ВІДГУК

офіційного опонента на дисертаційну роботу

Федотова Олега Валерійовича

«Біотехнологічні засади регулювання і використання прооксидантно-

антиоксидантної активності базидієвих грибів», яка представлена на

здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю

03.00.20 – біотехнологія

Актуальність теми.

Базидієві гриби є джерелом активних компонентів, які містяться в

базидіомах і міцелії при глибинному культивуванні та в культуральній

рідині. В наш час їх використовують як продукти дієтичного харчування,

харчові добавки, препарати, які називають «грибними лікарськими

препаратами», біопрепарати для захисту рослин з інсектицидною,

фунгіцидною, бактеріцидною, гербіцидною і антивірусною активністю та

космоцевтики. Розробка нових інтенсивних біотехнологій одержання міцелію

і біологічно активних сполук макроміцетів, вивчення закономірностей і

спрямованої регуляції їх метаболічних шляхів, визначення біологічної ролі

активних метаболітів, зокрема у пристосуванні до різноманітних субстратів

та у адаптогенних реакціях і, нарешті, широке застосування в екології та

господарстві з кожним роком стає все більш актуальною. Такі розробки

потребують глибокого вивчення факторів, які регулюють функції організму

гриба, що дозволить максимально ефективно використовувати їх природний

потенціал і забезпечить одержання якісної продукції в необхідній кількості.

Актуальність роботи, що ставить на меті хоча б часткове заповнення

прогалини в пізнанні прооксидантно-антиоксидантних властивостей

базидієвих грибів, є безперечною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами.

Дисертаційна робота виконувалась в межах тематики кількох відомих

наукових дослідних установ України.

Базовою установою був Донецький національний університет імені

Василя Стуса МОН України, де дослідження проводились в наукових

лабораторіях кафедри фізіології та біохімії рослин за кількома темами:

1. «Вивчення механізмів розвитку і біопродуктивності базидіальних

грибів і на їх основі розроблення технології одержання ферментних

препаратів, біопрепаратів і харчових продуктів» (1999-2001 рр.), № ДР

0100U001964;

2. «Вивчення біопродуктивності базидіоміцетів і розроблення

біотехнології одержання біопрепаратів та харчових продуктів» (2002-2004

рр.), № ДР 0103U003363;

3. «Індукція протеїназ і селекція вищих базидіоміцетів для одержання

біопрепаратів та харчових продуктів» (2005-2006 рр.), № ДР 0106U001946;

4. «Розробка засобів біоіндикації екологічного стану Донбасу» (2006-

2007 рр.), № ДР 0105U002768;

5. «Діагностика екологічного стану середовища індустріального регіону

за допомогою розробленої технології комплексної біоіндикації» (2007-2009

рр.),

6. № ДР 0108U001589; «Визначення порогів чутливості біоіндикаторів на

дію екологічно несприятливих факторів середовища» (2009-2011 рр.), № ДР

0110U003462.

На кафедрі медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології

Донецького національного медичного університету МОЗ України

проводились дослідження у межах теми „Вивчення взаємодії

мікробіологічних об’єктів з контейнерами для зберігання та захоронення

низько- і середньоактивних відходів” (1994–1995 рр., № державної реєстрації

0199U002225).

Дисертант поставив за мету своєї роботи розробку наукових засад

використання прооксидантно-антиоксидантної активності базидієвих грибів

для підвищення ефективності процесів їх біотехнологічного культивування.

Завдання, намічені дисертантом для вирішення поставленої мети,

включають:

1. виділити та вивчити ростові характеристики штамів базидієвих грибів;

2. встановити рівень та взаємозв’язок показників накопичення біомаси,

перекисного окислення ліпідів і прооксидантної, антиоксидантної,

оксидоредуктазної активностей в процесі культивування штамів;

3. виявити ефективні фактори, що впливають на рівень перекисного

окислення ліпідів; прооксидантної, антиоксидантної і

оксидоредуктазної активностей в процесі культивування штамів; –

розробити методичні підходи регуляції перекисного окислення ліпідів

та прооксидантної, антиоксидантної, оксидоредуктазної активностей в

процесі культивування штамів;

4. розробити методичні підходи використання показників прооксидантно-

антиоксидантної системи для селекції та підвищення ефективності

процесів біотехнологічного культивування штамів базидієвих грибів –

продуцентів біологічно активних речовин; – розробити методичні

підходи інтенсифікації і оптимізувати схему біотехнології ферментних

препаратів грибних оксидоредуктаз та визначити їх основні фізико-

біохімічні характеристики;

5. визначити вміст поліфенолів та пігментів – каротиноїдів і меланінів та

провести відбір штамів – перспективних продуцентів цих речовин;

6. розробити та апробувати способи використання прооксидантно-

антиоксидантної активності базидієвих грибів в біотехнології.

Об’єкт дослідження визначений дисертантом як ферментативна і

неферментативна складові прооксидантно-антиоксидантної системи 58

штамів 13 видів 9 родин порядків Polyporales та Agaricales базидієвих грибів

в процесі їх біотехнологічного культивування.

Предмет дослідження: особливості регуляції прооксидантно-

антиоксидантної активності штамів базидієвих грибів з перспективою їх

біотехнологічного використання.

Наукова новизна одержаних результатів.

Внаслідок проведених досліджень створено деяке уявлення про про

біологічні і прооксидантно-антиоксидантні властивості та біосинтетичну

активність ряду видів базидієвих грибів у культурі, які можуть стати основою

їх подальшого практичного використання.

Деталізуючи вищевикладене узагальнене уявлення про новизну даної

роботи, слід зробити акцент на таких її положеннях:

дисертантом вперше простежено взаємозв’язок показників накопичення

біомаси, перекисного окислення ліпідів та прооксидантної,

антиоксидантної, оксидоредуктазної активностей в процесі

культивування штамів базидієвих грибів в умовах поверхневої культури.

виявлено чинники культивування, які відкривають можливість регуляції

синтезу прооксидантно-антиоксидантних речовин, активності ферментів і

інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів. Розроблено

методичні підходи інтенсифікації біотехнології культивування

біосинтетично активних штамів.

автору вдалося провести модифікацію схеми біотехнологічного процесу

отримання нових екстра- і інтрацелюлярних грибних ферментних

препаратів каталаз і пероксидаз і досліджено їх основні фізико-біохімічні

характеристики, визначено вміст білку і кількісний амінокислотний

склад.

встановлено вміст поліфенолів та пігментів – каротиноїдів і меланінів в

культурах штамів базидієвих грибів. На основі отриманих даних виявлені

штами – перспективні продуценти поліфенолів, каротиноїдів.

перевірені в напівпромислових умовах науково обґрунтовані способи

регулювання прооксидантно-антиоксидантної активності базидієвих

грибів при культивуванні штамів-продуцентів біологічно активних

речовин та біодеструкції полютантів

Практичне значення одержання результатів підтверджена 7 патентами

на корисну модель і 1 Деклараційним патентом.

Величезний масив отриманих дисертантом експериментальних даних та

їх теоретичне осмислення дозволили розробити нові підходи в біотехнології

біоконверсії і біоутилізації відходів. Розроблені нові живильні середовища

для культивування штамів базидієвих грибів, що забезпечують підвищення

біосинтетичних можливостей штамів. Запропоновані модифіковані

технології, що дозволили виділити нові грибні ферментні препарати каталаз і

пероксидаз. Нові технологічні рішення культивування штамів базидієвих

грибів з підвищеним вмістом прооксидантно-антиоксидантних речовин по

відношенню до традиційних джерел цих речовин та використання грибних

ферментних препаратів апробовано та впроваджено в ТОВ «УкрМіцелій»,

ТОВ «Біотехнологія».

Наукові і науково-практичні результати дисертаційної роботи

використано в навчальному процесі на біологічному факультеті Донецького

національного університету імені Василя Стуса.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дисертаційної роботи були представлені та

оговорювались на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях та

з’їздах: Х з’їзд Українського ботанічного товариства (Полтава, 1997);

International сonference «Molecular genetics and biotechnology» (Minsk, 1998);

International сonference «Modern problems of mycology, algology and

phytopathology» (Moscow, 1998); International сonference «Problems of

microbiology and biotechnology» (Minsk, 1998); ХI з’їзд Українського

ботанічного товариства (Харків, 2001); International conference «On molecular

biology and genetics» (Kyiv, 2001); International conference «Successes of

medical mycology» (Moscow, 2003); International conference «Mycology and

Аlgology» (Moscow, 2004); International conference «Plant and Microbial

Enzymes: isolation, characterization and biotechnology applications» (Tbilisi,

2007); Міжнародна конференція «Актуальні проблеми ботаніки та екології»

(Київ, 2007); Міжнародна конференція «Харчові добавки. Харчування

здорової людини» (Донецьк, 2009); Міжнародна конференція «Наукові,

прикладні та освітні аспекти фізіології, генетики, біотехнології рослин і

мікроорганізмів» (Київ, 2010); China International Patent Fair (CIPF, Dalian,

2010), Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і

перспективи на 2011-2020 роки» (Київ, 2011), Міжнародна науково-

практична конференція «Актуальні питання розвитку біології та екології»

(Вінниця, 2016)

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 325 сторінках, зокрема основний зміст

роботи викладено на 288 сторінках комп’ютерного тексту, і побудована за

традиційною схемою: вступ, огляд літератури, матеріали і методи

досліджень, експериментальні дослідження, викладені в розділах 3, 4, 5, 6, 7,

8 і 9, висновки, список використаних джерел, додатки до дисертації. Робота

включає 23 таблиці і 38 рисунків. Список використаних джерел містить 425

найменувань, з-поміж яких 245 – латиницею.

Публікації.

Результати дисертаційної роботи вичерпно представлені у 60 працях, серед

яких: 36 наукових фахових статей (у т.ч. 2 статті у виданнях іноземних країн,

15 статей у вітчизняних журналах, які представлено у міжнародних

наукометричних базах даних), 7 статей у інших наукових виданнях України,

9 тез доповідей, 7 патентів України на корисні моделі і 1 деклараційний

патент України.

Основний зміст роботи і його аналіз

Аналіз вступної частини дисертації фактично подано у попередній

частині відзиву.

Розділ 1 «Огляд літератури. Науково-практичні аспекти

регулювання і використання прооксидантно-антиоксидантної

активності базидієвих грибів», викладений на 56 сторінках компьютерного

тексту, складається з п’яти підрозділів, в яких підсумовано і проаналізовано

наукову літературу, дотичну до проблеми особливостей базидієвих грибів, як

об’єктів культивування; класифікації та основних напрямків практичного

використання антиоксидантів; стану дослідження антиоксидантних

властивостей базидієвих грибів; біологічне значення та біотехнологічні

аспекти процесів перекисного окислення ліпідів; антиоксидантні властивості

оксидоредуктаз та пігментів – каротиноїдів і меланінів.

Якщо це можна вважати зауваженням, то варто відзначити, що в огляді

використано всього 20 робіт, опублікованих за останні 5 років, якщо не брати

до уваги робіт самого дисертанта. Виникає запитання до дисертанта, чи

насправді така важлива проблема не привертала уваги сучасних вчених?

В розділі 2 „Матеріали і методи досліджень” (с. 93–113) здобувач

подає широкий список 58 штамів, що належать до 13 видів відділу

Basidiomycota, порядків Polyporales, які були використані у дослідженнях.

Детально наведено умови проведення досліджень і надано характеристику

експериментального матеріалу. У дисертаційній роботі використано широкий

спектр сучасних мікологічних, мікробіологічних, фізико-біохімічних,

біотехнологічних методів досліджень та статистичної обробки одержаних

даних. Детально описані як традиційні методи досліджень, так і модифікації

методів, які були застосовані автором для підвищення ефективності

досліджень. Ці матеріали свідчать про вільне володіння дисертантом

сучасними методами досліджень.

Результати власних досліджень викладені здобувачем у семи

розділах (3–4–5–6–9).

У розділі 3 (на 3 сторінках) репрезентовані результати дослідження

ростових показників досліджуваних штамів базидієвих грибів . Виявлені

значні коливання цього показника в межах одного виду, відібрані

найпродуктивніші за ростовим показником штами F-610 F. velutipes, D-140,

P-203 і Р-12к P. ostreatus та P-er P. eryngii, які можуть бути рекомендовані

для застосування в біотехнології отримання міцелію їстівних базидієвих

грибів.

У розділі 4 (на 11 сторінках) у двох підрозділах подані результати

вивчення біотехнологічних аспектів інтенсифікації процесів перекисного

окислення ліпідів штамів базидієвих грибів.

Перший підрозділ висвітлює самочинну і індуковану інтенсивність

процесів перекисного окислення ліпідів штамів базидієвих грибів.

Встановлено, що процеси ПОЛ мають певний індивідуальний для кожного

штаму рівень, плин і відгук на дію факторів середовища. Активність та вміст

продуктів ПОЛ в міцеліі всіх штамів значно вищій таких показників

культуральної рідини.

На основі аналізу отриманих результатів, дисертант приходить до

висновку, що зміщення Ас-Аі рівноваги відносно самочинного

(стаціонарного) рівня ПОЛ є ознакою розвитку стрес-реакції. При цьому

продукти ПОЛ можуть бути як індукторами, так і первинними медіаторами

стресу як особливого стану біологічної системи. Низка визначених штамів з

високими рівнем та індукцією процесів ПОЛ рекомендовані до залучення у

біотехнологіях деструкції хімічно стійких сполук чи індикації певних

процесів і забруднень

У другому підрозділі розглядаються дані здобувача з впливу хімічних

речовин на інтенсивність та можливість регуляції процесів ПОЛ штамів

базидієвих грибів. Виявлена можливість регуляції процесів ПОЛ хімічними

факторами культивування. Найвищий ступінь індукції процесів ПОЛ

зафіксовано при додаванні: таніну – на 161%, через 48 годин експозиції, в

міцелії штаму Fh-08; лігносульфонату натрію – на 192%, 48 год., в міцелії

штаму P-er; галової кислоти – на 182%, 24 год., в міцелії штаму P-er;

перекису водню – на 257%, 24 год., в КФ штаму 960.

У розділі 5 (8 сторінок), присвяченому біотехнологічним аспектам

регуляції антиоксидантної активності штамів грибів порядків Аgaricales

S.L. та Рolyporales S.L. проведено порівняння загальної антиоксидантної

активності штамів базидієвих грибів та виявлено найпродуктивніші штами

базидієвих грибів за рівнем цього показнику міцелію. Продемонстрована

можливість регуляції (індукція чи репресія) АОА ксилотрофів шляхом

додавання в живильне середовище таніну, лігносульфонату натрію, галової

кислоти та пероксиду водню.

У розділі 6 (на 14 сторінках, у трьох підрозділах) викладено результати

досліджень стану та біотехнологічному застосуванню прооксидантно-

антиоксидантної системи штамів базидієвих грибів, використаних в

роботі. В результаті проведеного скринінгу здобувачем відібрані штами з

високим рівнем ПОА, які мають перспективи застосування в біотехнології,

зокрема окисної біодеструкції хімічно стійких сполук і полютантів та у

індикації певних біотехнологічних чи екологічних процесів.

Коефіцієнт рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи є

важливим показником біологічної активності мікроорганізмів і відображає

співвідношення значень активності антиоксидантної та прооксидантної

систем. При переважанні останньої – посиленні неконтрольованих реакцій

вільнорадикального окислення, значення КРПАС мають тенденцію до

значного зниження. При зростанні активності захисних систем, в т.ч.

антиоксидантної – показники КРПАС зростають до порівняно високих

значень. Дисертантом визначено штами які вирізняються високим рівнем

АОА міцелію на встановлену 151 добу культивування і можуть бути

рекомендовані як продуценти антиоксидантів грибного походження.

У розділі 7, найбільшому за обсягом (40 сторінок), який поділений на 2

підрозділу увага здобувача була зосереджена на проведенні порівняння

ферментативної активності штамів базидієвих грибів – потенційних

продуцентів антиоксидантних оксидоредуктаз (каталази, пероксидази).

Показана можливість регуляції (індукції чи репресії) каталазної та

пероксидазної активності штамів базидієвих грибів шляхом несення до

культуральної рідини таніну, лігносульфонату натрію, галової кислоти і

перекису водню.

Проведено модифікацію способів виділення ферментних препаратів

шляхом експериментального визначення співвідношення кількості внесеного

інокулюму до об’єму поживного середовища, асептичності і терміну

культивування продуцентів, аналітичної розтитровки концентрації

(NH4)2SO4 осадження потрібного ферменту, терміну і умов діалізу.

Встановлено їх ферментативну і антиоксидантну активність, вміст білку і

масовий процент вмісту амінокислот у білках препаратів, який свідчить про

їх кислу природу.

У розділі 8 (11 сторінок) відбиті результати встановлення загального

вмісту поліфенольних речовин, скринінг штамів базидієвих грибів –

потенційних продуцентів поліфенолів, каротиноїдів та меланінів при їх

поверхневому культивуванні на ГПС.

Розробці біотехнологічних способів використання прооксидантно-

антиоксидантних властивостей базидієвих грибів присвячений розділ 9

(стор. 212-232). Автор встановив, що грибні ФП суттєво відрізняються за

рівнем АОА, яка вірогідно не пов’язана з вмістом в препаратах протеїнів і

припустив, що АОА культуральних фільтратів обумовлена присутністю в їх

складі різних речовин (глутатіону, проліну і ін.) та низькомолекулярних АО

речовин (наприклад, ерготіонеін і ін.), які з різною швидкістю потрапляють в

грибні препарати.

Представлені результати напіввиробничих і виробничих випробувань

способів практичного використання прооксидантно-антиоксидантної системи

інтродукованих штамів базидієвих грибів: отримання оксидоредуктаз,

встановлення антиоксидантної активності ферментних препаратів,

біоконверсія лігноцелюлозних відходів з використанням штамів –

продуцентів каротиноїдів, біодеструкція органічних сполук-похідних аніліну

і інші переконливо показали ефективність пропонованих методів і підходів,

які забезпечують отримання продукції нової якості, діагностику і

інтенсифікацію біотехнологічного виробництва.

На жаль в роботі відсутній розділ "Узагальнення" де дисертант дав би

об'єктивну оцінку величезного масиву експериментальних даних на фоні

відомих до його дослідження результатів отриманих з проблеми

регулювання і використання прооксидантно- антиоксидантної

активності базидієвих грибів.

Наукові положення, представлені в роботі, обґрунтовані на великому

фактичному матеріалі лабораторних експериментів та наукових ідей і гіпотез

здобувача. Експерименти виконані із залученням сучасних методів

досліджень не тільки в галузі біотехнології, мікології, а й суміжних напрямів

біології, хімії, екології.

Висновки правильно відображають зміст дисертаційної роботи і

сформульовані у заключних абзацах кожного з розділів дисертації. Треба

зауважити, що всі вони носять занадто загальний характер і не достатньо

підтверджені фактичними кількісними даними, але вони є у відповідних

розділах дисертації.

Дисертація і автореферат оформлені згідно з вимогами МОН України.

Зміст автореферату в основному відображує зміст дисертації і наукові

положення, які висунуті в роботі і представлені на суд високоповажної

спеціалізованої ради.

Все сказане вище дає підстави мені як опоненту вважати дисертацію

О.В. Федотова добре представленою науково-дослідною роботою, яка

виконана на достатньо високому науковому рівні з використанням сучасних і

різнопланових експериментальних біотехнологічних, фізіологічних, і

біохімічних методів, з авторською модифікацією деяких з них. Звичайно, в

ній є деякі недоробки, моменти, які вимагають від дисертанта і після захисту

продовжувати думати над їх поясненням. Викладені результати досліджень

та сформульовані висновки в цілому не викликають принципових

заперечень, але разом з тим вважаю необхідним задати деякі запитання і

почути аргументовані відповіді і пояснення на них, а також вказати на деякі

недоробки та висловити певні зауваження до роботи:

1. Мета роботи, в представленому автором вигляді, «розробка наукових засад

використання прооксидантно-антиоксидантної активності базидієвих

грибів для підвищення ефективності процесів їх біотехнологічного

культивування», відображає, на мій погляд, неповністю суть роботи - автор не

лише використовував прооксидантно-антиоксидантну активність грибів для

підвищення ефективності процесів їх біотехнологічного культивування, але і

регулював і використовував в біотехнології. Може коректніше було б замість

«біотехнологічного культивування» написати «біотехнологічного

використання».

2. Вираз, який неодноразово повторюється в роботі, «методичні підходи

інтенсифікації біотехнології культивування…..» краще було б замінити на

«методичні підходи інтенсифікації біотехнологічних процесів

культивування…..»

3. У вступі посилання на автора (Поєдинок, 2015) дана на українському, хоча

всі публікації 2015 роки цього автора в співавторстві з іншими дослідниками

представлені в зарубіжних журналах англійською мовою.

4. В огляді літератури, враховуючи біотехнологічний напрямок роботи, не

варто було б так сильно акцентувати увагу на збереженні біорізноманіття,

заповідниках і природних парках.

5. Підрозділ 1.1.2. огляду "Особливості базідієвіх грибів, як об'єктів

культивування" містить опис життєвого циклу базидіальних грибів, роз'яснення

що таке гомокаріон і дикаріон, вегетативна несумісність. В роботі, яка

претендує на докторську, я думаю це недоречно. Це рівень курсових і

дипломних робіт і до цієї роботи не має ніякого відношення, Селекція не була її

метою.

6. Варто відзначити, що в огляді використано всього 20 робіт,

опублікованих за останні 5 років, якщо не брати до уваги робіт самого

дисертанта. Виникає запитання до дисертанта, чи насправді така важлива

проблема не привертала уваги других сучасних вчених?

7. На стор. 111 (матеріали і методи) представлена фотографія леофільной

сушки. Це що унікальний пристрій створений або модифікований автором і

відображає особливості проведених досліджень? Чому йому приділили

підвищену увагу?

8. У підрозділі 3.1, «Накопичення біомаси штамами за стандартних умов

культивування», автор робить висновок, що «Всі досліджені штами

досягають максимуму накопичення біомаси за значеннями АСБ на 12-ту добу

культивування», і при цьому виділяє 3 групи з 32 штамами з повільним

ростом, 21 середнім і 5 швидкозростаючих. Цей висновок не виглядає

науково обґрунтованим, оскільки для такого твердження необхідно було

представити криві динаміки накопичення біомаси для кожного штаму.

9. Як висновки до розділу 3 представлено наступне:

Досліджені штами мають індивідуальні значення росту – накопичення

абсолютно сухої біомаси в застосованих умовах культивування.

Виявлені значні коливання цього показника в межах одного виду, що

пояснюється індивідуальною мінливістю штамів.

Однак, це очевидне природне явище (всі генетично неоднорідні організми

чимось відрізняються), а автор саме такі і відбирав. Це тільки в черговий раз

було підтверджено в представлених дослідженнях.

10. На рис. 4.1 - 4.2 і 4.4 - 4.5 некоректне позначення осей ординат (самочинна і

індукована інтенсивність процесів ПОЛ). Насправді - це кількість продуктів

ПОЛ, активних до ТБК (тіобарбітурової кислоти.). Фактично назва осей

дублює назву рисунків.

11. Бажано було б дати в роботі наукове обґрунтування використання таніну,

лігносульфонату натрію, галової кислоти та перекису водню для регуляції

інтенсивності процесів ПОЛ, антиоксидантної, каталазної і пероксидазної

активностей грибів.

12. Висновок 3 до розділу 4 не є результатом досліджень автора, а скоріше

висновок з результатів аналізу досліджень, зроблених іншими вченими.

13. У підрозділі 5.2 дисертант наголошує, що на біологічну активність

досліджуваних грибів впливають інші фактори. Чому тоді вивчалося тільки

вплив хімічних речовин?

14. У розділі 6 автор стверджує, що їм виявлена «пряма залежність між

показниками ПОА культурального фільтрату і міцелію кожного штаму»,

проте не пояснює в чому ж вона полягає.

15. Оскільки відбір проб при культивуванні грибів на протязі всієї

дослідницької роботи проводилися на 9 і 12 дні, то цю інформацію можна

було б не приводити у всіх підписах до рисунків, вона дублюється в легендах

і тексті.

16. Автором, як результат проведеного скринінгу, запропоновані, як

перспективні продуценти пероксидаз, штами 167 Agrocybe cylindracea, Р-кл

Pleurotus ostreatus - продуценти інтрацелюлярніх пероксидаз та 960, 218

Agrocybe cylindracea, 523 Lentinula edodes та Р-кл, Р-01 Pleurotus ostreatus -

екстрацелюлярніх пероксидаз. Однак, за даними, отриманими колективом

дослідників Інституту ботаніки та Інституту мікробіології НАН України,

пероксидазна активність, як КФ так міцелію того ж Inonotus obliquus шт.

1877 з Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г.

Холодного НАН України, як мінімум на порядок вище (Poyedinok N. L. Effect

of light wavelengths and coherence on growth, enzymes activity and melanin

production of liquid cultured Inonotus obliquus (Ach.:Pers.) Pilát / N. Poyedinok,

O. Mykchaylova, T. Tugay, A. Tugay, A. Negriyko, I. Dudka // Appl. Biochem.

Biotechnol. – 2015. – V. 176, N 2. – P. 333-343).

17. У підрозділі 7.2.2. «Вплив окремих сполук на біосинтез пероксидаз

біосинтетично активними штамами» (назва не дуже вдала) автор,

посилаючись на інших дослідників говорить про стимулюючий ефект на

біосинтез ферменту пероксидаза базидіальним грибом Phellinus robustus

ростостимулюючих добавок, таких як кукурудзяний, дріжджовий і солодовий

екстракти, вівсяна мука і пивне сусло, попередники біосинтезу порфиринів,

лігноцелюлозні субстрати, мономіри-попередники біосинтезу лігніну, але не

доводить використання для цієї мети в своїх експериментах таких фенольних

речовин як танін, галова кислота, а також перекису водню та вітамінів –

аскорбінова і нікотинова кислота.

18. 2 останні абзаци на стор. 205 повторюються на стор. 206

19. Результати проведеного дисертантом скринінгу базидіоміцетів на здатність

до синтезу меланіну не можна назвати успішним. Відібрані штами з

найвищім загальним вмістом меланінів понад 1 мг/г : T-10 F. fomentarius, Gl-

2 G. lucidum з порядку Polyporales та F-vv F. velutipes з порядку Agaricales не

можна назвати перспективними. Це стає ще більш очевидним, якщо

звернутися до таблиці 8.1, де наведені результати аналізу плодових тіл різних

макроміцетов на вміст меланіну. І проаналізувавши результати отримані

іншими дослідниками при проведенні глибинного та поверхневого

культивування на рідких середовищах, наприклад штам 1877 Inonotus

obliquus (Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г.

Холодного НАН України) і Phellinus robustus, які синтезують при

поверхневому культивуванні (за даними дослідників Інституту ботаніки НАН

України, Інституту мікробіології і вірусології НАН України і Білоруського

інституту мікробіології і вірусології) ендомеланіна до 90 і 120 мг / г а.с.б.

відповідно, отримаємо ще більш переконливі докази цього.

20. Автором в табл. 9.1 представлена інформація про результати визначення

антиоксидантної активності 21 ферментного препарату грибного походження

різного типу активності: МЗА – молокозсідальної, ПА – пероксидазної та КА

– каталазної. Хотілося б отримати роз'яснення автора з приводу причин

включення в дисертаційну роботу результатів вивчення молокозсідальної

активності, включаючи штами грибів Tyromyces revolutus, Amylopora lenis,

Hirschioporus laricinus., які не є об'єктом дослідження автора (див. табл. 2.1),

а методи її визначення навіть не висвітлювалися в роботі?

21. Як слід розуміти вираз на сторінках 114 (підрозділ 3.1. Накопичення

біомаси штамами за стандартних умов культивування) и 218 (підрозділ 9.2.

Розробка способу біоіндикації стану довкілля з використанням показників

прооксидантно-антиоксидантної системи базидієвих грибів) «Параметри

ферментації зумовлені технологічною і економічною недоцільністю

довгострокового культивування та тривалістю фази експоненціального росту

штамів»? По тексту мова йде про те, що «дослідні штами культивували в

стандартних умовах: періодично поверхнево в колбах Ерленмеєра на

глюкозо- пептонному живильному середовищі. Термін культивування при

27,5°С складав 12 діб.»

22. На чому ґрунтується твердження, що «використанням штаму Р-01 P. ostreatus

є ……… дешевим та доступним за технологією при використанні в очисних

спорудах промислових підприємств, відходи яких містять органічні сполуки –

окислений анілін»? Чи є економічне обґрунтування ефективності цього

методу, у порівнянні з найближчими аналогами. В роботі є посилання на

роботи Терехової В.А., яка працює з мікроміцетами. Але швидкість росту

мікроміцетів не можна порівняти зі швидкістю зростання макроміцетов.

Дисертант же проводив культивування штаму-деструктору на середовищі з

різними концентраціями анілінового барвника протягом 12 діб та температурі

ферментації 27,5 С. Як буде відбуватися процес очищення практично в

промислових масштабах?

23. Який механізм деструкції анілінового барвнику (C.I. 27950) у водному розчині

за умови додавання міцелію штаму Р-01 P. ostreatus

24. Висновок 1 неконкретний. Так наприклад «Виявлені групи штамів базидієвих

грибів за рівнем інтенсивності процесів перекісного окислення ліпідів». Ну і

що? Може треба було - проведено скринінг і відібрані штами ... .. І далі -

«Інтенсивність процесів ПОЛ як міцелію, так и культурального фільтрату

змінюється під впливом факторів чи наростає ...». Як змінюється? Під

впливом яких факторів?