Upload
others
View
11
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
Літо
Ось і літо прийшло. Тепле, веселе. Дружньо гудять бджоли, ніжно
колишуться трави, колосяться на полях хліба. Саме у цю пору ліс жив
небаченим життям. Велика лісова галявина, які ніби ще недавно була
вкрита маленькою травичкою, квітувала. Яких тільки рослин на ній не
було: ромашка, звіробій, полин, м’ята, дзвіночки, материнка, люцерна.
Великий – великий килим нагадувала вона. Вухастих любив її. А ще
більше любив літо за найдовші у році дні, за чарівні медові аромати, які
постійно можна було відчувати у повітрі. Цікавим було все. Навіть дощик
який зволожував землю. М’який, лагідний він ніколи і нікого не ображав.
І це розуміли навіть рибки, які жили у ставку. А грибочки? Один за одним
з’являлися вони; маленькі і великі, подібні на хатинки під якими можна
сховатися, відпочити. Літо. Час ягід. Дозріває суничка, приваблює чорним
кольром черемха. Смак її терпкий, але дуже смачний. Пливуть і пливуть
по небу хмарки. Кличуть у подорож, у країну, що називається просто, –
літо.
Олег Погинайко
Краплинки роси.
Цвіте рожевий мак. Уночі впала роса.
Прокинулася вранці квітка, побачила на своїх
пелюстках краплини роси. Питається краплинок:
– Хто ви такі?
Вони й відповідають:
— Ми народжуємось із теплого нічного вітру. Ми
— росяні краплинки.
Здивувалася квітка. Думає:«Що ж робитимуть
росинки?» А вони сидять на пелюстках. Зійшло
сонце, і в кожній краплині загорілося по
маленькому сонечкові.
Сонце піднімалося над землею. Росинки ставали
все менші. Ось вони одна за одною і зникли.
— Куди ж ви йдете від мене? — запитала квітка.
— До сонця, до сонця! — відповіли краплинки
роси. Василь Сухомлинський
ЧЕРВЕНЬ
Червень,місяць –трудівник,
Працювать багато звик.
Косить в лузі зрілі трави,
Пташенят в гніздечках бавить,
Шепче казку зелен-житу.
Червень гарно служить літу.
Т.Коломієць
У ЛИПНІ
Спіють вишні —
мов облипло
Ягідьми гілля у липні.
Липа цвіт пахучий сипле.
Найщедріше сонце в липні.
Н. Ткаченко
СМІЄТЬСЯ СЕРПЕНЬ
Сміється серпень над полями,
То дощ, то спека – Маковій!
Гудуть комбайни за ярами,
Співа бджолиний медо-рій!
В. Березовий
ДЕ ЛІТО ЖИВЕ
У павука хатинка —
Тоненька павутинка.
У коника веселого —
Між травами оселя.
У ластівки швидкої —
Під нашим підвіконням.
А тепле й ніжне літо,
Волошками повите,
Посріблене дощами,—
Живе в очах у мами.
Анатолій Костецький
ЛІТО
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
Лель-Анатолій Загрудний
ТЕПЛЕ ЛІТО
Тепле літо йде лужком,
Постьобує батіжком.
По травичці побрело,
Сніп ромашок принесло.
М. Пономаренко