МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ПОТЕНЦІЙНОГО

БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

Дисципліна “Фінансовий аналіз”

Виконала: Студентка групи Б5/3

Шеменкова Тетеяна

ПЛАН:

1. Банкрутство. Основні поняття. Його види

2. Аналіз ймовірності банкрутства

1. БАНКРУТСТВО. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. ЙОГО

ВИДИ

Банкрутство - це визнана господарським судом

неспроможність боржника відновити свою

платоспроможність та задовольнити визнані

судом вимоги кредиторів не інакше як через

застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єкт банкрутства - це боржник,

неспроможність якого виконати свої грошові

зобов'язання встановлена господарським судом.

Суб'єктами банкрутства не можуть бути

відокремлені структурні підрозділи юридичної

особи , а також фізичні особи - підприємці за

грошовими зобов'язаннями, що виникли

безпосередньо у фізичної особи на підставах,

не пов'язаних із здійсненням такою особою

підприємницької діяльності.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язанняперед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодосплати страхових внесків на загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування, податків і зборів(обов'язкових платежів), протягом трьох місяців післянастання встановленого строку їх сплати.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державноїподаткової служби та інші державні органи, якіздійснюють контроль за правильністю та своєчасністюсправляння страхових внесків на загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування, податків і зборів

ВИДИ БАНКРУТСТВА:

1. Навмисне банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової нездатності, шляхом наданнянедостовірних даних.

Ознаки навмисного банкрутства:

надання недостовірних даних про фінансовий стан боржника;

причинний зв'язок між такими даними і збитками, що несекредитор;

якщо сховане банкрутство є наслідком дії форс-мажорнихобставин.

Максимальні стягнення за навмисне банкрутствозастосовуються увипадках, коли сформована ситуація єнаслідком різного роду зловживань і некомпетентного ведення фінансово-господарської діяльності.

2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилковеоголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оманукредиторів для одержання від них відстрочки(розстрочки) виконання своїх кредитних зобов 'язань або знижки сум кредитної заборгованості.

Виявлені факти фіктивного банкрутствапереслідуються в карному порядку.

3. Навмисне банкрутство - навмисне створення(або збільшення) керівником або власникомпідприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентнефінансове керування.

Виявлені факти навмисного банкрутствапереслідуються згідно закону.

4. Реальне банкрутство - повна нездатністьпідприємства відновити в майбутньому періодісвою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використання капіталу.

Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє підприємству здійснювати ефективнудіяльність, і воно стає банкрутом.

5. Технічне банкрутство - неплатоспроможністьпідприємства, викликана істотнимпростроченням його дебіторськоїзаборгованості. Дебішорська заборгованістьперевищує розмір кредиторськоїзаборгованості, а сума активів значноперевершує обсяг фінансових зобов 'язань.

2. АНАЛІЗ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА

Для діагностики ймовірності банкрутства

використовується кілька підходів, заснованих

на застосуванні:

а) аналізу широкої системи критеріїв і ознак;

б) обмеженого кола показників;

в) інтегральних показників.

У Великобританії аналізують показники, що свідчать про можливі фінансові труднощі й імовірність банкрутства в недалекому майбутньому:

повторювані істотні втрати в основній діяльності, щовиражаються у хронічному спаді виробництва, скороченніобсягів продажів і хронічній збитковості;

наявність хронічно простроченої кредиторської і дебіторськоїзаборгованості;

низькі значення коефіцієнтів ліквідності і тенденція їх до зниження;

збільшення до небезпечних меж частки позикового капіталув загальній його сумі;

систематичне збільшення тривалості обороту капіталу;

наявність наднормативних запасів сировини і готовоїпродукції;

несприятливі зміни в портфелі замовлень;

падіння ринкової вартості акцій підприємства;

зниження виробничого потенціалу і т. ін.

Відповідно до чинного законодавства України

про банкрутство підприємств для діагностики

їхньої неспроможності застосовується

обмежене коло показників:

коефіцієнт поточної ліквідності (загальний

коефіцієнт покриття);

коефіцієнт забезпеченості власним

оборотним капіталом;

коефіцієнт відновлення (втрати)

платоспроможності.

За цими правилами підприємство визнаєтьсянеплатоспроможним за наявності однієї зтаких умов:

коефіцієнт поточної ліквідності на кінецьзвітного періоду нижчий від нормативного значення;

коефіцієнт забезпеченості підприємствавласними оборотними коштами на кінецьзвітного періоду нижчий від нормативного значення;

коефіцієнт поновлення (втрати) платоспроможності < 1.

У зарубіжних країнах для оцінювання ризику

банкрутства і кредитоспроможності

підприємств широко використовують

факторні моделі відомих західних економістів

Альтмана, Ліса, Тоффлера, Бівера, Гіса й ін.,

розроблені за допомогою багатомірпого

дискримінантного аналізу.

Найбільшу популярність має модель Альтмана:

Z = 0,717х +0,847х2+3,107хз +0,42х4 +0,995х5,

де х - власний оборотний капітал/сума активів; х2 -

нерозподілений прибуток/сума активів; х3 -

прибуток до сплати процентів/сума активів; х4 -

балансова вартість власного капіталу/позиковий

капітал; Х5 - обсяг продажів (виручка)/сума

активів. Константа порівняння - 1,23.

Якщо значення Z < 1,23, то це ознака високої

ймовірності банкрутства, тоді як значення Z >

1,23 і більше свідчить про невелику його

імовірність.

Дискримінантна модель, яку розробив Ліс для

Великобританії, дістала таке вираження:

Z = 0,063x + 0,092x2 + 0,057x3 + 0,001х4,

де х - оборотний капітал/сума активів;

x2 - прибуток від реалізації/сума активів;

x3 - нерозподілений прибуток/ сума активів;

х4 - власний капітал /позиковий капітал.

Тут граничне значення дорівнює 0,037.

Таффлер розробив таку модель:

Z = 0,53x, + 0,13x2 + 0,18x3 + 0,16x4

де х - прибуток від реалізації/короткострокові

зобов'язання; x2 - оборотні активи/сума

зобов'язань; x3 - короткострокові

зобов'язання/сума активів; x4 - виручка/сума

активів.

Якщо величина Z-paxyнкa більше 0,2, це

свідчить про те, що у фірми непогані

довгострокові перспективи, якщо менше 0,2,

то банкрутство більш ніж імовірне.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. -Навч. посібник. - К.: Центр навчальноїлітератури, 2009. - 256 с.

2. Про банкрутство – Закон України від 30.06.1999 року № 784-XIV ( зі змінами і доповненнями).

3. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства - Навчальний посібник - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. 662 с.