ЧАСТИНА 3 Беручи участь у політиці: участь через комунікацію · Громадяни, які беруть участь у демократії,

ЧАСТИНА 3

Беручи участь у політиці:участь через комунікацію

Розділ 8: СвободаГромадські обговорення.

Чому свобода (слова) не може працювати без суворих правил?

Розділ 9: Засоби масової інформації.Участь у демократії через ЗМІ.

Виробники та користувачі ЗМІ як цензори та ті, хто визначає порядок денний

Громадські обговорення.Чому свобода (слова) не може працювати без суворих правил?

8.1. Які питання нас цікавлять?Учні беруть участь у плануванні дебатів

8.2. Підготовка до дебатівКлючові заяви та стратегії ведення дебатів

8.3. Ми обговорюємо – ми вирішуємо – ми звітуємоПублічні обговорення та прийняття рішень

8.4. Одне обговорення – різні поглядиУчні діляться враженнями про дебати

РОЗДІЛ 8СВОБОДА

Для старших класів середньої школи

197

Вступ для вчителівЧому свобода (слова) не працює без суворих правил?Для деяких читачів це питання може здатися дивним. Зрештою, свобода означає, що ми можемоговорити і робити те, що хочемо. Демократія – це система відкритих, вільних суспільств. Суворіправила нагадують нам про щось зовсім інше, наприклад, авторитаризм. Отож, який же сенс уцьому питанні? Одне слово, свобода і рівність – це близнюки. Ми всі користуємося правами сво=боди, але нам потрібні рівні шанси для їх реалізації – саме для цього існують правила. У цьомурозділі учні будуть відчувати важливість цього принципу для участі в демократії.

Чому цей розділ зосереджено на дебатуванніГромадяни, які беруть участь у демократії, беруть участь у дискусіях і дебатах, і при цьому вониздійснюють свої права людини на свободу переконань і їх вільне вираження. Публічне виражен=ня своїх поглядів – це навичка, якій можна навчитися, тому учні мають оволодіти нею у школі. Зцієї причини учні будуть навчатися проводити дебати, і цей розділ пов’язаний із ключовим понят=тям свободи. Особлива увага тут приділяється свободі слова і вираження думок.

Що роблять учні під час дебатів на уроціУ дебатах беруть участь одинадцять школярів. Є дві дискусійні команди по п’ять учнів у кожній іведучий. Інші учні слухають дебати, але вони теж грають активну роль. Три команди учнів працю=ють спільно над написанням новини про дебати і доповідають класу на останньому уроці цьогорозділу. Інші учні є слухачами, а також їхня роль полягає в оцінці аргументів, вони повиннівирішити, яка партія, зрештою, переконала їх, і проголосувати на підтримку когось із них. Як і вполітиці, одна партія залучиться підтримкою більшості.

Чого учні навчаться в цьому розділі?Дебати проводяться за суворими правилами, які гарантують, що кожен учень отримує справедли=ву, рівну частину часу для своїх виступів. Так, головуючий буде переривати учнів, які хочуть гово=рити більше, ніж їм дозволено. Але це правило необхідно, оскільки воно захищає право кожногомовця на свободу слова, хоча і в межах суворого ліміту. Ось чому свобода не працює без строгихправил (див. підзаголовки до цього розділу). Без цього принципу жодна демократична система небуде працювати, а права людини не матимуть великого значення в житті людей.

Яке завдання вчителя в цьому розділіУ цьому розділі багато часу приділяється самостійній роботі учнів, щоб дати їм можливість здобу=ти навички обговорення і спостереження, а також навчити їх брати на себе відповідальність за те,що вони роблять. Уроки 2–4 починаються із виступів учнів. Коли учні працюють самостійно, учи=тель діє як тренер: він/вона стежить за учнями, щоб з’ясувати, що вони вже можуть робити най=кращим чином, а які з їх компетентностей все ще вимагають більшої уваги і тренування. Він/во=на підтримує їх, якщо вони просять про допомогу, але не підказує учням вирішення проблем.

РОЗДІЛ 8СВОБОДА

Громадські обговорення.Чому свобода (слова)

не може працювати без суворих правил?

Беремо участь у демократії

Підвищення кваліфікації: посилання на інші розділи в цьомупосібникуЯкі дані містяться в таблиціНазва цього посібника «Беремо участь у демократії» фокусується на компетентності активного гро=мадянина в умовах демократії. Ця матриця показує потенціал синергії між розділами в цьомупосібнику. Матриця показує, які компетентності розвиваються в розділі 8 (заштрихований рядок утаблиці). Сильно обрамлена колонка показує компетентності прийняття рішень і вживання заходів уполітичному процесі; вони обрамленні жирним шрифтом, щоб підкреслити їх тісні зв’язки з участю вдемократії. Рядки нижче вказують на зв’язки з іншими розділами в цьому посібнику: які компетент=ності розвиваються в цих розділах, та як вони допомагають учням опановувати матеріал розділу 8?

Як можна застосовувати цю матрицюУчителі можуть використовувати цю матрицю як інструмент для планування своїх уроків ОДГ/ОПЛпо=різному.

– Матриця допомагає вчителям, які мають лише кілька уроків для ОДГ/ОПЛ: вчитель може виб=рати тільки цей розділ і пропустити інші, оскільки він/вона знає, що деякі ключові компетент=ності також будуть певною мірою розвиватися при вивченні цього розділу, наприклад, вмінняаналізувати, уважно працювати із засобами масової інформації та брати відповідальність.

– Ця матриця допомагає вчителям зрозуміти синергетичний вплив кількох розділів одночасно упроцесі здобуття учнями важливих компетентностей, що передбачає повторення матеріалу врізних контекстах, які в різний спосіб пов’язані між собою. У цьому випадку учителі можутьпоєднувати декілька розділів.

198

Розділи

Виміри розвитку компетентностей

Ставлення і цінностіПолітичний

аналіз і судження Методи та навички

Участь у демократії.Прийняття

політичних рішеньта вчинення дій

8. Свобода Визначення ключо=вих положень.Зв’язування і ран=жування аргумен=тів; вміння зробитивибір.Аналіз селективногоконструювання ре=альності засобамимасової інформації.

Дебати: створеннякоротких і чіткихзаяв.Гра в команді.Написання новин.

Приймання рішення більшістюголосів.

Етика взаємного ви=знання.

2. Відповідальність

7. Рівність Аналіз і рішенняпроблеми більшос=ті/меншості.

5. Правила та закон Нейтралізація по=тенціалу постійно=го конфлікту інте=ресів шляхом роз=роблення системизаконів і правил.

Для того, щоб демократичні принципипрацювали, відповідальність є ще більшважливою, ніж правила (розділи 2 і 7).

Беручи участь у політиці: участь через комунікацію

199

6. Уряд і політика Вивчення дебатівщодо визначенняпорядку денного таприйняття політич=них рішень.

Визначення, де гро=мадяни можуть втру=чатися в політичніпроцеси прийняттярішень.

9. ЗМІ Аналіз селективногоконструювання ре=альності засобамимасової інформації.

Написання новин. Усвідомлене вико=ристання інформа=ції, що передаєтьсяЗМІ.


200

Розділ 8: Свобода. Громадські обговоренняЧому свобода (слова) не може працювати без суворих правил?

Тема урокуМета

навчання/розвитоккомпетентності

Завдання для учнів

Матеріали та ресурси Метод

Урок 1: Які питання нас цікавлять?(за 3 тижні до того)

Вміння брати на се=бе відповідальність.Критерії відбору пи=тань для обговорен=ня в класі: політичназначимість, інтересиучнів, посилання нарозуміння і досвідучнів.

Учні у ході мозко=вого штурму гене=рують ідеї і збира=ють інформаціющодо питань дляобговорення.

Роздатковий матеріалдля учнів 8.1.Інформація із засобівмасової інформації.Записи із особистогодосвіду і висновки.Фліпчарт.

Командна робота (по дві групи).

Урок 2: Підготовка до дебатів

Участь: учні роблятьвибір шляхом голо=сування.Методи і навички:робота в команді.

Учні продумуютьролі, у яких вонивиступатимуть надебатах.

Роздатковий матеріалдля учнів 8.2–8.5, 9.1.Інформація зі ЗМІ.Аналітичні видання,молодіжні журнали.

Групова робота,спільне навчання.

Урок 3: Ми обговорюємо –ми вирішуємо –ми звітуємо

Майстерність публіч=них виступів; уміннясперечатися з опо=нентом; співробіт=ництво в команді.Спостереження таоцінка процесу обмі=ну аргументами.

Учні беруть участьу дебатах або див=ляться і слухаютьїх. Наступні завдан=ня для груп, щобпідготуватися доуроку рефлексії.

Роздатковий матеріалдля учнів 8.2–8.5, 9.1.

Дебати.Групова робота(голосування).Дебрифінг.

Урок 4: Одне обговорення –різні погляди

Аналіз і оцінка загального досвіду.Медіа формують наше сприйняттяреальності.Правила забезпечу=ють рівні можливостідля здійснення своїхправ на свободу.

Учні порівнюютьновини під час ди=скусії.Учні діляться вра=женнями про своюучасть у дебатах.

Новини, написані уч=нями.

Матеріали для вчи=телів 9.1.

Презентації,дискусія.

Зверніть увагу: цей урок проводиться за три тижні до інших

Інформація для вчителя: чому цей урок проводиться за три тижніЦей урок проводиться за три тижні до інших, щоб дозволити учням підготувати матеріали длядругого уроку і взяти участь у плануванні дискусії на уроці 3. На такому уроці учні отримуютьінформацію про те, що їм потрібно зробити заздалегідь для виконання завдання.Участь у плануванні уроків відповідає участі в житті суспільства. У всіх випадках активний грома=дянин – це поінформований громадянин. З цієї точки зору, попереднє організаційне заняття вцьому розділі демонструє загальний принцип участі в демократії.Проведення попереднього організаційного заняття вимагає певного проміжку часу (приблизнотрьох тижнів) між першим і другим уроками. (Тому учитель повинен вирішувати, як проводитиуроки упродовж цього інтервалу). Попереднє організаційне заняття складається з двох етапів:Етап 1 (два тижні): учні працюють у командах. Наприкінці етапу 1 кожна команда вносить про=позицію щодо питань, які вони вважають цікавими і такими, що повинні бути розглянуті під часдебатів. Вони презентують підготовлені матеріали класу (на одній сторінці).


201

Урок 1Які питання нас цікавлять?

Учні беруть участь у плануванні дебатів

Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання. Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.

Розвиток компетентності Вміння брати на себе відповідальність; вибір об’єктів та матеріа=лів, застосовуючи набір критеріїв.

Мета навчання Критерії відбору питань для обговорення в класі: політична зна=чимість, інтереси учнів, посилання на розуміння і досвід учнів.

Завдання для учнів Учні у ході мозкового штурму генерують ідеї і збирають інфор=мацію щодо питань для обговорення.

Матеріали та ресурси Інформація із засобів масової інформації.Записи з особистого досвіду і висновки. Фліпчарт на дошці із за=писаними на ньому пропозиціями учнів зі списком (імена учнівта клітинки для галочок).

Роздатковий матеріал для учнів 8.1.

Метод Командна робота (по дві групи).

Бюджет часу 1. Включення учнів у роботу – 15 хв.

2. Вступ до завдання – 10 хв.

3. Робота в командах – 15 хв.

4. Інтервал між уроками 1 та 2–3 тижні.


202

Обраний термін позначає дату, коли закінчується етап 1 і починається етап 2.

Етап 2 (один тиждень): час на читання. Наприкінці етапу 2 кожен учень повинен знати всі запро=поновані питання і прочитати всі матеріали. Кожен учень має вибрати питання для обговорення.

Графік проведення попереднього організаційного заняття

Уроки Урок 1 Урок 2

Діяльність учнівЕтап 1Учні розробляють пропозиції питаньдля розгляду під час дебатів.

Етап 2Учні читають пропо=зиції.

Клас обирає пи=тання для голо=сування

Час Тиждень 1 Тиждень 2 Тиждень 1

Остаточний термін

Хід уроку

Підготовка перед урокомЕтап 1, лінія дебатів: при необхідності, вчитель звільняє у класній кімнаті простір для проведення дебатів.

Етап 2.3, інструкції до завдання: учитель кріпить два аркуші фліпчарту до стіни в класі.

1. Залучення учнів до роботиПриготування: вчитель позначає лінію на підлозі за допомогою мотузки довжиною близько п’ятиметрів. Учням буде потрібно досить місця, щоб мати змогу стояти по обидва боки від цієї лінії об=личчям один до одного. Якщо клас є занадто маленьким або занадто багатолюдним, цю вправуможна зробити в коридорі.

Учитель просить учнів встати і утворити коло навколо лінії. Тоді вчитель оголошує: «Кожна дити=на повинна провести ще один рік у школі».

Учитель просить учнів стати ліворуч від лінії, якщо вони підтримують це твердження, і праворуч –якщо вони з ним не згодні. Вони проводять кількахвилинне обговорення причини та ідей.

Потім вчитель просить групи обмінятися аргументами. Є кілька правил, яких необхідно дотримуватися:1. Обидві сторони по черзі називають свої аргументи.2. Спікерів заборонено переривати.3. У спікерів є 30 секунд, щоб зробити свою заяву.

Потім учні беруть участь в обміні аргументами, який нагадує дебати. Через п’ять хвилин або раніше,якщо одна сторона вичерпала ідеї, учитель зупиняє дискусію і просить учнів повернутися на своїмісця: вони мають так розташуватися у відкритому просторі, щоб добре бачити один одного.

2. Вступ до завдання2.1. Чому дебати важливі для участі в демократії

Учитель звертається до попередньої діяльності – це були дебати. Протягом короткого часу учніобмінялися багатьма ідеями і аргументами. Учні можуть прокоментувати свій досвід.

Учитель пояснює, що учні повинні розвивати свої навички ведення дебатів, оскільки багато дебатів удемократичних умовах проводять саме так. Громадяни користуються правами людини на свободу пе=реконань і їх вільне вираження, але вони потребують навичок обговорення для їх реалізації.

Учитель повинен переконатися, що учні розуміють і приймають це визначення їх навчальногозавдання.

2.2. Уточнення: що означає хороше питання для дебатів?

Учитель повертається до теми заняття – як показали учні, це було хороше питання для обгово=рення. Що є хорошим питанням для дебатів?

Учитель слухає ідеї і пропозиції учнів, узагальнює їх ключові слова на дошці або плакаті. Можнаочікувати, що вони будуть в значній мірі відповідати п’яти критеріям (3а–3е), викладеним у

Роздатковому матеріалі для учнів 8.1.

Учитель пояснює, що майбутні обговорення будуть цікавішими і учні будуть більш успішними, якщовони проведуть дебати щодо обраного ними самими питання. Так, вони мають можливість вибратипроблему на наступному уроці, що відбудеться через три тижні. До тих пір вони повинні розробитипропозиції з цього питання для дебатів. Клас має зробити свій вибір на другому уроці.


203


Учитель роздає Роздатковий матеріал для учнів 8.1 і звертає увагу учнів на запропоновані нимикритерії, і просить їх порівняти їх з критеріями 3a–3e у Роздатковому матеріалі. Якщо учні івчителі погоджуються змінити список критеріїв, вони мають це зробити.

2.3. Інструкції до завдання: збір ідей на фліпчарті

Учитель йде до фліпчартів на стіні і просить учнів прочитати Роздатковий матеріал для учнів 8.1у той час як він/вона малює таблицю:

Після того, як учні прочитали роздатковий матеріал, вчитель привертає їх увагу до фліпчарту. Пи=тання, яке учні обговорювали на початку уроку, було політичним питанням – як повинна бути ор=ганізована освіта в нашій країні. Але інші питання теж цікаві:

– політичні питання;

– соціальні питання;

– проблеми в школі або повсякденному житті;

– інші питання – для всіх інших ідей.

Учні можуть спиратися на свій досвід, або на свої знання поточного політичного порядку денно=го, або ж вони можуть шукати інформацію у відкритих джерелах.

На цьому етапі учням слід навести кілька прикладів. Учитель пропонує школярам виступити зі своїмиідеями. Якщо це виявиться занадто важким завданням, учитель може допомогти їм прикладами:

– проблеми в школі або повсякденному житті: «Автомобілі завдають більше шкоди, ніж приносятькористі»;

– соціальні або культурні питання: «Телебачення відіграє позитивну роль у суспільстві». (Або:Інтернет, мобільні телефони і т. д.);

– політичні питання: «До жінок слід ставитися так само, як і до чоловіків».

2.4. Інструкції завдань: дотримання термінів

Нарешті вчитель пояснює, чому для цього завдання встановлюється крайній термін. Щоб датикожному можливість ознайомитися з матеріалами передбачено крайній термін – п’ять шкільнихднів до першого уроку. Учні мають розуміти, що перш ніж вони виберуть питання, необхідно про=читати матеріали. В іншому випадку демократичне голосування не може мати місце, оскільки во=но повинно бути організовано ефективно в межах відведеного часу під час уроку. Під час урокувже не буде часу, щоб читати матеріали.

Учитель розповідає учням, де зберігати свої нотатки і матеріали.

Врешті=решт він/вона вказує на те, що обрати питання, яке вони хочуть обговорити, важливо для учнів.

3. Робота в командах (по дві групи)Учні утворюють команди і працюють самостійно, згідно з інструкціями, наведеними у роздатко=вому матеріалі й озвученими під час уроку. Вони самі визначають домашні завдання.

204

Що є хорошим питанням для дебатів?

Щоденне або шкільнежиття

Соціальні або культурніпитання

Політичні питання Інші питання


205

1. Учні обирають питанняУчитель є головою протягом цього першого етапу уроку. По=перше, він/вона дякує учням за такувелику кількість цікавих ідей. Потім вчитель пояснює процедуру.

Учні повинні прочитати ідеї і матеріали, підготовлені їх однокласниками, і скласти свою думку,яке питання вони хотіли б обрати для дебатів. Процедура голосування може бути проведена дво=ма учнями. Один питає кожного учня про його вибір. Другий робить позначки біля теми у спис=ку на дошці, які були названі кілька разів. Потім теми ранжуються, і більшістю голосів клас ро=бить вибір між першими трьома у верхній частині рейтингового списку. Обрана тема потім стаєпитанням для обговорення.

Урок 2Підготовка до дебатів

Ключові заяви та стратегії ведення дебатів


Розвиток компетентності Участь: учні роблять вибір шляхом голосування.Методи і навички: робота в команді.

Мета навчання

Завдання для учнів Учні продумують ролі, у яких вони виступають на дебатах.

Матеріали та ресурси Роздатковий матеріал для учнів 8.2 – 8.5, 9.1.Інформація зі ЗМІ.Аналітичні видання, молодіжні журнали.

Метод Групова робота, спільне навчання.

Бюджет часу 1. Учні обирають питання – 10 хв.

2. Учні утворюють групи для дебатів – 10 хв.

3. Групова робота – 20 хв.

Важлива інформаціяБлок складається з двох учнівських заходів: 1. Учні обирають своє дискусійне питання 2. Учні утворю=ють групи і готуються до дискусії у кожній з двох дискусійних команд («ствердна», «заперечна»).Основна частина уроку повинна бути витрачена на підготовку дискусії. Тому важливо провестиголосування ефективно.Для груп репортерів новин це захоплюючий досвід, щоб побачити свою історію опублікованоюу реальній газеті.


2. Формування груп для дебатівУчитель оголошує, що тепер учні мають підготуватися до дебатів. Дебати проводяться за певнимиправилами, і учні повинні сформувати групи і команди, які виконують різні ролі.

Учням роздають Роздатковий матеріал 8.2, які вони повинні прочитати в тиші. Вони ставлятьпитання, які вимагають подальшого пояснення, і (бажано) щоб інші учні або вчитель дали на нихвідповіді. Учні мають розуміти, яку роль виконують різні команди.

Учні повинні приєднатися до однієї з наступних команд. Ця таблиця показує, які групи берутьучасть у дебатах, та який роздатковий матеріал їм потрібний. До команд, що беруть участь у деба=тах, повинен входити один запасний учасник на випадок, якщо один із членів команди захворіє вдень проведення дебатів.

Двоє ведучих повинні розділити між собою завдання з проведення дебатів і голосування аудиторії.Якщо один ведучий захворіє, інший бере на себе обидві частини завдань.

Для цього дуже зручно накреслити таблицю на дошці або використати пару фліпчартів. Потімучні вписують свої імена в ту колонку, яку вони обрали. Якщо група заповнена, вчитель і класспільно вирішують цю проблему. Це передусім проблема дітей, а не вчителя. Досвід показав, щовони готові співпрацювати, і групи формуються швидко та із задовільним для них результатом.

3. Підготовка до дебатівГрупи отримують копію Роздаткових матеріалів 8.3 (команди, що беруть участь у дебатах), 8.4 (аудиторія) або 8.5 (преса). Другу половину уроку команди присвячують плануванню своєїдіяльності і можуть навіть самі визначити для себе домашнє завдання. Учитель є спостерігачем ітренером. Як тренер учитель не підходить до груп, не читає їхні документи, та навіть не береучасті у підготовці результатів. Якщо групам потрібна допомога, вони самі підходять до вчителя.Якщо ж ні, то у них є свобода і відповідальність, щоб працювати так, як вони вважають запотрібне. Досвід показав, що учні цінують покладену на них відповідальність, і це спрацьовує яксильний стимул і дає підтримку.

Учитель видає репортерам копії друкованих видань відповідного типу – бульварну пресу, соліднівидання або молодіжний журнал. Це допоможе їм уявити собі його профіль і скласти портретаудиторії читачів, для якої вони працюють, і зрозуміти, як повинна виглядати їх новина.

Якщо це взагалі можливо, вчитель просить учнів розмістити столи і стільці для дебатів так, як за=значено в Роздаткових матеріалах 8.2 до початку наступного уроку.

206

ГрупаКількість учасників

(+ запасні учасники)Роздатковий

матеріал №

Команда=учасник дебатів № 1 («ствердження») 5 (+1) 8.3

Команда=учасник дебатів № 2 («заперечення») 5 (+1) 8.3

Перший та другий ведучі 2 8.2, 8.4, 8.5

Команди репортерів (солідні видання, таблоїди, моло=діжні журнали)

3 × 2 8.6, 9.1

Аудиторія Всі інші учні 8.5


207

Урок 3Ми обговорюємо – ми вирішуємо – ми звітуємо

Публічні обговорення та прийняття рішень

Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.

Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.

Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.

Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання.

Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.

Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.

Розвиток компетентності Майстерність публічних виступів; уміння сперечатися з опонен=том; співробітництво в команді. Спостереження та оцінка проце=су обміну аргументами.

Мета навчання Пов’язана з обговорюваним питанням.

Завдання для учнів Учні беруть участь у дебатах або дивляться і слухають їх. Наступні завдання для груп, щоб підготуватися до уроку реф=лексії.

Матеріали та ресурси Роздатковий матеріал для учнів 8.2–8.5, 9.1.

Метод Дебати.Групова робота (голосування).Дебрифінг.

Бюджет часу 1. Дебати – 25 хв.2. Голосування аудиторії – 10 хв.3. Домашнє завдання: думки для рефлексії – 5 хв.

Важлива інформація

Цей урок містить ключове завдання всього розділу – дебати. Масштабна підготовка на поперед=ньому уроці була призначена, щоб дати учням впевненість, як виконувати свої ролі.

Ведучі несуть відповідальність за управління процесом дебатів і голосуванням аудиторії. Учительвідкриває і завершує урок. Він передусім є спостерігачем.

У Роздаткових матеріалах для учнів даються правила для груп та інструкції щодо того, як во=ни повинні виконувати свої ролі. Ця установка є типовою для навчання на основі виконання зав=дань: урок структурований за допомогою різних завдань і суворо оформлений за допомогою пра=вил і графіка, в той час, як учитель майже ніколи не бере слово. При цьому цілі навчання, які вчи=тель має на увазі, наскрізь пронизують урок – навіть більше, ніж коли учням дається прямаінструкція, оскільки зараз учні беруть на себе відповідальність.


208

Хід урокуРоздатковий матеріал для учнів 8.4 (роль ведучих) містить детальний опис того, як проходять

дебати та голосування аудиторії. Тому опис цих етапів може бути дуже коротким.

1. ДебатиУчитель оголошує порядок денний уроку: дебати, після чого відбудеться голосування аудиторії іпідбиття підсумків. Якщо це взагалі можливо, вчитель просить учнів розмістити столи і стільці длядебатів так, як зазначено в Роздаткових матеріалах 8.2

Тоді слово бере перший ведучий. Учні займають свої місця у групах; окремо сідають ведучі, ауди=торія та представники преси. Учитель займає місце серед аудиторії, переважно в задньому ряду.Учні не повинні шукати і встановлювати зоровий контакт з учителем, замість того, щоб встанов=лювати його один з одним. Вони виконують свої ролі, а вчитель слухає.

2. Голосування аудиторіїДругий ведучий організовує обговорення питання і голосування. Учитель тепер залишає ауди=торію і спостерігає за учнями з відстані. У той час, як учні з аудиторії обговорюють, кому віддатиголос, команди, що брали участь у дебатах, і репортери слухають.

Через п’ять хвилин ведучий закінчує обговорення і проводить голосування. Після того, як ведучийзавершив голосування, вчитель бере слово.

3. Домашнє завдання: підготовка матеріалів для наступного уро0ку (урок 4)Учитель дякує ведучим за те, що керували процесом під час уроку. Потім він/вона дякує учням іглядачам, і хвалить їх, якщо вважає це необхідним. На цьому етапі заборонено робити будь=якікритичні зауваження. Четвертий урок дає можливість учасникам висловити свою думку і поділи=тися враженнями щодо дискусії і голосування. Все це учитель пояснює учням.

Він/вона просить всіх учнів, за винятком репортерів новин, обдумати свої почуття, враження і по=гляди на сесію дебатів і подальше обговорення і голосування, а також підготувати коротку заявудля наступного уроку, у якій вони повинні звернути увагу на такі ключові питання:

1. Висловіть свою думку з питання, яке обговорювалося на дебатах. Поясніть, який аргументнайбільше переконав вас у формуванні вашої думки.

2. З вашої точки зору, опишіть, який вплив мали правила, зокрема, обмеження за часом на хід дебатів.

Команди представників преси не повинні виконувати це завдання додатково до завдання, що перед=бачає написання новин. Учитель пропонує шістьом учням вирішити, як ці новини будуть поширюва=тися – чи слід вивісити дві або три їх копії на стіні, або роздрукувати і роздати кожному учневі.


209

Урок 4Одне обговорення – різні погляди

Учні діляться враженнями про дебати

Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.

Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.

Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.

Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання.

Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.

Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.

Розвиток компетентності Аналіз і оцінка загального досвіду.Мета навчання Медіа формують наше сприйняття реальності.

Правила забезпечують рівні можливості для здійснення своїхправ на свободу.

Завдання для учнів Учні порівнюють новини під час дискусії.Учні діляться враженнями про свою участь у дебатах.

Матеріали та ресурси Новини, написані учнями.Матеріали для вчителів 9.1.

Метод Презентації.Дискусія.

Бюджет часу 1. Обговорення трьох новин – 15 хв.2. Рефлексія: як правила впливають на дебати? – 15 хв.3. Дебрифінг – 10 хв.


Учні оцінюють все, що відбувалося на уроці, з двох точок зору: з точки зору змісту, та правил. Учніможуть бути більш зацікавлені в одному аспекті, ніж в інших, і фокус може бути зрушений, да=ючи більше часу для обговорення однієї теми.

Дебрифінг дає учням можливість дати загальний зворотний зв’язок щодо розділу.

Учні повинні підготувати матеріали, які дозволять кожному з них зробити свій внесок під час уро=ку. Тому вчитель може і повинен виділити значну частку часу для виступів учнів. Виступи учнів, якочікується, можуть тривати протягом усього уроку (див. ключові питання для виступів учнів).Учитель проводить урок і дає короткі коментарі, щоб підбити підсумки і структурувати дискусію.


Хід уроку

Уточнення порядку денного урокуУчитель представляє програму уроку і вказує на те, що вона відповідає ключовим питанням до=машньої роботи учнів. Якщо учні згодні і не вносять жодних пропозицій, щоб зосередитися на од=ному питанні, то вчитель презентує завдання першого етапу уроку.

1. Обговорення трьох новинУчитель оголошує, що зараз три команди репортерів будуть представляти свої новини. Учні по=винні послухати і порівняти їх, оскільки новини були написані для трьох різних друкованих ви=дань. Для порівняння новин учні мають бути готові робити нотатки. Учитель роз’яснює завданняі малює просту матрицю на дошці або фліпчарті:

Учитель звертається до робіт тільки за номером, залишаючи учням завдання представити свої га=зети. Мова є однією з характеристик, за якими можна порівнювати новини, при цьому учні мо=жуть вільно зазначати у нотатках будь=які свої спостереження. Якщо вони віддають перевагу дру=кованому виданню одного типу і одній статті, вони повинні обґрунтувати причини свого вибору.Учитель повинен переконатися, що учні більше не мають запитань щодо поставленого завдання,а потім дає слово трьом командам репортерів. Команди репортерів читають свої статті по черзі,без будь=якого обговорення або коментарів між їх виступами.Потім учні дають зворотний зв’язок. Учитель слухає і закликає учнів пояснити, які критерії вонивикористовували для порівняння і оцінки статей.Учитель підбиває підсумок дискусії, вказавши на один ключовий аспект: три команди прес=репор=терів були присутні на одній і тій же дискусії, і все ж образи, створені ними в статтях, значновідрізняються. Це показує, як саме засоби масової інформації передають реальність для всіх тих,хто не був присутній на заході. Але, передаючи реальність, вони будують її, роблять вибір на ко=ристь одних фактів, і вилучають інші, або приділяють їм менше уваги. Учитель може посилатисяна особливості статей учнів, щоб проілюструвати цю думку (див. Матеріали для вчителів 9.1).

2. Рефлексія: як правила впливають на дебати?Учитель знову просить учнів зачитати свої висновки. Учитель і учні уважно слухають. Очікується,що можуть надійти деякі вельми критичні коментарі (обмеження часу – «недемократичне», во=но є перешкодою для вільного вираження думок), і деякі учні можуть підтримати такі правила.У ході дискусії вчитель може попросити критиків серед учнів розглянути питання про те, що станеть=ся, якщо ліміт часу буде скасовано. Вони зрозуміють, що дебати повинні були б тривати довше, але бюд=жет часу уроку передбачає наявність суворої межі часу, і тому ці правила беруть до уваги реальність ідопомагають розподіляти доступний час справедливо невеликими частинами. Спікери мають проко=ментувати, як вони впоралися з обмеженням часу: чи вдалося їм зосередитися на ключових моментах?

210

Новина № 1 № 2 № 3

Мова

…

…

…

Оцінка


211

3. ДебрифінгНа цьому етапі учні дають зворотний зв’язок.

Учитель не повинен намагатися виправдати свою роботу у разі критичних зауважень з боку учнів,та не повинен сперечатися з ними. Оскільки на учнів було покладено дуже велику часткувідповідальності, то успіхи і невдачі настільки належать їм, наскільки і вчителю. Учитель повиненвказати на це, якщо учні про це не знають.

Якщо учням сподобалося брати участь у дебатах, учитель може запропонувати продовження та=кої діяльності у вигляді дискусійного клубу. Саме на таких дискусійних клубах учні матимуть змо=гу обговорити деякі із запропонованих ними питань. Такі дискусійні клуби дуже поширені в анг=ломовних країнах по всьому світу, а також серед учителів англійської мови як іноземної. Інтернетпропонує багатий вибір відмінних матеріалів для вчителів і учнів, зацікавлених в обговоренні.


212

Матеріали для вчителів 8.1Чому свобода залежить від обмеження правилами і законамиЧого можна навчитися, опрацювавши цей розділВзаємозалежність через брак часу

Як правило, час – це найцінніший ресурс процесів викладання і навчання, а також нашого жит=тя. Як професіонали, вчителі повинні постійно відповідати на питання про те, як доступний часупродовж уроку може бути використаний найкращим чином; у разі інтерактивного навчання,учні беруть на себе відповідальність за це. Попереднє організаційне заняття, включене до плануцього розділу, буде ефективним тільки в тому випадку, якщо учні беруть на себе відповідальністьза використання часу для читання матеріалів один одного до початку першого уроку. На першо=му уроці не більше 10 хвилин можуть бути надані чотирьом групам, щоб вибрати питання для об=говорення. Якщо вони не змогли прочитати матеріали заздалегідь, клас матиме на одну хорошуідею менше – це приклад того, як ми залежимо один від одного (взаємозалежність).

Суворі правила захисту свободи слова

Дебати повинні відбутися протягом фіксованого періоду часу. Всі спікери мають однакові прававільного мислення і вільного вираження своїх думок. Тому доступний час для виступів повинен бу=ти розподілений справедливо, тобто порівну – одна хвилина на один виступ. Це здається парадок=сальним, що суворі правила необхідні і корисні, щоб захистити нашу свободу. Обмеження за ча=сом працює в двох напрямах: ми маємо гарантований час для виступу, і це справедливо. З іншогобоку, це обмежує кожного спікера, надаючи йому дуже короткий час для виступу, через що спіке=ри повинні ретельно подумати про те, що вони хочуть сказати. Їм необхідно зосередитися на клю=чових аргументах, залишити все другорядне, і зробити свою точку зору чіткою і стислою.

Свобода й обмеження рамками

Свобода дій та слова учнів регулюється рамками або обмежується і визначається двома способами.По=перше, доступний час для навчання – уроки тривають близько 40 хвилин, і дебати повинніпоміщатися в один урок і займати не більше 20 хвилин, оскільки на уроці передбачені ще й інші ви=ди діяльності. По=друге, правила ведення дебатів дають кожному учню справедливий, але суворо об=межений час на виступ – одну хвилину. Обмеження має структурний вимір – часу не вистачає про=тягом всього нашого життя, та політичний, техногенний вимір: правила встановлюють рамки, безяких ми не могли б насолоджуватися нашими свободами, не порушуючи при цьому права інших.Обмеженість часу не є предметом переговорів, але обрамлення правилами є.

Школа – це життя

Діалектика свободи й обмежень, що своїм корінням сягає загального дефіциту часу, має місце вшколі так само, як і в суспільному житті. Тут, у буквальному сенсі, школа – це життя.

Участь у демократії через ЗМІ.Виробники та користувачі ЗМІ як цензори та ті,

хто визначає порядок денний

9.1. Ми цензори!Ми самі вирішуємо, що ми хочемо читати

9.2. і 9.3. Ми цензори!Ми вирішуємо, які статті будуть запропоновані читачам на вибір

9.4. Ми контролюємо ЗМІ – чи ЗМІ контролюють нас?ЗМІ – це інструмент комунікації та влади

РОЗДІЛ 9ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Для старших класів середньої школи

Вступ для вчителів1. Ми беремо участь у демократії через засоби масової інформаціїУчасть у житті суспільства й політиці – це, по суті, спілкування з іншими людьми, отримання танадання інформації через засоби масової інформації. Громадяни, які не можуть спілкуватися че=рез засоби масової інформації, не можуть брати участь у житті суспільства або в політиці.

ЗМІ забезпечують безліч способів спілкування і надають більше інформації, ніж будь=коли раніше,але вони також контролюють, що і як ми повідомляємо. Ми живемо в медіа=культурі. Сучасні спо=соби зв’язку, що засновані на засобах масової інформації і контролюються ними, є справжнімвикликом для кожної людини.

З одного боку, засоби масової інформації пропонують захоплюючі можливості для тих громадян,які отримали освіту в медіаграмотності, і, отже, хто може керувати ЗМІ критично і свідомо, і мо=же впоратися з масивами інформації різноманітних типів і якості.

З іншого боку, засоби масової інформації забороняють брати участь усім тим, хто не може дозволитисобі купити їх, або хто не володіє навичками їх використання, або не вміє оцінити якість інформації.

2. Медіаграмотність – ключова компетентність в ОДГ/ОПЛМедіаграмотність – це, можливо, ключова компетентність в ОДГ/ОПЛ. Викладання прав люди=ни безпосередньо пов’язане з медіаграмотністю. Свобода засобів масової інформації та правовільного доступу до інформації залежить від здатності здійснювати ці права. Неоднакові рівнімедіаграмотності в суспільстві створюють новий вимір нерівних можливостей, а також нові фор=ми включення і виключення.

Цей розділ намагається допомогти учням зробити один важливий крок у розвитку інформаційноїграмотності. Учні на власному досвіді зрозуміють, як будується наше уявлення про реальність че=рез засоби масової інформації, виступаючи при цьому виробниками та одержувачами повідомлен=ня засобів масової інформації. Виконуючи ролі як цензорів, так і тих, хто визначає порядок денний,учні дізнаються про те, що наш образ світу, і політика зокрема, базується та формується за допомо=гою повідомлень ЗМІ, які захоплюють нашу увагу після того, як пройшли через два фільтри – вибір,який зробили виробники повідомлень, і вибір, зроблений нами як користувачами засобів масовоїінформації.

Розділ фокусується на одному важливому аспекті медіаграмотності: всі повідомлення засобів ма=сової інформації побудовані з окремих елементів. Існує багато можливостей для їх міждис=циплінарного вивчення, наприклад, аналізу мови, що використовується в засобах масової інфор=мації (див. Матеріали для вчителів 9A – Як навчитися, що шукати, № 1 і 2).

3. Стислий огляд розділуЦей розділ присвячений питанню про те, як відбувається нагляд і визначення порядку денного че=рез засоби масової інформації. Учні навчаються на власному досвіді, граючи ролі як користувачівЗМІ, так і виробників продукту засобів масової інформації.

Урок 1: Ми цензори! Ми самі вирішуємо, що ми хочемо читатиУроки 2 і 3: Ми цензори! Ми вирішуємо, які статті будуть запропоновані читачам на вибір.Урок 4: Ми контролюємо ЗМІ – чи ЗМІ контролюють нас? Рефлексія

215

РОЗДІЛ 9ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Участь у демократії через ЗМІ


На першому занятті учні починають усвідомлювати свою роль як цензорів, що діють від свогоімені. Вони роблять вибір між двома різними газетами, і так вибирають одну підбірку інформаціїі відмовляються від іншої. При цьому вони здійснюють своє громадянське право вільного доступудо ЗМІ і відбору інформації.На другому і третьому уроках учні беруть участь у виконанні ключового завдання, підготовці невели=кого проекту зі створення стінгазети. Тепер вони знову діють як цензори, але швидше як адресанти, ане сторона, що приймає. Вони здійснюють право людини на вільну пресу без цензури.На четвертому занятті учні повинні задуматися про свій вибір і обговорити владу засобів масової інфор=мації як інструмента комунікації і сили. Вони також дізнаються про потужний конструктивістськийелемент у нашій картині світу, що формується як виробниками, так і одержувачами інформації.

4. Конструктивістський підхід до навчання та інструктажЦей розділ дає учням час і свободу для конструктивістського навчання. У конкретному контекстізасобів масової інформації конструктивістський підхід до навчання безпосередньо відповідає по=будові повідомлень засобів масової інформації через засоби масової інформації. ПовідомленняЗМІ будується кимось іншим, хто має особливий інтерес і стратегічні наміри («повідомити абопродати»), і користувачем.Учитель представляє такі поняття, як цензор, визначення порядку денного, медіа=культура, свобо=да засобів масової інформації та вільний доступ до інформації, через інструкції, пов’язуючи їх зконтекстом конструктивістського навчання (див. таблицю з ключовими поняттями нижче).

5. Вибір ЗМІЦей розділ фокусується на класичному друкованому носії інформації, газеті, яка не є першочер=говим вибором для багатьох молодих людей. Але чому ж тоді учні повинні читати і створювати га=зети під час вивчення цього розділу?1. Перша причина – прагматична. Вивчення газет і створення простої стінгазети вимагає ресурсів,які доступні в усьому світі, і можуть бути забезпечені в умовах обмеженого бюджету.2. З дидактичної точки зору, простий приклад працює краще в навчанні учнів медіаграмотності. Принаписанні текстів вручну, шляхом розрізання, склеювання і малювання, учні повертаються до коріннямедіа виробництва. Але навіть під час створення простої стінгазети, редактори вже грають свою основ=ну роль цензорів, а також реалізується принцип побудови образу дійсності через повідомлення.Звичайно, ці основні аспекти є у всіх інших засобах масової інформації теж – радіо, телебачення,фотографія всіх категорій, способи комунікації через Інтернет, SMS тощо. Але всі ці медіа нетільки характеризуються вищими вимогами до ресурсів, а й потребують більших зусиль дляаналізу медіапродукції або деконструкції.3. Підхід на основі газети відображає принцип спірального навчального плану, що реалізується уцьому посібнику з ОДГ/ОПЛ. Завдання, яке учні виконують в цьому розділі, відповідає тому, щоописане в розділі 7 у III томі «Живемо в демократії», для молодших класів середньої школи. Різни=ця між цими розділами полягає у рівні рефлексії, на яку здатні учні.

Основні поняттяНагляд і цензура

Лише невелика частина інформації, яка надається щодня редакторам новин, зрештою, з’явиться у пресі.Редактори новин відфільтровують те, що не може бути повідомлено. Одним з критеріїв того, чи цяінформація заслуговує на висвітлення у пресі, є її актуальність або цікавість. Інший критерій полягає утому, чи є у виданні зайве місце. І третій критерій, на який баланс розраховують читачі – між інфор=мацією та розвагами, між політикою, бізнесом, спортом, новинами про життя відомих людей тощо.

216


217

Але читач також ретельно відфільтровує велику частину того, що пропонують газети. Всі мизнаємо з досвіду, що ми зазвичай виділяємо кілька статей і розповідей, і, зрештою, відкладаємо га=зету, прочитавши 5–10 % від того, що вона пропонує.Цей принцип нагляду також застосовується і до інших ЗМІ – ТБ і радіо, Інтернету і книг.

Формування порядку денного

Редактори новин сильно впливають на політичний порядок денний. Доводячи певні проблеми абоскандали до відома громадськості, ці питання потім обговорюються, і часто політики повинніякось реагувати. Тут знову читачі мають зіграти свою роль – як вони відповідають на питання, якіпіднімаються?

Медіакультура

Ми живемо в умовах медіакультури (див. Матеріали для вчителів 9А). Протягом останнього де=сятиліття з’явилися нові форми спілкування на основі Інтернету і нові засоби передачі інформації,на додаток до технологій мобільного зв’язку, причому передусім усі ці засоби спілкування розра=ховані на молоде покоління. Крім того, процес глобалізації сприяв все більшому переважанню за=собів масової інформації. Повідомлення у ЗМІ переключилися з текстової інформації на інфор=мацію на основі зображень, що мало серйозний вплив на способи комунікації і навички читання.

Вільний доступ до інформації та свобода преси

Європейська конвенція про права людини, стаття 10.1 (див. Роздатковий матеріал для учнів 2.6)

«Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватисясвоїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної вла=ди і незалежно від кордонів. …»

Дивіться також Загальну декларацію прав людини, статтю 19 ( Роздатковий матеріал для учнів 2.5).

Виробники засобів масової інформації та користувачі ЗМІ здійснюють фундаментальне право лю=дини. Відмінність між диктатурою і демократією полягає у наявності цензури. Ці свободи і тех=нологічна революція, свідками якої ми стали після винаходу комп’ютера та Інтернету, сприялистановленню культури ЗМІ, у якій ми сьогодні живемо. Досвід є амбівалентним і характерним дляпроцесів модернізації: якщо ми зможемо впоратися з потенціалом, ми виграємо; якщо ми не мо=жемо задовольнити вимоги, ми втратимо. З цієї причини інформаційна грамотність є ключовоюкомпетенцією в ОДГ/ОПЛ.


Підвищення кваліфікації: посилання на інші розділи в цьомупосібникуЯкі дані містяться в таблиціНазва цього посібника «Беремо участь у демократії» фокусується на компетентності активного грома=дянина в умовах демократії. Ця матриця показує потенціал синергії між розділами в цьому посібни=ку. Матриця показує, які компетентності розвиваються в розділі 9 (заштрихований рядок у таблиці).Сильно обрамлена колонка показує компетентності прийняття рішень і вживання заходів у політич=ному процесі; вони обрамленні жирним шрифтом, щоб підкреслити їх тісні зв’язки з участю в демо=кратії. Рядки нижче вказують на зв’язки з іншими розділами в цьому посібнику: які компетентностірозвиваються в цих розділах, та як вони допомагають учням опановувати матеріал розділу 9?

Як можна застосовувати цю матрицюВчителі можуть використовувати цю матрицю як інструмент для планування своїх уроків ОДГ/ОПЛпо=різному.– Ця матриця допомагає вчителям зрозуміти синергетичний вплив кількох розділів одночасно упроцесі здобуття учнями важливих компетентностей, що передбачає повторення матеріалу урізних контекстах, які у різний спосіб пов’язані між собою.– Матриця допомагає вчителям, які мають лише кілька уроків, які можна присвятити їх ОДГ/ОПЛ:вчитель може вибрати тільки цей розділ і пропустити інші, оскільки він/вона знає, що деякі клю=чові компетентності також будуть певною мірою розвиватися при вивченні цього розділу, напри=клад, розуміння важливості медіаграмотності, здійснення основних свобод, усвідомлення напружен=ня між рівністю та свободою.

218

Розділи

Виміри розвитку компетентностей

Ставлення і цінностіПолітичний

аналіз і судження Методи та навички

Участь у демократії.Прийняття

політичних рішеньта вчинення дій

9. ЗМІ Ми беремо участь вдемократії черезЗМІ на основі спіл=кування.Виробники і спожи=вачі інформації єцензорами.

Побудова і декон=струкція повідом=лень засобів масовоїінформації.

Використання за=собів масової ін=формації як засобуоприлюднення на=ших поглядів і інте=ресів.

Усвідомлення нашоїзалежності від «вто=ринного» сприйнят=тя реальності, особ=ливо в політиці.

7. Рівність Рівні можливостідля участі залежатьвід медіаграмот=ності.

Усвідомлення ін=формації як джере=ла влади.

8. Свобода Свобода засобів ма=сової інформації тавільний доступ доінформації.

Нагляд та визначен=ня порядку денного:здійснення прав лю=дини.

Усвідомлення ін=формації як засобуконтролю за вла=дою і державнимиорганами.

3. Різноманітність іплюралізм

Плюралізм думокта інтересів відо=бражається в засо=бах масової інфор=мації.

6. Уряд і політика Визначення порядкуденного.


219

Розділ 9: Засоби масової інформації. Участь у демократії через ЗМІВиробники та користувачі ЗМІ як цензори та ті, хто визначає порядок денний

Тема урокуМета

навчання/розвитоккомпетентності

Завдання для учнів

Матеріали та ресурси Метод

Урок 1:Ми цензори!Ми самі вирішу=ємо, що ми хочемочитати

Як цензори, що діютьвід свого імені, учнідізнаються про своїуподобання щодо де=яких засобів масовоїінформації та пові=домлень. Як вироб=ники, так і користу=вачі засобів масовоїінформації є цензо=рами.

Учні розміркову=ють про свої упо=добання стосовноконкретної газети.

Титульні сторінки двохрізних газет, виданих уодин день.

Роздатковий мате=ріал для учнів 9.1–9.3,фліпчарти, маркери, но=жиці та клей.Підбірка друкованихвидань.

Пленарна пре=зентація та дис=кусія.Лекція.Групова робота.

Уроки 2 i 3:Ми цензори!Ми вирішуємо, якістатті будуть за=пропоновані чита=чам на вибір

Співпраця в команді;прийняття рішень,узгодження цілей іграфіка.Управління коман=дою і нагляд.Медіаредактори бу=дують новини, щоформують нашесприйняття реаль=ності.

Учні створюютьвласну стінгазету.Вони порівнюютьсвої газети і вибір,який вони зробили.

Роздатковий мате=ріал для учнів 9.2 і 9.3.Фліпчарти, маркери,ножиці та клей.Підбірка друкованихвидань різних видів такатегорій.

Проектна робота.

Урок 4:Ми контролюємоЗМІ – чи ЗМІ кон=тролюють нас?ЗМІ – це інстру=мент комунікаціїта влади

Міркування про зроб=лений вибір і їхнійвплив.Засоби масової ін=формації є потужнимінструментом кому=нікації та контролю.

Учні порівнюютьі діляться думка=ми про свій вибірі рішення.

Презентація стінгазет.Матеріали для вчи=

телів 9А.

Звіти, пленарнеобговорення.Лекція.


220

Урок 1Ми цензори!

Ми самі вирішуємо, що ми хочемо читати

Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання. Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.Розвиток компетентності Як цензори, що діють від свого імені, учні дізнаються про свої упо=

добання щодо деяких засобів масової інформації та повідомлень. Мета навчання Як виробники, так і користувачі засобів масової інформації є цензо=

рами. Засоби масової інформації будують наш образ світу. Вони ма=ють право вирішувати, про що ми дізнаємося (нагляд, визначенняпорядку денного). Але з іншого боку ми, користувачі засобів масо=вої інформації, є цензорами, і діємо від нашого власного імені. Мивибираємо або відхиляємо деякі засоби масової інформації івирішуємо, на які повідомлення звернути нашу увагу.

Завдання для учнів Учні розмірковують про свої уподобання стосовно конкретноїгазети.

Матеріали та ресурси Титульні сторінки двох різних газет, виданих у один день.Роздатковий матеріал для учнів 9.1–9.3, фліпчарти, маркери,

ножиці та клей.Підбірка друкованих видань.

Метод Пленарна презентація та дискусія.Лекція.Групова робота.

Бюджет часу Етап 1. Вчитель знайомить учнів із поняттям нагляду – 25 хв.Етап 2. Учні планують роботу над проектом по створенню стінга=зети – 15 хв.

Важлива інформаціяЯк користувачі, учні реагують на відмінності в засобах масової інформації, віддаючи перевагу од=ним, і відкидаючи інші. Учні є цензорами, що керуються своїм смаком.Переводячи погляд, учні розуміють, що редактори теж мають певні пріоритети і роблять вибір.Який вибір, і з яких причин? Тримаючи на думці це питання учні розпочинають роботу над про=ектом зі створення стінгазети. Вони знайдуть відповідь, зробивши такий же вибір – розуміннязасобів масової інформації шляхом створення засобів масової інформації. Вони розпочинаютьроботу над ключовим завданням цього розділу.Лекція вчителя пов’язана з процесом конструктивістського навчання учнів. Учитель представляєконцепцію нагляду після того, як побачили докази цього процесу. З іншого боку, учні повинні за=стосовувати нову концепцію в наступному проекті, оскільки вона надає відповіді на ключові пи=тання поставленого перед ними завдання.

Хід урокуПідготовка до урокуЗа три тижні до початку роботи над цим розділом, вчитель просить учнів збирати друковані ЗМІ –газети, популярні журнали, наукові журнали, рекламні проспекти тощо. Також важливо зібратифотографії. Учнів просять принести свої матеріали в клас на перший урок цього розділу

Залежно від наявного простору, матеріали упорядковуються і розкладаються на столах у класі.Учні будуть використовувати ці матеріали при роботі над своєю стінгазетою на уроках 2 і 3.

Учитель також збирає газети і журнали. При підготовці до першого уроку вчитель спирається наматеріали, щоб мати під рукою титульні сторінки різних газет. Це повинні бути титульні сторінкивидань різних типів, що вийшли друком в один день, щоб дозволити провести порівняння у межахгруп учнів, а також порівняння результатів їхньої роботи на пленарному засіданні. Кожна групаповинна отримати пару титульних сторінок різних друкованих видань. Якщо учні бажають і ма=ють достатній рівень володіння мовою, вони можуть також використовувати титульні сторінкидрукованих видань іноземною мовою.

На сайті www.newseum.org містяться PDF=версії (формат А4) перших сторінок багатьох євро=пейських видань. Якщо вчитель їх використовує, вони повинні бути скопійовані для учнів як роз=датковий матеріал, а не вивішуватись на дошці (див. крок 1.1 нижче).

Етап 1: Учитель знайомить учнів із поняттям наглядуКрок 1.1. Учні показують свої переваги для газети

Учитель прикріплює дві перші сторінки газет на дошці. Вони утворюють пару протилежностей,наприклад:– Таблоїд і солідне видання;– Регіональна газета і видання національного масштабу;– Газети, що представляють різні політичні погляди, наприклад, соціал=демократична газета інеоліберальна.

Якщо є кілька копій першої сторінки одного і того ж видання, вони вивішуються на дошці із до=статнім інтервалом між ними, щоб всі учні могли їх добре бачити. У великих класних кімнатах цезначно економить час.

Учні підходять до дошки і вивчають дві перші сторінки в тиші.

Учитель просить учнів зібратися біля тих газет, яким вони віддають перевагу. Учні утворюють дві гру=пи, а при необхідності три, які знайдуться ті, кому не подобаються обидва видання. Учні короткообмінюються думками в групах, а потім озвучують причини свого вибору на пленарному засіданні.

Учитель слухає і заохочує учнів обмінюватися думками, але не коментує заяви учнів або їхнійвибір.

Крок 1.2. Інструкція – ключове поняття «нагляд»

Учитель дає коротку лекцію, під час якої знайомить учнів із поняттям нагляду і його подвійнимсенсом.

Він/вона пов’язує його з контекстом діяльності, у якій учні брали участь на етапі 1.1. Як щойно про=демонстрували учні, ми, як правило, маємо дуже чіткі вподобання щодо певних видань, оскільки га=зети суттєво відрізняються. Ми вважаємо кращою одну газету і відмовляємося читати іншу. У по=всякденному житті ми можемо навіть вважати за краще використовувати інші засоби масовоїінформації, такі як телебачення або Інтернет, як джерело інформації, а не газети. Тут ми діємо якцензори. Ми вирішуємо, якому засобу масової інформації і яким повідомленням у ньому надати пе=ревагу. Засоби масової інформації залежать від нас – без нашої уваги їхні зусилля марні.


221


222

Потім вчитель переводить погляд: не тільки читачі є цензорами, а й редактори газет. Вони вирішу=ють, що нам пропонувати на вибір. У зв’язку з цим, ми залежимо від ЗМІ – ми тільки отримуємоінформацію, яку вони обрали.

Так, поняття цензор має два значення: як виробники, так і користувачі ЗМІ вирішують, якіповідомлення мають важливе значення. У політиці цензори також визначають порядок денний.

Очевидно, що редактори також зробили вибір – причому різні, оскільки на титульних сторінкахїхніх видань міститься різна інформація. Але чому? Учні будуть вивчати це питання під час підго=товки проекту.

Етап 2: Учні планують проект стінгазетиРоздатковий матеріал для учнів 9.1–9.3

Крок 2.1. Учитель інструктує учнів про виконання завдання

Учні утворюють групи від чотирьох до шести осіб і формують команди редакторів. Два наступніуроки вони присвячують підготовці стінгазети.

Вони виконуватимуть ролі редакторів і вирішуватимуть такі питання, як:– Які теми ми будемо включати в газету?– Які теми з обраних нами будуть приманкою для читачів, основною статтею?– Що ми можемо або повинні відкинути, оскільки простір обмежений?

Учням потрібно знати, що ці питання показують, що свобода преси означає насолоджуватися сво=бодою, але і нести відповідальність за вирішення деяких складних проблем.

Потім вчитель пояснює технічну сторону. Учні можуть використовувати до двох фліпчартів. Вонипишуть свої статті вручну. Вони можуть шукати та підбирати друковані фотографії або діаграми, атакож використовувати засоби масової інформації, наявні під рукою, щоб отримати інформацію.Проте, їх простір і час обмежені. Їх газета повинна бути готова наприкінці наступного уроку.

Учні зіставляють свої парти разом, щоб забезпечити досить велику поверхню і викласти фліпчарт.

Крок 2.2. Учні починають свій проект

Відповідно до вказівок учителя учні починають читати роздатковий матеріал. Якщо дозволяє час,вони переходять до наступних кроків.


223

Уроки 2 і 3Ми цензори!

Ми вирішуємо, які статті будуть запропоновані читачам на вибір


Розвиток компетентності Співпраця в команді; прийняття рішень, узгодження цілей і графіка.Управління командою і нагляд.

Мета навчання Медіа=редактори будують новини, що формують наше сприйнят=тя реальності. Як цензори і ті, хто визначає порядок денний, засо=би масової інформації здійснюють владу в ненав’язливій манері.

Завдання для учнів Учні створюють власну стінгазету. Вони порівнюють свої газети івибір, який вони зробили.

Матеріали та ресурси Роздатковий матеріал для учнів 9.2 і 9.3. Фліпчарти, маркери,ножиці та клей. Підбірка друкованих видань різних видів та ка=тегорій.

Метод Проектна робота.Бюджет часу 1. Проектна робота: учні планують та створюють стінгазету –

60 хв.

2. Учні вітають стінгазети одне одного – 20 хв.


Другий і третій уроки присвячені центральній темі цього розділу – підготовці проекту, в якомуучні є редакторами і створюють власну газету. Вони будуть мати справу з тими ж питаннями –які теми і події слід освітлювати, а які ні, а також обговорюють критерії для вибору. Крім того,завдання створити стінгазету протягом однієї години висуває високі вимоги до вміння учнів пла=нувати свою роботу й управляти часом.

У цьому посібнику пропонується формат стінгазети, оскільки цей метод працює всюди. Технічніаспекти виробництва газети не важливі. Учні можуть написати свої новини від руки.

Створення стінгазети нагадує про те, як це робилося колись, і дозволяє учням зосередитися наголовних завданнях: редагуванні і виборі.

В умовах навчання на основі завдань учитель є «помічником», який підтримує учнів, якщо во=ни потребують додаткових матеріалів, доступу до комп’ютера і т. д. Він/вона також спостерігаєза учнями, щоб оцінити рівень їх кваліфікації і розвиток компетентностей. Учитель слухає ди=скусії учнів і читає їхні стінгазети. Це йому дозволяє підготувати коротку, але важливу лекціюна уроці 4.


224

Хід уроку

Етап 1: Учні редагують і створюють свою газетуРоздатковий матеріал для учнів 9.1–9.3

Учні працюють у групах. Вони призначають трьох відповідальних осіб: головного редактора, тайм=менеджера і особу, що буде презентувати газету.

Вони стежать або адаптують робочий графік, запропонований в Роздатковому матеріалі дляучнів 9.3.

Якщо між уроками 2 і 3 є інтервал, матеріали, що використовуються при виконанні проекту, ма=ють надійно зберігатися. Вчитель і учні повинні вжити заходів щодо призначення того, хто несевідповідальність за це завдання.

Керуючись Роздатковим матеріалом для учнів 9.3, журналісти готують свої презентації для пле=нарного засідання, що відбудеться на уроці 4.

Етап 1: Учні читають газети один одногоНа третьому уроці учні показують свої газети в класі. До початку наступного уроку ОДГ/ОПЛучнів просять прочитати газети один одного.


225

Урок 4Ми контролюємо ЗМІ – чи ЗМІ контролюють нас?

ЗМІ – це інструмент комунікації та влади


Розвиток компетентності Міркування про зроблений вибір і їх вплив.Мета навчання Засоби масової інформації є потужним інструментом комунікації

та контролю.Завдання для учнів Учні порівнюють і діляться думками про свій вибір і рішення.

Матеріали та ресурси Презентація стінгазет.Матеріали для вчителів 9А.

Метод Звіти, пленарне обговорення.Лекція.

Бюджет часу1. Учні порівнюють свої вибори та рішення – 15 хв.2. Учні міркують про механізм створення повідомлень – 10 хв.3. Лекція вчителя: визначення порядку денного, нагляд – 5 хв.4. Подальша дискусія – 10 хв.


Учні повинні задуматися про свій досвід у цьому проекті. Вони не читають газет один одногозаради інформації, а зосереджуються на рішеннях, які приймаються при виборі теми таілюстрацій. Вони досліджують роль засобів масової інформації в якості цензорів та тих, хтовизначає порядок денний.

Журналісти представляють додаткову інформацію про дискусії в командах, і учні порівнюють їїі повинні подумати про свій досвід.

Учитель вводить поняття – засоби масової інформації, цензори і ті, хто визначає порядокденний, – у короткій лекції. Це приклад того, як конструктивістський підхід до навчаннязбагачується елементами систематичного навчання. Досвід учнів створює контекст, в якомуінструкції вчителя забезпечують новий погляд і дозволяють учням зрозуміти їх досвід на більшвисокому рівні абстрактного мислення і розуміння.

Можливі різні варіанти розширення цього проекту і застосування його ідей. Вони можуть бутирозглянуті в кінці уроку.


Хід урокуДо початку цього уроку очікується, що учні вже прочитають газети один одного.

Етап 1: Учні пояснюють і порівнюють свої вибориКожен, хто по черзі презентує стінгазету кожної групи, повідомляє про рішення, прийняті його ко=мандою, і пояснює причини, що стоять за ними. Керуючись інформаційними нотатками ( Роз=датковий матеріал 9.3), доповідачі повинні торкнутися таких пунктів:– вибір основних історій;– які теми команда розглядала, і чому деякі теми були освітлені або ні;– вибір фотографій;– інші проблеми і питання, що мають важливе значення.

Презентації зосереджуються на рішеннях цензорів та тих, хто визначає порядок денний, а не назмісті самих газет. Вони забезпечують матеріал, на який спирається вчитель у своїй короткійлекції, виділяючи загальний досвід команд та додаючи деякі ключові поняття медіаграмотності.Так, конструктивістський підхід до навчання встановлює контекст для здобуття концептуальнихзнань завдяки наявності систематичних коротких інструкцій.

Етап 2: Учні міркують про створення повідомленьУчитель просить учнів порівняти причини рішень їхніх команд.– Чи можемо ми визначити будь=які домінуючі критерії, наприклад, цінність новини?– Якою мірою ми враховуємо аспекти конкуренції – наприклад, за допомогою повідомлень=па=сток, що розміщуються на першій шпальті?– ...

Звіти команд і порівняння вибору, зробленого командами, можуть призвести до критичної дис=кусії. Учні можуть проблематизувати сильний вплив засобів масової інформації на те, яку інфор=мацію ми отримуємо, або те, про що ми ніколи не чуємо. Учитель проводить дискусію. Оскількинайближчим часом він/вона буде виступати, то немає необхідності коментувати заяви учнів.

Етап 3: Лекція вчителяКрок 3.1. Основна лекція

Матеріали для вчителів 9А

Як було зазначено вище (див. етап 1), вчитель поєднує точки цього короткого вкладу в контексті досвідуі питань, які підняли учні. Це вимагає деякої гнучкості при презентації таких ключових заяв:

1. Всі медіа повідомлення побудовані з окремих елементів. Одним з основних аспектів побудо=ви повідомлення є вибір невеликого обсягу інформації, яка перетворюється в статті, і при цьо=му опускаються багато інших частин інформації. Учні вивчили цей аспект побудови повідом=лень, коли вони редагували свої стінгазети.

2. При виборі і вилученні інформації редактори новин і продюсер інших медіазасобів є цен=зорами і тими, хто визначає порядок денний. Вони сильно впливають на громадську думку і наприйняття політичних рішень, і те, як ми беремо участь у демократії. Якою мірою цей впливперетворюється на систему управління, залежить від того, здійснюємо ми нашу роль цензорівчи ні.

Ці дві точки тісно пов’язані з досвідом учнів у цьому невеликому проекті. Вчитель може заверши=ти на цьому свою лекцію, оскільки ці заяви, безумовно, забезпечують достатньо підстав для роз=

226


227

думів, або можуть змусити учнів подивитися на проблему під іншим кутом залежно від їхніх інте=ресів і питань. У цьому випадку часові межі, можливо, доведеться дещо розширити.

Крок 3.2. Додаткові матеріали для лекції

1. З іншого боку, як комерційні підприємства засоби масової інформації конкурують один з од=ним, щоб привернути нашу увагу. Виробники ЗМІ переймаються тим, щоб відповідати інтересамі очікуванням їх аудиторії. Їх комерційний успіх залежить від вибору користувачів ЗМІ.

2. Ми залежимо від ЗМІ у нашому сприйнятті світу. На цьому уроці учні зосереджені на класичнихзасобах масової інформації – газетах. Проте з’явилися нові види засобів масової інформації, і мивикористовуємо їх для різних цілей. У нас ще є класичні засоби масової інформації (ЗМІ) – жур=нали, газети, телебачення і радіо, які ми використовуємо в основному як джерела інформації і роз=ваг. Зрештою, ми маємо нові засоби масової інформації, засновані на Інтернеті (веб=сайти, елек=тронна пошта, блоги, соціальні мережі типу Facebook, Twitter), не забуваючи про SMS. Ми викори=стовуємо їх для багатьох цілей, але особливо для комунікації один з одним. Учні знають найкраще,що молоде покоління більше знайоме з цими ЗМІ, ніж їхні батьки, і більшість із їх вчителів.

3. Сьогодні ми живемо в медіа=культурі. Суспільство – це мережа взаємодії між його членами.Соціальна взаємодія є, в значній мірі, комунікацією. Зв’язок підтримується, направляється і фор=мується засобами масової інформації, при цьому повідомлення засобів масової інформації нетільки відображають, а й видозмінюють реальність.

Етап 4: Подальші обговорення і висновок блокуУчні повинні мати можливість реагувати на повідомлення вчителя.

У них можуть виникати уточнювальні питання, або вони можуть проблематизувати владу засобівмасової інформації як цензорів та тих, хто визначає питання порядку денного.

Насамкінець учитель ставить запитання про те, чи потрібно продовжувати проект і як краще цезробити:– Стінгазети можуть бути вивішені в школі.– Учні могли б запросити професійного журналіста відвідати їхній урок. Вони могли б показати йо=му/їй газети з проханням зворотного зв’язку, а також обговорити питання про нагляд.– Команда редакторів може продовжити роботу з цим проектом новин в школі і регулярно ви=пускати шкільну стінгазету.– Учні могли б повідомляти про засоби масової інформації, що найбільш сильно формують івпливають на громадську думку.– Учні могли б дотримуватися питання, щодо якого вони готували звіти, та вжити відповідних за=ходів. Можливі посилання на інші розділи в цьому посібнику.


228

Матеріали для вчителів 9АНавички і стратегії для медіаосвітиЕлізабет Томан

З моменту, коли вранці вмикається радіо=годинник, і до тих пір, поки ми не заснемо пізно вночі підякесь ток=шоу по телебаченню, ми піддаємося впливу сотень або навіть тисяч образів та ідей, що над=ходять не тільки від телебачення, а й із газетних заголовків, обкладинок журналів, фільмів, веб=сайтів,фотографій, відеоігор і рекламних щитів. Дехто називає сучасну молодь скрінейджерами.19

Донедавна мало хто ставив під сумнів все більше домінування засобів масової інформації в нашо=му житті. Ті, хто це робив, були схильні фокусуватися на питаннях контенту та засилля сексу і на=сильства на телебаченні і в кіно. Деякі виступали за цензуру, в той час як інші просто закликалисім’ї вимкнути телевізор. Але справа в тому, що Ви можете вимкнути телевізор, але якщо тількине перебуваєте на гірській вершині, ви не можете уникнути впливу сучасної медіакультури. ЗМІвже не просто впливають на нашу культуру. Вони і є наша культура.

Ключова роль ЗМІ в нашій глобальній культурі – це відповідь на питання, чому цензура у ЗМІ ніколи небуде працювати. Що необхідно натомість, то це переосмислення ролі ЗМІ у всіх наших життях – пере=осмислення, що визнає зрушення парадигми від друкованої культури до культури зображення, яка роз=вивається протягом останніх 150 років з моменту винаходу фотографії та здатності відокремити об’єктабо його образ від певного місця і часу, і до сих пір залишається реальною, видимою і постійною.20

За 500 років ми оцінили переваги читання друкованих видань для того, щоб повною мірою бра=ти участь як інформовані й освічені дорослі громадяни у житті суспільства. Сьогодні сім’я, школаі всі суспільні інститути, в тому числі медичні й оздоровчі спільноти, поділяють відповідальність запідготовку молодих людей до життя в світі потужних образів, слів і звуків.21 Назвемо це «інфор=маційна грамотність».

Що таке інформаційна грамотність?Тільки те, що ви чуєте, – це здатність інтерпретувати і створювати власні значення з сотень, навітьтисяч вербальних і візуальних символів, які ми сприймаємо кожен день через телебачення, радіо,комп’ютери, газети і журнали, і, звичайно, рекламу.

Це здатність обирати, здатність кинути виклик і піддати сумніву, здатність бути свідомим щодотого, що відбувається навколо вас, а не бути пасивним і, отже, вразливим.

«Ми повинні підготувати молодих людейдо життя у світі потужних образів, слів і звуків».

ЮНЕСКО, 1982 рік

Медіа=дослідники тепер кажуть, що телебачення і засоби масової інформації настільки вкорени=лися в нашому культурному середовищі, що ми більше не повинні переглядати завдання медіа=освіти як забезпечення «захисту» від небажаних повідомлень. Наша мета повинна полягати в то=му, щоб допомогти людям стати компетентними, критичними і грамотними в усіх формах ЗМІ,так щоб вони контролювали тлумачення того, що вони бачать або чують, а не давали можливістьзапропонованому кимось тлумаченню контролювати їх. Льон Мастермен, автор Навчання ЗМІ,називає це «критичною автономією».22

Інші визначення вказують, що інформаційна грамотність – це не стільки кінцевий обсяг знань,скільки вміння, процес, спосіб мислення, що, як і розуміння прочитаного, завжди розвивається.

19 Rushkoff, Douglas, Playing the Future: How Kids’ Culture Can Teach Us to Thrive in an Age of Chaos, 1996.20 Із праці Стюарта Івена. Всі портрети споживачів. Політика стилю сучасної культури, 1988.21 Із заключної доповіді Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО з освіти громадськості щодо використання засобів масо=вої інформації, Грюнвальд, 1982.22 Masterman, Len, Teaching the Media, 1989, розділ 2.


229

Для того щоб стати медіаграмотним, не потрібно запам’ятовувати факти або статистичні дані прозасоби масової інформації, а швидше ставити правильні запитання про те, що ви дивитеся, чи=таєте або слухаєте.23 В основі медіаграмотності лежить принцип дослідження.

Навчитися визначати, що шукатиЩо діти (і дорослі теж) повинні знати про засоби масової інформації? Протягом багатьох роківмедіапедагоги визначили п’ять ідей, які всі повинні знати про повідомлення у ЗМІ, незалежно відтого, чи надходить це повідомлення у вигляді телевізійної комедії, комп’ютерної гри, музичноговідео, рекламного оголошення в журналі або кіно.24

1. Всі повідомлення у ЗМІ «побудовані» з окремих елементів

Всі повідомлення, що потрапляють нам на очі, як=от повідомлення у вечірніх новинах або написна рекламному щиті на вулиці, були написані кимось (або, можливо, кількома людьми), булизроблені фотографії і креативний дизайнер потім зліпив це все до купи. Але це більше, ніж фізич=ний процес. А відбувається наступне: те, що «будується» з окремих цеглинок кількома людьми,пізніше стає «монолітним» для решти з нас. Але як аудиторія ми ніколи не побачимо та не по=чуємо слова, картинки або інший контекст, які були відхилені. Ми тільки можемо бачити, чутиабо читати те, що було прийнято та затверджено.

Допомогти людям зрозуміти, як медіа контент склеюється разом, і що залишається поза нашоюувагою, а також як засоби масової інформації надають необхідної форми тому світу, який мизнаємо і розуміємо та в якому ми живемо, важливо, щоб допомогти їм керувати власним життяму глобальному і технологічному суспільстві.

2. Медіаповідомлення побудовані з використанням творчої мови зі своїми правилами

Кожна з форм спілкування, така як газети, ігрові шоу на телебаченні або фільми жахів, має своювласну креативну мову: страшна музика посилює страх, камера, що вихоплює об’єкти крупнимпланом, здатна надати інтимності, великі заголовки мають сигнальне значення. Розуміння грама=тики, синтаксису і метафоричної системи мови медіа збільшує нашу вдячність і задоволення відзасобів масової інформації, а також допомагає нам бути менш сприйнятливими до маніпуляцій.Одним із кращих способів зрозуміти, як засоби масової інформації, разом узяті, це роблять, – зро=бити своє власне відео, створити сайт для вашого скаутського загону, розробити рекламну кам=панію, щоб попередити дітей про небезпеку паління.

3. Різні люди по0різному сприймають одне й те ж медіаповідомлення

Незалежно від віку, виховання і освіти, у світі немає двох людей, що дивляться один і той же фільмабо слухають одну й ту ж пісню по радіо однаково. Навіть батьки і діти не дивляться одне і те жТВ=шоу! Ця концепція розвертає наш погляд від ідеї про те, що телеглядачі – це всього лише па=сивні «домосіди». Ми можемо не усвідомлювати це, але кожен із нас, навіть діти ясельного віку,постійно намагаються «розібратися» у тому, що ми бачимо, чуємо або читаємо. Чим більше пи=тань ми можемо поставити про те, що ми бачимо навколо нас, тим більше настороженими ми мо=жемо бути щодо сприйняття або відхилення повідомлень. Дослідження показують, що з плиномчасу діти різного віку можуть набути відповідних їх віку навичок, які дають їм новий набір оку=лярів, через які вони можуть «читати» свою медіакультуру.25

4. Засоби масової інформації – це, передусім, підприємства, гнані мотивом прибутку

Газети передусім розміщують на своїх сторінках рекламні оголошення; простір, що залишається,відводиться під новини. Крім того, всі ми знаємо, що рекламні ролики є невід’ємною частиноюбільшості телепередач. Мало хто знає, що те, що дійсно продається через телебачення, це не рек=ламовані продукти для аудиторії, а аудиторія для рекламодавців!23 Із заяви місії журналу «Медіа та Цінності», опублікованої в період з 1977 по 1993 рік Центром медіаграмотності.24 Взято з документів з медіаосвіти Англії і Канади. Вперше надруковано в США як «П’ять важливих ідей, щоб навчитидітей перегляду ТБ», Джей Девіс, «Медіа та Цінності» № 52/53; Осінь, 1990.25 Рені Хоббс Налаштування на ЗМІ: Грамотність для інформаційного століття, 1995. відео, поширене Центроммедіаграмотності.


230

Реальна мета програм, які ми дивимося на комерційному телебаченні, будь то новини або розва=жальні програми, не просто розважити нас, а створити аудиторію (та створити для неї швидшесприйнятливий настрій), так щоб мережа або локальна станція могла далі продати час своїм спон=сорам, які будуть рекламувати свою продукцію в рекламних роликах. Кожна секунда на рахунку!Спонсори платять за час, виходячи з кількості людей, які, за прогнозами станції, будуть дивитисяпрограму. Спонсори також націлені донести своє рекламне повідомлення конкретним верствамнаселення, наприклад, жінкам віком 20–35 років, які витрачають гроші на рекламовані товариабо дітям 2–7 років, які впливають на витрати своїх батьків.

Як би нам цього не хотілося але, по правді кажучи, більшість засобів масової інформації надають=ся нам, як говорить дослідник Джордж Гербнер, приватними, глобальними корпораціями, якіпрагнуть щось продати, а не сім’ями, церквою, школою або навіть нашою рідною країною, якапрагне нам щось розповісти.26

5. Засоби масової інформації мають вбудовані цінності та точки зору

Через те, що вони складаються з окремих елементів, засоби масової інформації мають підтекст проте, хто і що є важливим, принаймні для людини або людей, що створюють цю медіаконструкцію. ЗМІтакож оповідачі (навіть рекламні ролики розповідають короткі та примітивні історії), а розповіді ви=магають дійових осіб, сценарію і сюжету, який має початок, основну частину і кінцівку. Вибір віку,статі або раси персонажа, а також його способу життя, поглядів і поведінки, вибір локації (місто? се=ло? багаті? бідні?), а також дій і повторних дій – це лише один із способів, за допомогою якогоцінності стають «вбудованими» в телешоу, кіно або рекламу.

Важливо навчитися «читати» всі види повідомлень ЗМІ з метою виявлення точок зору, які вбудо=вані в них. Тільки тоді ми можемо судити про те, варто прийняти або відхилити ці повідомлення,оскільки ми щодня ведемо подібні переговори через наше медіасередовище.

П’ять основних питань, які можна поставити щодо будь0якого повідом0лення у ЗМІНавчитися визначати, що запитувати

З цих концепцій постають п’ять основних питань27, які можна поставити щодо будь=якого медіа=повідомлення. Зверніть увагу, що кожне з них може відкрити багато шарів глибших питань:1. Хто створив це повідомлення і чому він його надсилає?2. Які методи використовуються, щоб привернути мою увагу?3. Які способи життя, цінності і точки зору представлені в повідомленні?4. Як різні люди розуміють це повідомлення?5. Які питання не освітлено в цьому повідомленні?

Зазвичай до конкретних текстів у ЗМІ, тобто окремого повідомлення, публікації чи її частини(епізоду «Могутніх Морфів: Рейнжерів сили» або реклами «Пепсі», випуску журналу «Seventeen»,рекламного плаката пива «Budweiser», фотографії та статті про пограбування банку на першійсторінці газети) застосовують процедуру анкетування. (...)

Основні питання

Потрібно вміти розрізняти різні форми ЗМІ і знати, як поставити основні запитання і основні по=няття, наведені вище. Хоча більшість дорослих з уроків літератури знають, як відрізнити вірш відесе, навіть дивно, як багато людей не розуміють різницю між щоденною газетою і таблоїдом із су=пермаркету.

26 Gerbner, George, «Television Violence and the Art of Asking the Wrong Question», in The World & I: A Chronicle ofourChanging Era, July, 1994.27 Подяка Рені Хоббс за її внесок в озвучення цих основних питань під час підготовки і навчання.


231

Все частіше інформація про національні та світові події доставляється громадськості миттєво задопомогою телебачення та Інтернету, люди повинні знати, як перевірити інформацію самостійно,як перевірити джерела і як порівняти і зіставити різні версії однієї і тієї ж інформації з метою ви=явлення упередженості або спроби політичної сили «вплинути» на громадську думку. (...)

Три кроки до успіху: огляд ефективної програми медіаграмотності

«Медіаграмотність» – це термін, що передбачає три взаємопов’язані підходи, котрі ведуть домедіаправ і можливостей громадян різного віку.

Перший підхід просто передбачає розуміння важливості збалансування або управління своїммедіа= «раціоном» – допомога дітям і сім’ям зробити здоровий вибір і керувати кількістю ча=су, витраченого на телевізійні програми, перегляд відео, комп’ютерні ігри, фільми і різні дру=ковані ЗМІ.

Другий підхід – викладання конкретних навичок критичного перегляду – навчитися аналізу=вати і піддавати сумніву те, що в кадрі, як він побудований, і що, можливо, не було освітлено.Навички критичного перегляду краще здобуваються на основі уроків або інтерактивних гру=пових заходів, а також під час створення і виробництва власних повідомлень засобів масовоїінформації.

Третій підхід – соціальний, політичний і економічний аналіз – виходить за межі (за допомо=гою яких ми бачимо медіаобрази), щоб дослідити глибші питання про те, хто виробляє засобимасової інформації – і для чого? Який вплив засобів масової інформації в нашій культурі, і якми підходимо до таких питань, як насильство в засобах інформації, расові стереотипи і орієнта=цію на споживання?

Через пошук інформації, обговорення і прийняття проектів, як дорослі, так і молодь, дивлять=ся на те, як кожен з нас (і ми всі разом в суспільстві) сприймаємо та віднаходимо сенс того (зогляду на наш життєвий досвід), як засоби масової інформації рухають нашу глобальну спожив=чу економіку. Цей підхід також може підготувати ґрунт для різних пропагандистських зусильЗМІ, спрямованих на те, щоб оскаржити або згладити державну політику або корпоративнупрактику.

Хоча телевізійні та електронні засоби масової інформації можуть містити найбільш перекон=ливі аргументи для сприяння медіаосвіті в сучасному суспільстві, принципи і практика медіа=грамотності можуть бути застосовані для всіх ЗМІ, від телебачення до футболок, від рекламнихщитів до Інтернету.

Скорочений текст

© 2003 Центр медіаграмотності

www.medialit.org/

Додаткову інформацію про інші моделі медіаосвіти див. на сайті: www.media=awareness.ca/

Documents

ЧАСТИНА 3 Беручи участь у політиці: участь через комунікацію · Громадяни, які беруть участь у демократії,