Чернівецька обласна державна адміністраціяДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

Н А К А З

21.12.2017 № 579

Про завершення дослідно-експериментальноїроботи на базі закладів освітиЧернівецької області

На виконання наказів Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від26.10.2011 № 548 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі суб’єктів Хотинського освітнього округу»;від14.10.2011 № 502 «Про створення дослідно-експериментального майданчика на базі Чернівецької спеціальної школи-інтернату №4»;від11.01.2013 №22 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради»;від10.09.2012 № 73 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу «Глибоцький будинок творчості дітей та юнацтва»;від25.01.2012 №41 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 24» упродовж 2011-2017 років проводилася дослідно-експериментальна робота за відповідними темами:«Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»;«Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату»;«Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей»;«Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу»;«Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти».Функціонування дослідно-експериментальних майданчиків виконувалося відповідно до затверджених програм. Результати дослідно-експериментальної роботи обговорювалися на засіданні Ради директорів Чернівецької області(протокол № 3 від 13.06.2016), на розширених засіданнях кафедри

методики викладання природничо-математичних дисциплін (протокол № 5 від19.09.2017), кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін (протокол № 4 від 19.09.2017 ) та кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою (протокол № 4 від 19.09.2017) Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. За результатами обговорення прийнято рішення визнати роботу дослідно-експериментальних майданчиків задовільною. Виходячи з вищевикладеного, та на підставі ухвали засідання Вченої ради Інституту післядипломної освіти Чернівецької області від 27.09.2016 (протокол № 3 )

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити звіти про завершення дослідно-експериментальної роботи за темами:

1.1. «Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»;

1.2. «Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату»;

1.3. «Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей»;

1.4. «Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу»;

1.5. «Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти».

2. Інституту післядипломної педагогічної освіти (Білянін Г.І.):2.1. Забезпечити належне висвітлення результатів дослідно-

експериментальної роботи на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідних фахів.

2.2. Розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області звіти про результати дослідно-експериментальної роботи.

2.3. Розробити методичні рекомендації щодо поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи серед закладів освіти області.

2.4. Інформувати та сприяти обміну досвідом про результати дослідно-експериментальної роботи в межах області та всієї країни шляхом оприлюднення результатів досліджень на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах тощо.

3. Зняти статус відповідальних виконавців дослідно-експериментальної роботи з освітніх закладів області (список додається).

4. Керівникам органів управління освітою райдержадміністрацій \міських рад \ОТГ рекомендувати

вивчати досвід роботи відповідальних виконавців експерименту через залучення їх до участі в роботі районних, міських семінарів, круглих столів, нарад з питань організації освіти в об’єднаних територіальних громадах тощо.

5. Директору Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (Білянін Г.І.), керівникам органів управління освітою Хотинської (Рак В.М.) та Глибоцької (Барарюк В.І.) райдержадміністрацій, начальнику управління освіти Чернівецької міської ради (Мартинюк С.В.), рекомендувати ректору Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Мельничук С.В.) відзначити роботу наукових координаторів дослідно-експериментальних майданчиків та відповідальних виконавців експериментів.

6. Розмістити наказ на інформаційних сайтах Департаменту освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації та Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

В.о. директора Департаменту освіти і науки І.Ю. Ісопенко

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

Звітпро завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості»

на базі закладів загальної середньої освіти Чернівецької областіза 2011 – 2017 роки

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 26.10.2011 № 548 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі суб’єктів Хотинського освітнього округу» протягом 2011-2017 років проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу, як центру формування профільного навчання в умовах сільської місцевості».

Мета: формування організаційно-педагогічних умов створення освітнього округу в умовах сільської місцевості.

Завдання:1. Характеристика проблемного поля створення освітнього округу з

погляду керівників закладів системи освіти, педагогів, учнів, батьків.2. Організація підготовки педагогічних кадрів для роботи в умовах

освітнього округу.3. Створення сприятливих умов для ефективної профілізації (до

профільної підготовки) та професіоналізації (профорієнтації) учнів освітніх закладів-суб'єктів освітнього округу.

4. Організація виховної роботи із врахуванням широких можливостей суб'єктів освітнього округу.

5. Розробка ефективного психолого-педагогічного супроводу профільного навчання в умовах освітнього округу.

6. Удосконалення матеріально-технічної бази профільного навчання суб'єктів освітнього округу.

7. Розробка системи моніторингу діяльності освітнього округу.8. Розробка механізмів взаємодії суб'єктів освітнього округу щодо

використання освітніх ресурсів.9. Організація моніторингової системи прогнозування структури

ринку праці й занятості для відкриття нових профільних класів.

10. Організація роботи з батьками з метою роз'яснення можливостей освітнього округу щодо соціального захисту, індивідуалізації навчання.

11. Створенняефективноїсистемиуправлінняосвітнім округом.У процесі розгортання дослідно-експериментальної роботи гімназії було

створено систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, яка забезпечила готовність педагогічних кадрів до участі в інноваційних процесах, розроблено модель організації педагогічного експерименту, що дозволила проектувати діяльність педагогічного колективу відповідно до мети та завданням експерименту.

Укладено установчий договір про створення навчального комплексу «Школа-університет» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Хотинської гімназії Хотинської міської ради й угоди про науково-методичне співробітництво та співробітництво у справі підготовки учнів у межах навчального комплексу. Також укладено угоди про співробітництво з Буковинським державним медичним університетом, Кам’янець–Подільським національним університетом імені І. Огієнка. Проведено роботу по відкриттю філії БМАНУ на базі Хотинської гімназії з використанням баз Хотинського державного історико–архітектурного заповідника та національного природного парку Хотинський. Створено мобільний соціально – психологічний пункт Хотинського освітнього округу на базі гімназії. Розроблено програму цільового психологічного супроводу Хотинського освітнього округу та структурно-функціональну модель освітнього округу.

Базовою педагогічною умовою автори моделі вважають готовність педагогічних працівників закладів освітнього округу до інноваційної діяльності.

Задачею такої спільної діяльності стала розробка «Програми діяльності освітнього округу на експериментальний період» з врахуванням необхідності створення усіх необхідних умов для успішного функціонування освітнього округу.

Згідно з основними напрямами діяльності педагогічною радою округу було створено 5 творчих груп: з питань управління, організації навчально-методичної роботи, психологічного забезпечення, виховної роботи та наступності у роботі дошкільної та початкової шкільної ланок. До складу творчих груп увійшли працівники всіх суб’єктів округу, відповідальні за певний напрям діяльності. До творчої групи з питань виховної роботи увійшли представники всіх ПНЗ освітнього округу.

Метою роботи кожної групи стало напрацювання проектів мережевої роботи освітніх закладів за певним напрямом.

Напрацьовані проекти було організовано у «Програму діяльності Хотинського освітнього округу на період з 2012-2016 рр.» Програма містить 10

тематичних розділів: 1-2. Розробка системи управління ОО (нормативне та кадрове забезпечення); 3-6. Забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання (робота з кадрами, організація навчання, матеріально-технічне, методичне забезпечення); 7. Організація виховної роботи; 8. Організація роботи дошкільної та початкової шкільної ланок освіти; 9. Психологічний супровід діяльності ОО; 10. Моніторинг діяльності освітнього округу.

Перевагами даного документа є чітко сформульовані очікувані результати та методологія виконання, зазначені відповідальні особи.

На основі цього документу складаються програми і плани роботи навчальних закладів та окремих їх підрозділів.

Результати виконання кожного завдання виносяться у чітко визначений термін на засідання педагогічної ради, ради округу або конференції.

У результаті діяльності педагогічного колективу Хотинської гімназії Хотинської міської ради розроблено Концепцію забезпечення профільної освіти в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів.

При створенні Концепції впровадження мережевих технологій у навчальний процес округу враховувалось, що за останні роки проведено значну за обсягом роботу з інформатизації освіти. На сьогодні всі освітні заклади округу обладнані комп’ютерним і мультимедійним обладнанням.

Основними складовими мережних ресурсів освітнього округу є:електронні площадки учнів, викладачів, батьків та адміністрації;віртуальні предметні кабінети;розподілено системи знань – електронні бібліотеки, навчальні сайти,

бази завдань, лабораторних робіт тощо.Мережеві інструменти дозволили створити середовище, в якому

учасники й організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи постачання навчальних матеріалів та інших інформаційних об’єктів, комп’ютерні мережі Інтернет/Інтранет, ІКТ. Одним із завдань діяльності в цьому середовищі є надання умов ефективного використання інформаційних ресурсів усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями, викладачами, експертами, методистами та іншими фахівцями для поглиблення знань учнів, залучення їх до наукових досліджень, підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах та вступу до вищих навчальних закладів. За допомогою програмно-інформаційних компонентів ІКТ забезпечувалося створення та використання баз навчальних та наукових джерел, на основі яких реалізувався освітній процес для конкретної особистості. При використанні програмно-інформаційних засобів ІКТ у навчальній діяльності учнів освітнього округу було враховано той факт, що обсяг і розмаїтість даних та повідомлень, за різним профілем знань, нині

настільки об’ємний, що виникає необхідність їх класифікації з погляду належності до предметних областей або сфер інтересів усіх учасників процесу навчально-дослідницької діяльності. Застосування цих програмно-інформаційних засобів ІКТ дало можливість реалізувати такі завдання:

забезпечення можливостей оперативної організації доступу до інформаційних джерел формування знань, що стосуються однієї предметної галузі або об'єднаних схожими інтересами сфер діяльності;

підтримка взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу в рамках неодиничної множини предметних областей з можливістю розширення цієї множини;

забезпечення можливостей розширення списку джерел і споживачів різнорідних інформаційних джерел формування знань у межах певної предметної області або сфери інтересів;

обмеження доступу до інформаційних ресурсів навчального призначення у рамках конкретної предметної області або сфери інтересів у зв'язку з можливістю розв'язання попереднього завдання;

забезпечення можливості для кожного суб’єкта освітнього процесу використання інформаційних ресурсів навчального призначення кількох предметних областей;

забезпечення можливостей оперативного пошуку джерела необхідних інформаційних ресурсів учнями, що стосується конкретної предметної області.

З метою забезпечення ефективності дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу гімназії, відповідно до завдань експерименту було розроблено програму моніторингу запровадження системи наступності у допрофільній освіті. Керуючись вищевказаною програмою моніторингу, на даному етапі здійснено діагностику наступних параметрів:

професійна компетентність педагогічного колективу з проблеми дослідження;

готовність учнів до успішного навчання за певним профілем в експериментальних і контрольних класах;

рівень сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних схильностей учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи.

З метою визначення напрямів і перспектив професійного росту педагогів школи, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивної Я-концепції та психологічної захищеності вчителя на концептуально-діагностичному етапі експерименту соціально-психологічною службою гімназії було проведено психологічну діагностику, спрямовану на вивчення особистості вчителя і визначення стилю педагогічного спілкування, а також на виявлення резервних можливостей та інноваційного потенціалу колективу гімназії.

Для діагностики готовності педагогів до інноваційної діяльності в умовах округу було розроблено анкету за моделлю готовності В. І. Уруського, яка включає три компоненти: мотиваційно-операційний, змістовно-операційний, оцінно-рефлексивний.

Для визначення мотиваційно-орієнтаційного компонента в авторській анкеті запропоновано два запитання щодо потреби у творчій реалізації та оцінки цільової спрямованості педагога.

Аналіз змістовно-операційного компонента здійснювався за відповіддю на наступні запитання: щодо володіння технікою педагогічних та управлінських інновацій та рівня інформаційної культури педагога.

Оцінно-рефлексивний компонент оцінювався за запитанням щодо ставлення педагога до експериментальної роботи.

Оцінка наявних умов та перешкод на шляху впровадження інноваційної діяльності в умовах освітнього округу здійснювалась за двома відповідними запитаннями шляхом обрахування рейтингових оцінок. За всіма показниками було здійснено порівняння відповідей респондентів до початку першого експериментального періоду та після його завершення.

Учасниками опитування стали педагоги, які працюють в навчальних закладах Хотинського освітнього округу – усього 44 особи. 24 респонденти були учасниками творчих груп з написання проектів розвитку округу, а 20 – не брали участі в роботі творчих груп.

Педагоги, які не брали участь у роботі творчих груп (контрольна група) до початку експерименту приблизно порівну розподілились за результатами самооцінки потреби у творчій діяльності: по 31% виявилось тих, що оцінили свою потребу як низьку і високу, а 38% – як потребу середнього рівня. Упродовж року завдяки певним «еволюційним» процесам, які впливали на думку педагогів, стався деякий перерозподіл оцінок. Як високу, так і низьку оцінку потреби у творчій діяльності виявили вже майже 15% вчителів. Інші склали сектор середнього рівня потреби у творчій діяльності, що дорівнює 70% учасників опитування.

Виразнішими виявились зміни потреби у творчій активності учасників творчих груп: якщо до початку експерименту вони розділились порівну на дві групи із середнім та високим рівнем потреби у творчості, то наприкінці першого етапу експерименту 10% опитуваних оцінили свою потребу як низьку (не бачили особистих ресурсів для прояву творчості в умовах освітнього округу), 60% – визнали середній рівень готовності й лише 30% переконані у необхідності творчої реалізації і за умов експерименту зі створення освітнього округу.

Крім потреби у творчій діяльності мотиваційно-оцінний компонент передбачає оцінку узгодженості власних професійних цілей із завданнями експерименту.

Слід звернути увагу, що наприкінці першого етапу експерименту в контрольній групі вчителів тенденція була протилежною – збільшився сектор респондентів із неузгодженими цілями та зменшився з узгодженими. Такі зміни можуть бути пов’язані з рівнем інформованості щодо експерименту та способу досягнення його мети: контрольна група у відсутності бачення процесу розгортання роботи скоріше виявилась дезінформованою, натомість контрольна, через включення та безпосередню участь у плануванні подальшої власної діяльності, ідентифікувала себе з нововведеннями, побачила можливості для самореалізації.

Аналіз рівня мотиваційно-орієнтаційного компонента готовності педагогів Хотинського освітнього округу до інноваційної діяльності показує, що в контрольній групі до та після, а також експериментальній до першого етапу експериментальної роботи переважає середній рівень, то в експериментальній групі при повторному опитуванні з’являється тенденція до його зростання.

Оцінка змістовно-операційного компонента готовності до інновацій учителів та керівників навчальних закладів округу здійснювалась за відповідями на запитання щодо володіння інноваційними технологіями.

Свій рівень володіння інноваційними технологіями педагоги контрольної групи оцінюють приблизно однаково, як на початку року, так і наприкінці його: дещо зменшилась кількість осіб, що вважають свій рівень абсолютно достатнім. Потреба володіння інноваційними технологіями у педагогів експериментальної групи на початку становила 4,4 (достатній рівень), а наприкінці - 4,3 (достатній рівень).

Проте в експериментальній групі виявлена інша тенденція: вдвічі зросла кількість педагогів, які вважають свої професійні знання досконалими для здійснення інноваційної діяльності в умовах освітнього округу і зник сектор відповідей щодо недостатності та непотрібності технологічної підготовки до інноваційної діяльності. Ці зміни можуть бути пов’язані з двома аспектами: робота в творчих групах підтвердила актуальність та достатність наявних знань, а також ознайомила з новими технологіями, а саме проектними технологіями управління педагогічним процесами.

Сумарний результат сформованості готовності до інноваційної діяльності в частині змістовно-операційного компонента свідчить про позитивну його динаміку в експериментальній групі. Рівень сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності в педагогів учасників творчих груп до початку експерименту становив 60% (середній рівень), а наприкінці – 80% (високий рівень).

Отже, можна стверджувати, що робота в творчих групах сприяла формуванню змістовно-операційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності.

Отже, більшість батьків та учнів готова до використання переваг, які надає запровадження освітніх округів. Основною умовою участі батьків та учнів у зазначених інноваціях є забезпечення безперебійного транспортування між навчальними закладами-суб’єктами освітнього округу.

Реалізація Програми діяльності округу показала певну результативність та загострення проблеми організації управління освітнім округом в існуючих умовах (наявні нормативно-правова база та матеріально-технічні умови).

Так, на педагогічній раді освітнього округу, яка була присвячена звіту за підсумками першого року впровадження Програми його діяльності започатковано роботу або реалізовано 36 завдань з 92, що становить 39%.

Для реалізації профільного навчання в 2012/2013 навчальному році у всіх школах округу в кінці минулого навчального року вивчено потреби дев’ятикласників і побажання їхніх батьків. Комплектування профільних груп на рівні окремих загальноосвітніх навчаль¬них закладів відбулося на підставі анкетування, проведеного з учнями, які прийшли в 10 клас.

Аналіз анкет підтвердив введення в окрузі сім профілів: біолого-фізичного, інформаційно-технологічного, історичного на базі Хотинської гімназії; української філології (10 клас), іноземної філології, правового на базі Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5; української філології на базі Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1; хіміко - біологічного на базі Данковецького НВК І-ІІІ ст.

Психологічний супровід профільного навчання учнів Хотинської гімназії здійснювався згідно Положення про діяльність мобільного соціально-психологічного пункту Хотинського освітнього округу та річного плану роботи мобільного соціально-психологічного пункту Хотинського освітнього округу.

Спільним наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та Міністерством освіти і науки від 29.03.2013 №045-07/ деякі питання впровадження національного проекту «Відкритий світ», створення інформаційно–комунікаційної освітньої мережі національного рівня на базі технологій радіозв’язку четвертого покоління (4G) Хотинська гімназія відібрана до участі у проекті. У заклад поставлено обладнання для використання електронних освітніх ресурсів.

Виконання організаційних умов може забезпечити мережеву співпрацю навчальних закладів, ефективне використання матеріально-технічної та методичної баз викладання профільних предметів, проте мало вплине на якість кінцевого продукту – профільної освіти. Тільки інноваційна педагогічна діяльність кожного вчителя, вихователя та керівника дозволить вирішити поставлені завдання.

Розгортання умов функціонування округу від якісної управлінської структури через ефективну організацію матеріально-технічного та управлінського забезпечення навчально-виховного процесу з подальшим

формуванням та розвитком педагогічних умов дасть можливість отримати якісну профільну освіту в умовах сучасної сільської школи.

Протягом експерименту налагоджено експериментальне впровадження системи використання мережевих ресурсів у профільному навчанні в умовах освітнього округу.

Створено індивідуальні карти та індивідуальні програми для учнів , щоб змогли свідомо вибрати напрям профілізації у старшій школі із застосуванням інформаційних технологій.

Розроблено та практично відпрацьовано методики узгодження, дослідження організаційних психолого-педагогічних умов забезпечення свідомого вибору профілю без блокування їхніх інтересів і потреб.

Здійснено практичну апробація, корекцію комплексу методів роботи із дітьми та їхніми батьками щодо свідомого і відповідального вибору профілізації та майбутньої професії у навчально-виховному процесі освітнього округу.

Проведено спостереження за рівнем сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних нахилів учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи.

Здійснено поточний моніторинг готовності учнів до успішного навчання за певним профілем (учні експериментальних та контрольних класів).

Здійснено апробацію експериментальних допрофільних та профільних курсів за напрямами (суспільно-гуманітарний, філологічний, природничо-математичний).

Запроваджено використання мережевих технологій при викладанні профільних дисциплін.

Реалізовується інформаційне забезпечення експериментальної діяльності: підготовка та проведення педагогічних рад, засідань кафедр і методичних об’єднань, залучення освітян міста до обговорення результатів експериментальної діяльності на районних й обласних семінарах-практикумах.

Проаналізовано вплив науково-дослідницької діяльності учнів на вибір професії.

Поширено набутий педагогічний досвід з питань профільного навчання: видано відповідні посібники, досвід обговорювався на районних, обласних, Всеукраїнських конференціях та в педагогічній пресі.

Залучено соціальних партнерів для вирішення питань профілізації учнів, організації профільної практики.

Центром концепції забезпечення профільної освіти в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів є створення ІКТ системи, як платформи мережних інструментів,що дало можливість для вільного доступу учнів до відповідних мережних систем знань,на основі використання яких

забезпечується свідомий вибір профільного навчання, орієнтація на здобуття професії у майбутньому - відповідно особистих якостей, інтересів .

Одним із пріоритетних напрямів у Хотинському освітньому окрузі є психологічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання, яке передбачає раннє виявлення і розвиток здібностей, нахилів і потреб учнів, формування стійкої мотивації до навчання, сприяння свідомому вибору учнями майбутньої професії.

Працівниками психологічної служби освітнього округу району було проведено анкетування учнів 9-х класів щодо вибору предметів, які будуть складати ЗНО. В опитуванні взяли участь 146 учнів, з яких:

124 дитини підтвердили продовження навчання в 10-му класі; 25 опитаних не підтвердили продовження навчання в 10-му класі;5 учнів – не змогли дати відповідь на дане запитання.У минулому навчальному році 68 учнів гімназії було охоплено

профільним навчання.Аналіз наявних профілів у навчальних закладах округу свідчить про те,

що більшу частку займають профілі природничо-математичного напряму.Допрофільною підготовкою в гімназії охоплено 100 % учнів 8 та 9

класів.Моніторинг вступу випускників гімназії до вищих навчальних закладів,

проведення профорієнтаційного анкетування та тестування, аналіз вибору спецкурсів та створення науково–дослідницьких робіт дає змогу виділити такі напрями допрофільної підготовки та профільного навчання гімназистів - фізика, хімія, біологія та історія. Профілі, що введені в гімназії обов’язково пов’язані з засвоєнням основ інформаційних технологій.

Аналізуючи ДПА, хочеться зазначити, що майже всі випускники нашої гімназії успішно пройшли її з обраних предметів і 9 претендентів на медалі підтвердили свої результати, склавши успішно тест ЗНО з української мови і літератури. У випускників 9-х класів якість знань за результатами ДПА становить 87%, 11-х класів – 89%, а середній бал відповідно 8,9 та 10. У випускників 11-х класів середній бал з української мови за результатами ЗНО становить 7,5 бала.

Усвідомивши, що в сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях зростає, майже всі вчителі гімназії освоїли програму «Intel. Навчання для майбутнього», завдяки якій оволоділи методикою викладання предметів з використанням технологій сьогодення. Часто почали використовувати проектні методики. Багаторічна практика роботи дозволяє стверджувати, що завдання вчителя – йти в ногу з життям, опановувати і впроваджувати сучасні технології навчання, які б сприяли виявленню індивідуальних здібностей дітей, створювали сприятливі умови для їх подальшого розвитку.

Інноваційним кроком у введенні профільного навчання є впровадження комплексних профілів навчання із застосуванням інформаційних технологій. Ця технологія успішно працює у гімназії і представлена моделлю проектно-дослідницької діяльності гімназистів і використанням комп’ютерних технологій. Досвід педагогічного колективу в згаданій сфері став підґрунтям до використання різних форм навчальних проектів: від простих монопредметних до профільних.

Хмарний сервіс Microsoft Office 365 для освіти стає доступним у всьому світі, в тому числі й в Україні. Інструменти для спільної роботи дають можливість учителям гімназії забезпечувати навчання із будь-якого місця та будь-якого пристрою, використовуючи хмарну електронну пошту, календарі, портал та інструменти для відеозустрічей. Office 365 для освіти включає звичний Office — пошту Outlook, програми Word, Excel, PowerPoint, OneNote, а також комунікатор для обміну повідомленнями та онлайн-зустрічей Microsoft Lync і портал для спільної роботи SharePoint. Ресурсним центром інформатизації освіти, що діє на базі гімназії сьогодні підтримуються наступні безкоштовні рішення від Microsoft:

система професійної корпоративної електронної пошти на базі Exchange – розмір поштової скриньки необмежений; система планування на базі календарів Exchange; система хмарного збереження файлів – SkyDrive, що дає змогу зберігати безкоштовно 7 Гб захищеної інформації на користувача; система Office-Online – для підготовки документів MS Word, MS Excel, MS PowerPiont, MS OneNote на базі Інтернет ресурсу; система електронного документообігу планування SharePoint, що надає систему безкоштовних корпоративних сайтів-документозбережень. Навчально–матеріальна база гімназії має 7 мультимедійних комплеків. Спеціалізовані інтерактивні кабінети фізики, хімії, біології укомплектовані лабораторними програмно-апаратними комплексами. 12 учителів для роботи отримали ноутбуки з програмним забезпеченням. У гімназії є 60 планшетів та нетбуків для роботи в урочний та позаурочний час з новітніми ліцензованими продуктами Microsoft: Windows 8 та MS Office 2013, що робить можливим функціонування класу природничих наук із комп’ютерною підтримкою.

Це означає, що педагоги гімназії можуть створювати та використовувати електронні підручники і зошити у хмарі; усі учасники навчального процесу можуть спілкуватися між собою та презентувати проекти за допомогою аудіо- та відео-конференцій, вести журнал і розклад у «хмарі» тощо. Із хмарним рішення Office 365 гімназія отримала можливість розвивати дистанційне навчання. Базовий пакет Office 365 надається освітнім установам безкоштовно, при цьому забезпечує такий самий рівень продуктів та безпеки, як і рішення для підприємств. Office 365 дозволяє навчатися та викладати з будь-якого місця, де

є Інтернет, охоплювати всіх учнів гімназії, навчати їх умінням, які знадобляться у майбутній роботі, а також економити на ІТ.

Значного досвіду роботи набула творча група з проблеми «Вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій», яка брала активну участь у відкритих засіданнях МО учасників Хотинського освітнього округу.

Учителями Хотинської гімназії, членами творчих груп із упровадження мережевих технологій в умовах освітнього округу проведено інтегровані уроки.

Учні старших класів Хотинського освітнього округу взяли участь у проведенні профорієнтаційних веб-конференцій, зокрема з факультетом інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національним центром «Мала академія наук України». Презентацію проводив декан факультету інформатики НаУКМА д.ф.-м.н., проф. Глибовець Микола Миколайович. Презентацію було призначено, насамперед, для випускників-абітурієнтів, які бачать своє місце у сфері інформаційних технологій та прикладної математики й обирають відповідний навчальний заклад.

Здійснено апробацію експериментальних допрофільних та профільних курсів за напрямами та розроблено власні програми вчителями Хотинської гімназії.

У минулому навчальному році педагогічний колектив гімназії продовжував роботу над реалізацією основних напрямів розвитку обдарованих і здібних учнів, їхньої творчості й інтелектуального зростання. Основне завдання нашого навчального закладу – дати високий рівень загальної середньої освіти гімназистам, а за рахунок індивідуальних занять, факультативів і курсів за вибором, спецкурсів поглибити їх. Серед найвагоміших результатів слід відзначити участь учнів гімназії у Всеукраїнських предметних олімпіадах з базових дисциплін. Відрадно, що все частіше учні беруть участь у відкритих інтернет - олімпіадах й отримують хороші результати.

З 52 учасників ІІ (районного) етапу Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін 31 стали призерами і посіли 7 перших, 13 других і 11 третіх місць. За рейтингом команд серед навчальних закладів району гімназія посіла перше місце. Необхідно відзначити, що з моменту заснування, гімназія часто посідає перше місце у рейтингу ЗНЗ району за результатами виступів учнів на ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін. Краще за всіх виступили команди з таких предметів: історія, інформатика, математика, фізика, іноземні мови, біологія, українська мова і література , хімія, географія, екологія, астрономія.

Все більшого значення набуває напрям, що передбачає участь гімназистів у науково-дослідній та науково-практичній діяльності. Саме цей напрям і формує в учнів уміння й навички практичного застосування

теоретичних знань, як ніщо інше розвиває мислення, логіку, навчає постановці цілей, завдань і пошуку способів їх досягнення.

Організація наукової діяльності учнів дає їм можливість самостійно і цілеспрямовано здобувати знання, розвиває креативне мислення, вчить життєвої компетентності.

Кожної суботи учні займалися у філії за біолого-екологічним, історичними напрямами та комп’ютерних наук з науковцями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Робота філіалу МАН на базі Хотинської гімназії показала свій результат. Порівняно з минулими роками наші учні вибороли 4 призових місця у ІІ етапі, що на два менше ніж торік та 1 на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.

Незаперечно, що сучасні досягнення комп'ютерних наук у сфері освіти призвели до спільного використання даних у багатьох різних сховищах. Використання інформаційно-комунікаційних технологій є умовою забезпечення новаторської альтернативи традиційному навчанню, створило можливості для персонального навчання, інтерактивних занять і колективної роботи в комп’ютерній мережі незалежно від місця розташування учня. Світ стає цифровим, а його мешканці мають володіти цифровими технологіями та використовувати їх ефективно в різних галузях економіки, враховуючи й освіту та науку, і бізнес. У таких умовах ключовим моментом є доступ до інформаційних джерел формування знань, що розміщуються у відповідних середовищах та можуть бути доступними з будь-якого місця та в будь-який час

Для підвищення якості й ефективності навчального процесу на основі використання знаннєво-орієнтовних засобів доступу до електронних бібліотек та інших мережних інформаційно-освітніх ресурсів, підвищення якості й ефективності навчального процесу з передавання учням сучасних знань. Створено інтегровані інформаційно онтологічні середовища щодо підтримки процесів виконання навчально-дослідницьких робіт учнями з можливістю надання формалізованої інформації та застосування новітніх інформаційних технологій. У 2012-2014 роках у гімназії впроваджувалися технологічні та методичні засоби трансдисциплінарної онтологічної інтеграції розподілених у мережі політематичних інформаційно-освітніх ресурсів та створення мережних, онтологічних електронних бібліотек. Створення онтологічних інформаційно-аналітичних систем та середовищ щодо підтримки навчального процесу. Засоби запропоновані відділом інформаційно-комунікаційних технологій Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України д. т. н., с. н. с. Стрижаком Олександром Євгенійовичом.

Впровадження науково-технічної продукції сприяло отриманню позитивних результатів шляхом застосування трансдисциплінарнихонтологійі

мережних баз знань з метою створення інтегрованих інформаційних середовищ щодо забезпечення навчального процесу.

У 2012-2014 роках впроваджувалася інформаційна технологія та методологія агрегації розподілених мережевих ресурсів в єдиний інформаційний простір з можливостями візуалізації та аналізу в середовищі ГІС у вигляді онтологічного інтерфейсу.

Дана технологія запропонована відділом інформаційно-комунікаційних технологій Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН Українии Поповою Мариною Андріївною.

Упровадження технології дало можливість підвищення якості та ефективності навчання шляхом забезпечення систематизації, агрегації розподілених мережних ресурсів та змістовного доступу до них через єдиний онтологічний інтерфейс з використанням можливостей візуалізації, аналізу та просторової локалізації інформації в середовищі геоінформаційних систем із врахуванням міждисциплінарних зв'язків і відповідності систем тематичних знань компетенціям учнівської молоді, що формуються. Отримані позитивні результати впровадження можуть бути використані в начальних закладах Хотинського освітнього округу.

Учні гімназії можуть реалізувати своє право на вільний вибір мети в здійсненні науково-дослідницької діяльності. У процесі науково-дослідницької діяльності у них формуються навички наукової праці, вміння швидко орієнтуватися у швидкоплинних інформаційних потоках.

Використання програмно-інформаційних засобів ІКТ в освітньому просторі забезпечує побудову персоніфікованого корпоративного комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища, в якому підтримуються режими безперервної дистанційної взаємодії між учнями старших класів середніх навчальних закладів та педагогами, викладачами різних навчальних закладів для підвищення ефективності навчально-виховного і ,зокрема, дослідницького процесів. Е-дистанційне навчання – різновид дистанційного навчання, за яким учасники й організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно в часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи постачання навчальних матеріалів та інших інформаційних об’єктів, комп’ютерні мережі Інтернет/Інтранет, ІКТ. Одним із завдань діяльності в цьому середовищі є надання умов ефективного використання інформаційних ресурсів усіма учасниками навчально-виховного процесу – учнями, викладачами, експертами, методистами та іншими фахівцями для поглиблення знань учнів, залучення їх до наукових досліджень, підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах та вступу до вищих навчальних закладів. За допомогою програмно-інформаційних компонентів ІКТ забезпечується створення та використання баз навчальних та наукових джерел, на основі яких реалізується освітній процес для конкретної

особистості. При використанні програмно-інформаційних засобів ІКТ в науково-дослідницькій діяльності учнів, що обсяг і розмаїтість даних та повідомлень, за різним профілем знань, нині, настільки об’ємний, що виникає необхідність їх класифікації з погляду належності до предметних областей або сфер інтересів всіх учасників процесу навчально-дослідницької діяльності.

Завданням при формуванні корпоративного персоніфікованого комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища МАНУ – накопичувати не розрізнені дані, а структуровані, формалізовані інформаційні джерела – закономірності й принципи, що дозволяють вирішувати реальні завдання при виконанні дослідницької діяльності учнями. Онтологічний підхід до проектування персоніфікованих корпоративних ІКТ-систем якраз і дозволяє створювати системи, в яких інформаційні джерела формування знань стають доступними для всіх учасників навчально-виховного процесу

При виконанні персональних програм досліджень у МАНУ, перед учнями постає потреба оперативного спілкування з науковими керівниками. При цьому об’єктивні обставини – час та місце спілкування, не завжди співпадають з можливостями учня та наукового керівника. Також програма, яку виконує учень, не відображає процес проведення дослідження, консультаційну взаємодію та оцінку результатів, а містить тільки загальні методичні рекомендації стосовно її виконання. Тому постає необхідність створення системи е-дистанційної підтримки виконання наукових досліджень учнями МАНУ. Одним з підходів, що забезпечить ефективне функціонування такої системи – це побудова онтологічної моделі е-сценарію супроводу процесу досліджень з використанням ІКТ

Отже, використання комп’ютерних онтологічних систем у дослідницькій діяльності забезпечує реалізацію таких процесів: як структурування та систематизація інформації, інтеграція розподілених інформаційних моделей та систем на основі використання семантичних властивостей, агрегацію різноформатних інформаційних ресурсів, візуалізацію необхідної інформації та перетворення процесу пошуку знань на сучасну технологію доступу до обраної ділянки досліджень ,а також дає змогу впроваджувати елементи Stim освіти.

На замовлення керівництва школи її учні долучилися до проведення екологічної експедиції на озері Джулин, яку з 26 по 29 серпня організував та провів силами лабораторії «МАНлаб» Національний центр «Мала академія наук України».

Упродовж ІV (узагальнювального) етапу дослідно-експериментальної роботи здійснено аналіз та порівняння результатів експериментальної роботи, на підставі результатів частково удосконалена експериментальна модель навчального закладу.

Істотним резервом в посиленні творчої складової освітнього середовища залишається врахування інтересів особистості кожного учасника освітнього

Розроблено методичні рекомендації щодо мотивації навчання обдарованих учнів, модель психолого-педагогічної підтримки науково-дослідної роботи, програма адаптації учнів до умов проживання та навчання у школі-інтернаті «Обдарованість».

Моніторинг освітнього середовища школи-інтернату за адаптованою методикою В.А. Ясвіна засвідчив посилення параметру активності освітнього середовища за рахунок зменшення практики покарання учнів.

Моніторинг дозволив зробити висновок, що найближчим резервом корекції освітнього середовища за віссю «свобода-залежність» є індивідуалізація і диференціація навчання. Проектування розвитку освітнього середовища на майбутнє передбачало підвищення рівня свободи за рахунок посилення індивідуального підходу до кожного учня.

Важливим фактором стали показники професійного самовизначення випускників. За період свого функціонування 90% його випускників при 100% вступі до ВНЗ обрали майбутній фах у відповідності до профілю навчання у Хотинській гімназії Хотинської міської ради.

Узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи оприлюднені через низку публікацій та участь у всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях. Щороку низка робіт педагогів отримує високі відзнаки на традиційному обласному конкурсах педагогічної творчості. У 2014 році директор гімназії взяла участь у Всеукраїнському педагогічному конгресі «Реформування освітньої системи в Україні в контексті єврейської інтеграції» (м. Львів) та обласному семінарі «Робота освітніх округів як одна із форм профільної освіти » (смт. Кельменц-2015). всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційний навчальний заклад: досвід, стратегії розвитку (Київ-2016 р.).

Колектив гімназії взяв участь у роботі Сьомої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти - 2016» та фестиваль презентацій творчих досягнень експериментальних навчальних закладів України.

Досвід експериментальної роботи педагогічного колективу школи узагальнено і представлено на VIІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти» за темою «Використання мережевих технологій в освітньому процесі як один із шляхів рівного доступу до якісної освіти» (2016 рік). Досвід роботи навчального закладу представлено публікаціями у науковій збірці за матеріалами конференції.

Перелік публікацій, у яких оприлюднено результати дослідно-експериментальної роботи:

1. Григор’єва О. В. Моделюванняорганізаційно-педагогічних умов створенняосвітнього округу в умовахсільськоїмісцевості. //Науково-методичний журнал. Чернівці – 2012 - № 9 - с.86-91;

2. Григор’єва О. В. Освітній округ у сільськіймісцевості як спосіборганізаціїконкурентоспроможноїпрофільноїосвіти. Чернівці. – 2012. 3. Григор’єва О. В. Готовністьпедагогічнихпрацівників до інноваційноїдіяльності в умовахосвітнього округу. //Науково-методичний журнал. -Чернівці. - 2012. - № 10. с.16-24.4. Григор’єва О. В. Особливостідослідно-експериментальноїроботи в умовахосвітнього округу – 2013 - № 11 // Науково-методичний журнал. Чернівці. с.84-27.5. Григор’єва О. В. Структурно-функціональна модель освітнього округу. //Електроно - функціональна модель освітнього округу. Чернівці - 2013 - № 2(20) - с.16-24.6. Григор’єва О. В. Перспективиреалізаціїдержавноїконцепціїпрофілізаціїстаршоїшколи в освітньомуокрузісільськоїмісцевості. //Науково-методичний журнал. - Чернівці. - 2013 - с. 125-129.7. Григор’єва О. В. Моделюванняпсихолого - педагогічних умов профілізаціїстаршоїшколи на прикладіХотинськогоосвітнього округу. //«ОсвітаБуковини». Чернівці - 2013 - № 40.8. Григор’єва О. В. Проблеми таперспектививпровадженняосвітніхокругів в сільськіймісцевості. //Народна освіта. Електронненауковефаховевидання. - Чернівці. – 2013;9. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективиосвітніхокругів, як інноваційноїсистемиорганізаціїзагальноїсередньоїосвіти. / І.М.Шепенюк, В.Д.Юзькова. // Збірник тез та доповідейВсеукраїнськоїнауково-практичноїконференції з міжнародноюучастю «Управлінняінноваційнимпотенційнимрозвиткомзагальноїсередньоїосвіти в умовахсоціально-економічних реформ». - Чернівці. – 2014 - с.63-65;10. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективистворенняосвітніхокругів у Чернівецькійобласті. / В.П.Боднар // «ОсвітаБуковини». – Чернівці. - 2014. - №11 - с.15;11. Григор’єва О. В. Проблеми та перспективипрофілізаціїстаршоїшколи в загальноосвітніх закладах Чернівецькоїобласті. Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти //Науково-методичний журнал - Чернівці. - 2014 - с. 30-34;12. Лемєшева Л. Ф. Забезпеченняякостіосвітніхпослуг (на прикладіХотинськогоосвітнього округу). // Збірник статей ІУ Всеукраїнськогопедагогічногоконгресуреформуванняосвітньоїсистеми в Україні в контекстієвропейськоїінтеграції». - Львів. – 2014;13. Лемєшева Л. Ф. Використаннямережевихресурсів. // Директор школи. -Березень 2016 - №5-6 (773-774) – с. 45 -60;

14. Зінова Г. П. План роботиметодичної ради Хотинськогоосвітнього округу. // Методист. - Квітень 2016;15. Ткачук Р. С. КультурнежиттяУкраїни в 1991-1994 роках. ІсторіяУкраїни. 11 клас. Профільнийрівень. // ІсторіяУкраїни. – Квітень 2016. - № 8 (864) – с. 12-20;16. Грабовська С. В. Міжпредметнізв’язки у вивченнібіології (з досвідуроботи). // Методист. - Квітень 2016.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

ЗВІТпро завершення дослідно-експериментальної роботи

Тема – «Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах спеціальної школи-інтернату» (Наказ ГУОН № 502 від 14.10.2011)База експерименту – Комунальний заклад «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 4»Основна мета експерименту – розробка й теоретичне обґрунтування сукупності засобів педагогічної діяльності, що сприяють формуванню соціальної компетентності учнів школи-інтернату шляхом впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процесГоловнізавданняексперименту:

визначитиступіньрозробкипроблемиформуваннясоціальноїкомпетентностіучнів з особливими потребами школи-інтернату в педагогічнійтеорії та соціально-освітнійпрактиці;

розробити і апробувати модель процесуформуваннясоціальноїкомпетентностішколярів з обмеженимиможливостямиздоров’я в умовахшколи-інтернату;

розробити критерії соціальної адаптації учнів з обмеженими можливостями здоров’я школи-інтернату і комплекс діагностичних процедур, спрямованих на виявлення рівня соціальної адаптації дітей з особливими потребами в умовах школи-інтернату.

Термін проведення:вересень 2011 р. – червень 2017 р.Науковий керівник – Т.В. Мороз, доцент кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін, кандидат філологічних дисциплінОсновні результати:

Упродовж І – підготовчого – етапупроводилась підготовка педагогів школи до участі в експерименті, зокрема:

розроблено інструментарій для вивчення рівня життєвих компетентностей учнів школи;

на основі анкетування визначено потребу дітей у нормальній їх соціалізації в умовах сучасного розвитку суспільства;

проведено моніторинг рівня соціалізації учнів (наказ №125 від 22.05.2012);

проведено діагностику готовності педагогічного колективу до проведення експерименту з вивчення соціальної компетентності дітей в умовах школи-інтернату.

За результатами діагностики встановлено, що 85% педагогів готові до організації та проведення дослідження. Більшість педагогів (96,5%) вважають питання дослідження соціальної компетентності вихованців школи-інтернату актуальним.

Упродовж ІІ – діагностико-концептуального – етапубуло здійснено оцінку компетентностей учнів 5-6 класів та діагностику соціалізації учнів 8-9 класів (які не були учасниками експерименту), за трьома методиками:

опитувальник «Моніторинг соціалізації особистості учня», розроблений І. Рожковим;

самооціночна методика «Картка сформованості загальнолюдських якостей»;

методика А.В. Фурмана «Наскільки Ти адаптований до життя?».Результатом ІІІ – формувального – етапу стала доповнена Концепція

діяльності та перспективи розвитку закладу на основі компетентнісного підходу і моделі професійної компетентності вчителя в умовах експерименту;функціонування консультативних пунктів з метою саморозвитку та вдосконалення професійної компетентності педагогів;авторська програма з предмета «Кроки до життєвої компетентності» (у робочому навчальному плані на 2016/2017 навчальний рік за рахунок шкільного компонента у 5-7 класах виділено по 1 тижневій годині для вивчення цього предмета);створення та постійне поповнення банку набутого педагогічного досвіду з питань формування соціальних компетентностей учнів.

Останній, ІV – узагальнювальний – етап передбачав порівняння результатів діагностико-констатувального і формувального етапів експерименту, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи та популяризацію результатів і поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи серед інших спеціалізованих шкіл-інтернатів області.

Відповідно, протягом діагностико-концептуального етапу (у 2012 році) було проведено діагностичний моніторинг з учнями експериментальної групи (5-6 класи) та контрольної групи (8-9 класи), які ще не брали участі в експериментальній роботі.

У 2016 році були зроблені контрольні діагностичні заміри, з метою визначення ефективності впровадження інновацій в діяльність закладу.

У 2012 році проводилась діагностика соціалізації учнів 8-9 класів, які ще не брали участь у експерименті.

Наступний замір за таким же діагностичним інструментарієм було проведено у 2016 році з учнями 8-9 класів, з якими 4 роки працювали в межах експериментального майданчика, акцентуючи увагу на особливості формування компетентностей у дітей.

Аналізуючи результати діагностики рівня соціалізації учнів 8-9 класів у 2012 і 8-9 класів у 2016 роках, можна сказати, що спостерігається істотна позитивна тенденція зміни показників (Рис.8). За опитувальником Рожкова, 2012 р., за шкалою «оцінка соціальної адаптованості» 68% респондентів мали високий рівень, 24% – середній, 8% – низький. Відповідно у 2016 році за цією ж шкалою, 76% учнів 8-9 класів мають високий рівень соціальної адаптованості, що на 8% більше, ніж у 2012 році; 22% – середній рівень, також збільшився показник на 2%; 2% – низький рівень соціальної адаптованості. В порівнянні з попереднім показником, він зменшився на 6%, що свідчить про позитивну динаміку. Також збільшилась кількість респондентів (68% у 2016 році) на 14%, що мають високий рівень соціальної активності. На 14% у 2016 році

зменшилась кількість учнів, які мають низький рівень автономності та на 12% зменшилась кількість дітей із низьким рівнем соціальної активності.

Аналізуючи результати діагностики адаптованості учнів 8-9 класів, яка проводилася у 2012/2013 навчальному році, за методикою «Наскільки адаптований Ти до життя?» (Рис. 9), то бачимо що є певні труднощі в адаптації в учнів контрольної групи -16% учнів не адаптовані. Варто зауважити, що у 2016 році кількість не адаптованих дітей зменшилася вдвічі, що свідчить про плідну роботу колективу. Також у експериментальній групі зріс показник адаптованості (92%) в порівнянні з контрольною групою (84%).

Найінтригуючим моментом є порівняльні результати моніторингу рівня адаптованості школярів експериментальної групи. (Тобто, ми порівняли результати моніторингу, проведеного у 2012 році з 5-6 класами на той час на початку дослідно-експериментальної роботи з результатами моніторингу, проведеного в 2016 році з 8-9 класами).

Досліджуючи рівень соціальної адаптованості за методикою «Дослідження соціальної адаптованості», серед учнів 5-6 класів у 2012 році, було виявлено 2% дезадаптованих учнів. Також є учні, які мають не адаптованість (19%). Серед 5-6 класів 79% учнів мають високий рівень соціальної адаптованості.

Як бачимо, показники моніторингу у 2016 році істотно покращились. Дезадаптованих учнів не виявлено, кількість не адаптованих учнів значно зменшилась до 8% та відповідно збільшилася кількість адаптованих учнів 92%, що вказує на позитивну динаміку результативності дослідно-експериментальної діяльності.

Вся ця робота реалізується завдяки майстерності педагогів-експериментаторів, що стоять на чолі експериментальної діяльності і є основною її рушійною силою.

Отож, проаналізувавши результати, можна сказати, що концепція «Формування соціальної компетентності учнів з особливими потребами в умовах школи-інтернату» дієва, про що свідчить позитивна зміна динаміки показників, модернізація навчально-виховного процесу та ефективне використання інноваційних технологій педагогами. Сформовані нами життєві компетенції учнів – саме ті крила, які надають можливість вільного польоту випускникові в бурхливому вирі подій життя нашої країни.Висвітлення роботи на науково-практичних конференціях, науково-методичних семінарах, круглих столах тощо – результати ДЕР обговорено на 3 засіданнях круглого столу, оприлюднено на 8 науково-практичних конференціях, зокрема: 2 – міжнародного рівня, 5 – всеукраїнського, 1 – регіональногота І з’їздікорекційних педагогів України «Актуальні питання соціалізації дітей з особливими освітніми потребами».Основні публікації, де висвітлені результати експерименту – результати дослідно-експериментальної роботи представлено у 20 публікаціях, 1 з яких – у виданні, що входить до переліку фахових видань з педагогіки та психології, затверджених ВАК України, 10 – у науково-методичному журналі «Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти», 2 – у матеріалах конференцій та 5 – у обласному періодичному виданні «Освіта Буковини».

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ1. Артановська Г.Є. Казка – цеспосібсамовираженнядитини /

Г.Є. Артановська // ОсвітаБуковини. – № 44-45 від 02.12.2015. – С. 3.2. Бабюк Р., Мороз Т. Національно-патріотичне виховання учнів на уроках

української словесності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичноїконференції. Громадянське і патріотичне виховання у сучасному освітньому просторі України: проблеми та перспективи. 12 травня 2016 року. – Чернівці, 2016. – С. 22-25.

3. Ганевич С.М., Коропецький І.І. Характеристика наочних методів навчання, їх вплив на розвиток та корекцію пізнавальних процесів у дітей з особливими освітніми потребами на уроках географії // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. Вип. 17. – Чернівці :Наші книги, 2014. – С. 158-162.

4. Зазуля Л.А. Особливостіорганізаціїпозакласноїроботи з математики для дітей з особливимиосвітніми потребами // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. Вип. 17. – Чернівці :Наші книги, 2014. – С. 163-167.

5. Зазуля Л.А., Тільняк В.І. Урок з основ здоров’я у 3 класі: конспект // ОсвітаБуковини. – №38 (від 15 жовтня 2014). – Додаток – С. 3

6. Зазуля Л.А. Множеннябагатоцифрових чисел на двоцифрове число з переходом через розряд в одному та кількохвипадках / Л.А. Зазуля // ОсвітаБуковини. – №35 від 18.09.2015. – С. 9.

7. Коропецький І.І. Формуваннясоціальноїкомпетентностіучнів з особливими потребами в умовахспеціальноїшколи-інтернату: готовністьпедагогічногоколективу до проведеннядослідно-експериментальноїроботи // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. – 2012. – С. 146-150.

8. Коропецький І.І., Заремба Л.Д. Реалізаціяметодичноїпроблемишколи через чіткумотиваціюдитини з особливимиосвітніми потребами до навчальноїдіяльності // Освітнійпростір (подано до друку).

9. Коропецький І.І., Телешман В.І. До питаннясформованостірівнясоціалізаціїучнів з особливими потребами в умовахспеціальноїшколи-інтернату // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. – Вип. 4(14). – Чернівці, 2013. – С. 172-175.

10.Кушнір В.І., Мороз Т.В. Згуртування дитячого колективу як запорука подальшої соціалізації: особливості роботи вихователя школи-інтернату // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : Науково-методичний журнал. Вип. 1 (20). – Чернівці : Наші книги, 2016. – С. 76-80.

11.Миронова С.П. Доцільністьвикористанняпедагогічнихтехнологій у процесіінклюзивногонавчання // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. – Вип. 3(13). – Чернівці, 2013. – С. 85-87.

12.Мороз Т.В., Шевчук І.М. Особливості формування навиків читання в учнів допоміжної школи // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : Науково-методичний журнал. Вип. 1 (20). – Чернівці : Наші книги, 2016. – С. 107-112.

13.Пацурківський А.С. Профорієнтація та підготовка учнів із особливими освітніми потребами до самостійної трудової діяльності / А.С. Пацуркувський // Освіта Буковини. – № 15-16(279-280) від 30.04.2015. – С. 7.

14.Солонинко Л.Д. Безболісна соціалізація дітей з особливими освітніми потребами – головне завдання вихователя школи-інтернату / Л.Д. Солонинко // Освіта Буковини. – №48 від 25.12.2015. – С. 6.

15.Телешман В.І. Особливостіпсихологічногосупроводупроцесуадаптаціїучнів з особливимиосвітніми потребами // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. – Вип. 4(14). – Чернівці, 2013. – С. 191-194.

16.Телешман В.І. Особливості психолого-педагогічногосупроводудітей з вадамирозумовогорозвитку // НауковийвісникЧернівецькогоуніверситету. – Серія «Педагогіка та психологія»: Збірникнауковихпраць. – Вип. 686. – Чернівці: ЧНУ, 2014. – С. 160-167.

17.Телешман В.І., Мороз Т.В. Розвитоксоціальноїкомпетентностіучнів з особливими потребами в умовахспеціальноїшколи-інтернату // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти: Науково-методичний журнал. – Вип.1(11) – Чернівці: Черемош, 2013. – С. 187-190.

18.Телешман-Тільняк В.І., Мороз Т.В. Врахуванняособливостейрозвиткурозумововідсталихдітей як невід’ємнаумовастворенняситуаціїуспіху // Освітнійпростір. Глобальні, регіональні та інформаційніаспекти :Науково-методичний журнал. Вип. 17. – Чернівці :Наші книги, 2014. – С. 68-71.

19.Тільняк В.І., Коропецький І.І. Шляхи та методи формування соціальної компетентності учнів з особливими освітніми потребами протягом формувального етапу дослідно-експериментальної роботи // Освітній простір (подано до друку).

20.Хомік М., Тільняк В. Громадянсько-патріотичне виховання учнів з особливими освітніми потребами в позаурочний час // МатеріалиВсеукраїнськоїнауково-практичноїконференції. Громадянське і

патріотичне виховання у сучасному освітньому просторі України: проблеми та перспективи. 12 травня 2016 року. – Чернівці, 2016. – С. 181-184.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

ЗВІТпро завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей» на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.01.2013 №22 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради» (директор – Сігітов А.І.), за підтримки кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (завідувач – проф. Круглашов А.М.) проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей». Метою цієї роботи було впровадження в освітній процес системи педагогічних впливів, спрямованої на розвиток громадських та освітніх компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей. Зокрема, у процесі науково-експериментального майданчика передбачено було створити таку систему педагогічних впливів, яка буде біфункціональною, тобто орієнтованою як на формування знань, вмінь і навичок ліцеїстів в системі європейських цінностей, так і на формування ключових компетентностей учнів (соціальних, культурних, інформаційних, саморозвитку та самоосвіти), необхідних їм для подальшого дорослого життя.

Завдання експерименту: виявити структуру і уточнити зміст поняття «ключові

компетентності» в учнів під час навчання в ліцеї на основі психолого-педагогічної літератури і досвіду вчителів;

провести констатуючий педагогічний експеримент, з метою обстеження рівня сформованості ключових компетентностей учнів – старшокласників щодо їх уяви про систему європейських цінностей;

з урахуванням результатів констатуючого експерименту розробити відповідну експериментальну систему (модель) педагогічних впливів із формування ключових компетентностей через систему європейських цінностей;

створити навчально-методичний комплекс, який буде містити основні змістові лінії шкільного курсу і це дозволить цілеспрямовано та систематично розвивати ключові компетентності учнів через систему європейських цінностей у процесі їх навчання;

провести експериментальну перевірку (формуючий експеримент) ефективності розробленої системи педагогічних впливів на формування ключових компетентностей учнів середньої і старшої школи ЗНЗ через систему європейських цінностей;

здійснити контрольний педагогічний експеримент із метою перевірки ефективності розробленої системи педагогічних впливів, що забезпечує розвиток ключових компетентностей учнів ліцею щодо їх уявлення про систему європейських цінностей.

Відповідно до програми експериментальної роботи було виконано наступне.

Підготовчий етап (січень – серпень 2013 рр.) Упродовж січня – серпня 2013 р. визначено та науково обґрунтовано

тему, мету та завдання дослідно-експериментальної роботи; проблеми формування ключових компетентностей школярів через систему європейських цінностей; вивчено та проаналізовано психолого-педагогічну і методологічну літературу з проблеми дослідження. Проаналізовано наявні та окреслено необхідні умови (науково-методичні, кадрові, матеріально-технічні, фінансові) для успішної реалізації експерименту.

Окрім того, визначено, що питання організації навчального процесу в умовах модернізації змісту освіти має будуватися з точки зору компетентісного підходу. Першочергової уваги потребують саме ключові компетенції, формування яких проходить у процесі використання новітніх технологій навчання і виховання. Аналіз наукової літератури показав, що пріоритет у розробці проблеми формування ключових компетентностей належить вітчизняним та зарубіжним науковцям, зокрема, В.Бондарю, М. Коломійцю, А.Марковій, А.Орловій, Н.Бібік, О.Сухомлинській, О.Пометун, О.Овчарук, С.Трубачевій, І.Ящук та інш.

Таким чином, означені вище кроки дали можливість, відповідно до програми експерименту у лютому – травні 2013 р,. теоретично осмислитишляхи впровадження і розвитку ключових компетентностей школярів через розуміння та засвоєння ними системи європейських цінностей.

Вивчення питання щодо формування ключових компетентностей школярів про європейські цінності показало відсутність передового педагогічного досвіду з даної проблеми. Тому було вирішено виконавцями експерименту, враховуючи кадрове забезпечення ліцею № 2 Чернівецької міської ради (троє педагогів – вчителів суспільних наук, учителів вищої категорії, учителів – методистів) та наукове керівництво експерименту (науковий керівник – Круглашов А.М., доктор політичних наук, професор; наукові консультанти експерименту: Сахновський О.Є.,завідувач кафедри методики викладання базових дисциплін Інституту післядипломної

педагогічної освіти Чернівецької області, кандидат історичних наук; Недокус І.С., кандидат політичних наук,доцент кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кандидат політичних наук; Гев’юк У.Г., викладач кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидат політичних наук; виконавець – Сігітов А.І., директор ліцею № 2, магістр державного управління; Чебаник В.І., викладач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін ІППОЧО), створити відповідне навчально-методичне забезпечення для викладання окремих спецкурсів, які б поширювали комплексні знання про Європу, які необхідні на сучасному етапі розвитку нашої держави громадянину України для активної участі в суспільно-політичному розвиткові власної держави, яка прагне стати повноцінним членом Європейською Союзу.

Діагностично-констатувальний етап (вересень 2013– квітень 2014 рр.)Упродовж діагностично-констатувального етапу (вересень 2013 – квітень

2014 рр.) визначено критерії рівня сформованості системи європейських цінностей в ліцеїстів; проведено констатуючий педагогічний експеримент (інструментарій – анкетування), у процесі якого виявлено співвідношення між процесом засвоєння знань, вмінь і навичок та розвитком європейських цінностей в учнів ліцею. При підведенні підсумків даного етапу дослідно-експериментальної роботи виявлено середній рівень знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні. Тому було визначено наступні пріоритетні завдання: детально ознайомити ліцеїстів з позитивним європейським досвідом, сприяти формуванню їх демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

Означені завдання вирішено зреалізувати через розробку спецкурсів та проведення щорічного регіонального конкурсу учнівських творів-есе, привселюдний їх захист на щорічній обласній учнівській конференції «Український вимір процесів європейської інтеграції».

Формувальний етап (травень 2014 – серпень 2015 рр.)Учасниками експерименту розроблено та схвалено Вченою радою Інституту

післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області три програми спецкурсів, які дозволили цілеспрямовано і систематично розвивати ключові компетентності учнів в процесі їх навчання.

Програмою спеціалізованого курсу «Сучасні процеси європейської інтеграції» для 11 класу ( 17 год.) (укладачі : Круглашов А.М. – завідувач кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та державного управління Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, доктор політичних наук, професор, Гев’юк У.Ю. – асистент

кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та державного управління Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кандидат політичних наук) передбачено вивчення основних особливостей виникнення, розвитку і трансформації процесів європейської інтеграції, проблем і тенденцій її розвитку, сучасної співпраці України з країнами Європейського Союзу, головних проблем і перспектив її вступу до ЄС.

У результаті засвоєння навчального курсу учні навчилися: визначати тенденції розвитку європейської інтеграції в цілому; аналізувати тенденції трансформації політичної системи ЄС; виявляти характерні риси окремих складових правової системи ЄС; визначати особливості функціонування основних інституцій ЄС; аналізувати передумови, фактори і тенденції розширення Європейської спільноти; виявляти головні проблеми реалізації євроінтеграційних прагнень України; оцінювати ймовірні сценарії вступу України до ЄС.

Для ефективного опанування учнями навчального курсу “Сучасні процеси європейської інтеграції” використовувалася інтенсивна самостійна робота з різноманітними джерелами інформації: збірниками документів, законодавчими актами, підручниками, навчальними посібниками, енциклопедіями, словниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо.

Структурно програма спецкурсу складається з 10 тем. Відповідно до сучасних вимог, окремо прописані вимоги до рівня компетентностей учнів при вивченні кожної з тем. Усе це надало їй більшої внутрішньої структурованості та довершеності.

Метою наступного факультативного курсу «Взаємини України та Європейського Союзу» для учнів 10 класу (17 год.) (автори: Круглашов А.М. – завідувач кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та державного управління Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, доктор політичних наук, професор; Недокус І.С. –доцент кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кандидат політичних наук) є поглиблення в учнів знань щодо розвитку взаємовідносин України і ЄС, державної політики України у сфері європейської інтеграції, ознайомлення з основними напрямами співробітництва України та Європейського Союзу.

Опанування даного курсу дало можливість оновити поінформованість і знання учнів про сучасний стан і перспективи розвитку відносин України та ЄС; розвивати їх здатність орієнтуватися у змінах, які відбулися у порядку формування та реалізації державної політики України у сфері європейської інтеграції в контексті реалізації сучасних реформ в нашій державі.

Структурно програма факультативного курсу складається з 4 тем. Відповідно до сучасних вимог, окремо прописані вимоги до рівня компетентностей учнів при вивченні кожної з тем.

Програма третього спецкурсу «Основи державного управління, місцевого самоврядування та державної служби в Україні» для учнів 11 класу (17 годин) (укладачі: Круглашов А.М. – завідувач кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та державного управління Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, доктор політичних наук, професор; Сігітов А.І. - директор Чернівецького ліцею № 2, магістр державної служби, вчитель історії та суспільних дисциплін) спрямована на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів, формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової культури, мотивації до соціальної активності.

В основу вивчення курсу покладено ідею громадянського суспільства, яка зокрема полягає в тому, що набуття особою знань, умінь і навичок у галузі управління суспільством перетворює її зі споживача наданих державою послуг в активного учасника суспільного життя, який свідомо визначає свої загальнолюдські потреби, сприяє створенню відповідних умов їх досягнення та реалізації.

Вивчення даного спецкурсу дало можливість учням навчитися розкривати зміст основних конституційних прав громадян, пояснювати механізм забезпечення законності й гуманізму самоврядної діяльності, демонструвати знання правових та етичних норм при розгляді скарг, пропозицій, інших звернень громадян. Пропоновану програму з «Основи державного управління, місцевого самоврядування та державної служби в Україні» для 11-х профільних класів укладено, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») та відповідно вимог до профільної школи.

Усі вищезазначені спецкурси отримали гриф МОНУ (протокол № 2 від 28.10.2014; накази МОНУ від 03.08.2015 № 14. 1/12 Г – 370). Упродовж 2014-2017 рр. дані спецкурси викладалися авторами на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради.

З метою сприяння поширення об’єктивних знань про Європу, процесів української євроінтеграції, заохочення учнівської молоді до критичного, самостійного мислення запроваджено проведення щорічного конкурсу учнівських наукових творів-есе, які упродовж 2013 – 2017 рр. привселюдно захищалися на обласній учнівській конференції «Український вимір процесів європейської інтеграції». Розроблено відповідне Положення про його проведення, яке затверджувалося наказами Департаментом освіти і науки Чернівецької ОДА.

Захід проводився щорічно на базі ліцею № 2 Чернівецької міської ради напередодні дня Європи у травні 2013-2017 рр. За цей період у І етапі (районному/міському) конкурсу взяло участь 253 учні ЗНЗ області, а на ІІ етапі (обласному) 78 школярів, з яких – 30 учнів визначено переможцями.

Відповідно до Положення у травні 2013-2016 рр. переможці нагороджувалися преміями (І місце – 1 тис. грн.; ІІ місце – 700 грн.; ІІІ місце – 500 грн.) та цінними подарунками. Основними спонсорами при нагородженні виступали науковий керівник експериментального майданчика, професор Круглашов А. М. та частково наукові консультанти і виконавці майданчика.

У травні 2017 р. змінено розмір премій (І місце – 1 500 грн.; ІІ місце – 750 грн.; ІІІ місце – 500 грн.) відповідно до прийнятої Комплексної програми для підвищення якості національно-патріотичного виховання дітей та молоді Чернівецької області на період 2017 – 2021 рр. Підсумковий етап (вересень 2015 – червень 2017 р.)

Поруч із продовженням основної діяльності в рамках роботи експериментального майданчика здійснено контрольний моніторинг результатів дослідницької роботи в його межах (інтерв’ювання, анкетування учнів 10-11 класів).

У процесі аналізу та узагальнення отриманих даних, виявлено, що респонденти вважають важливими такі соціальні та громадянські цінності, які допомагають їм зберегти та відновити загальний культурний рівень суспільства: толерантність (100%), взаємодопомога (75 %), рівність (62,5%;), братерство (50%), громадянство (25%), професійна підготовка (25%). Визначаючи основні компетенції, які необхідні громадянам для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, учасники експерименту зазначили: загальні знання мов (50%), спілкування рідною (50%) та іноземною (50%) мовами, ініціативність та практичність (75%).

Відповідаючи на запитання, що найбільше зацікавило їх при викладанні спецкурсів, значна частина ліцеїстів (85%) зазначила, що навчилися не тільки визначати основні тенденції розвитку європейської інтеграції, а й ознайомилися з культурою Європи, структурою влади та визначними датами ЄС; культурою і традиціями різних європейських народів; ознайомилися з органами ЄС, розглянули функції Європарламенту; проводили різні заходи, обговорювали колективно та командно теми щодо євроінтеграції. Найбільше зацікавили такі теми спецкурсів: «Взаємини Європи з Україною», «Правові засади співпраці України та ЄС», «Економічні та політичні зв’язки країн – учасниць ЄС», «Інституційні агенти, стан виконання Угоди про асоціацію», «Безвізовий режим з ЄС». Майже 95 % учнів зазначили, що під час вивчення спецкурсів вони дізналися багато нового для себе і у них змінювалося бачення навколишнього світу, отримали додаткові знання, що поглиблювали і розширювали зміст окремих розділів профільних предметів.

Результати науково-дослідницького експерименту показали значний розвиток практико-орієнтованого аспекту знань ліцеїстів, здобутих у процесі навчання, а також здійснення професійної підготовки старшокласників.

Викладання науковцями розроблених спецкурсів дало можливість розвивати особливу атмосферу навчальної діяльності в атмосфері співробітництва. Позитивно, що розроблені та апробовані програми спецкурсів вже використовуються в окремих ЗНЗ м. Чернівці, Заставнівського та Хотинського районів та за межами нашого регіону, зокрема в Вінницькій та Київській областях. Усі програми спецкурсів розміщені на сайті МОНУ. Про хід науково-дослідного експерименту та його результати за окремими етапами опубліковано у 9 статтях інформаційно-методичної газети «Освіта Буковини», віснику «Освітній простір». Вони розкриті також у Матеріалах VII Міжнародної наукової конференції «Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи» (7 квітня 2017 р., м. Чернівці), у збірнику наукових праць за матеріалами Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Людина віртуальна: нові горизонти» (20-21 березня 2017 р., Монреаль), Міжнародної науково-практичної конференції Європейські студії в Україні: здобутки, виклики та перспективи» (2. червня 2017, м. Київ). та в ІІ томі Збірника наукових праць «Регіоналізм та інтеграція», який видає Науково-дослідний інститут європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ імені Ю. Федьковича. Програма спецкурсу «Взаємини України та Європейського Союзу» для учнів 10 класу надрукована в методичному виданні «Історія України». Результати експерименту доповідались на засіданні Ради директорів Чернівецької області13 червня 2016 р. в присутності керівництва Департаменту освіти та науки ЧОДА, а також розглядалися у рамках зустрічі з представниками робочої моніторингової групи національного проекту Європейського Союзу Інституту лідерства, інновацій та розвитку «Національний Еразмус+офіс в Україні», яка відбулася 9 червня 2017 року з координаторами європейських студій на базі факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

Звітпро завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу»

на базі Комунального закладу «Глибоцький районний будинок творчості дітей та юнацтва»

за 2012 – 2017 роки

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації від 10.09.2012 № 73 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу «Глибоцький будинок творчості дітей та юнацтва» протягом 2012 – 2017 років керівниками гуртків технічного відділу Комунального закладу «Глибоцький районний будинок творчості дітей та юнацтва» проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу».

Метою дослідження було обґрунтувати творчо-розвивальний потенціал позашкільної освіти й охарактеризувати зміст, форми та методи формування творчої активності вихованців у гуртках технічного напрямку.

Завдання дослідження:1. Виявити структуру і уточнити зміст поняття «творча активність» у

вихованців під час занять у гуртках технічного напрямку на основі психолого-педагогічної літератури і передового досвіду керівників гуртків.

2. Розробити критерії та ознаки рівня сформованості творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу й відповідні діагностичні засоби.

3. Розробити модель та методику формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку в умовах позашкільного навчального закладу.

4. Здійснити експериментальну перевірку ефективності розробленої моделі та методики формування творчої активності в умовах позашкільного навчального закладу.

5. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження розробленої моделі та методики у практику позашкільного навчального закладу.

Відповідно до програми експериментальної роботи було виконано наступне:

І.Підготовчий етап дослідження (вересень 2012 – червень 2013рр.)1. Визначено тему дослідно-експериментальної роботи.2. Визначено наукового керівника (Бирка М.Ф. - доцент кафедри

педагогіки, психології та теорії управління освітою ІППО Чернівецької області, кандидат педагогічних наук) і наукових консультантів дослідження (Григор’єва О. В. - доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою ІППО Чернівецької області, кандидат біологічних наук, доцент, Тимчук Л. І.,заступник декана з наукової роботи факультету педагогіки, психології та соціальної роботи ЧНУ ім. Ю. Федьковича, кандидат педагогічних наук, доцент).

3. Видано відповідний наказ Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації у Чернівецькій області щодо організації експерименту.

4. Розроблено програму дослідження, яка представлена у вигляді додатка до наказу про проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Вивчено стан проблеми дослідження на основі аналізу науково-педагогічної, психологічної, методичної літератури.

6. Скореговано і визначено наукове обґрунтування, визначення проблем та основних напрямів і методів дослідно-експериментальної роботи. У рамках круглого столу (28 вересня 2012 р.) до відома громади та педагогічного колективу комунального закладу «Глибоцький будинок творчості дітей та юнацтва» доведено тематику дослідно-експериментальної роботи, мету, об’єкт, практичне значення та очікувані результати.

7. Проведено аналіз і теоретичне осмислення психолого-педагогічної і методологічної літератури з проблеми дослідження. Вивчено сучасний стан проблеми формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку. Визначено сутність поняття «творча активність» вихованця технічного гуртка позашкільного навчального закладу. Вивчено шляхи формування творчої активності вихованця технічного гуртка в системі позашкільної освіти.

8. Проведено круглий стіл (12 червня 2013р.), доведено результати І підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи. Результати роботи круглого столу було висвітлено у газеті «Освіта Буковини» (№32(200) від 29.08.2013р.): у статті керівники гуртків висловили свої думки щодо формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку.

ІІ. Діагностично-констатуючий (вересень 2013 – червень 2014 рр.)1. У ході дослідження були підібрано наступні критерії сформованості

творчої активності у вихованців гуртків технічного напрямку: пізнавальна активність, схильність до творчості, креативність. Кожен з них визначається на низькому, середньому або високому рівнях. Загадом у ході діагностично-констатуючого етапу було опитано 292 вихованця гуртків технічного відділу.

2. Для визначення рівня пізнавальної активності вихованців використовувався «Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів» (за Б. К. Пашнєвим). Опитувальник дозволяє визначити рівень пізнавальної активності вихованця і порівняти його з нормативними показниками для різних вікових груп. Пізнавальна та розумова активність лежать в основі будь-якої навчальної діяльності вихованця на всіх вікових етапах його розвитку. Пізнавальна активність – це міра розумового зусилля, що спрямована на задоволення пізнавального інтересу, й містить у собі:

швидкість психічних процесів; легкість пробудження активності; напруженість; потребу в розумових зусиллях і враженнях; наполегливість у засвоєнні нового матеріалу і низку інших показників.За цим опитувальником було визначено, що:- Низький рівень пізнавальної активності виявлено у 21 вихованця – 7 %- Середній рівень – у 197 вихованців – 67 %- Високий рівень – у 74 вихованців – 26 %.Схильність до творчості вивчалася за допомогою «Опитувальника

особистісної схильності до творчості» (за Г.Девісом). Опитувальник призначений для виявлення схильності до творчої поведінки у повсякденному житті. Особистісні ознаки креативності містять в собі цікавість, самодостатність, відчуття гармонії, краси, альтруїзм, прагнення до ризику, прийняття безладу, потребу в активності тощо.

3. Результати анкетування показали, що з низьким рівнем схильності до творчості визначено у 17% вихованців. Таким дітям складно працювати творчо, їм краще виконувати механічну роботу, яка не потребує фантазії та творчості. Завдання виконують краще, коли є чіткі інструкції. Найбільша кількість – 60% досліджуваних мають середній рівень схильності до творчості. Кожна особистість має задатки, які під впливом різних факторів можна розвивати, тому при сприятливій атмосфері вихованці активно будуть проявляти свій творчий потенціал. Високий рівень схильності до творчості мають 23% опитуваних. Такі вихованці активно застосовують власні творчі ідеї, намагаються завжди проявити себе, вони активні, імпульсивні, їм дуже складно виконувати завдання за чіткими інструкціями.

Рівень креативності вихованців визначався за «Методикою вивчення рівня невербальної креативності» (за П. Торренсом). Методика призначена длявиявлення творчих здібностей дітей у віці від 6 до 18 років. Креативність (творчі здібності) визначалася автором як чутливість до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії. Креативність – це природний процес, який породжує потребу зняти невизначеність або незавершеність, яка надає дитині можливість виявити свої здібності до творчості.

Результати діагностики невербальної креативності вихованців показали:

ПоказникРівень розвитку

низький середній високийШвидкість 43% 31% 26%

Оригінальність 67% 14% 19%Гнучкість 24% 45% 31%

4. Високі показники швидкості невербальної креативності показали 26% вихованців. Це свідчить про те, що діти прагнуть до детальної розробки ідеї, уникають простих відповідей, мають високу мотивацію. Середній рівень показали 31% та низький - 43%.

5. Показник оригінальності відображає здатність дитини пропонувати оригінальні ідеї та рішення, які відрізняються від загальноприйнятих. Результати діагностики показали, що високий рівень мають 19%, середній - 14% та низький - 67% вихованців.

6. Показник гнучкості свідчить про здатність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого. Вихованці з високими балами мають свої слабкі сторони: їхнє прагнення якомога краще розвинути свою ідею робить їх нездатними завершити роботу вчасно. Вихованці, які відстають у навчанні, зазвичай мають низькі показники. Це відбувається в тому випадку, коли нестандартно мислячих дітей керівники недооцінюють. Аналіз результатів показав, що 31% - мають високий рівень, 45% - середній та 24% низький рівень.

7. Переважна кількість досліджуваних здатна швидко висувати достатню кількість оригінальних ідей у невербальній формі. Такі вихованці є успішними, мають високий рівень винахідливості та здатні до конструктивної діяльності. Водночас є група вихованців, які не можуть висловлювати багато ідей у зв’язку з прагненням детально їх розробляти, уникати простих шляхів вирішення завдань – це так звані «розробники». Аналіз результатів виявив також групу дітей, які продукують велику кількість неоригінальних, шаблонних ідей. Такі вихованці можуть бути немотивованими, недисциплінованими. Вони схильні приймати рішення передчасно, без врахування всієї доступної інформації.

8. Проаналізувавши усі результати проведених діагностичних методик можна зробити висновок, що 23% вихованців мають низький рівень розвитку творчої активності, 52% - середній та 25% - високий рівень розвитку.

Критерії сформованості творчої активності РівніНизький Середній Високий

Пізнавальна активність (Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів за Б.К.Пашнєвим)

7% 67% 26%

Схильність до творчості (Опитувальник особистісної схильності до творчості за Г.Девісом)

17% 60% 23%

Креативність (Методика вивчення рівня невербальної креативності за П.Торренсом) 45% 30% 25%Середнє значення 23% 52% 25%

9. У ході цього етапу було визначено, що для того, щоб систематично формувати креативну особистість, розвивати її творчі здібності необхідно знати її властивості, риси характеру та головні чинники, що сприяють розвитку.

10. Представлені результати було обговорено у ході семінару, проведеного на базі Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів 29 жовтня для керівників технічних гуртків за темою «Відродження ремесел притаманних Буковині на гурткових заняттях за допомогою сучасних технологій» та круглого столу з проблеми «Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу», який проведено 28 травня 2014 р. у конференц-залі управління освіти Глибоцької РДА.

11. На ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» в номінації «Керівник гуртка – 2014» дипломом ІІІ ступеня нагороджена Головата М.Л. та дипломом ІІ ступеня Романюк В.М. – керівники технічних гуртків.

ІІІ. Формувальний етап (вересень 2014 – червень 2016 рр.) 1. На основі результатів констатуючого експерименту розроблено модель

формування творчої активності вихованців, яка розкриває чотири основні складові досліджуваного феномену.

2. У ході визначення організаційно-методичних засад роботи щодо формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку було підготовлено:

- авторську програму гуртку «Юні програмісти» (автор Головата МаргаретаЛауренціївна);

авторську програму гуртка «Різьба по дереву» (автор Карпюк Іван Іванович).

Автори програм врахували індивідуальні особливості, потреби та можливості вихованців щодо роботи гуртків технічної творчості.

3. Проведено формувальний етап педагогічного експерименту, в якому взяли участь 292 вихованців гуртків технічного відділу (2 контрольні та 2 експериментальні групи). Робота в експериментальних групах велась за вищезгаданими авторськими програмами.

4. У травні 2016 р. було проведено круглий стіл за наслідками роботи ІІІ етапу дослідно-експериментальної роботи; підбито підсумки роботи та визначено завдання підсумкового етапу.

ІV. Підсумковий етап (вересень 2016 – червень 2017 рр.)На підсумковому етапі проведено контрольний етап експерименту, під

час якого здійснили опитування 292 вихованців гуртків технічного відділу. Результати виявилися такими:

1. Було визначено рівень сформованості творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку після проведення експерименту та здійснено порівняння результатів діагностично-констатуючого та підсумкового етапів.

Для визначення рівня пізнавальної активності вихованців використовувався «Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів» (за Б. К. Пашнєвим).

Пізнавальна активність (Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності учнів за

Б.К.Пашнєвим)

РівніНизький Середній Високий

ІІ діагностично-констатуючого етапу (вересень 2013 – червень 2014 рр.)

7% 67 % 26 %

ІV Підсумковий (вересень 2016 – червень 2017) 6 % 42 % 52 %

Схильність до творчості нами порівнювалась за допомогою «Опитувальника особистісної схильності до творчості» (за Г. Девісом).

Результати анкетування наведено в таблиці.Схильність до творчості (Опитувальник особистісної схильності до творчості за

Г.Девісом)

РівніНизький Середній Високий

ІІ діагностично-констатуючого етапу (вересень 2013 – червень 2014 рр.)

17% 60 % 23 %

ІV Підсумковий (вересень 2016 – червень 2017) 12 % 45 % 43 %

Рівень креативності вихованців визначався за «Методикою вивчення рівня невербальної креативності» (за П. Торренсом). Методика призначена длявиявлення творчих здібностей дітей у віці від 6 до 18 років.

Результати діагностики невербальної креативності вихованців показали

ПоказникРівень розвитку ІІ

діагностично-констатуючого етапу (вересень 2013 – червень

2014 рр.)

ІV Підсумковий (вересень 2016 – червень 2017)

низький середній високий низький середній високийШвидкість 43 31 26 37 26 37

Оригінальність 67 14 19 64 13 23Гнучкість 24 45 31 22 41 37

Проаналізувавши усі результати проведених діагностичних методик можна зробити висновок, що 23% вихованців мають низький рівень розвитку творчої активності, 52% - середній та 25% - високий рівень розвитку.

Критерії сформованос

ті творчої активності

Рівень розвитку ІІ діагностично-констатуючого етапу (09.2013 –

06.2014 рр.)

ІV Підсумковий (вересень 2016 – червень 2017)

Низькийрівень

Середній рівень

Високий рівень

Низькийрівень

Середній рівень

Високий рівень

Пізнавальна активність 7% 67% 26% 6 % 42 % 52 %Схильність до творчості 17% 60% 23% 12 % 45 % 43 %Креативність 45% 30% 25% 25 % 27 % 40%

2. Представлені результати було обговорено під час круглого столу, який проходив у конференц-залі управління освіти Глибоцької РДА з теми «Підсумки роботи та результати дослідно-експериментальним майданчиком».

3. Підготовлено науковий звіт за результатами дослідно-експериментальної роботи.

Загальні висновки:1. Творча активність – особистісне утворення динамічного характеру, що

є комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей, які дозволяють особистості продуктивно використовувати творчість у будь-якій діяльності. Розвиток творчої активності – процес прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого здобуття знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки.

У структурі творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку позашкільного навчального закладу нами виділено пізнавальну активність, схильність до творчості та креативність.

2. У ході дослідження нами виділено три рівні творчої активності учнів. Перший рівень – відтворювальна активність – характеризується

прагненням учня зрозуміти, запам'ятати і відтворити знання, оволодіти способом застосування їх за зразком. Цей рівень характеризується нестійкістю вольових зусиль школяра. Характерним показником першого рівня активності є відсутність в учнів інтересу до поглиблення знань, що виявляється у відсутності запитань типу «чому?»

Другий рівень – інтерпретуюча активність – характеризується прагненням учня до виявлення смислу навчального матеріалу, проникнення у суть явища, прагненням пізнати зв'язки між явищами і процесами, оволодіти способами застосування знань у змінених умовах. На цьому рівні активності учень виявляє епізодичне прагнення до самостійного пошуку відповіді на запитання, що зацікавило його.

Третій рівень – творчий рівень активності – характеризується інтересом і прагненням не лише проникнути глибоко в суть явищ та їх взаємозв'язків, а й знайти для досягнення мети новий спосіб. На цьому рівні школярі виявляють прагнення застосувати знання в новій ситуації, тобто виконати перенесення знань і способів діяльності в умови, які досі не були їм відомі. Характерна особливість цього рівня активності – вияв високих вольових якостей учня, наполегливість у досягненні мети, широкі й стійкі пізнавальні інтереси.

3. Розроблено модель та методику формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку в умовах позашкільного навчального

закладу, яка визначає необхідність творчого спілкування, творчого пошуку, творчого мислення та творчої діяльності.

4. Експериментальна перевірка ефективності розробленої моделі та методики формування творчої активності в умовах позашкільного навчального закладу показала, що кількість вихованців низького рівня пізнавальної активності зменшилась на 1%, середнього рівня – зменшилась на 15%, а високого рівня – збільшилась на 26% (вдвічі).

За схильністю до творчості кількість вихованців низького рівня зменшилась на 5%, середнього рівня – зменшилась на 15%, а високого рівня – збільшилась на 10%.

За креативністю кількість вихованців низького рівня зменшилась на 20%, середнього рівня – зменшилась на 3%, а високого рівня – збільшилась на 15%.

5. З метою ефективного розвитку творчого потенціалу вихованців технічного напрямку позашкільного навчального закладу рекомендуємо:

5.1. Практичному психологу позашкільного навчального закладу: Здійснювати просвітницьку роботу з батьками та педагогами щодо

врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців у навчально-виховному процесі.

Ознайомлювати батьків та педагогів з результатами психодіагностичного обстеження вихованців щодо рівня розвитку творчої активності, індивідуальних творчих рис характеру. Надавати рекомендації щодо розвитку творчої активності.

Проводити корекційно-розвивальну роботу з вихованцями на розвиток творчого потенціалу.

5.2. Педагогам позашкільного навчального закладу: Для розвитку творчої активності впроваджувати активні та

інтерактивні методи навчання, що передбачають дискусії, оригінальні експерименти, конкурси. Дбаючи про розвиток творчої активності, вчити їх не тільки тому, як розв’язувати ті чи інші проблеми, а й тому, де можна знайти відповіді на поставлені запитання.

Створювати атмосферу допитливості на заняттях і формувати вміння запитувати і відповідати.

Систематично застосовувати парні та групові форми роботи в пошуковій діяльності.

Давати завдання кількох варіантів складності, щоб запобігти неуспішності.

Перелік публікацій, у яких оприлюднено результати дослідно-експериментальної роботи:

1. Бирка М.Ф., Ванзуряк Н.В. Розпочав роботу експериментальний майданчик // Чернівецька обласна інформаційно-методична газета «Освіта Буковини» № 45 (165) від 07.12.2012 року. – С. 2.

2. Ванзуряк Н.В., Торончук І.В. Формування творчої активності вихованців гуртків технічного напрямку ПНЗ // Чернівецька обласна інформаційно-методична газета «Освіта Буковини» № 32 (200) від 29.08.2013 року. – С. 8.

3. Бирка М.Ф., Ванзуряк Н.В. Формування творчої активності вихованців технічних гуртків в умовах позашкільного навчального закладу Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: Науково-методичний журнал.- Чернівці: Черемош, 2013.- С.68-70.Бирка М.Ф., Ванзуряк Н.В. Від творчого керівника гуртка – до творчого вихованця // Чернівецька обласна інформаційно-методична газета «Освіта Буковини» № 7 від 18.02.2014 року. – С. 3.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

Звітпро завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти»

на базі Чернівецької загальноосвітньої школи № 24 за 2012 – 2016 роки

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 25.01.2012 №41 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Чернівецької загальноосвітньої школи № 24» протягом 2012 – 2016 років виконувалася дослідно-експериментальна робота за темою «Формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості як засіб профілактики гандикапізму в умовах інклюзивної освіти».

Метою дослідження було запобігання виникненню освітнього гандикапізму шляхом формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості.

Завдання експерименту: 1. Виявити структуру і уточнити зміст поняття «гандикапізму» в учнів

ЗНЗ з інклюзивними класами на основі психолого-педагогічної літератури і досвіду вчителів.

2. Визначити критерії і провести констатувальний психолого-педагогічний експеримент з метою обстеження рівня сформованості психологічних меж особистості, гандикапізму в учнів ЗНЗ з інклюзивними класами.

3. З урахуванням результатів констатувального експерименту розробити відповідну експериментальну систему (модель) психологічних впливів з розвитку психологічних меж особистості.

4. Провести експериментальну перевірку (формувальний експеримент) ефективності розробленої системи психолого-педагогічних впливів на формування гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості та подолання гандикапізму в учнів ЗНЗ з інклюзивними класами.

5. Здійснити контрольний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої системи психолого-педагогічних впливів, що мусить забезпечувати розвиток гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості та подолання гандикапізму школярів.

Відповідно до програми експериментальної роботи було виконано наступне:

І. Підготовчий етап (січень 2012 – липень 2012 рр.)- визначено та науково обґрунтувано тему, мету та завдання дослідно-

експериментальної роботи;- проведено теоретичне осмислення психолого-педагогічної і

методологічної літератури з проблеми дослідження;- виявлено структуру і змісту поняття «гандикапізму» в учнів ЗНЗ з

інклюзивними класами;- виділено ознаки гандикапізму та їх виявів в учнів ЗНЗ;- вивчено і проаналізовано передовий досвід у реалізації технології з

розвитку психологічних меж особистості;- підведено підсумки підготовчого етапу дослідно-експериментальної

роботи.Виявлено структурну та змістову відмінність в поняттях інвалідність та

гандикап. Встановлено, що треба відрізняти інвалідність (фізична або психічна вада, що порушує функціонування індивідуума) від гандикапу (певного комплексу соціальних і психологічних реакцій на цей стан). В освітній галузі гандикап негативно позначається на шкільній успішності, порушує або обмежує функціонування дитини та потенційно загрожує її розвитку й адаптації. 

Поняття освітнього гандикапу тісно переплітається з такими поняттями як «ксенофобія», «кайнофобія», «нетерпимість», «інтолерантність». Всі вони пов’язані з порушеннями у функціонуванні психологічних меж особистості та слугують основою для виникнення расизму, антисемітизму, дискримінації, стигматизації і можуть призводити до агресії та насильства.

Центральний механізм прояву гандикапізму та ксенофобії як одного з його видів визначається універсальною психологічною альтернативою «ми — вони»: створення замкнутих «ми-груп» і насторожене або вороже ставлення до чужих «вони-груп». Заступники директорів з виховної роботинизки навчальних закладів міста та області у період з 2012-2013 рр. вказували назростання насильницьких способів вирішення конфліктних ситуацій задля досягнення особистого впливу в мікрогрупах і навчальних колективах. Необхідно зазначити, що агресія як стиль поведінки учнів властива не тільки звичайним загальноосвітнім навчальним закладам (де вона значною мірою проявляється в формі прямого насильства), але й для навчальних закладів для обдарованих дітей, спеціалізованих класів, де вона знаходить своє вираження у невиправданій амбіціозності, безпосередньому або опосередкованому принижені однокласників, підкресленні особистої переваги тощо.

ІІ. Діагностично-констатувальнийетап (серпень 2012 – квітень 2013 рр.)

У співпраці з науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО було підібрано психодіагностичний інструментарій для проведення констатувального психолого-педагогічного експерименту, метою якого було обстежити рівень сформованості психологічних меж особистості, гандикапізму в учнів ЗНЗ з інклюзивними класами, зокрема:

опитувальник для вимірювання загальних соціальних установок у дітей (Е.Френкель-Брунсвік);

експрес-опитувальник «Індекс толерантності» (Г.У. Солдатова); методика діагностики загальної комунікативної толерантності

(В.В. Бойко); авторська методика «Дослідження рівня сформованості психологічних

меж особистості» (О.В. Григор’єва). У дослідженні взяло участь 54 учня 7-8 класів. Наймолодшому

респонденту, який відповідав на питання анкети, на момент дослідження виповнилося 12 років, найстаршому – 14. Середній вік учасників – 13 років.

Результати дослідження свідчать про наступне: 33,3% (16) учнів мають тенденцію до формування дифузних

психологічних меж; 22,2% (12) учнів мають тенденцію до формування ригідних меж; 18,5% (8) учнів з дифузними психологічними межами; 11,1% (6) ригідними. Всього 22,2% (12) дітей на час проведення констатувальногоексперимента

мають гармонійно функціонуючі психологічні межі особистості. Аналіз результатів показав, що у більшості учнів середній рівень загальної

(84,4), соціальної (28,2), етнічної толерантності (29,8) і толерантності як риси особистості (27,4). Це свідчить про те, що підлітки мають як толерантні, так йінтолерантні риси, в одних соціальних ситуаціях вони поводяться толерантно, проявляючи терпимість і доброзичливість до інших людей, в інших випадках можуть проявляти нетерпимість і негативізм. Результати обстежених класів наведено в таблиці (табл. 1).

Таблиця 1Результати дослідження толерантності підлітків

за методикою експрес-діагностики «Індекс толерантності» (Г. Солдатова)

Рівень

Показники

Етнічнатолерантность

Соціальнатолерантніст

ь

Толерантністьяк риса

особистості

Загальний бал толерантності

Середній бал 29,8 28,2 27,4 84,4Низький рівень 7% 11% 19% 11%Середній рівень 70% 82% 74% 75%Високий рівень 23% 7% 7% 14%

Результати вимірювання загальних соціальних установок (опитувальник Е. Френкель) показали, що в обстежених підлітків переважають толерантні соціальні установки (78%). Водночас у частини респондентів (22%) існує ймовірність упередженого ставлення до іншим етнічних або соціальних груп, що відрізняються від них.

Аналізуючи Таблицю 2 кореляційних зв’язків між методиками діагностики загальної комунікативної толерантності (В. Бойко) та авторським опитувальником на «Дослідження рівня сформованості психологічних меж особистості», було виявлено наступні достовірні кореляції.

Таблиця 2Показники кореляційного зв’язку

між шкалами методики діагностики загальної комунікативної толерантності (В. Бойко) та субшкалами авторського опитувальника «Сформованості психологічних меж

особистості» (n=56)№п МФП МПП МСП МДП ПМО

Шкала1 «Неприйняття індивідуальності іншої людини» -0,38* 0,04 -027* -0,20 -0,34*

Шкала2 «Сприйняття себе як еталона» -0,33* -0,32* -0,28* -0,32* -0,29*

Шкала3 «Категоричність та консерватизм в оцінці поведінки та думок інших людей»

-0,06 0,19 0,05 -0,12 -0,32*

Шкала4 «Невміння згладжувати неприємні відчуття під часзіткнення з некомунікабельними партнерами»

-0,06 -0,21 -0,03 -0,30* -0,08

Шкала5 «Прагнення перевиховати партнерів» 0,02 -0,25* -0,18 -0,18 -0,21

Шкала6 «Прагнення підігнати партнера під себе, зробити його „зручним„»

-0,05 0,04 -0,28* -0,15 -0,18

Шкала7 «Невміння пробачати іншим помилки, незручність, ненавмисно заподіянівам неприємності.»

-0,06 0,09 0,03 -0,07 0,01

Шкала8 «Нетерпимість до фізичного або психічного дискомфорту, щостворюється іншими людьми»

-0,35* -0,08 -0,10 -0,25* -0,17

Шкала9 «Невміння пристосовуватися до характеру, звичок і бажань інших»

-0,18 -0,18 -0,26* -0,39* -0,17

Примітка: * достовірність коефіцієнту кореляції р 0,05; МФП –загальний показник блоку «Межі фізичного простору»; МПП- загальний показник блоку «Межі психологічного простору»; МСП- загальний показник блоку «Межі соціального простору»; МДП- загальний показник блоку «Межі духовного простору»;ПМО- загальний показник сформованості «психологічних меж особистості».

Обернені достовірні зв’язки зафіксовано між МФП, МСП, ПМО і шкалою 1 «Неприйняття індивідуальності іншої людини». Це означає, що при зменшені показників МФП, МСП, ПМО показник неприйняття індивідуальності іншої людини буде зростати, і навпаки.

Обернені помірні зв’язки зафіксовано між шкалою 2 «Сприйняття себе як еталона» з усіма субшкалами авторської методики. Це означає, що при зменшенні показників ПМО показник сприйняття себе як еталона буде зростати, і навпаки.

Варто відзначити негативний зв'язок між шкалою 3 «Категоричність та консерватизм в оцінці поведінки та думок інших людей» і загальним показником ПМО. При збільшені показника ПМО зменшується категоричність та консерватизм,і навпаки.

Обернені зв’язки зафіксовано між шкалою 8 «Нетерпимість до фізичного або психічного дискомфорту, що створюється іншими людьми» зі шкалами МФП і МДП. Це означає, що при зменшенні показників МФП і МДП показник нетерпимості до фізичного або психічного дискомфорту, що створюється іншими людьми, буде зростати, і навпаки.

Достовірні негативні зв’язки зафіксовано між шкалою 9 «Невміння пристосовуватися до характеру, звичок і бажань інших» та показниками МСП і МДП.

Виходячи з розглянутих вище кореляційних зв’язків, можна дійти висновку, що людина, яка має жорсткі межі, не може гармонійно функціонувати в соціумі. Така людина сприймає навколишній світ як чужий, обмежується поле самоактуалізації особистості, а діяльність такої людини часто набуває агресивного забарвлення. Людина із жорсткими межами може обмежити до мінімуму соціальні контакти, може спостерігатись збільшення дистанції щодо інших людей і неспроможність її гнучко змінюватись залежно від ситуації та емоційної близькості людини. Такі люди намагаються відсторонитись від людей не лише духовно, а й фізично. Жорсткі межі формують ригідну структуру особистості. Ригідність внутрішньої структури особистості знижує імовірність розуміння повноцінної реальності, викликає супротив, неприйняття та відторгнення «інших» (людей), що за якоюсь ознакою відрізняється від індивіда. Намагання залишатися внутрішньо стабільним призводить до побудови «меж – кам’яних мурів» із зовнішнім світом. Це заважає ефективній взаємодії в соціумі, а також спричиняє виникнення ознак гандикапізму.

Результати констатувального експерименту дозволили дійти висновку про необхідність розроблення й впровадження системи педагогічних впливів з розвитку гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості.

ІІІ.Формувальний етап (травень 2013 – серпень 2015 рр.)Було створено корекційно-розвивальний комплекс для гармонізації

психологічних меж особистості. Основою для розробки корекційно-розвивального комплексу став факт визнання у міжособистісній взаємодії чотирьох типів поведінки, а саме:

агресивний тип поведінки, коли людина своєю поведінкою демонструє вторгнення на особисту територію іншого, порушення чужих прав (характерний для людей з ригідними психологічними межами особистості, що виявляють гандикапізм);

пасивний тип поведінки, коли дії індивіда призводять до обмеження своїх власних інтересів і прав (властивий людям з особливими потребами з нечітко диференційованими психологічними межами або дифузними, які виявляють гандикапність);

змішаний тип, що включає пасивно-агресивні реакції;асертивний тип поведінки (люди з гармонійно функціонуючими

психологічними межами особистості), який демонструє вміння виражати почуття, думки та переконання відкрито, чесно, не порушуючи прав інших людей.

Підліткам та юнакам для того, щоб досягти успішної взаємодії в міжособистісних стосунках, необхідно знати і чітко усвідомлювати свої потреби, бажання, мотиви, цілі, бути впевненими у собі, вміти розрізняти типові поведінкові реакції та розуміти відмінності між ними.

Для усвідомлення та корекції психологічних меж особистості та власних поведінкових реакцій при проведені групових занятть та міні-тренінгів в групах учнів використовувалися інтерактивні техніки. Внаслідок такоїкорекції формуються гармонійно функціонуючі психологічні межі особистості, зокрема комунікативне вміння, що допомагає відстоювати свої права зізбереженням почуття власної гідності, впевненості у собі, своїх силах, і непорушувати психологічні межі, права, гідності інших (Блок І).

Формування ригідних психологічних меж особистостіпов’язане з комплексом меншовартості.Тому наявність ригідних психологічних меж особистості пояснюємопрагненням подолати відчуття неповноцінності. Людина, у якої сформованийкомплекс переваги, – зарозуміла, егоцентрична, не в змозі прийняти себе,відчуває свою значущість, коли принижує інших, захищає себе через агресивнідії. Агресія – психологічна стратегія захисту суб’єктної реальності, що діє наоснові інстинкту, активний складник емоційного реагування, який вказує назавищену самооцінку особистості.

Отже, наявність в особистості недовіри, цинізму, ненависті, нетерплячості,вульгарності, апатії, відчуження вказує на метопатології, що виникають внаслідок фрустрації,метапотреб удосконалення, доброти, чесності,справедливості. У поведінці особистості спостерігається неповага до правінших, зубожіння соціальних почуттів, байдужість до етичних цінностей.Основною формою роботи психолога з особистістю з ригідними межами є залучення її до участі у тренінгу толерантності, сенситивності таемпатії (Блок ІІ).

Особливості сприйняття людиною з дифузними межами особистостісамої себе впливають на її психічне здоров’я, що виявляється нафізіологічному, емоційному та поведінковому рівнях. Залежність особистості здифузними межами від соціальних стереотипів спонукає до втрати їїіндивідуальності, спотворює істинний образ власного «Я», а отже, ускладнюєпроцес адаптації.У корекційно-розвивальній роботі основну увагу щодо подоланняекзистенційних проблем людей з дифузними межами особистості приділялиформуванню внутрішньої мотивації, асертивної поведінки, зняттюнапруження тощо (Блок ІІІ).

Тренінгову програму поділено на 3 блоки та розраховано на 17 занять по 2 години кожне (34 години всього) (Додаток 2).

ІV. Підсумковий етап (вересень 2015 – червень 2016 рр.)У ході підсумкового етапу було:1. Проведено констатувальний експеримент і контрольну діагностику рівня

функціонування психологічних меж особистості. 2. Здійснено обрахунки, аналіз та узагальнення отриманих даних.

Проведено порівняння результатів дослідно-експериментальної роботи з поставленою метою та завданнями.Отримані експериментальні дані дозволяють стверджувати її високу ефективність: частка учнів з гармонійно функціонуючими межами в експериментальній групі збільшилася з 21,4% (6 дітей) до 39,1% (11 дітей), водночас у контрольній групі зростання було незначним (23,1% (6 дітей) та 26,9% (7 дітей) відповідно). Також варто зазначити, що в експериментальній групі зменшилася кількість дітей з крайніми проявами психологічних меж (ригідність/дифузність). До експериментального впливу цей показник був на рівні 14,3%, після – 7,1%. У контрольній групі ця тенденція не проявила себе.

Отже, учні експериментальної групи показують значно вищий рівень диференціації психологічних меж особистості. Відмінності між експериментальною і контрольною групами є статистично достовірними. Проведені статистичні обрахунки дозволяють спрогнозувати результати масового застосування авторської методики. Внесено необхідні корективи у дослідно-експериментальну роботу.

3. Здійснено корекцію системи соціально-психологічних впливів та корекційно-розвивального комплексу з розвитку гармонійно функціонуючих психологічних меж особистості.

4. Досвід здійсненнядослідно-експериментальної роботи з цієї проблеми постійно висвітлювався на курсах підвищення кваліфікації ІППОЧО, отримані результати використовувалися під час проведеннямайстер-класів, висвітлювалися у педагогічній пресі, під час конференцій та семінарів міжнародного, всеукраїнського рівня та регіонального рівнів.

Додаток 1до наказу Департаменту освіти і науки

облдержадміністрації_________ № _________

СПИСОКсуб'єктів – відповідальних виконавцівдослідно-експериментальноїроботи

1. Хотинськагімназія.2. Хотинськазагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1.3. Хотинськазагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5.4. Хотинськийнавчально-виховний комплекс І ступеня.5. ДНЗ "Сонечко" Хотинського району.6. Данковецьказагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.7. Данковецький ДНЗ.8. Анадольськазагальноосвітня школа І-ІІ ступенів.9. Анадольський ДНЗ.10.Каплівськазагальноосвітня школа І-ІІ ступенів.11.Каплівський ДНЗ.12.Хотинськийрайоннийбудинокдітей та учнівськоїмолоді.13.Хотинськадитячо-юнацька спортивна школа.14.Крутеньківськазагальноосвітня школа І-ІІ ступенів.15.Хотинськийдержавнийісторико-архітектурнийзаповідник.16.Хотинський РБНТД.17.Хотинська центральна районнабібліотека.18.Хотинськамузична школа.19.Хотинськахудожня школа.20.КЗ «Чернівецькаспеціальназагальноосвітня школа-інтернат №4».21.Чернівецька ЗОШ І-ІІІ ст. №24 Чернівецької міської ради. 22. Організаційно-масовий комунальний заклад «Глибоцький районний

будинок творчості дітей та юнацтва».

Виконавець:

Директор ІППОЧО ______________ Г.Білянін /_________/

Погоджено:

Начальник управління освіти і науки _______________О. Сакрієр /__________/

Начальник відділу дошкільної,загальної середньої, спеціальної освітита соціального захисту _______________ А.Кобевка/__________/

В.о.начальникавідділууправлінняперсоналом та організаційно-правового забезпечення _____________ В.Тирончук /__________/

РОЗРАХУНОК РОЗСИЛКИ

до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації

«Про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі Комунального закладу «Глибоцький районний будинок

творчості дітей та юнацтва»»»

1. Канцелярія 1 прим.

2. Кадри 1 прим.

3. Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області 1 прим.

4. Органи управління освітою, молоддю та спортом райдержадміністрацій, міських рад, ОТГ 21 прим.

5.Сектор координації діяльності вищих навчальних закладів та науки 1 прим.

6. Відділ фахової освіти, ліцензування і атестації, позашкільної та виховної роботиуправління освіти і науки 1 прим.

Всього: 26 прим.

В.о. директораДепартаменту освіти і науки І.Ю.Ісопенко