ББК 74.268.3(0) - Світ літературиsvitliteraturu.ucoz.ua/_bd/2/204_10___.pdf · Із літератури реалізму 1: Загальна характеристика

ББК 74.268.3(0) Ч-46

Серія«Майстер-клас»

Р е ц е н з е н т:О. М. Ніколенко,докторфілологічнихнаук,професор,

завідувачкафедризарубіжноїлітературиПолтавськогодержавногопедагогічногоуніверситетуім.В.Г.Короленка

Чередник Л. А.Ч-46 Світовалітература.10клас.Рівеньстандарту:Авторськіуроки.—Х.:Вид-во«Ранок»,

2011.—208с.—(Майстер-клас).

ISBN978–611–540–461–2.

Посібникміститькалендарнепланування,розробкиуроків,дидактичніматеріали,методичнірекомендаціїдовивченнякурсусвітовоїлітературиу10класівідповіднодо«Програмидлязагальноосвітніхнавчальнихзакладів:Світовалітература.10–11класи.Рівеньстандарту(укладачіЮ.І.Ковбасенко,Г.М.Гребницькийтаін.)».

Призначенодлявчителівсвітовоїлітературиістудентів-філологів.

ББК74.268.3(0)

© Л.А.Чередник,2010ISBN978–611–540–461–2 © ТОВВидавництво«Ранок»,2011

2

Передмова

Посібникукладено з урахуваннямвимог«Програмидля загальноосвітніхна-вчальних закладів:Світовалітература. 10–11класи.Рівень стандарту (укладачіЮ.І.Ковбасенко,Г.М.Гребницькийтаін.)».Уцьомувиданнівизнайдетекален-дарнеплануванняуроківізсвітовоїлітературив10класі,методичнірозробки,якістанутьупригодівчителеві-практику.

Розробки уроків, запропоновані в посібнику, спрямовані на те,щоб через за-цікавленість залучити десятикласників до текстуального вивчення програмовихтворів,формуватиушколярівуявленняпролітературуякмистецтво слова, від-працьовувативмінняйнавичкианалізухудожнього тексту. Ізцієюметоюу ви-даннімістятьсяцікаві запитанняй завданнядляучнів,матеріалидлярозповідівчителя,аналізипрограмовихтекстів,вікторини,культурологічнийкоментардотеми,тестовізавданнядляконтрольнихробіт.Зурахуваннямвіковихособливос-тей учнів пропонуються різноманітні проблемні запитання та ситуації, спрямо-вані на актуалізацію логічногомислення і розвиток інтелектуальних здібностейстаршокласників.

З уроками текстуального вивчення творів органічно поєднуються заняттязі зв’язного мовлення, які сприяють розвиткові усного та писемного мовленняучнів.

Оскількивсучаснійшколівикористовуютьсяпідручникирізнихавторів,уроз-робкахуроківнепередбаченопосиланьнаїхсторінки.Хочавчительпідчаспро-веденняурокуможевикористовуватиматеріалтогопідручника,заякимпрацюєклас.

У посібнику представлені варіанти проведення уроків позакласного читання,які мають на меті розширити знання світової літератури, формувати читацькукультурусучаснихшколярівтапотребубільшечитати.

У виданні з метою полегшити вчителеві підготовку до уроків і, враховуючискладністьперіоду,якийвивчаєтьсяу10класі,пропонуєтьсявеликийобсягмате-ріалу.Завчителемзалишаєтьсяправотворчовикористовуватийогонасвійрозсудзурахуваннямрівняпідготовкикласутавласнимбажанняміпотребами.

Автор сподівається,що цей посібник допоможе вчителям світової літературивїхповсякденнійдіяльності.Успіхіввам,творчостійнаснаги!

З повагою автор

4

Календарно-тематичне Планування (35 годин, 1 година на тиждень)

Номер уроку

Тема Дата Теорія літератури

Вступ. Із літератури реалізму

1 Загальнахарактеристикарозвиткукультуриталі-тературиXIXст.Реалізмякнапрямусвітовійліте-ратурі.РольхудожньоїлітературиукультурномутасуспільномужиттіXIXст.

Поняттяпросоціально-психологічнупрозу

2 Ф.Стендаль.Життєвийітворчийшляхписьмен-ника.Роман«Червонеічорне»,поєднаннявньомусоціально-політичногойпсихологічногоаспектів.ГостракритикарежимуРеставрації

Поняттяпросоціально-психологічнийроман

3–4 «Всейогожиттябулотількидовгимготуваннямдонещасть…».(КонфліктголовногогерояЖульєнаСо-реляізсуспільствомяксюжетнийстриженьромануФ.Стендаля«Червонеічорне».Внутрішнядрамагерояякнаслідокцьогоконфлікту.)

5 Жіночіобразироману«Червонеічорне».Психоло-гізмтворчостіСтендаля

Поняттяпропсихологізмтвору

6 О.деБальзак—видатнийфранцузькийписьмен-ник,зачинательсоціальногореалістичногороману.БальзакіУкраїна.Композиціяістильповісті«Гоб-сек»

7 «Дивнепоєднанняскупостіісвоєрідностіхаракте-ру…».(Романтичнійреалістичнірисинеоднозначно-гообразу«філософайскнари»Гобсека.Владазолотатаїїфілософіявповісті.)

8 Розвиток зв’язного мовлення.О.деБальзак.Повість«Гобсек».ЗіставленняобразівФанніМальвойАнас-тазідеРесто

9 Позакласне читання. Історіякоханнямаленькоїфеї.(РоманШ.Бронте«ДжейнЕйр».)

10 Ф.М.Достоєвський.Життєвийітворчийшляхписьменника.Філософські,етичнійестетичніпогля-диписьменникатаїхвтіленнявхудожніхтворах.Роман«Злочинікара»якутіленнянового,поліфо-нічноготипухудожньогомислення.Філософські,со-ціальні,психологічнійморально-етичніідеїтвору

Поняттяпророман,філо-софськийтапсихологічнийромани

11–12 ЕволюціяобразуРаскольніковаірозвінчаннятеоріїсильноїособистості,«надлюдини»

13 СистемаобразівромануФ.Достоєвського«Злочинікара».Значенняісимволікайогоназви

14 Розвиток зв’язного мовлення. Урок-диспутзарома-номФ.Достоєвського«Злочинікара»

5



15 ЛевТолстой.«АннаКареніна».Життєвийітворчийшляхмитця.Духовніймистецькішуканнятаздо-буткиписьменника.Паралелізмукомпозиціїрома-ну,особливостістилю

16 РоманЛ.Толстого«АннаКареніна».Образи-характеритвору:пластичністьзмалюванняіпсихо-логічнаглибина.«Діалектикадуші»толстовськихгероїв

17 СуперечливийобразАнниКареніної

18 Л.Толстой.«АннаКареніна».ОбразЛевіна,йогоав-тобіографічнаоснова

19 Позакласне читання. Складнітаємниціжіночоїдуші.(ПовістіГ.Джеймса«ДейзіМіллер»таІ.Тур-генєва«Ася».)

20 Контрольна робота «Вступ.Ізлітературиреалізму.ТворчістьСтендаля,О.деБальзака,Ф.Достоєвсько-го,Л.Толстого»

Традиції і новаторські зрушення в поезії середини — другої половини XIX століття

21 Загальнахарактеристикапровіднихшляхіврозвит-купоезіїсерединиXIXстоліття.Етичнітаестетичнізасадисоціально-спрямованоїлірики(М.Некрасов).Принципи«чистогомистецтва»впоезії(група«Пар-нас»,творчістьА.Фета)

Поняттяпродекаданс

22 В.Вітмен—американськийпоет-новатор.Життєвийітворчийшляхписьменника.Зв’язокйогопоезіїзромантичнимитрадиціямитатрансценденталізмом

Поняттяпроверлібр

23 Збірка«Листятрави»,їїпровіднітемиймотиви.«Пісняпросебе»—програмовийтвірпоета

24 Ш.Бодлер.Життєвийтатворчийшляхписьмен-ника.СвітоглядйестетичніпоглядиБодлераійогозбірка«Квітизла».Традиційністьісвоєрідністьви-рішенняпроблеми«поетінатовп»упоезії«Альба-трос»

Поняттяпросимвол,симво-лізм,імпресіонізм,натура-лізм,неоромантизм

25 Філігранністьпоетичноїтехніки,формальнадовер-шеністьісугестивністьвіршаШ.Бодлера«Вечоровагармонія».Тлумаченняпредметнихобразівяк«ви-димихзнаків»ідей,почуттів,душевнихстанівупо-езії«Відповідності»

Поняттяпросугестію

26 Ізпоезіїфранцузькогосимволізму.СимволізмяклітературнийнапрямостанньоїтретиниXIX—по-чаткуXXст.Основніестетичніпринципитапоетич-неноваторствосимволістів.ТворчістьП.Верлена.Вірші«Забутіарієти»,«Тактихосерцеплаче…»,«Поетичнемистецтво»

Поняттяпросимволізм,сугестію

Продовження таблиці

6



27 ТворчістьА.Рембо.Вірші«Відчуття»,«П’янийко-рабель»,«Голосівки»

28 Позакласне читання. БурхливілюдськіпристрастіуновелахП.Меріме

29 Контрольна робота «ТворчістьМ.Некрасова,А.Фета,В.Вітмена,Ш.Бодлера,П.Верлена,А.Рембо»

Роман ранньомодерністської доби

30 О.Уайльд.Роман«ПортретДоріанаГрея».Життє-вийтатворчийшляхписьменника.Уайльд—пись-менниканглійськогоранньогомодернізму.ЕстетизмУайльда,імпресіоністичністьстилю

Поняттяпроестетизм

31 «ПортретДоріанаГрея»якосердятворчостіО.Уайльда,філософсько-естетичнітаморальніпроб-лемитвору

32 О.Уайльд.Роман«ПортретДоріанаГрея».Образголовногогероя

33 ОбразитворуО.Уайльда«ПортретДоріанаГрея».Рисиінтелектуальногороману

Поняттяпропарадокс,інте-лектуальнупрозу

34 Контрольна робота«ТворчістьО.Уайльда.Роман“ПортретДоріанаГрея”»

Підсумок

35 Узагальненнятасистематизаціяматеріалу,вивчено-гопротягомроку

Закінчення таблиці

7

встуП. Із лІтератури реалІзму

уроК № 1

тема. загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. реалізм як напрям у світовій літературі. роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст.

мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури та літератури у другій по-ловині XIX ст.; показати стильове розмаїття цього періоду; домогтися засвоєння поняття про соціально-психологічну прозу; розвивати навички конспектування, ло-гічного мислення, виразного читання, зв’язного мовлення; виховувати у школярів зацікавленість до вивчення класичної культури та літератури.

обладнання: підручник (за вибором учителя); словник літературознавчих термінів; виставка книг письменників XIX ст., репродукцій картин цього періоду.

Хід уроку

I. аКтуалІзацІя оПорних знань учнІв

1. Бесіда.

— Згадайтейназвітьлітературніепохи,щовамвідомі.(Античність,Середньо-віччя,Відродження,бароко,класицизм,Просвітництво,романтизм,реалізм.)

— Творчістьякихписьменниківкожногоперіодувамзапам’яталася?— Якийзетапіврозвиткусвітовоїлітературивамнайбільшдовподоби?

II. оголошення теми й мети уроКу

III. засвоєння учнями нових знань, формування вмІнь та навичоК

1. Лекція вчителя.

(Упродовжлекціїучніконспектуютьматеріал.)XIX століття — доба, що ввійшла до золотого фонду світового мистецтва.

Яквважаютьлітературознавці,данийперіодєважливиметапомурозвиткуєвро-пейськоїтаамериканськоїлітератур.НадумкувідомогоукраїнськогодослідникаД.Наливайка, історіялітературиXIXстоліттяпочинаєтьсязостанньогодесяти-річчяXVIII, оскільки саме в цей час завершилося формування романтизму,щостав одним із головних напрямів літературиXIX століття й одним із важливихетапів розвитку світового літературного процесу.Останні два десятиліття закін-чуютьцюлітературнудобу.Аджепочинаєтьсяпереворотвестетичнійсвідомостійхудожнійтворчості,якийпродовжуєтьсяйупершідесятиріччянаступногосто-ліття, з’являються нові засадий структури художньогомислення, нова системалітературнихнапрямів,стилівіжанрів.

У соціально-історичному плані література XIX століття в країнах ЗахідноїЄвропи була літературою буржуазного суспільства, періоду його становлення,

Значення XIX століття — доби, що ввій-шла до золо-того фонду світового мис-тецтва

8

розвою і початку глибокої кризи, яку воно пережило в наступному сторіччі.Його становлення було бурхливим, супроводжувалося політичними бурями (Ве-лика французька революція, наполеонівські війни, Реставрація). Відповіддю наці історічні події стало виникнення романтизму,що виразив як піднесення, по-роджене грандіозним суспільним переворотом, так і глибоке розчарування йогонаслідками.

Літературознавець Д. Наливайко вважає, що «романтизм не був лише літе-ратурнимнапрямом, він був рухом, який охопиврізні сферидуховноїкультуритогочасу,нерідкопроявляючисьунихзтакоюжширотоюта інтенсивністю,яківлітературі.Романтизмскладавсяірозвивавсяякціладуховнакультура,бага-тограннайрозгалужена,чимвіннагадуєіншівеликіепохивісторіїєвропейськоїкультури,такіякВисокеСередньовіччя,Ренесанс,бароко,Просвітництво…Най-потужніше він проявився в літературі ймузиці— тут вінмає найширші часовійпросторовівиміри.

Все це означає, що в основі романтизму— глибинний і потужний духовнийрух,спільнісвітоглядніструктури,принципиймоделімислення,якіпоширюва-лисянарізнісферидуховно-практичноїдіяльностілюдини».

ОсобливоюприкметоюXIXстоліттяєпоявановогорозуміннясутностійфунк-ціїмистецтва, нового бачення людини,що зумовило творення оновленої худож-ньоїсистеми,новерозумінняправдидійсностійправдихудожньої.Самецятен-денціяперейшлаівXXстоліття.

ЛітератураXIXстоліттявкожнійкраїнімаласвоїособливості, зумовленіба-гатьмачинниками:соціальними,національними,культурно-історичними.

Окрімтого,цейперіодхарактеризуєтьсястильовимрозмаїттям:існуютьрізнінапрями,середякихможнаназватиромантизм,реалізм,модернізм.

Стабілізація буржуазного суспільства, його життєва практика потребувалиіншихформхудожньогомислення івираження.СамецимвлітературісерединиXIXстоліттяібувзумовленийперехідвідромантизмудореалізму.Теперуцентріуваги— різні сфери буржуазного соціального побуту,що породжує іншиймен-талітет івимагаєіншого,реалістичногохудожньоговираження.Томувєвропей-ських літературах XIX століття поряд із романтизмом як художньою системоювеликогозначеннянабуваєреалізм.Сліднагадати,щодеякийчасвонирозвива-лисяпаралельно.Протеромантизмбувдомінуючимхудожнімнапрямомпершоїполовинистоліття,ареалізм—другої.

3. Словникова робота.

Реалізм (лат. realis— речовий, дійсний)— літературно-мистецький напрям,який полягає у всебічному відображенні взаємин людини і середовища, впливусоціально-історичнихобставиннаформуванняособистості.

Модернізм (фр. modern — сучасний, найновіший) — загальна назва новихлітературно-мистецькихтечійнереалістичногоспрямуваннякінцяXIX—почат-куXXст.,щовиниклиякзапереченнятрадиційнихформтаестетикиминулого.

4. Продовження лекції вчителя.

Своїх класичнихформ реалізм набуває уФранції в 30-х рокахXIX століття,згодом завойовує також інші країни. Зазначимо, що термін «реалізм» з’явивсязначнопізніше,ніжсамеявище.ВпершейогозастосувалималовідоміфранцузькіписьменникиЖ.ШанфльорітаЛ.-Е.-Е.Дюранті,яківиступилизутвердженнямпринципів реалізму в збірці «Реалізм» (1857) та однойменномужурналі (1850–1857).

Виникнення ро-мантизму як відповіді на іс-торичні бурі століття

Підґрунтя ро-мантизму

Перехід від ро-мантизму і його причини

Період набут-тя класичних форм реалізму

9

Теоретичне обґрунтування нового напряму міститься в працях Ф. Стендаля(трактат «Расін та Шекспір») й О. де Бальзака (передмова до «Людської ко-медії»).

Наформування реалістичного світоглядумали впливфілософія позитивізму,розвитокприродничихісуспільних(економіка,соціологія,психологія)наук.


Позитивізм(лат.positivus—позитивний)—напрямфілософії,вякомуєдинимджереломзнаньвважаютьконкретнінауки.ВиникуФранціїв30-хрокахXIXсто-ліття.ЙогоосновоположникомбувфранцузькийфілософісоціологО.Конт.По-зитивістиневизнавалиабстрактнихтеоретичнихміркувань,що,наїхнюдумку,недаютьсправжньоїкартинижиття.Своєюфілософієювониоголосиликонкретнінауки,якіспираютьсянадосвідлюдини.


Література стає засобомпізнання себе інавколишнього світу,набуває ідеоло-гічногозначення.Однієюзрисреалізмуєтяжіннядоправдоподібності,щовияв-ляєтьсявзображенніхарактерів,обставин,найменшихподробицьжиття.Важли-вурольвідіграємотиваціявчинківгероя.Об’єктивованаманераоповідісправляєвраження саморозвитку подій і характерів, невтручання автора в їхній хід. Ре-алісти починають підкреслювати соціальну зумовленість суспільних відносин,томуйдосліджуютьзв’язоклюдиниісередовища.

Реалізмовіякмистецькомунапрямувідповідаєйпевна системажанрів.Про-віднурольунійвідігравалипрозовітвори(роман,повість,фізіологічнийнарис),хочарозвиваласяйпоезія.

Уцейперіодз’являєтьсясоціально-психологічна проза,дляякоїхарактернимє«історіялюдськоїдуші»:колиписьменникдосліджуєпсихологічнуеволюціюге-роя,усідраматичніпереходийогопочуттівутісномузв’язкузтимисоціальнимиумовами,вякихособистостідоводилосяжити.

Найвидатнішими представниками соціально-психологічної прози були Стен-даль, Г.Флобер,О. деБальзак,Ч.Діккенс,У. Теккерей,Л. Толстой,Ф.Досто-євський,А.Чехов,В.Короленко,Т.Шевченко,І.Нечуй-Левицький,ПанасМир-ний,Б.Грінченкотабагатоіншихмитців.

7. Культурознавчий коментар (образотворче мистецтво). Повідомлення підготов-лених учнів.

Класицизм

В образотворчому мистецтві XIX ст. на перше місце висувається живопис.Уньомузнайшливідображенняікласицизм,іромантизмзреалізмом,ідекаданс.Як і в літературі, в художньому житті Європи провідною країною залишаласяФранція.

УрокиВеликоїфранцузькоїреволюціїтаімперіїНаполеонарозквітнувталантвидатногопредставникакласицизмуЖакаЛуїДавида.Вйоготворчостіантичнітрадиції, раціоналізм, властиві класицизму, органічно злилися з політичнимиреаліями, що дозволяє говорити про революційний характер творчості Давида.Якзакликдореволюційноїборотьбипротидеспотизмуфранцузькоюгромадськіс-тю була сприйнята його картина на сюжет римської історії «Присяга Гораціїв»(1784).КращимтворомДавидавважаєтьсякартина«СмертьМарата»(1793),напи-санапідбезпосереднімвраженнямвідподії.Трагізмсюжету,простотаілаконізмкомпозиції,стриманістькольоруіскульптурність—рисикласицизму—роблять

Формування реалістичного світогляду

Література як засіб пізнання

Соціально-психологічна проза та її представники

риси класициз-му у творах да-вида

10

цеполотносправжнімпам’ятникомгероямреволюції.ВперіодправлінняНапо-леонаДавиднаписавдекількапараднихпортретівімператора(тойпризначивйого«першим живописцем імперії»). Помер митець у Бельгії, куди вимушений бувемігруватипісляреставраціїмонархіїБурбонів.

Класицизм,якийтрансформувавсявакадемізм,тобтонапрям,офіційновизна-нийакадеміямимистецтв,проіснувавусеXIXст.,алезалишивсянаузбіччімагі-стральнихшляхіврозвиткуобразотворчогомистецтва.

Романтизм

НайбільшмасштабноюфігуроювживописінарубежіXVIII—XIXст.бувіспан-ськийхудожникіграверФранцискоГойя,якийповернувхудожньомумистецтвусвоєїкраїнийогоминулувелич.Першівеликіроботимитцяпросякнутілюбов’юдожиття, в них переважають світлі, веселі фарби.Але в 1792 році Гойя важкозахворів (віноглух імайжеосліп),щопозначилося іна творчості, зробило її го-стротрагічною.Гойєюствореніприголомшуючікартинипрогероїчнуборотьбуіс-панськогонародупротифранцузькихокупантів(«Повстання2травня1808рокув Мадриді», «Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808 року»), серії офортів(гравюрнаметалі) «Капричос» («Фантазія, гра уяви»), «Діспаратес» («Божевіл-ля»),«Лихоліттявійни».Цісеріївідзначенінайскладнішоюобразністю,багатимфілософськимпідтекстомісправжнімноваторськимбаченням.ТворчістьФ.Гойямалавеличезнийвпливякнаформуванняєвропейськогоромантизму,такінаста-новленняреалізму,зякимийпов’язаніголовніздобуткиєвропейськогоживописуXIXст.

Найзначнішим явищем романтизму виявився живопис Ежена Делакруа.У1824роцівінвиставляєвСалоні(щорічнівиставки,щовлаштовуютьсяакаде-мієюмистецтвауКвадратномусалоніЛувра,звідкиіпоходитьназваяксамихви-ставок,такіофіційновизнаногонапрямувмистецтві—салоннемистецтво)своюкартину «Різня наХіосі», сюжетомякої послужив справжній епізод визвольноївійнигрецькогонародупротитурецькихпоневолювачів,котрі1821рокувбилинацьомуостровіпонад40 тисячлюдей.Чітка громадянськапозиціяДелакруа,не-звичайнасвіжістьживопису іжиттєвістьобразіввикликалиполяризаціюдумоксередглядачівізнавців—бурхливезахопленнязодногобоку(«Він—полум’янийгеній!»)іхвилюобуреннязіншого(«Церізняживопису»).

Найбільш відома картинаДелакруа «Свобода на барикадах» також написанана основі реальної події і викликала такі самі суперечки. Конкретному епізодувуличнихбоївреволюції1830рокухудожникнадавсимволічногоітомупозачасо-вогозвучання.Свободунакартинівтілюєфранцуженка,щотримаєтрикольоровереволюційнезнамено.Вонапоривчастоповернуласядотих,когокличезасобоюнабій,івсяфігураїї—героїчнийпорив.Слідомзанеюгрізноюхвилеюрухаютьсяповстанці:майстровіібуржуа,доросліідіти—символиосновнихсилреволюції.Колір,барвистіплями,їхгармонійнаєдністьстаютьосновоюживопису,кольоромжестворюєтьсяіпевнийнастрій.ЖивописнасистемаЕ.Делакруаявлялановийкрокурозвиткуобразотворчогомистецтва.

Реалізм

Піднесення реалізму як художнього методу почалося в графіці. Велику рольвідігралатуттворчістьОнореДом’є,чиємистецтвовважаєтьсяспорідненимзре-алізмом самого О. де Бальзака. Дом’є завоював громадське визнання нещадноюсатироюнакороля-буржуаЛуї-Філіппа іправлячубуржуазнуверхівкуФранції.Його карикатури друкувалися в періодичних виданнях і розповсюджувалися

Трансформування класицизму в ака-демізм

Значення твор-чості Ф. Гойя

«Полум’яний ге-ній» Е. делакруа

реалізм о. дом’є

11

окремимивідтисками.Колилітографія(різновидгравюри)«Ґарґантюа»—кари-катуранаЛуї-Філіппа,якийзаковтуєзолотоі«віддає»натомістьордениічини,—була виставлена у вітрині, біля неї збиралися натовпи народу. За неї художникотримаввирок:6місяцівв’язниці івеликийштраф.1834рокуО.Дом’єстворивсвоїкращілітографії:«Законодавчечерево»,«Всімилюди,обіймемось!»,«Цьогоможнавідпуститинаволю».Унихвіндавколективнийпортретпалатидепутатів,викривбездарність,жадібністьіжорстокістьзлицемірствомвладизаможних.Вінжестворивзображеннякривавоїрозправивладизробітниками—«ВулицяТранс-нонен 15 квітня 1834 року», яке було пронизане глибоким трагізмом. Заборонав1835роціполітичноїкарикатуризмусилаДом’єобмежитисяпобутовоюсатирою.

Позиції реалізму в живописі середини сторіччя зміцнив Ґюстав Курбе. На-вколо його творчості і теоретичних робіт розгорнулися бурхливі суперечки. Такбули сприйняті і «Каменярі», і «Похорон в Орнані».На першій картині фігуристарого і молодого робітника, вся колірна гама полотна створюють враженнясумного, безрадісногожиття, заповненого одноманітною, виснажливою працею.Надругій—зображене«товариство»невеликогопровінційногомістечкаОрнан,батьківщини художника, під час поховання на місцевому кладовищі. Контрастурочистостітраурноїцеремонії інікчемностілюдськихпристрастейнавітьпередобличчямсмерті викликав і укритики,йупублікибурюпротестів,що зробилоКурбе«знехтуваним»:1875рокуйогокартининебулиприйнятінаВсесвітнюви-ставку.Тодіхудожникпоручзвиставкоюнасвоївласнікоштизвівскромнепри-міщення,назвавшийого«Павільйонреалізму»,ірозмістивтам40робіт,зокремапрограмну картину «Майстерня художника». В каталозі до виставки Курбе давтакеобґрунтуванняпринципівреалізмувмистецтві:«Бутиспроможнимвиразитизвичаї, ідеї, обличчя епохи… бути не тільки художником, але й людиною, однеслово—творитиживемистецтво—такимємоєзавдання».ВінставчленомПа-ризькоїкомуни,апісляїїрозгромубуввимушенийемігруватидоШвейцарії.

Жанр тематичної картини, написаної на сучасному матеріалі, стає основнимдляхудожників-реалістів,розвиваютьсятакожпейзажіпортрет.

УдругійполовиніXIXст.центрреалістичногонапрямувобразотворчомумис-тецтвіперемістивсяізФранціїдоРосії.Величезнийвнесокуреалізмзробилиро-сійські«передвижники»—учасникидемократичногооб’єднання«Товариствапе-ресувниххудожніхвиставок»,створеного1871року,І.М.Крамськой,І.Є.Рєпін,В.І.Суриков,В.Г.Перов,О.К.Саврасов,І.І.Шишкін,І.І.Левітан,А.І.Куїн-джі.Вонизбагатилиобразотворчереалістичнемистецтвопсихологізмом,майстер-ністюсоціальногоузагальненняіпоетизацієюрідноїприроди.

Імпресіонізм

Востанній третині сторіччяна грані реалізмуй декадансу з’являєтьсяновийнапрям—імпресіонізм(відфр.impressionnisme,impression—враження).Імпре-сіонізмпосівв історіїмистецтвамісце,якедорівнюєцілимживописнимепохам,хочасамрухтривавлише12роківіохопивтільки8виставок.

Точкою відліку послужила творчістьЕдуардаМане.Його картини «Сніданокна траві» й «Олімпія» стали подією і вплинули на становлення майбутніх ім-пресіоністів, але самхудожник офіційно до рухуне долучився. За рік до смертів1882роцівіннаписаводнузнайбільшдовершенихсвоїхкартин—«БаруФолі-Бержер».

Як ансамбль художників, котрі захищають спільні цілі в мистецтві, імпре-сіонізм заявив про себе 1874 року, коли групамолодихживописців влаштувалавиставку своїхкартин в одному з паризькихфотоательє. Група включала в себе

Зміцнення по-зицій реаліз-му творчості Ґ. курбе

Збагачення ре-алістичного мистецтва ро-сійськими «пе-редвижниками»

Точка відлі-ку імпресіоніз-му — творчість Е. Мане

12

КлодаМоне,ОґюстаРенуара,КаміляПіссаро,АльфредаСіслея,ЕдґараДеґа,Бер-туМорізо.ПредставленийнавиставціпейзажКлодаМоне«Враження.Східсон-ця»ідавназвутворчостіциххудожників.

Імпресіоністи запропонували нове бачення світу, нові принципи малярства.Вонисприймалинавколишнюдійсністьякнескінченнузмінувражень.Картинастаєнемовбиокремимкадром,фрагментомрухомогосвіту (вцьомувідчуваєтьсявпливновоготодітехнічногодосягнення—фотографії).З’явиласясвіжістьібез-посередністьу зображенніповсякденногожиття сучасногоміста,йогопейзажів,вигляду,побутуірозвагйогомешканців.Найважливішимправиломімпресіоніс-тів стала робота на відкритому повітрі—на пленері, завдяки чому у своїх пей-зажах їм вдалося створити відчуття виблискуючого сонячного світла, багатствафарбприроди,передатирухповітря.

Імпресіоністиввели іновуживописнутехніку,відмовилисявід змішанихко-льорів,почалиписатичистимияскравимифарбами,густонаносячиїхокремимимазками (при сприйнятті, оптично змішуючись, вони давали потрібний тон дляглядача).

Постімпресіонізм

Живописне завоювання імпресіоністів стало основоютворчості і булопіднятенановувисотупостімпресіоністами—такумовноназиваютьхудожників,розквіттворчостіякихнаставпісляінаосновідосягненьімпресіонізму.Середних—ПольСезанн,ВінсентВанГог,ПольГоген.Вонивженебулиоднодумцями,алекоженз нихшукав художні засоби і можливості для створення нового мистецтва, дляпізнаннянезовнішньої,аістинноїсутіречей.Своїммистецтвоміжиттямвониза-перечувалибуржуазнийспосібжиття(синбанкіраСезаннвідмовивсявідсвогосе-редовища,удачливийкомерсантГогензалишивкар’єрутасім’юзарадиживописуівиїхавнаТаїті,ВанГогпокинувпроповідницькудіяльність).Незнайшовшигар-моніївсучасномусуспільстві,художникизвернулисядоприроди,однакпрагнуливідобразитивженемить,авічність.ТворчістьСезанна,ВанГогаіГогенасправилавеликийвпливнавесьподальшийрозвитокхудожньоїкультури.

IV. застосування знань, умІнь та навичоК

1. Самостійна робота.

Скласти тези на тему: «Основні принципи реалізму» (на основі лекції вчи-теля).

(Орієнтовні тези лекції вчителя «Основні риси реалізму як літературного на-пряму»:

— Тяжіннядооб’єктивності,достовірності;— втіленнядіалектичногозв’язкуміжзакономірно-загальнимтаіндивідуаль-

но-особливим;— переважанняіндивідуальнихстилівнад«спільними»;— відмовавідподілу стилюна«високий»та«низький»залежновід сфер зо-

браження,атакожвідрозмежуванняявищна«естетичні»та«неестетичні»;— пізнавальне спрямування (зв’язки з історією, природознавством, соціоло-

гією,психологією);— аналітичнийпідхіддодійсності,намаганнявідтворитисвітякскладнуєд-

ність;— увагадопроблемвзаємодіїлюдиниісередовища,дотиповиххарактерівза

типовихобставин;

Нові принципи імпресіоністів

Заперечен-ня буржуазно-го способу жит-тя у творчості постімпресіо-ністів

основні риси реалізму

13

— перенесенняцентруувагинасоціальнусферу;— переважанняепічногопершоджерела;— романізаціяжанрівтадраматизаціяроману;— поява синтетичних індивідуальних стилів, які поєднували реалістичні та

романтичніелементи;— психологізація всієї атмосфери твору, його предметно-емоційного світу

(портрет,інтер’єр,пейзажтощо).Представникиреалізму:Ч.Діккенс,У.Теккерей,Г.Флобер,Е.Золя,О.деБаль-

зак,Ф.Достоєвський,Л.Толстой,М.Салтиков-Щедрін,ПанасМирний,І.Нечуй-Левицькийтощо.)

2. Бесіда.

— НазвітьхронологічнімежілітературиXIXстоліття.— Які суспільно-політичні події впливали на розвиток культури цього пе-

ріоду?— Назвітьнапрями,щоіснуваливлітературіXIXстоліття.— Дайтевизначенняреалізму.— Якіроботиєтеоретичнимпідґрунтямцьогонапряму?— Назвітьосновнірисиреалізму.— Щовважаєтьсяйогофілософськимпідґрунтям?— Яквирозумієтепоняття«соціально-психологічнапроза»?— Назвітьпредставниківреалізмувлітературітамалярстві.

V. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКу

VI. домашнє завдання

Вивчитиконспектлекціївчителя;перечитатироман«Червонеічорне».Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення прожиттєвий та творчий

шляхСтендаля,історіюстворенняроману«Червонеічорне».

уроК № 2

тема. ф. стендаль. Життєвий і творчий шлях письменника. роман «червоне і чор-не», поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. гостра критика режиму реставрації.

мета: ознайомити учнів із творчістю французького письменника Стендаля на прикладі його роману «Червоне і чорне»; поглибити знання школярів про французьку літе-ратуру XIX ст., поняття «соціально-психологічна проза»; розвивати вміння готувати повідомлення на задану тему, працювати з додатковою літературою, навички ана-лізу прозового твору, образів твору, переказу, творчі здібності школярів, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розвиткові читацького кругозору.

обладнання: підручник; портрет письменника; виставка творів; текст* роману «Червоне і чорне» в перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя).

* Тутідаліможнавикористативидання:Світовалітература.10клас.Профільнийрівень,академічнийрівень:Хрестома-тія-довідник./Упоряд.І.Л.Столій.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

14

Хід уроку

Роман—дзеркало,якепроносятьвели-коюдорогою;воновідображаєікалюжійнебеснублакить,іницейпіднесене.

Стендаль

Недлятого,щобстатибагатим,живелюдинаназемлі,ащобстатищасливим.

Стендаль


1. Бесіда.

— ЧимбувзумовленийперехідвідромантизмудореалізмувсерединіXIXсто-ліття?

— Дайтетлумаченнятерміну«реалізм».— Визначтеосновнірисиреалізмуяклітературно-мистецькогонапряму.— Вякійкраїніреалізмнабуваєкласичнихформ?— Якіоб’єктивнічинникивплинулинарозвитокреалізму?

II. оголошення теми, мети та еПІграфІв уроКу

III. застосування учнями нових знань, формування вмІнь та навичоК

1. Слово вчителя.

«Завжди працювати для XX століття»,— таку думку в 1802 році висловивфранцузький письменник Стендаль.Цю думку-мріюможна вважати ключем дорозумінняосновноїспрямованостітворчостіписьменника.Всежиттявіннамагав-сяйтиуритмі ізчасом,утверджуючиморальніцінності,якібвідповідалидухо-внимзапитамнаступнихпоколінь.Стендальякписьменник-реаліст імислительсміливовикриваєвадибуржуазногосвіту.

Проблемалюдиниісуспільства—уцентріувагивеликогописьменника.РазомзО.деБальзакомСтендальзакладаєосновикритичногореалізмууфранцузькійлітературі.Новаторськийхарактер естетикиСтендаля і ставпричиною того,щофранцузькийписьменникнебуввизнанийзажиття.Йогороманилишилисямай-же непоміченимикритикою.Тільки окремі видатні письменники дали належнуоцінкутворчостіСтендаля.Середних—Ґете,Байрон,Бальзак,Флобер.

2. Повідомлення підготовленого учня.

Життєвий і творчий шлях Стендаля

Справжнє ім’я письменника Стендаля — Анрі Марі Бейль. Він народився23 січня1783рокувГреноблі,напівдніФранції.Дитинствойогобулобезрадіс-ним.Усвоїйліричнійсповіді«ЖиттяАнріБрюлара»вінписав:«Двазлихгеніїополчилисяпротимогобідногодитинства—тіткаСофіібатько».

Батько,ШерюбенБейль,адвокатмісцевогопарламенту,кавалерорденаПочес-ноголегіону і помічникмера вГреноблі, бувлюдиноюжадібноюдо грошей,хи-трою,роялістомзанастроями.Анрінелюбивбатька,дляякогодуховніінтереси

думка-мрія Ф. Стендаля

«Бідне дитин-ство» письмен-ника

15

сина були чужими. З роками відчуженістьміжними зростала, перетворюючисьуненависть.ТіткаСофівиявиласяханжоюірелігійноюфанатичкою.

Мати, ГенрієтаГаньйон, чарівнамолодай освіченажінка, кохалася уДанте,читаючийоговоригіналі,померла,колихлопчиковібулосімроків.Цявтратанавсежиттязакарбуваласявйогосерці.

СправжнімдругомівихователемхлопцябувдідпоматеріАнріГаньйон,док-тор медицини. Палкий прихильник Вольтера, якого бачив під час свого палом-ництвауФерней,дідпередавонуковісвоюлюбовдолітератуританауки,прививкультГорація,Софокла,Еврипіда.ДідпознайомивАнрізтворчістюАріосто,зо-кремаз«НесамовитимРоландом»,щовідіграввеликурольуформуванніхаракте-руюнака.Дядя,РоменГаньйон,молодий,дотепнийілегковажний,відкривАнрінезнанийсвітмистецтва,повівшийогоутеатрна«Сіда».

НавчавсяАнрівЦентральнійшколіГренобля.Тамхлопецьупершеопинивсяв середовищі ровесників. Анрі навчався непогано, навіть діставав нагороди, зо-кремазлітератури.Алейогоосвітанеобмежиласялишешколою.Вінвчивсягра-тинаскрипці,кларнеті,бравурокиспіву.Тасправжньоюпристрастюсталадляньогоматематика. «Я любив і теперще люблюматематику заради неї самої, бовонанедопускаєлицемірстваінеясності—двохвластивостей,якіменінайбільшогидні»,—писавСтендаль.Вінхотів вступитидоПолітехнічноїшколи, але зго-домпередумав,оскількивтративінтересдоматематики.Юнакомзаволоділановамрія—житивПарижітаписатикомедії.

Вирішальний поворот у житті Стендаля стався 1800 року. Його родич графДарю,натойчасстаршийсекретарвоєнногоміністерства,азгодомміністрістатс-секретарНаполеона,влаштувавАнрівканцеляріюміністерства.АлеСтендальневиявивздібностейдоканцелярськоїроботиізаймавсянеюнедовго.Черездеякийчасвінвступаєдонаполеонівськоїармії,вякійпрослуживпонаддвароки.

У1802роціСтендальполишиварміюіповернувсядоПарижа.Уньогобагатопланів,алевонитак і залишилисянездійсненими.Окрімтого,стражданьзавда-валиматеріальнінестатки.ВпошукахзаробіткуСтендальїдевМіланівлаштову-єтьсядоторговельноїфірми.Таторгівлянезадовольнилайого,вінповертаєтьсядоПарижаі1806рокузновувступаєнавійськовуслужбу.СтендальбравучастьумосковськомупоходіНаполеона,переживросійськийхолодіпанічнийвідступфранцузів.Поступово змінюється його ставлення доНаполеона, з’являється не-сприйняття тиранії та деспотіїфранцузького імператора.Причинуйогопадіннявінвбачаєвтому,щоНаполеонзрадивреволюцію.

Стендальідеувідставкуівід’їжджаєдоІталії,вякіймешкаєблизькосемиро-ків.Саметут1814рокувийшлайогопершакнига«Листи,написанівавстрійсько-муВідніпро знаменитогокомпозитораГайдна»підпсевдонімомЛуї-Александр-СезарБомбе.В Італії Стендальподорожуємістами, вивчає італійськукультуру,підтримуєзв’язкизкарбонаріями.Пізнішеписьменниквіддастьшанугероїчнимучасникамцьогоруху,створившиобразикарбонаріївП’єтроМіссірілліу«ВанінаВаніні»,ФеррантеПаллав«Пармськійобителі»,графаАльтамірив«Червономуічорному».

1821 року Стендаль повертається доПарижа і поринає в літературну працю.1827-говиходитьйогопершийроман«Арманс».

У1830роціСтендаль знову іденаадміністративну службу,діставшипризна-ченняфранцузькогоконсулавм.Трієсті.АлеурядАвстріївідмовивсязатвердитийого, іСтендальставконсуломумаленькомуприморськомумістіЧівіта-Векк’я.У вільний від службових обов’язків час Стендаль займається літературною ді-яльністю.З-підйогопераодинзаоднимз’являютьсяшедеври:«ВанінаВаніні»,

Анрі Ганьйон — справжній друг і вихователь майбутнього письменника

роки навчання

Вирішальний поворот у житті Стендаля

Початок літе-ратурної діяль-ності

16

«Червонеічорне»,«ЛюсьєнЛевен»(«Червонеібіле»),«Пармськаобитель»,«Іта-лійські хроніки», «Записки туриста» тощо. Окрім того, Стендаль пише багатолітературнихпраць ізмистецтва («Історіяживопису Італії», «Расін іШекспір»,«ПрогулянкаРимом»,«Музико,єдинамоялюбов!»)такнигипроНаполеона.

У1836роціСтендальдістаєжаданудовгостроковувідпусткудоПарижа.Жи-вучи три роки в Парижі, він їздить по всій Франції, а також відвідує Іспанію,Англію,Шотландію, Ірландію. В 1839 році письменник повертається доЧівіта-Векк’ї,депродовжуєпрацюватинадсвоїмитворами.УСтендалябагатотворчихпланів.Вінписав:«…Налітературномупоприщіябачущебагатосправ,якісто-ять переді мною. Праці, яку я накреслюю, вистачило б на десятьжиттів». Алемитецьнезнав,щожитийомузалишилосязовсіммалоібільшостізадуманогонесудилосяздійснитися.

22березня1842рокуСтендаль,якийперебувавуПарижі,втративсвідомістьпереддверимаміністерства іноземнихсправ івночіпомервідудару.РазомзКо-ломбоміМеріменаМонмартрськийцвинтарпроводжавйогоОлександрТургенєв,якийзап’ятьроківдоцьогосупроводжувавдоСвятихГіртіловбитогоПушкіна.О.деБальзакутіднінаписав:«Франція, їїлітературавтратилиодногознезви-чайнихлюдейнашогочасу».Напам’ятникунадмогилоюписьменникзаповідавнаписати прості слова «Жив. Любив. Страждав», в яких бажав відобразити всіколізіїсвогожиття.

А наступного дня після поховання в усіх французьких газетах з’явилося по-відомленняпроте,щонацвинтаріМонмартрпоховано«маловідомогонімецькогопоетаФрідріхаСтендаля».Цебулаостаннянасмішкадолі.

Улітературнійбіографії«ЖиттяАнріБлювала»,написаній1835року,Стен-дальзазначив:«Щостосуєтьсямене,яберубілетулотереїзтакимголовнимви-грашем:матичитачіву1935році».Життяпоказало,що здійснилисянайсміли-віші мрії письменника. Більше двохсот років минуло від дня його народження,аживийголосписьменникапристрасноімолодолунаєйсьогодні,хвилюючисер-цячитачів.

3. Робота з другим епіграфом уроку.

— ВиразнопрочитайтесловаСтендаля,щослужатьдругимепіграфомуроку.— Подумайте, чиможна із цих слів визначити,що було головним для пись-

менника. (Можна сказати,що так.АджевсежиттяСтендальпрагнувдощастя,хочанезавждийогомав.)


Історія створення роману «Червоне і чорне»

Сюжетцьогороманупідказалахронікаодногопроцесу,прочитаногоСтендалему«Судовійгазеті».МолодийАнтуанБерте,виховательдітейупровінційнійдво-рянськійродині,стаєкоханцемїхматері.Уприступіревнощіввінвчиняєзамахнаїїжиття,робитьспробупокінчитизсобоюігиненагільйотині.

Літературознавцівважають,щороманможематийіншеджерело.ЦесудовийзвітпросправуЛафарга,робітника-червонодеревця,вихідцяіздрібнобуржуазно-госередовища.Лафарглюбивсвоєремесло,цікавивсяфілософієюілітературою,бувскромним,алесамолюбивимігордим.Одналегковажнадівчиназробилайогосвоїмкоханцем,апотімкинула.Ображений,змученийревнощами,Лафаргвирі-шиввбитидівчину,асамзробивневдалуспробупокінчитижиттясамогубством.

Звичайно,цихдвохлюдейнеможнаототожнюватизголовнимгероємромануЖульєном Сорелем. Стендаль, відштовхуючись від обох прототипів, віднайшов

Величезні пла-ни письмен-ника

остання на-смішка долі

джерело сю-жету роману «Червоне і чорне»

17

уфактахсудовоїхронікиджерелограндіозногохудожнього іфілософськогоуза-гальненняпроприродусучасногосуспільства.

5. Робота з першим епіграфом уроку.

— Виразнопрочитайтесловапершогоепіграфа,взятізтекстуроману«Черво-неічорне».

— Подумайте, яке символічне значення в цьому вислові може мати слово«дзеркало»? (Слово«дзеркало»вданійфразіможебутисинонімомпоняття«ре-алізм».Але зазначимо,щоСтендаль ніколи сліпо не копіював дійсність, а відо-бражавїїтиповіявища.)

— Щовідобразило«дзеркало»роману«Червонеічорне»?(Особистежиттяге-роятасуспільнудійсність.)

6. Проблемні запитання. Робота з підзаголовком та епіграфами до роману.

— Відомо, що роман має підзаголовок «Хроніка XIX століття». Подумайте,на якій підставі автор вибрав цей підзаголовок? (Дія роману відбувається у пе-ріодРеставрації (1814–1830роки).Уцейчасбулопроголошеновідновленнямо-нархії в особіЛюдовікаXVIII, за умовиприведенняйогодоприсягина вірністьконституції, складеній сенатом, яка відрізнялася тим,що була більш лібераль-ноюв порівнянні з наполеонівською.Літературацієї доби спрямованана аналізсуспільства.Зазначимо,що«поетичнимправосуддям»переймалисяіромантики,іреалісти.Утворінетількиглибокорозкриваєтьсявнутрішнійсвітголовногоге-рояЖульєна Сореля, а й змальовуєтьсяширока панорама тогочасної дійсності,зв’язків і суперечностей,що існуютьміжвсімаверствамисуспільства—провін-ційнимдворянством, старовинноюстоличноюаристократією, буржуа і служите-лямицеркви.)

7. Завдання для учнів.

— Схарактеризуйте провінційних дворян містечка Вер’єр. (Це малоосвічені,грубі,меркантильні,безпринципніміщани,байдужідовсього,щонеможедатинаживи,чиниабохрести,ненависнідобудь-якихпроявівдумки,дотого,щосу-перечитьїхнімуявленнямпрожиття.)

8. Бесіда.

— Що можна сказати про позицію автора роману? (Як письменник-реаліст,Стендаль піддає об’єктивній, глибокій критиці французьке суспільство напере-додні революції 1830 року, симптомиякої він відчув із властивоюйому далеко-глядністю.)

— Яку роль, на вашу думку, відіграє епіграф до роману? (Епіграфомромануслужать словаДантона: «Правда, сувора правда». Вони наголошують на викри-вальномузначеннітвору.)

— Дайтетлумаченняепіграфадопершогорозділуроману.(«Зберітьразомти-сячілюдей—вононеначебтойнепогано.Алеуклітціїмбуденевесело».Цяфразадоситьсимволічна.Клітка—цеумовностіжиття.Яквідомоіззмістуроману,ко-жензгероївперебуваєусвоїйклітці(умовностіпровінції,семінарії,столиці)імаєїмпідкорятися.Будь-яканайменшанепокорамаєтрагічнінаслідки.)

— Подумайте, яку роль відіграють епіграфи до кожного розділу роману.Підтвердіть свою думку конкретними прикладами. (Кожний розділ романумає епіграф, який досить тонко налаштовує читача на події,що будуть описаніуньому.)

«дзеркало» ро-ману «Червоне і чорне»

Широка пано-рама дійснос-ті у творі Стен-даля

Позиція автора роману

18

7. Творче завдання.

— Прослідкуйте, у чому полягає особливість композиції роману. (Романмаєколовукомпозицію.ДіяпочинаєтьсяуВер’єрітамізакінчується.Зазначимо,щоколо, в якому відбувається дія твору, звужується у кінці роману і закінчуєтьсясмертюгероя.Сцениув’язницієкульмінацієюроману.)

— Проаналізуйтехудожній світ твору. (Дія твору відбуваєтьсяуВер’єрі (дімпана де Реналя, життя містечка), Безансоні (семінарія), Париж (дім маркіза деЛа-Моля), Вер’єр (в’язниця). Ідейна і художня тканина твору ґрунтується навзаємозв’язкудвохпланів—розвитокподій,учасникамиякихєперсонажірома-ну,івнутрішнядія,рухдумоктапочуттівйогоголовногогерояЖульєнаСореля.)

— Учомуполягаєособливістьзображенняпейзажуутворі?(Романпочинаєть-сячудовимпейзажем,якийуСтендаляєфункціональним.Ознакичасуруйнуютькрасуцьогокраю.Потік,щомчитьзгір,приводитьурухвеликукількістьлісо-пилок,окрімтогонадусімпануєгвоздильнафабрика,щоналежитьмеру.)

IV. заКрІПлення знань, умІнь та навичоК учнІв

1. Підсумкова бесіда.

— Якесправжнєім’яСтендаля?— Назвітьосновнітвориписьменника.— Якевашевраженнявідроману«Червонеічорне»?— Щозаподіїлягливосновуроману«Червонеічорне»?— Якакомпозиціяроману?— Назвітьгероївроману.— Якісоціальнігрупизображеноутворі?



ДібратицитатидообразуЖульєнаСореля.Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про екранізації роману

«Червонеічорне».

уроКи № 3–4

тема. «все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…». (Конфлікт головного героя Жульєна сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману ф. стендаля «червоне і чорне». внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту.)

мета: поглибити знання учнів про роман французького письменника; вдосконалювати навички аналізу епічного твору, образу головного героя, психологічного спосте-реження, переказу, зв’язного мовлення, логічного мислення; допомогти зрозуміти внутрішній світ Жульєна Сореля, причини його внутрішнього конфлікту; сприяти формуванню моральних орієнтирів школярів.

особливість композиції ро-ману

19

обладнання: підручник; текст роману «Червоне і чорне» в перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя).

Хід урокіВ


1. Вікторина «Перевір себе».

1) Депочинаєтьсядіяроману?(УмістечкуВер’єр.)2) Якарічкапротікалавтіймісцевості?(РічкаДу.)3) ХтобувмеромВер’єра?(ПандеРеналь.)4) Ізчогопочинаєтьсяроман?(Зописупейзажу.)5) КимбувбатькоЖульєнаСореля?(Теслею.)6) Скількидітейбуловсім’їдеРеналей?(Двасини.)7) Як звалидрузівЖульєна і чимвони займалися? (Фуке торгувавлісом,Ше-

лан—кюре,Гро—вчительматематики.)8) ЯкісловабулилозунгомЖульєна?(«Дозброї!»)9) ДевиховуваласьпанідеРеналь?(УмонастиріСакре-Кер.)

10) КогоЖульєнобравсвоїмдухівникомусемінарії?(АбатаПірара.)11) ЯкспочаткуЖульєнназивавМатільдудеЛа-Моль?(Паризькалялька.)12) ЗкимМатільдапорівнювалаЖульєна?(ЗДантоном.)

II. оголошення теми й мети уроКІв

III. засвоєння учнями нових знань, формування умІнь та навичоК

1. Завдання учням.

— Подумайте,когозгероївстосуютьсяслова,щослужатьтемоюуроку?(Зви-чайно,ЖульєнаСореля.)

2. Проблемна ситуація.

— Чизгоднівизісловамиавтора?Виразітьвласнудумкуізцьогоприводу.

3. Робота з текстом.

— Знайдітьутекстіроманупортретгероя.

4. Переказ тексту.

— Розкажіть,щовамвідомопрожиттяЖульєнаСореляуВер’єрі.

5. Бесіда.

— ЧомуЖульєнубуловажкосередсвоїхродичів?(Вінбуврозумним,освіче-ним,багаточитав.Йогопростонерозуміли.)

— ЩобулопричиноюуспіхівЖульєна?(Йогофеноменальнапам’ять.Щобза-воюватисерцемісцевогокюреабатаШелана,вінвивчивнапам’ятьлатиноювесьНовийЗаповіт.)

— Які книжки були улюбленими для юнака? («Сповідь» Руссо і «МеморіалСвятоїЄлени»—прожиттяНаполеонаувигнанні.)

— ХтобувкумиромЖульєна?(Наполеон.)

Життя Жу-льєна Сореля у Вер’єрі

улюблені книж-ки героя

20

— Зякимсимволічнимобразомпов’язанавроманідумкапродолюНаполео-на?(Зобразомяструба.ЦейхижийптахздаєтьсяЖульєнувтіленнямсилийса-мотності.Щобвирватисязклітки,перемогтисвоїхворогівідосягтиуспіху,слідстатисамотнімісильним,якхижак.)

— Про що мріяв герой? (Про військову службу. Йому хотілося вирватисязВер’єра.ЗапрошеннявдімпанадеРеналябулорятівнимдляЖульєна.)

— Подумайте,якурольвідіграєсценавцеркві,кудиприходитьЖульєнпередтимякітивбудинокмера.(Уцерквібулотемноіпусто.Череззатягнутічервоноюматерією вікна, сонячні промені набувають тут особливого червоного відтінку.Налаві вінпобачивклаптикпаперупро стратуякогосьЖенреля.Героя вражаєцязловіснаприкмета(адженавітьпрізвищасхожі!).Коливінвиходитьізцеркви,йомуздається,щонапідлозібілякропильницірозлитакров.Насправді,цебуларозбризканасвятавода,вякійвідбилисячервоніпроменісонця.Якпоказуєроз-витоксюжету,цяприкметавиявиласявіщою.)

— ЧомуЖульєн змушений був покинути дім пана де Реналя? (Мер одержаванонімноголиста,зякогодізнавсяпростосункигувернеразпанідеРеналь.)


— РозкажітьпрожиттяЖульєнаСореляуБезансонськійсемінарії.

7. Бесіда.

— ІзчогопочинаєтьсявступЖульєнавПариж?(ЗпоїздкиуМальмезон,якийбуврезиденцієюНаполеона, в тойчас,коливін очолювавреспубліку.Отже,Со-рельмаємобілізувативсі сили,щоб зробитикар’єру.Аджепереднимвідкрива-ютьсяблискучіобрії.)

— Якпочувається геройу вищомутоваристві? (Віндосяг того,прощомріявусежиття.Алестраждаєвіднудьгийсамотності.Жульєнпізнаєзаконивищогосвіту,здобуваєосвіту:дойогопослугвеликабібліотекамаркізадеЛа-Моля.)

— Навашудумку,якурольвідігралазустрічЖульєназграфомАльтамірою?(ГрафАльтаміра—політичнийвигнанець,засудженийнабатьківщиніяккарбо-нарій.Унихбагатоспільного.Обидвасвободолюбиві,їхобохненавидятьувищо-мусвіті(одногояккровожерливогоякобінця,іншого—якпростолюдина),обидвазневажаютьсильнихсвітуцього.ЗобразомграфаАльтаміривроманвходитьтемакарбонаріїв,майбутньоїреволюції,щобільшповнознайдесвоєвідображеннявін-шихтворахСтендаля.)


— Відомо,щовжиттіЖульєнабулодвіжінки.Яквидумаєте,чикохаввінїх?(ЖульєнвважавсправоючестізавоюватипанідеРеналь,яканалежаладоворо-жогойомутаборувер’єрськихпровінційнихдворян.Йогоперемоганаднею—цещастявідподоланнясвогострахуінерішучості,свідченнямужності,утверджен-нявіриувласні сили.ВінвідчувавсебеНаполеоном і вироблявстратегіюпланузвабленняпанідеРеналь.Любовнийзв’язокзМатільдоюдеЛа-МольєдляЖу-льєна тріумфом його честолюбства, своєрідною помстою всьому класові аристо-кратів,якітакзневажалиюнака.)

— Чи змінювалося ставленняЖульєна до коханихжінок упродовж роману?(Так.УкінціромануЖульєнадратуєекзальтованекоханняМатільди,вякомувінвбачаєлишебажанняпозувати.Ув’язницівінзрозумів,щокохавтількипанідеРеналь.Звісткапроте,щовонажива,далайомусили.Самеїївінпроситьвихова-тийогомайбутньогосина.АлепанідеРенальпомерлачерезтридніпіслястрати

образ-символ, що узагальнює думку про долю Наполеона

Стосунки гу-вернера з пані де реналь

Зустріч Жульє-на з графом Альтамірою

Ставлення Со-реля до коха-них жінок

21

Жульєна.Матільдапоховалаголовусвогокоханогонатомупагорбі,деюнаклю-бивмріяти.Воназдійснилаобрядпохованнясаметак,якце зробилаМаргаритаНаваррськазісвоїмкоханцемБоніфаціємдеЛа-Молем.)

9. Бесіда.

— Яквидумаєте,чиздійснилисямріїЖульєна? (Так.Він,простолюдин,по-трапивувищетовариство,маводружитисязМатильдоюдеЛа-Моль,одержавчингусарськоголейтенантанаім’якавалераЖульєнаСорелядеЛа-Верне.)

— Знайдітьутекстідумкугерояізцьогоприводу?Зачитайтеїї.(«Отже,романмійзавершений,іязавдячуюцимтількисамомусобі.»)

— Яквінповодивсебе?(«Жульєнсп’яніввідчестолюбства,аленевідчванли-вості.»)

— Щорізкозмінилойогодолю?(ЛиствідпанідеРеналь,написанийпідвпли-вомїїдухівника.УлистіЖульєнхарактеризувавсяяк«біднийіжадібнийюнак,щопрагнуввибитисявлюди,вдаючисьізцієюметоюдонайвитонченішоголице-мірства»йзваблюючижінок.)

— ЩозробивЖульєн?(ВінпомчавдоВер’єра,купивпістолетідвічівистріливупанідеРеналь,якамолиласявцеркві.)

10. Психологічне спостереження за героєм.

— Прослідкуйте за почуттями героя в цей страшний момент і після нього.(Жульєнові було важко стріляти вжінку, яку колись він так палко кохав. Алеобраза на неї перемогла. Та він весь час відчував провину перед нею і був дужерадийзвістціпроте,щожінкажива.)

11. Переказ тексту з творчим завданням.

— РозкажітьпроповодженняЖульєнаув’язниціінасуді.


— СхарактеризуйтеобразЖульєнаСореля.

13. Коментар учителя.

ОбразЖульєнаСореляподанийСтендалемурозвитку,взіткненнігерояізсоці-альнимиумовамижиття,вякихвін,утверджуючивласнуособистість,прокладавсобішляхзтимилюдьми,урукахкотрихбулавлада,вборотьбіізсамимсобою.Вцентрі увагиписьменника—діалектикадуховнихпорухівЖульєна, супереч-ливість і неоднозначністьйогоповедінки, складністьпсихологічнихколізій,щовипливалиізцієївнутрішньоїборотьби,деудвобоюстикалисярозумісерце,бла-городствоірозсудливістьгравця,якийвирішивзадлядосягненняметипоставитинакартувсе,вдаючисьнавітьдокомпромісуізвласнимсумлінням.

Жульєн—честолюбець.Алеценепросторисайогохарактеру.Відомо,щозна-ченняфранцузькогослова«честолюбець»широке:зодногобоку—церисахарак-теру,азіншого—ібажанняслави,іпрагнення,іцілеспрямованість.Честолюб-ствоЖульєнаСореля—стимулірушійусіхйоговчинків.

Юнакрозумний,освічений,відчайдушний,мужній,цілеспрямований.ГордийіндивідуалізмЖульєна, його самобутнянатура, загострена чутливість і почуттявласноїгідностієформоюопоруворожомусуспільству.Він,якійогокумирНапо-леон,розробляєстратегіїподоланнявсеновихіновихвершин,прагнучидовестисамомусобі,щовінне єнікчемою.Стендальрозкриває світдумок іпереживаньЖульєнаСореля,роблячичитачасвідкомйоговнутрішніхмонологів,сповнених

Мрії Жульєна

Вчинок Сореля і відчуття про-вини

діалектика ду-ховних порухів головного ге-роя

22

надії,болю,сумнівів,любові,ненависті,танадусенестримногобажаннядосягтимети. Геройпостає у всій сукупності й суперечливості своїх чеснот і вад.ПафосромануйполягаєуперипетіяхтрагічногоєдиноборстваЖульєнаізсамимсобою,упротиріччіміжвисоким(натураЖульєна)іницим(йоготактикою,продиктова-ноюсуспільнимивідносинами).

ОстанністорінкижиттяЖульєна—цеідейнаіхудожнякульмінаціяроману.Звеликоюреалістичноюсилоюавторрозкриваєдушевнійморальніпереживаннягероя,якийнапорозісмерті,підсумовуючисвоєжиття,робитьостаточнийвибір.Жульєнскинувмаску—іосьвінвіч-на-віч ізвласнимсумлінняміпередлицемсуддівтакий,якєнасправді.Уреальномусвітліпостаєпереднимусете,зарадичоговін,силкуючисебе,намагавсявидертисявгору.

ЗаключнимакордомлунаєпромоваЖульєнанасуді.Цесміливийобвинуваль-ний акт проти суспільства, заснованого нафальші й брехні. Довгий внутрішніймонологгероязаґратамиєнібипродовженнямвиступунасуді.Врешті-рештЖу-льєндоходитьфілософськоговисновку:правдивсуспільствіне існує.Вінрозча-рувавсяв усьому,навітьу релігії.Єдине,що тримаєйого,—цекоханнядопанідеРеналь.Усіморальнійфізичнісилигерояспрямованінате,щобневтратитисилидуху, бути гідним,колипідена страту. І вцей страшнийдень вінпочуваєсебесильнимімужнім.

АлеЖульєнСорельнереволюціонер,такий,якнаприкладП’єтроМіссіріллі,геройновели«ВанінаВаніні».Дляньогонайголовнішимє«славадлясебе»,анесвободадлявсіх.Жульєнзмігпристосуватисядосуспільнихвідносин,якіскалі-чилийогонатуру.

14. Проблемне запитання.

— Чизгоднівизфразоюавтора:«Всейогожиттябулотількидовгимготуван-нямдонещасть…»?Висловітьвласніміркуванняізцьогоприводу.


— Пояснітьназвуроману.


НазваромануФ.Стендаля«Червонеічорне»символічна.Алеєдиноготлума-ченняїївдослідниківтворчостіписьменниканемає.

Червоне—це нездійсненні мріїЖульєна про військові подвиги, вогонь йогоенергії, горда душа героя.Чорне—морокРеставрації, єзуїти, лицемірство, якеюнакхотівзробитисвоїмдругим«я»іякескалічилойогожиття.

Цекровісмерть,коханняібезнадія,сміливістьволелюбнихпориваньігнітю-чавладацеркви,червонівідблискиреволюції,щоминула,тазаграванової,щопа-лаєнагоризонті,ічорнареакція,котраторжествуєперемогувепохуРеставрації.ЦечорнасутанаЖульєна-семінариста,підякоюб’єтьсяполум’янесерце.


Екранізація роману

Роман Ф. Стендаля «Червоне і чорне» неодноразово привертав увагу кіне-матографістів. Відомі такі екранізації твору: «Червоне і чорне» (1954, режисерК.Отан-Лара),франко-італійськателеекранізація«Червонеічорне»(1961,режи-серП.Кардинале), «Червоне і чорне» (1976, російськийрежисерС. Герасимов),французький телефільм«Червоне і чорне» (1997, режисерЖан-ДаніельВіраж),франко-італійськийфільм«Червонеічорне»(1998,режисерВерхейг).

Сукупність і су-перечливість чеснот і вад Сореля

«Слава для себе» — най-головніше для Жульєна

Символічність назви «Червоне і чорне»

23

III. заКрІПлення знань, умІнь та навичоК учнІв


— На вашу думку, чи є в характеріЖульєнаСореля риси,що гідні насліду-вання?


Напишітьтвір-роздум«ЕтапиформуванняхарактеруЖульєнаСореля».

IV. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКІв

V. домашнє завдання

Закінчити роботу над твором.Дібратиматеріал для характеристикижіночихобразівроману.

уроК № 5

тема. Жіночі образи роману «червоне і чорне». Психологізм творчості стендаля.

мета: поглиблювати знання учнів про зміст роману; домогтися засвоєння поняття «пси-хологізм твору»; розглянути жіночі образи роману; розвивати навички переказу, психологічного спостереження, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; формувати вміння заглиблюватися у внутрішній світ людини.

обладнання: підручник; портрет письменника; виставка творів; текст роману «Червоне і чорне» у перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя).

Хід уроку

Стендальніколинеобмежувавсебеопи-сомсвоїхгероїньякфункціїсвогогероя:віннадававїмїхньоївласноїсутностітапризначення.Вінробивте,щорідкоможназнайтивіншихписьменників—втілювавсебеужіночихобразах.

Сімона де Бовуар, французька письменниця XX століття,

філософ, ідеолог феміністичного руху


1. Перевірка письмових робіт.

(Учительперевіряє3–4учнівськіроботи).

II. оголошення теми, мети та еПІграфа уроКу

24



Жіночіобразироману—панідеРенальтаМатільдадеЛа-Моль—відіграютьважливурольякурозвитковіподій,таківрозкриттіобразуголовногогероя.Ав-торпроводитьЖульєнаСорелячерезвипробовуваннякоханням.Самецепочуттядопомагаєрозкриватиновіграніхарактеруголовногогероя.

Усвоємутрактаті«Прокохання»Стендальнаписавтакуфразу:«Кохати—цеозначаєвідчуватинасолоду,колитибачиш,сприймаєшдотиком,усімаорганамичуття іякомогаближче істоту,котрутикохаєш ікотракохає тебе».ЯкимбулокоханняЖульєнаСореля?


— ЗнайдітьутекстіописипортретівпанідеРенальіМатільдидеЛа-Моль.— Щовамвідомопрокожнуізцихжінок(становищевсуспільстві,вихован-

ня,колоінтересів).— Якставилисядообохгероїньутомуколі,доякоговониналежали?— ЯквонисприймалиЖульєнаСореля?


— Схарактеризуйтежіночіобразироману.


Дружина мера Вер’єра, мати двох дітей, старша за Жульєна. Вона багатаспадкоємиця своєї тітки, виховувалася в монастирі Сакре-Кер, була освіченоюкрасунею-провінціалкою.Весьнерозтрачений запал своєїмолодості, розуму,по-чуттівпанідеРенальвіддалавихованнюсвоїхдітей.Бралаучастьублагодійнихакціях,щоїхорганізовувавїїчоловік,милуваласьнавколишнімкраєвидом,пилачайізвареннямнаверандізподругою.АледозустрічіізЖульєномвонанезналакохання.Іосьвїїдоміз’являєтьсяновалюдина—гувернерїїдітей,досить-такимиловиднийюнак.БажаннядопомогтиЖульєновіматеріально,придбатикниж-ки,яківінхотівбимати,триваліпрогулянкивсадусталитлом,наякомузаро-дилось та визрілокоханняпаній гувернера.Палка,жагучапристрасть охопилаобох.ЗризикомдлячестіжінказустрічаєтьсяізЖульєномусвоїйспальні,крадедляньогохлібпіслявечері, затягуєдрабину,поякійвінпіднімаєтьсядо їїкім-нати. Забуто всі умовності світу.Панує тількикохання— з її боку.БоЖульєн«закохався»внеїлишезкорисливості.Справжнєприйдепотім.

СвоєпочуттяпанідеРенальсприймаєякгріховне(особливоїїзлякалахворобасина),алейвідмовитисявідпочуттявонанеможе.

Цяглибоковіруючажінка,майжефанатичновідданаБогові,підтискомсвогодухівниказдійснилавчинок,якийзашкодивЖульєнові.Алете,щовонапроба-чилаСорелю,прийшладов’язниці,заплямувавшисвоючестьінебоячисьцього,єнайкращимсвідченнямсправжньогокохання.

ОбразМатільди деЛа-Моль— один з найяскравіших образів Стендаля.ВонаєповноюпротилежністюпанідеРеналь.Горда іхолоднакрасуня-аристократка,екстравагантна,дотепна,глузлива,розумна,освічена(читаєВольтера,Руссо,ці-кавиться історією Франції), Матільда вища за своє оточення. Вона зневажливоставилась до молодиків, з якими була знайома. Дівчинажила в очікуванні,щоз’явитьсягерой,схожийнаулюбленцяїїідеалу—МаргаритиНаваррської.Сіра,буденна, зовсім не героїчна сучасна дійсність не викликає вМатільди інтересу,

роль у творі жі-ночих образів

Портрети пані де реналь і Ма-тільди де Ла-Моль

Почуття пані де реналь

Матільда як протилежність пані де реналь

25

вонаживеминулим,щопостаєв її уяві, оповитеромантикоюсильнихпочуттів.Ця горда аристократка звертає увагу наЖульєна тому,що почуває в ньому не-звичайнунатуруізсильноюволею.Івсете,щовонаочікувала,нащосподівалась,Матільда знайшла-таки в Жульєнові. Але кохання цих молодих людей більшесхоженазмагання,бовонипостійномучилиоднеодного.Причинатого—хворечестолюбствоСореля.

Матільда досить часто буває безжальною у своїх судженнях про людей, вонаображаєплебеяЖульєнаСореля,змушуючитоговигадуватихитромудріспособи,щобпідкоритиїї.Однаквонахочайрозсудливотавсежтакипрагнекохання.

Матільда розуміла,що, одружившись ізЖульєном, вона потрапить у те сус-пільство,доякогоставитьсязпрезирством.Дотогож—Сорельнелюбитьїїпо-справжньому, бо душею він з панею деРеналь.Хоча й усвідомлюєце за доситьтрагічнихобставин.

5. Завдання та запитання до учнів.

— Розкажіть,якповодятьсебегероїніпідчасперебуванняЖульєнаув’язниці.(ПанідеРенальнавідуєтьсядоСорелякожногодня,вмовляєйогоподатиапеля-цію,боліснопереживаєвідмовуСорелязробитице.Тількитут,ув’язниці,вониобоєзрозуміли,щоїхнялюбовсталадлянихнайвищимщастямінайбільшимли-хом.МатільдатежвідвідуєЖульєна,алецівідвідуваннядратуютьйого.)

— ЯкгероїніпережилистратуЖульєна?(ПанідеРенальпомерлатретьогодняпіслястратиЖульєна.АМатільда,якіМаргаритаНаваррська,поховалаголовусвогокоханоговпечері,якуЖульєнвибравдлясебесам.)


— У трактаті «Про кохання» Стендаль написав: «Кохання— це дивовижнаквітка,алеслідмативідвагу,щобпідійтиізірватиїїнакраюжахливоїпрірви».Як ви думаєте, чи доречна ця фраза відносно почуттівЖульєна Сореля? (Мож-ливо.Жульєнпрагнекохання,алевесьчасвін—накраюпрірви,хочайзавждиуникаєпадіннявниз.)


Слідзазначити,щофілософіякохання,викладенаСтендалемутрактаті«Прокохання», на сторінках роману збагачується новим соціальним змістом. Авторупродовж усього сюжету спостерігає кристалізацію почуттів, що здійснюєтьсявстосункахЖульєн—панідеРеналь,Жульєн—МатільдадеЛа-Моль.Кожногоразуголовнийгеройдієзгіднозізазделегідьнакресленимпланом,ікожногоразужиттявноситькоректививйогоздійсненя,чинячиперешкоди.

8. Робота з епіграфом.

— Яквирозумієтеслова,щослужатьепіграфомуроку?— Яквонипов’язанізтемоюуроку?(Образигероїньсправдімаютьвласнусут-

ність,аневідіграютьрольтладляголовногогероя.Стендальстворюєдоситьсвоє-ріднітипижіночиххарактерів,виходячизісвоїхпоглядівнажінкуйкохання.)


— Дослідіть,учомуполягаєпсихологізмзображеннягероїв.


НоваторствотворчостіСтендаляполягаєвноваторськомухарактеровійогоху-дожньогометоду.Письменникточно,глибокойпристраснозобразиввнутрішній

кохання, схоже на змагання

Поведінка героїнь під час перебуван-ня Жульєна у в’язниці

Новий соціаль-ний зміст філо-софії кохання

Новаторство творчості Стендаля

26

світ героїв.Зазначимо,щоце виявляється і в стилі—стисломуй динамічному.Стендальобумовлюєемоційнунасиченістьобразівінавальністьдій,уникаючидо-вгихописівібагатослів’я.Нібитоспокійнийтоноповідітаїтьусобісекретнапру-женогодинамізмустилюмитця.

ВідомийросійськийписьменникІ.Бабельодногоразусказав:«Ніякезалізонеможепронизати людське серце такимкрижанимхолодом, як крапка, поставле-на вчасно». ТворчийметодСтендалямає саме таку особливість. Згадаймо сценустратиЖульєна: «Все відбулося дуже просто, благопристойно, і з його боку безбудь-якоїафектації».Такусьогооднимреченнямписьменникпідбиваєпідсумокскладномуйнапруженомужиттюголовногогероя,викликаючивчитачасплескглибокогопереживання.


1. Творчі завдання.

— Відомо,що25вересня1840рокуО.деБальзакопублікувавстаттю,присвя-ченуромануСтендаля«Пармськиймонастир».Унійвінвиступивякблискучийтеоретиклітератури,визначившиголовнінапрямирозвиткусучасногойомурома-ну.Надумкумитця,Стендальєпредставником«літературиідей».Подумайте,чизгоднівизцимисловами.Аргументуйтесвоюдумку.(Так.АджеусвоїхроманахСтендальдоситьточновідтворюєсучаснуепоху,змальовуєсуспільствовусіййогоповноті,порушуєважливісоціальнійморальніпроблеми.)

— УсвоємущоденниковіСтендаль записав: «Длямене важливо одне—кар-тиналюдськогосерця.Безцьогоянуль».З’ясуйтеякимчином,цейавторськийпринципвиразивсявромані«Червонеічорне».(Головнийхудожнійінтереспись-менника—усферіпсихології.Стендальвикористовуєособливийприйомстворен-няобразів:суміщенняавторськоїточкизорунаподіїіперсонажівіззображеннямтихсамихречейчерезсприйняттягероїв.Проникаючиудумкийпочуттягероїв,віннаближує їхдочитача, ведейого,розкриваючиусі таємницідуші своїхпер-сонажів.)



ПрочитатиповістьО.деБальзака«Гобсек».Індивідуальне завдання. Підготуватиповідомлення:«Життєвийітворчийшлях

письменника»,«О.деБальзакіУкраїна»,«Історіястворенняповісті«Гобсек».

уроК № 6

тема. о. де бальзак — видатний французький письменник, зачинатель соціаль-ного реалістичного роману. бальзак і україна. Композиція і стиль повісті «гобсек»

мета: ознайомити учнів із життям і творчістю видатного французького письменника о. де Бальзака; показати зв’язки письменника з україною; домогтися засвоєння

Майстерність Стендаля

Стендаль як представник «літератури ідей»

27

поняття «соціальний роман»; поглиблювати навички роботи з додатковою літера-турою, підготовки повідомлення на літературну тему; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню читацького кругозору.

обладнання: підручник; портрет о. де Бальзака; виставка його книг; текст повісті «Гобсек» (у пе-рекладі А. кашпера або іншому на вибір учителя); словник літературознавчих тер-мінів.

Хід уроку

I. оголошення теми й мети уроКу

II. засвоєння учнями нових знань, формування вмІнь та навичоК

1. Вступне слово вчителя.

ОноредеБальзак—одинзнайяскравішихписьменниківвісторіїсвітовоїліте-ратури.«Корольроманістів»—такназвавйогоФ.Стендаль.УроманахБальзакавтілені характерні риси реалізму: намагання наблизитися до реалійжиття, від-творититиповіхарактеризатиповихобставин,соціальність.Письменникаціка-вилинелишеокремілюдськіособистості,айсуспільствозагалом.Невипадкововпередмовідо«Людськоїкомедії»Бальзаквисловивбажаннябутийого«секре-тарем».Проте творимитцяне єпростимкопіюваннямжиттяфранцузького сус-пільства,героїв«Людськоїкомедії»породилабуйнауява,фантазіяписьменника.Донинізалишаєтьсязагадкоюпитанняпроте,кимжевінбувнасправді:реаліс-томчифантазероміпровидцем?Мабуть,ітим,ііншим.АлепередусімБальзак—оригінальниймислитель,філософ,якийусвоїхтворахпорушувавскладніпитан-нялюдськогобуття.

2. Культорознавчий коментар (повідомлення вчителя або підготовленого учня).

УПарижі на перехресті бульварів Розпай таМонпарнас височить пам’ятникБальзаку,встановленийдосторічногоювілеюмитця.Авторомпам’ятникабувві-домийскульпторОгюстРоден.Триметровастатуявражаєсвоєювеличчю.Скульп-торпрацював,начеодержимий.Бальзакзавждибувдляньогонайулюбленішимписьменником, а головне — найбільш близьким. Їх споріднювала надзвичайнапрацелюбність,невичерпнатворчапристрасть.СамеуБальзакаскульпторвчивсямистецтваспостерігатижиттяівіднаходитисправжнюсутністьречей.Упроцесіроботи Роден знову й знову перечитував «свою Біблію»— «Людську комедію»,живжиттямїїгероїв.

О.РоденпредставивБальзакамислителемітворцем,урочисто-задоволеноспо-глядаючимна створенийнимсвіт.Відкинута голова,щосвоєювеличчю і гордо-витістю нагадує левину, домініканська ряса, що протягом довгих років служи-лаписьменникові«робочим»одягом.Самевнійскульпторвирішивпредставитиписьменникасвітові,щоблюдипобачилийогозорянийчас.Усецеробитьфігуруспрямованоювгору інадає їйвеличності.ХочазадумО.Роденакритикине зро-зуміли.Міжтимскульпторнесамовитозахищавсвоюроботуіпишавсянею.Вінсказав: «Якщо істина має загинути— усі прийдешні покоління розламають нашматкимогоБальзака…».Алепам’ятникстоїтьісьогодні.

«король рома-ністів» оноре де Бальзак

Пам’ятник о. родена: Бальзак — мис-литель і тво-рець

28

3. Робота з портретом письменника.

Спогади сестри Бальзака, Лори Сюрвіль, першого біографа письменника

Оноребувначемаладитина:веселавдача,гарноокреслений,завждиусміхне-нийрот, темні очі, блискучійлагідні, високийлоб, густечорневолосся.Тацейнаївний,ласкавийхлопчикзавждизустрічавсуворий,спопеляючий,якполум’я,поглядматері.Вонанелюбиласвогостаршогосина.

Спогади поета Ламартіна, сучасника О. де Бальзака

Вінбувогрядний,міцний,квадратнийзнизуівплечах;міцнігруди,шия,кор-пус,аленіякоїважкості.Йогокороткірукиневимушеножестикулювали,вінго-воривякоратор.Голосуньогобувгучним,алевньомунебулонібрутальності,нііронії,нігніву.Волоссяспускалосяналобавеликимипасмами,чорніочіпронизу-вали,начестріли,по-дружньомупроникаючиуваші.Щокиповні,рожеві,яскра-ві;ніскрасивоїформи,хочатрішкизадовгий;губипривабливі,великі,зтрішкипіднятимикутиками. Голову він часто схилявнабік, а колипожвавлювавсяпідчассуперечки,тозакидавїїненачебтозгероїчноюгордістю.Аленайголовнішоюрисою його, навіть більше, ніж розум, була заразлива доброта. Він зачаровуваввашрозум,колиговорив,аколимовчав,вінзачаровуваввашесерце.

4. Повідомлення підготовлених учнів.

Життя та творчість О. де Бальзака

Оноре де Бальзак народився 20 травня 1799 року в м. Тур.Його дід був хлі-боробом імав прізвищеБальса, яке на діалектіЛангедоку означає «прямовистаскеля». Батько письменника, Бернар-Франсуа Бальса, ставши чиновником, на-дав прізвищу аристократичного звучання — Бальзак і помалу намагався дода-ти до нього частку «де».Мати,Анна-ЛаураСаламб’є, донькамісцевого буржуа-суконщика,буламолодшоюзачоловіканатридцятьдвароки.Першаїхнядитинапомерланепрожившиймісяця,другоюбувсинОноре,майбутнійпрославленийписьменник.

Сім’ямайженезаймаласявихованнямОноре.З1807по1813рікхлопчикна-вчався у Вандомському коледжі, навчальному закладі ченців-ораторіанців, щойогоС.ЦвейгукнизіпроБальзаканазивав«духовноютюрмою».Тутпанувалису-ворізвичаїйдисципліна,учнівнавітьневідпускалидодомунаканікули,всілис-типеречитувалисяцензорами,вихователівдавалисянавітьдотілеснихпокарань.ЮнийБальзакпочувавсявколеджіпокинутиміпригніченим,оскількинавчавсявінпосередньо ісередвихователівмавстійкурепутаціюнезібраногоймалообда-рованого учня.Хоча ці роки письменник згадував як не кращі у своємужитті,саметутупершеповноюміроювиявиласяйоголюбовдочитання,чарівногосвітукниг.

Колисім’я1814рокупереїхаладоПарижа,вінпродовживнавчаннявприват-нихзакладах.З1816-говивчавправояквільнийслухачюридичногофакультету,що його закінчив через три роки, отримавши диплом бакалавра. Водночас від-відувавлекціїпрофесорівСорбонськогоуніверситету.Мріїбатьківпроюридичнукар’єру сина не виправдалися: він вирішив присвятити себе літературі. Батькипогодилисядатийомудлявипробуваннядвароки,протягомякихвінмавзасвід-читисвоєлітературнеобдаровання.

Оселившись у мансарді, юнак працював над історичною трагедією у віршах«Кромвель»,алепершаспробавиявиласяневдалою.Ітодівінвирішивзвернутисядожанру,якийбишвидкодопомігзнайтивидавцятапокупця.Бальзакзрозумів,щотакимжанромєроман.

«Він зачарову-вав ваш розум, ваше серце»

Сім’я оноре де Бальзака

Навчання юно-го Бальзака

Перша літера-турна спроба

29

Літературнійпраціписьменникприсвятивусесвоєжиття.СтефанЦвейгвлуч-нопорівнювавйогозНаполеоном.Багатохтозюнаківтодібуводержимимнапо-леонівським бажанням завоювати світ. Але коли письменник досяг повноліття,це вже не можна було зробити за допомогою зброї. «Залишалось мистецтво,—відзначаєЦвейг.—Бальзакпочавписати…ПодібнодоНаполеона,вінпримушуєвесьсвітрухатисяпоорбітіФранції,центромякоїєПариж».Першиййогороман«Шуани»вийшову1829році.Більшістьнаступнихтворівписьменникоб’єднавубагатотомнуепопею«Людськакомедія»,якапринеслаавторусвітовуславу.Вінзмалював у ній картинужиття сучасного йому французького суспільства, виді-ливширізніпрошарки.

Протематеріальне становищеписьменника було скрутним.Щобвиплутатисязборгів,йомудоводилосяднямисидітизаписьмовимстолом.«Працювати,—пи-сав він в одному з листів,— це означає вставати завжди опівночі, писати до 8-їгодиниранку,поснідати зап’ятнадцятьхвилин і зновупрацюватидоп’яти,по-обідати,лягтиспатиізавтравсепочатиспочатку».«Пишувесьчас,—повідомляввінвіншомулисті,—колинесиджунадрукописом,обмірковуюплан,аколинедумаюнадпланом,товиправляюгранки.Осьмоєжиття».Вінписавпо12–14го-диннадобу.

МіжтимБальзаклюбиваристократичнийсвіт,полюбляввідвідуватисалони,милуватисякрасоюжінок,спілкуватисязвідомимиписьменниками,середякихбулиВікторГюґо,ЖоржСанд,ГенріхГейнетаін.Бажаннямналежатидоцьогосвітупояснюється,можливо,йсумнаісторіяйогоодруження.

У1832роціБальзакотримавлистазОдесизапідписом«Іноземка»івідповівнанього.Згодомвіндізнався,щойогоавтор—дужеродовитаібагатажінкаЕвелінаГанська,польськаграфиня,російськапіддана,якамешкалауВерхівні,щонепо-даліквідКиєва.Листуванняіпоодинокізустрічізнеютривали18років.

У березні 1850 року смертельно хворий письменник обвінчався з немолодоювже Евеліною Ганською. Довга подорож із Верхівні доПарижа загострила йогохворобуібулаостанньоювжитті.В.Гюґо,відвідавшиБальзаканезадовгодойогосмерті,сповістивдрузям:«Європавтрачаєуціднівеликулюдину».

18серпняписьменниканестало,йогобулопохованонацвинтаріПер-Лашез.Упромові,якувиголосивВікторГюґонадтіломпокійного,вінвизнавБальзака«першимсередвеликих»,«кращимсередобраних».Ужетодібулозрозуміло,щомитецьпосіводнеізчільнихмісцьсередкласиківфранцузькоїтасвітовоїлітера-тури.

Творчий шлях письменника, як правило, поділяють на два нерівномірнихперіоди.Перший—20-тірокиXIXстоліття,коливінписавпригодницькітворивдусіВ.СкоттатаФ.Купера,атакожбульварнітаготичніромани,якіпізнішетакіненаваживсявизнатисвоїмиіневключавдовласнихзібрань.

Другийперіод—30-ті–40-віроки,протягомякихвінстворивзнамениту«Люд-ськукомедію»,декількадрам.СправжнійБальзак—це,звичайно,Бальзакдру-гогоперіодутворчості.Хочапершийвідігравзначнурольуписьменницькомуста-новленні,упошукахвласногошляхувмистецтві.

СереднайбільшвідомихтворівО.деБальзака—«Людськакомедія»,задумякоїформувавсяпоступово,починаючиз1829року,аостаточноутвердивсяу1841-му.Цейтвірперегукуєтьсянетількизназвою«Божественноїкомедії»Данте,айзгран-діозністюзадумуіважливістюпроблем,порушенихобомаписьменниками.Баль-зак,якіДанте,хотівзобразитиувесьсвітвусіййогоповноті.АлеДантезмалювавсвіт потойбічний, Бальзакже став літописцем сучасного йому світу в усіх йоговиявах. Зазначимо, що підхід до зображення світу був у Бальзака критичним.

«Він примушує весь світ руха-тися по орбіті Франції»

Сумна істо-рія одруження Бальзака

два періоди творчого шляху письменника

30

«Людськакомедія»складаєтьсязтрьохвеликихчастин:«Етюдипрозвичаї»,«Філософські етюди», «Аналітичні етюди». У передмові до свого твору Бальзакнаголошував,щопершачастина(«Етюдипрозвичаї»)—лише«основа,сповненаобразів,трагедійікомедій,надякоювисочітимуть“Філософськіетюди”,призна-ченнякотрихполягає вженеу змалюванніжиттєвихявищ, а впоясненні їхніхрушійнихсил».В«Аналітичнихетюдах»автордосліджуєпочатки,основиречей.Серед творів, що ввійшли до «Людської комедії», слід назвати такі: «Гобсек»,«Тридцятирічна жінка», «Шагренева шкіра», «Батько Горіо», «Ежені Гранде»,«Пишнота і злиденність куртизанок», «Втрачені ілюзії» тощо. Французькомуписьменникові Е. Золя «Людська комедія» нагадувала «недобудовану Вавілон-ськувежу»,якубудівничий,нажаль,невстигзавершити.

Вісімнадцять років писав Бальзак свою «Людську комедію». То була справдітитанічнапраця.ЗгодомЕ.Золязазначав,щоця«скелярозчавилабибудь-кого,тількинейого».

Бальзакбувнепросто«історикомфранцузькогосуспільства»,айтонкимпси-хологом,творцемяскравихтипівсоціальногожиття,глибокимфілософом,якийнамагавсянаблизитимистецтводожиття.Найого думку,письменникмає бутивчителем людей. Він вважав,що роль письменника подібна до ролі державногодіяча,«аможе,навітьвищазанеї».Мистецтвоповиннонелишевідображатипри-роду,айпередаватиїїдушуісмисл.

ФранцузькийписьменникА.Моруавхудожнійбіографії«Прометей,абоЖит-тяБальзака»такписавпромитця:«…зтогодня,якОноредеБальзакзумівпо-казатисвітовіпильнийіважкийпоглядсвоєїматері,своїприкрощі,своєчитаннякнигуВандомськомуколеджі,впершевідчув“ароматжінки”,ганебніспекуляціїлихварів,свої“втраченіілюзії”йзахопленнятворчістю,йогомозоквигодувавці-лийсвіт.Іцейсвітпоглинувйогожиття—вінпомерщемолодим.ПротехтобнехотівбутиБальзаком?»

О. де Бальзак і Україна

ПисьменникдвічівідвідавУкраїну (1847–1848,1848–1850).Загаломвінпро-вівтутбільшедвохроків.ОкрімВерхівніпобувавуБердичеві,Києвітаіншихміс-тах.ПеребуваннявУкраїнідалойомуможливістьознайомитисязіслов’янськимсвітом,доякоговінвиявлявінтерес.Улистахнабатьківщинувідзначавбагатствацьогокраю.

Українська тема була дуже популярною серед західноєвропейських письмен-ників першої половиниXIX ст.До неї зверталисяДж.Байрон, В. Гюґо,П.Ме-ріме,мадамдеСталь,А.Міцкевич та ін.Алеякщоувагуромантиківпривертаву першу чергу національний колорит, то Бальзака цікавило соціальне життя.ЛистуючисьзЕ.Ганськоютаперебуваючивїїмаєтку,вінцікавивсяжиттямукра-їнських селян.Унезавершеномунарисі «ЛистпроКиїв»письменник змальовуєвраженнявідпершоїподорожівУкраїнуувересні1847року.Йомузапам’яталисямальовничісела,родючінивиівеселіселяни.«Всюди,—зазначаєвін,—ябачивгруписеляніселянок,якійшлинароботуабоповерталисядодому,дужевесело,безтурботною ходою і майже завжди з піснями».Життя українського селянинаБальзаксприйнявякідилію.Вінвважав,щоселянину,якийперебуваєпідопікоюпоміщика,нестанекраще,якщозвільнитисявіднеїіотримуватиплатню,якнатойчасбулозфранцузькимселянином.Порівнюючижиттяукраїнськихтафран-цузькихселян,віндійшоввисновку,щонаукраїнськихнепозначаєтьсяруйнівнадія«фінансовогоначала».УлистахзУкраїниміститьсяібагатокритичнихзаува-женьщодовідсталостіукраїнськоїекономіки,невмілоговеденнягосподарствапо-

Епопея «Люд-ська комедія»

Намагання письменника наблизити мистецтво до життя

інтерес Баль-зака до слов’янського світу

Листи з україни

31

міщикамитощо.Українськівраженнязнайшливідображеннявромані«Селяни»(1848)—одномузпідсумковихутворчостіписьменника.

Вдруге Бальзак приїхав до України в березні 1848-го і провів тут майже двароки.

У колишньому маєтку Евеліни Ганської у Верхівні донині зберігається «му-зейна»кімната,абіляголовноговходу—табличказнаписом:«Уцьомубудинкув1847–1850рр.живвеликийписьменникОноредеБальзак».

Зв’язок зУкраїноюне вичерпуєтьсяфактамиперебуванняписьменникана їїтериторії. Його творчість стала відомою тут ще раніше завдяки російським пе-рекладам, які почали з’являтисямайже одночасно з французькими виданнями.ЗтворамиБальзакабувдобреобізнанийТ.Шевченко,прощосвідчатьпосиланняна них у повістях Великого Кобзаря. І. Франко охарактеризував творця «Люд-ської комедії» як одного з найвидатніших представників реалістичної традиціїу французькій та європейській літературах. ТворчістюБальзака захоплювалисяукраїнськіписьменникидругоїполовиниXIX—початкуXXст.відМаркаВовч-кадоМ.Коцюбинського.Перекладийоготворівукраїнськоюмовоюз’являютьсявостаннійтретиніXIXст.1884рокууЛьвовівийшовроман«БатькоГоріо»яклі-тературнийдодатокдожурналу«Діло».Широкевходженняписьменникавукра-їнську культуру починається у 20–30-х роках XX ст., коли було перекладеноосновнійоготвори.Цейпроцестривавівповоєнніроки.Класичнимисталипере-кладиукраїнськоюмовою,зробленіІ.Сидоренко,Є.Дроб’язко,В.Підмогильним,М.Рудницькимтаін.

З1989рокуздійснюється10-томневиданнятворівБальзакаукраїнськоюмо-вою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук,І.Сидоренко,Т.Вороновичтаін.


О.деБальзакєзачинателемсоціальногореалістичногороману.

6. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Соціальний (соціально-побутовий) роман — основний різновид реалістично-го роману, для якого характерна ідеологізація приватногожиття, побуту персо-нажів.УтвердивсяуXIXст.

Письменники-реалісти (передусім французькі: Ф. Стендаль, О. де Бальзак,Г.Флобертаанглійські:Ч.Діккенс,В.Теккерей)розширюютьсюжетнімежійдоособистісного, приватного аспекту зображення долучають сцени та епізоди, якіохоплюютьжиттявсьогосуспільстватаепохи.Соціально-побутовийроманчастовідтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий спосіб намагаєтьсярозв’язатийогоабоконстатуєнеможливістьусуненняконфлікту.


Історія створення повісті «Гобсек»

Повість «Гобсек»— один із перших творів, що його автор свідомо писав якфрагменти «Людської комедії». Порушені проблеми були актуальними і хви-люючими, тому письменник неодноразово повертався до твору, шліфуючи свійзадум.

У1830роціО.деБальзакнаписавнариспролихваря.Потімвключивцейна-рис у повість про аристократів «Небезпека розбещеності», в якій основну увагуприділявсім’їдеРесто.

Бальзак та українські письменники

Бальзак як за-чинатель соці-ального реаліс-тичного роману

Нарис про лих-варя — початок повісті «Гобсек»

32

УпершомуваріантівідзначалисяпозитивнірисилихваряГобсека,котрийдо-поміг адвокату Дервілю, пробачив борг бідній дівчині Фанні Мальво, врятувавсім’юдеРестовідрозорення,ауфіналінавітьставдепутатом.

Першийваріантповістіподілявсянарозділи:«Лихвар»,«Адвокат»,«Смертьчоловіка».Ціназвипідкреслювалиголовнітематичнілініїтвору.

Другийваріанттвору,написанийу1835році,мавназву«БатечкоГобсек».Тутавторпозбавивлихварябагатьохпозитивнихрис,змінивфінал,зосередившиува-гу наманіакальній пристрасті героя до збагачення. 1848 року повість отрималаназву«Гобсек»іувійшладо«Сценприватногожиття»«Людськоїкомедії».

Переклади«Гобсека»українськоюмовоюз’явилисяв1930і1951роках.

8. Бесіда.

— Якевашепершевраженняпротвір?— Чисподобавсявінвам?Чимсаме?— Хтоєголовнимгероємповісті?(Звичайно,Гобсек.)— Назвітьіншихперсонажівтвору.(Дервіль,графинядеРесто,їїсинЕрнесто

деРесто,віконтесадеГранльє,їїдонькаКамілла,ФанніМальво.)— Відомо,щоповістьорганічнопов’язаназроманом«БатькоГоріо».Чизна-

йомівизцимроманом?

9. Проблемні запитання та завдання.

— Якіспособизображеннявикористовуєавторусвоємутворі?Наведітьпри-кладикожногоспособу.(Розповідь,портрет,інтер’єр,монолог,діалог.Окрімтого,авторвикористовуєприйом,колиоднігероїрозповідаютьпросвоєвраженнящодоіншихгероїв(Гобсекпрографиню,МаксимадеТрая).Цесутобальзаківськийпор-трет:врисахобличчявгадатиособистість.)

— Якікутизорувисвітлюєавтор?(Розповідача,персонажів.)— Якарольавторавповісті?(Йогоголосчуєтьсянапочаткутвору(вепіграфі),

апотімвінпередаєініціативудорукДервіля,надаючийомуправовисловлювативласніоцінкищодоГобсека.)

— Визначтеелементисюжетуповісті«Гобсек»О.деБальзака.(Експозиція—вечірудомівіконтесидеГранльє.Зав’язка — втручанняубесідуадвокатаДервіля.Розвитокдії — розповідьДервіляпроГобсека.Кульмінація—монологГобсекапрозолото.Розв’язка—смертьГобсекаіпом’якшеннявіконтесищодографадеРесто.)


— Подумайте,учомуполягаєособливістькомпозиціїповісті. (Цеоповіданнявоповіданні.Авторвикористовуєприйомобрамлення.)


Заключна бесіда.

— НазвітьрокижиттяО.деБальзака.— Хтозвідомихписьменниківнародивсятогожроку?(Російськийписьмен-

никО.Пушкінз’явивсянасвіт6червня1799року.НімецькийпоетГ.Гейне—13грудня1799року(хочадослідникитворчостістверджують,щоГ.Гейненаро-дивсяв1797році).)

Перший та дру-гий варіанти повісті «Гобсек»

Зв’язок пові-сті з романом «Батько Горіо»

Елементи сю-жету повісті «Гобсек»

33

— У чому полягає особливість творчості письменника? (В ній виявляютьсясоціально-філософськімотиви.)

— СкількиперіодіввизначаютьутворчостіБальзака?(Два.)— Якийтвірєнайголовнішимутворчомуспадкумитця?(«Людськакомедія».)— Назвітьроманиписьменника.— ЯкуйогожиттяввійшлатемаУкраїни?— Хтобувавторомпам’ятникаписьменниковівПарижі?(О.Роден.)— Хто зписьменників звертавсядо творчостіБальзака? (С.Цвейг,А.Моруа

таін.)— Назвітьукраїнськихперекладачівтворівписьменника.— Дайтевизначенняпоняття«соціальнийроман».— Скількиредакціймаєповість«Гобсек»?(Дві:1830і1835років.)— Учомуполягаєособливістькомпозиціїповісті«Гобсек»?

IV. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКу


ПідготуватиматеріалпроДервіля.Подуматинадпитанням:«Якуповістіроз-криваєтьсятемавладизолота?»

уроК № 7

тема. «дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…». (романтичні й реа-лістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» гобсека. влада золота та її філософія в повісті.)

мета: допомогти учням зрозуміти складний і неоднозначний образ Гобсека як головного героя повісті, показати наявність у ньому романтичних і реалістичних рис; поглиб-лювати уміння учнів аналізувати прозовий твір; допомогти розкрити філософські питання твору; розвивати навички аналізу образу-персонажа, переказу тексту, ро-льової гри, виразного читання, роботи з текстом, зв’язного мовлення, логічного мислення; виховувати негативне ставлення до жадібності й скнарості, здатність критично ставитися до влади грошей.

обладнання: підручник; текст повісті о. де Бальзака «Гобсек» (у перекладі А. кашпера або іншо-му на вибір учителя).

Хід уроку

Золото—найгіршаізотрутдлялюд-ськоїдуші.

В. Шекспір

Підкупоюгрошейможебутипохороне-налюдськадуша.

Н. Готорн, американський письменник XIX ст.

особливість творчості Баль-зака

34



(Застосовуєтьсяінтерактивнийприйом«ґронування».)— РозкрийтеосновнімоментижиттяітворчостіО.деБальзака,використову-

ючиключовіслова.

Сорбона м.Тур «Шуани»

Бальса О. де Бальзак Верхівня

«Людськакомедія» Вандомськийколедж

2. Опитування-«естафета».

(Учнічитаютьзавданнянакартках,даютьвідповідііпередаютькарткидалі.)1) Деіколипочинаєтьсядіяповісті?(Узимку1829–1830рокувсалонівіконтеси

деГранльє,близькопершоїгодининочі.)2) Якматиздогадалася,щоКаміллазакохаласяуграфа?(Дівчинаприслухалася

дошумукабріолета,наякомувід’їжджавЕрнест.)3) Доякогочасу,надумкувіконтеси,жоднаматинедовіритьЕрнестодеРесто

майбутнєістатоксвоєїдоньки?Чому?(Покиживайогомати.Томущодочкачерезньоговсерозтринькає.)

4) КолиКаміллапочаластавитисядоДервілязприхильністю?(Післярозмовинабалу.Дівчиназрозуміла,щовінсхвалюєїїприхильністьдомолодогографа.)

5) СкількироківДервільіГобсекбулисусідами?(Чотирироки.)6) ЯкДервільназивавГобсека?(БатечкоГобсек.)7) Що замовляв Гобсек на обід уДервіля?Ащо їв у себе вдома? (Крильце ку-

ріпки, склянкушампанського— у Дервіля. У себе— склянку молока і су-харик.)

8) Прокогозгероївйдетьсявцитаті:«Цяпотворазангельськимобличчямпануєнаднею,певно,використовуючиїїслабкості—гонор,ревнощі,жадобунасо-лод,світськийчад».Щовамвідомопронього?(МаксимдеТрай.)

9) Яквирозумієтефіналповісті:«ПанідеБосеанприймалау себепанідеРес-то,— сказав старий дядько.—О, тільки на раутах!— відказала віконтеса»?(Яквідомо,раутомназивавсявеликосвітськийвечірбезтанців.ТобтопанідеБосеан не допускала графиню де Ресто у своє інтимне коло.А Гранльє зму-шенібудутьприйнятиїї,якщоКаміллавийдезаміжзаЕрнесто.Законисвіт-ськогоПарижажорстокі,алевсідотримуютьсяїх.)



1. Робота з першим епіграфом.

— Виразнопрочитайте словаШекспіра,що служатьпершимепіграфом.Роз-крийтеїхзміст.

— Чиможна сказати,що тема влади золота хвилювала й людей доби Відро-дження?(Так.НедармаШекспірнаписавп’єсу«Скупий».Темавпливугрошейнастосункилюдейвисвітлюєтьсявтрагедії«КорольЛір»таіншихтворах.)

основні етапи життя та творчості о. де Бальзака

Значення фіна-лу повісті

історія теми влади золота

35

2. Запитання до учнів.

— Навашудумку,якурольужиттілюдейвідіграютьгроші,золото?— Чизгоднівизвисловом,щослужитьепіграфомуроку?


Важкоуявитилюдськежиттябез грошей.Уся історіялюдстваневід’ємнавідних.Таразом ізтимсаме із золотомпов’язановсенайстрашніше,щоєвжитті:горе,ненависть,зради,вбивства.Неможнанепогодитисязісловаминевідомогомудреця,якийсказав,що«золотадобалюдствабулатоді,колизолотощенепа-нувало».

Темазолотазнайшласвоєвідображеннянасторінкахтворівписьменниківріз-нихепох.РимськийдраматургПлавт,англієцьВ.Шекспір,французМольєр,ро-сіяниПушкін, Гоголь, Салтиков-Щедрін. Кожен із названих митців по-різномурозкривавцютему.

УжеантичнийдраматургПлавтусвоїйкомедії«Cкарб»викриваєзолотоякслі-пустихійнусилу,щокалічитьлюдей,вноситьуїхнєсередовищеелементирозбра-туйнерівності.Мольєрукомедії«Скнара»вобразіГарпагонависміявнестримнужагу до збагачення.СкупийлицарО.Пушкiнапрагне влади, а грошi дляньогоєзасобомїїдосягнення.Хочавiншвидшеприхованийвладолюб,нiжсправжнiйкористолюбець.ПлюшкiнМ. Гоголя— дрiб’язковий скнара «побутового» типу,якогожадібність призвела до того,що він втратив усі моральні якості. Бальзакпішов далі й показав у своїй повісті нові тенденції життя: процес накопиченнябагатства,щостаєрушійноюсилоюнелишесуспільства,айлюдськихстосунків.Крокзакрокомусвоїйповістіавтордосліджуєвпливгрошейналюдськуособис-тість.

4. Бесіда.

— Як тема грошей входить у сюжет повісті? (Каміллі, доньці віконтеси деГранльє,подобаєтьсямолодийграфдеРесто.Алевіннебагатий.Іматипротиїх-ніхстосунків.)

— Щоще лякає віконтесу? (Те,що донька закохалася в юнака, який не на-лежитьдоїхньогокола.Окрімтого,їйвідомо,щоматипанадеРестоздатнароз-тринькатимільйони,вонажінканизькогопоходження,поганоставиласядосвогобатькаівмолодірокидавалачималоприводівдляпліток.ТобтографинядеРестопорушуєвсіканониаристократичногосвіту.Вонаїмнерівня.)

— ПроаналізуйтерозмовуДервілязКаміллоюнабалу.Щовиможетесказатипрокожного з учасників діалогу? (Дервільпостаєлюдиноюдосвідченою,щодо-брезнаєжиттяізаконивищоготовариства.Каміллащедужеюнаособа,алевонатежрозуміє,щогрошімаютьвладунадлюдьми.Томудівчинайсказала,щоякбиЕрнестставбагатий,тобувбидостойнимженихомдлябагатьох.)


— Знайдітьуповістіцитати,якіпідтверджують,щозолотомаєвеликувладунадлюдьми.Вкажіть,комузгероївналежатьцівислови.

«Хібаяживбитак,якживу,колибибувбагатий?»(Гобсек.)«Алеводночасядобрерозумів,щоколивньогов банкулежатьмільйони, то

вдумцівінможеволодітивсієюземлею,якувіноб’їздив,обшарив,зважив,оці-нив,пограбував».(Дервіль.)

«… з усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнулайого.Це…золото.Взолотівтіленовсілюдськісили».(Гобсек.)

Тема золо-та у творчос-ті письменників різних епох

особливості сюжету повісті

36

«Ахібаможутьучомусьвідмовититому,вкоговрукахмішокзолота?»(Гоб-сек.)

«Ажиття?Хібаценемашина,якуприводятьурухгроші?»(Гобсек.)«Золото—осьдуховнасутьусьоготеперішньогосуспільства».(Гобсек.)«Як і я, мої побратими натішилися всім, усім преситились і люблять тепер

тількивладутагрошізарадисамоговолодіння».(Гобсек.)«…Гроші—цетовар,якийможназі спокійнимсумліннямпродаватидорого

абодешево,залежновідобставин».(ДервільпропринципГобсека.)«Щоможезадовольнитинаше“я”,нашемарнославство?Золото!Потокизолота.

Щоб задовольнити нашi примхи, потрiбен час, потрiбнi матерiальнi можливостiiзусилля.Узолотiвсецеєузародку,iвононасправдiдаєвсе».(Гобсек.)

«Якужахливукартинупобачили бми, якбимогли зазирнути в душі спадко-ємців,щообступилисмертнеложе.Скількитутінтриг,злихзамірів,підступів—івсечерезгроші!»(Дервіль.)


Якбачимо,таківідвертівисловипророльгрошейужиттіналежатьсамеГоб-секові. Це й не дивно, адже він лихвар, тобто гроші— не тільки його «профе-сія», а й сенс усього життя. Ці фрази схожі на слова божевільного, адже вонинаскрізьцинічніусвоїйвідвертостійстрашні.Якжеіншіперсонажіставлятьсядо грошей?

7. Бесіда.

— Що для віконтеси де Гранльє головний чинник щастя й умова шлюбу їїдоньки?(Багатствожениха.«Ернестмаєбутидужебагатий,щобтакародина,якнаша,згодиласяпородичатисязйогоматір’ю».)

— ЗіншихтворівБальзакавідомо,щоАнастазідеРестовідмовиласявідсвогобатька,колитойвіддавмайноіншимдонькам.Яквиоцінюєтелюдськіякостіцієїгероїні? (Вона не виконала дочірнього обов’язку. Для неї цінність мають лишегроші.)

— Хтовиненурозоренніїїдітей?(Вонасама.)— Прощо говорить факт її пошуків заповіту в кімнаті померлого чоловіка?

(Дляцієїжінкине існуєнічогосвятого.Вонанепогребуваланавітьперевернутитрупсвогочоловіказарадипошуківзаповіту.)

— Як ви думаєте, чи кохав графинюМаксим де Трай? (Ні. Він був типовимальфонсом,якийживнагрошібагатоїжінки.)

— ЧомуАнастазівлізлауновийборгпередлихварем,продаючийомусвоїфа-мільнікоштовності? (Вонапростощена деякийчаскупувалакоханняМаксимадеТрая.)

— Щоможна сказатипроклієнтівГобсека? (Вониповністю залежать відЗо-лотогоТільця,якийє їхнімбожеством,тобтойвідлихварів,котрікеруютьусімжиттям.)

— Знайдітьутекстіпідтвердженнятого,щолихварімаютьвеликувладу.(Ури-вок від слів «Я і мої побратими…» до слів «…у пам’яті прийдешніх поколінь».)

— Якуназвумаєкафе,дезбираютьсялихваріПарижа?(«Феміда».Яквідомо,Фемідаудавньогрецькійміфології—богиняправосуддя.Вцьомукафезбиралисяюристи.Автор,описуючитізустрічі, іронізуєнаджиттям:аджеправосуддятежзалежитьвідгрошей.)

— ЧомуГобсекбравзДервіляменшівідсотки?(Томущовонивважалисядру-зями.)

Життя — «ма-шина, яку при-водять у рух гроші»

Ставлення героїв повісті до грошей

клієнти Гобсека

37


Отже,усвіті,вякомуживутьгероїБальзака,цінуєтьсялишезолото.Заньогоможна все купити, продати, бутищасливим, мати зв’язки тощо. Стосунки міжлюдьми базуються лише на грошових відносинах. Люди відкрито топчуть будь-якіморальніцінності:щастя,вірністьукоханні,материнськійдочірніпочуття.Такесуспільствовражаєсвоїмцинізмом.Івцентрівсього,щопов’язаноіззоло-том,стоїтьГобсек.

9. Творче завдання «Портфоліо героя».

(Учнізаповнюютьанкетугероя.)Ім’я:Жан-Естер.Прізвище:ванГобсек.Рікнародження:1740.Місценародження:передмістяАнтверпена.Батьки:мати—єврейка,батько—голландець.Рідзанять:лихвар.Вірування:скорішебайдужийдорелігії.


— Розкажіть,щовідомопрожиттяГобсека,йогодитинствотаюність.


— Знайдіть і зачитайтепортрети героя. (Уривки від слів «…жовтувато-бліде,тьмянеобличчя…»дослів«…щобвонаслужилайомувічно».«Навітьпідчаснай-сильнішоїрадостійогомовабулаодноскладова,аманеристримані».Відслів«Блі-діщокистарогопорожевіли…»дослів«…палалинадприроднимвогнем».Відслів«Вінпідвівсянапостелі…»дослів«…івмерприповнійсвідомості…»)

12. Бесіда.

— ЩопідкреслюєтьсявусіхпортретахГобсека? (Блискблагороднихметалів(золота, срібла, бронзи) та коштовного каміння. Складається враження, що вінсамнагадуєзлитокзолота.)

— Якимибулирухигероя?(Завждирозміреними,якколиваннямаятника.)— ЯкГобсекговорив?(Тихо,лагідно,ніколинегарячкував.)— Якбуводягнений?(Старийкартуз,чорнийхалат.)— Чибуввінемоційним?(Ні,Гобсекприборкувавусобівсілюдськіпочуття.)— Знайдіть і зачитайте опис кімнати Гобсека та будинку, в якому він жив.

(Уривкивідслів«Йогокімната…»дослів«…ніколинерозгоряючисьполум’ям».Відслів«Цейдім…»дослів«…щоприліпилисядонеї».)

— Подумайте,якурольурозкриттіхарактерагероявідіграєінтер’єр.(Інтер’єрщебільшепідкреслюєхолодністьгероя,йогожадібність,аджевсевкімнатістарейпотерте.Відусьоговієхолодом.НедармаДервіль говорить,щобудинок ійогогосподарбулисхожіодненаодного.)

— Яка дивна звичка була у Гобсека? (Під час розмови він раптово замовкавічекав,докипроїдеекіпаж.Вінберігсвійголос.Аколизаходивубудинкиарис-тократів,толюбивбруднитикилими.)

— Якперекладаєтьсяйогоім’я?(«Ковтайсухе».)


— Знайдітьутекстіпорівняння,якістосуютьсяГобсека.(«Мовскеляіустри-ця,щоприліпиласядонеї»,«бігавповсьомуПарижунасвоїхсухих,якуоленя

Цинізм суспіль-ства, описа-ного у повісті «Гобсек»

Портрети Гобсека

дивна звичка Гобсека

38

ногах»,«якщоторкнутисямокриці,..таксамоіцейчоловік…»,«Гобсекбувнена-ситнимудавомцьоговеликогоагентства»;«життяйоготеклотаксамобезшумно,якпісокустаровинномупісковомугодиннику»;«Гобсек,немовказковахимера,пожиравїї[графині]багатства».)

14. Бесіда.

— Якурольвідіграютьусіціпорівнянняврозкриттіхарактеругероя?(Порів-няннядоситьнегативні,томуйневикликаютьсимпатійдогероя.)

— Чи були у Гобсека родичі? Як він ставився до них? (У Гобсека була дво-юріднаонукаСараванГобсек,відомапід іменемЧарівноїГолландки.Вонабулакуртизанкою. Звістку про її вбивство Гобсек сприйняв досить спокійно. Він нехотів бачити і ненавидів родичів із чотирьохжіночих поколінь його роду, своїхспадкоємців.)

— ЯкГобсекставивсядолюдейвзагалі? (Віндобрезнав їхнівади і зневажавусіх.)

— Яквигадаєте,чикохавГобсеккого-небудь?(Мабуть,ні.)— ЩонайбільшеГобсекнелюбиввлюдях?(Хитрість.)— ЧимавДервільпідстави сказати:«до останньоїмитійого внутрішній світ

лишивсядляменетаємницею»?(Так.ТомущоГобсекживусвоємусвітійнікоготудиневпускав.Віннагадуєслимака,щоневилазитьзісвоєїмушлі.)

15. Виразне читання.

— Прочитайтемонолог Гобсека про золото. (Уривки від слів «А в когоможебути…» до слів «…в чім полягають мої втіхи»; від слів «Ну, так от, хіба поганівменерозваги…»дослів«…повернувшидоменесвоєбліде,начевідлитезсріблаобличчя».)

16. Проблемні запитання.

— ЯкурольвідіграютьцімонологиврозкриттіхарактеруГобсека?(Унихроз-криваєтьсясутністьгероя.Першиймонолог—цегімнзолоту.Авдругомулуна-ютьнавітьцинічнідумки,якігеройнезбираєтьсяприховувати.)

— Як ви думаєте, чи справедливоДервіль назвав Гобсека «людиною-автома-том»,«людиною-векселем»?(Гобсекдійсносхожийнаавтомат,аджеуньоговідсут-ніпочуття,емоції.Віннагадуєнаммеханізм,машину,якуперіодичнозаводять.)

17. Творча робота «Розповідь від першої особи».

— РозкажітьпроГобсекавідімені:1) Дервіля;2) графинідеРесто;3) графадеРесто;4) МаксимадеТрая;5) ФанніМальво;6) йоговоротарки.


— Як Гобсек розумівщастя? На вашу думку, чи був вінщасливий? (Гобсекговорив:«Вчомущастя?Воноабоусильнихпочуттях,щозбавляютьжиття,абоврозміренихзаняттях,якіобертаютьйогонадобревідрегульованийанглійськиймеханізм».Чи був вінщасливий?Важко сказати. Залежно від того, з якого по-гляду на це дивитися. Він мав багато грошей. Але хіба гроші є найголовнішим

Ставлення Гоб-сека до родичів

Монолог Гобсе-ка про золото

«Людина-автомат», «людина-вексель»

розуміння Гоб-секом щастя

39

ужитті?Авідсильнихпочуттівсебезанадтооберігав.Та,мабуть,Гобсекінебувнанихздатний,оскількинемавдуші.)

— Чизгоднівизі словамиДервіляпроте,що«Гобсекнайделікатніша інай-чеснішалюдинаувсьомуПарижі»?(Гобсекінодібувблагородним.Зменшиввідсо-ткиДервілю,алезвигодоюдлясебе,повернувдвістіфранківграфинізаперстеньздіамантом(хочайбувупевнений,щоМаксимневіддастьїйгроші),ізсимпатієюставивсядоФанніМальво,зусіхлюдейвиділивтількиадвокатаіграфадеРесто,ботідовірилисьйомубезхитрощів.)

— Яквидумаєте, чиправийбувГобсек,коливідмовивсядопомогтиЕрнестодеРесто,сказавши:«Нещастя—нашнайкращийвчитель.Нещастянавчитьйогознатицінугрошамілюдям,чоловікаміжінкам.Нехайпоплаваєпопаризькомуморю.Аколистаневправнимлоцманом,мидамойомукорабель»?(Мабуть,так.АджеГобсекзнав,якгрошіпсуютьдушулюдини.)


— Розкажіть,якпомерГобсек.


— Подумайте,якрозумітисловаДервіля:«Вньомуживутьдвоє:скнараіфі-лософ». Розкрийте їх зміст. (Скнарість Гобсека не знаємеж, і свідченнямцьогоє всінаведені вищеприклади.Але вінщейфілософ.Внаслідокважкогожиттє-вогодосвідугеройдійшовсумнихвисновківпролюдей,виробивсистемупоглядівнасвіт,якавженіколинезмінювалася.Вінбувтонкимпсихологом,добревивчивлюдей(йогоповедінказграфинею,провіщуванняїїдолі(крізьрозкішїїкімнативінбачивзлидні,доякихпризвелозахопленняграфинімолодимкоханцем),став-лення доФанніМальво, інформація про патрона Дервіля (якби він не розорив-ся,Дервільнеприйшовбидолихваря),вирізненняДервіляз-поміжусіхінших).Гобсек гарнийаналітик,якийумілорозраховує вчинкилюдей і грається їхнімидолями,начевмілийгравецьушахи.)


— Знайдіть рисиромантизмуйреалізму в образі Гобсека. (Цейперсонаждо-ситьконтрастний,щоєознакоюромантизму.Елементиреалізму:він,яклихвар,вусьомуточний,знаємеханізмипозикигрошей,чіткофіксуєсумувідсотків,во-лодієнавичкамибанківськихоперацій,діловалюдина,знає,чогохочевіджиття,не прогавитьжодної копійки, з усьогомає вигоду. Елементи романтизму: само-тній, загадковий. Адже невідомо, хто він, звідки приїхав, як став багатим, якійогозв’язкизкорсарамиіповстанцямитощо.)


— На основі аналізу, проведеного на уроці, визначте головні риси вдачі Гоб-сека. (Скнара в усьому, навіть для себе всього жаліє, презирливо ставиться долюдей,ненавидитьродичів,віддаєперевагусамотності,вмієсебеберегти,цинік,хитрий ділок. Разом із тим добре знає людську психологію, чудово знається налюдях,вправнийякспеціаліст,самотній,загадковий,розумієкрасу.)

— Гобсек є «вічним образом».Вінпоповнив галерею скнар у світовій літера-турі (Гарпагон, Скупий лицар, Плюшкін). Подумайте, чому цей образ актуаль-ний у наші дні. (Оскільки тема грошей важлива і сьогодні, образ Гобсека, якийуособлюєсилуівладузолота,єактуальним,оскількирозкриваєруйнівнийвпливбагатстваналюдськудушу.)

Гобсек в очах дервіля

Гобсек: скнара і філософ

риси роман-тизму й реаліз-му в образі Гоб-сека

«Вічний образ» скнар

40

23. Робота з другим епіграфом.

— ВиразнопрочитайтесловаН.Готорна,щослужатьдругимепіграфомуроку.— Яквиїхрозумієте?— ЯксловаН.Готорнапов’язанізізмістомповісті?(Золотосталосенсомжит-

тяГобсекаівбилойогодушу.Саметомувінперетворивсяналюдину-автомат.)

24. Узагальнююче слово вчителя.

БальзаківськийГобсекпоповнивкогортускнарусвітовійлітературі.Зазначимо,щосамевцьомуобразiО.деБальзакнелишезмалювавтипового

лихваря, а і яскраво вiдтворив особливий психологiчний тип людини,щоживелишеоднiєюпристрастю—користолюбствомучистомувиглядi.Грошi—осьєди-німета,любовiпокликанняГобсека.Вцьомуобразiузагальненорисиприватно-власницькоїпсихологiїйдоведенодологiчногозавершення(хочамайжеабсурднiзточкизорунормальноїлюдини).

Якнедивно,Гобсекнавітьненамагається скористатисятимиможливостямизолота,проякісамговорить.Йомудостатньойогомати.Незарадичогосьiншого.ДляГобсекане iснуєжодних задоволень,крiмусвiдомленнянаявностi свого ба-гатства.

При всiй обмеженостi в цiлях Гобсек не є примiтивним. Вiн здатен робитиузагальнення щодо природи суспiльства, аналiзувати його рушiйнi сили. Знаєi психологiю людей.Щоб зробити висновок про всевладнiсть золота i створитивласнуфiлософiющодоцього,тежтребавмiтимислити.Отже,вiнрозумналюди-на,алейогопристрастьвиявляєтьсясильнiшоюзарозум.Владазолота,проякувiн стiльки говорив,робить своєюжертвоюсамогоГобсека, вiн сам собi створюєпастку.

Щоможе бути абсурднiшим за смерть вiд голоду посеред незлiченного багат-ства?Алепоприабсурднiсть, вона єлогiчною:Гобсекавбиваєвласнаж iдеяпровсевладнiсть золота та його неперевершену самоцiннiсть. Вiн настiльки боявсявтратитисвоїнадбання,щонепомiтнодлясебезнищивїхуфiзичномурозумiннi:коштовні тканини, посуд, картини— все зiпсувалося, все виявилось втраченимдлясвiту.Якщозважитинаавторськийзадум,цейзумиснийзовнiшнiйабсурд—природнезавершенняподiбногоставленнядожиття.

«Чи є у цiєї людиниБог?»— риторично запитує адвокатДервiль. Так, є: цегрошi.Служiнню«золотомуiдоловi»відданожиттяГобсека.

СуворотабезжальнозасуджуєБальзакжагунакопиченняiвласнепроцесзба-гачення людини. Анi Гобсеку, анi iншим золото не приноситьщастя. I хай цейобраз—крайність,вiнсвiдчить,дочогопризводитьшляхкористолюбства,аху-дожнямайстернiстьписьменникаробитьзастереженнящепереконливiшим.


— Подумайте, якурольуповісті відіграє епіграфдо твору. (Епіграфдопові-сті— уривок із листа Бальзака до свого шкільного товариша барона Баршу деПеноєна.Нанашудумку,епіграфпідтверджуєправдивістьоповіді.Аджевпри-ватнихлистахдавнімдрузямнеслідбрехатичиприкрашатипевніподії.Яквідо-мо,тематикароманівіповістейБальзакаохоплюєвсерозмаїттятогочасногофран-цузькогожиття. Вигадані письменником персонажі, ситуації, події справляютьвраженнянадзвичайнопереконливоїкартини.Бальзакупередмовідо«Людськоїкомедії»невипадковописавпроте,що«суспільство—справжнійісторик,авін,письменник, тільки його секретар». Тобто автор у своєму творі детально дослі-джуєсуспільство,вякомуживе,йзмальовуєйоготиповіриси.)

Гобсек — типо-вий лихвар

Головний ге-рой — жертва золота

Бог Гобсека — гроші

Бальзак — «се-кретар суспіль-ства»

41

26. Запитання до учнів.

— Подумайте, чи є в повісті «Гобсек» людина, що міркує інакше, ніж іншігерої.(Так.ЦеДервіль.)

27. Бесіда.

— ЩовідомопроДервіля?(Вінадвокат.)— Якиййогосоціальнийстан?(Вінсамговорить,щоєсьомоюдитиноюдрібно-

гобуржуа.)— Чомуйогоприймаютьувищомутоваристві?(Дервільвиявивдеякіформаль-

нінеправильності,допущеніщезачасівРеспубліки,підчаспродажуособнякадеГранльє,розпочавцейпроцесівигравйого.Апотімвінутвердивправавіконтесина акціїОрлеанськогоканалу і домігсяповернення їйЛіснейського лісу.Такимчиномвіконтесаодержалавеличезнігроші.)

— ЯкоїдумкипроДервіляоточеннявіконтесиівонасама?(Людинанеабиякоїчесності, освічена, скромна і добре вихована, адвокат відтоді став другом сім’їГранльє.СвоїмповодженнямщодопанідеГранльєвінздобувпошануіклієнтурувкращихдомахСен-Жерменськогопередмістя,однакнескориставсяізцієїпри-хильності.)

— ЧомуДервільбувавувищомутоваристві?(«…Вінбувавувищомусвітітіль-кизарадитого,щобпідтримуватисвоїзв’язки».)


— ЗнайдітьутекстівисловиДервіляпрогроші.Проаналізуйтеїх.(«Невжевсевирішуютьгроші?»;«Чесналюдинаповиннаскрізьтриматисязгідністю.Прини-жуватисячерезгрошіневарто».)

29. Проблемне завдання та запитання до учнів.

— Подумайте, чи можна назватиДервіля найбільш тверезо мислячою люди-ноюутоваристві,зображеномувповісті.Висловітьвласнудумкущодоцьогооб-разу. (Дервіль найбільш порядна людина в цьому товаристві. Герой не втративморальнихцінностей,навідмінувідусіх іншихперсонажів.Вінневклоняєтьсязолоту,іпроцеяскравосвідчатьйоговислови.)

— Яквивважаєте,чомусамеДервільвиступаєвроліоповідача?


Дервільоб’єктивновідтворюєподії,висловлюєвласнеставленнядогероївіси-туацій.Усецестворюєособливуатмосферущиростірозмовийвірогідностіоповіді.


1. Проблемні ситуації.

— Упередмовідо«Людськоїкомедії»О.деБальзакписав:«Людинанедобраінезла;вонанароджуєтьсязпевнимиінстинктамитанахилами.Суспільствозо-всімнепсує її, як вважавРуссо, алепрагненнядо вигодирозвиває її поганіна-хили».Висловітьвласнудумкуізцьогоприводу.Аргументуйтеїї.

— У монографії «Оноре Бальзак» Д. С. Наливайко писав: «Гроші у Бальза-ка—ценетількиекономічнасила,айматеріалізованевираженняособистоїви-годийхижогоегоїзму,гіршихнахилівіпристрастейлюдини,якінестримують-ся,а,навпаки,стимулюютьсябуржуазнимсуспільством».Якавашадумкащодоцьоговисловлюваннясучасногоукраїнськоголітературознавця?

Характеристика дервіля

дервіль — най-більш порядна людина серед персонажів по-вісті

42


У«Людськійкомедії»Бальзакпослідовно,крокзакрокомпоказує,якзгубносила грошей діє на суспільні звичаї, мораль, сімейні відносини, політику, пра-восуддя,нарізнісферисоціальногойприватногожиття.Золотопороджуєзаконегоїзму,особистоївигоди,щопоширюєтьсянавсісферижиттяізатягуєлюдинув свої тенета, гублячи її душу. Вся історія, викладена у повісті Бальзака «Гоб-сек»,—цеісторіяпошуківгрошей,їхзначеннявжиттілюдей.Заставленнямдогрошейможнаоцінюватиперсонажів.Але,нажаль,майжевсівоницинічніусво-їхпринципах.Бальзакоб’єктивнопоказав,щозолотостаєволодарембуржуазногосвітуіназмінувладіаристократівприходитьвладалихварівгобсеків.

Темагрошейзалишаєтьсяскладноюйнині, іставленнядонихнеоднозначне.З одного боку, гроші необхідні дляжиття. А з іншого, усі проблеми, порушеніБальзаком, актуальні й сьогодні.Мабуть, якщо без грошей не можна обійтися,слідчітковизначитисвоєставленнядоних:цежиттєванеобхідністьчисенсбуттяі мірило всіх цінностей. Залежно від розв’язання цього питання кожна особис-тістьйобираєсвійшлях.



ДібратиматеріалдохарактеристикиобразівАнастазідеРестоіФанніМальво.Повторитипоняття«композиція»,«сюжет».

уроК № 8

тема. Розвиток зв’язного мовлення. о. де бальзак. Повість «гобсек». зіставлення образів фанні мальво і анастазі де ресто.

мета: поглиблювати вміння аналізувати літературний твір, виділяти структурні елементи повісті, особливості стилю письменника; розвивати навички порівняльної харак-теристики героїв, роботи з текстом, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти вихованню моральних якостей учнів.

обладнання: підручник; текст повісті о. де Бальзака «Гобсек» (у перекладі А. кашпера або іншо-му на вибір учителя).

Хід уроку




Уповістієдекількажіночихобразівдоситьрізнихзасвоїмпоходженням,по-ведінкою,характером,стосункамизіншимигероямитвору.ЦевіконтесадеГран-

Відображен-ня згубної сили грошей

43

льє,Анастазі деРесто іФанніМальво.Як уже зазначалося, віконтеса— гордо-витааристократка,дляякоїважливурольвідіграєматеріальнийстанлюдини,їїприналежністьдовищогосвіту.Таразомзтимпронеївідомодоситьмало:вонабагата,незалежнажінка,буланаближеноюдокороля,сувородотримуєтьсявсіхправилсвітськогоетикету.

Увазічитачапропонуютьсядолііншихгероїнь:графиніАнастазідеРестоіФан-ніМальво,оскількиїхнєжиттяпов’язанезобразомголовногогерояГобсека.


— Розкажіть,щовамвідомопроцихгероїнь.

3. Бесіда.

— Коливпершенасторінкахповістіз’являєтьсяім’яграфинідеРесто?(КолиописуєтьсясалонвіконтесидеГранльє.)

— ЧомупронеїзгадуєГобсек?(Бовонавидалайомувексель,якийпринісдолихваряМаксимдеТрай.)

— Щобуловідомолихваревіпроцюжінку?(Вона«одназнайвродливішихпа-ризькихжінок,дружинабагатогоземлевласника,графа».)

— ЧомуГобсеказацікавивцейвексель?(Яквідомо,Гобсекрозважався,спосте-рігаючизалюдьми.Вінзахотівдізнатисяпротаємницюцьоговекселя.«Щотутприховується:дурість,необачність,коханнячижалість?»)

— Дежилаграфиня?(НавулиціЕльдер.)— ЧиправильнимбуврозрахунокГобсекащодоповедінкиграфині?Якйому

вдалосяздійснитисвійнамір?(Розрахунокбувправильним.Гобсек—непоганийпсихолог.)

— Як Гобсек довідався, що графині нічим платити? (Із солоденького голосупокоївки.)

— Чомулихварприходивдографинідвічі? (Йомухотілосяпобачитицюкра-сивужінку,відчутивладунаднею.)

— Знайдіть опис портрета графині. (Уривок від слів «Якуж прекраснужін-ку…»дослів«…моєсерцетакнебилось».)

— Знайдітьописінтер’єрукімнатиграфині.Зякоюметоюавторвводитьйоговрозповідьпро героїню? (Автор змальовуєрозкішнуобстановку спальні аристо-кратки.Зописуможнасудитипродеякізвичкиграфині,рисиїїхарактеру.)

— Якоюпобачивкімнату графиніГобсек? («Увсьомубулакраса,позбавленагармонії,розкішібезладдя.Азлидні,щопідусімцимпричаїлися,вжепідводилиголовуідаваливідчутисвоїгострізубиїйабоїїкоханцеві».)

— На вашу думку, як Гобсек ставився до цієїжінки? (Гобсека зачарувала їїкраса,алеповагидонеїзйогобокуневідчувається.«Цяжінка—демон»,—ска-заввінграфові.ХочаГобсеківрятувавїїпередчоловіком.Лихварпростопрагнувпоставитицюкрасунювзалежністьвідсебе.Аджевіндобрезнавлюдей.)


— Поміркуйте,чиправийбувДервіль,колисказавтакуфразу:«…янеопла-кувавдоліцієїнещасної істоти,такоїчарівноївочахсвіту ітакоїжахливої,хточитавуїїсерці»?Щовінмавнаувазі?(Графинядійснобулажахливоюістотою:вона покинула батька, коли той віддав свій спадок іншим донькам, зраджувалачоловікові з красивим, але бездушним альфонсом Максимом де Траєм, врешті-рештрозориласвоїхдітей.)

Жіночі персона-жі повісті «Гоб-сек»

Характеристи-ка графині де ресто

Ставлення Гоб-сека до графині де ресто

44

5. Переказ із творчим завданням.— Розкажіть,якповодиласебеграфиняпідчасхворобисвогочоловіка.— Якможнаназвати її вчинок? (Ганебний і аморальний.Найстрашніше,що

мативикористовуваладовірусвоєїдитини.)— Яке порівняння застосовує автор для змалювання графині? («Віддана про

людськеокодружина,воначатуваланасмертьібагатство,яктапольовакомаха,що,сидячинаднівиритоїназразокспіралініркивпіску,чигаєнасвоюнеминучуздобич,прислухаючисьдопадіннякожноїпіщинки».)

— Дайтевласнуоцінкутому,щосталося.

6. Робота з текстом. Виразне читання із творчим завданням.— Зачитайтеопискімнатипомерлогографа.— Подумайте, яку рольцей інтер’єр відіграє в розкритті характеру графині.

(Вонанаскрізьцинічнаособа.Іїїповедінкавкімнатінебіжчикапідтверджуєце.)

7. Проблемні ситуації.— Навашудумку,чизаслуговуєграфинятакогоставленнядосебе,якимвоно

булозбокуГобсека,вищогосвіту?(Так.Аджеграфиняпорушиланетількидевізроду(«надійність»),айелементарніправила.Вонадійснобулапоганоюдонькою,матір’ю,дружиною.)

— Яквидумаєте,чизрозумілаграфинясвоїпомилки?(Можливо.Вусякомуразівонанамагаласяспокутуватисвоюпровинупереддітьми:післясмертічоловіка,жи-вучиузлиднях,графиняприсвятиласебедітям,далаїмчудовевихованняйосвіту.)

8. Бесіда.— ЯкчитачдізнаєтьсяпроФанніМальво? (ПроФаннівпершезгадуєГобсек,

оскільки від неї принесли вексель. Причому це сталося в той самий день, колипринесливексельграфинітайсумабулаоднаковою(тисячафранків).Принісйогокупець,якийторгуєтканинамиімайжерозорився.)

— ДежилаФанні?(НавулиціМонмартр.)— Подумайте,зякоюметоюавторконкретновказує,демешкаютьйогогеро-

їні. (Цетежнеобхіднадетальдляхарактеристикигероїнь.Яквідомо,МонмартррозташовувавсяупівнічнійчастиніПарижа.Вминуломувінбувмаленькимсели-щем.ЛишевXIXстоліттійоговключилидомежміста.Тутоселяласянезаможнябогема.ОтжеФанніживе у бідномурайоні.Цейфактщеразпідкреслює те,щовонапростадівчина.)

— Яким був будиночок, дежилаФанні? (Непоказний на вигляд.Уривок відслів«ПриходжунавулицюМонмартр…»дослів«…темні,заяложені,потріскані».)

— ЯкийвчинокФаннівразивлихваря? (Йдучиздому,воназалишилагрошіворотарці.)

9. Робота з текстом.— ЯкоюуявлявГобсекФаннітаякоювонавиявиласянасправді?(Уривкивід

слів«Яуявлявїїсобігарненькоювертихвісткою».Відслів«Фанні,молодадівчи-на…»дослів«…м’якоосвітлювалиїїмилеличко».)

— Знайдіть опис квартири, де жила Фанні Мальво. (Уривок від слів «Колияопинився…»до слів«Янепомітивніпорошинкинамебляхупершійкімнаті,деменеприйнялагосподиня…»)

10. Бесіда.— Яке враження справила на Гобсека ця дівчина? (Вона йому сподобалася.

Окрімтого,лихварявразилачистотавїїкімнаті.)

«Полювання» на багатство

Графиня де ресто — на-скрізь цинічна особа

Характеристика Фанні Мальво

Враження Гоб-сека від Фанні Мальво

45

— ЧимзаймаласяФанні?(Вонашилабілизну.)— Якими були психологічні спостереження Гобсекащодо цієї дівчини? (Він

побачив,щоФанні бідна, томуй змушена працювати день і ніч.Вона походилазчесноїфермерськоїродини.Проїїселянськікоренісвідчиливеснянки.Дівчинабулавіруючою:надїїліжкомвисілодерев’янерозп’яття.)

— Чим підкорила Фанні старого лихваря? (Виявляється, що Гобсек здатенсимпатизуватилюдям.«Віднеївіялодоброчесністю.Янібиопинивсяватмосферіщиростіідушевноїчистоти,іменінавітьсталолегшедихати…Ябувмайжезво-рушений».)

— Щойомухотілосязробитидлянеї?(«Меніхотілосязапропонуватиїйгрошівпозичкувсьогопіддванадцятьпроцентів,щобдопомогтиїйпридбатиякесьпри-бутковеділо».)

— ЩозупинилоблагороднінаміриГобсека?(Думкипроте,щоудівчиниможебутиякийсьмолодийкузен,щопримуситьїїпідписативекселійобберебіднудів-чину.)


— Зтекстувідомо,щоГобсекдумавпрообохжінок,зякимизвелайогодоля.Комузнихвінвіддававперевагуічому?(«ЯдумавсамепроФанніМальво,—знеївийшла б гарнажіночка, мати сім’ї. Я порівняв її чисте самотнєжиття з жит-тямтієїграфині,щопочалавжепідписуватименівекселі,анезабаромскотитьсявбезоднюпороківнасамісінькедно».)

— Чисправдилисяйогопровіщування?(Так.ФанністаладружиноюДервіля,аграфинярозорилася.)

12. Творче завдання. Аналіз тексту.

— ПрочитайтедіалогДервілязвіконтесою:«—Бідолаха,—зауважилавіконтеса,—визвластивоювамщирістю,либонь,

призналисябуцьомуйпередбільшимтовариством.— Яладенкрикнутипроцевсьомусвітові,—відповівадвокат».— Подумайте,когозучасниківдіалогуможнаназватищасливим?(Звичайно,

Дервіля.Він,доречі,найщасливішийзусіхгероїв:маєвласнусправу,люблячудружину,йогоповажаютьнавітьувищомутоваристві.Авіконтеса,незважаючинавсісвоїтитулийбагатство,наврядчирозуміє,щотакекохання.)


Робота з таблицею.

— Складіть таблицю — порівняльну характеристику образів Фанні МальвоіАнастазідеРесто.(Див.с.46.)



ПідготуватисядоурокупозакласногочитаннязароманомШ.Бронте«ДжейнЕйр».

Індивідуальне завдання. Підготуватиповідомленняпрожиттяітворчістьпись-менниці.

Симпатія Гоб-сека до Фанні

Провіщування Гобсека

діалог дервіля з віконтесою

46

Фанні МальвоОсновні характеристики

образуАнастазі де Ресто

Мабуть,донькафермера Походження Можливо,іззаможньоїродини

Швачка Соціальнеположення Графиня,аристократка

Незаміжнянапочаткутвору,апотім—дружинаадвоката

Сімейнийстатус Заміжня.Дружинабагатогоземлевласника,графа

Молодадівчина,граціознаго-лівка,свіжеличко,привітнийвигляд,каштановеволосся,блакитні,чисті,яккришталь,очі

Портрет Прекраснажінказчорнимволоссям,щовибивалосягус-тимикучерямиз-підкосинки;ніжнашкіра,очіїїблищали

Мила,ніжна,наївна,щира,охайна,віруюча,працелюбна,мрійлива

Рисивдачі Жадібнадогрошей,цинічна,хитра,непорядна

Сталагарноюдружиною Справижиття Розориласвоїхдітей.Хочапотімспокутувалацейгріх:присвятиласебедітям,далаїмчудовевихованняйосвіту

уроК № 9

тема. Позакласне читання. Історія кохання маленької феї. (роман ш. бронте «джейн ейр».)

мета: ознайомити учнів із творчістю англійської письменниці Ш. Бронте на прикладі її ро-ману «джейн Ейр»; допомогти знайти у творі романтичні тенденції; поглиблювати навички аналізу прозового твору, образів-персонажів, переказу, виразного читан-ня, психологічного спостереження над поведінкою персонажів; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти вихованню моральних якостей школярів.

обладнання: портрет Ш. Бронте; виставка книг письменниці; текст роману «джейн Ейр» (у пере-кладах на вибір учителя та учнів).

Хід уроку




Шарлотта Бронте— відома англійська письменниця, автор романів «ДжейнЕйр»,«Містечко»,«Учитель».Вонамаладивовижнусилууяви,саметаку,щоїїЙ.В.ҐетеназивавсекретомГенія—здатністюмиттєвопроникативіндивідуаль-ністьйособливостісприйняттязовсімсторонніхлюдейівигаданихобразів.

Порівняльна ха-рактеристика героїнь

дивовижна сила уяви

47


Життя і творчість Ш. Бронте

ШарлоттаБронтенародилася21червня1816рокув англійськомумістечковіТорнтоні,вЙоркширі,усім’їсвященикаПатрікаБронтетайогодружиниМері.ОкрімШарлотти,всім’їбулощечетверодоньокіодинсин.

У1820роціродинапереїхаладоХоуорта,глухогомістечкавСереднійАнглії,деПатрікБронтеотримавневеликупарафію.Там,1821року,померлаМеріБрон-те, залишивши сиріт на руках свого чоловіка та незаміжньої своячениці.ПіслясмертідружиниПатрік,якийзавждибуввеселим,любивспівативечорамигарнідуховніпісні,писаввірші (навітьвипустивдваневеликі збірникизавласні гро-ші), замкнувсяв собі, ставпохмурим, забувпровірші,пісні,посмішку.Єдиноюйогорозрадоюбулопіклуванняпродітей.Через деякийчас він віддавдівчатдосирітськогопритулкуКоун-Брідж.ДомазалишивсямаленькийсинБренуелл.

Алеумовижиттявпритулкубулинастількисуворими,щонезабаромхвороб-ливі дві старші доньки померли від сухот. Переляканий батько забрав ЕміліюйШарлоттуізпансіону,івідтодіїхнімвихованнямопікуваласясуворатітка.

ПатрікБронтебувкниголюбом,багаточитавівиписувавзЛондонанавітьнай-дорожчівидання.Віндозволявдонькамкористуватисяйоговеликоюбібліотекою,азацевимагавсувородотримуватисярежимуйтишівтойчас,колипрацювавнадскладаннямпроповідей.Окрімтого,батькоприймавприхожан,щоприходилидонього з різними проханнями і скаргами. Отже, діти не могли бігати у будинкузм’ячемчиляльками,голоснорозмовляти,хочаінодіїмцьогодужехотілося.

Щоб якось розважити малих, тітка і Шарлотта, котра стала старшою післясмертідвохсестер,вигадувализнимип’єсидлядомашньоголяльковоготеатру,випускаливласнийлітературнийжурнал.Декорації доп’єсмалювавмаленькийБренуелл, улюбленець усіх.Унього дужерано відкрився талантпортретиста тахудожника. Зазначимо,щоШарлотта теж гарномалювала.Перша дитяча п’єсаназивалася«Молоділюди»,внійрозповідалосяпроказковихсолдатів,якіздій-снювалиподвигивім’яНаполеонаБонапартаігерцогаВеллінгтона.ВиставайшлавдоміБронтевпродовжмісяця.Хочавцьомутеатрібувєдинийглядач—стараслужницяТаббі,дітивідчувалисебепо-справжньомущасливими.

А батько, як і раніше, мовчав, став ще суворішим, усамітнено обідав, писавпроповіді, різким голосомвіддававнакази слугам, а іноді від туги за дружиноювискакувавудвірістрілявуповітряізстаровинноїрушниці,докинезакінчува-лисяпатрони.Дітибачиливсеце,аленіякнемоглирозрадитийогогоре,якетежпереживалидужеболяче.

НевгамовнаШарлотта,щоброзважитималят,запропонувалановузабаву:кож-номуроздалаповигаданомуострову,попросиланаселитийогорізнимиперсона-жами, а всіпригоди та їхнєповсякденнежиттянацихказковихостровах запи-сувалисядомаленькоїкнижечки-журналучирозповідалисяувечеріпочерзі.Таквиникла казкова країна Ангрія, прообраз, джерело поетичного світу всіх трьохсестер Бронте. В Ангрії жили лицарі й чарівники, герцоги й пірати, прекраснідами йжорстокі королеви, здійснювалися найсміливіші подвиги й плелися лю-бовніінтриги.Сидячивмаленькійкімнатцінадругомуповерсі,Шарлоттавженепомічаланіпохмурогопейзажу,нісіриххмар,ніпоривівхолодноговітру,нісво-госумногожиття.Вонапориналаусвітвигаданихмрій,пристрастейсвоїхгероївйінодінавітьнезнала,щореальніше:сумнежиттяХоуортачибурхливийлітописАнгрії.Дівчинаранопочалавестищоденникіодногоразузробилатамтакийза-пис:«Малохтоповірить,щовигаданарадістьможепринестистількищастя!»

Сім’я Ш. Бронте

Шарлотта в си-рітському при-тулку

дозвілля роди-ни Бронте

Гра в казкові острови

48

Алебатькабентежилоте,щодітинемають серйозної освіти,ростуть занадтотихимий відлюдними.Він вирішив відправитиШарлоттуйЕмілію до пансіонуМаргаретВулер,щославивсясвоїмипередовимийгуманнимиметодамивихован-ня(тамбулизабороненітілесніпокарання).Еміліяїхативідмовилася,аШарлот-та відважилася. Згодом вона з теплотою й ніжністю згадувала час, проведенийупансіоні,деотрималачудовуосвіту,якадопомогларозвинутисяїїприродномуписьменницькомудару,ізнайшлавірнихподруг,котріпідтримувалиїївпродовжусьогожиття.У1832роціШарлотта закінчилапансіон, а з1835по1838-йпра-цювалавньомувчителькоюфранцузькоїмовитамалювання.Увесьсвійучитель-ський досвід, педагогічні роздумиШарлоттаБронте пізніше відобразила на сто-рінкахроманів.

Самецейпансіону1838роцізакінчилайнаймолодшаізсестерЕнн,яканатойчасвжепочалаписативласнітвори.

1837рокуШарлоттаБронтепослаласвоївіршівідомомуанглійськомупоетовіР. Сауті. У відповідь той написав,що «присвятити себе тільки поезії справа нежіноча,хочайможназайматисянеюякприємноюрозвагою,алезоднієюумовою:незабуватизарадинеїсвоїхжіночихобов’язків».Шарлоттаобразливосприйнялавідповідьзнаменитогопоета.

ВідприродивсісестриБронтевідзначалисявеселим,живимхарактероміпра-целюбністю.Їмподобалисямузика,співи,дотепнібесіди,розгадуванняшарадіго-ловоломок.Томуповертатисявпохмурий і сумнийХоуорт їмнехотілося.Шар-лоттазайняласяздійсненнямпроектумайбутньоїшколи«сестерБронте»(сестрирозраховувалинаспадоктіткиісвоївласнізаощадження),аЕннпощастилозна-йтимісцегувернанткиубагатійсім’їРобінсонів.Самевцюродинупісляневдалоїспробипідкоритисвоїммистецтвомхудожникаелегантно-примхливулондонськупубліку було влаштовано йБренуелла, тепер він став учителеммалювання.Ви-ставку його малюнківжорстко розкритикувала одна зі столичних газет. Брену-елла це дуже засмутило, він вдався до пияцтва, пропив усі гроші й повернувсядодому,вигадавшикрасивулегендупропограбування.Але,перебуваючивродиніРобінсонів,Бренуеллзакохавсявгосподинюіпалкозізнавсяїйусвоїйпристрас-ті.МісісРобінсонобразиввчиноквчителя,ійоговигнали.Таразомзнимвтрати-ламісцейнівчомуневиннаЕнн.Бренуеллпочавбільшепити,вживатиопіум,роблячитимсамимжиттясестернестерпнимівитрачаючиїхнігроші.Прошколудовелосязабути.

Але сестри не здавалися. 1842 рокуШарлотта йЕмілія відправилися в педа-гогічний пансіон Егера до Брюсселю для вдосконалення знань. Гроші на поїзд-ку сестрам дала хрещенаматиШарлотти.Але не тількижага знаньштовхнулаШарлоттунацюпоїздку.ДівчинапрагнулазабутимолодогосвященикаВільямаВейтмена, освіченого юнака, чудового друга, який служив помічником їхньогобатька. Та він був заручений з іншою. Трагізм історії полягав ще і в тому, щоуВільяматакожзакохаласяЕнн.Черездеякийчас сестридізналисяпро те,щоВільямодружився,ащечерезрікприйшлазвісткапройогосмерть.

«Пристрасне кохання — божевілля, і, як правило, залишається без відпові-ді!»—гіркоповчалаШарлоттасвоюменшусестру.Вонамаланацеправо.Бо їїсамузакружлялапристрастьдоодруженогочоловіка,мсьєПоляЕгера, господа-ряпансіона,батькап’ятьохдітей.Розумного,екцентричногофранцузаспочаткутішилокоханнядужесерйозноїромантичноїдівчини,алепіслятогоякйогодру-жина розкрила таємницю, Поль усіляко намагався уникати Шарлотту. Життявпансіонідлявразливоїдівчинисталонестерпним.Воназібраласвоїречі,дрібніподарункикоханого іпокинулаБельгію.Шарлоттаповернуласядодомузрозби-

Побоювання батька

Проект майбутньої школи «сестер Бронте»

Пристрасне кохання Шарлотти

49

тимсерцем.Часомїйхотілосяголосити!Вонавідчуваласебедужесамотньоврід-нихстінах.Тайатмосферавдомібулатяжкою:Еміліязаглиблюваласьусвоїмрії,Енн,неначебто тінь, блукалапокімнатах,Бренуеллпродовжувавпити.Вечора-миШарлоттаписалалистикоханому, алевона їхніколиневідправила.Водно-мубулитакірядки:«Вивиявилидоменетрішкиінтересуіячіпляюсязанього,як приречений чіпляється зажиття!»Можливо,щописати роман «Учитель»,—«біографію»свогопочуттядоЕгера—Шарлоттавирішилатількидлятого,щобзвільнитидушувідгнітючоїтуги,відволіктисявідбезоднібезумства,щобнечутикашлюзавждизнервованоїЕнн,п’янихпісеньБренуелла,тихогочитаннямоли-товіпсалмівукімнатібатька.

ОдногоразуШарлоттавипадкововідкрилаальбомЕміліїівзахватіпрочиталавірші сестри,що, на її думку, були зовсімне схожіна звичайнужіночупоезію:занадтострімкі,яскраві,лаконічні.Вонинастількивразилидівчину,щовонави-рішиланадрукуватизбіркузавласнікошти,приховавшижіночііменапідпсевдо-німом«БратиБелл»(Шарлотта—Каррер,Емілія—Елліс,Енн—Ектон).Збіркапобачила світ у травні 1846 року, дістала позитивні відгуки критики. ОсобливовідмічаливіршіЕллісаБелла(цебувпсевдонімЕмілії).

Окрилена успіхом, Шарлотта вирішила надрукувати книгу прози «братівБелл». До публікації вона приготувала свій роман «Учитель», «Грозовий пере-вал»— Емілії та «Агнес Грей»— Енн. На жаль, її власний роман було відки-нуто, книгу Емілії не помічено критикою (на твір чекав грандіозний успіх ужепіслясмертідвадцятирічноїроманістки),ароманЕннкритикийчитачізустрілизахоплено.Шарлоттащиро раділа успіхові сестри і, виявивши величезну напо-легливість,уже16жовтня1847рокузакінчиласвійновийроман«ДжейнЕйр»,який мав шалений успіх, декілька видавництв сперечалися за придбання правперевидання.ВідомийанглійськийписьменникВ.Теккерей запросивШарлоттудоЛондона,щирозахоплюючисьїїталантомімаючивеличезнебажанняпознайо-митисязавторкою.СамезавдякицьомуписьменниковіШарлоттадекількаразіввідвідаластолицю,познайомиласязлітераторами,1851рокунавітьбуланалек-ціїВ.Теккереяпроанглійськулітературу.ПісляознайомленняздругимроманомШарлотти «Містечко» про долю незвичайної дівчиниЛюсі Сноу, яка, пережив-шинещасливекохання,зберегланезломленимгордийдух,ТеккерейнаписавпроШарлоттуБронтетакі слова:«Біднажінка,щомаєталант!Пристрасне,малень-ке,жадібнедожиттястворіння,хоробре,трепетне,некрасиве.Читаючиїїроман,яздогадуюсяпроте,яквонаживе,ірозумію,щобільше,ніжславиівсіхіншихне-беснихскарбіввонахотілаб,щобякийсьТомкінскохавбиїїівонакохалайого!..»

Шарлотта все ще мріяла зустріти своє кохання, залікувати старі рани. Вонасерйозно захопилася видавцем Сміттом, який відповідав їй взаємністю. На тойчасШарлотта поховала брата Бренуелла (жовтень 1848 року), улюблену сеструЕмілію(18груднятогож1848року!),буласерйозностурбованаздоров’ямпоми-раючоїЕнн.РазомзіСміттомвонивозили її вСкарборо (Шотландія)наморськікупання,алеценедопомоглоіЕннтежпомерлачерезпіврокупіслясмертіЕмілії.Шарлотта практично залишилася самотньою— старий батько втрачав від горяостаннісили.

АлещосьпостійнозупинялоСмітта,вінніякнемігосвідчитися.Хочамолоділюдизпівсловарозумілиоднеодного,моглигодинамиговоритипрощозавгодно.Тажаданим«Томкінсоном»Смітт дляШарлотти так і не став.Це булаще однадрамаїївразливогосерця.

Змучившись від самотності, Шарлотта дала згоду на весілля спадкоємцевісвого батька по парафії АртуруНіколасу Бейллю.Чи кохала вона його? Важко

роман «учитель»

Збірка під псевдонімом «Брат Белл»

Шарлотта в Лондоні

Видавець Смітт — нове захоплення Ш. Бронте

50

сказати,аджедівчинавиховуваласявсуворихтрадиціяхжертовностісімейномуобов’язкуйчесті.Всіп’ятьмісяцівсвогокороткогозаміжжяШарлоттастаранновиконувалаобов’язкидружинипасторайгосподинідому.Однаквільнозайматисятворчістювонавженемогла:ценеподобалося їїчоловікові.Таємнонамагаласящосьписатийховалавшухлядистолу.

Життяускладнювалахвороба(сухоти—спадковезахворюванняродиниБрон-те) і вагітність.Чоловікадратувалоте,щовонанезаймаласягосподарством,щойому доводилось обідатий вечеряти самому.Вона соромилася лягати, не хотіласердитиАртура,алесилипокидалиїї.Незадовгодосмертівийшовїїновийроман«Шерлі»,якийіззахопленнямзустрілапублікатакритика.Всічекалиновихзле-тівталантуБронте.Аленіхтонезнав,щовонапомирає.

31березня1855рокуШарлоттавідчуластрашеннуслабкість.Необхіднобулолягтивліжко.Алеїїпереслідуваладумкапроте,щочоловікзновубуденезадово-лений.Слідспуститисявниз,авнеїмайженемаєсили!Шарлоттазробилакількакроківісілавкрісло,щостоялопоруч.Намитьїйздалося,щовонапливекудисьучовні,анаберезістоїтьЕнн,простягаєдонеїрукиікричить:«Будьмужньою,Шарлотто!»Це були останні слова, які вона чула. За декілька годинШарлоттиБронтенестало.

ЧерезпевнийчаспіслясмертіШарлоттиїїчоловікАртурНіколлсБейлльодер-жавлистазЛондонавідякоїсьЕлізабетГаскелл,котрапросиладозволуприїхатидоньогозметоюоглянутиархівйогодружини—відомоїписьменниціШарлоттиБронте.МістерНіколлсБейлльроздратовановідповів,що«ніякогоархівунемає,оскількимісісНіколлсбулапершзавседонькоюідружиноюпастора,анелітера-турноюзнаменитістю».МісісГаскеллбуларозгубленаіпочуваласяніяково.Щобнаписатипершубіографіюписьменниці,їйдовелосязібратиспогадинебагаточис-ленних друзівШарлотти Бронте,— «маленької феї із Хоуорта»,— скористатисяаналізомчотирьохїїроманівйуривкамиперепискизВ.Теккереємтадекількомавидавцями.

Хоча пройшло вже більше ста років, читачі продовжують насолоджуватисякнигамианглійськоїписьменниційприїздитидомаленькогобудиночкавХоуор-ті,дезнаходитьсямузей«маленькоїЖаннид’Арк»—якніжноназивавШарлот-туБронтеВ.Теккерей.

3. Бесіда.

— ЯкевраженнясправивнавасроманШ.Бронте«ДжейнЕйр»?— Учомуполягаєособливістьоповідітвору?(Оповідьведетьсявідпершоїосо-

би—головноїгероїніДжейнЕйр.Церобитьрозповідьбільшдостовірноюіправ-дивою.)

— Скількироківбулогероїнінапочаткуоповіді? (Десять.ДжейнЕйррозпо-відаєподіїсвогожиття,щотриваливпродовжмайжедев’ятироків.)

— Щовідомопродівчинку? (Вона була сиротою, її батькипомерли.Мати—збагатоїродини,абатько—біднийсвященик.ДжейнжилаутіткиРід,якабеззадоволенняйрадостівиконувалапроханнясвогобратанекидатидівчинку.)

— Якжилосядівчинціутітки?(Дужепогано.МісісРід,їїдіти(Джон,Еліза,Джорджіана), інавітьприслуга—всінамагалисянагадатидівчинці,щовонанетака,якінші,щоїїутримуютьтутзвеликоїмилості.Джейнвважалижорстокою,злою,брехливою,хочасамеРідибулитакими.ОсобливоДжонполюблявобража-тиДжейн,апотімзвинувачувїївусьому.)

— Яка подія найбільше вразила Джейн під час перебування в родині Рідів?(КолиїїзачиниливтаємничійЧервонійкімнаті,вякійколисьпомермістерРід

коротке нещас-ливе заміжжя Шарлотти

Трагічна смерть «маленької феї із Хоуорта»

роман «джейн Ейр»

51

і після того тамніхтонежив.Джейнпобачилапривиднебіжчика, вона знепри-томнілаіпотімдужезахворіла.)

— Чомутіткавирішилавідправитидівчинкудосирітськогопритулку?(МісісРіднехотілосябільшезайматисядівчинкою.Воназрадістюпозбуласяїї.)


— Розкажіть про перебуванняДжейн Ейр у сирітському притулку вЛовуді.(ДжейнпровелауЛовудівісімроків:шістьяквихованка,дваяквчителька.)

— Розкажітьпро роль ужиттіДжейндиректрисипритулкумісТемпль та їїдружбузЕленБерне.(МісТемпльтеплоставиласядодівчинки,піклуваласяпронеї,допомагалавнавчанні.АЕленБернебагаторозповідалаДжейнпроБогаітаусвідомила,щоВін—люблячийОтецьнебесний.)

5. Бесіда.

— Щорізко зміниложиттяДжейн? (ОдногодняувісімнадцятьроківДжейнзрозуміла,щобільшенеможезалишатисявЛовуді.Вонадалаоголошенняіїїза-просилигувернанткоюдомаєткуТорнфілд.)

— Кого вона зустріла в маєтку? (Домоправительку місіс Феєрфакс, жінкупохилого віку, яка вела господарство у Торнфілді і виявилася доброю жінкою.Джейн мала бути гувернанткою маленької Адель, доньки коханки містера Ро-честера,власникамаєтку.ПізнішеДжейндізналася,щоматиАделі,французькаспівачка,покинуласпочаткусвогокоханця,апотіміАдель.Рочестерзабравдів-чинкунавиховання.)

— Що відомо про господаря маєтку? (Він дуже рідко відвідував Торнфілд,більшучастинучасупроводивнаконтиненті.)

— ЯкжилосяДжейнуТорнфілді?(Вонаніколинезналадомашньогозатишку,атутдонеїставилисядужедобре.Хоча інодідівчинайвідчувалатугутасамот-ність.)

— Щоїїхвилювало?(Вонавідчувала,щовмаєткуприховуютьякусьтаємни-цю,пов’язану,наїїдумку,ізжінкоюнаім’яГрейсПул.Інодівночідівчиначуланелюдськийсміх,таємничікрокитощо.)

6. Переказ тексту з творчим завданням.

— Розкажіть про першу незвичайну зустріч Джейн і містера Рочестера відімені:а) самоїДжейн;б) містераРочестера.


— Прочитайте,якоюбулаприродацьоговечора.— Навіщоавторказмалюваласаметакийпейзаж?(Пейзажбувдоситьроман-

тичний:вечір,місячнесяйво,нічнийтумантощо.Вінпідсилюєромантизмзустрі-чігероїв,наштовхуєчитачанадумку,щоміжнимимаютьзав’язатисяромантич-ністосунки.)

8. Завдання й запитання до учнів.

— Знайдітьу текстіпортретигероїв і зачитайте їх.Яквидумаєте,чомупер-сонажі не наділені гарною зовнішністю? (Можливо, для того щоб більше увагизвернутинаїхвнутрішнійсвіт.)

джейн Ейр у сирітському притулку

Життя джейн у маєтку Торн-філд

романтичний вечір зустрічі джейн і містера рочестера

52

9. Психологічні спостереження.

— ПрослідкуйтезапсихологічнимстаномДжейніРочестера,заїхнімистосун-ками.(МіжДжейніРочестероммайжевідразузародиласяглибокасимпатія,якукожензнихстаранноприховував.Вона—запрохолодноюшанобливістю,він—загрубувато-глузливимтономзвертання.)

— Як Рочестеру вдалося викликати ревнощі Джейн? (Він віддавав перевагумісБланш,дивовижнійкрасуні.Сусідипочалиговоритинавітьпроїхнєвесілля.ТайсамРочестерневідмовлявсявідцього.Упомістіготувалисядовесілля.)

— Яку роль відіграла сцена із циганкою-ворожкою? (Саме Джейн здалося,що циганка дивна. А Рочестер міг розкрити деякі таємниці дівчини. Як потімз’ясувалося,РочестеркохавДжейн і освідчився їй.Приготуванняйшлисамедоїхньоговесілля.)

10. Бесіда.

— Що перешкодило здійсненню щасливих мрій Джейн? (Під час церемоніївінчаннявиявилося,щоРочестеродружений.)

— РозкажітьстрашнутаємницюЕдвардаРочестера.— Як ви думаєте, чомуДжейн не хотіла залишитися з Едвардом?Вона його

некохала?(Ні,вонащирокохалаЕдварда.Алебутинаправахкоханкинемогла.Цесуперечилоїїпринципам.)

— Де знайшла притулок Джейн після втечі з Торнфілда? (Доля подарувалаїй зустріч із чудовими людьми: сім’єю Ріверсів — місцевим священиком Сент-Джоном, його сестрамиДіаною таМері. Виявилося,що всі вони родичі.Джейнзнайшларідню.)

— ЧирозлюбилавонаРочестера?(Ні,вонакохала,навітьрозуміючи,щовженіколийогонепобачить.)

— Прощо свідчить тойфакт,щоДжейнрозділила свій спадокміжусімаРі-версами?(Цещеоднепідтвердженняблагородстваїїдуші.)

— Навашудумку,чомуСент-ДжонзапропонувавсамеДжейнстатийогодру-жиною? (Вона витримана, спокійна, терпляча, коли потрібно рішуча, віддана,благородна,небайдужадолюдськогогоря—такоюмаєбутидружинапастора.)

— Як Джейн сприйняла пропозицію Сент-Джона? (Вона відмовилася статийогодружиною,бокохалаРочестера,алезгоднабуласлідуватизанимяксестраіпомічниця.ОднактакийваріантневлаштовувавСент-Джона.)

— ЧомудівчинавирішилавідвідатиТорнфілд?(ДжейнпочувсяголосРочесте-ра,якийкликавїї.Вонашвидкозібраласяіпоїхала,бовважала,щознимщосьтрапилося.)


— Розкажіть, як закінчилася історія кохання Джейн Ейр та Едварда Роче-стера.

— Щовідомопроподальшудолювсіхіншихгероївроману?


НадумкудослідниківтворчостіШ.Бронте,уромані«ДжейнЕйр»багатоав-тобіографічного:жахливі умовижиття в притулку та епідемія,ЕленБернс та їїсмерть ушколі; історія коханняДжейн і Рочестера нагадує коханняШарлоттиімсьєЕгера.

На відміну від сестер,Шарлотті були притаманні захоплення сентименталіз-мом, романтизмом, готичними романами.В її творі є містика в готичному дусі:

Психологічний стан героїв

Сцена із циганкою-ворожкою

Страшна таєм-ниця рочестера

Пропозиція Сент-джона

Автобіографіч-ність роману

53

поява привида дядька Ріда, голос Рочестера,що його чуєДжейн, хоча й знахо-дитьсянавідстанібагатьохкілометріввідкоханого,таємниціпомістяТорнфілд,страшна таємниця Рочестера, яка відкривається в день весілля. Не дивлячисьна те,що роман написаний у той період, коли романтизм уже зійшов з англій-ськоїлітературноїсцени,уньомубагаторомантичнихелементів(таємничапояваРочестера,пейзажі, романтичніпочуття героїв тощо).У творі такожбагато еле-ментівсентименталізму(чутливістьнатуриголовноїгероїні,психологізмобразівтощо).

Але роман цікавий тим,щоШарлотта Бронте одною з перших в англійськійлітературінасмілиласятакщиро,пристрасно,правдиворозповістипрокохання,віру, обов’язок, звичайні людські почуття.Авторка сміливо заговорила про рів-ністьжінкиічоловіка,прагненняжінкидощастя,кохання,нормальногожиття.ГероїняШ.Бронте—целюдина, якамає вроджене високепочуттяморалі, від-чуттявласноїгідності,вірністьморальнимпринципам,стійковитримуєвсісклад-нощідолійпробиваєсобідорогувжиттявласнимисилами.ЩастяДжейнукінціроманусприймаєтьсяякдостойнанагородазавсіїїстражданняймуки.



— Чисподобавсявамроман?— Чому твірШ. Бронте продовжує хвилювати сучасних читачів? (Тому, що

вньомузображеночистілюдськіпочуття,відсутніцинізм,ницість,грубість.Віч-нимизалишаютьсяпроблеми,порушеніутворі:добра і зла,людськихвідносин,стосунківчоловікайжінки,вірності,честі,обов’язкутощо.)

— Відомо,щороманбулонеодноразовоекранізовано.Чибачиливихочабоднузкіноверсій?

— ЯкевашевраженнявідстрічкиіталійськогорежисераФранкоДзеффиреллі(1994рік,телефільм«ДжейнЕйр»),щотранслюваласянателеекранах?



ПеречитатироманФ.Достоєвського«Злочинікара».Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий

шляхписьменника,історіюстворенняромануФ.Достоєвського«Злочинікара»,екранізаціютворутаілюстраціїдонього.

уроК № 10

тема. ф. м. достоєвський. Життєвий і творчий шлях письменника. філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх втілення в художніх творах. роман «злочин і кара» як утілення нового, поліфонічного типу художньо-го мислення. філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору.

Елементи ро-мантизму й сентимента-лізму у творі

Вічні проблеми роману

54

мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом російського письменника Ф. до-стоєвського, його філософськими, етичними й естетичними поглядами; домогти-ся засвоєння поняття «роман» та його різновиди (філософський і психологічний); розвивати навички конспектування, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню теоретичних знань школярів; виховувати кращі людські якості.

обладнання: підручник; портрет Ф. М. достоєвського; виставка книг письменника.

Хід уроку

Людинаєтаємниця.Їїслідрозгадувати,інавітьякщобудешрозгадуватиїївпро-довжусьогожиття,тонеговори,щови-тративчас;язаймаюсьцієютаємницею,оскількихочубутилюдиною.

Ф. М. Достоєвський (Із листа до брата)

I. оголошення теми, мети та еПІграфа уроКу



Ф. М. Достоєвський — оригінальний мислитель-гуманіст, творчість якогопройнятапочуттямлюбові долюдини і невимовного болю занеї.У своїх творахвін зумів передати глибину людських страждань, переживань, майстерно вико-ристовуючимистецтвопсихологічногоаналізу.

Як зазначив дослідник С. Бєлов у своїй монографії про Достоєвського, всеXXстоліттяпройшлопідзнакомусезростаючоїславиписьменника.Вісторіїсві-товоїлітературиважкознайтиприклад,коливпливписьменника,котрийпомер,неслабшає,а,навпаки,зкожнимрокомвсебільшеібільшезростає.АнглійськийпоетУ.Одентаксказавпрописьменника:«Побудуватилюдськесуспільствотак,як про нього розповідав Достоєвський, неможливо. Але суспільство, яке забудевсете,прощовінрозповідав,недостойненазиватисялюдським».Інтересдотвор-чостіФ.Достоєвськогонезникаєйнині.

Ф.Достоєвський—щирий і гуманнийписьменник.Віннавчавшукати іскрудобравкожнійлюдині,прагнуввиховатиособистість,розгадатиїїтаємницю.Ві-сімнадцятирічнийюнакФедірДостоєвський1839рокувлисті до братанаписавслова,що є найкращим вираженням сенсу його творчості. (Учитель виразно за-читуєепіграфуроку.)

Ф.Достоєвськийналежитьдотихписьменників,біографіяякихтіснопов’язаназтворчістю,котрізмоглирозкритисебенасторінкахсвоїххудожніхтворів.


(МожнавикористатипортретихудожниківВ.Петрова,В.Фаворського,І.Іва-новаабоіншихнавибіручителя).

— Якимзображенописьменниканавсіхпортретах?— Якевашевраженнявідцихробіт?— Назвіть риси вдачі митця, що їх передають художники. (Зосередженість,

якасьвнутрішнянапруга.)

Ф. достоєв-ський — май-стер психоло-гічного аналізу

розкриття осо-бистості мит-ця на сторінках його творів

55


Портретівписьменникадоситьбагато, інавсіхвінпостає серйозним, суворо-зосередженим, задуманим. Слід зазначити,що сучасникиФ. Достоєвського від-значаливйогозовнішностіщосьболісно-напружене.

ПортретВ.Петроваствореновтойчас,колиписьменникповернувсяз-закор-донуіпрацювавнадроманом«Біси».Вінсидить,міцнозімкнувширукинаколі-нах.Уйого сутулійпоставі,упохмуромувиразі обличчяпідкреслюєтьсямайжеболіснанапруга.

УгравюрінадеревіроботиВ.ФаворськогоФ.Достоєвськийзображенийукім-наті,щослабоосвітленаполум’ямсвічки.Вінстоїтьбілястолузкнигамиітримаєврукахлистипаперу.Письменниксерйозний,задуманий,внутрішньонапружений.

Робота І. Іванова переносить нас у Петербург Достоєвського з його темнимибрудними дворами, злиденними трущобами.Обличчяписьменника суворе, зосе-реджене,наньомувідбиваєтьсядушевнийбільімукивідпобаченого.


Життєвий та творчий шлях Ф. М. Достоєвського

Достоєвськіпоходятьзі старовинногодворянськогороду,представникиякогоізXVIстоліттязгадуютьсяврізнихдокументахпівденно-західноїРусі.1506рокуїмбулаподарованаграмотанаселоДостоєвоуПінськомуповіті,післячогоціслу-живі люди почали прозиватися за назвою селаДостоєвськими. УXVIII століттівони не прийняли католицтва, а переселилися в Україну, де поступово рід зга-савтавтрачавсвоюзнатність.ДідмайбутньогописьменникаслуживпротоієреємвмістечкуБрацлавПодільськоїгубернії.ЙогомолодшийсинМихайлопорушивсімейнутрадиціюіставлікарем.

НародивсяФедірМихайловичДостоєвський11листопада1821рокувМоскві.ЙогобатькослуживлікаремуМаріїнськійлікарнідлябідних,натериторіїякоїйминулидитячірокимайбутньогописьменника.Мати,МаріяФедорівна,донькакупця,енергійнажінка,котрадужекохаласвогочоловікаібуладоброюініжноюдодітей(їхусім’їнародилосясемеро—чотирибратиітрисестри).Матизналасянапоезії, захоплюваласямузикоюйприщеплюваласвоїмдітямлюбовдомисте-цтва.

Родинабуласкромнозабезпеченавсімнеобхіднимініколинедозволяласобіні-чогозайвого.УвечерібатьколюбивчитативголосКарамзіна,Жуковського,Пуш-кіна. І якщо Федір у 16 років переживав смерть Пушкіна як велике російськегоре, то цьому він зобов’язаний перш за все своєму батькові, котрий прищепивдітямлюбовдолітератури.Окрімтого,батькиранопочалинавчатидітей,цимза-ймалисяматийдиякон.З1834рокуФедоразбратомМихайлом,якийбувійогонайкращим другом, віддали до приватного пансіону. Федір багато читав, середнайулюбленіших авторів—Пушкін,Жуковський, Гоголь,Лермонтов,Шиллер,В.Скотт.Батькизналипролітературнізахопленнясинівівсілякопідтримувалице.ЇхвіддалидоУніверситетськогоблагородногопансіону,щобувсходинкоюдлявступудоуніверситету.

1837 рік видався для молодого Федора дуже важким: 29 січня (10 лютого)1837рокунесталоПушкіна,а27лютогопомерлавідтуберкульозуйоголюблячаматуся.ВтратадружинизламалаМихайлаАндрійовича, айомуслід булопідні-матидітей.

Реалізувати свої гуманітарні нахили — вступити до Московського універси-тету—братиДостоєвськінемогли.Злидніпримусилинабутипрактичніпрофе-сії. Батько вирішив віддати синів до Головного військово-інженерного училища

Портрети Ф. достоєв-ського

родина письменника

Найкращий друг Федора — брат Михайло

56

вПетербурзі. Ізцієюметоюнаписавпроханнядо імператора (цейзакладбувпідуправліннямвеликогокнязяМихайла)прийнятиобохсинів«черезбагаточислен-несімействомоєізлиденнийстан».Імператордозволивприйнятиобох,алейогообіцянка не була виконаною. В січні 1838 року прийняли лише Федора, та щейзмусилибатьказаплатитигроші.Федірнапишетатові:«Ми,якіб’ємосязостан-ньогорубля,маємоплатити, тодіяк інші,дітибагатихбатьків,прийняті безко-штовно».ЗбатькомФедірбільшенепобачиться:тойтрагічнозагинеу1839році.МихайловступивнаслужбудоСанкт-Петербузькоїінженерноїкоманди,алечерезтримісяцібуввідправленийдоРевеля.Братирозлучилися.

Для майбутнього письменника починається новий, самостійний етап петер-бурзькогожиття.У18роківвінвпершеопинивсянаодинціізжорстокоюдійсніс-тю.СамотнійімрійливийФедірстраждаввідрізкогоконтрастуміжщасливимди-тинствомйумовамижиттявучилищі,щопригнічувалийого.Вінчастонудьгувавна заняттях іпожвавлювавсялишеналекціях зросійськоїлітературита історіїархітектури.Навчання було важким і напруженим.Наприклад, у першій поло-вині1841рокуДостоєвськиймавскласти:7січня—фортифікацію,8—історію,9—французькумову, 11—аналітику, 13—геодезію,14—законБожий і на-риснугеометрію,15—фізику,17—архітектуру,18—ситуаціюіросійськусло-весність.Юнакмавповнеправосказатибратовіпронавчаннявучилищі:«Знасжилитягнуть,любиймій!»АлепритакомунавантаженніФедірнетількибувсе-редкращихвихованцівучилища,ащеймігпрочитативсікниги,щозадавалися(«увесьГофманросійський інімецький»,«майжевесьБальзак»,Ґете,Ж.Санд,Гюґо,«вивчивусьогоШиллера»таінших).

У1843роціФедірзакінчивучилище.ВчервнітогожрокудоПетербургапри-їздить кумир Достоєвського Бальзак. Натхненний його приїздом, Достоєвськийпереклав роман відомого француза «Євгенія Гранде». А через рік, 19 жовтня1844-го, Федір Достоєвський подав у відставку. «За моє життя не хвилюйся,—писав Федір братові,—шматок хліба я скоро знайду. Я буду працювати. Теперявільний».Як ійоговеликийучительБальзак,вінвирішивстатипрофесійнимлітератором.

1846 року з’явилася перша повістьФ. Достоєвського «Бідні люди»,що буласхвальносприйнятаМ.НекрасовиміВ.Бєлінським,якимімпонувалозображеннявнійсоціальноїтрагедії«маленькоїлюдини».Повістьпринеслаавторовіпопуляр-ність,усізаговорилипропоявувлітературіновогоГоголя.Відбулосязнайомствомолодогописьменниказ І.Тургенєвимтабагатьмазнаниминатойчасмитцямий критиками.Але наступні його твори: психологічна повість «Двійник» (1846),фантастична—«Хазяйка» (1847), лірична—«Білі ночі» (1848), драматична—«НеточкаНезванова» (1849)— були холодно зустрінуті. Критика не сприйнялановаторстваФ.Достоєвського, його прагнення проникнути в таємниці людсько-го характеру.Письменник болісно переживав негативні відгуки, віддалився відІ.ТургенєватаМ.Некрасова.

1846рокуФ.Достоєвськийпознайомивсяізсоціалістом-утопістомМ.В.Бута-шевичем-Петрашевським,почаввідвідуватийогозібрання.Саметомуразомзни-ми30квітня1849рокуйогоарештували.НасудіДостоєвськомубулопред’явленозвинуваченняврозповсюдженнізабороненоголистаВ.БєлінськогодоМ.Гоголяівинесеновирокдострати.22грудня1849рокуписьменникразомзіншимипе-трашевцямиперебувавуПетербурзінаСеменівськомуплацувочікуваннісмерт-ноїкари,алезакількахвилиндостратиїївідмінилизависокимрозпорядженням.Цідесятьхвилинвочікуваннісмертноїкариввійшлиутворчістьписьменникаяксимволлюдськихстражданьі,зокрема,знайшливідображеннявромані«Ідіот».

Навчання братів

Самостій-ний етап пе-тербурзького життя

«Бідні люди» — перша повість Ф. достоєв-ського

57

НаДостоєвського чекали чотири роки каторги в Омську, а потім— солдатчинавСемипалатинську.

Надумкудослідниківтворчостіписьменника,ешафотставповоротниммомен-томудуховнійбіографіїписьменника.Засловамисамогомитця,починається«пе-реродженнявновуформу».Дорогоюнакаторгу,вТобольську,дружинидекабрис-тівМ.А.Муравйова,П.Є.АнненковаздонькамиО.І.ІвановоїтаН.Д.ФонвізіноїдобилисяпобаченнязписьменникоміподарувалийомуЄвангеліє—єдинукнигу,якудозволялосячитатикаторжанам.Достоєвськийстаєвіруючоюлюдиною,іпіс-лякаторгитазасланнярелігійнатемабудевйоготворчостіцентральною.Нака-торзівінпалкопокохавМаріюДмитрівнуІсаєву,якапізнішесталайогодружи-ною.Цейшлюбтривавсімроків,аленепринісписьменниковіщастя.

Угрудні1859-гоДостоєвськийповертаєтьсядоПетербурга,вякомувіннебуврівно десять років.Тамйого зустрічаютьякмученика, проте визнання та славупотрібнобулощезавойовувати.ФедірМихайловичвиступаєналітературнихве-чорах.На одному з них 21 листопада 1860 року в заліПасажу він знайомитьсязТ.Шевченком.

Уцейперіодбулиопублікованіповісті«Дядечківсон»(1859),«СелоСтепанчи-ковоійогомешканці»(1859),атакожпершийроман«Зневаженітаскривджені»(1861),«ЗапискизМертвогодому» (1861–1862),вякихвідобразилосяпережитенакаторзі.РазомізбратомМихайломДостоєвськийорганізовуєівидаєжурнали«Время»(1861–1863)та«Эпоха»(1864–1865),вякихдрукуютьсятворимитцятаіншихвідомихписьменниківтогочасу.Суспільно-філософськийнапрямжурналь-ної діяльності братівДостоєвських—«ґрунтівництво».ШляхдоЗолотогоВіку,Гармонії,КришталевогоПалацустверджувавсявморальномузближенніз«ґрун-том»,зіспоконвічнимсвітосприйняттямнароду,йогохристиянськимиідеалами,«вселюдяністю».

Упродовж 1862–1863 років письменник здійснює закордонні мандрівки (Па-риж, Баден-Баден). Його цікавить європейське життя, люди, їх побут і звичаї.Світ побачили «Зимові нотатки про літні враження» (1863), «Записки з підпіл-ля»(1864),якінабагатовипередилипроблематикутаобразнусистемунаступнихроманів.

Роботуписьменникаускладнювалитяжкіударидолі,щобуланемилосердноюдонього.14квітня1864рокуМаріяДмитрівнапомерлавідсухот.ФедірМихай-ловичще багато років опікувався своїм пасинкомПавлом Ісаєвим (синомМаріїДмитрівни від першого шлюбу). У липні того ж року раптово помер МихайлоМихайловичДостоєвський— духовно найближчий письменнику з усієї великоїродини,щонеодноразоводопомагавйомуматеріальнойморально, єдинийсередусіхбратівісестерДостоєвських,якийбоготворивсвогогеніальногобрата.ФедірМихайловичузявнасебезобов’язанняпіклуватисяпровдовутадітейнебіжчика.Достоєвський працює з відчайдушною енергією, що допомагає йому заглушитидушевний біль. Та раптом новий удар: помирає співробітник журналу, одноду-мецьписьменника,прекраснийросійськийкритикіпоетАполлонГригор’єв.Не-зважаючина всі намаганняДостоєвського, рівеньжурналу «Эпоха» різко падаєівчервні1865рокуйогодоводитьсязакрити.

Та письменник продовжує роботу. Він реалізує свій давній задум— створюєроман«Злочин ікара»,який із січня1866рокупочинаєдрукуватисявжурналі«Русскийвестник»іприноситьавторовісвітовуславу.Вперіодроботинадрома-номДостоєвський запрошує стенографістку—молоду дівчинуАнну ГригорівнуСніткіну,якійсудилосястатиостаннімкоханнямДостоєвського,йогодружиною,другом,помічником.КолиФедірМихайловичпросивїїруки,вонавідповілайому:

каторга і сол-датчина: шлях до віри та Бога

Знайомство з Т. Шевченком

Закордонні мандрівки

Тяжкі удари долі

58

«Яваскохаюібудукохативсежиття!» Івонадотрималаслово.УлистідосвоєїподругиС.О.КашиноїАннаГригорівнаписала:«…Щозадивовижна,прекрасна,сердечна, добра, нескінченно добра людина!Йогомало хто знає.Він завждипо-хмурий,роздратований,алеякбихтознав,скількипідцимприховуєтьсятепла,добраілюдяності.Чимбільшейогознаєш,тимсильнішеприв’язуєшсядонього.Я знаю,що і він мене пристрасно кохає, і це робить мене такоющасливою,щояінодідумаю,щояневартатакогощастя…»

Але матеріальна скрута та кредитори заважали подружжю насолоджуватисясімейнимщастям.ВонизмушенібулипоїхатидоЄвропи,деперебувализ1867по1871 роки. Відвідали Берлін, Дрезден, Баден-Баден, Базель,Женеву, Вену,Мі-лан,Флоренцію,Венецію,Трієст,Прагу.ВцейперіодДостоєвськийпрацюєнадроманами«Ідіот»та«Біси».ЗакордономуподружжянародилисядонькиСофія,яканезабаромпомерла,іЛюбов.

8 червня1871рокуДостоєвський із сім’єюповертається доПетербурга, а че-резвісімднівунихнароджуєтьсясинФедір.Кредиторизновунедаютьспокійножити, вимагаючипогашення боргів братаМихайла і самогописьменника.АннаГригорівнабередосвоїхрукусіфінансовісправиродиниітерплячевоюєзкреди-торами.

1873 року Ф. М. Достоєвський починає працювати над «Щоденником пись-менника», який з 1876-го друкується вжурналі «Гражданин» і тогожроку ви-ходить як самостійне видання.Його художняформа унікальна.Поряд із публі-цистичним,літературно-критичнимматеріаломтутмістяться«сюжети»ізжиттясучасноїдійсності,атакожхудожнітвори,«щоденниковапроза»:«Бобок»,«Сонсмішної людини», «Хлопчик у Христа на ялинці» та інші. 1875 року виходитьроман«Підліток»,вякомувідображеніголовніфілософські,соціальні,моральніпошукиписьменника.

Доавтораславетнихроманівнарештіприходитьзагальневизнання,якуРосії,такінаЗаході.Алездоров’япогіршується(уписьменникабулаепілепсія),дають-сявзнакикаторгаітяжкірокиборотьбизажиттятатворчість.ЙогоулюблениммісцемвідпочинкутароботибуломістечкопідВеликимНовгородомСтараРуса,деродинанаймаладачу.Саметуту1879–1880рокахДостоєвськийпрацювавнадроманом «Брати Карамазови»— своїм останнім твором, який залишився неза-кінченим. 7 травня 1880 рокуДостоєвський востаннє приїздить до Старої Руси.ВінзалишаєгамірнийПетербург,щобсаметутобміркуватийнаписатизнаменитупромовупроПушкіна,свійлітературнийзаповіт.

У червні 1880 року вМоскві було відкрито пам’ятник О.Пушкіну.ПромоваДостоєвського зробила це відкриття видатною подією в історії не тільки росій-ської,айсвітовоїлітератури.ПромовапроПушкіна—плідсорокарічнихрозду-мівписьменникащодотворчостівеликогоросійськогопоета.ВиступДостоєвсько-гозустрілиграндіознимиоваціями,знатовпучулисявигуки:«Пророк,пророк!»ПисьменникиІ.Тургенєв,І.АксаковпідійшлидоФедораМихайловича,тиснулийого руку зі словами: «Ви геній, ви більше ніж геній!» Достоєвського увінчалилавровимвінком,якийвінвночі,перемагаючисильнийбіль(митецьдужепоганосебепочував),відвізіпоклавдопам’ятникаПушкіну.ПромовапроПушкінаста-лалебединоюпіснеюписьменника, останнімпроменемйогопізньої слави:житийомузалишилосяменшесемимісяців.

Майжевесьсічень1881рокуДостоєвськийпочувавсебенепоганоіпродовжувавпрацюватинадроманом«БратиКарамазови»,навітьзбиравсязігративдомашньо-му спектакліуС.А.Толстоїроль схимникав«Смерті ІванаГрозного».Алевнічз25на26січняписьменниковісталопогано:горломпішлакров.Достоєвськийвід-

Сімейне щастя та кохання

Борги Ф. до-стоєвського

Визнання письменниць-кого таланту

Промова про Пушкіна — останній про-мінь пізньої слави Ф. до-стоєвського

59

чував,щопомре.Уденьсмертівінпокликавдружину,сказав,щобзапалиласвічкуйподалаЄвангеліє.ВінвідкривЄвангеліє,алечитатиуженеміг,попрощавсязді-тьми,заповідавїм«любитиматір,любитичесність,працю,любитибіднихідопома-гатиїм».28січня1881рокуо8годині38хвилинФедірМихайловичДостоєвськийпомер.Похорониписьменникаперетворилисянаісторичнуподію:тридцятьтисячлюдейпроводжалийоготруну,якунеслиписьменникиД.Григорович,В.СоловйовіпетрашевціО.Плещеєв,О.Пальм.72делегаціїнесливінки,15хорівбралиучастьупроцесії.ТакстарійновідрузіДостоєвськогоблагословиливостаннюпутьнай-більшпристрасногомрійникапробратствоірівністьлюдей.

Історія створення роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»Витоки романуФ.Достоєвського «Злочин і кара» сягають часів перебування

письменниканакаторзі.9жовтня1859рокувінізТверіписавбратові:«Угрудніяпочнуроман…Непам’ятаєш,ятобіговоривпрооднусповідь-роман,якийяхо-тівписатипіслявсіх,розуміючи,щощесамомуслідпережити.Днямиявирішивписатийогонегайно…Усесерцемоєзкров’юбудевкладеновцейроман».Спочат-ку«Злочинікара»задумувавсяписьменникомуформісповідіРаскольнікова.

Алеминулощешістьроків.Упродовжцьогочасубулинаписаніромани«Зне-важенітаскривджені»,«ЗапискиізМертвогодому»,«Запискиізпідпілля».Голо-внімотивицихтворів—темабунтуітемагероя-індивідуаліста—потімсинтезу-валисявромані«Злочинікара».

8червня1865рокуФ.ДостоєвськийпопросивгрошейувидавцяО.Краєвсько-го і запропонував йому для журналу «Отечественные записки» свою нову пра-цю—роман«П’яненькі».Алевидавецьвідмовивписьменникові,мотивуючицевідсутністюгрошейуредакції.

Перебуваючизакордоном,Ф.Достоєвськийполишив«П’яненьких»івирішивнаписатиповість,задумякоїставзерноммайбутньогороману«Злочинікара».

У вересні 1865 року Достоєвський вирішив запропонувати повість журналу«Русский вестник».У листі до видавцяМ.Каткова автор детально виклав плансвоготвору івизначивйогоголовну ідею:«Це—психологічнийзвітодногозло-чину».Алевпроцесіроботиповістьпоступовопереростаєувеликийроман,іДо-стоєвський вирішує пожертвувати всім написаним і почати заново. В серединігрудня 1865 року перша частина роману була написана, опублікована в січні1866 року в журналі «Русский вестник». Робота над твором тривала протягомусього1866року.

Екранізація роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара», ілюстрації до ньогоРоманФ. Достоєвського «Злочин і кара» неодноразово екранізувався. Відомі

такіроботирізногоперіоду:1935рік—П.Шеналь(Франція),1956рік—Ж.Лам-пен (Франція), 1969 рік— Л. Куліджанов (Росія), 1983 рік— А. Каурисмяки(Фінляндія),2007рік—телесеріалД.Свєтозарова(Росія).

Відомо,що під час роботи над романомФ. Достоєвський створював графічнінарисиобличчяРаскольнікова,Соні,Дуні,Лизавети,ПорфиріяПетровича.

Роман ілюстрували багато відомих художників, серед них П. Боклевський,М.Добужинський,Д.Шмарінов,І.Глазунов,Е.Неізвєстний.


Ф.М.Достоєвськийу своїхтворахпоєднував силугеніальногопсихолога, ін-телектуальнуглибинумислителяіпристрасністьпубліциста.Він—творецьпси-хологічногороману,вякомурозвитоксюжетузумовленийзіткненнямідей,світо-глядуперсонажів.Томутвориписьменниканазиваютьщейфілософськими.

Похорони письменника

Витоки роману «Злочин і кара»

«Психологіч-ний звіт одного злочину»

Графічні нариси персонажів роману

60

ОсновареалістичнихтворівФ.Достоєвського—світлюдськихстраждань,тра-гедія приниженої й скривдженої особистості. Геніально володіючи мистецтвомпсихологічного аналізу, письменник показав, як приниження людської гідностіруйнує душу, роздвоює свідомість, внаслідок чого в особистості, з одного боку,виникаєвідчуттянікчемності,азіншого—потребапротесту.


Роман (фр.roman—романський)—епічнийжанровийрізновид,місткийзаоб-сягом,складнийзабудовою,прозовий(рідшевіршований)епічнийтвір,уякомуширокоохопленіжиттєвіподії,глибокорозкриваєтьсяісторіяформуванняхарак-терівбагатьохперсонажів.

Психологічний роман —різновидроману,вякомувідтвореновнутрішніпере-живанняособистості,духовнуеволюцію,пошукийсуперечностігероя,якізумо-вилийоговчинкитаповедінку.

Головним об’єктом дослідження у психологічному романі є людина з її непо-вторнимвнутрішнімсвітом.СформулювавсявXIXстолітті(«Геройнашогочасу»М. Лермонтова, «Пані Боварі» Г. Флобера, «Злочин і кара», «Брати Карамазо-ви»Ф.Достоєвськоготаін.).Упсихологічномуроманіписьменникидосліджуютьвпливсоціальнихобставиннапсихологіюлюдини,взаємозв’язокіндивідуальноготазагального.Вепохумодернізмусуспільненемаєвизначальногохарактеру,напершомуплані—особистість,якатворитьсвійособливийсвіт.

Філософський роман —великийепічнийтвір,вякомубезпосередньовиклада-єтьсясвітогляднаабоетичнапозиціяавтора.

Як окремий жанр сформувався в епоху Просвітництва (Вольтер «Простак»,«Кандід,абоОптиміст»,Д.Дідро«Жак-фаталісттайогогосподар»),виникчерезнеобхідність популяризації філософії раціоналізму, сатиричного зображення су-спільнихнорм,законівіполітичнихподій.


— Доведіть,щороманФ.Достоєвського«Злочинікара»єпсихологічниміфі-лософським.(Уроманівідтворенотаємницілюдськогодуху,історіюзлочинуіпо-карання Раскольнікова, його каяття і початку духовного переродження. Окрімтого,утворірозвінчуєтьсяідея«надлюдини»,поширенатодівсуспільстві.)

8. Бесіда.

— Хтоєголовнимгероємроману?(РодіонРаскольніков.)— Учому, на вашу думку, полягає особливість роману? (Автор у композиції

своготворузберігаєбагаторисліричноїоповіді—щоденник,сповідь.Аджемайжевсіподіїромануподаютьсячерезсприйняттяїхголовнимгероєм,котрийприсут-ній,задеякимвинятком,вусіхсценахтвору.Крімтого,вроманібагатомемуар-нихепізодів:сповідіМармеладова,Свидригайлова,листПульхеріїОлександрівнитаін.Алевсіціепізодитакчиінакшепов’язанізісторієюРаскольнікова.)

— На вашу думку, історія якого героя є основною? (Звичайно, Родіона Рас-кольнікова.)

— Чиї щеісторіїєвромані?(Мармеладова,матерітасестриРаскольнікова,Лу-жина,Свидригайлова,Разумихіна.Всіціісторіїєчастиноюдоліголовногогероя.)


Зазначимо,щообразРаскольніковаєнетількикомпозиційним,алейдуховнимцентромроману.Всітематичнілініїнерозривнопов’язанізідеологічноюсхемоюроману.ТрагедіявідбуваєтьсявдушіРаскольнікова,йусіперсонажітворуразом

Трагедія прини-женої й скрив-дженої особис-тості

«Злочин і кара» — пси-хологічний і фі-лософський ро-ман

образ рас-кольнікова як композицій-ний і духовний центр роману

61

знимнамагаютьсярозгадатитаємницюцієїтрагедії.ДослідникМ.Бахтінусвоїймонографії«ПроблемипоетикиДостоєвського»писав:«Коженперсонажвходитьуйого[Раскольнікова]мовунеякхарактерчитип,…аяксимволякогосьжиттє-вогорішеннятихсамихідеологічнихпитань,щотривожатьйого».

ПисьменникякдосвідченийпровідникведечитачакрізьлабіринтисовістіРас-кольніковаіприводитьгероядорозуміннясвогозлочину,атакождокаяття.


— Спробуйтевизначитиособливостісюжетутакомпозиціїроману.


Роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара» має свої особливості. Сюжет творупов’язанийзрухомсвідомостігероявідзлочинудопокарання,відбунтудоупо-коєння.Якзазначаєтьсявепілозі,цеможескласти«новуісторію,історіюпосту-повогооновленнялюдини».

Сюжетупідпорядкована ікомпозиціятвору.Вромані головнимєнефізичне,аморальнепокарання.Уфіналішостогорозділутаепілозіздійснилосяправосуд-дя.Якбачимо,композиціяромануприсвяченарозвінчаннютеоріїгероя.

Окрім того, композиція твору побудована на прямих та підсвідомих діалогахгерояроманузйогоантиподами—Разумихіним,ПорфиріємПетровичем,СонеюМармеладовою,атакож«двійниками»—Лужиним,Лебєзятніковим,Свидригай-ловим.«Діалоги»персонажівзумовилиполіфоніюроману.


Поліфонія(гр.рolyphonia—багатоголосся)—багатозвуччя,заснованенаодно-часномугармонійномупоєднаннітарозвиткурівноправнихсамостійнихмелодій-нихліній.

Музичний термін«поліфонія» бувпереосмислений і запровадженийулітера-турознавствітеоретикомлітературиМ.Бахтіним,якийдослідивцютемувкнизі«ПроблемипоетикиДостоєвського»(1929).Згіднозйогоконцепцією,літературнаполіфонія передбачаємножинність поглядів на світ і місце особистості в ньому,розмаїттярізнихпозицій,суперечливістьдумокіпочуттів,боротьбуідейутворі.Вхудожньомутекстіполіфоніямаєрізніформивиявлення:

— діалогічнапозиціяавторастосовногероя(авторнемовбиведезнимпостій-нийдіалог);

— наявністьгероя-ідеолога(уйогосвідомостіпостійнотриваєборотьбаідей);— зіткненнянехарактерів,асвітогляднихпозицій;— діалогічністьдумокіпереживаньгероя;— звучаннярізних«голосівепохи»тощо.Поліфоніязумовлюєбагатозначністьтвору,йогорізніінтерпретації.

13. Дослідницька робота.

— Наведіть приклади поліфонії в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».(Багатоголосся міста, звучання окремих голосів на вулиці, у будинку, пережи-ванняголовногогероя,щовиливаютьсяувнутрішнімонологи,уявнідіалогиРас-кольніковазіншимигероями,великакількістьдіалогівтощо.)

14. Продовження коментаря вчителя.

Зкомпозиційноюструктуроюроманупов’язанісимволічнісни(Раскольнікова,Свидригайлова),образміста—Петербурга,природніявища—спека,гроза.Так,

Лабіринти со-вісті раскольні-кова

особливосі сю-жету та компо-зиції роману

Поліфонія «Злочину і кари»

Символічні сни героїв

62

спекасупроводжуєкошмарзлочинугероя,гроза—самогубствоСвидригайловатарішенняРаскольніковапітивполіціюзповинною.Одназфункційсимволічнихявищ—висвітлитихибністьідеї«свавілля».

Як відомо зі спогадів самого автора, його задум про «ідейного вбивцю» роз-падався на дві частини: перша— злочин і його причини, друга— дія злочинунадушувбивці.Такаособливість задумувідобразиласяв остаточнійредакціїнаназвіроману—«Злочин ікара»—танаособливостяхйого структури: ізшестичастинтворуоднаприсвячена злочину іп’ять—впливуцього злочинунадушуРаскольнікова.

15. Бесіда.

— ЯкимзображенийПетербургнапочаткуроману?(Бруднавулицях,скрізьпил,цегла,спека,задуха,вигукипияк.ІхочанебонадНевоюсвітле,безхмарне,аводамайжеблакитна,учитачаскладаєтьсявраження,щомістотисненагероїв.Надусімвисочіютьлишесяючібанісобору.)

— Якікольорипереважають?(Сірі,жовті(цейколір,доречі,уросійськійлі-тературіасоціювавсязобразомПетербурга.)

— Якимизображенілюди?(Злі,сердиті,п’яні,гамірні,ладнінабудь-якезло.)— Подумайте, яку роль у творі відіграють вулиці Петербурга. (Дія роману

увесь час переноситься з приміщення на вулицю,що створює своєрідну динамі-ку сюжету.З вулицямипов’язанадолямайжевсіх героїв: привселюднокаєтьсяРаскольніков,приноситьсебевжертвуСоня,падаємертвимМармеладов,стікаєкров’юКатеринаІванівна.)


— Визначтепроблематикуроману.


Роман багатопроблемний.На думкулітературознавцяЛ. Гроссмана, «Злочині кара» перш за все «роман великого міста XX століття. Широко розгорнутийфонкапіталістичноїстолицівизначаєтутхарактерконфліктівідрам».Узв’язкуз цим у романі виникають соціальні проблеми: зубожіння міських «низів», па-нування ідеологічних теорій «надлюдини», проблема «маленької людини», гро-шей і капіталу.Вперше в російській літературі в романіДостоєвського булапо-ставленапроблемапроституції—страшногопородженнякапіталістичногоміста.УтворіавтордетальноаналізуєтиповійвиразніусвоїйпростотіфактибуденногожиттяПетербурга.Найогодумку,самежахливежиттявикликаєнайрізноманіт-нішіфантастичніідеїтаідеологічніілюзії.Важливемісцепосідаєтакожпроблемапсихологічногостанулюдиниврізнихжиттєвихситуаціях.



— Назвіть факти біографії письменника, що знайшли відображення в йоготворчості.

— Навашудумку,якоюєголовнатематворчостіФ.Достоєвського?— ЯкурольужиттіФ.Достоєвськогомалазустрічздружинамидекабристів?— Подумайте, яке значення творчості письменника у розвитку російської та

світовоїлітератури.— Дайтевизначенняпоняття«роман».

дві частини за-думу про «ідей-ного вбивцю»

образ Петер-бурга у творі

Багатопроб-лемність ро-ману

Головна тема творчос-ті Ф. достоєв-ського

63

— Якіособливостіпсихологічногоіфілософськогороману?— Щотакеполіфонія?— Якіпроблемипорушуєписьменникусвоємуромані«Злочинікара»?— Назвітькомпозиційніособливостітвору.— Учомуособливістьобразноїсистемироману«Злочинікара»?(Усіперсона-

жітакчиінакшепов’язаніздолеюРаскольніковаякголовногогерояроману.)



Вивчити конспект лекції вчителя; читати роман Ф. Достоєвського «Злочинікара»;дібратицитатидообразуРаскольнікова.

уроКи № 11–12

тема. еволюція образу раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини».

мета: допомогти учням зрозуміти філософські основи образу раскольнікова, його еволю-цію; поглиблювати навички аналізу прозового тексту; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; формувати здатність школярів протистояти згубним впливам.

обладнання: підручник; текст роману Ф. достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя).

Хід урокіВ

Єодинзакон—законморальний.

Ф. Достоєвський (Із підготовчих матеріалів до роману)


Бесіда.

— Чимпсихологічнийроман відрізняєтьсявід іншихвідомихвамрізновидівроману(історичного,соціально-побутовоготощо)?

— Яквідомо,«Злочинікара»задумувавсяФ.Достоєвськимякроман-сповідь.Навашудумку,чомусаметакуформутворухотіввибратиавтор?(Томущосамесповідьмогларозкритивнутрішнійсвітгероя.)

II. оголошення теми, мети та еПІграфа уроКІв

Робота з епіграфом.

— Яквирозумієтесловаписьменника,щослужатьепіграфомуроку?(Головнедлякожноїособистості—цезаконлюдськоїсовісті.Самесовістьдиктуєморальніпринципижиття.)

особливості образної систе-ми роману

«Злочин і кара» як роман-сповідь

Закон людської совісті

64

— Як,навашудумку,цейвислівпов’язанийізназвоюуроку?(Упродовжуро-кусліддослідитишляхгероявідзлочинудовчинків,викликанихсовістю,—ка-яття.)



— Знайдітьутекстітворупортретголовногогероя.(ЧастинаI,розділI.)— Щовцьомупортретівідразувпадаєвоко?(Юнакбувзадавленийбідністю.)— ОпишітьодягРаскольнікова,йогоквартиру.— Подумайте,якурольвідіграютьціописиврозкриттіхарактеругероя.(Вони

підкреслюютьйогострашеннубідність.)

2. Творче завдання «Монолог героя».

— Відіменіголовногогероярозкажітьпроньогосамого,йогожиттявПетер-бурзі.

3. Бесіда.

— Щозамисливгерой?(Вінготуєтьсявбитилихварку.)— Яквивважаєте,цебулоспонтаннечисвідомерішення? (Абсолютносвідо-

ме,добрепідготовленевбивство.)— УчомуполягаланезвичністьзлочинуРаскольнікова? (Вінпрагнувпереві-

ритисвоютеорію.)— Подумайте, чи мотивом убивства була лише бідність Раскольнікова. (Ні.

Це й біль за всіх «зневажених та скривджених», прагнення врятувати сеструДуню,змінитисвіт,зробитийогосправедливим.Отже,соціальніпричини.)

— Які фактори підштовхнули героя на вбивство? (Власна бідність, лист ма-тері, з якого він дізнався про Дуню, знайомство із сім’єюМармеладових, п’янадівчинканабульварі.)


Раскольнікова, якийживе у 60-ті рокиXIX століття, хвилювали сильні осо-бистості:Наполеон,Магомет.Томунедивно,щоюнаказахопилатеорія«надлю-дини»,якійнібитодозволенонетількивершитидолілюдей,ай«кровпосовісті».Саметаким«Наполеоном»,котрийпрагнезмінитисвітопорядокбудь-якимизасо-бами,перевіритиздатністьпереступитизакониморалівім’ямайбутньоїсуспіль-ноїгармонії,йнамагаєтьсястатиРаскольніков.

Філософська ідея Раскольнікова була викладена ним у статті «Про злочин»,надрукованійупресі.


— ВизначтеосновніположеннястаттіРаскольнікова.(1)Поділлюдейнароз-ряди.2)Яквідрізнити«звичайних»людейвід«незвичайних»?3)Яклюдствомаєчинитизтими«незвичними»людьми,яківирішилизнищитиперепони?)

— У розмові з яким героєм розкриваються основні положення цієї статті?(УрозмовізПорфиріємПетровичем.)

— Знайдіть положення статтіРаскольнікова і трактування їх, зробленеПор-фиріємПетровичем.

(Цеможнапоказатинаприкладітаблиці,якувпроцесіроботистворюютьучи-тельтаучні.)

Портрет і ха-рактер голов-ного героя

Незвичність злочину рас-кольнікова

Захоплення раскольнікова теорією «над-людини»

основні поло-ження статті раскольнікова

65

О р і є н т о в н а т а б л и ц я

1) Поділлюдейнарозряди.

Положення статті РаскольніковаРоздуми й міркування Порфи-

рія Петровича

«…люди,позаконуприроды,разделяютсявообщенадваразряда:нанизших(обыкновенных),тоесть,таксказать,наматериал,служащийдлязарождениясебеподобных,исобственноналюдей,тоестьимеющихдарилиталантсказатьвсредесвоейновое слово.»«…“необыкновенный”человекимеетправо…разрешитьсвоейсовестиперешагнуть…черезиныепрепятствия,иединственновтомтолькослучае,еслиисполнениеегоидеи…тогопотребует».

Відслів«…вихнейстатьевселюдиразделяютсяна…»дослів«собственнопотому,чтоонинеобыкновенные.»

2) Яквідрізнити«звичайних»людейвід«незвичайних»?

Положення статті РаскольніковаРоздуми й міркування Порфи-

рія Петровича

Відслів«…ошибкавозможнаведьтолькосостороныпервогоразряда…»дослів«…выходиткрасивоивыразительно,однимсловом,вамбеспокоитьсяне-чего.»

Відслів«…чемжебыотли-читьэтихнеобыкновенных-тоотобыкновенных?»дослів«…каквывесьмасчастливовыразились,такведьтут…»

3)Яклюдствомаєчинити з тими«незвичайними»людьми,які вирішили зни-щитиперепони?

Пояснення Раскольнікова Сумніви Порфирія Петровича

Відслів«Ядолженсогласиться…чтотакиеслучаидействительнодолжныбыть»дослів«…Обществоведьслишкомобеспеченоссылками,тюрьмами,судебнымиследователями,каторгами…»

Відслів«Нукакинойкакой-нибудьмужалиюношавообра-зит,чтоонЛикург,алиМаго-мет…»дослів«…нуиначнетдобыватьсебедляпохода…»


— Як сам герой пояснює свій вчинок? Знайдіть у тексті відповідний уривокізачитайте.

— Кому з героїв твору він розповідає про все? (СоніМармеладовій.Причомугеройназиваєдекількапричин.Осьвони:1) «Вотчто:яхотелНаполеономсделаться,оттогояубил…»;2) «…Яирешил,завладевстарухинымиденьгами,употребитьихнамоипервые

годы,немучаямать,наобеспечениесебявуниверситете,напервыешагипо-слеуниверситета…»

3) «Ялгатьнехотелвэтомдажесебе!Недлятого,чтобыматерипомочь,яубил—вздор!Недлятогояубил,чтобы,получивсредстваивласть,сделатьсяблаго-детелемчеловечества.Вздор!Япростоубил;длясебяубил,длясебяодного…Мненадобылоузнатьтогда,ипоскорейузнать,вошьлия,каквсе,иличело-век?Смогулияпереступитьилинесмогу!Осмелюсьлинагнутьсяивзятьилинет?Тварьлиядрожащаяилиправо имею…»)


— Як ви вважаєте, чи можна сформулювати загальну думку всіх міркуваньРаскольнікова? (Так. Вона полягає в тому,що будь-яке насильство над людьмиє порушенням норм моралі. Але вони породжуються об’єктивними законами

«Звичайні» і «незвичайні» люди в розу-мінні расколь-нікова

Пояснення раскольніко-ва щодо свого вчинку

66

життя.ГеройДостоєвськогодоходить такихвисновків,проаналізувавшивсю іс-торіюлюдства.)

— Подумайте, яка з перелічених Раскольніковим причин була найголовні-шою? (Третя, про те,що він убив просто для себе. Саме ця думка надає літера-турознавцям підставу вважати Раскольнікова злочинцем не в кримінальному,ауфілософськомуплані.)


Зазначимо,щопротестРаскольніковапротисвіту,якийнехочейогоприйня-ти,проникнутийотрутою індивідуалізму,жагоюегоїстичного самоствердження.АнтигуманнаідеяРаскольніковапризвелайогодорозладузлюдьмита ізсамимсобою.

9. Бесіда.

— У розмовах з якими персонажами розкривається теорія Раскольнікова?(УрозмовахзПорфиріємПетровичемтаСонею.)

— Чи однаково поводить себе Раскольніков із цими співбесідниками? (Ні.В розмовах з Порфирієм Петровичем він розкривається як теоретик і людина,котра прагне будь-що приховати правду. А в розмові із Сонею розкриває своюдушу.)

— ЯкийепізодрозбудивсовістьРаскольнікова?(Зустрічуполіцейськійділь-ницізмайстровимхлопцемМиколкою,котрийвзявубивствостароїлихваркинасебе.)

— Яка думка не дає спокою героєві? (Про те,що він був бищасливий, якбивбивлихваркулишечерезголод. ІдеявладипродовжуєхвилюватиРаскольніко-ва.Віннебажаєчутипроскоєне,оскількиневважаєвбивство«нікомунепотріб-ної»лихваркизазлочин.)

— Чому з усіх людей, яких герой знав, для сповіді він вибрав саме Соню?(Бовважає,щовонатежпереступилапорігморалі,ставшиповією.)


— Подумайте,зякоюметоюФ.Достоєвськийдетальнозмальовуєсценувбив-ствастароїлихварки.(Автордетальнозмальовуєцюкривавусцену,усівипадко-востійнесподіванки,щосталися,зметоюпоказативнутрішнійсупротивнатуриРаскольніковажорстокійдумціпровбивство.)

— Поміркуйте,якінаслідкимаєтеоріяРаскольніковадляньогосамогойусіхтих, хто міг бути її прихильниками? (Теорія мала тяжкі наслідки для героя.Страшна ідея призвела Раскольнікова до розколу з людьми та із собою. Теоріяносилаяскравовираженийіндивідуалістичний,анархічнийхарактер.ПравийбувПорфирійПетрович, який у фіналі роману сказав: «Еще хорошо, что вы стару-шонку только убили. А выдумай вы другую теорию, так, пожалуй, еще и в стомиллионовразбезобразнееделобысделали!»)

— Що,навашудумку,завадилоРаскольніковужитизасвоєютеорією?(Післяскоєноговінвтративспокій.Вінсоромивсясвоєїлюдяності,«неспособностизако-ватьтеловбронзу»,того,щонезмігспокійнойбайдуже«переступити».Уцьомугеройвбачаєсвоюнікчемність,якадоводитьйогоприналежністьдо«звичайних»людей.Іцядумказмушуєйоготяжкостраждати.)


— Проаналізуйте,якідеталівикористовуєавтор,щобзмалюватисилудіїслівміщанина на Раскольнікова. Знайдіть ці деталі в тексті. («голос… прерывался

Антигуманна ідея раскольні-кова і його роз-лад з людьми, із самим собою

Тяжкі наслідки теорії расколь-нікова

67

исловакак-тонехотелиясновыговариваться»,«ногиегоужасновдругослабели»,«на спине похолодало, и сердце на мгновение как будто замерло». Вдома герой«вбессилиилегнадиваниболезненно,сослабымстоном,протянулсянанем…»)

12. Психологічне спостереження над героєм.

— Уявіть,щовилікар.ПростежтестанРаскольніковапіслязлочину.Складітьйого «історію хвороби». (Раскольнікова весь час лихоманить, він часто втрачаєсвідомість. У нього тремтять руки. Герой іноді не пам’ятає, куди збирався йти,щохотівробити.Вінможегодинамисидіти,заклякнувши,нічогонедумаючиінерозуміючи.Вньогочастохолонутьруки,ноги,виступаєпітнаспині.Угерояспо-стережуютьсявсіознакинервовогозахворювання(невроз).)

13. Бесіда.

— Які,навашудумку,епізодирозкриваютьборотьбуРаскольніковазісвоєю«натурою»?(ЗустрічіібесідизПорфиріємПетровичем.)

— Як герой поводить себе з оточуючими? (Доситьфальшиво, його поведінкаєштучною.)

— Чи розуміє сам Раскольніков мотиви своєї поведінки? (Так. Адже осьщовіндумаєпро свої стосунки зПорфиріємПетровичем:«ЭтомутоженадоЛазаряпеть…инатуральнеепеть.Натуральнеевсегоничегобынепеть.Усиленноничегонепеть!Нет,усиленно былобыопятьненатурально…Ну,датамкакобернется…посмотрим… сейчас… хорошо иль нехорошо, что я иду?Бабочка сама на свечкулетит. Сердце стучит, вот что нехорошо!..» Раскольніков відчуває,що потрапивупастку.)


— Проаналізуйте авторські ремарки, що супроводжують вислови Раскольні-ковапідчасрозмовизПорфиріємПетровичем(частинаIII,розділV).(«Началонусиленнозаконфузившись»,«тревожноподумал»,«промелькнуловнем,какмол-ния»,«неловкоусмехнулсябыло…особенностараясьсмотретьемупрямовглаза;нонесмогутерпетьивдругприбавил…»,«началонпростоискромно»тощо.)

— Подумайте, яка роль цих ремарок у розкритті образу головного героя.(Цеодинізхудожніхприйомів,щоїхвикористовуєавторзметоюрозкрититяж-кідушевнімукигероя.)

15. Продовження бесіди.

— Яквивважаєте,чиєуПорфиріяПетровичадоказизлочинуРаскольнікова?(Твердихдоказівнемає.Аджематеріальнідоказивбивствастароїлихваркизни-щено, Свидригайлов покінчивжиття самогубством, у злочині вже зізнавсяМи-колка.)

— Чому, на вашу думку, Раскольніков вимагає від Порфирія Петровича до-питуватийого тільки«поформе»? (Геройнамагається зробити ставкуна розум,логіку, він боїться заплутатися.Його завдання—перемогтине тільки слідчого,айсамогосебе,відчуттязлочинуувласнійдуші.)

— ЯкурольурозгортаннісюжетумаєфразаПорфиріяПетровича:«Чтотакое:убежит!этоформенное;аглавное-тонето…онуменяпсихологически неубежит,хе-хе!»?(Цяфразасвідчитьпроте,щослідчийрозгадавхарактерРаскольнікова.)

— Чому Порфирій Петрович намагається офіційний допит перетворити назвичайну бесіду? (ПорфирійПетрович зрозумів,що піймати Родіона за допомо-гоюдопиту«поформе»простонеможливо.Томувінусіляконамагаєтьсявивести

Стан раскольні-кова після зло-чину

Мотиви пове-дінки расколь-нікова

Значення допи-ту «по форме»

68

Раскольніковазрівноваги,розтривожитийогодушу,підтримативідчуттямуки,щостаєзанадтоважкимдлягероя.ТимсамимвінпрагнедовестиРаскольніковадозізнання.Тобтослідчийведедоситьтонкупсихологічнугру.)

— Подумайте, яку роль для підштовхуванняРаскольнікова до зізнання віді-граєйогозустрічізматір’ютасестрою?(Самепідчасспілкуваннязнайдорожчи-милюдьмиРаскольніковрозуміє,щощирістосункизнимипісляскоєннязлочи-нусталинеможливими.Геройболіснопереживаєцейфакт.)

— Чому Раскольніков зізнався? (Він не зміг перемогти свою «натуру». Йоголюдськаприроданевитрималатяжкоговідчуттязлочинності.)


— УчомуФ.Достоєвськийвбачаєджерелооновленняжиттяіморальнунормуповедінкилюдини?

— ЧомувепілозіромануРаскольніковприйшовдовірийБога?


В епілозі роману Ф. Достоєвський висловив своє розуміння життя. Він вва-жав, що світ гине, охопленийжадібністю, пихою, брехнею та іншими гріхами.Світможеврятуватилишевіра.Водному із записниківписьменникадороману«Злочин і кара» він відзначив: «Немащастя у комфорті, заслуговуєтьсящастястражданням.Людинаненароджуєтьсядлящастя.Людиназаслуговуєсвоєщас-тя,ізавждистражданням».

Раскольніковзмученийпусткоюсамотності,відсутністюмируйлюбовіусвоїйдушіівоточуючих.ЙогорятуєСоня,порадившивийтинаперехрестяйпокаяти-сяпривселюдно.Лишепіслятакоговчинкувньогоз’являєтьсявідчуттяповнотижиття.АледоситьдовгоприйнятихристиянськуправдуСоніРаскольнікову за-важаєйоготеорія.Ілишезвільнившисьвіднеї,вінсхиляєтьсяпередлюдськимистражданнямивособіСоніМармеладовоїйприймаєїї«правду»,щополягаєувірівБога.

Узв’язкуізцимзначнурольуроманівідіграютьхристиянськімотиви,пов’язаніз притчею про воскресіння Лазаря. Ця притча згадується у творі тричі (симво-лічне число в християнській символіці!). Вперше її згадує Порфирій Петрович,запитуючиуРодіона,чивіритьвінувоскресіння,вдругеїїчитаєСоня,втретє—Раскольніков в епілозі). Символічно,що Соня читає притчу в четвертій частинічетвертогорозділу,аджесамечерезчотиридністалосявоскресінняЛазаря.

ЧерезстражданняймукиприйшовшидоБіблії,воскресаєйзмученадушаРас-кольнікова.



— Подумайте,якурольурозуміннізмістуроманувідіграєепіграф.— Відомийросійськийдослідник творчостіФ.ДостоєвськогоС.В.Бєловпи-

сав:«Ідеянайбільшоїцінностілюдськоїособистостізнайшлававторові“Злочинуікари”свогонадійногозахисникаівиразника.Думкапронедоторканністьусіля-коїлюдськоїособистостівідіграєголовнурольурозумінніідейногозадумурома-ну».Чизгоднівизточкоюзорувченого?Аргументуйтесвоювідповідь.

V. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКІв

Тонка психоло-гічна гра слід-чого

«Заслугову-ється щастя стражданням»

Християнські мотиви в ро-мані

думка про не-доторканність усілякої люд-ської особис-тості

69


ДібратидляаналізуприкладимонологівтадіалогівРаскольніковазіншимипер-сонажами,снигероїв,описиприроди.Повторитипоняття«психологічнийроман».

Індивідуальнезавдання.Знайтиінформаціюпрозначенняіменгероївроману.

уроК № 13

тема. система образів роману ф. достоєвського «злочин і кара». значення і сим-воліка його назви.

мета: допомогти учням з’ясувати образну систему, семантику й символіку назви роману; поглиблювати навички аналізу твору, його образної системи; розвивати навички переказу, зв’язне мовлення, логічне та асоціативне мислення; сприяти вихованню морально-етичних ідеалів, гуманного ставлення до людей.

обладнання: підручник; текст роману Ф. достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до роману д. Шмарінова, і. Глазунова, П. Боклевського, М. добужинського (на вибір учителя).

Хід уроку


1. Робота з картками.

Картка № 1

1) Назвітьособливостісюжетуроману.2) ЩоРодіонРаскольніковвіддавпідзаставустарійлихварці?Чимбуввмоти-

вованийцейвчинок?

Картка № 2

1) Визначтеособливостікомпозиціїроману.2) ЩовамвідомопроСеменаМармеладова?

Картка № 3

1) Якіпроблемилежатьвосновісюжетуроману?2) РозкажітьпростосункиРаскольніковаіРазумихіна.

2. Бліцопитування.

1) Якийроманназиваєтьсяпсихологічним?2) Якіособливостіфілософськогороману?3) Щотакеполіфонія?

3. Літературна вікторина «Кому з героїв належать слова?»

1) «Явам,АленаИвановна,можетбыть,наднях,ещеоднувещьпринесу…се-ребряную…хорошую…папиросочницуодну…воткакотприятеляворочу…»(Раскольніков.)

70

2) «Милостивыйгосударь,бедностьнепорок,этоистина.Знаю,чтоипьянствонедобродетель,иэтотемпаче.Нонищета,милостивыйгосударь,нищета—порок-с.»(Мармеладов.)

3) «А! Воротился! Колодник! Изверг!.. А где деньги? Что у тебя в кармане,показывай!Иплатьенето!Гдетвоеплатье?Гдеденьги?говори!..»(КатеринаІванівна.)

4) «Я,брат,дваразактебезаходил…Видишь,очнулся!»(Разумихін.)5) «По-моему, Авдотья Романовна в этом деле жертвует собою весьма велико-

душноинерасчетливо,для…своегосемейства.»(Свидригайлов.)6) «Да… Она была справедливая… Она приходила… редко… нельзя было. Мы

снейчиталии…говорили.ОнаБогаузрит.»(СоняМармеладова.)




ВідомийлітературнийкритикXIXст.М.Добролюбовустатті«Затурканілюди»писав:«УтворахФ.Достоєвськогомизнаходимооднуспільнурису,більш-меншпомітну в усьому,що він писав.Це біль про людину, яка визнає себе не в силічинавітьневзмозібутилюдиною,справжньою,самостійноюлюдиноюсамоюпособі».

Тема «зневажених та скривджених» є однією з головних і в романі «Злочинікара».ТвірФ.Достоєвського—цекнигапрожиттяобездолених,цебільпись-менника за зневажену честь «маленькихлюдей»,життя якихпротікає в тіснихкомірчинах або навіть на вулиці. Серед них— злидарі на вулицяхПетербурга,жінка,якакидаєтьсявканал,п’ятнадцятирічнап’янадівчинка,котравикликаєуРаскольніковасумнідумкипроїїстрашнемайбутнє:«Беднаядевочка!Очнется,поплачет,потомматьузнает…Сначалаприбьет,апотомвысечет,больноиспозо-ром,пожалуй,исгонит…Анесгонит,таквсе-такипронюхаютДарьиФранцевны,иначнетшмыгатьмоядевочкатудадасюда…Нуатам…больница…вино…каба-ки…иещебольница…годачерездва-три—калека,итогожитьяеедевятнадцатьаливосемнадцатьлетотродувсего-с».Найстрашніше,щотакихдівчатоктисячі.ІгніввідчуваєтьсявсловахРодіона,коливінговорить,щоіснуючежиттявиправ-довуєподібне свідомеприниженнялюдини: «Это, говорят, таки следует.Такойпроцент,говорят,долженуходитькаждыйгод…»Уцейвідсотокіпотрапилитакігероїроману,якМармеладов,КатеринаІванівна,Соня,ДуняРаскольнікова.

2. Творчий переказ.

— Розкажіть,щосталовідомопрожиттяСеменаМармеладова зйого сповідіРаскольнікову.

3. Бесіда.

— ЗнайдітьописпортретаМармеладова.(ЧастинаI,розділII.)— Які почуття викликає розповідь людини, що колись була чиновником?

(Кожна сторінка розповідіМармеладова—це відчайдушнийкрикпро допомогулюдини,щовикресленаізжиття.)

— На вашу думку, чи розумієМармеладов своє становище? (Так, тому і п’є,намагаючисьзалитигоре.Окрімтого,йомуболить і те становище,вякомуопи-ниласяйогородина.)

Тема «зневаже-них та скрив-джених» — одна з головних у романі

Характеристика Семена Мар-меладова

71

— Які фрази героя найбільше вражають читача? («Ведь надобно же, чтобыкаждомучеловекухотькуда-нибудьможнобылопойти»;«Милостивыйгосударь,милостивыйгосударь,ведьнадобноже,чтобувсякогочеловекабылохотьоднота-коеместо,гдебыегопожалели!».Мармеладов—людина,якійнікудийти.Уцихсловахгероя—більзнедоленогосерця,відчайвідсамотностілюдинивцьомуве-ликому,жорстокомусвіті.)

— ЗнайдітьопискомірчиниМармеладових.— ЩовиможетесказатипроМармеладоваяклюдину?(Незважаючинате,що

віннеухильнодеградує,Мармеладовзберігкращілюдськіякості,здатністьсиль-новідчувати:вінлюбитьдітей,КатеринуІванівну,переживаєзаних.Засловамивідомого російського критикаД.Писарева, «йому не зрадила природна делікат-ністьічуйністьглибоконіжногохарактеру».)

— ЩосталосязМармеладовим?(Вінпотрапивпідколесаколяски.)— Що можна вважати останнім душевним порухом Мармеладова? (Він про-

ситьКатеринуІванівнутаСонюпробачитийого.)


— Розкажіть проКатерину Іванівну, дітейМармеладова.Чиможна сказати,щоочікує їхумайбутньому? (Катерина Іванівнапомираєвідсухот.Надітейче-кализлидні,алеїхврятувавСвидригайлов.)

5. Бесіда.

— ЯкірисивдачіприваблюютьвобразіКатериниІванівни? (Вонагордажін-ка,сильна,незламна,запальна,маєвласнугідність,надзвичайнодобра.КатеринаІванівнаборетьсязажиттясвоїхдітей.)

— Як ви думаєте, чому вона вийшла заміж заМармеладова? (Їй тежне булокудийти.Вона змушена була «плача, рыдаяи рукиломая, выйти замуж за не-взрачногочиновника,вдовцасчетырнадцатилетнейдочерьюСоней»,який,усвоючергу,одружуєтьсязнеюзпочуттяжалюімилосердя.)

— Щоускладнюваложиттягероїні?(Невиліковнахвороба.КатеринаІванівнабулахворанасухоти.)

— Чомувона влаштувала такіпишніпоминки занебіжчиком? (Вона завждипрагнулавідчутисебесправжньоюлюдиною.)

— Якпомираючажінканамагаєтьсяврятуватисвоїхдітей?(Вонайдедогене-ралапроситимилостиню,алетойобідаєінеприймаєбідноїжінки.)

— Згадайте, з якими словами вона помирає. («…уездили клячу», «надорва-лась».)

— Подумайте, з яким епізодом твору перегукуються ці слова. (Зі страшнимсномРаскольнікова,уякомувінпобачивзамучену,забитудосмертіконяку.Вза-галіобраз«забитоїшкапи»єдоситьпоширенимуросійськійлітературіXIXсто-літтяітрапляєтьсяувіршіМ.Некрасова,казціМ.Салтикова-Щедріна.)

— Навашудумку,якесимволічнезначенняцьогообразу?(Образзабитоїшка-пи—символзмученихтяжкимжиттямлюдей.ТомуобразКатериниІванівнитежтрагічний: вона є втіленням безмірного людського горя.Це один із найтрагічні-шихперсонажівсвітовоїлітератури.)


— ЗнайдітьописпортретаСоніМармеладової.(ЧастинаI,розділII.)— Подумайте,якийприйомдлязображеннягероїнівикористовуєавтор.(При-

йомконтрасту.Ф.Достоєвськийлюбивконтрастно відтіняти трагічне, ставлячи

Характеристика катерини іва-нівни

Символічність образу «забитої шкапи»

72

його поруч із ницим, смішним, буденним. Саме тому Соня вперше з’являєтьсяувульгарномукостюміповіїнапохоронахбатька.Цейжахливийкостюмпідкрес-люєтрагізмїїобразу.)

7. Бесіда.

— У чому трагізм становищаСоні? (Їй також немає куди йти.Адже, за сло-вамиМармеладова,«многолиможетбедная,ночестнаядевицачестнымтрудомзаработать».Воназагнанауглухийкут,зякогодвавиходи:абосамогубство,абопроституція.)

— ЧомуСонязмушенайтиторгуватисобою?(Томущотаквонарятуєвсюро-дину:хворуКатеринуІванівну,їїмаленькихдітей.)

— ЧирозумієСоняаморальністьсвоговчинку? (Так.Вонарозуміє,щопору-шує моральність, але усвідомлює й те, що не переступити цю межу— означаєприректинасмертьдітей.)

— Учому,навашудумку,полягаєсимволічністьобразуСоні?(Вонастаєсим-воломвічноїжертовностівім’якогось,любовідолюдей,добра.Саметомудонеї«непристає»ницістьібруджиття.)

— Подумайте,якірисихарактеруСоніможнаназватинайголовнішими.(Від-чуттясвоєїприниженості,смиренність,доброта,здатністьпрощати,віравБога.Навітьживучиубруді,воназмоглазберегтичистотудуші.)

— ЯкавторпідкреслюєприниженестановищеСоні? (Великурольвідіграютьдеталі: «Соня села, чуть не дрожа от страху, и робко взглянула на обеих дам»,«Соня опять села и опять робко, потерянно, поскорей взглянула на обеих дами вдруг потупилась», «Но, взглянув пристальнее, он вдруг увидал, что это при-ниженное существодо тогоужепринижено,что емувдруг сталожалко» (части-наIII,розділV).)


— Деякі дослідники творчості Ф. Достоєвського зазначають, що образ Соніє альтернативоюобразуРаскольнікова.Чи згодні ви з такоюдумкою?Аргумен-туйтесвоювідповідь.


Відомо, що деякі літературознавці вважають: ідея роману Ф. Достоєвського«Злочин і кара» розкривається в боротьбіСоні таРаскольнікова, котрі являютьсобоювічне«змішаннядобраізла».Виходячиізцієїтеорії,Соня—чистедобро,Раскольніков—чистезло.Дійсно,вонирізні.СонявіритьуБога,покладаєнадіюнадиво.Раскольніков—ізцинічнимскепсисомзаперечуєвіру.Сонязосередила-сянасвоїхблизьких,Раскольніков—наідеї.

Таразомзтимунихбагатойспільного.Вониобоєзлочинці,оскількизагуби-лижиття.Алерізницявтому,щоРаскольніковзагубивчуже(навітьдважиття:староїлихваркиіневинноїЛизавети),аСоня—своє.Раскольніковздійснивзло-чинвім’яідеї,Соня—вім’яспасіннядітей,хвороїКатериниІванівни.ТаразомізтимРаскольніковвідчуває,щовниходнамета,ійтиїмоднієюдорогою,аджевони«переступилисебе».

Зазначимо,щоСоняМармеладоваєносіємморальноїідеї,поглядівсамогоав-тора.Ф.Достоєвськийвважав,щоособистість,якажертвуєсобоюзарадиспасінняінших,високопіднімаєтьсявморальномуплані.Людина,щопережиластраждан-ня,незможечинитизла іншим.Такуроманвходитьпроблемадобра івнутріш-ньоїгармонії,доякоїособистістьмаєприйтичерезстраждання.Стражданняздат-

Трагізм обра-зу Соні

Соня — символ вічної жертов-ності

Соня та рас-кольніков — «змішання доб-ра і зла»

73

ніочиститилюдину.Саметомуутворіз’являютьсябіблійнімотиви(легендапровоскресінняЛазаря).Автор—гуманістуставленнідосвоїхгероїв,томуйнадаєїмможливістьвиправитися,очиститися,відродитися.Абіблійнімотивислужатьілюстрацією до його роздумів про трагічнежиття світу. В цьому відобразилисяпоглядисамогописьменника,якийвважавБіблію«Книгоювсьоголюдства»,щодаєвідповідінавсіпитання.

10. Бесіда.

— ЧимРаскольніковзобов’язанийСоні?(Самевоназмусилайогопітипокая-тисявполіціюіпроситипрощенняувсіхлюдейнаперехрестівулиць.Цесхоженацерковнийобрязсповіді.АджеРаскольніковдійснощиросерднозізнавсяПор-фиріюПетровичувусьомускоєному.)

— У родині Мармеладових була зелена хустка. Її носить Катерина Іванівна,а потімСоня, вирішившийти заРаскольніковим.Подумайте, яке значеннямаєцярічуромані.(СімейнахустинаМармеладовихмаєсимволічнезначення.Вонаєвтіленнямстражданьіспокути.Соняодягаєхустину,колийдезаРаскольніко-вим,отже,приймаєйогостраждання.)

— ЯкДостоєвськийпоказуєморальнусилуСоні?(ВоназмоглавідродитиРас-кольнікова,їїполюбиликаторжани.)

— ЯкСонівдалосяпроститиРаскольнікова?(СонідопомоглокоханнядоРас-кольнікова.Вонанамагаласяврятувативбивцю,навернутийогонашляхістини.«Ихвоскресилалюбовь,сердцеодногозаключалобесконечныеисточникижизнидлясердцадругого».)

— ЯкСонявпливаланаРаскольнікова?Наведітьприкладизтексту.(Расколь-ніковприйняв«правду»СоніМармеладової,тимсамимавторпоказуєкрахтеоріїгероя.«Ноонвоскрес,ионзналэто,чувствовалвполневсемобновившимсясуще-ствомсвоим,аона—онаведьижилатолькоодноюегожизнью!»НадумкуФ.До-стоєвського, тільки любов здатна врятувати світ від зла і ненависті, повернутинадіюнакращежиття.)


— Подумайте,чомуРаскольніков,прочитавшилиставідматерійдізнавшисьпроДуню,подумав:«Сонечка,СонечкаМармеладова,вечнаяСонечка,покамирстоит!»? (Як відомо з листа матері, Дуня виходить заміж за нелюбого чоловіказаради«бесценногоРоди».Тобтовонапродаєсебе,але,навідмінувідСоні,кон-кретномучоловікові—Лужину.)


Неспроможність ідеї Родіона Раскольнікова про те, що можна переступитичерез свою совість і спокутувати злочин добрими справами, засвідчують позиції«двійників»головногогероя—Лужина,Лебєзятнікова,Свидригайлова.Цігероїназиваються«двійниками»Раскольнікова,томущовїхнійсвідомостітадіяхроз-криваютьсянегативні,розпусні,антигуманністоронитеоріїголовногогероя.

13. Бесіда.

— ЩовідомопроЛужина?(Він—буржуазнийділок.)— Який його основний принцип? («Возлюби прежде всего одного себя». Усі

йоговчинкислужатьособистійметі.Цепринципегоїста.Вінзавждипрагнепри-гнічуватиінших,слабших.)

Біблійні моти-ви як ілюстра-ція до роздумів про трагічне життя світу

Вплив Соні на раскольнікова

Позиції «двій-ників» головно-го героя

74

— ЩоунихспільногозРаскольніковим? (Вониобидвавважають,щопооди-нокіблагодіяннянеможутьврятуватисвіт.Наприклад,Лужинпереконаний,щоСоняраночипізновкраде.)

— ЧимстрашнийЛужин?(Вінлегкоможепереступитичерезлюдей,навітьнезадумуючисьнадтим,бозневажаєїх.Тобто,Лужинвважаєсебе«незвичайною»людиною,якійвседозволено.ВінвтілюєтеоріюРаскольніковавжиття.)

— ЧиєщосьспільногоміжРаскольніковиміЛебєзятніковим?(Кожнийізнихєприхильникомпевноїідеї.Лебєзятніков,яквідомо,нігіліст,тобтолюдина,якавсе заперечує. Він також виступає проти існуючого порядку. Але його нігілізмбеззмістовний,навітькарикатурний.)

— Хто,навашудумку,найстрашнішийзусіх«двійників»?Чимсаме?(Коженіз них страшний по-своєму. Але на совісті Свидригайлова дві смерті: дівчинки,надякоювінвчинивнаругу, і дружини.Можливо, булий іншіжертви, алепронихпростоніхтонезнає.)

— ЯкіосновнірисиСвидригайлова?(Вінцинік,дляйогоповедінкихарактер-нимєсвободавідморальності.)

— Чимпояснити,щотакацинічналюдина,якСвидригайлов,моглабутиздат-ною на благородні вчинки? (Він намагається спокутувати свої страшні вчинкидобримисправами.)

— Який благородний вчинок здійснив Свидригайлов? (Перед самогубствомСвидригайлов забезпечив сім’ю покійного Мармеладова, віддав спадщину своєїдружиниДуніРаскольніковій,врятувавшиїївідшлюбузЛужиним.)

— Подумайте,чомуавторвирішивтаквчинитизіСвидригайловим.(Томущодоброізлонеможутьіснуватипоодинбікжиття.Вонинесумісні.)

— Чимстрашні«двійники»Раскольнікова?(Вонивважають,щоїмвседозво-лено.Коженізних—цевтіленнявжиттяідеїРаскольніковапро«надлюдину».)


УкнизіЛ.С.Виготського«Психологіямистецтва»єтаке:«Психологізм—цедостатньоповнеіглибокезображенняпочуттів,думокіпереживаньлітературногоперсонажа за допомогоюспецифічнихлітературних засобів».Яквідомо,романиФ.Достоєвськоговідзначаютьсяглибокимпсихологізмом.Цестосуєтьсяй«Зло-чинуікари».Науроцімиповиннівизначити,задопомогоюякиххудожніхзасо-бівавтордосягаєпсихологізму.

Надумкулітературознавців(С.Бєлов,А.Бем),уроманахФ.Достоєвськогове-ликурольвідіграютьіменатапрізвищагероїв.


Значення імен, прізвищ, по батькові в романі «Злочин і кара»

ДослідникС.В.Бєловзазначав,щовбібліотеціписьменникабувтакийкален-дар, в якому подавався алфавітний список усіх святих зі значенням їхніх імен.У процесі роботи над романом Ф. Достоєвський старанно добирає своїм героямімена та прізвища, що завжди мають глибокий зміст. Цей прийом називається«прізвища,щоговорять».

Раскольніков. ДослідникА.М. Бем у книзі «Личные имена у Достоевского»звертаєувагунаподвійнетлумаченняцьогопрізвища.Першепоходитьвідсеман-тичноготлумачення—рос.«раскол»—роздвоєння.Інше—пов’язанезісловом«раскольники»(старовіри)—течія,щовиниклавсерединіXVIIст.уросійськійцерквіякпротестпротинововведеньпатріархаНікона(1605–1681),котрімалинаметізмінитидеякіцерковнізвичаїтаобряди.

Найстрашніший із «двійників»

Здатність Свид ригайлова до благородних вчинків

Глибокий пси-хологізм рома-нів достоєв-ського

Значення пріз-вища расколь-нікова

75

Раскольніков «розколює» землю, яка породила його (значення імені Родіон),а якщовзятидо уваги те,щопо батькові вінРоманович, виходить таке: розколземліРоманових.

РаскольніковуФ.Достоєвськогосприймаєтьсяяксимволфанатизму,одержи-мостіпевноюідеєю,роздвоєності.

Мармеладов. Надумкудослідників,сім’яМармеладовихєтимфокусом,вяко-мупереломилисявсінещастяненормальновлаштованогоексплуататорськогосу-спільства.Яким«солодким»бувцейсвіт, зрозуміловжез гірко-іронічногопріз-вища героя.Мармеладова звати Семеном Захаровичем.Як відомо, ім’я пророкаЗахаріяозначає«пам’ятьгосподня» (євр.).Тобтопобатьковігероямаєприхова-нийнатякнарелігійністьперсонажа.

Лебєзятніков. Утвореновідросійськогослова«лебезить»—плазувати,падатиниць. В образі Лебєзятнікова Достоєвський хотів дати сатиру на нігілізм і нігі-лістів.Вінписав:«Нігілізм—целакействодумки.Нігіліст—целакейдумки».

Катерина Іванівна.Відомо,щовперекладізгрецькоїцеім’яозначає«завждичиста».НедармаСоняговоритьпронеї:«Онасправедливостиищет…Оначистая».

Соня. УперекладізгрецькоїСофіяозначає«мудрість,розум,наука».Упись-менникабагатогероїньмаютьцеім’я,всівонипокірні,зісмиреннямнесутьсвійхрестівірятьуперемогудобра.ВкнизіМ.С.Альтмана«Достоевский.Повехамимен»читаємо: «И если “София”, вообще, означаетмудрость, то уДостоевскогомудростьегоСофий—смиренномудрие…».

Пульхерія Олександрівна Раскольнікова. Пульхеріяуперекладізлатиниозна-чає«прекрасна»,а«Олександр»—«захисниклюдей».

Разумихін. УкнизіМ.С.Альтмана«Достоевский.Повехамимен»єтакийза-пис:«Разумихинвовсенеразумный,авсеголишьрассудительныйчеловек».Ужесаме прізвище вказує на те,що герой належить до середовища демократичногостудентства.

Лизавета Іванівна. Умісяцесловіправославногокалендарязаписано,щоЄли-заветавперекладізєврейськоїозначає«та,щошануєБога».

Порфирій Петрович. Ім’яПорфирійозначає«багряний» (грецьк.)РосійськийдослідникД.М.Брещинськийтакписавізцьогоприводу:«Убивростовщицуиеесестру,ипреступивтемсамымветхозаветнуюзаповедь“неубий”,Раскольниковвступает в конфликт сразу с двумя правдами— Божьей и человечьей. Религи-озное начало представлено в романе Соней Мармеладовой, правовое начало —Порфирием Петровичем. Соня (София) и Порфирий — божественная мудростьи очистительный огонь—именно так, мне думается, надо понимать символикуэтихименуДостоевского».

Свидригайлов. За свідченнямлітературознавцяГ.Когана, у періодичнійпре-сі 1861 року повідомлялося про якогось Свидригайлова, котрий безчинствувавупровінції.Отже,Свидригайлов—целюдиназ«темним»минулим,особистістьмерзенна,страшнаінікчемна.

16. Бесіда.

— Наведіть приклади кольорів, що переважають у романі. Подумайте, якаїхня роль у творі. (Сірі, темні, жовті. Особливо багатожовтого: стіни кімнаткиРаскольнікова,меблівкімнатістароїлихварки,жовтевідпияцтваобличчяМар-меладова,меблі ізжовтоговідполірованогодеревавкабінетіПорфиріяПетрови-ча.Цейколірєсимволомдушевноїхвороби,щоохопилалюдейімістовцілому.)

— Чого,навашудумку,вроманібільше—діїгероївчианалізунаслідківїхніхвчинків? (Аналізунаслідків.Якужезазначалося, злочинуприсвяченаодначас-

раскольніков — символ роздво-єності

Значення пріз-вищ персона-жей твору

роль кольорів у романі

76

тинароману,амукамсовісті—п’ять.Дляписьменникаважливо,нете,щогеройробить,ате,щодумає.)

17. Робота з текстом. Аналіз описів.

— Яківидиописіввикористовуєавтор?(Портрет,інтер’єр,пейзаж.)— Знайдітьописипортретівгероїв—Раскольнікова,Соні,Мармеладова,Ка-

териниІванівни,Дунітаін.— Учомуполягаєособливістьпортретів?(Авторспочаткуописуєзовнішність

героїв,апотімїхнійвнутрішнійстан.)— Знайдіть опис інтер’єріву творі (кімнатиРаскольнікова, староїлихварки,

Соні,Мармеладових.)— Як ці описи пов’язані ізжиттям героїв? (Задушна кімната Раскольнікова

призводить його до зародження страшної теорії; кімната Соні, що складаєтьсязбагатьохкутів,ледвенепризвелаїїдосамогубства;прохіднакімнатаМармела-доваприводитьКатеринуІванівнудобожевілля.)

— Якуроль,навашудумку,відіграєпейзажурозвиткусюжету?(Пейзажпід-креслює тривожний, гнітючийнастрій,що виникає з перших сторінок роману.)

— Зкимізгероївпейзажпов’язанийнайбільше?(ЗРаскольніковим,Свидри-гайловим.)

— Наведіть конкретні приклади. (Спека на початку роману, що дратує Рас-кольнікова;описпогодипередсамогубствомСвидригайлова(туман,бруд,ніч,мо-рок.Інадушігероя«холодисырость».)


— Проаналізуйтепсихічнийстангероїв.Якавторзображуєйого?(Стангероївзображаєтьсячерезміміку,жести,рухитіла.Наприклад:«РаскольниковбросилсякногамСони,самтогонеосознавая»тощо.Ценазиваєтьсяприйом«замовчування».)


— ЗнайдітьутекстіописиснівРаскольніковатаСвидригайлова.— Подумайте,якаїхнярольуромані.(Описисніввикористовуютьсядляпси-

хологічногоаналізудушевногостанугероїв.)— ПроаналізуйтемонологитадіалогиРаскольнікова.— Чому,навашудумку,їхтакбагатоутворі?(Вонирозкриваютьвнутрішній

світгероя,складністьнатуриРаскольнікова,служатьзасобомсамоаналізувчин-ківперсонажа.)


— Подумайте,чомуавторпроводитьРаскольніковащейчерезвипробуваннякоханням.(Уцьомувідобразилисяпоглядисамогоавтора.НадумкуФ.Достоєв-ського,лишекохання здатневрятувати світ відненавистій зла,повернутивіді-бранунадіюпобачитирайназемлі.)

— Поміркуйте,якесимволічнезначеннямаєназвароману.


Назвароманускладаєтьсяздвохслів.Злочин—цефактубивства,щовзятийізжиття, переосмислений і вилитий уфілософськуформу. Саме уфілософськійідеї поєднані всі сюжетні лінії, моральні, політичні проблеми, а також сутністьтрагедії,вякувтягнутінародівселюдство.Ідеявиявиласяхибною.Раскольніковпротистоїтьсвітові,несприймаючийого.

Види описів у творі

Зображення психічного стану героїв

Випробування раскольнікова коханням

Філософська ідея твору

77

Мотивзнедоленостіприсутнійівпокаранні.Уфіналігеройпротистоїтьсвітові,але вже злочинному. Впродовж п’яти розділів роману автор описує стражданнягерояякнайстрашнішепокарання.Всіперсонажітворупроходятьшляхтяжкихпошуків правди.На думку автора, людина, яка здійснила гріх, здатна до духо-вного відродження, коли увірує вХриста. «Головне—люби інших, як себе»,—у цьому, заФ.Достоєвським, полягає основнийпринципщастя людей.Людинаприходитьдощастялишечерезстраждання,горе,віру,любов.

22. Робота з ілюстраціями.

(Проводитьсявпродовжусьогоуроку.Ілюстраціївибираєучитель.)— Чизмогли,навашудумку,художникивідобразитиголовнусутністьгероїв

роману? (Художники Д.Шмарінов, І. Глазунов, П. Боклевський, М. Добужин-ський у своїх ілюстраціях до роману змогли відобразити внутрішній світ героївФ.Достоєвського.)

— Порівняйтесловесніописигероївзїхнімзображеннямзасобамиживопису.— Доберітьпідписидоподанихілюстрацій,використовуючитекстроману.

IV. застосування учнями знань, умІнь та навичоК

1. Заключна бесіда.

— Окреслітьколопроблем,щопорушуютьсявромані. (Уроманіпредставле-но ті основні соціальні та моральні проблеми, які хвилювалиФ. Достоєвськоговпродовж усього життя. Це і вплив різних теорій на людину, проблеми «зли-денних і скривджених», «маленької людини», морального вдосконалення люд-ства.)

— На вашу думку,що більшецікавить автора: злочин чикара?Чому? (Зви-чайно,кара,якійприсвяченоп’ятьрозділівроману.Аджепроцесморальногопо-каранняівдосконалення—надтоскладнийшлях.)

— ЩолежитьвосновіреалізмуФ.Достоєвського?(Пошукморальногоідеалу,змістубуття.)

— Які художні прийоми використовує автор для розкриття духовного світулюдини? (Різні види описів (портрети, пейзажі, інтер’єри), символіку кольорів,прийом «прізвища, що говорять», зображення психічного стану героїв за допо-могоюпейзажу,прийом«замовчування»,описиснівгероїв,внутрішнімонологи,діалоги,зображеннядеталей(розглядалосянапопередньомууроці).)

— Подумайте,якурольуроманівідіграютьретельнодібранііменагероїв.(Іме-нарозкриваютьабопідкреслюютьсутністьгероїв.)

— Яквидумаєте,чомутакіскладнівпсихологічномупланіроманиФ.Досто-євськогоєнастількипопулярнимивсучасномусвіті?


ІзцьогоприводудоречнимиможутьстатисловадослідникаО.Козирева:«Звер-таючисьдоДостоєвського,нашсучасникшукаєвідповідінаболючіпитання,шу-кає світла для своєї душі, оскільки вічна битва Бога й диявола продовжуєтьсявсерцяхлюдей.СаметомуДостоєвськийзалишаєтьсяоднимзнайбільшпопуляр-нихписьменниківсвіту».


Мотив знедо-леності

Відображення в ілюстраціях внутрішнього світу героїв

коло проблем роману

Художні при-йоми для роз-криття духовно-го світу людини

78


Підготуватися до уроку-диспуту. (Учні мають бути заздалегідь ознайомленізпитаннямидиспуту.)

уроК № 14

тема. Розвиток зв’язного мовлення. урок-диспут за романом ф. достоєвського «злочин і кара».

мета: перевірити рівень розуміння учнями змісту роману, здатність логічно мислити; ознайомити з правилами проведення дискусії; розвивати зв’язне мовлення, нави-чки вести бесіду на задану тему, аргументувати власну думку, застосовувати вмін-ня аналізувати та синтезувати; формувати здібність відстоювати власну точку зору; виховувати толерантність, повагу до оточуючих.

обладнання: підручник; текст роману Ф. достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя); словник іншомовних слів.

Хід уроку




Романи Ф. Достоєвського мають одну цікаву особливість: коли перегорнутаостаннясторінка,учитачазалишаєтьсябагатопитань,щопродовжуютьхвилю-ватидушу.Насьогоднішньомууроцімиразомспробуємовирішитидеякізних.


Диспут (лат.disputare—розмірковувати,сперечатися) — прилюднеобговорен-нянаукових,літературнихтемтощо.

3. Ознайомлення з правилами проведення дискусії.

(Можнанагадатиучнямвідомостіщодо веденнядискусії, проякі вонидізна-лисязуроківукраїнськоїмови.)

Орієнтовні правила дискусії

1) Вступаючивдискусію,необхідновиявитипредметсуперечки.2) Усуперечціслідвиявлятитолерантністьіповажатидумкуінших.3) Необхіднограмотноічіткоставитипитання.4) Требаформулюватиосновнідокази.

4. Повідомлення питань, що висуваються для дискусії.

— Чиможназдійснитизловім’ядобра?(Виходячизізмістуроману,ідеязлавім’ядобрапотерпаєкрах.)

— Раскольніков:злодійчистраждальник?

дискусії нав-коло романів Ф. достоєв-ського

79

— Темападінняідуховноговідродженнявромані«Злочинікара».— Учому,навашудумку,полягаєтрагедіяРаскольнікова?— Твір «Злочин і кара» називають романом-трагедією. У чому полягає осо-

бливість зображення трагедії в романі? (Вся трагедія в душі героя, і завжди цеборотьба,мукитастраждання,черезякіочищаєтьсядуша.)


— Уявітьсебеспочаткувролі«прокурора»,апотім«адвоката»Раскольнікова.Спробуйтезнайтиобвинуваченнядляньогоіматеріалидлязахисту.

— Подумайте, чи має Раскольніков право на захист. (З точки зору Ф. До-стоєвського, кожна людинамає право нажалість. Згадайте словаМармеладова:«Милостивый государь, милостивый государь, ведь надобно же, чтоб у всякогочеловекабылохотьоднотакоеместо,гдебыегопожалели!»)

III. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКу

Узагальнююче слово вчителя.

(Учительпідбиваєпідсумкидиспуту.)

IV. домашнє завдання

ПеречитатироманЛ.Толстого«АннаКареніна».Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий

шляхЛ.Толстого,історіюстворенняроману«АннаКареніна».

уроК № 15

тема. лев толстой. «анна Кареніна». Життєвий і творчий шлях митця. духовні й мистецькі шукання та здобутки письменника. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.

мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом російського письменника Л. Тол-стого, його духовними й творчими пошуками; розкрити творчість письменника як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури; розглянути поняття «па-ралелізм» у композиції роману; сприяти розширенню кругозору школярів.

обладнання: портрет письменника; виставка творів Л. Толстого. (Можна використати репродук-ції портретів Л. Толстого роботи і. крамського, М. Ге, фотографії С. Левицького «Група письменників журнала “Cовременник”» або інші матеріали на вибір учи-теля.)

Хід уроку

Ось,нарешті,спадкоємецьГоголя,зо-всімнаньогонесхожий,яквоноймаєбути…

І. С. Тургенєв про Л. Толстого

раскольніков: аргументи «за» і «проти»

80

Толстойдійсновеликийхудожник,якінароджуютьсявіками,ітворчістьйогокришталевочиста,світлаіпрекрасна.

В. Г. Короленко

I. оголошення теми, мети та еПІграфа уроКу

II. сПрийняття учнями нових знань, формування вмІнь та навичоК


ЛевТолстой—цеписьменник,якоговсежиттяцікавилилюди.Вінзамислю-вавсянадтим,яксліджити,щоббутищасливим,намагавсявіднайтиістини,безякихнеможеінуватилюдство.«Люди,якріки»,—цісловазроману«Воскресін-ня», останнього творумитця, стали знаменитим афоризмом.Під час роботи надтворомписьменникзаписавущоденникові:«Одназнайбільшихпомилокумірку-ванніпролюдинуполягаєвтому,щоминазиваємоїїрозумною,дурною,доброю,злою,сильною,слабкою,алюдинаєвсе:усіможливості,цемінливаречовина».Зрозумітицю«мінливуречовину»—осьучомуписьменниквбачавсвоєголовнезавдання.


Життя та творчість Л. Толстого

ЛевМиколайовичТолстойнародився9вересня1828рокувЯснійПоляні,не-подаліквідТули.Йогобатько,графМиколаІллічТолстой,походивзістаровин-ногородуГорчакових,якібулиродичамипрославленогоросійськогополководцяО.В.Суворова.Батькопомер,колисиновівиповнилося9років.Мати,уродженакняжна Марія Миколаївна Волконська, пішла із життя, коли хлопчикові булолише18місяців.За свідченнямочевидців,МаріяМиколаївнамаладобрудушу.Усвоїх«Cпогадах»ЛевМиколайовичнаписав:«…Усе,щоязнаюпронеї,всепре-красне…»Письменникзавждизлюбов’юзгадувавбатьківірисамиїхньогохарак-теру,зовнішностінаділивгероївсвоїхтворів:історіяодруженняМаріїМиколаївнитаМиколиІллічаописанавромані«Війна імир»як історіяодруженняМиколиРостова і княжниМарії Болконської, образMaman у повісті «Дитинство»— цейогоматуся.ВихователькоюЛьваМиколайовичапіслясмертібатьківсталайогодалека родичка Тетяна Олександрівна Єргольська. Про неї через багато роківписьменниксказав:«Моятітонькабулатретьою(післябатькайматері)інайваж-ливішоюособоюувпливінамоєжиття».Образтітонькитежвідобразивсянасто-рінкахроману«Війнаімир»уперсонажіСоні.

ДітиТолстих—Микола,Сергій,Дмитро,ЛевіМарія—булидужеталанови-тимийглибокосприймаликультурнітрадиціїродини,рановиявилилітературнуобдарованість.Відомо,щобративипускалирукописнийжурнал«Дитячізабави»,вякиймаленькийЛевдописувавсвоїкороткіісторіїізжиттяптахів.Зазначимо,щопристрастьдожанрукороткої історії ізжиттятваринуЛ.Толстогозалиши-ласяназавжди.

Толстой майже весь час перебував в Ясній Поляні, яку залишив лише за10 днів до своєї смерті. Важливоюподією вжиттімаленькогоЛьва був першийприїзд до Москви у 1837 році. Його вразила велич московських церков, старо-виннийКремль,щойогомайбутнійписьменникпоказувавсвоїмбратам ісестрі,розповідаючипрогероїчнеминуле(аджевінусвої18роківбувучасникомвійни

Письменник, якого цікавили люди

Сім’я Л. Толстого

Літературна об-дарованість та інші таланти ді-тей Толстих

81

1812рокупротиНаполеона).Підвпливомбатьковихрозповідей,народжувалисядитячітвори«Кремль»,«Любовдобатьківщини»,щозбереглисявучнівськихзо-шитахюнака.Водномузнихвіннаписавдоситьсерйознуякдлясвоговікуфразу:«…ЛюбовдоВітчизнинеможеніколизгаснутиунашихсерцях».

У1844–1847рокахТолстойнавчавсявКазанськомууніверситетіспочаткунафакультеті східних мов, оскільки рідні хотіли, щоб він став дипломатом, а по-тім — на юридичному факультеті. Але університетська наука не задовольнялайого, тому, не закінчивши курсу, Толстой повернувся до Ясної Поляни. Юнакбагаточитав,самостійнорозширювавколознань,піклувавсяпрополіпшенняпо-бутуселян.Разоміззятем(чоловікомсвоєїсестриМарії)відвідавСибір.Відомо,щовцейчастамвідбувалипокараннядекабристи.Алезустрічзнимивідбуласязначно пізніше (у 1860 році— із С. Г. Волконським уФлоренції, у 1878-му—зМ.І.Муравйовим-АпостоломтаП.І.СвистуновимуМоскві.Письменникадавноцікавилатемадекабристівісвоєреальневтіленнявоназнайшлавромані«Дека-бристи» (доньоговінзвертавсядвічі—у1860-мута1878–1879роках),алетвіртакізалишивсянезавершеним.

Утравні1851-горазомзбратомТолстойвирушаєдобровольцемнаКавказ.Там,беручиучастьувоєннихдіях,вінпробувдопочатку1854року.Військоваслуж-ба на Кавказі у ті часи була дуже небезпечною: йшла війна із загонами горців,об’єднанихпідорудоюШаміля.Толстойпочувавсясамотньовтовариствіофіцерів,хочамавзмогупоспілкуватисязпростимисолдатами,вякихпобачивдобресерце,стійкістьімужність.СаменаКавказівінпочавписатиповість«Козаки»,якуза-кінчив1862року.Вденьсвого24-літтямолодийТолстойзаписавущоденникові:«Мені24роки,алеященічогонезробив.Явідчуваю,щоосьужевісімроківябо-рюсязсумнівамийпристрастями.Алевчомумоєпризначення?Цевідкриємай-бутнє».Анаступного дня він одержавлиста відМ.Некрасова, в якому відомийпоетдаввисокуоцінкупершомутворуТолстого«Дитинство».Можнасказати,щонаКавказіТолстой зробивнайголовнішийвибір свогожиття—письменництво.Окриленийуспіхом,вінзадумавнаписатироман«Чотириепохирозвитку»,вяко-мухотіввідобразитипроцесдуховногозростанняособистості.Першайогочастинамала назву «Дитинство», пізніше були написані «Отроцтво» (1854) та «Юність»(1856).Четвертачастина—«Молодість»—такізалишиласявпланах.

У 1853 році почалася російсько-турецька війна і Л. Толстой подав проханняввійтивдіючуармію.ТаквінпотрапивуДунайськуармію,авлистопаді1854рокуйогопереведеновКрим,деписьменникбравучастьв обороніСевастополя.Тол-стой був у захваті від того патріотичного пориву, яким було охоплено військо.Самписьменникпідчассевастопольськоїоблогивиявивнадзвичайнухоробрість:майжемісяцьвінслуживначетвертомубастіоні—найнебезпечнішомумісці.То-варишіпослужбізгадували,щоТолстойбув«уповномурозуміннідушеюбатареї.Цебуврідкіснийтоваришінайчеснішадуша,ізабутийогоніякнеможливо».Своївраженнявідцихподійвінвідобразивуцикліпідназвою«Севастопольськіопо-відання» («Севастополь у грудні місяці» (1854), «Севастополь у травні» (1855),«Севастопольусерпні1855року»).Толстой,як івкавказькихнарисах,посуті,першимусвітовійлітературі,правдивопоказаввійну—«невправильному,кра-сивому, блискучому строю, з музикою і барабанним боєм, із розгорнутими зна-менамиігарцюючимигенералами»,а«всправжньомуїївияві—укрові,страж-даннях,усмерті».

Удругійполовинілистопада1855рокупісляпадінняСевастополяЛ.ТолстойприїхавдоПетербурга,девпершепотрапивулітературнесередовище.Особливовінзблизивсязписьменниками,якізгуртувалисянавколожурналу«Современник»:

Навчання Л. Толстого

Військова служба на кавказі

Л. Толстой — учасник росій-сько-турецької війни

Л. Толстой та журнал «Совре-менник»

82

Д.Григоровичем, І. Гончаровим, І.Тургенєвим,М.Островськимта ін. (Учительдемонструє репродукцію фотографії «Група письменників журналу “Современ-ник”».) Усі вони вбачали в молодому письменникові великий талант й усіляконамагалисясприятийому.М.Некрасовназивавйого«великоюнадієюросійськоїлітератури». П. Анненков зазначав: «Просто дивовижно, як багато мислила цялюдинапроморальність,добро,істинуізякогоранньогочасу!»Самписьменникущоденникові:«Бутизавждиактивнимдометидуховної».Цейзаписнайкращевідображаєтунапруженувнутрішнюроботу,щовідбуваласявдушіЛ.Толстого.Вінбагатопрацював,майжезарік (1856–1857)булинаписаніповісті«Юність»,«Двагусари»,«Ранокпоміщика»такількаоповідань.

У кінці листопада 1856 року Толстой вийшов у відставку і через два місяцівирушивупершузакордоннуподорож,якатривалапівроку.ЧерезВаршавувінприїхавдоПарижа,дезустрівсязНекрасовиміТургенєвим.Толстойзнайомить-ся зкультурнимжиттямФранції, відвідуєлекції,концерти,Лувр,Національнубібліотеку. Потім письменник відвідавШвейцарію, яка здивувала його красоюприроди і різкими соціальними контрастами. Його вразила зустріч із співцем-жебракомбілярозкішногоотелювЛюцерні,пізнішеТолстойпокладецейепізодвосновуоповідання«Люцерн».

На початку 60-х років письменник остаточно оселився в ЯснійПоляні. Йогоцікавилипроблемижиттяселян.Післявідміникріпосногоправау1861-муТол-стой,відчуваючивідповідальністьзадолюселян,погодивсяобійнятипосадуми-ровогопосередника,щобсприятиполіпшеннюумовїхжиття,принаймніусвоємупомістітагубернії.Протедворянипоставилисядойогодійнадзвичайновороже,і через рік він змушений був залишити цю посаду. Водночас письменника заці-кавили питання освіти. Він пише педагогічні статті, видає журнал «Ясная По-ляна».Толстойсампроводивбесідиздітьми,щотривали3–4години,пропонувавнаписати твір на тему народного прислів’я чи приказки.Це спонукало дітей дотворчості,зблизилописьменниказпростимнародом.

Зметоюознайомлення стану освіти вЗахіднійЄвропі,Толстой здійснюєдру-гузакордоннупоїздку.ТяжкоюподієюцьогоперіодусталавтратабратаМиколи,якийпомернапівдніФранції,уГієре,нарукахЛьваМиколайовича.ЗасловамисамогоТолстого,братбув«однимзнайкращихсередлюдей,знимпов’язанінай-яскравішіспогадижиття».

Напочатку1861рокуізФранціїТолстойприїздитьдоАнглії.ВЛондонійомупощастилобутиприсутнімналекціївідомогоанглійськогописьменникаЧ.Дік-кенса,присвяченійпроблемівиховання.Відомо,щоДіккенсбуводнимзнайулю-бленішихписьменниківТолстого.Портретвидатногоанглійцявінпомістивусво-ємукабінетісередпортретівблизькихйомулюдей.

Увересні1862рокусталасяважливаподіявжиттіЛ.Толстого:вінодруживсяізСофієюАндріївноюБерс,донькоюмосковськоголікаря.«Ядоживдо34роківтанезнав,щоможнатаккохатиібутитакимщасливим»,—зізнававсявінсвоїмдрузям.МолодівідразупіслявесілляпоїхалидоЯсноїПоляни,дейпрожилимай-же20років.«Вибірдавнозроблено.Література,мистецтво,педагогікаісім’я»,—цим записом ущоденникові позначено новий етап у житті письменника. СофіяАндріївна і діти— Сергій, Таня, Ілля— пожвавлювали яснополянське життя.ЛевМиколайовичзахопленозаймавсягосподарством,вихованнямдітей,вечора-ми— читанням,музикою: разом з дружиною вони грали у чотири руки сонатиісимфоніїМоцарта,Шуберта,Шопена.Сім’ядляТолстогозодногобокубуладу-шевнимпритулком, джереломнатхнення, а з іншого—предметомдля супереч-ливихроздумівпрокохання,гармоніюлюдськихстосунків іпричинидуховного

Толстой — «ве-лика надія ро-сійської літера-тури»

Закордонні подорожі

діяльність Л. Толстого в Ясній Поляні

Толстой в Англії

одруження письменника

83

роз’єднання.Взаєминиміжподружжямурізніперіодижиттявиявилисянеодна-ковимиідоситьнепростими.Толстойбувдужевимогливимдосебей інших,по-стійношукавшляхіввсесвітньоїгармонії,розглядавпроблемищастязточкизорувисокихморальнихпринципів.

З1863рокуЛ.М.Толстойрозпочавроботунадновимвеликимроманом,якатривала сім років. В остаточній редакції твір отримав назву «Війна і мир». Ро-ман своєрідний за жанром. У ньому поєднуються елементи сімейно-побутового,соціально-психологічного,філософського, історичного, батальногороманів, а та-кождокументальноїхроніки,мемуарівтощо,іцедозволяєохарактеризуватийогояк роман-епопею. Такажанрова форма вперше з’явилася в російській літерату-рі і стала художнім відкриттям Толстого. В цій історичній епопеї письменникнелишевідтворивфактиминулогоРосії, айпоказавдухросійськогонароду, тіможливості для суспільного розвитку, які криються в ньому. «Думка народна»булаголовноювромані.Твірвідразупривернувувагучитачів,критиків,угазетахз’явилися повідомлення про те, що «його прочитала вся Росія». Високу оцінкуроману дали такі відомі письменники, якМ.Погодін,М.Лєсков,М. Салтиков-Щедрін,І.Тургенєв,котрийназвав«Війнуімир»«однієюзнайкращихкнигна-шогочасу».

Після завершення роботи над романом-епопеєю «Війна і мир» у Л. Толстогоз’являєтьсябагатоновихзадумів.Вінвирішивнаписати«Азбуку»такнигидлямаленькихдітей.Дляцьогописьменникзновувідновивсвоїзаняттяізселянськи-мидітьми,перечитавбагатонароднихбилин іказок.Уньогонавітьз’являєтьсядумканаписатироман,героямиякогобулиббилиннібогатирі.

Алеодночаснозроботоюнад«Азбукою»Толстогозахопила іншаідея:вінна-думавписатироманпродобуПетраI.Однаквитратившибагаточасунарозробкуісторичногозадуму,вінраптовопочинаєписатитвірнасучаснутему.Цейроманвостаннійредакціїодержавназву«АннаКареніна».

Утойчас,колиТолстойпрацювавнадцимтвором,художникІ.КрамськойназамовленняП.Третьякова,відомогоросійськогомецената,засновникакартинноїгалереївМоскві,написаввЯснійПоляніпершийживописнийпортретписьмен-ника. (Учитель демонструє портрет Л. Толстого роботи І. Крамського.) КритикВ.Стасов зробив таке зауваженняпро роботухудожника: «…Придивіться уваж-но—іпередвамивідкриєтьсяглибока,складна,талановита,сповненаенергіїтасилнатура.УсювнутрішнюдушуіскладцієїлюдинипанКрамськойсхопивдо-ситьмайстерно».

У1878році твір«АннаКареніна»було закінчено, іписьменникзновуповер-нувсядороманупродекабристів.СамевпроцесіцієїроботиусвітоглядіЛ.Тол-стоговідбувсярізкийпереломвідносноставленнядосуспільногожиття.

Пристрасним протестом проти бездуховного суспільства став роман «Воскре-сіння»(1889–1899),заякийавтора1910рокубуловідлученовідцеркви.Розбеще-номуіфальшивомусуспільствунабридлослухати«абстрактніпроповіді»митця.Томукінецьйогожиттязатьмаривсянепорозумінняміродини,ісвіту.Алепись-менникнесхилився,упостійнійвнутрішнійборотьбіізсобоютасуспільствомвінпродовжувавпрацювати.З-підйогоперавиходятьтакітвори,як«Живийтруп»(1900),«Післябалу»(1903),«Защо?»(1906),«Хаджи-Мурат»(1896–1904)таін.

Складний час внутрішнього перелому співпав для Толстого з деякими змі-нами у звичному житті: з 1881-го сім’я почала взимку жити в Москві, оскіль-ки прийшов час синам вступати до університету, а донькам— виїздити у вищетовариство. Лев Миколайович полюбляв тривалі прогулянки Москвою, які вінздійснював разом із художником І. Рєпіним. Вони відвідували не лише парки

Своєрідність жанру роману-епопеї «Війна і мир»

Нові задуми письменника

Толстой у зо-браженні і. крамського

Складний час внутрішнього перелому

84

давньої столиці, а й робітничі райони, де жили злидарі та робітники місцевихфабрик. У московський періоджиття виявився громадський талант письменни-ка.ВінбравучастьутриденномупереписунаселенняМоскви.Вційроботійомудопомагав старший син Ілля. У 1891–1892 роках Толстой організував допомогуголодуючим селянам Орловської та Рязанської губерній. Зміни, що відбулисяв його душі, знайшли своє відображення на сторінках «Сповіді». В цьому творірозповідаєтьсяпроте,якруйнуваласяйоговіра,якпереднимвідкриваласяни-цістьлюдськогожиття.

З-під пера Л. Толстого з’являються також праці про мистецтво, розміщенівкнизі«Щотакемистецтво?»,вінактивнолистуєтьсязмитцями,зустрічаєтьсязмолодимиписьменниками(А.Чеховим,М.Горьким,В.Короленкомтаін.),зху-дожниками(І.Рєпіним,М.Ге,М.Нестеровим).

ВостаннірокижиттяЛ.Толстойневтомнопрацює.Незважаючинатяжкухво-робу,перенесенув1901–1902роках,письменникзалишивсяміцнимдуховноіфі-зично.ПротежиттявЯснійПоляні—забезпеченоїлюдинисереднужденнихсе-лян—дедалібільшегнітитьйого.Вінмрієпрожиттясередпростоголюду,вселі.У«Сповіді»письменникговорить:«Зімноютрапивсяпереворот,щодавновизрі-вавумені.Зімноютрапилосьте,щонашежиття—багатих,учених—нетількинабридломені,алеівтратилобудь-якийсенс…Явідріксявіджиттясвогокола…»Зкожнимрокомзростаєбільвіднеможливостіщосьзмінити.«Життятут,уЯс-нійПоляні, зовсімотруєне.Кудиневийду—сором і страждання…Неможуза-бути,небачити»,—читаємозапис,зроблений1908року.У1910-мудуховнакри-задосяглаапогею:«Боліснанудьгавідсвідомостімерзенностісвогожиттясередпрацюючихдлятого,щобледве-ледвеуникнутихолодної,голодноїсмерті…Учорапроїхавповзлюдей,щобиликамінь,немовменекрізьстрійпрогнали…»

21 червня 1910 рокуТолстойнаписав «Заповіт», в якому зазначив,щопіслясмерті всі його творине будутьнічиєю власністю.Дружинаписьменникане по-годжувалася ізцим,бовважала,щовсірукописиписьменникамаютьналежатисім’ї.ПосилилисянепорозумінняустосункахізСофієюАндріївною.Толстойпо-чувавсядужесамотнім.

Починалася холодна осінь 1910 року з ранніми заморозками і снігом. У нічз 9-го на 10-те листопада Толстой не зімкнув очей і прийняв рішення. О п’ятійгодині ранку він розбудив свого домашньоголікаря і другаД.П.Маковицькогоі сповістив, що збирається покинути Ясну Поляну. Письменник вирішив діста-тисядопівдняРосіїйоселитисятамукогосьзізнайомихселян.Аледорогоювінзастудився,захворівназапаленнялегеньізмушенийбувзійтизпотягунастан-ції Астапово Рязансько-Уральської залізниці. У будиночку начальника станціїІ.І.ОзолінаЛ.Толстойпровівсімсвоїхостанніхднів.Звісткапрохворобупись-менникашвидко облетіла всю країну й світ. Кожного дня в газетах друкувавсябюлетеньпростанздоров’я82-річногохворогоЛ.Толстого,письменникуставаловсе гірше.20листопада1910рокуТолстойпомер.Прахйого—безучасті духо-венства—бувпохованийвЯснійПоляні,улісі,намісці,якевінсамзаздалегідьвибрав. Саме в цьому лісі разом зі своїми братами, будучи дитиною, віншукавчарівну «зелену паличку», яка могла б зробити всіх людей щасливими. Навітьпомираючи,письменник-гуманістдумавпрощастялюдей.

3. Робота з епіграфами.

— ПрочитайтевисловиписьменниківпроЛ.Толстого.— Які риси, притаманні його творчості, підкреслює кожен із них? (Реалізм

івисокухудожнюмайстерність.)

Ницість люд-ського жит-тя в «Сповіді» Л. Толстого

останні роки письменника

«Заповіт» Л. Толстого

реалізм і ви-сока худож-ня майстер-ність творчості Л. Толстого

85

4. Розповідь учителя.

Історія створення роману «Анна Кареніна»

Післязавершенняроботинадроманом«Війнаімир»Л.Толстойпродовжуєці-кавитисяісторієюдекабристськогоруху,азгодомзахоплюєтьсяподіямиXVIIIсто-літтяіпочинаєписатиісторичнийроманпродобуПетраI.Аленапочатку70-хро-ківзновуповертаєтьсядосучасності.Пізнішеписьменникзгадував:«Цебуло,яктепер:післяобідуялежавнадиванійпалив.Чизамисливсяя,читількиборовсязісном,незнаю,аленесподіванопередімноюпромайнувоголенийжіночийлікотьвитонченоїаристократичноїруки.Ямимоволіпочавпридивлятисядоцьоговиді-ння. З’явилися плечі,шия і, нарешті, цілий образ вродливоїжінки у бальномуплатті,яканеначеблагалапродопомогу,дивлячисьнаменесумнимиочима.Ви-діннязникло,таявженемігзвільнитисявідйоговраження,вонопереслідуваломенеівденьівночі,і,щобпозбутисяйого,яповиненбувзнайтийомувтілення».Такупершевзадумахмитцяз’явивсяобразмайбутньоїгероїні—АнниКареніної.

Письменникзахопивсяідеєюнаписатироманпросімейнежиття,створитиоб-раззаміжньоїжінкизвищогосвіту,яказагубиласебе.УщоденниковіС.А.Тол-стойєтакийзапис:«Вінказав,щойогозавдання—зробитицюжінкужалюгід-ною,аленевинною…»

Роботанадроманомпродовжуваласявпродовжчотирьохроків—з1873-гопо1877-й.Уцейчасписьменникусечастішезамислюєтьсянадпроблемамишлюбуісім’ї.ВщоденниковіС.А.Толстойвід3березня1877рокучитаємозапис,зроб-ленийзіслівЛ.М.Толстого:«Щобтвірбувгарним,слідлюбитивньомуголовну,основнудумку.Так,в“АнніКареніній”ялюбивдумкусімейну».Зазначимо,щописьменник не обмежився темою сім’ї, оскільки сімейні стосунки, на його дум-ку,тіснопов’язанізісторичними,соціальними,філософськимипитаннями.ТомувпроцесіроботиТолстойрозширивмежісімейно-побутовогороману,поглибившипсихологічну, морально-етичну лінії, зробивши певні філософські узагальненняйроздумипроприродущастяінещастялюдей,проприродусуспільнихвідносинвзагалі.Іврезультатітвірперетворивсянавеликийсоціально-психологічнийро-манізглибокимморально-філософськимзмістом.

Слідвідзначити,щовпроцесіроботибулочотириредакціїописузовнішностіАнниКареніної.ЗасвідченнямродичкиТолстихТ.А.Кузьмінської,письменникнадав Анні Кареніній риси зовнішності Марії Олександрівни Гартунг, старшоїдоньки О. С. Пушкіна. Л. Толстой познайомився з М. О. Гартунг 1868 року набалувТулі.

Спочатку роман називався «Два шлюби». І хоча потім назву було змінено,укомпозиціїзалишилосядвісюжетнілінії.

5. Бесіда.

— Подумайте,чизмінилосящо-небудьзізміноюназвироману?(Так,досягну-табільшаконцентраціяувагинаобразіголовноїгероїні. І зрозумілимстаєосно-внапроблематвору:доляжінкизвищоготовариства.)

— Які дві сюжетнілініїможнавиділитивкомпозиції роману«АннаКарені-на»?(СюжетналініяАнниКареніноїілініяКостянтинаЛевіна.)

— Якпочинаєтьсяроман?(Іздумки«Усіщасливіродинисхожіоднанаодну,кожнанещасливародинанещасливапо-своєму».)

— Як ви гадаєте, чому ці слова вважають психологічним ключем до твору?(У центрі уваги письменника не щасливі сімейні стосунки, а, навпаки,— не-щасливі.)

Поява в заду-мах митця об-разу Анни ка-реніної

Проблеми шлюбу і сім’ї в романі

Прообраз Анни кареніної

дві сюжетні лінії твору

86

— Яквирозумієтезмістдругоїфрази:«УсезмішалосявдоміОблонських…»?(Романпочинаєтьсяне іззображеннящасливоїродини,азрозпадусім’ї,руйну-ваннялюдськихстосунків.)

— Наприкладіякихобразіврозкриваєтьсяголовнапроблематвору?(Напри-кладікількохсімейнихпар:Анна—ОлексійКаренін,Доллі—СтіваОблонський,Кіті—КостянтинЛевін.)

— Які ще родини згадуються в романі? (Щербацьких, Вронських, княгиніБетсіТверської,сім’яселянинаІванаПарменоваібагатьохінших.)

6. Літературна вікторина «Назвіть героя».

— Скажіть,прокогозгероївйдемова.Щовамвідомопроних?1) «Главные качества.., заслужившие ему это общее уважение по службе, со-

стояли,во-первых,вчрезвычайнойснисходительностиклюдям,основаннойв нем на осознании своих недостатков; во-вторых, в совершенной либераль-ности..; и, в-третьих,— главное — в том совершенном равнодушии к томуделу, которым он занимался, вследствие чего он никогда не увлекался и неделалошибок.»(СтепанАркадійовичОблонський.)

2) «Всеосвещалосьею.Онабылаулыбка,озарявшаявсевокруг…Место,гдеонабыла,показалось емунедоступной святыней,и быламинута, что ончутьнеушел:такстрашноемустало.»(КітіЩербацькаіКостянтинЛевін.)

3) «Нанембылкороткийсюртук.Ирукииширокиекистиказалисьещеогром-нее.Волосысталиреже,тежепрямыеусывиселинагубы,тежеглазастранноинаивносмотрелинавошедшего.»(МиколаЛевін,братКостянтинаЛевіна.)

4) «Зачемяеду?—повторилон,глядяейпрямовглаза.—Вызнаете,яедудлятого,чтобыбытьтам,гдевы,—сказалон,—янемогуиначе.»(Вронський.)

5) «Яненахожу,—ужесерьезновозразил..,—ятольковижуто,чтомынеуме-емвестихозяйство,котороемывелиприкрепостномправе,неточтослиш-комвысоко,аслишкомнизко.»(МиколаІвановичСвиязький,поміщик,сусідЛевіна.)

6) «Вообще…своимсдержанныминеприятным,какбывраждебнымотношени-ем очень не понравилсяим, когда они узнали его ближе.И они рады были,когдасеансыкончились,врукахихосталсяпрекрасныйпортрет,аонпере-сталходить.»(Михайлов,художник,якийвІталіїмалювавпортретАнни.)


— Дослідник Е. Бабаєв висловив таку думку: «Пошуки “позитивної програ-ми”— “закону добра”— складає рушійну силу внутрішнього розвитку сюжетуроману».Чизгоднівизтакоюдумкою?(Так,аджеголовнігероїроману—АннаіЛевін—шукаютьзаконидобрадлящастя.)

8. Спостереження над текстом.

— Л.Толстойвідомийякмайстердеталі.Проаналізуйте,якідеталіхарактернідлякожногогероя.(ЩодоАнниавторувесьчаспідкреслюєїїкрасивіруки,уДолліруки,навпаки,сухіікістляві;ОлексійКаренінпостійноглузуєнадАнною,вига-дуючиякогосьніжногойзакоханогочоловіка(віннавітьнепідозрював,щовйогопародіїнакохання—відображеннясімейнихстосунків).Аннабачитьйоговухаіочі,вякихневідчувалосяжиття.ВпортретіВронськогоавторвесьчасробитьак-центнагарнихбілихзубах.Доречі,післясмертіАнниуньогопочавсязубнийбіль.)

— Знайдітьсимволитворуірізніперестороги,які,навашпогляд,відіграютьрольурозвиткусюжету.

розкриття го-ловної пробле-ми на прикладі кількох сімей-них пар

Пошуки «закону добра» у творі

деталі та сим-воли в романі

87


Уроманівеликурольвідіграютьсимволи.КоханнюАнниіВронськогопередуєпоганаприкмета:смертьчоловікапідколесамипоїзда,щостаєпрообразомгибелігероїні,смертікохання.

КолиАннаповерталасядоПетербургаінастанціїзустріласязВронським,буласильназаметіль.Цяприроднастихіятежєненачепопередженнямбурі,щоско-лихнежиттяАнни.

ПіслярозмовиАннизВронськимувітальніБетсі,колигероїнязрозуміла,щокохаєВронського,вонапіднімаєтьсясходами,повертаючисьдодому:«Аннашла,опустив голову и играя кистями башлыка.Лицо ее блестело ярким блеском; ноблескэтотбылневеселый,—оннапоминалстрашныйблескпожарасредитемнойночи».Це і є образ-символ коханняАнни і Вронського.Але воно осяяложиттягероїніневранішнімсвітлом,аспалахамипожежіупітьмі.Уційпітьмі їй і су-дилосяпомерти.

Сценаперегонівєуособленнямаморального,абсурдногожиття,детриваєжор-стокаборотьба,вякійберутьучастьусігероїроману(Каренін,Вронський,Аннатаінші).Окрімтого,цясценанадаєсюжетовіроманукатастрофічноготемпу,зо-бражаючитривогужиття,атмосферудоби.

Залізницясимволізуєзагальнезло,антигуманнісили,якізагрожуютьлюдству.СниАннивиявилися«віщими»,оскількипопереджалиїїпротіскладніпери-

петіїдолі,якіочікуютьгероїню.Щеодинобраз-символ—свічка,щонеодноразовоз’являєтьсявромані:«Исве-

ча, при которой она читала исполненную тревог, обманов, горя и зла книгу,вспыхнулаболееярким,чемкогда-нибудь,светом,осветилаейвсето,чтопреждебыловомраке,затрещала,сталамеркнутьинавсегдапотухла».Образсвічки—цесимволкоханняАнни,щоспалахнуловїїжиттійшвидкозгасло.

Прекраснаперламутровамушля, в яку з’єдналисяхмари,якіпобачивЛевін,сталисимволомперемінинетількипоглядівгероянажиття,айзмінуйогодолі.Адже саме цього дня він побачив Кіті та відмовився від своїх думок про одру-женняізселянкою,зрозумів,щовсещекохаєдівчинуівирішивборотисязанеї.Левінтакожутвердивсяусвоїхдумкахпрозагальнеблаго.

Уроманізмальованозоряненебо:«Ужесовсемстемнело,инаюге,кудаонсмо-трел,небылотуч.Тучистоялиспротивнойстороны.Оттудавспыхиваламолнияислышалсядальнийгром.Левинприслушивалсякравномернопадающимслипв саду каплям и смотрел на знакомый ему треугольник звезд и на проходящийвсерединеегоМлечныйПутьсегоразветвлениями.Прикаждойвспышкемолниине толькоМлечныйПуть, но и яркие звездыисчезали, но, как толькопотухаламолния, как будто брошенные какой-тометкой рукой, опять появлялись на техжеместах. “Ну, чтоже смущаетменя?”— сказал себеЛевин, вперед чувствуя,чторазрешениеегосомнений,хотяоннезнаетещеего,ужеготововегодуше».Високенебоозначає,щоЛевінстоїтьнапорозіважливогорішення,вінзрозумівморальнийзакон,щодопомігйомувийтиздушевноїкризи.


— Відомо,що Л. Толстой є неперевершеним майстром зображення природи.Знайдітьутекстіописиприроди.

— Подумайте,якарольпейзажівурозвиткусюжетуроману?(Пейзажєзасо-бом,щодопомагаєавторустворюватихарактеристикугероя,психологічнимтломподій, вираженням іншої, відмінної від суспільної, субстанції, яка є втіленнямприродності,простоти,правди.)

образ-символ кохання Анни і Вронського

«Віщі» сни Анни

роль описів природи у творі

88


1. Проблемні запитання та завдання.

— ДослідникЕ.Бабаєвписав:«Порядз “ЄвгеніємОнєгіним”О.Пушкінаро-ман “АннаКареніна”Л. Толстого став справжньою “енциклопедією російськогожиття”». Чи згодні ви із цими словами літературознавця? Аргументуйте своюдумку.

— НімецькийписьменникТ.Маннсказав:«Ябезваганняназиваю“АннуКа-реніну”найвеличнішимсоціальнимроманомусвітовійлітературі».Яквидумає-те,щонадаєможливостінімецькомуписьменниковіробититаківисновки?

— Відомо,щопідчасроботинадроманом«АннаКареніна»Л.Толстойпере-читував О. Пушкіна і, зокрема, роман «Євгеній Онєгін». Пушкін назвав «Євге-ніяОнєгіна»«вільнимроманом».Л.Толстойперейнявцюназвудлясвоготвору.Чизгоднівиздумкоюавтора?(Так,заширотоюпорушенихпроблемроманможнавважати«широким,вільним».)

— Визначте основні проблеми роману Л. Толстого «Анна Кареніна». (Рольсім’ївжиттілюдини(«мысльсемейная»,засловамиЛ.Толстого),пошукиосновміцнихсімейнихстосунків,питаннявиборулюдини(жінкиабочоловіка)праванажиттязапорухамисерцячивідповідальністьпередчленамиродини.)

— Визначте головні сюжетні лінії роману. (Головні сюжетні лінії романупов’язаніізжиттямкількохсімейнихпар.Анна—Каренін,Доллі—Облонський,Кіті — Левін. Окрім того, у творі згадуються сімейні історії Вронських, БетсіТверської,княгиніЛідіїІванівни,селянинаІванаПарменова.)


— Учому,навашудумку,полягаютьособливостікомпозиціїроману?(Уцен-трікомпозиціїроману—історіясімейногожиттяАнниКареніноїідолядворяни-наКостянтинаЛевіна.Дві сюжетнілініїроманурозвиваютьсяпаралельно,хочашляхи обох героїв не перетинаються.Лише наприкінці роману відбувається зу-стрічміжними,яканевпливаєназагальнийрозвитоксюжету.)

— Визначтерізновидроману.(Зажанромцесімейно-побутовийроман.ОднакЛ. Толстой розширив його межі, вивчаючи соціальну дійсність і поглиблюючипсихологічнідослідженнянадхарактерамигероїв.)

— Письменник і критик В. Розанов зазначав: «Творчість Льва Толстого, ко-трийбагато блукаву сутінкахвласних сумнівів,кличедо світлайрадості духо-внихпошуків».Яквирозумієте словаВ.Розанова?Чи згодні ви ізцимвислов-люванням?

— Яквидумаєте,чимпояснюєтьсяпопулярністьтворівЛ.Толстоговнашчас?(Івнашчас,колилюдствозахопилосятехнологічнимиісоціально-економічнимиекспериментами,надзвичайноважливимиєдумкиЛ.Толстогопродуховнумету,відновленнялюдської єдності,пошукисенсу буття, а такожцінністьжиттяосо-бистості.)



Дібратицитатнийматеріалдляхарактеристикиобразівроману.

«Анна карені-на» — найве-личніший соці-альний роман у світовій літе-ратурі

особливос-ті композиції твору

Популярність творів Л. Тол-стого в наш час

89

уроК № 16

тема. роман л. толстого «анна Кареніна». образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. «діалектика душі» толстовських ге-роїв.

мета: допомогти учням зрозуміти образи роману, психологічну глибину їх зображення; розвивати навички аналізу образів твору, виразного читання, психологічного спо-стереження над характерами героїв; поглиблювати навички зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти моральному вихованню школярів.

обладнання: підручник; текст роману Л. Толстого «Анна кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (можна використати ілюстрації о. Верей-ського або інші на вибір учителя).

Хід уроку


Перевірка домашнього завдання.

(Використовуєтьсяінтерактивнийметод«Літературнамозаїка».)1) Зданихслівскладітьрозповідьпроте,якурольвідіграливжиттіЛ.Толстого

названімістаімісця.ЯснаПоляна.Москва.Казань.Кавказ.Севастополь.Петербург.Астапово.Ліс

уЯснійПоляні.2) Подумайте,якназваніособийродинипов’язаніізжиттямЛ.Толстого?Роз-

кажіть,щовизнаєтепроних.РодинаГорчакових.РодинаВолконських.Т.О.Єргольська.Родинидекабрис-

тів С. Г. Волконського іМ. І.Муравйова-Апостола. Родина С. А. та Л.М. Тол-стих.3) Виходячизвисновківпопередньогозавдання,подумайте,чивипадковоюбула

головнадумкаромануЛ.Толстого«АннаКареніна».(Мабуть, ні.Сім’я дляТолстого була однією з умовщасливогожиття.Думки

просім’ю,сімейністосункицікавилиписьменникавпродовжусьогожиття.)




Уромані«АннаКареніна»Облонські,Кареніни,Левіни,Вронськіпо-різномурозуміютьівиражають«думкусімейну»,щоєрушійноюсилоютвору.Л.Толстойпоказує життя різних сімей з метою віднайти щасливу родину і зрозуміти, щожлюдиніпотрібнодлящастя.Разомізтим,розповідаючипрорізніродини,авторнамагаєтьсязнайтиіпричинитрагедіїголовноїгероїні.

2. Бесіда.

— Щотрапилосявсім’їОблонських?(Доллідізналасяпрозрадучоловіка.)— Якимбулоїїпершерішення?(Вонавирішиларозлучитися.)

Сім’я — одна з умов щасли-вого життя

«думка сімей-на» — рушійна сила твору

90

— Яким у романі постає подружжя? (Доллі присвятила себе чоловікові й ді-тям.Цеголовнийорієнтирїїжиття.Стівавважавїїзавждизаклопотанною,стур-бованою,недалекою.СамСтепанАркадійовиччастозраджувавдружину,невба-чаючивцьомунічогопоганого.Вінпо-своємулюбитьдітей,жінку,аленерозумієвсіїїклопотання.)

— Хтопомиривподружжя?(АннаКареніна,якадоводиласясестроюСтіви.)— Яким було остаточне рішенняДоллі? (Вона врешті-решт вирішила заради

дітейзберегтисім’ю.)— Яквивважаєте,чизмінитьсящосьуїхньомужитті?(Наврядчи.Долліска-

зала: «Еслимыи останемся в одном доме—мы чужие.Навсегда чужие!—по-вторилаонасособеннымзначениемэтострашноедлянееслово». Ідійсно,зали-шившисьводномудомі,СтіваіДоллісталичужими.Укожногознихбулосвоєжиття.)

— У чому трагедія цієї сім’ї? (Ця сім’я нещаслива, оскільки порушена вну-трішнядуховнаєдністьміжподружжям,кожнийізнихживесампособі.Справ-жнєщастяніколинеможнабудуватинабрехніталицемірстві.)

— ЯкірисивдачіСтівипідкреслюютьсявромані?(Вінлінивий,завждивесе-лий,байдужийдосправи,якійслужить,маєбагатодрузів,зкотримигарнопро-водитьчас.)


— Схарактеризуйте родинуЩербацьких. (Щербацькі— дружна московськасім’я,щодотримуєтьсяпатріархальнихтрадицій.Вонисхожінасім’юРостовихіз«Війниімиру».НавітьудолідоньокКітібагатоспільногоізжиттямНаташі.)

— СхарактеризуйтеобразКітіЩербацької. (Кітівиховананастарихпатріар-хальнихтрадиціях.Воначиста, відверта,прагнещастя.Героїняздатнапомиля-тися, але згодомусвідомлюєце.ДляКіті головне—кохання і сім’я, вона сталавірноюдружиною.ЇхністосункизЛевінимбулинелегкими,однаккоженізнихздатенпрощати.)


— У романі Л. Толстого «Анна Кареніна» є такі слова: «Все члены семьиидомочадцычувствовали,чтонетсмыславихсожительствеичтонакаждомпо-стояломдвореслучайносошедшиесялюдиболеесвязанымеждусобою,чемони,членысемьиидомочадцыОблонских».Яквидумаєте,цісловастосуютьсялишесім’їОблонських?(Нажаль,ні.Увесьроманприсвяченийтому,щоміжлюдьмивідсутнізв’язкивсім’ї,суспільстві,немаєнічого,щооб’єднувалобїх.Роз’єднаннявродинієвіддзеркаленнямроз’єднаннявсьогосуспільства.)


— Розкажіть, що вам відомо про родини Вронських, Бетсі Тверської та ін-ших.


Якзазначаєавтор,укожнійізцихродин,тайвусьомуаристократичномуто-варистві,немаєщастя.Тутусізнаходятьсяувідвертомуабоприхованомурозлу-ченні.Вищийсвіт—ценеродини,целюбовнізв’язки.МатиВронськоговідоматим, що і до заміжжя, а особливо після одруження, мала безліч романів. БратВронського одружений і має дітей, але утримує танцівницю.КнязьЧеченськиймаєдвісім’їівобохєдіти.ГрафиняЛідіяОлексіївна,щовтішаєКаренінавтяжкі

Трагедія сім’ї облонських

Характеристика родини Щер-бацьких

роз’єднання в родині — роз’єднання в суспільстві

91

дляньогочаси,неживезісвоїмчоловіком,«добродушнейшимраспутнейшимве-сельчаком».БаронесаШталь,коханкаПетрицького,з’явиласявньогонавечірцітількидлятого,щобповідомитипросвоєрозлученняіпроте,яквонахочезаво-лодітигрошимачоловіка.

Отже,стосункивцихсім’яхбазуютьсянафальші,брехні,лицемірстві,показ-номублагополуччі.Всігероївроманісамотні,нездатнізрозумітиоднеодного,бовтратилисамепоняття«любов».


— На сторінках роману«АннаКареніна» є такі рядки, присвячені роздумамАнни:«…Ивсемыненавидимдругдруга…Вотэтоправда…Зачемэтицеркви,этотзвониэталожь?Толькодлятого,чтобыскрыть,чтомывсененавидимдругдруга,какэтиизвозчики,которыетакзлобнобранятся…борьбазасуществованиеине-нависть—одно,чтосвязываетлюдей…»Чизгоднівизісловамиголовноїгероїні?(На превеликийжаль, люди в романі дійсно ненавидять одне одного.В їхньомужиттіповністювідсутнялюбов.)


Набагатощасливішимізмістовнішимжиттямживесім’яселянинаІванаПар-менова.

9. Бесіда.

— Чим сім’я Івана Парменова привернула увагу Левіна? (Ладом у господар-стві, темпами господарювання, зацікавленістю всіх членів родини загальноюсправою.)

— Якідумкиз’явилисяуЛевінапіслявідвідуванняцієїродини?(Людствомаєстатиродиною.Геройхотівстворитиартіль,щобулабпрообразоммайбутньоїко-муни.)

— Яквигадаєте,чиідеалізуєцюсім’юсамавтор?(Ні,автордалекийвідідеа-лізаціїселян.Вінрозуміє,щодуховнеруйнуванняневпиннопроникаєівнароднесередовище.Левіннеодноразовостаєсвідкомобману,хитрощівсередтихселян,зякимихотівспільнопрацювати,уякихбажаввчитися,становищекотрихмріявполіпшитивмірусил.)

— Доякихвисновківдоходитьавтор?(Висновкидоситьсумні:усесуспільствопройнятовнутрішньою,духовноюгнилістю,уньомупорушеніморальніпринци-пи,щонеминучепризведедотрагічнихнаслідків.)


— Яквидумаєте,чиєвроманісім’я,щовикликаєсимпатіїавтора?(Так,це,можливо,сім’їЩербацькихіКітійКостянтинаЛевіних.)


ЩеросійськийкритикXIXстоліттяД.Писарєв,відомийсвоєютонкоюпрони-кливістю,зазначив,щосюжетуЛ.Толстогослугуєвсепроникаючомупсихологіч-номуаналізові,«діалектицідуші»:«Подробиці і деталі зосереджуютьу собі всюхудожнюзацікавленість…Тутвідсутнійрозвитокхарактерів,немаєдії,аєтіль-ки зображення деяких моментів внутрішньогожиття душі, є аналіз. Усюди минатрапимоабонатонкийаналізвзаємостосунківміждіючимиперсонажами,абонапсихологічніспостереження,нарештіпрослідковуваннянайбільштаємнихпо-рухівдуші,незовсімзрозумілихнавітьсамійлюдині,якаїхвідчуває,вираженеуслові,невтрачаючиприцьомусвоєїтаємничості».

Самотність ге-роїв роману

Характеристика сім’ї івана Пар-менова

Психологічний аналіз, «діалек-тика душі» в ро-мані

92

Російський письменникФ.М. Достоєвський так писав про твір Л. Толстого:«Роман вражає не тільки повсякденністю змісту, але й великою психологічноюрозробкоюдушілюдської,величезноюглибиноюісилою».


— ДоведітьправдивістьвисловлюванняФ.Достоєвського.— Дослідітьприйомиавторської«діалектикидуші».


Л.Толстойпоказуєлюбовністосункисвоїхгероївнеякзовнішнійвиявсюже-ту, а як їх внутрішній стан, котрий вони разом із читачем починають розумітипоступово,щовиявляєтьсячерезпевнідеталі.Автортонкозображаєзародження,розвиток і повний зміст почуття, за яким слідують думки і вчинки. Для цьогоЛ.Толстой вдало використовуєприйом«потоку свідомості» героїв (видінняКітіЛевіну на ковзанці, очікування Кіті Вронського на балу, явлення ВронськомуАннивсалоніБетсіТверськоїтощо).

Зазначимо,щокоженізгероївроманумаєвласнуморальнупозиціюітомувсівчинкиможнапояснити,користуючисьморальнимипринципамиобразу.


1. Письмова робота.

— Напишіть, як вирозумієте словаЛ.Толстого: «Немає істини там, денемапростотиіправди».

2. Перевірка письмових робіт учнів.

(Учительперевіряє3–4роботи.)



ДібратиматеріалдохарактеристикиобразуАнниКареніної.Подуматинадпи-танням:«Учомупричинитрагедіїголовноїгероїніроману?»

уроК № 17

тема. суперечливий образ анни Кареніної.

мета: допомогти учням розкрити суперечливий образ головної героїні роману Анни ка-реніної, зрозуміти причини її трагічної долі; розвивати навички аналізу літератур-ного образу, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти становленню моральної позиції школярів.

обладнання: підручник; текст роману Л. Толстого «Анна кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (на вибір учителя).

Прийоми ав-торської «діа-лектики душі»

93

Хід уроку

…Ейнеприятнобылочитать,тоестьсле-дитьзаотражениемжизнидругихлю-дей.Ейслишкомсамойхотелосьжить…

Л. Толстой, «Анна Кареніна»

УсмертіАннивиннінелюди,зякихскладаєтьсясуспільство.УсмертіАннивиненсамдержавнийустрій.Мертвесуспільство,мертвадійсністьвбиваєлю-бовтим,щопозбавляєїїсенсужиття.Мертвийхапаєживого.

В. Єрмілов, літературознавець


Опитування-естафета.

(Накарткахзаписаніпитання.Учніпочерзівідповідаютьіпередаютькарткидалі.)1) СкількироківЛ.Толстойпрацювавнадроманом«АннаКареніна»?(Чотири.)2) Якапочаткованазвароману?(«Двашлюби».)3) ХтослугувавпрототипомзовнішностіАнниКареніної? (М.О.Гартунг,стар-

шадонькаО.Пушкіна.)4) Щовамвідомопроцюжінку?(МаріяОлександрівнабуланадзвичайнокраси-

вою,розумною,малапочуттягумору.Вонапрожиладовгеітяжкежиття:раносталавдовою,алелюбилайвиховувалаплемінників,жиласкромно,завждибулапривітною.Уголодні1918–1919рокичастобіляпам’ятникаО.Пушкінумосквичі бачилижінку, одягнену в усе чорне, в чорній вуалі, яка годинамисиділапоручналавочці.Врукахвоназавждитрималатозеленугілочку,томаленькийбукетикквітів,якіклаладопідніжжя.ЦебулаМаріяОлександрів-на.Вонаприходиланазустрічзісвоїмвеликимбатьком.7березня1919рокуМаріяОлександрівнапомерла.ПоховалиМ.О.ГартунгнацвинтаріДонськогомонастиря.Наїїмогилі—завждималенькийбукетикквітів.)

5) Хтозхудожниківілюструвавроман«АннаКареніна»?(О.Верейський,О.Са-мохвалов,Ю.Євстратова,О.Алексєєв.)




ОбразАнниКареніноїєоднимзнайбільшсуперечливихнетількивросійській,айсвітовійлітературах,оскількивінневкладаєтьсяузвичніканонижіночихпер-сонажів.Ізсамогопочаткусвоєїпоявицейобразвикликавнеоднозначніоцінки.Доля героїні хвилює багато поколінь читачів.Незважаючи на своє досить довгелітературнежиття, АннаКареніна викликає різні потрактування як у сучаснійлітературнійкритиці,такіузвичайнихчитачів.

образ Анни ка-реніної: один із найбільш су-перечливих у світовій літе-ратурі

94

Упродовжусьогоперіоду існуванняроманувиникаланизкапитань,що зали-шаються актуальними й нині. Серед них можна назвати такі: «Анна—жертвакоханнячийогораба?»,«Хтовиненутрагедіїгероїні?»,«ТолстойзасуджуєАннучивиправдовує її?»,«Анна—трагічна героїнячилегковажнажінка?»Наці таіншізапитаннямиймаємодативідповідінасьогоднішньомууроці.


— Розкажіть,щовамвідомопрогероїню.Яківашіпершівраженняпронеї?


— ЗнайдітьописипортретуАнниКареніної.


Відомо, що багато художників створили ілюстрації до роману «Анна Каре-ніна». Зокрема, портрет головної героїні намалювали О. Бем (1870; на цьомупортретіАнна схожа наМ.О. Гартунг),М. Врубель (1883),М.Нестеров (1887),Н.Верещагіна-Розанова(1940),М.Соколов(1946).

5. Робота з ілюстраціями.

— Розгляньтеілюстраціїдообразуголовноїгероїні.— Яказнихвамсподобаласянайбільше?— На вашу думку, хто з художників найбільш вдало передав «діалектику

душі»Аннизадопомогоюфарбичиолівця?

6. Бесіда.

— ЯкевраженнясправлялаАннаналюдей?(Там,дез’являєтьсяАннавсезмі-нюється.ВонапомирилаДоллііСтіваОблонських,дляїхніхдітейАннасправжнєсвято.ВідАннивзахопленніКіті:«Китичувствовала,чтоАннабыласовершен-нопростаи ничегоне скрывала, но что в ней был другойкакой-то высшиймирнедоступныхдлянееинтересов,сложныхипоэтических».)

— ДевпершеАнназустріласязВронським?(Навокзалі,вонаїхалаводномукупезйогоматір’ю.)

— ЩовразилоВронськоговАнні,коливінвпершепобачивїї?(«…Ввыражениимиловидного лица, когда она прошламимо него, было что-то особенно ласковоеинежное».)

— Навашудумку,чомуВронськийдавгрошейдлявдовинебіжчика?(Можли-во,щобсподобатисяАнніКареніній.)

— Як автор показує зародження їхнього кохання? (Це сталося на балу. І тазустрічзміниланетількидолюКіті,айАннитаВронського.)

— ЩодивувалоКітівїїобличчі?(«Онабылапрелестна..;нобылочто-тоужас-ноеижестокоевеепрелести».)

— ЯквирозумієтесловаКіті?(ТолстойненачепопереджаєКіті,аразомізтимзастерігаєАннувідцьогокохання.)


— ПроаналізуйтестосункивродиніКареніних.(КаренінодруживсязАнною,якабуласиротою,надвадцятьроківмолодшою(її тіткавлаштувалацейшлюб).Можливо,Аннанекохалачоловіка,апростопідкориласяволітітки.)

Характеристи-ка образу Анни кареніної

Аналіз стосун-ків у родині ка-реніних

95

8. «Творча лабораторія» (Характеристика стосунків Анни та Олексія Кареніна).

— Навашудумку,чибулиКаренінищасливими?(Вонипроцепростонедума-ли.Зовнівсебулопристойно.Шлюбибезкоханнявважалисязвичнимявищем.)

— Що відомо проОлексіяОлександровичаКареніна? (Він займав високу по-саду,буввтіленнямпетербурзькоїаристократії.)

— Яквигадаєте,чикохаввінАнну?(Можливо,кохавпо-своєму.Інакшевінбинепереживавтакболіснорозривізнею.)

— ЯкКаренінзреагувавназрадудружини?Зачитайтевідповіднийуривоктек-сту.(Вінвідчув,що«стоитлицомклицупредчем-тонелогичнымибестолковым,инезнал,чтонадоделать.АлексейАлександровичстояллицомклицупреджиз-нью,предвозможностьюлюбвивегоженеккому-нибудь,кроменего,иэто-тока-залосьемуоченьбестолковыминепонятным,потомучтоэтобыласамажизнь.Всюжизнь своюАлексейАлександровичпрожилипроработал в сферах служебных,имеющихделосотражениемжизни.Икаждыйраз,когдаонсталкивалсяссамойжизнью,онотстранялсяотнее».)


— ЧизгоднівизісловамиАннипроте,щоКаренін—«зламашина»?


ОлексійОлександровичсприймавреальнежиттяякбезглуздуріч,оскількиїїне можна було помістити у звичні для нього формули. Тому він і намагався за-вжди відсторонитися віджиття. «Переноситьсямысльюи чувством в другое су-ществобылодушевноедействие,чуждоеАлексеюАлександровичу.Онсчиталэтодушевноедействиевреднымиопаснымфантазерством».

ДляКареніна зрада дружини була порушенням звичної «обстановкищастя»,яку він створив. Дізнавшись про зраду, він перевіряє свої почуття церковнимий суспільниминормами,піклуючисьлишепро те, аби«пристойно завершитицістосунки»,тобтоумістити їху звичніформули.ОлексійОлександровичпоринаєвдержавнісправи,канцелярськудіяльність,щобприховатинетількивідчужих,айвідсамогосебеглибинусвогогоря.Однакніщонеприноситьочікуваногоспо-кою.Л.Толстойпорівнюєсвогогероязлюдиною,якаспокійнопройшламостоміраптомпобачила,що«цеймістрозібралиітамбезодня»:безодня—цесамежит-тя,аміст—тештучнежиття,якимвінжив.

Анна назвала його «злою машиною», але це не є цілком справедливо. Аджетак вона сказала тоді, коли покохалаВронського.ОлексійОлександрович вияв-ляє і людські якості: глибоко страждає, переживає за Анну під час її хвороби,піклуєтьсяпромаленькудонькуАнниіВронського.НавітьВронськийвідчув,щонездатеннатаківчинкиівідзначив:Каренінбув«нанедосяжнійвисоті».Скла-даєтьсявраження,нібиКаренінприховуєвідусіхівідсебесамогосвоюдоброту.ВтратаАннибуладляньогопочаткомкризивсьогожиття,вінрозумієнепотріб-ністьдобравсуспільстві.

11. «Творча лабораторія» (Аналіз стосунків Анни і Вронського).

— ЩовідомопроВронського?(ВінодинізсинівграфаКирилаІвановичаВрон-ського,представник«золотоїмолоді»Петербурга.Красивий,багатий,маєвеликізв’язки,вихованецьПажезькогокорпусу,флігель-ад’ютантіразомізтим,засло-вамиОблонського,«оченьмилый,добрыймалый».)

— Як Вронський ставився до сімейногожиття? («Вронский никогда не зналсемейнойжизни.…Женитьбадлянегоникогданепредставляласьвозможностью.

реакція каре-ніна на зраду Анни

каренін: «зла машина» чи звичайна лю-дина?

Характеристика Вронського

96

Оннетольконелюбилсемейнойжизни,новсемье,ивособенностивмуже…онпредставлялсебенечточуждое,враждебное,авсегоболее—смешное».)

— Як ви думаєте, чи кохав вінКіті? (Мабуть, ні.Йому подобаласяКіті, алевінбувзадоволенийтим,щонеосвідчивсяїй.ПісляповерненнявідЩербацькихВронський заснув міцним і спокійним сном. Закоханий не міг би так поводи-тися.)

— Яким було його ставлення до Анни? (Він покохав цю жінку. Заради неїжертвує своєювійськовоюкар’єрою, всупереч світським законамрозглядає свійзв’язокзАнноюякшлюб.Вронськийпрагнестворитисім’ю,матидітей.)

— З тексту роману відомо, що Кіті знаходить деякі спільні риси між Врон-ськиміЛевіним.Чизгоднівизгероїнею?(Спільнеміжнимите,щообоєсміливі,мужні,правдиві,пряміувчинках.Алеєриси,щобільшезближуютьВронськогозКареніним.Аджевньоготежєпевніправила,якихвіндотримується.)


ОлексійВронський—складнийінеоднозначнийобраз.УсвоємуроманіЛ.Тол-стой порушує усталену літературну традицію зображення блискучого молодогодворянина,якийспокусивзаміжнюжінку.Коханнязмінилойого,однаквінтежпереживаєсвоювнутрішнюдраму.


— Яквивважаєте,учомуполягалавнутрішнядрамаВронського?


Внутрішня драма Олексія Вронського криється в його особистісних якостях.Він,якіКаренін,живезгідгоіззаконамитамораллювищоготовариства.

АвторпоказуєВронськогодилетантомвусьому,чимбивіннезаймався.Свід-ченням того є декілька яскравих епізодів. Наприклад, Вронський виявився ди-летантомпідчасперегонів,саметомузагинулайогоконякаФру-Фру.Геройбувдилетантомумалярстві.Вінгарнокопіюєчиюсьманеру,алевйогороботахвід-сутнідушайособистадумка.СаметомупортретАнни,якиймалювавхудожникМихайлов,виявисянабагатокращим,ніжйогокартина.МихайловзуміввловитивАнні«самоемилоееедушевноевыражение»,аВронськийнепобачивцьоговко-ханійжінці.ЧастоуВронськоговідсутнівласнідумки,слова(«Снимслучилосьтоже,чтоисГоленищевым,чувствующим,чтоемунечегосказать…»).Вронсько-говлаштовуєстилізаціяпіджиття.


— Яквивважаєте,чибояласяАннаосудувищоготовариства?(Ні.Процесвід-читьїїприсутністьутеатрі,коливсі«злобноизавистливо»дивилисьнанеї.Вонабусемоглавитримати,якбиїїлише«внутрисебясамойдержалалюбовь».АннавиявиласясильнішоювідВронського.)

— Який епізод роману можна вважати переломним у стосунках Вронськогой Анни? (Епізод, коли Анна одержала листа від Кареніна. «Прочтя письмо, онподнял на нее глаза, и во взгляде не было твердости… Она знала, что бы он несказалей,онскажетневсе,чтоондумает.Ионапоняла,чтопоследняянадеждаеебылаобманута.Этобылонето,чегоонаждала.»)

— Якнавашудумку,чибулаАннащасливоюзВронським?

Ставлення Вронського до Анни

Внутрішня дра-ма Вронського

Вронський — дилетант в усьому

97


З усією палкістю душі Анна поринула у безодню кохання до Вронського.За її словами, любов для неї те ж саме,щошматок хліба для голодного. Увесьсвіт і для себе, і дляВронського вонапрагнула замінитикоханням.Вонахотілажити.Проце свідчать і словаЛ. Толстого. (Учитель виразно читає перший епі-графдо уроку.)

АлепокинувшивсезарадиВронського,Аннапоступовопочинаєвідчувати,щовони віддаляються один від одного. «Любовь…— повторила она медленно, вну-треннимголосом…—Яоттогоинелюблюэтогослова,чтоонодляменяслишкоммногозначит,большегораздо,чемвыможетепонять»,—кажевонаВронському.Авторпідкреслює,щоАннаговоритьвнутрішнімголосом,самаізсобою,алескла-даєтьсявраження,що,кажучипроце,вонадоходитьвисновку:Вронськийнедлятогокохання,якеїйпотрібне.

Взагалі,Аннаненачезамкнуласебевлюбові.НевипадковоЛ.Толстой,опису-ючи перебування героїні у маєткові Вронського, говорить: «…Главная забота еевсе-такибылаонасама—онасама,насколькоонадорогаВронскому,насколькоона может заменить для него все, что он оставил. Вронский ценил это, сделав-шеесяединственноюцельюеежизни,желаниенетольконравиться,нослужитьему,новместе с темитяготилсятемилюбовнымицепями,которымиона стара-ласьопутатьего».Ісамавторвважаєнеможливимвтечувіджиття,навітьякщоце буде втеча вкохання.Томущолюбов, яка замикається в собі, позбавляєтьсянайголовнішоїфункції—даруватищастясвітовійодержуватищастявіднього.Саме в цьому, на думку Толстого, і полягають причини загибелі коханняАнниіВронського.


— Яквигадаєте,учомутрагедіяАнниКареніної?


Л. Толстой показує трагедію Анни як наслідок багатьох процесів: і соціаль-них, і моральних. Героїня неможе зміритися ізжоднимикомпромісами, напів-рішеннями, оскільки саме кохання не приймає подібного. Анна створена длявеликих почуттів, але вони відсутні в тому світі, в якому вона живе. В томусуспільстві порушуються всі принципи — добра, правди, людяності, тут забу-вають про духовну єдність, а без цього неможливещастя ні окремої людини, нілюдства в цілому. На жаль, у романі всі герої самотні та нещасливі, тому щовтрачено «ключ любви». Звідси й уся ця брехня і ницість,що охопили суспіль-ство.НедаремноАннаговорить:«Развевсемынеброшенынасветзатемтолько,чтобыненавидетьдругдругаипотомумучитьсебяидругих?..Всенеправда,вселожь,всеобман,все зло!…»Отже,уцьомусуспільствіможутьжитилишелюдибездушні, «мертві», не здатні до справжніх почуттів (порівняйте, у Бетсі, яказраджуєсвогочоловіка,усенормально).Суспільствонесприймаєнічогосправж-нього і непрощаєподібного.

19. Робота з другим епіграфом.

— ПрочитайтесловалітературознавцяВ.Єрмілова.— Чизгоднівизйоготочкоюзору?Своюдумкуаргументуйте.


— РозкажітьпроСерьожуКаренінаімаленькуАню.

кохання — сенс життя Анни

Причина за-гибелі кохан-ня Анни і Врон-ського

Суспільство в романі

98

— Якна вашудумку, чищасливі вони?Чидорослімають зважатина дітей,коливлаштовуютьсвоєжиття? (Наврядчидітибулищасливими,аджецьогонеможебути,колиміждорослимитакіскладністосунки.Бажано,щобдорослізва-жалинадітей,алевжитті,нажаль,такенезавждитрапляється.Зобразамидітейпов’язана тема сирітства. Сироти не тільки діти, а й самаАнна,МиколаЛевін,котріживутьсередчужихлюдейісамотнівцьомусвіті.)

21. Дискусія.

— Анна:хтовона—жертвачилегковажнажінка?— Російський письменник В. Вересаєв вважав, що «Анна здійснила злочин

проти живого життя. Вона зрадила чоловікові, кинула сина… Достойний вихіддляАннилишеодин:прийнятипрощеннячоловіка,задавитиогидудоньогоіпо-вернутисядобрехливогожиття,морокуйузаконеноїганьби.Аннацьогонезроби-ла—ігине.Алелюдинемаютьправакидативнеїкамінням“Вищийморальнийзакон” і без тогокарає їїжорстоко».Чизгодніви здумкоюВ.Вересаєва?Аргу-ментуйтесвоєвисловлювання.

(Упроцесідискусіїучнівисловлюютьвласнуточкузорущодогероїнітаїївчин-ку.Вкінцідискусіївчительмаєпідбитипідсумки.)


— Прочитайтесловаепіграфадороману.Як,навашудумку,авторзасуджуєчивиправдовуєгероїню?


Епіграфроману«Мнеотмщение,иазвоздам».ЦесловазБіблії:«Уменяотмще-ниеивоздаяние,когдапоколеблетсяногаих;ибоблизокденьпогибелиих,скоронаступитуготованноедляних»(Другозаконня,гл.32,35).Цісловабулиповторе-ні ів«ПосланнідоРимлян»апостолаПавла:«Немститезасебя,возлюбленные,нодайтеместогневуБожию.Ибонаписано:“Мнеотмщение,Явоздам”,говорилГосподь»(гл.12,19).

Л.Толстойусвоємуроманівиступаєнеяксуддя,аякгуманіст.Згадаймо,щовінхотівзробитигероїнюроману«жалюгідною,аленевинною…»Томуавторнезасуджує Анну, а намагається зрозуміти витоки її трагедії. В епіграфі до рома-нуЛ.Толстойпроголошує,щоніхтонемаєправасудитилюдину,окрімвищогосуду— Бога. Отмщеніє у творі— усьому суспільству, в якому забуті моральніцінності.



— Якуроманівизначаєтьсяавторськапозиціяписьменника-гуманіста?— Якурольвідіграєепіграфурозкриттіідейно-художньогозадумутвору?



ДібратиматеріалдохарактеристикиобразуКостянтинаЛевіна.

Трагедія дітей Анни

Ставлення Л. Толстого до своєї героїні

99

уроК № 18

тема. л. толстой. «анна Кареніна». образ левіна, його автобіографічна основа.

мета: допомогти учням розкрити образ костянтина Левіна, його автобіографічну основу; розвивати навички аналізу образу-персонажа, переказу тексту, виразного читан-ня, зв’язного мовлення, логічного мислення; допомогти школярам зрозуміти деякі світоглядні позиції автора роману.

обладнання: підручник; текст роману Л. Толстого «Анна кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (на вибір учителя).

Хід уроку


Літературна вікторина.

1) КимдоводиласяАннаКаренінаСтівуОблонському?(Сестрою.)2) ЯкзваликамердинераСтепанаАркадійовича?(Матвій.)3) ДеслуживСтіва?(Водномузмосковськихприсутствій.)4) Назвітьповнеім’яЛевіна.(КостянтинДмитровичЛевін.)5) ВякихстосункахбулиДоллііКіті?(Вонибулисестрами.)6) ХтотакийСергійІвановичКознишев?(БратЛевінапоматері,письменник.)7) УякійсукнібулаАннаКаренінанамосковськомубалу?(Учорнійоксамито-

війсукні,обшитійвенеціанськимгіпюром.)8) ЩомоглорозжалобитиКареніна?(Сльозидитиничижінки.)9) ЩовіддавЛевінКіті?(Свійщоденник.)

10) ДебувмаєтокВронського?(УВоздвиженському.)




Сюжетна лінія Костянтина Левіна є однією з головних у романі. Зазначимо,що в образіЛевіна багато автобіографічних рис.Навіть прізвище герояТолстойутвориввідсвогоіменіЛев—Левін.


— Розкажіть,щовамвідомопроКостянтинаЛевіна.

3. Бесіда.

— Уроманієтакіслова:«ЛевинбылпочтиоднихлетсОблонским…Онилюби-лидругдруга,несмотрянаразличиехарактеровивкусов…Каждомуказалось,чтотажизнь,которуюонсамведет,естьоднанастоящаяжизнь,акоторуюведетпри-ятель,—есть толькопризрак».Чи згодні ви ізцимисловами? (Так,Левін іСті-вадійснорізні.Головне,чимвонивідрізняються—чесністьіпорядністьЛевіна,чогонеможнасказатипроОблонського.)

— Чомуавторпише,щоЛевінбув«влюбленименновдом,всемью,вособен-ностивженскуюполовину семьиЩербацких»? (Левіннепам’ятав своєїматері,

Автобіографіч-ність образу костянтина Левіна

100

батькойогопомер.Ітомуйомуневистачалосімейноготепла,родинногозатишку,якийпанувавудоміЩербацьких.)

— Чомувін злякався свогокоханнядоКіті? (Бовважав,щонекрасивий,не-зграбний,авонаможекохатилишенезвичайнулюдину.)

— Як ви думаєте, чому герой вибрав саме Кіті? (Цей вибір пояснювався нелишекоханнямдоКіті,айставленнямЛевінадородиниЩербацьких.Самевційсім’їЛевінбачивприкладстарого,освіченогоічесногодворянства,дляякогоро-зумінняаристократизмубазувалосяначесті,гідності,порядності,навідмінувідпоклоніннябагатствуйуспіхам,щовходиливмоду.)

— Чим приваблює читача образЛевіна? (Тим,що він порядний, чесний, до-брий,розумний,цілеспрямований,весьчасупошукуморального ідеалуйупро-довжромануневпиннодуховнозростає.Геройстраждає,помиляється,алезавждизнаходитьвихідізситуації.Окрімтого,Левінувесьчасдумаєпроте,якзробитилюдейщасливими.Вцьомугеройсхожийнасамогописьменника.)

— ЧомуЛевінхотівпокинутиПокровськейодружитися із селянкою? (Йомуне подобалося життя його кола, він прагнув вирватися із цієї кліткиштучногоіснування,тобтотакого,щозамкнутевсамомусобі.Івцихдумкахгероявідчува-ютьсяроздумисамогоавтора.)

— Щозавадилоздійсненнюцихпланів?(НовазустрічізКіті.Левінзрозумів,щокохаєлишеїїівирішивборотисязасвоєкохання.)

4. Творче завдання. Робота з текстом.

— ЯкхарактеризуютьЛевіна різні герої?Прочитайте відповідні уривки тек-сту. (Стіва: «Ты самцельныйхарактерихочешь, чтобывсяжизнь слагаласьизцельных явлений…»; «Это такая честная, правдивая натура, и сердце золотое».Кознишев: «Ты натура слишком импульсивная, как говорят французы; ты хо-чешьстрастной,энергическойдеятельностиилиничего».Кіті:«Вывсе,кажется,делаетесострастью».)

— Якірисихарактеругероявизначаютьназванігерої?(Левінхочежитиітво-рити.Вінувесьчасупошукові,відкидаєоднісвоїрішеннявім’яінших,завждинезадоволений дійсністю і самим собою. Його вчинки співпадають зі словамиЛ.Толстогоіз«Сповіді»:«Щобзрозумітижиття,слідтворитийого».)

5. Проблемне завдання.

— Подумайте, чомуЛевін у місті почуває себе людиною з іншого світу. (Ле-він—людиназемлі,доситьпатріархальна.Він,надумкуавтора,справжняосо-бистість.Аусвітіфальшігеройпочуваєсебедоситьніяково.)

6. Бесіда.

— Щотаке,надумкуЛевіна,сім’я?(ДляЛевінасім’я—ценайбільшглибоке,найвище,якетількиможливе,єднаннялюдей.)

— Подумайте,якийепізодроманусвідчитьпроможливістьтакогодуховногоєднання?(СценаосвідченняЛевінаКіті,коливінкрейдоюпишелишепочатковібуквислів,аКітідушею,сповненоюпочуттякохання,вгадуєтіслова.Л.Толстойцієюсценоюпідтверджуєфразу,написануякваріантданогоепізоду:«Впевнитисяможнатількилюбов’ю».)

— ЯкадумкакриєтьсяусловахКостянтинаЛевіна:«Еслибямоглюбитьвсеэтодело,какялюблютебя»?(УцихсловахЛевінавиражаєтьсямріясамогоавто-ра:укожногомаєбутитакасправа,якубвінлюбив,немовкоханулюдину.РоманЛ.Толстогопоказавужетойрівеньлюдськогорозвитку,колидумкапрозагальну

Вибір Левіна і його причини

Характеристика героя

Левін — люди-на з іншого світу

101

справупереплітаєтьсяздумкоюпролюбов.Втіленнямавторського ідеалуєКос-тянтинЛевін.)


— Яквигадаєте,чибувщасливимЛевін?(Так.)— Чимтодіпояснититакірядкироману:«Исчастливыйсемьянин,здоровый

человек,Левинбылнесколькоразтакблизокксамоубийству,чтоспряталшну-рок,чтобынеповеситьсянанем,ибоялсяходитьсружьем,чтобынезастрелить-ся»? (Левінахвилює багатопитань:життялюдей,проблемищастя, віри вБога.Він багато в чому незадоволений собою. Його не може задовольнити розумінняжиття,заснованоголишенабіологічнихзаконах.Вінпрагневіднайтисенссвогоіснування.На його думку, такоюметоюмогла бути побудова комуни, але одру-ження зКіті змусилойого відмовитися від цієїмрії.Левін неможе замкнутисяусвоємумаленькомусвіті,віншукаєшляхівдозагальногощастяіблагополуччя.Моральніпошукигероянезакінчуютьсяйуфіналіроману,роблячицейобразвід-критим.СамогубствоЛевінаперегукуєтьсяізсамогубствомголовноїгероїні.Аленавідмінувіднеї,вінзнайшовсвоєщастя.НадумкуЛ.Толстого,щастялюдиниполягаєнелишеврадостікохання,айузв’язкулюдинизісвітом.)

8. Бесіда.

— ЩорятуєЛевінавідсамогубства?(ЗверненнядоБога.)— Які думки продовжують хвилювати героя? («Прежде.., когда он старался

сделать что-нибудь такое, что сделало бы добро для всех, для человечества, дляРоссии, для деревни, он замечал, чтомысли об этом былиприятны,но сама де-ятельностьвсегдабываланескладная,небылоуверенностивтом,чтоделонеоб-ходимонужно.., теперьже,когда онпослеженитьбы стал болееи более ограни-чиваться жизнью для себя. Он, хотя не испытывал более никакой радости примыслиосвоейдеятельности,чувствовалуверенность,чтоделоэтонеобходимо…»(Йдетьсяпронайманихробітників.ЦясправаздаваласяЛевінудужеважливою,саметієюзагальноюсправою,доякоївінпрагнув.)

— ЯкуважливуістинувідкриваєдлясебеКостянтинЛевін?(«…Номоятеперь,всямояжизнь,независимоотвсего,чтоможетслучитьсясомной,каждаямину-та ее—не тольконе бессмысленна,какоюбылапрежде,ноимеетнесомненныйсмыслдобра,которыйявластенвложитьвнее!»)


— Ф.Достоєвськийу«Щоденниковіписьменника»за1877рікписав,що«Ле-він є головнимгероємроману і зображенийавторомякносійпозитивного світо-сприйняття, з позицій якого виявляються “неформальності”, що призводять дозагибелі інших». Чи згодні ви з висловлюванням письменника? Аргументуйтесвоюдумку.


Літературознавцівважають,щоКостянтинЛевінєновимобразомуросійськійлітературі.Цевжеобразіне«маленької»,іне«зайвої»людини.Цескорішеобразмислителя-діяча.Пройшовшичерезгіркірозчаруванняйчисленніпомилки,Кос-тянтинЛевіннарештівідкриваєважливіістини,якієвираженнямдумоксамогоавтора. Як справжній гуманіст, Л. Толстой вважає,щошляхи виходу із зобра-женоїнимтрагедіїособистостійсуспільстваслідшукатипередусімусвоїйдуші.Людинанеприреченанастраждання,вонамаєповернутивжиття«безсумнівний

Моральні пошу-ки Левіна

Порятунок — у зверненні до Бога

Левін — новий образ у росій-ській літературі

102

змістдобра».Відродженнявласноїдушісприятимевідродженнювсьогосуспіль-ства.Ітодістражданняполишатьлюдство.


Творче завдання.

— Дослідникиговорять,щовроманіє«колоАнниКареніної»і«колоЛевіна».Подумайте,учомувониперетинаються,авчому—різні.(Вобохгероївєбагатоспільного.Цежагакохання,прагненнядоповноцінногожиття,вміннявіддалити-сявідсуєтного,внутрішняборотьба,сумніви,щонеполишаютьїх.Хочаєйрізне.По-різномувонивіддаляютьсявідсуєтного:Анна—укохання,Левін—уземськудіяльність, заняття господарством. Анна зайнята думками про особисте щастя,Левіншукаєблагадлявсіх.Аннанезнайшласвоєщастяіпокінчилажиттясамо-губством.ЛевінавідсамогубстваврятувалавіравБога.Окрімтого,вінзнайшовщастявкоханнідоКіті,їхнійсім’ї,любовідосина.)



ПрочитатиповістіГ.Джеймса«ДейзіМіллер»таІ.Тургенєва«Ася».Індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення про життя і творчість

Г.Джеймса.

уроК № 19

тема. Позакласне читання. складні таємниці жіночої душі. (Повісті г. джеймса «дейзі міллер» та І. тургенєва «ася».)

мета: ознайомити учнів із творчістю американського та російського письменників, на прикладі повістей «дейзі Міллер» та «Ася» розкрити особливості їхньої творчої ма-нери; розвивати навички порівняльного аналізу літературного твору, дослідження образної системи, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти розвиткові читацького кругозору школярів.

обладнання: портрети письменників; тексти повістей Г. джеймса «дейзі Міллер» та і. Тургенєва «Ася» (у перекладах на вибір учителя).

Хід уроку




ТворчістьГенріДжеймса,одногознайяскравішихінайсуперечливішихпись-менників «межі сторіч»— кінця XIX— початку XX століття,— настільки ху-

два кола в романі

103

дожньо різнобарвна і багата, що виходить за рамки будь-яких класифікацій таузагальнень.Вінбуводнимізпершихписьменників,хтосвідомоекспериментувавз літературною формою, прагнув по-новому побачити й зобразити життя, вико-ристовуючидляцьогоновіформиоповіді.Вйогодоробкубагатооригінальнихзасвоєюжанровоюприналежністютворів.Середних—психологічнаповість,рома-ни,драма,новела-таємницятощо.Самецярізноманітністьіпояснюєтакувеликукількість і полярність критичних оцінок творчості митця,що наявна у світовійлітературнійнауці.Письменникавважаютьяккласичнимреалістом,такі«бать-коммодернізму»інавіть«дідусемпостмодернізму».Сучаснідослідникиговорятьпро Г. Джеймса як про майстра психологічної прози і попередника М. Пруста,Дж.Джойсатаінших.


Життєвий та творчий шлях Г. Джеймса

ГенріДжеймснародився15квітня1843-говНью-Йоркувдоситьзабезпеченійікультурнійродині.Йогобатькопокинувбізнесізметоюприсвятитисебенауцітамистецтву,абратВільямставвидатнимфілософом,психологом,основоположникомпрагматизму.Дитинствотаюністьмайбутньогописьменникаминуливдоситьтвор-чій атмосфері.В родині багато читали, ходилидо театру, бурхливо обговорювалипобаченеіпрочитане.ДімДжеймсівбувдостатньопопулярнимуНовійАнглії,йогочастовідвідувалиВ.Ірвінґ,Р.Емерсонтаіншівідоміписьменники.Матеріальнийдобробут сім’ї дозволяв її членам періодичножити в Європі.Малий Генрі змінивдекількашкіл,йогонавчалийдомашнівчителі,однакнаосвітумайбутньогопись-менникавплинулитакожпрогулянкибагатьмавідомимиєвропейськимипарками,відвідуваннямузеїв,спостереженнязамісцевимизвичаямитатрадиціями.

1861рокупідчаспожежіДжеймсотримавсерйознутравмухребта,щовикли-калабагатопереживаньісталаперепоноюдляслужбивармії.

1862рокуГенрівступаєдоГарвардськоїшколиправа,однакнезабаромлишаєнавчання іпочинаєписати.У1865-мувжурналі«Атлантікманслі»булонадру-кованойогопершеоповідання.

Через три рокиДжеймс вирушив у першу самостійну подорождоЄвропи, депробув майже рік.Цямандрівка дала йому цікавийматеріал для нових творів:уних з’явилася тема зіткненняСтарого іНовогоСвіту.Це було відкриттямдлялітературитогочасу,уякійбільшприйнятнимсталовираженнязахватунаївногоамериканцяпринадамиЄвропи.

ПісляповерненнядоАмерикиДжеймсоселяєтьсявКембриджі,депублікуєсвійпершийроман«Опікуніта,щопідопікою»(1870).Черезрікпобачиласвітйогоперша серйозна новела «Палкий пілігрім». У своїх ранніх оповіданняхДжеймсзмальовуєамериканськийпобутізвичаї.ВцихтворахвідчуваєтьсявпливЧ.Дік-кенса,О.деБальзака,Н.Готорна,Дж.Еліота.Молодийписьменникпрацюєнадкритичнимистаттямиікнижковимирецензіями.

З1872рокуДжеймспереїжджаєдоЄвропи,оселяєтьсяспочаткувІталії,потімвАнгліїтаФранції.СамеуФранції1875рокуДжеймсзнайомитьсязросійськимписьменником І. Тургенєвим. Тургенєв вводить його в коло літераторів, середяких Г.Флобер, Е. Гонкур, Е. Золя,А.Доде. Зазначимо,що Генрі з особливоюповагою ставився до І. Тургенєва, якого вважав своїм учителем. Письменниківзближувало те,що обоє добровільножили далеко від батьківщини, але незримобули пов’язані з нею. У своїх записниках Джеймс так говорив про Тургенєва:«Уйоготворах—якукожноговеликогороманіста—відчуваєтьсязапахрідноїземлійувсіх,хточитавїх,виникаєдивневідчуттязнайомствазРосією».Апісля

Нові фор-ми оповіді Г. джеймса

Сім’я майбут-нього письмен-ника

Навчання джеймса

Перші літера-турні проби

104

смертіросійськогомитця1884рокузазначив:«Вінписавроманиідрами,аленай-більшоюдрамоюйогожиттябулавіраукращемайбутнєРосії».

У1876-муДжеймсемігрувавдоАнглії,дейпроживдвадцятьроків.ІнколивінприїздивдоСША,щобвідвідуватибатьків і зібратиматеріалподорожніхнотат-ків.ЖивучивАнглії,письменникбачиввадианглійськогосуспільстваівідчувавсебе дуже самотнім.Одного разу він сказав: «ЗмішанняЄвропийАмерики, якеви бачите у мені, виявилося згубним. Воно зробило мене людиною, яка не є ніамериканцем,нієвропейцем.Явтративзв’язокзмоїмріднимнародоміживутутзовсімодин».

Середнайбільшвідомихтворівписьменника80–90-хроківХІХст.слідназватиповість«Вашингтонськаплоща» (1881), романи«Бостонці» (1886), «КнягиняКа-замассима»(1886),«Трагічнамуза» (1890)та інші.Привертаютьувагу ікритичніроботиДжеймса,що відзначаються глибокою проникливістю, серед яких «Фран-цузькі поети та романісти» (1878), «Портрети улюблених письменників» (1888),«Класикисвітовоїлітератури»(1892),дослідженнятворчостіЖ.Санд,Дж.Еліота,О.деБальзака,нарисипроІ.Тургенєва,ГідеМопассана,А.Доде,Н.Готорна.

1897рокуДжеймскупивуприморськомумістечкуРайневеликувіллу«Лем-хаус»,дейпроводивчасміжроботоюнадтворамиіспілкуваннямізгостями,якібувалитутдоситьчасто:востаннірокисвогожиттяписьменникуподобалосясвіт-ськежиття.

На початку XX століття Генрі Джеймс вступив у завершальний період своєїтворчості, що відзначився появою на світ таких романів, як «Крила голубки»(1902),«Золотачаша»(1904),нарисів«Сцениамериканськогожиття»(1907),дедавдоситьпесимістичнийаналізамериканськогоспособужиття.Джеймсзадумавнаписатип’ятитомнуавтобіографію.Реалізацієюцього задумусталитакі твори:роман«Маленькийхлопчиктаінші»(1913),«Нотаткисинаібрата»(1914),«Зріліроки»(1915).Алеповністюздійснитисвоїпланимитецьневстиг.

У1915роціДжеймсприйнявбританськегромадянствоназнакпротеступротинейтралітетуСШАуПершійсвітовійвійні.ВкінцітогожрокувідкороляГеор-гаVписьменникотримаворден«Зазаслуги».

ПомерГенріДжеймс28лютого1916рокувЛондоні.Йогопрахпокоїтьсявро-довіймогилівамериканськомумістіКембріджі(штатМассачусетс).


1878рокувийшлаповістьГ.Джеймса«ДейзіМіллер»,вякійписьменникство-ривобразгероїні,котрасталанайбільшпопулярноюсередйогожіночихперсона-жів.Упередмовідотвору,якабуланаписананабагатопізніше,авторзгадував,щопоштовхомдойого створеннясталавипадковопочутарозмовапроякусьмолодубагатуамериканкутаїїневдалезнайомствозіталійцем,заякевонапоплатиласяпрезирствомвищоготовариства.«Мійненачебтотиповийобразбув,звичайно,по-етичнимвитвором»,—писавДжеймсупередмові.

Доляцієїповістісклаласяпарадоксально:редакторфіладельфійськогожурна-лу,якомуписьменникзапропонувавсвійрукопис,нехотівдрукуватиїї,оскількивбачав у творі наклеп на американських дівчат і національний характер. Тому«ДейзіМіллер»булонадруковановАнглії і лишечерездеякийчас твірпереви-далиуСША.

4. Бесіда.

— Де відбувається дія твору? (У маленькому швейцарському містечковіВеве.)

Еміграція та її наслідки

Творчий доро-бок Г. джеймса

Завершальний період твор-чості

доля повісті «дейзі Міллер»

105

— Що найбільше привертало увагу мандрівників? (Озеро, на берегах якогорозмістилисяготелі.)

— Щовідомопромолодогоамериканця,якийз’являєтьсянапочаткутвору?(ЦеВінтерборн.Йомубуло27–28років,вінприїхавдоВевеізЖеневи,деживуженепершийрік,щобзустрітисяз тіткою,яказупиниласявнайдорожчомуготелі«Трикорони».)

— ЗкимВінтерборнзустрівсявсаду?(З9–10-літнімхлопчиком,якийпопро-сивуньогогрудочкуцукру.ЗвалийогоРендольфМіллер.Вінбувсиномбагатогобізнесмена.)

— Чимцейхлопчиквразивмолодогоджельтмена?(Своїмнегативнимставлен-нямдоЄвропийістинноамериканськимпатріотизмомудитячомурозумінні:че-резпоганийєвропейськийкліматуньоговипадаютьзуби;американськіцукерки,хлопчики,дівчатанайкращі,татусьживевкращомумісці,тобтовАмериці.)

— Якхлопчинаповодивсебе?(Доситьрозкутойвільно.)— Чимвразила героя сестраРендольфа? (Своєюрідкісноюкрасою і такоюж

розкутою поведінкою, що була неприйнятною в Європі. Дівчина досить легковступила в розмову з незнайомим чоловіком і розповіла про свою родину та де-якісімейніпроблеми(пропошукивчителядлямаленькогоРендольфа,проте,щовонаполюбляєвищийсвіт,якогонемаєвЄвропі,щобулаучоловічомутовариствітощо). Вінтерборн був одночасно вражений і стурбований: йому ніколи не дово-дилосячути,щобмолоді леді так говорилипро себе.Вінназвав її «гарненькою,однаклегковажноюамериканкою».)

— Якзвалинезнайому?(ДейзіМіллер.)— ПрощомріялаДейзі?(ПобуватиуШильйонськомузамкові.)— ХтосувороконтролювавмісМіллер?(Агентсім’їЮджин.)


— РозкажітьпросвоєвраженнявідДейзіМіллертаВінтерборна.(Вонажвава,простауспілкуванні,красива,жіночна,однакздаєтьсядоситьлегковажною.Вінсноб,скептик,манірний,алевихованиймолодийджельтмен.)

6. Бесіда.

— Чому тітка містера Вінтерборна не хотіла, щоб її племінник підтримувавстосункизродиноюМіллерів?(Тіткавважалаїхвульгарнимийпогановиховани-ми,їїшокувалистосункиМіллерівзісвоїмагентом,вільнаповедінкаДейзі.)

— ЧизмінилосявідцьогоставленняВінтерборнадодівчини?(Ні,незважаючинадивнуповедінкуДейзі,вонайомувсебільшеподобається.)

— ЩоДейзізапропонувалаВінтерборну?(Стативчителемїїбрата,алеВінтер-борн відмовляється. Потім Дейзі запросила його заради неї приїхати взимку доРима.)

— Чи виконав Вінтерборн прохання Дейзі? Чому? (Він дійсно в кінці січняприїздитьдоРима.Дівчинайомуподобається.)


— РозкажітьпрожиттягероївуРимі.


— Якнавашудумку,чимможнапояснитидоситьдивнуповедінкуДейзівРимістосовно Вінтерборна? (Він подобається їй, але вона не хоче зізнатися в цьому,томуйдратуєВінтерборнасвоїмистосункамизДжованеллі.)

Зміст повісті «дейзі Міллер»

Мрія дейзі

Ставлення Він-терборна до дейзі

106

— Яквидумаєте,чикохавїїДжованеллі?(Наврядчи.Хочаіталійцятежпри-ваблювалатакакрасивайдобрадівчиназчистоюдушею.)

9. Бесіда.

— ЩосталосязДейзівРимі?(ГуляючивночівКолізеїразомізДжованеллі,Дейзізахворіланалихоманку.Черезтижденьвонапомерла.)

— Що вона просила передати Вінтерборнові? (Що вони з Джованеллі не за-ручені.)

— Як ви гадаєте, це було важливо? (ДляДейзі так, адже вона більшеніякнемоглазізнатисявтому,щоодурилаВінтерборна.Їїзізнаннясприймалосяякосві-ченнявкоханні.ДляДейзібулодужеважливо,щопронеїдуматимеВінтерборн.)

— Як Вінтерборн сприйняв звістку про смерть Дейзі? (Він дуже сумував занею,цілийрікнемігзабутидівчину.)

— Навашудумку,чизрозумівВінтерборнДейзі?(Так,однаклишечерезрікпісляїїсмерті.Геройзрозумів,щознехтувавкоханнямдівчини.ДивнуповедінкуДейзівінпояснивтим,що«вонапонадусецінувалаповагудосебе».)

— ЯксклалосяжиттяВінтерборна?(ВінповернувсядоЖеневи.Всіпо-різномупояснюють причини, що змусили його це зробити. Одні говорять, що він «по-повнюєтамсвоюосвіту»,інші—щоВінтерборнзацікавивсяоднієюіноземкою—«дамою,непозбавленоювеликогорозуму».)


— Прокоментуйте останній діалог Вінтерборна зі своєю тіткою. (Вінтерборнвизнавправотутітки.Своєзахопленнявінпояснивтим,щозанадтодовгопроживзакордоном.)


— Подумайте,чимможнапояснитиширокупопулярністьновели,сюжетякоїначебтодоситьпростий.


Твірпривертаєувагучитачівсвоїмглибокимпсихологізмомузображеннілюд-ського характеру, зокрема жіночого. Головна героїня — досить наївна дівчиназамериканськоїпровінції.Вдійсностівонадужещираісамевцьомувитокивсіхїївчинків.Дівчинавидаєтьсянезграбноюувищомутоваристві,вонанебажаєпід-корятисяумовнимєвропейськимзвичаям.Ужитті героїні багатодоситьдивнихвчинків,пригод,що з точки зору іншихгероїв виглядаютьякнеправильні.Алесаме в цьому й виявляється чиста душа дівчини. На думку критиків, характерДейзі змальовано настільки психологічно достовірно, що цей образ вважаєтьсяоднимзнайбільшвдалихвамериканськійлітературі.ЯкзазначивкритикД.Хо-веллс,Г.Джеймсрозбудивусіхжіноксвоєю«ДейзіМіллер».Справазайшлатакдалеко,щовсесуспільстволедвенерозділилосяна«дейзіміллеритів»і«антидей-зіміллеритів». Зображення подібнихжіночих характерів відповідало досить по-пулярнійнатойчастеміжіночоїемансипації.


— Визначтеознакиповістіутворітайогокомпозицію.— З’ясуйте роль героя-оповідача. (Між оповідачем і героями існує своєрідна

дистанція,якаєсвідченнямтого,щооповідачневолодієвнутрішнімсвітомпер-сонажів.)

Трагічна історія в римі

Подальша доля Вінтерборна

Глибокий пси-хологізм повісті

роль героя-оповідача

107

14. Коментар учителя.Твірмаєвсіознакиповісті:невеликийзаобсягом,однолінійнийсюжет(уцен-

тріуваги—стосункиВінтерборнаіДейзіМіллер),небагатогероїв,глибокийпси-хологізм,діятриваєвпродовжкількохмісяців.

Г.Джеймсобравдоситьцікавукомпозиціюдлясвоєїповісті.Експозиція—знайомствочитачазголовнимгероєм—Вінтерборном.Зав’язка—знайомствоВінтерборназДейзіМіллер.Розвитокдії—оповідьпростосункигероїв.Кульмінація—нічнапрогулянкавКолізеїтарозмовагероїв.Фінал—смертьгероїні.Зазначимо, що твір має ще одну особливість. Автор використовує прийом,

якийдослідникийоготворчостіназивають«відображенеіснування».Вінполягаєв тому,що самаДейзіМіллер,якапрактичноне береучасті в дії твору, завждиприсутнявоповіді.Самезавдякицьомуприйомустворюєтьсязагадковістьобразугероїні,романтичнийнастрійусьоготвору.

Г. Джеймс майже ніколи не описує внутрішній світ своїх героїв, для них неєхарактернимсамоаналіз.«Закритість»внутрішньогосвітугероїнікомпенсуєть-сяяскравістюзовнішніхпроявівізмушуєчитачабутиуважнимдовсіхдеталей,задопомогоюякихрозкриваєтьсялюдськадуша(іронія,прямамовагероїні,діа-логи,щостворюютьсвоєріднийпідтекст).


РосійськийписьменникІванСергійовичТургенєвєвизнаниммайстромвишу-каногохудожнього слова, глибокого зображеннявнутрішніхпереживань героїв,тонкогорозуміннякрасиприроди.Повість«Ася»,одинізнайбільшліричнихйоготворів,опублікована1858рокувжурналі«Современник»зпідзаголовком«Опо-віданняН.Н.» Твір був із захопленням зустрінутий публікою і породив великукількістьвідгуків,листів,статей.

16. Бесіда.

— Від іменікоговедетьсяоповідь?Щовідомопрооповідача? (Від іменіпанаН. — чоловіка 45 років, який згадує історію, що трапилася змолоду. Він був25-літнім,багатим,веселим,«делал,чтохотел»,мандрував.)

— Де відбувається діяповісті? (УневеликомумістечковіЗ., налівому березіРейну,тамістечковіЛ.,направомуберезіРейну.)

— Якимизображеніцімістечка?(Спокійне,тихемістечкоЗ.,зйогорозвали-намистаровиннихзамків,віковимилиповимиалеями.ТагамірнемістечкоЛ.,зістудентським легким укладом, музикою, що створюють враження справжнього«святажиття».)

— Якпознайомилисягероїповісті?(Уготелівідбуваласястудентськавечірка(коммерш)іпанН.познайомивсязмолодимиросіянами:ГагінимтаАсею.)

— ЩовідомопроновихдрузівпанаН.?(Вонипредставилисяякбратісестра.Гагін займавсяживописом,«это былапряморусскаядуша,правдивая, честная,простая,но,ксожалению,немноговялая,безцепкостиивнутреннегожара».Мо-лоділюдитежмандрували.)

— Що об’єднує героїв? (Молодість, національність, відчуття своєї самотностіначужині.Усівонимандрували.)

— Знайдітьутекстіпортретигероїв.— ЧимАсядивуєпанаН.?(Своєюдивовижноюповедінкою.Вонамогласмія-

тисябезусякоїпричини,бігати,співати,залазитинавершинускелітощо.Отже,поводиласебенетак,якприйнятоцеробитивїївіці.)

композиція повісті

Прийом «відображене існування»

Повість і. Тур-генєва «Ася»

Зміст твору

дивна поведін-ка Асі

108

— ЧомудівчинапочалауникатитовариствапанаН.?(Братодногоразупожар-тувавпродамусерцяпанаН.ЦязвісткарізкозмінилаповедінкуАсі.)

— ПерекажітьісторіюжиттяАсі.— Якимиєрисивдачігероїні?(Асядовірлива,щира,відкритадушею,наївна,

романтична,загадковайзапальнанатура,якатонковідчуваєкрасуприродиівза-галібачитькрасувусьому.Їйпритаманнаідеалістичнавіравнеобмеженіможли-востілюдини.)

— З якою літературною героїнею асоціює себе Ася? (З пушкінською Тетя-ною.)

17. Дослідницька робота.

— Якісимволічніобразивикористовуєавтор?Розкажітьпроїхрольуповісті.(Утворідекількаразівз’являєтьсямотивхреста(білякам’яноїкаплиці,уцитатііз пушкінського «ЄвгеніяОнєгіна», у кінці повісті, коли панН.шукаєАсю) яксимволхресноїдолілюдини,їїстраждань.Розвалинизамку,наякихсиділаАся,сприймаютьсяякзгадкапролицарськічаси,служіннядамі.Алецяромантично-героїчна пора вже минула. Казка про Лорелею, котру розповіла стара німкеня(згадаймо,що дія повісті відбувається наРейні), закінчилася трагічно.НевдалозавершилосяйкоханняпанаН. таАсі.Образ «похмурої кімнати» (саме в такійкімнатіпомерламатиГагіна,іпобаченняпанаН.зАсеютежвідбувалосяв«глу-хой,едваосвещеннойкомнате»)викликаєвідчуттятрагізму.Всененачеготуєчи-тачадотрагічнихподій,щовідбулисяуфіналітвору,авторвноситьмотивисуму,щовідчуваютьсяпідсвідомо.)


— Чимзакінчиласяцяісторія?(ГагініпанН.дізналисяпрокоханняАсі.Алевониобоєрозуміли,щопанН.неодружитьсяздівчиною.ТомуГагініАсяпоки-нулимістечкоЗ.ІпанН.уженіколибільшенезустрівсязними.)

— На вашу думку, чи залишило коханнящирої дівчини який-небудь відби-токудушігероя? (ПоступовопанН.зрозумів,щонаврядчимігбибутищасли-вим зАсею.Вжитті панаН. були іншіжінки, але, за його власним зізнанням,«чувство,возбужденноевомнеАсей,тожгучее,нежное,глубокоечувство,уженеповторилось». Залишившись самотнім, він усежиття зберігавквітку гераніума,колисьподаровануАсею,йдобріспогадипронеї.)


— Поміркуйте,чибулокоханняАсітапанаН.справжнім.(ЗбокуАсі—так,дівчинавпершезакохалася.Їїкоханнябулотакимсамимнапружено-тревожним,якіїїдуховнежиття.ПанаН.зворушилоцечистекохання.Алевонирізнілюдиіцевидноздеталей.(Асябачитьмісячнесвітло,щоасоціюєтьсяунеїзпоезією:«Вывлунныйстолбвъехали,выегоразбили!».Адляоповідачацезвичайначорнавода.) Спілкування з чистою, наївною дівчиною змусило пана Н. по-новому по-дивитисянасебе(вінвідчувсвоюсамотність:«Чтояздесьделаю,зачемтаскаюсьявчужойстране,междучужими?»),світрозцвівдляньогоновимифарбами.Од-наквінбувзанадтоморальнослабким,щобзробитирішучийкрок.)


— СхарактеризуйтехудожніособливостіповістіІ.Тургенєва«Ася».(Подіяйрозповідьпронеївідбуваютьсяврізниххронологічнихпланах.Така

формаоповідіобмежуєавторськийпсихологічнийаналізтанадаєможливістьдля

Характеристи-ка головної ге-роїні

Символічні об-рази повісті

Закінчення історії кохан-ня Асі

Художні особ-ливості повісті

109

безпосередньогосамоаналізуйсаморозкриття:Н.Н.постійнокоментуєсвоїпере-живання,алезточкизорупрожитихроків.Цейприйомдопомагаєавторовіство-ритиелегійний,ліричнийнастрій.

Образ художника Гагіна та його сестри Асі розкривається через сприйняттяоточуючих(зокремапанаН.)таїхнюоцінку.Цеприйомсповільненої,розгорнутоїекспозиції.ГоловнимзасобомстворенняобразуАсієсценидраматичноїдіївпо-єднанні з описомжестів, міміки, зміни настрою, почуття, біографічні відступи,зображеннявнутрішньогосвіту.)


— Дослідники творчості Г. Джеймса вбачають багато подібного між повістюамериканського письменника «Дейзі Міллер» та твором його російського другаівчителяІ.Тургенєва«Ася».Чизгоднівизцієюдумкою?Аргументуйтевідповідь.

22. Повідомлення учнів.

(Учнірозповідаютьпрорезультатисвогодослідження.)


Дійсно,міжтворамиамериканського іросійськогописьменниківдужебагатоподібного. Як уже зазначалося, Г. Джеймс високо цінував творчість російсько-го письменника, упродовж тривалого часу підтримував з ним дружні стосунки.В статті,присвяченій І.Тургенєву,Г.Джеймсписав:«Ціліснийжіночийхарак-тер—осьщоввівТургенєву світовулітературу.Його головні героїні є героїня-миупрямомурозумінніслова,причомугероїзмїхнійєнепомітнимідалекимвідбудь-якогохизування».

Твори обох авторів схожі зажанром—це повісті. Оповідь ведеться від іменіголовного героя, якиймандрує.Дія відбувається за кордоном.У творах однако-ва позиція оповідача: поведінка головної героїні їм здається дивною. Схожимиєйобразиголовнихгероїнь.АмериканкаДейзінебажаєпідкорятисяумовностямєвропейськихтрадицій.«Погановихована»тургенівськаАсятакож«чужа»ото-чуючим,оскількиєпозашлюбноюдитиною.

АлеповістьІ.Тургенєвабільшлірична,романтичніша,відзначаєтьсябільшимпсихологізмом, внутрішньою складністю, багатогранністю створення образів-ха-рактерів.



— Щоновоговидізналисянауроці?— Чисподобалисявампрочитанітвори?Чимсаме?— Яквиможетепояснитиподібністьтематикиутакихрізнихавторів?(Творчі

впливитаважливістьіновизнафеміністичноїтемивтойчас.)


— РосійськийкритикXIXстоліттяД.Писаревустатті«Жіночітипиврома-нах і повістях Писемського, Тургенєва і Гончарова» велику увагу приділив ха-рактеристиціобразуАсі.Вінписав:«Ася—миле, свіже,вільнедитяприроди».Критик такожвважав,що зображення такиххарактерів «доводитьнеобхідністьсуспільноїемансипаціїжінок».ЧизгоднівиздумкоюД.Писарева?Аргументуй-тесвоювідповідь.

Прийом роз-горнутої експо-зиції

Схожість творів Г. джеймса та і. Тургенєва

Писарєв про Асю

110

— Жіноча тема порушувалася і в романіШ.Бронте «ДжейнЕйр», який бувнаписанийраніше(1847).Якнавашудумку,чизмінилосящосьустановищіжін-кивсуспільстві?(Дляжінкизавждиіснувалипевнізаборони,щоускладнювалижиття.Відпредставницьчарівної статібільшевимагалидотриманняправилпо-ведінки,ніжвідчоловіків.)

— Чи є спільні риси між творами та героїнями англійської письменниціШ.Бронте,американськогописьменникаГ.ДжеймсатаросійськогомитцяІ.Тур-генєва?(Уцентріувагиписьменників—психологіяжіночоїдуші.Вперіодробо-ти над цими творами і в Європі, і вАмериці питанняжіночої емансипації булидосить актуальними. Героїні цихписьменників різні,що обумовлено походжен-нямавторів, їхнімсвітобаченням,особливостямикраїн,девонимешкали.Дейзібільшрозкутаусвоїйповедінці,порівнюючизДжейнЕйр.Джейнумієтриматисебе в товаристві, вона дотримується його правил. Поведінка Асі багато в чомупояснюється умовамижиття.Але всі ці героїні чисті душею,щирі, прагнуть досправжньогокоханняівміютькохати.)



Підготуватисядоконтрольноїроботи«Вступ.Ізлітературиреалізму.ТворчістьСтендаля,О.деБальзака,Ф.Достоєвського,Л.Толстого».

уроК № 20

тема. Контрольна робота «вступ. Із літератури реалізму. творчість стендаля, о. де бальзака, ф. достоєвського, л. толстого».*

мета: перевірити рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу; сприяти актуалізації на-бутих знань; розвивати вміння застосовувати знання на практиці, зв’язне мовлен-ня, логічне мислення; сприяти вихованню самостійності, вміння сконцентрувати увагу.

обладнання: тестові завдання.

Хід уроку


II. основний змІст роботи

Виконання учнями контрольної роботи

По ч а т к о в и й р і в е н ь

1. УякихрокахXIXстоліттяулітературіз’явивсяреалізм:А 20-х;

* Учительтакожможевикористативидання:Л.А.Чередник.Світовалітература.10клас.Рівеньстандарту:Комплекснийзошитдляконтролюзнань.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

Жіноча тема

111

Б 30-х;В 40-х;9Г 50-х.

2. УдоміпанадеРеналязвичкоюЖульєнабуло:А прикидатися;9Б плазуватипередгосподарями;В насміхатисянадусіма;Г слідкуватизаслугами.

3. ПрокогозгероївромануСтендаля«Червоне ічорне»йдемовавтакійцита-ті: «Аледолянаділила…такоюнещасноювдачею,щонахабствоцихнеотесйогоболісноранило,аїхняницапідлесливістьзамістьвдоволеннявикликалавньоголишеогиду»?А ПанадеРеналя;Б абатаПірара;В маркізадеЛа-Моля;Г ЖульєнаСореля.9

4. ХтоназвавО.деБальзака«першимсередвеликих»?А Е.Золя;Б Ф.Стендаль;В В.Гюґо;9Г Г.Флобер.

5. ПрізвищедідаБальзака«Бальса»перекладаєтьсятак:А «високагора»;Б «господар»;В «прямовистаскеля»;9Г «пан».

6. СкількиперіодіввизначаютьутворчостіБальзака:А 2;9Б 3;В 4;Г 5.

7. ТворцемромануякогожанруєФ.Достоєвський?А Психологічного;9Б історичного;В соціально-побутового;Г пригодницького.

8. Початкованазвароману«Злочинікара»:А «Біднілюди»;Б «Знедолені»;В «Вбивця»;Г «П’яненькі».9

9. ОсновноютемоюроманівФ.Достоєвськогоє:А зображенняпобутулюдей;Б зображенняполітичноїситуації;В більзазнедоленихіскривджених;9Г зображенняпригодгероїв.

10. ПрокогозісвоїхродичівЛ.Толстойу«Спогадах»написавтакіслова:«Усе,щоязнаюпронеї,всепрекрасне…»?А Проматір;9Б протітку;

112

В просестру;Г продружину?

11. ЯкназивавсяжурналЛ.Толстого,присвяченийпроблемампедагогічноїосві-ти?А «ЯснаяПоляна»;9Б «Вихованнядітей»;В «Порадиувихованнідітей»;Г «Порадибатькам».

12. ЯкпобатьковізвалиАннуКареніну?А Степанівна;Б Олексіївна;В Олександрівна;Г Аркадіївна.9

С е р е д н і й р і в е н ь

1. Дайтевизначенняреалізмуяклітературногонапряму.2. Назвітьосновнірисиреалізму.3. ЧомупандеРенальнерозлучивсязісвоєюдоужиноюпіслятого,якодержав

анонімного листа? (Тому,що вона мала стати багатою спадкоємицею.А вінлюбивгроші.)

4. ЯкурольужиттіЖульєнаСорелявідігравграфАльтаміра?5. ЗкимМатильдадеЛа-МольпорівнювалаЖульєнаСореля?(ЗДантоном.)6. Комузгероївналежатьслова:«Взолотівтіленовсілюдськісили»?(Гобсекові.)7. Якназивалосякафе,дезбиралисялихварі?(«Феміда».)8. ЯкусумумализаплатитиАнастазідеРестотаФанніМальволихвареві?(Ти-

сячуфранків.)9. УчомуполягаютьособливостікомпозиціїромануФ.Достоєвського«Злочин

ікара»?(Укомпозиціїроманубагаторисліричноїоповіді—сповіді,щоден-ника.)

10.ІсторіїякихгероїврозповідаютьсявроманіФ.Достоєвського«Злочинікара»?(ІсторіяМармеладова,матерітасестриРаскольнікова,Лужина,Свидригайло-ва,Разумихіна.)

11. Визначте жанр роману Л. Толстого «Анна Кареніна». (Соціально-побутовийроманізглибокимморально-філософськимзмістом.)

12.ЯкісюжетнілініївизначаютьсявроманіЛ.Толстого«АннаКареніна»?(Сю-жетнілініїАнниКареніноїтаКостянтинаЛевіна.)

Д о с т а т н і й р і в е н ь

1. Доведіть,щоXIX століття є «золотою добою»класичного роману.Аргумен-туйтесвоюдумкуприкладамизвивченихтворів.

2. СхарактеризуйтеобразЖульєнаСореля,прослідкувавшиосновніетапифор-муванняйогоособистості.

3. У чому, на вашу думку, полягають особливості повісті О. деБальзака «Гоб-сек»?

4. Схарактеризуйте роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повістіО.деБальзака«Гобсек».

5. Подумайте,який«безсумнівнийзмістдобра»вбачаву своємужиттіКостян-тинЛевін.

6. Розкрийте на прикладі одного з образів (на вибір) «діалектику душі» герояромануЛ.Толстого«АннаКареніна».

113

В и с о к и й р і в е н ь

1. Розкрийте роль художньої літератури в культурному та суспільному життіXIXстоліття.

2. На прикладі роману Стендаля «Червоне і чорне» визначте особливостісоціально-психологічногороману.

3. Подумайте,чизгоднівизісловамиДервіля,щоГобсек—«людина-автомат».Аргументуйтесвоюдумкупосиланняминатекст.

4. ВизначтеознакипсихологічноготафілософськогоромануутворіФ.Достоєв-ського«Злочинікара».

5. З’ясуйте,учому,навашудумку,полягаєсуперечливістьобразуАнниКаре-ніної.

6. Напишітьтвір-роздум«Якіморальніурокизакладеніутворахписьменників-реалістівXIXстоліття?»

III. домашнє завдання

Індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення про життя і творчістьМ.Некрасова,А.Фета,Ф.Тютчева,поетичнугрупу«Парнас»,особливостітвор-чостіросійськихпоетів—представників«чистогомистецтва».

114

традицІї І новаторсьКІ зрушення в ПоезІї середини — другої Половини XIX столІття

уроК № 21

тема. загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини XIX століття. етичні та естетичні засади соціально-спрямованої лірики (м. некрасов). Принципи «чистого мистецтва» в поезії (група «Парнас», творчість а. фета).

мета: ознайомити учнів із шляхами розвитку поезії середини XIX століття; розглянути ес-тетичні та етичні засади соціально-спрямованої лірики; засвоїти поняття про пар-наську школу поетів та принципи «чистого мистецтва» у поезії, поняття «декаданс»; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення, роботи з додатковою літературою, аналізу поетичного тексту; сприяти формуванню культури читача.

обладнання: підручник; портрети М. Некрасова, А. Фета, Ф. Тютчева, поетів парнаської школи; репродукцію літографії о. Лебедєва до вірша М. Некрасова «роздуми біля парад-ного під’їзду»; словник літературознавчих термінів; тексти віршів М. Некрасова, Ф. Тютчева, А. Фета (мовою оригіналу чи перекладах на вибір учителя).

Хід уроку




(Упроцесілекціїучніскладаютьконспектаботези.)КінецьXIX— початокXX ст. позначається загальною кризою, яка охопила

різні сферижиття: економіку, політику, культуру. Однак ідейний розрух у на-строях,невпевненістьумайбутньому,передчуттяблизькихісторичнихісоціаль-нихперетвореньсповнювалидушілюдейтривогою,таразомзтимзаохочувалидопошуківновихідеалівякужитті,такіутворчості.

Улітературіромантизміреалізмвідійшлинадругийпланіпоступилисяново-му напряму— модернізму, який став естетичним вираженням духовного пере-вороту.

СитуаціякінцяXIXст.відзначаласясуперечливістювісторичному,естетично-муісвітоглядномупланах.Нестабільністьтахаосжиття,втратаідеалівіколиш-ніхцінностейзнайшливираженнявспецифічномуумонастроїкінцястоліття,щомаєназвудекаданс.


Декаданс (фр.decadance—занепад)—узагальненаназвакризовогосвітосприй-няття,якевиявляєтьсявлітературі,мистецтві,культурі.

духовний пере-ворот та його естетичне ви-раження

115


УпершецейтермінвикориставфранцузькийпоетТ.Готьє1869рокувперед-мові до книгиШ. Бодлера «Квіти зла». Пізніше про декаданс писав П. Верлену віршах80-х роківXIX ст. («Нудьга» та ін.)НамежіXIX–XX ст. декаданськесвітовідчуттяпоширилосявбагатьохкраїнах.

Зазначимо,щовцентрідекадентськоїлітератури—людина,якавідчуваєсвоювідчуженість у світі, втрату моральних ідеалів, віри в майбутнє. Особистість несприймаєбрутальноїдійсності,надаючиперевагусамозаглибленнюісамоспогля-данню.Єдинадія,наякувона здатна—«пристраснанудьга» (за словамифран-цузькогописьменникаП.Клоделя).

Згідно з визначенням критика Л. Тайада, декаденти — це «покоління, якеспіває іплаче»:плачевід«прозижиття»,«незатишноїдійсності», а співає,щобневтратити«сердечногонастрою»,хоча«серцевжеперетворилосянакладовищенездійсненнихмрійінадій».Томуосновнимимотивамитворчостіписьменників-декадентів були сум, відчай, песимізм, розчарування, скарги беззахисної душі.Улюбленимитемамистаютьпідкресленахворобливість ізгасанняжиття,щопе-ретворюютьсянаджереловитонченихпереживань.

Одним із провідних тем декадентських творів є утвердження ролімистецтва,його переваги над реальністю. Звідси прихильність до естетизму О. Вайльда,І.Анненськоготаіншихписьменників.

Декаденти тяжіють до фантастики, ірраціональності, містики,що допомагаєвідобразитискладнізрушенняусвідомостілюдини.Нерідкогеройдекадентськихтворівмаєвразливупсихіку,цесприяєглибокимпрозрінням,анавколишнійсвітзмальовується у підкреслено брутальних тонах. Так відбувається поєднання на-туралізму з романтизмом у межах декадансу. Декадентські мотиви притаманнійдеякимзагаломреалістичнимтворам,щонадаєїмособливоїтрагічностітабез-надії.

Використаннярізнихнапрямівістиліввдобудекадансузасвідчилорізнопла-новішуканнямистецтвакінцяXIX—початкуXXст.,якепоступовонаближало-сядокардинальноїзміниестетичноїсистемийпоявиранньогомодернізму.

У цей час великий вплив на мистецтво мали філософські теорії А. Шопен-гауера,Ф.Ніцше,А.Бергсона.

Митці другої половини XIX — початку XX ст. перебували у пошуку, якийзумовилидвіпричини:намаганняусвідомитидуховнусутністьсвіту,моральнийзміст існування і прагнення утвердитипріоритет культури.Невипадковим є по-ява різнихшкол, угруповань, течій, в яких письменників об’єднує ідея «чисто-гомистецтва», вічного і прекрасного, незалежного від натовпу, бруду, хаосу су-часності.Уцейперіодз’являютьсягрупи«Парнас»,школа«чистогомистецтва»уросійськійпоезії,символізмтощо.Письменникипоступоворухалисявідроман-тизму до модернізму, шукаючи нових форм поетичного вираження. Від роман-тизму поети перейняли гостре неприйняття буденності, тяжіння до ідеальногосвіту, заглибленняувнутрішніпереживанняособистості.Але здругоїполовиниXIX століття в поезії починаються пошуки нових, відмінних від романтичнихзасобів. Замість колишньої оповідальності застосовується пластична описовість,а потім— відтворення особливого внутрішнього світу особистості, ціннішого задійсність.


(Упроцесірозповідіучніскладаютьтези.)

Поширення де-каданського світовідчуття

«Покоління, яке співає і плаче»

Тяжіння дека-дентів до фан-тастики, ірра-ціональності, містики

Пошуки нових засобів

116

Поетична група «Парнас»

Поетичнагрупа«Парнас»залишилапомітнийслідулітературі.Письменникицієхшколинадалиліричнимтворамдовершеноївитонченостійвишуканості,по-ставившивцентрсвоєїпоетикикрасу.

Як відомо, згідно з уявленнями давніх греків, на горі Парнас жили музи табогпоезії,сонцяімузикиАполлон.СаметутберепочатоксвященнеКастильськеджерело—поетичненатхнення.УпереносномузначенніПарнас—символмис-тецтвавзагалійпоезіїзокрема.

У французькій поезії 50–70-х роківXIX ст. ця назва отримала другежиття.Парнасцямисталиназиватипоетів,якісвоїмзавданнямвважалистворення«чи-стоїпоезії»йосновнуувагуприділялиідеальнійпоетичніформі.

У групу за різнихпричин входили і колишнійромантикТ. Готьє, імайбутнісимволістиП.ВерленіС.Малларме,якіневдовзізнайшлисвійшляхулітерату-рі,івласнепарнасці—поетиШ.-Л.деЛіль,Ж.-М.деЕредіа,Т.деБанвіль,котрісповідували єдині світоглядні та естетичні принципи. Наставником парнаськоїшколивважаєтьсяТеофільГотьє,аїїочолювачем—Шарль-ЛеконтдеЛіль.

Поетів парнаської групи об’єднувала передусім ідея «чистого мистецтва».В їхній творчості виявилося небажання впливати на натовп, прославляти його.Як і романтики, вонине сприймалиутилітаризації епохи,прагнуливідірватисявід проблем сучасності, переносили дію своїх творів у далеке минуле або екзо-тичнікраїни.Але,навідмінувідромантиків,котріпропагувалисповідальність,суб’єктивність, парнасці намагалися уникнути їх, заховати своє авторське «я».Головнийакцентвониперенеслинаописовість,пластичне,картинне.

Характернимирисамитворчостіпарнасцівстали:— точністьівивіреністьпоетикизамістьнатхненноїнедбалостіромантиків;— дбайливеставленнядообробкивіршайувагадоречівїїчуттєвихпроявах;— любовдо«романтичногопейзажу»зміниласялюбов’юдо«штучноїприро-

ди»;— живевїхпоезіїчастопорівнювалосязнеживим,матеріязматеріалом(на-

готажінки—мармур,листя—мідь,небо—блакитнаемальтощо);— на відміну від романтиків, що зображали світ у його динаміці, парнасці

прагнулизупинитимить,надатиїйзакінченостіівеличі;— головнимприйомомпарнасцівставрозгорнутийопис,створення«словесної

картини»;— холодний ідеал краси незабаром почав сприйматися якжорстокий і недо-

сяжний.Прихильники«сучасногоПарнасу»,навідмінувідромантиків,надаютьпере-

вагу поетові-майстру. Інакше вони ставилися і до природи. Якщо у романтиківвонажива,одухотворена,тоупарнасців—байдужадолюдськихстраждань.Ін-коли естетизаціяжахливого або потворного, кристалічна холодність віршів від-штовхували читачів від їхніх творів, але попри все вони назавжди залишилисяв історії світовоїлітератури.Творипарнасцівстализначнимявищемурозвиткупоетичногомистецтва завдякивисокійкультурімислення творців,майстерномуволодіннютехнікоювірша,прагненнювідкритиновішляхивлітературі.

В Україні творчість парнасців цікавила багатьох поетів: П. Грабовського,В.Щурата,М.Терещенка, І.Світличного,Д.Павличката ін.Вонийбулипере-кладачамицихтворів.Особливублизькістьдоцієї групивідчувалинеокласики,зокрема Микола Зеров. Традиції парнасців відчуваються і в творчості відомихукраїнськихпоетівМ.Рильського,М.Драй-Хмари,П.Филиповича,О.Бургарда,якихразомізМ.Зеровимназивали«п’ятерозПарнасу».

у центрі поети-ки — краса

ідея «чистого мистецтва»

Характерні риси творчості парнасців

Зв’язок твор-чості парнасців з україною

117

Творчість поетів парнаськоїшколи, за словамиМ. Зерова, «сталаще однієюсходинкоюнаверхогір’язаповітноїгориПарнас».


УросійськійпоезіїXIXстоліттяпоширенимибулидвітечії:соціальноспрямо-ванаі«чистемистецтво».ПредставникомпершоїбувМиколаНекрасов.

На російському поетичному олімпі йому належить особливе місце. «Він на-справді був людиною високого благородства душі та людиною великого розу-му…»,—згадувавпроНекрасоваМ.Г.Чернишевський,російськийпрогресивнийписьменник і критик, сучасник поета.М.Некрасова вважають «співцем страж-дань народних». І це дійсно так, оскільки головним героєм творів митця сталипростілюди,життяякихзаслуговуєнаспівчуття.


(Упроцесірозповідіучніскладаютьтези.)

Життя та творчість М. Некрасова

МиколаОлексійовичНекрасовнародився10грудня1821рокувукраїнськомумістечкуНемировКам’янець-Подільськоїгубернії.Батькойого,ОлексійСергійо-вичНекрасов, служив тоді в армії в чині капітана.Мати Олена Андріївна буладонькою українського поміщика А. С. Закревського. Микола — третя дитинав сім’ї.Дитячі спогадиНекрасова пов’язані із селом ГрешнєвоЯрославської гу-бернії. Тут, на березі річкиВолга, було родове помістяНекрасових і сюдипере-їхала родина після того, якОлексій Сергійович пішов у відставку. ТоваришамималенькогоМиколисталидітиселян,хочабатькойзаборонявсвоємусиновіспіл-куватисязкріпаками.

ПершийвіршНекрасовнаписавусімроківіприсвятивйогоматері.1832рокуМиколаразомізбратомАндріємвступилидоЯрославськоїгімназії.

Гімназисти дуже любили Миколу за його характер і вміння розповідати цікавіоповідки.Майбутній поет багато читав, а на перервах повідував товаришампросвоєселянськежиття.

Але в1837роціпомер братАндрій,щодужевразиломайбутньогопоета.Вінвперше замислився над сенсом життя. Потрясіння відбилося на здоров’ї юнакаі батьки забрали його додому.Через деякий час тато хотів віддати його доДво-рянськогокорпусу(військовийзаклад),аматимріяла,щосинзакінчитьунівер-ситет,оскільки,наїїдумку,тількитамможнабулоодержатиповнийкурснаук.Порушившиволюбатька,восени1837рокуМиколанагрошіматеріпоїхавдоПе-тербурга.Алевступдоуніверситетувирішиввідкластинарік,бовважав,щомаєслабкі знання. Та повертатися додомуне було сенсу, адже батько за порушенняйоговоліпозбавивсинаматеріальногозабезпечення.

Періодз1838по1839рокибувдляНекрасованадзвичайноскладним.Вінживумаленькійкімнатцівпідвалі,харчувавсячорнимхлібом,ходивнаСіннуплощуіписавселянамлистизап’ятькопійокчишматокбілогохліба.Увересні1839-гоНекрасоввступив«вільнимслухачем»нафілологічнийфакультетПетербурзькогоуніверситету.Ачерезрікпобачивсвітйогопершийзбірник«Мріїтазвуки».Відо-мийросійськийпоетВ.Жуковськийпорадивпочатківцюневказуватисвоєім’я,щобумайбутньомунебулосоромнозапершівірші.Саметомувонийбулинад-рукованіпідініціалами«М.Н.».Збірканевикликалазахопленнякритиків.Алесамавторговорив,щодляньогоцебувгарнийурок.

М. Некрасов — «співець страж-дань народних»

Сім’я Некрасова

Навчання Миколи

Тяжкі часи

118

Взагалі, 1840–1846 роки біографи поета називають періодом літературногостановлення. Некрасов у цей час багато писав (вірші, прозу, нариси, водевілі),намагавсядрукуватисяврізнихжурналах.Вінтворивпідпсевдонімами:М.Пе-репельський,Ф.Боб, І.Пружинін тощо.Йогопрацяне буламарною,поступововдосконалювався письменницький талант. Вірші Некрасова, створені впродовж1845–1848 років, користувалися успіхом публіки. Серед них було багато творівгромадянської тематики, а саме: «Трійка», поема «Кому на Русі жити добре»,«Колисковапісня»,«НаВолзі»,«Лицарнагодину»тощо.

У 1847-му вийшов перший номер часопису «Современник», який упродовжтридцяти років очолював Некрасов. Як відомо, цей журнал був заснованийО. Пушкіним 1836-го. Некрасов був головним редактором, видавцем, активнимпрацівником. Цей журнал став рупором демократичних кіл Росії того періоду.

Своїми вчителями в літературі Некрасов вважав критика В. Бєлінського таписьменникаМ.Гоголя.Обидвавони,надумкупоета,були«народнимизахисни-ками»,болілизатяжкудолюнароду.М.ГоголюНекрасовприсвятиввірш,уяко-муєтакірядки:

Совсехсторонегоклянут,И,толькотрупегоувидя,Какмногосделалон,поймутИкаклюбилон—ненавидя!

«Любити— ненавидячи»— саме цього навчився Некрасов у свого великогоспіввітчизника.Для поета любити свій народ означало викривати соціальну не-справедливість, гнобителів (поміщиків, чиновників, купців), що й відтвореноувіршах«Удорозі»,«Батьківщина»,«Чиновник»,«Сучаснаода»,«Секрет»,«Со-бачеполювання»тощо.

У50-хрокахз-підпераНекрасовавийшлобагатоліричнихпоезій.Вонибулиприсвяченіжінці, знайомство з якоюмало на нього позитивний вплив.Це булаЯвдохаЯківнаПанаєва,розумна,милажінка.Впродовжп’ятнадцятироківвонаєнайближчимдругомпоета.Окрімтого,Панаєвасамаписаларомани,допомагалачитати коректури часопису, готувати матеріал для нових номерів, зустрічаласязавторами.У1856роцівийшлазбірка«Вірші», схвальносприйнятапрогресив-ноюкритикоюякманіфестдемократичноїлітератури.

Після закриттяжурналу«Современник»1868рокуНекрасов арендуваву ви-давцяКраєвськогожурнал«Отечественные записки».Поет зумів згуртуватипе-редових письменників і публіцистів того часу, і журнал став бойовим органомдемократичноїмолоді.

Останні роки М. Некрасова пройшли в тяжких фізичних стражданнях,пов’язаних із хворобою— раком. Для пізньої лірики поета характерні елегійнімотиви:«Триелегії» (1873),«Ранок»,«Елегія» (1874) та ін.Настроїцихвіршівзумовлені втратою багатьох друзів, відчуттям самотності, тяжкою хворобою.Таразомзтимз’являютьсяітакіпоезії,як«Пророк»(1874),«Сіячам»(1876).Не-красовужебувдужеслабким,алерозумйомунезраджував, іпоетпродовжувавписати.Всічневомуномері«Отечественныхзаписок»за1877ріквийшли«Остан-ніпісні»М.Некрасова,щобулиіззахопленнямзустрінутічитачами.Звісткапротяжку хворобу митця рознеслася країною. Читачі писали йому, посилали теле-грами,вірші,вякихвисловлювалиспівчуттяйлюбов.

27 грудня 1877 рокуМ.О.Некрасов помер. Труну з тілом поета студенти нарукахнеслидо самогоцвинтаря.Упохороннійпроцесії взялиучастьбільшечо-тирьохтисяч.

Період літера-турного станов-лення

Вчителя поета

кохання М. Некрасова

останні роки поета

119

Твори М. Некрасова користуються популярністю в Україні. Серед найбільшвідомих перекладачів російського поета слід назвати І.Франка,М. Рильського,М.Вороного,М.Терещенка,П.Усенкатаін.


(МожнавикористатирепродукціїпортретівпераС.Левицького,І.Крамського,І.Ге.)

— Щовасвражаєупортретіпоета?(Надзвичайносумніочі.)


У1848роціМ.Некрасовнаписаввірш,вякомудоситьсміливовтіливнезви-чайний,алехудожньозавершенийобразновоїмузилюдства.Цейобразвідігравзначну роль в історії російської реалістичної літератури.Митець нерозривнимиузамипов’язавсвоюпоетичнумузуздолеюнароду.

9. Виразне читання вірша М. Некрасова «О шостій вчора завернув…»

(Учитель або підготовлений учень читають вірш мовою оригіналу чи в пере-кладі.)

10. Бесіда.

— Девідбуваєтьсядіявірша?(НаСіннійплощі.ЦеринковаплощавПетербур-зі,девідбувалисятілесніпокарання.)

— Свідком якої сцени став ліричний герой? (Покарання молодої жінки-селянки.)

— Що в цій сцені вразило ліричного героя? (Те, що молода жінка поводиласебемужньо,непроронившинавітьстогону.)

— Якзрозумітиостаннірядкивірша:«ИМузеясказал:“Гляди!/Сестратвояродная!”»? (Цірядкиє свідченнямтого,щоМузапоетаслужитьнародові.Авто-ровінебайдужетяжкежиттяпростихлюдей.)

— Якийприйомвикористовуєпоетувірші?(Прийомконтрасту:тяжкіреаліїжиття і високе звертання до Музи. Як відомо, античні автори, звертаючись доМузи на початку твору, просили благословення, демонструючи свою залежністьвідбогів.АНекрасовутакійсвоєріднійформідекларуєноверозуміннятемипоетайпоезії:митецьмаєслужитинародові.)

— Яку роль у цій поезії виконує прийом контрасту? (Показує різке розме-жуванняміж дійсністю тамистецтвом.Але автор підкреслює,що йогомуза до-слухаєтьсядопроблемжиття.)

— Визначтерозмірвірша.(Ямб.)

11. Виразне читання вірша М. Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду».

(Учитель або підготовлений учень читають вірш мовою оригіналу чи в пере-кладі.)

12. Бесіда.

— Чим були викликані роздуми поета? (Він спостерігав звичайну картину:простіселяниприйшливстолицюзпроханнямдовисокогочиновника.)

— Знайдіть описи селян. (Уривок від слів «Он гостей оглядел: некрасивынавид!…»дослів«…Изкаких-нибудьдальнихгуберний».Судячизїхньоговигляду,цебідніселяни,щоздолалинелегкийшляхдоПетербурга,вірніпатріархальнимтрадиціям(помолилисянацеркву).)

образ нової музи людства

Прийом контрасту

опис простих селян

120

— Чиможна судити про ставлення автора до селян? (В описі селян відчува-єтьсяспівчуттядоних.Цьомусприяютьтакіформислів,як«армячишка»,«дол-гонько».Зменшено-пестливаформадопомагаєвідобразититеплеставленняавто-радоселян.)

— Яким зображено господаря «розкішних палат»?Назвіть прийом,що йоговикористовує автор. (Уривок від слів «А владелец роскошных палат…» до слів«…Возвеличенныйгромкойхвалой!..»Призображеннівисокогочиновникаавторвикористовуєприйоміронії.)

— Яке ставлення викликають слуги чиновника? (Їхня поведінка обурлива.На прикладі слуг високого чиновника автор показав духовну деградацію людейпіддієюсоціальноїнерівності.Слугипетербурзькогочиновникатежселяни,алевони є свідками зневажливого ставлення їх хазяїна до бідних людей. Нажаль,слуги дозволяють собі поводитися так само. Це надає їм можливості відчутисвоюзверхністьнаднещаснимипосланцямиздалекихгуберній.)

— Яквидумаєте,чиобразилисяселяничерезвчинокслуг?(Ні,вонимовчкиповернулисяіпішли,говорячи:«СудийогоБог!»Цісловастосуютьсяівисокогочиновника,ійогослуг.Такамовчазнапокірністьєсвідченнямтого,щоселянищенездатнідопротеступротисвоїхпоневолювачів.)

— Які думки викликає вигляд селян,що повертаються додому, не вирішив-шисвоїпроблеми? (ОбразселянвикликаєроздумипротяжкестановищенародувусійРосії.Саметакувіршвходитьтемарідноїземлі.)

— Зачитайтерядкивірша,щонавашудумку,єнайважливішими.(Уривоквідслів«Роднаяземля!…»дослів«Идуховнонавекипочил?..»)

— З’ясуйте значення риторичного запитання у фіналі вірша. (Ці рядки ма-ютьпробудитисвідомістьсучасниківізмуситизадуматисянаднеобхідністюзмінусуспільстві.)

— Яка композиція вірша? (Зачин («Вот парадный подъезд», розвиток дії(розповідь про події), кульмінація (образ рідної землі і стогін народу). Віршна-гадує епічний твір, в якому чітко відображено позицію автора-демократа й гу-маніста.)

— Які елементирозмовної говіркиавторвводитьу зміст вірша? («Армячиш-ка»(верхнійодягселян),«лапти»,«гони»,«допусти»,«знать,брели-тодолгонькоони»,«покуда»тощо.)

— Прослідкуйте,чиоднакова інтонаціявірша? (Ні,напочаткутвору інтона-ція звичайна, оповідна, а потім вона наростає, набуваючи гнівних публіцистич-нихнотуфіналі(починаючивідслів«Роднаяземля!»ідокінцятвору).)

— Які художні засоби використовує автор? (Епітети: «парадный подъезд»,«деревенские русские люди», «лестью бесстыдною», «преклонные дни» тощо;іронія, риторичні запитання, риторичні оклики, незакінчені речення, що під-креслюють жанр твору — роздуми; контраст (зображення селян і високого чи-новника).)

— Якою є тема вірша? (Безправне становище простого народу,що викликаєглибокеспівчуттяліричногогероя.)

13. Робота з репродукцією.

(УчительдемонструєрепродукціюлітографіїО.ЛебедєвадовіршаМ.Некрасо-ва«Роздумибіляпарадногопід’їзду».)

— Якийепізодвіршазобразивхудожник?(Селянибіляпід’їзду.)— Знайдітьрядки,щовідповідаютьзображеному.— Якнавашудумку,чивдалосяхудожниковівідтворитиавторськийзадум?

Тепле ставлен-ня автора до селян

Зверхність слуг

Тема рідної землі

композиція вірша

Художні засоби

121


28 лютого 1861 рокупомерТ. Г.Шевченко.У похороні поета брав участь чиневесьлітературно-мистецькийПетербург(зокрема,М.Некрасов,М.Михайлов,Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, М. Лєсков, М. Костомаров, В. Білозер-ський,П.Куліш, Г.Честахівський).ВеликийКобзар був похованийнаСмолен-ськомуцвинтарі.Черездвамісяці,виконуючизаповітпоета,друзіперевезлийогопрахвУкраїнуіпоховалинаЧернечій(теперТарасова)горібіляКанева.Напере-додніпохоронуМ.Некрасовнаписаввірш«НасмертьШевченка».

НадтруноюВеликогоКобзарязтраурнимипромовамивиступилиВ.Білозер-ський,М.Костомаров,О.Афанасьєв-Чужбинський,П.Чубинський,П.Куліш.

НаСмоленськомуцвинтарі,дебувпохованийТ.Шевченко,впродовждвохмі-сяцівщотижнясправлялипанахиди.14квітня1861рокучлениукраїнськоїгро-мадивПетербурзіорганізувалилітературнийвечірпам’ятіТ.Шевченка,коштивід якого пішли на допомогу бідним студентам.На цьому вечорі пам’яті зі спо-минамитатворамивиступилиМ.Костомаров,П.Куліш,атакожросійськіпоетиА.Майков,Я.Полонський,М.Некрасов,котрийпрочитавсвійвірш«НасмертьШевченка».ПісляпроводівпрахуШевченкавУкраїнувзаліпетербурзькихдво-рянськихзборіворганізувалидругийшевченківськийвечір,девідбувсявеликийвокальний концерт. У ньому взяли участь симфонічний оркестр, чоловічий тажіночий хори, солісти петербурзьких опер Д. Леонова, С. Гулак-Артемовський(автор«ЗапорожцязаДунаєм»).Програмавечора складаласяпереважно зукра-їнськихпісеньаботворівукраїнськоїтематики,наприкладмаршуізсимфонічноїфантазії Ф. Ліста «Мазепа». Кошти, отримані від цієї акції, передали родичампоетадлякупівліземлі.

15. Виразне читання поезії М. Некрасова «На смерть Шевченка».

(ПідготовленийученьдекламуєвіршуперекладіП.Усенка.)

Ні,несумуйте,скажуяпощирості!Випадоктрапивсятрохинебажаний.ГинедочасновідБожоїмилостіКраюросійськогосинїївражений.Зчасудоранньогомолодістьтрудная,Пристрастівповна,надійізахоплення…Сміліпромови,борнябезрозсудная,Довгіпотомучасипоневолення…

Всейомузнане:тюрмапетербурзькая,Допит,заслання,жандармівлюб’язності,Сині,безкраїстепиоренбурзькії,Ґратизалізні…Ускруті,внезнаності,Вічнообразихолодніприймаючи,Живвінсолдатом—зсолдатьминужденними,Мігізагинутьвідлихащоденного,Певне,щойживлиштогодожидаючи.

Та,незменшаючигнітузнедолення,ОбереглоучасипоневоленняРуськихлюдейпровидінняграйливеє,—Зниклапорайогозла,нещасливая,Все,щовідюностіранньоїмарилось,Серцюжадане,немовзасміялося…Богжепозаздривйому:Іжиттяобірвалося.

Смерть Т. Шевченка

реакція росій-ських митців на смерть коб-заря

122

16. Бесіда.

— ЯкназиваєНекрасовсвогоукраїнськогопобратимапоперу?(«ГинедочасновідБожоїмилості/Краюросійськогосинїївражений».)

— ЯкібіографічнімотивиізжиттяТ.Шевченкавідобразилисяувірші?(Ури-воквідслів«Зчасудоранньогомолодістьтрудная…»дослів«Живвінсолдатом—зсолдатьминужденними».)

— Яквирозумієтеслова:«Зниклапорайогозла,нещасливая…»?(Маєтьсянаувазікріпоснеправо,щобулоскасованеу1861році.)

— Визначтерозмірвірша.(Шестистопнийямб,якийуфіналічергуєтьсяізчо-тиристопнимямбом.Це чергування надаєможливості передати неочікуванністьсмертіТ.Шевченка.)

— Чого досягає перекладач поезії, використовуючи повні форми прикметни-ків? (Повні форми прикметників («трудная», «безрозсудная», «безкраї», «грай-ливеє»)характернідляфольклоруінадаютьвіршевіпротяжності,щовідповідаєнастроямтугизанебіжчиком.)

— Визначте художні особливості поезії? (Епітети: «Божої милості», «тюрмапетербурзькая»,«провидінняграйливеє»тощо;повніформиприкметників;неза-кінченіречення.)


Особливості творчості російських поетів, представників «чистого мистецтва»

УросійськійлітературіXIXстоліттязначногопоширеннянабулиестетичнікон-цепції «чистогомистецтва»або«мистецтвадлямистецтва».Тенденціярозвитку«чистогомистецтва»вРосіїпояснюєтьсянамаганнямйогозахисниківпротистоя-типопулярностіреволюційно-демократичногорухута«утилітарним»підходамдорозумінняприродимистецтва.Особливоцітенденціїбулипоширенимиутворчос-тіпослідовниківромантизму,асаме:А.Григор’єва,А.Майкова,Я.Полонського,А.Фета,Ф.Тютчеватаін.Ціпоетиусвоїхтворахнамагалисяуникатисоціальнихтаполітичнихпитань,виявлялиособливийінтересдохудожньоїформи.

Життя та творчість А. Фета

АфанасійАфанасійовичФет—одинзнайяскравішихпредставниківнапряму«чистогомистецтва» в російській поезіїXIX століття. Творчийшляхпоета охо-плює понад півстоліття. Хоча для багатьох Фет тривалий час був другоряднимписьменником.

Значний вплив на майбутнього поета мала таємниця його народження.У14роківФетдізнався,що справжнімйого батькомбувне дворянинАфанасійШеншин, а німецький чиновник Йоган Фьот. Він втратив дворянські привілеї,прізвище, до якого звик, і все своє життя вимушений був докладати зусилля,щобповернути їх.

Афанасій Фет отримав гарну освіту. Спочатку юнак навчався в німецькомупансіоні (1835–1837), а потім— на словесному відділенніМосковського універ-ситету,якезакінчиву1844-му.Вінранопочавписативіршійвиявивінтересдокласичноїфілології.Цезахопленнявінпронісчерезусежиття.Впродовжнавчан-нявуніверситетіФетзблизивсязісвоїмоднокурсникомАполлономГригор’євимта майбутнім юристом Яковом Полянським. Їх єднала не тільки тепла дружба,айестетичніпоглядитазахопленняпоезією.

ЛітературнимдебютомФетабулазбіркавіршів«Ліричнийпантеон»,якапоба-чиласвіту1840році.Книгапривернулаувагукритики,алененабулаширокого

Біографічні мо-тиви із життя Шевченка у вір-ші Некрасова

розвиток «чистого мис-тецтва» в росії

Таємниця наро-дження А. Фета

Літературний дебют

123

розголосу.Донеївходилибаладитаантологічнівірші (близькізатемоюймане-роюдоантичних).

УжиттіФетачітко вирізнилосяпрагненнядо«ідеалу» і «буденніподії».Вінрано зрозумів,що поет у цьому світі беззахисний. Тому в 1845 році вступив навійськову службу, почавши її унтер-офіцером кірасирського полку, який розмі-щувавсянатериторіїХерсонськоїгубернії.

1850рокувийшлазбіркавіршівФета,щозасвідчилапоявуновогооригіналь-ного поета. Він увійшов до кола столичних літераторів, зблизився з редакцієюжурналу«Современник»,особливозйоголіберальнимкрилом—І.Тургенєвим,Л.Толстим,І.Гончаровим,критикомП.Аненковим.

Збірка1856рокутежмалауспіх,аленетривалий,адвотомневидання1863-го,щосталопідсумком25-річноїроботиавторанапоетичнійниві,булопідданерізкійкритиці,яказашкодиларепутаціїпоета.Різкікритичнівідгукипроньогозбокупредставників революційно-демократичного табору, численні пародії на його ві-ршісталипричиноютого,щоу60–70-тірокиФетприпинивдрукуватисвоїтвори.

У1858роціпоетвийшовувідставкуіцілкомвіддавсялітературнійтворчості.Десятьроків(1867–1877)Фетнеписаввіршів—захопивсяфілософієюА.Шо-

пенгауера.Важливою сторінкою творчого життя поета є перекладацька діяльність,

вякувінпоринуву70–80-хроках.Середйогоперекладівслідназвати«Фауста»Й.В.Ґете,твориГорація,«Сатура»Ювенала,«Вірші»Катулла,«Енеїду»Вергіліята ін.ПерекладацькадіяльністьФетасталапоштовхомдотого,щойогобулооб-раночленом-кореспондентомРосійськоїАкадеміїнаук.

НайважливішоюподієюостанніхроківжиттяФетабуввихідчотирьохзбірокоригінальних віршів «Вечірні вогні» (1883–1891). До них увійшли твори, на-писані після 1863 року. Поезії цього періоду пройняті філософським світоспри-йняттям,проникнутімотивамикохання,пейзажнимизамальовками.Длявіршівхарактернепоєднання трагічного і світлого («Смерть», «О.Л.К-ій» (ОлександріЛьвівніКревській),«Муза»,«Сяяланіч…»таін.)

1888рокуу зв’зкуз«50-річчямсвоєїмузи»Фетдобивсязванняпридворногокамергераіправаноситивласнепрізвище.Засловамисамогопоета,«цейденьбувнайщасливішимуйогожитті».

ПомерА.А.Фет21листопада(3груднязан.с.)1892рокувМоскві,похованийуродовомумаєткуШеншинихуселіКлейменово..

18. Виразне читання поезій.

(Учень або вчитель виразно читає віршА.Фета «Я прийшов до тебе мила…»уперекладіМ.Вороного.)

19. Аналіз поезії.

— Якатематвору?(Темакоханняпереплітаєтьсязтемоюприроди.Окрімтого,увіршівідчуваєтьсящеодинмотив—поетичноїтворчості.)

— Якоюзмальованаприрода?(Природаоживає,буяєжиттямікрасою.)— Щоможнасказатипронастрійвірша?(Настрійрадісний,відчуваєтьсяжага

дожиття,краси,кохання.)— Яким у цьому вірші постає автор? (Автор нагадує імпровізатора, котрий

створюєвіршнаодномудиханні.)— Якіхудожнізасобивикористовуєпоет?(Епітети:«живущасила»,«співпта-

шиний»таін.;метафори:«живущасилавлистіпроменемзаграла»,«новежиттябуяє»;анафора:«Іулісі..,Ілунаєспівпташиний,Іновежиттябуяє»,«Щодотебезтимжепалом..,Щодушапройняташалом..,Щонаменеповіває…»)

Поетичні збірки А. Фета

Перекладацька діяльність поета

Найщасливіший день у житті Фета

Художні засоби у вірші

124

20. Виразне читання поезії А. Фета «Шепіт, лагідне дихання…»

(УченьабовчительвиразночитаєвіршуперекладіМ.Рильського.)

Шепіт…Ніжнийзвукзітхання.Солов’їнийспів…СрібнаграіколиханняСоннихручаїв.

Ночіблиск…Тремтіннятіней…Тінібезкінця…Ненастанні,дивнізміниМилоголиця…

Ухмаринках—пурпуррози.Відблискянтаря…Іцілунківпал,ісльози,Ізоря,зоря!

21. Аналіз вірша.

— Якійтеміприсвяченийцейвірш?(Темікохання.)— У чому полягає особливість поезії? (Вона схожа на прекрасний етюд, що

передаєкрасуприроди і глибокі почуття.Віршвідпочатку докінцяпройнятийрухом,незважаючинате,щовньомунемаєжодногодієслова (із36слів,зякихскладаєтьсявірш,26—іменники).)

— Навашудумку,якурольвідіграютьнезакінченісинтаксичніконструкції?(Увіршібагатонезакінченихречень,задопомогоюякихпередаютьсяпочуттялі-ричногогероя,йогопереживання,схвильованість,таємничість і особливапідне-сеністьдуші,викликанакоханням.)


ПитанняпроналежністьФ.Тютчевадошколи«чистогомистецтва»можеви-кликатизаперечення.Алетакимсприйнялийогосучасники.Надумкулітерату-рознавців,основнінастановицієїшколияскравовідобразилисявйоголіриці,хочаіноді вній звучаввідгоміннаполітичніподії,наприкладповстаннядекабристів14грудня1825року.Однаквіршіполітичноїтематикиневідігрализначноїроліу творчості поета. Федір Тютчев увійшов в історію світової літератури як поет-філософ,тонкийлірик.Уйогопоезіїдумкайпочуттязлитівоєдино.Популярнадля романтиків тема трагічної самотності людської душі в його ліриці знайшлановевираження.«Душамоя—Елізіумтіней»,—писавТютчев,незнаходячині-чогоспільногоміжсвітомдуші,яканезнаємежікордонів,табуденнимжиттям.(Елізіум—латинізованаформа з давньогрецької—Єлисейські поля—частинапідземногоцарства,деперебуваютьдушіблаженних.)

ВідомийросійськийпоетВ.Брюсовзазначав:«УпоезіїТютчевавіршдосягтієївитонченості,тієї«ефірноївисоти»,якадоньогонебулавідома.ПорядізПушкі-ним,творцемсправжньоїкласичноїпоезії,Тютчевстоїтьякродоначальникпоезіїнатяків».


Життєвий та творчий шлях Ф. І. Тютчева

Федір Іванович Тютчев — російський поет, дипломат, публіцист, член-кореспондентПетербурзькоїАкадеміїнаук—народився23листопада(5грудня)1803рокувсадибіОвстюг,БрянськогоповітуОрловськоїгубернії.Вінпоходивзістаровинногодворянськогороду.

Тема кохання

Ф. Тютчев як представник школи «чистого мистецтва»

125

Тютчев отримав гарну домашню освіту під керівництвом Семена Раїча, якийпізніше став учителем М. Лермонтова. Вивчав латину, древньогрецьку поезію,у тринадцять років перекладав оди Горація. За рік до вступу до університету,в1818-му,йогообралиспівробітникомТовариствалюбителівросійськоїсловеснос-ті.У1819роцівступивнасловесневідділенняМосковськогоуніверситету,якеза-кінчив1821-гойотримавмісцевКолегіїіноземнихсправ.ЗгодомТютчевпотрапивдоНімеччини,уМюнхен,якпозаштатнийаташедипломатичноїмісії.Тутвінзна-йомитьсязШеллінгоміГейне,якімаливеликийвпливнаформуваннясвітоглядумитця.Понад20роківпоетпроживзамежамиРосії,лишеінколивідвідуючиїї.

Тютчевувійшоввлітературупочинаючизкінця20-хроків.Уросійськихжур-налахйальманахахз’являлисяйоговірші«Веснянагроза»,«Літнійвечір»,«Ви-діння»,«Сни»,«Весняніводи»,«Silentium!»таін.

Визначноюподією сталапублікація впушкінськомужурналі «Современник»за1836рікдобіркиз24творівпідзаголовком«Вірші,надісланізНімеччини»запідписом«Ф.Т.».ТютчевбувгордийувагоюдоньогопершогопоетаРосіїймрі-явпро особисту зустріч.Протепобачитися їмне судилося.На смертьО.Пушкі-наТютчеввідгукнувсявіршем«29січня1837року».ЯкіМ.Лермонтов,Тютчевзвинувачував у смертіПушкіна світську верхівку, але вважав,що поет глибокопомилявся,відволікаючисьвідчистоїпоезії.Наприкінцівіршавінстверджуєбез-смертяПушкіна:«Тебеж,якіпершекохання,серцеРосіїнезабуде».

У40-вірокипоетичнітвориТютчевамайженез’являлисянасторінкахперіо-дичнихвидань.Частковоцепояснюєтьсятим,щовінневважавсебепрофесійнимпоетомінешукавслави.

1844 рокумитецьповернувся доРосії і продовжував службовукар’єру та за-няттялітературноютворчістю.УцейчасТютчеввиступаєзнизкоюпубліцистич-нихстатейфранцузькоюмовою:«ЛистидопанаКольбу»(1844),«Запискацареві»(1845),«Росіяіреволюція»(1849),«ПроцензурувРосії»(1857),працюєнадтрак-татом«РосіятаЗахід»,щозалишивсянезавершеним.

1854рокуз ініціативиІ.Тургенєваз’явилосяпершевиданняпоезійТютчева,щомалоуспіх.Другазбіркавіршіввийшлау1868році, алебуласприйнятадо-ситьстримано,можливотому,щотодіпопулярністюкористуваласяпоезіягрома-дянськогозвучання.

На думку літературознавців, Ф. Тютчев продовжував традиції філософськоїпоезії,представникомякоївросійськійлітературібулиВ.Жуковський,Є.Бара-тинський,О.Пушкін.Поетстворюваввірші,вякихдомінуваладумка,хочавонайбулатіснопоєднаназпочуттям.Водночас,якзазначаютьдослідники,Тютчевнебувприхильникомякоїсьоднієїфілософськоїсистеми.Йоготворчийшляхможнасхарактеризувати влучним висловомВ.Жуковського: «життя і поезія— одне».

4грудня1872рокууТютчеварізкопогіршивсязірівтратиласьрухомістьлі-вої руки. Неймовірних страждань йому завдавав головний біль. Вранці 1 січня1873року,незважаючинапопередженнялікарів,поетпішовнапрогулянку,абивідвідати знайомих. Але на вулиці з ним стався напад, який викликав паралічусієїлівоїполовинитіла.15(27)липня1873рокуФ.І.Тютчевпомер.ПохованопоетавПетербурзінацвинтаріНоводівичогомонастиря.


Дослідники називають Ф. Тютчева представником натурфілософської лірикивросійськійпоезії.

Специфікалірикипоетаполягаєвтому,щовінмовоюпоезіїнамагаєтьсявисло-витифілософськіроздуми,якійогохвилюють.Філософськесприйняття домінує

освіта Тютчева

Перші літера-турні проби

Тютчев-публіцист

останні дні поета

126

у творчості Тютчева. І крізь його призму поет висвітлює бачення навколишньо-го світу, зокрема природи та людини. У творах Тютчева пейзажі одухотворені,алюдськеіприроднепершоджерелатіснопоєднані.

До шедеврів філософської лірики Ф. Тютчева належить вірш «Silentium!».Уперекладізлатиницяназваозначає«Мовчання».

25. Виразне читання поезії Ф. Тютчева «Silentium».

(УченьабовчительвиразночитеєвіршуперекладіМ.Вороного.)

Silentium

Мовчи,заховуйоджиттяIмрії,ісвоїчуття!НехайвбезодніглибиниIсходять,ізайдутьвони,Мовзоріясніуночі:Любуйсянимиімовчи.

Яксерцювисловитьсебе?Чижзрозумієхтотебе?Незрозумієсловавін,Бодумкависловлена—тлін.Джерелдушінерушвночі:Живисянимиімовчи.

Всобісамомужитьумій!ЄцілийсвітвдушітвоїйТаємно-чарівливихдум;Заглушитьїхбуденнийшум,Iзникнуть,всяйвіднямручи,Тислухайспівїхімовчи!


— Якатемавірша?Учомуполягаєособливістьїївтілення?(Увіршінібисхрес-тилисядвамотиви:традиційнадлялітературитемапоетайпоезіїітемакохання.Заформою та змістом віршдекларативний, тобто авторнамагаєтьсяпереконатичитачавправильностісуджень,якізадекларованіуційпоезії.)

— Якупроблемувирішуєавторусвоємувірші? (Цепроблема,щохвилювалаще поетів-романтиків: чи все підвладне мовному оформленню і вираженню, чи,може,єречі,якізалишаютьсяневисловленими?)

— Чиможнасудитипроставленняавторадосвоголіричногогероя? (Увіршівідчуваєтьсяспівчуттяавторадолюдини,якаприреченанавнутрішнюсамотністьінерозуміння.)

— Яке значення має звертання до природи? (Автор використовує прийомпсихологічного паралелізму. Людина і природа живуть за однаковими закона-ми.Якнеможутьзрозумітизорі того,чомувонимаютьблищати і згасатиуви-сочині, так і людина неможе і не повинна намагатися зрозуміти, чому почуттяраптово виникають і так само раптово зникають: «Нехай в безодні глибини /І сходять, і зайдутьвони,/Мовзоріясніуночі: /Любуйсяними імовчи».Тют-чев вважав, що почуття вищі від розуму, оскільки вони є породженням вічноїдуші, а не тлінної матерії. І через це намагатися висловити те,що відбуваєтьсяв душі людини, не має сенсу, та й взагалі не можливо: «Як серцю висловитьсебе? / Чи ж зрозуміє хто тебе? / Не зрозуміє слова він, / Бо думка висловле-на—тлін».)

Філософська лірика Тютчева

Теми поета і поезії та ко-хання

Прийом психо-логічного пара-лелізму

127

— Якастрофа,навашудумку,єключовоюуструктурівірша?(Ключовемісцевструктурівіршапосідаєдругастрофа,зокремарядок,якийворигіналізвучитьякафоризм:«Мысльизреченнаяестьложь».Самецядумкапояснюєзакликидомовчаннявпершійтаостаннійстрофах.)

— Яким у поезії постає світ людської душі? (Світ людської душі — живийі опредмечений, він існує ніби поза людиною («любуйся ними»— тобто своїмичуттями—«імовчи»).Цяавторськаідеяпідкреслюєтьсянасиченоюметафорич-ністюмовлення(«чуттясходять»,«чуттязайдуть»,«серцевисловлюєсебе»).)

— У поетичному перекладі М. Вороного в назві твору відсутній знак окли-ку і тютчевський афоризм «Мысль изреченная есть ложь» набуває трохи іншихвідтінків: «Бо думка висловлена— тлін». Чи змінюється у перекладі значенняцихрядківтаназви?(Назватворустаєбільшстверджувальною.Російськеслово«ложь»у«Словниковіросійськоїмови»С.І.Ожеговамаєтакелексичнезначення:«намеренноеискажениеистины,неправда».Словож«тлін»походить від «тлін-ня», що означає «розпад». Синоніми— прах, тлінність (скінченність життя).Отже,уперекладіМ.Вороногоцейрядокнабуваєбільшсильного,трагічноговід-тінку.)

— Яка роль у вірші риторичних питань та окликів, рефрену «мовчи»? (Ри-торичніпитаннятаокликипосилюютьйогоораторськуспрямованість.Упитан-няхпростежуєтьсяфілософськатема(«Яксерцювисловитьсебе?»,«Чизрозумієхтотебе?»),увідповідях—ідея(«Мовчи,заховуйоджиттяімрії,ісвоїчуття!»,«В собі самомужить умій!», «Ти слухай спів їх [почуттів] і мовчи!». Рефреномзвучитьслово«мовчи».Воновживаєтьсяувіршічотирирази,іцефокусуєнашууявунаосновнійдумцівірша:чомуіпрощопотрібномовчати.)

— Російський літературознавець Д. Овсяников-Куликовський у своїй праці«До психології розуміння» аналізує вірш Тютчева «Silentium». Учений писав:«Тютчев,якімизвами,усвідомлює,щовзаємнерозумінняє ілюзією.Алеусві-домленняцьогонастількинезаважаєніпоетові,нінамперебуватипідвладоюцієїілюзії,зберігатиїї,користуватисяїїпослугами».Якавашадумкущодопочутого?(Дослідник,можливо,вбачаєвційситуаціїособливупринадність:якщоблюдськідушірозкрилисядлявзаємногопроникнення,тожитинасвітібулобнецікаво.)


У творчостіФ. Тютчева важко виокремитифілософську та пейзажну лірику,незважаючинате,щовінписавісутопейзажнівірші.

Поетлюбив«зламні»моментивприроді,колизмінюютьсяпорироку,нічпо-ступаєтьсядню.Йогоприваблювалинекерованістихії,такі,наприклад,якбуря,гроза.

Однимзкращихйоготворівцієїтематикиєвірш«Веснянагроза»(1828).

28. Виразне читання поезії Ф. Тютчева «Весняна гроза».

(УченьабовчительвиразночитаєвіршуперекладіМ.Рильського.)

Весняна гроза

Люблюячасгрозивесною,Колитравневийпершийгрім,Немовбитішачисягрою,Гуркочевнебіголубім.

Гримитьвідлунняголосисто!Отдощикбризнув,пиллетить.

Світ людської душі в поезії

роль риторич-них питань та окликів

Пейзажна ліри-ка Тютчева

128

КраплинпрозорчастенамистоНасонцізолотомгорить.

Біжатьпотокиводпрозорих,Пташинийнезмовкаєгам,Івлісігам,ішумугорах,—Усепідспівуєгромам.

Тискажеш:пустотливаГеба,КормившиЗевсовіорла,ГромокипучийкубокзнебаНаземлюзсміхомрозлила.


— Якпоет змальовуєприроднеявище? (Грозаякприроднеявище зображенов усій його реальності за допомогою зорових і слухових образів. Автор яскравозмальовуєнаближеннягрози.)

— За допомогою якого художнього прийому створюється образ грози? (Поетвикористовуєприйомалітерації,задопомогоюзвуківнібивідтворюєгуркітгрому.Дляцьоговкожномурядковівіршаповторюютьсязвуки«г»і«р».Передатипро-тяжність грозового гуркоту допомагає прийом асонансу (повторення звуку «о».)

— Чимже приваблює ліричного героя гроза, явище природи, яке багато хтопростопобоюється?(ГрозаТютчеваприваблюєнекерованістюстихії,коливсеохо-пленеспалахамиблискавок,перебуваєвстаніборотьби,вруху.)

— Прослідкуйте,якіетапигрозизмальовуєавтор. (Кожнастрофавіршапри-свяченаодномузетапівгрози.Упершійгрозалишенаближається,нагадуючипросебе віддаленим громом.Небо всеще ясне й блакитне (уривок від слів «Люблюячасгрозивесною…»дослів«Гуркочевнебіголубім».Удругій—грозанаближа-ється,починаєтьсяборотьбаміжсонцемібурею,грімзвучитьголосноівідчутно:«Гримитьвідлунняголосисте!Отдощикбризнув,пиллетить.Краплинпрозорчас-тенамистоНасонцізолотомгорить».Автретій—грозаврозпалі.Таперемагаєнезласила,априрода,життя.Черезце«усепідспівуєгромам»:«Біжатьпотокиводпрозорих,/Пташинийне змовкаєгам,/ І влісі гам, ішуму горах,—/Усепідспівуєгромам».)

— Який настрій поезії? (Незважаючи на те, що у вірші зображено страшнуприроднустихію,настрійвеселий.Аджецевесна,воназавждипов’язаназрадіс-тю,надіями.)

— Навашудумку,зякоюметоюуфіналівіршаз’являєтьсяобразГеби?(Якві-домо,Гебавгрецькійміфології—богинямолодості,донькаЗевсаіГери,щосталадружиноюГеракла,колитомубулоподарованобезсмертя.ОбразГеби,яка«Гро-мокипучийкубокзнеба/Наземлюзсміхомрозлила»стаєзавершальнимакор-домвірша,щостверджуєперемогувесни.)

— Яквивважаєте,щоувіршієголовним:образгрозичиобраз-почуття?(Не-зважаючинадетальнийпредметнийописгрози(грім,пил,дощ,потікводи),голо-внимувіршієнеобразгрози,аобраз-почуття,тойнастрій,якийвикликаєвонавсерціліричногогероя.)

— Якіхудожніприйомивикористовуєавтор? (Віршнаписанийудусіроман-тизму. Автор використовує прийом персоніфікації («грім грає», «гримить голо-систо»,природа«підспівує»),порівняння(«краплинпрозорчастенамистонасонцізолотом горить»), епітети («травневийперший грім», «в небі голубім»), античніобрази(Геба,Зевстаін.).)

— Визначтерозмірвірша.(Двостопнийямб.)

Прийом алітерації

Перемога при-роди, життя

образ Геби

Художні при-йоми

129


1. Узагальнююча бесіда.

— Якісоціальніумовивиникненнядекадансу?— Дайтевизначенняцьогопоняття.— Якіособливостідекадентськогосвітосприйняття?— Назвітьестетичніпринципипарнаськоїшколи.— Яквирозумієтетермін«чистемистецтво»?— ЯкітечіїіснуваливросійськійпоезіїдругоїполовиниXIXстоліття?— Російськийпоет,літературнийкритикАполлонГригор’євназвавМ.Некра-

сова «людиною з народним серцем».Як ви думаєте,що йому дало підстави такговоритипромитця?

— Якіпринципитеорії«чистогомистецтва»відобразилисяутворчостіА.ФетаіФ.Тютчева?

— Висловіть власне ставленнядо творчості поетів, віршіяких аналізувалисянауроці.



Вивчити конспект; проаналізувати один з віршів М. Некрасова, А. Фета,Ф.Тютчева(навибір).Вивчитиодинзвіршівцихпоетівнапам’ять(навибір).

Індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчістьВ.Вітмена,переклади творівВ.Вітменаукраїнськоюмовою, історіюнаписаннязбіркиВ.Вітмена«Листятрави».

уроК № 22

тема. в. вітмен — американський поет-новатор. Життєвий і творчий шлях пись-менника. зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценден-талізмом.

мета: ознайомити учнів із відомостями про життя та творчість американського поета В. Вітмена; розкрити поняття «верлібр», «трансценденталізм»; розвивати навички конспектування, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти розширенню читацького кругозору школярів.

обладнання: підручник; портрет В. Вітмена, збірка віршів «Листя трави» (у перекладах на вибір учителя).

Хід уроку

Явтілюювсобівсіхстрадниківівсіхзнедолених…

Волт Вітмен

130

Яприймаюреальністьбезусякихзасте-реженьісумнівів,матеріалізмомнапо-вненийяувесь.


I. оголошення теми, мети та еПІграфІв уроКу



ВолтВітмен— американськийпоет, публіцист, прозаїк, критик, одна з най-яскравішихпостатейвісторіїсвітовоїкультури.

Вінбуворигінальниммислителем.Вітменанесприймалиреакціонери,оскіль-кивінвважав,щолюдствозбережетьсяувіках,анепомребезславно.Митецьнесприймавжадібність івсете,щовбиваєлюдськудушу,віривуперемогудобрихпочуттівтаоб’єднаннявсіхрасінацій.Івсецетому,щовінбачивсвітневимов-нопрекрасним інеосяжнимтаговоривпроньогословамипростимийнев’янучесвіжими.


(Упроцесірозповідішколяріскладаютьконспект.)

Життя та творчість В. Вітмена

Предкипоета були вихідцями з Голландії.Вониприбули доНовогоСвітущевXVIIстоліттійоселилисянаостровіЛонг-Айленд.БатьковімайбутньогопоетаВолтові Вітмену старшому дісталася у спадок невелика ферма, на якій він роз-водивконей.Мати,Луїза,вирославтомужЛонг-Айленді,алевбільшзаможнійродині.Всім’їВітменівбулодев’ятеродітей.

ВолтВітменмолодшийнародився31травня1819року.Вінбувпервісткомуро-дині,йтомуйогонареклибатьковим іменем.Умайбутньомусинмавперейнятийбатьківськусправу.Алещеніхтонезнав,щоВолт-молодшийпорушитьродинніплани,станепоетомінатридцятьшостомуроціжиттявидастькнигу«Листятра-ви»,щозробитьім’яВітменівбезсмертним.

БатькоВолта був працелюбним, прагнув розбагатіти, але «вибитися в люди»йому так і не судилося. Згодом сім’я переїхала до Брукліна. Деякий час Волт-молодшийвідвідувавшколу,алеудванадцятьроківзмушенийбувітипрацювати,щобдопомогтиродині.Йогонайняливконторудоюриста.Власникцієїустановивиявивсяпорядноюлюдиноюідопомагавюнакунавчатисяграмотнописати,бра-тикнигивбібліотеці.УвесьвільнийчасюнаквіддававчитаннюНовогоЗаповіту,творівШекспіра,Мільтона,європейськихтаамериканськихромантиків.

УпродовжжиттяВітмензмінивчималопрофесій:бувучнемдрукаря,розсиль-ним,шкільнимучителем,теслярем,журналістом,редакторомпровінційнихгазет.

Вітмен мав радикальні політичні погляди, виступав проти рабства, захоплю-вавсяідеямисвободи,демократії,знадієюдививсянаСполученіШтатиАмерикиякнадержаву,деможенародитисянова,вільналюдина.

Наприкінці30-хроківужурналахпочализ’являтисярізноманітнізатемати-коюстаттіВітмена,вякихвін,зокрема,виступавпротипоклоніннядолару,під-креслював,що гонитва за грошимапризводитьдодуховного спустошення. Інодівінвдававсядорізкихполітичнихвисловлювань,щосталипричиноюзвільнення

В. Вітмен — оригінальний мислитель

Сім’я Вітмена

Навчання про-фесії, політичні погляди Вітмена

131

йогозпосадиредактораперіодичноговидання«ДейліІгл».Вітмензмушенийбувжитивипадковимизаробітками.Тавсежпродовжувавпублікувативласнівірші,статтіврізнихперіодичнихвиданнях.

Усередині40-хроківВ.Вітмензахопивсямузикоюітеатром.Відомо,щооднузі своїх рецензій, присвячену потребі розвитку оригінального американськоготеатру,віннадіславдожурналу«БродвейДжорнал»,щойоговидававЕ.По.Ві-домий новеліст не тільки опублікував рецензію, а й підтримав Вітмена під часособистоїзустрічі.

За свідченнямбіографів,уцейчасВітменвивчаєфілософію, естетику,астро-номію, навіть єгипетську старовину, а також бере участь у політичному життікраїни.Вінлюбивподорожувати і в1848роціпройшовпішкичерез сімнадцятьштатів.ЛюбовВітменадоусамітненнядивувалатих,хтойогознав.Надумкумай-бутньогопоета,такімандрибулинеобхіднимидлятого,щобкращепізнатисебеіжиття.

Взагалі,нахилВітменадоусамітненнянеодноразовокоментувавсябіографамипоета.Всівонинамагалисязрозуміти,чомусередприродипоетпочувавсякраще,ніжулюдськомутоваристві,вбачаливцьомуздатністьмитцядомістичнихпере-живань.Дослідникизгадуютьтакожпропалкекохання29-річногопоетавНово-му Орлеані й жінку, яка майнула в йогожитті і зникла, принісши одне з най-більших зворушень, будь-коли пережитих ним. Взагалі, Волт Вітмен ніколи небуводружений.Хочабіографиназиваютьім’яоднієїжінки,котрапристрасноко-халапоетайбулаготовавийтизаньогозаміж.ЦеАннаГілкрайст,удоваанглій-ськоголітературознавця,талановитаособистість,якаприпершомужзнайомствізвіршамиамериканськогомитцявисокопоцінувалаїх.ВонанавітьпереїхаладоАмерики,алеВітмен(ужетяжкохворий,розуміючисвійстан)завждинаголошу-вав,щовониможутьбутилишедрузями.АннаГілкрайстпомерларанішезаньо-го.ПросмертьАнниВітмендізнавсязлистаїїстаршогосина,іцясумназвісткадужесхвилювалайого.

УлітературнежиттяАмерикиВітменувійшовпізно.Йогопоезіявражаласво-єю незвичністю й оригінальністю. 1850 року було надруковано декілька віршівпоета,зокрема«Європа».Вцьомутворіавторвисловиввласнерозумінняісторії,революції1848року,оспівавсвободу.СвоєновепоетичнесвітобаченняВітменвті-ливузбірціпоезій«Листятрави».Вонавпершепобачиласвіт1855року,алеза-лишиласянепоміченою.Вітменовіповерталийогопершукнигумайжевсі,комувіндарувавїї.ІлишеамериканськийписьменникР.Емерсонзахопленопривітавпоета.

Біографимитцязазначають,щовінбуввеликимгуманістом. Ізлистівдорід-нихвінпостаєніжнимсином і братом,якийтурбуєтьсяпровсіхчленівродини.Самеврокивиходупершоговиданнязбірки«Листятрави»тяжкозахворівбать-ко,іопікуватисясім’єютепермавВітмен-молодший.Хочалюбовпоетадолюдейнезамикаласявмежахсім’ї.Вньогобулидрузі,вінумівспілкуватисязлюдьми,любив веселитися, співатий слухатипісні, читати.Серед літературнихкумирівВітмена—М.Сервантес,Р.Бернс,Дж.Байрон,Й.В.Ґете,Ч.Діккенс,Ж.Санд,Ф.Купер.

У 1861 році почалася Громадянська війна,що тривала до 1865-го. Впродовжусьоговоєнногоперіодупоет,працюючивдержавнійвійськовійскарбниці,увіль-нийчасдопомагавсанітарамдоглядатипораненихіхворих.Вінненачебторозчи-нивсявтрагедіїкраїни,намагаючисьзменшитилюдськийбіль:носивпораненимїжу, під диктовку писав листи додому. Відгуком на події Громадянської війниставциклвіршів«Барабаннийбій».

Захоплення музикою та театром

Нахил до уса-мітнення

Вхід до літера-турного життя Америки

Вітмен і Грома-дянська війна

132

ТяжкимударомдляВітменабуловбивствопрезидентаЛінкольна.Йогопам’ятіприсвяченоциклпоезій, середяких слідназвати вірш«Окапітане!», в котромувідтворенопотрясінняамериканськогонароду.

Уп’ятдесятчотирирокиВітментяжкозахворів:йогорозбивпараліч.Значнопогіршилосяйматеріальнестановищепоета.Таприкутийдоліжка,письменникпродовжує працювати, а в його творах не втрачається оптимізм і впевненість.1871рокувийшлоп’ятевиданнязбірки«Листятрави»,щопринеслопоетовідов-гоочікуваневизнанняамериканськоїпублікитакритики.

26березня1892рокупоетвідійшовувічність.Волт Вітмен залишив помітний відбиток у світовій літературі, а його поезія

справила значний вплив на творчість багатьох митців. Серед них слід назватибельгійського поета-символіста Е. Верхарна, російських майстрів слова В.Мая-ковськоготаВ.Хлєбнікова,українськихмитцівП.Тичину,М.Семенка,Б.І.Ан-тонича.

Переклади творів В. Вітмена українською мовою

ПроблемаперекладутворівВ.Вітменаполягаєвтому,щоіншимимовамиваж-копередатиритмічнуокресленістьйогопоезії. Існуютьпевніпроблемийупере-кладах українською мовою: окрім ритмічної окресленості, труднощі виникаютьутому,щоукраїнськісловадовшізаанглійські.Томудослідникичастоперекла-дизВітменавважаютьновотворами.

ДоробокамериканськогомитцявУкраїніпопуляризувалиВ.Мисик, І.Драч,В.Коротич.

ДоперекладувіршівамериканськогопоетазверталисяМ.Семенко,ЛесьКур-бас,П.Тичина (особливоу20-тіроки), І.Кулик,якийвмістивтвориВ.Вітменадо«Антологіїамериканськоїпоезії»(1929).

1969рокуукраїнськоюмовоювийшлакнига«Листятрави»,щосталорезуль-татомпраціколективуперекладачів,середякихбулиВ.Мисик,І.Кулик,В.Ко-ротич,М.Тупайлотаін.У1984роцічитачіпознайомилисязкнигоюукраїнськогодослідникаіперекладачаЛ.Герасимчука«УолтУїтмен.Поезії».


— Виразно прочитайте висловлювання поета, що служать епіграфами доуроку.

— Яквирозумієтепершийепіграф? (ВолтВітмен завждинамагався злитисязусімсвітом,усімалюдьми,житиїхнімиболямийрадощами.)

— Як можна тлумачити другий епіграф? (Поет приймаєжиття таким, якимвоноє,безприкрас.)


(Учніскладаютьтезиабоконспектлекції.)

Особливості світогляду поета

Важко зрозуміти творчістьВ.Вітмена, не усвідомившийого оригінальноїфі-лософії.Уставленнідожиттяпоетбувгуманістом.Відомо,щоздитинствамай-бутнійписьменник захоплювавсячитаннямБіблії.Можливо, саме із цієїКнигиКнигіберутьпочатоктакіідеїмитця,яквіраубратерствонародів,невичерпністьлюдськогогенія,думкипрорівноправністьусіхлюдей.

Відомо, що великий вплив на формування світогляду поета мала філософіятрансценденталізму,щонабулавеликогопоширеннявСША.

остання дні життя поета

Проблеми при перекладах творів Вітмена

оригінальна філософія Вітмена

133

Трансценденталізм (від лат. transcendens— те,що виходить за межі чогось,позасвідоме)—самобутнярелігійно-філософськайетичнасистема,восновуякоїбулопокладеновчення І.Кантапроапріорнезнання,котренібитовідвічнопри-таманнесвідомостітаєумовоюбудь-якогодосвіду.Терміном«трансцендентний»позначаєтьсяпотойбічне,те,щознаходитьсязамежамилюдськогопізнання.

Трансценденталісти не сприймали капіталістичного накопичення, протистав-лялийомувищідуховніцінності.Вонипоставиливцентрвсесвітулюдськуосо-бистість,наділенубожественноюдушею,яканевизнаєнад собоюжодноївлади,крім закону «я». На світогляд Вітмена вплинули такі ідеї представників цьогонапряму,як«довір’ядо себе», духовнанезалежність, божественністьлюдського«я»,рівністьлюдей,пантеїстичнесприйняттяжиття(ототожненняБогазприро-дою),віравіснування«наддуші»,частинкиякоїмістятьсявкожнійлюдині.

Окрім того, в роки формування Вітмена як поета значного поширення в су-спільномужиттіАмерикинабулиідеїаболіціонізму (рухузаскасуваннярабстванегрів),щовідіграввеликурольуГромадянськійвійні1861–1865років.Аболіці-оністськіпоглядиВітменатакожвідчутнівзбірці«Листятрави».

В усіх своїх творах— і публіцистичних, і поетичних— письменник завждинаголошував на великій ролі літератури в суспільному житті. У памфлеті «Де-мократичніперспективи»він зазначає,щовцивілізаціїXIXстоліття«літерату-ра,безперечно,пануєнадусімамистецтвами,виконуєвинятковуслужбовуроль:формує характер і церкви, і школи, або принаймні могла б формувати. Сфераїї впливу, справді, безмежна, особливо якщо ми залучаємо сюди літературу на-укову».


Історія написання збірки В. Вітмена «Листя трави»

Першевиданнязбіркипоетнабраввласноручу1855році,здійсниввласнимко-штом,аленатитульнійсторінцінебулоіменіавтора.Хочавкнизібулопоміщенопортретпоета.Збіркамістилалише12віршів.

Другевиданняпобачилосвіту1856роціймістилодвадцятьсімвіршівіпоем,атретє,щовийшло1860року,налічуваловжебільшесотнітворів.

Поетпродовжувавроботунадсвоєюзбіркоювпродовжусьогожиття.Вінписавнові вірші й поеми, виправляв уже опубліковані, змінював їх назви та порядокрозміщеннятворів,удосконалювавкомпозиційнуструктурувсієїкниги.ВціломуВітменпрацювавнадсвоїмтвороммайжесорокроків.Останній,найбільшповнийваріант1891рокувважається«виданнямсмертноголіжка».

У статті «Погляди на пройдене» автор так пояснив свій задум: «Листя тра-ви»—«цепереважно спробапередатимоювласну емоційну та особистіснупри-роду…спробаскрупульозно—відпочаткудокінця—відтворитиОсобу,людськеєство (менесамоговдругійполовинідев’ятнадцятогосторіччявАмериці), ізро-битицевільно,невичерпноіправдиво».

Вірші,щовходятьдозбірки,написаніверлібром.


Верлібр(фр.verslibre—вільнийвірш)—системавіршованихрядків,ритміч-наєдністьякихґрунтуєтьсянаінтонаційнійподібності.

Джерелом верлібру є фольклор. У художній літературі верлібр поширюєтьсявдобуСередньовіччя(літургійнапоезія),утворчостінімецькихпередромантиків,французькихсимволістівтаін.ОсобливогозначенняверлібрунадававВ.Вітмен,атакож—авангардистиXXстоліття.

у центрі все-світу — люд-ська особис-тість

робота, що тривала все життя

Фольклор — джерело верлібру

134

Дляверлібрухарактернівідсутністьрозмірів,римтаіншихкомпонентіворга-нізаціївірша.Великарольнадаєтьсяритму,інтонаційномумалюнку.Верлібр,якправило,—вільний(тобторізностопний),неримованийвірш,якийнемаєстрогоїстрофічноїбудови.Неабиякезначеннявньомувідіграєсистемаповторів (анафо-ри,епіфори),атакожпауз.

7. Виразне читання учителем вірша «Себе я оспівую».

(УчительчитаєвіршВ.ВітменавперекладіВ.Коротичаабоіншомунавласнийвибір.)

8. Бесіда.

— Учомуполягаєособливістьсвітосприйняттяліричногогероявірша?(Утому,щовінсприймаєсебеяк«людськийзагал»,тобточастиноюлюдства.)

— Як ліричний герой сприймаєжиття? (Радісно, відчуваєтьсяжага дожит-тя.)

— Когооспівуєавтор?(«Сучаснулюдинуяоспівую».)— Знайдітьупоезіїособливостіверлібру.(Цевільний(різностопний),неримо-

ванийвірш,відсутнястрофічнабудова,використовуютьсяповтори(«яоспівую»),анафори(«себеяоспівую»,«яоспівую»,«нелише…»,«нетільки…»),паузи.)

9. Виразне читання вірша «О капітане!».

10. Бесіда.

— Кому присвячено вірш? (Президенту Америки А. Лінкольну, якого буловбито4квітня1865рокувтеатрі.ВінставпершимпрезидентомАмерики,нако-трогоздійсненозамах.)

— Якназиваєавторпрезидента?(«Окапітане!Батьку!»)— ІзчимавторпорівнюєАмерику?(Зкораблем.)— Якийзагальнийнастрійвірша? (Увіршівідтворюєтьсяпотрясінняамери-

канськогосуспільства,спричиненепідступнимзлочином.)— За допомогою чого авторові вдалося передати біль американців? (За допо-

могою великої кількості окличних речень,що сприймаються як крик людськоїдуші.)



— Щоновоговидізналисянауроці?— Учому,навашудумку,полягаєособливістьВітменаякособистості?— Підвпливомякоїфілософіїпроходилоформуваннясвітобаченняпоета?— Якіосновніпринципифілософіїтрансценденталізму?— Щотакеаболіціонізм?— Щотакеверлібр?— УпродовжякогоперіодуВітменпрацювавнадзбіркою«Листятрави»?

2. Перевірка конспектів.

(Учительперевіряє3–4зошитиучнів.)


особливості верлібру

Ліричний герой вірша

Присвята Президентові Америки

135


Вивчитиконспект;підготуватисядовиразногочитанняпоезійВ.Вітмена.

уроК № 23

тема. збірка «листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» — про-грамовий твір поета.

мета: поглибити знайомство учнів із поезією В. Вітмена; показати зв’язок його поезії з романтичними традиціями та філософією трансценденталізму; розвивати нави-чки аналізу поетичного тексту, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти формуванню гуманістичних ідеалів школярів.

обладнання: підручник; тексти віршів В. Вітмена із збірки «Листя трави» (у перекладах на вибір учителя).

Хід уроку

Явітаювсіх,хтоживеназемлі…



Бесіда.

— УчомуполягаютьособливостісвітоглядуВ.Вітмена?— Якезначеннядляйоготворчостімалаподорожкраїною?— ЯквідгукнувсяпоетнасмертьпрезидентаЛінкольна?— Дайтевизначенняпоняття«верлібр».— Якіособливостіверлібру?




Збірка «Листя трави» В. Вітмена сприймається як єдиний цілісний твір,щомаєоригінальнупобудовуіскладаєтьсязокремихциклів.

Перекладач поезії ВітменаЛесь Герасимчук зазначає: тема книги— «це самВітмен»,сюжет —«ЛюдинаіВсесвіт»,ідея—«вічнейнеухильнеторжестволю-дини».

Збірка має символічну назву «Leaves of Grass», яку можна перекладати по-різному:«листя»,«стебла»,«паростки»травиінавіть«аркуші».Отже,назвазбір-кивідображаєприроднуєдністьлюдинизісвітом,загальнийвзаємозв’язокусьогоіснуючого—відлистятравидозірки,відземлідодушіособистості,атакожсвіт-лінадіїписьменниканадуховневідродженнялюдинийлюдства,якіусвідомилисвоюсутністьіпризначенняусвіті.

оригінальна побудова збірки

136

Ключове місце у збірці «Листя трави» належить поемі «Пісня про себе»,щосталасвоєріднимпоетичнимманіфестомавтора.

2. Виразне читання вчителем уривків з поеми «Пісня про себе».

(УчительчитаєуривкизпоемиВ.ВітменавперекладіВ.Коротичаабоіншомунавласнийвибір.)

3. Бесіда.

— Хтоєсуб’єктомоповідіпоезії«Славлюсебе!»?(Суб’єктоповіді—«Я».Вінблизькийпостатітворцякниги,аленетотожнийїй.(Зачитуєтьсяуривоквідслів«Я,тридцятисемирічний,починаюудобрімздоров’ї…»докінцярядку.).)

— Учомуособливістьпоетичного«Я»увірші? (Поетичне«Я»постійнопере-втілюєтьсявіншихлюдейінавітьуявищаприродиімаєузагальнюючийхарак-тер.)

— Що приймає ліричний герой? («Я припускаю добро і зло, я дозволяю го-воритинавмання, /Природане знаєцензури, вонаповнапервісних сил».Тобтогеройприймаєжиттяувсіййогоповноті.)

— Якгеройсприймаєбезкінечністьжиття?(«Всепрямуєтількивпередітіль-ки вгору, занепаду не існує, / Померти— це зовсім не те,що ми уявляємо, цебагатоприємніше».Цефілософськесприйняттяжиттяівічностіматерії.)

— Знайдітьвпоезіїознакиверлібру.(Цевільний(різностопний),неримованийвірш,відсутнястрофічнабудова,використовуютьсяанафори («ябайдикую»,«я,тридцятисемирічний…»,«яприпускаю…»,«може…»тощо),паузи,великезначен-нямаєритм.)

4. Виразне читання вчителем 13 вірша «Пісні про себе».

5. Бесіда.

— Когозображуєавтору13вірші«Пісніпросебе»? (Віршпочинається іззо-браженнянегра,щоїденапідводі.)

— Чиможнасудитипроставленняліричногогероядозображуваного?(Негразмальованозвеликоюсимпатією.)

— Якіідеїсвітоглядупоетавідобразилисявцьомувірші?(Ідеїгуманізму.Дляавторанемаєзначеннярасалюдини.)

— Якимєавторськеставленнядожиття?(«Яголублюжиттяусюди,кудибнеступаловоно—впередчиназад,—однаково».)

— Яквирозумієтерядки«Яшануюзелене,бузковейвінкикучеряві,—усецесповненезмісту»?(Природа—цескладнийіпрекраснийорганізм,алюдина,якдитяприроди,маєзповагоюставитисядонього.)

— Які художні прийоми використовує автор? (Анафора: «Я захоплений…»,«Яголублюжиття…»тощо;синонімічнийпаралелізм(коликожендругийрядокєдещозміненимповторомпершого):«Явірювїхнєкрилатепрагненнядомети,/Явизнаюбіле,червонеіжовте…».)


7. Бесіда.

— Яка головна думка цієї поезії? (У поезії говориться про єдність усіх лю-дей.)

— Длячогопотрібнацяєдність?(ЩобвідчуватиспорідненістьізВсесвітом.)

особливість поетичного «Я»

ознаки верліб-ру в поезії

ідея гуманізму

Єдність усіх людей

137


9. Бесіда.

— Якийприйомвикористовуєавтор?(Прийомполіфонії.)— Учомувиражаєтьсяполіфоніявірша? (Ліричнийгеройслухаєголосипта-

шок, людей різного віку і роду занять, шурхіт зростаючого жита, «балаканинувогнів,хрускітрозпаленихдрів»,звукимузичнихінструментівтощо.Всіцізвукизливаютьсявдивовижнуоперу.)

— Щовтілюєцяполіфонія?(Думкупроте,що«Осьвоно—існування».)


11. Бесіда.

— Якаголовнадумкапоезії?(Природапостаєвусійсвоїйкрасі.)— Якаметазображеннякрасиприроди?(Ліричнийгеройпрагнепоказатисвоє

злиттязприродою.Аджелюдинатежєїїчастиною.)— Назвітьприйом,щойогонайчастішевикористовуєавтор.Наведітьприкла-

ди.(Анафору:«Імурашка…/Ізвичайнаропуха…»,«Даремно…».)— Зякоюметоюавторвикористовуєцейприйом?(Завдякиширокомузастосу-

ваннюцьогоприйомудосягаєтьсяемоційнанасиченістьвірша.)


«Пісняпросебе»немаєсюжетувзагальноприйнятомузначенні.Алевона(яківсязбірка)міститьліричнийцентр:рухдумок,почуттівоб’єднуєобразлірично-гогероя.Суб’єктоповіді«Я»близькийпостатітворцякниги,аленетотожнийїй.Сампоетписав:«Уменеєлишеодинцентральнийобраз—узагальненалюдськаособистість,типізованачерезсамогосебе.Алемоякнигапримушуємене,навітьробитьабсолютнонеобхіднимдлякожногочитачапоставитисебенаголовнеміс-це,статиживимджерелом,головноюдійовоюособою,якапереживаєкожнусто-рінку,кожнепочуття,коженрядок».

Поетичне«Я»,образ«ВолтаВітмена»—цетипізованийперсонаж,якийвби-раєвсебехарактернірисиамериканців.«Я»поетаналежитьдо«усіхепохівсіхземель».

Як неможливо окреслити тематичні мотиви будь-якого музичного твору, такнеможливо їх визначити і в «Пісні про себе». Можна сказати, що цей твір пролюдину,природу,життявусьомуйогорозмаїтті.Цедумки,почуття,роздумиав-тора,голосиприродиі,взагалі,голоссамогожиття,що,зливаючисьзіВсесвітом,набуваєкосмічнихмасштабів.


— ВизначтеособливостіпоетикиВ.Вітмена.


Американського митця В. Вітмена часто називають поетом-новатором. І цесправдітак.Вінсуттєвооновивтематикупоезії.Середтемйоготворівслідназва-ти оспівуванняжиття, людини, демократії, людства («мільйонних мас»), красиприроди тощо.Окрім того,Вітменпочав оспівуватимісто, защойого вважаютьпопередникомурбаністичноїпоезії(«Свійпохідпочинай,Індустріє!»).

УпоезіїВітменаможназнайтирисиромантизму.Вйоготворахчастовикорис-товуютьсяобразиморя,ночі,зірок,якітрадиційновикористовувалиромантики.

Прийом поліфонії

Злиття лірично-го героя з при-родою

Голос самого життя

Вітмен — поет-новатор

138

Окрімтого,природауВітмена—живийорганізм,авсеживемаєдушу.Це,яквідомо,ознакипантеїзму.ПричомууВітменавінноситьромантичнийхарактер.

Поетвіритьурівністьлюдей,в існування«наддуші»,частинкиякої євкож-ного живого організму й завдяки чому підтримується нерозривний зв’язок лю-дини та природи. У цьому виявилися риси його трансценденталістичного світо-гляду.

Зазначимо, що, використовуючи традиційні мотиви, письменник часто по-новомувисвітлюєїх.Якщоромантикиоспівувалипоруюності,аїїшвидкоплин-ністьвикликалаунихсум,тоВітменвозвеличуєпорузрілості.Наприклад,упо-езії«ДітиАдама»поетзвеликоюлюбов’юрозповідаєпростарогобатька,котриймаєп’ятьохсинів.

Як відомо, романтики із задоволенням змальовували обличчя, волосся й осо-бливо очі, що були віддзеркаленням людської душі. А Вітмен зображує різніоргани тіла: живіт, стегна, вигини ніг, хребет тощо. Але в його творах це неє натуралізмом, оскільки «божественне сяйво від нього [тіла] струмує з головидоніг».

МовазбіркиВітмена«Листятрави»шокуваласучасниківпоета,оскількивцихвіршахавторнасміливсяпоставитипорядсловарізнихстилів,дозволивсобізмі-шування лексики іншомовної, книжкової, наукової з розмовною. Взагалі, мовапоезіїнадзвичайноемоційна,образна,ікожнеслово,надумкудослідникаЛ.Ге-расимчука,«несетупоетичнупотенцію,якуйомузаданонестиавтором».

Змінивідбулисяйуформітворів.Американськийпоетпрагнуввідійтивідкла-сичнихформвіршування,томуйвідмовивсявідтрадиційнихрозмірів,рим,надавперевагувільномувіршу—верлібру.В.Вітменчастовикористовуєанафори,си-нонімічнийпаралелізм,питальнійокличніречення,повтори.

Великурольу ритмомелодиці відіграютьпаузи. Їхможе бутидекількау вір-шованомурядкудеавторвиділяєголовнісклади,навколоякихґрунтуютьсярит-мічні одиниці. Ритмічність віршів підсилюється однорідністю їх синтаксичноїпобудови. Ритми поета намагаються передати симфонію життя, а разом із тиміскладнукартинулюдськогобуття.

IV. заКрІПлення знань, умІнь та навичоК

1. Дослідницьке завдання.

— ЗнайдітьувіршахВ.Вітменаособливостіпоетичноїмайстерностіавтора.


— Виразнопрочитайтеепіграф.— Подумайте, як слова епіграфа пов’язуються з тематикоюпроаналізованих

віршів.(УсловахепіграфавідчуваєтьсякомізмпоезіїВ.Вітмена,багатствотем.)



Повторитиматеріалпроособливостіпоетикипарнаськоїшколи,поняття«де-каданс».

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення прожиттєвий та творчийшляхфранцузькогопоетаШ.Бодлера.

ознаки панте-їзму у творчості поета

Сміливий екс-перимент із мо-вою

139

уроК № 24

тема. ш. бодлер. Життєвий та творчий шлях письменника. світогляд й естетичні погляди бодлера і його збірка «Квіти зла». традиційність і своєрідність ви-рішення проблеми «поет і натовп» у поезії «альбатрос».

мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку французької поезії другої половини XIX ст.; розглянути творчість Бодлера як одного із зачинателів символізму; засвої-ти поняття «символ», «символізм», «імпресіонізм», «натуралізм», «неоромантизм»; поглиблювати навички самостійної роботи з науковою літературою, аналізу пое-тичного твору, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню кругозору школярів; виховувати кращі людські якості.

обладнання: підручник; портрет Ш. Бодлера; збірка «квіти зла» (у перекладах на вибір учителя); словник літературознавчих термінів.

Хід уроку

Істинністьмистецтва—увираженніправдивихпочуттів,водночаспалкихіпечальних,меланхолійнихісолодких.

Ш. Бодлер

Віншукавсвоюприроду,тобтосвійха-рактер,алевиявилося,щовінлишеспо-стерігавзадовгиміодноманітнимчергу-ваннямвласнихнастроїв.

Жан-Поль Сартр, французький письменник


1. Бесіда.

— Згадайте,щотакедекаданс?— Якимиєосновніпринципипоетикимитцівпарнаськоїшколи?— Назвіть принцип, що для представників групи «Парнас» був головним?

(ПринципКраси.)




Як відомо, наприкінці XIX століття письменники активно шукали шляхионовленнялітератури.Реалізм і натуралізм,що тоді існували, ужене задоволь-няли потреби митців, котрі намагалися здійснити прорив від сірої буденностіусвіт,депануєгармоніяікраса.Письменникимріялипротвори,яківідображу-валибнеконкретніпредметиіжиттялюдей,адуховнебуття,власнудумку,щомає особливі закони.Ці прагнення знайшли втілення в теорії й практиці однієї

Пошуки шляхів оновлення літе-ратури

140

злітературнихтечіймодернізму—символізмі,якийвиникінайяскравішерозви-нувсяуфранцузькійпоезії,справившивеликийвпливнавсюсвітовулітературу.Разомізсимволізмомулітературітогочасуіснувалиреалізм,модернізм,натура-лізм,імпресіонізм,неоромантизм.

2. Робота зі словником літературознавчих термінів. Коментар учителя.

— Знайдітьвизначенняпонять«реалізм»,«модернізм»,«неоромантизм»,«на-туралізм»,«імпресіонізм».

(Реалізм (лат. realis—речовий,дійсний)—літературно-мистецькийнапрям,який полягає у всебічному відображенні взаємин людини і середовища, впливусоціально-історичнихобставиннаформуванняособистості.

Модернізм (фр. modern — сучасний, найновіший) — загальна назва новихлітературно-мистецьких течій нереалістичного спрямування кінця XIX — по-чатку XX ст., що виникли як заперечення традиційних форм та естетики ми-нулого.

Неоромантизм (відгрецьк.νe5ος —молодий,новийіфр.romantisme)—умовнаназваестетичнихтенденцій,щовиникливлітературінамежіXIX–XXст.Течіяраннього модернізму. На естетику неоромантизму здійснили вплив філософськіконцепціїА.ШопенгауератаФ.Ніцше,науковівідкриттяЗ.Фрейда,взаємодіязреалістичнимитенденціями.

Якіпопередники,представникиромантизмуXXст.—неоромантикизаперечу-валипрозу«обивательського»життя.Вониоспівувалимужність,подвиг,роман-тикупригод,частообираючитломдлясвоїхсюжетівекзотичнікраїни.Характер-ний неоромантичний герой— непересічна сильна особистість, нерідко наділенарисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукачромантикитапригод.

Сюжетовінеоромантичноготворупритаманнінапруженість,елементинебезпе-ки,боротьби,таємничіабонадприродніподії.

Неоромантичніознакипростежуютьсяутакихавторів:Д.Конрад,Р.Кіплінг,Р.Л. Стівенсон,А.КонанДойл, Е.Л. Войнич, Г. Ібсен,ДжекЛондон,МаксимГорький,Ю. Яновський, О. Кобилянська, Леся Україна, О. Олесь,М. Вороний,М.Хвильовий.

Натуралізм(фр.naturalisme,лат.natura—природа)—літературно-мистецькийнапрям,щовиникуФранціїв70-тірокиXIXст.іу80–90-тірокиохопивлітера-туруЗахідноїЄвропитаСША.Визначаєтьсяоб’єктивістським,фотографічнимзо-браженнямдійсності,трактуваннямпричинноїзумовленостілюдськогохарактерубіологічними, спадковими чинниками та соціально-матеріальним середовищем.Представниками натуралізму є Е. Золя, братиЖ. та Е. Гонкури, певноюміроюГідеМопассан,Г.Гауптман,Г.Ібсентаін.УмалярствірисинатуралізмуможназнайтивкартинахЕ.Мане,К.Моне,Г.Курбетощо.

Програмунатуралізму виклавЕ. Золя в книгах «Експериментальний роман»(1880)та«Романісти-натуралісти»(1881).

Натуралістична художня система спиралася на позитивістську філософіюО.Контайметодибіологічнихнаук.

Натуралістинамагалися зробитимистецтво саме таким, якнаука. Їхні твористали «клінічним» документом, історією спадкової хвороби, протоколом судовоїекспертизи.Соціальнарольлюдинитрактуваласянатуралістамиякжорстокоде-термінована (робітники,пралі, солдати,лікарібулисередньоарифметичнимиве-личинами і завждималибутижертвамийбунтівниками).Натуралізмзакладав-сяна спробі довести умовністьмистецтва, прагненні перетворитихудожній твір

Змішання літературно-мистецьких на-прямів

Заперечен-ня прози «оби-вательського» життя

Програма натуралізму

141

на точнукопіюфакту.Важливе значеннямитці цьогонапрямунадавали опису.Устатті«Пророман»(1888)Е.Золяпроблемамописуприсвятивцілийрозділ.

Складністьнатуралізмуполягалавтому,щовін, зодногобоку,демократизу-вавмистецтво,розширювавйоготематику,показуючивсеновіплощинижиття,аз іншого—дещовтрачаввестетичномуплані,бракувалойомуйширокихуза-гальнень.

В Україні натуралізм не знайшов істотного поширення, хоча й мав деякийвпливнахудожнішуканняІ.Франка,котрийусвоїхлітературно-критичнихпра-цяхдосліджувавсистемунатуралізму(«Владаземлівсучасномуромані»(1891),«ЕмільЗолятайогожиттяіписання»(1898)тощо).ЛесяУкраїнкавказувала,щоза правдоюфакту натуралісти не бачили художньої узагальненої правди і пере-бувалипідгіпнозомфакту, їхпоетика—«шукатифактичноїправдиінанійвсебудувати».)

Імпресіонізм (фр. impression—враження)—течіяранньогомодернізму,якавідзначається ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних враженьіспостережень,мінливихвідчуттівіпереживань.)


Особливості символізму та його основні ознаки

Яклітературнатечіясимволізмсформувавсяуфранцузькійпоезії70–80-хро-ківXIXстоліттяірозвивавсяаждопочаткуXXст.

Символізм (гр.symbolon—знак,символ,ознака)—одназтечійранньогомо-дернізму, в якій замість художнього образу, котрий відтворює певне явище, за-стосовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і пошуку«вічноїІстини».

ТермінзапропонувавфранцузькийпоетЖ.Мореасустатті«Символізм»(1886).Домінуючоюознакоюновоїтенденціївінвважаввияв«прихованоїблизькостідопервіснихідей»,підкреслюючи,щомистецтвопрагневтілитиідеювчуттєвуфор-му,перетворитипервинніемоціїналінії,кольоровіплями,звуки,якимнадаєтьсясимволічногозначення.

Символісти вважали,що сутність світу неможна пізнати за допомогою раці-оналістичних засобів, бо вона доступна лише інтуїції і розкривається тільки наірраціональнійоснові—черезнатяк,осяяння.

Ознакисимволізму:— поет—божество,творецьзагадковогосвітусимволівтаалегорій;— пріоритеттворчоїінтуїції,щорозглядаласяякмістичнепрозріння;— протиставленняреальностісвітудуховному,вічнихідейтасимволів;— прагненнянаблизитисядонепізнаноїтаїни,Вічності,Сенсувсьогосущого;— уцентрітвору—художнійсимвол(знакприхованихпроцесів,щовідбува-

ютьсявлюдськійдуші,відображеннянелегкихпошуківІстини);— Краса—цеІстинаіформаБога;— сугестивністьписьма(натяки,навіюваннясмислів);— складнийметафоризм;— метамова;— музикальність;— абстрактністьобразів;— вишуканість,шляхетністьлірики;— намаганнявисловитиневимовне.Ідеїфранцузькихсимволістівпозначилисянатворчостіукраїнськихписьмен-

ників:М.Вороного,ОлександраОлеся,Д.Загула,Б.Лепкого,П.Тичинитаін.

Натуралізм в україні

Пошуки «вічної істини»

розкриття сут-ності світу че-рез натяк, ося-яння

142

Французькі символісти здійснили важливий крок у розвиткумистецтва, від-криваючишляхдомодернізму. Їхпоезіявідзначаєтьсявисокимзмістом ідовер-шеністюестетичноїформи.


Життєвий та творчий шлях Ш. Бодлера

Шарль-П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 року в Парижі. Його батько,ФрансуаБодлер, походив із селян, але в епохуНаполеона став сенатором.Колинародивсясинйомубуло62роки,адружині,Кароліні,всього27.ФрансуаБодлербувхудожником,ізранньогодитинстваприщеплювавсиновілюбовдомистецтва,разомвонивідвідувалимузеїтагалереї.БатькознайомивШарля-П’єразісвоїмидрузями-художниками.Таколихлопчикові булошістьроків, татопомер.ЧерезрікмативийшлазаміжзагенералаЖакаОпіка.СтосункизвітчимомуШарлянесклалися.Заміжжяматеріспричинилотяжкупсихічнутравму,пов’язанускорі-шенезраннімсирітством,азі«зрадою»матері(саметакШарльсприймавцейїївчинок).Томувперіодотроцтваюнакшокувавбатьківсвоєюповедінкою.

Утімдумкапровітчимаякпрожорстокулюдинубулахибною.Віндійсномавхистдовійськовоїкар’єри,адміністративноїдіяльності,бувВеликимкомандороморденуПочесноголегіону.Таразомз тимОпікрозумівсянамистецтві іпізнішеШарльБодлерусвоїхлистахнеодноразоводіливсязнимсвоїмитворчимиплана-ми,називаючи«татусем».Хочав дитинствіхлопцядужедратувало те,щоОпікобмежувавйогобунтівнувдачу,намагаючисьпоборотисхильністьпасербадоне-продуманих вчинків. Це ображалоШарля, але в дійсності для такої поведінкивітчимабулипідстави.

Бодлеркрізь усежиттяпроніс світлепочуття доматері.Він завждиписав їйніжні листи, особливо після смерті Опіка, піклувався про її здоров’я, діливсязнеютворчимипланами,шкодував,щонеможедопомогтиматеріально.Бодлераназивали«про5клятим»поетом,алевінговорив,щонехочебутипроклятимсвоєюматір’ю.

Коли Шарлю виповнилося 11 років, родина перебралася до Ліона, де хлоп-чикпочаввідвідуватипансіон.Тамтрапиласяпригода,щозмінилажиттяШар-ля.Одногоразудоньогопотрапилазаписка,щокомпрометувалайоготовариша.На вимогу викладача віддати запискуШарль порвав її і проковтнув.Коли йогопокликали до директора, він відмовився переказати зміст записки і заявив,щовіддаєперевагубудь-якійкаріпередзрадництвом.ЗацейвчинокШарлявиклю-чилизпансіону,ійомудовелосянавчатисявіншомузакладі—колежіЛюдовікаВеликого.Шарльзакінчивйогоу1840році,одержавступіньбакалавраінарештівідчув себе вільним.Юнак відмовився продовжувати навчання і вирішив статипоетом.

Утравні1841рокубатьки,намагалисявідвернутиШарлявідпоганоговпливубогемногокола, відправилийого на о.Маврикій в Індійському океані,щоюнаксприйнявякпокарання.НаостровіШарльмавпрацювативчителем,алечерезріквінповернувсядоФранції.

1848рокуБодлербравучастьуреволюції,якусприйнявіззахопленням,ставдолавучасниківбарикаднихбоїв.Ущоденнику«Моєоголенесерце»вінтакзга-дує про себе 27-річного: «Моє сп’яніння від 1848 року.Якою була природа цьо-го сп’яніння?Жагапомсти.Природне задоволеннявідруйнування.Літературнесп’яніння;спогадипропрочитане».

Утворчійбіографіїважливемісцепосідаєтворчістькінця40-хроків—першоїполовини50-хроків.Бодлерекспериментуєвпрозі (новела«Фанфарло» (1847)),

Відкриття шля-ху до модер-нізму

Сім’я Ш. Бодлера

Бодлер — «про 5клятий» поет

Бодлер — учас-ник революції

143

драматургії(п’єса«П’яниця»(1854)),пишенотаткипрохудожнівиставки,пере-кладаєтвориЕ.По,присвячуєйомудвалітературно-біографічнихнариси(«ЕдгарПо,йогожиттяітворчість»(1852)і«НовінотаткипроЕдгараПо»(1857)).ТавсежтакилітературнудолюШ.Бодлеравизначилайогоєдинапоетичназбірка«Кві-тизла».

Після революції 1848 року поет пережив глибоку духовну кризу. Він пере-осмислює ці події, намагається осягнути все, що сталося, з філософської точкизору,змінюютьсяпоглядимитцянасвіт.Якщоранішевінвважав,щосвіт—цезбалансованістьдобраізла,тотепер,найогодумку,зловиявляєтьсявсесильним.Поетінакшепобачивілюдину.Бодлерстверджує,щолюдинамаєдвапрагнення:однеспрямованедоБога(духовність,прагненнядовнутрішньоговдосконалення),друге—доСатани(тваринніінстинкти,насолодавідвласногопадіння).

Увесьбільпоетазадуховнийстансучасногойомусуспільствавиливсяузбірці«Квітизла»(1857).ПісляїївиходуБодлернаписавнебагато:«Салон1859року»(1859), «Штучний рай» (1860), друге видання «Квітів зла» (1861), до якого вві-йшли35новихвіршіві50віршівупрозі(1857–1867),якібулонадрукованоокре-мимтомомпідназвою«Паризькийсплін»(1869).

Напочатку1862рокуШ.Бодлер тяжко захворів.Йогомучив головнийбіль,жар,безсоння,алевіннездавався.Уквітні1864-гопоетвід’їжджаєдоБрюсселя,де читає лекції й домовляється про видання своїх творів. Однак лекції не при-носятьніуспіху,нігрошей,дотогожневдаєтьсяукластиконтрактзвидавцем.Поетпрацюєнадщоденником«Моєоголенесерце»,якиймрієопублікуватиокре-моюкнигою,алероботанеприноситьзадоволення.

4 лютого 1866 року під час відправи у церкві Сен-Лу в Наморі Бодлер втра-тивсвідомість.Цебулопочаткомтривалоїітяжкоїхвороби.31серпня1867рокуШ.Бодлерпомер.ЙогопоховановПарижінацвинтаріМонпарнас.

І н ф о р м а ц і я д л я д о п и т л и в и х

Сучасникирозповідали,щоБальзакіБодлервипадковонаскочилиодиннаод-ногопідчаспрогулянки, іцекомічне зіткнення,щовикликалов обох сміх,по-служилоприводомдознайомства.ПівгодинипотомувонивжепрогулювалисяпонабережнійСенийрозмовлялипровсе,щоспадалонадумку.

Доречі,БальзакбуводнимзулюбленихписьменниківілітературнихучителівБодлера.


Естетичні погляди Ш. Бодлера

УсвоїйтворчостіШ.Бодлеррозроблявпринципиновогомодерністськогомис-тецтва.Віннаголошував,щорольКрасиусвітієнадзвичайною.Найогодумку,мистецтво стаєПрекраснимлише тоді, коли виражаєпочуття, пристрасті,мріюкожного.Прекраснимумистецтвіможебутибудь-якаріч,будь-якепереживання,але таїнуПрекрасногоніхтойніколи так і не осягне.Таємниця співчуття—цетеж ознаки краси. Бодлер завжди наголошував на тому,що досконале не можебути завершеним. Це означає, що справжній витвір мистецтва має знайти своєпродовженнявдушічитача,викликативньогопевніпереживання,почуття,зму-ситизазирнутивсамогосебе.

Головнимдляліричногогерояпоетасталивженеконфліктиздійсністю,айоговнутрішніпротиріччя.Окрімтого,вінсилоюуявиздатентворитиновийсвітвлас-нихбажань,мареньіпочуттів.Цейсвітбезмежнийувласнихпроявахідокінцянепізнаний.

Глибока духов-на криза поета

«квіти зла»: біль за духов-ний стан су-спільства

останні дні життя поета

Бальзак — літе-ратурний учи-тель Бодлера

144


— Яквирозумієте словаШ.Бодлера,що служатьпершимепіграфомуроку?(Поетзвертаєувагунарольпочуттівусприйняттітворівмистецтва.)

— НаякурисувдачіБодлеравказувавфранцузькийписьменникЖ.-П.Сартрувислові,щоєдругимепіграфомуроку? (Письменниквказувавнасамобутністьмитця.)

7. Розповідь учителя.

Історія створення і структура збірки «Квіти зла»

Книга,щоміститьлишедвісті сторінокневеликогоформату, сталаперлиноюсвітовоїлірики.

Задумзбіркивизріву1846році.Тодіцейтвірмавназиватися«Лімби»,щоозна-чає«верхніколапекла».Звичайно, виникають асоціації зДанте тайого твором«Божественнакомедія».Пекломздавалосяпоетовісучаснежиття,пекельнімукивідчувалиякліричнийгеройтвору,такісамавтор.Алетакуназвувжемалакни-гаТеодораВерона.ПисьменникІполитБабупідказавіншу—«LesFleursduMal»(«Квіти зла»).Ця назва сподобаласяБодлеру, окрім того слово «leMal» маєщей інше значення— біль. Саме так називалася нова збірка поета, що з’явилася1червня1855рокуімістилалише18віршів.

Назва твору виявилася напрочуд влучною і виразною, відбивала всі супереч-ності,якіпереживавпоет.

Книгамаєпосвяту,вступіскладаєтьсяізшестициклів:«Сплінтаідеал»,«Па-ризькікартини»,«Вино»,«Квітизла»,«Бунт»і«Смерть».Усівониоб’єднанізапроблемно-тематичнимпринципом.

Віршіузбірцімаютьздебільшогодвоплановуструктуру,аленапершомупла-ні—предмети,емпіричніявища,конкретнідеталі,азанимиховаєтьсяідея,аб-стракція,щоперетворюєпредметно-емпіричніобразинасимволи.Символікапое-тазверненадо«реальноїсвідомості»,спрямованаглибокойекспресивновиразитисуперечливедуховнебуттяособистості.

СучасникинесприйняликнигуШ.Бодлера,звинуватилийоговаморальності,апротиавторабуловисунутесудовеобвинуваченняв«обра 5зісуспільноїморалі».Навітьйогоматинезрозумілакнигисинаіприєдналасядодумкикритиків.Суднадпоетомвідбувся20серпня1857року.

Зазначимо,щовтойжечассудилийіншогописьменника—Г.Флобера,авто-рароману«ПаніБоварі».АлеуФлоберабувблискучийадвокат імитцявиправ-дали.АШ.Бодлеровіприсудили сплатитиштрафу сумі 300франків.Видавецьйогозбіркитежмавсплатитиштраф—100франків.Окрімтого,судвимагавви-ключеннязізбіркишестивіршів,увесьтиражзаарештували.

Бодлербувурозпачі іпереживавтяжкудепресію.Віннаписавзворушливоголиста імператриці з проханням зменшитиштраф. Імператриця відгукнулася насповідьпоета,іштрафзменшилидо50франків.

НапередодніРіздва1857рокуШ.Бодлерписав:«Якількамісяцівперебуваювполоніжахливоїапатії,щопорушилавсе…Самотністьбезпідтримкийбезро-боти—жахливаріч…».

Пройшовпевнийчас,докиБодлерпочавписати.

9. Виразне читання поезії «Альбатрос».

(УченьабовчительдекламуютьвіршуперекладіД.ПавличкаабоМ.Терещен-качиІ.Драча.)

Самобутність митця

Задум збірки

Структура «квітів зла»

Суд над Бодле-ром

145


— Якимизображеніматроси?(УперекладіД.Павличкацелюди,якірозважа-ютьсянапалубікорабляізадлярозваг«піймалиальбатроса».УперекладіМ.Те-рещенка про них написано так: «Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів…безпечно ловить птиць, величних альбатросів». Вони жорстоко розважаються:«Той—люлькувдзьобдає,атойсмієтьсязнього,/Калікувдаючи,ідезаптахомвслід».Тобто,матросизмальованіякюрбавеселих,жорстокихгуляк.)

— А яким зображено альбатроса в небі та на палубі? (У Д. Павличка альба-трос—«король блакиті», у нього «великі білі крила», «прекрасний в небесах».УМ.Терещенка—«величніальбатроси»,«яснихвисотвладику».Аленапалубіптахзмінюється.УД.Павличка—«вінприсоромлений,ходайогосмішна./Во-лочаться занимвеликі білікрила, /Яквеслапо бокахрозбитогочовна»,«Пре-краснийвнебесах,атут—якінвалід!».)

— Який прийом використовує автор при зображенніматросів та альбатроса?(Прийомконтрасту.Алепротиставленнятутнабагатоглибше.Увіршіпротистав-ляютьсядвасвіти:романтичнийіреальний,приземлений.)

— Хтозгероївякийзісвітівуособлює?(Матроси—реальний,земний,ниций,моральнонедосконалий.Альбатрос—світволі,високихідеалів,мистецтва.)

— Докогоуподібнюєтьсяальбатрос?Чому?(Альбатросуподібнюєтьсяпоетові,котрийтакожпротиставляєтьсянатовпу,щойогоневизнає.)

— Якийхудожнійприйом використовує авторпри змалюванні образу альба-троса?(Алегорію.)

— Учомуполягаєособливістькомпозиції? (Композиціявіршапобудовананаопозиціях,щодопомагаютьпоказатидванесумісніпершоджерела:земнеінебес-не,вільнийпростірнебаізамкненийкорабля,високеінице,альбатросіматроси,поетінатовп.)

— Подумайте,завдякичомудосягаєтьсякомпозиційнаєдністьвірша?(Компо-зиційнаєдністьдосягаєтьсязадопомогоюцентральногообразу—альбатроса.)

— Якіобразивіршаєсимволічними?Дайтеїхтлумачення.(Образальбатроса(символ поета), політ альбатроса (символ нестримного польоту фантазії митця),неба (символ творчої волі митця), «висота» і «блакить» символізують піднесеніпрагненнямитця.)

— Якікольоривикористовуєавтор?(Блакить,білий,темні,похмурі.)— Визначтетемувірша.(Темавірша—місцепоетатайогопризначеннявсу-

спільстві.У вірші розкривається трагедіямитця в духовноницому суспільстві.)— Яким,надумкуавтора,маєбутипоет?(Поетякальбатрос—володаргрозта

грому,/Глузуєзблискавиць,жадаєвисоти,/Та,вигнанийзнебес,нападолізем-ному/Крилатийвелетеньнемаєзмогийти».Поетпрагнедовисокого,вінзавждизалишаєтьсявільнимусвітісвоєїуяви,аленатовпйогонерозуміє.)


— ПорівняйтеперекладиД.ПавличкаіМ.Терещенка.(Увірші,Д.Павличком,альбатросанеможнавважатипереможеним.Інавіть,

знаючипродраматичнудолюпоета,перекладачуслідзаШ.Бодлеромпроголошуєперемогу духовного першоджерела над земним. У вірші, перекладеному М. Те-рещенком, заслуговує на увагу образ «несамовитої» юрби матросів, які є уосо-бленням натовпу, що протиставляється творчій особистості. У цьому перекладіяскраворозкриваєтьсясамеконфліктмитцязісвітом.Обмеженістьземногосвітупідкреслюється ісловом«тюрма».Перекладачтежутверджуєсилугеніямитця,здатністьнаповнюватидійсністьсвітломвисокихідей.)

образ альбатроса

особливість композиції вірша

Трагедія митця в духовно ни-цому суспіль-стві

146


Проблемні завдання й запитання.

— Знайдіть риси модернізму у вірші Ш. Бодлера «Альбатрос». (Наявністьобразів-символів, кольорова символіка, непомітний перехід символу в настрій,настрою—вдумку,думки—упочуття.)

— ДослідникІ.Карабутенкописав:«Больовеначало—лейтмотивкниги[“Кві-тизла”].Чизгоднівизтакоюдумкою?Яквонавтілюєтьсяувірші«Альбатрос»?(Більзамитця,йогорозтоптанудушу,нерозумінняпоетаоточуючимидійснови-кликаютьбіль.)



Вивчитиконспект(тези)уроку;повторитививченунауроцітермінологію;ви-вчитинапам’ятьвіршШ.Бодлера«Альбатрос».

уроК № 25

тема. філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша ш. бодлера «вечорова гармонія». тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів у поезії «відповідності».

мета: проаналізувати вірші зі збірки «квіти зла», поглибити знання учнів про творчість Ш. Бодлера, особливості поетики митця; домогтися засвоєння поняття «сугестія»; розвивати навички аналізу поетичного твору, виразного читання, зв’язного мов-лення, логічного мислення, творчі здібності; сприяти формуванню читацької куль-тури школярів.

обладнання: підручник; тексти віршів Ш. Бодлера (у перекладах на вибір учителя та учнів); слов-ник літературознавчих термінів, тлумачний словник.

Хід уроку

Одназнайхарактернішихприкметпо-езіїБодлераполягаєворганічномупоєд-нанніглибокогойінтенсивноголіризмузпластичноюдовершеністюформи.Фі-лософськаідеячидраматичнепережи-ваннязнаходятьуньогонапрочудповневтіленнявобразах,візуальновиразнихдоскульптурностійводночаспіднятихдовисотисимволу.

Д. Наливайко, український літературознавець

риси модерніз-му у вірші «Аль-батрос»

147


1. Бесіда.

— Дайтевизначенняпонять«символізм»,«модернізм».— Назвітьосновніознакисимволізму.— РозкрийтеособливостіестетичнихпоглядівШ.Бодлера.— Розкажітьпроструктурузбірки«Квітизла».— Якесимволічнезначенняназвизбірки«Квітизла»?

2. Виразне читання напам’ять поезії Ш. Бодлера «Альбатрос».

(Віршдекламуютьнапам’ять3–4учні.)




Яквідомо,композиційнуособливістьструктуризбірки«Квітизла»становитьїї двоплановість. Це стосується передусім основної частини «Сплін та ідеал»,вякійутверджуєтьсябожественнаприродалюдини іницістьзвичайногожиття.Поетпрагнезлетітивгору,його«трепетнийдух»утікаєвід«земноїхвороботвор-ної гнилі»,щоб піднятися в «осяйну даль», у «таємні сфери». Але йому важковтриматися на цій висоті. Від першої частини «Спліну та ідеалу» до заключної(вірші«Сплін»,«Марево»,«Жаганебуття»,«Алхіміястраждання»,«Годинник»)чітко простежується низхідна лінія, яка веде не від «спліну» до «ідеалу», а на-впаки,від«ідеалу»до«спліну»,відБога—доСатани.

Цикл«Сплінта ідеал»,як і вціломувсязбірка,—целіричнадрама,де ідеа-ловіпротистоїтьнесамадійсність,а«сплін»—хворобливийдушевнийстан,по-родженийцієюдійсністю.Бодлерувдалосязаглянутивбезоднюлюдськоговідчаюйдушевногомороку.

2. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Вечорова гармонія».

(УченьчивчительдекламуютьвіршуперекладіД.Павличка (або іншомунавибіручителя).)

Вечорова гармонія

Надходитьчас,колистеблоспіваєросне,Немовкадилоцвітдимуєвтишині;Мелодійповівизринаютьзапашні,Меланхолійнийвальстаочманіннямлосне!

Немовкадило,цвітдимуєвтишині,Ісерцескрипкидесьтремкочестоголосне,Меланхолійнийвальстаочманіннямлосне,Яквівтар,небесависокіісмутні.

Ісерцескрипкидесьтремкочестоголосне,Тесерце,щотрунуненавидитьівсні!Яквівтар,небесависокіісмутні,Упаловкровсвоюсвітиложиттєносне.

Тесерце,щотрунуненавидитьівсні,Зминувшинибересвітаннявисокосне,

двоплановість збірки «квіти зла»

148

Упаловкровсвоюсвітиложиттєносне,Тасяє,мовпотир*,твоєлицемені.


— Якіпочуттявикликаєуліричногогероявечір?(Вечірвикликаєугерояріз-ніпочуттятаасоціації.Глибокевраженнянаньогосправляютьзахідсонця,нічнатиша,буяннятравідерев.)

— Якувіршідосягаєтьсявідчуттягармонії?(Задопомогоюпоєднаннязвуківтаароматів,почуттівівражень.)

— Прослідкуйтезаособливостямимелодики.(Віршдужемелодійний.Цяме-лодійністьзабезпечуєтьсяповторами,прийомамиасонансу(частеповтореннязву-ків«о»та«у»,щопередаютьпротяжністьмелодії)таалітерації(багатосонорнихзвуків«м»,«л»,«н».Разомзтимчастеповторення«р»вноситьвідчуттятриво-ги).)

— Якурольвідіграєобразмеланхолійноговальсу?(Цемелодіясерцялірично-гогероя—меланхолійна,тобтосумна,дещопіднесена,алетрагічна.)

— Чиможетевисказати,прощоцейвірш?(Проневимовнутугуособистості,прагненнягармонії,недосяжністьідеалу,прожиттяісмерть.)

— Якезначеннямаєзахідсонця,змальованийукінцівірша?(Кривавийзахідсонцянабуває символічного значення.Вінуособлюєдушевні втрати,що завждисупроводжуютьжиттялюдини.Алевостанньомурядкузвучитьсвітланота:згад-ка про кохану «Та сяє, мов потир, твоє лицемені».Невипадковою є згадка пропотир,аджекоханнянабуваєознаксвятості.Саметакимієцепочуття.)

— Який прийом використовує автор уфіналі твору? (Прийом синтаксичногопротиставлення:«Упаловкровсвоюсвітиложиттєносне,/Тасяє,мовпотир,твоєлицемені».)


У вірші «Вечорова гармонія» відчувається якась недомовленість, незаверше-ність.Івсецевідбуваєтьсявдушіліричногогероя.Переднамиприкладсугестив-ноїлірики.


Сугестія—навіювання,спонтаннийвиявемоцій.Сугестивна лірика — жанровагрупаліричнихтворів,якаспираєтьсяненало-

гічнооформленізв’язки,анаасоціаціїта інтонаційнівідтінки,зверненадоемо-ційноїсферичитача.Предметомзображенняв сугестивнійлірицієдуховнасфера,внутрішніконфліктиморально-психологічногохарактеру.

6. Продовження слова вчителя.

Поезія «Вечоровагармонія»маєглибокийпідтекст.Віршдемонструєтезупое-тапроте,щосправжнємистецтвомаєбутинезавершеним,таємничим.Утворіво-єдинозливаєтьсяКрасаіТаїна,якісимволізуютьрізніпершоджерела.Такавторстверджуєгармонійнуцільністьособистостівусіхїїпочуттях.ПодібнацільністьєоднимізпроявівІдеалу,способомутвердженнядуховноївеличілюдини.

Відомий російський поет-символістВ. Брюсов писав: «Два віршіБодлера ви-значаютьмежійогопоезії,аможливойпоезіївзагалі:“Краса”та“Відповідності”.ВодномузнихпоетсхиляєтьсяпередКрасоюсвіту,авіншому—передйогоТа-

* Потир—чаша,вякійналітургіїзмішуютьвинозводоюдляпричастя.

Відчуття гармо-нії у вірші

Значення захо-ду сонця

Приклад сугес-тивної лірики

Глибокий під-текст твору

149

їною.Людствоздавніх-давензнаєцідванапрямки,цідваідеали.АнтичнийсвітсхилявсяпередКрасою,світхристиянський—передТаїною.Боротьбацихдвохідеалівіскладаєвсюісторіюлюдства».

7. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Відповідності».

(УченьабовчительдекламуютьвіршуперекладіМ.Драй-Хмари(або іншомунавибіручителя).)

Відповідності

Природа—мудрийхрам,дерядколонживихНечутношепчеться,яквечорієднина;ЛісамисимволівпроходитьтамлюдинаІзустрічапривітнийпоглядїх.

Якверховинськихлунглухі,протяжнігуки,Зливаютьсявакордпротяжнийіміцний,Девсез’єдналося:ініч,іденьясний,—Таксполучаютьсяпарфуми,барвийзвуки.

Єсвіжіпахощі,яктільцянемовлят,Зелені,яклука,м’які,якзвукгобоя,Ієторжественно-розпуснийаромат—

Духамбри,ладану,духпижмаібензоя,Щовбезкрайшириться,якісамежиття,—Унімекстазадум,внімзахватпочуття.


— Чиможнавизначититемувірша?(Чіткоїївизначитиважко.Аджевпоезіїбагатотаємничого,інтуїтивного,підсвідомого.)

— Якоюуцьомувіршієпозиціяавтора?(Авторзакликаєчитачівдолучитисядозагадковоїінепізнаноїтаємницібуття,відчутицілісністьтаєдністьусьогосу-щого.Коженчитачпо-своємуможетрактуватисимволипоезії,аджевонизавждибагатозначні.)

— Якоюувіршіпостаєприрода?(«Природа—мудрийхрам».)— У чомуполягає особливість зображення світу в поезії? (У вірші багато зо-

рових і чуттєвихобразів.Авторпередає звуки і запахи.Читач«відчуває» запахпарфумів,«духамбри,ладану,духпижмаібензоя»,«бачить»зеленілуки,ліси,безкраїполя.Коженмаєзнайтисвої«відповідності»іпізнатисенсбуття.)

— Визначтежанрпоезії. (Сонет:14рядків,двакатрени ідватерцети.Укін-ці—основнадумка:життябагатограннеінепізнане.)


— Виразнопрочитайтеепіграфдоуроку.— ЯкіособливостіпоетикиШ.БодлеравизначивД.Наливайко?(Органічнепо-

єднанняглибокоголіризму,філософськанасиченістьвірша,символізмобразів.)

10. Проблемні запитання й завдання.

— УчомуполягаєособливістьпоетикиШ.Бодлера?— ЗнайдітьвтіленняриссимволізмувпоезіяхШ.Бодлера.


Основоположний структурний принцип збірки «Квіти зла» є таким, що від-повідає романтичномунапряму.Це визначаєтьсяконтрастнимпротиставленням

Таємниче, інтуї-тивне, підсвідо-ме в поезії

150

поета,якийпрагнедоідеалу,іжорстокогонавколишньогосвіту.Домінантами,щоорганізовуютьобразно-поетичнуструктурузбірки,виступаютьпринципконтрас-ту,характернийдляромантизму,ісимволіка.

Коженхудожнійобразтієючиіншоюміроюєсимволом,бовіннетількищосьбезпосередньовідображує,айсимволізуєширше,істотніше,загальніше.

Вірші Бодлера часто сповнені жахливих, гидких, відвертих картин пороку,бруду,розбещеності(«Падло»).Алеякщопоезіянасиченаобразами,котрісимво-лізуютьсуспільнийіморальнийзанепад,ценеозначає,щосамавонавипромінюєзло.Навпаки,будь-якийвіршБодлераобов’язковонесевірутанадіюнакраще.Процесвідчатьсловасамогопоета:«…Уцюжорстокукнигуявклавусемоєсерце,усюсвоюніжність,усюмоювіру…усюмоюненависть…».

«Квітизла»—цездійсненийізрідкісноюпослідовністютазавершеністюсин-теззначноїепохиєвропейськоїпоезії—добиромантизму,йводночассвоєріднийпрологдоіншоївидатноїпоетичноїепохикінцяXIX—початкуXXстоліття.ТомуневипадковоБодлераназивають іпізнімромантиком, іпоетомепох імпресіоніз-му,іпредтечеюсимволізму.

«Квіти зла» вплинули на розвиток сучасної поезії.Французькі послідовникиБодлера—С.Малларме,А.Рембо.СильнийвпливБодлераможнавиявитиутвор-чостіавстрійськогопоетаР.-М.Рільке.

IV. заКрІПлення знань, умІнь та навичоК

1. Творче завдання. Рольова гра.

— Ознайомившись з віршами зі збірки «Квіти зла», уявіть себе «адвокатом»Ш.Бодлера.Спробуйте«захистити»йогонасуді.


— ЯкевашеособистевраженнявідпоезіїШ.Бодлера?— Учомувиявляєтьсяособливістькомпозиціїзбірки«Квітизла»?— Якимпоетбачитьмистецтво?— УчомуполягаєособливістьпоетикиБодлера?— Якіособливостісимволізмупритаманніпоезіїмитця?



Повторитиматеріалпросимволізм,йогоестетичніпринципи.Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення прожиттєвий та творчий

шляхП.Верлена.

уроК № 26

тема. Із поезії французького символізму. символізм як літературний напрям останньої третини XIX — початку XX ст. основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. творчість П. верлена. вірші «забуті арієти», «так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво».

Принцип контрасту

Вплив «кві-тів зла» на роз-виток сучасної поезії

151

мета: поглибити знання учнів про символізм як літературний напрям; актуалізувати знан-ня про естетичні принципи символізму, сугестію; ознайомити учнів із матеріалом про життєвий та творчий шлях французького поета П. Верлена; поглиблювати на-вички аналізу поетичного тексту, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню читацького кругозору школярів; виховува-ти кращі людські якості.

обладнання: підручник; портрет П. Верлена; виставка творів символістів; тексти віршів П. Вер-лена (у перекладах на вибір учителя або учнів); виставка репродукцій картин імпре-сіоністів (на вибір учителя); словник літературознавчих термінів, тлумачний слов-ник.

Хід уроку


Бесіда.

— Згадайте визначення символізму як літературного напряму. (Символізм (грец. symbolon — знак, символ, ознака) — одна з течій раннього модернізму,в якій замість художнього образу, котрий відтворюєпевне явище, застосовуєть-ся художній символ,що є знакоммінливого «життя душі» і пошуку «вічної Іс-тини».)

— Назвітьознакисимволізмуяклітературногонапряму.




(Упроцесілекціїучнізаписуютьтези.)Як відомо, символізм виник уФранції в 60–70-ті рокиXIX ст., звідки й по-

ширивсявіншікраїни.Надумкулітературознавців,символізмформуєтьсянапроголошеномуШ.Бод-

леромзаконі«відповідностей»,щопроникаютьубезмежний,постійнооновлюва-нийсвіт,девідбувається«активнесамоперетвореннявнутрішньогоназовнішнє»,їхсинтез.

Восновуестетичноїсистемисимволізмупокладеносимволякзасібуникненняповсякденності,досягненняідеальноїсутностісвіту—Краси.

Великийвпливнарозвитокестетичноїконцепції символізмусправивнімець-кийромантизм,філософіяА.Шопенгауера,Ф.Ніцше,В.Соловйова.

Уфранцузькомусимволізмівиділяютьтриетапи:I—70-ті—другаполовина80-хроківXIXст.—періодстановленнянапряму;II—80–90-тірокиXIXст.—періодактивногорозвиткусимволізму;III—кінецьXIX—початокXXст.—спадсимволістськогоруху.УФранціїнайвідомішимипредставникамисимволізмубулиП.Верлен,А.Рем-

бо,С.Малларме;уБельгії—М.Метерлінк,Е.Верхарн;вАвстрії—Р.М.Ріль-ке;уРосії—В.Брюсов,А.Бєлий,О.Блок.ВУкраїнісимволізмпредставленийтворчістю плеяди талановитих поетів, які утворили цікаві угруповання, напри-клад: «Молода муза», «Українська хата», «Митуса»» та ін. Ідеї французьких

Значення за-кону «відповід-ностей»

Три етапи французького символізму

152

символістівмаливпливнаМ.Вороного,ОлександраОлеся,О.Слісаренка,Д.За-гула,Б.Лепкого,П.Карманського,П.Тичинитаін.

Одним із зачинателів французького символізму став поет Поль Верлен, хочасамвінізаперечувавсвійзв’язокізсимволістами.


Життєвий та творчий шлях П. Верлена

ПольВерленпосідаєособливемісцесередвидатнихфранцузькихліриківкінцяXIXстоліття.Проголошений«королемпоетів»ішанованийяквизнаниймайстерсимволічногонапряму,він,проте,небувнійоголідером,нітеоретиком.

Французький письменникА.Франс назвавП. Верлена «найбільш оригіналь-ним, грішним, містичним, найбільш натхненним і справжнім серед сучаснихпоетів».

Життя цього поета сповнене вічних пошуків, протистояння долі, злетів і па-дінь.

НародивсяПоль-МаріВерлен30 березня1844рокув сім’їкапітана сапернихвійськ. Дитинство поета було щасливим: обожнюючи свого єдиного і довгоочі-куваного сина, батьки (особливомати)вусьомуйомупотурали.ПіслявідставкибатькародинапереїхаладоПарижа.

Навчався Верлен в ліцеї Бонапарта, де почав писати вірші. Закінчившиу1862роціліцей,юнаквступивнаюридичнийфакультетуніверситету.Але за-хопленняюриспруденцієюдоситьшвидкоминуло.Окрімтого,матеріальнийстанродинипохитнувся,ів1864роціПольВерленвлаштувавсядрібнимслужбовцемдостраховоготовариства,потімдомеріїодногозпаризькихрайонів,азгодом—доміськоїратуші.

Один із ранніх своїх віршів під назвою «Смерть» Верлен 1858 року надіславВ. Гюґо.У 1863-мупоет надрукував сонет «ПанПрюдом», який свідчивпро за-хоплення юнака групою «Парнас». У 1866-му вже вісім його віршів з’явилисявзбірці«СучаснийПарнас».УтомужроціВерленвласнимкоштомвидавзбірку«Сатурнічні поезії», значну частину яких склали вірші, написані під помітнимвпливомШ.Бодлера,Т.Готьєіпарнасців.Однактвори«Сатурнічнихпоезій»вжемають ознаки оригінального верленівського стилю: меланхолійність інтонації,здатністьпередаватитаємніпорухидуші,її«музику».Збіркаприсвяченатим,хтонародився«підзнакомСатурна»,усім,«хтонещасливийназемлі,коготривожитьбентежнауява,хтоприреченийназемні,аможливо,інавіковічністраждання».Саметакимбачивпоетсебейсвогочитача,сподіваючисьнайогоспівчуття.Поетзахопленоговоритьпротворитапредметимистецтва.Алевйогосприйняттісвітне є холодно-гармонійним і прекрасно-байдужим, яким він поставав у «парнас-ців».СтвореніВерленомпейзажіздебільшогозображуютьосінь,західсонця,су-тінки(«Осінняпісня»,«Сонценаспаді»,«Nevermore»).Ліричнийгеройцихвір-шівстатичний,уйогозастиглостівідчутнещосьфатальне.

Удругійполовині60-хроківВерленприєднавсядогрупи«Парнас».Вінціка-витьсяриторикою,вивчаєіноземнімови,відвідуєлітературнісалони.

1868-го побачила світ збірка «Вишукані свята», присвячена темі мистецтва.УзбірціВерленвикориставхарактернийдля«парнасців»прийомстворенняпей-зажу: не враження відживої природи, а її відображення вживописі надихаютьпоетичнірядки.ПоетазахоплюютькартиниВатто,Фрагонара,Греза,протезама-льовкиприродинабуваютьсутоверленівськогохарактеру«пейзажудуші»,вонипідпорядковані тут основному художньому завданню— виявити відтінки станудушіліричногогероя.Дамийкавалери,якіз’являютьсявкнизі,неживутьуре-

«Найбільш ори-гінальний се-ред сучасних поетів»

Сім’я та навчання П. Верлена

Початок літе-ратурної твор-чості

Верлен і група «Парнас»

153

альномусвіті,аіснуютьякграуяви,примхливавиставанатлівитонченого«пей-зажудуші»:«Твоядуша—витворнийкраєвид,/Якимпроходятьзпіснеюігрою/Чарівнімаски,радіснінавид,/Тасповненітаємноюжурою».

СхвальнівідгукинаобидвізбіркидалиА.ФрансіВ.Гюґо,відзначившисвоє-рідність талантумолодогопоета, який, на їхнюдумку, був «не схожийна своїхсучасників».ОднакширокапубліканезрозумілавіршівП.Верлена,томупоетовідовелосяпройтидовгийшляхдосвоєїпопулярності.

У 1869 році Верлен познайомився зМатільдоюМот’є деФлервіль, яка сталайогодружиною.Післязарученняучервні1869рокупочавпрацюватинадзбіркою«Добра пісня», котру присвятив своїй нареченій. Книга, що вийшла 12 червня1870року,задвамісяцідовінчання,сталавесільнимподарункомМатільді.

У дні революції 1871 року Верлен приєднався до Комуни і брав участь у ро-боті бюро комуністичної преси в революційному уряді. У спогадах митця є та-кий запис: «Я все ж із самого початку любив цю революцію, яка була мирноюі якій небезпечно близькою була приказка: “Якщо хочешмати мир, готуйся довійни”».

Після1871рокуверленівськамеланхоліяпоглиблюється.ВідіграютьсвоюрольіпоразкаПаризькоїКомуни,іособистежиття,щодалотріщину.

Улютому1871рокуВерленодержавлистазмаленькогопровінційногомістеч-каШарлевіль від нікомуще не відомого 18-річного поетаАртюраРембо з кіль-комайоговіршами.У своємулисті-відповідіВерлен запросивмолодогопоетадоПарижа.ПіслязнайомствапоетазАртюромРембородиннівідносиниперетворю-ютьсяна справжнюдраму.Суцільнийнігілізм і анархізмцьогоюного геніяпід-штовхуютьВерленадобільшрішучогорозривузпоетичноютрадицією.

ПоетивирушаютьумандридоБельгії,Англії,зновуповертаютьсядоБельгії.Міжнимивідбуваєтьсякількасуперечокіпримирень,ажпокивлипні1873рокуне вибухає кульмінаційна сварка. Верлен стріляє в Рембо з револьвера й легкоранитьтоговруку,защойогозаарештовують,азгодомзасуджуютьдодвохроківув’язнення.Наволюпоетвийдетількиусічні1875-го.

Випускомчетвертого збірника«Романси без слів» (1874),щоявляв собоюлі-ричнийщоденник,уякомуописувалисявраженнявідподорожіБельгієютаАнг-лією,Верленкерувавізв’язниці.

«Романсибезслів»—найвищепоетичнедосягненняВерлена.Знову,яківпер-шихзбірках,звучатьнотисумуймеланхолії,нетривалогозабуттяйпечалі.Окре-мі вірші збірки нагадують пейзажі художників-імпресіоністів, часом у них усеніби вкрите сірою імлою або розчинене в тумані. При цьому чітко виявляєтьсяпритаманнапоезіїмежістолітьтенденціядосинтезусловеснихіживописнихоб-разів,використанняобразотворчиххудожніхможливостеймови.Прислухаючисьдомонотонногошумудощу,довідлунняцерковнихдзвонів,блукаючинасичени-ми осіннім повітрям вулицями, занурюючись у бузково-зелену тінь дерев, поетзливаєтьсядушеюзпечальним і таємничимсвітом.Навколишніпредметине іс-нуютьдляньогоокремовідсвітла,якевонивипромінюють,відвібраціїповітря:«Зеленавоймалиново/Унепевнімсвітлілампи/Завікномвсезновуйзнову/Мерехтятьпригоркийрампи…».

«Романси без слів», імпресіоністичні за своєю природою, складаються пере-важнозвіршів,якізмальовуютьпейзажі.Іншісюжети(історичні,героїчні,сати-ричні)безсліднозникають.Алепейзажтутнезвичайний—цезнов-таки«пейзаждуші».Природа й душа поета зливаються в одному образі, в єдиній істоті, яка,залишаючисьприродою,стаєводночаслюдиною.ТакВерленстаєвизнаниммай-стромімпресіонізму.

Нерозуміння віршів поета широкою публікою

Поглиблення меланхолії

Зв’язок з А. рембо

Найвище пое-тичне досяг-нення Верлена

154


Імпресіонізм (фр. impression—враження)—течіяранньогомодернізму,якавідзначається ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних враженьіспостережень,мінливихмиттєвихвідчуттівіпереживань.


(У процесі лекції можна продемонструвати репродукції картин художників-імпресіоністів.)

Імпресіонізм як літературно-мистецький напрям

Імпресіонізм виник у Франції в другій половині XIX століття, насампередуживописі.НазвунапрямудалакартинаК.Моне«Імпресія.Східсонця»(1873).

Найвідомішіпредставникиімпресіонізмувмалярстві:К.Моне,Е.Мане,О.Ре-нуар, Е. Дега, К. Піссарро та ін. Своїм головним завданням вони вважали най-природніше зображення зовнішнього світу, витончене відбиття своїх миттєвихвраженьінастроїв.

Імпресіонізмставпліднимнапрямомівмузиці,йомувіддалиперевагуМ.Ра-вель,К.Дебюссі,Дж.Пуччіні,М.деФальятаін.

У літературі представниками цього напряму були брати Гонкури, Гі де Мо-пассан,П.Верлен(Франція);С.Цвейг(Австрія),М.Коцюбинський,М.Вороний(Україна)таін.

Упоезіїімпресіонізмблизькийдосимволізму.Рисиімпресіонізму:— головнимєвідчуття,враження,мінливіпочуттяособистості,миттєвістани

душі;— суб’єктивністьзображення,підкресленийліризм;— різнобарв’я тропів,що створюютьпевнийнастрій,посилюють емоційність

почуттівівражень;— фрагментарністьописів(мить,епізодвнутрішньогобуття);— гракольорівтавідтінків,світлайтіні;— злиттязвуківікольорів,слівізвуків,слівібарвтощо;— вишуканамелодикатворів;— витонченістьпоетичногописьма.

6. Продовження повідомлення підготовленого учня.

Підчасперебуванняу в’язниціВерлен дізнався,щойого дружинапорушиласправу про розлучення. Коли поет вийшов на волю, його зустрічала тільки ста-ренькамати.

Відчуваючисамотність,Верленшукаєпідтримкиз бокуА.Рембо, зякимзу-стрівсяуШтутгарті.Цязустрічвиявиласяостанньоюдлякожного зних.Черездеякийчас,повертаючисьдодомувнетверезомустані,вонипосварилисяівчини-либійку.Післяцьоговипадкудрузівженіколинебачилися.

У70–80-хрокахВерлензвертаєтьсядоБога.Саметодівінзрозумів,учомуслідшукати ту силу,що здатна протистояти ницостіжиття, загальній зневірі. Релі-гійнінастроїпозначилисянайого збірці«Мудрість» (1881), вякійпоетпрагнуврозв’язатиконфліктміж«життям»і«мистецтвом».

Упродовж1875–1877роківП.ВерленмешкаєпереважновАнглії,багатопра-цює.

1884рокувиходитьзбірка«Колисьінедавно»такнигалітературно-критичнихстатей«Про 5клятіпоети».УційкнизіВерлендаввичерпнухарактеристикунай-

Витончене від-биття миттєвих вражень і на-строїв

риси імпресіонізму

Звернення Вер-лена до Бога

155

новішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той часС.Малларме, А. Рембо, Т. Корб’єра та ін. Успіх «Про5клятих поетів» викликавцікавістьпублікиідосамогоВерлена—поетотримавзмогувидаватисвоїтворитаодержуватизанихгроші.Адотивінвівзлиденнеіснування.

«Найперше — музика у слові!» — під таким гаслом відбувалася еволюціяпоета. Естетичні принципи митця,що набули довершеної форми, чітко вирази-лися у збірках останнього періоду «Любов» (1888), «Щастя» і «Пісня для неї»(1891).

Вірші Верлена стали надзвичайно популярними. У 1891 році на традиційнійцеремонії обрання «короля поетів» найбільше голосів було подано за Верлена.До поета прийшла довгоочікувана слава. На жаль, визнання прийшло занадтопізно.Верлен—упастцізлиднів,вінчастохворіє.

1892рокувийшлазбірка«Таємніобідні»,щобулаприсвяченапам’ятіБодле-ра.ОстаннійприжиттєвийзбірникВерлена«Епіграми»побачивсвіт1894року.

У творчому добуткові Верлена є й прозаїчні твори, які звичайно поділяютьна дві групи: «прозу уяви» й автобіографічну. До першої належать «Запискивдівця» (1886), різнорідні мініатюри якої були написані в основному впродовж1883–1884років.АвтобіографіюВерленаскладаютьтакітвори,як«Моїлікарні»(1891),«Моїв’язниці»(1893)і«Сповідь»,котрупоеттакіневстигзавершити.

8січня1896рокувідкровотечілегенівПольВерленпомерулікарні.НатовплітераторівішанувальниківйоготалантусупроводжувавтрунузтіломпоетавідцерквиСент-ЕтьєндюМоннацвинтар.


Улипні1873рокувБрюсселіВерленперебувавув’язниці,кудивінпотрапивпісляпострілувА.Рембо.Самевцьомупохмуромумісцівіннаписаввіршісвоєїнайкращоїпоетичноїзбірки«Романсибезслів»(1874),якаскладаєтьсяізциклів«Забутіарієти»і«Бельгійськікраєвиди».

«Романсибезслів»—вершинаімпресіоністськоїлірикиВерлена.Збіркаєсе-рієюзамальовок,мотивів,фрагментів,пейзажів. Імпресіоністська суб’єктиваціята дематеріалізація дійсності сягає в ній найвищого ступеня. Вдосконалюєтьсямайстерністьнюансуванняобразу, зростаютьгнучкість і задушевністьпоетичноїінтонації.

8. Виразне читання поезії П. Верлена «Забуті арієти».

(Учитель або учень декламують вірш у перекладі М. Лукаша (чи іншому навибіручителя).)

Забуті арієти

Цезахопленезомління,Цезакоханетомління,ХвильнітрепетилісівУрукахвітрівпестливихIміжвітокшелестливихХорсп’янілихголосів.

О,цейшелест,шемріт,шепіт,Воркіт,туркіт,цвіркіт,щебет,Журкіт,муркіт,свистіписк,Траврозмайнихшевеління,Шумводипомоховинню,Покаміннюплесктаблиск…

успіх «Про 5кля-тих поетів»

Творчий добу-ток Верлена

Вершина імп-ресіоністської лірики поета

156

ХтождовсьоготогошумуВплівмотивтривогийсуму,Жальснуєдуша—чия?То,напевно,мизтобоюДеньпрощаєможурбою,Тодушатвояймоя!


Арієта — різновидністьарії.Ценевеличкааріязпісеннимхарактероммелодії.Такназиваєтьсяйінструментальнап’єсанаспівногохарактеру.


— Чиможнавизначититемуцьоговірша?(Чітковизначититемуважко.Впо-езіївідображеніпочуттяліричногогероя.)

— Якоюзображеноприроду? (Вонапрекраснай таємнича.Геройненаче зли-ваєтьсязнею.)

— Які художні прийоми використовує автор? (У вірші багато іменників таприкметників,щопередаютьвідчуттяідопомагають«побачити»різніпредмети.Використаноприйомиалітерації, за допомогоюякогопередаються звукиприро-ди:шуми(«Iміжвітокшелестливих»,«О,цейшелест,шемріт,шепіт»,«Травроз-майнихшевеління,Шум води по моховинню» тощо); плеск води («По каміннюплесктаблиск…»).Увіршібагатосонорнихзвуків(«м»,«л»,«в»),щостворюютьпротяжністьоповіді; звуки«з»,«р»вносятьутлопоезіїноткинеспокою,чогосьрізкого); прийомасонансу (звуки«о», «у») створює ефектмилозвуччя,якийна-буваєособливогозмістувпоєднаннізалітерацією.)

— Який настрій вірша? (Меланхолійний, адже до шуму вплітається мотивтривоги й суму.Може, за нездійсненниминадіями, сподіваннями.Відчуваєтьсяякась загадковість і недомовленість. «То, напевно,ми з тобою /День прощаєможурбою,/Тодушатвояймоя!»Саманазванагадуєпросум,аджеарієтизабуті.Виникаєзапитання:«Ким?».)

— Якіасоціаціївикликаєувасцейвірш?(Вінсхожийнафрагментмеланхо-лійноїмелодії.)

— Знайдітьриси імпресіонізмувпоезії. (Увіршіпередаєтьсявідчуттялірич-ного героя,відчуваєтьсяліризмоповіді,переднами—митьвнутрішньогобуттяліричного героя; у поезії воєдино зливаються слова і звуки, сугестійні настрої.)

11. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче…»

(Учитель або учень декламують вірш у перекладіМ.Рильського (або іншомунавибіручителя).)

Так тихо серце плаче…

Тихенькийдощпадаєнамісто…

Артюр Рембо

Тактихосерцеплаче,Якдощшумитьнадмістом.Немапричинненаче,Асерцеревноплаче!

О,ніжноякшумитьДощподахах,полистю!УцютужливумитьЯксолодкошумить!

Злиття лірично-го героя з при-родою

Меланхолійний настрій вірша

риси імпресіо-нізму в поезії

157

Відкільцейплач,незнати,Восиротілімсерці?Нізради,ніутрати,—Відкільжурба,незнати.

Найтяжчий,певне,сум—Безгніву,безлюбові,Безревнощів,бездум—Такийнестерпнийсум.


— Якісловаслужатьепіграфомвірша?(РядкизпоезіїА.Рембо,другаП.Вер-лена.Унихтежлунаєтемадощу.)

— Визначте,прощоцейвірш?(Увіршімовайдепроплачдощу,щопідсилюєвнутрішнюдрамуліричногогероя,плачйогознедоленогосерця.)

— Якийнастрійвірша?(Сумний,меланхолійний.Настрійпідкреслюєтьсяпо-годою:аджедощчастовикликаєсум.)

— Якийхудожнійприйомвикористовуєавтор?(Прийомпсихологічногопара-лелізму:явищеприродиінастрійліричногогерояспівпадають.)

— Навашудумку,звідкиувіршісумнінастрої?(Сумйдевід«осиротілогосер-ця»,яке«тихо»й«ревноплаче».)

— Визначтехудожніособливостіпоезії.(Переднами—зразокімпресіоністич-ноїпоезії.Цевірш-відчуття, вірш-враженнявідпережитогой спогляданняпри-родногоявища.У творі сумні слова,щопередають тугуліричного героя,неначетанутьушумідощу,якийпередаєтьсязадопомогоюприйомуалітерації (укож-номурядкуповорюютьсяшиплячізвуки«х»,«ч»,«ш»,«щ»,«ж»).Прийомасо-нансу з повторюваними голосними «а», «о», «у», «і» та сонорні звуки (алітера-ція)«л»,«м»,«н»створюютьліризмоповідітавитонченістьписьма.Длянаданнямузичності віршу Верлен широко використовує повтори («Як дощ шумить надмістом»,«О,ніжноякшумить»,«Яксолодкошумить!»;«Нізради,ніутрати…»;«Безгніву,безлюбові,/Безревнощів,бездум…»).Твірнадзвичайноживописнийістворюєвраженнярозмитоїкартини,відчуваютьсясугестійнінастрої (зокрема,навіюваннясмутку).)


У1882роціВерленпублікуєвірш«Поетичнемистецтво»,щоувійшовдозбір-ки«Колись інедавно».Поезіянібиподаєтеоретичнеобґрунтуваннятихособли-востей стилюВерлена, які намітилися в «Сатурналіях» та «Вишуканих святах»іповністювтілилисяв«Добрійпісні»йособливов«Романсахбезслів».Віршбувнаписанийзнагоди200-річчявиходуусвіттрактату«Поетичнемистецтво»,ство-реноготеоретикомкласицизмуНіколяБуало.

14. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво».

(УчительабоученьдекламуютьвіршуперекладіГ.Кочурачиіншомунавибіручителя.)

Поетичне мистецтво

Найперше—музикауслові!Берижізрозмірівтакий,Щоплине,млистийілегкий,Анетяжить,немовзакови.

Тема дощу — плач знедоле-ного серця по-ета

Прийом аліте-рації та асо-нансу

«Поетичне мис-тецтво»: теоре-тичне обґрун-тування стилю Верлена

158

Неклопочисьдоборомслів,Якібврядкубезвадбриніли,Бонаймилішийспів—сп’янілий:Вінневиразнейточнесплів.

Внім—любийпоглядз-підвуалю,Внім—золотетремтіннядняЙзірокосінняметушняНанебі,скутомупечаллю.

Любивідтінокіпівтон,Небарву—барвинамворожі:ВідтіноклишєднатиможеСурмуіфлейту,мріюйсон.

Винищуйдотепигризькіті,Тойумжорстокий,ницийсміх,Часникізкухоньтихбрудних—Відньогоплачвочахблакиті.

ХребетриториціскрутиТащеякслідприборкайрими:Колинестежитизаними,Далекоможутьзавести.

Хторимувигадавзрадливу?ДикунчитоглухийхлопчакСкувавзашагцейскарб,щотакПідтерпугомбряжчитьфальшиво?

Такмузикижвсякчасізнов!Щобвірштвійзавшебувкрилатий,Щобдушупоривав—шукатиНовублакить,новулюбов.

Щобмчав,дедалечнепохмура,Дечаридієвітерець,Депахнем’ятаічебрець…Арештавсе—література.


— ЯкіновітенденціївпоезіїпроголошуєВерленусвоємувірші?(Першзавсепоетзаперечуєпринципраціоналізмувмистецтві.Головнимдляньогоєінтуїція,за допомогою якої й можна осягнути таємничість світу як природи, так і люд-ськихпочуттів.)

— Уякихрядкахпроголошуєтьсяпринципновоїпоезії?(«Найперше—музи-кауслові!»)

— Знайдітьрядки,вякихговоритьсяпроновурисупоезії—музикальність?(«Берижізрозмірівтакий,/Щоплине,млистийілегкий,/Анетяжить,немовзакови».)

— Чогодосягаєтьсявикористанняммузикальності?(Уривоквідслів«Бонай-милішийспів—сп’янілий»дослів«Нанебі,скутомупечаллю».)

— Щостаєголовнимдляпоета:реаліїпредметівчиасоціаціїтавраження,яківони викликають? (Звичайно, асоціації. «В нім— любий погляд з-під вуалю, /В нім— золоте тремтіння дня /Й зірок осінняметушня /На небі, скутому пе-чаллю».)

— Щоговоритьавторпропошукизагадковоїсутностіречей?(«Щобвірштвійзавшебувкрилатий,/Щобдушупоривав—шукати/Новублакить,новулюбов.

Проголошення нових тенден-цій у поезії

Пошуки загад-кової сутності речей

159

/Щобмчав, де далечнепохмура, /Дечаридіє вітерець, /Депахнем’ята і чеб-рець…».)

— Якимисловамипоетговоритьпровідображенняемоційтанастроїв?(«Любивідтінок іпівтон,/Небарву—барвинамворожі: /Відтіноклишєднатиможе/Сурмуіфлейту,мріюйсон».)

— Подумайте,яке значеннямає змінаритмув останніхрядках. (Синтаксич-нафігураумовчаннявпередостанньомурядкуізмінаритмувостанньомуненачепроводитьтумежу,щоіснуєміжраціоналістичноюлітературоюі«справжнімпо-етичниммистецтвом».Дляписьменників-раціоналістів завждивсеє зрозумілиміконкретним.Апоетам,надумкуВерлена,нічогонеясно,оскількивониможутьлишевідчуватидуховнусутністьсвіту,щоприваблюєїхсвоєютаїною.Справжняпоетичнанатуратількимрієпро«новублакить»,котраєвтіленнямособливоїдій-сності,зрозумілоїлишепоетам.)


У «Поетичному мистецтві» в наспівних, ритмічно витончених віршах, щосвоєю якістю мали показати можливості нової поетики, Верлен протиставляємузичність вірша визначеності його смислу, закликає до максимального нюан-суваннязображення ідемонстраціївідтінків.Замістьбарвпевнихтонівсуттєви-ми виявляються переходи, напівтони. Саме звідси гасло «Найперше — музикау слові!» — адже музика знищує чіткість граней у зображуваному. Верлен за-кликаєпозбавитисяувіршахрозумуйдотепності,сміхуйкрасномовства,оголо-шуєвійнуриміякпустомубрязкальцю.Вірш, заВерленом,ціннийлишесвоєюбезпосередністю, за умови, однак,що вінпрагне до «нової блакиті», «далечіне-похмурої».

Правила традиційного французького александрійського (силабічного) віршу-вання вимагали певної кількості складів у рядку та наявності рим, мова мала«підкорятися» розміру. Верленже піддавав сумніву рими, мірність вірша й де-монстрував можливості «неправильностей». Повтори, внутрішні рими, системиспівзвучних голосних (асонанси) і приголосних (алітерації) — все це створюєефект справжньоїмузики слова.Мова тутпокликананавіювати, ане описуватичидоводити.Поетвплітаєувіршпросторіччя,архаїчнемовленняймовні«непра-вильності».Цестворюєілюзіюабсолютноїспонтанностіймовноїінтимності.Вер-ленрозчленовуєалександрійськийвіршзадопомогоюнезвичнихцезурінеочіку-ванихпереносівтакимчином,щочасомздається,нібивіршіпереходятьупрозу.СамеВерленпроклавшляхверлібрупоетів-символістів.

«Поетичне мистецтво» було сприйняте молодими поетами-символістами яксправжній маніфест, хоча сам Верлен застерігав послідовників від буквальногонаслідуванняйогонастанов.



— СпробуйтевизначитиноваторствоП.ВерленаурозвиткупоезіїXIXстоліття.


Верлен посідає особливемісце уфранцузькому символізмі. Будучи визнанимметром,поетусежнебувголовоюітеоретикомцьогонапряму,якС.Малларме.Міцніше,ніжбудь-хтознайвідомішихсимволістів,Верлентіснопов’язанийзім-пресіонізмом.Віннамагавсянестількистворюватисимволи,скількипередавати

Значення зміни ритму

«Найперше — музика у слові!»

ілюзія мовної інтимності

160

враження.ПоетичнийобразВерленанайчастішебудуєтьсязнайбуденнішихдета-лей,фрагментівпобаченоготасприйнятого.

НоваторствоВерлена як поета полягає в наданні поетичному слову небаченоїранішемузичностітасугестивності,збагаченніритмікивірша.Верленбуводнимізперших,хтозвернувсядо«вільноговірша»—верлібра(«verslibre»).

Високу оцінку творчості П. Верлена дав відомий французький письменникА. Франс: «Цього поета не можна сприймати як людину зі здоровим глуздом…Ви стверджуєте, що він божевільний? Я теж думаю так. Він божевільний позабудь-яким сумнівом. Але обережніше, тому що цей божевільний створив новемистецтво, і немає нічого неймовірного, якщо про нього колись заговорять, якговорятьтеперпроФрансуаВійона,накотроговіннастількисхожий.Цебувнай-кращийпоетсвогочасу».

ПоетичноюмайстерністюВерленазахоплювалисяІ.ФранкотаЛесяУкраїнка.Його вірші українською мовою в різний час перекладали І. Франко, П. Грабов-ський,М.Вороний,М.Зеров,М.Рильський,М.Терещенко,М.Лукаш,Г.Кочуртаін.



Вивчитинапам’ятьодинзвіршівП.Верлена(навибіручнів);виконатипись-мовийаналізпоезіїП.Верлена(навибір).

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення прожиттєвий та творчийшляхА.Рембо.

уроК № 27

тема. творчість а. рембо. вірші «відчуття», «П’яний корабель», «голосівки».

мета: поглибити знання учнів про символізм; ознайомити з матеріалом про життєвий та творчий шлях французького поета А. рембо; поглиблювати навички аналізу по-етичного твору, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислен-ня; сприяти поглибленню знань школярів про французький символізм; виховувати естетичний смак.

обладнання: підручник; портрет А. рембо; виставка його творів; тексти віршів А. рембо (у пере-кладах на вибір учителя чи учнів).

Хід уроку

Я—цехтосьінший…

Артюр Рембо

ТворчийшляхАртюраРембо—цебез-прецедентнапригодавісторіїмистецтва.

Стефан Малларме, французький поет-символіст

Новаторство поезії Верлена

161


Перевірка домашнього завдання.

1) Аналізтрьох-чотирьохписьмовихробітучнів.2) Виразнечитаннянапам’ятьвіршівП.Верлена(3–4учні).




Середвизначнихпоетівфранцузькогосимволізмучиненайтрагічнішоюєпо-статьАртюраРембо.Метеоромувірвавсявінулітературу(почавписатищевшко-лі,таназавждиполишивпоезіювжеу20-річномувіці),алейоготворчість,гаряч-кова й відчайдушна, трагічна й енергійна, схвилювала сучасників та нащадків.«Ангеломідемоном»назвавписьменникаПольВерлен,захоплюючись«стрімкимпольотомйогопоетичноїфантазії,щоширялаврізних,подекудисуперечливих,сферахлюдськогодуху».СамРембовважав себе бунтівником,котрийспромігсяпіднятися над своєю епохою і зазирнути «в небачені глибини особистого світу,зякимніколинеможебутизгоди,якізлюдством».


Життєвий та творчий шлях А. Рембо

Жан-Нікола-Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в провінційномумістечкуШарлевіль,вАрденнах,напівнічномусходіФранції.

Йогобатько,ФредерікРембо,буввійськовим,служиввАлжирі.Мати,Марі-Катрін-Віталі Кліф, походила із заможної селянської родини. Коли хлопчиковівиповнилосячотирироки, батькопокинув сім’ю, і з того часумати сама займа-ласявихованнямсина.Вонаприщеплюваладітямдоброчинність,любовдоБога.

Змалку Артюр подарував батькам неабиякі надії: був богобоязливим, слух-няним, блискуче вчився. Здібності Рембо всіх вражали. ВчительЖорж Ізамбарпідтримувавпершіспробиюногопоета.Ізшести-семироківАртюрпочавписатипрозу,апотімвірші.Уп’ятнадцятьроківнаписаввірш«Сенсація»,опублікова-нийбезвідомаавтораводномузпаризькихжурналівнапочатку1869-го.Цьогожрокунадрукувавкількавіршівлатинськоюмовою.УцейчасРембобагаточи-тає, захоплюєтьсятворамиРабле іГюґо,атакожпоезією«парнасців».Віршами«Офелія»,«Балповішених»,«Зло»,«Сплячийудолині»поетзаявивпросебеяксимволіст.В.Гюґо,високопоцінувавталантмолодогоРембо,назвавйого«дитямШекспіра».

Першийперіодтворчостімитця(до1871року)позначенийвпливомавторите-тів,щонезавадиловизріваннюбунтарськогодухуякпротитрадиційноїестетики,такіпротибуржуазнихпорядківпровінційногоШарлевіля,де,засловамипоета,«ніколи нічого не відбувається». Орієнтуючись на В. Гюґо іШ. Бодлера, почавписативірші,яківикривалинікчемністьміщанства(«Засідателі»),Другуімперію(«Шаленствокесаря»),лицемірство служителівцеркви («ПокаранняТартюфа»).Рембозахоплюєтьсяреволюційнимиідеями,щопризвелимонархіюдокраху.Утічасисвоїнадіїнаперебудовусуспільствавінпов’язувавзРеспублікою.

1871року,дізнавшись,щопроголошеноКомуну,Рембокидаєліцей і,дістав-шись доПарижа, бере участь у революційних подіях. За спогадами сучасників,

А. рембо — трагічний «ангел і демон»

Сім’я А. рембо

Захоплення юного рембо

Перший період творчості

162

поетживразомзкомунарами,якийсьчасбувнавітьунаціональнійгвардії.Суворо-ритмічний«ВільнийгімнПарижа»,зворушливийобраздівчини-комунаркиувір-ші «РукиЖанни-Марі»— яскраві свідчення його настроїв.Але після розгромуКомуни,зневірившисьусоціальнійборотьбі,А.Рембовлистідодругавід10лип-ня1871рокупроситьзнищитисвоїтворипрокомунарів.

Письменникшукаєіншогошляхувпоезії,яка,найогодумку,маєстатипро-рочицею і ясновидицею. У листі 1871 року до свогошкільного вчителяЖоржаІзамбараРембостверджує,щопоет—віщуніпровидець—повиненбутиПроме-теєм,йтипопередулюдства.

У серпні 1871-го, повернувшись доШарлевіля, він посилає свої вірші ПолюВерлену.Хлопець із провінційногомістечка своїми рядками зачарував відомогопоета,ітойзапрошуєйогодосебе.Знайомствопереростаєвдружбу.ВерленіРем-бовирушаютьзПарижанапошукиновихвраженьуБельгію,апотімуЛондон.ЦілийріквонимандрувалиразомЄвропою.

Удругийперіодкороткочасноїтворчості(зпочатку1871допочатку1872року)поезія Рембо набуває трагічного звучання. Особливо виділяється вірш «П’янийкорабель»,щойогоСтефанЦвейгназвав«фантасмагоричним сновидінням, бун-томфарб,химерноюсимфонієюлихоманячихслів».Корабель,якийзбивсязкур-суівтративуправління,символічновідображаєтворчійжиттєвіпошукиРембо.

У символістському сонеті «Голосівки» декларувалися нові принципи мисте-цтва: перетворення слова на символ, увага до смислового забарвлення звуків,велике значення відчуттів у сприйнятті світу та відображенні духовного життялюдини.

Утретійперіод творчості (1872–1873)Рембопишецикл«Осяяння»,який за-свідчивнародженнянезвичайноїформивірша,щоможнаназватиівіршемупро-зі,іритмізованоюпрозою.Чарівноюкрасоювієвідзагадковихкартин,навіянихгарячковоювільноюфантазієюпоета.Головнев«Осяяннях»—фіксаціяособистихнастроївівідчуттів,незалежновідтого,щоїхвикликало:«Євлісіптах,йогоспівзатримуєвасізмушуєчервоніти.Єгодинник,якийнедзвонить.Євибоїназгніз-домбілих звіряток.Є собор,який запалає,й озеро, якепідіймається.Ємалень-кийвізок,що,покинутийугаюабожзаквітчанийстрічками,котитьсяпостежці.Є трупа маленьких акторів у костюмах,що з’являються на дорозі перед стіноюлісу.Є,нарешті,йтакі,щотебепроганяють,колитиспраглийіголодний».

АртюрРембомавнепостійнуіпримхливувдачу.Якутворчості,таківжиттівіншукаврізнихшляхів, інколицілкомпротилежних.Серед сучасниківкорис-тувавсяславою«скандального»поета,який,засловамиП.Верлена,«любивтаксамопристрасно,якіненавидів».Можливо,внаслідокцьогодружністосункиміждвомаписьменникаминерідкозакінчувалисясварками.Одногоразу, збудженийполемікою про релігію, Рембо вдарив Верлена ломакою й продовжував лупцю-вати, допоки той знепритомнів.А в липні 1873 року під час чергової бурхливоїсуперечкиВерленстріляєвРембо,ранитьйогоісампотрапляєдов’язниці.Схви-льованийРембо впадає наче в лихоманку.Криком душі, зойком людини, котравженерозраховуєначиюсьдопомогуівсежкличеувсесвітікогосьневідомого,сталакнига«Сезонупеклі»(1873),єдиназбірка,виданазажиттяпоета.Алене-величкий наклад (500 примірників) письменник неміг оплатити, і книжки такі залишилися на складі. Їх знайшли випадково через кілька десятків років, дотогоіснувалалегенда,начебтоРембосамзнищивувесьнаклад.

Розрив із Верленом, відсутність коштів, духовна невлаштованість призвелиРембодогостроїтворчоїкризи.Востанніхтворахпоетавідчуваєтьсябільірозпачсамотньої душі, приреченої намарне благання: «Приходьте всі, навітьмаленькі

Пошуки іншого шляху в поезії

другий період творчості

Третій період творчості

Непостійна і примхлива вдача поета

163

діти,щобязмігвтішитивас,роздативамсвоєсерце,прекраснесерце!Прийдіть,бідаки, робітники! Я не хочу молитов, вистачить мені вашої довіри, вона дастьменіщастя».

«П’янийкорабель» доліРембо остаточно збився з курсу.Поетшукає забуттяв алкоголі,наркотиках, бурхливихпристрастях.Алецене втамувало«болюпе-кучихпротиріч»,іРембовирішивзмінитисвоєжиття.Післятого,якйомувипо-внилосядвадцятьроків,вінненаписавжодногопоетичногорядка.Відмовившисьвідмистецтва,РембоблукавАнглією,Німеччиною,Бельгією,торгувавусілякимидрібницяминаєвропейськихбазарах,наймавсякосититравувголландськихсе-лах,бувнавітьсолдатомголландськихколоніальнихвійськнаСуматрі.ПобувавуЄгипті,наКапрі,вЗанзібарі.РембовивчавмовунегрівСомалі,освоювавземліАфрики,денеступаланогацивілізованоїлюдини,допомагавімператоруАбіссініїготувативійнупротиІталії.Востаннірокипрацювавуторговельнійфірмі«Віан-не,БардеіК°»,якапродавалакаву,слоновібивні,шкіру.

Розрив А. Рембо з поезією дослідники трактують по-різному. Французькийписьменник А. Камю вбачав у цьому «самогубство духу», австрійський прозаїкС.Цвейг—«зневажаннямистецтва,нехтуванняним».Існуєверсія,щопоетутікз Парижа,щоб віднайти себе в іншому,щоб ствердитись, але потім всеж такиповернутисьнезалежнимівільним,позбавившисьвід«п’яногосну».Вдеякихсу-часнихдослідженняхутверджуєтьсядумкапроте,щопоетпідійшовусвоїхекс-периментахзісловомдокрайньоїмежіі,зазирнувшизанеї,побачивлишепорож-нечу,вінщенамагавсяписати,алевженемігвіднайтисенспоетичноїтворчості.ОднакзагадкапоезіїРембойдосінерозгадана.Таємничимєнетількийоговідхідвід мистецтва, а передусім ті твори,що він встиг написати за короткий період,якийставцілоюепохоюусвітовійлітературі.

Тридцятисемироків,стомленим,алещеповнимсил,повернувсяАртюрРембоуФранцію.Невідомояксклаласябйогоподальшадоля,та1891-говньоговини-клапухлинаправогоколіна,якавиявиласясаркомою.10листопадатогожрокуРембопомерумарсельськійлікарні.ПохованопоетавШарлевілі.

Пiсля смертi до митця прийшла всесвiтня слава. Його iм’я стало символомсвiтового поетичного авангарду. Без ясновидiння Рембо не було б великої по-етичноїреволюцiїГ.Аполлiнера,французькихсюрреалiстiв, iншихпоетiв.Йоготворчiстьприверталаувагуйукраїнськихпоетiв.ЗначнийiнтересдонеївиявлялиЮрiйКленiВасильБобринський.ПоезiїРемботакожперекладалиМ.Терещен-ко,Г.Кочур,М.Лукаш,Д.Павличко,В.Стус,В.Ткаченко,М.Москаленкотаiн.

УдругійполовиніXXстоліттяспостерігаєтьсяновахвиляінтересудоособис-тостіА.Рембо.Так,зокрема,йогообразцікавивкінорежисерів.Найбільшупопу-лярністьмавфільмАгнешкиХолланд«Повне затемнення» (1995), створений заоднойменноюп’єсоюамериканськогорежисераісценаристаКрістофераХемптона(1967),вякомурольпоетавиконувавЛеонардоДіКапріо(хочадостовірністьоб-разівРембоіВерленауцьомуфільмібагатьмаставитьсяпідсумнів).


А. Рембо усвідомлював свій шлях у поезії як «вічне блукання й пориванняунетряхдуху».Усе,щойдеззовні(«загальноприйнятні»нормимораліабоунівер-сальні «закони розуму», «здоровий глузд» або «добрий смак»), він сприймав якнестерпніпута,щозаважаютьпорухамйогодушійтіла.Поетнетерпівнелишежодногонасильства, ай«прирученнядо середовища», відчуваючи себе істотою,щоналежитьдо«іншоїраси»,«чужинцем»усвіті,настількижнеприємнимдляоточення,наскількийвонобулонеприємнимйому.

«П’яний корабель» долі рембо

розрив А. рем-бо з поезією

ім’я рембо — символ світо-вого поетично-го авангарду

«Вічне блукан-ня й поривання у нетрях духу»

164

ТомупоезіїРембовластивіпориваннядо«втечі»й«бунтарства».«Ятой,хтостраждає, і хто збунтувався»,—писавмитець в «Осяяннях».Мовайдепро бунтне тільки проти зовнішнього світу, а передусім проти себе, оскільки найбільшевінненавидівсамесвоє«я»—продуктвихованняпсихологічних,моральних,ін-телектуальних звичок.Це «я» для нього не вичерпувало людської суті, воно—маска, за якоюховаються інші, невідомі ірраціональні сили,що творять дійснусутністьлюдиниіпотребуютьзвільнення.Водномузвіршівпоетписав:

ЯкгордоголовуздійнялазновЛюдина!ІБогапроменемсвоїмкрасапервиннаНаплотськімолтарівтремкийповергластан.Щасливавіддобра,поблідлавідстраждань.Людинахочевсепройтийпізнати!..

4. Робота з епіграфами до уроку.

— Виразнопрочитайтеепіграфидоуроку.— ЯквирозумієтесловаА.Рембо,щослужатьпершимепіграфом?(Условах

А.Рембо відчуваєтьсяякасьроздвоєність особистості,що булахарактерноюдлянього,пошукивласного«я».)

— ДайтесвійваріанттлумаченнявисловуС.МаллармепроА.Рембо.(Дійсно,в історії світовоїлітератури,мабуть,неможназнайтиписьменника,зіркаякоготакшвидкобспалахнулаіканулаувічність,котрийбизажиття,відмовивсявідзанятьпоезією.)


Вірш«П’янийкорабель»А.Рембонаписав,колийомубуло15років.Хочаче-рездварокивінвиправивдеякірядки.Прочитавшицейтвір,П.Верлензазначив,щовньомуєте,«чимповинназбагатитисясучаснаймайбутняпоезія».І,дійсно,«П’яний корабель» став новаторським явищем у тогочасній французькій літе-ратурі.

6. Виразне читання поезії А. Рембо «П’яний корабель».

(Учень або вчитель декламують вірш у перекладі В. Ткаченко чи іншому навибіручителя.)

П’яний корабель

ЗатечієюРікбайдужимплиномгнаний,Янезалежавбільшодгуртуморяків:ЗробилизнихмішенькрикливіІндіани,Прибившицвяхамидобарвнихстояків.

Навантажісвоїянезвертавуваги,—Чихлібфламандськийвіз,чизАнгліїсукно,І,ледьурвавсякрикматроськоїватаги,Явирушивтуди,кудихотівдавно.

Скаженохлюпалиприпливиокеанські,Ая,колисьглухий,якмозокдітвори,Всезаводоюплив!ІзаколотгігантськийЗнялипівострови,просториівітри.

Моєпробудженняблагословилишквали.Мовкорок,танцювавянаморськихвалах,Щоїхвізничимиутопленихпрозвали,Ідесятьдібвогнівнебачивпоночах.

Бунт поета про-ти себе

роздвоєність особистості

«П’яний кора-бель» — нова-торське явище французької лі-тератури

165

Всосновийкорпусмійтеклаводазелена,—Солодка,якмалимкисличнийсік,вона,Відкинувшиубікіякір,ідемено,Блювотувимилатаплямивідвина.

Внастоїзорянім,вМорськійПоемімилійЯплававіковтавзеленусиньтоді,Якмрецьзамисленийвигулькуєз-підхвилі,Неначетьмянийзнакзануреннявводі;

Там,раптомсинявіпідфарбувавшивири,Повільніритмийшалуднинуосяйну,П’янкішіодвина,потужнішізаліри,Витворюютьгіркулюбовнурябизну!Яблискавицямироздертенебознаю,Прибої,течії,смерканняголубі,Світанки,збуджені,мовголубинізграї,Іте,щоможелишпримаритисьтобі.

Ясонцеспоглядавупострахахмістичних,Щозблислозгусткамифіалковихпромінь;Бурунизлі,немовакторидрамантичних,Віконничнийсвійдрожкотиливдалечінь.

Яснивібачивснігсередночейзелених,Цілунокнаочахморів,ігладьясну,Ісоківкруговерть,хмільнихінезбагненних,Співочихфосфорівпробудженнявідсну!

Розлюченіваливзвіринійістерії,Щобралиштурмомриф,уповнібачивя,Незнаючи,щоблискодсяйнихнігМаріїУтихомирюєзахеканіморя.

НаберегахФлоридменітраплялосьзрітиКвітки,подібнідопантерячихзіниць!Мовсяйнівіжки,сніпвеселокрозмаїтийДолазуровихстадстремівнаповнуміць!

Ябачив,якшумлятьдраговинитаверші,ДевкомишахгниєморськийЛевіафан!Якпадаютьуштильгігантськіхвиліперші,Якдальврізаєтьсявбездоннийокеан!

Льодовики,сонця,інебеса,йзаграви!Гидотніобмілісередрудихзаток,КудиобліпленікомахамиудавиПадутьусмородізпокрученихгілок!

ХотівбипоказатьягомінкіймалечіСпівочихриб,дорад,щоблискотятьміжхвиль.Іпінавквітчанамоїгойдалавтечі,Івітердодававменінераззусиль.

Аморе—мученикубезбережнімсвіті—Менепідносилонасхлипахзлихсвоїх,Вононесломенісвоїтінистіквіти,Ая,мовдівчинанавколішках,затих…І,взявшисьнасвоїхбортахгойдатиЇхчваритапослід,я,майжеострівець,Ледьзадкував,коливмоїтонкіканати,Шукаючинічліг,чіплявсяпухлиймрець!

166

Підгривоюзатокя—корабельпропащий,—Закинутийувисьетернубезптахів,Звідкільнімонітор,ніпарусникнайкращийНевирвутьострова,щовідводисп’янів;

Я,щовбузковіймліповільнотакпролазив,Довбаючи,якмур,червонийнебокрай,Девидно—онектарсолодкихвіршомазів!—Небеснісоплякитасонячнийлишай;

Я,весьплямованийвогнистоюдугою,Щомчавігнавескортізкониківморських(УльтрамариновесклепіннянадімноюВалилось,плавлячисьувирвахвогняних),

Я,жахомпройнятий,боокругпотойбічнийТремтіводревищаМальштремівтаБиків,Яснихзастиглостейвивідувачодвічний,—ЯзаЄвропоюпрадавньоютужив!

АрхіпелагизіртаостровинезнаніЯзрів,денебесавідкритідляплавців:—Втакі-отночітидрімаєшувигнанні,Озграєзлотихптиць,Снагоприйдешніхднів?

Доволіплакавя!Жорстоківсісвітання,Гіркіусісонцяйпекельниймолодик;Заціпиломенівідлютогокохання.Нехайтріщитьмійкіль!Поринутивпотік!

Заєвропейськоюсумуючиводою,Холоднутабруднукалюжубачуя,Девутлийкорабель,якмотилявесною,Пускаєвприсмеркузасмученехлоп’я.

Ія,купаючисьувашихмлостях,хвилі,Неможубільшейтивкільватерікупців,Підокомзлихмостівяпропливатьневсилі,Анізбиватьпихузвогнівіпрапорів.


— Чиможнавизначитипрощоцейвірш?(Віршмаєбезлічінтерпретацій,ви-кликаєучитачіврізніасоціації.Однібачатьуньомубунтпротисіроїбуденності,інші— аналогію з подіямиПаризької комуни, треті говорять про те,що в цьо-му творі автор передбачив свою власну долю, четверті вбачають у ньому викладфілософсько-естетичної концепції митця. У вірші описані мандри корабля, щовтративуправлінняіноситьсябезмежнимокеаном.)

— У чому полягає особливість цього твору? (У вірші спостерігається злиттяоб’єктивного і суб’єктивногопершоджерел.Саметомуописаніподіїможутьасо-ціюватисяякзреальнимжиттям,такізфілософськимузагальненням(блуканняіпориванняліричногогерояупросторахдуху,життя,поезії).)

— Визначтекомпозиціювірша.(Композиціявіршаскладаєтьсязтрьохчастин.Зав’язка—загибелькомандиівтратакеруваннякораблем,розвитокдії—уявнімандри ліричного героя в морській стихії, кульмінація— зіткнення піднесеноїфантазії з буденною реальністю, розв’язка — відмова героя від прагматичногожиття.)

— Які види конфлікту є у творі? (У вірші є два види конфлікту: зовнішнійі внутрішній.Зовнішній—зіткненняліричного героя зі стихією та буденністю,

особливість поезії

Три частини вірша

167

внутрішній— боротьба, що точиться в душі ліричного героя за духовне пробу-дження,особистийнезалежнийсвіт,мрії.)

— Яка головна тема твору? (Мандри душі ліричного героя вжитті та у світівласноїуяви.)

— Прослідкуйтеетапи«пробудження»душіліричногогероя.(Віршпочинаєть-сязмотивупробудженняліричногогероя.(«Явирушивтуди,кудихотівдавно»;«Моєпробудженняблагословилишквали»;«колисьглухий..,язаводоюплив».)

— Що,навашудумку,символізуєобразкорабля?(Образкорабля,щонарештізвільнився,символізуєпотягліричногогероядопошукуіншогосвіту,відмінноговідзвичайного,вільногоусвоїхфантазіях,думках,мріях.)

— Якпочуваєсебеліричнийгеройуцьомуплаванні?(Йогоприваблюєнебез-пека:«Яблискавицямироздертенебо знаю, /Прибої, течії, смерканняголубі, /Світанки,збуджені,мовголубинізграї,/Іте,щоможелишпримаритисьтобі».)

— Щопобачивгеройпідчасплавання?(Усерозмаїттясвіту,зйогоскладнос-тямиібагатогранністю.Алейогонелякаютьнішторми,ніблискавиці,нісклад-нощі,пов’язанізпошукамитаємногосенсубуття.)

— У вірші є два світи. Як їх сприймає ліричний герой? (Реальний світ дляліричного героя є справжньою трагедією, оскільки в ньому немає простору дляпольотудумокіпочуттів.Вільнішевінпочуваєтьсяусвітіірреальному.)

— Який прийом використовує автор для зображення цих двох світів? (При-йомконтрасту:безмежнийбурхливийокеаніхолоднайбруднакалюжа,вільний«п’янийкорабель» і «вутлийкорабель»,що його в присмерку пускає засмученехлоп’я.)

— Який фінал вірша? (Фінал відображає результат духовних та естетичнихпошуків автора, який усвідомивперевагу внутрішньогожиттянад обмеженістюзовнішньогопростору.)

— Які образи-символи є у вірші? (Образ п’яного корабля, моря, символи-кольори.)


Назва вірша теж є символічною.Багатьох дослідників та читачів хвилюєпи-тання:«Чомукорабельп’яний?»Утворінеодноразовозвучитьмотивсп’яніння.Зодногобоку,цеозначаєзабуттянудноїбуденності, сірогожиття,аз іншого—відчуття припливу нестримноїфантазії та енергії.Ліричного героя п’янить роз-маїттяпочуттів,небаченікрасаітаємницяірреальногосвіту,щовідкривсявйогодуші. У вірші відчувається дивовижне злиття героя зі стихією, що пробуджуєвньомупоетичненатхнення.

Море в поезії виступає багатозначним символом. Це і почуття, і примхливажиттєвадоля,іпоезія.

Увіршієйсимволи-кольори:зеленийколірморя,«зеленасинь»морськихгли-бин.Яквідомо,усимволістівцідвакольориозначалинадію.


— Деякі дослідники називають вірш А. Рембо «П’яний корабель» поемою.Чизгоднівизтакоюдумкою?(Відомо,щопоемаякжанрпоєднуєвсобіелементилірики,епосуйдрами.УсіціознакиєутворіА.Рембо.)

10. Виразне читання поезії А. Рембо «Відчуття».

(УченьабовчительдекламуютьвіршуперекладіГ.Кочурачиіншомунавибіручителя.)

Етапи «пробу-дження» душі ліричного героя

два світи у вірші

образи-сим-воли твору

Символи-кольори

168

Відчуття

Вблакитнівечористежкамийтимуя;Колотиместерня,травупочнутоптати:Відчуєсвіжістьпільтодіногамоя,Явітруголовудозволюовівати.

Отожмовчусобі,сповільнююходу.Вдушібезмежноїлюбовілишприпливи;Вседалійдалі,мовбродягатой,піду,ЗПриродою,немовізжінкою,щасливий.


— Якимпостаєутворіліричнийгерой? (Ліричнийгеройпредставленийман-дрівником.)

— Якоювінбачитьприроду? (Природадляньогопостаєживою істотоювоб-разіжінки,якувінздатенпізнатилишезадопомогоювідчуттів.)

— Дочогопрагнеліричнийгерой?(Дозлиттязприродою,щонадаєйомугар-моніїтащастя.)

— Якакомпозиціявірша?(Віршподіляєтьсянадвічастини.Упершійвідоб-ражено уяву ліричного героя, згадуються вже пережиті враження. В цій части-ні переважають дієслова майбутнього часу, оскільки почуття проектуються намайбутнє.Удругій—ліричнийгеройнемовпереноситьсявуявнудійсність,щосприймаєтьсяякреальність.Тутпереважаютьдієсловатеперішньогочасу.)

— Якакольоровасимволікавірша?(Увіршідомінуєблакитнийколір,щосим-волізуєчистотупочуттівтадуховнихпориваньгероядосвітукраси.)

— Якіхудожнізасобивикористовуєавтор?(Епітети:«блакитнівечори»,«без-межноїлюбові»;порівняння:«вседалійдалі,мовбродягатой,піду»;метафори:«явітруголовудозволюомивати».)

— Якарольтропівувірші? (Вонирозкриваютьпіднесенийнастрійгероя,ду-шевнийспокій,сповненийвідчуттямвільногопросторутасвіжогоповітря.)


Вірш А. Рембо «Голосівки» відразу привернув увагу читачів і критиків, ви-кликавширізнітлумачення.БагатолітераторіввбачаливньомурозвитокдумкиШ.Бодлерапро«відповідності»міжзвуками,кольорами, запахами,людськимипочуттями. Інші говорили, що в цьому вірші Рембо відобразив дитячі спогадипро барвистий буквар, за яким його вчили читати. Існують і символічні про-читання твору. Але цей вірш, мабуть, залишиться найбільшою загадкою поетаА.Рембо.

13. Виразне читання поезії А. Рембо «Голосівки».

(УченьабовчительдекламуютьвіршуперекладіГ.Кочурачиіншомунавибіручителя.)

Голосівки

Ачорне,білеЕ,червонеІ,зеленеУ,синєО,—провасяниніброзповів:А—чорниймухкорсет,довколасмітниківКружлянняїхпрудке,дзижчаннятороплене;

Е—шатравбіліймлі,списильодовиків,Ранковихвипарівтремтіннянезбагненне;

Прагнення лі-ричного ге-роя до злиття з природою

роль тропів у вірші

Найбільша за-гадка А. рембо

169

І—пурпур,кровіструм,прекраснихустшалене,Сп’янілекаяттяабонестримнийгнів;

У—жмуринаморяхбожественно-глибокі,Іспокійпасовищ,ізморщокмудрийспокій—Печатьприсвяченихалхіміїночей;

О—неземнаСурма,дескритоскрегітгострий,МовчанняЯнголів,Світівбезмовнийпростір,Омега,блискйогофіалковихОчей.


— Визначтежанртвору.(Сонет.)— Чим сонет Рембо відрізняється від усіх інших творів подібного жанру?

(А. Рембо відкидає строгість у вибору теми сонету, стриманість форми, чіткістьритму.Йогосонетпобудованийякнизкаасоціаційліричногогероя.«Голосівки»вражаютьчитачасвоєюдинамікою,рухливимиобразамийпочуттями,зміноюін-тонації,щодопомагаєавторовірозкритибагатограннийсвітлюдськихвідчуттів,вражень,асоціацій.)

— Учомуполягаєновизнатвору?(А.Рембопропонуєновепоетичнебачення,колипоєднуютьсязвукиікольориводнеціле,душевнийстанприродиілюдини,земнеібожественне.)

— У чому особливість асоціацій ліричного героя? (На перший погляд, асо-ціації ліричного героя досить розрізнені. Але вони пов’язані між собою відно-синами контрасту: чорний — білий (духовна смерть — чистота вічного буття),червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій). Але поет не бачить яки-хось нездоланних протиріч, адже одне не існує без іншого, оскільки у світі всевзаємопов’язане.)


У «Голосівках» поет шукав нову мову поезії. Він писав: «Я винайшов колірголосних!Япогодивформу іплинкожноїприголосної ітішивсебенадієюзадо-помогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізнобуде доступне всім почуттям. Я зберігав тлумачення. Спочатку це було навчан-ня. Я записував безгоміння ночі. Я занотовував невимовне. Я фіксував запамо-рочення».

ЕкспериментиА. Рембо були продовжені наступнимипоколіннями символіс-тів, якішукали таємничого змісту вцарині звуків і дивовижнихобразів.



— Подумайте,чомуА.Рембовважаютьсимволомпоетичногоавангарду?— Навашудумку,якурольвідігралитривалімандрівкипоета?— УчомуполягаєтрагізмдоліА.Рембо?— Якіноваторськітенденціїпритаманніпоезіїмитця?— Якарольпоетаурозвитковісвітовоголітературногопроцесу?— НакогозукраїнськихпоетівмалавпливтворчістьА.Рембо?— НазвітьперекладачіввіршівА.Рембоукраїнськоюмовою.


Сонет А. рембо

Новизна твору

Експерименти поета

170


Підготуватися до уроку позакласного читання. Прочитати новели П. Меріме«Кармен»,«МаттеоФальконе»,«ВенераІлльська».

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчістьП.Меріме.

уроК № 28

тема. Позакласне читання. бурхливі людські пристрасті у новелах П. меріме.

мета: ознайомити учнів із творчістю французького письменника П. Меріме, допомогти зрозуміти ідейно-філософський зміст його новел; поглиблювати навички само-стійної роботи, аналізу прозового твору, виразного читання, переказу; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню читацького кругозору школярів.

обладнання: портрет П. Меріме; виставка його творів; тексти новел письменника (у перекладах на вибір учителя).

Хід уроку

Любов—дитя,дитясвободи…

Арія Кармен з однойменної опери Ж. Бізе

I. оголошення теми, мети уроКу



Проспер Меріме — один з відомих французьких письменників-реалістівXIXстоліття,блискучийдраматург імайстерхудожньоїпрози.Йоготворипри-вертаютьувагучитачівжиттєвоюенергією,досконалоюформою,глибиноюпсихо-логічногоаналізу,яскравимихарактерамиібурхливимипристрастями.


Життя та творчість П. Меріме

Проспер Меріме народився 28 вересня 1803 року в сім’ї освіченого хімікайживописцяЖанаФрансуаЛеонораМеріме.ЗакінчившикурсюридичнихнаукуПарижі,вінодержавпризначеннянапосадусекретаряграфад’Арту,якийбуводним ізміністрівчервневоїмонархії, апотімголовним інспектором історичнихпам’ятниківФранції.ПідчассвоєїпершоїподорожідоІспанії1830рокувінпо-товаришувавзграфомдеТебомійогожінкою,донькаякихЄвгеніязгодомсталафранцузькою імператрицею, дружиноюНаполеона III. У 1853 роціМеріме ставсенаторомікористувавсяповноюдовіроюідружбоюНаполеонаIII.Незважаючина вдалу йшвидку політичну кар’єру, політика відігравала в йогожитті друго-ряднуроль.СправжнімпокликаннямМерімебулалітература.

П. Меріме — блискучий дра-матург і май-стер художньої прози

171

Якписьменниквіндебютувавдоситьрано,колийомувиповнилосялише20ро-ків. Першим твором стала історична драма «Кромвель», що її схвально зустрівСтендаль.Але,незважаючинависокуоцінкуСтендаля,Мерімезалишивсянеза-доволеним своїм твором і тому драма не потрапила до друку.Пізніше письмен-никнаписавдекількадраматичнихп’єс,щобулинадрукованіпідназвою«ТеатрКлариГазуль».Цікаво,щоМерімеупередмові докниги заявив: авторомтворівєнібитоневідомаіспанськаактрисамандрівноготеатру.

Упродовж 1828–1829 років з-під пера письменника виходять драма «Жаке-рія», історичний роман «Хроніка часів Карла IX», новели «Маттео Фальконе»,«Таманго»,«Етруськаваза»тадекількалистівзІспанії.

1839рокуМерімездійснивпоїздкунаКорсіку.Йогозавждиприваблювалиек-зотичнікраїни,звичаїіншихнародівіцивілізацій.

ПисьменникнаписавкількатворівзісторіїГреції,Риму,Італії.Зазначимо,щойого історичні розвідки про короляКастилії користуються популярністю навітьсередспеціалістів.

УніверсальністьлітературноїосвітиМерімепомітновирізняєйогосередфран-цузьких письменників. Зокрема, Меріме одним із перших французьких митцівпоцінував російську літературу, оволодів російською мовою, щоб прочитатив оригіналі твориПушкіна та Гоголя. Він обожнювавПушкіна, у 1849 році пе-реклавйогоповість«Піковадама».ЗаспогадамиІ.Тургенєва,П.Мерімеупри-сутності самого В. Гюґо називав Пушкіна найкращим поетом доби. 1851 рокувийшов етюд Меріме про Гоголя, а в 1853-му — переклад «Ревізора». Пись-менника цікавила історія Петра I, Смутного часу. Меріме був шанувальникомІ.Тургенєва,написавпередмовудойогороману«Батькиідіти»,опублікованоговПарижі1864року.

Письменник негативно поставився до перевороту 1851-го, в результаті якогоЛуїНаполеонБонапартоголосивсебе імператоромНаполеономIII.Завдякидру-жині імператора ЄвгеніїМеріме оточилимилостями двору, нагородили орденомПочесного легіону, а влітку 1853 року призначили сенатором. Однак у сенатіМерімебудегратискромнуроль:засімнадцятьроківлишетричівінбравслово.Таблизькістосункизімператоромнесклалися,хочаімператрицяйставиласядоньогоякдорідноїлюдини.

У 50-ті роки Меріме жив дуже самотньо. Після смерті батька він більшеп’ятнадцяти років прожив з матір’ю. 1852 року Анна Меріме померла. У Про-спера не було ні братів, ні сестер, ні дружини. Звужувалося коло його друзів.Ще 1842 року померСтендаль, з якимМеріме товаришував упродовж двадцятироків.Стосунки зВалентиноюДелессерприносятьписьменникові багато страж-дань.1852рокуВалентинапокинулаМеріме,вінболіснопереживавїївчинок.Те-перписьменниквідчувавнаближеннястарості,підупалойогоздоров’я(вінхворівнаастму).

СтанМерімепогіршивсящейвідтого,щоФранція19липня1870рокуоголо-силавійнуПруссії.Вінрозумів:війнаведедокатастрофи,глибокоспівчувавімпе-ратриці,проголошенійрегентшою.Незважаючинахворобу,МерімедвічіробитьвізитидоЄвгенії.

11 вересня 1870 року письменник приїздить до Канн. Своєму лікареві вінсказав:«Франціяпомирає, іяхочупомертиразомзнею».23вересня1870рокуодев’ятійгодинівечораПросперМеріменесподіванопомер.Йомубуло67років.

ПіслясмертіП.Мерімеросійськийписьменник І.Тургенєвнаписав:«Під зо-внішньоюбайдужістювінприховувавлюблячесерце;вінбувдокінцявірнимсво-їмдрузям».

дебют письменника Меріме

Поїздка на кор-сіку

універсальність літературної освіти Меріме

Стосунки Мері-ме з імператор-ською родиною

останні дні життя письмен-ника

172

3. Слово вчителя.П.Меріме відомийякмайстер новели.Одним з найбільшяскравихйого тво-

рівєновела«Кармен»(1845).Зазначимо,щовосновусюжетаоднойменноїопериЖ.Бізе,музикаякоїнадзвичайнопопулярнаівнашідні,взятосамецейтвір.

4. Бесіда.

— Учомуполягаєособливістькомпозиціїновели?(«Кармен»—цеоповіданняв оповіданні.Вновелі декілька оповідачів: автор-археолог і контрабандистХосеНаварро.Завдякицьомуоповідьдещосповільнюється.)

— Девідбуваєтьсядія?(ВІспанії,уКордові.)— Хтоєгероямитвору?(Автор—археолог,етнографілінгвіст,контрабандист

ХосеіциганкаКармен.)— Розкажіть,якавтор-оповідачпознайомивсязХосе.(ВонизустрілисянаКа-

менськійрівнині.)— Знайдіть опис Хосе. Що вражає в його портреті? (Суворий і гордий по-

гляд.)— Що вразило оповідача при першій зустрічі з Кармен?У яку пору доби це

сталося? (Його вразила краса жінки, але це холодний погляд ученого. Її «дикакраса»тачуттєвиййодночасножорстокийвиразочей.Цесталосявночі.)

— ЗнайдітьописпортретаКармен.(«Вволосахунеебылбольшойбукетжасми-на,лепесткикоторогоиздаютвечеромодуряющийзапах.Одетабылаонапросто,пожалуй,дажебедно,вовсечерное,какбольшинствогризетокповечерам».)

— ЯкийобразнайбільшепідходитьКармен?(Хижоїкішки,щострибаєзаздо-биччю.)


— ПерекажітьісторіюжиттяХосе.— Розкажіть,щовамвідомопроКармен.


— ЯкимибулистосункиХосеіКармен?(Доситьскладними,хочавонайгово-рила,щокохаєХосе.)

— Навашудумку,чиможнавважатиКарменпозитивноюгероїнею?(Ні,вонаувібраладужебагатопоганоговідтогозлодійськогооточення,вякомужила.Вонанеможенебрехати,завждиготовавзятиучастьубудь-якійавантюрі.)

— Чимгероїняпривертаєувагу?(Щирістюйчесністювкоханні,щоєосновоюїїєства,гордістю,жагоюсвободи,готовністюпожертвувативсім,навітьжиттям,зарадивнутрішньоїнезалежності.)

— Чиєщосьспільнеміжгероями?(Вониобоєладнівіддатисявсепоглинаючо-мупочуттюкохання.)

— Схарактеризуйте образ автора. (Це зацікавлений дослідник і мандрівник,трохиіронічний,спокійнийспостерігачзатим,щовідбувається.)


Образ Кармен неодноразово привертав увагу митців. До нього зверталисяО.Блок(цикл«Кармен»),М.Цвєтаєва(віршіпроКармен),Ж.Бізе(опера«Кар-мен»),Р.Щедрін(балет«Кармен-сюїта»).(Забажаннямучителяможнавикорис-татиназваніматеріали.)

У1829роціП.Меріместворивновелу«МаттеоФальконе»,якапублікуваласявусіхзбірниках,щовиходилизажиттяавтора.Пристворенніцієїновелиавторскориставсязаміткоювгазеті,зякоївзявсюжетнуосновутвору.

П. Меріме — майстер новели

«кармен» — оповідання в оповіданні

Портрет кармен

Характеристика кармен

образ кармен у мистецтві

173

8. Бесіда.

— Де відбувається дія твору? (На південно-східному узбережжі островаКор-сика.)

— ЩовідомопроголовногогерояМаттеоФальконе?(Вінбувбагатимгоспода-рем,«онжилчестно,тоестьничегонеделая,надоходыотсвоихмногочисленныхстад,которыепастухи-кочевникипасливгорах,перегоняясместанаместо».)

— Чимвінбуввідомий?(Бувгарнимстрільцем.)— Якзвалийогосина?(Фортунато.)— Розкажіть,щотрапилосянаподвір’їМаттеоФальконе.(Фортунато,споку-

сившись на запропонований годинник, видав втікача, який заховався в сіні наподвір’їМаттеоФальконе.)

— ЧомуМаттеоФальконе так вчинив зі своїм сином? (Томущо найстрашні-шимдляньогобулазрада.Айогосинставзрадником.)

— Яквивважаєте,чимавправоМаттеоФальконенавбивствосина?(Цежах-ливийвчинок.АлевідповіднодозаконівКорсикизрадабуланайбільшоюганьбоюдлявсьогороду.)


У1837роціП.Меріменаписавновелу«ВенераІлльська»,якувважавнайкра-щимсвоїмтвором.Цяновелацікаватим,щовнійреальніподіїмайстернопере-плітаютьсязфантастичними.

10. Бесіда.

— Чимцяновела привертає увагу читача? (Незвичністюподій,що розгорта-ютьсянасторінкахтвору.)

— Якаподіялежитьвосновісюжету?(УмістечковіІлльбулознайденоанти-чнустатуюВенери,котрупоставиливпаркупанаПейрорада.)

— Щодивуваловстатуї?(«Презрение,насмешку,жестокостьможнобылопро-честьна этомневероятнопрекрасномлице.Правоже,чембольшевсматривалсяяв этупоразительнуюстатую,темсильнееиспытывалмучительноечувствопримысли,чтотакаядивнаякрасотаможетсочетатьсястакойполнейшейбессердеч-ностью».)

— Якийнаписбулозробленонацоколістатуї?(«Бережисятієї,якакохає».)— Яка подіямала статися в родині панаПейрорада? (Його синАльфонсмав

одружитися.Цяподіяповиннабуластатисявп’ятницю.Деньвибравбатькона-реченого,оскількип’ятниця—деньВенери.)

— Розкажіть,яквідбуваласяцеремоніявесілля.— Що дивувало оповідача в цьому дійстві? (Альфонс одружувався тому, що

нареченабагата.Дівчинабулавродливою,ізчистоюдушеюінезналавсіхнамірівнареченого.)

— Яка дивна пригода сталася цього дня? (Альфонс, граючи у м’яча, скинувстаровиннуобручкуздіамантомінадівїїнапалецьстатуї.Згадаввінпронеїлишепідчасцеремонії.Напалецьнареченоївінодягнувіншукаблучку.Колиюнакпо-бігупаркзнятикаблучку,йомуценевдалося.Статуяневіддалаїї.)

— ЯкстатуяВенерипокаралаАльфонса?(Вонаприйшладоньоговночійвби-ланареченого.)

— Яке символічне значення має в новелі статуя Венери? (Вона стає симво-лом краси, котру осквернила ницість і вульгарність міщанського суспільства.Пейрорад-батько,педант,позбавленийестетичногосмаку,сповненийвисокоїсамо-оцінки,провінційнийлюбительстаровини,нездатензрозумітикрасувмистецтві.

Зміст новели

реальність і фантастика у новелі «Вене-ра ілльська»

дивна пригода під час весілля

Символічне значення статуї Венери

174

Айого син, розбещений, самозакоханий буржуа, визнає вжитті лишеоднуцін-ність—гроші.)

— Якимєсимволічнезначенняфіналу?(Яквідомо,Венера—богинякохання.Альфонсспаплюживцепочуття,розтоптавйого,томувініпокараний.ТрагічнийфіналтворусприймаєтьсяякпомстастатуїВенери.)



— Яквирозумієтесловаепіграфа?— Яквонипов’язанізтемоюуроку?(ДлягероївновелП.Мерімеголовнимза-

вждиєсвободаінезалежність,силахарактеру.)


— Визначте особливості новелістикиП.Меріме. (Підкреслено об’єктивна роз-повідь, суб’єктивна манера викладу, притаманна романтикам, поглиблення пси-хологічногоаналізу,щоєневід’ємнимвідзображеннясуспільнихпричин,якимипороджені переживання героїв. Меріме не любить описувати емоції, тому в йоготворахвідсутнівнутрішнімонологи.Композиціяновелчіткопродумана.Авторнезупиняєтьсялишеназображеннікульмінаційногомоментуврозвитковіконфлікту.Він залюбкирозповідаєйогопередісторію, змальовуєнасиченіжиттєвимматеріа-лом біографічні характеристики своїх героїв.Велика увага приділяється образовіоповідача, засобамуведенняйоговтлотвору.НовелиМерімечастопобудованінаконтрастіміжбуденністютієїдійсності,щовиникаєвобрамленніоповіді,тадрама-тизмом,незвичністюподій,проякічитачдізнаєтьсяізсамоїрозповіді.Діятворіввідбуваєтьсявекзотичнихкраїнахіавторчастовводитьдетальніописицихкраїн,звичаїнародів,котріїхнаселяють.Усецепосилюєзацікавленістьчитача.)

— Подумайте,чимприваблюютьновелиП.Меріме сучасногочитача. (Зобра-женням сильних людських пристрастей, гордих,мужніх героїв, які вміють від-стоятисебеідляякихголовнимужиттієсвобода.)



Підготуватисядоконтрольноїроботи«ТворчістьМ.Некрасова,А.Фета,В.Віт-мена,Ш.Бодлера,П.Верлена,А.Рембо».

уроК № 29

тема. Контрольна робота «творчість м. некрасова, а. фета, в. вітмена, ш. бод-лера, П. верлена, а. рембо».*

мета: перевірити рівень засвоєння вивченого матеріалу; розвивати навички самостійної роботи, зв’язного мовлення, логічного мислення; формувати уміння сконцентрува-


Символізм фіналу твору

особливос-ті новелістики П. Меріме

175

ти увагу на данній роботі, уміння вибирати найголовніше з об’єму вивченого ма-теріалу.


Хід уроку



Виконання учнями контрольної роботи.


1. Уякійкраїнівиникдекаданс?А Німеччині;Б Франції;9В Росії;Г Польщі.

2. Група«Парнас»з’явиласяуфранцузькійпоезії:А 30–40-хроках;Б 40–50-хроках;В 50–60-хроках;9Г 50–70-хроках.

3. ЯкуназвумалапершазбіркаМ.Некрасова?А «Мріїісподівання»;Б «Мріїіспогади»;В «Мріїізвуки»;9Г «Мріїісподівання».

4. ЗбіркаВ.Вітмена«Листятрави»впершепобачиласвіт:А 1852року;Б 1853року;В 1854року;Г 1855року.9

5. Скількивіршівмістилапершазбірка«Листятрави»:А 12;9Б 13;В 14;Г 15.

6. Щотакеверлібр?А Літературнийнапрям;Б вільнийвірш;9В троп;Г стиль.

7. НайвизначнішазбіркаШ.Бодлерамаєназву:А «Квітизла»;9Б «Штучнийрай»;В «Салон1859року»;Г «Паризькийсплін».

8. Скількиетапіввиділяєтьсяутворчостіфранцузькихсимволістів:А два;Б три;9

176

В чотири;Г п’ять.

9. Рядки«Найперше—музикауслові!»взятозвіршаП.Верлена:А «Забутіарієти»;Б «Тактихосерцеплаче…»;В «Поетичнемистецтво»;9Г «Осінняпісня».

10. ХтоізсучасниківА.Рембоназивавйого«ангеломідемоном»?А Ш.Бодлер;Б П.Верлен;9В С.Малларме;Г А.Франс.

11. Хтозфранцузькихпоетів-символістівставсимволомпоетичногоавангарду?А Ш.Бодлер;Б П.Верлен;В С.Малларме;Г А.Рембо.9

12. Слово«сугестія»уперекладіозначає:А спогад;Б навіювання;9В мрія;Г сум.


1. Назвітьосновніознакидекадентськогосвітосприйняття.2. Якимиєхарактерніриситворчостіпоетів«парнаської»школи?3. Когозукраїнськихпоетівцікавилатворчість«парнасців»?(П.Грабовського,

А.Щурата,М.Терещенка,І.Світличного,Д.Павличкатаін.)4. Які дві течії були найпопулярнішими в російській поезії другої половини

XIX ст.? (Соціально спрямована течія (громадянського звучання) і «чистогомистецтва».)

5. ЯкаосновнатемапоезіїросійськогопоетаМ.Некрасова?(Співчуттядотяжкоїдолінароду.)

6. Кому присвячено вірш В. Вітмена «О капітане!» (Президенту США А. Лін-кольну.)

7. Дайте визначення поняття «верлібр». (Верлібр (фр. vers libre — вільнийвірш)— система віршованих рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується наінтонаційнійподібності.)

8. ЯкіпровіднітемипоезіїА.Фета?(Коханняіприрода.)9. Сформулюйтевизначенняпоняття«символізм». (Символізм(гр.symbolon—

знак,символ,ознака)—одназтечійранньогомодернізму,вякійзамістьху-дожнього образу, котрий відтворює певне явище, застосовується художнійсимвол,щоєзнакоммінливого«життядуші»іпошуку«вічноїІстини».)

10. У якому творіШ. Бодлера своєрідно розкрито тему поета і поезії? (У вірші«Альбатрос».)

11. Зі скількох циклів складається збірка Ш. Бодлера «Квіти зла»? (Із шестициклів.)

12. Якийголовнийобраз-символпоезіїА.Рембо«П’янийкорабель»? (Образко-рабля.)

177


1. Якіфілософські джерела символізму?Звідкипоходить термін«символізм»?Дайтевизначенняпоняття«символ».

2. Доведіть,щозбіркаВ.Вітменанаписанаверлібром.3. Розкрийте,учомуполягалопоетичненоваторствосимволістів.4. ДайтетлумаченнясимволікипоезіїШ.Бодлера«Альбатрос».Якнавашудум-

ку,чиєувіршіавтобіографічнімотиви?5. З’ясуйтерисиімпресіоністичноїпоезіїнаприкладітворчостіодногозїїпред-

ставників(навибіручня).6. ПроаналізуйтеоднузпоезійА.ФетаабоМ.Некрасова(навибіручня).


1. Подумайте,чимбувзумовленийфеномен«чистогомистецтва»впоезіїдругоїполовиниXIXстоліття.

2. Визначте рисимодернізму в поезіїШ.Бодлера (на прикладі творів на вибіручня).

3. Подумайте,учомуполягаєноваторствоВітмена-поета.4. ПорівняйтерозкриттятемипоетаіпоезіїутворчостіШ.Бодлера,П.Верлена,

А.Рембо.5. З’ясуйте, у чому полягає сформульованийШ.Бодлером закон «відповіднос-

тей»,щобувхарактернимдлятворчостісимволістів.6. Напишітьтвір-роздум«МоївраженнявідпоезіїдругоїполовиниXIXстоліт-

тя».


ПрочитатироманО.Уайльда«ПортретДоріанаГрея».Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчість

О.Уайльда.

178

роман ранньомодернІстсьКої доби

уроК № 30

тема. о. уайльд. роман «Портрет доріана грея». Життєвий та творчий шлях пись-менника. уайльд — письменник англійського раннього модернізму. есте-тизм уайльда, імпресіоністичність стилю.

мета: ознайомити учнів з матеріалом про життєвий та творчий шлях відомого англійсько-го письменника о. уайльда, з’ясувати особливості його естетичної позиції; домог-тися засвоєння понять «естетизм», «парадокс»; поглиблювати навички самостійної роботи з додатковою літературою, конспектування; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти естетичному вихованню школярів.

обладнання: підручник; портрет о. уайльда; текст роману о. уайльда «Портрет доріана Грея» у перекладі р. доценка (або іншому на вибір учителя та учнів); словник літературо-знавчих термінів.

Хід уроку

Художник—цетой,хтотворитьпре-красне.

О. Уайльд

Поетаробитьживевідчуттядійсностііздатністьїївисловити.

Й. В. Ґете, німецький поет

I. оголошення теми, мети та еПІграфІв уроКу



Оскар Уайльд— одна з найбільш визначних фігур європейського декадансу.Ідеї та настрої свого часу він епатажно відтворив на прикладі власного життя.Це одна з найбільш парадоксальних особистостей в історії людства. О. Уайль-да називали «королем життя», «принцом Парадоксу», «Шехерезадою салонів»,«блискучимОскаром»зайогонеймовірнудотепність,невичерпнувигадкуівмін-нязачаровуватилюдей.

Творчість О. Уайльда тісно пов’язана з багатьма явищами не тільки англій-ської, а й усієї західноєвропейської літератури. Письменник сам підкреслювавцейзв’язок,згадуючинизкублизькихйомуімен,середякихслідназватиЕ.По,Ш.Бодлера,Т.Готьє,Дж.Рескіна,У.Пейтера.

Уайльднамагавсяпротистоятивсьомуофіціозному,всебуденнейогодратува-ло,всеогидне—відштовхувало.Єдине,щорятуваловідсіроїбуденності—Мис-тецтво(письменникзавждиписавцесловозвеликоїлітери).МистецтводляньогобулохрамомКраси,дезавждибагаторадостіідеможназабутисявіджахівсвіту.

о. уайльд — представник європейського декадансу

179


Життєвий та творчий шлях О. Уайльда

Оскар-Фінгал-О’Флаерті-УїлсУайльднародився16жовтня1854рокувстоли-ціІрландії—Дубліні,місті,щоподарувалосвітовіплеядувидатнихписьменників(середних—Дж.Свіфт,Р.Б.Шерідан,Дж.Б.Шоу,Дж.Джойстаін.).

БатькоммайбутньогописьменникабуводинзнайвідомішихлікарівнетількиІрландії,айусієїВеликоїБританії—офтальмологіотоларингологУїльямРобертУайльд. Він відзначався високою ерудицією, цікавився археологією та ірланд-ськимфольклором.Мати,ДжейнФранческаУайльд,відома ірландськасвітськадама, досить екстравагантна жінка, поетеса, яка писала патріотичні вірші підпсевдонімом«Сперанца»(вперекладізіталійської—Надія).Воназналадавньо-грецькумовуівідкрилапередсиномкрасутворівЕсхіла,Софокла,Еврипіда.ВідбатькаОскаруспадкувавпрацелюбністьідопитливість,відматері—мрійливість,екзальтованийрозум, інтересдотаємничого іфантастичного,схильністьвигаду-ватинезвичайніісторії.Великийвпливнаформуваннямайбутньогописьменникамалайатмосфералітературногосалонуматері.

ВодинадцятьроківхлопчикавіддалидознаменитоїПортора-скул—суворої,фундаментальної,по-справжньомуанглійськоїшколи.Спочаткуніуспішністю,ністаранністювінневідзначався,оскількиважковитримувавсуворийрежим,алешвидконавчивсясамостійностійумінняпристосовуватисядообставин,чимвід-разувирізнивсяз-поміжучнів,—зісмакомодягався,бувбездоганнийіохайнийупобуті,стриманийірозважливийусловахтавчинках.НаступниметапомйогоосвітиставколеджТрінітіуДубліні—інтернатізнеменшсуворимиправилами,ніжуПортора-скул.Далі—Оксфорд,який за тихчасів більшенагадував арис-тократичнийклубмолоді,ніжнавчальнийзаклад.Оскарставчленомелітарногоклубузнавцівмистецтва,центромякогобуввикладачуніверситетуДжонРескін,відомийанглійськийлітератор.

КанікулиОскарУайльдпроводивв Італії абоГреції.Античні статуї,архітек-тура,фрескитамозаїкиРима,Венеції,Мілананадихалиюнаканатворчість.Спо-чаткуцебуливірші,вякихвідчувалисядавньогрецькімотиви,потім—балади,сонети.Запоему«Равенна»УайльдодержавзолотунагородуОксфордськогоуні-верситету.Цебулопершевеликедосягненнямайбутньогописьменника.

1878рокуОскарзакінчивуніверситетіпереїхавдоЛондона,дейпочавсамо-стійнежиття.Молодийчоловікзосередивсянатому,щобпривернутидосебеува-гу. Він годинами проводив перед дзеркалом, вивчав своє обличчя, рухи,жести.ІнезабаромвОскараз’явивсяновийімідж:довгеволосся,одягустилідобиВід-родження(короткіштани,оксамитовакурточка,неймовірнихрозмірівкраватка,вигадливий берет, яскраві середньовічні панчохи), а в руці квітка лілеї або со-няшника.Йоговиглядшокувавсучасників,алесаменатакуреакціюОскаріроз-раховував.

ПершапоетичназбіркаУайльда«Поезії»вийшла1881рокуйодержаласхвальнівідгукикритики.Внадзвичайноживописнихпоезіяхмолодогоавторавідчуваласянаближеністьдо творчоїманерифранцузькихсимволістів та імпресіоністів.Аленадалівінвідмовивсявідпоезії.ХочасамевіршійпринеслиУайльдовіславу.ПроньогодізналисяуФранції(підчасперебуваннявційкраїніУайльдпознайомивсязЕ.Золя,П.Верленом,С.Малларме,вжедужепостарілимВ.Гюґо).Письменни-казапросилизлекціямидоАмерики,яківінчитавупродовж1882–1883рр.,про-пагуючиестетизм—новуфілософськуйлітературнутечію.Уайльдвусьомузали-шається оригінальним.Наприклад,проходячи таможенну процедуруперевірки,

Сім’я о. уайльда

Навчання май-бутнього пись-менника

Перше вели-ке досягнення уайльда

Поетична збір-ка «Поезії»

180

напитаннячиєуньоготе,щомаєбутизадекларованим,вінвідповів:«Менінемаєчогодекларувати,окрімсвоєїгеніальності».

ЗАмерикиУайльдповертаєтьсядоІрландії,детежчитаєлекціївДублінсько-му університеті. Саме тут, у Дубліні, він познайомився з Констанцією Ллойд,якасталайогодружиною.Скромнасерйознадівчина,донькаадвоката,побачилавУайльдіказковогопринца і закохаласявньогобезпам’яті.Першірокисімей-ногожиттябулищасливими:Оскарніжнойвідданокохавсвоюдружину.Упо-дружжянародилосядвоєсинів—СирілтаВів’єн.СамедлянихУайльдвигадуєказки.Пізнішевінзаписавїхівидавдвазбірникиказок—«Щасливийпринцтаіншіказки»(1888),«Гранатовийбудиночок»(1891).

У80-хрокахвідбулосястановленняУайльдаякжурналіста,критика,есеїста,прозаїка,драматурга,майстраусноїбесіди.Своїестетичнісмакиписьменникза-довольнив,редагуючижурнал«Світжінки».ДіяльністьУайльда-журналістави-сокоцінувавБ.Шоу.

1887 року вийшла низка творів письменника, серед яких були оповідання«Злочин лорда Артура Севіла», «Взірцевий мільйонер», «Кентервільський при-вид», есе «Душапри соціалізмі».Ці твори стали втіленнямуайльдівської теоріїестетизмуутворчості.

1890рокувиходить єдинийроман,щопринісУайльдууспіх,—«ПортретДо-ріанаГрея».

У 90-х роках з-під пера О. Уайльда вийшли драматургічні твори «Соломея»(1893), «Ідеальний чоловік» (1895), «Як важливо бути серйозним» (1899) тощо.Сценічнийуспіхцихп’єспринісавторовінетількиславу,айгроші.Нарештівінмігзадовольнитисвійвибагливийсмак,втілитивжиттялюбовдокоштовнихре-чей.Уайльдмайжепереставписатийповністювіддавсясвітськомужиттю.Йогоназивали «королемжиття» або «ПринцомПарадоксу». Він навіть зовні став ін-шим:юнацькийкостюмзмінилисюртуки,рединготи,циліндри;теперцейфрантобиравкоштовностізалежновідпорироку,погоди,настрою.Незмінноюзалиша-ласялишесвіжаквіткаупетельці,алевженесоняшникчилілея,аорхідеяабогвоздика.

До Уайльда по-різному ставилися всі, хто його знав. Настрої публіки вияви-лисядоситьмінливими.Спочаткуцензуразаборонилап’єсу«Соломея»,звинува-тившиавтораваморальності.Апотімнадписьменникомпочавсясудовийпроцес.ВінподавпозовдосудуналордаКуїнсберрі,якийписьмовообразивйого,звину-вативши в розбещенні свого сина Альфреда Дугласа. Але внаслідок підступноїгри лорда на лаві підсудних опинився сам О. Уайльд. Процес набув розголосу.Знайшлося багато свідків аморального поводження Уайльда, і вони виступилив суді. Сам підсудний не вимовив жодного слова на свій захист. Друзі навітьпропонували йому втекти з Англії, але він відмовився. 25 травня 1895 рокуУайльда засудили до двох років ув’язнення, що стали роками пекельних мукдлядушій тілаписьменника.

Навітьзвільнившисьізв’язниці,Уайльдвженемігповернутисядоколишньо-гожиття.Дружинаподаланарозлучення,друзівідвернулисявіднього.Уцейпе-ріодвиходятьновітворимитця—«БаладаРедінгськоїв’язниці»(1898)і«Тюрем-насповідь»(листізв’язницідоАльфредаДугласаопублікований1905року,післясмертіавтора).Окрімтого,книгиписьменникавилучалисязбібліотек,журналине друкували його творів. Через деякий час Уайльд покинув Англію. Попередубули три роки довгих блукань Європою, аж поки письменник не знайшов при-тулокуФранції.Уайльднавітьзмінивсвоє ім’янаСебастьянМельмот.Яквідо-мо,прізвищеМельмотбуловзятозготичногороманувідомогоанглійськогопись-

одруження уайльда

Захоплення й уподобання письменника

Творчий доро-бок митця

Суд над пись-менником

Блукання о. уайльда

181

менникаXVIIIстоліттяЧарлзаМетюріна,двоюрідногодідаУайльда,—«МельмотБлукач».

Там,на чужині, вПарижі,О.Уайльд і помер30листопада1900року від го-строгоменінгіту, самотній, в якомусь другорядному готелі.Незадовго до смертівін сказав: «Я не переживуXIX століття. Англійці не винесуть моєї подальшоїприсутності».ЙогопоховалинацвинтаріБаньоуПарижі.

Приблизно через 10 років Уайльда перезахоронили на цвинтарі Пер-Лашез.На могилі митця було встановлено пам’ятник у вигляді крилатого кам’яногосфінкса.

У кінці 2007 року після спеціального опитування телеглядачів корпорацією«Бі-бі-сі», Оскара Уайльда було визнано найбільш дотепною людиною Вели-кої Британії. Він обійшов навіть таких славетних людейАнглії, якШекспір таУ.Черчіль.


ДоісторіїсвітовоїлітературиО.Уайльдувійшовякпредставникестетизму—своєрідногофілософсько-естетичногонапряму,щовиникукінціXIXстоліття.

4. Робота із словником літературознавчих термінів.

Естетизм —1)загальнаназвалітературно-миcтецькихтечій,митціякихусво-їхманіфестахітворахнапершемісцевисуваютьестетичніпрограмитаестетичніособливостімистецтва(«парнасці»,символісти,неокласикитаін.);2)філософськатеорія, яка обстоює пріоритет мистецтва, його іманентну (внутрішню) сутність,художнюавтономність,вічнукрасуісилу.


(Упроцесілекціїучніскладаютьконспектаботези.)

Естетичні погляди О. Уайльда

Головнимдляприхильниківестетизмубувкульткраси.Яквідомо,першими,хтопроголосивмистецтвотакрасуявищамисамоцінни-

ми,сталифранцузькіромантикитасимволісти.Захопленняантичністю,критич-неставленнядозагальноприйнятихістин,обожнюванняпрекрасноговусіхйогопроявах— усе це об’єднувало французьких представників «чистого мистецтва»занглійськимиестетами.

Надумкулітературознавців,витокиестетизмуберутьпочатоку«Прерафаеліт-ськомубратстві»,якезасвійідеалобралокультуруСередньовіччя.Уайльддеякийчасвідвідувавзборитовариства,спілкувавсязД.Росетті,Ч.-А.Суїнберном,котрімріяливідкритиновебаченнякраси,щотрансформувалобусталеніcмакистароїАнглії.

Великийвпливнаестетичніпоглядиписьменникамалийогооксфордськіна-ставники—Дж.РескінтаУ.Пейтер.Самевіднихіприйшлообожнюваннякрасивмистецтвітажиттійновеепікурейство—відхідвідпроблембуттяусвітвлас-нихвитонченихпочуттів.

Теорію естетикиО.Уайльд виклав у книзі «Задуми» (1891), зокрема тракта-ті«Занепадмистецтвабрехні»,побудованомууформідіалогуСирілатаВів’єна.Єдиний пункт, в якому сходилися обидва співрозмовники,— критичне ставлен-нядосучасногописьменниковістанумистецтва.Сирілзахищаєтрадиційнийре-алістичний погляд на мистецтво як дзеркало життя. Прихильник радикальнихпоглядівВів’єн (у його словах відчуваються погляд самогоУайльда) стверджує,

о. уайльд — найбільш до-тепна людина Великої Бри-танії

культ краси — головне для прихильників естетизму

Нове епікурей-ство о. уайльда

182

що«життятримаєдзеркалопередМистецтвом»,тобтожиттянаслідуємистецтвозначно більше, ніжмистецтвожиття.У запропонованійформулі мистецтва,щодивитьсявлюстерко,якетримаєжиття,відбилисяосновніположенняестетизмуУайльда:

— величівічністьмистецтва;— самодостатність;— мистецтвовищезаістинуймораль;— замилуванняпрекрасним;— естетичнаувагадопочуттів,враженьлюдини;— зображеннякрасиувсіхїїпроявах;— проголошеннянасолодияквищогосенсуіснування(гедонізм).ШироковідоміпарадоксиО.Уайльда,заякійогоназивали«ПринцПарадокс».

Парадоксальність митця можна вважати виявом гедонізму— насолодою від го-строїгридумок.

6. Робота із тлумачним словником.

Парадокс(грец.παρα5δοξος—незвичайний,неймовірний,дивний,від.παρα—поруч,біля,порівнянозіδο5ξα—думка,погляд)—1)позірноістиннетвердженнячинизкатверджень,якепризводитьдосуперечностіабоігноруєінтуїцію;2)фор-мальнологічнасуперечність,якаполягаєвтому,щовпроцесідоведеннястворю-ютьсяумовидляодночасногодоказуістинностійхибностіпевноговисловлювання,причомудоведення істинностіцьоговисловлюваннянеодмінноведедовизнанняйогохибностітанавпаки;3)несподіванеявище,якеневідповідаєзвичайнимна-уковим уявленням; 4) думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами,начебтосуперечитьздоровомуглуздові,хочнасправдіможейнебутихибною.

Парадоксвикористовуєтьсяякхудожнійприйом.Парадоксальністьвластивабагатьомтвораммистецтварізноманітнихжанрів.

Черезсвоюнезвичайністьпарадоксальнівислови,назви,змісттворівпривертаютьувагу.Цезастосовуєтьсяврозмовномужанрі,театральномумистецтві,живописо-вітафольклорі.Хорошіораторивикористовуютьцейприйомусвоїхвиступахдляпідтриманняувагислухачів.

Парадоксальними є багато висловів відомихмислителів та письменників, на-прикладафоризмиКозьмиПруткова,БернардаШоу,ОскараУайльда,СтаніславаЄжиЛєца.


Увсіхсвоїхлітературнихтворах,яківжитті,О.Уайльдшироковикористову-вавпарадокс,котрийбувдляписьменника ілітературнимприйомом, іспособоммислення.Уайльдпідтримувавсвоїхлітературнихпопередників,діячівдобиВід-родження, які гостро поставили проблему співвідношення правди й красномов-ства,усвідомивши,щограсловомможебутинебезпечною,воназдатнавіддалятивідістини,аневестидонеї.ПарадоксальнимивУайльдастаютьнетількиокремівислови,айситуації.

Зазначимо,щопарадоксиО.Уайльдане завждирозкриваютьйого ставленнядопроблеми.Самписьменникговорив,що«парадоксизавждибезпечні».Деякоюмірою,вінмаврацію,оскількибалансуваннямитцянамежісерйозногойкумед-ногозвиклирозглядатияктворчетажиттєвекредо.

Важливе положення естетики митця — співвідношення мистецтва і моралі.УцьомупитанніУайльдпосівсвоєріднупозицію.Поширюючитезупросамодос-татністьмистецтва,вінзаперечуваввпливморально-етичнихзаконівсуспільства

основні поло-ження естетиз-му уайльда

о. уайльд — «Принц Пара-докс»

Парадокс як ху-дожній прийом

Творче та жит-тєве кредо митця

183

намитцятайоготвори.Упередмовідороману«ПортретДоріанаГрея»письмен-ник зазначив: «Немає книгморальних або аморальних. Є книги добре написаніабопоганонаписані.Отойусе»,«Митецьнемаєетичнихуподобань».Якбачимо,висловизовсімрізні,щойдаломожливістьзвинуватитиУайльдаваморальності.Несліддумати,щописьменниквідкидавморальвзагалі,йомунеподобалосяба-нальнерозумінняморальнихпринципів.

8. Інформація для допитливих.

30листопада2000рокудо100-літтявідднясмертіО.УайльдавЛондонібуловідкритопам’ятникписьменникові.

УціжднівБританськійбібліотеціЛондонавідбуласявиставка,матеріалиякоїяскравовисвітлюютьжиттяО.Уайльдатайогочас.Середекспонатів—численнілисти,рукописи,фотографії,першівиданнякнигтабагатоіншихціннихречей.В організацію виставки великий внесок зробив онук письменника Мерлін Хол-ланд,якийдоцієїдативидав«ПовнезібраннялистівОскараУайльда».

Особливозворушливимбуводинекспонат.Цеконверт,вякийОскару13роківпоклавпасмосвоєїмолодшоїсестри,котрапомерлав10років.Цейконвертзна-йшлисередйогоособистихречей.Тридцятьтрирокивінвозивйого ізсобою:доАмерики,припереїздахпісляодруження,тримавприсобіув’язниці,вигнанні.Цей конверт був з Оскаром Уайльдом і в день його смерті. Недарма його онук,МерлінХолланд,частоповторював:«Оскар,попривсісвоїнедоліки,бувдивовиж-нимфеноменом».


— Виразнопрочитайтевислови,щослужатьепіграфамидоуроку.— Як ви розумієте слова О. Уайльда? (У них відчувається вплив естетичної

теорії:митецьмаєстворюватипрекраснеінестийогосвоїмчитачам.)— Подумайте,якслованімецькогопоетаЙ.В.Ґетеспіввідносятьсязтворчіс-

тю О. Уайльда? (Митець має віднайти прекрасне в дійсності й відобразити йогоусвоїхтворах.)


1. Підсумкова бесіда.

— ПредставникомякоголітературногоперіодубувО.Уайльд? (Ранньомодер-ністськоїдоби.)

— ЧизнайомівамказкиО.Уайльда?Поділітьсясвоїмивраженнямипроних.— Дайтевизначенняпоняття«естетизмякфілософсько-естетичнийнапрям».— Згадайте, хто до Уайльда пропагував естетизм у мистецтві? (Члени групи

«Парнас»,представники«чистогомистецтва».)— УчомуполягаласутністьестетичнихпоглядівО.Уайльда?— ВякомутворіО.Уайльдвиклавсвоютеоріюестетики?— Щотакепарадокс?— ЧогоневизнававО.Уайльдужиттітамистецтві?(Банальності.)


— Знайдіть у тексті роману «Портрет Доріана Грея» приклади парадоксів,спробуйтедатитлумаченняцихвисловів.

(«Краса,справжняКрасакінчаєтьсятам,депочинаєтьсяодухотвореність.Інте-лект—ужесамсобоющосьдиспропорційне»;«Єдине,чимшлюбзадаровує—це

уайльд — про-тивник баналь-ного розумін-ня моральних принципів

Зворушливий експонат

казки о. уайльда

Приклади пара-доксів у романі

184

обман,безякогонеобходятьсяанічоловік,аніжінка»;«Сумлінняібоягузтво—власнеоднейтесаме.Сумління—целишефасадбоягузтва»;«Боніщонелікуєтакдуші,яквідчуття,ініщонелікуєтаквідчуттів,якдуша»;«Справжнятаїнажиття—цевидиме,аненевидиме»;«Мужчиниодружуютьсязутоми,жінкизці-кавості:тійтізнаходятьрозчарування»тощо.)

3. Перевірка конспектів.

(Учительперевіряє3–4учнівськізошити.)



Вивчитиконспект;перечитатироманО.Уайльда«ПортретДоріанаГрея».Індивідуальне завдання.Підготуватиповідомленняпро історіюстворенняро-

ману.

уроК № 31

тема. «Портрет доріана грея» як осердя творчості о. уайльда, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору.

мета: поглибити знання учнів про творчість о. уайльда; розвивати навички роботи з до-датковою літературою, аналізу тексту, зв’язне мовлення, логічне мислення; спри-яти розвиткові читацького кругозору, аналітичного мислення школярів.

обладнання: підручник; текст роману «Портрет доріана Грея» у перекладі р. доценка (або іншо-му на вибір учителя чи учнів).

Хід уроку


1. Бесіда.

— ЧомуО.Уайльданазиваютьписьменникоманглійськогоранньогомодерніз-му? (Завдяки естетизмутворчостіписьменника,рисам імпресіонізму,що є в ро-мані.)

— ВякихжанрахпрацювавО.Уайльд?(Уйоготворчомудоробкуєпоезія,каз-ки,роман,драматичнітвори.)


Уайльдмавдобренатренованийголосприємноготембру,щододавалопринадйогомові,аголовне—вмівзунікальноюспритністюубудь-якійситуаціїзнахо-дитисьнаслово,завждибутиіскрометнимспівбесідником.

Цей свій розмовницький талант Уайльд зберіг до кінця життя, навіть коливтративгроші,друзів,мистецтво.Письменникзазначав:«Художникживе,лишевисловлюючисебе».

розмовниць-кий талант о. уайльда

185

II. оголошення теми, мети уроКу



Історія створення роману «Портрет Доріана Грея»

Свій єдинийроманО.Уайльднаписаву рекорднокороткий термін (усього затри тижні) на замовлення американського журналу. Уперше твір опубліковано1890року.Дляокремоговиданняв1891роціавторнавимогувидавцядодавкіль-карозділів,абинадатитворові«соліднішого»розміру(писатитакікороткіроманибулоневдусіанглійськоїпрози).Цимпояснюєтьсянепропорційністьокремихчас-тинтвору,—зокрема«переломного»XIрозділу,кудиавтор,послуговуючисьсвоєюпам’яттю,увівмалонеціліуступизрізнихброшур,антикварнихреєстрівтощо.

Відомо,яквиникзадумроману:одногоразувмайстернісвогоприятеляУайльдпознайомивсязнатурником,котрийвразивйогодосконалістюсвоєївроди.«Якийжаль,—вигукнувписьменник,—щотакеславнестворіннямуситьстаріти!»Нацехудожник, погодившись, додав: «Чудово було б, якби він залишався такий точ-нісінько,якзараз,анатомістьщобйогопортретстарівівкривавсязморшками».Цярозмоваторкаласяпроблеми,яканіколинепереставалахвилюватиписьмен-ника:взаєминижиття імистецтва. Ізцієюпроблемоютіснопов’язана інша:мо-ральімистецтво,рольетичноготаестетичноговжитті.ДляУайльда,яквідомо,цісловабулимайжеантонімами.

Розбіжностейвкритичнихоцінкахроманупісляпоявинебракувалоякодразу,такіпотім.Самавтортакговоривпросвійроман:«Справжняморальцьоготворуполягаєвтому,щовсякенадужиття,таксамо,якісамозреченість,тягнезасобоюпокару. Тобто, Безіл Голуорд, надміру обожнюючифізичну вроду, як це робитьбільшістьхудожників,вмираєвідрукитого,вчиїйдушівінпородивстрахітливуй безтямнумарнославність. Доріан Грей, вівшижиття в самих тільки чуттєвихнасолодах,пробуєвбитисумлінняіцієїмитіубиваєсамогосебе.ЛордГенріУот-тоннамагаєтьсябутитількиспостерігачемужиттііпідкінецьвиявляє,щоті,хтоуникаєбитви,щеглибшезранені,аніжті,хтоберевнійучасть».

2. Творча робота.

— Проаналізуйте афоризмиО.Уайльда,що складають передмову до роману.Подумайте,яквонирозкриваютьобразписьменникатаголовніпроблемитвору.


Передмовадороманускладаєтьсяз25афоризмів.Унихдекларуєтьсяестетичнапрограмаавтора.Письменникзновузастосовуєпарадоксидлявикладувласноїес-тетики.Упарадоксальномувиглядіповторюютьсяосновніположенняестетизму:«Митець—творецьпрекрасного»,«Розкритисебеівтаїтимитця—цьогопрагнемистецтво», «Обранцями є ті, для кого прекрасне означає лише одне—Красу»тощо.Необминувавторіпитанняморальностімистецтва,роз’єднавшиціпоняттяякнесумісні:«Етичніуподобаннямитцяпризводятьдоманірностістилю»,«Роз-бещеність і чесноти для митця— матеріал мистецтва». Проте життя головногогерояроманудемонструєнебезпечністьштучногороз’єднанняетичнихтаестетич-нихпринципів.

У тій самій передмові до роману О Уайльд писав: «Мистецтво — дзеркало,якевіддзеркалюєтого,хтовньогодивиться,аневсежиття».Вінчудовозасвоїв

роман на за-мовлення

історія задуму

«Всяке наду-життя тягне за собою покару»

Естетична про-грама автора

186

університетські лекціїПейтера,котрий говоривпро усталенумінливістьжиття.Перед смертю автор скаже: «Життя — не можна писати, життя можна тількижити». І у цьому також виявляється парадоксальність мислення письменника.


— ЯкестетичнийідеалО.Уайльдавтіливсявромані«ПортетДоріанаГрея»?(У романі абсолютизовано творчість та творчу особистість, протиставлено вну-трішній світ людини бездушній, грубій дійсності, проголошується насолода яксенсбуття(гедонізм).)

— Назвіть головну проблему твору. (Співвідношення естетичних проблемзетичнимизаконамисуспільства.Цяпроблемапорушуєтьсявжевпередмовііза-кінчується описом експерименту наджиттям головного героя—Доріана Грея.)

— Якуроль,надумкуавтора,відіграємистецтвовжитті?(Людинівільноте-оретизувати,алемистецтвуданоправовідтинативідтихабстрактнихтеоретизу-ваньусенаносне,хибнеіминуще.)

— Прощо попереджає письменник? (Людина не може загравати ні з мисте-цтвом,ніізжиттям.)


Уромані«ПортретДоріанаГрея»вирішуютьсяскладніфілософсько-етичнітаморальніпроблеми,стикаютьсярізніпоглядинамистецтво,йогоприроду,мету.Ціточкизорууособлюєхудожник-естетБезілГолуордігедоністлордГенрі.Осо-бливістьїхніхсуперечокполягаєвтому,щовони,відстоюючизасадиестетизму,борються не стільки один з одним, скільки разом проти загальноприйнятого,усталеного,традиційногопоглядунамистецтво,життя,мораль.ХудожникБезілстверджуєдумкупросамодостатністьмистецтва.Якмитець,вінвідчуваєкрасу,служить їй, творить її, віддає їй усю своюдушу.ЛордГенрі—проповідникна-солоди віджиття тамистецтва.Практичнежутілення естетичних ідей ужиттяуособлюєобразДоріанаГрея.

Авторзастерігає,щобездумненаслідуванняідейзавждипризводитьдокраху.ПроаналізувавшижиттяДоріанаГрея,можнасказати,щовоноєнетількизапе-реченнямзв’язківмистецтвазморальнимипринципами,якцедоводивестетизм,алейдоказомголовноїідеїписьменникапророзвитокмистецтвазавласнимиза-конами,якінезбігаютьсяіззаконамижиття.

Практично,ідеологгедонізмувроманілордГенрінеробитьнічогоаморально-го.НавітьБезіл зауважує: «Тине говоришнічогоморального і не робишнічогоаморального».Тобтонісампособіестетизм,нігедонізмнеєшляхомдозлочину.В романі ми бачимо фантастичний злам сюжету, що створює незвичайність по-зиції Доріана Грея, який усе переплутав: реальнежиття, мистецтво, красу, по-творність.Івсецещераздоводитьвічнуістину:мистецтвомаєвласнізаконироз-витку,якінеможнапереноситиналюдськежиття.


— Подумайте,якийдавніймотиввідтвореноуромані.(Мотивпродажулюди-ноюдушізарадивічноїмолодості.)


— Знайдітьуромані описи інтер’єрів.Подумайте,яка їхняроль? (Романна-сиченийдетальнимиописамивеликосвітськихвіталень,будинкуікімнатДоріанаГрея.Самгеройвизнає:«Якохавсянакрасивихречах,доякихможнадоторкну-

Втілення есте-тичного ідеалу письменника

Філософсько-етичні та мо-ральні пробле-ми «Портрета доріана Грея»

Втілення дав-нього мотиву

187

тисьівзятидорук.Старийгрезет,зеленабронза,лакованідрібнички,різьбленняізслоновоїкості,вишуканіінтер’єри,розкіш,пишнота—усецедаєчималовті-хи».Описиінтер’єрівдодаютьбільшедлярозкриттяестетичнихсмаківголовногогероя.)

— Проаналізуйтепейзажі,щоєвромані. (Пейзажівроманівражаютьсвоєюштучністю,відшліфованістю:«Неботеперсталочистоопаловим,інайоготліна-вколишнідахивиблискували,мовсрібло»;«Тінісріблясті,анебосяє,начечудоваперлина».ШтучнукрасуУайльдплекав,відприродноївідвертався.Зусіхвитворівприродивінлюбивлишеквіти.Особливочастонасторінкахромануз’являютьсяорхідеїтатюльпани:«Тюльпанинаклумбахпотойбікалеїпломенілитремтливи-миогнистимиязичками.Білийпорохтрепетноюхмаркоюдуховитоїпудризави-савуповітрі.Мовякісьвеличезніметелики,пурхалийколихалисьбарвистіпара-солькиквітів».Квітивньогооранжерейні,штучновикохані,начебтонесправжні.МистецтводляУайльдавищезажиття,аотже,ізаприроду.Саметомусвітречей,тобтовитворівруклюдських,превалюєвроманінадприроднимсвітом.)


Російськийпоет-символіст,одинзнайвизначнішихмитцівсрібноїдобиК.Баль-монтустатті«ПоезіяОскараУайльда»порівнювавсамогописьменниказорхіде-єюіписав:«ОскарУайльднагадуєкрасивуйстрашнуорхідею.Можнаговорити,що орхідея— отруйна і чуттєва квітка, але це квітка, вона гарна, вона квітне,вонамилуєоко.

Червонімакиспершу,веснаіліто,повітря,життя.Іпотімнещадназмінатого,щозветьсяпорамироку.Осінь,зима,сад, івсередині,уцьомурозкішномусадуз підвищеною температурою і холодними вікнами, пишна, дивовижна, і хвилю-ючаквітка—орхідеятигрова».ТакК.БальмонтувдалосяпоетичновідобразитисутністьдушіО.Уайльда.


Творча робота.

— Напишіть твір «Мої перші враження від романуО.Уайльда “ПортретДо-ріанаГрея”».



Дописатитвір;дібратицитатидохарактеристикиобразуДоріанаГрея.

уроК № 32

тема. о. уайльд. роман «Портрет доріана грея». образ головного героя.

мета: поглибити знання учнів про зміст роману; допомогти зрозуміти образ головного героя; розвивати навички аналізу художнього образу, переказу, виразного читан-ня, зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти морально-етичному вихованню.

Значення опи-сів інтер’єру

Панування світу речей

розуміння к. Бальмонтом сутності душі уайльда

188

обладнання: підручник; текст роману «Портрет доріана Грея» у перекладі р. доценка (або іншо-му на вибір учителя чи учнів).

Хід уроку


1. Перевірка та аналіз письмових робіт.

(Учительперевіряє3–4учнівськіроботи.)

2. Літературна вікторина.

1) ХтомалювавпортретДоріанаГрея?(БезілГолуорд.)2) ЯкзвалилордаГенрі?(Гаррі.)3) Комуналежать такі слова: «Поетине такі дразливі, як ти.Вони знаютько-

рисністьпристрастейдлядруку.Унашчасрозбитесерцевитримуєбагатови-дань»?(ЛордовіГенрі.)

4) ЯкзвалитітонькулордаГенрі?(Агата.)5) КимбулаСибілВейн?(Актрисою.)6) ЯкзвалислугуДоріанаГрея?(Віктор.)7) КудиДоріаннаказаввинестипортрет?(Докласноїкімнати.)8) ЧимДоріан захоплювався? (Коштовнимкамінням,музикою, ароматичними

речовинами та секретами їх виробництва, гобеленами, дорогими тканинамитавишивками,релігійнимиобрядами.)

9) ДочогозакликавДоріанаБезілпіслятогоякпобачивспотворенийпортрет?(Докаяття.)

10) ЧимзаймавсяАланКемпбел?(Хімією.)



1. Бесіда з учнями.

— ЗнайдітьописпортретаДоріана.— Чимвінвражавлюдей?(Своєюдивовижноюкрасою.)— Скільки років було Доріанові на початку роману і в кінці? (Двадцять на

початкуромануітридцятьвісімукінці.Отже,діяроманутривалавісімнадцятьроків.)

— ЯкісловаДоріанастализловісними?(«Якийжаль!Язістарюся,станубрид-киміпотворним,ацейпортретповіклишитьсямолодим.Вінніколинебудеста-рішим,ніжосьцьогочервневогодня…О,якбитількиможнабулонавпаки!Якбицеяміглишитисьповікмолодим,астарішав—портрет!Заце…заце…явіддавбивсе!Так,все,геть-чистовсенасвіті!Явіддавбизаценавітьсамудушу!».)

— ЯкурольужиттіДоріаназігравлордГенрі?(ЛордГенріставйоговчителем,злимгенієм.Самевін,милуючисьпортретомумайстерніхудожникаБезіла,під-казавДоріануідеювічноїмолодості.)


— Розкажіть, чомуміжхудожникомБезілом і лордомГенрі виниклинапру-женістосунки.

Захоплення доріана

Портрет доріана

Зловісні слова

189


Художник,враженийчистотоююногоГрея,вклавуйогопортретсвоїмрії,по-чуття,власнебаченнякраси.Прекраснийвитвірмистецтваввібравдушумитця,здатну впливати і підкоряти інших. Але Доріана приваблювали не почуття Бе-зіла,а ідеїлордаГенрі.Надумкулорда,людинаповиннанедовірятимистецтвуй вчитися краси у нього, а сама шукати її в житті: «Впливати на когось— цеозначаєвіддаватикомусьвласнудушу.Людинавженезахоплюєтьсясвоїмипри-роднимипристрастями.Ічеснотивонапереймаєвідінших,ігріхи—колиєтакаріч,як гріх,—запозичує.Метажиття—розвитоквласного “я”».Повністюреа-лізуватисвоєєство—осьдлячогоіснуєкожензнас».Міжхудожникомілордомрозгортаєтьсябитвазадушутакрасуюнака.Зпершихсторінокромануперемогуодержує лорд.Чомуце сталося?Можливо, тому,щойого слова впалина благо-датний ґрунт.ЛордГенрі говорив: «Прекрасне ужитті—ценасолодапочуттів,треба лише дати вияв кожному почуттю, втілити кожнумрію». І свої теорії вінмавнагодуперевіритинаюномуДоріанові.


— В уста лорда Генрі О. Уайльд вклав свій улюблений парадокс: «Єдинийспосіб позбутися спокуси—піддатися їй».Подумайте, якцейпарадокс розкри-ваєтьсянаприкладіобразуДоріанаГрея? (ДоріанГрейпішовза своїмучителемнавіть без довгих вагань.Він досить легкопроміняв власну душуна пошук віч-ноїнасолоди.)

— Який прийом використовує автор у своєму романі? (Прийом фантастики,пов’язанийзперетвореннямпортрета.)

5. Бесіда.

— Якими,навашудумку,булистосункиДоріанаГреяізСибілВейн?Чико-хавДоріан цю дівчину? (СибілВейн була актрисою і вразила естетичні почуттяДоріана своїм незвичайним талантом перевтілення. Але Доріан кохав дівчинудоти,поки бачивунійлітературну героїню:Джульєтту,Офелію,Розалінду,Бе-атріче,Корнелію.Дівчинажпалкопокохаламолодогокрасеня.КолиСибіл, за-кохавшись у Грея, не змогла більше задовольнятись коханням уявним, Доріан,не отримавшинасолодивід вистави, грубо відштовхнувдівчину.)

— ЩовідомопродолюСибілВейн?(ВонанемоглапережитивчинокДоріанаГреяівипилаотруту.)

— ЯкДоріан пережив цю трагедію? (Спочатку Доріан неначебто переживав.ОднаклордГенрідовівйомунепотрібністьподібнихпереживань.Доріаннепро-лив жодної сльози, а своєму другові зізнався: «Якби я прочитав це у книжці,яридавби!Аоттепер,колицесталосяужитті,істалосязімною,воновиглядаєзанадто дивовижним,щоб проливати сльози».Це був перший виявжорстокостігероя.)

— Щоспричинювалозмінинапортреті?(ЗлочиниДоріана.)— Якимбувпершийзлочин?(СмертьСибілВейн.Післяцього«інакшимстав

вираз,щосьжорстокез’явилосявобрисахвуст».)


— Якнавашудумку,чипозначилосяперетвореннязпортретомнапсихологіч-номустанігероя?(Звичайно,геройвтративдушевнийспокій.Вінживеподвійнимжиттям,щозгубновпливаєнайогопсихіку.)

Битва за душу та красу дорі-ана між худож-ником і лордом

улюблений па-радокс уайль-да в устах лор-да Генрі

доля Сибіл Вейн

Причина змін на портреті

190

7. Дослідницьке завдання.

— Прослідкуйте етапиморальногопадінняДоріанаГрея. (Став виноюсмертіСибілВейн,відсвітськихсалонівперейшовдобруднихпритонів,опіумнихкури-лень,проньогопоповзлибрудніплітки.)

— Учому,на вашудумку,криютьсяпричинитакоїповедінки? (Не бажаннянасолодиженейого у бруд, а скорішепобоювання,щохто-небудьпобачитьпор-третірозгадаєйогострашнутаємницю.)


Уже після першої зміни портрета Доріан починає жити подвійним життям.Налюдяхвін був блискучимденді,красенем,якоговсіхотілибачити,кумироммолоді, котра наслідує його манери, стиль, висловлювання. Він стає еталономкраси,прихильникоместетизмувреальномужитті.Любовдокрасивиявляєтьсявпрагненнідовишуканихкоштовнихречей.ДоріанГрейумеблювавсвійдімзве-ликою пишністю, зібрав колекцію старовинних гобеленів і рідкісних парфумів,коштовногокаміннятадивовижнихмузичнихінструментів.Алеразомзтимвінвесьперебуваєуполоністраху,щойоготаємницяможерозкритися.


— Навашудумку,якурольдлярозумінняхарактеруголовногогероявідіграєопис інтер’єру? (Зазначимо, що описам інтер’єру будинку головного героя при-таманнадекоративність—одназголовнихрисестетизму.Увагаавторадоефек-тнихречейвідіграєважливурольурозкриттіхарактеруДоріанаГрея.Одиніздо-слідниківзазначив:«Жодногопейзажу,жодногоподихусвіжогоповітря!—лишекімнати, стіни, гобелени!» Отже, описи інтер’єру створюють світ мертвої красиДоріанаГрея.)

— Подумайте,щоврозумінніДоріанаГреяєкраса?(Дляголовногогероякра-сає статичним,декоративнимпоняттям,вонанемовзамкненавкартиннураму.ТакоюжзамкненоюдлявсіхєдушасамогоДоріана.Дляньогоабсолютнонеіснуєпоєднаннякрасиідуховності.Тобтойогокрасаємертвою.)

— Згадайте,комупершомуГрей відкрив свою таємницю? (Це був авторпор-трета—художникБезілГолуорд.)

— ЧомуДоріанубивхудожника?(Ботойставсвідкомйоготаємниці.)— ЯкимбувнаступнийзлочинДоріанаГрея?(Шляхомшантажувінпримусив

колишньогоприятеляАланаКемпбела,котрийбувхіміком,знищититілонебіж-чика.)

— ЯкаподальшадоляКемпбела?(Віннаклавнасеберуки.)— ЧомуніхтонерозшукувавБезіла?(Томущовсізнали,щовінзібравсяїхати

доПарижанатривалийчас.)— ЧизагрожувалаДоріановірозплата?(Так,лишеодинраз.БратСибілВейн

Джеймспрагнув помститисяДоріанові за смерть сестри.Він упродовжусіх цихроків шукав Доріана. Двічі Джеймс намагався покарати Грея, але обидва разийому не вдалося це зробити. Першого разу Джеймса ввела в оману зовнішністьДоріана(аджевінвиглядавнабагатомолодшим),авдруге—сліпакулявлучилав самого Вейна, коли той на полюванні цілився у свого ворога. Доля врятувалаДоріанаГрея.)


— Подумайте,чирозумівсамДоріанГрей,щостав«потворнимсимволомно-вогогедонізму»,доякогойогозакликавлордГенрі.

Етапи мораль-ного падіння доріана

Подвійне життя Грея

Світ мертвої краси доріана

доля кемпбела

191


ІзсамогопочаткуюнийічистийДоріанГрейопинивсяміждвомапротилежни-миідеями:«чистогомистецтва»художникаБезілатавченнямлордаГенрі,якийбачивмистецтвовсамомусобі.Але,нажаль,«митецьвласноїдуші»та«митецьвласногожиття»непомічали душ іншихлюдей, вонипрогледілий душуюногокрасеня.Ученьзаперечивтеоріїсвоїхнаставниківіякнаслідок—упізнанніжит-тяставзлочинцем,адлясебе—власнимдушогубцем.

Урешті-решт сам герой зрозумів, до чого доводить нехтування мораллю:«Смертьвласноїдушівживімтілі».Руйнівнісили,яківпустивусвоюдушуДо-ріанГрей,знищилиійоготіло.Тожколивінкинувсязножемнапортрет,тоубивсамогосебе.


— На вашу думку, чиможна сказати,що трагічнийфінал роману заперечуєтеоріюестетизмуО.Уайльда?

— Якесимволічнезначеннямаєфіналроману?


У романі багато блискучих парадоксів: «Доброго впливу взагалі не існує»,«Сумління— це страх», «Життя— це лише нервові волокна і клітини мозку»тощо.Алевпорівняннізістрашнимизмінами,щосталисянапортреті,вонивтра-чаютьсвоюпривабливістьістаютьмарними.О.Уайльд,почавшиіззапереченняморалівмистецтві,закінчивзапереченнямїїзаперечення.Івцьомутежполягаєпарадоксписьменника.Віндійшоввисновкупроте,щосамемистецтвоєнайви-щимлюдськимсумлінням,непідкупнимінезнищенним.Доріанпокаранийлишетоді,колипіднімаєрукунапрекрасне—навитвірмистецтва.Відомо,щомисте-цтво як втіленняпрекрасного є вічним, томуй гине герой, вчинкиякого є амо-ральнимийстрашними.

Фіналроманудоситьсимволічний.ПортретстаєсуворимсуддеювчинківДорі-анаГрея.Подальшізмінитакізначнітастрашні,щоГрейбільшенеможебачитисвій портрет і намагаєтьсяпозбавитисяйого. Та виявляється,що він знищуєневласнезображення,асебесамого.

Післясмертігерояпортретзновуставтаким,якраніше,вінненаче«відродив-ся».Це є прекрасним свідченням того,що справжнякраса існує поза теоріями.Томупортрет—одинізголовнихперсонажівроману.Вінємагічнимдзеркалом,щовисвітлюєсутністьбуття.Портрет,начерентген,показавхворобу, знищив їїтазасяявновимифарбами.


Творча робота.

— О.Уайльдколисьсказав:«КожналюдинабачитьсвоїгріхивДоріанових».Напишітьтвір-роздумнатему«ЯкігріхибачитьусобілюдинаXXIстоліття?»



Дописати твір; дібрати цитати до образів героїв роману. Повторити поняття«парадокс»,«імпресіонізм».

«Смерть влас-ної душі в жи-вім тілі»

Заперечення теорії естетиз-му уайльда

Символічність фіналу роману

192

уроК № 33

тема. образи твору о. уайльда «Портрет доріана грея». риси інтелектуального роману.

мета: допомогти учням зрозуміти сутність образів роману; засвоїти поняття «інтелекту-альна проза», віднайти риси інтелектуальної прози у творі; поглиблювати навички аналізу епічного твору, переказу; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти морально-етичному вихованню школярів.

обладнання: підручник; текст роману «Портрет доріана Грея» у перекладі р. доценка (або іншо-му на вибір учителя чи учнів); словник літературознавчих термінів.

Хід уроку


1. Перевірка та аналіз письмових робіт учнів.

(Учительпеервіряє3–4учнівськіроботи.)

2. Бесіда.

— Яквирозумієтеслово«парадокс»?— ЧомуО.Уайльданазивали«ПринцПарадокс»?— Дайтевизначенняімпресіонізмуяклітературно-мистецькогонапряму.— Назвітьрисиімпресіонізму.


1) Місто,вякомународивсяО.Уайльд.(Дублін.)2) Письменницькийпсевдонімйогоматері.(Сперанца.)3) ДівочепрізвищедружиниУайльда.(Ллойд.)4) Назвап’єсиО.Уайльда.(«Соломея».)5) Прізвище,якевзявУайльдпідчасвимушеногоперебуванняуФранції.(Мель-

мот.)6) Прізвищехудожника,котрийнамалювавпортретДоріанаГрея.(Голуорд.)(Можназаписатиувиглядікросворду.Ізвиділенихбуквскладетьсяпрізвище

«принцаПарадоксу»—Уайльд.)




У романі О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» порівняно невелика кількістьгероїв.Алекожензнихвідіграєзначнурольурозкриттіобразуголовногоперсо-нажа—ДоріанаГрея.Трицентральніфігуритвору(лордГенрі,художникБезіліДоріанГрей)виражаютьрізнеставленнядожиття.

2. Робота над характеристикою образу лорда Генрі.

— ЩовідомопролордаГенрі?(Цеанглійськийаристократ,справжнійсалон-нийапостолнасолодиірозкоші.)

Значення трьох центральних персонажей у розкритті об-разу доріана

193

— Критики неодноразово проголошували лорда Генрі двійником Уайльда.Чи згодні ви з такою думкою? (Так. Адже лорд Генрі є палким прихильникоместетизму,краси,віндотепний,йогомовапересипанасуцільнимипарадоксами.)

— ЧизгоднівизтакимисловамиБезіла:«Тилюбишусіх—тим-тобайдужийдо кожного»? (Безіл помилявся. Лорд Генрі сам пояснив це: «Я дуже дбайливорозрізняюлюдей.Друзівсобіяобираюлишевродливих,приятелів—лишелагід-них,ворогів—лишерозумних.Особливонезавадитьобережність,колиобираєшворогів. Середмоїх супротивників немаєжодного недоумка. Всі вони люди роз-виненогоінтелектуітомувміютьналежноцінуватимене».ЛордГенрі—тонкийпсихологідужедобрезнаєтьсяналюдях.Вінвідразуполонитьїх.ТаксталосяізДоріаномГреєм.)

— ЯкідумкилордаГенріпосіялисумнівивдушіДоріана іпризвелидотого,щовінладенбувпродативсезарадимолодості?(ЛордГенрісказавДоріановіпрошвидкоплинністьчасуітлінністькраси:«Краса—цеодназвеликихістинсвіту,яксонячнесвітло,яквеснянапора,яквідбиттяуводахтоїсрібноїшкаралупи,щомизвемомісяцем.Краса—цепозавсякимисумнівами.Їйданобожественнепра-вонаверховенство.Вонаробитьпринцамитих,хтоїїмає…Так,містереГрей,богибулищедрі до вас.Алещо вони дають, те скоро й забирають.Перед вами лишекілька років життя справжнього, багатющого, розмаїтого! А коли ваша юністьмине і врода разом з нею,— тоді ви раптом відкриєте,що для вас не лишилосяперемог,абожзмушенібудетевдовольнятисьблагимиперемогами,щоїхпам’ятьпроминулезробитьщебільшгіркими,ніжпоразки.Коженмісяцьвивсеближчедотогожахливогомайбутнього.Час—ревнивий,вінзазіхаєнавашітрояндийлі-леї. Ваше лице станежовтавим,щокипозападають, очі потьмяніють.Ви будетенеймовірностраждати…О!Розкошуйтечасом,докиюні!».ЦісловаглибоковпаливдушуДоріанаіпсихологічнопідготувалийоговчинок.)

— Подумайте,чиможнасказати,щолордГенріпоставивдосліднадДоріаномГреєм?(Так,аленайстрашнішете,щоюнийДоріанзгодивсянацейдослід,навітьнероздумуючинадйогонаслідками.)

— Якнавашудумку,чомулордГенрі обрав самеДоріана? (По-перше, тому,щотойбуввродливим.Апо-друге,коливінпобачивпортретДоріана,тосказав:«Судячизпортрета,твійтаємничийюнийдруг,іменіякоготинехочешназвати,маєчарівнувроду,отже,вінніколинедумає.Він—прекраснебездумнестворін-ня,якемуситьбутизнамизавжди: івзимку,колиминемаємоквіток,щобми-луватисяними,івлітку,колимипотребуємочогось,щоостудилобмозок».Отже,лордГенрідививсянаДоріанаякнакрасивуіграшку.)

— СхарактеризуйтеосновнірисивдачілордаГенрі.


Образ лорда Генрі у романі є втіленням філософії насолоди. Це витонченийестет,щокохається в красі й відмежовується від потворного, бридкого вжитті.Це прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не просто байдужимдовсьогоіншого,айцинічним.УлордаГенріхолоднадушалюдини,яканемаєідеалів.ПробуджуючивДоріановібажаннянасолоджуватисяжиттямзабудь-якуціну,вінзовсімнезамислюєтьсянадможливиминаслідкамитакоїповедінкиякдлясамогоюнака,такідляіншихлюдей.

ЕгоїзмлордаГенрі—цеегоїзместета,якийхочімаєуявленняпрореальнежит-тя,аленезважаєнанього.НавітьсамогубствоСибіллордГенрівпершучергуоці-нюєнезетичного,азестетичногопогляду.Саметакоютрагедією,щоцілкомвдо-вольниласмакиобохестетів,сталасмертьюноїактриси.ЗдібнийученьлордаГенрі,

Лорд Генрі — двійник уайльда

«розкошуй-те часом, доки юні!»

доріан в очах лорда Генрі

Лорд Генрі — втілення філо-софії насолоди

194

Доріантількиспочаткувраженийтим,щосталося.Минезовсімнебагаточасу,івінбудевідчуватитежсаме,щоійогонаставник:«Авсежте,щосталося,невразиломенетак,якбималовразити…Уньому—всямоторошнакрасагрецькоїтрагедії,трагедії, в якій я був один з головних героїв, але яка не поранила моєї душі».

Учомупричинатакоїповедінки?ЛордГенрі,апотімійогоученьДоріанГрей,замінилиморальніпочуттямилуваннямкрасою.Обидвагероїнехочутьвизнати,щовреальномусвітікожномувчинкуобов’язковопритаманнепевнеетичнезна-чення.ПровиназасмертьСибілзалишаєтьсяпровиною,вбивствохудожникаБез-ілаГолуорда—вбивством.ПрицьомусамлордГенрінеробитьнічогоаморально-го,йогоцинізм—тількислова,поза.Алецяпоза—йогосутність.Бонайдужчелордадратуєприродність.Можнасказати,щовінвиступаєтеоретиком,проповід-никомтієїфілософії,якоюкеруєтьсявреальномужиттіДоріанГрей.

4. Робота над характеристикою образу Безіла Голуорда.

— ДевідбуласяпершазустрічБезілазДоріаном?(НавечоріуледіБрендон.)— Що сприяло їхньому знайомству? (Досить незрозуміле представлення До-

ріана,якевикликаловобохсміх.)— ЩодляБезілаозначаладружбазДоріаном?(«Розумієш,Гаррі,Доріандля

менепростозбудникутворчості.Ти,можливо,непобачишуньомунічого.Ябачувньому—все.Аджежякразнайбільшевінприсутнійумоїхтворахтоді,колинейогоязображуюнаполотні.Яжказавтобі—йогообразмовбивідкриваєпередімноюновуманерумалювання.Йогоянаходжуувигинахпевнихліній,учарів-ностійніжностіпевнихкольорів.Оцейусе».)

— Чому Безіл не хотів знайомити лорда Генрі з Доріаном? («Доріан Грей—мійнайдорожчийдруг.Твоятітонькамалацілковитурацію—душавньогочистайпрекрасна.Незіпсуййого,Гаррі.Ненамагайсявплинутинанього.Твійвпливмаєзгубнінаслідки».)

— ЧисправдилисяпобоюванняБезіла?(Так,стосункизлордомГенріздійсни-линаДоріананабагатосильнішийвплив,ніждружбазхудожником.)

— ЧомуБезілнехочевиставлятипортретДоріанаусалоні?(«…Янезбираюсьоголюватидушупередїхнімиактивнимиочима».)

— СхарактеризуйтеобразБезіла.


Художник Безіл Голуорд — втілення ідеї служіння мистецтву. Він творитькрасу, длянього немаєнічого вищого замалярство.УБезіла гаряче, чуйне, до-бре серце, яке він вкладає в кожний свій твір. Портрет Доріана Грея став йогокращим творінням.Саме томуБезілГолуорд спочаткуне хоче виставлятийого,боцеозначаєвідкритивласнудушу,їїглибинніпорухикожному,хтоприйдепо-дивитисяновуроботу.Безілзахоплюєтьсясвоїмшедевромнастільки,щовженевідділяєпортретавідживоїлюдини,зякоїйогонаписано.ВінобожнюєДоріана,стаєйомудругом,відчуває,щопочавнабагатокращемалюватизтогочасу,якпо-знайомивсяізцимюнаком.НавідмінувідГенрійДоріана,дляГолуордаетичней естетичне невіддільні, як краса та доброта. Збираючись виїхати з Лондона натривалий час, Голуорд приходить до Грея,щоб утримати його від бажання під-даватися спокусам, застерегти від такого способужиття, якийпотребує насолодрізногородузабудь-якуціну.ГолуорднехочевіритинепевнимчуткамвідносноДоріана,алевважаєзасвійобов’язокпопередитидруга.Звичайнож,віннемігпе-редбачити,яктрагічнозавершитьсявізитдотого,хтонадихнувйогонаствореннянайкращогополотна.ТакінецьБезіланеминучий.Вінспалюєсебенавівтаріслу-

Заміна мораль-них почуттів милуванням красою

Значення для Безіла дружби з доріаном

Побоювання Безіла

Портрет доріа-на Грея — кра-ще творіння Безіла

195

жіннямистецтву.Целюдиназграничнорозвинениместетичнимпочуттям.Ісамевцьомупричинайоготрагедії.Художникстраждаєвідтого,щовідчуваєстрашен-нийрозривміжідеальнимзмістом,якийвінвклавусвоєтворіння,іжиттям,щорозбиваєйогомрії,недаєйомузмогибутищасливим.


РоманО.Уайльда«ПортретДоріанаГрея»можнавважативзірцемінтелекту-альногороманукінцяХІХстоліття.


Інтелектуальний роман (лат. intellectus — розум, пізнання, intellectualis —розумовий,розсудливий)—проза,вякійвідчутнопереважаютьінтелектуально-раціональніелементиобразногомисленнямитцянадемоційно-чуттєвими.

У творі це виявляється в схильності персонажів, оповідача, ліричного героядорозумовихрефлексій,самоаналізу,вякихдомінуєабстрактнемислення;упо-рушеннійхудожньомувтіленніважливихпроблем,урозкритті інтелектуально-годраматизмумислителів;схильностіписьменниківдопевнихжанрів (філософ-ськийроман,драмаідей,медитативналірикатощо).

8. Проблемні завдання.

— Знайдітьутворі«ПортретДоріанаГрея»рисиінтелектуальногороману.— Доведіть,щовроманіО.Уайльдаєрисимодернізму,зокремаімпресіонізму.


Уцьомутворівтіленонайдорожчідляписьменникадумки,щовизначалиспо-сібістильйоговласногожиття.Вроманівідчуваєтьсяпотужнийструміньавтобіо-графізму, і саме суб’єктивність надає зображеному психологічної достовірності.

«ПортретДоріана Грея» тяжіє до розкриття складнихфілософськихпроблемувиглядірозмовнихрефлексійгероївтаавтора,показупротиборстваідейестетиз-муйгедонізму,вирішенняпроблемиспіввідношеннямистецтватажиття,моралітамистецтва,роліетичноготаестетичноговжитті.ДляУайльда,яквідомо,цісло-вабулимайжеантонімами.Протиставленнямистецтваіжиття,мистецтваімора-ліпороджуєрядіншихпротиставлень,щонимипереповненийроман.Усеяскра-ве, блискуче,прекраснепов’язане змистецтвом;усе сіре, буденне— ізжиттям.

«ПортретДоріанаГрея»найповнішевиражаєестетизмУайльда.Вчинкиіви-словлюваннягероївроманупідпорядкованітому,щобякнайяскравішевисвітлитидумкитапоглядиавтора.

Письменникзбагативсвітовуроманнутрадиціюнестількиновимипроблема-ми,скількинезвичайнимишляхамиїхвирішення.

Цей твір— ідеальний приклад парадоксальної (перевернутої) фабули, нетра-диційної поетики,що є характерноюдля ранньогомодернізму.У творі порушу-єтьсямежаміждійсним іфантастичним, об’єктивним і суб’єктивним, свідомиміпідсвідомим.Узображенніавторасвітпочуттів,вражень,насолодвиявляєтьсябільшзначущимдляформуваннясвітогляду,ніжоб’єктивніумови.Нерідкочи-тачвтрачаєвідчуттятого,дегероймислить,адемарить,занурившисьухимернімрії. ІснуванняДоріанаГреяперетворюєтьсянасвоєрідневигаданежиттяуяви,жахливістьякогодоводятьганебнівчинкигероя.

У центрі роману постає особистість. Головноюметою автора є дослідження їїпсихології. О.Уайльд використовує у творі імпресіоністичний стиль,фіксуючи,напершийпогляд,непомітніпорухилюдськогосерця.

Страждання художника

«Портрет до-ріана Грея» — взірець інте-лектуального роману

Потужний стру-мінь автобіо-графізму

роман уайль-да — ідеальний приклад пара-доксальної фабули

196

При змалюванніжиттяДоріана стає важливим усе те,що герой почув, поба-чив,відчув.

Уромані єпевна символіка,пов’язана зпортретом.Самепортрет стає симво-ломлюдськоїдуші,щозробиласязанадтопотворною.Череззмінинапортретіав-торзмальовуєморальнудеградаціюголовногогероя.

Важливу роль для розуміння символіки портрета відіграє родинна портретнагалерея. Розглядаючи її, Доріан відчув, що несе в собі «незбагненні спадки ду-мокіпристрастей»своїхпредків,щойогоплотьзараженаїхнімистрахітливимихворобами.Своїхостанніхфарбдодалодопортретамистецтво,якеестетизуєлюд-ські вади, отруюючипотягом до незвичайних вражень.Це відчуває самДоріан:«Вонивсіблизькійому—тідивнійжахливіпостаті,щопройшлисвітовоюсце-ноюізробилигріхтакимчудовим,азлосповнилитакоївитонченоїпринадності.Здавалося, їхніжиття вякийсь таємничий спосібпереплелися зйого власним».Отже,портретстаєсимволомгріхопадіннянетількиголовногогерояроману.Ав-тор імпресіоністичними засобами створює узагальнений символ—портрет люд-ськогогріха.

Яквідомо,ранніймодернізмтіснопов’язанийзромантизмом.Уроманівідчут-ніромантичнітрадиції,алевпарадоксальнійінтерпретації.Цестосується,зокре-ма,пошуківгерояминовихідеалів,щопротиставленіреальнійдійсності.Доріанзнаходить свій ідеал у насолоді, Безіл— у творенні прекрасного, лорд Генрі—у вільному волевиявленні, СибілВейн—у коханні.Всі вонимріють про іншийсвіт.Алеякщоуромантиківідеалєпрекрасним,товроманіО.Уайльдавіндоситьневизначений. Особистість у його творі постає в складному сплетінні протиріч,розв’язатиякіневзмозінавітьсамежиття.

У романі багато переживань, думок, ідей, які повинні викликати в читачіввласніасоціації,роздуми,настрої.Всецестворюєефектпостійногоплину«свідо-мостіяквонає»,що,надумкуавтора,«маєполонитиувагучитача».


Роман«ПортретДоріанаГрея»маєчисленніпаралелізтворамисвітовоїлітера-тури.Зокрема,фантастичнийсюжет,колигеройзадопомогоютемнихсилотримуєдовголіття, молодість, славу, є досить поширеним у літературі.Подібні сюжетий ситуації трапляються у творахЙ.В. Ґете,Е.По,Е.Т.А. Гофмана,Р.Стівен-сона та ін. Появі образа Доріана Грея передував роман англійського романтикаЧарлзаМетюріна«МелмотБлукач»(1820),щойогоУайльдзнавізлітератури,ізродиннихпереказів(авторроманубувдядькомйогоматері).НімецькийлітераторА.Шаміссовповісті-казці«ІсторіяПетераШлеміля»(1814)описав,якгеройза-радиуспіхупродавдияволувласнутінь.

Уромані«ПортретДоріанаГрея»згадуєтьсятвірЖ.-К.Гюїсманса«Навпаки»(1884). Саме за допомогою цієї книги лорд Генрі «отруїв» душу Доріана. ГеройромануЖ.-К. Гюїсманса, молодий аристократ Дез-Ессент, влаштував собі жит-тя«навпаки»загальноприйнятимнормам,відгородившисьвідусьогосвіту.Йогокупання у витончених ароматах, захопленість екзотичними рослинами нагадуєжиттянелишеДоріанаГрея,айсамогоУайльда.Героїроманівобохписьменни-ків сповідують імпресіоністичний принцип «все— у враженні». Всупереч світуголовні герої створюють новий світ краси, яка вища за мораль, саме тому вонийживутьзапринципом«уседозволено».Зарадисвоїхоригінальнихвраженьгероїладнінавсе,навітьнавбивство.

ДослідникивказувалиподібністьромануО.Уайльда ізтворомО.деБальзака«Шагреневашкіра».Уайльджезазначив:«Пишучи,язовсімнедумавпроБаль-

Символі-ка, пов’язана з портретом

Портрет — символ гріхопа-діння

Ефект постій-ного плину «свідомості як вона є»

Паралелі ро-ману з творами світової літера-тури

197

зака.Звісно,подібністьцерічприкра,аленічимнезарадиш.Небудуяпереробля-тисвогороманучерезте,щоякийсьнедійшлийсамовбивцяотруювавсобіжиттяшматком ослячоїшкіри. Треба зовсім не мати уяви,щоб не відчути, наскількиживіший,тонший,яскравішийіправдивішиймійроман».



— Як відомо, роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» із самого початкусприймавсянеодностайно.Подумайте,якізцимобразомспіввідноситьсяафоризмізпередмови:«Суперечкизприводутворумистецтвасвідчать,щоцейтвірновий,складнийіжиттєздатний».


РоманО.Уайльда«ПортретДоріанаГрея», безумовно, викликаєбагато супе-речок.Самавторводномузлистівписавпроньоготак:«Моюісторіюможнана-зватиесепродекоративнемистецтво.Вона,якщохочете,виділяєотруту,алевинеможетезаперечувати,щовонадосконала,асамедосконалість ієдлянас,ху-дожників,кінцевоюметою».

Попри всі суперечкищодо творчості митця, твориУайльда і в наші дні при-ваблюютьнових читачів.АнглійськийписьменникЧарлзМорган, відповідаючиназапитаннящодопричинпопулярностітворівО.Уайльда,сказав:«КожненовепоколіннязачарованекрасоюімагієюмовиУайльда,йогодивовижнимуміннямнаповнитимелодикоюкожнуфразу».Ізцимважконепогодитися.Можливо,осьучомусекретпопулярностіанглійськогомитця.



Підготуватисядоконтрольноїроботи«ТворчістьО.Уайльда.Роман“ПортретДоріанаГрея”».

уроК № 34

тема. Контрольна робота «творчість о. уайльда. роман “Портрет доріана грея”».*

мета: перевірити рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу; поглиблювати навички самостійної роботи; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; формувати вміння концентрувати увагу, вибирати з вивченого матеріалу найголовніше.



«Есе про деко-ративне мисте-цтво»

198

Хід уроку



Виконання учнями контрольної роботи.


1. ВякомумістінародивсяО.Уайльд?А Парижі;Б Лондоні;В Дубліні;9Г Манчестері.

2. БатькоО.Уайльдабув:А юристом;Б лікарем;9В буржуа;Г судновласником.

3. МатиУайльдамалаписьменницькийпсевдонім«Сперанца»,щоозначає:А надія;9Б віра;В любов;Г мудрість.

4. ВякомууніверситетінавчавсяО.Уайльд?А Гарварді;Б Ліверпулі;В Трініті;Г Оксфорді.9

5. ДеО.Уайльдчитавлекціїпроестетизм?А УФранції;Б уРосії;В уСША;9Г уНімеччині.

6. УрокинавчанняО.Уайльдзахоплювавсякультурою:А античності;9Б Середньовіччя;В Відродження;Г романтизму?

7. О.Уайльдставредакторомжурналу:А «Світполітики»;Б «Світжінки»;9В «Ранок»;Г «Дзвін».

8. Вякомуроцібулоопублікованороман«ПортретДоріанаГрея»?А 1879;Б 1889;В 1890;9Г 1891.

199

9. ДеО.Уайльдзнайшовпритулок?А УШвеції;Б уНімеччині;В уПольщі;Г уФранції.9

10. Якзвалихудожника,якийнамалювавпортретДоріана?А Безіл;9Б Боб;В Бенджамен;Г Білл.

11. ХтозписьменниківпозитивнооцінивдіяльністьО.Уайльда-журналіста?А Е.По;Б В.Гюґо;В Б.Шоу;9Г Ш.Бодлер:

12. О.Уайльдбувпредставником:А англійськогоромантизму;Б англійськогореалізму;В англійськогосимволізму;Г англійськогоранньогомодернізму.9


1. ЗаякийтвірО.Уайльдодержавсвоюпершунагороду? (Запоему«Равенна»вперіоднавчаннявОксфорді.)

2. ЯківамвідомізбіркиказокО.Уайльда?(«Щасливийпринцта іншіказки»,«Гранатовийбудиночок».)

3. Якназивалироман«ПортретДоріанаГрея»?(Декоративнимроманом.)4. Упродовж якого часу автор написав роман «Портрет Доріана Грея»? (Упро-

довжтрьохтижнів.)5. Дайтевизначенняпоняття«естетизм».6. Хтозгероївроманувиступаєносіємтеоріїестетизму,ахто—гедонізму?(Бе-

зіл—естетизму,лордГенрі—гедонізму.)7. Якийвідомийлітературниймотивєвромані?(Мотивпродажулюдиноюдуші

темнимсиламзарадимолодості.)8. Які квіти найчастіше згадуються на сторінках роману? (Тюльпани й орхі-

деї.)9. ХтозгероївзмінивплинжиттяДоріанаГрея?(ЛордГенрі.)

10. Як звали героя, котрий прагнув помститися за смерть Сибіл Вейн? (ДжейнВейн,їїбрат.)

11. Чимзахоплювавсяголовнийгерой?(Колекціонувавкоштовнекаміння,гобе-лени,фарфор.)

12. Чомувідбувалисязмінинапортреті?(БоДоріанГрейнехтувавмораллю.)


1. Дайте тлумачення терміна«парадокс» та розкрийтероль у романі «ПортретДоріанаГрея».

2. ВизначтеосновніположенняестетичноїтеоріїО.Уайльда.3. Якнавашудумку,учомуполягаєегоїзмДоріанаГрея?4. Розкрийтерольінтер’єрувромані.5. СхарактеризуйтеобразлордаГенрі.

200

6. З’ясуйтефілософсько-етичнутаморальнупроблематикуроману«ПортретДо-ріанаГрея».


1. Доведіть,що роман «ПортретДоріана Грея» є головним творомО.Уайльда,вякомувикладеноестетичніпоглядимитця.

2. Визначтерисиінтелектуальногоромануутворі.3. З’ясуйте,учомуполягалирадощійтрагедіївдоліДоріанаГрея.4. Визначте,учомуполягаєімпресіоністичністьстилюО.Уайльда.5. Подумайте,якурольвідіграютьуроманіпарадокси.6. Напишітьтвір-роздумнатему:«ЧиможеКрасабутиаморальною?»


Підготуватисядоурокусистематизаціїтаповтореннязнань.Повторитививче-нийматеріалізтеоріїлітератури.

201

ПІдсумоК

уроК № 35

тема. узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого протягом року.

мета: перевірити рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу; розвивати вміння засто-совувати набуті знання на практиці; розвивати творчі здібності школярів, навички виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти вихованню загальної культури учнів.

обладнання: підручник; портрети письменників, твори яких вивчали протягом року; словник лі-тературознавчих термінів.

Хід уроку


II. застосування учнями знань, умІнь та навичоК


— Психологічнийроман—…— Соціально-психологічнийроман—…— Філософськийроман—…— Верлібр—…— Натуралізм—…— Декаданс—…— Символізм—…— Імпресіонізм—…— Неоромантизм—…— Сугестія—…— Інтелектуальнапроза—…— Парадокс—…


— Порівняйтеособливостіреалізмутамодернізмуяклітературнихнапрямів.


— Перелічітьтвори,уназвахякихміститьсясимвол.Дайтейоготлумачення.(«Червонеічорне»Ф.Стендаля,«Альбатрос»Ш.Бодлера,«Забутіарієти»П.Вер-лена,«П’янийкорабель»А.Рембо.)

4. Гра «Екскурсія містами Європи».

Завдання:розкажіть,якназванемістопов’язанезлітературнимтворомчипер-сонажем.

— Париж(«Червонеічорне»,«Гобсек».)— Петербург(«Злочинікара»,«АннаКареніна».)

202

— Москва(«АннаКареніна».)— Лондон(«ПортретДоріанаГрея».)

5. Рольова гра «Монолог героя».

Завдання:складітьрозповідьвідіменігероя(темуоберітьдовільно):— ЖульєнСорель;— панідеРеналь;— Дервіль;— Раскольніков;— СоняМармеладова;— АннаКареніна;— КостянтинЛевін;— КітіЩербацька;— ДоріанГрей;— лордГенрі;— БезілГолуорд.

6. «Творча лабораторія митця».

Завдання:доведітьнеобхідністьізакономірністьпоявиновихідейумистецтвівідіменіїхтворців.

— Появасоціальногореалістичногороману(відіменіО.деБальзака);— Необхідність поєднання в романі соціально-політичного і психологічного

аспектів(відіменіСтендаля);— Зверненнядоновоговірша(верлібру)(відіменіВ.Вітмена);— Появасимволізму(відіменіШ.Бодлера,П.Верлена,А.Рембо);— Теоріяестетизму(відіменіО.Уайльда).


Завдання:визначте,комузписьменниківналежатьвислови.— «Не для того живе людина, щоб стати багатим, а щоб стати щасливим.»

(Стендаль.)— «Людинаєтаємниця.Їїслідрозгадувати…»(Ф.Достоєвський.)— «Красаврятуєсвіт»(Ф.Достоєвський.)— «Найперше—музикауслові!»(П.Верлен.)— «Думкависловлена—тлін.»(Ф.Тютчев.)— «Яксерцювисловитьсебе?Чижзрозумієхтотебе?»(Ф.Тютчев.)— «Людинахочевсепройтийпізнати!»(В.Вітмен.)— «Нехайкритикирозходятьсяупоглядах,—художникзалишаєтьсявірним

собі.»(О.Уайльд.)— «Художник—цетой,хтотворитьпрекрасне.»(О.Уайльд.)

8. Літературна гра «Вгадай, про кого йде мова?»

— «Секретарсуспільства»(О.деБальзак);— «Корольроманістів»(О.деБальзак);— «МаленькафеяізХоуорта»(Ш.Бронте);— «ПринцПарадокс»(О.Уайльд);— «…Спадкоємець Гоголя, зовсім на нього не схожий, як воно й має бути.»

(Л.Толстой);— «Співецьстражданьнародних»(М.Некрасов);— «Цепокоління,якеспіваєіплаче»(Декаденти).

203


— Уякомутворіприсутнійдавнійлітературниймотивпродажулюдськоїдушітемнимсилам?(«ПортретДоріанаГрея»О.Уайльда.)

— Назвіть письменників, які у своїх творах порушували проблему грошей.(О.деБальзак,Ф.Достоєвський.)

— Хто з авторівпорушував тему злочину ікари? (Ф.Достоєвський,«Злочинікара».)

— Утворіякогописьменника«думкасімейна»єголовною?(Л.Толстой,«АннаКареніна».)

— Хтозросійськихпоетівєпредставником«чистогомистецтва»?(А.Фет.)— Когозпоетівназиваютьпопередникомурбаністичноїпоезії?(В.Вітмена.)— Хтозписьменниківємайстромпарадоксу?(О.Уайльд.)— Когозписьменниківвважаютьзачинателемсимволізму?(Ш.Бодлера.)— Якийпоетнайбільшшироковикористовувавверлібр?(В.Вітмен.)— Якийписьменникшукав«зеленупаличку»,щозробитьлюдейщасливими?

(Л.Толстой.)— У творах якого письменника розкривається «діалектика душі» героїв?

(Л.Толстого.)— Кого називають представником англійського раннього модернізму?

(О.Уайльда.)


— Розкажітьпроцікавіфактиізжиттяписьменників.


— Подумайте, які теорії мали вплив на письменників і літературних героїв.Якимиєнаслідкицихвпливів.1) Теорія«надлюдини»(Раскольніков,«Злочинікара»Ф.Достоєвського);2) трансценденталізм(В.Вітмен);3) естетизм(О.Уайльд).

12. Інсценізація.

(Учні показують інсценівки на основі уривків творів,що найбільше сподоба-лися.)

13. Конкурс читців.

(Обирається кращий читець вірша чи уривка з твору, який найбільшезапам’ятався.)

14. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником».

— Уявітьсобі,щовамвипаламожливістьвзятиінтерв’юуписьменника.Якіпитаннявибйомузадали?Спробуйтедативідповіді.

III. ПІдбиття ПІдсумКІв уроКу

ІV. домашнє завдання

Упродовжканікулпрочитатитвори,щобудутьвивчатисяу11класі.

204

лІтература

1. Програмадлязагальноосвітніхнавчальнихзакладів:Світовалітература.10–11 класи. Рівень стандарту (укладачіЮ. І. Ковбасенко, Г. М. Гребницькийтаін.

2. Альтман М. О. Достоевский.Повехамимен.—Саратов,1975.3. Антологія зарубіжної поезії другої половиниXIX—XX сторіччя: Посіб. для

10–11 кл. / Укл. і авт. вступ. ст. Д. С. Наливайко.—К.: Навчальна книга,2002.

4. Балашов Н. И.Рембоисвязьдвухвековпоэзии//А.Рембо.Стихи.Послед-ниестихотворения.Озарения.Однолетоваду.—М.:Наука,1982.

5. Випер Ю. Б. Творческие судьбы: О западноевропейских литературахXVI—первойполовиныXIXвека.—М.:Художественнаялитература,1990.

6. Гарин И.Пророкиипоэты.—М.:Терра,1992.7. Гугушева М. П. Ш.Бронте.Очеркжизниитворчества.—М.:Художественная

литература,1992.8. Долина Н.ПредисловиекДостоевскому.—Л.:Детскаялитература,1980.9. Ермилов В. Толстой-романист(«Войнаимир»,«АннаКаренина»,«Воскресе-

ние»).—М.:Художественнаялитература,1965.10. Ермилов В. Ф.М.Достоевский.—М.:Художественнаялитература,1956.11. Карабутенко І.ОсобистістьілірикаШ.Бодлера//Жовтень.—1975.—№6.12. Лексиконзагальноготапорівняльноголітературознавства.—Чернівці:Золоті

литаври,2001.13. Літературознавчий словник-довідник /Р.Т. Гром’як,Ю. І.Ковалів та ін.—

К.:ВЦ«Академія»,1997.14. Мендельсон М. О. ЖизньитворчествоУитмена.—М.:Наука,1969.15. Наливайко Д. С. Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості.— К.: Дніпро,

1985.16. Наливайко Д. Жахіекстазжиття/БодлерШ.Поезії.—К.:Дніпро,1989.17. Ніколенко О. М.Поезіяфранцузькогосимволізму.ШарльБодлер,ПольВер-

лен,АртюрРембо:Посібникдлявчителя.—Х.:Веста:Видавництво«Ранок»,2003.

18. Нольман М.ШарльБодлер.Судьба.Эстетика.Стиль.—М.:Художественнаялитература,1979.

19. Овруцька І. М. Стендаль:Нарисжиттяітворчості.—К.:Дніпро,1983.20. Пустовойт П. Г.И.С.Тургенев—художникслова.Монография.—М.:Из-

дательствоМосковскогоуниверситета,1987.21. Реизов Б. Г. Стендаль.Художественноетворчество.—Л.:Художественнаяли-

тература,1979.—408с.21. Розанова Л. А.ОтворчествеН.А.Некрасова:Книгадляучителя.—М.:Про-

свещение,1988.22. Світовалітература.10клас.Профільнийрівень,академічнийрівень:Хрестома-

тія-довідник./Упоряд.І.Л.Столій.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.23. Соколянский М. Г. ОскарУайльд:Очерктворчества.—К.—Одесса:«Лыбидь»,

1990.24. Цвейг С.АртюрРембо//Нева.—1991.—№8.25. Цвейг С. ЖизньПоляВерлена//Нева.—1991.—№9.26. Л. А. Чередник.Світовалітература.10клас.Рівеньстандарту:Комплексний

зошитдляконтролюзнань.—Х.:Вид-во«Ранок»,2010.

205

змІст

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

календарно-тематичне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

вступ. Із літератури реалізму

урок № 1 Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. реалізм як напрям у світовій літературі. роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

урок № 2 Ф. Стендаль. Життєвий і творчий шлях письменника. роман «Червоне і чорне», поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму реставрації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

уроки № 3–4 «Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…» .(конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Ф. Стендаля «Червоне і чорне». Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

урок № 5 Жіночі образи роману «Червоне і чорне». Психологізм творчості Стендаля. . . . . . 23

урок № 6 о. де Бальзак — видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. Бальзак і україна. композиція і стиль повісті «Гобсек» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

урок № 7 «дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…». (романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

урок № 8 Розвиток зв’язного мовлення. о. де Бальзак. Повість «Гобсек». Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де ресто. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

урок № 9 Позакласне читання. історія кохання маленької феї. (роман Ш. Бронте «джейн Ейр».) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

урок № 10 Ф. М. достоєвський. Життєвий і творчий шлях письменника. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх втілення в художніх творах. роман «Злочин і кара» як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

уроки № 11–12 Еволюція образу раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

урок № 13 Система образів роману Ф. достоєвського «Злочин і кара». Значення і символіка його назви. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

урок № 14 Розвиток зв’язного мовлення. урок-диспут за романом Ф. достоєвського «Злочин і кара». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

урок № 15 Лев Толстой. «Анна кареніна». Життєвий і творчий шлях митця. духовні й мистецькі шукання та здобутки письменника. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

206

урок № 16 роман Л. Толстого «Анна кареніна». образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. «діалектика душі» толстовських героїв. . . . . 89

урок № 17 Суперечливий образ Анни кареніної . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

урок № 18 Л. Толстой. «Анна кареніна». образ Левіна, його автобіографічна основа . . . . . . . 99

урок № 19 Позакласне читання. Складні таємниці жіночої душі. (Повісті Г. джеймса «дейзі Міллер» та і. Тургенєва «Ася».) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

урок № 20 Контрольна робота «Вступ. із літератури реалізму. Творчість Стендаля, о. де Бальзака, Ф. достоєвського, Л. Толстого».. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110

традиції і новаторські зрушення в поезії середини — другої половини XIX століття

урок № 21 Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини XIX століття. Етичні та естетичні засади соціально-спрямованої лірики (М. Некрасов). Принципи «чистого мистецтва» в поезії (група «Парнас», творчість А. Фета). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

урок № 22 В. Вітмен — американський поет-новатор. Життєвий і творчий шлях письменника. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

урок № 23 Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» — програмовий твір поета. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

урок № 24 Ш. Бодлер. Життєвий та творчий шлях письменника. Світогляд й естетичні погляди Бодлера і його збірка «квіти зла». Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

урок № 25 Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша Ш. Бодлера «Вечорова гармонія». Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів у поезії «Відповідності». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146

урок № 26 із поезії французького символізму. Символізм як літературний напрям останньої третини XIX — початку XX ст. основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Творчість П. Верлена. Вірші «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150

урок № 27 Творчість А. рембо. Вірші «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки». . . . . . . . . . 160

урок № 28 Позакласне читання. Бурхливі людські пристрасті у новелах П. Меріме. . . . . . . . 170

урок № 29 Контрольна робота «Творчість М. Некрасова, А. Фета, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. рембо». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174

роман ранньомодерністської доби

урок № 30 о. уайльд. роман «Портрет доріана Грея». Життєвий та творчий шлях письменника. уайльд — письменник англійського раннього модернізму. Естетизм уайльда, імпресіоністичність стилю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178

урок № 31 «Портрет доріана Грея» як осердя творчості о. уайльда, філософсько- естетичні та моральні проблеми твору. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184

207

урок № 32 о. уайльд. роман «Портрет доріана Грея». образ головного героя. . . . . . . . . . . . 187

урок № 33 образи твору о. уайльда «Портрет доріана Грея». риси інтелектуального роману. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192

урок № 34 Контрольна робота «Творчість о. уайльда. роман “Портрет доріана Грея”». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197

Підсумок

урок № 35 узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого протягом року. . . . . . . . . . 201

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204

208

На в ч а л ь н е в и д а н н я

Серія«Майстер-клас»

ЧЕРЕДНИК Людмила Анатоліївна

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 клас. Рівень стандарту

АвторськіурокиРедакторГ. В. Доніна

ТехнічнийредакторМ. С. Жубр КоректорА. Г. Шевченко

КодФ11124У.Підписанододруку28.09.2010.Формат84×108/16.Папірдрукарський.ГарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.21,84.

ТОВВидавництво«Ранок».СвідоцтвоДК№3322від26.11.2008.61071Харків,вул.Кібальчича,27,к.135.

Адресаредакції:61145Харків,вул.Космічна,21а.Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.

Длялистів:61045Харків,а/с3355.E-mail:[email protected]

Зпитаньреалізаціїзвертатисязател.:уХаркові–(057)712-91-44,712-90-87;Києві–(044)599-14-53,417-20-80;БілійЦеркві–(04563)6-90-92;Вінниці–(0432)55-61-10;

Дніпропетровську–(056)785-01-74;Донецьку–(062)261-73-17;Житомирі–(0412)41-27-95,41-83-29;КривомуРозі–(056)401-27-11;

Львові–(032)244-14-36;Миколаєві–(0512)35-40-39;Рівному–(0362)3-78-64;Сімферополі–(0652)54-21-38;Тернополі–(0352)49-58-36;

Черкасах–(0472)64-41-07,36-72-14;Хмельницькому–(0382)706-316;Одесі–(048)737-46-59;Чернигові–(0462)62-27-43.

E-mail:[email protected].«Книгапоштою»:61045Харків,а/с3355.Тел.(057)717-74-55,(067)546-53-73.

E-mail:[email protected]

2 3

Номер уроку Тема Дата Обладнання Теорія літератури

Вступ. Із літератури реалізму

1 Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст.

підручник (за вибором учителя); словник літературознавчих термінів; виставка книг письменників XIX ст., репродукцій картин цього періоду

поняття про соціальнопсихо логічну прозу

2 Ф. Стендаль. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Червоне і чорне», поєднання в ньому соціальнополітичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації

підручник; портрет письменника; виставка творів; текст роману «Червоне і чорне» в перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя)

поняття про со ціальнопсихологічний роман

3–4 «Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…». (Конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Ф. Стендаля «Червоне і чорне». Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту.)

підручник; текст роману «Червоне і чорне» в перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя)

5 Жіночі образи роману «Червоне і чорне». психологізм творчості Стендаля

підручник; портрет письменника; виставка творів; текст роману «Червоне і чорне» у перекладі Є. Старинкевич (або іншому на вибір учителя)

поняття про психологізм твору

6 О. де Бальзак — видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. Бальзак і Україна. Композиція і стиль повісті «Гобсек»

підручник; портрет О. де Бальзака; виставка його книг; текст повісті «Гобсек» (у перекладі А. Кашпера або іншому на вибір учителя); словник літературознавчих термінів

7 «Дивне поєднання скупості і своєрідності характеру…». (Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Влада золота та її філософія в повісті.)

підручник; текст повісті О. де Бальзака «Гобсек» (у перекладі А. Кашпера або іншому на вибір учителя)

8 Розвиток зв’язного мовлення. О. де Бальзак. повість «Гобсек». Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто

підручник; текст повісті О. де Бальзака «Гобсек» (у перекладі А. Кашпера або іншому на вибір учителя)

9 Позакласне читання. Історія кохання маленької феї. (Роман Ш. Бронте «Джейн Ейр».)

портрет Ш. Бронте; виставка книг письменниці; текст роману «Джейн Ейр» (у перекладах на вибір учителя та учнів)

10 Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях письменника. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх втілення в художніх творах. Роман «Злочин і кара» як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й моральноетичні ідеї твору

підручник; портрет Ф. М. Достоєвського; виставка книг письменника

поняття про роман, філософський та психологічний романи

11–12 Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини»

підручник; текст роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя)

4 5


13 Система образів роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Значення і символіка його назви

підручник; текст роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до роману Д. Шмарінова, І. Глазунова, п. Боклевського, М. Добужинського (на вибір учителя)

14 Розвиток зв’язного мовлення. Урокдиспут за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

підручник; текст роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя); словник іншомовних слів

15 Лев Толстой. «Анна Кареніна». Життєвий і творчий шлях митця. Духовні й мистецькі шукання та здобутки письменника. паралелізм у композиції роману, особливості стилю

портрет письменника; виставка творів Л. Толстого. (Можна використати репродукції портретів Л. Толстого роботи І. Крамського, М. Ге, фотографії С. Левицького «Група письменників журнала “Cовременник”» або інші матеріали на вибір учителя.)

16 Роман Л. Толстого «Анна Кареніна». Образихарактери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. «Діалектика душі» толстовських ге роїв

підручник; текст роману Л. Толстого «Анна Кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (можна використати ілюстрації О. Верейського або інші на вибір учителя)

17 Суперечливий образ Анни Кареніної підручник; текст роману Л. Толстого «Анна Кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (на вибір учителя)

18 Л. Толстой. «Анна Кареніна». Образ Левіна, його автобіографічна основа

підручник; текст роману Л. Толстого «Анна Кареніна» (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (на вибір учителя)

19 Позакласне читання. Складні таємниці жіночої душі. (повісті Г. Джеймса «Дейзі Міллер» та І. Тургенєва «Ася».)

портрети письменників; тексти повістей Г. Джеймса «Дейзі Міллер» та І. Тургенєва «Ася» (у перекладах на вибір учителя)

20 Контрольна робота «Вступ. Із літератури реалізму. Творчість Стендаля, О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, Л. Толстого»

Тестові завдання

Традиції і новаторські зрушення в поезії середини — другої половини XIX століття

21 Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини XIX століття. Етичні та естетичні засади соціальноспрямованої лірики (М. Некрасов). принципи «чистого мистецтва» в поезії (група «парнас», творчість А. Фета)

підручник; портрети М. Некрасова, А. Фета, Ф. Тютчева, поетів парнаської школи; репродукцію літографії О. Лебедєва до вірша М. Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду»; словник літературознавчих термінів; тексти віршів М. Некрасова, Ф. Тютчева, А. Фета (мовою оригіналу чи перекладах на вибір учителя)

поняття про декаданс

22 В. Вітмен — американський поетноватор. Життєвий і творчий шлях письменника. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом

підручник; портрет В. Вітмена, збірка віршів «Листя трави» (у перекладах на вибір учителя)

поняття про верлібр

23 Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «пісня про себе» — програмовий твір поета

підручник; тексти віршів В. Вітмена із збірки «Листя трави» (у перекладах на вибір учителя)

Продовження таблиці

6 7

Закінчення таблиці


24 Ш. Бодлер. Життєвий та творчий шлях письменника. Світогляд й естетичні погляди Бодлера і його збірка «Квіти зла». Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»

підручник; портрет Ш. Бодлера; збірка «Квіти зла» (у перекладах на вибір учителя); словник літературознавчих термінів

поняття про символ, символізм, імпресіонізм, натуралізм, неоромантизм

25 Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша Ш. Бодлера «Вечорова гармонія». Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів у поезії «Відповідності»

підручник; тексти віршів Ш. Бодлера (у перекладах на вибір учителя та учнів); словник літературознавчих термінів, тлумачний словник

поняття про сугестію

26 Із поезії французького символізму. Символізм як літературний напрям останньої третини XIX — початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Творчість п. Верлена. Вірші «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «поетичне мистецтво»

підручник; портрет п. Верлена; виставка творів символістів; тексти віршів п. Верлена (у перекладах на вибір учителя або учнів); виставка репродукцій картин імпресіоністів (на вибір учителя); словник літературознавчих термінів, тлумачний словник

поняття про символізм, сугестію

27 Творчість А. Рембо. Вірші «Відчуття», «п’яний корабель», «Голосівки»

підручник; портрет А. Рембо; виставка його творів; тексти віршів А. Рембо (у перекладах на вибір учителя чи учнів)

28 Позакласне читання. Бурхливі людські пристрасті у новелах п. Меріме

портрет п. Меріме; виставка його творів; тексти новел письменника (у перекладах на вибір учителя)

29 Контрольна робота «Творчість М. Некрасова, А. Фета, В. Вітмена, Ш. Бодлера, п. Верлена, А. Рембо»


Роман ранньомодерністської доби

30 О. Уайльд. Роман «портрет Доріана Грея». Життєвий та творчий шлях письменника. Уайльд — письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю

підручник; портрет О. Уайльда; текст роману О. Уайльда «портрет Доріана Грея» у перекладі Р. Доценка (або іншому на вибір учителя та учнів); словник літературо знавчих термінів

поняття про естетизм

31 «портрет Доріана Грея» як осердя творчості О. Уайльда, філософськоестетичні та моральні проблеми твору

підручник; текст роману «портрет Доріана Грея» у перекладі Р. Доценка (або іншому на вибір учителя чи учнів)

32 О. Уайльд. Роман «портрет Доріана Грея». Образ головного героя

підручник; текст роману «портрет Доріана Грея» у перекладі Р. Доценка (або іншому на вибір учителя чи учнів)

33 Образи твору О. Уайльда «портрет Доріана Грея». Риси інтелектуального роману

підручник; текст роману «портрет Доріана Грея» у перекладі Р. Доценка (або іншому на вибір учителя чи учнів); словник літературознавчих термінів

поняття про парадокс, інтелектуальну прозу

34 Контрольна робота «Творчість О. Уайльда. Роман “портрет Доріана Грея”»


Підсумок

35 Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого протягом року

підручник; портрети письменників, твори яких вивчали протягом року; словник літературознавчих термінів

Література

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Світова література. 10–11 класи. Рівень стандарту (укладачі Ю. І. Ковбасенко, Г. М. Греб-ницький та ін.

2. Альтман М. О. Достоевский. По вехам имен.— Саратов, 1975.3. Антологія зарубіжної поезії другої половини XIX—XX сторіччя: Посіб.

для 10–11 кл. / Укл. і авт. вступ. ст. Д. С. Наливайко.— К.: Навчальна книга, 2002.

4. Балашов Н. И. Рембо и связь двух веков поэзии // А. Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду.— М.: Наука, 1982.

5. Випер Ю. Б. Творческие судьбы: О западноевропейских литературах XVI — первой половины XIX века.— М.: Художественная литература, 1990.

6. Гарин И. Пророки и поэты.— М.: Терра, 1992.7. Гугушева М. П. Ш. Бронте. Очерк жизни и творчества.— М.: Художе-

ственная литература, 1992.8. Долина Н. Предисловие к Достоевскому.— Л.: Детская литература, 1980.9. Ермилов В. Толстой-романист («Война и мир», «Анна Каренина», «Вос-

кресение»).— М.: Художественная литература, 1965.10. Ермилов В. Ф. М. Достоевский.— М.: Художественная литература, 1956.11. Карабутенко І. Особистість і лірика Ш. Бодлера // Жовтень.— 1975.— № 6.12. Лексикон загального та порівняльного літературознавства.— Чернівці:

Золоті литаври, 2001.13. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та

ін.— К.: ВЦ «Академія», 1997.14. Мендельсон М. О. Жизнь и творчество Уитмена.— М.: Наука, 1969.15. Наливайко Д. С. Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості.— К.: Дніпро,

1985.16. Наливайко Д. Жах і екстаз життя / Бодлер Ш. Поезії.— К.: Дніпро, 1989.17. Ніколенко О. М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль

Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя.— Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.

18. Нольман М. Шарль Бодлер. Судьба. Эстетика. Стиль.— М.: Художе-ственная литература, 1979.

19. Овруцька І. М. Стендаль: Нарис життя і творчості.— К.: Дніпро, 1983.20. Пустовойт П. Г. И. С. Тургенев — художник слова. Монография.— М.:

Издательство Московского университета, 1987.21. Реизов Б. Г. Стендаль. Художественное творчество.— Л.: Художественная

литература, 1979.— 408 с.21. Розанова Л. А. О творчестве Н. А. Некрасова: Книга для учителя.— М.:

Просвещение, 1988.22. Світова література. 10 клас. Профільний рівень, академічний рівень:

Хрестома тія-довідник. / Упоряд. І. Л. Столій.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010.23. Соколянский М. Г. Оскар Уайльд: Очерк творчества.— К.— Одесса:

«Лыбидь», 1990. 24. Цвейг С. Артюр Рембо // Нева.— 1991.— № 8.25. Цвейг С. Жизнь Поля Верлена // Нева.— 1991.— № 9.26. Л. А. Чередник. Світова література. 10 клас. Рівень стандарту: Комп-

лекс ний зошит для контролю знань.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010.

8 1

Видавництво «Ранок» дозволяє вчителям використовувати цей календарний план у навчальному процесі й не розглядає це як порушення авторських прав.

Розповсюджується разом із посібником «Світова література. 10 клас. Рівень стандарту» (серія «Майстерклас») як безкоштовний додаток.

© ТОВ Видавництво «Ранок», 2011

УЗГОДЖеНОДиректор

М. П. __________________Підпис

КАЛеНДАРНИй ПЛАН зі світової літератури.

Рівень стандарту

на 20 ___ / 20____ навчальний рік

для 10 ________________ класів

учителя _____________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

Для шкіл з українською мовою навчання

Documents

ББК 74.268.3(0) - Світ літературиsvitliteraturu.ucoz.ua/_bd/2/204_10___.pdf · Із літератури реалізму 1: Загальна характеристика