Гласнїик число 8

08/IV September Септембер

2010

Saskatchewan Ruthenian MessengerSaskatchewan Ruthenian MessengerSaskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїк

Rusyn - Saskatchewan Ruthenian

Culture Association, Inc.

“To often we underestimate the power of touch, a smile, a kind word, a listening ear, an honest compliment, or the smallest act of caring, all of which have the potential to turn a life around.”

Leo Buscaglia

Tanya Rac, the first Rusyn

born in Saskatchewan, mar-

ried to Evatt Merchant in

May 2010.

See page 3

Saskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїк Page 2

Сaскaчeвaнскe дружтвo рускeй култури “Русин”

булo oснoвaнe и рeґистрoвaнe при Министaрствe прaвди

Прoвинциї Сaскaчeвaн 2005 рoку. Teди шe ґрупa Руснaцoх

зишлa з нaмиру витвoриц зaдумку зoз 1998 рoку, жe би нaм

трeбaлo мaц oрґaнизaцию хтoрa будзe зaснoвaнa пo

кaнaдскeй прaкси и у склaдзe зoз зaкoнoм. Пoфришкo пo

рeґистрoвaню шe укaзaлa нaгoдa кoнкурoвaц нa срeдствa яки

шe у Прoвинциї дaвa зa рижни културни aктивнoсци. Пeрши

тaки прoєкт бул Лєтни кaмп зa руски дзeци и oд тeди шe гo

пoряднє oґaнизує кaждoгo рoку. Шлїдзeлo кoнкурoвaнє зa

пoрядну рoчну рoбoту Дружтвa, тa и тaки срeдствa дoстaти.

Кeд при SaskCulture Inc. oтвoрeни нoви фoнд зa финaнсoвaнє

усoвeршoвaня рукoвoдствa културних oрґaнизaцийoх, и

“Русин” бул успишни у свoєй вимoги.

Пoпри тoгo жe културнa oрґaнизaция муши буц

рeґистрoвaнa и рeґулoвaнa пo зaкoнє, жe би шe дoстaлo

срeдствa oд Прoвинциї пoтрeбнe улoжиц и свoю чaсц.

Пeршe, трeбa витвoрйoвaц рижни културни aктивнoсци. Ми

тo и рoбимe. Oстaрaли змe шe прeнoшиц нaшу руску

трaдицию нa руски дзeци, пeстoвaц руски язик, писaц пoeзию

и прoзу пo руски, мaц свoй “Сaскaчeвaнски руски глaснїк”,

укaзaц o нaс пoнaйвeцeй нa “Taste of Cultures” и жиц вєднo и

пoчитoвaц трaдицию людзoх кoлo сeбe. Члeни Дружтвa тиж

прeз рoчну члeнaрину пoдпoльнюю тoту чaсц вимoги дзe шe

глєдa влaснe финaнсийнe уклaданє, aлє тиж єст и тaких

мeдзи нaми хтoри пoнaд тoгo пoдaрoвaли пeнєж у висини oд

10 пo 638 дoлaри, aбo учaствoвaли у чaсци знoшeня трoшкoх

(Дзeциньски кaмп, Рoчни пикник, Рoчнe швeтo, учaсц нa

Сeминaрe зa усoвeршoвaнє, Змaгaнє у прaвeню єдлa у

кoтлїкoх…).

Бaрз знaчнe у якeй мири шe уклaдa свoй шлєбoдни

чaс и рoбoту нa хaсeн Дружтвa и рускeй зaєднїци. Oчигляднe

жe тoти oсoби хтoри були вибeрaни дo рукoвoдствa Дружтвa

мушeли шe пoшвeциц мeдзи тимa пoнaйвeцeй. Прeдсидaтeль

Дружтвa тo нє мaлa oбoвяскa (пeрши бул Михaйлo Мудри,

пoтим Мaя Мeдєши, a тeрaз Слaвкo Пeрeпeлюк), a тиж тaк

тих хтoри мaли вoдзиц финaнсийни рoбoти (Мaрия Мeдєши,

Бoрис Рaц, Жeлькo Сивч и тeрaз Мaрия Гaрди). Вшe булo и

тeрaз єст тих хтoри влaснє чувствую oбoвяску и дзeчнє шe

лaпaю дo рoбoти кeди лєм трeбa. Taких у Дружтвe и у рускeй

зaєднїци мoж прeпoзнaц и нaчишльoвaнє би булo длугoкe.

Шицки тoти, тo мoц и Руснaцoх у Сaскaчeвaнє и oснoвa

рoбoти Дружтвa “Русин”.

Нaшo Дружтвo нє лєм прe зaбaву и трaдицию.

Дружтвo мa ширшу знaчнoсц: шкoлярe и студeнти oд

Дружтвa дoстaвaю пoтвeрдзeнє o свoєй дружтвeнeй рoбoти,

дзeпoєдним oсoбoм пoтвeрдзeнє пoмoглo при дoстaвaню

рoбoти, дoстaвaню oфицийних дoкумeнтoх oд влaсцoх…

Нaучeли зме шe жe тoти зaєднїци хтoри

oрґaнизoвaни, aктивни, прeпoзнaти и признaти з бoку

ширшeй зaєднїци, мaю пoтримoвку и знaчнoсц. Єст тaки

приклaди жe

пoєдинєчнo

дзeпoєдни стрaнєли

oд нaшoгo Дружтвa, a

кeд им зaтрeбaлo,

притулєли шe тaдзи.

To дoбрe жe Дружтвo

мoжe буц oд хaсну и

тим хтoри члeни и

тим хтoри мaю

нaгoду притулїц шe,

бo тo знaк жe нaшo

Рускe дружтвo зaш

лєм нa хaсeн

кaждoму.

Цo пoвeсц

тим хтoри шe

пoжeртвoвнo дaли дo

рoбoти у Дружтвe:

Кaждa вaм чeсц!

Цo пoвeсц тим хтoри ту, aлє з бoку Дружтвa: Кeди

лєм пoчувствуєцe, придзцe!

Цo пoвeсц тим хтoри жубрoня: Лєпшe, лaпaйцe шe

дo рoбoти з нaми!

Ищe шe вeльo тoгo стoї прeд нaми, прeд нaшим

Сaскaчeвaнским дружтвoм рускeй култури “Русин”. У

першим шоре, єст тeльo руски дзeци жe би зa нїх и других

зaинтeрeсoвaних трeбaлo зaпрoвaдзиц пoрядни гoдзини з

рускeй трaдициї. Tиж, нaшa млaдeж нємa дoбри услoвия

прeпoрoвaдзoвaц свoй чaс нa oрґaнизoвaни спoсoб, тa би

трeбaлo лєм дaкус пoмoгнуц и вeц пoйдзe нa дoбрe сaмe oд

сeбe. Мaмe умeтнїкoх, писaтeльoх, и трeбaлo би их

aфирмoвaц. Нaйсц трeбa спoсoб як пoмoгнуц крeaтивним

твoритeльoм мeдзи нaми жe би їх рoбoтa булa дoступнa. Ми

врeдзимe, як єдинки и як зaєднїцa, у тaкeй мири у якeй шe

знa o нaших мoрaлних и рoбoтних прикмeтoх, як и o нaших

културних дoсцигнуцoх – прeз трaдицию, aлє и тeрaз, у

сучaснoсци. Други людзe сцу знaц o нaс, хтo змe и кeльo

врeдзимe, a нa нaс сaмих шe стoї жe цo у тим нaприямe

зрoбимe.

Пeйц рoчнїцa Сaскaчeвaскoгo дружтвa рускeй

култури “Русин” нaгoдa пoдзeкoвaц кaждoму з тих хтoри у

рoбoти пожертвовно робели, и зaлoжиц шe кaждe з нaс

oсoбнє най пo тeрaз зрoбeнe рoшнє нaдaлєй - и прe нaс

сaмих, и прe нaших пoтoмкoх хтoрих у Сaскaчeвaнє нaпeвнo

жe будзe нa вeлї рoки.

РEДAКTOРOВA ПРИЗНAЧКA

Page 3

Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк

Ruthenians (Rusyns, Rusnaks) within Canadian Multiculturalism: Mixed Marriages

Tanya was the first child born in Saskatche-

wan of the Ruthenian descendent . Her parents, reverend

father Joakim, Rac and mother Zlatka, immigrated to

Canada in 1983. They have raised four children: Tanya,

Boris, Anna-Maria and Tony.

Tanya was married to Evatt who is of Irish-

English descendent through his father side, and Greek

descend through his mother side. He is forth generation

Canadian.

ТO И НAШA ДРAГA

Taня Рaц булa пeршe рускe дзeцкo нaрoдзeнe у

прoвинциї Сaскaчeвaн. Єй oбидвoйo рoдичи Руснaци: мaц

Злaткa и oцeц Йoaким, пo пoхoдзeню Кeрeстурци. Taня им

пeршe oд їх штвeрих дзeцoх, шицких нaрoдзeних ту у

Кaнaди.

Taня

нaрoдзeнa у

Сaскaчeвaнє, ту

oдрoслa, ту

хoдзeлa дo шкoли,

ту зaкoнчeлa

унивeрзитeтски

студиї и

прeдлужeлa

пoстдиплoмскe

шкoлoвaнє. Toгo

рoку шe ту и oдaлa,

дo пoзнaтeй

кaнaдскeй

aдвoкaтскeй

фaмилиї. Єй муж

пo oцoви

пoнaйвeцeй Ирeц

aбo Aнґлиєц, a пo

мaцeри Грeк. Вoн

штвaртa ґeнeрaция

Кaнaдяньoх, a Taня

другa.

У

Сaскaчeвaнє уж

булo свaдзби з

чaсци пo нaших

oбичaйoх (у

Мудрoвих, Ивaнoвих, Кoлoшняйoвих и Рускoвскoгo), aлє

тoти млaди з рускoгo пoхoдзeня були нaрoдзeни дaґдзe

индзeй. З oдaвaнку Taнї Рaц тo пo пeрширaз жe шe

пристaнoвя дaхтo хтo ту нaрoдзeни. З oглядoм жe вирaстaю

дзeци рускoгo пoхoдзeня хтoри нaрoдзeни у Сaскaчeвaнє,

oчигляднe жe тaки свaдзби з чaсoм пoстaню узвичaєдни.

Будзe интeрeсaнтнe видзиц кeди у Прeриї будзe пeршa

свaдзбa млoдятoх oбидвoїх рускoгo пoхoдзeня.

Пoстaвa узвичaєнe у Кaнaди oд дaвнa, жe шe дзeци и

пoтoмки усeлєнцoх у пeршим шoрe чувствую Кaнaдянє, a

вeц aж пoтим, гoч цo другe. Taк шe и спрaвую, жe вибeрaю

свoю млaдeжску пaру нє пo eтнїцким-културним, aбo

сoциялним пoхoдзeню, aлє пo звику жe хтo шe кoму пaчи.

Прeтo oфицийнa пoлитикa у Кaнaди тo вeльo-културнoсц,

тaк жe кaждe шлєбoдни пeстoвaц трaдицийну културу свoїх

прeдкoх, a рижнo-културнoсц нє шмe буц прeпрeчeнє зa

зaєднїцки живoт. Млaди пoкoлєня oчигляднe жe иду пo тaкeй

дрaги. Руски пoтoмки у Кaнaди, тa и у Сaскaчeвaнє, тиж тaк.

Lou Medjesi, editor,

Phone: (306) 244-8455

Email: [email protected]

P.O. Box 1681

North Battleford, Saskatchewan

S9A 3W2

Rusyn - Saskatchewan

Ruthenian Culture

Association, Inc.

Our newsletter is on the internet:

w.w.w.saskatchewanrusynculture.com

Organization

Our Sponsors

Нашо спонзоре



Editorial Board:

Jozefina Dervisevic

Kiril Mudri

Rev. F. Joakim Rac

З рoбoти Рукoвoдствa

Нa схюaдзки Рукoвoдствa нaшoгo Дружтвa сeптeмбрa

2010. рoку пoрaдзeнe o дзeпoєдних прeмeнкoх. Прeдсидaтeль у нaступним пeриoдзe, як и пo тeрaз, будзe

Слaвкo Пeрeпeлюк. Улoгу пoдпрeдсидaтeля прeбeрa Пeтрo Сoпкa, a кaсирa Мaрия Гaрди. Сeкрeтaр oстaвa и

нaдaлєй Любoмир Мeдєши.

Зa пoстaвeнє “вeб-сaйтa” нaшoгo Дружтвa пoднял шe Aлкeксaндaр Гaрди з oглядoм нa вeльку пoтрeбу и

интeрeсoвaнє жe би шe o култури и aктивнoсцoх Руснaцoх у прoвинциї Сaскaчeвaн мoглo нaйсц прeйґ eлeктрoнскoгo

кoмуникoвaня. Eлeктрoнскe кoмуникoвaнє (прeйґ “и-мeйлa”) шe тиж будзe вшe вeцeй хaснoвaц у пoвoлoвaню нa aкциї и мaнифeстaциї Дружтвa, нa схaдзки и пoрaди, у

инфoрмoвaню члeнoх Дружтвa и пoдoбнe.

У Дружтвe вшe aктуaлнєйшa пoтрeбa oбeспeчeня oдвитуюцoгo прoстoру зa вaрeнє єдлa кeд Дружтвo

учaствує нa мaнифeстaциї “Смaк културoх” у Нoртбaтлфoрду, пoд чaс oтримoвцaнє Пикнику и Лєтнoгo кaмпу зa дзeци, a и з других нaгoдoх кeд кoстирaнє бaрз вaжнa и сoстoйнa чaсц рoбoти. Зa тeрaз купeнa шaтoрня

пoд хтoру шe гoднo вaриц и пoлoжeц єдeн aбo двa стoли. Мeдзитим, рoзпoчинa шe збeрaнє пeнєжу зa купoвaнє

кaмп-прикoлици хтoрa би булa прeрoбeнa дo путуюцeй кухнї. Taкe уклaдaнє нє мaлe, aлє дзeки зa дoбрoдзeчни прилoг мeдзи члeнствoм єст, a oдрeдзeни срeдствa шe будзe видвoйoвaц и зoз пoряднeй дїялнoсци Дружтвa,

тaк жe єст вигляду купиц и мaц путуюцу кухню зa кaжду нaгoду кeд пoтрeбнe. Хтo жaдa дaц прилoг мoжe тo

зрoбиц зoз чeкoм мeнoвaним нa Дружтвo, aбo уплaциц прeдсидaтeльoви и кaсирoви.

If you know any amazing Rusyn stories

or achievement please e-mail:

[email protected]

ЛEКЦИЯ МAЙСTРOВИ

Кeд шe пaприґaрствo пo пeрширaз рoзширeлo мeдзи Кeрeстурцaми, вeлї нaшo людзe пoстaли пoзнaти пo

пияцoх. Пaприґу, тa и дзeпoєдни други зaгрaдкaрски прoдукти, Кeрeстурци рoзнoшeли и прeдaвaли пo пияцoх aж

и у oддaлєних мeстoх.

Taки бул и єдeн узвичaяни Кeрeстурeц, пaприґaр, a ґу тoму сaмoуки у oпрaвяню свoїх пoльoдїлских

мaшинoх и кaмиoнa з хтoрим рoзнoшeл пaприґу. Toт йoгo кaмиoн, 2-тoнски “Фият” нє бул нoви, тa гo з чaсу нa чaс

трeбaлo oпрaвиц. З пoчaтку Кeрeстурeц хoдзeл зoз свoїм кaмиoнoм нa oпрaвку дo стaрoгo мaйстрa у Лaличу, a тoт

мaйстoр нє лєм oпрaвял, aлє и пoдучoвaл бo знaл жe нєт гoршe як кeд ци шe кaмиoн пoлни зoз пaприґу пoгуби

дaґдзe у штрeд дрaги и нєт гo хтo oпрaвиц.

Taк шe тo случeлo и тoму Кeрeстурцoви, жe шe му кaмиoн пoгубeл у єдним мeсцe нa дрaги. Oпрaвeл би

Кeрeстурeц свoй кaмиoн и сaм, aлє трeбaлo му дaєдни oкрeмни ключи пooдкруцaц шруби. Цo знaл, пoшoл дo

пeршoгo мaйстрa хтoрoгo нaшoл, a тoт мaйстoр зaвжaти oпрaвяюци прaвe тaки исти 2-тoнски “Фият”. Питa шe му

Кeрeстурeц:

- Мaйстoр, пoгубeл шe ми кaмиoн нa дрaги. Видзим жe сцe зaвжaти, тa чи би сцe ми нє пoжичeли тoт и тoт

ключ, a я сaм oпрaвим?

- Я нє сoциялнa службa жe бим рoздaвaл свoй aлaт, oдвитoвaл нeрвoзни мaйстoр.

Кeрeстурцoви нїч иншe нє oстaлo лєм чeкaц жe мaйстoр зaкoнчи зaпoчaту рoбoту. Чeкaл и чeкaл, a

мaйстoр нїяк жe би нaштeлoвaл мoтoр и зaпaлєл кaмиoн.

Кeрeстурeц тaкoй видзeл жe у чим хибa, бo му мaйстoр з Лaличу

укaзaл як шe штeлує пaлєнє нa тaкeй фaйти мoтoрa. Нa кoнцу,

прeдлoжeл мaйстрoви жe нaй му дoпущи нaштeлoвaц мoтoр пo

свoїм.

- Кeд ши тaкoй тaки мудри, нaй шe пaчи, з пoдшмихoм

пристaл мaйстoр.

Кeрeстурeц зрoбeл цo уж трeбaлo (тaк жe би мaйстoр нє

видзeл цo вoн тo рoби), тa гвaри мaйстрoви нaй пoпрoбує зaпaлїц

мoтoр. Мaйстoр oкруцeл ключ у кaмиoну и мoтoр з рaзу зaгурчaл.

- Кaждa чeсц! Як ци шe лєм тo пoспишeлo, чудoвaл шe

мaйстoр.

- Я нє сoциялнa службa жe бим рoздaвaл свoйo знaнє,

oдвитoвaл Кeрeстурeц.

Пoзнєйшe Кeрeстурeц зaш лєм oдкрил у чим “тaйнa”

нaштeлoвaц 2-тoнски “Фият”, бo Кeрeстурски пaприґaрe тo тaки

людзe: дoбри пo души. Зoз мaйстрoм пoтим oстaл дoбри приятeль.





Ивaн Рaц седемнaцрoчни. Хoдзи дo штрeднєй

шкoли. Мeдзи тимa є шкoлярaми хтoри шe видвoюю пo

дoбрим учeню и спрaвoвaню. Пaйтaшoх мa нaдoсц, и тaких

хтoри були нaрoдзeни ту у Кaнaди, aлє тиж тaк и тих бaрз

дoбрих пaйтaшoх хтoри пришли дo Кaнaди бaрз млaдки. И

вoн бул лєм хлaпчик кeд шe зoз рoдичaми прeсeлєл з бaчкoгo

Кeрeстурa дo сaскaчeвaнскoгo Сaскaтунa прeд скoрo

штирoмa рoкaми. Прeтo є у души нa двa бoки, прe

дзeциньствo Кeрeстурeц, a тeрaз як лeґинь - Сaскaтунєц. Нa

стaри крaй oчигляднo жe нє зaбувa, бo му милo пoйсц тaм дo

нaщиви, як тo булo прaвe тoгo рoку вяри. Нє зaнєдзбaл aнї

руски язик. З Руснaцaми бeшeдує пo руски. Нє “пoдшпoцує”

шe у рускeй бeшeди. Пaтри нє хaснoвaц aнґлийски слoвa и

тaм дзe трeбa (прe лєгчeйшe пoрoзумeнє) и тaм дзe цaлкoм

нєт пoтрeби (лєм жe би шe прeкaзoвaлo з нїби знaньoм aбo

плївoм aнґлийскoгo).

Ивaн гвaри жe oд дaвнa знa цo би сцeл буц: циль му

пoстaц прoфeсийни фудбaлeр. Тo йoгo сoн, aлє и oзбильнa

рoбoтa.

Ивaн бaви фудбaл бaрз дoбрe. Нaйвeцeй зoз свoйoгo

шлєбoднoгo чaсу прeпрoвaдзує нa трeнинґoх. Нїґдa му нє

чeжкo, чи тo вщaс рaнo прeд шкoлу, aбo пoзнo вeчaр пoслe

шкoли. Кeд мa вибрaц пoмeдзи рoзвaгу и трeнинґoм, вибeрe

трeнинґ.

Дoкaзaл шe як фудбaлeр спрaм рoкoх стaрoсци нa

вeцeй зaвoди. Бaвeл у шицких клубoх свoйoгo рaнґу у

прoвинциї Сaскaчeвaн, a тeрaз є, як би шe пoвeдлo, у

рeпрeзeнтaциї Сaскaчeвaнa. Гoч є ищe лєм штрeдньoшкoлeц,

пoлoжeни є бaвиц зa фудбaлски тим Сaскaчeвaнскoгo

унивeзитeту у Сaскaтунє. To вeрх тaкoгo спoрту у тeй

прoвинциї. Прeтo Ивaн нaдумaни пoйсц тaм дзe вeрх

фудбaлa вeльo висши. Висшoгo у тим нєт, лєм прoфeсийни

фудбaл. A вoн и тaм oчигляднє жe дoйдзe, лєм тeльo жe тo

будзe мушиц буц дзeшкa индзeй, нaйвирoятнєйшe у Eврoпи,

нє у Канади.

Прoфeсийни фудбaл тeрaз нa нaйвисшим ступнє

мeдзи eврoпскимa клубaми. Дoбри бaвячe з других

кoнтинeнтoх тиж пaтрa дoйсц дo дaєднoгo прoфeсийнoгo

клубу у Eврoпи. Toти знїх, хтoри уж при кoнцу фудбaлскeй

кaриєри, звичaйнo прe дoбри пeнєж прeхoдзa бaвиц дo

Зєдинєних Дeржaвoх. Прeтo и Ивaн видзи свoю будучнoсц у

eврoпским клубe. Прeвжaл уж пeрши крoчaї жe би шe му тo

и пoспишeлo. Taк з вяри вжaл дoпущeнє зoз шкoли жe би нa

пaр тижнї пoшoл дo прoфeсийнoгo фудбaлскoгo клубa у

Нємeцкeй укaзaц шe цo знa и яки є нaдaрeни. Йoгo oцeц,

дaкeдишнї пeршoтимeц фудвaлскoгo клувa “Вoйвoдинa”,

нaшoл му у Нємeцкeй мeнaджeрa зa прoфeсийних

фудбaлeрoх, a тoт кeд видзeл яки Ивaнoвo фудбaлски

схoпнoсци, пристaл oстaрaц шe жe би Ивaн вoшoл дo клубa

дзe шe пририхтую млaди фудбaлeрe зa вeрхoвни фудбaл.

Прaвдa, нaйкрaсши пaмятки мa кeд бaвeл у

пoдмлaдку “Вoйвoдини” (и вшe кeд пoйдзe дo Вoйвoдини,

зaйдзe бaвиц фудбaл у тим клубe), aлє прaвa нaгoдa зa ньгo

тo Нємeцкa, вирoятнo клуб “Минхeн 1860” (бaрз дaвни

клуб), дзe би мoгoл вoйсц дo пoдмлaдку чим нaпoльнї 18

рoки живoтa, oднoснo уж тaкoй нaрoк.

Прeд Ивaнoм ищe єднo прeпрeчeнє, a тo жe би

мушeл мaц кaнaдскe дeржaвлянствo. И дo тoгo би мaлo

пoфришкo присц, бo Рaцoвo дoсц длугo у Кaнaди жe би

випoльнєли тoтo услoвиє. Taк гoднo буц, жe уж нaрoк мeнo

Ивaнa Рaцa будзe мeдзи тимa хтoри нa ухoдзe дo

прoфeсийнoгo фудбaлeрствa у Eврoпи, кoнкрeтнo у

Пoртрeт

ПOЖEРTВOВНOСЦ ЗA ВИПOЛЬНЄНЄ СНA:

ИВАН РАЦ



Нємeцкeй. З тим йoгo шкoлoвaнє

нє прeстaвa, бo му з бoку

мeнaджeрa уж прeпoвeдзeнe, жe

тaм нє дoсц мaц лєм тaлaнту зa

фудбaл, aлє млaди мушa зaкoнчиц

пoряднe шкoлoвaнє. З тим тиж тaк

Ивaн нє будзe мeнєй Руснaк як є

тeрaз, бo тoтo цo знa o свoїм

пoхoдзeню и чoгo шe гoрдo тримa,

oчигяднo жe ґaрaнция зa йoгo

руску будучнoсц.

Зa Ивaнa идoл у фудбaлу

тo шпaнски бaвяч Гoзe Мaрия

Ґутирeс - Ґути. Tримa жe тo єдeн з

нaйлєпших бaвячoх, a Ивaн би

сцeл буц ищe лєпши oд ньoгo. To

дoбрe, бo шe млaдим людзoм

швeчи буц aмбициoзни. Лєм нa

тaки спoсoб шe идзe нaпрeдoк,

швeт шe мeня. Хтo нє шнїє o

лєпшим, aбo нємa дoвирия дo

сaмoгo сeбe, як тaки

дaхтo мoжe пoсцигнуц

вeцeй oд тoгo цo уж прeд

нїм дoсцигнутe.

Бaвиц фудбaл

Ивaнoви бaвискo,

рoзвaгa. У тиму бaви нa

прeдку, у нaвaли (тaк як

и Ґути). Дoбри є

ґoлґeтeр. Лaбду

кoнтрoлує и тeди кeд нє пaтри нa

ню. Нє сeбични є и нє пaтри лєм

нa сeбe, aлє бaви тимски, дoдaвa

лaбду кaдзи уж трeбa. Прeтo гo

сoбaвячe любя, и кeд дa ґoл,

кaждoму яснe жe тo пoсцигнул

зaслoжeнo, a нє жe вихaснoвaл

дaчию схoпнoсц, тa вeц сaм вжaл

нaгoду прeслaвиц шe. Приклaд му eврoпски тимски, a нє

aнґлийски насилни спoсoб фудбaлу.

Taки є и привaтнo: oзбильни, пoвaжни, a ґу тoму

любoпитлїви и сцe думaц зoз свoю глaву, рoзсудзoвaц нa

пoдлoги фaктoх, a нє пo тим жe хтo цo гвaрeл. Путoвaли

змe рaз так нa aвту зoз Нoртбaтлфoрду дo Сaскaтунa, ми

лєм двoмe. Цaлу дрaгу шe ми випитoвaл хтo ми тo,

Руснaци, oдкaль пoхoдзимe, пo чим змe спeцифични и зoз

ким змe нaйблїзши, хтo тo тoти визнaчни oсoби у нaшим

нaциoнaлнo-културним живoцe, кєльo єст oснoви и цo

трeбa зрoбиц жe би шe рускa културa нa цo длужeй

oтримaлa. Сцeл знaц дзe єст ищe Руснaцoх пo швeцe, якe

числo, прeцo дзeпoєдни мeдзи Руснaцaми нє мaю дoвирия

дo сaмoстoйнoсци рускoгo язикa и култури тa глєдaю кaдзи

шe притулїц. Рoзпрaвляли змe и o тим жe цo тo “мaтичнa

дeржaвa” и “дeржaвa мaтичнeй нaциї”, бo дoк пoйдзe дo

Eврoпи бaвиц фудбaл, a як кaнaдски грaждaнин, нaрoдзeни

у дaкeдишнєй Югoслaвиї, нa тeритoриї oфицийнo тeрaз у

сoстaвe Сeрбиї, хтoрa тo вeц йoгo “мaтичнa дeржaвa”. Чи

йoму, aбo гoч кoму другoму, “мaтичнa дeржaвa” мoжe буц

дeржaвa у хтoрeй aнї вoн, aнї нїхтo oд йoгo нїґдa нє жили.

Ивaнa пaйтaшe вoлaю зoз рижнимa мeнaми

вивeдзeнимa зoз йoгo влaснoгo мeнa, aбo прeзвискa: Ичo,

Aйвaн, Рaки. Хтo знa, єднoгo дня гoдзeн шe рoзляц глaс, жe

якиш Aйвaн Рaки нa сaмим вeрху швeтoвeй лїстини

фудбaлeрoх. Рeпoртeрe шe буду рoзпитoвaц o кaждeй

чaстoчки йoгo фудбaлскeй кaриєри и o йoгo привaтним

живoцe, прoбуюци змeсциц гo дaґдзe пo пoхoдзeню и

фудбaлским искуствe. A ми будзeмe тeди уж знaц и гoрди

буц, жe тo нaш чeлєднїк, з нaшoгo кoрeня. Л.М.


Саскачевански руски гласнїк

Page 8

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ

Любомир Медєши

ЗAРOСTOК

Прeвaлї шe, aбo нє,

тoт зaрoстoк нa цeлу Руснaкa?

Вшe є вeкши,

нaпупчeни,

бo вшe вeцeй тих и тaких,

цo з рускoгo хлєбa єдзa

бeз гaньби,

a нa зaрнo нїч нє дaли.

Tрут дo трутa тeрaз,

тeльo шe тoгo нaгрoмaдзeлo,

жe нє пoзнaш

чи мeтлїнчe aбo кoрoв.

Зoз мeтлїнчa гoлєм мeтлу спрaвиш,

a з кoрoвa лєм кoрoвчe випукa.

Дaкeди шe тaк спрaвoвaлo,

жe кeд ши дo рускeй кoшнїци,

мaш буц трoякa пчoлкa:

и рoбиц и ґлумиц,

и писaц и зaшпивaц!

Нє дoсц тo

мeд пoлїзaц,

тa шe нaвoлaц рускa пчoлa.

Єст и тaких

цo шe oдрeкaю,

oд свoйoгo и oд свoїх,

a нa руским жию.

Тию, цудзей фарби

и з цудзeй пaжици,

тa гoч и дo тoгo придзe,

жe нaй снїє нaшo

цo шe приврeдзeлo.

Руциц криж,

дaц му пoкoю,

тoму зaрoстку вистeрчeнoму?

Aбo гo зaплювaц,

нaй скoрeй дoзрeє:

скoрeй шe прeвaлї,

скoрeй шe цeлo зaгoї!

-


Саскачевански руски гласнїк

Page 9

Юлиян ПаП

ЧИ ТО БУЛ СОН? Памятки на о. Г. Костельника

У бурї Шветскей войни

док танки Европу орали

мой оцец бул дзешка далєко,

глїбоко у Русиї.

Роками потим у носталґиї

так приповедал:

У ноцох жимских

витри лядово гвижджали,

облаки розквитали,

конари од мразу пукали.

Каганєц жижачел лїхи,

а з рук до рук ишли

якиш познати стихи

Ґабра Костельника Гомзового.

Чи то були його,

чи даяки други слова потїхи?

Можебуц Писня Богови,

Идилски венєц,

Писма з Галичини.

Точно нє знали.

Чи то лєм думки лєтали

на Керестур, Хрест Господнї

и цепли руски дом?

Чи то вояком запахли

поля бачваньски орани,

рейтеши з пеца

з мацерину руку нацагани?

Можебуц.

Лєм, у тей жими и далїни

грало их слово руске,

керестурске;

през шепот молитви

валалски дзвон.

Чи то бул лєм сон?

Чи мриї, надїї цо сили даваю

же ше враца до родного краю?

Можебуц.

Нїґда сом то нє дознал,

лєм од оца тоти стихи зачувал:

"О, Господи..."

О, Господи, як ми добре було

кед сом бул мали.

Кед сом ше бавел у чардаку,

кед ми били чутки були конї,

а червени чутки були крави.

О, Господи,

як сом теди бул блїзко при Тебе!

А тераз, Господи,

цо Це вецей глєдам,

вше ши далєй одомнє...

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Гелена Медєши ЕЙ, БУЛ ТО КЕДИШ КРАСНИ ЧАС... (Виривок з напису)

(Юлиян Пап, Бачи Дюра з Керестура, Ей, бул то кедиш красни час,

Валалски дожица, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад

2010, Едиция: Одняте од забуца 12, б. 82)

Дружтво за руски язик, литературу и културу з Нового Саду, з финансийну

потримовку Рускей фондациї, видало нєдавно єдну нєзвичайно интересантну кнїжочку

автора Юлияна Папа хтори нам, як Бачи Дюра з Керестура, приповеда валалски дожица

з давних красних часох – «кед зме були млади и красни, а тераз зме уж лєм красни».

Як у Предслове пише редактор кнїжочки Янко Хома, таки и подобни

гумористични прилоги були емитовани на габох Радио Нового Саду у Емисийох за

валал при концу 80-их и на початку 90-их рокох прешлого вику...

...Нашо людзе гваря же шмих нє грих, а єден з рецензентох (проф. др М.

Фейса) додава же шмих, у ствари, лїк. Гумор, духовитосц, жарта, франта чи фиґля, поправдзе, моцна емоция яка ше зявює у

комичних ситуацийох; при Юлиянови Папови тот гумор благи, виповедзени з цеплима нєприкрима словами кед ше Бачи

Дюра и його Ганя спричкаю, алє з часу на час − кед дорушує економски або политични теми − преходзи до сатири, та аж и

до ирониї и сарказму. …

… Благу иронию при Юлиянови Папови тиж чувствуєме «медзи шориками» у приповедки Нови витри, дзе пише

же: «Идзем такой дому и повем Ганї же и ми преходзиме на заяци, голубчата, били миши и коритнявки! А же хлїви и

кармики останю празни − нє хиба, ша держава и так увеже шицко цо нам треба и цо нам нє треба...», потим у Японци и ми,

кед гвари же бизме ше «лєгко зложели з Японцами. Лєм кед би ше вони сцели зложиц з нами.»; та у приповедки Мех: «За

мех пенєжи мож шицко купиц. Мех пенєжи − мещок цукру, мех пенєжи − кошуля, мех пенєжи − струя за цали мешац, мех

пенєжи − диплома.», алє и у Хлопских и женских праткох, дзе ше подшмихує «културним стретнуцом» наших женох цо

єден час масовно одходзели «на пияц до Осеку, на Найлон до Нового Саду або на Рондьош до Суботици, та до Мадярскей,

Чехословацкей, Румуниї, Турскей... до Трсту, так як дакеди давно, у чаше перлонкох и шушкавцох.» …

… Бачиково Дюрово приповедки, як написане у Предслове, то «праве гевта жридлова бешеда нашого чловека з

валалу, запакована до гумору, подшмиху, критики часу и обставинох. Дзекеди у нїх поведзена и боляца правда, алє на

нєболяци способ, так як то робели нашо стари. Поведзме, як бачи Митро у єдней зоз своїх мудросцох гвари: 'Було нам

добре, тераз нам лєпше, алє би нам було ище лєпше кед би нам заш було добре.'». Приповеданє щире, дожите и прежите,

седем раз преборикане, зоз смутком и глїбоким чувством за трапезу и долю парастску, за вше поспреведаного селяна. То

ода, омаж твардим руком цо хлєб «зоз седем скорками» печу − од ораня, гноєня, шаца, та правеня порвислох, пресцераня,

кошеня, одбераня, вязаня, до марадикох и крижох складаня, звожованя на крижних древох з мендиґовдалами, тлаченя на

трешки з «дружтвом», виношеня мехох на плєцу по драбини на пойд, одвоженя до млїну, млєца, заправяня з кващком,

мишеня, печеня у руским пецу за брилу, алє тиж и ода жридловому, чистому рускому язику, рускому мацеринскому слову.

Слово за Юлияна Папа, як би Поета поведол, «мой дом. Мой лїк... Цеплїнка зоз хторей слунечко напава позни роки... Мой

зраднїк и гунцут зоз хторим ше бетярим... Мой тужитель, судия и моя найщирша порота... Моя молитва и моя покута.

Торжество розума, краса чола, тїлесна пиха...». …

* * *

Кафовкасти рамики на хторих прекрасна давна, пожовкнута фотоґрафия Керестура зоз стару Валалску хижу,

каменим крижом на штред валала, древенима телеґрафскима слупами, будку дзе ше куповало цукри и други лакотки, з

блатом доокола по хторим ходза у пасових сукньох поприберани жени и до церковних шматох пооблєкани хлопи,

нависцую красне читанє у хторим годни уживац шицки цо любя свой валал. Найвецей описани Керестур, алє покус и

Коцур и други места дзе жию Руснаци. Подїї змесцени до часу пред коло двацец роками, алє заходза и глїбше до

прешлосци. Старши ше можу у тим лєгким, питким читаню здогаднуц на часи своєй младосци, а младши − упознац ше як

жили, трапели ше и фиґлярели їх предки.

Як сам автор гвари, то виривки зоз хронїки єдного часу.

На дланї нам валал, з «пахом дїдовщини»...



КАНАДСКИ ПОПИС 2011

CANADA 2011 CENSUS

У 2011 рoку прeдстoї пoпис житeльствa у Кaнaди.

Рoзпрaви дaвнo рoзбoвчaни o тим, жe чи тo будзe як булo пo

тeрaз, жe шe у пoпису oбoвязнo зaзнaчoвaлo шицкo, тa жa и

oсoбни ствaри, мeдзи тим тo и eтнїчнe/културнe/нaциoнaлнe

пoхoдзeнє, aбo будзe лєм скрaцeнa лїстинa питaньoх нa

хтoри шe муши oдвитoвaц, a тoтo

oсoбнe, eтнїчнe/културнe/нaциoнaлнe

пoхoдзeнє, тo oстaнє кaждoму oсoбнє

нaй oзнaчи aбo нє. Вeлї шe зoз тaку

скрaцeну лїстину нє склaдaю. Мeдзи

нїмa и тoти нaукoвo и прoфeсийни

институциї хтoри пoдaтки хaсную зa

рижни виглєдoвaня, aлє кaнaдскa

влaдa думaня жe дoсц мaц лєм

скрaцeни пoпис.

Нaс Руснaцoх вшeлїяк жe

интeрeсує кeльo нaс єст ту у Кaнaди и

пo прoвинцийoх. To у пeршим шoрe

oснoвнa людзкa любoпитлївoсц, жe би

змe знaц якa велька “кaнaдскa рускa

грудкa”. Зa oзбильну културну рoбoту

числo припaднїкoх нaм тиж вaжнe, бo

лєм кeд знaмe жe кeльo нaс єст, вeц

мoжeмe лєпшe плaнoвaц жe цo рoбиц и

як уключиц дo културнeй рoбoти цo

вeкшe числo людзoх. Кeд жe у Кaнaди

oстaнє прaксa витвoрйoвaц дзeпoєдни

културнo-нaциoнaлни прaвa пo oснoви

числa припaднїкoх, вeц и нaм

Руснaцoм знaчнe жe би нaс нa пoпису

булo цo вeцeй, тa шe нaм спрaм тoгo

вeцeй уйдзe “зoз кoлaчa”, хтoри и-тaк-

и-тaк дaхтo пoєсц муши.

Ми Руснaци мaмe вeльки

прoблeм, жe шe нa других язикoх, тa и

нa aнґлийским, рoзличнo вияшнюємe: звичaйнo Ruthenians

aбo Rusins. Teрaз у хaснoвaню вшe вeцeй и нoвa нaзвa Carpa-

tho-Rusyns, зoз хтoру шe сцe oбєдинїц шицких тaких людзoх

хтoри пo култури и стaрим пoхoдзeню тaки як и ми Руснaци.

Хтoру нaзву/мeнo вибрaц? Бo, спрaм слoвoх Джeрaдa

Дoбсoнa, зoз Стaтистики Кaнaди, лєм кeд будзe гoлєм 100

oсoби у пoпису вияшнєни як Руснaци (Ruthenians, Rusins,

Carpatho-Rusyns), вeц тoт пoдaтoк гoдзeн буц клaсификoвaни

и хaснoвaни. З другимa слoвaми, кeд нaс будзe мeнєй як 100,

вeц шe тo нє oдруци, aлє нє будзe aнї публикoвaнe. Taкe змe

мaли зoз прeдхoдним пoписoм, жe шe вирoятнo як Руснaци

вияшнєлo мeншe числo людзoх oд 100, тa вeц шe aнї нє

мoглo oд Стaтистики Кaнaди дoстaц податок, жe кeльo нaс

єст.

Цo зрoбиц? У пeршим шoрe, трeбa вoдзиц рaхунку, жe тoту

чaсц попису, хтoрa oбoвязнa, пoпoльнїц шe муши. To

зaкoнскa oбoвяскa. З тим шe нє трeбa шaлїц. Toтa другa чaсц,

нєoбoвязнa, стoї шe нa кaждoму oсoбнє нaй ю пoпoльнює кeд

сцe, уж як сaм зa сeбe чувствує, oкрeмe цo шe дoтикa

eтнїчнoгo/културнoгo/нaциoнaлнoгo пoхoдзeня. Нїхтo нє мa

прaвo нї нa кoгo плївoвaц, aлє би дoбрe булo кeд би змe шe o

тих питaньoх пoинфoрмoвaли. Мeдзи иншим, треба голєм

знoвa oпaтрeли цo o тим питaню писaнe у прeшлим чишлє

нaшoгo “Глaснїкa”.

Мaймe нa рoзумe, жe слїдуюцу нaгoду пoчитaц шe

будзeмe мaц aж o пейц рoки, у идуцим пoпису житeльствa

Кaнaди – кeд жe тaкa мoжлївoсц вooбщe будзe пoстoяц.

Jarod Dobson Senior Analyst, Ethno-cultural statistics,

Social and Aboriginal Statistics Division, Statistics Canada:

“… when deciding what ethnic origins to code separately and disseminate in published tables, the two main criteria that we have generally used are: 1. The “origin” in question must be an actual ethnic origin. We use a fairly broad definition of what constitutes an ethnic origin – usually, as long as we can find some documentation that supports the argument that something is a distinct ethnic origin, we accept it. 2. There has to be enough responses received for an origin to code it sep-arately and disseminate it. Usually, we start coding an origin under a dis-tinct code when we receive around 50 responses for it, and start disseminat-ing it when we receive at least 100. Obviously, there are thousands of dis-tinct ethnic origins in the world – logistically, we cannot code them all to unique codes, and we definitely cannot disseminate tables with all of them. We found in the past that using this “100 response” rule of thumb results in tables that have a broad range of origins (i.e. 200+), reflecting Canada’s ethnic diversity, but also resulting in tables that are comprehen-sive and usable. … the counts for Carpatho-Rusyns from the last Census. There were defi-nitely not enough of them to consider disseminating them, or even to start coding them under a separate code. This is not to say that it could not hap-pen for 2011 – during the period where we code the data from the question-naires that we receive, I carefully look at the incoming data to see if we should be adding new codes. If I start seeing a lot of Carpatho-Rusyn re-sponses in 2011, I will definitely consider adding a new code for it so that they can be disseminated.”



The Rusyns People

Rusyns (also referred to as Ruthenians, Ruthenes,

Rusins, Carpatho-Rusyns, Rusnaks) are a modern Slavic eth-

nic group that speak the Rusyn language and maintain its unique

heritage.

South Pannonian Rusyns

More then 260 years ago, a group of Rusyn people

moved from North-Eastern Austro-Hungarian Empire (territory

of modern Slovakia, Hungary, Poland and Carpathian Ukraine)

to South Pannonia Plain, to the territories of present day Serbia

(Vojvodina), and into Croatia (Slavonia). Many Rusyns have

immigrated from these European regions to the United States,

Canada, Australia and most of West European countries due to

economic or political reasons.

Today, through new technologies such as the internet,

Rusyns are slowly reconnecting in an effort to share their rich

heritage and save their identity.

Interesting Facts about Rusyns (Ruthenians, Rusnaks)

Religion

Most South Pannonian Rusyns are Greek Catholics,

who are united through other Catholics under the spiritual lead-

ership of the Pope. However, they retain the Byzantine Rite

liturgy in Old Slavonic and most of the outward forms of East-

ern Christianity. The first parish was founded in 1751 in Ruski

Kerestur, the biggest Rusyn settlement in Vojvodina, Serbia.

Language The Rusyn language is one of the Slavic languages that

use the Cyrillic alphabet. There are over 15,000 Rusyn language

speakers in Vojvodina, Serbia alone. In 1923 the Rusyn lan-

guage was codified, and in 1974 was given the title as one of

the five official languages there. It has been used in everyday

life, education, media, science, publications and periodicals.

There are other codified forms of the Rusyn language

that are used in Hungary, Poland, Slovakia and the Ukraine.

Few newspapers and books have been published in those Rusyn

dialects.

Education and Culture

The first South Pannonian Rusyn school was founded

in the town of Ruski Kerestur, Serbia in 1753. Currently, there

are all levels of education in the Rusyn language – from nursery

school, all the way to the university level: Since 1982 the De-

partment for the Rusyn Language

and Literature at the University of

Novi Sad, Serbia has helped spread

the knowledge of Rusyns. According

to official statistics, there are no illit-

erate Rusyns.

The Rusyn people highly

value the artistic aspect of their cul-

ture. They see art as an important

part of their identity. Even in a small

Rusyn community there are orga-

nized cultural activities and institu-

tions.

The Rusyn people are not a

majority in any country in the world.

As a minority group with no state of

their own, the Rusyn people have

struggled to keep their identity and

culture alive.

The Coat of Arms

Famous, originated from Carpatho-Rusyn Heritage:

Sandra Dee

Hollywood Movie Star

Andy Warhol

Pop-artist

http://en.wikipedia.org/wiki/Slav

http://en.wikipedia.org/wiki/Ethnic_group

http://en.wikipedia.org/wiki/Ethnic_group

http://en.wikipedia.org/wiki/Rusyn_language



Керестурски леґинє

Buddies of Ruthenian Town of Ruski Krstur, Serbia in 1961

The dark-red bear and blue and golden shield are the

dominating Rusyn Coat of Arms. The bear represents Slavic

origin of Rusyn’s and navy-blue and golden bands symbolize

Rusyns’ Carpathian ethnic homeland in Europe. Saskatche-

wan Rusyns put a dove on the bear’s paw to symbolize their

origin from the south slops of the Pannonian Plain. The Cana-

dian flag at the top is a symbol of their commitment to their

new Canadian home.

Thus, the Rusyns who are spread all over the world,

with their unique Coats of Arms manifest their unity as a peo-

ple: Carpatho-Rusyns. M.M.



ФИНAНСИЙНИ ЗВИT

СAСКAЧEВAНСКOГO ДРУЖTВA РУСКEЙ КУЛTУРИ “РУСИН”

ЗA 2009. РOК (Рoзпaтрaни и прилaпaни нa Рoчнeй схaдзки нa Руским Пикнику 2010)

Сaскaчeвaскe дружтвo рускeй култури “Русин” вoшлo дo 2009 рoку зoз прихoдoм oд 1,323.00 дoлaри.

У 2009 рoку зoз члeнaрини, з дoбрoдзeчних прилoгoх и зoз зaрoбку нa aкцийoх и мaнифeстaцийoх нaзбeрaнe 6,060.00

дoлaри.

Нa oкрeмни прoєкти зoз Saskatchewan Lotteries, a прeйґ SaskCulture Inc. дoстaтe 5,950 дoлaри.

Вкупни прихoд у 2009 рoку бул 12,013.00 дoлaри.

Вкупни трoшки у 2009 рoку були 12,182.00 дoлaри.

Зaрoбoк Дружтвa у 2009 рику бул 1,154.00 дoлaри и тo прeнєшeнe дo 2010 рoку зa дaльшу рoбoту Дружтвa.

The Statement has been prepared by Missura Accounting Inc.



It has became a tradition among Rusyns in Saskatchewan to have an annual competition in pre-

paring traditional old style meal cooked in a pot over an open fire. The jury consists of all attend-

ants of the event, and the winner is given recognition by the Saskatchewan Ruthenian Culture As-

sociation Inc.

Rusyn Picnic 2010, Glenburn Regional Park, Saskatchewan

Ruthenian Culture Youth Camp 2010

Documents

Гласнїик число 8