"Надрокористування. Продуктивний горизонт"

НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИй гОРИзОНТ № 1-2

Мониторинг и научное сопровождение недропользования 4Події в Україні та світі 7Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо користування надрами 10Анонс найближчих заходів 44Конференция «Сейсмо-2012» 46Документи 49

НАКАЗ № 155 Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування 49

ПОЛОЖЕННЯ про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування 49

НАКАЗ № 44 Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування 51

Методичні рекомендації з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування 52

РЕКОМЕНДАції щодо визначення вартості проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування 59

ЗАКОН УКРАїНИ Про внесення змін до додатка N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 70

ЗАКОН УКРАїНИ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів (Витяг з документу) 71

ПОСТАНОВА Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 301 76

ЗМіНИ, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 301 76

4 НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИЙ ГОРИЗОНТ

інтерв’ю № 1-2 (січень-лютий) 2012

МОНИТОРИНг И НАУчНОе СОПРОВОжДеНИе НеДРОПОльзОВАНИЯ

Приказом Государственной службы геологии и недр Украины (ГСГНУ) № 155 от 16 ноября 2011 года было утверждено Положение о проведении мониторинга и научного сопровождения недро-пользования. Приказом ГСГНУ № 44 от 15 февраля 2012 года – утверждены Методические реко-мендации по проведению мониторинга и научного сопровождения недропользования.

Насколько необходимо проведение мониторинга и научного сопровождения, кто и каким об-разом будет осуществлять эти мероприятия – об этом и многом другом в интервью журналу «Недропользование. Продуктивный горизонт» рассказал заместитель директора по производ-ству, экономике и общим вопросам Украинского государственного геологоразведочного ин-ститута Олег Зурьян.

Олег Владимирович, для кого нужен монито-ринг недропользования? В чем он заключает-ся?

Вынужден сразу Вас поправить – не просто мо-ниторинг, а мониторинг и научное сопровождение недропользования. Это понятие появилось в нор-мативно-правовом поле Украины с выходом поста-новления Кабинета Министров Украины № 615 (ред. - постановление от 30 мая 2011 р. N 615 «Про затвер-дження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»), где оно было обозначено. В дальнейшем, с выходом Положения о мониторинге и научном сопровождении недропользования и Ме-тодических рекомендаций по его проведению, в это понятие было вложено практическое содержание. Таким образом, Государственная служба геологии и недр получила еще один механизм для реализации своей главной функции в сфере недропользования – рационального использования недр.

Недра – это важный ресурс экономики любой стра-ны и при этом ресурс невозобновимый. Поэтому государство заинтересовано в том, чтобы недра ис-пользовались рационально и при этом эффективно.

Так вот, целью внедрения мониторинга и научно-го сопровождения является создание предпосылок к эффективному и рациональному использованию недр. Исходя из этого, вся деятельность по мони-торингу нацелена на то, чтобы помогать, то есть не контролировать, а именно помогать предприятиям в организации своего производственного процесса та-ким образом, чтобы он способствовал эффективному и рациональному использованию недр.

То есть, мониторинг и научное сопровожде-ние неотделимы друг от друга?

Если смотреть на это под углом нормативно-право-вых документов, то фактически это одно слово, если можно так сказать.

Мониторинг – это некая система повторных на-блюдений, в данном контексте – наблюдений за изменениями геологической среды. Даже самый замечательный проект не может предвидеть все по-следствия, которые последуют за вмешательством в литосферу во время разработки недр. Мониторинг геологической среды позволит своевременно диаг-ностировать наличие изменений, не предусмотрен-ных проектом, и сократить издержки предприятия на ликвидацию последствий.

Под научным сопровождением понимается кон-сультационно-методическое обеспечение всех видов работ по использованию недр, направленное на вы-явление скрытых возможностей более рационально-го их использования.

что Вы вкладываете в понятие «рациональ-ное использование недр»?

Суть рационального использования недр заключа-ется в научной обоснованности и оптимальном со-четании потребностей общества и охраны недр. То есть, с одной стороны, предприятие стремится к эко-номической выгоде и получает ее, с другой стороны – при разработке недр должно обеспечиваться наи-более полное извлечение полезных ископаемых. И речь идет не только об основном компоненте, но и совместно залегающих полезных ископаемых – дол-жен соблюдаться принцип комплексности добычи. При этом важным условием является то, что окру-жающей (и в том числе геологической) среде при ис-пользовании недр должен причиняться минимально возможный ущерб.

Какие предприятия могут осуществлять мони-торинг и научное сопровождение недропользо-вания?

Согласно Положению о проведении мониторинга и научного сопровождения недропользования, такую

5НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИЙ ГОРИЗОНТ


услугу могут предоставлять специализированные предприятия, которые аккредитованы Государствен-ной службой геологи и недр Украины. В частности, УкрГГРИ (ред. – Украинский государственный геоло-горазведочный институт), который я представляю, получил такую аккредитацию, и мы имеем право предоставлять такие услуги.

Я как недропользователь сама могу выбрать предприятие, которое проведет научное сопро-вождение..?

Безусловно. Государство в данном случае позабо-тилось о конкуренции в этой сфере и не определило какого-то одного поставщика услуг. Оно лишь следит за тем, чтобы те, кто предоставляет данные услу-ги, соответствовали необходимым критериям. Для нашего Института соответствие таким критериям – естественное состояние дел.

А если я считаю, что не нуждаюсь в таких ус-лугах?

По моему мнению, всякий недропользователь всегда должен был вести такого вида работу у себя на предприятии. Это упреждает возникновение не-предусмотренных ситуаций.

Другое дело, что вы, получив от государства право на использование недр, берете на себя и определен-ные обязательства. Эти обязательства изложены в Соглашении об условиях использования недр, кото-рое вами подписано. С 30 мая 2011 года – даты всту-пления в силу Постановления КМУ № 615 – один из пунктов данного Соглашения содержит требование в обязательном порядке проводить мониторинг и на-учное сопровождение недропользования.

В предыдущих порядках предоставления спе-циальных разрешений на пользование недра-ми такого не было?

Нет, это новшество, введенное в прошлом году. Все предприятия, которые работают на основании

соглашения, заключенного до указанной даты, не обязаны этого делать. Однако не исключено, что они увидят в проведении мониторинга и научного сопро-вождения недропользования рациональное зерно и обратятся к нам за тем, чтобы получить такие услуги.

Кстати, еще одной важной особенностью этого по-становления является то, что его действие не огра-ничивается одним определенным годом, как было ранее. До 2012 года все постановления такого рода были ежегодными, а данное постановление – бес-срочное.

Вернемся к мониторингу и научному сопро-вождению. Очень важный и интересующий не-дропользователей вопрос – а кто должен опла-чивать это удовольствие?

Предоставление данных услуг будет происходить в рамках договора, где заказчиком мониторинга и на-учного сопровождения является субъект хозяйствен-ной деятельности, который использует недра. Соот-ветственно, и полученную услугу оплачивает он же.

В вашем вопросе содержится намек на то, что оплату должно было бы взять на себя государство... Наверняка, эти средства государство изъяло бы у не-дропользователя, к примеру, увеличив стоимость специального разрешения на использование недр. Затем назначило бы организацию, которая будет проводить мониторинг на вашем предприятии. Ка-чество предоставляемых услуг и интересы вашего предприятия объективно не будут в приоритетах при такой постановке вопроса.

Там, где вы являетесь стороной договора и тем бо-лее заказчиком, вы имеете возможность влиять на ситуацию. Тем более, что государство обеспечивает возможность выбора исполнителя.

Понятно, платить придется. А в УкрггРИ эта услуга будет дороже или дешевле по сравне-нию с другими специализированными пред-приятиями?

В методических рекомендациях заложены общие для всех специализированных предприятий принци-пы при определении стоимости мониторинга и на-учного сопровождения. В связи с этим значительных расхождений в стоимости для одного и того же объ-екта быть не должно.

В данном случае большую значимость приобретает фактор качества. УкрГГРИ имеет мощный кадровый потенциал, представленный высококвалифициро-ванными специалистами, деятельность которых ох-ватывает практически весь спектр возможных работ в геологоразведке и добыче полезных ископаемых. Это и геологи, и геофизики, и гидрогеологи, специ-алисты по обогащению пород и бурению. При этом большинство сотрудников непосредственно связано с производством. УкрГГРИ за свою более чем 50-лет-нюю историю всегда был ведущим научным заведе-нием в геологоразведочной отрасли. Учитывая, что кроме мониторинга есть еще и научное сопровожде-ние, естественно, что рекомендации Института как научной организации будут более качественны.

Не самый последний фактор – присутствие в реги-онах. Учитывая, что отделения УкрГГРИ находятся не только в Киеве, но и во Львове, Симферополе, Пол-



таве, Чернигове, Днепропетровске, можно говорить о том, что наши специалисты находятся ближе к не-дропользователю и его проблемам.

Вы говорите о качестве. Но качество понятие субъективное…

Не могу с вами полностью согласиться. Во всем мире, и Украина не исключение, проблема качества научного исследования эффективно решается науч-ным сообществом. В нашем случае с целью незави-симой научной оценки качества результатов мони-

торинга и научного сопровождения при Украинском государственном геологоразведочном институте соз-дан специализированный Экспертный совет. В состав Экспертного совета входят ученые, которые дорожат своей репутацией и способны дать объективную оценку тем отчетным материалам, которые будут поступать на рассмотрение от специализированных предприятий.

24 февраля 2012 г.


ІНФОРМАЦІЯ№ 1-2 (січень-лютий) 2012

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Дер-жавний бюджет України на 2011 рік" (щодо Державної служби геології та надр України). Закон розроблений з метою встанов-лення видатків на оплату праці працівників ДСГНУ з урахуванням її функціональних повноважень, граничної чисельності працівників, виходячи із встановлених норма-тивно-правовими актами умов оплати праці (див. рубрику Доку-менти).

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до По-даткового кодексу України" (щодо деяких питань сплати податків в умовах дії угоди про розподіл продукції).

Також було ухвалено Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів", який спрямований на забезпечен-ня відповідності розмірів ставок податків і зборів інфляційним про-цесам в економіці та можливістю отримання додаткових надход-жень до Державного бюджету України (див. рубрику Документи).

26 грудня Президент України своїм указом звільнив івана Ма-каренка з посади заступника міністра охорони навколишнього природного середовища України.

Керуючий партнер української інвестиційної компанії Investohills Андрій Волков сконцентрував 7,61 % акцій британської нафтогазової компанії з активами в Україні Regal Petroleum plc, передає «інтерфакс-Україна».

Грудень. За результатами по-шукових робіт ДК «Укргазвидобу-вання» відкрило Харківське ро-довище, повідомляє РБК-Україна.

Пошуковою свердловиною № 2 встановлено два продуктивних горизонти. Перспективні запаси родовища оцінюються у 10 млн кубометрів.

Канадська компанія Magna Resources Ltd., дочірня Confederation Minerals Ltd., ста-ла повноправним власником американської компанії American Potash LLC.

Начальник агентства ресурсів корисних копалин міністерства енергетики і природних ресурсів Вірменії Хачик Сапонджян повідомив, що розвідані запаси молібдену країни складають 857 тис. т.

Підприємства ДК «Укргазвидо-бування» за підсумками 2011 р. видобули газу, газового конденса-ту і нафти на 0,5 % більше, ніж у 2010 р., повідомляє прес-служба підприємства.

Січень. ВАТ «Газпром» і НАК «На-фтогаз України» домовилися щодо активізації співпраці з освоєння структури Паласа на шельфі Чор-ного моря. У лютому делегація Газпрому прибуде до Києва для вивчення геолого-технічної та фінансово-правової документації. Наступним кроком повинно стати створення СП для реалізації про-екту.

Фахівці Білорусі та Росії роз-робляють проект нової про-грами Союзної держави «Геологорозвідка, надро- і при-родокористування» на 2013 – 2016 роки, повідомили коре-спонденту БЕЛТА у прес-службі Державного комітету з науки та технологій Білорусі. Програма по-кликана максимально викори-стовувати можливості і напрацю-

вання білоруських та російських підприємств і організацій, ско-ординувати їх зусилля для підвищення ефективності геологорозвідки, видобутку і пе-реробки корисних копалин як на території Білорусі і Росії, так і в інших країнах.

Українське мінералогічне това-риство оголосило конкурс на здо-буття Премії імені академіка Є.К. Лазаренка для молодих учених і студентів вищих закладів освіти за 2011 рік. Прийом матеріалів три-ватиме до 10 березня 2012 року.

У конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, ви-щих закладів освіти віком не старше 33 років і студенти вищих закладів освіти України, які протя-гом останніх двох років перед ого-лошенням конкурсу опублікували чи підготували до друку праці в галузі мінералогії, що присвячені актуальним питанням мінералогії України або загальної мінералогії.

Поштова адреса для надсилан-ня матеріалів: 03680, Київ–142, проспект акад. Палладіна, 34, Українське мінералогічне това-риство, вченому секретарю УМТ; email: avalter@іор.кіеv.ua.

Розмір Премії для молодих учених становить 1 000 грн, для студентів – 750 грн.

25 січня Президент України Віктор Янукович призначив Сергія Радованова заступником голови Державної служби геології та надр України.

ВАТ «АК «Алроса» і ВАТ «Зарубіжнафта» підписали уго-ду про наміри зі спільної роз-робки родовищ вуглеводнів алмазовидобувної компанії, говориться у повідомленні «Зарубіжнафти».

ПОДії В УКРАїНі ТА СВіТі


ІНФОРМАЦІЯ № 1-2 (січень-лютий) 2012

Переможцем п’ятнадцятого відкритого конкурсу із залу-чення інвестицій, що прово-дився в НАК «Надра України», для виконання пошукових, геологорозвідувальних, видобув-них та інших робіт на свердловині № 2 Новоподільського бішофітного родовища (спеціальній дозвіл на користу-вання надрами належить ДП «Чернігівнафтогазгеологія») виз-нано ТОВ «Черкаси-Промбуд».

У січні компанія Black Iron підписала контракт про співпрацю з компанією, що спеціалізується на інжинірингу та управлінні проекта-ми WorleyParsons Ltd, яка підготує техніко-економічне обґрунтування проекту з розробки Шимановсько-го родовища у Кривому Розі.

ТЕО проекту включатиме аналіз запасів руди, технологію видо-бутку корисної копалини та її збагачення, проектування усієї інфраструктури підприємства, оцінку впливу майбутнього підприємства на навколишнє се-редовище, а також логістику до найближчих морських портів, повідомила прес-служба Black Iron.

26 січня 2012 року відбулося засідання Громадської ради при Держгеонадрах України. За ре-зультатами засідання затвердже-но Положення про Громадську раду при Держгеонадрах України, план її роботи на 2012 рік, визна-чено основні напрямки реалізації Концепції сприяння розвитку гро-мадянського суспільства, а також вирішено низку організаційних питань.

Botswana Diamonds, яка спеціалізується на пошуку та розвідці алмазів, заявила, що у Ботсвані знаходяться нерозвідані родовища алмазів і компанія веде переговори з потенційними партнерами, які можуть нада-

ти «нові технологічні можливості для ведення розвідки». Пред-ставники компанії пояснюють, що метою спільної роботи стане визначення крупних алмазонос-них кімберлітових трубок, які мо-жуть потенційно розроблятися як крупні алмазні рудники, які харак-теризуються високою сортністю та якістю алмазів.

Канадська компанія Kulczyk Oil продовжила термін дії ліцензії на розробку і видобування газу на Ольгівському родовищі з п’яти до двадцяти років, повідомила прес-служба Компанії. Котирування акцій Kulczyk Oil після цієї новини підвищилося на 15 %.

Лютий. Кабінет Міністрів України обнародував умови конкурсу по відбору партнерів НАК «Надра України» для створення спільних підприємств, які у подальшо-му стануть однією зі сторін уго-ди про розподіл продукції, що видобувається у межах Юзівської та Олеської площ (див. рубрику Документи).

7 лютого ДП «Закордоннаф-тогаз» НАК «Нафтогаз України» підписав дві концесійних угоди з державною нафтовою компанією Єгипту Ganoub El-Wadi Holding Company (GANOPE) на прове-дення розвідки, розробки та експлуатації родовищ нафти і газу на територіях у Східній пустелі Єгипту, повідомляє прес-служба Нафтогазу. Термін дії угоди – 28 років, при цьому першочерго-вий період розвідки складає біля трьох років. Очікується, що період окупності даного проекту складе вісім років.

Компанія Kashtan Petroleum Ltd. (спільне підприємство «Укрнафта» та шведської Shelton Petroleum) запустило в експлуатацію сверд-ловину № 309 глибиною 2 км на Леляківському родовищі,

інформувала прес-служба Shelton. За підсумками тестування, дебіт склав біля 70 барелів на добу.

Шведська компанія Svenska Capital Oil AB домовилася з ДК "Укргазвидобування" про спільну реалізацію в Україні проектів з ви-добутку газу. Як повідомляє прес-служба держкомпанії, Svenska буде представлена в Україні че-рез свою дочірню компанію Misen AB (також Швеція). Згідно з досягнутими домовленостя-ми, планується збільшити видо-буток газу на діючих родовищах у Полтавській та Львівській обл. (ремонт і відновлення роботи недіючих та низькодебітних сверд-ловин, комплексна розробка окре-мих родовищ і впровадження но-вих технологій: закачування азоту в пласти, гідророзрив і видобуток в'язкої нафти).

Зокрема шведи на першому етапі робіт у 2012 році планують інвестувати $ 230 млн на прид-бання та будівництво сучасних дотискних компресорних станцій (ДКС).

"Для нас співпраця з Svenska Capital Oil – це в першу чергу за-лучення передових технологій та інвестицій, що дозволять у найближчі три роки додатково до-бути більше 1 млрд куб. м газу", – заявив директор ДК "Укргазвидо-бування" Юрій Борисов.

Україна продовжує перегово-ри з бразильською нафтовою компанією Petrobras щодо роз-робки чорноморського шель-фу, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. "іде обговорення співпраці з Petrobras, тому що ця компанія має унікальний досвід роботи на глибоководному шельфі. Є п’ять компаній у світі, які мають такий досвід, серед них і Petrobras", – сказав міністр.



Начальник відділу корисних ко-палин Державної служби геології та надр Марія Паршина в ефірі Українського радіо зауважила, що, на її погляд, потенціал України у золотодобуванні досить високий. «…Але родовища в Україні вивчені з різним ступенем достовірності. Зазвичай на родовищах тако-го плану потрібні дуже великі капіталовкладення. Золото як метал в геологічному плані дуже складне для розвідки, видобутку", - сказала вона.

Золото в центральній частині Україні в основному вільне і вели-ке. "Що означає вільне? Значить, що воно не сидить в кристалічній решітці, не треба його звідти хімічним способом витягувати ... Плюс родовища на Українському кристалічному щиті мають високу пробність: це 880 - до 980. це дає хороші перспективи", - зазначила Паршина.

Нагадаємо, Верховна Рада 22 грудня 2011 прийняла в цілому як закон законопроект, що дозволяє Національному банку України (НБУ) розвідувати, добувати, виро-бляти дорогоцінні метали і скупо-вувати брухт дорогоцінних метал лов для поповнення золотовалют-них резервів.

центральна комісія з розроб-ки родовищ вуглеводневої сиро-вини Федерального агентства з надрокористування затвердила розроблену ВАТ «Газпромгаз» Технологічну схему дослідно-промислової розробки південно-східної частини Талдинського метановугільного родовища.

Проектний документ на розроб-ку метановугільного родовища у Росії підготовлено вперше.

Схема визначає систему промислової розробки родови-ща на підставі даних про його розвідку та пробної експлуатації. Розробка Технологічної схе-ми стала можливою завдя-ки проведеним підрахункам запасів метану як самостійної

корисної копалини та його вне-сення до «Загальноросійського класифікатора корисних копа-лин і підземних вод». Перехід до дослідно-промислової експлуатації родовища запланова-ний на другу половину 2012 року.

Згідно з Указом Президента України від 15 лютого 2012 р. N 100/2012 першому заступникові голови Державної служби геології та надр України Любомиру Гонча-руку присвоєно третій ранг дер-жавного службовця.

В Японії розпочато перший у світі експеримент з видобутку з-під дна океану метаногідратів – різновиду природного газу, за-паси якого, за оцінками фахівців, можуть вирішити енергетичні проблеми країни. Спеціальне дослідницьке судно приступи-ло до буріння свердловин на глибині понад 260 м під морсь-ким дном. Одна з них повинна перевірити можливість видобут-ку метаногідратів, три інші будуть використані для вимірів. Повно-масштабне пробне видобування повинно пройти у січні-березні на-ступного року.

італійська нафтогазова компанія Eni повідомила про виявлення крупного газового родовища на шельфі Мозамбіку. Потенціал ро-довища оцінюється у 212 млрд кубометрів.

15 лютого Комітет з питань екологічної політики, природоко-ристування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи реко-мендував парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо користування надрами (реєстр. №9539-1) (див. рубрику Проект).

Уряд Норвегії прийняв рішення розпочати сейсмогеологічну роз-

відку у колишній суперечній з Росією зоні Баренцового моря, стверджує прем’єр-міністр країни. За його словами, у даному районі можуть знаходитися значні вуглеводневі ресурси. Перший етап сейсмогеологічних зйомок на півдні норвезького сектору Барен-цового моря відбувся влітку ми-нулого року. За словами геологів, результати досліджень вказують на можливість відкриття у регіоні нових крупних родовищ.

Мінприроди РФ підготувало зміни до Федерального закону «Про надра». Як повідомляє прес-служба міністерства, доповнення і зміни стосуються порядку роз-робки родовищ корисних копалин і користування надрами з метою, не пов’язаною з видобуванням ко-рисних копалин.

Казахська корпорація «Казах-мис» розпочала розробку од-ного з найбільших неосвоєних мідних родовищ у світі. За про-гнозами, щорічний об’єм вироб-ництва складе близько 100 тис. т міді у концентраті при терміні експлуатації рудника приблизно 40 років, повідомила прес-служба корпорації.

Білоруські геологи, згідно з уточненою наприкінці січня 2012 року програмою геологорозвідувальних робіт, роз-раховують у 2012 – 2015 рр. знай-ти на території країни родовища золота і платиноїдних металів з за-пасами біля 150 тонн, а також по-клади уранової руди, оціночним об’ємом біля 10 тис. т, відмітив начальник департаменту з геології Мінприроди Республіки Білорусь. Він також акцентував увагу на тому, що навіть при виявленні да-них ресурсів, вони не будуть одра-зу ж розроблятися.


проект № 1-2 (січень-лютий) 2012

ПРОеКТ зАКОНУ ПРО ВНеСеННЯ зМіН ДО ДеЯКИх зАКОНіВ УКРАїНИ щОДО КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Номер, дата реєстрації: 9539-1 від 19.12.2011Сесія реєстрації: 9 сесія VI скликанняСуб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

ініціатор(и) законопроекту: Харлім В.М. VI скликання

Головний комітет: Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

інші комітети: Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництваКомітет з питань аграрної політики та земельних відносинКомітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної без-пекиКомітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політикиКомітет з питань бюджетуКомітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради УкраїниКомітет з питань європейської інтеграції

Текст законопроекту та супровідні документи: Проект Закону 16.12.2011Подання 16.12.2011Пояснювальна записка 16.12.2011Порівняльна таблиця 16.12.2011

Документи, пов'язані із роботою над законопроектом: Висновок Головного науково-експертного управління 24.01.2012

Проходження законопроекту Останній стан: Очікує розглядуОстанній етап проходження: Вручено подання комітету про відхилення (21.02.2012)

закон України

«Про внесення змін до деяких законів Українищодо користування надрами»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

У Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №36, ст. 340; 2011 р., №29, ст. 272):

статтю 16 викласти у такій редакції:«Стаття 16. Право користування надрамиДокументом, що посвідчує право користування надрами є угода про умови користування надрами,

невід’ємною частиною якої є спеціальний дозвіл на користування надрами, що видається на відповідну ділянку надр.

Угода про умови користування надрами укладається між центральним органом виконавчої влади, що


проект№ 1-2 (січень-лютий) 2012

забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і власником спеціального дозволу на користування надрами. Така угода повинна містити положення про технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов’язання сторін, можливість відчуження права на користування надрами іншій особі, а також про порядок регулювання відносин між сторонами угоди в процесі використання надр на наданій ділянці надр. Проект такої угоди в частині екологічних зобов’язань сторін підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середо-вища.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначе-них Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, порядок надання спеціальних дозволів, а також порядок уладенння угоди про умови користування надрами та заміни сторони у зобовязанні за такою угодою встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Користувач надрами має право передавати право на користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі вносити його до статутних капіталів суб’єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку. Таке відчуження та/або обтяження права може бути здійснено лише за згодою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та у порядку, встановлено-му Кабінетом Міністрів України. При цьому за державою залишається пріоритетене право на придбання відчужуваних прав на користування надрами. У разі недотримання вказаних вимог правочин, спрямований на відчуження права на користування надрами є нікчемним. Наслідком набуття права на користування над-рами є перехід до набувача права користування надрами.

У випадку наміру користувача надр здійснити відчуження права користування надрами держава в особі суб’єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, має пріоритетне право на придбання відчужуваних прав. Рішення про придбання суб’єктом господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, таких прав, приймає централь-ний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у встановленому порядку.

При набутті права на користування надрами внаслідок його відчуження, відбувається заміна сторони за угодою про умови користування надрами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за виконання законодавства про надра на відповідній ділянці надр несе користувач надр протягом строку дії угоди та спеціального дозволу на користування надрами. У випадку відчуження права на користування надрами іншій особі попередній користувач надр зобов’язаний забезпечувати дотримання за-конодавства про надра на відповідній ділянці надр до моменту заміни сторони угоди про умови користуван-ня надрами.

Особливим режимом користування надрами є користування на підставі угоди про розподіл продукції та відповідного спеціального дозволу. Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Законом України “Про угоди про розподіл продукції”. Спеціальний дозвіл на користу-вання надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування надрами можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов’язків за угодою про розподіл продукції та з обов’язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Закону України “Про угоди про розподіл продукції”.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб’єкту господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс державного вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, здійснюється шляхом переоформлення угод про умови користування надрами, укладених на підставі спеціальних дозволів, вида-них вугледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого пере-дано в оренду чи концесію, на ім’я суб’єкта господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення конкурсу (аукціону).



Під час оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства про-тягом строку оформлення зміни сторони в угоді про умови користування надрами орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бурого вугілля) на об’єкті, переданому в оренду чи концесію, на підставі угоди про умови користування надрами, стороною якої є державне вугледобувне підприємство, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії»;

статтю 18 після частини другої доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту:«Право користування земельною ділянкою надається на строк, визначений спеціальним дозволом на кори-

стування надрами, що є невід’ємною частиною угоди про умови користування надрами.У разі відчуження права користування надрами попереднім користувачем надр до набувача такого права,

у порядку встановленому земельним законодавством, переходить право користування земельною ділянкою, наданою для цілей користування надрами.»;

частину третю статті 18 вважати частиною п’ятою;

в частині першій статті 19 речення «Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу» виключити;

частину третю та четверту статті 24 викласти в такій редакції:«Права та обов’язки користувача надр виникають з моменту набрання чинності угодою про умови користу-

вання надрами або у разі набуття чинності змін до угоди щодо заміни сторони такої угоди, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції – з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Користувач надр (інвестор), який набув право користування надрами за угодою про умови користу-вання надрами або уклав угоду про розподіл продукції має виключне право здійснювати користуван-ня надрами відповідно до угоди про користування надрами або угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов’язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу на відповідну ділянку надр, може здійснюватись тільки за згодою користувача надр (інвестора), із яким укладено угоду пров умови користуван-ня надрами або угоду про рохподіл продукції»;

статтю 26 викласти в такій редакції:«Стаття 26. Припинення права користування надрами. Право користувача надр на користування надрами припиняється у разі:1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;2) закінчення встановленого строку користування надрами;3) припинення діяльності користувачів надр, яке не передбачає правонаступництва; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, при-

зводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я на-селення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених уго-дою про умови користування надрами;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та ро-довищ нафти та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) невиконання користувачем надр умов угоди про умови користування надрами8) відчуження права на користування надрами та заміни сторони в угоді про умови користування надрами.Право користування надрами припиняється за рішенням органу, який надав надра у користування, а у ви-

падку, передбаченому пунктом 7 цієї статі – на підставі правочину щодо відчуження права користування над-рами або за результатами процедури звернення стагнення на право користування надрами в порядку, пе-редбаченому Законом України «Про іпотеку».

Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:

1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;

2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю.Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування над-



рами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України “Про угоди про розподіл продукції».

статтю 34 викласти у такій редакції:«Стаття 34. Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами

аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукціоні визначається диференційовано від 5 до 20 відсотків вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр залежно від ступеню їх вив-чення, видів корисних копалин та робіт.

Методики визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр, початкової ціни продажу дозволу на аукціоні та розмір диференційованого відсотка встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів перераховується до державного бюджету України.Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-ку-

рортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

Користувач надрами за передачу права на користування надрами іншій особі шляхом його відчуження сплачує до державного бюджету збір у розмірі 0,5 відсотка від оціночної вартості права на користування над-рами.»

У Законі України “Про оренду землі” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 46-47, ст.280):статтю 7 доповнити новою частиною такого змісту:«До особи, яка набула право на користування надрами внаслідок його відчуження, переходить право орен-

ди земельної ділянки, що була надана попередньому власнику права користування надрами для цілей кори-стування надрами.»

статтю 15 доповнити частиною другою такого змісту:«істотною умовою договору оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування

надрами, є умова про перехід прав та обовязків за договором оренди земельної ділянки до набувача права на користування надрами.».

частини другу – шосту вважати частинами третьою – сьомою.

У Гірничому законі України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433):у статті 24: доповнити частиною першою в такій редакції:«Документом, що посвідчує право користування надрами є угода про умови користування надрами,

невід’ємною частиною якої є спеціальний дозвіл на користування надрами, що видається на відповідну ділянку надр»;

частини першу, другу вважати частинами другою, третьою;доповнити частину другу абзацом другим в такій редакції:«угоду про умови користування надрами»;абзаци другий, четвертий-шостий частини другої вважати абзацами третім, п’ятим-сьомим.

У Законі України «Про нафту і газ» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №50, ст. 262; 2004 р., № 23, ст. 324; 2011 р., №29, ст. 272)

статтю 14 викласти у такій редакції:«Стаття 14. Надання спеціальних дозволів на користування надрами, укладення угод про умови користу-

вання надрами та відчуження права на користування нафтогазоносними надрамиНадання спеціальних дозволів на користування надрами, укладення угод про умови користування надрами

та відчуження права на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у порядку, визначеному Ко-дексом України про надра».

У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст.27) у статті 120:



назву викласти в такій редакції:«Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду

або права на користування надрами»;абзац перший частини шостої після слів: «будівлю або споруду,» доповнити словами: «а також права на ко-

ристування надрами».;доповнити частиною сьомою такого змісту:«7. До особи, яка набула право на користування надрами, що пов’язане із земельною ділянкою, яка

перебуває у приватній власності попереднього власника права користування надрами, переходить право власності на таку земельну ділянку без зміни її цільового призначення.

До особи, яка набула право на користування надрами, що пов’язане із земельною ділянкою, яка надана у користування для таких цілей попередньому власнику права користування надрами, за згодою власника земельної ділянки, переходить право користування на таку земельну ділянку.».

У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №38, ст. 313):У статті 1:абзац другий після слів: «будівництво якої не завершено,» доповнити словами «майнових прав на користу-

вання надрами». після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:«майнове право на користування надрами – право особи користуватися надрами у відповідності до виду,

місця, способу, осягу та умов користування, що визначаються документами, які посівдчують таке право кори-стування надрами відповідно до норм чинного законодавства»;

абзаци п’ятий – тринадцятий вважати абзацами шостим – чотирнадцятим;статтю 2 після слів: «Земельного кодексу України,» доповнити словами: «Кодексу України про надра,». статтю 3 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:«іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на користування надрами, посвідчується

нотаріусом на підставі документів, що підтверджують права користування надрами у встановленому законо-давством порядку»;

частини четверту – сьому вважати частинами п’ятою – восьмою;статтю 4 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:«Державна реєстрація обтяження іпотекою майнових прав на користування надрами здійснюється

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр в порядку, визначеному законодавством»;

У статті 5:частину другу після першого речення доповнити новим реченням такого змісту:«Предметом іпотеки можуть бути майнові права на користування надрами, що набуті у встановленому за-

конодавством порядку та підтверджуються документами на користування надрами у встановленому законо-давством порядку»;

частину шосту після першого речення доповнити новим реченням такого змісту:«Вартість майнових прав на користування надрами визначається шляхом проведення оцінки предмета

іпотеки відповідним суб’єктом оціночної діяльності»;У статті 6:після частини четвертої доповнити двома частинами такого змісту:«Якщо майнові права на користування надрами пов’язані із земельною ділянкою, яка надана для потреб

користування надрами і яка належить іпотекодавцю на праві власності такі права на користування надрами передаються в іпотеку разом із вказаною земельною ділянкою. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на права на кори-стування надрами їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Разом з іпотекою майнових прав на користування надрами, в іпотеку передаються будівлі (споруди), які на-лежать іпотекодавцю та розташовані на земельній ділянці, що надана для потреб, пов'язаних з таким кори-стуванням надрами. іпотека земельної ділянки, що надана для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, також поширюється на об’єкти незавершеного будівництва, які розташовані на такій земельній ділянці, та будівлі (споруди), що будуть споруджені на цій ділянці після укладення договору іпотеки»;

частину п’яту – шосту вважати частинами сьомою – восьмою; частину п’яту викласти в такій редакції:



«Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди) або з якою пов’язані права на користування надрами, що належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані, майновими правами на користування надрами, які пов’язані з такою земельною ділянкою. Після звернення стягнення на переда-ну в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), або з якою пов’язані права на користу-вання надрами, що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов’язаний надати власнику будівлі (споруди), прав на користування надрами такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець»;

статтю 9 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:«У випадку, коли предметом іпотеки є майнове право користування надрами, іпотекодавець має право ко-

ристуватись предметом іпотеки згідно з умовами відповідної угоди, на підставі якої йому належить право користування надрами»;

частину другу - четверту статті 9 вважати частиною третьою – п’ятою;статтю 12 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: «У разі порушення іпотекодавцем, за договорами іпотеки майнових прав на користування надрами, по-

рядку користування надрами, визначеного законодавством, що може призвести до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення права користування надрами, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки»;

частину третю статті 12 вважати частиною четвертою;

доповнити новою статтею 16-1 такого змісту:«Стаття 16-1. Особливості іпотеки майнових прав на користування надрамиПередача в іпотеку майнових прав на користування надрами здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав

за відповідними угодами, на підставі яких іпотекодавцю належить право користування надрами.При іпотеці майнових прав на користування надрами іпотекодавцем може бути особа, якій надано право

користування надрами на підставі відповідної угоди та спеціального дозволу на користування надрами, що є невід’ємною частиною відповідної угоди, а також документів про надання гірничого відводу та земельної ділянки для потреб, пов’язаних з користуванням надрами. Вказані документи посвідчують майнові права іпотекодавця на користування надрами.

У випадку якщо в межах однієї ділянки надр іпотекодавцю надано спеціальні дозволи на користування надрами на декілька видів користування надрами, предметом іпотеки є права на всі види користування над-рами, визначені такими спеціальними дозволами.

Передача в іпотеку майнових прав на користування надрами проводиться за попереднім погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок такого погодження визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проведення прилюдних торгів з реалізації майнових прав на користування надрами, на які звернено стягнення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Реалізація майнових прав на користування надрами внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки є правовою підставою для переоформлення на нового набувача права користування надрами відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, гірничих відводів, договорів оренди земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, а також інших документів, необхідних для користування над-рами»;

частину першу статті 17 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:«припинення права користування надрами»;абзац сьомий частини першої статті сімнадцятої вважати абзацом восьмим.статтю 33 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:«Звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є майнові права на користування надрами, здійснюється

на підставі рішення суду»;частину п’яту статті тридцять третьої вважати частиною шостою;У статті 38: після слів: «будь-якій особі-покупцеві» доповнити словами: «з урахуванням встановлених законодавством

обмежень,»;після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:



«Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права на користування надрами, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для заміни сторони угоди про умови користування надрами із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр шляхом переоформлення такої угоди на набувача права користування надрами на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права на користування надрами»;

статтю 41 доповнити частиною такого змісту: «Реалізація предмету іпотеки, яким є майнові права на ко-ристування надрами, здійснюється за місцем розташування земельної ділянки, що надана для цілей, пов’язаних з користуванням надрами, а якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту – у найближчому населеному пункті або районному центрі району, на території якого розташована земельна ділянка».

7. У Законі України «Про газ (метан) вугільних родовищ» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 40,

ст.578):частину другу та третю статті 8 викласти в такій редакції:«Право на видобування газу (метану) вугільних родовищ при дегазації діючих шахт надається у порядку

передбаченому Кодексом України про надра із особливостями, встановленими цим Законом.Особа, яка має право користування надрами має право залучати спеціалізовані організації для виконання

робіт з видобування газу (метану) вугільних родовищ за наявності у них відповідних дозволів, передбачених законодавством».

іі. Прикінцеві та перехідні положення.

1. цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Спеціальні дозволи на користування надрами, надані до набрання чинності цим законом, продовжують свою дію на строк, зазначений у такому дозволі.

3. Збір за користування надрами при переукладенні угоди про умови користування надрами з метою при-ведення у відповідність до цього закону не стягується.

4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України, у відповідність із цим Законом;

2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН

ПОЯСНЮВАльНА зАПИСКАдо проекту закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо користування надрами»

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту Чинна законодавча база не передбачає можливості використання з метою фінансування суб’єктів госпо-

дарювання такого виду об’єкту, як право на користування надрами, оскільки протягом тривалого часу у вітчизняній юридичній доктрині панувала думка, що правове регулювання відносин надрокористування по-винно здійснюватись виключно в рамках адміністративної юрисдикції, що передбачає жорстке регулювання правовідносин щодо користування надрами. Однак існуючі на сьогодні економічні та соціальні умови роз-витку надровидобувної галузі економіки породжують гостру необхідність враховувати ринкові механізми розвитку цього сектору економіки, оскільки діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з користуванням надрами, як правило, є ресурсоємною, а фінансування відповідного виробництва суб’єктами господарюван-ня відноситься до інвестицій у виробництво з тривалим строком їх повернення. В даній ситуації такі особи



найбільш потребують залучення грошових коштів зі сторонніх джерел.Виходячи з вищенаведеного, думка про недопустимість приватної ініціативи у відносинах надрокористу-

вання потребує перегляду, оскільки в умовах просування економічних реформ, курс на які було взято Указом Президента України «Про національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних ре-форм на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава"» від 27.04.2011 року №504/2011, необхідним кроком стає забезпечення належної експлуатації надр із залучен-ням цивільно-правових інститутів, зокрема можливості відчуження користувачем надр права користування надрами шляхом зміни сторони зобов’язання за такою угодою.

Передбачена на рівні закону можливість відчужувати право на користування надрами, вносити його до статутного капіталу суб’єктів господарювання, вносити його як вклад у спільну діяльність, використовувати його в якості застави має забезпечити перетворення необоротоздатного на сьогодні права користування над-рами на сучасний ринковий інструмент, застосування якого спрямовуватиметься на залучення додаткових інвестицій у надровидобувну галузь національної економіки.

Запропонований механізм реалізації можливості відчуження права на користування надрами шляхом обов’язкового отримання погодження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади вже довів свою ефективність в рамках правового регулювання розвинутих гірничих юрисдикцій (зокрема, ФРН, Казахстан).

Цілі та завдання законопроекту, шляхи їх досягнення Основною метою законопроекту є перетворення права користування надрами на оборотоздат-

ний інструмент, використання якого дозволить залучити додаткові інвестиції в надровидобувну галузь національної економіки. Фактична ринкова сукупна вартість прав користування надрами є значною. За-провадження цивільного обігу таких прав дозволить залучати додаткові фінансові ресурси для розвитку суб’єктів господарювання, в тому числі із залученням кредитів комерційних банківських установ, з одно-часною мінімізацією ризиків під час такого залучення шляхом передачу такого виду активів в заставу. Крім того закріплення на законодавчому рівні можливості розпоряджатися правами користування надрами на-даними суб’єктам господарювання дозволить легітимізувати ринок таких прав, що певною мірою, існує в опосередкованій формі, зокрема, шляхом продажу (відступлення) корпоративних прав суб’єктів господарю-вання – володільців спеціальних дозволів на користування надрами, залучення на підрядній основі третіх осіб до процесу користування надрами та ін. Легітимізація ринку надасть можливість створення ефективного державного регулювання та контролю за його діяльністю.

Таким чином, поставленої мети пропонується досягти шляхом внесення змін до чинних законодавчих актів України задля створення юридичних механізмів забезпечення можливості відчуження користувачем надр права користування надрами іншим особам та механізмів контролю за оборотом цього права.

загальна характеристика та основні положення законопроекту Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу України про надра, Закону України «Про оренду

землі», Гірничого закону України, Закону України «Про нафту і газ», Земельного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про газ (метан) вугільних родовищ», основні положення яких стосу-ються виникнення права користування надрами на підставі угоди про умови користування надрами, встанов-лення на рівні такої угоди можливості відчуження права на користування надрами шляхом заміни сторони зобов’язання, обов’язковості погодження зміни сторони в угоді про умови користування надрами з централь-ним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Законопроектом також передбачається, що право на користування зе-мельною ділянкою надається на період дії спеціального дозволу на користування надрами незалежно від зміни сторони в угоді про користування надрами, що встановлює вимогу слідування права користування зе-мельною ділянкою за правом на користування надрами.

Право на відчуження права користування надрами шляхом зміни сторони зобов’язання в угоді про умови користування надрами, у випадках, передбачених такою угодою, із обов’язковим його погодженням із цен-тральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вив-чення та раціонального використання надр чинним законодавством не передбачено. З метою його впровад-ження законопроектом пропонується внести зміни до законодавчих актів, норми яких регулюють відносини у сфері реалізації пропонованого до впровадження права.

Концепція прийняття змін до законодавства України щодо правового забезпечення оборотоздатності права на користування надрами:

1) цивільний обіг прав на користування надрами полягає в переході такого виду майна від однієї особи



(власника прав на користування надрами) до іншої особи а основі укладених учасниками цивільного обігу правочинів. На даний момент відчуження або будь-яке інше розпорядження такими майновими правами є неможливим, в силу наявності прямої законодавчої заборони.

2) Розпорядження майновими правами на користування надрами повинно передбачати можливість осо-би дарувати, продавати, передавати у заставу або в інший спосіб їх відчужувати, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, вноситись як вклад у спільну діяльність тощо.

3) Передача майнових прав на користування надрами в забезпечення виконання зобов’язань може здійснюватися в формі іпотеки за правилами, визначеними для нерухомого майна, з обов’язковим нотаріальним посвідченням договорів іпотеки та державною реєстрацією обтяження у встановленому зако-нодавством порядку .

4) Розпорядження майновими правами на користування надрами проводиться:з дотриманням порядків визначених на законодавчому рівні шляхом продажу майнових прав на користу-

вання надрами, на підставі чого здійснюватиметься заміна сторони – власника таких майнових прав згідно з укладеною з уповноваженим органом державної виконавчої влади угодою про користування надрами;

під контролем та за погодження, а у випадку звернення стягнення за участю, такого спеціально уповнова-женого державного органу.

5) цивільний обіг майнових прав на користування надрами здійснюється з обмеженнями, визначеними природоохоронним законодавством та законодавством про надра.

6) Вартість майнових прав на користування надрами , в тому числі з метою їх іпотеки та застосування процедури звернення на заставлене майно, визначається на рівні ринкової вартості відповідно до зако-нодавства про оцінку майна. Оцінка майнових обов’язково проводиться незалежним суб’єктом оціночної діяльності.

7) Примусове звернення стягнення на майнові права на користування надрами здійснюється виключно за рішенням суду, що мінімізує можливість визначення законних шляхів „прихованої приватизації” майна дер-жавних та комунальних підприємств, гарантує всебічний та повний захист інтересів всіх учасників цивільного обігу та держави.

8) Внаслідок запропонованих змін до чинного законодавства щодо можливості цивільного обігу прав на користування надрами встановлюється пріорітетне право держави в особі суб’єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, на придбання відчужуваних прав на користування надрами за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Щодо особливих наслідків запровадження змін до законодавства України слід зазначити, що значний кон-троль зі сторони державного органу та його вплив на процес обігу прав на користування надрами ускладнює та подовжує процеси повернення наданих фінансовими установами грошових коштів під іпотеку таких май-нових прав, звужує перелік учасників цивільного обігу прав на користування надрами. В зв’язку з цим, з огля-ду на спеціальний суб’єктний склад таких учасників, розпорядження правами на користування надрами є тривалим процесом в часі.

Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулюванняЧинне законодавство, а саме Кодекс України про надра, Закон України «Про оренду землі», Гірничий за-

кон України, Закон України «Про нафту і газ», Земельний кодекс України, Закон України «Про іпотеку», За-кон України «Про газ (метан) вугільних родовищ», не передбачає можливості відчуження права користування надрами, в тому числі вносити його до статутного капіталу суб’єктів господарювання, передавати як вклад у спільну діяльність або в іпотеку.

Фінансово-економічне обґрунтуванняПрийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту. Прийняття законопроекту дозволить залучити додаткові інвестиції у надровидобувну галузь та пришвидши-

ти обіг капіталу у даній галузі національної економіки України.

Народний депутат України В.М. Харлім



ПОРіВНЯльНА ТАБлИЦЯдо проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо користування надрами»

Кодекс України про надраЗміст положення (норми)

чинного законодавстваЗміст відповідного положення (норми)

проекту актаСтаття 16. Спеціальні дозволи на користування над-рами Спеціальні дозволи на користування надрами нада-ються переможцям аукціонів, крім випадків, визна-чених Кабінетом Міністрів України, спеціально упо-вноваженим центральним органом виконавчої вла-ди з геологічного вивчення та забезпечення раціо-нального використання надр або Радою міністрів Ав-тономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на корис-тування надрами та порядок їх надання встановлю-ються Кабінетом Міністрів України.Надання спеціальних дозволів на користування над-рами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки не-має потреби.У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб’єкт, що отримав спеціальний дозвіл.Щодо окремих видів користування надрами чи окре-мих користувачів надр можуть встановлюватись пев-ні обмеження, передбачені законодавством України.Власник спеціального дозволу на користування над-рами не може дарувати, продавати або в інший спо-сіб відчужувати права, надані йому спеціальним до-зволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до ста-тутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спіль-ну діяльність.Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Законом України «Про угоди про розподіл продукції». Спеці-альний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування над-рами можуть бути передані третім особам одночас-но з передачею прав та обов’язків за угодою про роз-поділ продукції та з обов’язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами від-повідно до вимог Закону України «Про угоди про роз-поділ продукції».

Стаття 16. Право користування надрамиДокументом, що посвідчує право користування надрами є угода про умови користування надрами, невід’ємною частиною якої є спеціальний дозвіл на користування надрами, що видається на відповідну ділянку надр.Угода про умови користування надрами уклада-ється між центральним органом виконавчої вла-ди, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального ви-користання надр і власником спеціального дозво-лу на користування надрами. Така угода повинна містити положення про технічні, технологічні, орга-нізаційні, фінансові, економічні, соціальні, еколо-гічні зобов’язання сторін, можливість відчуження права на користування надрами іншій особі, а та-кож про порядок регулювання відносин між сторо-нами угоди в процесі використання надр на нада-ній ділянці надр. Проект такої угоди в частині еко-логічних зобов’язань сторін підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забез-печує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середо-вища.

Спеціальні дозволи на користування надрами нада-ються переможцям аукціонів, крім випадків, визна-чених Кабінетом Міністрів України, спеціально упо-вноваженим центральним органом виконавчої вла-ди, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального ви-користання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корис-них копалин місцевого значення на території Авто-номної Республіки Крим. Порядок проведення аук-ціонів з продажу спеціальних дозволів на користу-вання надрами, порядок надання спеціальних до-зволів, а також порядок уладенння угоди про умо-ви користування надрами та заміни сторони у зобо-вязанні за такою угодою встановлюються Кабінетом Міністрів України.щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлю-ватись певні обмеження, передбачені законодав-ством України.Користувач надрами має право передавати право на користування надрами іншій особі шляхом його від-чуження, в тому числі вносити його до статутних ка-піталів суб’єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку.



Надання спеціальних дозволів на користування над-рами суб’єкту господарювання, який отримав ціліс-ний майновий комплекс державного вугледобувно-го підприємства в оренду чи концесію, здійснюєть-ся шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, виданих вугледобувному під-приємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи кон-цесію, на ім’я суб’єкта господарювання, який отри-мав цілісний майновий комплекс такого вугледобув-ного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення кон-курсу (аукціону).Під час оренди чи концесії цілісного майнового комп-лексу державного вугледобувного підприємства на період отримання орендарем чи концесіонером спе-ціального дозволу на користування надрами та гір-ничого відводу орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бурого вугілля) на об’єкті, переданому в оренду чи концесію, на підставі чинного спеціального дозволу на користування над-рами та гірничого відводу державного вугледобувно-го підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 мі-сяців з дня укладення договору оренди чи концесії.

Таке відчуження та/або обтяження права може бути здійснено лише за згодою центрального органу ви-конавчої влади, що забезпечує реалізацію держав-ної політики у сфері геологічного вивчення та раціо-нального використання надр та у порядку, встанов-леному Кабінетом Міністрів України. При цьому за державою залишається пріоритетене право на при-дбання відчужуваних прав на користування надра-ми. У разі недотримання вказаних вимог правочин, спрямований на відчуження права на користування надрами є нікчемним. Наслідком набуття права на користування надрами є перехід до набувача права користування надрами. У випадку наміру користувача надр здійснити відчу-ження права користування надрами держава в осо-бі суб’єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, має пріоритетне право на придбання відчужуваних прав. Рішення про придбання суб’єктом господарю-вання, 100 відсотків статутного капіталу якого нале-жить Кабінету Міністрів України, таких прав, при-ймає центральний орган виконавчої влади, що за-безпечує реалізацію державної політики у сфері ге-ологічного вивчення та раціонального використан-ня надр, у встановленому порядку.При набутті права на користування надрами внаслі-док його відчуження, відбувається заміна сторони за угодою про умови користування надрами у по-рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Відповідальність за виконання законодавства про надра на відповідній ділянці надр несе користувач надр протягом строку дії угоди та спеціального до-зволу на користування надрами. У випадку відчу-ження права на користування надрами іншій особі попередній користувач надр зобов’язаний забезпе-чувати дотримання законодавства про надра на від-повідній ділянці надр до моменту заміни сторони угоди про умови користування надрами.Особливим режимом користування надрами є ко-ристування на підставі угоди про розподіл продук-ції та відповідного спеціального дозволу. Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Законом Укра-їни “Про угоди про розподіл продукції”. Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розпо-ділу продукції видається на підставі укладеної уго-ди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, пе-редбачені цією угодою. Права користування надра-ми можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов’язків за угодою про розпо-діл продукції та з обов’язковим переоформленням



спеціального дозволу на користування надрами від-повідно до вимог Закону України “Про угоди про роз-поділ продукції”.Надання спеціальних дозволів на користування над-рами суб’єкту господарювання, який отримав ціліс-ний майновий комплекс державного вугледобувно-го підприємства в оренду чи концесію, здійснюєть-ся шляхом переоформлення угод про умови корис-тування надрами, укладених на підставі спеціаль-них дозволів, виданих вугледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, на ім’я суб’єкта господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підпри-ємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спе-ціального дозволу та без проведення конкурсу (аук-ціону).Під час оренди чи концесії цілісного майнового комп-лексу державного вугледобувного підприємства про-тягом строку оформлення зміни сторони в угоді про умови користування надрами орендар чи концесіо-нер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (буро-го вугілля) на об’єкті, переданому в оренду чи конце-сію, на підставі угоди про умови користування надра-ми, стороною якої є державне вугледобувне підпри-ємство, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії.

Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрамиНадання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві Ради народних депутатів при наданні зе-мельної ділянки для розробки родовищ корисних ко-палин місцевого значення одночасно надають у ко-ристування і надра.

Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрамиНадання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.Право користування земельною ділянкою надаєть-ся на строк, визначений спеціальним дозволом на користування надрами, що є невід’ємною части-ною угоди про умови користування надрами.У разі відчуження права користування надрами попереднім користувачем надр до набувача тако-го права, у порядку встановленому земельним за-конодавством, переходить право користування зе-мельною ділянкою, наданою для цілей користуван-ня надрамиМісцеві Ради народних депутатів при наданні зе-мельної ділянки для розробки родовищ корисних ко-палин місцевого значення одночасно надають у ко-ристування і надра.



Стаття 19. Надання надр у користуванняНадра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за на-явності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами за-свідчується актом про надання гірничого відводу.При укладенні угод про розподіл продукції надра на-даються в користування на підставі угоди про розпо-діл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірни-чого відводу.Користування надрами здійснюється без надання гір-ничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 19. Надання надр у користуванняНадра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наяв-ності у них спеціального дозволу на користування ді-лянкою надр.

При укладенні угод про розподіл продукції надра на-даються в користування на підставі угоди про розпо-діл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірни-чого відводу.Користування надрами здійснюється без надання гір-ничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 24. Права та обов’язки користувачів надрКористувачі надр мають право:1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціально-го дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копали-нами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;3) здійснювати на умовах спеціального дозволу кон-сервацію наданого в користування родовища корис-них копалин або його частини;4) на першочергове продовження строку тимчасово-го користування надрами;5) користуватися додатковими правами, передбаче-ними угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов’язані:1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, ра-ціональне, комплексне використання та охорону надр;3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколиш-нього природного середовища;4) приводити земельні ділянки, порушені при корис-туванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;5) виконувати інші вимоги щодо користування над-рами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов’язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на корис-тування надрами, а в разі надання права користуван-ня надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Стаття 24. Права та обов’язки користувачів надрКористувачі надр мають право:1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціально-го дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копали-нами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;3) здійснювати на умовах спеціального дозволу кон-сервацію наданого в користування родовища корис-них копалин або його частини;4) на першочергове продовження строку тимчасово-го користування надрами;5) користуватися додатковими правами, передбаче-ними угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов’язані:1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, ра-ціональне, комплексне використання та охорону надр;3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколиш-нього природного середовища;4) приводити земельні ділянки, порушені при корис-туванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;5) виконувати інші вимоги щодо користування над-рами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов’язки користувача надр виникають з моменту набрання чинності угодою про умови ко-ристування надрами або у разі набуття чинності змін до угоди щодо заміни сторони такої угоди, а в разі надання права користування надрами на умо-вах угод про розподіл продукції – з моменту на-брання чинності такою угодою, якщо інше не перед-бачено цією угодою.



Користувач надр (інвестор), який отримав спеціаль-ний дозвіл на користування надрами та гірничий від-від або уклав угоду про розподіл продукції, має ви-ключне право здійснювати в його межах користуван-ня надрами відповідно до цього спеціального дозво-лу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяль-ність, пов’язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за зго-дою користувача надр (інвестора), якому він нада-ний.

Користувач надр (інвестор), який набув право ко-ристування надрами за угодою про умови користу-вання надрами або уклав угоду про розподіл про-дукції має виключне право здійснювати користу-вання надрами відповідно до угоди про користу-вання надрами або угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов’язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу на відповідну ділянку надр, може здійснюватись тільки за згодою користувача надр (інвестора), із яким укладено уго-ду пров умови користування надрами або угоду про рохподіл продукції

Стаття 26. Припинення права користування надрамиПраво користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;2) закінчення встановленого строку користування надрами;3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, при-зводять до забруднення навколишнього природно-го середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення;5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спе-ціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;7) вилучення у встановленому законодавством по-рядку наданої у користування ділянки надр.Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, пе-редбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питан-ня про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надра-ми.Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припине-но, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю.

Стаття 26. Припинення права користування надрамиПраво користувача надр на користування надрами припиняється у разі:1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;2) закінчення встановленого строку користування надрами;3) припинення діяльності користувачів надр, яке не передбачає правонаступництва; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення;5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених угодою про умови користування надрами; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами;7) невиконання користувачем надр умов угоди про умови користування надрами8) відчуження права на користування надрами та заміни сторони в угоді про умови користування надрами.Право користування надрами припиняється за рішенням органу, який надав надра у користування, а у випадку, передбаченому пунктом 7 цієї статі – на підставі правочину щодо відчуження права користування надрами або за результатами процедури звернення стагнення на право користування надрами в порядку, передбаченому законом України «Про іпотеку».Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю.



Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування над-рами відповідно до угоди про розподіл продукції ви-значаються Законом України «Про угоди про розпо-діл продукції».

Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються законом України “Про угоди про розподіл продукції».

Стаття 34. Плата (збір) за видачу спеціальних дозво-лів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результата-ми аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується ви-ходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукці-оні розраховується спеціально уповноваженим цен-тральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального викорис-тання надр виходячи з вартості запасів і ресурсів ко-рисних копалин родовищ або ділянок надр відповід-но до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України.Не справляється збір за видачу спеціальних дозво-лів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку міне-ральних вод у частині, що використовується для ліку-вання на їх території.

Стаття 34. Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукціоні визначається диференційовано від 5 до 20 відсотків вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр залежно від ступеню їх вивчення, видів корисних копалин та робіт.Методики визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр, початкової ціни продажу дозволу на аукціоні та розмір диференційованого відсотка встановлюються Кабінетом Міністрів України.Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів перераховується до державного бюджету України.Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території. Користувач надрами за передачу права на користування надрами іншій особі шляхом його відчуження сплачує до державного бюджету збір у розмірі 0,5 відсотка від оціночної вартості права на користування надрами.

закон України «Про оренду землі»Стаття 7. Перехід права на оренду земельної ділянкиПраво на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців — до осіб, які використовували цю земельну ділянку разомз орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких — до осіб, які використовували цю земельну

Стаття 7. Перехід права на оренду земельної ділянкиПраво на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців — до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких — до осіб, які використовували цю земельну



ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.До особи, яка набула право на користування надрами внаслідок його відчуження, переходить право оренди земельної ділянки, що була надана попередньому власнику права користування надрами для цілей користування надрами. Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування надрами, повинен містити обовязкову умову переходу прав та обовязків за договором оренди земельної ділянки до набувача права на користування надрами.

Стаття 15. Умови договору оренди земліістотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть

Стаття 15. Умови договору оренди земліістотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. істотною умовою договору оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування надрами, є умова про перехід прав та обовязків за договором оренди земельної ділянки до набувача права на користування надрами.Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан



вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.Невід’ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід’ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

гірничий закон УкраїниСтаття 24. Документи, що дають право на проведен-ня гірничих робіт

Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

Стаття 24. Документи, що дають право на проведен-ня гірничих робітДокументом, що посвідчує право користування надрами є угода про умови користування надрами, невід’ємною частиною якої є спеціальний дозвіл на користування надрами, що видається на відповідну ділянку надр.Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:угоду про умови користування надрами;

спеціальний дозвіл на користування надрами;акт про надання гірничого відводу;технічний проект, затверджений і погоджений у вста-новленому порядку;геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розви-тку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).Вся технічна документація повинна вестися відповід-но до вимог правил безпеки, правил технічної екс-плуатації, єдиних правил безпеки при підривних ро-ботах та інших нормативно-правових актів.

спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу;технічний проект, затверджений і погоджений у вста-новленому порядку;геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розви-тку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).Вся технічна документація повинна вестися відповід-но до вимог правил безпеки, правил технічної екс-плуатації, єдиних правил безпеки при підривних ро-ботах та інших нормативно-правових актів.

закон України «Про нафту і газ»



Стаття 14. Порядок надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрамиСпеціальні дозволи на користування нафтогазонос-ними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів Укра-їни, спеціально уповноваженим центральним орга-ном виконавчої влади з геологічного вивчення та за-безпечення раціонального використання надр. Поря-док проведення аукціонів з продажу спеціальних до-зволів на користування надрами та порядок їх надан-ня встановлюються Кабінетом Міністрів України.Власник спеціального дозволу на користування на-фтогазоносними надрами не може дарувати, про-давати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафто-газоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капі-талів створюваних за його участю суб’єктів господа-рювання, а також вноситись як вклад у спільну діяль-ність.

Стаття 14. Надання спеціальних дозволів на корис-тування надрами, укладення угод про умови корис-тування надрами та відчуження права на користу-вання нафтогазоносними надрамиНадання спеціальних дозволів на користування надрами, укладення угод про умови користування надрами та відчуження права на користування на-фтогазоносними надрами здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про надра

земельний кодекс УкраїниСтаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду або права на користування надрами

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.



5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.6. істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.6. істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або спорудуа також права на користування надрами, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).7. До особи, яка набула право на користування над-рами, що пов’язане із земельною ділянкою, яка пе-ребуває у приватній власності попереднього влас-ника права користування надрами, переходить пра-во власності на таку земельну ділянку без зміни її цільового призначення.До особи, яка набула право на користування надра-ми, що пов’язане із земельною ділянкою, яка нада-на у користування для таких цілей попередньому власнику права користування надрами, за згодою власника земельної ділянки, переходить право ко-ристування на таку земельну ділянку

закон України «Про іпотеку»Стаття 1. Визначення термінівУ цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:нерухоме майно (нерухомість) — земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці і невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом;

Стаття 1. Визначення термінівУ цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:нерухоме майно (нерухомість) — земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці і невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено,майнових прав на користування над-рами регулюється за правилами, визначеними цим Законом;



іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;об’єкт незавершеного будівництва — об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства;

основне зобов’язання — зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;наступна іпотека — передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;іпотекодавець — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;майновий поручитель — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника;іпотекодержатель — кредитор за основним зобов’язанням;боржник — іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання;пріоритет — переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;вищий пріоритет — пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;нижчий пріоритет — пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;об’єкт незавершеного будівництва — об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства; майнове право на користування надрами – право особи користуватися надрами у відповідності до виду, місця, способу, осягу та умов користування, що визначаються документами, які посівдчують таке право користування надрами відповідно до норм чинного законодавства;основне зобов’язання — зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;наступна іпотека — передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;іпотекодавець — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;майновий поручитель — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника;іпотекодержатель — кредитор за основним зобов’язанням;боржник — іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання;пріоритет — переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;вищий пріоритет — пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;нижчий пріоритет — пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Стаття 2. Законодавство про іпотекуЗаконодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Стаття 2. Законодавство про іпотекуЗаконодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.



Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки

іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки

іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на користування надрами, посвід-чується нотаріусом на підставі документів, що під-тверджують права користування надрами у вста-новленому законодавством порядкуіпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.



Стаття 4. Державна реєстрація іпотекиОбтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1) відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя:для іпотекодавця та іпотекодержателя — юридичних осіб відомості про:для резидентів — найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців; для нерезидентів — найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;для іпотекодавця та іпотекодержателя — фізичних осіб відомості про:для громадян України — прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов’язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов’язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 4) строк повного виконання основного зобов’язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 5) посилання на видачу заставної, її номер. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту цього повідомлення. Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.

Стаття 4. Державна реєстрація іпотекиОбтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1) відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя:для іпотекодавця та іпотекодержателя — юридичних осіб відомості про:для резидентів — найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців; для нерезидентів — найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;для іпотекодавця та іпотекодержателя — фізичних осіб відомості про:для громадян України — прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов’язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов’язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 4) строк повного виконання основного зобов’язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 5) посилання на видачу заставної, її номер. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту цього повідомлення. Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.Державна реєстрація обтяження іпотекою майно-вих прав на користування надрами здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної полі-тики у сфері геологічного вивчення та раціонально-го використання надр в порядку, визначеному зако-нодавством



Стаття 5. Предмет іпотекиПредметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов:нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.Предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. іпотека поширюється на частину об’єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб’єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Стаття 5. Предмет іпотекиПредметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов:нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.Предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Предме-том іпотеки можуть бути майнові права на користу-вання надрами, що набуті у встановленому законо-давством порядку та підтверджуються документа-ми на користування надрами у встановленому зако-нодавством порядку. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.Частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. іпотека поширюється на частину об’єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб’єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Вартість май-нових прав на користування надрами визначається

Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна. Таке право

шляхом проведення оцінки предмета іпотеки від-повідним суб’єктом оціночної діяльності.Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна. Таке право



оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

Стаття 6. Умови передачі нерухомого майна в іпотекуУ разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.іпотекодавець зобов’язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов’язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Стаття 6. Умови передачі нерухомого майна в іпотекуУ разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.іпотекодавець зобов’язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов’язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею). Якщо майнові права на користування надрами пов’язані із земельною ділянкою, яка надана для потреб користування надрами і яка належить іпоте-кодавцю на праві власності такі права на користу-вання надрами передаються в іпотеку разом із вка-заною земельною ділянкою. Якщо ця земельна ді-лянка належить іншій особі та була передана іпоте-кодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на права на користування надрами їх но-вий власник набуває права і обов’язки, які мав іпо-текодавець за правочином, яким встановлено умо-ви оренди цієї земельної ділянки (користування нею).Разом з іпотекою майнових прав на користування надрами, в іпотеку передаються будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю та розташовані на зе-мельній ділянці, що надана для потреб, пов’язаних з таким користуванням надрами. іпотека земельної ділянки, що надана для потреб, пов’язаних з корис-туванням надрами, також поширюється на об’єкти незавершеного будівництва, які розташовані на та-кій земельній ділянці, та будівлі (споруди), що бу-



Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов’язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.

Об’єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об’єкта незавершеного будівництва.

дуть споруджені на цій ділянці після укладення до-говору іпотеки.Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди) або з якою пов’язані права на користування надрами, що на-лежать іпотекодавцю на праві власності, така зе-мельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані, майновими правами на користування надрами, які пов’язані з такою земельною ділянкою. Після звер-нення стягнення на передану в іпотеку земельну ді-лянку, на якій розташовані будівлі (споруди), або з якою пов’язані права на користування надрами, що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, но-вий власник земельної ділянки зобов’язаний нада-ти власнику будівлі (споруди), прав на користування надрами такі ж умови користування земельною ді-лянкою, які мав іпотекодавець.Об’єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об’єкта незавершеного будівництва.

Стаття 9. Володіння, користування і розпорядження предметом іпотекиіпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;відчужувати предмет іпотеки;передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.

Стаття 9. Володіння, користування і розпорядження предметом іпотекиіпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).У випадку, коли предметом іпотеки є майнове пра-во користування надрами, іпотекодавець має право користуватись предметом іпотеки згідно з умовами відповідної угоди, на підставі якої йому належить право користування надрами.іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;відчужувати предмет іпотеки;передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.



Стаття 12. Правові наслідки порушення обов’язків іпотекодавцяУ разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.У разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. іпотекодавець зобов’язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Стаття 12. Правові наслідки порушення обов’язків іпотекодавцяУ разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.У разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. іпотекодавець зобов’язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.У разі порушення іпотекодавцем, за договорами іпотеки майнових прав на користування надрами, порядку користування надрами, визначеного за-конодавством, що може призвести до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинен-ня права користування надрами, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання осно-вного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в на-ступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недій-сним.

Відсутня Стаття 16-1. Особливості іпотеки майнових прав на користування надрамиПередача в іпотеку майнових прав на користування надрами здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав за відповідними угодами, на підставі яких іпо-текодавцю належить право користування надрами.При іпотеці майнових прав на користування над-рами іпотекодавцем може бути особа, якій нада-но право користування надрами на підставі відпо-відної угоди та спеціального дозволу на користу-вання надрами, що є невід’ємною частиною відпо-відної угоди, а також документів про надання гір-ничого відводу та земельної ділянки для потреб, пов’язаних з користуванням надрами. Вказані доку-менти посвідчують майнові права іпотекодавця на користування надрами.У випадку якщо в межах однієї ділянки надр іпоте-кодавцю надано спеціальні дозволи на користуван-ня надрами на декілька видів користування надра-ми, предметом іпотеки є права на всі види корис-тування надрами, визначені такими спеціальними



дозволами.Передача в іпотеку майнових прав на користуван-ня надрами проводиться за попереднім погоджен-ням з спеціально уповноваженим центральним ор-ганом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок та-кого погодження визначається Кабінетом Міністрів України. Особливості проведення прилюдних торгів з реалі-зації майнових прав на користування надрами, на які звернено стягнення, визначаються Кабінетом Міністрів України.Реалізація майнових прав на користування надра-ми внаслідок звернення стягнення на предмет іпо-теки є правовою підставою для переоформлення на нового набувача права користування надрами відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, гірничих відводів, договорів оренди зе-мельних ділянок для потреб, пов’язаних з користу-ванням надрами, а також інших документів, необ-хідних для користування надрами.

Стаття 17. Підстави припинення іпотекиіпотека припиняється у разі:припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;визнання іпотечного договору недійсним;знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 17. Підстави припинення іпотекиіпотека припиняється у разі:припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;визнання іпотечного договору недійсним;знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;припинення права користування надрами;з інших підстав, передбачених цим Законом.Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотекиУ разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Стаття 33. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотекиУ разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.



У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи — іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об’єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об’єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи — іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є майнові права на користування надрами, здійсню-ється на підставі рішення суду.Якщо предметом іпотеки є два або більше об’єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об’єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотекиЯкщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких

Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотекиЯкщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко-держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцевіз урахуванням встановлених законодавством обмежень, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких



повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов’язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов’язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.



Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права на користування надрами, укладе-ний відповідно до цієї статті, є правовою підставою для заміни сторони угоди про умови користування надрами із спеціально уповноваженим централь-ним органом виконавчої влади, що забезпечує ре-алізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр шля-хом переоформлення такої угоди на набувача права користування надрами на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права на користування надрами

Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгахРеалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.(Частину другу статті 41 виключено на підставі Закону N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 )

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгахРеалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмету іпотеки, яким є майнові права на користування надрами, здійснюється за місцем розташування земельної ді-лянки, що надана для цілей, пов’язаних з користу-ванням надрами, а якщо земельна ділянка розта-шована за межами населеного пункту – у найближ-чому населеному пункті або районному центрі ра-йону, на території якого розташована земельна ді-лянка.

закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ»Стаття 8. Державне регулювання у сфері геологічного вивчення, видобування та використання газу (мета-ну) вугільних родовищДержавне регулювання у сфері геологічного вивчен-ня, видобування та використання газу (метану) ву-гільних родовищ здійснюють: у межах наданих гірни-чих відводів - центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній галузі, на вільних ділянках - центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на-ціональна комісія, що здійснює державне регулюван-ня у сфері енергетики, центральний орган виконав-чої влади з питань забезпечення реалізації держав-

Стаття 8. Державне регулювання у сфері геологічного вивчення, видобування та використання газу (мета-ну) вугільних родовищДержавне регулювання у сфері геологічного вивчен-ня, видобування та використання газу (метану) ву-гільних родовищ здійснюють: у межах наданих гірни-чих відводів - центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній галузі, на вільних ділянках - центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на-ціональна комісія, що здійснює державне регулюван-ня у сфері енергетики, центральний орган виконав-чої влади з питань забезпечення реалізації держав-



ної політики у сфері ефективного використання енер-гетичних ресурсів та інші уповноважені Президентом України центральні органи виконавчої влади у відпо-відних сферах діяльності у порядку, встановленому законом.Право на видобування газу (метану) вугільних родо-вищ при дегазації діючих шахт надається власнико-ві спеціального дозволу на промислову розробку ву-гільного родовища в межах відповідного гірничого відводу або іншій особі в передбаченому цим Зако-ном порядку за згодою власника дозволу.Власник спеціального дозволу на промислову роз-робку вугільного родовища в межах відповідного гір-ничого відводу може залучати спеціалізовані органі-зації для виконання робіт з видобування газу (мета-ну) вугільних родовищ за наявності у них відповідних дозволів, передбачених законодавством.Встановлення граничних цін на газ (метан) вугільних родовищ здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, якщо видобування газу (метану) вугільних родовищ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У разі транспортування, постачання газу (ме-тану) вугільних родовищ за допомогою Єдиної газо-транспортної системи України встановлення тарифів на транспортування і постачання газу (метану) вугіль-них родовищ здійснює національна комісія, що здій-снює державне регулювання у сфері енергетики, від-повідно до законодавства. В інших випадках газ (ме-тан) вугільних родовищ реалізується за договірними цінами.

ної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та інші уповноважені Прези-дентом України центральні органи виконавчої вла-ди у відповідних сферах діяльності у порядку, вста-новленому законом.Право на видобування газу (метану) вугільних родо-вищ при дегазації діючих шахт надається у порядку передбаченому Кодексом України про надра із осо-бливостями, встановленими цим законом.Особа, яка має право користування надрами має право залучати спеціалізовані організації для вико-нання робіт з видобування газу (метану) вугільних родовищ за наявності у них відповідних дозволів, передбачених законодавством»

Встановлення граничних цін на газ (метан) вугільних родовищ здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, якщо видобування газу (метану) вугільних родовищ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У разі транспортування, постачання газу (ме-тану) вугільних родовищ за допомогою Єдиної газо-транспортної системи України встановлення тарифів на транспортування і постачання газу (метану) вугіль-них родовищ здійснює національна комісія, що здій-снює державне регулювання у сфері енергетики, від-повідно до законодавства. В інших випадках газ (ме-тан) вугільних родовищ реалізується за договірними цінами.

Народний депутат України В.М. Xарлім

Документи, пов’язані із роботою над законопроектом:Висновок Головного науково-експертного управління 24.01.2012

ВИСНОВОКна проект закону України «Про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо спеціальних дозволів

на користування надрами)

(реєстр. № 9539-1 від 06.12.2011 р.)

У проекті пропонується внести зміни до Кодексу України про надра та інших законодавчих актів, за якими документом, що посвідчує право користування надрами, визнається угода про умови користування надрами. Невід’ємною частиною цієї угоди є спеціальний дозвіл на користування надрами. Зазначена угода укладається між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і власником спеціального дозволу на користування надрами і повинна містити положення про технічні, технологічні, організаційні, фінансові та інші зобов’язання сторін, а також «можливість відчуження права на користування надрами іншій особі». Зміни у механізмі відчуження користувачем надр права користування надрами іншим особам пропонується внести до законів України «Про оренду землі», «Про нафту і газ», «Про іпотеку», «Про газ (метан) вугільних родовищ», а також до Гірничого закону України та Земельного кодексу України

Головне управління, розглянувши проект, зазначає наступне.Викликає зауваження нова редакція статті 16 Кодексу України про надра щодо запровадження угоди про



умови користування надрами, що є документом, який посвідчує право користування надрами. Згідно з проектом ця угода укладається між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, і власником спеціального дозволу на користування надрами. При цьому вилучається чинна норма Кодексу, згідно з якою надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб (ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра). На думку управління, дана законодавча пропозиція не узгоджується з чинним законодавством. Запровадження угоди про умови користування надрами призведе до відсторонення органів місцевого самоврядування від погодження ними питань щодо використання земельних ділянок, де знаходяться надра. Тобто від прийняття рішення відсторонюються органи, що відповідають за економічний та соціальний розвиток відповідних територій, їх екологічний стан, на які покладено відповідно до статті 61 Кодексу України про надра здійснення у межах своєї компетенції державного контролю за використанням та охороною надр.

Викликає зауваження й зміст такої угоди. Відповідно до частини другої ст. 16 у новій редакції, угода про умови користування надрами «повинна містити положення про технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов’язання сторін, можливість відчуження права на користування надрами іншій особі, а також про порядок регулювання відносин між сторонами угоди в процесі використання надр на наданій ділянці надр». Таке формулювання змісту угоди має надто загальний характер, не розкриває суті згаданих зобов’язань. Не має юридичних наслідків і погодження «проекту такої угоди» в частині екологічних зобов’язань сторін «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища», оскільки проект будь-якого документу до набрання ним чинності не має юридичної сили.

Крім того, угода про умови користування надрами по суті стане дублюючим документом серед документів про надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, яке провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України (ч. 1 ст. 18 Кодексу України про надра) та гірничим відводом, порядок надання якого встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 17 Кодексу України про надра), що призведе до ускладнень у правозастосуванні.

Неможливо погодитись також і з положеннями частин 5 - 7 нової редакції статті 16 Кодексу України про надра, що передбачають право користувача надрами «передавати право на користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі вносити його до статутних капіталів суб’єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку». і хоча дана норма містить положення, що «таке відчуження та/або обтяження права може бути здійснено лише за згодою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», воно суперечить чинному законодавству і не може бути запровадженим. Відповідно до статті 5 Кодексу України про надра всі ділянки надр, як ті, що використовуються, так і не залучені до використання, належать до державного фонду надр, тобто є державною власністю. Будь-які операції з ділянками надр неможливо здійснювати окремо від земельної ділянки, де вони знаходиться. При цьому законодавство містить пряму заборону відчуження права на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності (стаття 8-1 Закону України «Про оренду землі»). Таке право не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передане у заставу. Відповідні правовідносини мають стосуватися й суб’єктів, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами, що є державною власністю. Тобто такі суб’єкти не мають права передавати право на користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі вносити його до статутних капіталів суб’єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку.

Відповідно, не можуть бути запроваджені також і передбачені проектом зміни до низки Законів України: «Про оренду землі», Гірничого закону України, «Про нафту і газ», «Про іпотеку», «Про газ (метан) вугільних родовищ», а також до Земельного кодексу України, у яких визначаються особовості передачі права на користування надрами та встановлюється, що документом, який посвідчує право користування надрами, є угода про умови користування надрами.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. Керівник Головного управління В. Борденюк

Вик.: М.і.Єрофеєв, С.В.Кузнєцова



15. 02. 2012р.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської ката-строфи рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо користування надрами (реєстр. №9539-1) (інформаційне управління)

Проектом (реєстр. №9539-1) пропонується внести зміни до Кодексу про надра та інших законодавчих актів, за якими документом, що посвідчує право користування надрами, визнається угода про умови користування надрами. Невід’ємною частиною цієї угоди є спеціальний дозвіл на користування надрами. Зазначена уго-да укладається між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і власником спеціального дозволу на ко-ристування надрами і повинна містити положення про технічні, технологічні, організаційні, фінансові та інші зобов´язання сторін, а також «можливість відчуження права на користування надрами іншій особі». Зміни у механізмі відчуження користувачем надр права користування надрами іншим особам пропонується внести до законів "Про оренду землі", "Про нафту і газ", "Про іпотеку", "Про газ (метан) вугільних родовищ", а також до Гірничого закону України та Земельного кодексу України

Члени Комітету висловили низку зауважень і пропозицій до законопроекту, зокрема щодо запровадження ним:

скасування погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для потреб надрокористування;

переходу права власності на земельну ділянку до особи, яка набула відповідне право на користування над-рами;

відчуження права на користування надрами, в тому числі без проведення аукціоніввіднесення до предмету іпотеки майнового права на користування надрами.

Зважаючи на велику кількість та суттєвість зауважень, невідповідності положень законопроекту Конституції України та законодавчим актам, за результатами обговорення Комітет ухвалив рішення щодо його відхилення.




АНОНС № 1-2 (січень-лютий) 2012

06 – 08 березня 2012 р.

IADC/SPE Drilling Conference 2012 – міжнародна бу-рова конференція SPE/IADC, м. Сан-Дієго, США.

Тематика конференції: глибоководне буріння, технологія закінчення та розробки родовищ, вив-чення прецедентів, платформи, обладнання та розумні технології, бурові установки та обладнання, свердловинне обладнання, інформаційні технології, спеціалізовані операції буріння тощо.

07 – 09 березня 2012 р.

Mining Vietnam 2012 - 1-а в’єтнамська виставка гірничої промисловості, м. Ханой, В’єтнам.

Тематика виставки: повний діапазон гірничодобув-ного обладнання, матеріалів та послуг, мінерально-сировинні та паливні ресурси, у тому числі прогнозу-вання, геологорозвідка, виробництво та збагачення, видобувні компанії, розвідувальне обладнання та по-слуги.

13 – 15 березня 2012 р.

GeoForm+ 2012 - 9-а міжнародна виставка в галузі геодезії, геології та геофізики, картографії, ГіС, інтелектуальних транспортних систем і супутникової навігації, будівництва підземних комунікацій, м. Мо-сква, Росія.

Розділи виставки: геодезичне та геофізичне об-ладнання, аксесуари для геодезичного обладнання, інженерні проектування, дослідження та моделю-вання місцевості, взаємозв’язку об’єктів, природних явищ, геоінформаційні системи, супутні послуги та обладнання.

26 – 29 березня 2012 р.

Russia Offshore 2012 – 7-а щорічна конференція і виставка «Шельф Росії 2012», м. Москва, Росія.

Останні розробки у сфері освоєння нафтогазових родовищ на шельфі Росії, найкрупніші шельфові про-екти, стратегічні та технологічні рішення проблем, пов’язаних із суворими кліматичними умовами тощо.

28 – 30 березня 2012 р.

OGIC 2012 – індійська нафтогазова конференція і виставка товариства SPE, м. Мумбаі, індія.

Сучасні інноваційні технології у галузі глибоко-водної розвідки та видобування, буріння, закінчення та обслуговування свердловин, управління видобут-ком нафти і газу, видобування на зрілих родовищах, розвиток офшорної структури тощо.

01 квітня 2012 р.

Міжнародна спеціалізована промислова виставка обладнання та технологій для видобування і пере-робки корисних копалин, м. Новосибірськ, Росія.

Основні розділи виставки: новітні технології, мето-ди і засоби пошуку, розвідки і оцінки родовищ корис-них копалин, технології та обладнання для видобутку корисних копалин відкритим і підземним способами, технічна діагностика, інвестиційні проекти та інше.

02 – 05 квітня 2012 р.

V міжнародна геолого-геофізична конференція і виставка «Санкт-Петербург 2012. Науки про Землю: нові горизонти в освоєнні надр», м. Санкт-Петербург, Росія. Тел./факс: (495) 661-92-85, e-mail: [email protected].

Основні напрямки конференції: регіональна гео-логія і моделювання басейнів, геологорозвідувальні роботи на нафту та газ, аналіз ризиків та економічна геологія, інтеграція: від геологічної карти до зрілого родовища, геологічна інтерпретація сейсмічних та свердловинних даних, нові розробки у геонауках тощо.

03 – 05 квітня 2012 р.

9-а міжнародна виставка «Надра-2012. Вивчен-ня. Розвідка. Видобування», м. Москва, Росія. Тел.: 8 (499) 760-26-48, факс: 8 (499) 760-31-61.

Напрямки конференцій та «круглих столів» вистав-ки: інтенсифікація процесу модернізації, впровад-ження інноваційних технологій для раціонального освоєння надр, вдосконалення законодавства у галузі надрокористування тощо.

АНОНС НАйБлИжчИх зАхОДіВ


АНОНС№ 1-2 (січень-лютий) 2012

09 – 11 квітня 2012 р.

VII Російський семінар «Прогнозна оцінка технологічних властивостей корисних копалин мето-дами прикладної мінералогії», м. Москва, Росія.

Наукова програма семінару: фундаментальні про-блеми технологічної мінералогії, вплив геолого-мінаралогічних факторів на технологічні властивості сировини, комплексний підхід у застосуванні су-часних методів прикладної мінералогії при оцінці технологічних властивостей мінералів, нові підходи збагачення на підставі принципів технологічної мінералогії.

09 – 13 квітня 2012 р.

EXPOMIN 2012 - 12-а міжнародна виставка гірничодобувної промисловості, м. Сантьяго-де-Чілі, Чілі.

У рамках виставки пройде всебічна програ-ма семінарів, круглих столів, технічних лекцій, організованих інститутом гірничої промисловості Чілі. На даних заходах виступатимуть постачальни-ки продукції та послуг, представники видобувних компаній, професійні консультанти та всесвітньо визнані експерти галузі.

18 – 20 квітня 2012 р.

OGTF 2012 – 3-й міжнародний форум нафтогазових технологій, м. Абердин, Великобританія.

Форум призваний допомогти керівникам вищої ланки з технологічних компаній скористатися пере-вагами нових напрямків у технологіях у подальшо-му розвитку і стане діючим інструментом розвитку бізнесу і підвищенню віддачі від інвестицій у нафто-газову галузь.

23 – 27 квітня 2012 р.

інженерна геофізика 2012 – 8-а міжнародна ви-ставка і конференція, м. Геленджик, Росія. Тел./факс: (495) 661-92-85, e-mail: [email protected].

Основні напрямки конференції: інженерна сейс-моакустика, геофізичні дослідження метода-ми електророзвідки та георадіолокації, граві- та магніторозвідка при вивченні малих глибин, за-стосування геофізичних та геохімічних методів при пошуках та розвідці рудних родовищ, геофізичні дослідження при пошукові та розвідці підземних вод тощо.

24 – 26 квітня 2012 р.

MiningWorld Russia 2012 - 16-а міжнародна вистав-ка гірничої індустрії, з розвідки, розробки та видобу-вання металів і мінералів, м. Москва, Росія.

Виставка охоплює всі ключові тенденції розвитку

гірничодобувної промисловості: розвідка, збагачення корисних копалин, відкриті та підземні гірничі робо-ти, навколишнє середовище, загальні послуги тощо.

30 квітня – 05 травня 2012 р.

OTC 2012 – 43-я міжнародна конференція і виставка офшорної індустрії, м. Хьюстон, США.

Тематика виставки: стаціонарні та плавучі офшорні платформи, обладнання, технології буріння і роз-ширеного відновлення (у тому числі технології гли-боководного буріння), розвідка і видобування, си-стеми автоматизації, програмне забезпечення, інформаційні технології та інше.



46

КОНФЕРЕНЦІЯ

СОВеТ МИНИСТРОВ АВТОНОМНОй РеСПУБлИКИ КРыМУКРАИНСКИй гОСУДАРСТВеННый геОлОгОРАзВеДОчНый ИНСТИТУТ

гОСУДАРСТВеННОе геОФИзИчеСКОе ПРеДПРИЯТИе «УКРгеОФИзИКА»ИНСТИТУТ геОФИзИКИ ИМ. С.И. СУББОТИНА НАЦИОНАльНОй АКАДеМИИ НАУК УКРАИНы

ВСеУКРАИНСКАЯ ОБщеСТВеННАЯ ОРгАНИзАЦИЯ «НООСФеРА»

Уважаемые коллеги!

Приглашаем Вас принять участие в 3-й Международной научно-практической конференции «Современные методы сейсморазведки при поисках месторождений нефти и газа в условиях сложнопостроенных структур (Сейсмо-2012)», которая состоится в пгт. Курортное (АР Крым, Украина) с 16 по 22 сентября 2012 года.

Настоящее мероприятие осуществляется в рамках проекта возрождения традиции ежегодных встреч геологов и геофизиков, заложенной всемирно известным учёным Ю.В. Тимошиным в 1971 году. Всесоюзный научный семинар «Сейсмические методы разведки месторождений полезных ископаемых», неофициально называемый «Тимошинские чтения», проходил в городе Киеве на протяжении нескольких десятков лет и пользовался большой популярностью среди ученых, специалистов, аспирантов и студентов всего Советского Союза.

Первыми шагами в данном направлении стало проведение конференций «Сейсмо-2010» (19-25 сентября 2010 г.) и «Сейсмо-2011» (18-24 сентября 2011 г.), которые состоялись в поселке Курортное Феодосийского района АР Крым. В работе «Сейсмо-2010» приняли участие около 70 представителей из 25 научно-исследовательских и производственных организаций Украины, России и Мексики. «Сейсмо-2011» собрала около 100 участников из 39 организаций Украины, России, Италии, Франции и Норвегии.

Тематика конференции

1. Теоретические и методические вопросы, практические результаты обработки поверхностных и скважинных сейсмических материалов.

2. Новые технологии и геологические результаты интерпретации сейсмических данных. 3. Техническое обеспечение и новые методики проведения полевых и скважинных сейсмических работ. 4. Геохимические, потенциальные и дистанционные методы.

Ключевые даты

10 февраля 2012 г. Официальное объявление о конференции: Первое приглашение 10 мая 2012 г. Окончание приёма заявок на доклады и тезисов докладов30 мая 2012 г. Окончание формирования научной программы и рассылка Второго приглашения 20 июня 2012 г. Окончание предварительной регистрации



47


16 сентября 2012 г. Начало регистрации на месте17 сентября 2012 г. Официальное открытие конференции 20 сентября 2012 г. Дружеский вечер21-22 сентября 2012 г. Культурная программа

Место проведения

Конференция состоится на базе пансионата «Крымское Приморье» (г. Феодосия, пгт. Курортное, www.primorie.com.ua). Стоимость проживания с трехразовым питанием в организационный взнос не входит и составляет от 250 до 405 гривен в сутки в зависимости от уровня комфортности.

Организационный комитет

Сопредседатели: Гошовский Сергей Владимирович, д. т. н., УкрГГРИ, Киев Старостенко Виталий Иванович, акад. НАН Украины, ИГ НАН Украины, Киев Заместитель председателя: Красножон Михаил Дмитриевич, д. г. н., УкрГГРИ, Киев Секретарь: Ковалёв Дмитрий Михайлович, УкрГГРИ, Киев

Спонсорская поддержка

Конференция «Сейсмо-2012» проводится за счет организационных взносов участников. Поступающие финансовые средства не покрывают всех затрат на подготовку и проведение мероприятия. Оргкомитет «Сейсмо-2012» приглашает геофизические и геологические организации, компании нефтегазового профиля оказать спонсорскую поддержку конференции. Наименование организации-спонсора и изображение её фирменного знака (логотипа) будет размещено на информационных сообщениях конференции. Рекламные материалы, которые предоставит организация-спонсор, войдут в комплект материалов, выдаваемых участникам «Сейсмо-2012».

Информационная поддержка

заявка на участие в конференции

Для участия в конференции в качестве докладчика Вам необходимо не позже 10 мая 2012 г. отправить заполненную заявку (файл ConfSeismo-2012_Registration_form_rus.doc) на электронный адрес [email protected]. Заявки участников-слушателей и сопровождающих лиц принимаются до 20 июня 2012 г.



48


Форма предоставления тезисов

Тезисы предоставляются на электронный адрес [email protected] в виде единого файла в формате PDF (размер не более 10 Мб). Для этого Вам необходимо воспользоваться шаблоном для записи тезисов (файл ConfSeismo2012_Template_rus.doc). От одного автора принимается не более двух тезисов, редактирование и перепечатка тезисов не предусмотрены. Тезисы рецензируются и отбираются Оргкомитетом для издания на CD-ROM и включения докладов в программу конференции. Последний срок приема тезисов 10 мая 2012 г.

Материалы конференции

Сборник тезисов докладов в электронном виде (на CD-ROM) будет вручен участникам при регистрации на конференции. По желанию авторов лучшие доклады будут опубликованы в Сборнике научных трудов УкрГГРИ.

Семинары

В рамках конференции планируется проведение научно-практических семинаров: • «Газоносность низкопроницаемых пород осадочной оболочки Земли: природа и перспективы освоения»

(лектор Лукин А.Е., УкрГГРИ). • «Рок-физика − основа достоверного прогноза коллекторских свойств по сейсмическим инверсиям

(методика, проблемы)» (лектор Соколова Т.Ф., РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина). • «Методология построения геологических моделей терригенных и карбонатных резервуаров с

использованием сейсмических инверсий» (руководитель Филиппова К.Е., Fugro-Jason).

Культурная программа

Планируется проведение экскурсий на юрский вулкан Кара-Даг, пгт. Коктебель, Новый Свет. Также будет организована автобусно-пешеходная геологическая экскурсия Карадаг – Судак – Новый Свет (экскурсовод Юдин В.В., НАПКС).

Организационный взнос

Включает участие в работе научных сессий, мероприятиях открытия и закрытия конференции, комплект материалов и составляет 1500 грн. для участников, 1000 грн. для сопровождающих лиц (комплект материалов не предусмотрен), 500 грн. для студентов и аспирантов. Стоимость участия в каждом из семинаров и в геологической экскурсии в организационный взнос не входит и составляет соответственно 560 и 320 грн. После получения Оргкомитетом заполненной заявки на участие в конференции Вам будет выслан договор и счет. Оплата производится в безналичной форме. Возможна оплата организационного взноса при регистрации.

Наши координаты

Украинский государственный геологоразведочный институт (УкрГГРИ), 04114, Украина, г. Киев-114, ул. Автозаводская, 78-А. факс: (+38044)432-35-22 (приёмная УкрГГРИ)

Секретарь оргкомитета: Ковалёв Дмитрий Михайлович. Тел.: (+38044)206-35-62, моб. тел. (+38067)406-40-22, , e-mail: [email protected] , резервный: [email protected]

http://www.ukrdgri.gov.ua/news/index.cgi?a=155

БУДеМ РАДы ВСТРече В КРыМУ !


ДОКУМЕНТИ№ 1-2 (січень-лютий) 2012

ДеРжАВНА СлУжБА геОлОгії ТА НАДР УКРАїНИ

НАКАз № 155«16» листопада 2011 року

м. Київ

Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування

Відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, з метою організації проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, що додається.

2. Управлінню адміністративної роботи та контролю (Щукін О.М.) довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів Держгеонадр України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Е. А. Ставицький

зАТВеРДжеНОНаказ Державної служби геології

та надр України«16» листопада 2011 № 155

ПОлОжеННЯпро проведення моніторингу та наукового

супроводження надрокористування

1. це Положення визначає основні організаційно-правові та методичні засади проведення моніторингу об’єктів надрокористування (далі – моніторинг) та наукового супроводження виконання надрокористувачем умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою про умови користування надрами (далі – наукове супроводження), з метою ефективного та раціонального використання надр.

2. Моніторинг та наукове супроводження здійснюється на підставі Кодексу України про надра, Закону України «Про нафту і газ», Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268-VI, абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, а також інших актів законодавства, які врегульовують питання окре-мих етапів і стадій геологорозвідувальних робіт, дорозвідки та експлуатаційної розвідки родовищ в процесі видобування різних видів корисних копалин.

3. Проведення моніторингу та наукового супроводження здійснюють спеціалізовані державні геологічні підприємства, установи та організації (далі – спеціалізовані підприємства), акредитовані Державною служ-бою геології та надр України, із застосуванням єдиної нормативної і методичної бази, форм і форматів пред-ставлення інформації.

4. Моніторинг та наукове супроводження - це системне регулярне спостереження за об’єктом надрокори-стування і виконанням умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами (далі – дозвіл) та Угодою про умови користування надрами (далі – Угода); оцінка стану, моделювання та прогнозування змін геологічного середовища; консультативно-методичне забезпечення всіх етапів, стадій та видів робіт, перед-


ДОКУМЕНТИ № 1-2 (січень-лютий) 2012

бачених Програмою робіт надрокористувача, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх оптимізації, надання допомоги надрокористувачеві у дотриманні вимог законодавчих та нормативно-право-вих актів, методичних рекомендацій, інструкцій, стандартів, технічних регламентів, інших загальнодержавних та галузевих нормативних документів при користуванні надрами.

5. Основними принципами моніторингу та наукового супроводження є дотримання законодавчих та право-вих актів про надра, об’єктивність, науково-методична обґрунтованість, компетентність та достовірність.

6. Об’єктом моніторингу та наукового супроводження є ділянка надр, яка визначена у дозволі та Угоді про умови користування надрами; всі види робіт, передбачені Програмою робіт надрокористувача; зміни геологічного середовища в зоні очікуваного впливу робіт з користування надрами.

7. Моніторинг та наукове супроводження здійснюється спеціалізованим підприємством за цільовим про-ектом, який складається на кожний об’єкт надрокористування відповідно до Програми робіт надрокористу-вача.

8. Замовником моніторингу та наукового супроводження виступає суб’єкт господарської діяльності, що використовує надра згідно з дозволом.

9. Моніторинг та наукове супроводження є складовою частиною Програми робіт надрокористувача і є обов’язковим до виконання усіма суб’єктами господарювання незалежно від форм власності.

10. Моніторинг та наукове супроводження, що проводяться на об’єктах, інформація про які становить дер-жавну таємницю, проводяться з урахуванням відповідних законодавчих актів.

11. Моніторинг та наукове супроводження проводяться на підставі договору про надання послуг між над-рокористувачем та спеціалізованим підприємством, укладеного відповідно до вимог законодавства та цього Положення. У договорі про надання послуг з проведення моніторингу та наукового супроводження визна-чаються умови й порядок проведення моніторингу та наукового супроводження та оплати наданих послуг, склад та вартість послуг, порядок взаєморозрахунків, відповідальність сторін, звітність, інші умови відповідно до специфіки об'єкта та виду користування надрами.

Фінансування проведення моніторингу та наукового супроводження здійснюється за рахунок надрокори-стувача.

12. Спеціалізоване підприємство при наданні послуг з моніторингу та наукового супроводження:12.1. ознайомлюється з геологічним завданням, Угодою, характеристикою ділянки надр, Програмою робіт

надрокористувача, технічним завданням на складання геологічних проектів та геологічними проектами, а також з запропонованою послідовністю проведення робіт для досягнення мети користування надрами, її відповідністю виду користування надрами та виду основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин, техніки та технології проведення робіт (в першу чергу геологорозвідувальних), відповідності їх вимогам нор-мативних документів;

12.2. розробляє цільову програму моніторингу та оцінки очікуваного впливу робіт з користування надрами на геологічне середовище;

12.3. бере участь у проведенні спеціальних геологічних, геофізичних, гідрогеологічних, дослідних робіт, аналізі їх результатів і рекомендацій щодо методики проведення робіт;

12.4. узгоджує із надрокористувачем пропозиції щодо зміни послідовності і технології проведення робіт, якщо ті, що застосовуються, не забезпечують виконання особливих умов користування надрами, визначених Угодою;

12.5. використовує результати моніторингу для підготовки висновків і пропозицій щодо оптимізації про-ведення всіх етапів, визначених Програмою робіт надрокористувача, своєчасної розробки технічних (технологічних) рішень по запобіганню несприятливого впливу робіт з користування надрами на геологічне середовище;

12.6. у разі виникнення потреби у внесенні змін та уточнень до Програми робіт надрокористувача попе-редньо розглядає пропозиції надрокористувача та надає відповідні висновки, обґрунтовує їх необхідність та направляє свої висновки до Державної служби геології та надр України для прийняття відповідного рішення.



13. Для укладання договору про надання послуг між надрокористувачем та спеціалізованим підприємством останнє отримує від надрокористувача технічне завдання на проведення моніторингу та на-укового супроводження робіт, пов’язаних з користування надрами.

У процесі виконання договору надрокористувач забезпечує спеціалізоване підприємство всіма необхідними матеріалами (робоча проектна документація, поточна геологічна технічна та технологічна інформація, результати роботи та інтерпретації даних, висновки та рекомендації, звітна інформація тощо), а також постійно одержує інформацію про хід моніторингу та наукового супроводження Програми робіт над-рокористувача.

14. При виявлені порушень методики або технології робіт спеціалізоване підприємство складає відповідні рекомендації щодо їх усунення у найкоротший термін та надає їх надрокористувачеві. При відмові надроко-ристувача виконувати зазначені рекомендації спеціалізоване підприємство направляє їх до Державної служ-би геології та надр України.

15. За результатами моніторингу та наукового супроводження спеціалізоване підприємство подає до Державної служби геології та надр України щорічний звіт в електронному вигляді та на паперових носіях, в якому відображаються:

• повнота та якість виконаних етапів робіт з користування надрами, дотримання нормативно-методич-них документів;

• очікувані та фактичні зміни геологічного середовища під впливом проведених робіт з користування надрами;

• дотримання термінів виконання етапів, передбачених програмою робіт надрокористувача;• виявлені недоліки та рекомендації щодо їх усунення, а також додаткові заходи та роботи,

необхідність у яких виникла у процесі реалізації програми.16. Звіт спеціалізованого підприємства повинен вміщувати дані для формування об’єктивних та

достовірних висновків про результати моніторингу та наукового супроводження, а саме:• загальні відомості про об’єкт та замовника наукового супроводження;• мету моніторингу та наукового супроводження, технічне завдання, програму та обсяг виконаних

робіт;• відомості про спеціалізоване підприємство;• перелік нормативно-методичних документів, відповідно до яких проводились моніторинг та наукове

супроводження;• перелік та зміст наданих спеціалізованим підприємством послуг;• висновки про стан геологічного середовища ділянки надр, його очікувані та фактичні зміни під впли-

вом проведених робіт з користування надрами;• умови проведення робіт з користування надрами, їх методика, отримані результати;• основні фінансові показники виконання умов, передбачених дозволом;• висновки та пропозиції щодо забезпечення ефективного та раціонального використання ділянки

надр, запобігання шкідливого впливу робіт на геологічне середовище;• рекомендації щодо покращення організації та результативності робіт.

17. Всі суперечки сторін, що виникають у процесі виконання договору, вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку.

ДеРжАВНА СлУжБА геОлОгії ТА НАДР УКРАїНИ

Наказ № 44м. Київ

«15» лютого 2012 року

Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення моніторингу танаукового супроводження надрокористування

З метою впровадження єдиного підходу до проведення спеціалізованими державними геологічними



підприємствами, установами та організаціями моніторингу та наукового супроводження надрокористуван-ня, згідно з Положенням про моніторинг та науковий супровід надрокористування, затвердженим наказом Держгеонадр України від 16.11.2011 № 155, НАКАЗУЮ:

Затвердити Методичні рекомендації з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокори-стування, що додаються.

Спеціалізованим державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, які акредитовані Держгеонадрами України, проводити моніторинг та наукове супроводження надрокористуван-ня з урахуванням вказаних Методичних рекомендацій.

Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи (Щукін О.М.) у встановленому порядку ознай-омити з цим наказом керівників структурних підрозділів Держгеонадр України та спеціалізованих державних геологічних підприємств, установ та організацій, які акредитовані Держгеонадрами України для проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Е.А. Ставицький

зАТВеРДжеНОНаказом Державної служби геології

та надр Українивід «15» лютого 2012 № 44

Методичні рекомендації з проведення моніторингу танаукового супроводження надрокористування

і. Загальні положення

ці Методичні рекомендації (далі – рекомендації) визначають склад та організацію послуг з моніторингу та наукового супроводження надрокористування і складені відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Ука-зом Президента України від 06.04.2011 № 391, Положення про моніторинг та наукове супроводження надро-користування, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 № 155 (далі – Положення).

Моніторинг та наукове супроводження – це системне регулярне спостереження за об’єктом надрокори-стування і виконанням умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами (далі – дозвіл) та Угодою про умови користування надрами (далі – Угода), оцінка стану, моделювання та прогнозування змін навколишнього природного середовища, консультативно-методичне забезпечення всіх етапів, стадій та видів робіт, передбачених Програмою робіт надрокористувача, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх оптимізації, надання допомоги надрокористувачеві у дотриманні вимог законодав-чих та нормативно-правових актів, методичних рекомендацій, інструкцій, стандартів, технічних регламентів, інших загальнодержавних та галузевих нормативних документів при користуванні надрами, розроблених відповідно до вимог Кодексу України про надра, Гірничого Закону України, Законів України «Про нафту і газ» і «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Об’єктом моніторингу та наукового супроводження є ділянка надр, яка визначена у дозволі та Угоді про умови користування надрами; всі види робіт, передбачені Програмою робіт надрокористувача; зміни навко-лишнього природного середовища в зоні очікуваного впливу робіт з користування надрами.

4. Моніторинг та наукове супроводження здійснюється акредитованими Державною службою геології та надр України спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями (далі – спеціалізовані підприємства) за цільовим проектом, який складається на кожний об’єкт надрокористування відповідно до Програми робіт надрокористувача на строк дії дозволу або проекту робіт, у разі його наявності.

5. Моніторинг та наукове супроводження проводяться за зверненням суб’єкта господарювання на підставі договору про надання послуг між спеціалізованим підприємством (Виконавець) та надрокористувачем (За-мовник), який укладається відповідно до вимог законодавства. У договорі про надання послуг з проведен-ня моніторингу та наукового супроводження визначаються умови й порядок проведення моніторингу та на-укового супроводження відповідно до специфіки об’єкта та виду користування надрами. Форма договору



наведена у додатку 1 до цих рекомендацій. Рекомендації щодо розрахунку кошторисної вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження наведені нижче. Фінансування проведення моніторингу та науко-вого супроводження здійснюється за рахунок надрокористувача.

6. Для надання послуг спеціалізованим підприємством можуть залучатися до виконання договору інші організації та окремі фахівці геологічної галузі за напрямками робіт, але спеціалізоване підприємство здійснює керівництво всіма роботами і несе відповідальність за повноту та якість всього комплексу послуг з моніторингу та наукового супроводження перед Замовником.

7. Спеціалізоване підприємство надає надрокористувачеві консультативну допомогу щодо:дотримання установлених законодавством вимог, правил та стандартів користування надрами і охорони

навколишнього природного середовища, вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування над-рами, ліцензією, у разі її наявності;

послідовності виконання робіт з користування надрами, основних методів їх вирішення, переліку інструкцій та технічних вимог, обов’язкових при виконанні робіт з урахуванням вимог охорони надр і навколишнього природного середовища;

використання отриманих відходів гірничодобувних та пов’язаних з ним переробних підприємств своїми си-лами або з залученням інших юридичних та фізичних осіб;

складання відповідної звітності, яка передається на зберігання до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України».

8. З метою створення системи незалежного наукового оцінювання результатів моніторингу та наукового супроводження та відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» спеціалізована Експертна рада при Українському державному геологорозвідувальному інституті (далі – Експертна рада) здійснює розгляд та оцінку звітної науково-технічної документації та результатів послуг з моніторингу та на-укового супроводження.

9. Розгляд та оцінку звітної науково-технічної документації та результатів послуг Експертна рада здійснює у поточному порядку, а надання узагальнених матеріалів для Держгеонадр України – щорічно.

Звітні матеріали на розгляд до Експертної ради подаються спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями, які проводять моніторинг та наукове супроводження, у терміни, що визначені календарними планами та у разі необхідності.

За результатами розгляду матеріалів Експертна рада надає спеціалізованому підприємству, яке проводить моніторинг та наукове супроводження, рекомендації стосовно подальшого ведення моніторингу та науково-го супроводження.

10. Склад загальних (примірних) напрямків і показників моніторингу та наукового супроводження для різних видів геологічного вивчення надр та надрокористування наведено у цих рекомендаціях. Вони можуть бути доповнені та конкретизовані Замовником у договорі із спеціалізованим підприємства.

іі. Пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ2.1. Аналіз дотримання стадійності геологорозвідувальних робіт, визначення першочергових об’єктів для

вводу у параметричне та пошукове буріння, повнота використання результатів попередніх робіт.2.2. Стан зберігання та використання кернового матеріалу та геологічної інформації.2.3. Відповідність паспортів нафтогазоперспективних об’єктів фактичним (первинним) матеріалам.2.4. Обґрунтування та доцільність проведення усіх видів геологорозвідувальних робіт на різних стадіях на-

фтогазопошукових робіт.2.5. Відповідність методики виконання геологорозвідувальних робіт діючим нормативно-методичним та

нормативним документам.2.6. Достовірність геологічних побудов (моделі об’єктів, стратиграфія, літологія, тектоніка, колектори, по-

кришки, флюїдні контакти тощо).2.7. Проведення комплексу лабораторних досліджень та використання їх результатів.2.8. Відповідність звіту про геологічне вивчення надр проекту, геологічному завданню та законодавчим

актам.2.9. Обґрунтованість, доцільність та показники дослідно-промислової розробки родовищ.2.10. Використання новітніх технологій при проведенні нафтогазопошукових робіт.2.11. Використання результатів науково-дослідних і тематичних робіт, а також послуг третіх осіб.2.12. Оцінка відповідності геологічних завдань та проектів робіт надрокористувача Угоді про користування

надрами.2.13. Надання рекомендацій щодо технологій буріння, з метою забезпечення більш повного виходу керна.



ііі. Спорудження та випробування нафтогазових свердловин3.1. Відповідність геолого-технічного наряду цільовому завданню, нормативно-методичним та правовим

документам, сучасним технологіям спорудження свердловин.3.2. Оцінка комплексу та результатів геолого-технологічних досліджень.3.3. Аналіз рецептур та параметрів промивальних рідин для буріння свердловин та розкриття продуктивних

горизонтів.Оцінка якості неруйнівного контролю технічного стану труб нафтогазового сортаменту, бурильного

інструмента та обладнання, їх метрологічного забезпечення.Аналіз рецептур тампонажних розчинів, їх фізико-хімічних властивостей та відповідність геологічним умо-

вам, аналіз гідравлічних розрахунків процесу цементування.Обґрунтованість інтервалів відбору зразків керну, якості та повноти їх вивчення.Оцінка якості випробування свердловин в процесі буріння всіма типами випробувачів та розрахунків

гідродинамічних параметрів пласта.Аналіз правильності вивчення нафто-газоконденсатних систем:аналіз кондиційності визначення дебетів пластових флюїдів у процесі випробування і дослідження пластів;аналіз кондиційності замірів пластових тисків;аналіз кондиційності відбору глибинних проб флюїдів;аналіз об’єктивності визначення фізико-хімічних параметрів пластових флюїдів.3.9. Моніторинг прострільно-вибухових робіт у свердловинах (технічне забезпечення, вид заряду, щільність

прострілу тощо).3.10. Оцінка сучасного технічного та технологічного рівня усього комплексу робіт, стан використання

новітніх наукових та технічних розробок.Аналіз отриманих негативних результатів з позиції технології буріння та випробувань. Забезпечення сучасних природоохоронних заходів з облаштування свердловин, перероблення відходів

буріння, проведення екологічного моніторингу навколишнього природного середовища у процесі бурових робіт.

Надання методичної допомоги з питань техніки та технології буріння глибоких свердловин.Оцінка відповідності геологічних завдань та проектів робіт надрокористувача Угоді про користування над-

рами.

Vі. Геофізичні роботи4.1. Аналіз геологічних завдань, що вирішуються геофізичними методами, обґрунтування необхідності по-

становки робіт.4.2. Аналіз раціонального комплексу геофізичних досліджень, вибору технічних засобів та технологій вико-

нання робіт.4.3. Відповідність виконання кожного виду геофізичних робіт діючим нормативно-методичним документам

та інструкціям.4.4. Застосування сучасних технологій обробки та комплексної інтерпретації геофізичних матеріалів.4.5. Відповідність вибраних технічних засобів для ефективного вирішення геологічного завдання.4.6. Достовірність складання паспортів на нафтогазоперспективні об’єкти та достовірності геологічних по-

будов за геофізичними даними.Забезпечення технічної та екологічної безпеки при проведенні робіт.4.8. Обґрунтування потрав сільськогосподарських угідь та їх оптимізація, відповідність проектним показни-

кам.4.9. Відповідність звітів про геофізичні роботи нормативним документам.4.10. Метрологічне забезпечення геофізичної апаратури.4.11. Стан зберігання та використання геофізичної інформації4.12. Надання методичної допомоги з питань проведення геофізичних досліджень, обробки та комплексної

інтерпретації їх результатів.4.13. Оцінка відповідності геологічних завдань та проектів робіт надрокористувача Угоді про користування

надрами.

V. Пошуково-розвідувальні роботи на тверді корисні копалини5.1. Оцінка відповідності геологічного завдання та проекту робіт надрокористувача Угоді про умови кори-

стування надрами.



Аналіз дотримання стадійності геологорозвідувальних робіт, повноти урахування результатів попередніх робіт, визначення першочергових об’єктів під постановку пошукових та пошуково-оціночних робіт.

5.3. Оцінка вибору рудопрояву (родовища) під постановку геологорозвідувальних робіт, дотримання їх стадійності. Обґрунтування доцільність розвідки та перспективність розробки родовища на означену сирови-ну.

5.4. Оцінка побудови поверхневого контуру та обґрунтування глибини розвідки родовища.5.5. Відповідність методики виконання геологорозвідувальних робіт діючим нормативним.5.6. Моніторинг польових робіт:5. 6.1. Оцінка повноти і якості виконання бурових (гірничих) робіт, в тому числі обґрунтування мережі

свердловин (гірничих виробок), глибини розвідки; забезпечення виходу керна, відбір орієнтованого кер-ну, повнота каротажних досліджень, якість і повнота опису та опробування керну (забоїв, стінок виробок), зіставлення геологічних і каротажних даних;

5.6.2. Аналіз технології буріння геологорозвідувальних свердловин на тверді корисні копалини:Відповідність геолого-технічного наряду цільовому завданню, чинним нормативно-методичним та право-

вим документам, сучасним технологіям спорудження свердловин;Аналіз рецептур промивальних рідин, їх відповідність геолого-технічним умовам буріння, оцінка методів

контролю їх параметрів;Аналіз технології тампонажних робіт, рецептур тампонажних розчинів, їх відповідність геолого-технічним

умовам буріння;Оцінка технології та технічних засобів для отримання найбільш достовірних кернових проб;Забезпечення сучасних природоохоронних заходів з облаштування свердловин, перероблення відходів

буріння, проведення екологічного моніторингу геологічного середовища у процесі бурових робіт.5.6.3. Оцінка раціональності вибраного комплексу методів детальних геофізичних і геохімічних досліджень,

їх відповідності сучасному рівню, наявності відповідних технічних засобів, їх метрологічного забезпечення.5.6.4. Оцінка повноти і якості опробування (повнота визначення комплексу корисних компонентів, якість і

повнота опробування, схема обробки проб тощо).5.6.5. Оцінка повноти і якості лабораторних досліджень. 5.7. Оцінка повноти і якості технологічних досліджень, порід та руд корисних копалин.5.8. Оцінка якості геологічних побудов розрізів і карт, погоризонтних планів та вертикальних проекцій.

Достовірність геологічних побудов та розробка моделі родовища (рудопрояву).5.9. Використання новітніх технологій при проведенні польових робіт та інтерпретації отриманої інформації.

Використання результатів науково-дослідних і тематичних робіт, а також послуг третіх осіб.5.10. Оцінка використання сучасних геоінформаційних технологій в процесі зберігання та обробки

геологічної інформації.5.11. Оцінка повноти та якості завершального звіту. Відповідність звіту про геологорозвідувальні роботи

проекту, геологічному завданню та нормативним документам.

Vі. Геологічне вивчення родовищ твердих корисних копалин у частині гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних досліджень

6.1. Оцінка відповідності проектно-кошторисної документації умовам спеціального дозволу на користуван-ня надрами та Угоди про умови користування надрами.

6.2. Аналіз стадійності робіт та відповідності запроектованих об’єктів та видів досліджень геолого-гідрогеологічним умовам родовища та запроектованого способу розробки.

6.3. Відповідність методики й об’єктів інженерно-геологічних випробувань геологічному розрізу.6.4. Обґрунтованість глибини гідрогеологічного вивчення родовища і технології проведення дослідних

відкачок відповідно до характеру обводненості розрізу.6.5. Оцінка повноти вивчення досвіду гірничоексплуатаційних робіт на родовищах-аналогах з урахуванням

підземного чи відкритого способу розробки.6.6. Оцінка об’єктивності і повноти отриманої під час геологорозвідувальних робіт інформації стосовно виз-

начення зони прогнозного впливу розробки родовища на навколишнє природне середовища.6.7. Визначення достовірності вихідних даних для обчислення гідрогеологічних параметрів, об’єктивність

вибору узагальнених параметрів та прогнозування обсягів водоприпливу в гірничі виробки та якості дренаж-них вод.

6.8 Оцінка обґрунтованості характеристик інженерно-геологічних елементів, прогнозу стійкості гірничих ви-робок, можливості виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів у процесі розкриття родовища.



6.9. Оцінка запроектованих заходів охорони навколишнього природного середовища від негативного впли-ву в процесі подальшої розробки родовища.

6.10. Аналіз відповідності звіту в частині гідрогеологічних, інженерно-геологічних та еколого-геологічних питань вимогам нормативних документів.

VIі. Геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ підземних вод7.1. Оцінка відповідності проектно-кошторисної документації умовам спеціального дозволу на користуван-

ня надрами та Угоді про умови користування надрами.7.2 Дотримання стадійності робіт, обґрунтування суміщення стадій, обґрунтування запроектованих

видів та обсягів робіт, їх відповідність поставленим завданням, природним умовам та особливостям водогосподарської обстановки.

7.3. Обґрунтованість вибору ділянки пошуково-розвідувальних робіт для виконання поставленого завдан-ня.

7.4. Виконання аналізу постадійної результативності з оцінкою відповідності реальних результатів очікуваним.

7.5. Оцінка обґрунтованості вибору водозаборів-аналогів і об’єктивності висновків стосовно досвіду їх експлуатації.

7.6. Оцінка повноти і якості вихідних даних для схематизації природних гідрогеологічних умов, розрахунку достовірних гідрогеологічних параметрів, а також прогнозу якості підземних вод протягом проектного розра-хункового періоду експлуатації.

7.7. Аналіз відповідності вибраної для оцінки експлуатаційних запасів розрахункової схеми природним умовам, особливостям водогосподарської обстановки; аналіз обґрунтованості використаних при розрахунках узагальнених гідрогеологічних параметрів, достовірності оцінки експлуатаційних запасів і прогнозів якості підземних вод та впливу розробки на навколишнє природне середовище.

VIIі. Геологознімальні роботи (ГДП-200, ГДП-50, ГПК-50)8.1. Оцінка обсягів, повноти та пріоритетності робіт, визначених у геологічному завданні.8.2. Оцінка повноти та якості інформаційного забезпечення об’єктів геологічного знімання (матеріали

геофізичного та аерокосмічного знімання, геохімічних робіт тощо).8.3. Оцінка повноти виконання підготовчого періоду (повнота опрацювання матеріалів попередніх робіт

та їх критичного аналізу, повнота визначення питань, які потребують вирішення в процесі робіт, повнота і якість комплекту попередніх карт, повнота розробки стратиграфічних і тектонічних схем, повнота і достатність проектних об’ємів (бурових, геофізичних, геохімічних, лабораторних тощо) для отримання кондиційної геологічної карти відповідного масштабу, виконання рекогносцирувальних робіт і т.п., наявність внутрішніх контрольних актів по визначенню якості робіт і повнота перевірок).

8.4. Моніторинг польових робіт;8.4.1. Оцінка повноти і якості польових маршрутів, повнота їх використання в процесі обробки

аерокосмічних, геофізичних і геохімічних зйомок, проведення геоморфологічних досліджень; 8.4.2. Оцінка раціональності вибраного комплексу методів, його відповідності сучасному рівню; повноти і

якості виконання геофізичного знімання, обґрунтування детальних ділянок, якості інтерпретації та повноти використання при проведенні робіт;

8.4.3. Оцінка повноти і якості виконання бурових робіт, в тому числі обґрунтування місця закладання сверд-ловини, її глибини, конструкції; забезпечення виходу керну, відбір орієнтованого керну, повнота каротажних досліджень, якість і повнота опису та опробування керну, зіставлення геологічних і каротажних даних;

8.4.4. Оцінка повноти і якості опробування (повнота визначення комплекту корисних компонентів, якість і повнота опробування);

8.4.5. Оцінка повноти і якості обробки проб, оцінка схем обробки проб;8.4.6. Оцінка повноти і якості лабораторних досліджень;8.4.7. Оцінка достовірності геологічних побудов на різних етапах робіт.8.5. Аналіз повноти комплекту карт та їх кондиційності.8.6. Оцінка відповідності виконаних робіт діючим нормативно-методичним документам.8.7. Оцінка збереження та використання геологічної інформації і кернового матеріалу та результатів його

досліджень.8.8. Оцінка використання сучасних геоінформаційних технологій в процесі зберігання та обробки

геологічної інформації.



8.9. Аналіз повноти та якості завершального звіту.

IХ. Регіональні гідрогеологічні дослідження (гідрогеологічне довивчення площ масштабу 1:200 000, гідрогеологічне картування та картографування)

9.1. Відповідність та обґрунтованість проектних розробок поставленому геологічному завданню.9.2. Оцінка рівня вивченості площі запроектованих робіт. Визначення відповідності рівня вивченості

повноті опрацювання матеріалів попередніх робіт та їх критичний аналіз. 9.3. Оцінка комплексності застосованих методів робіт, їх раціональність, відповідність вимогам методичних

та інструктивних документів. 9.4. Оцінка повноти і якості матеріалів, отриманих у процесі робіт, їх достатність для визначення сучасно-

го стану підземних вод досліджуваної території, та встановлення змін у порівнянні з даними попередніх досліджень.

9.5. Аналіз оптимальності технології буріння гідрогеологічних свердловин стосовно очікуваного розрізу водовмісних порід, а також режиму проведення дослідно-фільтраційних робіт і результатів їх обробки з ме-тою визначення достовірних гідрогеологічних параметрів.

9.6. Оцінка повноти і якості гідрохімічного випробування підземних вод та результатів лабораторних досліджень.

9.7. Визначення достовірності і повноти отриманої інформації і її придатності для виконання поставленого завдання.

9.8. Оцінка повноти та якості камеральних робіт, повноти комплекту карт та їх кондиційності.9.9. Оцінка використання сучасних геоінформаційних технологій в процесі зберігання та обробки

геологічної інформації.9.10. Аналіз повноти та якості завершального звіту і його відповідності вимогам галузевого стандарту та

нормативно-методичних документів з картографування.

X. Еколого-геологічні дослідження та моніторинг геологічного середовища10.1. Аналіз відповідності проектної документації вимогам геологічного завдання.10.2. Аналіз відповідності запроектованих видів і обсягів робіт рівню еколого-геологічної вивченості та при-

родно-техногенним умовам території. 10.3. Обґрунтованість мережі еколого-геологічного випробування, схеми пробовідбору тощо.10.4. Оцінка оптимальності переліку контрольованих показників стану компонентів навколишнього при-

родного середовища та обґрунтованості періодичності випробування в процесі режимних (моніторингових) спостережень.

10.5. Визначення відповідності раціонального комплексу методів застосованих лабораторних досліджень сучасним вимогам, наявності відповідних технічних засобів.

10.6. Оцінка обґрунтованості критеріїв оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища.10.7. Оцінка обґрунтованості підходів із забезпечення збереження та обробки отриманої в процесі робіт

еколого-геологічної інформації на основі використання сучасних комп’ютерних технологій.10.8. Оцінка методики виконаних робіт чинним нормативно-методичним документам.10.9. Оцінка об’єктивності рекомендацій щодо подальших обсягів та методів робіт для достовірної оцінки

стану навколишнього природного середовища, визначеності спрямованості його змін та розробка заходів, спрямованих на поліпшення його стану.

10.10. Аналіз відповідності звітних матеріалів вимогам галузевого стандарту.

Xі. Розробка нафтогазових родовищ11.1. Аналіз проекту розробки, визначення показників.11.2. Моніторинг щорічного сумарного видобутку нафти, газу, конденсату і води окремо по покладах та їх

використання за час розробки.11.3. Аналіз відомостей про фактичне вилучення із флюїдів корисних супутніх компонентів під час видобут-

ку та переробки сировини.11.4. Аналіз результатів та систем розробки кожного покладу.11.5. Моніторинг депресій, дебетів нафти, газу, конденсату і води від початку розробки до дати підрахунку

запасів, пластового тиску з обов’язковим заміром його глибинними приладами на початковій стадії розробки (особливо для нафтових покладів), газовмісту нафти, ступеня обводненості продукції, що вилучається з надр.

11.6. Оцінка кількості води, закачаної у пласт.



11.7. Оцінка депресії на пласт та взаємовпливу свердловини.11.8. Аналіз методів інтенсифікації видобутку нафти, газу і конденсату та їх ефективності.11.9. Аналіз методів підвищення ступеня вилучення нафти, газу і конденсату з надр, поточних коефіцієнтів

вилучення.11.10. Оцінка результатів вимірів рівнів рідини у п’єзометричних свердловинах.11.11. Моніторинг інших параметрів та показників родовища, передбачених проектом розробки.11.12. Оцінка впливу експлуатації родовищ вуглеводнів на стан навколишнього середовища і природних

ресурсів зокрема:показників стану навколишнього природного середовища у регіоні родовища в радіусі 1000 м від крайніх

проектних свердловин та інших об’єктів збору попередньої переробки і підготовки до транспортування вуглеводнів з характеристикою забрудненості ґрунтів, поверхневих і підземних вод, повітряного басейну;

наявності аномалій підвищеної концентрації вуглеводнів та інших шкідливих речовин;наявності звалищ побутового сміття, полігонів складування промислових відходів, ділянок порушень

ґрунтового покрову;даних про основні можливі види впливу, у тому числі аварійні, на навколишнє природне середовище під

час буріння нафтогазових свердловин і видобутку вуглеводнів;змін фонових показників їх відповідності вимогам стандартів і технічних умов (показники водопостачання і

водовідведення, характеристики промислових вод, стоків з промплощадок, їх очищення і відведення тощо.11.13. Аналіз проектних рішень, що приймаються для компенсації шкоди, а також потреб і способів

очищення супутніх підземних вод, заходів для охорони від виснаження або забруднення поверхневих водотоків і підземних вод тощо.

11.14. Аналіз дотримання законодавчих вимог з охорони навколишнього природного середовища під час експлуатації нафтогазових родовищ.

11.15. Аналіз пропозицій щодо складу і розташування режимної мережі спостереженнях пунктів (у тому числі свердловин) для контролю і оцінки стану гірських порід, підземних і поверхневих вод та повітря, заходів щодо запобігання аварійних ситуацій.

11.16. Надання методичної допомоги з оптимізації доцільних способів і технологій розробки родовищ та переробки нафти, газу, конденсату і супутніх корисних компонентів, які забезпечують раціональне викори-стання наявних запасів з найменшою екологічною шкодою.

11.17. Дотримання технологій видобування вуглеводнів згідно із законодавством з метою більш повного їх вилучення.

XIі. Розробка родовищ твердих корисних копалин12.1. Відповідність комплексу виконуваних робіт проекту розробки родовищ.12.2. Аналіз комплексності, раціональності і повноти розробки основних та супутніх корисних копалин, ви-

користання розкривних порід і відходів виробництва. 12.3. Аналіз застосування сучасних технологій збагачування руд твердих корисних копалин.12.4. Аналіз дотримання технологій експлуатації родовищ твердих корисних копалин. 12.5. Оцінка ефективності заходів щодо комплексного видобутку та переробки твердих корисних копалин. 12.6. Оцінка раціональності і необхідності складування, збереження та обліку корисних копалин, а також

відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються. 12.7. Оцінка заходів з оптимізації засобів видобутку корисних копалин, попередження аварійних ситуацій

та ослаблення негативних наслідків експлуатаційних робіт на масиви гірських порід та підземних вод та пов’язані з ними фізичні поля, геологічні процеси та інші складові геологічного середовища.

12.8. Методична допомога під час експлуатації родовищ.12.9. Аналіз своєчасності та повноти надання звітної інформації органам виконавчої влади.12.10. Оцінка необхідності довивчення родовищ, що експлуатуються.

XIIі. Еколого-геологічні роботи при розробці родовищ 13.1. Оцінка проектних заходів з мінімізації впливу розробки родовища на стан навколишнього природного

середовища.13.2. Відповідність технології зберігання, утилізації чи скиду дренажних вод, проекту розробки родовища. 13.3. Оцінка стану шламонакопичувачів, відстійників рідких відходів, териконів, їх впливу підземні та

поверхневі води, ґрунти та інші компоненти навколишнього природного середовища. 13.4. Оцінка системи контролю за впливом розробки родовища на навколишнє природне середовище.



13.5. Оцінка ефективності заходів, що проводяться надрокористувачем, з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

13.6. Оцінка відповідності впливу розробки родовища на навколишнє природне середовище проектним прогнозам.

13.7. Розробка рекомендацій з підвищення ефективності природоохоронних заходів щодо мінімізації впли-ву розробки родовища на навколишнє природне середовище.

XIV. Розробка родовищ підземних вод14.1. Оцінка наявного технічного проекту розробки родовища, його відповідність рішенням ДКЗ України з

оцінки експлуатаційних запасів підземних вод, а також наявність затвердженої зони санітарної охорони.14.2. Оцінка представництва наявної режимної об’єктової мережі і розробка рекомендацій стосовно її удо-

сконалення.14.3. Оцінка рівня і схеми освоєності родовищ підземних вод, розробка рекомендацій з оптимізації

елементів експлуатаційного водовідбору та використання наявної бази експлуатаційних свердловин.14.4. Оцінка рівня впливу розробки родовищ підземних вод на навколишнє природне середовище та виз-

начення причин виснаження та забруднення, якщо ці чинники зафіксовані в процесі розробки родовища.14.5. Оцінка необхідності довивчення родовища з метою переоцінки запасів.14.6. Оцінка відповідності геологічних завдань та проектів робіт надрокористувача Угоді про користування

надрами.

Рекомендаціїщодо визначення вартості проведення моніторингу

та наукового супроводження надрокористування

і. Загальні положення 1.1. Зазначені норми встановлюють основні правила визначення вартості послуг з моніторингу та наукового

супроводження.1.2. Вартість послуг з моніторингу та наукового супроводження - це сума коштів, необхідних для

відшкодування прямих, загальновиробничих та адміністративних витрат, понесених організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов'язкових платежів, а також прибутку (планових накопичень).

1.3. Рекомендації передбачають визначення вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження за двома методами:

а) Метод визначення вартості моніторингу та наукового супроводження із застосуванням усереднених відсоткових показників вартості до вартості проекту на розвідку родовища - застосовується при геологічному вивченні надр;

б) Метод визначення вартості проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористуван-ня із застосуванням тимчасових кошторисних норм, - застосовується при видобуванні корисних копалин з розвіданих родовищ.

Вибір методу здійснюється виконавцем при підготовці проекту договору.

іі. Метод визначення кошторисної вартості моніторингу та наукового супроводження із застосуванням усе-реднених відсоткових показників вартості до вартості проекту на розвідку родовища

2.1. цей метод встановлює правила визначення кошторисної вартості моніторингу та наукового супровод-ження шляхом застосування до відповідної вартості Проекту на розвідку родовища усереднених відсоткових показників вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження.

2.2. Базою, до якої застосовуються усереднені відсоткові показники вартості послуг з моніторингу та науко-вого супроводження, є вартість проекту на розвідку родовища (геологорозвідувальних та інших робіт з над-рокористування).

2.3. Показник вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження приймається за додатком 2 в залежності від вартості проекту на розвідку родовища (геологорозвідувальних та інших робіт) (графа 2) і категорії складності об'єктів (графа 3 - 5).

2.4. Проміжні значення визначаються методом інтерполяції з округленням до другого знаку.2.5. Категорія складності геологічної будови об’єкту та умов надрокористування, що підлягають

моніторингу та науковому супроводженню, встановлюється виконавцем послуг з моніторингу та наукового



супроводження в залежності від типу об'єктів на підставі Переліку об'єктів за категоріями складності, наведе-ного у додатку 3.

2.6. Розподіл вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження за видами наведений в додатку 4.2.7. У вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження, що визначений за цим методом, не

враховані витрати на службові відрядження (крім відряджень адміністративного персоналу).

ііI. Метод визначення вартості проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування із застосуванням тимчасових кошторисних норм

3.1. Тимчасові норми призначені для визначення витрат часу і праці та розрахунків кошторису на виконан-ня моніторингу та наукового супроводження надрокористування.

3.2. Тимчасові норми часу служать для проектування та складання кошторисів. Норми розроблено з ураху-ванням застосування нової техніки, найбільш ефективних методик, технології та організації робіт. В основу розробки тимчасових норм покладено:

інструкція по складанню проектів і кошторисів на геологорозвідочні роботи, що затверджена Міністерством геології СРСР від 14.03.1985р ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2000 року «Про затвердження критеріїв, за якими виз-начаються незначні запаси корисних копалин»;

Наказ Державного комітету України по геології і використанню надр від 26 листопада 1997 року №135 «Про затвердження інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення»

Збірники укрупнених кошторисних норм (ЗУКН) на геологорозвідувальні роботи;Паспорти, технічні характеристики апаратури та обладнання.3.3. Тимчасові норми наведені в людино-місяцях на одиницю обсягу робіт та на встановлений склад

виконавців при 40 годинному робочому тижні.3.4. Тимчасовими нормами враховано час на оперативну роботу, підготовчо-завершувальні роботи на ро-

бочому місці, відпочинок і особисті потреби, а також необхідні затрати на технічне обслуговування облад-нання.

3.5. Назви професій і розряди працівників приводяться відповідно до "Галузевої угоди між Державною Геологічною Службою і центральним комітетом профспілки працівників геології, геодезії та картографії".

3.6. Норми витрат праці виконавців розраховані на нормалізовані умови, виходячи з раціональної організації виробництва протягом 40 - годинного робочого тижня при однозмінному режимі з вихідними й святковими днями. При цьому враховано типовий склад (зміст) роботи відповідно до інструкцій, методичних та інших нормативних документів. В залежності від конкретних умов склад (зміст) роботи може бути змінено, але без коригування норм.

3.7. При виконанні робіт в умовах, що відрізняються від нормалізованих, передбачених нормами часу (виробітку), останні коригуються коефіцієнтами, які обґрунтовуються проектом.

3.8. Крім норм витрат праці, цін на матеріальні ресурси, норм амортизаційних відрахувань основних ви-робничих засобів, тарифних ставок робітників і посадових окладів інженерно-технічних працівників, у роз-рахунках кошторисної вартості об’єкту та одиничних розцінок на види робіт застосовуються такі нормативи відрахувань і нарахувань, які встановлюються згідно з чинним законодавством, діючими інструкціями та вказівками:

а) транспортно-заготівельні витрати, які нараховуються на вартість матеріалів, інструменту, малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються;

б) транспортно-заготівельні витрати, які нараховуються на вартість устаткування, приладів, апаратури та спорядження, що відноситься до основних виробничих засобів;

в) коефіцієнти до оплати праці робітників та інженерно-технічних працівників, що компенсують ускладнен-ня умов праці;

г) нормативи обчислення витрат на оплату відпусток робітників та інженерно-технічних працівників від суми оплати праці;

ґ) нормативи відрахувань на соціальні заходи від суми оплати праці і оплати відпусток;д) нормативи обчислення вартості послуг від суми оплати праці робітників та іТП, а також вартості зносу

та амортизації устаткування, приладів, апаратури, інструментів і спорядження на технічне обслуговування, поточні та капітальні ремонти, палітурні роботи, виготовлення мілкої поліграфічної продукції (бланки ети-кеток, журналів реєстрації тощо), ремонт і виготовлення дрібного інструменту й спорядження власними та сторонніми допоміжними службами з визначенням питомої ваги заробітної плати у загальній вартості послуг.



Норми витрат розраховуються за такою номенклатурою: ● оплата праці (основна та додаткова заробітна плата); ● оплата відпусток; ● відрахування на соціальні заходи;● матеріали;● амортизація;● знос малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються;● послуги;● накладні витрати;● планові накопичення.Витрати на оплату відпусток нараховуються на суму оплати праці іТП і робітників у встановленому розмірі у

складі додаткової зарплати.Показник «відрахування на соціальні заходи» включає відрахування на соціальне страхування,

відрахування на обов’язкове медичне страхування, відрахування до пенсійного фонду та інші відрахування на соціальні заходи, встановлені чинним законодавством.

Норми витрат показників «матеріальні витрати» та «знос малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються» визначаються за єдиними нормами, що фактично скла-

лися протягом минулих років. Показник «Амортизація» включає до себе амортизаційні відрахування на повне відновлення від вартості

устаткування, апаратури, приладів та спорядження, які відносяться до основних виробничих засобів. Витрати на амортизацію основних виробничих засобів визначаються, виходячи з переліку устаткування, апаратури, приладів, інструменту та спорядження, їхньої марки, кількості, коефіцієнта резерву і норм амортизації, а та-кож діючих цін (закупочної вартості обладнання на день розрахунку кошторису) з урахуванням транспортно-заготівельних витрат. Амортизація розраховується за єдиними нормами річних амортизаційних відрахувань що фактично склалася протягом минулих років.

Показник «Послуги». Основні витрати на послуги власних підсобно–допоміжних виробництв або сторонніх підприємств включаються у вартість тематичних робіт за вартістю, що фактично склалася протягом минулих років.

Накладні витрати нараховуються на суму основних витрат по видам робіт, які виконуються власними сила-ми, в розмірах, встановлених у відповідному порядку.

Планові накопичення нараховуються на суму основних і накладних витрат по всім видам робіт, які викону-ються власними силами.

3.9. Роботи з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування виконують-ся, як правило, штатними працівниками за спеціальним завданням із залученням на договірних умовах фахівців з розвідки або видобування родовищ корисних копалин. Організацію та керування цими роботами здійснюють штатні працівники. Примірний склад виконавців спеціалізованого підприємства для проведення моніторингу та наукового супроводження наведено у додатку 5 до цих рекомендацій.

3.10. Для оцінки витрат праці пропонується прийняти один людино-місяць роботи тематичної групи. Вартість одного людино-місяця приймається як середня заробітна плата одного працівника за штатним роз-кладом, що наведений у додатку 5 до цих рекомендацій.

3.11. Норми витрат праці як і самі роботи з моніторингу та наукового супроводження робіт передбачають поділ робочого процесу на окремі види та стадії, які у подальшому відображаються у календарному плані робіт. Примірний перелік видів робіт, норми витрат праці на їх виконання наведено у додатку 6 до цих рекомендацій. Календарний план та умови його виконання визначається договором між надрокористувачем та виконавцем моніторингу та наукового супроводження залежно від специфіки об’єкта та обсягу робіт над-рокористувача.

3.12. Для виконання кошторисних розрахунків рекомендується використовувати нормоутворюючі фактори, перелік яких наведено у додатку 7 до цих рекомендацій.

3.13. З метою врахування особливостей кожного із широкого різноманіття об’єктів надрокористуван-ня, які і визначають склад робіт при оцінці загальної вартості моніторингу та наукового супроводження рекомендується використовувати корегуючі коефіцієнти, на які множиться типова оцінка вартості. Перелік корегуючих коефіцієнтів надається у додатку 8 до цих рекомендацій.

3.14. На підставі вищенаведених показників витрат праці та нормоутворюючих показників розраховується вартість послуг з моніторингу та наукового супроводження.



Додаток 1 до Методичних рекомендацій з проведення моніторингу

та наукового супроводження надрокористування, затверджених наказом Державної служби геології та надр України

від «15» лютого 2012 № 44

Примірний договір №_____про надання послуг з моніторингу та наукового

супроводження надрокористування

м. Київ « » 20 р.___________________________________________________________ (далі – Замовник), в особі

________________________, який діє на підставі ______________, з однієї сторони та ___________________________________________________ (далі – Виконавець), в особі _________________________, який діє на підставі ___________________, з іншої сторони, разом за текстом Договору іменовані як Сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ1.1. Виконавець зобов'язується надати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити послуги

з моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі - послуги) відповідно до Угоди про умо-ви користування надрами від _______________ № ____.

1.2. Моніторинг та наукове супроводження здійснюється на підставі Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвер-дженого наказом Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2011 року № 155 та Методич-них рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвердже-них наказом Державної служби геології та надр України від «___»___________2012 №___.

1.3. Повний обсяг послуг, окремі їх етапи (підетапи) та терміни надання наведені в Календарному плані (Додаток 1).

2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРіН2.1. Замовник зобов'язаний:2.1.1. У процесі виконання цього Договору забезпечувати Виконавця наявними у користувача надр:- проектною документацією;- поточною геологічною та технічною інформацією;- результатами робіт та інтерпретації даних;- звітною інформацією та статистичними даними (відомостями), тощо.2.1.2. Своєчасно згідно з умовами цього Договору здійснювати оплату за надані послуги.2.2. Замовник має право: 2.2.1. Одержувати інформацію про хід виконання послуг, без втручання в оперативно-господарську

діяльність Виконавця.2.3. Виконавець зобов'язаний:2.3.1. Надавати послуги з моніторингу та наукового супроводження надрокористування в терміни, що

визначені Календарним планом.2.3.2. Надавати Замовнику пропозиції щодо зміни послідовності і технології робіт, якщо ті, що застосову-

ються, не забезпечують виконання особливих умов користування надрами, визначених спеціальним дозво-лом на користування надрами та угодою про умови користування надрами.

2.3.3. У разі виникнення потреби у внесенні змін та уточнень до Програми робіт надрокористувача (Замов-ника) попередньо розглядати пропозиції Замовника та надавати відповідні рекомендації.

2.3.4. За результатами моніторингу та наукового супроводження подавати до Державної служби геології та надр України щорічний звіт в електронному вигляді та на паперових носіях, в якому відображаються:

- повнота та якість виконаних етапів робіт з користування надрами, дотримання нормативно – методичних документів;

- очікувані та фактичні зміни геологічного середовища під впливом проведених робіт з користування над-рами;



- дотримання термінів виконання етапів, передбачених програмою робіт надрокористувача (Замовника);- основні фінансові показники виконання угоди про умови користування надрами;- виявлені недоліки та рекомендації щодо їх усунення;- додаткові заходи та роботи, необхідність у яких виникла у процесі реалізації програми.2.4. Виконавець має право:2.4.1. Отримувати від Замовника всі необхідні для своєї роботи геологічні матеріали та фактичні техніко-

економічні показники і статистичні дані (відомості).2.4.2. Брати участь у проведенні спеціальних геологічних, геофізичних, гідрогеологічних дослідних робіт з

метою аналізу їх результатів і надання рекомендацій щодо методики проведення робі.2.4.3. Використовувати результати моніторингу для підготовки висновків і пропозицій щодо оптимізації

проведення всіх етапів, визначених Програмою робіт надрокористувача (Замовника), своєчасної розробки технічних (технологічних) рішень по запобіганню несприятливого впливу робіт з користування надрами на геологічне середовище.

2.4.4. Своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за надані послуги.

3. СТРОКИ НАДАННЯ ПОСЛУГ3.1. Строки надання послуг або їх етапів (підетапів) визначаються Календарним планом.3.2. Строки надання послуг або їх етапів (підетапів), можуть змінюватися за письмовою домовленістю

Сторін з обов’язковим оформленням Сторонами Додаткової угоди до цього Договору.3.3. Виконавець, в разі невиконання Замовником пп. 5.3. та 5.5. цього Договору, має право без узгодження

з Замовником призупинити надання послуг до моменту надходження коштів, попередньо надіславши пись-мове повідомлення Замовнику та Державній службі геології та надр України.

4. ПОРЯДОК ЗДАВАННЯ ТА ПРИЙМАННЯ ПОСЛУГ4.1. Перелік звітної документації, що підлягає оформленню та здаванню Виконавцем Замовнику за окреми-

ми етапами (підетапами) надання послуг та за Договором у цілому, а також вимоги до їх змісту визначають-ся цим Договором.

4.2. По завершенню кожного етапу (підетапу) Виконавець надає Замовнику Акт здавання-приймання по-слуг в 2-х примірниках та комплект звітної документації, передбачених умовами Договору.

4.3. Передача оформленої у встановленому порядку звітної документації по окремих етапах Договору здійснюється із супроводжувальними листами Виконавця.

4.4. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та Акту здавання-прий-мання послуг, зазначених в п. 4.1. цього Договору, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, зобов’язаний направити Виконавцю підписаний та належним чином оформлений Акт здавання-приймання послуг.

5. ВАРТіСТЬ ПОСЛУГ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКіВ5.1. Загальна вартість послуг згідно з цим Договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни,

що є Додатком 2 до цього Договору, і складає ___________________________________ грн., в тому числі ПДВ ______________ грн.

5.2. Вартість кожного окремого етапу (підетапу) зазначається в Календарному плані (Додаток 1) у межах узгодженої загальної вартості послуг згідно з цим договором.

5.3. Замовник перераховує Виконавцю аванс у розмірі 25% від вартості послуг за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури Виконавця протягом 10 робо-чих днів з дати отримання рахунку.

5.4. Остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється Замовником на підставі Акту здаван-ня-приймання послуг протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

5.5. Замовник зобов’язаний розрахуватись за надані послуги протягом 10 днів з дати підписання Акту зда-вання-приймання послуг.

5.6. Вартість Договору (етапу, підетапу) за цим Договором може за узгодженням Сторін змінюватись у ви-падку зміни обсягів послуг.

6. ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ СТОРіН6.1. За невиконання або неналежне виконання зобов’язань по цьому Договору Виконавець і Замовник не-

суть відповідальність відповідно до законодавства України.



6.2. У разі несвоєчасної оплати за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх обов'язків.

7. ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОї СИЛИ7.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за

цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього До-говору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

7.2. Сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

7.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово - промисловою палатою України.

8. КОНФіДЕНціЙНіСТЬ8.1. Виконавець погоджується з тим, що дані, надані Замовником Виконавцю для надання послуг за даним

Договором можуть містити конфіденційну інформацію. 8.2. Склад конфіденційної інформації та умови її охорони, визначаються окремою угодою про

конфіденційність.

9. ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ9.1. Усі суперечності, які можуть виникнути стосовно цього Договору чи з його приводу, Сторони будуть

прагнути вирішити шляхом взаємної згоди.9.2. При недосягненні згоди між Сторонами спір вирішується у судовому порядку згідно з законодавством

України.

10. іНШі УМОВИ10.1. Всі зміни, що вносяться до умов цього Договору оформлюються Додатковими угодами, що є

невід’ємними частинами цього Договору.10.2. Сторони зобов'язуються повідомляти одна одну про зміни у відомостях про себе, що затверджені цим

Договором, у термін 10 днів з моменту виникнення таких змін.10.3.Виконавець має право на ощадливе проведення робіт з надання послуг. 10.4. цей Договір діє з _______________ та до закінчення дії Угоди про умови користування надрами від

«___»__________ __ року № __.10.5. Договір з додатками, які є його невід’ємними частинами, складається у двох примірниках, що мають

однакову юридичну силу, з яких один примірник знаходиться у Виконавця, а другий у Замовника.

11. ДОДАТКИ ДО ДОГОВОРУДодаток № 1. Календарний план. Додаток № 2. Протокол узгодження договірної ціни.

12. ЮРИДИЧНі АДРЕСИ ТА РЕКВіЗИТИ СТОРіН

Замовник Виконавець

ПіДПИСИ СТОРіН:ВіД ВИКОНАВцЯ ВіД ЗАМОВНИКА_______________________ _______________________ м.п. м.п.



Додаток № 1

КАлеНДАРНИй ПлАНнадання послуг

№ етапів Найменування етапу Термін виконання

етапу (підетапу)Вартість грн.

з ПДВ

цей Календарний план є невід’ємною частиною Договорувід «___»__________ __ року № __.

Від ЗАМОВНИКА

______________________мп

Від ВИКОНАВцЯ:

____________________ мп

Додаток № 2

ПРОТОКОлузгодження договірної ціни

1. Ми, що нижче підписались:від Виконавця – директор _____________________________, який діє на підставі Статуту,від Замовника – директор _____________________________, який діє на підставі Статуту, засвідчуємо, що Сторонами досягнута домовленість про ціну за надання послуг з моніторингу та наукового

супроводження об’єкту(ів), яка становить: ( ) гривень в т.ч ПДВ _________ грн. _____ коп.

2. цей Протокол є невід’ємною частиною Договорувід «___»__________ __ року № __.

ПіДПИСИ СТОРіН:

ВіД ВИКОНАВцЯ ВіД ЗАМОВНИКА________________ _________________ м.п. м.п.



Додаток 2до Методичних рекомендацій з проведення

моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затверджених наказом Державної служби геології та надр України

від «15» лютого 2012 № 44

УСеРеДНеНі ВіДСОТКОВі ПОКАзНИКИвартості моніторингу та наукового супроводження

станом на 01.01.2012

№ з/п

Вартість Програми робіт, млн грн.

Усереднені відсоткові показники вартості послуг з моніторингу та на-укового супроводження у відсотках за категоріями складності об'єктів

1 2 3 4 5I II III

1 До 3,0 4,55 4,75 5,00 2 3,0 – 10,0 4,55-4,41 4,75-4,62 5,00-4,933 10,0 – 20,0 4,41-4,36 4,62-4,57 4,93-4,874 20-100 4,36-3,97 4,57-4,16 4,87-4,425 100-200 3,97-3,48 4,16-3,66 4,42-3,876 200-300 3,48-3,00 3,66-3,15 3,87-3,317 300-500 3,00-2,66 3,15-2,79 3,31-2,948 500-750 2,66-2,23 2,79-2,34 2,94-2,479 750-1000 2,23-1,80 2,34-1,89 2,47-2,0110 Вище 1000 1,7 1,8 1,9



від «15» лютого 2012 № 44

Таблиця визначення категорії складності об'єктів залежно від складності геологічної будови та умов надрокористування

Характеристика об'єктів Категорія складності

Проста геологічна будова I

Складна геологічна будова II

Дуже складна геологічна будова III

Надто складна геологічна будова III





від «15» лютого 2012 № 44

Розподіл кошторисної вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження за їх видами

Вид послуг Відсоток у загальному обсязі

Оперативний аналіз всього складу робіт, що виконуються надрокористува-чем і оцінка їх відповідності Програмі (проекту) робіт надрокористувача та чин-ним нормативно-методичним та нормативно-правовим документам; надання консультативної методичної допомоги у реалізації всіх етапів та стадій виконання Програми робіт.

40

Оцінка впливу виконуваних робіт на стан навколишнього природного сере-довища і природних ресурсів; аналіз проектних рішень, що приймаються для компенсації заподіяної шкоди; аналіз та методична допомога з дотримання зако-нодавчих вимог з охорони довкілля під час надрокористування.

40

Узагальнення і оцінка результатів проведення моніторингу та наукового супро-водження; підготовка висновків, рекомендацій; складання звітів. 20



від «15» лютого 2012 № 44

Склад виконавцівпри проведенні моніторингу та науковому супроводженні

надрокористування для розрахункусередньої вартості одного людино-місяця (станом на 01.01.2012)

№ Найменування посад і професійМін. к-т

Галузевої угоди*

Макс. к-т Галузевої

угоди*

Міні-мальна

з-та, грн.**

Додатко-ва з-та %

1 2 3 4 5 61 Заступник директора з наукової роботи 7,06 9,07 1073,00 302 Заступник директора з виробництва 6,34 8,15 1073,00 303 Головний науковий співробітник 3,36 6,72 1073,00 304 Завідувач відділу 3,96 7,40 1073,00 305 Провідний науковий співробітник 3,36 6,35 1073,00 306 Старший науковий співробітник 2,80 5,75 1073,00 307 Науковий співробітник 2,82 5,38 1073,00 308 Молодший науковий співробітник 2,55 4,84 1073,00 309 Провідний геолог (геофізик) 3,13 4,50 1073,00 30



10 Геолог (геофізик) I категорії 2,93 4,29 1073,00 3011 Геолог (геофізик) Iі категорії 2,66 3,99 1073,00 3012 Геолог (геофізик) 2,40 3,70 1073,00 3013 Провідний інженер 3,12 4,14 1073,00 3014 інженер I категорії 2,54 3,84 1073,00 3015 інженер II категорії 2,33 3,70 1073,00 3016 інженер 1,99 3,55 1073,00 3017 Технік і категорії 2,14 3,10 1073,00 3018 Технік іі категорії 1,99 2,96 1073,00 3019 Технік 1,86 2,67 1073,00 30

* - Галузева угода між Державною службою геології та надр України і центральним комітетом профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на 2011 – 2013 роки.

** - у разі зміни мінімальної заробітної плати розрахунок змінюється відповідно до встановлених законо-давством показників.



від «15» лютого 2012 № 44

Примірний перелік видів послуг з моніторингу та науковогосупроводження та витрати праці

Аналіз програми (проекту) робіт надрокористувача, складання програми робіт з моніторингу та наукового супроводження надрокористування – 1 людино-місяць.

Оперативний аналіз всього складу реальних робіт, що виконуються надрокористувачем та оцінка їх відповідності програмі (проекту) робіт надрокористувача та чинним, нормативно-методичним і правовим документам (вибір та застосування методичних і технічних засобів, оцінка показників геологорозвідувальних робіт та розробки родовищ, достовірність побудови геологічних моделей, повнота та достовірність звітних матеріалів тощо); надання оперативної, консультативної методичної допомоги надрокористувачу у реалізації всіх етапів та стадій виконання своєї програми (проекту) робіт - 3 людино-місяці щорічно.

Оцінка впливу виконуваних ГРР або експлуатації родовищ на стан навколишнього середовища і природних ресурсів, аналіз проектних рішень, що приймаються для компенсації заподіяної шкоди а також способів очищення супутних підземних вод, заходів щодо охорони від виснаження або забруднення поверхневих водотоків і підземних вод. Аналіз дотримання законодавчих вимог з охорони навколишнього природного се-редовища під час надрокористування - 3 людино-місяці щорічно.

Узагальнення і оцінка результатів проведення моніторингу та наукового супроводження, підготовка висновків та рекомендацій а інформаційних звітів для центрального органу виконавчої влади та надроко-ристувача - 2 людино-місяці щорічно.

Складання остаточного звіту, заключна оцінка повноти і якості виконання надрокористувачем своєї програ-ми (проекту), формулювання та рекомендацій за результатами всього обсягу виконаних робіт - 2 людино-місяці.



Додаток 7 до Методичних рекомендацій з проведення


від «15» лютого 2012 № 44

Структурарозрахунків вартості проведення моніторингу та наукового супроводження

№ з/п Статті витрат Показник

1 Витрати на оплату праці, грн. Розрахунок2 Додаткова заробітна плата 30% від п. 13 Відрахування на соціальні заходи (ЄСВ), 36,76% від суми п. 1, п. 24 Загальні витрати на оплату праці Сума п. 1, п. 2, п. 35 Матеріали 3% від суми п. 46 Амортизація основних засобів, знос МШП Розрахунок 7 Послуги допоміжних виробництв Розрахунок 8 інші прямі витрати (в т.ч. відрядження) Розрахунок9 Накладні витрати 30% від суми п. 410 Загальна сума витрат Сума п. 4, п. 5, п. 6, п. 7. п. 8, п. 911 Прибуток (планові накопичення) 20% від суми п. 1012 Податок на додану вартість Згідно з Податковим кодексом України


моніторингу та наукового супроводження надрокористування,затверджених наказом Державної служби геології та надр України

від «15» лютого 2012 № 44

Обґрунтування та розрахунок коригуючих коефіцієнтів при визначенні загальної вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження

Загальний коефіцієнт при визначенні загальної вартості послуг з моніторингу та наукового супроводження визначається за формулою:

К = 1 + (К1-1) +(К2 -1) + (К3 -1)+(К4-1)

Коригуючі коефіцієнти визначаються у залежності від характеристики об’єктів (родовищ) та геофізичних методів, що передбачаються:

К1 – коефіцієнт, що враховує складність геологічної будови та умов надрокористування (тектоніка, гідрогеологічні та термобаричні умови, фазовий стан вуглеводнів, умови залягання продуктивних пластів тощо):

для простої геологічної будови об’єкту К1= 1; для складної геологічної будови об’єкту К1= 1,2; для дуже складної геологічної будови об’єкту К1= 1,5для надто складної геологічної будови об’єкту К1= 1,7.

К2 – коефіцієнт, що враховує кількість свердловин, яка суттєво впливає на обсяг послуг з наукового супро-водження та моніторингу:



Для вуглеводнів:К2 = 1 + (кількість нафтогазових свердловин х 0,3); Для твердих корисних копалин та підземних вод:К2 = 1 + (кількість свердловин х 0,02).

К3 – коефіцієнт, який враховує величину ресурсів та запасів корисних копалин: Для вуглеводнів:при ресурсах (запасах) до 1 млн. т. у. п. – К3 = 1; при ресурсах (запасах) від 1 до 10 млн. т. у. п. К3 = 1,2; при ресурсах (запасах) більше 10 млн. т. у. п. К3 =1,5Для твердих корисних копалин та підземних вод:родовища з незначними запасами корисних копалин К3 = 0,3;родовища з невеликими та середніми за запасами К3 = 0,8; крупні родовища К3 =1; родовища, що мають важливе стратегічне значення К3 = 1,2.

К4 – коефіцієнт залежності від комплексу геофізичних робіт, що передбачаються:роботи з одним геофізичним методом К4 = 1,0;роботи з комплексом двох-трьох геофізичних методів К4 = 1,2;роботи з комплексом чотирьох і більше геофізичних методів К4 = 1,3;роботи з 3D сейсморозвідки К4 = 2,0.

зАКОН УКРАїНИ

Про внесення змін до додатка N 3 до закону України"Про Державний бюджет України на 2011 рік"

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до додатка N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 7-8, ст. 52, N 42, ст. 427, ст. 429, N 44, ст. 468, ст. 474, N 45, ст. 483; із змінами, внесеними законами України від 14 червня 2011 року N 3491-VI ( 3491-17 ), від 5 липня 2011 року N 3562-VI ( 3562-17 ), від 22 вересня 2011 року N 3768-VI ( 3768-17 ), від 6 жовтня 2011 року N 3823-VI ( 3823-17 ), від 7 жовтня 2011 року N 3905-VI ( 3905-17 ), від 18 жовтня 2011 року N 3911-VI ( 3911-17 ), N 3912-VI ( 3912-17 ) і N 3913-VI ( 3913-17 ), від 20 жовтня 2011 року N 3953-VI ( 3953-17 ) і N 3954-VI ( 3954-17 ), від 4 листопада 2011 року N 4011-VI ( 4011-17 ), N 4012-VI ( 4012-17 ) і N 4013-VI ( 4013-17 ), від 7 грудня 2011 року N 4074-VI) ( 4074-17 ) згідно з додатком до цього Закону.

2. цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ, 22 грудня 2011 року N 4275-VI

Додатокдо закону України

"Про внесення змін до додатка N 3 до закону України"Про Державний бюджет України на 2011 рік"

зміни до додатка N 3до закону України "Про Державний бюджет України



на 2011 рік" ( 2857-17 ) "Розподіл видатківДержавного бюджету України на 2011 рік"

(тис. гривень)

Код

прог

рам

ної к

ласи

фіка

ції

вида

тків

та к

реди

тува

ння

дер-

жав

ного

бю

джет

у

Код

функ

ціон

альн

ої к

ласи

фі-

каці

ї вид

аткі

в та

кре

диту

ванн

я бю

джет

у

Найменува-ння згідно з відомчою і

програмною класифікація-ми видатків та кредитування державного

бюджету

Загальний фонд Спеціальний фонд

Разом усього

вида

тки

спож

иван

ня

з них:

видатки розвитку усього

вида

тки

спож

ива-

ння

з них:

вида

тки

розв

итку

оплата праці

ком

унал

ьні п

ослу

ги та

ен

ерго

носі

ї

оплата праці

ком

унал

ьні п

ослу

ги та

ен

ерго

носі

ї

2400

000 Міністерство

екології та природних ре-сурсів України 20

0392

2,8

1323

226,

3

7533

88,3

1936

25,8

6806

96,5

1021

258,

3

5088

25,3

4146

6,8

2678

89,8

5124

33

3025

181,

1

2401

000

Апарат Мініс-терства еколо-гії та природ-них ресурсів України

2372

21,1

1576

11,2

1114

86,9

2205

,8

7960

9,9

4835

12,5

3220

5,9

6289

,3

3743

,4

4513

06,6

7207

33,6

2401

160

0520

Заходи із створення і збереження природно-заповідного фонду, веден-ня кадастрів тваринного і рослинного світу, Червоної книги

7959

9,6

7955

6,6

5595

6

664,

2

43 7835

7598

,5

2139

,3

298,

4

236,

5

8743

4,6

2404

000 Державна

служба гео-логії та надр України 50

6790

,1

6790

,1

4881

,1

61,3

5000

00

1600

0

1405

0

90 1950

5227

90,1

2404

010

0441

Керівництво та управління у сфері гео-логічного вивчення та використання надр

6790

,1

6790

,1

4881

,1

61,3

1600

0

1405

0

90 1950

2279

0,1

зАКОН УКРАїНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу Українищодо перегляду ставок деяких податків і зборів

(Витяг з документу)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (2755-17) (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 13-17, ст. 112) такі зміни:

9. Пункт 263.9 статті 263 викласти в такій редакції:“263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:



Назва корисноїкопалини

Одиниця виміру

За одиницю погашених

запасів корисних копалин, гривень

За одиницю видобутих корисних копалин, гривень

Від вартості видобутих корисних копалин, відсотків

Корисні копалини загальнодержавного значення

Горючі корисні копалини: нафта, конденсат тонн 147,63газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан

тис. куб. метрів 42, 05

вугілля кам’яне марки антрацит тонн 5, 33енергетичне та інші марки кам’яного вугілля

—“— 3, 51

вугілля буре —“— 0, 57торф, сапропель —“— 0, 59

Металічні руди:

залізна руда для збагачення —“— 3, 64залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків

—“— 0, 89

залізна багата —“— 11, 45

марганцева —“— 21, 70

титанова (розсипних родовищ) —“— 3, 99

титано-цирконієва (розсипних родовищ)

—“— 7, 40

нікелева (силікатна) —“— 9, 72

хромова —“— 10, 98

ртутна —“— 0, 59

уранова —“— 3, 19

золота —“— 15, 98

ванадію —“— 6, 12

гафнію —“— 9, 46

бариту —“— 6, 45

Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів —глина бентонітова

—“— 3, 59

Сировина вогнетривка:

доломіт тонн 11, 30

кварцит та пісок кварцовий для металургії

—“— 7, 5

пісок формувальний —“— 25, 24

кварцит для виробництва кремнію —“— 2, 64



сировина високо глиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт)

куб. метрів 1, 23

Сировина флюсова—вапняк (флюсовий)

тонн 11, 30

Сировина хімічна:

сірчана руда —“— 6, 50

сіль кам’яна (галіт) —“— 5, 85

сіль кам’яна (галіт) для харчової промисловості

—“— 5, 85

сіль калійно-магнієва —“— 3

крейда для виробництва соди —“— 25, 78

вапняк для цукрової промисловості —“— 25, 51

крейда для хімічної промисловості —“— 25, 67

Сировина агрохімічна —фосфорити (агроруди)

—“— 2, 30

Сировина для мінеральних пігментів —“— 6, 07

Електро- та радіотехнічна сировина:

графітова руда тонн 3, 87

пірофіліт —“— 34, 08

озокерит —“— 34, 51

Сировина оптична та п’єзооптична кілограмів 13, 62

Сировина адсорбційна— бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт

тонн 3, 66

Сировина абразивна —“— 2, 09

Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) — бурштин, топаз, моріон, берил тощо

кілограмів,грамів,каратів

5

Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)

кілограмів 4

Сировина виробна тонн,куб. метрів

4

Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

куб. метрів 3

Сировина скляна та фарфоро-фаянсова:

польовий шпат (пегматит) тонн 5

пісок для виробництва скла —“— 7, 5

Сировина цементна —“— 16, 99

Сировина для пиляних стінових матеріалів

куб. метрів 3

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону:



перліт тонн 3, 53

сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт)

—“— 7, 5

Сировина для покриття доріг — бітуми

—“— 8, 44

Підземні води:

мінеральні для промислового розливу


мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами

—“— 14, 18

мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами

—“— 9, 47

промислові (розсіл) —“— 0, 92

теплоенергетичні (термальні) —“— 0, 77

прісні підземні води 100куб. метрів

8, 95

Поверхневі води — ропа (лікувальна, промислова)


Грязі лікувальні куб. метрів 10, 24

Корисні копалини місцевого значення

Сировина для будівельного вапна та гіпсу:

крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна

тонн 25, 24

гіпс —“— 25, 73

Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів —вапняк

—“— 16, 73

Сировина для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції)

—“— 7, 5

Сировина піщано-гравійна:

сировина піщано-гравійна —“— 5

сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожних насипів, дамб тощо


Глинисті породи:

глина тугоплавка тонн 5

каолін первинний —“— 5

глина вогнетривка —“— 5



каолін вторинний —“— 5

сировина керамзитова —“— 5

сировина цегельно-черепична —“— 5”.

10. Пункт 264.4 статті 264 викласти в такій редакції:“264.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалинСтавки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,

встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

Характер користування надрами

Вид користування надрами

Одиниця виміру

Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з

видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування

надрами,гривень на рік

Використання підземного простору надр — пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів — колек-торів)

зберігання природного газу та газоподібних про-дуктів

тис. куб. ме-трів активно-го об’єму 0, 26

Використання підземного простору — спеціально ство-рених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також при-родних порожнин (печер)

зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів куб. метрів 0, 26

витримування виноматері-алів, виробництво і збері-гання винопродукції

кв. метрів 0, 71

вирощування грибів, ово-чів, квітів та інших рослин —“— 0, 41

зберігання харчових про-дуктів, промислових та ін-ших товарів, речовин і ма-теріалів

—“— 0, 30

провадження іншої госпо-дарської діяльності —“— 1, 01”.

II. Прикінцеві положення

1. цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року, крім пункту 1 розділу I цього Закону про зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, який набирає чинності з 1 числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон.

2. На часткову зміну положень статті 220 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) виробники або імпортери тютюнових виробів можуть подати у місяці, в якому опубліковано цей Закон, нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни, включаючи останній робочий день цього календарного місяця.

3. Внести до Закону України від 7 липня 2011 року N 3609-VI ( 3609-17 ) "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податково-го кодексу України" такі зміни:

1) підпункт 96 пункту 1 розділу I виключити; 2) в абзаці третьому пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" слова та цифри "підпункту

96 (щодо змін до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215)" виключити.



4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади

їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ, 22 грудня 2011 року N 4235-VI

КАБіНеТ МіНіСТРіВ УКРАїНИ

ПОСТАНОВАвід 6 лютого 2012 р. № 62

Київ

Про внесення змін до постанови КабінетуМіністрів України від 28 лютого 2011 р. № 301

Кабінет Міністрів України постановляє:Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 301 “Про затвердження Поряд-

ку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мінерально-сировинної бази, в тому числі проведення робіт з буріння артезіанських свердловин, та внесення змін до Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету” (Офіційний вісник України, 2011 p., № 22, ст. 920) зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

зАТВеРДжеНОпостановою Кабінету Міністрів України

від 6 лютого 2012 р. № 62

зМіНИ,що вносяться до постанови Кабінету

Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 301

1. У назві та пункті 1 постанови слова “в тому числі проведення робіт з буріння артезіанських свердловин,” виключити.

2. У Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мінерально-сировинної бази, в тому числі проведення робіт з буріння артезіанських свердловин, затвердженому зазна-ченою постановою:

1) у назві та пункті 1 Порядку слова “, в тому числі проведення робіт з буріння артезіанських свердловин” виключити;

2) пункт 2 викласти в такій редакції:“2. ціллю використання бюджетних коштів є виконання державного замовлення з геологічного вивчен-

ня надр, забезпечення приросту запасів корисних копалин та технічного переоснащення підприємств геологічної галузі.”;

3) пункт 3 доповнити абзацом такого змісту:“технічне переоснащення підприємств геологічної галузі.”;4) пункт 5 викласти в такій редакції:



“5. Закупівля геологорозвідувальних робіт і технічне переоснащення підприємств геологічної галузі здійснюються за рахунок бюджетних коштів в установленому законом порядку.

Попередня оплата таких робіт здійснюється відповідно до вимог, встановлених Бюджетним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 41, ст. 2752).”;

5) пункт 6 доповнити абзацом такого змісту:“Бюджетні кошти, передбачені для технічного переоснащення підприємств геологічної галузі, спрямову-

ються таким підприємствам згідно з планом їх переоснащення, складеним з урахуванням ступеня зношеності техніки, обладнання, апаратури та пріоритетності розвитку паливно-енергетичного комплексу, затвердженим головним розпорядником бюджетних коштів та погодженим з Мінекономрозвитку і Мінфіном.”;

6) у пункті 7 слова “, за фактично проведені роботи” виключити;7) у пункті 8 слова “у порядку, встановленому Державною казначейською службою” замінити словами “в

установленому законодавством порядку”.

Український громадсько-політичний журнал «Надрокористування. Продуктивний горизонт»

№ 1-2 (січень-лютий 2012) Реєстраційне свідоцтво КВ № 8635 від 14.04.2004 р.

Передплатний індекс в ДП «Преса»: 95229

засновник: Всеукраїнська громадська організація «Ноосфера»Адреса редакції: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-ател./факс: +380 (44) 229-04-47e-mail: [email protected]

Редакція:Головний редактор — Зур'ян Тетяна ВасилівнаВідповідальний секретар — Череміскіна Наталія ОнуфріївнаВерстка та дизайн — Чухрай Родіон Миколайович

Documents

"Надрокористування. Продуктивний горизонт"