Áþëåòåíü äëÿ ñiìåé ç ïðîáëåìîþ ÄÖÏ

СТОРІНКА НЕВРОЛОГАСУДОРОЖНІ СИМПТОМИ У ДИТИНИ: ЩО РОБИТИ

ЗВИЧАЙНЕ ДИВОМЕТОДИКА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ В ТРУСКАВЕЦЬКІЙ КЛІНИЦІ

ЗАМІСТЬ ЛІКАРЯ… КІНЬ,АБО В ЧОМУ СЕКРЕТ ІПОТЕРАПІЇ

ПЕРШИЙ РАЗУ ПЕРШИЙ КЛАС. ЗВИЧАЙНА КИЇВСЬКА ШКОЛА РОЗПОЧАЛА НАВЧАННЯ ІНВАЛІДІВ

2

ВІД РЕДАКЦІЇШановні батьки!

Щиро дякуємо Вам за теплі відгуки, які надійшли на адресу бюлетеню «Радість дитинства – вільні рухи» після виходу першого номеру видання. Для нас дуже важливо мати зворотній зв’язок із Вами і знати, що наша праця для Вас важлива та корисна.

У другому номері ми намагалися вмістили ще більше інформації, яка, сподіваємося, допоможе Вам та Вашим дітям. На сторінках бюлетеню знайшли відображення Ваші запитання, відгуки, побажання.

Дякуємо Вашим і нашим дітям за малюнки, які вони надіслали на наш конкурс. Роботи, які ми отримали, просто чудові, і вибрати кращі буде дуже складно.

Докладаємо великі зусилля, щоб допомогти максимальній кількості дітей. На жаль, наші ресурси обмежені. Проте ми маємо величезне бажання робити так, аби якомога більше дітей мали доступ до якісного лікування. І ми прагнемо, щоб у наших дітей була можливість отримувати допомогу у будь-якому місті України. Задля цього 26 лютого 2007 року Фонд «Україна 3000» та компанія «ТНК-ВР Україна» оголосили другий конкурс надання грантів лікувально-реабілітаційним установам, що надають послуги дітям з ДЦП.

У листах і зверненнях, що надходять на адресу Програми «Радість дитинства – вільні рухи», Ви порушуєте величезну кількість питань, які неможливо швидко вирішити. Наразі наші спеціалісти вивчають ситуацію, щоб систематизувати найболючіші проблеми й шукати шляхи їх розв’язання.

Сподіваємося, що наша справа дасть Вашим дітям шанс реалізувати себе та жити повноцінним життям в українському суспільстві.

З повагою,Олена ФілонКерівник програми «Радість дитинства – вільні рухи»

ЗМІСТНОВИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

СТОРІНКА НЕВРОЛОГАСудорожні симптоми у дитини:що робити? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4Декілька рецептів догляду за дитиною . . 5

РЕАБІЛІТАЦІЯЗвичайне диво . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 - 7

ПОРАДИЮридичні поради . . . . . . . . . . . . . . 8 - 10Вправи для розвиткудрібної моторики рук . . . . . . . . . . . . . 11Проблеми,з якими стикаються батьки . . . . . . .12-13

МЕТОДИКИЗамість лікаря… кінь,або в чому секрет іпотерапії . . . . . . . 14

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇСила надії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

ОСВІТАПерший раз у перший клас.Звичайна київська школарозпочала навчання інвалідів . . . 16 - 17

ДИТЯЧА СТОРІНКАУВАГА! КОНКУРС! . . . . . . . . . . . . . . . . .18 - 19

Програма «Радість дитинства – вільні рухи»

Адреса:а/с 159, м. Київ, 04070тел. (044) 332-78-55факс (044) 467-67-91e-mail: info@dcp.org.uawww.dcp.org.ua

Над випускомпрацювали:Олена ФілонТетяна ЖуравськаОксана ОмельяноваЮлія ШутенкоЮлія Кравченко

Періодичність: 4 рази на рікВидавець:Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000»Друк:«Видавничий Дім Дмитра Бураго»Наклад: 16 000 примірниківНе для продажу!

ОРГАНІЗАТОРИ ПРОГРАМИ “РАДІСТЬ ДИТИНСТВА – ВІЛЬНІ РУХИ”МБФ “УКРАЇНА 3000” та ТОВ “ТНК-ВР УКРАЇНА”

3

ÍÎÂÈÍÈ

Нагороджені переможці конкурсу грантів

Наприкінці січня відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу грантів, який проводився серед лікувально-реабілітаційних установ для дітей з церебральним паралічем. Виступаючи перед присутніми, Голова Наглядової ради Фонду «Україна 3000» пані Катерина Ющенко зазначила: «Одне із завдань програми «Радість дитинства – вільні рухи» – впливати на зміну громадської думки щодо проблем дітей з особливими потребами та їх соціальної інтеграції. [...] Ми сподіваємося, що гранти, які сьогодні отримають переможці конкурсу, дадуть можливість створити мережу професійних лікувально-реабілітаційних закладів для діток з ДЦП».

Нагадаємо, що на конкурс було подано 50 заявок від центрів медико-соціальної та психолого-педагогічної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів, інтернатних та санаторних закладів, громадських та інших установ з усіх регіонів України. Експертна рада визначила переможцями такі установи:

• Миколаївський будинок дитини;

• Закарпатська обласна дитяча лікарня, Центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи «Росинка» (м.Мукачеве);

• Дитяча лікарня м. Дніпро-дзержинська;

• Республіканський дитячий клінічний санаторій «Чайка» (м.Єв-паторія);

• Комунальний заклад медико-соціального захисту «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» (м.Прилуки);

• Інститут реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку ім. Януша Корчака (м.Одеса);

• Центральна міська дитяча лікарня м. Житомира;

• Заклад охорони здоров’я «Реабілітаційний центр» громадської організації «Центр медико-соціаль-ної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» (м.Чернігів);

• Тернопільська обласна кому-нальна дитяча клінічна лікарня;

• Дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Хаджибей» (с. Усатове, Одеська обл.);

• Комунальна установа «Сум-ська дитяча лікарня»;

• Харківський будинок дитини № 1.

Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» та компанія «ТНК-ВР Україна» вирішили двічі на рік проводити конкурси, переможці яких зможуть отримати цільові кошти на покращення роботи лікувально-реабілітаційних центрів, придбання нового обладнання, а також – впровадження нових методик лікування та реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи.

Учені досліджують проблеми ДЦП

Нещодавно віддразу дві групи вчених оприлюднили результати своїх досліджень над проблемою дитячого церебрального паралічу. Згідно з думкою вчених із медичного коледжу Вісконсіна (США), здоров’ю дітей з дитячим церебральним паралічем загрожують не лише неврологічні розлади, а й зміни шлунково-кишкового тракту. Зокрема, часто проблемою виступає шлунково-стравохідний рефлекс (закид кислого вмісту шлунка в стравохід), що викли-кає не лише істотний дискомфорт, а й виражені болючі відчуття. Більше того, у результаті розладів можуть виникати судоми і втрати свідомості, в основі яких лежать шлунково-стравохідні рефлюкси – діти просто поперхаються їжею і переносять напади ядухи. Висновок учених: дітей із ДЦП у багатьох випадках повинні спостерігати не тільки невропатологи, але й дитячі гастроентерологи.

Водночас дослідники з Ве-ликої Британії встановили, що причиною ДЦП виступає інфекційне зараження. Науковці припускають: якщо в крові вагітної жінки є який-небудь вірус (наприклад, герпесу), то він пошкоджує нервову тканину дитини до (чи одразу після) народ-ження. Цей факт підтвердили дослід-ження, в яких брали участь більше 1500 малюків з діагнозом ДЦП: у більшості з них був виявлений вірус. Уроджені вади розвитку нервової системи можуть бути пов’язані такожіз харчуванням матері під час вагіт-ності, – стверджують каліфорнійські вчені. Вони довели, що солодощі підвищують вірогідність тяжких ано-

малій у дітей удвічі – надмірне спожи-вання глюкози може призвести до порушень у формуванні хребта, повідомляє www.Nasha.lv.

Україна почне випускати «шкільні автобуси»

Уряд доручив Міністерству промполітики, МВС, МОЗ та Держ-потребстандарту розробити технічні умови для випуску спеціального шкільного автобуса, який би перево-зив дітей з обмеженими фізичними можливостями. На це планується виділити 35 тисяч гривень бюджетних коштів. Кількість шкільних автобусів мають визначити місцеві органи управління освіти. Орієнтовна ціна транспорту, в який вміщується при-близно 25 осіб, – 300 тисяч гривень.

Цією ж постановою уряд ско-ротив загальний об’єм шкільних автобусів, які постачались у межах відповідної програми 2003-2010 р.р. – з 3650 до 2827 од. Відповідно, зменшився й обсяг фінансування програми – замість 508,25 млн. гри-вень затвердили 486,6 млн. гривень.

Нагадаємо: Державна програма «Шкільний автобус», що була затверд-жена урядом у січні 2003 року, передбачала переобладнання 3500 старих автобусів до 2005 року та закупівлю 3650 нових до 2010 року, повідомляє podrobnosti.com.

Затверджений порядок надання реабілітаційних послуг

Кабмін затвердив порядок надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам, повідом-ляє liga.net. Згідно документу, для проходження реабілітаційного кур-су в державній або комунальній установі, інвалід (або його пред-ставник) має подати заяву в районне чи міське управління праці та соціальної політики за місцем проживання. Чиновники протягом 10 днів розглядають заяву та передають її в реабілітаційну установу за місцем проживання. Усі послуги установи нададуть безкоштовно якщо:

• середньомісячний доход родини не перевищує прожиткового мінімуму для сім‘ї;

• дитина-інвалід виховується одинокою матір’ю (чи одиноким бать-ком або одиноким усиновителем);

• дитина-інвалід виховується вдовою (вдівцем).

4

ÑÒÎÐIÍÊÀ ÍÅÂÐÎËÎÃÀ

Дуже важливо, щоб батьки постійно звертали увагу на стан та поведінку дитини з ДЦП. Реабілітація, наприклад, може майже не мати ефекту, якщо у малюка є деякі неврологічні порушення, наприклад, такі як, гідроцефалія (надмірне збільшення черепу внаслідок порушення цирку-ляції цереброспінальної рідини), погіршення зору, слуху чи вегетативних функцій (дихання, кровообіг, потовиділення тощо), а також судороги. Як показує практика, ці порушення спосте-рігаються у 14% – 65% дітей з церебральним паралічем, а найчастіше судороги з’являються в малюків, що хворіють на геміпаретичні форми та подвійну геміплексію.

Якщо вашій дитині до двох років

Варто зауважити, що судороги можуть розвиватися без причини, а можуть бути викликані, скажімо, інфекцією, яку перенесла ваша дитина, травмою чи надмірними фізичними або психологічними навантаженнями.

Вид судорог залежить від віку вашого малюка. Наприклад, якщо йому до двох років, то судороги можуть бути міоклінічними, що виявляються як блискавичні трем-тіння окремої групи м’язів. При цьому дитина закидає голову назад, чи нагинає її, та руки – до тулуба з подальшим розгинанням та хворобливим плачем. Приступи можуть бути як поодинокі, так і серійні – до десяти підряд. Дуже

часто батьки не звертають уваги на ці симптоми, не кажуть про них лікареві, хоча повторюю: їх наявність може звести нанівець усі зусилля, пов’язані з реабілітацію.

Також у ранньому віці трапля-ються так звані «адверсивні прис-тупи». Їх можна розпізнати за непри-роднім поворотом вбік голови та очей, з фіксацією кінцівок у позі «фехтувальника». Рідше бувають великі судорожні напади з перева-жанням тонічного навантаження м’язів та втратою свідомості.

Якщо малюку 2-3 рокиЯкщо малюку до трьох років,

вам, його батькам, необхідно звер-нути увагу на наявність у дитини таких симптомів: втрата свідомості, напруження у м’язах рук та ніг, сіпання обличчя.

Для цього віку також власти ві напади, що полягають у дриганні м’язів язика чи обличчя з наступ-ним переходом на плечові м’язи, при цьому дитина може бути у свідомості. Ще один варіант – стереотипні рухи, які дитина робить протягом тривалого часу: наприклад, смоктання, жування, потирання руками тощо.

ЛікуванняСвоєчасна діагностика та ліку-

вання судорог дуже важлива, адже вони призводять до поглиблення неврологічних розладів. Насампе-ред це стосується затримки психо-моторного розвитку – дитина стає безініціативною, втрачає інтерес до оточуючих. Інакше кажучи, судороги можуть різко обмежити подальші можливості малюка, адже після кожного нападу він певний час не може сприймати навколишній світ.

Для діагностики судорог дитині проводять електроенцефалограму, МРТ (магнітно-резонансну томо-графію головного мозку), біохімічні дослідження. Після цього лікар призначає адекватну для віку тера-пію. Для того, щоб зняти напад у дитини в домашніх умовах, можна застосовувати сучасні протису-дорожні ліки у свічках. Але у будь-якому разі пам’ятайте: ці ліки тільки тимчасово покращать стан малюка. Щоб позбутися судорожних симптомів раз і назавжди, обов’язково необхідно проконсультуватися з лікарем.

СУДОРОЖНІ СИМПТОМИ У ДИТИНИ:ЩО РОБИТИ?

Як відомо, одна з причин виникнення ДЦП – пошкодження певної частини мозку, що відповідає за рухи. Але, на жаль, у дитини з церебральним паралічем можуть

спостерігатися й інші, не тільки рухові, порушення. Про одне з них розповідає головний дитячий невролог Одещини Надія Анатоліївна Волошановська.

5

ÑÒÎÐIÍÊÀ ÍÅÂÐÎËÎÃÀ

Окрім судорожних станів у вашого малюка можуть виникнути й інші проблеми, які, здавалося б, не пов’язані із церебральним паралічем, однак також

відображаються на ефективності лікування.

Порушення зоруУ деяких дітей, що страждають

на церебральний параліч, ушкоджені нерви, які йдуть від очей до частин мозку, що обробляють зорову інформацію. Такі малюки можуть зовсім нічого не бачити. Але, на щастя, це трапляється дуже рідко. Набагато частіше пошкоджений м’яз, що відповідає за рух очей. Тому майже у половини дітей з ДЦП є косоокість.

Лікувати її необхідно в ранньому віці, для чого проводять невелику хірургічну операцію. Іноді допомагає так звана «оклюзія» – пов’язка, що закриває здорове око. Але у цьому випадку, як і при наявності інших порушень, обов’язково необхідно показати дитину офтальмологу. Якщо лікар випише вашому малюку окуляри, то ви повинні стежити, щоб він їх носив.

Порушення слухуОкрім цього у дитини з

церебральним паралічем можуть бути пошкоджені нерви, що йдуть від вуха до тих частин мозку, в яких обробляються звукові сигнали. Це називається нейросенсорною туговухістю. Також малюки, що мають ДЦП, дуже схильні до кондук-тивної туговухості, що виникає внаслідок інфекцій середнього вуха (середніх отитів). Незважаючи на те, що, на відміну від нейросенсорною туговухості, кондуктивна лікується, батьки мають дуже уважно стежи ти за дитиною, щоб вона не переохо-лоджувалась. Пам’ятайте: маючи певні ушкодження мозку, ваш малюк більше ризикує захворіти, ніж здорова дитина.

СлинотечіДитина з церебральним пара-

лічем не може контролювати слино-течу – їй буває важко тримати губи зімкнутими і регулярно ковтати

слину. Уявіть, як неприємно постійно ходити мокрим від слини! Але, на щастя, є декілька способів, що здатні допомогти. Наприклад, можна придбати спеціальний плас-тир, який містить речовину, що зменшує вироблення слини. Окрім того, можна зробти хірургічну операцію, яка розверне протоки так, що слина буде текти не вперед, а назад, до глотки.

ГодуванняУ багатьох дітей з цере-

бральним паралічем спостеріга-ються деякі труднощі під час прийому їжі, найчасті ше – при ковтанні. Іноді це пов’язано не тільки з просуванням їжі в роті. У звичайного малюка гортань, через яку повітря проходить до легенів, під час ковтання автоматично закрива-ється, і їжа проходить через глотку у стравохід, а потім у шлунок. Але у

вашого малюка може трапитись, що ковтання і закриття гортані будуть неузгодженими, тоді їжа піде до легенів. Це небезпечно через те, що разом із їжею у легені потрапляють бактерії, і в дитини можуть дуже часто виникати інфекційні захворювання.

Ще одна проблема – зригу-вання, що може спостерігатися не тільки в ранньому віці. Це може призвести до запалення стравоходу, і тоді проходження через нього їжі викличе біль.

Допомогти дитині здобути перемогу над труднощами можна різними способами. По-перше, дуже важливо, аби малюк їв у правильній позі. Голова повинна бути нахилена вперед так, як ми їмо ложкою, але при цьому сидіти прямо. Якщо дитина не може жувати, дуже важливо підібрати правильну консистенцію їжі. Якщо, наприклад, дитина захлинається, рідину для пиття необхідно зробити густою, як кисіль. Також дуже важливо, щоб малюк отримував достатньо калорій для його віку. Якщо цього не буде, то він може втратити вагу, а це похитне його імунітет.

(За матеріалами книги: Ненси Р. Финни «Ребенок с церебральным параличем».)

ДЕКІЛЬКА РЕЦЕПТІВДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ

6

Для тисяч родин із західноєвропейських країн Україна тепер асоціюється лише з професором В.Козявкіним. Ще 1993 року розроблена ним система реабілітації була офіційно визнана в нас, а 1997-го –в німецькій енциклопедії з дитячої ортопедії. Його методика ввійшла в четвірку найефективніших консервативних методів реабілітації дітей з ДЦП. І не дивно: аналіз медичних даних 12256 пацієнтів засвідчив, що нормалізація м’язового тонусу була помічена у 94% з них, навики контролю голови в лежачому положенні – у 75%, формування навичок самостійної ходи – у 19%.

УмовиКлініка відновного лікування з’явилась у Трускавці

три роки тому. Ідеєю був прообраз стародавнього монастиря, де кожна людина могла б знайти собі допо-могу, тепло і затишок. А для цього, вирішив професор В.Козявкін, кожен елемент декору має бути естетичним і продуманим. Наприклад, меблі для клініки виготовляли з берези, яка здавна відома своїми лікувальними властивостями. Усі холи оздобили оригінальними квітковими орнаментами, що символізують весняне пробудження природи – вони мають сформувати в дитини мотивацію до одужання.

Стаціонарне відділення клініки включає 100 палат. Вони одно-, дво- і тримісні, кожна устаткована телефоном, холодильником, кабельним телебаченням,

ÐÅÀÁIËIÒÀÖIß

ЗВИЧАЙНЕ ДИВОПрофесор Володимир Козявкін підійме на ноги навіть при дуже складних ураженнях

Продовжуємо розповідати про вітчизняні реабілітаційні центри. Сьогодні йтиметься про Міжнародну

клініку відновного лікування в Трускавці, яку багато хто з вас уже відвідував у межах програми «Радість дитинства – вільні рухи».

можливістю підключення до Інтернет. Ураховуючи особливі потреби мешканців, у всіх номерах спеціально обладнані великі ванні кімнати. Є можливість скористатися усіма стандартними послугами – пранням, прасуванням, дрібним ремонтом одягу тощо. На другому поверсі клініки розташована їдальня. Шведський стіл адаптований до вимог харчування хворих дітей, тому в меню зазвичай багато страв із м’яса, риби, овочів.

ЛікуванняКурс лікування для дітей, хворих на ДЦП, триває 2

тижні. Перед тим, як їхати у клініку, тут радять повідомити в реєстратуру про дату і час свого прибуття. Коли ви дістанетесь Центру, також необхідно буде звернутися в реєстратуру, щоб розміститися в палаті та отримати рекомендації щодо харчування. У вас попросять довідку з історії хвороби дитини, рентген шийного і поперекового відділу хребта у двох проекціях, довідку про епідоточення та щеплення, а також паспорт.

У перший день вашій дитині проведуть так звану «старт-діагностику», що складається із антропометричного обстеження, відеоконтролю моторних функцій, лікарського огляду. Вона потрібна для того, щоб лікар оцінив стан хворого, розробив маршрут реабілітації та визначив індивідуальний обсяг процедур. На другий день ви отримаєте план лікування. Більшість процедур основного лікувального комплексу здійснюються зранку, починаючи з 8-30. Щоденна тривалість процедур коливається від 1,5 до 4 годин на добу, залежно від віку, форми захворювання та важкості стану.

МетодикиСистема реабілітації професора В.Козявкіна базу-

ється на застосуванні різноманітних методів впливу на дитину. Основним компонентом методики виступає біомеханічна корекція хребта та великих суглобів у поєднанні з рефлексотерапією, лікувальною фізкульту-рою, системою масажу, ритмічною гімнастикою, механо-терапією й навіть апітерапією (лікування продуктами бджільництва).

Біомеханічну корекцію хребта вашій дитині будуть робити у масажному кабінеті. Методика спрямована на усунення функціональних блокад хребцево-рухових сегментів та відновлення нормальної рухливості суглобів хребта. Це дає можливість зменшити вияви дизрегуляції нервової системи. Також для відновлення рухливості дітям, як правило, назначають методику мобілізації суглобів. Вона починається з упливу на великі суглоби (кульшові, колінні, плечові), з наступною дією на дріб-ні – китиці рук та ступні. Протягом курсу лікування інтенсивність проведення мобілізації поступово збільшується. А за наявності показань, проводиться також мобілізація скронево-нижньощелепних суглобів, що в поєднанні зі спеціальними масажними прийомами сприяє покращенню артикуляції.

7

ÐÅÀÁIËIÒÀÖIß

Механотерапія розвине силу м’язів та покращить координацію рухів дитини. З цією ж метою у Клініці відновного лікування призначають заняття на біговій доріжці та велотренажері.

Майже всі пацієнти клініки проходять рефлексо-терапію. Ця методика полягає у впливі портативного електростимулятора на біологічно активні точки. Допоможе покращити фізичний стан дитини й спеціальна

система масажу, мобілізуюча та ритмічна гімнастика. В останньому випадку лікування стане для дитини справжнім задоволенням, адже заняття базуються на ігрових методах із використанням музики й танців. Групи пацієнтів формуються залежно від віку та рівня моторного розвитку. Лікарі вважають, що ці заняття спрямовані не стільки на розвиток і вдосконалення моторики дитини, скільки на формування її мотивації до одужання.

Мобілізуюча гімнастика, знову ж таки, спрямована на вдосконалення моторики. Освоєння нових рухів відбувається за принципами «від пасивних через пасивно-активні до активних» і «від простих до складних». Велика увага приділяється правильності виконання руху. Кожне заняття включає вправи дихальної гімнастики, вправи для «розробки суглобів», що скеровані на підвищення мобільності суглобів хребта та кінцівок, а також вправи для зміцнення м’язево-суглобового апарату. Щоб дитина могла займатися вдома, лікарі залучають до занять батьків. Адже реабілітація при ДЦП – процесс, що потребує великого терпіння.

ВІДГУКИ

У межах спільної програми Міжнародного благодій-ного фонду «Україна 3000» і ТОВ «ТНК-ВР Україна» «Радість дитинства – вільні рухи» періодично до Міжнародної клініки відновного лікування направляються групи дітей з батьками на безкоштовну реабілітацію. Ось кілька відгуків.

Космацький Павло, 9 років, Івано-Франківська область

«Понизився м’язовий тонус, став уважнішим, зменшилась косина очей, при ходьбі вище піднімає коліна, почав краще підскакувати на одній нозі (особливо на лівій). Дякуємо за те, що надали можливість нам пройти лікування у клініці. Ми задоволені і результатом, який видно вже, і прекрасним ставленням персоналу. Нам дуже приємно. Нехай Господь Бог Вас благословить».

Шмакова Софія, 2 роки, Київ«Дитина може довше сидіти самостійно, трохи

знизився м’язовий тонус, почала вимовляти нові звуки та слова. Щиро дякую за надану можливість лікування дитини. Все організовано та проведено на вищому рівні. Бажаю подальших успіхів у виконанні вашої програми, матеріальної підтримки держави та багато спонсорів».

Цвєтков Вадим, 3 роки, Вінницька область«Став рухливіший, бовтає руками та ногами у воді,

хоче їсти з ложки, при підтримці за дві руки робить пару кроків. Щиро вдячні Вам за перший безкоштовний курс лікування».

Колод Роман, 1 рік, Закарпатська область«Пониження тонусу, більше звуків, покращилась ліва

ручка. Велике спасибі від усієї родини, що надали змогу пройти курс лікування за рахунок фонду. Маленький Ісусик не спить, не дрімає, своїми руками весь світ обіймає. І Вашу хатину, і Вашу родину, і всю Україну».

ДОВІДКААдреса: вул.Помірецька, 37, м.Трускавець, Львівська обл., 82200Телефон: (03247) 6-52-00Факс: (03247) 6-52-20E-mail: center@reha.lvіv.uaСайт: www.reha.lviv.uaКерівник: Kозявкін Володимир Ілліч (генеральний директор)Види реабілітації: рання реабілітація, фізична реабілітація, соціальна реабілітаціяВікова категорія клієнтів: необмеженаМетодики реабілітації: біомеханічна корекція хребта та великих суглобів, рефлексотерапія, лікувальна фізкультура, система масажу, ритмічна гімнастика, механотерапія, апітерапіяВартість амбулаторного лікування: 3410 гривеньПеребування одного дорослого та дитини в стаціонарі: від 497 гривень на день

8

рік», з 1 квітня 2005 року по 31 грудня 2006 року інвалідам з дитинства та законним представникам дітей-інвалідів з числа отримувачів пенсії здійснювалася доплата. ПФУ виплачував їм різницю між розмі-рами державної соціальної допомо-ги, передбаченою Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», і пенсії.

Виплату різниці здійснювали за рахунок бюджетних коштів, отже, незалежно від того, де перебував у 2005-2006 роках на обліку інвалід з дитинства чи дитина-інвалід – в органах ПФУ чи в органах праці та соціального захисту населення, – загальна сума виплати становила не менше, ніж розмір

ÏÎÐÀÄÈ

До редакції журналу надходить чимало листів із проханням пояснити, на що, згідно законодавства України, можуть розраховувати діти-інваліди та їхні

законні представники. У кожному листі своя власна проблема, яку потрібно вирішувати. Спробуємо дати відповідь на типові запитання і торкнемося нововведень, що відбулися з початку 2007 року.

Одразу зауважимо, що інформація, подана нижче, – законо-творчий «ідеал» і, на жаль, не завжди відповідає дійсності в окремо взятому місті чи селі. Це факт. Але сподіваємось, що наші відповіді й поради стануть корисними для тих, хто намагається відстоювати свої права і отримати від держави гарантоване законом.

державної соціальної допомоги, встановлений відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» для цієї категорії громадян.

У 2007 році з’явились принципо-ві відмінності від попереднього порядку виплат. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачається, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам виплачуватимуть різницю між розмірами державної соціальної допомоги і пенсії. Це стало причиною для занепокоєння інвалідів та їх законних представників. Тепер їм необхідно звернутися до органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання для призначення державної соціальної допомоги, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

Це варто зробити якомога швидше, оскільки державна соціаль-на допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається з дня звернення за її призначенням. Якщо інваліди з дитинства та законні представники дітей-інвалідів, які раніше перебували на обліку в органах ПФУ, звернуться до органів праці та соцзахисту населення за призначенням державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» до 1 квітня 2007 року, то, за погодженням Кабінету Міністрів України, вищезазначеній категорії громадян цю державну соціальну допомогу призначать з 1 січня 2007 року з урахуванням сум виплаченої пенсії.

Підсумовуючи викладене, пропо-нуємо всім інвалідам з дитинства та батькам (законним представникам) дітей-інвалідів, у яких розмір виплат у Пенсійному фонді з 1 січня 2007 року зменшився, не гаяти часу і перевести виплату в органи праці та соціального захисту населення. Якщо цього не зробити, в органах ПФУ буде проводитись виплата лише пенсії, тож щомісячно інваліди здитинства або діти-інваліди будутьнедоотримувати певну суму грошей.

У ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалі-

Яка соціальна допомога нада-ється інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам? Порядок її надання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» № 2109-III вiд 16.11.2000р. право на державну соціальну допо-могу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону й на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» № 1727-IV вiд 18.05.2004р., призначається за їхнім вибором або державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».

Отож, реалізувати це своє пра-во вони мають, зробивши вибір: або пенсія, або один із видів державних соціальних допомог, про що й повідомляють державним органам соцзахисту або самі інваліди, або їхні законні представники, якщо йдеться про інваліда з дитинства, якого визнано недієздатним, або про дитину-інваліда.

У 2005 і 2006 роках, відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та «Про Державний бюджет України на 2006

ЮРИДИЧНІ ПОРАДИ

9

ÏÎÐÀÄÈ

дам з дитинства та дітям-інвалідам» зазначено, що розмір державної соціальної допомоги:

• на дітей-інвалідів віком до 18 років становить 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1 січня 2007р. такий прожитковий мінімум законодавчо визначений у розмірі 380 гривень, з 1 квітня 2007р. – 387 гривень, з 1 жовтня 2007р. – 395 гривень. Тобто розмір державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років на період з 1 січня по 31 березня 2007р. включно становитиме 266 грн. на місяць, з 01.04.2007 по 30.09.2007р. –270,90 грн., з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. – 276,50 грн. Крім того,дітям-інвалідам може бути призна-чено ще й надбавку на догляд (ст. 3 вказаного Закону).

Надбавка на догляд за дити-ною-інвалідом віком до 6 та від 6 до 18 років становить 50% прожит-кового мінімуму для дітей відповід-ного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Ця надбавка нараховується незалежно від середньомісячного сукупного дохо-ду сім’ї, в якій виховується дитина-інвалід. Одинокій матері (одинокому батькові) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи.

Розмір надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 років з 1 січня 2007 року становить 217 грн., з 1 квітня – 221 грн., з 1 жовтня –225 грн.; розмір надбавки на доглядза дитиною-інвалідом віком від 6 до 18років, відповідно, 279, 284 і 289,5 грн.

• Інвалідам з дитинства І групи призначається у розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд за інвалідом з дитинства І групи встановлюється в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже у 2007 році розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства І групи разом з надбавкою на догляд з 1 січня сягає 570 грн., з1 квітня – 580,5 грн., з 1 жовтня –592,5 грн.

• Для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ груп розмір цієї допомоги становить 80 і 60% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність відповідно. Одино-ким інвалідам з дитинства ІI та III групи, які, за висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), потребують постійного стороннього догляду, передбачено надбавку на догляд за ними (15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), що призначається на підставі його заяви (або заяви законного представника), в якій повідомляється про відсутність

працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати (незалежно від місця їх проживання). Крім того, надаються довідка про склад сім’ї, видана вповноваженим органом за місцем проживання, і висновок МСЕК, в якому зазначено, що інвалід потребує постійного стороннього догляду.

У цьому році розмір державної соціальної допомоги для інвалідів з дитинства ІІ групи з 1 січня становить 304 грн., з 1 квітня – 309,6 грн., з 1 жовтня – 316 грн.; для інвалідів з дитинства ІІІ групи, відповідно, 228, 232,2 і 237 грн. Розмір надбавки на догляд одиноким інвалідам з дитинства ІІ та ІІІ групи, які, за висновком МСЕК, потребують постійного стороннього догляду,

становить з 1 січня 2007 року 57 грн., з 1 квітня – 58,05 грн., з 1 жовтня –59,25 грн.

Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів призначається на строк, зазначений у медичному висновку, що видається у порядку, встановленому Міністерством охо-рони здоров’я України, але не більш як через місяць після досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку (ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»).

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним – за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги (ст. 5 Закону).

Згідно ст. 8, 9, 10 цього Закону заява про призначення державної соціальної допомоги на дитину-інваліда подається одним з батьків, усиновителем, опікуном або пік лу-вальником за місцем свого прожи-вання. До заяви повинні бути додані:

• документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда;

• документи про місце прожи-вання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;

• довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Один із непрацюючих бать-ків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здій-снюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Заява про призначення дер-жавної соціальної допомоги роз-глядається органами праці та соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними доку-ментами.

10

ÏÎÐÀÄÈ

Допомога призна чається з дня звернення. Таким днем вважа-ється, згідно Закону, день прийому органами праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

Державна соціальна допомога, що призначена на дитину-інваліда віком до 18 років, виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги.

Які пільги згідно законодавства України встановлені для дітей-інвалідів та їх законних представ-ників?

Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII вiд 21.03.1991р., діти-інваліди мають право на:

• безкоштовне отримання лікарських засобів за рецептами лікарів під час амбулаторного лікування (ст. 38);

• безкоштовне або на пільго-вих умовах надання послуг з соці-ально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення тех-нічними та іншими засобами (протез-но-ортопедичними виробами, орто-педичним взуттям, засобами пере-сування, у т.ч. крісло-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, проте-зами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засо-бами, мобільними телефонами тафаксами для письмового спілку-вання, ендопротезами, сечо- та калоприймачами тощо) (ст. 38);

• безкоштовне забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування за наявності медичних показань (ст. 38);

• 50% знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях повітряного, залізничного, річкового та автомо-більного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня та безоплатний проїзд пасажирським міським тран-спортом (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту. Діти-інваліди та інваліди І, ІІ груп із зору та з ураженням опорно-рухового апарату і особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів зазначених кате-горій (не більше одного супро-воджуючого), мають право на

безплатний проїзд також у метро (ст. 38-1).

Інваліди та сім’ї, в яких є діти-інваліди, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку, передбаченому чинним законодавством (ст. 29).

Жилі приміщення, займані інвалідами або сім’ями, у складі яких вони є, під’їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають інваліди, мають бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відпо-відно до індивідуальної програ-ми реабілітації, а також телефон-ним зв’язком. Обладнання зазна-

чених жилих приміщень здій-снюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, устано вами і організаціями, у віданні яких перебуває житловий фонд. У разі невідповідності житла інваліда вимо гам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб інваліда може провадитись заміна жилої площі(ст. 30).

Інваліди І та ІІ груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (ст. 35).

Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-

прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах (ст. 21).

Місцеві органи державної влади зобов’язані забезпечувати інвалідам необхідні умови для вільного доступу і користування культурно-видовищними закладами та спортивними спорудами, для занять фізкультурою і спортом, а також забезпечувати надання спеціального спортивного інвента-ря. Інваліди користуються переліче-ними послугами безплатно або на пільгових умовах згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів. (ст. 34).

Діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказано навчання за обраним напрямом підготовки (спеціальністю), зараховуються поза конкурсом за умови складання вступних випробувань на позитивні оцінки. Такі абітурієнти до заяви про вступ додають медичний висновок про інвалідність з дитинства лікарсь-ко-консультаційної комісії лікуваль-но-профілактичного закладу, заві-рений в установленому порядку.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

• обидва батьки є інвалідами;• один з батьків – інвалід, а

інший помер;• одинока матір з числа

інвалідів;• батько-інвалід, який виховує

дитину без матері.Під час навчання зазначеним

категоріям громадян стипендія та призначена пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) випла-чуються в повному обсязі (ст. 22).

Крім того, згідно з Зако-нами України «Про місцеве само-врядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть надавати додаткові пільги малозабезпеченим верствам населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

1111

ÏÎÐÀÄÈ

«Оса»• випрямити вказівний палець

правої руки і покрутити ним;• те саме з лівою рукою;• те саме двома руками.«Чоловічок»• вказівний та середній пальці

«бігають» по столу;• той самий рух здійснювати

пальцями лівої руки;• той самий рух одночасно

здійснювати пальцями обох рук («діти біжать наввипередки»).

«Коза»• витягнути вказівний палець

і мізинець правої руки;• ту саму вправу виконати

пальцями лівої руки;• ту саму вправу виконати

одночасно пальцями обох рук.«Окуляри»• утворити два кружельцятка

з великого та вказівного пальців обох рук, з’єднати їх.

«Зайчик»• витягнути вгору вказівний та

середній пальці правої руки, а кінчики безіменного пальця та мізинця з’єд-нати з кінчиком великого пальця;

• ту саму вправу виконати пальцями лівої руки;

• ту саму вправу виконати одночасно пальцями обох рук.

«Дерева»• підняти обидві руки доло-

нями до себе, широко разставити пальці.

«Пташки летять»• пальцями обох рук, повер-

нутих до себе внутрішнім боком, здійснювати рухи вгору-вниз.

«Згинання-розгинання пальців»• по черзі згинати пальці

правої руки, починаючи з великого пальця;

• виконати ту саму вправу, тільки згинати пальці, починаючи з мізинця;

Для формування тонких рухів пальців рук можуть бути використані ігри з пальчиками у супроводі народних віршів.

«Дружба»Дружать у нашій групі дівчатка

та хлопчики (пальці рук з’єднуються в «замок»).

Ми подружимо з тобою мале сенькі пальчики (ритмічне доторкання однойменних пальців обох рук).

Раз, два, три, чотири, п’ять (почергове доторкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),

Будем знову рахувать.Раз, два, три, чотири, п’ять –Закінчили рахувать (руки дони-

зу, потріпати кистями).«Хатинка і ворота»На галявині хатинка («хатинка»),До хатинки шлях закритий

(«ворота»).Ми ворота відчиняєм (долоні

повертаються паралельно одна до одної),

У хатці радо всіх вітаєм («хатинка»).

Поряд з іграми такого плану можуть використовуватися різно-ма нітні вправи без мовного супроводу:

«Кільце»• кінчик великого пальця

правої руки по черзі торкається до кінчиків вказівного, середнього, безіменного пальця й мізинця;

• та сама вправа виконується пальцями лівої руки;

• ті самі рухи робити одночасно пальцями правої та лівої рук.

«Пальці здороваються»• з’єднати пальці обох рук

«хатинкою». Кінчики пальців по черзі стукають один по одному; здороваються великий з великим, потім вказівний із вказівним і т.д.

• виконати дві попередні вправи пальцями лівої руки;

• зігнути пальці правої руки в кулак, по черзі випрямляти їх, починаючи з великого пальця;

• виконати ту саму вправу, тільки згинати пальці, починаючи з мізинця;

• виконати дві попередні впра-ви пальцями лівої руки.

«Бочечка з водою»• зігнути пальці лівої руки в

кулак, залишивши зверху отвір.«Миска»• пальці обох рук трохи зіг-

нути і прикласти один до одного.«Дах»• з’єднати під кутом кінчики

пальців правої та лівої рук.«Магазин»• руки в тому самому поло-

женні, що й у попередній вправі, тільки вказівні пальці горизонтально перед дахом.

«Квітка»• руки у вертикальному поло-

женні, притиснути долоні обох рук одну до одної, потім трохи розсунути їх, округливши пальці.

«Коріння рослини»• притиснути руки боком одна

до одної, опустити пальці донизу;• одночасно повертати кисті

рук вгору долонями – тильним боком, супроводжуючи рухи віршо-ваним текстом: «Бабця млинчики пече – ой як смачно! Хочу ще!»;

• кисті рук одночасно стис-кати в кулак – розтискати, при кожному русі кулаки і долоні класти на стіл;

• покласти кисті рук на стіл: одна рука стиснута в кулак, друга разкрита. Одночасно поміняти поло-ження.

«Кулак-ребро-долоня»• на площині столу три поло-

ження руки послідовно змінюють одне одного. Виконується 8-10 разів правою рукою, потім лівою, далі обома руками.

Описані вище ігри та вправи забезпечують добре тренування пальців, сприяють виробленню ізо-льованих рухів, розвиткові точ ності рухів пальців.

Систематичні вправи для тренування ру хів пальців рук здій-снюють стимулю ючий вплив на розвиток мовлення. Це доведено рядом дослідників (М.І.Кольцова, Є.І.Ісеніна,

В.А.Антакова-Фоміна та ін.) Роботу з розвитку дріб ної моторики рук бажано проводити систематично, при діляючи їй по 5-10 хвилин щоденно. З цією метою можуть використовуватися різноманітні ігри та вправи.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

12

Нікому не хочеться мати дитину з фізичними або іншими вадами. Усі ми чекаємо, що наш малюк буде здоровим, красивим, розумним,

що він досягне успіхів у житті, стане нам опорою. Нічого дивного, що коли дитина з’являється на світ з порушенням, для батьків це стає глибоким потрясінням. Матері питають себе: «Що я зробила не так?» І знаходять ще гірші відповіді: «Я не можу народити нормальну дитину».

Водночас для дитини дуже важливо те, як батьки переборюють сувору дійсність. Батьки повинні швидко оволодіти своїми почуттями, інакше порушення малюка стануть ще помітнішими.

Переважно батьки намагаються впоратись із ситуацією самостійно, без професійної допомоги, а це небезпечно – можуть постраждати і стосунки з малюком, і спокій в родині. Дитині з порушеннями потрібно те, що й здоровій – щоб її любили. Визнати дитину означає встановити з нею стосунки, що будуть радісними і для малюка, і для всієї родини. Лише так дитина увійде у світ впевненою в собі, доброзичливою. Пам’ятайте: будь-якій дитині – хворій чи здоровій – потрібна щаслива сім’я. Якщо малюк щасливий і в нього є надійні стосунки в сім’ї, то й навчатися йому буде набагато легше.

Сором, соціальна ізоляціяДізнавшись про те, що у дитини виявили порушення,

батьки збентежені: що сказати родичам та знайомим? Відповідь одна – правду. Ви просите лікаря говорити вам правду, і самі повинні робити те саме. Вам немає чого соромитися. Інакше, розповідаючи, що у малюка «все чудово», ви самі почнете будувати стіну між вами та вашими друзями. З часом вам стане важче приймати в себе вдома гостей, адже вони самі побачать, що з вашою дитиною не все гаразд.

Звичайно, іноді прагнення інших людей допомогти буде для вас дещо незручним. Хтось захоче вселити у вас надію, мовляв, лікарі не праві. Ви повинні дозволити друзям бути люб’язними – вони так цього прагнуть! Якщо ви будете підтримувати зв’язки із суспільством, як і раніше, то уникнете соціальної ізольованості, легко перенесете криві погляди й образливі зауваження нерозумних та нетактовних людей. Нехай вони виглядають дивними, а не ви!

Приймайте допомогуБатьки часто жаліються, що їм ніхто не допомагає.

Одначе багато-хто допоміг би, якщо б ви дали їм таку можливість. Не будьте надто гордими – не соромтесь

ÏÎÐÀÄÈ

ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ БАТЬКИ

13

просити про допомогу, не відмовляйтесь від неї. Не позбавляйте себе задоволення вийти кудись увечері удвох з чоловіком. Попросіть знайомого посидіти з малюком. Якщо ви себе переобтяжуєте, це не допоможе дитині, а тільки позбавить родину радості. Родина не може бути щасливою, коли мати переобтяжена, знервована, вона не повинна приносити себе у жертву хворій дитині. Можливо, родини, що живуть поряд, допомагають одне одному дивитися за дитиною, і вам варто увійти в їхню компанію?

Перші взаєминиНайперші стосунки у своєму житті дитина встанов-

лює з членами родини. З цього й починається її соціальна адаптація. Як з емоційного, так і соціального погляду, дитина з вадами не відрізняється від будь-якої іншої дитини. Вона потребує любові, піклування, але не більше за інших. Дитині не потрібен жаль, надмірна опіка, довічне лікування. Звичайно, спочатку малюк потребує частого фізичного контакту з вами, ваших ніжних слів, ретельного догляду. Але це буде корисно лише тоді, коли атмосфера навколо дитини буде радісною, доброзичливою, адже малюки чудово відчувають настрій мами.

Одначе дуже скоро дити на почне формуватися як повноправ-на особистість. Вона вже не безпорадна й пасивна, і, якщо малюк має якісь порушення, батьки повинні дуже уважно стежити, що він слухає, на що дивиться. З цих пір починаються перші репетиції сімейних стосун-ків – дитина пізнає вас і світ. Не повторюйте: «вона ще маленька», «вона поки не розуміє». Ймовірно, що такі відмовки, викликані підсвідомим бажанням батьків заперечити фізичні недоліки дитини, можуть розвити у ній «інфантильність» – дитина вважатиме себе маленькою і цим пояснюватиме свою безпорадність.

Чим кращий розвиток дитини в тих сферах, в яких вона може розвиватися, тим більш очевидними стають її невдачі, викликані порушеннями, – і вона з подвійною силою починає їх переборювати. Якщо складається ситуація по-іншому, і батьки постійно маскують порушення дитини, вони позбавляють її права на самостійність. Щоб дитина розвивалась, ви повинні зміцнювати з нею свої стосунки, м’яко заохочувати будь-які спроби дитини щось споглядати, досліджувати навколишній світ. Отже, шлях до кінцевої мети розвитку дитини такий: спочатку завдяки вашому піклуванню у малюка виникає впевненість у собі, а потім, крок за кроком, він вчиться бути самостійним.

ІгриУсім відомо, на скільки важлива гра для розвитку

дитини, та навіть сьогодні батьки не завжди знають, як

треба грати з дитиною. Гра – це захоплююче дослідження навколишнього середовища, вона має приносити задоволення як малюку, так і батькам.

Спочатку найбільше радості дитині завдають ігри з простим фізичним контактом: дорослий обіймає її, лоскоче, цілує. Подобаються дітям і «зорові» ігри: дорослий то наближує своє обличчя до обличчя дитини, то віддаляє його, ховає голову, висовує язика. Корисні також «звукові» ігри: дорослий співає, свистить тощо. Потім необхідно переходити до більш структурованих ігор – наприклад, «Сорока-ворона», «Ладусі».

Цікавість до звуків надзвичано важлива, дитині потрібні шумні ігри. Постійно розмовляйте з малюком – пізніше він почне наслідувати вас. Навіть якщо через

ДЦП у малюка є порушення у мовленнєвому апараті, йому важливо чути мову: природня розмова для нього зрозуміліша, ніж окремі слова, що постійно повторюються.

У будь-якій грі варто дочекатися відповіді дитини, її реакції. Дуже просто не втриматися і зробити за дитину те, що ви чекаєте від неї, але важливіше дати їй можливість зробити це самій. Водночас надто швидкі або часті завдання можуть відбити у малюка бажання гратися.

Декілька практичних порадЩоб ваші зусилля виявилися

ефективними, пам’ятайте про такі правила:

• Дитина будь-якого віку має бути налаштована діяти – тобто уважно і радісно відповідати вам. Тому займатись навчанням

варто тоді, коли малюк найбільше зацікавлений у тій чи тій дії.

• Навчати дитину необхідно поетапно. Як тільки помічаєте, що вона засумувала або починає протестувати, негайно припиніть заняття.

• Не можна воювати з дитиною – все одно програєте.

• Дійте так: покажіть – чекайте – підбадьорте – чекайте – покажіть… Дайте час дитині зреагувати, а побачивши її намагання, похваліть, усміхніться.

• Учіться виконувати завдання поступово, починаючи з кінця. Тобто спочатку робіть усе разом, а вкінці дайте шанс дитині зробити самостійний крок. Добре вивчивши останній етап, переходьте до обробки передостаннього.

• Вам знадобиться і терпіння, і час. Якщо ви не приділите своїй дитині з вадами достатньо часу, вона просто не встигне зробити те, чого від неї чекають, а вам буде здаватися, що малюк нічого не зрозумів.

(За матеріалами книги: Ненси Р. Финни «Ребенок с церебральным параличем».)

ÏÎÐÀÄÈ

14

верховій їзді. І все це зменшує почуття тривоги, страху… Іпотерапія викликає у дитини мотивацію до активності, вона хоче відчути себе героєм на коні, отримати впевненість у власних силах. Не кажучи й про те, скільки позитивних емоцій викликає спілкування з конями. Адже для іпотерапії вико-ристовуються тварини, яких доб-ре виїздили, з плавною ходою, спокійним характером.

Як розповідають в Харківському центрі іпо терапії «Кентавр», під час лікувальної їзди тут не вико-ристовують жодних засобів, що асоціюються з інвалідністю. По завершенні курсу реабілітації дитина має вміти самостійно сідати на коня, тримати рівновагу не менше 15 хвилин, виконувати найпростіші вправи на спині у тварини, вміти керувати конем. Щоправда, є і протипоказання у застосуванні іпотерапії, до них належать гострі захворювання внутрішніх органів, злоякісні захворювання, деком-пенсація серцевої діяльності.

ÌÅÒÎÄÈÊÈ

Позитивний вплив на людину верхової їзди відомий здавна. Ще античний лікар Гіппократ ствер-джував, що поранені та хворі одужують швидше, якщо їздять на коні. У сучасній Європі іпотерапію почали активно практикувати в 70-х роках минулого століття. Поштовхом стала історія знаменитої Ліз Хартел, що займалася кінним спортом, поки не захворіла поліомієлітом. Жінка була прикута до інвалідного візка і навіть не сподівалася, що колись знову візьме участь у змаганнях. Періодично вона просто їздила верхи, спілкувалася з конями. Через декілька місяців спортсменка вже змогла вільно рухатися, чим дуже здивувала лікарів. Навіть більше:

Ліз Хартел поїхала на Олімпіаду, де завоювала срібну медаль.

Іпотерапія стала відомою у світі завдяки прес-секретареві екс-президента США Рональда Рейгана. Джеймс Бреді був поранений під час замаху на життя Р.Рейгана. Паралізований Дж.Бреді звернувся до іпотерапії, і результат знову всіх подивував – він почав ходити.

Після цього їзда верхи була визнана медиками. Центри іпотерапії засновувалися по всьому світу. Так, наприклад, в США сьогодні працює майже 1000 груп, у Великій Брита-нії – 700, у Польщі – 60, в Україні ж існує 4 центри, де практикують іпотерапію. Як стверджують лікарі, під час їзди верхи працюють всі основні групи м’язів, що так необхідно для хворих на ДЦП. Це відбувається на рефлекторному рівні, адже, сидячи на коні, людина інстинктивно намагається зберегти рівновагу і тим самим спонукає свою рухову систему до роботи. Крім того, температура тіла коня на 1-1,5 градусів вища за температуру людини, що робить з тварини справжнього фізіотерапевта. Лікарі виявили: прогулянки верхи покращують травлення, кровообіг, позитивно вливають на дихальну систему та обмін речовин. Установлена навіть дуже цікава закономірність: частота серцевих скорочень у вершника, що проскакав навіть невелику відстань, досягає 170 ударів – так само, як у бігуна, що пробіг 5 кілометрів. При цьому не було жодного випадку змін у серцевому м’язі.

Але найголовніше навіть не це. Коли дитина приходить на заняття, вона бачить перед собою не лікарню і людей у білих халатах, а манеж, доброзичливу тварину, інструктора… Реабілітація сприймається як процес навчання

ЗАМІСТЬ ЛІКАРЯ… КІНЬ,або в чому секрет іпотерапії

Мабуть, хворіючи, кожен мріє, щоб лікування було приємним. Іпотерапія – саме той випадок, коли бажане здійснюється. Як ви вважаєте, чи здогадається

ваша дитина, сидячи верхи на коні, що займається лікувальною фізкультурою? Хоча насправді так і є.

ДОВІДКАДе в Україні практикують іпотерапію

КИЇВЦентр іпотерапії Олени Петрусевич Адреса: пр. Глушкова, 1. Національний виставковий центр, павільйон 14Телефон: 8 (044) 251-91-75Вартість курсу: договірна

ХАРКІВІпотерапевтический центр “Кентавр” Адреса: Харківська область с. БабаїТелефон: 8 (067) 445-02-18НаталяВартість курсу: договірна

АР КРИМЄвпаторійський дитячий клі-нічний санаторій Міністерства оборони УкраїниАдреса: м. Євпаторія, вул.Дувановська, 21Телефон: 8 (06569) 3-05-648 3(06569) 3-11-50Вартість проживання і лікування: від 35Є на добу на людину

1515

Коли дізнаєшся, що твоя дитина чи онука невиліковно хвора, мабуть, у голові пролітає лише дві думки: питання «за що?» та висновок «ти найнещасніша у світі». Зіткнувшись із бідою, найпростіше – відступити та здатися. Але є інший варіант: поставити собі за мету підняти малюка на ноги, кожен день жити надією і бачити, як, завдяки тобі, здоров’я дитини покращується.

Молода мама Єви та її бабуся Валентина Олексіївна не відразу збагнули, що з дівчинкою не все гаразд. Вагітність протікала нормально, пологи почалися вчас-но. Єдине, що лікарі не захотіли їх приймати вночі, тому дали майбутній мамі препарат, який призупиняє пологову діяльність.

Єва народилася зі стандартною вагою та зростом. Але медики забрали її в реанімацію, оскільки, за їх словами, дівчинка мала проблеми з легенями. Уже вдома через певний час з’ясувалося, що Єва пережила пологову травму, а зволікання лікарів ледь не вбило її у череві матері. Медики не зізнались у своїй помилці – зробили вигляд, що ні при чому. Валентина Олексіївна також не намагалася шукати правди. «Я розуміла, що безсила проти лікарської колегіальності. Набагато важливіше було для мене – врятувати дівчинку, в якої виявилась складна форма дитячого церебрального паралічу».

Бабуся повела дитину до невропатолога. Стан у Єви виявився жахливий: голову вона не тримала, руки та ноги були викручені, з рота текла слина... Лікарка з жалем подивилася на Валентину Олексіївну і сказала: «не мучтесь, відмовтесь від дівчинки – це безнадійно. Якщо пощастить, її всиновлять іноземці, але це буде вже не ваша справа».

Можливо, після таких слів лікаря хтось би зітхнув із полегшенням, мовляв, навіть медики опускають руки, – але не бабуся Валентина Олексіївна. «Як можна відмовитись від своєї кровинки? – сказала вона лікареві. – Мені потрібна

повноцінна дитина! Єва буде ходити і розмовляти. Я це вам обіцяю».

Бабуся покинула роботу й забрала Єву від батьків – молода мама дівчинки не вірила (і не вірить досі) у те, що здоров’я доньки можна поправити. Подивившись на роботу лікарів та прочитавши багато літератури, Валентина Олексіївна почала працювати з дівчинкою. На той момент Єві був уже рік, суглоби дитини закостеніли і, здавалось, що допомогти їй тепер нереально.

Бабуся почала з масажів. Єва кричала від болю, але Валентину Олексіївну це не зупиняло: вона знала, що діє правильно. Згодом бабуся почала виконувати з онукою вправи для покращення її м’язового тонусу, робити ін’єкції, розвивати дівчинку розумово. «Кожного дня не менш 2-2,5 годин ми працюємо, – каже Валентина Олексіївна. Якщо раніше Єва не могла виконати потрібні вправи, то сьогодні – з легкістю. Вона вже стоїть, ходить з ходунками, починає розмовляти. Звичайно, у свої 5 років вона значно відстає від здорових однолітків, але очевидно, що онука активна дівчинка, розумна, не сором’язлива».

Зараз Єва ходить до спеціальної групи в дитячому садочку – точніше, Валентина Олексіївна щоденно (двічі на день) носить її. 20 кілограмів – занадто для жінки, нещодавно вона потягла спину. Але це не зупиняє Валентину Олексіївну. Найголовніше, що вона бачить результат своїх щоденних зусиль. Єва ще не розмовляє, але водночас вона не тягне слова, які вимовляє. А це означає, впевнена її бабуся, що дівчинка згодом почне говорити і засвоювати більше інформації про навколишній світ. «Ось почне ходити, ми зможемо більше відвідувати спеціалістів (логопедів, масажистів тощо), і у 7-8 років Єва зможе піти у звичайну загальноосвітню школу», – впевнена Валентина Олексіївна.

Звичайно, не все так гладко. Іноді на Валентину Олексіївну находять моменти відчаю. Особливо

тоді, коли вона розуміє, що грошей у неї не вистачає на повноцінну реабілітацію – на онуку бабуся отримує 250 гривень допомоги. Нещодавно Валентина Олексіївна випадково дізналась, що закон передбачає суттєві пільги при сплаті комунальних послуг для сімей, в яких проживають діти-інваліди, а ще про те, що технічне знаряддя для онуки можна безкоштовно замовити.

Масла у вогонь підливають й оточуючі. «На жаль, наше суспільство ще не навчилось адекватно сприймати дітей з особливими потребами, – констатує Валентина Олексіївна, – Зупиняються на вулиці, приглядаються, показують пальцями. Якось мене зупинила жінка й каже: у вас дитина Даун. Я їй пояснюю, що це не так, що Єва розумна дівчинка, що вона робить великі успіхи... А жінка тільки рукою махнула, мовляв, що ви таке розповідаєте, знаю я все – сама з такими в інтернаті намучилась»...

Валентина Олексіївна намага-ється на такі дрібниці не зважати. Найголовніше, що завдяки її настирливості, терпінню та надії стан здоров’я Єви навіть дивує лікарів. «Так, Господь дав нам велике випробування, але вже зараз я на 100 відсотків впевнена, що ми все подолаємо. Для своєї дитини чи онуки можна зробити все, і навіть більше», – впевнена Валентина Олексіївна.

ÆÈÒÒ ÂI IÑÒÎÐIIÝ

:

СИЛА НАДІЇЛікарі сказали, що маленька Єва безнадійна, але її бабусі вдалося поставити дівчинку на ноги.

16

ідея ходити до школи багатьом здалася непривабливою. А шкода, адже навчання у спеціальному класі майже не відрізняється від навчання звичайних школярів. Як і їх однолітки, «особливі» діти читають, пишуть, малюють, роблять аплікації, вивчають комп’ютерну грамоту. Звичайно, комусь робити це важче, комусь простіше (залежно від вад), але головне – спробувати. Учителі, знаючи про особливості учнів, більше вправ присвячують розвиткові моторики. Замість звичайної фізкультури в школі №168 – ЛФК. Щоб дітям не було важко сидіти 30 хвилин на уроці, вчителі влаштовують фізкультхвилинки, а також дозволяють малюкам полежати на пухнастому килимі. Перебуваючи у колективі, діти намагаються не пасти задніх – кожне завдання треба обов’язково виконати на „відмінно”. Але найголовніше навіть не це: діти спілкуються з однолітками (причому й здоровими з паралельних класів), звикають до навколишнього середовища, отримують належний для свого віку обсяг знань.

Експериментальний перший клас з’явився у школі №168 невипадково. Батьки інвалідів, що живуть в Оболонському районі, постійно звертались у районне управління освіти з проханням знайти місце, де б могли вчитися їхні діти, оскільки в Києві налічується всього три навчальні заклади для дітей з особливими потребами. Щоденно возити їх в інший кінець міста можуть далеко не всі, до того ж, ці школи закритого типу, а отже, про спілкування «особливої» дитини зі здоровими однолітками говорити не доводиться.

Оболонська райрада підтримала ініціативу батьків. На ремонт приміщень для дітлахів вона виділила понад 150 тисяч гривень. У двох кімнатах встановили пластикові вікна, що не пропускають холод, а також великі радіатори. На стінах та на підлозі наклеїли смуги, що захищатимуть покриття від подряпин, які

ÎÑÂIÒÀ

Вітчизняні психологи із жалем констатують: сучасне суспільство ще не навчилось адекватно сприймати людей з особливими

потребами. Мабуть, ви самі неодноразово помічали, що на вашого малюка нерідко дивляться скоса, причому це стосується як дорослих, так і дітей. Аби зайвий раз не відчувати на собі таких поглядів, ви намагаєтесь якомога менше виходити зі своїм чадом із дому, ховаєте його від знайомих та родичів. Малюк дорослішає в ізоляції, не знаючи, що таке спілкування з однолітками. Йому потрібно вчитися, але повноцінна освіта не можлива в чотирьох стінах.

Здається, останнім часом ця проблема починає вирішуватись. Доказ – спеціальний клас для дітей-інвалідів, який нещодавно відкрився в київській загальноосвітній школі № 168.

У першому класі тут навчається всього 6 дітей. Незважаючи на те, що в Оболонському районі столиці, де розташована школа, проживає аж 198 дітей-інвалідів,

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАСЗвичайна київська школа розпочала навчання інвалідів

17

ДО РЕЧІДослідження, що було

проведене російськими соціологами, виявило цікаві тенденції. Учені намагалися з’ясувати, як ставляться до дітей-інвалідів здорові діти,

їхні батьки та вчителі. Виявилось, що най-більш близькі контакти встановлюються між здоровими дітьми та тими, хто має порушення опорно-рухового апарату (12,4%), а також – з дітьми, що мають порушення у розумовому розвитку (12,9%). Рідше опитані соціологами діти спілкуються з тими, у кого проблеми з мовленням, слухом чи зором (9,1%). 85% респондентів заявили про те, що необхідно робити зусилля, щоб люди з особливими потребами стали рівноправними членами суспільства.

Що стосується батьків, то 70% опитаних мам і татів підтримують те, щоб звичайні діти і ті, що мають порушення опорно-рухового апарату, навчались разом. Щоправда, з ними погоджується лише 40% вчителів. Це свідчить про те, що багатьом педагогам потрібна

додаткова підготовка для роботи в «змішаних» класах. Батьки та вчителі очікують, що сумісне навчання зробить дітей більш толерантними та щирими.

(Дослідження проведене доктором соціологічних наук Оленою Ярською-Смірновою та доцентом Інаргіною Лошаковою)

може залишити інвалідний візок. У школі встановлені пандуси, відсутні пороги, щоб дитина на візку могла безперешкодно рухатися. З цією ж метою ширину дверей зробили більшою, ніж 90 сантиметрів.

До початку нового навчального року у школі планують відремонтувати і відкрити ціле крило для учнів-інвалідів зі зручним під’їздом для візочників, пандусами

та безбар’єрними приміщеннями. Там із 2-го до 12-го класу зможуть навчатися діти, які мають проблеми з руховим апаратом, ходять на милицях чи пересуваються на візках. Діти отримуватимуть чотириразове санаторне харчування, лікуватимуться у фізіотерапевтичному кабінеті та спатимуть після обіду, адже для п’яти-шестирічних малюків це дуже важливо.

Західний досвідУ багатьох країнах світу, починаючи з 70-х років

минулого століття, ведеться розробка та запровадження законів, що сприяють розширенню освітніх можливос-тей дітей-інвалідів. У США та Європі набули поширення такі підходи: мейнстримінг (він передбачає, що «особливі» діти не вчаться разом зі своїми здоровими однолітками, а спілкуються з ними лише на святах та гуртках) та інклюзія (інваліди відвідують звичайну школу, але не обов’язково вчаться разом зі здоровими

дітьми в одному класі). Завдання останнього підходу – надати всім учням можливість повноціннішого соціального життя.

Ті вчителі, що вже мають досвід роботи з інклюзив ною освітою, розробили такі способи включення:

• сприймати учнів з інва-лідністю «як будь-яких інших в класі»;

• включати їх в однакові види діяльності, але ставити інші завдання;

• залучати учнів до колек-тивних форм навчання та групового вирішення задач.

ÎÑÂIÒÀ

ДОВІДКАПраво дитини-інваліда на освіту (із

українського законодавства)Держава гарантує дітям-інвалідам

дошкільну освіту та отримання освіти на тому рівні, що відповідає її можливостям. Дошкільне виховання та освіта дітей-інвалідів здій снюється в загальних або спеціальних навчальних закладах. При навчанні, а також професійній підготовці інваліда, поряд із загальними формами освіти, допускаються й альтернативні. Закон гарантує інвалідам право на безоплатне отримання професійної освіти і пов’язане з цим обслуговування відповідно до індивідуальної програми реабілітації. Якщо ж дитина за своїм станом здоров’я не може відвідувати навчальний заклад, для неї розробляється індивідуальний план освоєння професії. Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мис-тецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах. Під час навчання у ВНЗ пенсія та стипендія виплачуються інваліду в повному обсязі.

18

ÄÈÒß×À ÑÒÎÐIÍÊÀ

ЗАГАДКИ

Промінчик сонячний вловилаУ вушко голочки з сосни,Прегарні Проліскові зшилаСорочку, шапочку, штани.Щорік вона працює вправно,Про неї кажуть, що красна...Так хто ж бо ця майстриня славна?Вгадати легко, це ...

Він удень кудись щезає,Зате поночі гуляєУ нас із вами на очах,Ним пітьми не знаний жах.І як вправний чарівник,Повсякчас міняє лик:Раз серпочка вдасть тонкого,Згодом човника хисткого,А то стане, мов кругляк –Ніби з тризубом п‛ятак!

Встала й весна, чорну землюСонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила;Й на полі жайворонок,Соловейко в гаїЗемлю, убрану весною,Вранці зустрічають(Уривок з поеми «Гайдамаки»)

CВІТАЄ

Світає,Край неба палає,Соловейко в темнім гаїСонце зустрічає.Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Між ярами над ставамиВерби зеленіють.Сади рясні похилились,Тополі по воліСтоять собі як сторожа,Розмовляють з полем.І все то те, вся Вкраїна,Повита красою,Зеленіє, вмиваєтьсяДрібною росою.

ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА

Тече вода з-під явораЯром на долину.Пишається над водоюЧервона калина.Пишається калинонька,Явір молодіє,А кругом їх верболозиЙ лози зеленіють.

Тече вода із-за гаюТа попід горою.Хлюпощуться качаточкаПоміж осокою.А качечка випливаєЗ качуром за ними,Ловить ряску, розмовляєЗ дітками своїми.Тече вода край города.Вода ставом стала.Прийшло дівча воду брати,Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й матиВ садок погуляти, Порадитись, кого б то їмСвоїм зятем звати?

ТАРАС ШЕВЧЕНКОз книжок видавництва дитячої літератури “Веселка”, Київ, 1968, 1977 р.р.

(Весна)

(Місяць)

19

Ми знаємо, що серед наших читачів є дуже багато талановитих

хлопчиків та дівчаток, чию творчість просто зобов’язаний побачити світ. Саме для цього Програма “Радість дитинства – вільні рухи” оголошує конкурс на тему: “Моя мрія”. Будь ласка, надсилайте нам свої малюнки (фарбами, олівцями, фломастерами), саморобки та літературні спроби (прозові чи поетичні) до 1 травня 2007 року (дата визначається за штемпелем) на адресу:

Програма“Радість дитинства – вільні рухи”

а/с 159 м. Київ, 04070.

Не забудьте вказати прізвище дитини, ім’я, вік, зворотну адресу та номер телефону. На всіх учасників конкурсу чекають заохочувальні призи, а переможців – дуже приємні та цікаві подарунки. Найкращі роботи ми обов’язково будемо публікувати в журналі. Отже, чекаємо на вашу мрію!

ÄÈÒß×À ÑÒÎÐIÍÊÀ

У червневому номері журналу«Радість дитинства - вільні рухи» читайте:СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК«Санаторії, в яких може пройти реабілітацію ваша дитина»:Який краще обрати?Як туди потрапити?Скільки це коштує?На що насамперед звернути увагу?Також на вас чекають підсумки конкурсу «Моя мрія».

АНОНС

УВАГА! КОНКУРС!

та цікаві подарунки. Найкращі роботипублікувати в журналі. Отже, чекаємо на вашу мрію!