Виконала:

студентка групи УР-3

Філіппова Олена Вікторівна.

Науковий керівник Старший викладач

Надточій В.В.

Функціонально-семантичні особливості фразем у творах Остапа Вишні.

Актуальність теми дослідження визначається відсутністю ґрунтовного дослідження, присвяченого мові та індивідуальному стилю О. Вишні на фразеологічному рівні.

Об’єкт дослідження - мова творів Остапа Вишні «Мисливські усмішки».

Предмет дослідження – фраземи у «Мисливських усмішках» .

Мета дослідження: дослідити особливості вживання фразеологізмів у творах Остапа Вишні на

матеріалі «Мисливських усмішок».

Завдання:1. Розкрити сутність фразеологічної одиниці;2. Розглянути класифікації фразеологічних одиниць;3. Виділили в тексті фраземи;4.Дослідити їх функціонально-семантичні особливості.

Фразеологія-це: 1.Розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення.2.Склад фразеологічних одиниць і висловів мови. До складу фразеології входять ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів я, приказки, стійкі формули, звороти науково-термінологічного характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери та ін.

Фразеологічною одиницею, або фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні.

-семантична;- генетична;-функціональна;-ідеографічна;-експресивно-стилістична;-морфологічна;-синтаксична ;-класифікація фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, структури.

Класифікація фразеологізмів:

Мова творів

дотепна

влучна

колоритна

-емоційна

жвава

Остап Вишня у своїх «Мисливських усмішках» тонко і лірично змальовує картини природи, водночас дає поради мисливцям. Цікаво описує автор і різних птахів, звірів, намагаючись навести влучну стислу характеристику їхньої «вдачі» чи «зовнішності». Колоритні та цікаві виходять у письменника і образи мисливців, він із гумором зображує оповіді мисливців про їхні пригоди.

«Докучай мало-мало не на хвостi в неї сидить»«Та щоб менi одна нога тут, а друга там!»«Ти не дуже базiкай! Що ми сторожi, то нiчого, та не забувай, що я тесть, а я свекор, а я дядько, а я кум! Прикуси язика!»«- Що за птиця? А я крiзь зуби: - Що? Дрохва!» «Було це за тих часів, про які старі наші люди, жартувавши, казали: "Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!»«А будеш до чужих молодиць, захекавшись, бiгати? Будеш у гречку стрибати?!»« Гав тут ловити не можна!»«Не бiйсь вовка, - сiдай у хатi» «Ну, хлопчики, вперед! Нi пера нi пуху!»«Був сторож, i як язиком його злизало».

Аналізуючи фраземи творів Остапа Вишні, ми дійшли таких висновків:Фразеологічною одиницею називається стійке сполучення слів, які характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні.Усі фразеологізми автор використовує для вираження різноманітних смислових, функціональних і експресивних відтінків. Фразеологічні одиниці є невичерпним джерелом посилення емоційності та експресивності художнього мовлення, що робить мову творів Остапа Вишні колоритною, емоційною, дотепною,влучною , гострою.При опрацюванні творів Остапа Вишні, ми виявили, що основний фонд фразеологізмів, досліджуваних у творах, становлять загальномовні одиниці, які фіксуються як тлумачними, так і фразеологічними словниками української мови.

ВИСНОВКИ

1.Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. – Харків: Антарес, 1983.2. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. — X.: Вид-во Харк. ун-ту, 1987. — 135 с.3.Жовтобрюх М.А. Сучасна українська літературна мова / за заг. ред. Плющ – Вища школа – 1994 р.4.Остап Вишня «Усмішки». –Київ, Дніпро, 1965. –337 с.5.Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. - Київ: Освіта, 1998. - 224 с.6.Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 494 с7.Ющук І.П. Українська мова – К.: Либідь, 2004. – 640 с., с. 228-257.

Дякую за увагу!