Стратегія вертикально

інтегрованої взаємодії у

готельному бізнесі

Зміст

1. Сутність вертикальної інтеграції в готельному бізнесі та переваги інтеграційної взаємодії.

2. Готельний франчайзинг ,як метод підприємництва.

3. Стратегія вертикальної ітеграції в готельному бізнесі переваги та недоліки.

Вертикальна інтеграція – в готельному бізнесі, це ступінь

володіння одним холдингом, інфраструктурою, бізнес-процесами,

технологіями обслуговування та компетенціями  у ланцюзі

процесів виробництва товару або послуги.

Сутність вертикальної інтеграції в готельному бізнесі та переваги інтеграційної взаємодії

Переваги інтеграційної взаємодії для розвитку виробничих зв’язків полягають у наступному:

зменшення ризиків у учасників фінансово-господарських відносин;

забезпечення рентабельності виробництва та інноваційної складової у розвитку господарської діяльності готельних підприємств;

налагодження каналів збуту;

маневреність капіталу;

отримання прибутку за рахунок використання переваг різних форм інтеграційної взаємодії;

Вертикальною інтеграцією в готельному

підприємтві означають також виробниче і

організаційне об'єднання, злиття, кооперація,

взаємодію підприємств, пов'язаних загальною

участю у виробництві та наданні послуг,

продажах, споживанні єдиного кінцевого

продукту.

Франчайзинг - це передача дозволу на право використання зареєстрованої торговельної марки, що придбавається на певних умовах, які обумовлюються в договорі з власником франшизи. Франчайзингова система – це гібридна форма інтеграції, заснована на різноманітних комбінаціях малого, великого і середнього бізнесу, що відповідає трьом основним вимогам:

забезпечення ефективності з позицій основ політики підприємництва

достатньої чутливості до зміни внутрішніх і зовнішніх факторів

здатності до постійного відновлення

1

2

3

Франчайзинг - це ліцензійна угода, метод ведення продажів, при якому окремому франчайзі-підприємству (готелю) надається право надавати послуги під управлінням моделі маркетингу, що розроблена готелем-франчайзером.

Франчайзер дозволяє франчайзі використовувати свою торговельну марку, назву і рекламу.

Головна відмінність франчайзинга від інших контрактних систем полягає в тому, що він звичайно заснований або на унікальній пропозиції, або на методах ведення бізнесу, або на торговельній марці, патенті або авторському праві.

Готельний франчайзинг

Готельний франчайзинг — це метод підприємництва, завдяки якому підприємець, який має готель, може об'єднатися з великою мережею, що вже діє.

Франшизодавець надає захищене законом право займатися підприємницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації та управлінні за винагороду від франшизеодержувача.

Франчайзинг готельних мереж двох варіантів

Перший варіант – франчайзі отримує комплект будівельної

документації від франчайзера для будівництва готелю. Такий

франчайзинг для готелю цікавий будівельним компаніям. На жаль,

рентабельність бізнесу невелика. У кращому випадку готель окупиться

тільки через 5-6 років.

Другий варіант – франчайзі, в якого є свій готель, входить в «готельну мережу»

відомого бренду в сфері готельного бізнесу зводиться до трьох форм, таких як:

управління, франшиза, прямі інвестиції.

Основна особливість франчайзінгової системи організації готельного бізнесу полягає в тому, що за франчайзером зберігається право власності на торговельну марку.

В обов'язки франчайзи входить власне практична реалізація відповідної концепції ведення бізнесу.

Франчайзінгова форма підприємницької діяльності дозволяє надавати в розпорядження споживачів широкий спектр послуг і продуктів.

Франшизи мають чотири загальних риси

Перша основна риса франчайзінга – це те, що він є стандартизованим.

Друга риса франчайзинга – це USP, абревіатура англійських слів unique selling proposition. У перекладі це означає «унікальна пропозиція».

Простота операцій – третя риса франчайзінгу, найпривабливіша. Це абсолютно новий старт.

Високий рівень маржі – четверта риса франчайзінгу, хоча власники франшиз іноді не хочуть визнавати цього.

Стратегія вертикальної ітеграції в готельному бізнесі

Стратегія вертикальної ітеграції заключається в тому, що власник інтегрованого підприємства (франшизи) істотно економить на рекламі та просуванні нового об'єкту, оскільки наявність відомої торгової марки не тільки дозволяє робити висновки про якість пропонованих послуг, а й включає готель у вже діючу мережу бронювання та продажів.

Для індивідуального готелю рівень заповнюваності 30 %, для готелю, що входить в готельну мережу, — 60%.

30%

60%

Серед переваг участі у франчайзингових відносинах

порівняно із самостійною підприємницькою діяльністю

можна виділити:

Серед переваг участі у франчайзингових відносинах порівняно із самостійною підприємницькою діяльністю можна виділити:

☀ готову нішу на ринку, що дозволяє в короткі терміни розгорнути прибуткову діяльність, а також забезпечує високу ймовірність отримання прибутків у заплановані строки (досягається завдяки використанню франчайзі торговельної марки, торговельного знака, логотипів, фірмового стилю франчайзера);

☀ зменшення комерційних ризиків завдяки доступу до випробуваних на практиці технологічних секретів виробництва (торгівлі), відпрацьованих методів ведення підприємницької діяльності франчайзера;

☀ високу ефективність використання коштів завдяки уникненню стадії «спроб та помилок», яку проходять власники створюваних підприємств при виборі обладнання, постачальників сировини і матеріалів, системи збуту, методів ведення бізнесу;

☀ перенесення турботи про удосконалення технологій виробництва продукції чи надання послуг, методів ведення підприємницької діяльності на франчайзера, який зобов’язаний інформувати своїх франчайзі про всі нововведення без вимог щодо зміни величини роялті на час дії договору франчайзингу;

Переваги:

☀ кращі можливості ведення переговорного процесу (банки, лізингові компанії, інші фінансово-кредитні організації більш охоче співпрацюють з операторами франчайзингової системи, ніж з незалежними суб’єктами господарювання; це пов’язано з тим, що франчайзер може виступати як фінансовий гарант для франчайзі своєї системи, та й статистика щодо рентабельності суб’єктів підприємницької діяльності свідчить на користь франчайзингових підприємств порівняно з незалежними малими та середніми підприємствами);

☀ можливість придбання на пільгових умовах матеріалів, сировини, комплектувальних, обладнання у постачальників (при розвитку франчайзингової системи франчайзер може диктувати постачальникам ціни та умови поставки, тим самим зменшуючи собівартість бізнесу);

☀ використання результатів широкомасштабних рекламних кампаній франчайзера за помірну плату (витрати франчайзі на рекламні заходи обмежуються незначними відрахуваннями в централізований рекламний фонд франчайзингової системи);

Переваги:

☀ низька ймовірність банкрутства завдяки уникненню помилок, яких зазвичай припускаються і на виправлення яких витрачають багато часу та ресурсів незалежні підприємці протягом перших років ведення діяльності (досягається внаслідок постійної методичної, технологічної, інформаційної підтримки і контролю за діяльністю франчайзі з боку франчайзера);

☀ спрощення ведення підприємницької діяльності завдяки оперативній підтримці менеджерів франчайзера у вигляді консультацій, навчальних курсів, аналізу діяльності тощо; 

☀можливість своєчасного виявлення і подолання негативних тенденцій (досвідчений франчайзер раніше за франчайзі помітить труднощі і надасть останньому рекомендації для їх подолання і уникнення у майбутньому);

☀можливість навчитися ефективних методів управління підприємницькою діяльністю, підвищити свій професіоналізм, компетентність.

Недоліками франчайзингу є: залежність успіху діяльності франчайзі від репутації торговельної марки

франчайзера, іншими словами, від результатів діяльності всіх учасників франчайзингової системи;

ризик невідповідності методів ведення підприємницької діяльності, технологій франчайзера умовам господарювання, соціально-культурним обставинам регіону функціонування підприємства франчайзі;

ризик настання непідвладних франчайзі подій, що негативно вплинуть на його діяльність (наприклад, неплатоспроможність чи банкрутство франчайзера, дії інших франчайзі, які спричиняють негативні наслідки для всієї франчайзингової системи);

обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи франчайзі (встановлені стандарти та критерії франчайзингової системи, а також контроль з боку франчайзера залишають мало простору для самовираження у бізнесі);

Недоліки: ризик невідповідності спрямованості і цілей рекламних кампаній франчайзера

особливостям регіону діяльності франчайзі, необхідність відрахувань до централізованого рекламного фонду незалежно від фактичної віддачі, яку отримує франчайзі від рекламної кампанії франчайзера;

зниження сукупного доходу франчайзі від ведення діяльності, зумовлене необхідністю сплати франчайзингових платежів на користь франчайзера (початкового внеску та періодичних відрахувань (роялті); 

неможливість виходу з бізнесу (наприклад, у разі зміни економічної кон’юнктури, динаміки та структури попиту тощо) до закінчення терміну дії франчайзингової угоди без істотних матеріальних втрат;

обмеження територіальної експансії франчайзі закріпленою за ним у договорі територією.

Дякую за увагу !!!

Доповідь підготувала

Ворона Анна

студентка

5 курсу

2 групи