Знам’янська спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат І-ІІІ ступенів

«Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого

народу та загальнолюдської моралі»

Проблемне питання

вихователя Савельєвої Т. М.

Зміст

1. Актуальність проблемного питання «Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого народу та загальнолюдської моралі».

2. Теоретична база питання.3. Провідна педагогічна ідея проблемного

питання.4. Сутність проблемного питання.5. Технологія опрацювання проблемного

питання.

1. Актуальність проблемного питання «Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого народу та загальнолюдської моралі».

Формування духовно-моральної особистості є важливою метою і необхідною умовою розбудови української держави. Саме тому вирішення цієї задачі є пріоритетним завданням сучасного виховання, побудованого на аксіологічних принципах гуманізму і демократизму, зорієнтованого на національні та загальнолюдські цінності і культурні традиції. Виховання духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов’язку стали б власними ціннісними орієнтирами, є головною метою сучасної освіти.

2. Теоретична база питання.

Теоретичні і практичні основи формування духовно-морального виховання дітей знайшли відображення в наукових працях та художніх творах В. О. Сухомлинського, у спадку Я. Корчака, в біблії, в досвіді сучасної педагогічної думки, в дитячій художній літературі.

3. Провідна педагогічна ідея питання.

Провідна педагогічна ідея питання полягає у досягненні добровільного виконання вимог культури поведінки, і її стабільності незалежно від контролю, у виконанні здатності протистояння негативним впливам. Процес духовно-морального виховання передбачає оновлення життя і помислів вихованців вищими силами у їх ставленні до національної і світової духовної спадщини, історії України, традицій та звичаїв, віри, мови, культури, пошуків ідеалу і змісту життя людей.

4.Сутність питання.

Сутністю роботи вихователя над цим проблемним питанням є ефективне поєднання різноманітних форм і методів.

«Утвердити в кожній дитині доброту, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всього живого – елементарна азбука шкільного виховання, з цієї істини починається школа», - говорив В. О. Сухомлинський.

Така орієнтація на загальнолюдські цінності у вихованні підростаючого покоління – один з головних напрямків моєї роботи.

Перш за все у своїй роботі я дотримуюсь погляду на особистість вихованця як найвищу цінність, суб’єктивний розвиток і творця власного життя. Тож з перших днів дітей у школі я стараюсь надати кожному з них можливості реалізувати свій природній потенціал, самоствердитися, опираючись на позитивні риси вихованців, віру в їх творчі сили, враховуючи інтереси і потреби у творчій самореалізації особистості, що сприяє духовно-моральному розвитку.

Так, важливою і дієвою у повсякденній роботі стала казкотерапія. На прикладі героїв народних та авторських казок діти суттєвіше засвоюють норми етики та моралі. З цікавістю і ентузіазмом вихованці створюють колективні казки та оповідання на тему здорового способу життя, безпеки життєдіяльності…

Поєднуючи виховання любові до художнього слова з розвитком творчих здібностей у дітей, я застосувала у своїй роботі таку форму, як художня вистава. Так, вистава «Природу вчись любити» поєднала у собі і формування стійкого морального переконання щодо екологічних проблем сьогодення, і формування позитивної поведінки, що відповідає законам високої духовності і моралі, і розкриття творчих здібностей вихованців.

Під час щоденного виховного впливу на дітей я намагаюсь організовувати їх дозвілля так, щоб найактивніше проходив процес формування найважливіших морально етичних рис особистостей: так, формуючи позитивне ставлення до Батьківщини, суспільства і природи ми провели ранок поезії «Подорожую рідним краєм», під час якого діти знайомились з творами земляків – поетів і з цікавими місцями Кіровоградщини.

Розуміючи, наскільки важлива для розвитку особистості її самореалізація у будь-якій діяльності, надихаю дітей приймати активну участь в усіх загальношкільних заходах, конкурсах, святах. Так, демонструючи свої вміння на конкурсі педагогічних ідей, вихованці показали інсценівку по мультісторії М. Ліпскерова «Маленький гном Вася» «Щоб тебе помічали, щоб тебе поважали», яка допомогла їм в розумінні позитивного ставлення до себе, до інших людей.

Формування духовно-моральної особистості сприяє культура інтелектуально - дозвіллєвої діяльності. Тож, враховуючи інтереси і потреби дітей, планую різноманітні заходи, направлені і на зміцнення фізичного та психологічного їх здоров’я. Так, важливу роль у формуванні соціальної відповідальності як невід’ємної частини духовно – морального виховання, мають різноманітні колективні справи, спортивні змагання. Діти засвоюють основи культури спілкування під час роботи над плакатами («Земля – наш спільний дім») на спортивному святі «Спортивний сміх одром».

Духовно – моральне виховання у своїй повсякденній роботі я міцно пов’язую з вихованням прекрасного через працю рук. Так, під час занять гуртка групи «Веселка» діти створюють гарні вироби та композиції з бісеру, прикладами зусилля для прикрашання класу, спальних кімнат, виставок, виготовлення реквізиту для вистав. Під час такої роботи розвивається почуття прекрасного, коригується дрібна моторика, виховується старанність, акуратність, підвищується самооцінка, віра у власні сили і можливості.

В. О. Сухомлинський говорив, що педагог має бути інтелектуальним прикладом для вихованців, творчою особистістю, яка постійно підвищує свій рівень. Я намагаюсь наслідувати у

власній роботі великого педагога, створюючи в групі атмосферу довіри, намагаюсь бути старшим товаришем, приймати активну участь в їх дозвіллі, іграх та розвагах.

Такі методи приносять творче задоволення мені як педагогу і велику віддачу в роботі, інтерес і душевне тепло дітей.

5.Технологія опрацювання проблемного питання.

Впродовж роботи над духовно – моральним вихованням дітей я дотримуюсь таких методів:

1. Співбесіди на морально-етичні теми («Любов до ближнього», «Добрим бути просто?», «Мої права та обов’язки», «Турбота. Діти допомагають дітям»).

2. Загальношкільні заходи та свята ( ранок поезії «Подорожую рідним краєм», вистава «Природу вчись любити», конкурсна програма «Сила – Грація»).

3. Читання та обговорення творів художньої літератури (година книги «Українські письменники – дітям», година книги «В гостях у Астрід Лінгрен», «Зустріч з дитячими журналами і газетами» тощо).

4. Творчі ігри і справи («Допиши казку», «Юні поети», «Напиши листа ветерану», плакати «Земля наш спільний дім»).

5. Художня вистава «Жили – були..»6. Стратегії для заохочення («Мені подобається…», «Я

також…», і таке інше).Залучення дітей до творчості розкриває та збагачує внутрішній світ дитини, спонукає її до духовного пошуку – повсякденно відкривати для себе те, що людство створило у ході розвитку цивілізації; сприяє розвитку дитячої ініціативи, впливає на розвиток почуттів, волі, характеру та високої моралі, підвищує інтерес до навчання та допомагає оптимально проводити вільний час.