РОЗДУМИ НА ПОМИНКАХ «НОВОРОСІЇ»

НАРОДЖЕНА, ЩОБ ВМЕРТИ

Вона пішла у небуття. «Почила в Бозе», – сказали би росіяни. А ми б додали, спеціально для кремлівських стратегів,виразом, що ближчий до їх середовища проживання: «Пішла під білу березу». Шкода, зазвичай, коли будь-хто відходить в інший світ. Йде із життя так реально і не відчувши всіх принад свого безхмарного, перспективного існування.

Це я про «Новоросію». Про надуманий московітами проект зовсім іншої країни – квітучої, на їх погляд, соціально спрямованої, щасливої. Держави світлого завтра, як малювали її для довірливого слов’янського люду російські історики та політтехнологи. Створили такий собі ідеал, який намагалися прищепити українцям, що проживають на сході України, а вже потім і силоміць запровадити його в нашій державі.

І прийшли до нас, нагадаю, без запрошення, зі своїм «руським миром». Принесли неспокій, горе, страждання, жебрацтво, тисячі скалічених людських життів, розорених домогосподарств. Прийшла й зневіра в обіцяних добробуті і красивому житті. А з «руською весною» повернулося й розуміння того, що людей увесь цей час вводили в оману, обкрадали, принижували.

Адже були на Донбасі й українська пенсія і соціальні виплати, була робота і мирне небо над головою. А замість цього – надія на продпайок.

Може пощастить вижити? Може все налагодиться? Марно на це розраховувати. Самопроголошене керівництво «ДНР» та «ЛНР» самоусунулося від проблем тих, хто підтримував їх на окупованих територіях. Там владу цікавить лише вугільний та паливний бізнес. Але ж ним треба ділитися з іншими. До того ж, як кажуть, ресурси майже вичерпано. Та й за них ще багато крові буде пролито. А кому потрібні спустошені сховища та склади? Кому потрібні мертві заводи та нашпигована мінами і снарядами земля? Чи зможуть повернутися до звичайного життя розорені, знищені вщент міста і села?

РОЗДУМИ НА ПОМИНКАХ «НОВОРОСІЇ»

Максим Калашников, один з ідеологів «Новоросії», російський журналіст та громадський діяч, що підтримує імперську ідеологію, в пості на Livejournal зізнався: «…Те, що повинно було стати «Новоросією», перетворилося в пекло». Такої «Новоросії», сказав він, не відтворено. Є сіре, захололе пекло з руїн і людського горя. І це зроблено Кремлем спеціально, констатував Калашников. Навіщо Росії такий Донбас? Не потрібні їй і його шахти, заводи. У неї цього добра вдосталь. Зруйнована й інфраструктура Донбасу – навіщо їй конкуренція з вугіллям і металом. Шахти і заводи все одно були б знищені як нерентабельні. І Маріуполь Росії потрібен лише заради того, щоб всі вантажоперевезення здійснювати через російські порти. А також проложити шлях до Криму.

Проста арифметика. Все множення або поділ вирішується за допомогою війни. Як результат – де-факто «Новоросії» немає. Не йдеться вже й про функціонування «ДНР» та «ЛНР». Бо 12 лютого у Мінську лідери терористичних організацій, а також посол РФ в Україні Михайло Зурабов визнали окуповані території «ОКРЕМИМИ РАЙОНАМИ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ». Нещодавно і в «ДНР» після «ЛНР» заговорили про «воз’єднання» з Україною. Так, спікер «Народної ради» «ДНР» Денис Пушилин відверто заявив, що не відкидає можливість повернення «республік» до складу України. Зрозуміло, що зараз мешканцям, яким тривалий час говорили, що вони є «Новоросією», «ДНР», «ЛНР», важко відповісти на питання, ким же вони зараз насправді є.

Для чого це я пишу? Хочу, щоб мене, і, думаю, не тільки мене почули і ті, хто владарює на окупованих російсько-терористичними військами територіях і очолює бандформування, і ті, хто жадав жити в «ДНР» та «ЛНР» і піддався на кремлівську пропаганду, повіривши у «бандерівщину» і «райське життя», і, ті, хто дременув з насиджених місць в «еміграцію» і вже жалкує про це та щиро бажає у будь-який спосіб повернутися на малу батьківщину. Українські біженці, які змушені були податися до Росії, вже переконалися, що криється за обіцяною їм «допомогою братньому народу». Їх там ніхто не чекає. Направляє у депресивні регіони, де немає притулку і де вкрай важко влаштуватися на роботу, щоб прогодувати родину.

Хочу, щоб вони всі вже навчилися розрізняти, де правда, а де вигадка, зрозуміли, чи варта таких жертв вигадана казочка про ще небачену у світі квітучу країну.

Довірливість, як правило, дорого потім обходиться людині. А інформаційна війна, розв’язана Росією проти України, спрямована на підрив морально-психологічного стану населення, розхитування добропорядних стосунків між регіонами України. Мета тут одна – залякати нас, посіяти зневагу мешканців Донбасу до Києва і навпаки.

Адже немає вже за що чубитися. «Новоросія» разом з «ДНР» і «ЛНР» відійшли у небуття. Потрясіння чекає й на Росію. А Україна житиме!

Павло Олекса