Upload
erich-french
View
115
Download
0
Embed Size (px)
DESCRIPTION
Для мене книга – світло дня, для мене книга – зорі ночі, моя сім ’ я, моя рідня, мій розум, серце мої, очі. Диво, ім ’ я якому книга (бібліотечний урок з історії книги). Тиждень дитячої книги - PowerPoint PPT Presentation
Citation preview
Для мене Для мене книга – книга –
світло дня,світло дня,для мене для мене
книга – зорі книга – зорі ночі,ночі,
моя сіммоя сім’’я, я, моя рідня, моя рідня, мій розум, мій розум, серце мої, серце мої,
очіочі
Диво, імДиво, ім’’я якому книгая якому книга (бібліотечний урок з історії книги)(бібліотечний урок з історії книги)
Тиждень дитячої книги виник у 1943 році – в той час коли
в ній країні йшла війна. Його започаткував російський дитячий письменник Лев Абрамович Кассіль, який і відкрив перший тиждень Книги в Москві. Він дав йому чудову назву «Книжчині іменнини». Щороку цей тиждень проходить в останній тиждень березня на весняних канікулах.
Лев Абрамович Кассіль
Він написав:
• Улица младшего сына
• Дорогие мои мальчишки
• Все вернется
• У классной доски
Книга – це просто папір з буквами? І все?
Книга – супутник життя
Книга – ключ до науки і знань
Книга – друг і порадник
Книга – це пам’ять людства
Книга – це машина часу, яку створила людина
Коли не було книгЗвідки бере свій початок книга?
Вона пройшла довгий шлях, щоб стати такою як вона є сьогодні?Давайте уявно перенесемося у ті часи, коли люди не вміли говорити, читати, писати. Як же вони спілкувалися?
• Коли одне племя готувалося до війни з іншим, воно посилало другому стрілу або меч• Зелена гілочка зазвичай сповіщала про мир між общинами
Найдавніший спосіб передачі
інформації• Перший етап розвитку
писемності -
предметне письмо.
Для передачи інформації люди використовували різні предмети: камінці, вузлики, морські ракушки.
Вузлик на пам’ять
Пізніще люди почали застосовували вузликове письмо. В деяких країнах і досі пастухи користуються шнурами для підрахунку свого стада. Шнур одного кольору вони використовують для биків, а кількість вузликів на ньому відповідає кількості биків у стаді. Шнур другого кольору рахує корів, а третього – телят.
Cлідуючий етап у розвитку писемності – піктографічне письмо
В перекладі з латинської мови, де пікто – малюкон, а графо – пишу, це письмо за допомогою малюнка.
Особливість такого письма складається в тому, що воно висловлює ціле поняття.
• Простота і наглядність піктографії дозволяє використовувати її і зараз, як засіб передачі інформації.
Скажіть, будь ласка,
де вона зараз
застосовується?
Піктографія широко застосовується:Піктографія широко застосовується: в рекламі, в рекламі, на вивісках магазинів, на вивісках магазинів, в дорожних знаках.в дорожних знаках.Багато малюнків, якими ми користуємось Багато малюнків, якими ми користуємось зараз і є піктограмами.зараз і є піктограмами.
Довгим і важким був шлях книги.
В різних народів були різні способи письма і різні матеріали.
До наших часів дійшли «книги» на глиняних дощечках, папірусі, пергаменті, бересті. Про них ми зараз і поговоримо.
Папірус
В Єгипті, на річці Ніл росте болотна рослина ПАПІРУС.
Давні єгиптяни використовували тонкі, світло-коричневі листки цієї рослини як бумагу для письма.
Папірусні книги
Писали на папірусній бумазі дерев’яними паличками чорнилом або фарбами. Написані листки скручували в сувої. Довжина такого сувоя інколи досягала 150 м.
Глиняні книгиНа вогкій, м’якій глиняній дощечці писали
трехгранною палочкою, видавлювали знаки. Після цього кожна дощечка обпалюваль в печі, номерувалась та складалась в корзину.
Ось така була книга!
Папіруснім сувоям
та глиняним дощечкам
більше 4-5 тисяч років.
Пергамент
В Європі створили свій матеріал для написання книг. Його назвали пергамент. Так називалось місто, де його винайшли.
Його виготовляли з телячої шкіри, добре її обробивши.
Паргамент був міцним та зручним для письма. Але на одну книгу витрачали шкіри цілого табуну телят.
Великий лист пергаменту складали вчетверо у вигляді зошита. Декілька зошитів зшивали і виходила книга. Таку книгу закладали в обкладинку з деревяних дошок, які обтягували кожею.
• Наші предки, народи Київської Русі, писали на корі берести або липових дошках. Коли таку дошку покрывали воском, то напис можна було робити декілька разів.Такі книги називались «Берестяні грамоти»
Створювати книги, писати їх, переписувати було важко.
Букву за буквой, рядок за рядком виводив писець.
Він все робив сам: виготовляв чорнила, малював малюнки, перекладав текст. Одна книга писалась дуже довго і коштувала дуже дорого.
Професія переписувача книг була дуже почесною. В давнину книги писали ченці, монахи при монастирях
Рукописні книги
Друковані книги з’явились не зразу,Писець переписував кожную фразу,Очі сльозились, не чув він рукиІ все це тривало роки і роки.
Писали перші книги гусиним або павлиним пером. Чорнила робили із старого заліза, дубової кори, вишневого клею. Для економії бумаги всі слова тексту писали разом. І тільки в кінці 15 ст. слова почали писати окремо.
Йоган Гутенберг
В середині 15 ст. німецький технік, Гутенберг винайшов друкований шрифт. Він почав робити окремі букви, виливаючи їх з металу. На Україні першодрукарем книг був Іван Федоров.
1394(1399?)-1468
Першодрукар - Іван Федоров
В 1560 році в Москві Іван Федоров і Петро Мстиславець почали
друкувати першу книгу «Апостол». Понад 10 років працював Федоров
над створенням друкарні. Потім він переїхав до Львова. Де у 1574 році
вийшла перша друкована книга «Апостол» «Львівський апостол» започаткував українське
книгодрукування.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Як називається матеріал для письма в Єгипті, який отримав
свою назву від рослини з якої він виготовлений?
ПАПІРУС