42
Біохімія тканин зуба і слини: Біохімія тканин зуба і слини: хімічний склад, особливості обміну речовин в емалі, дентині, цементі, пульпі, механізми мінералізації, роль Са, Р, F, вітамінів і гормонів. Біохімічні зміни при патологіях зубощелепної системи.

Біохімія тканин зуба і слини:

Embed Size (px)

DESCRIPTION

ТЕМА ЛЕКЦ ІЇ:. Біохімія тканин зуба і слини: хімічний склад, особливості обміну речовин в емалі, дентині, цементі, пульпі, механізми мінералізації, роль Са , Р, F , вітамінів і гормонів. Біохімічні зміни при патологіях зубощелепної системи. - PowerPoint PPT Presentation

Citation preview

Page 1: Біохімія тканин зуба і слини:

Біохімія тканин зуба і слини:Біохімія тканин зуба і слини:хімічний склад, особливості обміну речовин в емалі, дентині, цементі, пульпі, механізми мінералізації, роль Са, Р, F, вітамінів і гормонів. Біохімічні зміни при патологіях зубощелепної системи.

Page 2: Біохімія тканин зуба і слини:

Зуби - це найбільш мінералізовані органи, які забезпечують механічну обробку їжі.

Зуб побудований з трьох шарів кальцифікованої тканини:

емалі, дентину, цементу. Порожнина зуба

заповнена пульпою.

Page 3: Біохімія тканин зуба і слини:

Таблиця. Біохімічний склад тканин зуба.

Складові частини

пульпа дентин емаль цемент

Вода в г на 100 г тканини

30 - 40 13 2,5 32

Органічні сполуки

40 20 4 22

Неорганічні сполуки

20 - 30 69 96 46

Ca в г на 100 г золи

30 35 36 35,5

Mg 0,8 1,2 0,5 0,9

Na 0,2 1,2 0,2 1,1

K 0,1 0,1 0,3 0,1

P 17,0 17,4 17,3 17,1

F 0,02 0,02 0,02 0,02

цитрат - 1,0 0,3 -

Page 4: Біохімія тканин зуба і слини:

Органічні компоненти зуба – це білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти, вітаміни, ферменти, гормони, органічні кислоти.

Page 5: Біохімія тканин зуба і слини:

Розчинні білкиРозчинні білки::Альбуміни, глобуліниАльбуміни, глобуліниФерментиФерментиЛужна фосфатазаЛужна фосфатазаКисла фосфатазаКисла фосфатазаГлікопротеїни Глікопротеїни (фібронектин)(фібронектин)ПротеогліканиПротеогліканиФосфопротеїниФосфопротеїни

Нерозчинні білкиНерозчинні білки::Колаген Колаген Енамелін, амелогенін (в Енамелін, амелогенін (в складі емалі)складі емалі)

Page 6: Біохімія тканин зуба і слини:

Вуглеводи: Глікоген Моносахариди Дисахариди Глікозаміноглікани

(гіалуронова кислота, хондроїтин-6-сульфат)

Page 7: Біохімія тканин зуба і слини:

Ca10(PO4)6(OH)2

Ca8H2(PO4)6 · 5H2O

Ca10(PO4)6CO3 or Ca10(PO4)5CO3(OH)2

Ca10(PO4)6Cl

SrCa9(PO4)6(OH)2

Ca10(PO4)6F2

Page 8: Біохімія тканин зуба і слини:

Емаль: 95 -98 % мін.

речовини (гідроксиапатит)

2,3% води 1,2 % орг. речовин

(тафтелін, енамелін, амелогенін)

Page 9: Біохімія тканин зуба і слини:

Дентин 70% неорганічні речовини, 17-20% органічні речовини, 10-13% вода.

Цемент 45% неорганічні речовини, 22% органічні речовини, 32% вода.

Page 10: Біохімія тканин зуба і слини:

Демінералізація:

Са10 (РО4)6(ОН)2 + 2Н+  → Са9Н2 (РО4)6(ОН)2 + Са2+

Утворення фторапатиту: Са10 (РО4)6(ОН)2  + 2F-  →  Са10 (РО4)6F2 +

2(ОН)-

Надлишок F- демінералізаціяСа10 (РО4)6(ОН)2  + 20F- → 10CаF2 + 6РО4 3-

+ 2(ОН)-

Page 11: Біохімія тканин зуба і слини:

сприяє мінералізаціїСа2+/ Р у слині 1,67pH ротової рідини 6,4 - 7,8 Mg2+, Mn2+, Zn2+, Cu2+, Si2+

сприяє демінералізаціїСа2+/ Р < 1,3 pH<6,2

Page 12: Біохімія тканин зуба і слини:
Page 13: Біохімія тканин зуба і слини:

Слина є секретом слинних залоз та важливим біологічним середовищем порожнини рота, а тому її властивості і хімічний склад суттєво впливають на стан зубів та слизової оболонки порожнини рота.

Page 14: Біохімія тканин зуба і слини:

Людина виробляє 0,7 -1,5 літрів слини за день, за життя - 454 000 літрів.Найбільшу кількість – 71% виділяють підщелепні залози, 25% - привушні дрібні слинні залози, 3-4% - під'язикові.

Page 15: Біохімія тканин зуба і слини:

Секрет кожної залози має свій особливий склад та властивості:Привушні залози – виділяють секрет серозного типу.Підщелепні залози – виділяють секрет серозно-слизового типу.Під'язикові залози – виділяють секрет слизового типу.

Page 16: Біохімія тканин зуба і слини:

В порожнині рота слина змішується і перетворюється на ротову рідину, в якій крім власне слини як секрету слинних залоз міститься також:

злущені епітеліальні клітини лейкоцити бактерії залишки їжі, тощо

Колонія бактерій Str. mutans, що викликають карієс

Page 17: Біохімія тканин зуба і слини:

Травна функція - слина зволожує, розм’якшує їжу та формує первинну харчову грудку.

Мінералізуюча функція – бере участь в утворенні та підтриманні складу твердих апатитів тканин зуба і перш за все емалі.

Захисна функція - слина є першим бар’єром на шляху проникнення в організм шкідливих чинників, а тому містить потужну ферментативну та імунну систему захисту, яка включає: захисний фермент - лізоцим, інгібітори протеїназ, фактори згортання крові, муцин, систему секреторного імуноглобуліну А, лейкоцити.

Page 18: Біохімія тканин зуба і слини:

Буферна функція - обумовлена наявністю фосфатного буфера і білків. Слина підтримує слаболужну реакцію в ротовій рідині, що є виключно важливим для оптимального протікання процесів мінералізації та ремінералізації емалі

Видільна функція - із слиною виділяються кінцеві

продукти азотистого обміну, метаболіти гормонів, мінеральні солі, продукти перетворення ліків, токсинів.

Регуляторна функція - це здатність слини підтримувати гомеостаз порожнини рота. В складі слини виділяються гормони та регуляторні пептиди, що мають високу біологічну активність, зокрема гормони: кортизол, естрогени, прогестерон, тетростерон, паротин та пепдиди: фактор росту епітелію, фактор росту нервів, білки з високою спорідненістю до Са2+.

Page 19: Біохімія тканин зуба і слини:

Змішана слина – це в’язка рідина з питомою вагою 0,001-0,017

рН слини коливається від 6,4 до 7,8 залежно від гігієни ротової порожнини.

Оптимальним для процесів мінералізації та ремінералізації тканин зуба є слаболужне значення рН слини – 7,2-7,8.

Page 20: Біохімія тканин зуба і слини:

№ Компоненти Вміст № Компоненти Вміст

1 Загальний білок 2,0-5,0 г/л 10 Залишковий азот 7,7-14,7 ммоль/л

2 Муцин 2,0-3,0 г/л 11 3,5- цАМФ 5-50 нмоль/л

3 Амілаза 0,2-0,5 г/л 12 Глюкоза 0,05-0,10 ммоль/л

4 Глікопротеїни 2,0-2,5 г/л 13 Нейрамінована кислота

0,01 г/л

5 Серомукоїди 0,29-0,35 г/л 14 Піруват 22,0-45,0 мкмоль/л

6 Лізоцим 0,15-0,25 г/л 15 Лактат 0,21-0,44 ммоль/л

7 Імуноглобулін А 0,3 г/л 16 Цитрат 10-104 мкмоль/л

8 Вільні амінокислоти

1,5-2,2 ммоль/л 17 Холестерол 0,025-0,09 г/л

9 Сечовина 1,5-2,0 ммоль/л 18 Ліпідний фосфор 0,015-0,030 г/л

Page 21: Біохімія тканин зуба і слини:

Більшу частину білків – 2-3 г/л складає глікопротеїн-муцин, який синтезується в підщелепних залозах і завдяки наявності в його складі до 60% вуглеводів надає слині густого слизового характеру.

Компонентами є глюкуронова кислота, N-ацетилглюкозамін, фруктоза, галактоза. Агрегати муцину утворюють надмолекулярні комплекси великих розмірів, вони зв’язують і утримують воду, завдяки чому мають високу в’язкість.

Page 22: Біохімія тканин зуба і слини:

В слині міститься велика кількість (до 10% загального вмісту білка) ферменту α-амілази (0,2- 0,5 г/л).

70% α-амілази продукується привушними слинними залозами,

30% - підщелепними залозами.

α-Амілаза каталізує гідроліз полісахаридів - глікогену та крохмалю до дисахаридів (мальтози) та залишкових олігосахаридів і декстринів.

Page 23: Біохімія тканин зуба і слини:

Лізоцим (мурамідаза) слини – фермент, вміст якого складає 0,15-0,25 г/л, біля 5% всіх білків слини.

Основне джерело - секрет підщелепних залоз.

Лізоцим руйнує клітинну стінку бактерій, розщеплює глікозидні зв’язки між N-ацетилглюкозаміном та N-ацетил мурамовою кислотою в полісахаридах і клітина гине.

Page 24: Біохімія тканин зуба і слини:

Серед захисних ферментів слини – пероксидаза і каталазa.

Розрізняють лактопероксидазу і мієлопероксидазу, які продукуються відповідно залозами або лейкоцитами. Обидва ферменти інгібують процеси перекисного окислення ліпідів, перериваючи вільнорадикальні реакції, оскільки видаляють гідроперекиси з ланцюгового процесу.

Page 25: Біохімія тканин зуба і слини:

Ферменти: лужна фосфотаза, яка посилює процеси ремінералізації та кисла фосфотаза, яка має демінералізуючу дію, утворюються слинними залозами, мікроорганізмами та лейкоцитами. Вони проникають в емаль зуба і суттєво впливають на процеси мінералізації – демінералізації.

Активність протеолітичних ферментів у слині є низькою внаслідок високого вмісту інгібіторів протеаз у слині.

Page 26: Біохімія тканин зуба і слини:

У змішаній слині визначають активність більше 100 ферментів.

Крім зазаначених, в слині присутні: гіалуронідаза, нуклеаза, уреаза, ферменти гліколізу, переамінування, декарбоксилювання, циклу трикарбонових кислот, тканинного дихання, супероксиддисмутаза, нейрамінідаза, холінестереза та інші.

Дослідження порушень ферментативної активності слини знаходять застосування в ензимодіагностиці патологічних процесів при ряді захворювань.

Page 27: Біохімія тканин зуба і слини:

Особливу групу білків слини представляють імуноглобуліни. Порожнина рота має імунітет певною мірою незалежний від загальної імунної системи організму.

В сироватці основним класом імуноглобулінів є IgG,

в слині переважає секреторний IgA, який відрізняється від IgA плазми крові. Основну масу його вмісту (до 90%) продукують привушні залози.

Page 28: Біохімія тканин зуба і слини:

сечовина – 1,5-2,0 ммоль/л залишковий азот – 7,7-14,7 ммоль/л амінокислоти – 1,5-2,2 ммоль/л на порядок менші кількості

глюкози, лактату, пірувату, тіоціанату, тощо.

Вітаміни В, С, РР, А, Д.

Page 29: Біохімія тканин зуба і слини:

Слинні залози секретують специфічний гормон – паротин. Він знижує рівень Са2+ крові та посилює його надходження в тканини, тим самим сприяє мінералізаціі зубів та кісткової тканини.

Зі слиною в ротову порожнину виділяються: глюкокортикоїди, статеві, тиреоїдні гормони, тощо. Слина містить приблизно 10-15% гормонів від їх концентрації у крові.

Визначення вмісту гормонів у слині є інформативним показником стану наднирників, статевих залоз та гонадотропної функції гіпофізу.

Page 30: Біохімія тканин зуба і слини:

В слині виявлено сполуки, які мають тромбопластичну та антигепаринову активність, а також природні антикоагулянти – плазміноген і його активатори.

У змішаній слині активність факторів згортання крові та фібринолізу більша у порівнянні з слиною проток, що свідчить про взаємний активуючий вплив всіх компонентів змішаної слини.

Page 31: Біохімія тканин зуба і слини:

№Компоненти

Вміст № Компоненти Вміст

1 Калій 0,5-0,74 г/л 6 Хлор 0,3-0,8 г/л

2 Натрій 0,26-0,31 г/л 7 Фтор 0,06-1,8 мг/л

3 Кальцій 0,048-0,103 г/л 8 Мідь 16,471,03 мкг%

4 Магній 0,047 г/л 9 Цинк 58,583,12 мкг%

5 Фосфор 0,098 г/л 10 Нікель 16,471,03 мкг%

Page 32: Біохімія тканин зуба і слини:

Гіперсалівація (птиалізм, сіалорея) – збільшення секреції слини слинними залозами.

Вона спостерігається при стоматиті, пульпіті, гінгівіті, парадонтиті, одонтогенних запальних процесах, виразковій хворобі шлунка та 12-ти палої кишки, отруєннях свинцем, ртуттю, хворобах ЦНС та периферичної нервової системи, за наявності різних металів в порожнині рота.

Page 33: Біохімія тканин зуба і слини:

Гіпосалівація (олігоптиалізм) – зменшення секреції слини.

Внаслідок хірургічних втручань, при гострих інфекційних захворюваннях, зневодненні організму, захворюваннях системи травлення, сильних емоціях, больових синдромах, ендокринних розладах, авітамінозах та захворюваннях нервової системи.

Page 34: Біохімія тканин зуба і слини:

У пацієнтів, які користуються пластинковими протезами також знижується секреторна активність слинних залоз.

Page 35: Біохімія тканин зуба і слини:

Украй важка форма гіпосалівації (сухість порожнини рота) називається – ксеростомія. Вона розвивається при злоякісному малокрів’ї, деяких захворюваннях нервової системи, а також при синдромі Шенгера, для яких характерним є ураження слинних і слізних залоз.

Page 36: Біохімія тканин зуба і слини:

Порушення мінералізуючої функції слини викликає демінералізацію зубів і кісткової тканини парадонту та призводить до розвитку карієсу, гінгівіту та парадонтиту.

Page 37: Біохімія тканин зуба і слини:

Проникнення бактерій у слинні залози на фоні зниження імунітету порожнини рота викликає розвиток сіалоденіту.

Погано подріблена їжа при гіпосекреції слинних залоз і недостатньому утворенні муцину травмує слизову оболонку стравоходу і шлунку та приводить до розвитку запальних процесів.

Page 38: Біохімія тканин зуба і слини:

кандидози

Page 39: Біохімія тканин зуба і слини:

Аналіз змішаної слини з успіхом використовується для імуноферментної діагностики гепатитів А, В, С, а також для тестування ВІЛ-інфекції.

Зниження активності лізоциму в слині спостерігається у хворих на рак шлунка.

Визначення -фетопротеїну в слині використовують для діагностики раку печінки.

Page 40: Біохімія тканин зуба і слини:

При системному червоному вовчаку рівень специфічних IgA в слині добре корелює з його вмістом у сироватці крові.

У хворих на цукровий діабет досить інформативними діагностичними тестами є вимірювання активності цитозольних ферментів (ЛДГ, АсАТ і АлАТ) та імунореактивного інсуліну в змішаній слині.

Існує кореляція між вмістом у слині і сироватці крові алкоголю, нікотину, наркотиків, пестицидів та інших токсичних речовин.

Page 41: Біохімія тканин зуба і слини:

Пародонтит характеризується підвищенням активності кислої фосфатази, катепсинів Д і В та гіалуронідази. При цьому вміст лізоциму в слині значно зменшується.

Хронічний паротит супроводжується збільшенням у складі ротової рідини співвідношення альбумінів і глобулінів.

При нефриті, ускладненому уремією, у слині збільшується кількість залишкового азоту

Кількість азоту збільшується при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Page 42: Біохімія тканин зуба і слини: