безпеки та попередження виникнення надзвичайних

ситуацій в громаді необхідно створити Комісію з питань

техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій,

яка і буде координувати діяльність місцевих органів влади,

підприємств, установ та організацій із забезпечення

техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і

територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання

виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них. По

трете – створення та ефективна робота ради безпеки

життєдіяльності населення».

Для укриття у фонді захисних споруд в об'єднаних

територіальних громадах необхідно: - визначити наявний

стан захисних споруд цивільного захисту на території

громади; - провести розрахунки укриття населення в

12

захисних спорудах, в тому числі споруд подвійного

призначення, найпростіших укриттів підвальних та інших

заглиблених приміщень

Визначити зони прогнозованого (розрахункового)

забруднення Для організації РХБ захисту необхідно:

провести оцінку впливу на безпеку життєдіяльності

населення наявних хімічно небезпечних об’єктів;

організувати забезпечення засобами індивідуального

захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин

персоналу хімічно небезпечних об’єктів та непрацюючого

населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного

забруднення

Для навчання населення з питань цивільного захисту

необхідно: забезпечити постійне інформування населення

застосовувати соціальну рекламу організувати

просвітницьку роботу налагодити розроблення та

виготовлення навчально-наочних брошур, буклетів та

пам'яток

Джерела фінансування заходів цивільного захисту в

об’єднаних територіальних громадах Закон України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про

добровільне обєднання територіальних громад»:

Стаття 10. Фінансова підтримка державою

добровільного об’єднання територіальних громад сіл,

селищ, міст: 1. Держава здійснює фінансову підтримку

добровільного об’єднання територіальних громад сіл,

селищ, міст шляхом надання об’єднаній

територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на

формування відповідної інфраструктури згідно з

планом соціально-економічного розвитку такої

територіальної громади у разі, якщо її межі повністю

13

відповідають межам, визначеним перспективним

планом формування територій громад Автономної

Республіки Крим, області.

Фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із

виконанням органами місцевого самоврядування

повноважень у сфері цивільного захисту, здійснюється за

рахунок коштів місцевого та державного бюджетів, коштів

суб’єктів господарювання, інших не заборонених

законодавством джерел.

Для фінансування спільних проектів територіальних

громад (зокрема у сфері цивільного захисту) державою

можуть передаватись органам місцевого самоврядування

кошти у вигляді дотацій та субвенцій.

Так, відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу

України, формується державний фонд регіонального

розвитку, обсяг коштів якого затверджується законом про

Державний бюджет України на рік.

Інформація щодо нормативно-правового забезпечення

державного фонду регіонального розвитку розміщено на

сайті Мінрегіону (режим доступу:

http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-

dev/derzhavna-rehional-na-polityka/derzhavniy-fond-

regionalnogo-rozvitku).

Інформація щодо розробки та реалізації інвестиційних

проектів регіонального розвитку у сфері цивільного захисту

(на прикладі створення формувань місцевої пожежної

охорони в Хмельницькій області) розміщена на сайті ДСНС

України (режим доступу:

http://www.dsns.gov.ua/ua/Metodichni-materiali.html).

14

ДСНС України спільно з облдержадміністраціями

протягом 2016 року впроваджено пілотні проекти щодо

організації системи цивільного захисту та створення

пожежної охорони в новостворених територіальних

громадах Дніпропетровська область (15 об'єднаних

територіальних громад), Вінницька область (2 об'єднані

територіальні громади), Донецька область (3 об'єднані

територіальні громади), Львівська область (16 об'єднаних

територіальних громад), Тернопільська область (26

об'єднаних територіальних громад).

Основні заходи пілотних проектів щодо створення

системи цивільного захисту в органами місцевого

самоврядування (ОТГ):

• надання допомоги щодо створення у структурі

виконавчих органів ОТГ підрозділу з питань цивільного

захисту (окремої посадової особи);

• надання допомоги щодо створення місцевих та

добровільних пожежно- рятувальних формувань;

• надання допомоги у матеріально-технічному

забезпеченні утворених пожежно-рятувальних формувань;

• проведення на базі навчальних підрозділів ДСНС

навчання (перепідготовки) фахівців з питань цивільного

захисту та працівників пожежно-рятувальних формувань;

• сприяння у реалізації проектів (заходів) щодо

інфраструктурного розвитку ОТГ у сфері цивільного

захисту, які фінансувались з Державного бюджету (Фонд

регіонального розвитку, цільова субвенція);

• надання методичної допомоги шляхом підготовки та

випуску посібників, порадників, плакатів та іншої

друкованої продукції. Основні результати пілотних проектів щодо створення

системи цивільного захисту в органами місцевого

самоврядування (ОТГ)

15

Протягом 2016 року завдяки спільній роботі з

об'єднаними територіальними громадами на території

пілотних областей утворено 9 місцевих (з них 5 в ОТГ) та 98

добровільних (з них 68 в ОТГ) пожежно-рятувальних

підрозділів, у Дніпропетровській області — 1 місцева

пожежна команда (далі – МПК); у Донецькій області – 3

МПК (з них 3 в ОТГ); у Львівській області – 1 МПК (з них 1

в ОТГ), 83 добровільних пожежних дружин (далі – ДПД) (з

них 65 в ОТГ) та 5 добровільних пожежних команд (далі –

ДПК) (з них 2 в ОТГ); у Тернопільській області – 4 МПК (з

них 1 в ОТГ), 8 ДПД та 2 ДПК (з них 1 в ОТГ). Всі

новостворені пожежно-рятувальні підрозділи

територіальних громад включено до системи реагування на

надзвичайні ситуації та пожежі відповідного регіону.

16

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №

5403-VI.

2. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР “Про місцеве

самоврядування в Україні” .

3. Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII “Про

співробітництво територіальних громад” .

4. Закон України від 05.02.2015 № 157-VIІI “Про

добровільне об’єднання територіальних громад”.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №

444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання

населення діям у надзвичайних ситуаціях” .

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №

841 “Про затвердження Порядку проведення евакуації у

разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру”.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 №

616 “Про затвердження Положення про добровільні

формування цивільного захисту”.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2013

“Про затвердження Порядку проведення навчання

керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з

організацією і здійсненням заходів з питань цивільного

захисту”.

17

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №

11 “Про затвердження Положення про єдину державну

систему цивільного захисту”.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 №

18 “Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної

безпеки та надзвичайних ситуацій”.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №

214 “Про затвердження методики формування спроможних

територіальних громад”.

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №

409 “Про затвердження Типового положення про

регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-

екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій”.

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня

2014 р. № 333-р. “Про схвалення Концепції реформування

місцевого самоврядування та територіальної організації

влади в Україні”.

18

Додаток 1

Кодекс цивільного захисту України:

Стаття 19. Повноваження Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій,

органів місцевого самоврядування у сфері цивільного

захисту

2. До повноважень органів місцевого самоврядування

у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення цивільного захисту на відповідній

території;

2) забезпечення виконання завдань створеними ними

ланками територіальних підсистем;

3) забезпечення реалізації вимог техногенної та

пожежної безпеки на суб’єктах господарювання, що

належать до сфери їх управління, які можуть створити

реальну загрозу виникнення аварії;

4) розроблення та забезпечення реалізації 18обот из та

планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема

спрямованих на захист населення і територій від

надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню,

забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

5) керівництво створеними ними аварійно-рятувальними

службами, формуваннями та спеціалізованими службами

цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною

охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення

контролю за готовністю до дій за призначенням;

6) створення за погодженням з центральним органом

виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує

державну політику у сфері цивільного захисту, та

підтримання у постійній готовності місцевої системи

19

централізованого оповіщення про загрозу або виникнення

надзвичайних ситуацій, здійснення її модернізації та

забезпечення функціонування;

7) забезпечення оповіщення та інформування населення

про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому

числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також

радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту

населення та інженерного захисту територій від наслідків

таких ситуацій;

9) організація та керівництво проведенням

відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій;

10) організація та здійснення евакуації населення, майна

у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення

населення;

11) контроль за станом навколишнього природного

середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною

ситуацією;

12) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на

забезпечення сталого функціонування суб’єктів

господарювання в особливий період, що належать до сфери

їх управління;

13) підготовка пропозицій щодо віднесення міст до

19 обот цивільного захисту та подання їх Раді міністрів

Автономної Республіки Крим, відповідним обласним

державним адміністраціям;

14) віднесення суб’єктів господарювання, що належать

до сфери їх управління, до категорій цивільного захисту

відповідно до основних показників та затвердження їх

переліку;

20

15) створення і використання матеріальних резервів для

запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

16) завчасне накопичення і підтримання у постійній

готовності засобів індивідуального захисту для населення,

яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення

і зонах спостереження суб’єктів господарювання радіаційної

небезпеки I і II категорій, та формувань цивільного захисту,

а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та

розвідки;

17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади,

який забезпечує формування та реалізує державну політику

у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань

цивільного захисту;

18) організація та забезпечення життєдіяльності

постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час

ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій;

19) забезпечення складення довідок про визнання особи

постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків

(реєстрів) постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації,

відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків

загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;

20) забезпечення соціального захисту постраждалих

внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати

матеріальної допомоги;

21) створення у містах комісій з питань техногенно-

екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі

виникнення надзвичайних ситуацій – спеціальних комісій з

їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;

22) забезпечення навчання з питань цивільного захисту

посадових осіб органів місцевого самоврядування та

суб’єктів господарювання комунальної власності,

21

здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних

ситуаціях;

23) організація виконання вимог законодавства щодо

створення, використання, утримання та реконструкції фонду

захисних споруд цивільного захисту;

24) визначення потреби фонду захисних споруд

цивільного захисту;

25) планування та організація 21обот из дообладнання

або спорудження в особливий період підвальних та інших

заглиблених приміщень для укриття населення;

26) прийняття рішень про подальше використання

захисних споруд цивільного захисту державної та

комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації)

суб’єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває,

та безхазяйних захисних споруд;

27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного

захисту;

28) здійснення контролю за утриманням та станом

готовності захисних споруд цивільного захисту;

29) організація проведення технічної інвентаризації

захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за

погодженням з центральним органом виконавчої влади,

який забезпечує формування та реалізує державну політику

у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд

цивільного захисту;

30) реалізація заходів, спрямованих на поліпшення

пожежної безпеки суб’єктів господарювання комунальної

форми власності;

31) здійснення інших повноважень у сфері цивільного

захисту, передбачених цим Кодексом та іншими

законодавчими актами.

22

3. Організація заходів цивільного захисту в

територіальних підсистемах здійснюється Радою міністрів

Автономної Республіки Крим, місцевими державними

адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Додаток 2

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТАРОСТУ

щодо його обов’язів та прав у сфері цивільного захисту

Обов‘язки:

організація оповіщення та інформування мешканців

населеного пункту про загрозу виникнення або виникнення

надзвичайної ситуації чи небезпечної події;

негайне інформування керівника Ланки ОТГ про

виникнення на території населеного пункту чи у суб’єкті

господарювання небезпечної події чи надзвичайної ситуації;

поінформованість про всі джерела небезпеки на

території населеного пункту та на прилеглих до нього

територіях: потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти

підвищеної небезпеки; будівлі та споруди з порушенням

умов експлуатації; суб’єкти господарювання з критичним

станом виробничих фондів та порушенням умов

експлуатації; гідротехнічні споруди; джерела іонізуючого

випромінювання; неконтрольоване ввезення, зберігання та

використання техногенно-небезпечних технологій, речовин,

матеріалів; надмірне та неврегульоване накопичення

побутових і промислових відходів, непридатних для

використання засобів захисту рослин; об’єкти

життєзабезпечення населення з порушенням умов

23

експлуатації; інші об’єкти, що можуть створити загрозу

виникнення аварії;

внесення пропозицій до ради ОТГ щодо створення

програми запобігання надзвичайним ситуаціям, які можуть

виникнути на території населеного пункту;

ведення обліку наявних захисних споруд ЦЗ, що

розташовані на території суб’єктів господарювання, та

погребів, підвалів, льохів придатних для укриття, які

перебувають у власності приватних господарств;

ведення обліку можливості укриття у захисних

спорудах та найпростіших укриттях не тільки мешканців

свого населеного пункту, а й евакуйованого населення з

небезпечних районів;

визначення своїм розпорядженням порядку

пристосування, утримання та використання найпростіших

укриттів при виникненні надзвичайних ситуацій;

ведення обліку житлових приміщень, які придатні для

розміщення евакуйованого населення із небезпечних

районів;

здійснення розрахунків щодо можливості

життєзабезпечення евакуйованого населення, надавати такі

розрахунки комісії з питань ТЕБ та НС ОТГ;

призначення своїм розпорядженням відповідальної

особи з питань евакуації мешканців села (селища), на яку

покласти обов’язки щодо складання списків непрацюючого

населення та розрахунки необхідного транспорту для його

евакуації. Для зустрічі евакуйованого населення та його

розселення призначити 2–3 особи, які зобов’язані знати

місця його розселення;

визначення потреби засобів індивідуального захисту

для непрацюючого населення, яке проживає у зонах

24

можливого хімічного зараження (за результатами

довгострокового прогнозування таких зон підрозділом з

питань ЦЗ ради ОТГ) і зонах спостереження об’єктів

радіаційної небезпеки І і ІІ категорії та надання цих даних

підрозділу з питань цивільного захисту ради ОТГ;

визначення, при відсутності пожежних підрозділів у

селах з малою кількістю дворів, своїм розпорядженням

знаряддя для гасіння пожеж для кожного двору, з якими

власники дворів прибувають для гасіння пожеж на території

села;

визначення своїм розпорядженням порядку

дотримання протиепідемічних, протиепізоотичних та

протиепіфітотичних заходів на території села (селища);

забезпечення складання довідок про визнання особи

постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків

(реєстрів) постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації,

відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків

загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;

забезпечення навчання непрацюючого населення села

(селища) способам захисту від наслідків надзвичайних

ситуацій шляхом розповсюдження у місцях масового

перебування людей друкованої інформації про реальні

загрози для мешканців села (селища) та способи захисту від

них;

участь у підготовці та проведенні штабних тренувань

керівного складу з питань цивільного захисту Ланки ОТГ.

Права:

отримувати відомості від суб’єктів господарювання

про організацію у них цивільного захисту, джерела

небезпеки на об’єктах, які вони експлуатують, та зони

25

максимального поширення уражаючих факторів при

виникненні на них аварій;

вносити пропозиції до ради ОТГ про виділення

коштів з місцевого бюджету для проведення заходів із

запобігання надзвичайним ситуаціям, які можуть статися на

території села (селища) негайно або протягом поточного

року;

отримувати відомості від керівників суб’єктів

господарювання державної та приватної власності про

характер та наслідки небезпечної події чи надзвичайної

ситуації об’єктового рівня, що сталася у таких суб’єктах

господарювання;

залучати активістів села (селища) для пропаганди

серед його мешканців знань правил поведінки при

виникненні небезпечних подій чи надзвичайних ситуацій у

селі (селищі) та на прилеглих до нього територіях.

Додаток 3

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16 березня 2016 р. № 200

ПОРЯДОК ТА УМОВИ

надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

на формування інфраструктури об’єднаних територіальних

громад

(витяг)

4. Субвенція надається для формування

інфраструктури об’єднаної територіальної громади, що

належить до комунальної власності, та спрямовується на:

26

створення сучасних систем організації управління

громадою - комунікаційних мереж, баз даних, систем

оповіщення населення;

закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей

до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального

призначення та комплектувальних виробів до них для

комунальних підприємств, пожежної і спеціальної

рятувальної техніки та пожежно-рятувального

оснащення, спеціалізованих санітарних транспортних

засобів для лікувальних закладів;

здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної

форми власності, які є важливими для посилення

спроможності територіальної громади, забезпечення

належного рівня безпеки та цивільного захисту;

РОЗПОДІЛ

у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим

бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних

територіальних громад Найменува

ння

адміністрат

ивно-

територіаль

ної одиниці

Назва

об’єдна

ної

громади

Код

бюджет

у

Назва

бюджету

об’єднано

ї

територіа

льної

громади

Площа

терито

рій

громад

и, кв.

кіломе

трів

Чисельн

ість

населен

ня

станом

на 1

січня

2015 р.

Міське

населе

ння,

осіб

Сільсь

ке

населе

ння,

осіб

Обсяг

субвен

ції,

тис.

гривен

ь

Закарпатсь

ка область Тячівськ

а 0750200

0000 отг м.

Тячів 91,346 19630 9112 10518 7095,7

Вільхове

цька 0750100

0000 отг с.

Вільхівці 76,752 12483

12483 7979,3

Разом

15075

27

ДЛЯ НОТАТОК:

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

28

Обговорено і затверджено на засіданні методичної комісії навчально-методичного Центру цивільного захисту та безпеки

життєдіяльності Закарпатської області Протокол № 9 від 13 жовтня 2017 року