виступ для батьків

підготувала: Ладан О.В., психолог СНВК “Лісові дзвіночки”

Ваші діти скоро підуть до школи. Їх чекає знайомство з новою вчителькою, з новими друзями, а

іноді і співбесіда. Часто у батьків виникає питання, що ж повинна знати і уміти

дитина до початку шкільного навчання і що таке психологічна готовність до школи.

Психологічна підготовка дитини до школи - це найважливіший етап, пройти яка дитина повинна під керівництвом батьків і педагогів у дитячому саду. Від того, як підготовлена дитина до школи, залежить все подальше навчання, а це 11 років важкої праці.

Психологічна готовність до абсолютно нового періоду в житті малюка формується не за півтора місяці перед школою, а вимагає спеціальних зайнять упродовж усього підготовчого етапу.

Психологічна готовність до школи – це необхідний рівень психічного розвитку дитини для того, щоб засвоїти шкільну програму, спільно навчаючись в групі однолітків. Говорячи про готовність дитини до школи, ми аналізуємо його фізіологічну, педагогічну і психологічну підготовки.

Якщо:у Вашої дитини переважає " хочу" над " можна"Ваша дитина не випускає з рук іграшки, багато кричить; Ваша дитина небачає спілкуватися з незнайомими, або відразу входить в близькі «панібрацькі» відносини; Ваша дитина не знаходить спільну мову з однолітками;Ваша дитина швидко відволікається, не розуміє, з чого почати і що робити далі;у Вашої дитини низький рівень знань про навколишній світ, вона не вміє зробити узагальнення, класифікувати, виділяти схожість і відмінність;Ваша дитина не любить малювати, не уміє працювати з дрібними деталями;Ваша дитина дуже повільно рухається, говорить, їсть; у Вашої дитини проблеми з запам’ятовуванням або проблеми з мовленням.

Це портрет першокласника, не готового до шкільного навчання.

Рекомендації батькам майбутніх першокласників:

Пам'ятайте, що ви вибираєте школу не для себе, а для вашої дитини, тому спробуйте врахувати усі чинники, які можуть ускладнити його навчання.

Познайомте дитину з його учителем ще до офіційного початку зайняття. Відвідайте кілька разів його майбутню класну кімнату, дайте йому посидіти за партою і все як слід розглянути, щоб обстановка не здавалася дитині незнайомою, прогуляйтеся разом по школі і шкільному двору.

Не залякуйте дитину школою! Щоб дитина хотіла йти в школу, в його голові повинен скластися позитивний, теплий образ. Розкажіть йому про ваше шкільне дитинство, згадайте декілька веселих історій. Покажіть шкільні фото і розкажіть про ваше шкільне життя і однокласників. Розповідайте якомога більше і конкретніше про шкільні звичаї і правила. Пограйте в школу(ви - учитель, дитина і м'які іграшки - учні), а в грі задійте шкільну атрибутику: портфель, зошити, ручки.

Хваліть свою дитину.Оцінюйте не дитину, а його дії. Якщо завдання виконане погано, скажіть: "На жаль, ти сьогодні не занадто старався. Бачиш, як неакуратно вийшло".

Організовуйте дитині свій особистий робочий куточок.Подаруйте йому дві речі: будильник і календар, щоб він навчився правильно планувати свій час.Створіть умови для дотримання режиму дня.Давайте більше самостійності(для профілактики невпевненості).Просіть дитини переказати вам фільм, книгу, що цікавого було за день(для розвитку пам'яті, мови).Нехай більше ліпить, грає в конструктор, мозаїку(для розвитку дрібної моторики).Приділяйте час на розвиток пам'яті, уваги (Це основні процеси, на яких будується навчання).Якщо дитина припустимо помилку, попросите його знайти її самому(це перша форма самоконтролю).

Відповідальність за те, яким буде шкільне майбутнє дитини в повній мірі лежить на батьках.Тобто дуже важливо, якими саме ви є батьками! Є гарний вірш з цього приводу:

Если вы родители — ласкатели, хвалители.Если вы родители — прощатели, любители.Если разрешатели, кyпители, дарители.Тогда вы не родители, а просто восхитители!А если вы родители — ворчатели,сердители.А если вы родители — рyгатели, стыдители.Гyлять не отпyскатели, собакозапретители…То знаете, родители, Вы просто крокодители!

А ще я хочу спробувати відповісти на майже найголовніше питання, яке хвилює батьків майбутніх першокласників.

Це питання: як знайти хорошу школу?!І Вашій увазі я пропоную притчу, яка допоможе Вам у цьому складному питанні.

ЯК ЗНАЙТИ ПОТРІБНУ ШКОЛУ?Батьки вибрали для сина кращого учителя. Уранці дід повів онука в школу. Коли дід і онук увійшли до двору, їх оточили діти. - Який смішний старий, - засміявся один хлопчик. - Ей, маленький товстун, - скорчив личко іншій.Діти кричали і скакали навколо діда і онука. Тут учитель подзвонив в дзвоник, оголошуючи початок уроку, і діти втекли. Дідусь рішуче узяв онука за руку і вийшов на вулицю. - Ура, я не піду в школу, - зрадів хлопчик. - Підеш, але не в цю, - сердито відповів дід. - Я сам знайду тобі школу. Дід відвів онука у свій дім, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого учителя. Побачивши яку-небудь школу, дід заходив в двір і чекав, коли учитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не обертали на старого уваги, в інших - дратували його. Дід мовчки повертався і йшов звідти.

Нарешті, він увійшов до крихітного дворика маленької школи і стомлено притулився до огорожі. Задзвенів дзвінок, і діти висипали в двір. - Доброго дня, дідусю! Може Вам принести води? - запропонував один хлопчик.- У нас у дворі є лавка, хочете сісти і відпочити? – почув він голос дівчинки. - Хочете, я покличу учителя? - запитала інша дитина. Незабаром в двір вийшов молодий учитель. Дід привітався і сказав: - Нарешті, я знайшов найкращу школу для мого онука. - Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа не краща. Вона маленька і тісна. Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов. Увечері мама хлопчика запитали діда: - Батько, Ви упевнені, що не помилилися з вибором школи? Чому ви думаєте, що знайшли кращого учителя? - По учнях упізнають учителів, - відповів дід.

Обговорення:• Як ви думаєте, чи правильно дід шукав школу?• Якій має бути школа, щоб усі діти ходили в неї з радістю?• Розкажіть, які предмети діти вивчатимуть там, і як проходитимуть уроки.• Уявіть (намалюйте) школу радості.