Свято « Посвята у Кобзарики»

Свято починається піснею « Хай радіють усі»

На сцену виходять Барвінок і Барвіночка.

Барвінок

Є край, де найкращі у світі пісні,

і цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

це дім твій – твоя Україна!

Барвіночка

Різні в світі є країни, різні люди є на світі,

Різні гори, полонини, різні трави, різні квіти,

А у нас, одна країна, найрідніша нам усім –

То прекрасна Україна, нашого народу дім.

Звучить пісня « На нашій Україні»( співають діти)

Барвінок

Ми живемо на Вкраїні

В золотій стороні.

Де джерела цілющі

Повнять сили землі.

Де у травах похилих

Зерноокий ромен,

Де нев януча слава

Тихо світить з легенд.

Учень:

День чарівний, справжнє диво,

В залі посмішок багато,

В залі людно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.

Учень:

Є святкових днів багато, Нам усіх і не згадать…А між ними й наше свято-Свято- Кобзарят.

Учень:Сьогодні, в святкову годину,В цей радісний і щасливий часПрийдуть в Кобзарикову країнуБагато хлопчиків і дівчат.

Барвінок:Запрошую вас, першачки,В країну барвисту нашу.Нехай голубії квіткиПростелять стежину вашу.

Запрошення першокласників до зали під музику.

Барвінок

Любі хлопчики й дівчата.

З Української землі

Статні, добрі і завзяті

Першокласники малі.

Ми влаштуєм для вас свято

У Кобзарики посвята

Щоб у пам яті навік

Цей залишивсь день і рік.

Барвіночка

 Ми раді привітати вас З таким чудовим святом,

 Хай користь принесе воно І радості багато.

Навчить давати людям Побільш тепла й добра,

Більш говорить не будем, Бо починать – пора!

На сцену заходять король Науки, міністри Живчик, Веселкарик, Чорнобривчик,Добродійчик,Пізнайко, Калинка.( під музику)

Король Науки. Здрастуйте, даруйте, прошу, Десь тут свято йде хороше.

 Перепрошую, туди б Нас направить не могли б ?

Барвінок:

 Ви потрапили саме на наше свято.

Ми раді вітати вас, як надзвичайно шановних гостей.

Король. Дозвольте познайомитись. Ми – король Науки.  Це наші міністри .

Ми хочемо познайомити першокласників з чарівною країною Кобзарики, в якій живуть чудові хлопчики й дівчата- розумні, веселі, кмітливі Кобзарята.

Адреса країни дуже проста:

Гімназія « Либідь»,

А вулиця Межова.

Запрошуємо, не минайте.

В країні нашій побувайте.

( До них виходять діти і звучить пісня « Кобзарят».)

Живчики

Барвінок:

Увага! Увага! Міністр здоров я і спорту- пан Живчик. (звучить музика на спортивну тематику)

Міністр Живчик

Щоб рости і гартуватись І міцніти, як броня, Треба, друзі, піклуватись Про здоров’я нам щодня.

Виходить Бруднуля під музику: 

Я веселий Бруднулька, У грязюці вся фігурка Я давно вже не вмивався За зубну щітку не брався Жоден раз не причесався, Бо ніколи не бажав .

Барвіночка: Ох, і брудний же ти, ох і бридкий! Бруднуля. Та не дуже і брудний.І вже зовсім не бридкий. 

А навіщо часто митись?Є і так на що дивитись. 

Барвінок:

А ти хто?

Бруднуля гордо:

Я- Бруднуля.

Барвінок:

А як ти потрапив на наше свято?

Бруднуля:

Як? Як? Ногами. Та я ще й не сам, а з кращим другом!

На сцену заходить Мікробчик під музику.

Мікробчик:Привіт, Замазурко, Товариш мій, Бруднулько! 

Мікробчик. Я – Мікробчик, я – хворобчик,Я до всіх чіпляюсь.Особливо люблю дітокТих, що не вмивались:Замазур ледачих.Тих, що спорт не люблять –Дуже я кохаю!

Барвіночка:

Ой, Барвіночку,в біду потрапив цей Бруднуля. Треба його рятувати.

Забігає Айболить:

Айболить.    Діти, а сюди не заповзав Мікробчик? Ведучі:             Так, він тут. Айболить.    Я давно вже полюю на цього Мікробчика. Він так підступно входить у довіру до дітей, а потім вони страждають від складних хвороб. Але я маю те, чого він не любить, від чого може загинути. Зараз ми з вами визначимо, чого він боїться.Відгадайте:1.                    Мию, мию без жалю,Мию там, де брудно.А купатись не люблю –Бо від того худну. (Мило) 2.                    Ой, порізала пальчик Оленка,І у друзів стільки турбот:І промити ранку гарненько,І залити у ранку… (Йод) Мікробчик. Ой-ой-ой!(ховається за Бруднулю)

Айболить:А ось і друзі всіх дітей.

Заходять Санітарія і Гігієна, Режим.

Я – Санітарія, а я – Гігієна. З мікробами боремось ми не даремно. З нами будете дружити – Менше будете хворіти.

Режим А я дядечко Режим, Я також знайомий всім. Хто мене дотримується – тих я поважаю, Встигнути усе зробити І від цього не втомитись

Їм допомагаю. Своїм друзям кожну днину Розписую до хвилини. Всі разом Сьогодні ми поруч, сьогодні ми тут, Щоб Лінь побороти, Непослух і Бруд.

Барвінок:

Дивись, Барвіночка, мікроб утік.

А деж Бруднуля?

Барвіночка:

Бруднулю- не впізнати…

Бруднуля:

 Зрозумів я правила прості: Треба жити в чистоті! Умиватись чисто з милом, Щоб усі тебе любили, Мити руки, ноги мити І охайненьким ходити.

Айболить:

Хочеш бути здоровим, дужим? Ось, що пам ятай, мій друже: Овочі, корисна їжа, Чистота, повітря свіже, Рух, зарядка і режим Хай стануть правилом твоїм!

Живчики танцюють танець з хореографії.

На сцену виходить міністр Чорнобривчик, два учні.( музика)

Міністр Чорнобривчик:

Наш дивний свiт, такий, як казка,Он в небi хмаронька пливе.Тож бережи його, будь ласка,Все в ньому гарне i живе.

Учень 1:Он квiтка полум’ям палає,І ясне сонечко блищить.Чарiвна пташечка співає: -Все в дивосвiт прийшло, щоб жить.

Учень 2:

Ми всi — звичайнi дiти,Вмiєм плакати й радiти.Природу дуже любим...Всi: І друзями їй будем.

Міністр Чорнобривчик:

Викликаю Флору – царицю квітів і рослин.

Виходить Флора.

Флора:

Природа – матінка мені

В дарунок дала світ рослинний,

Який люблю я й бережу

Як найціннішу із святиней.

Радію, коли все гаразд,

Коли усі веселі та щасливі,

Я гірко плачу, як образили рослину,

Вас закликаю: не чиніть біди.

Нехай у царстві Флори сонце сяє

І буйний цвіт квітує назавжди. (Виходить)

На сцені з’являється Браконьєр, виходячи із залу під музику.

Браконьєр:

От, не даром, вийшов з дому,

хоч і відчуваю втому.

Думав: де це здобич взяти?

А тут стільки лебедяток!

Зараз стрельну раз чи два,

аж хмеліє голова.

Таке щастя, і так швидко –

тут і лебеді, й лебідки.

 (Витягає рушницю і хоче стріляти)

Вибігає дівчина – Фауна і падає перед ним на коліна.

Фауна:

Не вбивайте, не чіпайте,

Я благаю вас, благаю.

З кожним днем моє все царство

Гине й просто вимирає.

Браконьєр:

Звідки ти, красуне мила?

Чому так заголосила?

Фауна (піднімається з колін):

Я – Фауна, донька Природи,

Тварин, птахів я захищаю,

Коли їм весело – сміюся,

А в горі сльози проливаю.

Дарунок цей матуся дала,

Щоб їх усіх я захищала.

Але не зможу захистити,

Коли всі будуть так чинити.

Браконьєр:

То що, тобі цих птахів шкода?

Яка ж тобі від них вигода?

Фауна:

Усі ці мешканці – то діти,

Тож як мені без них радіти?

Коли б у вас дитя забрати

Чи не було б для вас утрати?

Подумайте, бо ви ж – людина,

Де совість й розум воєдині.

І що загубиш у житті,

Ніколи не повернеш, ні!

Браконьєр:

Коли ти так, красуне, просиш,

Не можу я відмовить, ні.

Нехай ростуть ці дивні птахи

І тішать нас всіх на Землі!

На сцену до них виходять Чорнобривчики учні, Флора.

Всі разом:

Земля одна, земля одна,

Одне над нею небо.

І їх нам треба берегти-

Для мене і для тебе!

Пісня про природу. « Василечки»

На сцену виходить міністр Добродійчик.

Міністр Добродійчик:

Настала черга і моя

Поради дружні дати.

Я розкажу вам правила добра,

А ви їх спробуйте запам ятати.

«Правила добра»

                            Щоб добрим чоловіком стати,

                            Потрібно правила добра всім знати.

                            Найперше з правил цих чудесних

                            Уміння бути добрим, чесним.

                            А друге правило таке:

                            Шануй ти маму й тата,

                            Люби сестер, братів, людей,

                            Добро сам будеш мати.

                            А третє правило просте,                            Щоб мати серце золоте

                            Зла на людей ти не тримай,

                            Учителів не забувай.

                            Ці правила виконувати мусиш,

                            Тоді закону доброти ти не порушиш.

На сцену виходять учні Добродійчики.( стають навколо міністра)

                                                         

1.  Добро ти людям поспішай творити,

                  Усіх розумій, поважай і люби,

                   Так буде легше і біль пережити,

                  Й здоров’я  буде  більше  тобі.

 

2.  Добро – це, як казка, добро – це, як свято,

                  А зло – це бездушність й злиденність душі.

                  Тож будьмо багаті, і будьмо добріші,

                  І зло переможемо ми  на землі.

3. Твори ти добро, твори все для щастя,

                   Твори для життя кожну мить,

                   Тоді лиш у ньому, йдучи повз напасті,

                   На радість, на долю добро буде жить.

                      

  4.  Різницю між злом і добром, дай нам, Боже,

                     Сьогодні збагнути і  зрозуміть,

                           Знання це у світі нам жить допоможе,

                     Добро допоможе творить.

5. Врятує світ краса -  Завжди так говорили.  Тепер врятує світ лиш доброта  Бо однієї вже краси занадто мало,  Бо стільки всюди зла - людина вже не та. 

6. Тож, люди на землі!  Спішіть добро творити,  Щоб нам не згинути у морі зла, 

Щоб кожен міг серед краси прожити  У царстві справедливості й добра.

7. Дружить хмарка з дощиком: носить воду горщиком. Дощик — із травичкою, а трава — з копичкою, а копиця — з коником, що гасає з дзвоником.

8. А іще — з телятком, баранцем, лошатком. Всі вони — з Даринкою, дівчинка — з хмаринкою, з тою, що із дощиком носить воду горщиком. Ось замкнулось дружнє коло, подружились всі довкола.

Діти співають « Пісню про добро» показ кліпу.

.

На сцену виходять Калинки в українських костюмах.

Учень1

Ми сім я завзята-

Хлопчики й дівчата.

Всі маленькі школярі-

Славні Кобзарята.

Учень2

Кобзарик українську любить мову,

Додержить завжди свого слова,

Аби нашому роду

Не було переводу!

Учень3

Ми калинки – веселики

Весело співаємо.

Прославляєм рідну землю,

Народ величаємо.

Танцюють український танець.

Барвінок:

Зустрічайте наших Веселкариків.

На сцену виходять Веселкарики.

Учень:

Наше ім. я – Кобзарята,

Юний наш зоряний світ.

Мрія мов птиця крилата,

Змалку нас кличе в політ.

Учень2:

Ми веселі Кобзарята.

І дівчата, і хлоп ята.

Ми пісні і танці й сміх,

Ділим порівну на всіх.

Співають пісню « Дощик»

Звучить вірш К. Перелісної « Чому?»

Барвінка:

Як багато запитань!

А хто ж знає відповідь?

Барвінок:

А відповідь знають наші Пізнайки.

На сцену виходять Пізнайки.

Учень1:

Ми – Пізнайки, хто не знає,

Скрізь цікавинки шукаєм,

Вам відкриєм дивосвіт.То ж запрошуєм в похід.

Учень2:За розвагами, казкамиІ веселими віршами.Там чекають вас пригодиІ завдання-перешкоди,Які треба подолатиІ тому час вирушати...

Учень3:Хто з Пізнайками іде –Той ніде не пропаде!Ми йдемо бадьорим кроком,Всіх вітаємо з новим Навчальним роком!

Учень4:

Хай лунає сміх усюдиІ щасливі стануть люди,Дітворі живеться круто,Нових свят чимало буде!

 Пісня « Пізнайки» (співають діти).Не хочеться малятамСидіти й нудьгувати,

А хочеться у м’ячикЧи піжмурки пограти,Зануритись в глибини,Злетіти до небес!А ще всім дуже хочетьсяСюрпризів і чудес! Нестримно-дивовижні і смішні.Барвисті, бешкетливо-ігрові Пізнайки - для усіх малих дітокВ Країну мрії райдужний місток. Якщо з Пізнайками ти мандрував,То все ти побачив і скрізь побував!З нами подолаєш відстань і час,Пізнайки від нудьги врятують вас!

 

Барвінок:

Яка ж чудова наша Кобзарикова країна!

Багато цікавого ми про неї розказали нашим першокласникам.

І зараз ми надаємо їм слово.

Пісня « Першокласники»( співають учні перших класів)

Барвінок:

Увага! Увага! Для клятви першокласника прошу всіх першокласників встати і стояти струнко!

Клятва першокласника( на сцену виходять першокласники і по черзі читають)

1. Обіцяємо не лінитись,Добросовісно трудитись,Педагога поважатиІ оцінки гарні мати.

Всі: Обіцяємо!

2. Книги й зошити любити,Берегти, а не губити,Акуратним завжди бути,Щоб нічого не забути.

Всі: Обіцяємо!

3. На уроках не жувати,Не дрімати і не спати.І домашні всі завданняНа дванадцять готувати.

Всі: Обіцяємо!

4. Будемо вчитися сумлінно

І поводитись відмінно.Щоб батьки могли радіти,Що такі в них гарні діти!

Всі: Обіцяємо!

Барвінок:

А зараз настала година врочиста.Прийняти в родину оцих первачків.

Звучать фанфари.

Наказую прийняти до шкільної дитячої організації « Кобзарики» гімназії № 34 міста Києва Подільського району учнів 1 –А, 1 –Б, 1 – В класів.

Не забувай Шевченка співПро горду славу козаків,А ти, Кобзарику, дитинаЗемлі, що зветься Україна.

Барвіночка:

Вітаємо вас, діти!

Ідіть навчайтесь,

Розуму набирайтесь,

З лихом не зустрічайтесь.

Хай вам щастить!

Першокласники сідають на свої місця.

На сцену виходять учасники свята і співають « Гімн гімназії».