Аналітична довідка «Забезпечення доступу до лікування та лікарських засобів у Полтавській області»

2015

iaaukraine.org

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ЛІКУВАННЯ

ТА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(2014 - ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2015)

У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У довідці представлені результати дослідження стану доступу до лікування та лікарських засобів пацієнтів із онкологічними та деякими хронічними захворюваннями у Полтавській області у 2014 та першій половині 2015 року. Для формування повноти та забезпечення об'єктивності дослідження, проведено порівняльний аналіз за ключовими показниками з Харківською областю.

На основі отриманих результатів, з урахуванням вимог чинного законодавства України, представлено рекомендації для вирішення досліджуваної проблеми.

Публікація випускається українською мовою в електронному варіанті. Електронну версію представлено на веб-сайті ГО «Інститут аналітики та адвокації» за адресою: .iaaukraine.org

Фактичні твердження та оціночні судження, розкриті та виведені у цій довідці, є інформацією, отриманою з офіційних джерел з використанням інструментів, встановлених та не заборонених чинним законодавством України.

Дослідження проводилось у 2015 роціГО «Інститут аналітики та адвокації»за підтримки МФ «Відродження»

Погляди, висновки та рекомендації належать авторам та упорядникам цієї аналітичної довідки не обов’язково відображають позицію МФ «Відродження».

© ГО «Інститут аналітики та адвокації», 2015.

Авторський колектив:

Завадська П. В.Ромашко Ю. І.

Кисла К. М.

Сердюков О.О.

1

http://www.iaaukraine.org/

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

1. Мета та завдання дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

2. Аналіз динаміки захворювань у Полтавській області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

3. Порядок забезпечення та процедура розподілу лікарських засобів серед пацієнтів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

4. Стан фактичного забезпечення лікарськими засобами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

5. Оцінка потреб у лікарських засобах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

2

Однією з пріоритетних цілей кожної країни є здоров’я громадян,

адже саме воно є запорукою розвитку держави. Стан здоров’я

населення є показником соціально-економічного розвитку країни,

невід’ємною складовою рівня та якості життя людей. Для того, щоб

підтримувати економіку держави на конкурентоспроможному

рівні та розвивати громадянське суспільство, повинен бути

наявний достатній трудовий потенціал. Держава може

забезпечити необхідну кількість та якість трудових ресурсів, лише

ефективно проваджуючи соціальну, демографічну, освітню

політики, а особливо політику у сфері охорони здоров’я.

У Конституції України встановлено, що охорона здоров'я

забезпечується державним фінансуванням відповідних

соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-

профілактичних програм. Держава створює умови для

ефективного і доступного для всіх громадян медичного

обслуговування.

Міністерство охорони здоров’я України (надалі МОЗ), як

уповноважений представник держави, витрачає щороку немалі

кошти на закупівлю лікарських засобів та виробів медичного

призначення для своїх громадян. Хворі на туберкульоз, цукровий

діабет, гемофілію, на нефрологічні захворювання, ВІЛ-інфіковані

повинні отримувати безкоштовні та якісні медичні препарати.

На сьогоднішній день, Україна – це держава, яка перебуває у

перехідному періоді, яка реформує свою систему та знаходиться у

стані війни. Усі ці фактори зумовили появу у нашій державі

економічної кризи, яка негативно відображається у всіх галузях,

особливо в охороні здоров’я, що ставить під загрозу забезпечення

хворих громадян необхідними медикаментами та лікуванням.

При наявності навіть державного фінансування є значні ризики

зриву централізованих державних закупівель лікарських засобів,

нестача або несвоєчасне постачання яких, може призвести до

переривання лікування хворих, що в свою чергу загрожує

передчасною смертю пацієнтів.

Для подолання цієї проблеми державою було зроблено крок в

напрямку покращення доступу пацієнтів до лікарських засобів. 19

березня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий

Закон №269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів

до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом

здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих

організацій, які здійснюють закупівлі). Було запроваджено

особливу процедуру закупівлі лікарських засобів, медичних

виробів та пов’язаних з цим послуг, на яку не поширюється дія

закону України «Про здійснення державних закупівель». За нею

закупівлі повинні здійснюватися на підставі угод, укладених МОЗ

України, та спеціалізованими організаціями (Міжнародна

асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary

Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents)

тощо. Більшість сподівається, що за допомогою цих спеціальних

організацій в Україні покращиться доступ до медичних

препаратів, проте не слід забувати, що можна успішно

використовувати і наявні місцеві матеріально-технічні ресурси.

3

1. М

ЕТ

А Т

А З

АВ

ДА

НН

Я Д

ОС

ЛІД

ЖЕ

НН

Я

4

АКТУАЛЬНІСТЬ:

З р о с т а н н я ч и с е л ь н о с т і л ю д е й і з р і з н и м и

захворюваннями в усіх країнах світу визначає

необхідність досліджувати та здійснювати пошуки

нових засобів, впроваджувати нові методики

забезпечення лікарськими засобами та виробами

медичного призначення для хворих. Хворі на

онкологічні та хронічні захворювання потребують

спеціалізованого, дороговартісного та, для окремих

захворювань, регулярного лікування. У кожній країні

існує відповідний рівень доступності населення до

ліків, який переважно залежить від національних

особливостей державної політики в фармацевтичній

галузі та галузі охорони здоров’я, відмінностей в

організації систем медичного страхування, систем

компенсації вартості лікарських засобів, цінової і

податкової політики. Практично в усіх країнах існують

системи компенсації вартості лікарських засобів

населенню, основним завданням яких є мінімізація

витрат громадян і державного бюджету на придбання

ліків.

Одні захворювання мають довгу тривалість та

повільне прогресування, інші ж швидко розвиваються

руйнують клітини організму. Люди при будь-якому

захворюванні бажають жити не тільки довше, але й

краще. Саме тому усунення перешкод у доступі до

лікування та лікарських засобів є актуальним та

болючим питаннями на сьогоднішній день. Такі

захворювання займають одне з провідних місць у

світових програмах охорони здоров’я. Особлива увага

приділяється саме доступу до ліків, які є життєво

н е о б х і д н и м и д л я п а ц і є н т і в з х р о н і ч н и м и

захворюваннями.

В Україні, де чисельність людей з онкологічними

захворюваннями, цукровим діабетом та іншими

хронічними захворюваннями з кожним днем стрімко

зростають, ця проблема набирає значущих обертів.

Тривалий час у нашій країні пацієнти разом з

громадськими та благодійними організаціями успішно

відстоюють своє право на доступ до лікування. Проте,

враховуючи складність економічного та політичного

становища країни, актуальність питання доступу до

лікування стає більш вагомим. Керівництвом галузі

охорони здоров’я неодноразово підкреслювалося, що

навіть в областях з профіцитним бюджетом, таких як,

наприклад, Полтавська та Сумська є ризик нестачі

1. М

ЕТ

А Т

А З

АВ

ДА

НН

Я Д

ОС

ЛІД

ЖЕ

НН

Я

5

коштів для забезпечення необхідними лікарськими

засобами пацієнтів. А це може призвести до серйозних

насл ідк ів : розвитку ускладнень в переб і гу

захворювання та навіть смерті пацієнтів.

МЕТА:

Дослідження спрямоване на з’ясування стану

забезпечення своєчасного доступу пацієнтів

зонкологічними та хронічними захворюваннями до

життєво необхідних і якісних лікарських засобів;

ефективного використання коштів державного

бюджету, що виділяються на виконання державних

програм у сфері охорони здоров’я.

ОБ’ЄКТ:

доступ до лікування та лікарських засобів

пацієнтів Полтавської області, що хворіють на

онкологічні захворювання, цукровий діабет та

хронічну ниркову недостатність (знаходяться на

з а м і с н і й н и р к о в і й т е р а п і ї ) . О б р а н о ц і

захворювання через їхню розповсюдженість та

високу вартість лікування.

ЗАВДАННЯ

дослідження, обумовлені поставленою метою,

передбачали:

визначити зростання зазначених в об’єкті

дослідження захворювань в Полтавській області в

порівнянні з Харківською областю;

проаналізувати існуючий порядок забезпечення

лікарськими засобами та виробами медичного

призначення та з’ясувати процедуру їх розподілу

серед досліджуваних груп хворих;

сформувати оцінку рівня забезпеченості закладів

охорони здоров ’я міського та обласного

підпорядкування лікарськими засобами та

виробами медичного призначення для лікування

пацієнтів зазначених в об’єкті дослідження;

підготувати рекомендацій щодо вирішення

досліджуваної проблеми.

1. М

ЕТ

А Т

А З

АВ

ДА

НН

Я Д

ОС

ЛІД

ЖЕ

НН

Я

6

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

7

2.1 Динаміка зростання кількості хворих на

злоякісні новоутворення

Рак (карцинома) – це захворювання, однією з

характерних ознак якого є швидке виникнення

аномальних клітин, які виростають за межі своїх

звичайних кордонів та здатні проникати в найближчі

частини тіла, поширюючись в інші органи. Цей процес

зветься метастазом. Метастази – основна причина

смерті від раку. За даними ВООЗ у 2012 році від раку

померло 8,2 млн. осіб. Захворюваність на злоякісні

пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі

реєструється близько 6 мільйонів нових випадків. За

прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я,

до 2020 року онкопатології вийдуть на перше місце.

Значно збільшується захворюваність населення з 40-45

років. Найбільш високі показники відмічаються у віці

70-74 роки.

Ця поширена група захворювань стійко посідає друге

місце в структурі смертності у нас в країні,

поступаючись тільки патології серцево-судинної

системи. В Україні щорічно реєструється 160 тис. нових

випадків онкологічної патології, до 90 тис. помирають.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до 2020

року кількість уперше захворілих на злоякісне

новоутворення в Україні перевищить 200 тис. на рік.

У Полтавської області спостерігається інтенсивність

зростання кількості онкохворих, які перебували на

обліку. Так, із 30088 за 2005 р. до 35523 хворих в 2014

році. У 2014 році на облік було взято 4888 хворих з

вперше в житті встановленим діагнозом (2013 р. –

5032). За даними першого півріччя 2015 року на обліку

в Полтавському онкологічному клінічному диспансері

перебувають 36 552 хворих.

1

1Основні факти про рак за даними ВООЗ. http://www.who.int/topics/cancer/cancer-final.pdf

8

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

далі інфографіка

http://www.who.int/topics/cancer/cancer-final.pdf

9

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Якщо подивитися на динаміку кількості хворих на

злоякісні новоутворення на Харківщині, то у

Харківському обласному клінічному онкологічному

центрі з 2013 року до І півріччя 2015 року кількість

хворих на злоякісні новоутворення зросла на 4000

пацієнтів. А якщо брати період з 2014 року до І півріччя

2015 року, то кількість онкохворих зросла на 754 осіб.

Як відзначають спеціалісти така тенденція не є

катастрофічною, ситуація була б значно гіршою, якби

кількість хворих, які перебувають на обліку різко

знизилась. Це б свідчило про смертність пацієнтів.

Також, було досліджено динаміку кількості хворих на

злоякісні новоутворення в розрізі локалізацій у

П о л т а в с ь к і й о б л а с т і . Н а й б і л ь ш а к і л ь к і с т ь

зареєстрованих хворих, які перебували на обліку в

2013, 2014роках та першому півріччі 2015, мають

захворювання шкіри, молочної залози, тіла матки,

шийки матки, прямої кишки, ободової кишки та нирок.

Як зазначалося вище, у 2014 році у Полтавській області

перебувало на обліку 35 523 хворих на злоякісні

новоутворення. При цьому встановлено, що найбільшу

питому вагу в структурі контингентів мають хворі з

діагнозом шкіра (7 618), жіночих статевих органів

(5 771), молочної залози (5 184) та органів травлення

(4 681). Станом на перше півріччя 2015 року така

тенденція залишилися без змін.

2015I півріччя

73 070

2014

72 316

2013роки

69 070 кіiлькіiстьосіiб


10

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

7 874 чол

1 100 чол

1 951 чол

954 чол

1 002 чол

1 340 чол

1 061 чол

5 304 чол

1 408 чол

1 819 чол

2 949 чол

2 004 чол

7 786 чол

20142013

34 477 35 523 36 552чол чол чол


11

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Окремо зазначаємо, що чоловіче населення

Полтавської області найбільше страждає на злоякісні

новоутворення легенів, бронхів та трахеї – 18,7%, шкіри

– 11,4 %, передміхурової залози – 9,6%, шлунку – 7,8%,

прямої кишки – 6,6%. Жіноча частина населення

найбільше має злоякісні пухлини молочної залози –

20,5%, шкіри – 14%, тіла матки - 9,6%, шийки матки —

6,2% і ободової кишки — 6,2%.

Загальноукраїнські показники дещо відрізняються.

Так, наприклад, у чоловічої частини населення перше

місце посідають злоякісні пухлини легенів, друге –

товста та пряма кішка, третє – шлунок, четверте –

простата, а п’яте – січовий міхур. У жіночої ж частини

населення на першому місці захворювання на рак

молочної залози, на другому – товста та пряма кишка,

на третьому – тіло матки; на четвертому – шийка матки,

а на п’ятому – шлунок.

Паралельно було досліджено динаміку кількості

хворих на злоякісні новоутворення в розрізі

локалізацій у Харківській області. Найбільша

кількість зареєстрованих хворих, які перебували на

обліку в 2013 та 2014 роках, мають захворювання

шкіри, молочної залози, тіла матки, ободової кишки,

шийки матки, легень та прямої кишки. Станом на

перше півріччя 2015 року така тенденція залишилися

без змін.


12

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

17 037 чол

2 676 чол

2 979 чол

2 288 чол

3 091 чол

2 148 чол

2 286 чол

12 295 чол

2 363 чол

3 906 чол

6 130 чол

3 328 чол

12 543 чол

69 070 72 316 73 070чол чол чол

(ЯКІI СТОЯЛИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ

ОБЛІIКУ)

ДИНАМІIКАЗРОСТАННЯ

КІЛЬКОСТІI ХВОРИХНА ЗЛОЯКІIСНІI

НОВОУТВОРЕННЯ

У РОЗРІIЗІI ЛОКАЛІIЗАЦІII

ПУХЛИНУ ХАРКІIВСЬКІIЙ

ОБЛАСТI

2 084 чол

1 973 чол

2 273 чол

2 127 чол

2 624 чол

2 491 чол

2 322 чол

2 178 чол

2 309 чол

2 263 чол

3 860 чол

3 628 чол

2 949 чол

2 843 чол

3 120 чол

3 073 чол

12 374 чол

11 700 чол

12 178 чол

11 804 чол

3 345 чол

3 276 чол

6 057 чол

5 803 чол

16 821 чол

15 911 чол

Інформацію про кількість хворих було надано Харківським обласним онкологічним центром 20142013 2015

I півріччя

13

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Проаналізувавши отримані дані за 2014 рік, було

встановлено, що кожен 41-й житель Полтавської

області перебуває на обліку в Полтавському обласному

клінічному онкологічному диспансері. Натомість, у

Харківській області на диспансерному обліку

перебуває кожен 38-й житель. За отриманими даними

за перше півріччя 2015 року кожен 39-й житель

Полтавської області перебуває на обліку в ПОКОД, а у

Харківській області – кожен 37-й житель.


14

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

12 543

12 374

3 091

3 120

3 906

3 860

6 130

6 057

Інформацію про кількість хворих надали:

(ЯКІ СТОЯЛИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ

ОБЛІКУ)

ДИНАМІКАЗРОСТАННЯ

КІЛЬКОСТІ ХВОРИХНА ЗЛОЯКІСНІ

НОВОУТВОРЕННЯ

У РОЗРІЗІ ЛОКАЛІЗАЦІІ

ПУХЛИНУ ПОЛТАВСЬКІЙТА ХАРКІВСЬКІЙ

ОБЛАСТЯХ

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ СТОЯТЬ НА ОБЛІКУ

Інфографіка, 2015Інститут аналітики та адвокації

ПОЛТАВСЬКА

ХАРКІВСЬКА

I півріччя I півріччя I півріччя I півріччя I півріччя

12 295

12 178

ОБЛАСТЬ

916

1 002

7 618

7 786

2 889

2 949

1 764

1 819

5 181

5 304

ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ

73 070

ПОЛТАВСЬКА

ХАРКІВСЬКА 72 316

35 523

2014РІК

36 552

2015РІК

I півріччя

НАСЕЛЕННЯ ОБЛПОЛТАВСЬКОІ кожен

41

СТОІТЬ НА ОБЛІКУ СТОІТЬ НА ОБЛІКУ

кожен

39

кожен

38кожен

37НАСЕЛЕННЯ

ОБЛХАРКІВСЬКОІ

20142015

1 458 2001 442 851

станом на 1 вересня

20142015

2 737 2002 718 013

станом на 1 вересня

ЦИФРИ ПОДАНІ У КІЛЬКОСТІ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ

НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ ЗА ЛОКАЛІЗАЦІЯМИ ПУХЛИН

ОБЛАСТЬ

Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер;Харківський обласний клінічний онкологічний центр.

2014 2015 2014 2015 2014 2015 2014 2015 2014 2015

ОБОДОВАКИШКА

ТІЛО МАТКИШКІРА МОЛОЧНІ

ЗАЛОЗИЛЕГЕНІ

РОКИ:

15

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Слід відзначити, що у міжнародній практиці найбільш

достовірним показником оцінки стану онкологічної

допомоги населенню є показник виживання

онкологічних хворих. За інформацією Полтавського

обласного онкологічного диспансеру, протягом

останніх років його вдалося підвищити. Показник

п’ятирічної виживаності в області за 2014 рік складає

59,9%; за 2013 – 59,5%; за 2012 – 59,1; 2011 - 58,8%; 2010

– 58,5%. В Україні ж у 2013 році цей показник склав

60%.

2.2 Динаміка зростання кількості хворих на

цукровий діабет

Цукровий Діабет (надалі, ЦД) - це одне із хронічних

захворювань, яке є дуже важким економічним,

соціальним та людським тягарем для будь-якої

держави світу. За даними 2014 року Міжнародної

федерації діабету у світі 387 млн. людей страждають на

цю недугу. Розповсюдженість цього захворювання

росте з величезними темпами. Цукровий діабет

розвивається внаслідок нездатності організму

виробляти достатню кількість інсуліну або ефективно

його використовувати.

Інсулін – це гормон, який виробляється підшлунковою

залозою та дозволяє глюкозі, проникати у клітини, де

вона переробляється в енергію, необхідну для

життєдіяльності організму. Уражений ЦД організм не

може належним чином засвоювати глюкозу, у

результаті чого вона продовжує циркулювати в крові та

з часом викликає пошкодження тканин організму, що,

у свою чергу, призводить до розвитку небезпечних для

життя ускладнень та інвалідності. Внаслідок чого

виникає стійке підвищення рівня глюкози у крові.

ПОЛТАВСЬКАОБЛАСТЬ

Показник п ятирічноїi виживаностi

58,5%

2010

59,9%

2014

2Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 23

2

3


16

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Діабет характеризується хронічним перебігом і

порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного,

жирового, білкового, мінерального і водно-сольового.

Характерними симптомами є невгамовна спрага та

надмірне сечовиділення, однак ці cимптоми можуть

бути слабко вираженими, якщо рівень глюкози в крові

підвищений помірно. Існують три типи цукрового

діабету: 1-й, 2-й та гестаційний.

Цукровий діабет 1-го типу розвивається раптово та

полягає у тому, що організм втрачає можливість

виробляти інсулін. Люди з ЦД 1-го типу потребують

постійної інсулінотерапії, без інсуліну вони можуть

загинути.

При цукровому діабеті 2-го типу організм здатен

виробляти інсулін, але його кількості недостатньо, або

ж організм не реагує на нього. Люди з ЦД 2-го типу не

мають життєво важливих показань до введення

інсуліну. Ця група хворих за допомогою здорового

х а р ч у в а н н я , ф і з и ч н о ї а к т и в н о с т і т а

цукрознижувальних пігулок контролює своє

захворювання. Проте інсулін може бути призначений

цим хворим у разі, якщо не вдається підтримувати

потрібний рівень глюкози у крові.

Гестаційний цукровий діабет виявляється у жінок при

вагітності та характеризується розвитком гіперглікемії

(підвищення вмісту цукру у крові), що зазвичай

спонтанно зникає після пологів.

Всесвітня розповсюдженість серед населення цього

захворювання за даними Міжнародної федерації

діабету (IDF) сягає приблизно 387 млн. людей. Майже

77% хворих з діабетом живуть у країнах з низьким та

середнім рівнем доходів. У разі збереження подібної

тенденції, то до 2035 року приблизно 592 млн. людей

будуть страждати на цукровий діабет.

Піднімаючи питання вікової розповсюдженості

цукрового діабету у світі відзначаємо, що половина

дорослого населення з цим захворюванням перебуває у

в і ц і в і д 4 0 д о 5 9 р о к і в . А щ о д о г е н д е р н о ї

розповсюдженост і , то за даними 2013 року

Міжнародної федерації діабету чоловіків, хворих на

ЦД, більше, ніж жінок приблизно на 14 млн.


Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 34

Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 34

5

4

6

5

6

17

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Щодо регіональної розповсюдженості цукрового

діабету, то за оновленими даними International

Diabetes Federation 2014 року приблизна картина

наступна: на першому місці перебувають країни

Західної частини Тихого океану (138 млн.); на другому

– Південно-Східна Азія (75 млн.); на третьому – країни

Європи (52 млн.); на четвертому – країни Північної

Америки та Карибського басейну (39 млн.); на п’ятому –

ближній Схід та Північна Африка (37 млн.); на

шостому – країни Південної та Центральної Америки

(25 млн.) та на сьомому – країни Африки (22 млн.).

Світова тенденція розвитку захворювання на цукровий

діабет лякає та зумовлює всерйоз задуматися над цим.

країни Північної Америки та Карибського басейну

39 млн

країни Південної та Центральної Америки

25 млн

країни Африки22 млн

країни Західної частини Тихого океану 138 млн

Південно-Східна Азія 75 млн

1

3

1

2

ближній Схід та Північна Африка 37 млн 5

країни Європи 52 млн 3

4

6

7

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦУКРОВОГО

ДІIАБЕТУ

2014

25

76

4

за даними

International Diabetes Federation

2014 року

18

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

За оновленими даними IDF (2014), в Україні у 2014

році нараховувалось 1099,86 тис. (1 099 860 осіб) людей

з ЦД у віці від 20 до 79 років. Кількість людей з

невизначеним ЦД у віці від 20 до 79 років – 333,48 тис.

Динаміка кількості хворих на цукровий діабет у

Полтавській області, як і будь-де, зростає. За період з

2005 по 2014 роки кількість інсулінопотребуючих

пацієнтів зросла з 5,6 тис. до 8,2 тис., а кількість хворих,

які перебувають на лікуванні цукрознижувальним

препаратами, – з 28,9 тис. до 37,9 тис.майже 1,1 млн

КIЛЬКІIСТЬ ХВОРИХ НА ЦД В УКРАЇIНІI

віком 20 - 79 років

40 35

30252015

10

02005 2006 2009 2011 2012 2013 2014

5

20082007 2010

IНСУЛIНОПОТРЕБУЮЧI І

30 72828 990

31 995 33 096 34 564 34 421 35 842 37 172 37 844 37 964

5 694 6 3865 9977 347 7 118 7 422 7 651 7 894 8 104 8 288

IНСУЛIІ НОНЕЗАЛЕЖНIІ І

тис.

ДИНАМІIКА КІIЛЬКОСТІI ХВОРИХ НА ЦД У ПОЛТАВСЬКIІ Й ОБЛАСТIІ

19

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Для співставлення, на Харківщині у 2014 році

порівняно з 2013 роком кількість зареєстрованих

хворих на цукровий діабет з усього населення

Харківської області зменшилась на 216 осіб. У самому ж

місті Харкові станом на 01.01.2014 рік було

зареєстровано 47176 хворих на ЦД, а станом на

01.01.2015 рік – 45867 хворих. Ці статистичні дані

вказують на зменшення у місті Харкові кількості

хворих на ЦД на 1309 осіб.

Слід виділити одні з головних факторів ризику

розвитку цукрового діабету: 1) ожиріння; 2) не здорове

харчування; 3) недостатня фізична активність; 4) вік

старше 40 років; 5) спадковість; 6) високий рівень

глюкози у крові під час вагітності, який впливає на

розвиток плоду.

Таким чином, своєчасне виявлення цукрового діабету

та якісне лікування дозволяє попереджувати розвиток і

прогресування хронічних ускладнень хвороби, які

спричиняють інвалідність та допомагає скоротити

затрати на подальше лікування хворих. Саме тому,

профілактика, діагностика і лікування цукрового

діабету є пріоритетними в національних системах

охорони здоров'я усіх без винятку країн світу.

2.3 Динаміка зростання кількості хворих, які

знаходяться на лікуванні замісною нирковою

терапією

Останнім часом зростає кількість хворих з патологією

нирок, тому світова спільнота оцінює все це, як певного

роду пандемію. Тільки за офіційними даними не менш

ніж 10% населення мають патологію нирок.

Враховуючи темпи збільшення кількості хворих з

хронічною нирковою недостатністю (близько 7%

щорічно), які потребують лікування методами замісної

ниркової терапії, то ця проблема набуває особливої

актуальності. Хронічна ниркова недостатність – це

порушення функцій нирок (перш за все видільної), що

виникає поступово, упродовж тривалого часу та

призводить до уремічної інтоксикації (скупченню у

крові азотистих шлаків). Нирки відмовляються

справлятися зі своїм основним завданням –

фільтрацією, організм отруюється через кров

продуктами метаболізму, що призводить до поганого

самопочуття. Таке отруєння є критичною межею між

життям і смертю. Організм не може виводити продукти

розпаду і накопичує їх, що веде до збою в роботі та

інших життєво важливих органів. Така критична

ситуація виникає переважно при хронічній нирковій

н е д о с т а т н о с т і ( н а д а л і - Х Н Н ) V с т а д і ї .

Для лікування пацієнтів з цим захворюванням

використовують методи замісної ниркової терапії

(гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація

нирок). Лікування методами гемодіалізу чи

перитонеального діалізу відноситься до високо

затратних технологій.

20

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Гемодіаліз – метод замісної ниркової терапії, під час

якого пацієнту здійснюється очищення крові за

межами організму за допомогою апарату штучна

нирка, який проводиться щонайменше тричі на

тиждень по 4 години у відділеннях гемодіалізу.

Перитонеальний діаліз – метод замісної ниркової

терапії, під час якого хворий самостійно, в домашніх

умовах здійснює собі заливання в черевну порожнину

с п е ц і а л ь н о г о д і а л і з н о г о р о з ч и н у , ч е р е з

перитонеальний катетор, імплантований в черевну

порожнину 4-5 разів на добу.

Трансплантація нирки — пересадка її від донора.

Після цієї процедури хворі довічно отримують за

рахунок державних коштів препарати, що пригнічують

імунітет, для попередження відторгнення нирки. В останньому аналізі стану замісної ниркової терапії у

країнах, включених в ERA-EDTA Registry (за 2011 рік,

виконаний у 2014 році), Україні присвячена фраза:

«Поширеність замісної ниркової терапії … низька і

становить 131 випадки на 1 млн. населення» (мається

на увазі вся популяція – без вікового розподілу). Таким

чином, в Україні найчастіше використовується

діалізна замісна терапія та, на жаль, існує значне

гальмування розвитку трансплантації.

Станом на кінець 2014 року на Полтавщині було

зареєстровано 3034 хворих з хронічною нирковою

недостатністю, а за 6 місяців 2015 року – ще 75 випадків

з ХНН, з них з ХНН IV-V стадії 34 хворих.

Аналізуючи динаміку кількості хворих на ХНН, які

отримують лікування методами діалізної замісної

ниркової терапії, можна стверджувати, що з 2005 року

більш ніж у чотири рази збільшилася кількість

пацієнтів, що отримують лікування методом

перитонеального діалізу, а кількість хворих, що

лікуються гемодіалізом, залишилася за останні десять

років відносно сталою. Це певною мірою пояснюється

т и м , щ о п е р и т о н е а л ь н и й д і а л і з ч а с т і ш е

використовують на початковому етапі діалізного

лікування.


21

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

22

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

У Полтавській області станом на 22.07.2015 року

процедури гемодіалізу отримують 105 хворих, з них 6 з

зони АТО (68 чоловік – м. Полтава, 37 – м. Кременчук),

а п е р и т о н е а л ь н о г о д і а л і з у – 5 7 х в о р и х . У

Нефрологічному центрі при Полтавській обласній

клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського є пацієнти,

які взяті на облік з метою застосування в подальшому

замісної ниркової терапії.

За отриманими даними, у Харківській області за 2014

рік було зареєстровано 45091 захворювання на

хронічну ниркову недостатність, в томі числі у місті

Харкові – 24619 захворювань. Лікування методом

гемодіалізу у Харківській області надають у

Комунальному закладі охорони здоров’я «Обласний

клінічний центр урології і нефрології ім. В.І.

Шаповала». У 2014 році у цьому закладі потребували та

пройшли лікування гемодіалізом 343 пацієнта, а за

перше півріччя 2015 року – 295 пацієнтів.

Хворі на хронічну ниркову недостатність V стадії для

з б е р е ж е н н я ж и т т я п о т р е б у ю т ь п о с т і й н о г о

безперервного отримання лікування методами

замісної терапії.

23

2. А

НА

ЛІЗ

ДИ

НА

МІК

И З

АХ

ВО

РЮ

ВА

НЬ

У П

ОЛ

ТА

ВС

ЬК

ІЙ О

БЛ

АС

ТІ

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

24

Наша держава кожного року витрачає значні суми

коштів на закупівлі медичних препаратів для

лікування своїх громадян. Держава, хоча і не на 100%,

але частково фінансує виконання програм у сфері

охорони здоров’я.

На державному рівні постановою Кабінету Міністрів

України №1303 від 17.08.1998 року встановлений

безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів за

рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування

окремих груп населення та за певними категоріями

захворювань. Безоплатний відпуск лікарських засобів

за перел іченими категор іями захворювань

проводиться лише у разі амбулаторного лікування

основного захворювання, за яким хворим надано

пільги. Безоплатно та на пільгових умовах

відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку

лікарських засобів вітчизняного та іноземного

виробництва, затвердженому постановою КМУ від 5

вересня 1996 р. № 1071. Перелік категорій

захворювань, у разі амбулаторного лікування яких

лікарські засоби відпускаються безоплатно,

вичерпний.

3.1 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА

ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ

Забезпечення хворих на злоякісні новоутворення

лікарськими засобами здійснюється за затвердженою у

2009 році Загальнодержавною програмою боротьби з

онкологічними захворюваннями на період до 2016

року. Ця Програма була запроваджена у зв’язку з тим,

щ о з л о я к і с н і н о в о у т в о р е н н я є о д н і є ю з

найнебезпечніших медико-біологічних і соціально-

економічних проблем. Метою цієї Програми є

п і д в и щ е н н я е ф е к т и в н о с т і з д і й с н е н н я

загальнодержавних заходів з профілактики злоякісних

новоутворень, підвищення якості профілактики

онкологічних захворювань, доступності медичної

допомоги для онкологічно хворих, підвищення

показника одужання, зниження рівня смертності

онкохворих, які помирають протягом року після

встановлення діагнозу, і смертності від злоякісних

новоутворень деяких локалізацій (рак молочної залози,

шийки матки, передміхурової залози). Одним із заходів

Програми є забезпечення надання онкологічно хворим

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

25

стаціонарної допомоги у закладах охорони здоров’я, що

надають допомогу онкохворим з використанням

комплексу сучасних методів діагностики, хірургічного,

променевого, хіміотерапевтичного лікування

відповідно до затверджених стандартів та з

урахуванням світового досвіду. На сьогодні, вже

ведеться робота над розробкою нової державної

програми боротьби з онкологічними захворюваннями.

Забезпечення ліками за цією державною програмою

відбувається за складним порядком. Міністерство

охорони здоров’я затверджує номенклатуру закупівель

на виконання «Загальнодержавної програми боротьби

з онкологічними захворюваннями на період до 2016

року», яку отримує департамент чи управління охорони

здоров’я кожної області. Також МОЗ направляє

кожному обласному департаменту охорони здоров’я

розмір грошової квоти, в межах якої можна робити

замовлення на визначені в номенклатурі лікарські

засоби та вироби медичного призначення. ДОЗ,

забезпечуючи подання МОЗ заявок на закупівлю

т о в а р і в з а б ю д ж е т н і к о ш т и , у с в о ю ч е р г у ,

перенаправляє ці документи на Полтавський обласний

клінічний онкологічний диспансер, який заповнює

заявку на потребу та направляє її на департамент

охорони здоров’я.

Заявки на закупівлю товарів і послуг складаються з

урахуванням ефективності використання бюджетних

коштів, обґрунтуванням потреби в таких товарах і

послугах. Після цього всі дані передаються до МОЗ.

Збір потреб від всіх регіонів проводиться згідно з

розробленими та затвердженими МОЗ методиками

розрахунку потреб. МОЗ може коригувати заявки на

закупівлю товарів і послуг, подані територіальними

органами охорони здоров’я та підпорядкованими

установами, пропорційно фактичному обсягу

фінансування видатків. Про результати коригування

б ю д ж е т н и х п р и з н а ч е н ь М О З п о в і д о м л я є

територіальним органам охорони здоров’я та

підпорядкованим установам.

Згідно з Законом України «Про здійснення державних

закупівель» Міністерство охорони здоров’я проводить

централізовані процедури державних закупівель.

Наступним кроком є укладання МОЗ договорів з

переможцями тендерів. Потім постачальники

направляють товари (лікарські засоби та вироби

медичного призначення) на склади Державного

Українського об’єднання «Політехмед». МОЗ здійснює

7Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23.12.2009 р. №1794-VI

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я» від 17.03.2011 р. №298

8

7

8

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

26

розподіл лікарських засобів між територіальними

органами охорони здоров'я та підпорядкованими

установами згідно з розрахунками, що проводяться з

урахуванням потреби (видається відповідний наказ).

Постачання товарів і послуг територіальним органам

охорони здоров’я, підпорядкованим їм установам

здійснюється відповідно до визначеного графіка або

згідно з умовами укладених договорів про закупівлю

товарів і послуг для подальшого забезпечення ними

закладів охорони здоров'я.

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ


27

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

28

ДУО «Політехмед» при наявності своєчасно отриманих

від постачальників необхідних товарів направляє їх

згідно з графіком в Полтавський регіон, де їх отримує

Полтавський обласний клінічний онкологічний

диспансер. Слід відмітити, що Полтавський обласний

клінічний онкологічний диспансер (ПОКОД) виділяє

частину отриманих лікарських засобів та виробів

м е д и ч н о г о п р и з н а ч е н н я К р е м е н ч у ц ь к о м у

онкологічному диспансеру, онкологічним відділенням

Лубенської та Миргородської центральних районних

лікарень. Як наслідок, пацієнт, перебуваючи на

амбулаторному лікуванні, повинен отримати

гарантовані державою необхідні визначені ліки

безкоштовно.

При призначені хворому хіміотерапії йому пропонують

відповідні препарати, які є в наявності. При цьому, у

разі достатнього матеріального забезпечення хворого,

йому можуть запропонувати лікування більш дорогими

та менш токсичними препаратами. Лікарі залишають

цей вибір хворому.

Зауважимо, що існують ще інші проблеми у порядку

забезпечення доступу онкохворих до ліків. Наприклад,

існує ряд обставин, через які пацієнти не можуть

своєчасно отримати гарантовані державою лікарські

засоби, їх не вистачає або ж взагалі відсутні ліки, які їм

призначив лікар. По-перше, це пов ’язано з

недофінансованістю загальнодержавної програми по

забезпеченню онкохворих; по-друге, через те, що

відповідний препарат не закупається або ж не

зареєстрований на українському фармацевтичному

ринку; по-третє, через складність та багатосуб’єктність

цього порядку забезпечення, що часто призводить до

якихось збоїв у системі. Неодноразово по всій Україні

виникали ситуації, коли лікарські засоби постачалися

в обласні спеціалізовані заклади охорони здоров’я

невчасно. Наприклад, через зрив державних

закупівель МОЗ або через несвоєчасну поставку ліків

суб’єктами цієї процедури. При виникненні подібних

ситуацій оперативно повинні реагувати місцеві органи

влади. У Полтавській області частину необхідних

медичних препаратів ПОКОД закуповує за кошти

місцевого бюджету.

У 2015 році Міністерство охорони здоров’я України

нарешті підписало договори зі спеціалізованими

міжнародними організаціями, одна з міжнародних

організацій буде здійснювати закупівлю лікарських

засобів для хворих онкологічного профілю як дорослих,

так і дітей.

3.2 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

На сьогоднішній день загалом в Україні закупівля

препаратів інсуліну здійснюється за рахунок цільових

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

29

коштів місцевих бюджетів для лікування осіб, хворих

на цукровий діабет. Майже на всій території України

інсулін закупляють шляхом проведення тендерів. При

цьому вже протягом багатьох років в Україні

н а м а г а ю т ь с я р о з р о б и т и т а в в е с т и п о р я д о к

відшкодування вартості препаратів інсуліну через

аптечні заклади.

Так, 14.08.2013 р. Урядом було прийнято постанову

Кабінету Міністрів України №732 «Про реалізацію

пілотного проекту щодо запровадження державного

регулювання цін на препарати інсуліну», якою було

передбачено запровадження державного регулювання

цін на препарати інсуліну шляхом встановлення

граничних рівнів оптово-відпускних цін на них з

використанням механізму визначення порівняльних

(референтних) цін. Реалізація пілотного проекту мала

розпочатися з 1 березня 2014 року, проте протягом

лютого 2014 року відбулося стрімке зростання курсу

іноземних валют, що в свою чергу поставило під загрозу

реалізацію цього проекту, оскільки в переважній

б ільшост і препарати інсуліну є іноземного

виробництва, та постачання їх залежить від курсу

валюти. З метою зняття соціальної напруги МОЗ

України було розроблено та Урядом прийнято

постанову Кабінету Міністрів України №73 «Питання

реалізації пілотного проекту щодо запровадження

державного регулювання цін на препарати інсуліну»,

якою передбачено перенесення термінів реалізації

цього пілотного проекту та підготовка проекту рішення

Уряду щодо запровадження з 1 січня 2015 року

відшкодування вартості препаратів інсуліну.

Проте терміни запровадження були знову перенесені.

На сьогодні ще здійснюється активна робота у

Міністерстві охорони здоров’я над запровадженням з 1

січня 2016 року відшкодування вартості препаратів

інсуліну. До 1 грудня 2015 року МОЗ повинно подати на

розгляд Кабінету Міністрів України проект акту щодо

запровадження з 1 січня 2016 року відшкодування

вартості препаратів інсуліну та затвердити:

порядок розрахунку граничного рівня оптово-

відпускних цін на препарати інсуліну на основі

порівняльних (референтних) цін на такі препарати;

положення про реєстр референтних цін на

препарати інсуліну та порядок внесення до нього

змін;

- до 1 січня 2016 року необхідно установити та

оприлюднити реєстр референтних цін на препарати

інсуліну;

- з 1 січня 2016 року передбачено, що обіг препаратів

інсуліну, зокрема їх закупівля за кошти місцевих

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

9Інформаційно-аналітична довідка щодо впровадження системи відшкодування вартості препаратів інсуліну. https://www.moz.gov.ua/docfiles/col_mats2.pdf

9

1

2

30

https://www.moz.gov.ua/docfiles/col_mats2.pdf

бюджетів, здійснюється за референтними цінами

(цінами відшкодування) після внесення їх до реєстру

референтних цін.

Проте існує імовірність того, що так звана реімбурсація

буде запроваджена із запізненням на один квартал.

При цьому слід зазначити, що у Полтавській,

Кіровоградській та Чернігівській областях вже

відбувається відшкодування вартості препаратів

інсуліну через аптечні заклади.

На Полтавщині протягом останніх років забезпечення

препаратами інсуліну залежних від нього хворих

відбувається на підставі рішень сесії Полтавської

обласної ради, якими затверджується Порядок

забезпечення препаратами інсуліну за рахунок

цільових видатків обласного бюджету на забезпечення

централізованих заходів з лікування хворих на

цукровий діабет. Здійснюється це визначеною

аптечною мережею – Полтавське обласне комунальне

підприємство «Полтавафарм», яке знаходиться в

оперативному управлінні Департаменту охорони

здоров’я облдержадміністрації. Порядок складається з:

порядку безоплатного відпуску препаратів інсуліну

у разі амбулаторного лікування;

порядку відшкодування вартості відпущених

аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів.

Порядок безоплатного відпуску препаратів інсуліну у

разі амбулаторного лікування: Пацієнт для

безкоштовного забезпечення препаратами інсуліну

повинен перебувати на амбулаторному лікуванні у

закладі охорони здоров’я за місцем проживання.

Хворий на цукровий діабет звертається до лікаря-

ендокринолога, який за наявності відповідних показів

здійснює запис про призначення лікарських засобів у

медичній карті хворого та виписує йому рецепт.

Лікарські засоби відпускаються хворим на ЦД

в ідпов ідно до Переліку л ікарських засоб ів

вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть

закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що

повністю або частково фінансується з державного та

місцевих бюджетів, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. №1071.

Хворі на ЦД отримують безоплатно лікарські засоби за

рецептами л ікаря в аптеках Комунального

підприємства «Полтавафарм», закріплених за

відповідним закладами охорони здоров’я.

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

1

2


31

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

32

Порядок відшкодування вартості відпущених

аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів: Усі

лікарні ведуть облік хворих на ЦД, виділяючи

інсулінозалежних та інсулінонезалежних хворих. На

підставі цієї статистичної інформації лікарні

складають заявки на потребу у препаратах інсуліну,

які направляють в департамент охорони здоров’я

Полтавської ОДА. У ДОЗ отримана інформація

аналізується та зводиться.

За рахунок цільових видатків обласного бюджету (в

межах затверджених асигнувань) ДОЗ, як головний

розпорядник, та Полтавська обласна клінічна лікарня

ім. М.В. Скліфосовського, як розпорядник, визначають

обсяги асигнувань для міст та районів області. Також

ДОЗ разом з ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського

визначають річну та помісячну потребу в лікарських

засобах, а також у коштах для їх оплати.

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ


33

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

34

Наступним кроком ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського

укладає договір про відшкодування витрат із

Полтавським обласним комунальним підприємством

«Полтавафарм». Було обрано саме це підприємство у

зв’язку із наявністю наступних критеріїв:

1) має у своєму підпорядкуванні аптечні заклади –

філії, розташовані в кожному районі та містах

Полтавської області, тобто наявна аптечна мережа;

2) є обласним комунальним підприємством.

За умовами договору КП «Полтавафарм» протягом дії

договору закуповує лікарські засоби (інсуліни), що

необхідні для лікування хворих на ЦД та відпускає їх

на території Полтавської області. Наступним кроком зі

сторони КП «Полтавафарм» є розподіл та постачання

препаратів інсуліну в кожну аптеку своєї мережі. В

аптеках мережі «Полтавафарм» проводиться відпуск

препаратів інсуліну за безкоштовними рецептами від

районних ендокринологів комунальних медичних

закладів. Після всієї цієї процедури хворий отримує

інсулін в аптеках мережі. Потім КП «Полтавафарм»

складає відповідні регіональні реєстри та зведений

реєстр безкоштовних рецептів для хворих на цукровий

діабет. Зведений реєстр безкоштовних рецептів КП

«Полтавафарм» зобов’язано щомісячно (не пізніше 5

числа наступного за звітним місяцем) здавати ПОКЛ

ім. М.В. Скліфосовського з копіями регіональних

реєстрів.

Відшкодування вартості лікарських засобів,

відпущених безоплатно за рецептами лікарів

проводиться у відповідності до умов укладеного

договору, поданих реєстрів і рахунків. Слід зазначити,

що відшкодування здійснюється в межах помісячного

плану асигнувань, затверджених у кошторисі, але не

рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином Полтавська область, на відміну від інших

областей, успішно використовує можливості місцевої

влади та достатньої розгалуженості аптечних мереж

для підвищення доступності препаратів інсуліну.

3.3 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАМІСНОЇ

НИРКОВОЇ ТЕРАПІЇ

Перед тим, як детально зупинитися на порядку

забезпечення хворих замісною нирковою терапією, слід

зазначити, що лікування хворих на хронічну ниркову

недостатність проходить у два періоди:

Додіалізний – хворих з різним ступенем

захворюваності на хронічну ниркову недостатність

лікують медикаментами. Період може тривати

десятиріччями, проте рано чи пізно його

ефективність суттєво зменшується.

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

10

10Рішення сесії Полтавської обласної ради від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку забезпечення препаратами інсуліну за рахунок цільових видатків обласного бюджету на забезпечення централізованих заходів з лікування хворих на цукровий діабет у 2014 році»

1

35

Діалізний період – хворим з хронічною нирковою

недостатністю V ступеню захворюваності показано

л і к у в а н н я з а м і с н о ю н и р к о в о ю т е р а п і є ю

(гемодіалізом чи перитонеальним діалізом).

Отримання лікування методами гемодіалізу та

перитонеального діалізу для хворих на ХНН є

безкоштовним.

На Полтавщині лікування хронічної ниркової

недостатності методами діалізу проводять виключно в

Нефрологічному центрі при ПОКЛ ім. М.В.

Скліфосовського, який функціонує у Полтаві з 2003

року. У його структуру входять: нефрологічне

відділення, блок гемодіалізу №1 (м. Полтава),

відділення амбулаторного гемодіалізу №2 (м.

Кременчук), блок перитонеального діалізу та

нефрологічний кабінет при консультативній

пол ік л ін іц і об л а сно ї к л ін ічно ї л ік а р н і ім .

М.В.Скліфосовського.

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

2


36

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

На Харківщині лікування методами замісної ниркової

терапії надають у Комунальному закладі охорони

здоров’я «Обласний клінічний центр урології та

нефрології ім. В.І. Шаповала» (далі – КЗОЗ «Обласний

клінічний центр урології та нефрології ім. В.І.

Шаповала»), а також у відділенні хронічного

гемодіалізу Комунального закладу охорони здоров’я

«Лозівська районна лікарня».

Фінансування відбувається за рахунок цільових

надходжень з державного бюджету в обласний бюджет

на проведення централізованих заходів щодо розвитку

системи надання медичної допомоги хворим

нефрологічного профілю (централізована закупівля

витратних матеріалів). Закупівлю витратних

матеріалів у Полтавській області здійснює ПОКЛ ім.

М.В. Скліфосовського, а у Харківській - КЗОЗ

«Обласний клінічний центр урології та нефрології ім.

В.І. Шаповала».

Лікування методами замісної ниркової терапії є

складним та високо затратним, у зв’язку з чим хворий

отримує його за відповідним порядком. Пацієнт, який

потребує застосування методів гемодіалізу чи

перитонеального діалізу повинен спостерігатися на

диспансерному обліку в Нефрологічному центрі

(Харківська область - КЗОЗ «Обласний клінічний

центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала»).

Лише медичний консиліум може призначити хворому

лікування методами замісної ниркової терапії.

Консиліум формується при ПОКЛ ім . М.В .

Скліфосовського. При прийнятті рішення про

призначення одного з методів замісної ниркової терапії

члени медичного консиліуму повинні враховувати всі

останні результати медичного обстеження пацієнта та

визначити, який саме діаліз найкраще підходить

хворому.

При цьому у Нефрологічному центрі при ПОКЛ ім.

М.В. Скліфосовського ведеться журнал пацієнтів, які

потребують або потребуватимуть у майбутньому

лікування методами замісної ниркової терапії,

враховуючи їх медичні показання.

Загалом порядок забезпечення замісної ниркової

терапії на Полтавщині простий та зрозумілий.

Держава виділяє кошти, а розпорядник (ПОКЛ ім. М.В.

Скліфосовського) проводить закупівлі, Нефрологічний

центр отримує витратні матеріали для діалізу. На

цьому етапі можуть імовірно існувати лише 2

проблеми: держава не виділить необхідну кількість

грошей або ж затягування проведення тендерів

(наприклад, через учасників).

3. П

ОР

ЯД

ОК

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ТА

ПР

ОЦ

ЕД

УР

А Р

ОЗ

ПО

ДІЛ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БІВ

ТА

ВИ

РО

БІВ

МЕ

ДИ

ЧН

ОГО

ПР

ИЗ

НА

ЧЕ

НН

Я С

ЕР

ЕД

ПА

ЦІЄ

НТ

ІВ

38

4. С

ТА

НФ

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

39

Забезпечення медичними препаратами хворих на

онкологічні захворювання, цукровий діабет та ниркову

недостатність є вкрай важливим та дуже дорогим.

Несвоєчасне отримання хворими необхідних

лікарських препаратів та медичних послуг може

призвести до негативних наслідків. Для хворих на

цукровий діабет та ХНН отримання необхідних

препаратів, медичних сеансів не є лікування, а є

засобом для виживання. Саме тому забезпеченість

відповідними лікарськими засобами та їх наявність є

дуже важливим.

При формуванні бюджету охорони здоров ’я

Міністерство фінансів робить відповідні розрахунки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України

від 08.12.2010 року №1149 «Деякі питання розподілу

обсягу міжбюджетних трансфертів» розрахунковий

показник обсягу видатків на охорону здоров’я

визначається, виходячи з чисельності наявного

населення конкретної адміністративно-територіальної

одиниці та фінансових нормативів бюджетної

забезпеченості «на одного жителя».

Стан забезпечення хворих на злоякісні

новоутворення. На жаль, рівень фінансування

закладів охорони здоров’я онкологічного профілю в

нашій країні незадовільний. У багатьох випадках

пацієнти самі несуть фінансові витрати на лікування. У

найкращих випадках держава сплачує лише 50% від

потреб хворих, у найгірших – взагалі нічого. Держава

бере на себе лише частину витрат на закупівлю

хіміотерапевтичних препаратів, а інші додаткові

препарати хворі повинні купувати самостійно.

Потреба у забезпеченні медикаментами Полтавського

обласного клінічного онкологічного диспансеру у 2014

році складала 11 208 775,30 грн. За державною

програмою «Онкологія» ПОКОД було виділено у 2014

році квоту на суму 6 128 500,00 грн., що складає 54,6%

від 100% потреби на рік.

При цьому у 2014 році диспансером було фактично

отримано медикаментів за рахунок коштів державного

бюджету по програмі «Онкологія» на суму 1 247 098,10

грн., що складає від квоти всього на всього 20,3%. Усім

відомо, що у 2014 році Україна опиналася у вкрай

складному становищі, і цифри це підтверджують.

40

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

Були перебої з постачанням ліків. Для того, щоб хоча б

чимось забезпечити хворих, за рахунок коштів

місцевого бюджету було здійснено закупівлі

медикаментів, яких було отримано на суму 3 927 161,34

грн. Також, станом на 01.01.2014 р. в ПОКОД були

наявні деякі залишки медикаментів, отриманих за

державною програмою «Онкологія» у 2013 році на

загальну суму 2 303 070,99 грн.

Враховуючи медикаменти, отримані за кошти

державної програми «Онкологія» у 2014 році (1 247

098,10), медикаменти, закуплені за кошти місцевого

бюджету у 2014 році (3 927 161,34), та залишки

медикаментів отриманих за державною програмою у

2013 році (2 303 070,99), виходить, що фактична

забезпеченість медикаментами Полтавського

онкологічного диспансеру у 2014 році склала 7 477

330,43 грн. (66,7% від загальної потреби).

У 2015 році потреба у забезпеченні медикаментами

Полтавського онкологічного диспансеру складала 15

547 720,00 грн., при цьому МОЗ виділило квоту на суму

8 404 700,00 грн., а це 54,1% від фактичної потреби на

рік. Станом на 01.01.2015 року в диспансері

залишилося медикаментів поставлених Державним

Українським об’єднанням «Політехмед» (за програмою

«Онкологія») на суму 1 051 256,32 грн. Також у

диспансері були наявні медикаменти, закуплені за

кошти місцевого бюджету на суму 928 972,83 грн. За

рахунок коштів державного бюджету по програмі

«Онкологія» станом на 01.07.2015 року було фактично

отримано медикаментів на суму 4 565 001,64 грн., що

складає від суми квоти 54,3%, а за рахунок коштів

місцевого бюджету онкологічним диспансером було

отримано ліків на суму 635 441,11 грн. Таким чином,

фактична забезпеченість медикаментами ПОКОД

станом на 01.07.2015 року становила 7 180 671,9 грн.

(46,1% від загальної потреби).

За державною програмою на одного онкохворого у 2014

році виділили 172 грн., а у І півріччі 2015 року – 230 грн.

Хоча так звана потреба складала у 2014 році 315 грн., а

у І півріччі 2015 року – 425 грн. При цьому фактично

вартість наявних медикаментів в ПОКОД на одного

хворого у 2014 році дорівнювала 210 грн., а у І півріччі

2015 – 196 грн.

СУМА КОШТІIВ НА МЕДИКАМЕНТИ НА ОДНОГО ОНКОХВОРОГО

2014

2015

I півріччя

Рік Кількість хворих

на обліку

Сума 100% потреби в

медикаментах на рік

За виділеною квотою Державна

програма «Онкологiя» (грн)

Вартість фактично наявних

медикаментів в ПОКОД (грн)

35 523

36 552

11 208 775,30 6 128 496,00 7 477 330,43

315,53 172,52 210,5

15 547 720,00 8 404 700,00 7 180 671,9

425,35 230,00 196,4

41

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

Кожному хворому в залежності від локалізації

пухлини, ступеня захворювання та особливостей

організму призначається індивідуальне лікування. У

середньому хворому треба пройти 4-6 курсів

хіміотерапії. На жаль, усіх необхідних препаратів для

лікування більшості хворих не вистачає. Пацієнту

можуть запропонувати лікуватися наявними

препаратами, які є більш токсичними, або ж купити

дорогий, але більш щадний препарат.

За інформацією отриманою від Полтавського обласного

онкологічного диспансеру у 2014 та 2015 роках

лікування хіміотерапією отримала наступна кількість

хворих:

Для хворих на злоякісні новоутворення одним з

основних методів лікування є хіміотерапія, яка

застосовується у більшості випадках захворювання.

Також цей метод застосовується у комплексі з

хірургічним чи променевим методами лікування.

Хіміотерапевтичне лікування характеризується

тривалістю і повторюваністю. Деякі повторні курси

введення хіміопрепарату проводяться протягом

кількох років, іноді протягом усього життя хворого.

Зауважимо, що є групи локалізацій злоякісних

новоутворень, при яких хіміотерапія є обов’язковою та

допомагає збільшити тривалість життя або тривалість

безрецидивного періоду (перша група). Є інші

пухлинні процеси, при яких хіміотерапія має лише

рекомендаційний характер. Саме тому при складанні

заявок на закупівлі медичних препаратів перевага

надається препаратам 1-ї лінії, які використовуються

при лікуванні найпоширеніших форм раку (рак

молочної залози, рак яєчників, рак шийки матки, рак

легень, колоректальний рак, рак січового міхура,

злоякісні лімфоми, рак шлунку. Медичні препарати 1-ї

лінії складають 60-65% від замовлення. Хіміотерапія

потребує значних фінансових затрат, адже при

лікуванні можуть застосовуватися різні комбінації

препаратів. Ефективність хіміотерапії залежить від

точного дотримання призначеного лікарем дозування

та терміну введення препарату.

далі таблиця

42

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

Кількість курсів

хіміотерапії

Середня кількість хворих, які отримали хіміотерапію (5 курсів)

І півріччя 2015 2014

Кількість курсів

хіміотерапії

Середня кількість хворих, які отримали хіміотерапію (5 курсів)

?

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ЗАХВОРЮВАННЯ

лімфопроліферативних захворювань 323 64 151 30

444 89 148 30

149 30 39 7

1607 321 790 158

1161 232 604 121

740 148 391 78

930 186 372 74

743 149 348 70

пухлина молочної залози

пухлина жіночої статевої сфери

пухлини органів голови та шиї

пухлина легень

колоректальному раку

урогенітальному раку

раку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

ВСЬОГО: 6097 1219 2843 568

43

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

Враховуючи загальну кількість хворих, які перебували

на обліку в ПОКОД у 2014 році, то всього 3,4% пацієнтів

отримали хіміотерапію, а за І півріччя 2015 року – 1,5%.

В середньому 1210 пацієнтів пройшли у 2014 році курси

хіміотерапії, а за І півріччя 568. Найбільше було

проведено курсів хіміотерапії хворим на рак молочної

залози.

На підставі наданої ПОКОД інформації було

проаналізовано деякі медичні препарати, які

застосовуються в лікуванні онкологічно хворих людей,

за критеріями: їх кількості у наявності, джерел

фінансування закупівлі, залишків та орієнтовно

визначеної кількість пацієнтів, на яких вистачило

препарату.

Для проведення курсів хіміотерапії у пацієнтів з

виявленою пухлиною молочної залози за уніфікованим

клінічним протоколом медичної допомоги затвердженого

н а к а з о м М О З 3 0 . 0 6 . 2 0 1 5 р . № 3 9 6 м о ж у т ь

використовувати наступні препарати: циклофасмид

(ендоксан), доксорубіцин, метотрексат, паклітаксел,

гемцитабін тощо. Зауважимо, що препарати можуть

одночасно використовуватись в різних схемах .

З'ясувавши кількість відповідного препарату, було

визначено орієнтовну кількість хворих, для лікування

яких його повинно було вистачити. Для прикладу було

взято наступні схеми лікування:

1 курс = +


Циклофосфамід (600мг)Доксорубіцин (60мг)

2014

І I схема

Всього наявно: 2 260 000 мг79 690 мг

51%

49%державна програма

коштимісцевогобюджету

Всього наявно:

2014

81%





100%



97%



160 мг

8 045 400 мг

Забезпечено (на 4 курси): 2400 мг на хворого.

повинно було вистачити на 941 особу

повинно було вистачити на 3 352 особи


повинно було вистачити на 332 особи

Забезпечено (на 2 курси)

44

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

1 курс =


2014

І II схема

Всього наявно: 17 440 мг

57%

43%

державна програма


Всього наявно: 7 060 мг



Доцетаксел (60-100мг)

повинно було вистачити на 29 осiб



47%

53%

Для проведення курсів

хіміотерапії у пацієнтів з

виявленою пухлиною

легень за за

уніфікованим клінічним

протоколом медичної

допомоги затвердженого

наказом МОЗ 40.06.2014

р. №387 можуть

використовувати

наступні препарати:

циспластин,

паклітаксел, гемцитабін,

вінорельбін, доцетаксел

тощо. Для прикладу було

взято наступні схеми

лікування:

1 курс = +


Гемцитабіiн (1250мг 8днів)Цисплатин (75мг 1день)

2014

І III схема

Всього наявно: 242 000 мг64 300 мг

46%

54%




2014








державнапрограма

91 650 мг 165 000 мг

Забезпечено (на 4 курси): 10 000 мг на хворого.





повинно було вистачити на 305 осіiб

100%

39%

61%

27%

73%

45

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

1 курс = +


Паклiтаксел (175мг)Цисплатин (80мг 1день)

2014

І IV схема

Всього наявно: 242 000 мг64 300 мг

46%

54%




2014








91 650 мг 22 620 мг

Забезпечено (на 4 курси): 16 280 мг на хворого.





повинно було вистачити на 305 осіiб

100%

47%

53%

100%

Вище зазначені розрахунки орієнтовні та слід

враховувати, що досліджені препарати можуть

використовуватися для хіміотерапії при інших

локалізаціях злоякісних пухлин.

У середньому у 2014 році за державною програмою

було поставлено 62% від наявних медичних

препаратів (І півріччя 2015 р. – 58%), а за рахунок

коштів місцевого бюджету було закуплено 38% від

наявних медикаментів (І півріччя 2015 р. – 42%).

Одні препарати закуповувалися лише за кошти

державного бюджету (наприклад, карбоплатин), а

деяк і – лише за державною програмою

(наприклад, іриносиндан). І це логічно, адже,

якщо за рахунок державного бюджету не виходить

забезпечити відповідними ліками хворих, то це

може зробити за рахунок місцевого бюджету.

Таким чином, на підставі отриманих даних можна

стверджувати, що рівень фактичного забезпечення

м е д и к а м е н т а м и х в о р и х н а з л о я к і с н і

новоутворення в Полтавській області складає 54-

55%. При наявності 50% необхідних медичних

препаратів лише половина пацієнтів отримує

необхідні медикаменти безкоштовно, інші

вимушені купувати ліки за власний рахунок.

Зауважимо, що медичні препарати за державною

46

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

програмою починають в більшості випадків

поставлятися у другому кварталі. У Харківській

області ситуація з онкохворими трішки інша, там,

наприклад, діє обласна програма «Здоров'я

Слобожанщини», за якою на забезпечення

діагностики та лікування онкохворих у 2015 році

виділено 11 млн. грн. У Полтавській же області не

діє жодної програми для забезпечення лікуванням

онкохворих.

Стан забезпечення хворих на цукровий діабет

(інсулінопотребуючих хворих) У 2014 році на

забезпечення потреби інсулінозалежних хворих в

ін ’ єкційних формах інсуліну було виділено

22 618 000,00 грн., які було повністю відшкодовано

ПОКП «Полтавафарм». На 2015 рік було заплановано

24 076 800,00 грн. для забезпечення інсулінозалежних

хворих.

У 2014 році у Полтавській області налічувалося 8288

інсулінозалежних хворих. Нескладно підрахувати, що

н а к о ж н о г о х в о р о г о н а Ц Д , я к и й о т р и м у є

інсулінотерапію з бюджету було виділено на рік

приблизно 2729 грн., на місяць це 227 грн. Зауважимо,

що кожний хворий повинен отримувати інсулін, який

підходить йому за медичними показаннями. Ціна цього

препарату коливається від 200 грн. до 1000 грн. Комусь

підходить вітчизняний інсулін, а комусь за

показаннями лікаря треба використовувати дорогий

імпортний препарат. Все це індивідуально.

Враховуючи, що в Полтавській області діє порядок

відшкодування вартості відпущених аптеками

лікарських засобів за рецептами лікарів, ми звернули

увагу на своєчасність та повноту сплати коштів ПОКОЛ

ім. М.В. Скліфосовського за надані препарати ПОКП

«Полтавфарм». ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського

проводила оплату у 2014 році за договором про

відшкодування витрат вчасно та в повному обсязі.

Заборгованість станом на 01.01.2015 р. та на 28.09.2015

р. перед ПОКП «Полтавафарм» за договорами про

відшкодування витрат за відпущений інсулін відсутня.

Станом на 11 вересня 2015 року вже було відшкодовано

ПОКП «Полтавафарм» 17 446 632,97 грн. за отриманий

хворими інсулін. Якщо говорити про 2014 рік та перше

півріччя 2015 року, то у Полтавській області

інсулінозалежні хворі отримали препарати інсуліну,

які їм були зобов’язані надати безкоштовно.

Щодо кількості відпущених препаратів інсуліну за

безкоштовними рецептами хворим на ЦД з аптечних

закладів ПОКП «Полтавафарм» за період квітень-

грудень 2014 року слід зазначити, що всього було

відпущено 242754 одиниці препаратів інсуліну, з яких

переважно препарати картриджної форми. Найбільше

було відпущено препаратів інсуліну виробника

«НОВО-НОРДИСК» (Данія) - 90499 од., потім – ПрАТ

47

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

«ФАРМАК» (Україна) - 52804 од., далі – ПрАТ «ІНДАР»

(Україна) - 37924 од. та ТОВ «ФАРМА ЛАЙФ» (Україна)

- 29886 од. Також, відпускалися препарати виробників:

«Санофі-Авентіс» (Україна) - 16227 од., Компанія

«ЕЛАЙ-ЛІЛІ» (Франція) - 7948 од. та «БІОТОН С.А.»

(Польща) - 7466 од. Таким чином, відпущений у 2014

році у Полтавській області інсулін вітчизняного

виробництва склав від всієї кількості – 56,4%, а

імпортний інсулін – 43,6%. Станом на 30.06.2015 року

аптеками «Полтавафарм» загалом було відпущено

121402 од. інсуліну. Проаналізувавши відпущені

інсуліни ПОКП «Полтавафарм» за І півріччя 2015 р.

можна зробити висновок, що від загальної кількості

відпущених одиниць інсуліну вітчизняного було 64%, а

імпортного – 36%.

За інформацією, наданою Департаментом охорони

здоров’я Полтавської ОДА, станом на 11 вересня 2015

року виділені кошти з держбюджету не задовольняють

100% потреби в препаратах інсуліну на рік. Така

ситуація склалася через приріст хворих на діабет в

поточному році (враховуючи внутрішньо переміщених

осіб – 112 хворих), які потребують інсулінотерапії, та

підвищення ціни на препарати інсуліну. Враховуючи

таку ситуацію, Департамент охорони здоров’я

Полтавської області:

неодноразово звертався до Міністерства охорони

здоров’я України щодо виділення додаткових

коштів;

р е к о м е н д у в а в к е р і в н и к а м л і к у в а л ь н о -

профілактичних закладів вжити відповідних

заходів реагування для виділення додаткових

коштів з місцевого бюджету і провести роботу в

напрямку забезпечення необхідним рівнем

життєво необхідної медикаментозної допомоги

інсулінозалежним хворим на цукровий діабет.

Наприклад, у зв’язку з недофінансуванням з

державного бюджету централізованих заходів на

забезпечення хворих на ЦД інсуліном, Кременчуцька

міська рада прийняла 18.09.2015 р. рішення №565 про

перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у

міському бюджеті м. Кременчука на 2015 рік по галузі

«Охорона здоров’я». Цим рішенням було вирішено

збільшити бюджетні асигнування загального фонду

«Лікарні» КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» на

суму 1 978 556,00 грн. на відшкодування витрат,

пов ’язаних з в ідпуском л ікарських засоб ів

інсулінозалежним хворим на цукровий діабет. Це

гарний приклад для інших міст та районів Полтавської

області.

Уже 20 жовтня 2015 року між ПОКП «Полтавафарм» та

ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського було підписано

додаткову угоду до договору про відшкодування витрат,

в якій було зазначено, що сума договору збільшується

1

2

48

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

на 3 500 000. Таким чином, загальна сума договору

станом на 20.10.2015 року становить 27 576 800,00 грн.

З місцевого бюджету м. Полтави на забезпечення

х в о р и х ц у к р о з н и ж у ю ч и м и т а б л е т о в а н и м и

препаратами було всього виділено та використано у

2014 році – 210 900,00 грн., а у І півріччі 2015 року – 114

300,00 грн. Нажаль, ці сума не є значними.

2014 2015

I півріччя

Одиниця вимірювання ГРН

Назва ЗОЗ

1-ша міська клінічна лікарня

КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Полтави»



ВСЬОГО: 210 900 114 300, 00

2 600 -

33 300 4 600

57 900 34 800

117 100 117 100

Для того, щоб визначити, з якими насправді

проблемами стикаються люди, хворі на цукровий

діабет, у грудні 2015 року було проведено фокус-

групу, учасниками якої стали 11 людей різного

віку, роду занять, терміну хвороби на ЦД та

тривалістю перебування на інсулінотерапії. На

основі отриманих результатів від проведеного

дослідження були зроблені наступні висновки:

єдиний плюс, який вбачають пацієнти у своїй

ситуації – це переважно безкоштовний інсулін;

забезпечення препаратами інсуліну пацієнти

оцінюють задовільно. Ситуація із забезпеченням

інсулінозалежних хворих стрімко погіршилася за

останні півроку, про що одноголосно заявили усі

учасники дискусії. Деякі лікарі пропонують

пацієнтам з імпортного інсуліну перейти на

вітчизняний «фармасулін», але він підходить не

всім, особливо він шкідливий для молоді;

складності з отриманням в аптеках інсуліну

(переважно імпортного) за безкоштовними

рецептами лікарів. Часом в аптеках дають

недостатню кількість ампул при їх наявності на

складі. Деяким хворим доводиться купувати

інсулін самостійно. А є вкрай незрозумілі випадки,

1

2

3

49

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

коли в аптеці забрали рецепт, інсулін не видали, бо

не було, і сказали приходити пізніше. У результаті:

рецепт пацієнту не повернули, інсулін не видали, а

місяць закрили за рецептом без виданих ліків.

деякі хворі говорять, що часом вони не можуть

отримати безкоштовні рецепти у лікаря у зв'язку з

недостатністю фінансування;

з а б е з п е ч е н н я і н ш и м и д о п о м і ж н и м и

лікарськими засобами взагалі відсутнє, хворі

купують ліки за власні кошти;

н и з ь к а я к і с т ь і н с у л і н у в і т ч и з н я н о г о

виробництва, котрий підходить не усім хворим;

складності з проведенням аналізів на рівень

цукру в крові у зв'язку з величезними чергами

(враховуючи специфіку захворювання – неможливо

вистояти величезні черги). Для вирішення

проблеми учасники пропонують відкрити окремі

кабінети для здачі крові на цукор.

величезні перешкоди при призначені групи

інвалідності. Враховуючи наслідки захворювання,

на думку учасників дискусії, групу мають давати

пожиттєво.

Отже, забезпечення хворих на цукровий діабет

необхідним медичними препаратами у Полтавській

області у 2014 році відбувалося більш-менш без

перебоїв. У 2015 році за інформацією отриманою

від пацієнтів виникли проблеми із забезпеченням

препаратами. При цьому ДОЗ Полтавської області

стверджує, що питання забезпечення препаратами

інсуліну знаходиться на постійному контролі.

На Харківщині забезпечення хворих на цукровий

діабет в 2014 та поточному роках здійснювалось за

рахунок затверджених в місцевих бюджетах видатків, у

тому числі доведених у 2015 році обсягів медичної

субвенції.

Станом на 15 травня 2015 року у м. Харкові препаратів

інсуліну потребувало 7800 чоловік, з яких 4800

використовують інсулін вітчизняного виробництва,

3000 чоловік – імпортного. У І кварталі, за інформацією

Департаменту охорони здоров’я Харківської міської

ради, їх забезпечували препаратами за рахунок

залишків інсуліну, закуплених у 2014 році. У Харкові

хворі на цукровий діабет отримують 18 видів

вітчизняного інсуліну, 17 – імпортного.

У рамках субвенції з держбюджету в 2015 році на їх

закупівлю було виділено понад 21 млн. грн., але це

забезпечує тільки 56% потреби. Департамент охорони

здоров'я підготував звернення на рівень органів

державної влади про виділення додаткової субвенції на

придбання інсулінів.

4

5

8

6

7

50

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

У Харківській області поки що не діє такий порядок

відшкодування вартості відпущених аптеками

препаратів інсуліну, як на Полтавщині. У Харківській

області у 2014 та 2015 роках державні закупівлі

інсуліну здійснювалися двома закладами: КЗОЗ

«Харківська міська клінічна лікарня №2» та КЗОЗ

«Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної

допомоги та медицини катастроф» ДОЗ Харківської

облдержадміністрації.

За інформацію з державного порталу здійснення

державних закупівель на Харківщині було проведено 2

закупівлі препаратів інсуліну, за результатами яких

були укладені договори. КЗОЗ «Харківська міська

клінічна лікарня №2» уклав договір (на поставку

інсуліну та ендокринних засобів для лікування

нецукрового діабету) 14.04.2014 р. з ПАТ «Медфарком-

Центр» на суму 28 271 567,35 грн. У зв’язку зі

зменшенням ціни договору оплата становила 21 501

680,41 грн. Було закуплено 31 найменування ліків

загальною кількістю 135044 флаконів та упаковок. А

також, КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»

уклав договори про постачання препаратів інсуліну у

кінці листопада з ТОВ «А’СТА».

Таким чином, перший квартал 2015 року хворі на

діабет харків’яни були забезпечені інсуліном за

рахунок минулорічних залишків, та наступне

своєчасне отримання ними ліків залежало від

результатів проведених тендерів, у Полтавській же

області забезпечення інсуліном залежало від

с в о є ч а с н о г о п і д п и с а н н я д о г о в о р у з П О К П

«Полтавафарм» та проведення ним закупівель

інсуліну. При цьому у будь-якому із регіонів

вирішальним є своєчасне та повне виділення

необхідної суми коштів на покриття існуючих потреб.

Стан забезпечення хворих на хронічну ниркову

недостатність, які потребують лікування

методами замісної ниркової терапії (гемодіаліз

та перитонеальний діаліз). У 2014 році ПОКЛ ім.

М.В. Скліфосовського було укладено договори на

постачання витратних матеріалів для лікування

хворих методом гемодіалізу та перитонеального

діалізу на загальну суму 16 157129, 00 грн. Витратні

матеріали для гемодіалізу були закуплені на суму 6

354 292 ,00 грн . , а витратні матер іали для

перитонеального діалізу на суму 9 802837,00 грн. За

п е р ш е п і в р і ч ч я 2 0 1 5 р о к у П О К Л і м . М . В .

Скліфосовського було укладено договорів на

постачання витратних матеріалів для діалізу на 32

257760,56, з яких 13 400004,66 грн. – для гемодіалізу, а

18 857755,9 грн. – для перитонеального діалізу.

За інформацією, отриманою від керівництва

Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.

Скліфосовського, при якій функціонує Нефрологічний

51

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

центр, забезпечення хворих витратними матеріалами

для проведення сеансів гемодіалізу у 2014 році та І

півріччі 2015 року було 100%.

У 2014 році лікування гемодіалізом отримали 113 осіб,

при цьому всього у 2014 році було проведено 13 777

процедур. Виходячи з цієї інформації, орієнтовна

кількість проведених процедур для одного хворого

склала 122. У середньому одному хворому на ХНН V

стадії треба проходити 3 процедури гемодіалізу на

тиждень по чотири – чотири з половиною години, на

місяць – це 12, а на рік – 144. У зв’язку з цим, можна

припустити, що не всі хворі пройшли повний курс

лікування гемодіалізом через, наприклад, причину

смерті, через відсутність подальшої потреби у лікуванні

або іншу підставу.

Зауважимо, що при формуванні заявки на потребу у

в и т р а т н и х м а т е р і а л а х д л я г е м о д і а л і з у т а

перитонеального діалізу не повністю враховується

приріст пацієнтів. Витратні матеріали закуповуються

виключно на визначену кількість хворих, у 2014 році

було 113 осіб, у першому півріччі – 105.

2014

2015

I півріччя

Рік

ГРН/РІК

2013

Кількість процедур

гемодіалізу

Кількість хворих

Орієнтовнакількість процедур для 1-го хворого

12 884 110 117 108 420,00

13 777 113 122 141 648,00

Орієнтовнавартість лікуваннядля 1-го хворого

7 221 70 154 440,00105(6 ВПО)

52

4. С

ТА

Н Ф

АК

ТИ

ЧН

ОГО

ЗА

БЕ

ЗП

ЕЧ

ЕН

НЯ

ЛІК

АР

СЬ

КИ

МИ

ЗА

СО

БА

МИ

5. О

ЦІН

КА

ПО

ТР

ЕБ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БА

Х

53

Для визначення щорічної потреби в медичних

препаратах для проведення лікування хворих на

хронічні захворювання здійснюється відповідний

розрахунок. При одних захворюваннях потреба у

необхідних лікарських засобах на одного хворого

розраховується орієнтовно, а при інших – дуже точно,

враховуючи кожний міліграм.

Розрахунки потреби у лікарських засобах

(хіміотерапевтичних препаратах) для хворих на

злоякісні новоутворення здійснюється для кожного

хворого окремо. При цьому обов’язково враховується:

к і л ь к і с т ь х в о р и х , д л я л і к у в а н н я я к и х

застосовується відповідний препарат;

витрати ліків на курс лікування і приблизна

кількість курсів протягом року з розрахунку на

одного хворого;

ряд препаратів використовується при декількох

локалізаціях захворювань;

необхідність проведення повторних курсів

хіміотерапії протягом року одному й тому ж

пацієнту, а також заміна програм лікування через

ф о р м у в а н н я м е д и к а м е н т о з н о ї с т і й к о с т і

мікроорганізмів до препаратів;

формування резерву хіміопрепаратів, враховуючи

імовірне несвоєчасне постачання препаратів.

співвідношення препаратів 1-ї, 2-ї, 3-ї ліній та

препаратів супроводу. Препарати 1-ї лінії

складають 60-65% від замовлення, 2-ї лінії – 20-

52%, препарати супроводу – 10-15%.

Полтавський обласний клінічний онкологічний

диспансер здійснює розрахунки, враховуючи вище

зазначені особливості за наступною формулою:

П – загальна потреба у препараті на рік;

Р – витрати препарату на курс лікування для 1-го

хворого;

К – кількість курсів лікування на рік, що проводиться 1-

му хворому;

Х – к ільк і сть хворих , для л ікування яких

використовується препарат.

5. О

ЦІН

КА

ПО

ТР

ЕБ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БА

Х

1

2

3

4

5

6

П = Р * К * Х, де

54

Здійснення обрахунку за цією формулою дуже клопітке

завдання.

Розрахунки потреби у лікарських засобах для

хворих на цукровий діабет, які перебувають на

інсулінотерапії:

Розрахунок потреби у лікарських засобах для хворих на

цукровий діабет здійснюється за методикою,

затвердженою Наказом Міністерство охорони здоров’я

від 23.03.2011 р. №160. Методика, затверджена

державою, – це механізм визначення потреби.

Розрахунок потреби є орієнтовним.

Для призначення кожному хворому на цукровий діабет

лікування інсулінотерапією лікар обов’язково враховує

всі медичні показання, а саме: рівень гемоглобіну,

наявність та ступінь важкості ускладнень, частота

госпіталізації хворого, наявність супутньої патології,

індивідуальна переносимість та ефективність

лікарських засобів.

При формуванні потреби хворих на цукровий діабет у

лікарських засобах слід проводити ретельний аналіз

руху хворих на ЦД: кількість уперше виявлених

хворих; кількість хворих на ЦД 2 типу, яким

призначено препарати інсуліну; кількість хворих, які

отримують препарати інсуліну; кількість вибулих

хворих, у тому числі померлих.

Середня норма дозування препарату інсуліну для

одного дорослого хворого на ЦД складає 50 ОД (0,5 мл)

на добу або 18250 ОД на рік. (182,5 мл). Це у разі

закупівлі препаратів інсуліну у флаконній формі.

Застосовують також картриджні форми інсуліну

(інсулін у шприц-ручках) за визначеною нормою:

При цьому для закупівлі картриджних форм

необхідною умовою є забезпечення Шприц-ручкою та

300 голками на 6 уп картриджів або 30 шт картриджів

по 3 мл = на рік 2 шприц-ручки та 600 голок.

5. О

ЦІН

КА

ПО

ТР

ЕБ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БА

Х

60 штук картриджів по 3 мл на рік

1800 ОД на рік=

50 одна добу = 18250 од

на рік(0,5 мл) (182,5 мл)

55

2016ГРН

Припускаючи збільшення

вартості ліків та приріст

хворих у 2016 році - потреба у

л і к а х д л я о н к о х в о р и х

Полтавської області - 17млн.

грн. Державна програма

виділяє ліків лише 50% від

потреби.

ПОТРЕБА У ЛIКАХ

100% - 15,5млн

КВОТА54,1% - 8,4

2015

100%

100% - 17млн

КВОТА54,1% - 8,4

2016

100%

НЕОБХІДНО ЗАЛУЧИТИЗ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ8.5

Зауважимо, що точно визначити необхідну кількість

якогось препарату інсуліну для одного хворого

неможливо, адже протягом року у пацієнта, який

перебуває на інсулінотерапії може змінюватися як

дозування, так і сам препарат.

Розрахунки потреби у витратних матеріалах для

замісної ниркової терапії: Як зазначалося вище в

середньому одному хворому на ХНН V стадії треба

проходити 3 процедури гемодіалізу на тиждень по

чотири – чотири з половиною години. В місяць це

виходить 12 процедур, а в рік орієнтовно – 144.

В Україні середня вартість одного сеансу гемодіалізу

коливається від 900 грн. до 2000 грн. У Полтавській

області ж середня вартість одного сеансу гемодіалізу

складає 1000 грн. Таким чином, не складно визначити,

що в середньому для одного хворого, який перебуває на

гемодіалізі потрібно 144 000, 00 грн., а враховуючи

збільшення цін на витратні матеріали + 10% від

вартості (10 000,00 грн.) = 154 000,00 грн. Це ціна

потреби 2015 року.

Отже, для забезпечення потреби хворих у витратних

матеріалах для гемодіалізу треба кількість хворих, що

потребують процедури, помножити на вартість

лікування одного пацієнта на рік. Так ми отримуємо

необхідну суму коштів для закупівлі витратних

матеріалів.

Щодо витратних матеріалів для перитонеального

діалізу, то орієнтовна добова норма на хворого складає

8 л (4 рази в день хворий заливає в черевну порожнину

по 2л діалізного розчину). Річна норма для хворого

= 8 л *365 днів =2920 л. Середня вартість лікування

хворого методом перитонеального діалізу на рік

становить 300 000, 00 грн.

Отже, лікування методами замісної ниркової терапіє є

дуже дорогим, і простий громадянин не може

самостійно ним себе забезпечити. Адже середня

заробітня плата у Полтавській області у 2015 році

складає приблизно 4000 грн., за рік – це 48 000 грн..

Середній дохід громадянина складає 31% від річної

в а р т о с т і л і к у в а н н я г е м о д і а л і з о м т а 1 6 %

перитонеальним діалізом. Замісна ниркова терапія

для хворого – це не спосіб лікування, це засіб для

життя.

5. О

ЦІН

КА

ПО

ТР

ЕБ

У Л

ІКА

РС

ЬК

ИХ

ЗА

СО

БА

Х

ОРІЄНТОВНО НЕОБХІДНАсума коштів

НА ЗАКУПІВЛІ ВИТРАТНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГЕМОДІАЛІЗУ (розрахунок на 105 осіб)

201617.8ГРН

*

* Орієнтовно необхідна сума коштів на закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу на 2016 рік (розрахунок на 105 осіб) складає 17 787 000,00 грн.

56

ВИ

СН

ОВ

КИ

ТА

РЕ

КО

МЕ

НД

АЦ

ІЇ

57

ВИ

СН

ОВ

КИ

ТА

РЕ

КО

МЕ

НД

АЦ

ІЇ

Отримані в ході цього дослідження результати на

100% підтвердили актуальність окресленої

проблеми та дали можливість відобразити

реальний стан справ у сфері забезпечення ліками

хворих на злоякісні новоутворення, на цукровий

діабет, на хронічну ниркову недостатність у

Полтавській області та надали сильний поштовх у

напрямку проведення адвокаційної діяльності для

покращення доступу до ліків. Підсумовуючи

результати проведеного дослідження, можна

сформувати наступні висновки.

Недостатній рівень державного фінансування

медицини ускладнює доступ до лікарських засобів

у всій Україні. Витрати держави на медикаменти

на душу населення дуже малі, порівняно з іншими

розвиненими країнами Європи. Ситуація із

забезпеченням медикаментами в Полтавській

області порівняно з іншими областями не виглядає

критичною, але це не означає відсутність проблем.

У Полтавській області більшість проблем

пов'язаних із доступом до ліків стосуються

онкологічної сфери. Це пов'язано з недостатнім

виділенням коштів з бюджету на державну

програму «Онкологія» та відсутністю затвердженої

обласної програми щодо забезпечення лікуванням

та діагностикою онкохворих. У Полтавському

обласному клінічному онкологічному диспансері

отримують лікування 60 % мешканці Полтавської

області та 40% мешканці міста Полтави.

З а у в а ж и м о , щ о ф і н а н с у в а н н я з а к л а д у

здійснюється за рахунок коштів державної

програми по онкології та обласного бюджету, при

цьому допомоги з бюджету м. Полтави для

онкологічного диспансера не надходить.

Також ліки, які повинна закуповувати держава за

програмою «Онкологія», дуже часто відсутні або їх

на всіх не вистачає. Така ситуація складається

через план проведення державних закупівель,

через зриви тендерів, через те, що держава не хоче

закуповувати сучасні препарати. Медикаменти,

які купує держава переважно українського та

індійського виробництва. При цьому самі лікарі

часто радять пацієнтам імпортні препарати (менш

токсичні), яких немає в наявності у лікарні.

Щодо доступу до препаратів інсуліну

хворим на цукровий діабет, то Полтавська

область порівняно з іншими займає одне з

провідних місць. Порядок відшкодування вартості

відпущених аптеками лікарських засобів за

рецептами лікарів та порядок безоплатного

58

ВИ

СН

ОВ

КИ

ТА

РЕ

КО

МЕ

НД

АЦ

ІЇ

відпуску препаратів інсуліну є зразком для інших

областей. Механізм злагоджений, проте у разі

відсутності чи недостатності фінансування

відбуваються збої.

Щодо доступу до лікування методами

замісної ниркової терапії, то слід відмітити, що

перебоїв у наданні лікування методами замісної

ниркової терапії у 2014 та за І півріччя 2015 року не

було. Механізм забезпечення лікуванням

злагоджений.

Дослідивши ситуацію, яка склалася в сфері

доступу до лікування пацієнтів з хронічними

захворюваннями, було виокремлено наступні

рекомендаці ї на шляху до вир ішення

досліджуваної проблеми:

Розширити доступ до лікування наступним

шляхом:

- забезпечити пацієнтів і спеціалістів повною та

надійною інформацією про ліки, про їх фактичну

наявність у відповідному закладі охорони здоров'я;

- забезпечити доступність сучасних препаратів у

першу чергу для малозабезпечених громадян, які

живуть в складних життєвих обставинах;

У сфері забезпечення доступу до лікування

хворих онкологічного профілю у Полтавській

області:

- затвердити обласну регіональну програму

боротьби з онкологічними захворюваннями;

- збільшення видатків в обласному бюджеті,

виходячи з темпів росту захворюваності;

- залучити додаткове фінансування з бюджету

міста Полтави.


хворих на цукровий діабет у Полтавській області:

- залучення додаткового фінансування з

м і с ц е в и х б ю д ж е т і в д л я з а б е з п е ч е н н я

інсулінонезалежних хворих додатковими

підтримуючими та цукрознижувальними

препаратами;

- залучення додаткового фінансування з

місцевих бюджетів хоча б для часткового

забезпечення хворих на цукровий діабет тест-

смужки для глюкометра.

- відкрити школу з самоконтролю для дітей з

цукровим діабетом.


59

ВИ

СН

ОВ

КИ

ТА

РЕ

КО

МЕ

НД

АЦ

ІЇ

хворих на хронічну ниркову недостатність:

- при закупівлі витратних матеріалів для

гемодіалізу та перитонеального діалізу частково

враховувати приріст хворих.

Таким чином, якщо спрогнозувати ситуацію на

2016 рік, враховуючи, що з Державного бюджету за

проектом планується виділити на охорону здоров'я

незначну суму коштів, то буде значне зменшення

видатків на забезпечення медикаментами хворих,

за рахунок чого постраждають незахищені верстви

населення. Все це може призвести до розвитку

ускладнень в перебігу захворювань, загострення

соціальної напруги та до збільшення рівня

смертності населення. Саме тому всім треба

об'єднатися для досягнення спільної мети –

здорова нація. Тільки спільне протистояння

захворюванням та об'єднання зусиль зможе

зменшити поширеність та наслідки цих

захворювань в нашій державі та в усьому світі.

Система охорони здоров'я повинна функціонувати

збалансовано, враховуючи інтереси пацієнтів,

заклад ів охорони здоров 'я , держави та

фармацевтичних компaній.

60

2015

iaaukraine.org

Documents

Аналітична довідка «Забезпечення доступу до лікування та лікарських засобів у Полтавській області»