Державний навчальний заклад

«Черкаський професійний будівельний ліцей»

Компаративний підхід

на уроках зарубіжної літератури (порівняльні таблиці).

Викладач: Ткач Л.А.,

«спеціаліст вищої категорії»,

«викладач-методист»

Головним в роботі викладача літератури є робота з художнім текстом, що і

зумовлює роботу учителя і учнів.

Навчальна програма доводить до відома вчителя, що треба вивчати і

яких результатів необхідно досягти. Тому учителю необхідно добирати такі

форми, методи і прийоми роботи на уроках, щоб вони сприяли розвитку

логічного мислення, усного мовлення, пізнавальних інтересів учнів; умінню

аналізувати художній твір та творчо використовувати набуті знання.

Вивчаючи на уроках світової літератури художній твір як мистецтво слова, я

прагну розглядати його не тільки у контексті розвитку окремої національної

літератури. Тому я і звернулась до такої форми роботи, як компаративний

аналіз.

Компаративістика одержала свій розвиток спочатку в

літературознавстві і означала порівняльно-історичний підхід до встановлення

схожості шляхів міграції та історичного розвитку образів, сюжетів у творах

літератури і фольклору різних народів. Надалі компаративний підхід стали

використовувати у мовознавстві, встановлюючи відповідність між

спорідненими мовами з метою відновлення більш давнього їх стану. Потім

компаративістика знайшла своє місце в науковій методології і практикується в

різних галузях знань, в тому числі методиці та психології виховання і

навчання. Є літературна, філософська, правознавча компаративістика,

здебільшого цей підхід використовується в гуманітарних науках.

На сьогоднішній день компаративний підхід дедалі визначає

методику та форми викладання літератури, адже це дає можливість учням

повніше і глибше осягти навчальний матеріал; забезпечує його осмислення

через ознайомлення з іншими видами мистецтва, літературою, історією,

іншими науками; розширює уявлення учнів про прекрасне, позбавляє

інертності мислення; розвиває володіння художнім словом, логічне та

аналітичне мислення, філософське осмислення тих проблемних питань, які

ставить перед учнями учитель.

Відомо, що будь-яка національна культура ближче до даного

народу в порівнянні із світовою. Тому на уроках зарубіжної літератури я

звертаюсь до української літератури та історії, надаючи увагу порівняльній

характеристиці тих чи інших явищ як в літературному процесі, так і в

історичному. Однією з дієвих форм компаративного аналізу на уроці

літератури є використання порівняльних таблиць, які охоплюють творчість як

зарубіжних, так і українських письменників; світові літературні процеси;

особливості художнього світу автора.

Порівняльні таблиці обов’язково відповідають темі уроку і

методичним завданням уроку, а також сприяють розвитку уяви, мови учня;

формують навички аналізу літературного твору і його персонажів; дають

можливість порівнювати літературні процеси які відбуваються у зарубіжній

літературі та українській літературі; вчать творчо підходити до розкриття теми

уроку; знаходити загальні та протилежні риси різних літературних явищ;

узагальнювати та систематизувати набуті знання;.

Крім того, використання порівняльних таблиць зумовлено:

по-перше, із з самою програмою по літературі, яка несе в собі вузьку

конкретизацію навчальних тем, навколо яких зосереджується об’ємний

навчальний матеріал;

по-друге, сприяє логічному мисленню та розвитку усного мовлення

учнів, розширює їх кругозір;

по-третє, систематизує та узагальнює одержану інформацію;

в – четвертих, підведення висновків спонукає учнів до розкриття

моральних та загальнолюдський цінностей.

Вивчення літератури має сприяти не тільки формуванню знань, умінь,

навичок з предмету, але й виховувати учнів. А досягти цього можливо лише

при творчому підході до роботи на уроках. І тому словесне мистецтво,

використання сучасних педагогічних технологій та педагогічна майстерність

викладача – це головні складові, які сприяють розвитку особистості: морально

і духовно розвиненої, освіченої, цілеспрямованої, творчої, люблячу свою

країну.

О. де Бальзак

„Гобсек”

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Зображення „влади золота” як руйнівної сили утворах світової

літератури

Загальні риси Гобсек – О. де Бальзак

„Гобсек”

Плюшкін – М.В.Гоголь

„Мертві душі”

Пузир - І.Карпенко-

Карий „Хазяїн”

Вік: Сімдесят шість років „Сьомий десяток живу” Одружений, має дорослу

дочку.

Зовнішність: „...очі маленькі і жовті, як у тхора, і

майже без вій”

„...маленькі очі ще не погасли й

бігали з-під брів, як миші”.

„...ходе у подертому кожусі,

латаному халаті”.

Помешкання: „ У кімнаті я виявив протухлі

паштети і купи всілякого

харчу...Кімната була захаращена

меблями, срібними виробами,

лампами, картинами...”

„На бюро лежало безліч усілякої

всячини, купа списаних дрібно

папірців...,лимон, зовсім

висохлий,...шматочок десь піднятої

ганчірки”.

„...стільки землі, що за три дні

не об’їхати”.

Жага наживи: „Гобсек брав усе, починаючи від

кошика з рибою, що його приносив

бідняк, і кінчаючи пакунком

свічок... брав він і срібний посуд...і

золоті табакерки”.

„Ходив кожного дня по вулицях

свого села... і все, що тільки

траплялось йому: стара підошва,

баб’яча ганчірка, залізний цвях,

глиняний черепок - усе тягнув до

себе...”

„Перше ішов за баришами

наосліп, штурмом крутив

направо і наліво, плював на

все і знать не хотів людського

поговору... аби бариш, то все

можна!...”

Висновок:

Мета життя: збагачення за для збагачення

Розробила Ткач Л.А.

Л.М.Толстой „Війна і мир”

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Пошук сенсу буття в творах художньої літератури

ХІХ століття Андрій Болконський - „Війна і мир” П’єр Безухов - „Війна і мир” Чіпка – „Хіба ревуть воли, як ясла повні”

П. Мирний 1.Прагнення слави : »Я не знаю, что будет

потом, не хочу и не могу знать; но ежели я хочу

этого, хочу славы, хочу быть известным

людям…Что же мне делать. Ежели я ничего не

люблю, как только славу, любовь людскую».

1.Захоплення Наполеоном: » Наполеон велик, потому

что он стал выше революции, подавил ее злоупотребления,

удержав все хорошее».

1.Бажання чесно працювати на своїй землі : «Чіпка так і припадає до хазяйства. Рано встає,

пізно лягає,- та все в полі та в полі»,

2.Усвідомлення суєтності думок про

славу:»Как же я не видел прежде этого высокого

неба? И как я счастлив, что узнал его наконец.

Да! Все пустое, все обман. Кроме этого

бесконечного неба».

2.П’єр і масони: «Он чувствовал себя центром какого-то

важного общего движения…»

2.Втрата віри у справедливість : ”І добро і душа

пропала...бо немає правди на світі... немає між

людьми!”

3.Прагнення працювати заради спільного

блага, честолюбиві мрії: «Надо, чтобы не для

меня одного шла жизнь, чтобы на всех она

отражалась и чтобы все жили со мной вместе».

3.Розчарування у масонстві: »Что дурно? Что хорошо?

Что надо любить, что ненавидеть? Для чего жить, что

такое смерть? Какая сила управляет всем? – спрашивал он

себя».

3.Пияцтво та розгул : „Став і нашим хлопцям

шинок рідним батьком, горілка - матір’ю”.

4.Жити заради своєї сім’ї: «Да ,это одно, что

осталось мне теперь».

4.Знайти щастя в особистому житті: Ну и пускай такой-

то обокрал государство и царя, а государство и царь

воздают ему почести; а она вчера улыбнулась мне и

просила приезжать, и я люблю ее, и никто и никогда не

узнает этого, - думал он».

4.Щастя в сім’ї та створення матеріальних благ

для себе: „Чіпка перестав хліба робити, став по

ярмарках їздити, полотна скуповувати та

перепродувати”.

5.Вітчизняна війна: „ В полку его называли наш

князь, им гордились, его любили». 5.Полон, спілкування з Платоном Каратаєвим:

”Но для Пьера, каким он представился в первую

ночь…круглым и вечным олицетворением духа простоты

и правды, таким он остался навсегда».

5.Бажання служити людям та відстоювати

правду: «І він ще довго розказував Галі, як він

буде людям служити».

Сенс буття:

„Любов заважає смерті. Любов є життя. Все, все,

що я розумію тільки тому, що я люблю. Любов є

Бог...”

«И только теперь, когда я живу, по крайней мере, стараюсь

жить для других, только теперь я понял все счастие

жизни…наслаждение делать добро есть единственное

верное счастие жизни».

Зневіра у справедливість, розбій: ”Чіпка що день

робився все хижіший та хижіший. Як той звір

кидався він на кожного заможного чоловіка”.

„Пропаща сила”.

Розробила Ткач Л.А.

Поль Верлен «Поетичне мистецтво»

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

«Особливості поезії поетів-символістів: П.Верлена,

М.Вороного та О.Олеся» Символізм –

сутність світу може

бути пізнана

інтуїтивно, через

певний знак -

символ.

Поль Верлен Микола Вороний Олександр Олесь

Поезії ***

Вже нічого більше – хочу тільки флейти

В тихому лелінні дальніх вечорів…

Так мене втомили ці падіння й злети,

Що ніщо не миле – хочу тільки флейти

В дальньому лелінні тихих вечорі…

Не буяння плоті, не жагучі сплети

Маряться герою по трудах війни…

Мила, будь єлеєм, будь водою лети:

Не шалійте, сурми, ви лелійте, флейти,

Серце прагне миру, миру й тишини.

Пер. М.Лукаша

Тіні

Надходить вечір, - і сірі тіні

Повзуть, як змори, в моїй хатині;

Ступають злегка і так таємно

Про щось шепочуть в кутках, де темно;

Ось тут зберуться, ось там розтануть,

Знов сколихнуться і знову стануть,

Немов бояться збудити лихо,

Що, десь упившись, дрімає тихо…

А в шиби дощик січе дрібненький,

Такий марудний, такий злидень кий,

Як пісня старця про ту неволю,

Про ту голодну сирітську долю…

І плачуть шиби, холодні рами,

І ринуть сльози по них струмками….

Душа самотня спустила вії

В німій задумі і в безнадії.

***

В журбі я сонцю не радію,

В сльозах не бачу я весни…

В душі ношу єдину мрію,

Одну її пещу, лелію,

Вночі і вдень єдині сни…

Це - край мій.

Коли вже ворога не буде,

Коли на рідний степ ступлю,

Тоді весна мене розбуде,

Тоді затопить сонце груди,

Тоді я пісню розіллю

Про край мій!

Загальні риси

символізму: (символ -знак

прихованих процесів, що відбуваються в

людській душі)

1.Художній символ: флейта.

2. Взаємозв’язок душі і природи: «В тихому лелінні

дальніх вечорів».

3. Настрій: туги, суму.

4. Музичність

1.Художній символ : тіні

2. Взаємозв’язок душі і природи: «…дощик січе

дрібненький»

3. Настрій: туги, суму, безнадії.

4. Музичність

1.Художній символ : весна

2. Взаємозв’язок душі і природи:

«в журбі я сонцю не радію»,

«затопить сонце груди»

3. Настрій: туги,суму.

4. Музичність.

Особливості

українського

символізму:

1.Народна творчість:

«Як пісня старця про ту неволю

Про ту голодну сирітську долю».

2.Філософська насиченість – сенс бутя: «Все йде –

минає…»

1.Доля України, її незалежність:

«Коли вже ворога не буде».

Розробила: Ткач Л.А.

О.Вайльд

„Портрет Доріана Грея”

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Відношення до теорії гедонізму героїв роману

О.Вайльда „Портрет Доріана Грея”

Загальні риси Лорд Генрі Доріан Грей Безіл Голуорд

1. Відношення до

краси:

„...краще бути красивим

ніж доброчесним”.

„Безмежний жаль за

змальованим своїм

образом пройняв юнака”.

„Митець повинен

творити прекрасне, але

не повинен у нього

вкладати нічого із

власного життя”.

2. Філософія естетизму: „Новий гедонізм - ось

що потрібно нашому

вікові”.

Наочний символ –

людина без серця.

„Високе мистецтво

брехні”.

3. Практика гедонізму: „Ніколи не говорить

нічого морального і не

робить нічого

аморального”.

Зовнішня досконалість в

поєднанні з страшними

злочинами.

Розуміння зла і добра,

але мистецтво повинно

бути прекрасним.

4. Вплив теорії

гедонізму на життя

героїв:

Істиний естет, своїми

словами підбурює на

злочин, спокушає як

диявол.

Порушує закони моралі

– смерть.

Обожнює ідеал, хоче

допомогти, але на нього

чекає смерть.

Розробила Ткач Л.А.

„Нова драма”

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Загальні риси „нової драми” у творах зарубіжних письменників

Загальні риси Г.Ібсен „Ляльковий дім” А.П.Чехов „Вишневий сад” Б.Шоу „Пігмаліон”

Жанр: Соціально-психологічна п’єса. Соціально-психологічна п’єса. Соціально-психологічна п’єса.

У центрі

уваги:

Душевні переживання Нори( щоб

чоловік не йшов на жертви,

піклування про дітей); жінка і

суспільство; морально-етичні

проблеми.

Душевні переживання героїв за

подальшу долю вишневого саду;

спогади про минулу велич маєтку.

Душевні переживання Елізи;

проблеми культури мовлення;

положення жінки у

суспільстві.

Парадокс: Ляльковий дім – чистота зовні; все

передбачено; керовано.

”Ляльковий дім” – за прикритим

благополуччям – невдоволеність;

протест ; небажання бути

керованою.

Вишневий сад – розквіт ,

благополуччя, красота.

„Вишневий сад” – занепад;

руйнування сімейних зв’язків;

бажання змінити існуюче життя,

прагнення свободи.

Міф „Пігмаліон” – Галатея

ніжна, покірна; закінчується

шлюбом між Галатеєю і

Пігмаліоном.

„Пігмаліон” Б.Шоу – бунт,

непокора; бажання жінки, щоб

урахували не тільки зовнішні

якості, але й душевний стан.

Дискусія: Нора покидає чоловіка; вирішує

найти себе в особистому і

суспільному житті. Що її чекає?

Герої залишають маєток, життєві

шляхи їх розходяться. Що їх чекає?

Еліза покидає дім Хігінса. Що

її чекає?

Глядач: Переживає і мислить разом з героями, продовжує вирішувати поставлені проблеми і після вистави.

Розробила Ткач Л.А.

„Нова драма”

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

„Нова і стара” драми та їх відмінність

№п/п Стара драма Загальні риси Нова драма

1. Трагедію в житті. Показує: Трагедію життя.

2. Дії, вчинки персонажів. У центрі уваги: Душевні переживання героїв, морально-

філософські проблеми.

3. Зовнішній: відкрите зіткнення персонажів між

собою. Конфлікт: Внутрішній: зіткнення персонажів з трагедією

буття, духовне протиріччя героїв.

4. Зовнішня інтрига. Рушій сюжету: Психологічні колізії, зіткнення ідей та

поглядів.

5. Узагальнений. Герої: Особистість, неординарна людина.

6. Наслідування реального життя. Відображення: Складного духовного буття.

7. Головні і другорядні; позитивні і негативні. Персонажі: Усі важливі; характеристика неоднозначна.

8. Зав’язка --- розвиток дії --- кульмінація ---

розв’язка. Будова: Зав’язка --- розвиток дії --- кульмінація ---

дискусія.

9. Відтворює дійсність; навчає; дає власний

висновок. Автор: Відтворює духовні пошуки; збуджує до

осмислення проблем; не дає однозначні

відповіді.

10. Споглядає Глядач: Переживає і мислить разом з героями,

продовжує вирішувати проблему після

вистави.

Розробила Ткач Л.А.

«Срібна доба» російської поезії

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Модерністські течії в російській поезії початку ХХ століття

Основні риси Символізм Футуризм Акмеїзм Імажизм

1.Виник: у Франції в Італії в Росії в Англії

2.Основні

риси:

Інтерес до проблем особистості,

іносказання. На місті художнього

образу був поставлений художній

символ. Необхідні мелодійність

мови, емоційність, ритм.

Гімн технічному прогресу,

необхідність створення нової

людини, гідної доби техніки.

Відходили від милозвучності.

Нагромаджували важкі для вимови

приголосні.

Протест проти містики

символістів.

Проголошували

повернення на землю, до

матеріального світу, до

предмета, до точного

бачення слова.

Зміст відсувається на

другий план; головне –

слово-образ.

Порушувались граматичні

норми; звертались до

верлібру.

3.Засновники: Франція – П.Верлен,

А.Рембо,С.Малерме;

Росія – В.Брюсов, О.Блок;

Україна – Б.Лепкий, Т.Осьмачка,

О.Олесь.

Італія – Ф.Маренетті;

Франція – М.Жакоб, Б.Сандар;

Росія – В.Хлєбніков,

В.Маяковський;

Україна - М.Семенко,

В.Поліщук ,О.Слісаренко.

Росія – М.Гумільов,

А.Ахматова,

О.Мандельштам,

І.Аненський.

Англія – США: Т.С.Еліот;

Р.Олдінгтон;

Е.Паунд

Росія: С.Єсенін,

А.Марієнгоф,

В.Шершеневич,

М.Цвєтаєва.

Україна: В.Сосюра,

Б.-І. Антонич

4.Поезії: Поль Верлен:

„Щоб вірш твій завше був

крилатий,

Щоб душу поривав – шукати

Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари віє вітерець”.

Велемір Хлєбніков:

«Там, где жили свиристели,

Где качались тихо ели,

Пролетели, улетели

Стая легких времирей.

Где шумели тихо ели,

Где поюны крик пропели,

Пролетели, улетели

Стая легких времирей».

Микола Гумільов:

«В оный день, когда над

миром новым

Бог склонял лицо свое,

тогда

Солнце останавливали

словом,

Словом разрушали

города».

Сергій Єсенін:

На лазоревые ткани

Пролил пальцы багрянец.

В темной роще, по поляне,

Плачет смехом бубенец.

Розробила Ткач Л.А.

Засновники європейської модерністської прози:

М.Пруст, Дж.Джойс, Ф.Кафка.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Європейська модерністська проза

Особливість Марсель Пруст -

Франція

Джеймс Джойс -

Ірландія

Франц Кафка –

Австрія Філософські

та

літературні

аспекти творчості

Інтуїтивізм та відновлення

минулого; психологія героя

та внутрішній світ

(філософія А.Бергсона)

Роман „У пошуках

утраченого часу”- головний

герой Марсель згадує

минуле і по-іншому перед

ним постають душевні

переживання, смуток та

буття.

Об’єктом є людина зі своїми

переживаннями та

неповноцінністю, в основі

психологія З.Фройда.

Роман „Улісс” – показано

формування людської

особистості (Стівен

Дедалус), яка покидає

батьківщину протестуючи

проти існуючої дійсності;

багато використано

символіки, міфу.

В основі філософія Ніцше.

Життя важке і безрадісне.

Людина живе, щоб умерти;

людина жертва долі.

Новела „Перевтілення” –

фантастичне, казкове

поєднується з реальністю

страшною, жорстокою,

жахливою. Життя головного

героя Грегора Замзи – це

життя постійного

страждання. Теорія

відчуженості: герой прагне

йти до людей, але

відштовхується всіма;

почуває себе самотнім і

нещасним: „Про свою сім’ю

він згадував зворушено й

любовно. Він тепер був ще

більше, ніж сестра

переконаний, що мусить

зникнути”.

Розробила Ткач Л.А.