Відділ освіти Чернігівської районної державної адміністраціїМетодичний кабінет відділу освіти

Чернігівської районної державної адміністрації

План - конспект інтегрованого уроку з природознавства

та образотворчого мистецтва у 4 класі

Тема:Гори України. Карпати. Рослини і

тварини Карпат.Практична робота (розпізнавання

найпоширеніших рослин природної зони за їх особливими ознаками;

моделювання ланцюгів живлення в природній зоні).

Краще гір можуть бути лише гори.

підготувала Скригун Людмила Леонідівна, вчитель початкових класів Богданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради Запорізької області, «спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист»

Для проведення уроку відводиться два спарені уроки.Тема. Гори України. Карпати. Рослини і тварини Карпат. Практична робота (розпізнавання найпоширеніших рослин природної зони за їх особливими ознаками; моделювання ланцюгів живлення в природній зоні). Краще гір можуть бути лише гори.

Обладнання: географічні та контурні карти України, таблиці, схеми «Гора», «Зональність

гір», відео «Яремча» і фотоальбоми «Рослинність Карпатських гір»,»Тварини Карпат»,

презентація «Рекорди Карпат», електронний програмовий засіб з образотворчого

мистецтва: (картини художників Й.Бокшай «Верховина», М.Реріх «Гімалаї. Голубі гори»,

«Рожеві гори»,), альбоми, пензлики, фарби, стаканчики з водою, серветки, прості олівці,

гумки.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Бесіда про спостереження за природою.

– Які зміни ви помітили, спостерігаючи за об’єктами живої та неживої природи?

Поясніть, що спричинило ці зміни.

– Яка погода переважала протягом тижня?

– Чи впливала погода на ваш настрій, стан здоров’я? Як що так, то як саме?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Тест.

Мета

Природознавство Образотворче мистецтво

Продовжувати формувати уявлення про

природу України, розкрити залежність

природи гір від їхньої висоти; ознайомити

учнів з характерними особливостями

Карпатських гір; розкрити екологічну,

практичну цінність природи Карпат;

удосконалювати навички роботи з картами,

схемами, зошитом, підручником.

Продовжувати формувати уміння передавати

плановість за допомогою відмінності планів за

світлотоном та кольором; показати роль тіней,

що падають від об’єктів у визначенні

положення джерела світла, удосконалювати

вміння передавати стан земної поверхні за

допомогою зміни консистенції фарби та різних

за характером і напрямком мазків.

Формувати життєві компетенції, розвивати

пізнавальний інтерес, спостережливість, творчі навички;

виховувати любов і дбайливе ставлення до природи,

патріотичні та естетичні почуття.

1. Де на карті знаходиться берег Криму?

а) південніше Полісся;

б) на півдні України між Кримськими горами і Чорним морем;

в) південніше лісостепу до Чорного та Азовських морів.

2. Який клімат Південного берегу Криму?

а) помірно континентальний з теплим літом і прохолодною зимою.

б) середземноморський. Зима коротка, волога, тепла. Літо довге, жарке, сухе.

в) сухий континентальний з жарким сухим літом і холодною малосніжною зимою.

Бувають суховії і пилові бурі.

3. Які переважають ґрунти?

а) чорноземи;

б) бурі, коричневі;

в) болотні, дернові.

4. Рослинний світ південного берега Криму:

а) Ковила, типчак, перекотиполе, полин, тюльпан, півонія;

б) пальма, магнолія, суничне дерево, лавр, лаванда;

в) дуб, бук, береза, клен, ліщина, глід.

5. Тваринний світ південного берега Криму:

а) лось, видра, борсук, бобер;

б) чайка, качка, кажан, білка, лисиця;

в) куріпка степова, полівка, ховрашок, черепаха, лисиця, вовк.

6. Чим займається населення південного берега Криму?

а) розведення свійської худоби, вирощування зернових і технічних культур;

б) садівництво, виноградарство, вирощування ефіроолійних культур, туризм,

обслуговування санаторіїв, будинків відпочинку;

в) видобування торфу, заготівля лісу, деревообробка.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Прослухавши вірш, відгадайте, діти, куди ми сьогодні помандруємо, спробуйте

визначити тему уроку.

Там озера, швидкі річки,

Полонини, болота,

Там ростуть стрункі смерічки,

Мінеральна там вода.

Там природа, наче казка,

Відпочинок для усіх.

Вас запрошую!

Будь ласка,

Побувати в диві цім!

Так, тема нашого уроку «Карпати». А чому на фізичній карті України написано

«Українські Карпати»?

Що б ви хотіли дізнатися про ці гори?

V. Оголошення теми і завдань уроку.

Сьогодні урок незвичайний, оскільки крім того, що ми дізнаємося багато цікавого

про кліматичні умови Карпат, про багатство цих гір, ще й навчимося зображати гори за

допомогою художніх технік і матеріалів.

VІ. Актуалізація опорних знань

1. «Мозковий штурм»

Перш ніж помандрувати у Карпатські гори пригадаймо:

— Яка форма земної поверхні називається горами?

— Які частини мають гори?

— Які гори розрізняють за їх висотою?

— Як визначити висоту гір за допомогою фізичної карти?

— Що таке гірський хребет?

— Які гори є в Україні?

— Де вони знаходяться?

— Чи однакова рослинність біля підніжжя і на вершинах гір? Чому?

VІІ. Робота над темою уроку.

Первинне сприйняття та усвідомлення матеріалу.

А зараз ми відправляємось у туристичну подорож в Карпати. Побуваємо на

вершині Говерли, біля річки Прут, водопаду Пробій, Кримському національному парку.

Все що ви побачите, почуєте знадобиться для виконання завдань на уроці. Щоб отримати

задоволення від праці – в подорож візьмемо уважність, спостережливість, пам’ять,

мислення, творчість.

(Перегляд фрагментів фільму «Яремча».)

А зараз кожен з вас побуває кореспондентом природничого журналу «Колосок».

Використовуючи матеріали фільму, фізичної карти України, підручника, додаткової

інформації підготуйте повідомлення у групах. (Робота з підручником, фізичною картою,

додатковим матеріалом.)

1. Робота в групах. Використовується метод «Навчаючи – навчаюся сам».

Учитель пропонує об’єднатися в групи за кольором обраної картки і опрацювати

матеріал підручника та додатковий матеріал і підготувати повідомлення для учнів класу.

І група – «Географи»

1) Знайдіть на карті Карпатські гори, поясніть, як це легко зробити.

2) Визначте, в якій частині України вони знаходяться, доведіть свою правоту.

3) Знайдіть найвищу вершину Карпат. Назвіть її. Як ви відшукали її на карті?

4) Визначте річки, які беруть початок у Карпатах. Які ще ріки протікають у Карпатах?

5) Пригадайте назву озера, яке є у Карпатах.

Які ґрунти у Карпатах?

Підготуйте стислу розповідь. Розповідаючи, показуйте на карті.

ІІ група «Метеорологи»

Розповісти про клімат Карпат,його особливості .

ІІІ група – «Ботаніки»

Розказати про рослинний світ Карпатських гір.

Пояснити причини змін рослинного світу від підніжжя до вершин Карпат.

ІV група – «Зоологи»

Розповісти про тваринний світ Карпат. Пояснити чому він такий багатий і різноманітний.

V група «Зелений патруль»

Підготувати повідомлення про роль рослинного світу в Карпатах. Створення заповідників

та Національних парків. Висловити припущення про екологічні проблеми та боротьба з

ними. Показати зв'язок екосистеми на прикладах ланцюгів живлення.

VІ група «Соціологи»

Розповісти про зайнятість населення Карпат, значення їхньої праці для населення України.

(Учні готують повідомлення і розповідають про виконане завдання.

1. Виступ-звіт групи «Географи».

2. Робота з контурною картою.

Учні знаходять на фізичній карті місце розміщення Карпатських гір і позначають їх

місцезнаходження на контурній карті.

3. Виступ-звіт групи «Метеорологи».

4. Виступ-звіт групи «Біологи».

5. Гра «Упізнай рослину» за фотоматеріалами.

6. Виступ групи «Зоологи».

7. Гра «Розпізнай тварину» за матеріалами фотоальбому .

8. Виступ-звіт групи «Зелений патруль»

9. Виступ-звіт групи «Соціологи».

10. Інформація вчителя «Рекорди Карпат».

VІІІ. Осмислення учнями знань.

1. У чому полягають особливості природних умов Карпат?

2. Як змінюється рослинний світ від підніжжя гір до їх вершин?

3. Якої пори року в Карпатських горах випадає найменше опадів?

Влітку, восени, взимку, весною.

4. Найвища гора українських Карпат _____.

Її висота ______ м.

5. До яких гір за висотою належать українські Карпати?

Високі, низькі, середні, дуже високі.

6.Які ознаки річок Карпат?

7. Як називають луки у Карпатах?

8. Поміркуй! Природнича задача.

Піднімаючись на кожні 200м вверх температура знижується на 1 градус.

Яка температура повітря буде на вершині Говерли, якщо біля підніжжя гори +25

градусів? Чи потрібно взяти з собою теплий одяг, піднімаючись на вершину гори?

Доведіть свою думку.

ІІ етап уроку.

Чи отримали ви бажані знання про Карпатські гори? Які питання у вас виникли ще?

Чи усі гори у природі виглядають однаково? Чи однаковий колір гір у різні пори доби?

І. Споглядання гірських пейзажів.

Зараз ми продовжимо нашу подорож і побачимо красу інших гір, залежність

їхнього кольору від напрямку світла.(Робота з електронним посібником «Образотворче

мистецтво» 4 клас. Учитель показує фотоматеріали гірських пейзажів. )

Погляньте на величність та красу гір, на вершини, що торкаються блакиті неба.

Зверніть увагу і на схили гір? Які вони? Як художники зобразили цей неповторний

куточок природи.

ІІ. Споглядання та аналіз репродукцій

Багато років довелося прожити в гірській місцевості відомому художнику Миколі

Реріху. Познайомтеся з кількома його полотнами.

- За допомогою яких кольорів зобразив художник холодну велич гірських хребтів? (За

допомогою блакитно-синього кольору та їх відтінків.)

- Які барви використані для зображення урочистого заходу сонця? (Оранжево-жовті та їх

відтінки.)

- Який засіб використав художник, щоб підкреслити красу природи ?

(Контрастність кольорів.)

Різні полотна художника – неоднакові за колоритом і кольором неба. Спробуйте

визначити, який напрям освітлення і час доби в кожній з картин.

(Діти визначають напрям освітлення, час доби у картинах художника).

ІІІ. Робота над темою уроку.

Проблемне запитання.

–Як художнику вдається передати на полотні так багато простору?

(За допомогою лінійної та повітряної перспективи. Обриси ближніх гір перекривають

підніжжя дальніх. Віддаляючись, гори змінюють своє забарвлення. )

– Порівняйте колір гір на передньому і дальньому плані. Що ви можете сказати

про їх колір? (Чим далі розташовані гори, тим світліші вони здаються.)

– Придивіться на чарівний краєвид гірського пейзажу Йосипа Бокшая

«Верховина». Який колір мають гори передньому плані? (Вони мають темно-зелений

колір.)

– Які гори трохи далі? (Вони здаються синьо-фіолетовими.)

– Чим вражають вас найдальші та найвищі вершини? (Вражають м’якою

блакиттю.)

– Яку рослинність зобразив художник? (Густі ліси, які вкривають схили гір та

полонини, які поросли соковитою рослинністю і квітучими травами.)

– Як ви гадаєте, чому Карпатські гори часто називають синіми? (Через товщу

гірського повітря складається враження, що вони сині.)

ІV. Практична робота «Гірська країна»

Сьогодні ми намалюємо за допомогою фарб свої враження від уявної мандрівки

горами, спробуємо передати глибину простору кольором і тоном.

Покладіть аркуш по вертикалі чи по горизонталі (відповідно до задуму). Сьогодні

ми працюватимемо гуашевими фарбами. Спочатку промальовуємо силуети гір простим

олівцем.

– З якого плану почнемо роботу? ( З переднього.)

Гори середнього плану композиції розташовуємо у проміжках між передніми.

У вільних проміжках, що залишились, розміщуємо дальні гори. Таким способом

передаємо велику частину простору гірської країни.

– Поміркуйте, які елементи пейзажу ви хочете зобразити на передньому плані роботи

перед горами? (Дерева, дорогу, будинки чи щось інше.)

В залежності від обраної доби у композиції, виберіть колір неба і пропишіть його.

– Чи залежатиме колір гір від обраного кольору неба? (Залежно від вибору кольору

неба гори в композиції матимуть відповідний відтінок.)

Продовжимо роботу у найсвітліших тонах.

– На яку частину композиції наносимо фарбу? (Прописуємо гори на задньому плані

роботи – вони найсвітліші.)

– Чи змінять насиченість і відтінок кольору гори на середньому плані композиції?

(Вони стануть трохи темнішими.)

– Який вигляд мають гори на передньому плані? (На передньому плані вони

найчіткіші та ще темніші, ніж на середньому плані.)

Щоб зобразити насадження на передньому плані композиції, працюємо

характерними мазками. Прописуємо передній план композиції. Це можуть бути плями

будинків і дерев на тлі гори, в залежності від обраного вами задуму.

Підбираємо свою, особливу назву композиції. Вставляємо роботу в рамку і робимо

виставку чарівної гірської країни.

V. Узагальнення та систематизація знань.

– Картини яких художників ви запам'ятали?

– Які гори вони зобразили?

– Що таке багатопланова композиція?

– Як художнику вдається передати багато простору на невеликому аркуші паперу чи

полотна?

VІ. Рефлексія.

Сьогодні ми здійснили мандрівку до далекої гірської країни. Що нового і цікавого

дізналися ви на уроці? Що викликало у вас труднощі? Що заважало в роботі чи не

сподобалось? Чи відчули настрій та колір гір? Оцінюємо композицію. Чи передали ми

простір «гірської країни»? Чи вдалося зобразити вибраний нами час доби? За допомогою

чого вам вдалося перенести гори на папір? Чи задоволені ви своєю роботою на уроці? За

допомогою карток оцініть свою роботу на уроках природознавства і образотворчого

мистецтва. (Діти оцінюють роботу на уроці)

VІІ. Домашнє завдання.

Вміти давати характеристику природних умов, рослинного і тваринного світу, зайнятості

населення Українських Карпат. Практичне завдання: с. 134 підручника.

* Поміркуйте! Чого потрібно остерігатись в горах у різні пори року? Складіть поради

безпечної поведінки в Карпатах для туристичних груп.

VІІІ. Підсумок уроку. Організація виставки дитячих робіт робіт.

Література

1. Байбара Т. М. Зошит з природознавства до підручника "Я і Україна". 4 клас - К.:

КІМО, 2004. – 96 с.

2. Білецька О. Розробки уроків з курсу «Я і Україна. Я і природа». 4 клас. / Лоджук Н.

– Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 144 с.

3. Електронний посібник «Яремча».

4. Педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Мистецтво» Образотворче

мистецтво 4 клас. Версія 1.0. ПП «Контур плюс».

5. Форощук О.О. Природознавство для початкових класів:Навчальний посібник. /

Форощук Н.Є. – 1999. – 348 с. з іл.

Додатковий матеріал, яким користуються учні під час виконання завдань

Лісова рослинність Карпат виконує регулювальні і захисні функції. В окремих

регіонах Карпат випадає багато опадів. Вся рослинність випаровує значну кількість

вологи. Ця волога західними вітрами переноситься в сусідні області й благотворно

впливає на врожайність сільськогосподарських рослин. Значну частину опадів ліси пере-

водять у підземний стік, запобігаючи тим самим ерозії, і живлять гірські ріки протягом

року.

На площі Карпат створені природний заповідник Горгани та три національні

природні парки: Карпатський, Галицький, Гуцульщина. Тут охороняється багатий

тваринний і рослинний світ, скелі та печери Довбуша, водоспад «Прибій», який падає з

висоти 12 м на річці Прут у Яремчі.

Проблеми для життя на великих висотах.

1. В розрідженому повітрі менше кисню, тому не всі тварини можуть дихати

високо в горах. Рослинам на такій висоті не вистачає вуглекислого газу для підтримки

своєї життєдіяльності.

2. Розріджене повітря пропускає шкідливі ультрафіолетові промені, тому високо в

горах можуть вижити тільки ті рослини і тварини, в яких виробився від них захист.

3. На вершинах високих гір розріджена атмосфера дозволяє сонячним променям

прогрівати повітря вдень; увечері ж температура швидко знижується. Виникають тем-

пературні перепади, які важко переносять рослини і тварини.

4. Високо в горах, де температура повітря надто знижена і де часто дмуть вітри,

немає ґрунту. У таких складних умовах можуть вижити тільки лишайники і низькі

квіткові рослини, такі як смілка і ломикамінь.

В Українських Карпатах нараховується понад 500 мінеральних джерел. Ведеться

виробництво мінеральних вод. Тут діють курорти, санаторії, будинки відпочинку (у

Трускавці, Моршині, Сваляві та інших містах).

У горах переважно займаються вівчарством. На полонинах випасають овець.

Ведуть лісорозробки, заготовляють деревину для будівництва, меблевих фабрик,

виготовляють меблі з Карпатського лісу. Біля підніжжя гір між невисокими хребтами

вирощують виноград, жито, пшеницю, овочі. Тут багато садів.

Карпати багаті на корисні копалини. Тут видобувають нафту, газ, озокерит, буре

вугілля, кухонну сіль, мармур, ртуть.

Чудові лісові ландшафти, гірське повітря, мінеральні джерела, м'який клімат,

стійкий сніговий покрив узимку створюють прекрасні умови для відпочинку,

оздоровлення, занять спортом. Тут формується важливий район курортів, туризму.

Долина квітучої краси

Поблизу Хуста є квітуча Долина нарцисів. Це диво природи з 1979 року було

проголошено заповідником. Тут росте понад 400 видів рослин, але, безперечно, найбільше

тут нарцисів.

Нарцис вузьколистий — високогірна рослина. А Долина нарцисів розташована на

висоті 200 м над рівнем моря.

Спершу місцевому населенню було заборонено косити траву в Долині нарцисів.

Але квіти вже не росли так рясно. Чому? Природознавці виявили, що некошена трава

заглушувала молоді паростки нарцисів. Коли ж заборону на сінокіс скасували, у Долині

знову відновилася екологічна рівновага.

Тож тепер квітуча долина не лише тішить навесні око туристів, а й забезпечує на

зиму худобу сіном.