Змістовий модуль 5€¦ · Web viewЛекція за даною темою. Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВАСЬКО Л.В., КІПТЕНКО Л.І., БУДКО Г.Ю.

СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ І РЕГУЛЯТОРНИХ

СИСТЕМУ двох частинах

Частина 1

Рекомендовано вченою радою Сумського державного університету

як навчальний посібник для студентів медичних інститутів

СумиВидавництво СумДУ

2009

3

ЗМІСТМодуль 3 Спеціальна гістологіяТема заняття „Спинний мозок. Спинномозковий ганглій. Нерв”...................................С. 4Тема заняття „Головний мозок. Мозочок”.……….....С. 23Тема заняття „Вегетативна нервова система”...……..С. 42Тема заняття „Орган зору”…………………...……….С. 54Тема заняття „Орган слуху та рівноваги. Орган смаку”...................................................................С. 72Тема заняття „Артерії і вени”.…….…..………….......С. 89Тема заняття „Судини мікроциркуляторного русла. Лімфатичні капіляри”………………………………....С. 110Тема заняття „Серце”.……………………...…………С. 130

4

Модуль 3 Спеціальна гістологіяЗмістовий модуль 5

«Спеціальна гістологія сенсорних і регуляторних систем»

Тема заняття «Спинний мозок. Спинномозковий ганглій. Нерв»

Актуальність теми. Знання тонкої мікроскопічної структури органів нервової системи дає можливість зрозуміти механізм тих процесів, завдяки яким здійснюється взаємозв’язок організму із зовнішнім середовищем і об’єднує його в єдину функціональну систему. Ці знання необхідні для вивчення всіх медичних дисциплін.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати стадії гістогенезу спинного мозку, спинномозкового ганглія, нерва та їх морфофункціональні особливості.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Основні етапи гістогенезу і роль нервової системи у життєдіяльності організму.2 Тканинні елементи спинного мозку.3 Будову та функції сірої і білої речовин спинного мозку.4 Тонку структуру і значення спинномозкового ганглія.5 Мікроскопічну будову нерва.6 Основні структурні компоненти простої соматичної рефлекторної дуги.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальну анатомію нервової системи (кафедра анатомії людини).2 Зародкові листки та їхні похідні (із розділу «Ембріологія»).

5

3 Будову та функції нервової тканини (із розділу «Загальна гістологія»).4 Власне сполучну тканину (із розділу «Загальна гістологія»).

Після засвоєння необхідних базисних знань-умінь переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації:

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцина О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б.- Київ: Книга плюс, 2003.- С. 474-483.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б.- Київ- Івано-Франківськ, 1996, Ч.1, Ч.2.3. Атлас по гістології і ембріології /За ред. Алмазова І.В., Сутулова Л.С.- М.: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів, систем організму /За ред. Волкова К.С.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.Б. Додаткова література:1. Гістологія /За ред. Афанасьєва Ю.І., Юріної Н.А.- Москва: Медицина, 1999.2. Гістологія /За ред. Улумбекова Є.Г., Челишева Ю.А.-ГЕОТАР: Москва, 1997.3. Приватна гістологія людини /За ред. Бикова В.Л. – СОТНС: Санкт – Петербург, 1997.В. Лекція за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках.

6

Теоретичні питання1 Загальна структурно - функціональна характеристика нервової системи, її гістогенез.2 Будова спинномозкового вузла, клітинний склад, характеристика клітин за морфологічною і функціональною класифікаціями.3 Мікроскопічна будова периферичного нерва.4 Регенерація периферичного нерва.5 Загальна структурно - функціональна характеристика спинного мозку.6 Цитоархітектоніка сірої речовини спинного мозку.7 Види нейроцитів спинного мозку, їх функціональне значення.8 Ядра сірої речовини спинного мозку.9 Характеристика білої речовини спинного мозку.10 Структура простої рефлекторної дуги.

Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті

На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: спинний мозок, спинномозковий ганглій, нерв. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен вміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом тестового контролю.

7

Технологічна карта заняття

№ Етапи

Три

валі

сть

Засоби навчання Обладнання

Місце прове- дення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня знань та домашніх завдань

15 хв Таблиці, рисунки-схеми Комп’ютери

Комп’ю- терний клас, навчальна кімната

2

Самостійна робота з вивчення мікропрепаратів електронограм

30 хв

Інструкції з вивчення мікропрепаратів, таблиці, мікрофотограми, електронограми

Мікроскопи, мікропрепарати, альбоми для зарисовок мікропрепаратів

Навчальна кімната

3Аналіз підсумків самостійної роботи

30 хв Мікрофотограми, електронограми, набір тестів

Комп’ютери Комп’ю- терний клас

4 Підбиття підсумків заняття 5 хв Навчальна

кімната

Для закріплення теоретичного матеріалу виконайте такі завдання:

1 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть орган та структури, зображені на фото (дивись додаток Г). А-? В-? С-? Д-? Е-? Е1-?1 Дана структура утворена аксонами мультиполярних рухових нейронів.2 Ця структура контролює м’язовий тонус та стереотипні рухи тіла.3 Тут розташовуються ядра центрального відділу вегетативної нервової системи.4 Корінцеві нейрони формують ядра даної структури.5 Дана структура містить губчасту та желатиноподібну субстанції.

8

6 Аксони пучкових нейронів утворюють структуру, яка забезпечує зв’язок цього органа з ядрами головного мозку.2 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть ці структури та органи, зображені на фото (дивись додаток Г). А-? В-? С-? Д-?1 Дані структури формують білу речовину спинного мозку.2 Аксони даних структур утворюють передні корінці спинного мозку.3 У даній структурі формується апарат біосинтезу білка.4 Дані структури виконують функцію проведення нервових імпульсів.5 Дані структури формують моторні ядра спинного мозку.6 Присутність даних структур характерна для:А - ретикулярної формації;В - оболонок спинного мозку;С - задніх рогів спинного мозку;Д - ядер проміжної зони;Е - передніх рогів спинного мозку.

Запитання до тестового контролю1 Де локалізовані спинномозкові ганглії?2 Який морфологічний тип нейронів домінує у спинномозковому ганглії?3 До якого типу структур належить периферійний нерв?4 Що оточує ендоневрій у периферійному нерві?5 Які структурні компоненти не входять до складу сірої речовини спинного мозку?6 Яке функціональне значення клітин Догеля 1-го типу?7 Де закінчуються нейрити нервових клітин латерального ядра проміжної зони сірої речовини сакрального відділу спинного мозку?8 Де знаходяться великі мультиполярні еферентні нейрони у спинному мозку?

9

9 У якій ділянці спинного мозку знаходяться асоціативні клітини симпатичної рефлекторної дуги?10 Що оточує епіневрій у складі периферійного нерва?11 Які структурні компоненти не входять до складу білої речовини спинного мозку?12 Куди направляються нейрити внутрішніх клітин сірої речовини спинного мозку?13 Куди направляються нейрити нейроцитів ядра бічного рога сірої речовини спинного мозку?14 Де знаходиться субарахноїдальний простір?15 Де знаходиться субдуральний простір?16 Якою тканиною утворена м’яка мозкова оболонка?17 Якою тканиною утворена тверда мозкова оболонка?18 Які відростки мають клітини Догеля 1-го типу?19 Які відростки мають клітини Догеля 3-го типу?20 Які ядра спинного мозку іннервують м’язи тулуба?21 Ядра яких нейронів знаходяться у передніх рогах?22 Виконання яких функцій регулює автономна нервова система?23 Які структури спинного мозку утворюють нейробласти плащової зони?24 Які клітини покривають тіла псевдоуніполярів?25 Які ядра спинного мозку належать до симпатичної нервової системи?26 Які структурні компоненти не входять до складу білої речовини?27 Які структурні компоненти не входять до складу сірої речовини?28 Яке функціональне значення клітин Догеля 1-го типу?29 Які нейрони формують ядра передніх рогів спинного мозку?30 Де розташовані асоціативні клітини симпатичної рефлекторної дуги?

10

31 Яка локалізація периневрія у складі периферійного нерва?32 Які за функцією нейроцити входять до складу задніх рогів спинного мозку?33 Куди направляються нейрити корінцевих клітин сірої речовини спинного мозку?34 Куди направляються нейрити пучкових клітин сірої речовини спинного мозку?35 Які за функцією нейроцити входять до складу ядер проміжної зони сірої речовини спинного мозку?36 Які ядра спинного мозку належать до парасимпатичної нервової системи?

Інструкція з вивчення мікропрепаратівА. Спинний мозокЗабарвлення: імпрегнація сріблом.Мале збільшення.

На поперечному зрізі знайти і замалювати контури сірої і білої речовин, центральний канал, передню щілину, задню перетинку, сіру і білу спайки, оболонки спинного мозку, передні роги (більш масивні), задні роги, моторні нейрони, кровоносні судини, ядра гліоцитів.Велике збільшення.

Розглянути будову моторних і асоціативних нейронів, гліальних клітин, мієлінових та безмієлінових нервових волокон.На рисунку позначити:1 Центральний канал.2 Передню щілину.3 Задню серединну перегородку.4 Бокові канатики.5 Передні канатики.6 Задні канатики.7 Передні роги.

11

8 Задні роги.9 Бокові роги.10 Мотонейрони.11 Ядра гліоцитів.12 Мієлінові нервові волокна.13 Кровоносні судини.14 Асоціативні нейрони.

Б. Спинномозковий вузолЗабарвлення: гематоксилін-еозин.Мале збільшення.

Розглянути і замалювати загальний вигляд органа. Звернути увагу на розташування клітин і нервових волокон. Знайти псевдоуніполярні клітини.Велике збільшення.

Детально розглянути псевдоуніполярні нервові клітини, мантійні гліоцити, тигроїд у нервових клітинах у вигляді дрібних глибок, сполучнотканинні елементи навколо тіл нейронів.На рисунку зробити такі позначення:1 Капсула.2 Псевдоуніполярні нейрони.3 Мантійні гліоцити.4 Нервові волокна.5 Передній корінець.6 Задній корінець.7 Спинномозковий нерв.

В. НервЗабарвлення: осмієм.Мале збільшення.

Розглянути загальний вигляд нервового стовбура, який на даному препараті складається із одного пучка. Оскільки барвник – спеціальний, то Ви не можете виявити

12

сполучнотканинні елементи епіневрія, периневрія та ендоневрія. Добре видно поперечні зрізи нервових волокон (мієлінових та безмієлінових).На рисунку позначити:1 Епіневрій.2 Периневрій.3 Ендоневрій.4 Мієлінові нервові волокна.5 Безмієлінові нервові волокна.

Електронограми:1 Структурні компоненти спинномозкового вузла.2 Мантійні гліоцити навколо тіла псевдоуніполярного нейроцита.3 Сіра речовина спинного мозку.4 Епендимальна вистілка спинномозкового каналу.

Завдання до ліцензійного іспиту “Крок-1»1 На гістологічному препараті паренхіма органа представлена нервовою тканиною, у якій виявляються псевдоуніполярні клітини. Тіла нейронів покриті гліальною і сполучнотканинною оболонками. Назвіть орган, якому належать дані морфологічні ознаки.

А Спинномозковий ганглій.В Черевне сплетення.С Епіфіз.D Спинний мозок.Е Мозочок.

2 На гістопрепараті визначається орган центральної нервової системи, який складається із сірої і білої речовин. Сіра речовина розташовується у центрі і формує метелик. Нейроцити у сірій речовині розташовуються групами, формуючи ядра. Вкажіть, яке ядро належить до центрального відділу вегетативної нервової системи.

13

А Проміжне латеральне ядро.В Власне ядро переднього рога.С Власне ядро заднього рога.D Грудне ядро.Е Проміжне медіальне ядро.

3 У лівих вентральних аферентних спиноталамічних шляхах бракує інформації від протилежної частини тіла певного сегмента. Нейрони якого ядра заднього рога спинного мозку пошкоджені?

А Власного ядра.В Губчастого шару.С Желатинозної субстанції.DГрудного ядра Кларка.Е Вентрального ядра.

4 У результаті травми у чоловіка 47 років пошкоджені передні корінці спинного мозку. Відростки яких нейронів пошкоджені?

А Аксони нейронів рухових, соматичних та вегетативних ядер.В Аксони чутливих псевдоуніполярних.С Дендрити чутливих псевдоуніполярних .D Дендрити рухових і аксони ядер бокових стовпів.Е Дендрити і аксони чутливих псевдоуніполярних.

5 У хворого має місце пошкодження латерального кортико-спінального тарката справа на рівні Cv. Як зміниться функціональна активність нейронів сірої речовини спинного мозку?

А Виникне стійка активація мотонейронів передніх рогів спинного мозку.В Виникне стійке гальмування мотонейронів передніх рогів спинного мозку.С Виникне активація нейронів грудного ядра Кларка.D Виникне пригнічення нейронів власного ядра заднього рога.

14

Е На боці пошкодження буде відсутня больова чутливість.

6 На мікропрепараті спинного мозку необхідно проаналізувати стан ядра, нейрони якого утворюють рухові закінчення в скелетній мускулатурі. Вкажіть дане ядро.

А Власне ядро переднього рога.В Грудне ядро.С Проміжне латеральне ядро.D Власне ядро заднього рога.Е Власне ядро сірої речовини.

7 У хворого в результаті травми ушкоджені задні корінці спинного мозку. Функція яких клітин при цьому буде порушена?

А Псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлівВ Нейроцитів грудного ядра.С Нейроцитів власного ядра.D Нейроцитів губчастої речовини.Е Нейроцитів желатинозної речовини.

8 При гістологічному дослідженні органа, що належить до нервової системи, можна бачити капсулу, від якої відходять перетинки та субкапсулярно розташовані біполярні нейроцити, оточені гліальними клітинами. Ближче до центру органа розташовані відростки нейроцитів. Який це орган?

А Спинномозковий ганглій.В Вегетативний ганглій.С Нервовий стовбур.D Частина спинного мозку.Е Частина головного мозку.

9 До невропатолога звернувся пацієнт похилого віку зі скаргами на труднощі під час рухів шиї, оніміння кисті. Обстеження пацієнта дозволило встановити деформацію хребта в нижньому шийному і верхньому грудному

15

відділах, яке зумовлено відкладанням солей кальцію. Втрата чутливості в області кисті у пацієнта зумовлена порушеннями функцій яких клітин?

A Псевдоуніполярних нейронів.B Нейронів передніх рогів спинного мозку.C Нейронів задніх рогів спинного мозку.D Нейронів бокових рогів спинного мозку.E Пірамідальних нейронів

10 До клініки потрапив хворий 15 років з діагнозом поліомієліт. Захворювання супроводжується порушенням функцій рухового апарату. Деструкцією яких нервових клітин можна пояснити ці порушення?

A Рухових нейронів спинного мозку.B Чутливих нейронів спинномозкових гангліїв.C Вегетативних ядер спинного мозку.D Ретикулярної формації спинного мозку.E Нейронів мозочка.

11 У хворого поліомієлітом, який характеризується ураженням спинного мозку, порушена функція скелетних м’язів. Деструкцією яких нейронів можна пояснити це захворювання?

A Моторних нейронів.B Псевдоуніполярних.C Вставних.D Псевдоуніполярних і вставних.E Вставних і моторних.

Додаток А(обов’язковий)

Цитоархітектоніка сірої речовини спинного мозку (див. рисунок Є.3)

Перикаріони нейронів сірої речовини по довжині спинного мозку утворюють 10 пластин.

16

Продовження додатка АВ основному топографія пластинок збігається з

топографією ядер.Пластинка 1. Є по всій довжині сірої речовини. Тонкий

шар сірої речовини на поверхні заднього рога, містить дрібні, середні і крупні нейрони. На дендритах цих клітин можуть закінчуватись аксони псевдоуніполярів. Нейрони пластинки 1 реагують на больові і температурні стимули. Нейрони містять речовину Р, енкефалін, соматостатин і серотонін.

Пластинка 2. Є по всій довжині спинного мозку. Містить скупчення дрібних нейронів – студениста речовина (substantia gelatinosa). До цих нейронів підходять волокна больової, температурної та тактильної чутливості.

Пластинка 3. Є по всій довжині спинного мозку. Дендрити нейронів цієї пластинки контактують з нейронами пластин 1 і 2, а їх аксони утворюють густу сітку в пластинках 3 і 5.

Пластинка 4. Є по всій довжині спинного мозку. Нейрони відповідають на тактильні сигнали.

Пластинка 5. Є по всій довжині спинного мозку. Розташована біля основи заднього рога. Латеральна частина бере участь в утворенні ретикулярної формації. Нейрони різні за формою і розмірами. Дендрити деяких із них контактують з аксонами псевдоуніполярів у пластинці 2.

Пластинка 6. Присутня тільки в потовщеннях спинного мозку у задніх рогах. У медіальній частині закінчуються м’язові аференти, а у латеральній – низхідні спинальні шляхи.

Пластинка 7 (zona intermedia). Розташована між передніми і задніми рогами. Нейрони пластинки утворюють декілька ядер:

17

Продовження додатка АN.dorsalis (Кларка) – розташоване у задніх рогах у

медіальній частині пластинки на рівні С8 – L2. Аксони цих нейронів утворюють задній спинно-мозочковий шлях (Флексіга).

N.intermediolateralis – розташоване у бокових рогах на рівні Th1 – L2 (L3). Веретеноподібні нейрони дають початок прегангліонарним симпатичним волокнам, які виходять із спинного мозку через передні корінці і проходять через білі сполучні гілки.

N.intermediomedialis – розташоване у бокових рогах у медіальній частині пластинки. Ядро отримує вісцеральні аференти на всіх рівнях спинного мозку.

Пластинка 8. Розташована у передніх рогах по всій довжині спинного мозку. Нейрони контактують з низхідними аксонами головного мозку.

Пластинка 9. Розташована у передніх рогах. Містить декілька скупчень великих рухових нейронів. Розрізняють медіальну і латеральну групи ядер. Медіальна група ядер виявляється по всій довжині спинного мозку. Нейрони медіальної групи ядер іннервують мускулатуру тулуба. Ядра латеральні інервують м’язи кінцівок і розташовуються на рівнях С4-Th1 і L2-S3. Діафрагмальне ядро іннервує м’язи діафрагми і розташовується на рівні С3-С5.

Пластинка 10. Область сірої речовини, яка прилягає до центрального каналу.

Додаток Б(обов’язковий)

Різновиди нейронів сірої речовини спинного мозкуСіра речовина спинного мозку містить тіла рухових,

вставних і вегетативних нейронів. Розрізняють великі, або α-мотонейрони, і дрібні, або γ-мотонейрони.

18

Продовження додатка Бα-мотонейрони входять до складу медіальних і

латеральних ядер. Це найбільші клітини спинного мозку. Їх аксони утворюють нервово-м’язові синапси з поперечно посмугованими волокнами скелетних м’язів. Аксони α-мотонейронів посилають колатералі до вставних нейронів (клітини Реншоу), які утворюють гальмівні синапси з α-мотонейронами.

γ-мотонейрони іннервують інтрафузальні волокна м’язових веретен.

Вегетативні нейрони розташовані у вісцеральних ядрах грудного і поперекового відділів (n.intermediomedialis, n.intermediolateralis), а також у крижовому відділі проміжної зони.

Додаток В(обов’язковий)

Дегенерація і регенерація нерва (рисунок Ж.4)При пошкодженні нерва центральний відрізок

(зв’язаний із перикаріонами) і периферійний відрізок (дистальніше місця ушкодження) зазнають різних змін. Дегенерація нервових волокон відбувається на невеликій ділянці центрального і по всій довжині периферійного відрізка – Уолерівська дегенерація.

Після травми нерва порушуються функції нейрона, морфологічним доказом чого є тигроліз – розпад речовин Нісля в тілах, що відображає припинення синтезу білка, а значить – аксонного транспорту. Дегенерація відростків нейрона проявляється у вигляді руйнації осьових циліндрів, їх фрагментації, розпаду мієліну. Фрагменти осьових циліндрів фагоцитують макрофаги і частково шванівські клітини, які формують під час проліферації бюнгнерівські стрічки, тобто ланцюжки іванівських клітин, які служать направляючими шляхами для регенерувальних аксонів. Регенерацію аксонів забезпечує

19

Продовження додатка Ввідновлений аксонний транспорт. Швидкість росту аксонів – 3-4 мм за добу.

Якщо дефект (відстань) між центральним відрізком нерва і периферійним значна, то утворюється сполучнотканинний рубець, в якому регенерувальні аксони хаотично розростаються, в результаті чого утворюється ампутаційна неврома, яка перешкоджає відновленню іннервації. Для попередження утворення ампутаційної невроми центральний і периферійний відрізки нерва максимально зіставляють і зшивають окремі пучки нерва.

Додаток Г(обов’язковий)

Рисунок Г.1

20

Додаток Д(обов’язковий)

Рисунок Д. 2

21

Додаток Є(обов’язковий)

Рисунок Є. 3

Поперечний розріз спинного мозку (схема). 1-х пластини /Рекселд /: 1 — драглиста речовина; 2 — власне ядро заднього рога; 3 — ядро Кларка; 4 — зовнішнє; 5-внутрішнє базилярне ядро; 6 — латеральне, 7 - медіальне ядро проміжної зони; 9 — заднє латеральне, 10 — заднє медіальне; 11 — переднє латеральне; 12— переднє медіальне, 13 — центральне ядро переднього рога; 14— клиноподібний пучок; 15 - тонкий пучок; 16— задній, 17 — передні спинно-мозочкові шляхи; 18— оливо-спинальный шлях; 19 — вестибулоспинальний шлях; 20 — передній спинно-таламічний шлях; 21 — передній кірково-спинальний шлях; 25 — латеральний спинно-таламічний шлях; 26 — ретикуло-спинальный шлях. Чорні - центрипетальні, сірі - центрифугальні провідні шляхи.

22

Додаток Ж(обов’язковий)

Перикаріон

Аксон

Місцеушкодження

М’язовеволокно

Рисунок Ж. 4

23



Тема заняття «Головний мозок. Мозочок»

Актуальність теми. Знання мікроскопічної будови головного мозку, його нейронного складу та міжнейронних зв’язків будуть базовими для розуміння аналітичної і синтетичної діяльності нервової системи. Ці знання необхідні для вивчення всіх медичних дисциплін.Загальна мета заняття. Вміти: 1 Аналізувати структурно-функціональні особливості різних відділів головного мозку.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Цитоархітектоніку сірої речовини мозочка.2 Взаємовідношення між клітинами і волокнами мозочка.3 Функціональне значення мозочка.4 Цитоархітектоніку кори в різних відділах головного мозку. 5 Структурні компоненти модуля кори великих півкуль.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальну анатомію головного мозку (кафедра анатомії людини).2 Зародкові листки та їхні похідні (із розділу «Ембріологія»).3 Будову та функції нервової тканини (із розділу «Загальна гістологія»).

Після засвоєння необхідних базисних знань – умінь переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації.

24

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С.,Чайковського Ю.Б. – Київ: Книга плюс, 2003.- С.464-474.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред.Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б.- Київ-Івано-Франківськ, 1996, Ч.І-С.48-49, Ч.2- С.35.3. Атлас по гистологии и эмбриологии / Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С.-М: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С.10-16.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.-Москва: Медицина, 1999. -С.310-323.2. Гистология /Под ред. Улумбекова З.Г., Челышева Ю.А. – Москва: Геотар: 1997. - С.237-244.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург: СОТИС,1997.-С.252-272.В. Лекція «Нервова система».Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках.

Теоретичні питання1 Ембріогенез головного мозку.2 Цитоархітектоніка сірої речовини мозочка.3 Структурно-функціональні особливості клітин Пуркіньє.4 Міжнейронні зв’язки у мозочку.5 Морфофункціональна характеристика ліаноподібних і мохоподібних волокон кори мозочка.6 Типи клітин кори великих півкуль. Будова пірамідальних нейронів. Напрямок аксонів та дендритів у кожному з шарів.7 Мієлоархітектоніка кори великих півкуль.

25

8 Поняття про модуль у корі великих півкуль.9 Типи будови кори головного мозку і їх функціональне значення.10 Поняття про гематоенцефалічний, гематолікворний та енцефалолікворний бар’єри .11 Основи структурно-функціональної організації мозкового стовбура.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім Ви самостійно повинні вивчити такі препарати: мозочок, головний мозок. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис кожному мікропрепарату.


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната

26


1 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть орган та структури, зображені на фото (дивись додаток И). А-? В-? С-? D-? Е-? Е1-? 1 Дана структура утворена горизонтальними нейронами, які виконують асоціативну функцію. 2 Ця структура складається із сполучної тканини, містить кровоносні судини.3 Цей шар утворюють дрібні клітини різноманітної форми.4 Цей шар утворюють клітини пірамідальної форми, які виконують функцію руху.5 Аксони цих клітин направляються до моторних ядер головного та спинного мозку.6 Цей шар утворений клітинами Беца.2 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть ці структури (дивись додаток Н рисунок Н.1). А-? В-? С-? D-? Е-? Е1-? 1 Закінчення даних структур формують клубочки мозочка з дендритами клітин-зерен.2 Аксони даних структур мають горизонтальний напрямок. Структури гальмують клітини гангліонарного шару. 3 Дані структури у складі спинно-мозочкового шляху проникають в орган і передають аферентні імпульси на дендрити клітин Пуркіньє.4 Центральні відростки цих структур формують еферентні шляхи.5 Дані структури поверхневого шару утворюють гальмівний фільтр для грушоподібних клітин.6 Відростки даних структур формуються між різними зонами кори органа.

27

Запитання до тестового контролю1 Які типи нервових волокон кори великих півкуль головного мозку забезпечують кортико-кортикальні зв’язки?2 Які за морфологією нейрони розташовуються у молекулярному шарі?3 Які нейрони мозочка закінчуються на клітинах підкоркових ядер?4 Аксони яких нейронів кори мозочка формують еферентні шляхи?5 Які шари розвинені у гранулярному типі кори?6 Які шари розвинені в агранулярному типі кори?7 Які нейрони кори великих півкуль не належать до гальмівних?8 Які нейрони кори великих півкуль належать до збуджувальних?9 Скільки шарів нейронів має кора великих півкуль?10 Скільки шарів нейронів має кора мозочка?11 Які за морфологією нейроцити переважають у корі великих півкуль?12 Які за морфологією нейрони домінують у поліморфному шарі кори великих півкуль?13 Які за морфологією нейрони розташовуються у пірамідальному шарі кори великих півкуль?14 Які нейрони кори мозочка належать до гальмівних?15 Які нейрони кори мозочка належать до збуджувальних?16 Куди направляються аксони клітин – зерен кори мозочка?17 Куди направляються дендрити грушоподібних клітин кори мозочка ?18 Які морфологічні типи нейроцитів характерні для гангліонарного шару кори великого мозку?19 Яка тканина будує тверду мозкову оболонку?20 Аксони яких нейронів виходять із кори мозочка?

28

21 Які структури не відносяться до клубочків мозочка?22 Які нейрони кори мозочка належать до збуджувальних?23 З якими структурами кори мозочка контактують аферентні ліаноподібні волокна?24 З якими структурами кори мозочка контактують мохоподібні волокна?25 Які структури не входять до складу гематоенцефалічного бар’єру ?26 Які структури не входять до складу гематолікворного бар’єру ?27 Відростки яких клітин формують сплетення навколо тіл грушоподібних клітин кори мозочка?28 Які клітини кори мозочка об’єднуються за допомогою аксонних колатералей?29 Які основні структури будують модуль кори великих півкуль?30 Які структури не входять до складу клубочків мозочка?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. МозочокЗабарвлення: імпрегнація сріблом.

Препарат зроблений із вертикального зрізу закруток кори мозочка. Сіра речовина розташована на поверхні, а біла – всередині. Спочатку на малому, потім на великому збільшенні знайти три шари кори: 1) зовнішній – молекулярний, в якому розрізняємо ядра гліоцитів і кошикових клітин; 2) середній – гангліонарний, в якому виявляємо великі грушоподібні тіла клітин Пуркіньє, розташовані в один ряд; 3) внутрішній – зернистий, в якому чітко простежуються тіла клітин – зерен, які густо розташовані. На рисунку позначити: 1 Молекулярний шар. 2 Гангліонарний шар.

29

3 Зернистий шар.4 Клітини Пуркіньє. 5 Білу речовину.

Б Кора великих півкульЗабарвлення: імпрегнація сріблом.

При малому збільшенні можна розрізнити 6 шарів, які нечітко різняться за густиною розташування в них нервових клітин і волокон. При великому збільшенні розглянути клітинний склад усіх шарів. Самий поверхневий – молекулярний – складається із нервових клітин веретеноподібної форми. Другий – зовнішній зернистий – складається із дрібних клітин, кулястої, пірамідальної і зірчастої форм. Третій шар (самий широкий) – представлений пірамідальними клітинами. Четвертий шар – гангліонарний – складається із гігантських пірамідальних клітин. Шостий шар – шар поліморфних клітин – містить велику кількість дрібних нейронів різної форми. Біла речовина утворена мієліновими нервовими волокнами.

Зверніть увагу! Всі верхівкові дендрити пірамідальних клітин прямують і досягають молекулярного шару, аксони ж відходять від основи і прямують до білої речовини. На рисунку позначити: 1 Молекулярний шар.2 Зовнішній зернистий шар. 3 Пірамідальний шар.4 Внутрішній зернистий шар.5 Гангліонарний шар.6 Шар поліморфних клітин.7 Білу речовину.8 Клітини Беца.

30

Завдання до ліцензійного іспиту «Крок-1».1 Алкогольна інтоксикація, як правило, супроводжується порушенням координації руху і рівноваги, в результаті порушення структурних елементів мозочка. Функція яких клітин мозочка порушується в першу чергу?

А Грушоподібні клітини (клітини Пуркіньє).В Кошикові клітини.С Клітини Беца.D Зірчасті клітини.Е Зернисті клітини.

2 На гістопрепараті, імпрегнованому солями срібла, визначається кора мозочка, яка містить грушоподібні, кошикові, зірчасті нейрони, клітини-зерна. Назвіть нейроцити, які входять до складу молекулярного шару.

А Кошикові, дрібні і великі зірчасті.В Клітини-зерна, великі зірчасті.С Великі зірчасті і веретеноподібні.D Грушоподібні.

3 На гістологічному препараті органа нервової системи, імпрегнованому солями срібла, визначаються нейрони грушоподібної, зірчастої, веретеноподібної форми, клітини-зерна. Яка із названих клітин є єферентним нейроном мозочка?

А Грушоподібний нейрон.В Клітини-зерна.С Пирамідальні нейроцити.D Зірчасті нейрони.Е Веретеноподібні горизонтальні нейрони.

4 На гістопрепараті визначається орган, який складається із білої і сірої речовин. Сіра речовина розташовується на периферії і має 6 шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідальний, внутрішній зернистий, ганліонарний і шар поліморфних клітин. Який це орган?

А Кора великих півкуль.

31

В Довгастий мозок.D Мозочок.С Спинномозковий вузол.

5 На мікропрепараті великих півкуль кори головного мозку виявляються великі клітини пірамідальної форми, які є найхарактернішою ознакою кори великих півкуль. Відкриття цих клітин пов’язано з ім’ям:

А Беца.В Гольджі.С Леношек.D Ніссль.Е Кахаль.

6 У гістологічному препараті відділ нервової системи, в якому визначається пошарове розташування нейроцитів, серед яких є клітини таких форм: зірчасті, веретеноподібні, горизонтальні, пірамідальні. Який це відділ нервової системи?

А Кора великих півкуль головного мозку.В Кора мозочка.С Спинномозковий вузол.D Вегетативний вузол.Е Спинний мозок.

7 Досліджується препарат, забарвлений методом імпрегнації сіллю срібла, в якому добре простежуються клітини різних розмірів пірамідальної форми. Від їхньої верхівки і бокових поверхонь відходять короткі відростки, а від основи – один довгий. Назвіть препарат, що досліджується.

А Кора головного мозку.В Спіральний орган внутрішнього вуха.С Сітківка органа зору.D Кора мозочка.Е Спинномозковий вузол.

32

8 Досліджується препарат, забарвлений методом імпрегнації сіллю срібла, в якому видно клітини грушоподібної форми з добре виразними 2-3 дендритами, що піднімаються доверху. Назвіть препарат, що досліджується.

А Кора мозочка.В Спіральний орган внутрішнього вуха.С Сітківка органа зору.D Кора головного мозку.Е Спинномозковий вузол.

9 Під час спинномозкової пункції лікар-невропатолог пунктує тверду оболонку мозку. Яка тканина її утворює?

А Щільна сполучна тканина.В Пухка сполучна тканина.С Гладка м’язова тканина.D Слизова тканина.Е Хрящова тканина.

10 У хворого на пухлину мозочка виникло порушення координації рухів. Яка структура ушкоджена?

А Клітини Пуркіньє.В Дрібні зірчасті клітини.С Великі зірчасті клітини.D Великі зірчасті клітини.Е Кошикові клітини.F Клітини-зерна.

11 На препараті великих півкуль кори головного мозку виявляються великі клітини пірамідальної форми, які є найхарактернішою ознакою кори великих півкуль. Відкриття цих клітин пов’язано з ім’ям:

A Беца.B Гольджі.C Леношек.D Ніссль.E Кахаль.

33

12 У хворої 55 років унаслідок постійного вживання алкоголю та інтоксикації, що розвинулася, спостерігається порушення координації рухів і рівноваги. З порушенням нервових структур якого відділу ЦНС це пов’язано?

A Грушоподібних нейронів мозочка.B Кошикоподібних нейронів мозочка.C Зірчастих нейронів мозочка.D Мотонейронів спинного мозку.E Оливи довгастого мозку.

13 Відділ ЦНС має пошарове розташування нейроцитів, серед яких є клітини таких форм: зірчасті, веретеноподібні, горизонтальні, пірамідальні. Якому відділу НС відповідає така структура?

A Корі великих півкуль головного мозку.B Мозочку.C Гіпоталамусу.D Довгастому мозку.E Спинному мозку.

Додаток И(обов’язковий)

Цитоархітектоніка мозочка (додаток С рисунок С.1)Мозочок складається із сірої(кора) і білої речовини. У

корі нейрони розташовуються шарами, тобто це екранний тип організації нервових центрів.

ІІ шар – гангліонарний представлений одним рядом великих грушоподібної форми клітин. Від основи цих клітин відходить аксон, який закінчується на нейронах ядер мозочка. Від аксона відходить колатеральний відросток, яки контактує із сусідньою грушоподібною клітиною. Дендрити (2-3) відходять від верхівки клітини і сильно галунячись, розміщуються у молекулярному шарі перпендикулярно звивині (закрутці).

І шар – молекулярний (зовнішній), у якому розрізняють кошикові і зірчасті клітини (за функцією - гальмівні).

34

Продовження додатка ИАксони кошикових клітин довгі й утворюють численні колатеральні, які і формують кошики навколо тіл клітин Пуркіньє. Одна кошикова клітина може встановлювати зв’язок із 240 грушоподібними нейронами. Зірчасті клітини контактують із дендритами клітини Пуркіньє.

ІІІ – представлений переважно клітинами-зернами (за функцією - збуджувальний). Нейрон має 3-6 тонких дендритів, які галузяться у вигляді лапки птаха. Дендрити клітини-зерна вступають у контакт із аферентним нервовим волокном (мохоподібним) й утворюють своєрідні структури, які мають назву „клубочки мозочка”.

Аксон клітини-зерна піднімається у молекулярний шар і Т-подібно галузиться, вступаючи у контакт із дендритами кошикових, зірчастих і грушоподібних клітин. Довжина аксона клітини-зерна у молекулярному шарі досягає 3 мм.

У зернистому шарі є ще зірчасті нейрони (клітини Гольджі). Дендрити цих клітин досягають молекулярного шару, а аксони входять до складу „клубочків мозочка”. Вони гальмують передачу збуджувального сигналу від мохоподібних аферентних волокон до дендритів клітин – зерна.

Додаток К(обов’язковий)

Цитоархітектоніка кори великих півкуль.Модуль як структурно-функціональна одиниця кори

Нейрони кори розташовані не різко відмежованими шарами, тобто це екранний тип нервових центрів. У кожному шарі переважає один тип нейронів.

І шар – молекулярний, у якому дуже мало веретеноподібної форми горизонтально розташованих нейронів. Крім того, тут виявляються тангенціальні розгалуження нервових волокон нижніх шарів.

35

Продовження додатка КІІ шар – зовнішній зернистий - містить зірчасті та

пірамідальні клітини діаметром близько 10 мкм. Аксони цих нейронів закінчуються у ІІІ, IV і VI шарах кори, а дендрити піднімаються у молекулярний шар.

ІІІ шар – пірамідальний (найширший), який містить малі, середні і великі пірамідальні нейрони. Аксони багатьох нейронів утворюють асоціативні нервові волокна, які через білу речовину з’єднують сусідні ділянки кори.

ІV шар – внутрішній зернистий – містить переважно зірчасті нейрони. Аксони цих нейронів розгалужуються в межах як вище, так і нижче розташованих шарів кори. Цей шар дуже добре розвинений у зоровій і слуховій зонах кори.

V шар – гангліонарний – утворений гігантськими пірамідальними клітинами (клітини Беца). Апікальні (верхівкові) дендрити направляються у молекулярний шар. Аксони цих клітин ідуть у білу речовину, утворюючи комісуральні та проекційні нервові волокна і , перш за все, пірамідні шляхи.

VІ шар – поліморфних клітин – містить нейрони різної, переважно веретеноподібної, форми. Дендрити нейронів цього шару пронизують усю товщу кори і проникають у молекулярний шар, а нейрити виходять у складі еферентних шляхів головного мозку.

Закономірностями пошарового розташування нейронів у корі не обмежується нейронна організація кори великого

мозку. Існує вертикальна організація нейронів кори. Сентаготаї і представники його школи встановили, що структурно-функціональною одиницею неокортексу є модуль – вертикальна колонка діаметром 300 – 500 мкм (рис. 3).

До гальмівних інтернейронів модуля кори належать:

36

Продовження додатка К1) клітини із аксональною китичкою, які утворюють у І шарі гальмівні синапси на горизонтальних гілках кортико – кортикальних волокон;2) кошикові нейрони (ІІ шар), які утворюють синапси на тілах практично всіх пірамід. 3) аксоаксональні нейрони (ІІІ шар), які гальмують пірамідальні клітини ІІ і ІІІ шарів.4) клітини із подвійним букетом дендритів розташовуються у ІІ і ІІІ шарах і, гальмуючи всі гальмівні нейрони, викликають у кінцевому результаті вторинне збудження пірамідальних клітин. Із фізіологічної точки зору система збуджувальних і гальмівних інтернейронів відіграє роль фільтра, який визначає поріг чутливості пірамідальних клітин до збуджуючих імпульсів.

37

Додаток Л(обов’язковий)

Графологічна схема 1

Додаток М(обов’язковий)


38

Типи нейронів кори великих півкуль за формою клітин

Пірамідальні

Зірчасті Веретеноподібні Горизонтальні

ПавукоподібніКошикові

Гігантські(Беца)

ВеликіСередніМалі

Нервові волокна кори великих півкуль

Асоціативні Комісуральні Проекційні

Зв’язують різні ділянкикори однієї півкулі

З’єднують кору різних півкуль

Кортико – кортикальні шляхи

Зв’язують кору з іншими відділами головного і спинного мозку

Аферентні шляхи

Еферентні шляхи

Таламо – кортикальні шляхи

Кортико – спінальнішляхи

Додаток Н(обов’язковий)

---C

1

2 3 Е 4 6 E1 12

13 А B D

А-? В-? С-? D-? Е-? Е1-?

Рисунок Н.1

39

Додаток П(обов’язковий)

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

Рисунок П.1

40

Додаток Р(обов’язковий)

1 16

2 15 ІІ 14 3

13

4 12 І

5 11

ІІІ

6

7 8 9 10Рисунок Р.1 – Кора великих півкуль:

І - сприйняття подразнення (1-ша ланка); ІІ - гальмування пірамід і вторинне збудження (2-га ланка); ІІІ - рухова (3-тя ланка); 1 - молекулярний шар; 2 - зовнішній зернистий шар; 3 - пірамідальний шар; 4 - внутрішній зернистий шар; 5 - гангліонарний шар; 6 - шар поліморфних клітин; 7-біла речовина; 8 - аферентний шлях (таламо-кортикальний); 9 - кортико-спінальні шляхи (проекційні); 10 - кортико-кортикальні шляхи (асоціативні і комісуральні); 11 - пірамідальні нейрони; 12 - шиповидні зірчасті нейрони (збуджувальні); 13 – 4-й тип - гальмівний нейрон з подвійним пучком дендритів; 14 – 3-й тип -гальмівний нейрон аксоаксональний; 15 – 2-й тип - кошиковий гальмівний нейрон; 16 - гальмівний нейрон з аксональною щіточкою.

41

Додаток C(обов’язковий)

4 3 2 1

16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5

Рисунок С.1 – Міжнейронні зв’язки у корі мозочка:

1 - молекулярний шар; 2 - гангліонарний шар; 3 - зернистий шар; 4 - біла речовина; 5 - зірчаста мала клітина; 6 - зірчаста велика клітина; 7 - кошикова клітина; 8 - грушоподібна клітина (Пуркіньє); 9 - «кошик»; 10 - велика клітина Гольджі; 11 - клітина Гольджі з довгим аксоном; 12 - клітина-зерно; 13 - горизонтальна клітина Гольджі; 14 - «клубочок мозочка»; 15 - мохоподібне волокно; 16 - повзуче волокно

42



Тема заняття «Вегетативна нервова система»

Актуальність теми: знання структурно-функціональної організації вегетативної нервової системи на мікро- і ультрамікроскопічному рівнях необхідні лікарю будь-якої спеціальності для глибокого розуміння її діяльності. Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати особливості мікроскопічної будови центральних і периферичних відділів вегетативної нервової системи.2 Діагностувати мікропрепарати та інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Структурно-функціональну організацію ядер середнього і довгастого мозку.2 Структурно-функціональну організацію ядер спинного мозку (бокові роги грудних, поперекових і крижових відділів).3 Особливості мікроскопічної будови пара- і превертебральних гангліїв.4 Морфофункціональні особливості нейронів інтрамуральних гангліїв.5 Особливості будови міжм’язового нервового сплетення травної трубки.6 Основні відмінності вегетативної рефлекторної дуги від соматичної. Конкретні цілі. Вміти:1 Розпізнавати на мікропрепаратах нервові сплетення.2 Інтерпретувати схеми вегетативних рефлекторних дуг.

43

Вихідний рівень знань-умінь. Знати :1 Анатомічну будову відділів вегетативної нервової системи (кафедра анатомії людини).2 Основні функції вегетативної нервової системи (біологія за курс середньої школи).

Після засвоєння необхідних базових знань-умінь переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С.,Чайковського Ю.Б. –Київ: Книга плюс, 2003.- С.488-491.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред.Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І.- Ч.1.– С.50.3. Атлас по гистологии и змбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С.–М.: Медицина.–1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига,1999.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.-Москва: Медицина, 1999 . – С.323-328.2. Гистология /Под ред. Улумбекова З.Г., Челншева Ю.А. - Москва, Геотар: 1997. - С.224-227.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. - Санкт-Петербург, СОТИС: 1997.-С.243-247.В. Лекція «Нервова система».Г. Зміст теми у рисунках, схемах, відповідях на найскладніші питання (дивись додатки).

44

Теоретичні питання1 Будова, функції та локалізація центральних відділів вегетативної нервової системи.2 Будова, функції та локалізація позаорганних вегетативних вузлів.3 Будова, функції та локалізація інтрамуральних гангліїв та нервових сплетень.4 Основні структурні компоненти вегетативної рефлекторної дуги, її відмінності від соматичної.5 Метасимпатична вегетативна рефлекторна дуга, її структурні компоненти, локалізація.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати : стравохід (міжм’язове нервове сплетення) Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен вміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

45


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната

Запитання до тестового контролю1 Виконання яких функцій регулює вегетативна нервова система?2 Які структури належать до симпатичної нервової системи?3 Які із названих структур належать до парасимпатичної нервової системи?4 Які за морфологією нейрони переважають у вегетативних гангліях?5 Який медіатор виділяє переважна частина нейронів вегетативного вузла?6 Який медіатор виділяють гальмівні нейрони вегетативного ганглія?7 Як називаються чутливі клітини вегетативних гангліїв?

46

8 У яких структурах нейронів інтрамуральних гангліїв накопичується медіатор?9 Назвіть джерело розвитку вегетативних гангліїв?10 Як називають клітини Догеля ІІІ типу за положенням у рефлекторній дузі?11 Як називають клітини Догеля І типу за положенням у рефлекторній дузі?12 Які із названих клітин не належать до місцевих рефлекторних дуг вегетативної нервової системи?13 Які із названих гангліїв належать до парасимпатичної нервової системи?14 Що не належать до характеристик прегангліонарних волокон?15 Що не належать до характеристик постгангліонарних волокон?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Міжм’язове нервове сплетення стравоходуЗабарвлення: гематоксилін-еозин.

На малому збільшенні знайти оточене сполучнотканинною капсулою скупчення округлої форми клітин з базофільною цитоплазмою, яке знаходиться між шарами гладких м’язових волокон м’язової оболонки стравоходу.

На великому збільшенні виявити тіла нейроцитів, цитоплазма яких базофільна внаслідок наявності великої кількості зв’язаних рибосом (гр. ЕПС). Тіла нейронів оточені гліоцитами та сполучнотканинними клітинами. На рисунку позначити:1 Капсула ганглія.2 Нейрони ганглія.3 Гліоцити.Б. Вивчити і зарисувати схеми: 1) простої вегетативної рефлекторної дуги;

47

2) місцевої вегетативної рефлекторної дуги.

Додаток Т(обов’язковий)

Особливості організації рефлекторних дуг вегетативної нервової системи

Вегетативні рефлекторні дуги починаються чутливим нейроном, тіло якого розміщується у спинномозковому ганглії (рис.1).

Задній корінець

Спинномозковий ганглій

Біла сполучна гілка

Передній корінець Сіра сполучна

гілка

Вузол

Волосся спинномозкового стовпа

Харчова трубка Потова залоза Кровоносна судина

Рисунок Т.1 - Вегетативні рефлекторні ганглії

48

Продовження додатка ТДендрити псевдоуніполярних нейронів через задні

корінці спинного мозку заходять у його бокові роги, де переключаються на асоціативні нейрони (центральні ядра вегетативної нервової системи). Аксони останніх через передні корінці виходять зі спинного мозку, утворюючи прегангліонарні нервові волокна (мієлінові, білі), які досягають вегетативних гангліїв. У останніх аксони асоціативних нейронів переключаються на рухові нейрони, аксони яких, покидаючи ганглії, утворюють постгангліонарні нервові волокна (переважно безмієлінові, сірі).

Постгангліонарні аксони не утворюють прямих контактів з ефекторними клітинами. Їх термінальні відділи формують розширення – варикозності, у складі яких знаходяться пухирці медіатору. В зоні варикозності немає гліальної оболонки, і нейромедіатор, виділяючись у навколишнє середовище, впливає на ефекторні клітини (наприклад, на клітини залоз, гладкі міозити судин тощо).

Варикозності регулярно розміщуються по довжині кінцевих гілочок аксона на відстані 5-15 мкм одна від одного. Відстані між варикозностями аксонних терміналей і м’язовими клітинами становлять у середньому від 120 нм до 1 мкм. Саме такий взаємозв’язок аксонних терміналей і ефекторних клітин сприяє впливу медіатору на цілу групу останніх.

Як у симпатичній, так і в парасимпатичній системах прегангліонарні нервові волокна належать до холінергічних нейронів.

Постгангліонарні нервові волокна симпатичної нервової системи адренергічні, а парасимпатичної – холінергічні.

Таким чином, основна відмінність вегетативної рефлекторної дуги від анімальної (соматичної) полягає в

49

Продовження додатка Т тому, що еферентна ланка дуги винесена за межі ЦНС. У симпатичних рефлекторних дугах еферентні нейрони локалізовані в паравертебральних і превертебральних нервових вузлах, а їх аксони надходять до відповідних внутрішніх органів. Еферентні нейрони парасимпатичних рефлекторних дуг розташовуються у вузлах голови, в парагангліях (нервові сплетення поряд з органами) або у внутрішніх інтрамуральних гангліях.

Додаток У(обов’язковий)

Особливості будови інтрамуральних гангліїв та структури місцевих рефлекторних дуг

Ганглії складаються із дифузно розташованих мультиполярних нейронів, серед яких розрізняють: рухові (клітини Догеля І типу), чутливі (клітини Догеля ІІ типу) і асоціативні (клітини Догеля ІІІ типу) (рисунок У.1).

Рисунок У.1 - Вегетативний ганглійА – схема асоціативних зв’язків нейронів вегетативного інтрамурального ганглія (ІМГ). ДІ, ДІІ, ДІІІ - клітини Догеля І, ІІ і ІІІ типів, Р - рецептори ЕНЗ - ефекторні нервові закінчення на кардіоміоцитах (КМЦ), гладком’язевих клітин (ГМК) і залозах (З), СГ - спінальний ганглій, ПУН - псевдо уніполярний нейрон, ВН - вставний нейрон. Б - будова вегетативного ганглія: МН - мультиполярний нейрон, МГ - мантійний гліоцит, НВ - нервове волокно

50

Продовження додатка У Клітини Догеля ІІІ типу за формою тіла схожі на

нейрони ІІ типу, але їх дендрити не виходять за межі ганглія.

Інтрамуральні вегетативні ганглії в стінці травного тракту вирізняються тим, що у їх складі, окрім рухових холінергічних нейронів, є гальмівні нейрони. Вони представлені адренергічними і пуринергічними нервовими клітинами. В інтрамуральних вегетативних гангліях трапляються також пептидергічні нейрони, які виділяють вазоінтестинальний пептид, соматостатин і ряд інших, за допомогою яких здійснюються нейроендокринна регуляція і модуляція діяльності тканин та органів травної системи.

Оскільки аксон клітин Догеля І типу виходить із ганглія у складі постгангліонарних безмієлінових волокон, то є дуже довгим. Ці клітини назвали довгоаксонними нейронами. Останні закінчуються на гладких міоцитах внутрішніх органів. Нейрони ІІ типу – рівновідросткові, від їх тіла відходять 2-4 відростки, серед яких важко розрізнити аксон. Відростки цих клітин виходять за межі ганглія, дендрити мають чутливі нервові закінчення, аксон закінчується на тілах рухових нейронів сусіднього ганглія. Таким чином клітини, Догеля ІІ типу є чутливими нейронами місцевих рефлекторних дуг.

51

Додаток Ф(обов’язковий)

І – слизова оболонка;ІІ – підслизова основа;ІІІ – м’язова оболонка; ІV – серозна оболонка;

1 – підслизове сплетення; 2 – м’язово-кишкове

сплетення; 3 – симпатичний ганглій;

4 – постгангліонарні симпатичні волокна;

5 – аферентні волокна(дендрити

нейронів спинного ганглія);

6 – симпатичні прегангліонарні волокна;7 – аферентні волокна

блукаючого нерва; 8 – аферентні волокна

місцевих рефлекторних шляхів

Рисунок Ф.3 - Інтрамуральні нервові сплетення шлунково-кишкового тракту (схема за А.Д. Ноздрачовим)

52

Додаток Х(обов’язковий)


Парасимпатична система

Центральна частина

Периферична частина

Вищий центр – гіпоталамус

(передні відділи)

Ядра: – середній мозок – довгастий мозок – сакральний відділ спинного мозку

Парасимпатичніганглії –

інтрамуральні та екстрамуральні

53



54

Симпатична нервова система

Центральна частина Периферична частина

Симпатичні гангліїекстрамуральні:

1 Паравертебральні.2 Превертебральні

Вищий центр –гіпоталамус(задні відділи)

Латеральні ядра бокових рогів

спинного мозку (від 8-го шийного

до 2-го поперекового сегментів)

55



Тема заняття «Орган зору»

Актуальність теми. Знання мікроморфофізіології структурних компонентів органа зору в нормі є основою для пізнання змін його структури при тій чи іншій патології.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати особливості гістологічної будови органа зору, закономірності ембріогенезу, гістофізіології світлочутливого та акомодаційного апаратів.2 Діагностувати мікропрепарати «Задня стінка ока» та «Рогівка», інтерпретувати електронограми.Конкретні цілі. Знати:1 Ембріональний розвиток органа зору.

56

2 Морфофункціональні особливості діоптричного апарата ока.3 Морфофункціональні особливості акомодаційного апарата ока.4 Морфофункціональні особливості рецепторного апарата ока.5 Морфофункціональні особливості допоміжного апарата ока.Конкретні цілі. Вміти:1 Зарисувати схему нейронного складу сітківки, міжнейронних зв’язків та ультрамікроскопічну будову фоторецепторних клітин.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальні морфофункціональні характеристики органа зору (курс біології середньої школи).2 Анатомічну будову органа зору (кафедра анатомії людини).

Після засвоєння базових знань-умінь переходьте до вивчення основних джерел інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А. І., Кабака К. С., Чайковського Ю. Б.– Київ: Книга плюс, 2003.- С. 493-507.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О. І., Геращенка С.Б.– Київ: Івано-Франківськ, 1996. - Ч.1.– С.51-53, Ч.2. – С.38-40.3. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И. В., Сутулова Л.С.- М.: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К. С.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.– С. 20-21.Б. Додаткова література:

57

1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.- Москва: Медицина, 1999. – С. 322-355.2. Гистология /Под ред. Улумбекова З.Г., Челышева Ю.А.- Москва, Геотар: 1997. – С. 244-253.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л.- Санкт-Петербург, СОТИС: 1997. – С. 213-227. В. Лекція за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках та короткому тлумаченні основних, найскладніших питань (дивись додатки).

Теоретичні питання1 Визначення понять «органи чуття», «аналізатори». Їхні компоненти та загальні функції.2 Класифікація органів чуття за походженням і будовою рецепторного апарата.3 Загальна морфофункціональна характеристика очного яблука, а саме: а) структурні компоненти та функції оболонок стінки ока; б) складові функціональних апаратів ока.4 Структурно-функціональні характеристики білкової оболонки очного яблука (склери і рогівки).5 Структурно-функціональні характеристики судинної оболонки (власне судинної оболонки, війкового тіла, райдужки).6 Структурно-функціональна характеристика сітківки (нейронний склад і міжнейронні зв’язки).7 Порівняльна цитофізіологічна характеристика фоторецепторних клітин (паличок і колбочок).8 Гістофізіологія структур допоміжного апарата ока (кон’юнктива, повіки, сльозовий апарат).9 Джерела та хід розвитку структурних компонентів органа зору.

58


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такі мікропрепарати: рогівку, задню стінку ока. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис кожному мікропрепарату. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначено шляхом стандартизованого тестового контролю.


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната

Запитання до тестового контролю

59

1 Які структури називаються органами чуття?2 Джерело розвитку органів, які містять первинно-чутливі клітини – це:3 Які частини виділяють у судинній оболонці ока?4 До якого типу належить задній епітелій рогівки?5 3 яких шарів складається базальна мембрана?6 Війкове тіло складається з:7 Задній пігментний епітелій складається з:8 Який показник заломлення кришталика?9 М'яз-розширювач зіниці розміщений:10 До третього типу органів чуття належать:11 Аналізатори - це:12 До вторинно-чутливих органів чуття належать органи:13 Де розташований канал Шлемма?14 До якого типу належить передній епітелій рогівки?15 Яку будову має судинна пластинка власне судинної оболонки?16 Війковий м'яз складається з:17 У якому шарі райдужки розміщуються м’язи - звужувач і розширювач зіниці?18 Яка структура кришталика є його ростковою зоною?19 Який білок містять кришталикові волокна?20 Передня камера ока розташована між:21 Аналізатори складаються з:22 Джерело розвитку органів, які містять вторинно-чутливі клітини – це:23 Які структури з перелічених входять до складу склери?24 Який показник заломлення рогівки?25 У якому шарі рогівки розміщуються кровоносні судини?26 Скорочення війкового м'яза - це:27 Який з шарів райдужки в основному визначає колір очей?28 Задня камера ока розташована між:

60

29 Кришталикові волокна - це:30 М'яз-звужувач зіниці розміщений:31 Органи чуття діляться на:32 Які структури ока розвиваються з мезенхіми?33 Які структури з перелічених належать до акомодаційного апарата ока?34 Власна речовина рогівки складається з:35 З яких шарів складається власне судинна оболонка?36 Яка функція війкового тіла?37 У райдужці розрізняють:38 Ядро кришталика утворене:39 Склисте тіло містить:40 Як здійснюється живлення райдужки?41 До первинно-чутливих органів чуття належать органи:42 Які структури ока розвиваються з ектодерми?43 Які структури з перелічених належать до діоптричного апарата ока?44 Що забезпечує прозорість рогівки?45 Які структури ока забезпечують живлення рогівки?46 Судинно-капілярна пластинка власне судинної оболонки складається з:47 Передній епітелій райдужки утворений:48 Кору кришталика утворюють:49 Який показник оптичного заломлення склистого тіла?50 Які зміни кришталика і кругової зв'язки кришталика спостерігаються при скороченні війкового тіла?51 Сітківка складається з:52 Пігментний шар сітківки утворений: 53 У формуванні яких шарів сітківки беруть участь паличкові нейросенсорні клітини?54 У формуванні якого шару сітківки беруть участь тіла гангліозних клітин?55 У сутінках меланосоми пересуваються:56 Яку функцію виконують біполярні нейрони сітківки?

61

57 Яка будова "жовтої плями" сітківки?58 У якому шарі сітківки розташовуються аксони біполярних клітин?59 Слізний апарат ока складається з:60 Що входить до складу внутрішнього сітчастого шару?61 З яких частин складається сітківка?62 Які основні нейрони розташовані у сітківці?63 У формуванні якого шару сітківки беруть участь дендрити паличок?64 При яскравому освітленні меланосоми пересуваються у:65 У якому шарі сітківки розташовуються тіла амакринових клітин?66 Який зоровий пігмент знаходиться в колбочкових нейросенсорних клітинах?67 Яка будова «сліпої плями» сітківки?68 У якому шарі сітківки розташовуються дендрити біполярних клітин?69 За будовою слізні залози ока належать до:70 Що входить до складу гангліозного шару?71 Чому сітківка належать до інвертованих органів?72 Скільки колбочкових нейросенсорних клітин у сітківці людини?73 У формуванні якого шару сітківки беруть участь тіла паличкових нейросенсорних клітин?74 У формуванні якого шару сітківки беруть участь аксони гангліозних клітин?75 У якому шарі сітківки розташовуються відростки амакринових клітин?76 Зовнішній сегмент колбочок складається з:77 Яку функцію не виконують пігментні клітини сітківки?78 Чим утворений внутрішній пограничний шар?79 Який тип секрету виробляють слізні залози?80 Що входить до складу зовнішнього сітчастого шару?81 Морфологічно «палички» та «колбочки» належать до:

62

82 Скільки паличкових нейросенсорних клітин у сітківці людини?83 У формуванні якого шару сітківки беруть участь аксони паличкоподібних нейросенсорних клітин?84 У формуванні якого шару сітківки беруть участь дендрити гангліозних нейронів?85 Яку функцію виконують амакринові нейрони сітківки?86 Який зоровий пігмент знаходиться в паличкових нейросенсорних клітинах?87 Якими клітинами утворена нейроглія сітківки?88 У якому шарі сітківки розташовуються тіла біполярних нейронів?89 Які поверхні виділяють у повіках?90 Що входить до складу внутрішнього ядерного шару?91 Морфологічно гангліозні нейрони належать до:92 Який шар не входить до складу сітківки?93 У формуванні яких шарів сітківки беруть участь біполярні клітини?94 У формуванні якого шару беруть участь тіла колбочкових нейросенсорних клітин?95 Яку функцію виконують горизонтальні нейрони сітківки?96 Зовнішній сегмент палички складається з:97 У якому шарі сітківки розташовуються тіла радіальних гліоцитів?98 Які шари сітківки утворені біполярними нейронами?99 Які клітини відповідають за кольорове зображення?99 Що входить до складу зовнішнього ядерного шару?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Рогівка окаЗабарвлення: гематоксилін-еозин.

На малому збільшенні знайдіть на препараті фіолетову смужку, яка є пластом щільно розташованих епітеліальних клітин, тобто це багатошаровий незроговілий передній

63

епітелій рогівки. Розмістіть препарат так, щоб цей пласт клітин був угорі.

На великому збільшенні розгляньте шари переднього епітелію рогівки (базальний, проміжний і поверхневий). Під переднім епітелієм знайдіть вузьку світлу аморфну смужку, яка є передньою пограничною мембраною.

Найширший пласт рогівки представлений рожевим шаром з фіолетовими ядрами, що є власною речовиною рогівки, структурними компонентами якої є 200-250 тоненьких сполучнотканинних пластинок, які правильно чергуються. Четвертий шар рогівки – вузька світла смужка, яка є задньою пограничною мембраною. П’ятий шар представлений 1 рядом плоских епітеліоцитів, які названі заднім епітелієм.На рисунку позначити: 1 Передній епітелій.2 Передню пограничну мембрану. 3 Власну речовину.4 Задню пограничну мембрану.5 Задній епітелій.

Б. Задня стінка окаЗабарвлення: гематоксилін-еозин.

На малому збільшенні знайти склеру (рожевого кольору широка смужка), препарат розмістити так, щоб склера була вгорі. Судинна оболонка знаходиться під склерою у вигляді чорної смужки, в якій видно кровоносні судини з рожевими без’ядерними еритроцитами. Під судинною оболонкою знайдіть сітківку, в якій добре простежуються три ядерні шари чотири світлі.На рисунку позначити: 1 Склеру.2 Судинну оболонку. 3 Сітківку, в якій видно такі шари:

64

а) пігментний; б) паличок і колбочок; в) зовнішній ядерний; г) зовнішній сітчастий; д) внутрішній ядерний; е) внутрішній сітчастий; ж) гангліонарний; з) нервових волокон.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 У гістологічному препараті стінки очного яблука визначається структура, в якій відсутні кровоносні судини. Яке утворення характеризується даною морфологічною ознакою?

А Рогівка.В Циліарне тіло.С Судинна оболонка.D Райдужна оболонка.Е Сітківка.

2 На електронній мікрофотографії органа чуття спостерігаються клітини, периферичні яким складаються з двох сегментів. У зовнішньому сегменті виявляються мембранні напівдиски, а у внутрішньому – еліпсоїд. У якому органі знаходиться ця структура?

А В органі зору.В В органі смаку.С В органі нюху.D В органі рівноваги.Е В органі слуху.

3 У хворого на глаукому спостерігається підвищення внутрішньоочного тиску при нормальній секреції водянистої вологи циліарним тілом. З ушкодженням яких структур стінки очного яблука пов’язане порушення відтоку рідини з передньої камери?

А Венозного синуса.В Циліарного тіла.С Судинної оболонки.D Війкового м’яза.

65

Е Заднього епітелію рогівки.4 У хворого на цукровий діабет розвинулося помутніння кришталика, або катаракта. З порушенням якої структури кришталика це пов’язано в першу чергу:

А Кришталевого волокна.В Епітелію кришталика.С Ядра кришталика.D Капсула кришталика.Е Війкового пояска.

5 При такому захворюванні ока, як макулодистрофія, у людей похилого віку страждає сітківка. З порушенням системи яких судин власне судинної оболонки це пов’язано:

А Ретинальної.В Циліарної.С Вісцеральних капілярів.D Соматичних капілярів.Е Венозних сплетень.

6 На мікроскопічному препараті сітківки тварини в клітинах її зовнішнього пігментного шару виявлено багато фагосом. Яка функція пігментоцитів при цьому найбільш проявляється?

А Захисна.В Регенераторна.С Проникність.D Чутливість.Е Активуюча.

7 У хворого пошкоджене целіарне тіло. Функція якого апарата ока при цьому страждає?

А Акомодаційний.В Світлопровідний.С Світлочутливий.D Захисний.Е Трофічний.

66

8 На електронній мікрофотографії однієї з оболонок органа зору видно сполучнотканинні пластинки, які взаємно перехрещуються під кутом. У кожній пластинці визначаються паралельно розташовані волокна, між яким знаходяться відросткові клітини. Яка з перелічених оболонок представлена на електронній мікрофотографії?

А Рогівка.В Склера.С Судинна оболонка.D Сітківка.Е Райдужна оболонка.

9 Унаслідок лазерної корекції зору по лінії надрізу руйнується багатошаровий плоский епітелій рогівки. За рахунок яких клітин відбувається регенерація епітелію?

А Базальних епітеліоцитів.В Остистих епітеліоцитів.С Фібробластів.D Фіброцитів.Е Лімфоцитів.

10 Новонародженій сліпій дитині призначили курс вітаміну А, після чого зір відновився. Функція яких клітин була пошкоджена?

А Паличкових нейроцитів.В Колбочкових нейроцитів.С Гангліонарних.D Горизонтальних.Е Амакринових.

11 У хворого при обстеженні виявлено відсутність зору в медіальних половинах сітківки обох очей. Яка частина зорового шляху вражена?

А Середня частина зорового перехрестя.В Зовнішня частина зорового перехрестя.С Середня частина зорових трактів.D Зовнішня частина зорових трактів.

67

Е Зовнішня частина зорових нервів.12 Вплив токсинів вірусу на краніальний відділ нервової трубки ембріона зумовило формування у дитини пороку розвитку м'язової тканини. Розвиток яких м'язів у неї було порушено?

A М'язів звужувача й розширювача зіниці.B М'язів передпліччя.C М'язів стегна.D М'язів стінки шлунка.E Міокарда.

13 На електронній мікрофотографії представлена клітина нейрального походження. Термінальна частина периферійного відростка клітини має циліндричну форму й складається з 1000 замкнутих мембранних дисків. Що це за клітина?

A Паличкова зорова клітина.B Нейрон передніх рогів спинного мозку.C Нейрон спинномозкового вузла.D Нейрон кори великих півкуль.E Колбочкова зорова клітина.

14 При обстеженні окуліст з’ясував, що пацієнт не розрізняє синій та зелений кольори за нормального сприйняття іншої кольорової гами. З якими структурами сітківки це пов’язано?

A Колбочковими нейронами.B Паличковими нейронами.C Біполярними нейронами.D Амакринними нейронами.E Горизонтальними нейронами.

15 У хворого розвинулося помутніння кришталика, або катаракта. З порушенням якої структури кришталика це пов’язано в першу чергу?

A Кришталиковихі волокон.B Епітелію кришталика.

68

C Ядра кришталика.D Капсули кришталика.E Війкового пояска.

Додаток Ш (обов’язковий)

Структурно-функціональна організація сітківкиСітківка – це внутрішня оболонка ока, яка розвивається

із нейроектодерми (двосторонній келих із мозкового міхура). Клітини сітківки мають пошарове розташування. Перший шар утворений пігментними клітинами, відростки яких знаходяться у другому шарі сітківки, оточуючи дендрити фоторецепторних клітин (паличок і колбочок). Продовження додатка ШВважають, що пігментні клітини є спеціалізованими макрофагами нервової системи. У відростках пігментоцитів, окрім меланосом, виявляють фагосоми. Функції пігментного епітелію такі: 1) накопичення, естерифікація і транспорт до фоторецепторів вітаміну А, який сприяє їх регенерації;2) фагоцитоз і перетравлення зовнішніх сегментів фоторецепторів;3) забезпечення трофіки зовнішніх шарів сітківки за рахунок дифузії речовин із судинної оболонки;4) поглинання світла (попереднє його відбиття і розсіювання), переміщення меланосом у відростки захищає дендрити паличок і колбочок від надмірної кількості світла. В темноті, навпаки, гранули меланіну переміщуються в тіла пігментоцитів, при цьому чутливість ока підвищується, а роздільна здатність зменшується. Іншим різновидом клітин сітківки є фоторецепторні клітини (палички і колбочки). За будовою і походженням – це біполярні нервові клітини, які мають видозмінений дендрит, пристосований до сприйняття фотонів світла.

69

Паличкові нейросенсорні клітини мають вузький паличкоподібний дендрит, який складається із двох сегментів: зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній сегмент утворений 1000-1500 мембранними дисками, в яких знаходиться зоровий сегментний родопсин. Під впливом світла родопсин розщеплюється, змінюється іонна проникливість мембран і виникає електричний сигнал внаслідок гіперполяризації рецепторів. У темноті родопсин ресинтезується. Мембрани весь час поновлюються (за добу заміщується 10-15% дисків). Вітамін А необхідний для поновлення дисків. Внутрішній сегмент дендрита містить мітохондрії, комплекс Гольджі, а.ЕПС і гр.ЕПС. Він

Продовження додатка Ш забезпечує зовнішній сегмент енергією і необхідними речовинами для фоторецепції. Аксон паличкової клітини закінчується розширенням – сферулою і утворює синапс із біполярним нейроном. Паличкові нейросенорні клітини розташовуються в периферичних ділянках сітківки і відповідають за сутінковий зір. Загальна кількість клітин – 120 млн.

Колбочкові нейросенсорні клітини мають зовнішній сегмент дендрита у вигляді конуса, який складається із мембранних напівдисків. У мембранах дисків знаходиться зоровий пігмент йодопсин, який у функціонально різних колбочках розщеплюється під дією червоного, зеленого або синього світла. У колбочок, на відміну від паличок, не відбувається постійного переміщення і фагоцитозу мембранних напівдисків. Відбувається відновлення тільки йодопсину. Внутрішній сегмент дендрита колбочок аналогічний до такої палички. Аксон закінчується розширенням у вигляді трьох ніжок. Колбочкові нейросенсорні клітини розташовуються в центральних ділянках сітківки й особливо численні в центральній ямці

70

жовтої плями. Вони реагують на світло високої інтенсивності, забезпечують денний кольоровий зір.

Відсутність тих чи інших колбочкових клітин зумовлює кольорову сліпоту (дальтонізм). Їх кількість у сітківці – 6-7 млн.

Біполярні нейрони. У функціональному відношенні вони є асоціативними клітинами, які передають нервовий імпульс від фоторецепторних клітин до гангліонарних.

Гангліонарні нейрони. Це великі мультиполярні клітини з ексцентрично розташованим ядром. Аксони цих клітин, збираючись разом, утворюють зоровий нерв.

Продовження додатка Ш Горизонтальні нейрони віддають численні дендрити, які підключаються до аксодендритних синапсів фоторецепторів і біполярів. Аксони горизонтальних клітин вступають у контакт із аксонами рецепторних нейронів, викликаючи цим тимчасову блокаду в передачі імпульсу, що збільшує контрастність зображення об’єкта.

Амакринні нейрони виконують подібну до горизонтальних клітин роль. У амакринних нейронів немає аксона, але є розгалужені дендрити. Тіло нейрона грає роль синаптичної поверхні.

Конвергенція (сходження) нервових імпульсів у сітківці забезпечується характером зв’язків її нейронів і властива всім відділам, окрім жовтої плями. Суть цього процесу полягає в передачі нервового імпульсу від великої кількості фоторецепторних клітин одній біполярній, а потім збирання однією гангліонарною клітиною нервових імпульсів від багатьох біполярних. Загальний результат конвергенції: 105 : 1 (125 млн фоторецепторів передають свої нервові імпульси 1,2 млн гангліонарних клітин).

71

Додаток Щ(обов’язковий)

Графологічна структурно-логічна схема 1

72

Орган зору

Очне яблуко Допоміжний апарат

Оболонки Кон’юнкти-ва

Повіки Слізні залози

Фіброзна Судинна Фоторецепторна

Скл

ера

Рогі

вка

Райд

ужка

Вла

сне

суди

нна

Вій

кове

ті

ло

1 Передній еітелій.2 Боуменова мембрана.3 Власна речовина.4 Десцеметова мембрана.5 Задній епітелій

1 Передній епітелій.2 Зовнішняпогранична.пластинка3 Судинна.4 Внутрішняпогранична.5 Задній пігментний

1 Надсудиннапластинка.2 Судинна.3 Судинно-капілярна.4 Базальнийкомплекс

1 Пігментний.2 Фотосенсорний.3 Зовнішнійпограничний.4 Зовн. ядерний.5 Зовн. сітчастий.6 Внутрішній ядерний.7 Внутрішній сітчастий.8 Гангліонарний.9 Шар нервових волокон.10 Внутрішній пограничний

1 Циліарне кільце.2 Циліарна корона.3 Циліарнівідростки.4 Волокна

Додаток Ю (обов’язковий)

1 2 3 4

Горизонтальний 5 нейрон Гліоцити 6 Біполярний

7 Амакринний нейрон 8

73

Гангліонарна клітина

9 10 11

Рисунок Ю.1 - Нейронний склад сітківки1 Пігментний.2 Шар паличок і колбочок.3 Зовнішня погранична гліальна мембрана.4 Зовнішній ядерний шар.5 Зовнішній сітчастий шар.6 Внутрішній ядерний.7 Внутрішній сітчастий.8 Гангліонарний.9 Шар нервових волокон.10 Внутрішня погранична гліальна мембрана.11 Складкоподібне тіло



Тема заняття «Орган слуху та рівноваги. Орган смаку»

Актуальність теми. Знання гістофізіології органа слуху та рівноваги є базовими для подальшого вивчення патології цих органів, а також для глибшого розуміння лікарем різних схем лікування і вибору найбільш оптимальної.Загальна мета заняття. Вміти:1 Діагностувати на мікропрепаратах структури, які знаходяться у внутрішньому вусі.Конкретні цілі. Знати:1 Особливості структурно-функціональної організації органа слуху на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях.2 Особливості структурно-функціональної організації органа рівноваги на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях.

74

3 Мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову та гістофізіологію органа смаку.Вміти:1 Ідентифікувати на мікропрепаратах стінки кісткового та перетинчастого лабіринтів, структурні компоненти спірального органа, сенсорні та опорні клітини органа слуху, смакові бруньки в листоподібних сосочках.2 Визначити на електронограмах сенсорні клітини спірального органа, макули, кристи, синоптичний контакт нервових закінчень з тілом сенсорної клітини, смакову бруньку.Вихідний рівень знань-умінь. Знати: 1 Макроскопічну будову органів слуху, рівноваги, смаку (із курсу анатомії).2 Мати уявлення про функції органів слуху, рівноваги, смаку (із курсу біології середньої школи).

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти в таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. – С.508-522.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б.- Київ. - Івано-Франківськ, 1996. – С.53-54.3. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л.С.-Москва: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.Б. Додаткова література:

75

1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.- Москва: Медицина, 1999.– С.365-379.2. Гистология /Под ред. Улумбекова З.Г., Челышева Ю.А.- Москва: Геотар, 1997.– С.258-265.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л.- Санкт-Петербург: СОТИС, 1997.– С.227-236.В. Лекція за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках.

Теоретичні питання1 Загальна морфофункціональна характеристика органів слуху та рівноваги.2 Джерела ембріогенезу органа слуху та рівноваги.3 Відділи внутрішнього вуха та їх функціональне значення. Кістковий та перетинчастий лабіринти.4 Структурна організація протоки завитка перетинчастого лабіринту.5 Структурна організація вестибулярної частини перетинчастого лабіринту. Мікроскопічна будова слухової плями та слухового гребінця.6 Будова рецепторного апарата органа слуху – спірального (кортієвого) органа.7 Гістофізіологія слухової рецепції.8 Ганглії слухового та вестибулярного аналізаторів, їх зв’язок з нервовою системою.9 Гістофізіологія органа смаку.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити мікропрепарати: спіральний (Кортієв) орган, листоподібні сосочки язика. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом

76

вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем. Крім того, самостійно опрацювати й зарисувати в альбом схему органа слуху.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис мікропрепарату та інтерпретувати схему органа слуху. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната

Для закріплення теоретичного матеріалу

77

виконайте такі завдання:1 До структур, позначених буквами, підберіть відповідні їм за морфологією та функцією описи. Назвіть орган та позначені структури (додаток С).А-? В-? С-? D-? Е-?1) апікальна поверхня волоскових клітин контактує з даною структурою;2) дана структура містить фільтрат крові, який продукується судинною смужкою та резорбується в перетинчастому лабіринті;3) для апікальної поверхні цих утворень є довгі специфічні війки;4) у даній структурі локалізовані бацилярні волокна.2 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть орган та структури, зображені на фото (додаток D).А-? В-? С-? D-? Е-? Е1-?1) на апікальній поверхні цих структур знаходяться стереоцилії;2) дані структури утворені кристалами карбонату кальцію;3) зміщення даної структури змінює положення волосків сенсорних клітин, що приводить до виникнення нервового імпульсу;4) дані структури лежать на базальній мембрані, містять численні мітохондрії;5) цитоплазма шванівських клітин утворює міжвузлові сегменти на даній структурі;6) дані структури утворюють синапси з базальною поверхнею сенсорних клітин.3 Підберіть для структур, позначених буквами, відповідні їм описи та функції. Назвіть орган та структури, зображені на фото (додаток E).А-? В-? С-? D-? Е-? Е1-?

78

1) апікальна поверхня даних структур покрита кутикулою і містить стереоцилії;2) зміщення даної структури стимулює сенсорні клітини до утворення нервового імпульсу;3) на апікальній поверхні даних структур є мікроворсинки, структури лежать на базальній мембрані;4) ці структури утворюють синапси з базальною поверхнею сенсорних клітин;5) дана структура є рецептором кутових прискорень;6) до складу цих структур входить мієлінова оболонка.

Запитання до тестового контролю1 Середнє вухо складається з:2 Порожнина кісткового каналу поділяється на:3 Яка функція не притаманна судинній смужці?4 Чим заповнена завиткова протока?5 Сенсорні клітини розташовуються на:6 Що не характерно для внутрішніх волоскових епітеліоцитів?7 Коливання повітря передається на:8 Де розміщуються ампулярні гребінці?9 Що Не характерно для волоскових клітин І типу вестибулярної частини перетинчастого лабіринту?10 За яких умов відбувається гальмування волоскових клітин плям?11 Овальне вікно закрите:12 Яка будова судинної смужки?13 Чим утворена нижня стінка завиткової протоки?14 Чим сполучаються між собою на верхівці завитки вестибулярні та барабанні сходи?15 На апікальній поверхні сенсорних клітин спірального органа розташовуються:16 Що не характерно для зовнішніх волоскових епітеліоцитів?

79

17 Основа стремінця передає коливання на:18 Що не належить до вестибулярної частини перетинчастого лабіринту?19 Що не характерно для волоскових клітин ІІ типу вестибулярної частини перетинчастого лабіринту?20 За яких умов відбувається збудження волоскових клітин ампулярних крист?21 Яким епітелієм вистелена слухова труба?22 Що утворює судинна смужка?23 Базилярна пластинка складається з:24 Які клітини не входять до складу підтримуючих клітин?25 Скільки рядів утворюють внутрішні волоскові епітеліоцити?26 Де розташовані сакулюс та утрикулюс?27 Через яку структуру передається коливання перилімфи до ендолімфи?28 З чого розвивається перетинчастий лабіринт?29 Що відходить від кутикули волоскових клітин вестибулярної частини перетинчастого лабіринту?30 Яка функція волоскових клітин сферичного мішечка?31 Кістковий лабіринт внутрішнього вуха складається з:32 Яку назву має верхня стінка завиткової протоки?33 Слухові струни побудовані з:34 Внутрішній тунель розташований між:35 Що не характерно для фалангових клітин?36 Яка будова текторіальної мембрани?37 Збудження сенсорних клітин відбувається при:38 Орган рівноваги належить до:39 Які клітини входять до складу плям мішечка внутрішнього вуха?40 Яка функція волоскових клітин еліптичного мішечка?41 Чим заповнений простір між кістковим та перетинчастим лабіринтами?

80

42 У якій частині внутрішнього вуха розміщений спіральний орган?43 Яка будова покривного шару базилярної пластинки?44 Якими типами клітин утворений спіральний орган?45 Що не характерно для пограничних клітин?46 Що знаходиться над спіральним органом?47 Що призводить до виникнення рецепторного потенціалу?48. Орган слуху належить до:49. Яка функція ампулярних крист внутрішнього вуха?50. За яких умов відбувається збудження волоскових клітин плям?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Спіральний (кортієвий) органЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

Препарат виготовлений із вертикального зрізу завитки внутрішнього вуха, тому Ви будете спостерігати декілька однакових фрагментів. Вибираєте один із них.

Канал завитка обмежений кістковою стінкою. Розділяють кісткову вісь завитки – стрижень, від якого відходить кістковий гребінець. Він покритий потовщеним окістям, яке називають лімбом. Від вестибулярної губи лімба відходить вестибулярна мембрана, а від базилярної губи лімба – базилярна пластинка. На протилежньому боці канала завитки вестибулярна і базилярна пластинки прикріплюються до спіральної зв’язки, яка є потовщеним окістям зовнішньої кісткової стінки каналу завитки. На частині спіральної зв’язки розміщений багаторядний епітелій із кровоносними судинами, який називається судинною смужкою. У результаті в кістковому лабіринті завитки формується перетинчастий лабіринт, який має 3 стінки: вестибулярну мембрану, базилярну мембрану і судинну смужку. На базилярній мембрані розміщений рецепторний апарат органа слуху – орган Корті. Знайдіть

81

на великому збільшенні сенсорні й опорні клітини. Зовнішні сенсорні утворюють 3 ряди, а внутрішні – 1 ряд. Добре видно опорні клітини – стовпи, які утворюють тунель. Добре видно покривну мембрану, яка нависає над сенсорними клітинами.На рисунку позначити:1 Кістковий стрижень.2 Кістковий гребінець.3 Спіральний ганглій.4 Вестибулярну губу лімба.5 Базилярну губу лімба.6 Вестибулярну мембрану.7 Базилярну мембрану.8 Судинну смужку.9 Спіральну зв’язку.10 Барабанні сходи.11 Вестибулярні сходи.12 Протоку завитки.13 Покривну мембрану.14 Тунель.15 Опорні клітини – стовпи.16 Зовнішні сенсорні клітини.17 Внутрішні сенсорні клітини.

Б. Листоподібні сосочки язикаСмакові бруньки.Забарвлення: гематоксилін і еозин.

На малому збільшенні на препараті видно зріз усіх шарів язика. Знайти спинку язика, на поверхні якої добре видно листоподібні сосочки. Вони утворені виростами власної пластинки слизової оболонки і покриті епітелієм. Первинний сосочок (основа сосочка) може розгалужуватися на 2 - 3 вторинних. На бокових поверхнях добре видно овальної форми світлі утвори – смакові

82

бруньки. На великому збільшенні знайдіть рецепторні і підтримуючі клітини.На рисунку позначте:1 Пучки поперечно-смугастих м’язових волокон.2 Прошарки ПВСТ.3 Листоподібні сосочки.4 Смакові бруньки:а) рецепторні клітини;б) підтримуючі клітини;в) базальні клітини.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 На гістологічному препараті визначається рецепторна зона сенсоепітеліального органа чуття. Клітини даної зони лежать на базальній мембрані і містять такі види: зовнішні і внутрішні сенсорні, зовнішні і внутрішні фалангові, клітини-стовпи, зовнішні пограничні і зовнішні підтримуючі. Визначте, якому органу чуття належить ця рецепторна зона.

А Органу слуху.В Органу зору.С Органу смаку.D Органу рівноваги.Е Органу нюху.

2 У хворого, що приймав великі дози стрептоміцину, настала втрата слуху. Функція яких клітин внутрішнього вуха була ушкоджена в цьому випадку?

A Волоскових.B Фалангових.C Клітин-стовпів.D Клітин Дейтерса.E Сполучнотканинних.

Додаток Я

83

(обов’язковий)Гістофізіологія органа слуху

Звукові коливання – це коливання часточок повітря, викликані звуковипромінювачем (музичні інструменти, голосові зв’язки, шелест листя, шум моря та інше). Одиниця виміру звукових коливань – 1Гц = 1колив./сек. Розрізняють: а) прості звукові коливання – це коливання часточок повітря на одній частоті; б) складні звукові коливання, які складаються із основної частоти (як правило, самої низької і найбільшої за амплітудою) і частот, кратних основній частоті.

Згідно з резонансною теорією слуху звуковий сигнал складної форми розкладається на спектральні складові. У цьому процесі безпосередньо задіяні: а) базилярна

Продовження додатка Я мембрана і б) сенсоепітеліальні клітини органа Корті. Але перш ніж звукові хвилі вступлять у контакт із названими структурами, вони повинні бути певним чином підготовлені. Так, проходячи середнє вухо, звукові коливання підсилюються в 2 – 2,5 рази, тому що далі вони мусять поширюватися по середовищу з більшою густиною (перилімфі). Підсилення звукових коливань відбувається завдяки слуховим кісточкам, які зв’язані з барабанною перетинкою та овальним вікном. Їх дія подібна важелям, які зменшують амплітуду коливань і тим самим збільшують їх силу до 50 разів. Слід відмітити також, що коливання перилімфи у сходах завитки можливі лише тому, що, по-перше, існує з’єднання вестибулярних і барабанних сходів (гелікотрема) і, по-друге, - наявність еластичної вторинної перетинки, яка закриває кругле вікно.

Коливання перилімфи у сходах завитки викликають коливання базилярної пластинки, а саме тих її волокон

84

(«слухових струн»), які відповідають певній частоті (низькі звуки сприймаються на верхівці завитки, де знаходяться довгі волокна, а високі – біля її основи, де знаходяться короткі волокна).Коливання базилярної мембрани призводить до зсуву покривної мембрани, з якою зв’язані зовнішні волоскові клітини, що викликає згинання вузької основи стереоцилій. Це механічне подразнення збільшує проникність плазмолеми клітини до іонів К+, концентрація останніх в ендолімфі висока, що обумовлено діяльністю епітеліальних клітин судинної смужки. Іони К+

проникають усередину волоскової клітини і цим спричинюють її деполяризацію, після чого волоскові клітини викидають нейротрансмітер (глутамат), який

Продовження додатка Я викликає деполяризацію аферентних нервових закінчень 1-го нейрона слухового аналізатора. Тіла аферентних нейронів знаходяться в спіральних гангліях, їх аксони підіймаються у складі слухового нерва в довгастий мозок, а далі - у слухову зону кори великих півкуль.

Цікавими є дослідження останніх років щодо ролі зовнішніх волоскових клітин у сприйнятті звукових коливань. Спеціальними приладами були зафіксовані випромінювання звуків зовнішніми волосковими клітинами. У відповідь на слабкий звуковий сигнал вони коливаються з частотою цього сигналу і тим самим підсилюють його, а значить – і чутливість органа.

85

Додаток А (обов’язковий)


86

Орган слуху(орган Корті)

Підтримуючі клітини Сенсорно-епітеліальні клітини

Фалангові Дейтерса

Зовнішні Внутрішні Зовнішні Внутрішні

Клітини- стовпи

Фалангові Дейтерса

Пограничні Гензена

Підтримуючі Клаудіуса

Клітини Бетхера

Клітини- стовпи

Пограничні Гензена

Циліндричні (3-5 рядів)

Глечикоподібні (1 ряд)

Додаток B (обов’язковий)

Схема мікроскопічної організації протоки завитки

87

1 – канал завитки2 – вестибулярні сходи 3 – барабанні сходи 4 – судинна смужка 5 – крайові клітини 6 – проміжні клітини 7 – базальні клітини 8 – капіляр 9 – вестибулярна мембрана 10 – базилярна мембрана 11 – покривна мембрана12 – внутрішні волоскові клітини13 – зовнішні волоскові клітини 14 – нервові волокна15 – внутрішні фалангові клітини 16 – зовнішні фалангові клітини 17 – внутрішні клітини-стовпи18 – зовнішні клітини-стовпи19 – внутрішній тунель20 – внутрішні пограничні клітини21 – зовнішні пограничні клітини22 – зовнішні підтримуючі клітини23 – клітини внутрішньої борозни24 – клітини зовнішньої борозни25 – клітини Бетхера26 – спіральна зв’язка27 – спіральний лімб28 – клітини вестибулярної губи

88

Додаток С (обов’язковий) До завдання 1

89

Додаток D(обов’язковий)До завдання 2

Е1 Е

90

Додаток Е(обов’язковий)До завдання 3

91



Тема заняття «Артерії і вени»

Актуальність теми. Однією із поширених патологій серцево-судинної системи є атеросклероз, при якому відбуваються дегенеративні зміни внутрішньої оболонки, а іноді й більш глибоких шарів артеріальної стінки. На сьогодні встановлено, що саме гістофізіологічні особливості артерій пояснюють високу частоту їх дегенеративних змін і тромбозів.Загальна мета заняття. Вміти:1 Аналізувати гістологічну будову артерій і вен залежно від гемодинамічних умов їх функціонування.2 Діагностувати на мікропрепаратах різні види артерій і вен.Конкретні цілі. Знати:1 Загальний план будови кровоносних судин та джерела їх розвитку.2 Класифікацію артерій і вен за особливостями будови їх стінки.3 Будову та значення оболонок кровоносних судин.4 Органні особливості і вікові зміни артерій і вен.Вміти:1 Пояснити особливості гістологічної будови конкретної кровоносної судини залежно від її фізіології.2 Диференціювати артерії і вени на мікроскопічному рівні.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Загальні анатомо-фізіологічні відомості (з курсу біології середньої школи).2 Анатомію судин (кафедра анатомії людини).

92

3 Власне сполучну тканину: різновиди волокон, їх функціональне значення; хімічний склад і значення аморфної речовини.4 Гладку м’язову тканину (із тем розділу «Загальна гістологія»).

Після засвоєння необхідних базових знань-умінь переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти у таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О. Д., Іванова А. І., Кабака К. С., Чайковського Ю. Б. – Київ: Книга плюс, 2003. – С. 247-252.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю. Б., Дєльцової О. І., Геращенка С. Б. – Київ - Івано-Франківськ, 1996.– Ч.1. – С.54-56. - Ч.2. - С.41-42.3. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И. В., Сутулова Л. С. – М.: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К. С. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.Б. Додаткова література:1. Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.- Москва: Медицина, 1999. – С.365-379.2. Гистология /Под ред. Улумбекова З.Г., Челышева Ю.А.- Москва: Геотар, 1997. – С.258-265.3. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л.- Санкт-Петербург: СОТИС, 1997. – С.227-236.В. Лекція за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках.

93

Теоретичні питання1 Джерела ембріонального розвитку кровоносних судин.2 Класифікація артерій за калібром, за будовою стінки, за функціями.3 Будова та значення артерій еластичного типу.4 Будова та значення артерій м’язового типу.5 Класифікація вен за калібром, за будовою стінки.6 Будова та функції вен безм’язового типу.7 Будова, локалізація та функції різновидів вен м’язового типу.8 Відмінності в будові вен і артерій.9 Особливості будови лімфатичних судин.10 Органні особливості будови кровоносних судин.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити мікропрепарати: артерії м’язового та еластичного типів, вена із сильним розвитком м’язових елементів (стегнова вена). Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем. Крім того, самостійно опрацювати й зарисувати в альбом схему органа слуху.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен уміти дати опис мікропрепарату та інтерпретувати схему будови судин різного типу. Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

94


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната


1 Яких функціональних змін набувають артерії залежно від зменшення їх калібру?1 Транспортна не змінюється.2 Нагнітання крові підвищується.3 Демпферна знижується.4 Регуляція кровоточу підвищується.2 Яких структурних змін набувають артерії залежно від зменшення їх калібру?1 Зменшується потужність колагеново-еластичного каркаса.2 Зменшується коефіцієнт співвідношення еластичного і м’язового компонентів.3 Зменшується товщина середньої і зовнішньої оболонок.

95

4 Зникають гладкі міоцити із внутрішньої оболонки.3 Які з функцій виконують артерії еластичного і мішаного типів?1 Передача пульсового тиску.2 Обмеження величин деформації стінки у період систоли серця.3 Проштовхування крові по судинах.4 Яке значення клапанів вен?1 Сприяють рівномірному розподілу гідростатичного тиску крові по судині.2 Забезпечують однонаправленість току крові.3 Попереджають зворотний рух крові.4 Забезпечують нормальну діяльність серця (попереджають перенавантаження).5 Зменшують коливальні рухи крові.5 Яке значення фенестр в еластичних мембранах?1 Забезпечують ріст еластичних мембран2 Забезпечують дифузію розчинних речовин.3 Забезпечують ріст артерій загалом.4 Надмірне розширення фенестр призводить до формування аневризм (випинання стінки аорти).6 Які особливості будови вен безм’язового типу?1 Кулясті ендотеліоцити.2 Відсутність середньої оболонки.3 Зрощення внутрішньої оболонки із прилеглими тканинами.7 Які особливості будови вен із сильним розвитком м’язових елементів?1 Наявність міоцитів у всіх трьох оболонках.2 Поздовжня орієнтація гладких міоцитів у внутрішній і зовнішній оболонках.

Запитання до тестового контролю1 Яке джерело розвитку перших кровоносних судин?

96

2 З якою швидкістю тече кров у артеріях еластичного типу?3 Підендотеліальний шар – це:4 Яке значення еластичних вікончастих мембран аорти?5 Що входить до складу середньої оболонки артерій мішаного типу?6 З якої тканини побудована зовнішня оболонка артерій м’язового типу?7 На які групи поділяються вени?8 Що входить до складу внутрішньої оболонки вен із сильним розвитком м’язових елементів?9 Що є початковим відділом лімфатичної системи?10 Який тип судини найбільш відповідає будові грудної лімфатичної протоки?11 Коли розпочинається розвиток перших кровоносних судин?12 Яка з функцій найбільш характерна для артерій еластичного типу?13 Що входить до складу внутрішньої оболонки артерій еластичного типу?14 Які з судин належать до артерій мішаного типу?15 Які структури входять до складу підендотеліального шару артерій м’язового типу?16 Які вени належать до вен із сильним розвитком м’язових елементів?17 Що характерно для вен безм’язового типу?18 Яке значення клапанів?19 Які судини відводять лімфу від органів?20 Який опис відповідає будові лімфатичного капіляра?21 Що утворюється із периферійних клітин кров’яних острівців?22 Яка із функцій найбільш характерна для артерій м’язового типу?23 Що входить до складу підендотеліального шару?

97

24 Що міститься у зовнішньому шарі зовнішньої оболонки артерій мішаного типу?25 Що входить до складу середньої оболонки артерій м’язового типу?26 Які вени належать до вен із середнім розвитком м’язових елементів?27 Чому вени безм’язового типу не спадаються?28 Що входить до складу внутрішньої оболонки м’язових вен із середнім розвитком м’язових елементів?29 Куди надходить тканинна рідина разом із продуктами обміну речовин?30 Що є характерним для відвідних лімфатичних судин?31 Що утворюється із центральних клітин кров’яних острівців?32 Який тип артерій відходить від серця?33 Що входить до складу середньої оболонки аорти?34 Що міститься у внутрішньому шарі зовнішньої оболонки артерій мішаного типу?35 Що входить до складу внутрішньої оболонки артерій м’язового типу?36 Які вени належать до вен із слабким розвитком м’язових елементів?37 Які ознаки властиві венам із середнім розвитком м’язових елементів?38 Що є характерним для структури клапанів?39 Грудна протока належить до:40 Лімфатичні судини залежно від будови поділяються на:41 На якому тижні ембріогенезу судини зародка з’єднуються з судинами позазародкових органів?42 Кровоносні судини поділяються на:43 Що входить до складу зовнішньої оболонки аорти?44 Що входить до складу внутрішньої оболонки мішаного типу?

98

45 Яке значення середньої оболонки артерій м’язового типу?46 Які вени належать до вен волокнистого типу?47 Чому верхня порожниста вена має слабо розвинуті м’язові елементи?48 Що є характерним для вен із сильним розвитком м’язових елементів?49 Права лімфатична протока належить до:50 Грудна лімфатична протока має:

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Артерія м’язового типуЗабарвлення: гематоксилін-еозин.

Уже на малому збільшенні можна чітко розрізнити в стінці артерії 3 оболонки: межа внутрішньої – хвиляста прозора лінія ( внутрішня еластична мембрана ), середня оболонка чітко відрізняється від зовнішньої інтенсивнішим забарвленням і наявністю паличкоподібних ядер гладких міоцитів. Зарисувати фрагмент стінки артерій і зробити такі позначення:1 Ядра ендотеліоцитів в t. intima.2 Внутрішня еластична мембрана t. intima.3 Ядра гладких міоцитів t. media.4 Ядра сполучнотканинних клітин адвентиції.5 Колагенові волокна адвентиції.

Б. Артерія еластичного типуЗабарвлення: орсеїн.

На препараті елективно (вибірково) забарвлені лише еластичні волокна.

Найпотужнішою, у плані кількості еластичних структур, є середня оболонка. В ній чітко видно еластичні вікончасті мембрани у вигляді паралельно розташованих

99

хвилястих ліній. T. intima і T. externa теж містять тонкі еластичні волокна, але вони нечітко діагностуються. На рисунку позначити:1 Внутрішню оболонку (t. intima).2 Еластичні вікончасті мембрани t. media.3 Зовнішню оболонку (t. externa).

В. Вена із сильним розвитком м’язових елементів. Стегнова венаЗабарвлення: гематоксилін-еозин.

На препараті більш-менш чітко розрізняються лише дві оболонки: t. media i t. еxterna. Детальне вивчення структур на великому збільшенні дозволить встановити, по-перше: 1) наявність гладких міоцитів у всіх трьох оболонках; 2) поздовжнє (t. intima i t. externa) і циркулярне (t. media) розташування гладких міоцитів. На рисунку позначити:1 Ядра ендотеліоцитів t. intima.2 Ядра міоцитів t. intima.3 Ядра міоцитів t. media.4 Пучки міоцитів t. externa.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 У стінці кровоносної судини виявляється велика кількість еластичних волокон в усіх оболонках, вікончасті еластичні мембрани в середній оболонці. Які фактори зумовлюють ці особливості будови стінки судин?

А Великий тиск крові.В Малий тиск крові.С Велика швидкість руху крові.D Мала швидкість руху крові.Е Осмотичний тиск.

2 На гістологічному препараті представлено кровоносну судину. Внутрішня оболонка складається із ендотелію,

100

підендотелію та внутрішньої еластичної мембрани. Середня оболонка збагачена гладкими міоцитами. Визначте, для якої судини характерні дані морфологічні ознаки.

А Артерії м’язового типу.В Артерії еластичного типу.С Капіляра.D Вени безм’язового типу.Е Вени м’язового типу.

3 Під час розвитку облітеруючого атеросклерозу у хворих виникають зміни в судинах нижніх кінцівок. Так, на гістологічному препараті такої судини добре виражені зовнішня та внутрішня еластичні мембрани, у середній оболонці багато міозитів. Яка судина ушкоджується при цьому захворюванні?

А Артерія м’язового типу.В Артерія еластичного типу.С Артерія змішаного типу.D Вена з сильним розвитком м’язів.Е Лімфатична судина.

4 Аорта під час систоли розтягується і повертається у вихідний стан під час діастоли, забезпечуючи стабільність кровотоку. Наявністю яких елементів стінки судини це можна пояснити?

А Еластичних волокон.В М’язових волокон.С Ретикулярних волокон.D Колагенових волокон.Е Великою кількістю фібробластів.

5 На препараті м’якої мозкової оболонки виявляють судину, у стінці якої відсутня середня оболонка, зовнішня оболонка зрощена з оточуючою тканиною, внутрішня оболонка побудована із базальної мембрани та ендотелію. Що це за судина?

101

А Вена волокнистого типу.В Вена м’язового типу зі слабким розвитком м’язових елементів.С Артерія м’язового типу.D Артеріола.Е Артерія мішаного типу.

6 На препараті представлено кровоносну судину. Внутрішня оболонка складається із ендотелію і внутрішньої еластичної мембрани. В середній оболонці переважають гладкі міоцити. Зовнішня оболонка складається із пухкої волокнистої сполучної тканини. Визначте, для якої судини характерні дані морфологічні ознаки.

А Артерії м’язового типу.В Артерії еластичного типу.С Артерії мішаного типу.D Вени м’язового типу.

7 При гістологічному дослідженні стінки судини, що була вилучена під час операції, виявлена більш розвиненою середня оболонка, що утворена гладкою м’язовою тканиною і відокремлена еластичними мембранами. Яка це судина?

А Вена м’язового типу.В Артерія еластичного типу.С Артерія змішаного типу.D Артерія м’язового типу.Е Вена еластичного типу.

8 На препараті селезінки виявлена судина, стінка якої складається із базальної мембрани з ендотелієм, середня оболонка відсутня, зовнішня оболонка зрощена зі сполучнотканинними прошарками селезінки. Що це за судина?

A Вена безм’язового типу.

102

В Вена м’язового типу зі слабким розвитком м’язових елементів.С Артерія м’язового типу.D Артеріола.Е Артерія еластичного типу.

9 Стінки судин мають досить значні морфологічні розбіжності. Чим зумовлена поява специфічних особливостей будови різних судин?

A Гемодинамічними умовами.B Впливом органів ендокринної системи.C Регуляцією з боку ЦНС.D Індуктивним впливом нейронів вегетативних гангліїв.E Високим вмістом катехоламінів у крові.

10 Артерії великого калібру під час систоли розтягуються і повертаються у вихідний стан під час діастоли, забезпечуючи стабільність кровотоку. Наявністю яких елементів стінки судини це можна пояснити?

A Еластичних волокон.B М’язових волокон.C Ретикулярних волокон.D Колагенових волокон.E Великою кількістю фібробластів.

11 Внутрішню оболонку судини (інтиму) зсередини вистеляє епітелій. Назвіть його?

A Ендотелій.B Мезотелій.C Епідерміс.D Перехідний епітелій.E Багаторядний епітелій.

12 На гістологічному препараті представлено кровоносну судину. Внутрішня оболонка складається з ендотелію, підендотелію та внутрішньої еластичної мембрани. Середня оболонка збагачена гладкими міоцитами.

103

Визначте, для якої судини характерні дані морфологічні ознаки.

A Артерії м’язового типу.B Артерії еластичного типу.C Капілярам.D Венам безм’язового типу.E Венам м’язового типу.

13 Під час розвитку облітеруючого атеросклерозу у хворих виникають зміни у судинах нижніх кінцівок. Так, на гістологічному препараті такої судини добре виражені внутрішня та зовнішня еластичні мембрани, у середній оболонці багато міоцитів. Яка судина ушкоджується при цьому захворюванні?

A Артерія м’язового типу.B Артерія еластичного типу.C Артерія змішаного типу.D Вена з сильним розвитком м‘язів.E Лімфатична судина.

14 На препараті м’якої мозкової оболонки виявлено судину, у стінці якої відсутня середня оболонка, зовнішня оболонка зрощена з оточуючою тканиною, внутрішня оболонка побудована із базальної мембрани та ендотелію. Що це за судина?

A Вена волокнистого типу.B Вена м’язового типу із слабким розвитком м’язових елементів.C Артерія м’язового типу.D Артеріола.E Артерія мішаного типу.

15 На гістологічному препараті судини добре виражені внутрішня та зовнішня еластичні мембрани є багато міоцитів у середній оболонці. Про яку судину йде мова?

A Артерію м’язового типу.B Артерію змішаного типу.

104

C Вену з сильним розвитком м’язів.D Артерію еластичного типу.E Екстрааортальну лімфатичну систему.

16 При вивченні біоптату шкіри у складі дерми виявлено судини, які містять товстий шар гладких м’язових клітин у середній оболонці. Як називаються ці судини?

A Артерії м’язового типу.B Капіляри.C Артеріоли.D Венули.E Артеріоло-венулярні анастомози.

Додаток F(обов’язковий)

Гістофізіологічні особливості артерійГемодинамічні умови функціонування артерій, а саме

високий тиск і велика швидкість кровотоку, призводять до розтягування стінки, а це, у свою чергу, ускладнює живлення.

У стінках артерій, а саме в t. intima i t. media, відсутні капіляри, vasa vasorum є тільки в зовнішній оболонці, оскільки сила тиску крові гаситься внутрішньою і середньою оболонками. Таким чином, клітини t. intima i t. media повинні живитися за рахунок дифузії речовин із крові. Тканина двох оболонок досить велика для ефективної роботи механізму дифузії. Досить великі труднощі і з видаленням кінцевих продуктів метаболізму клітин названих оболонок, оскільки відсутні також і лімфатичні судини.

Учені вважають, що саме особливості живлення і метаболізму структур стінки артерій є одним із факторів виникнення дегенеративних змін.

Іншою досить важливою особливістю гістологічної будови стінки артерій є наявність недиференційованих

105

Продовження додатка Fгладких міоцитів, стимуляція мітозів яких призводить до утворення пухлиноподібних скупчень, які у свою чергу, викликають атеросклеротичний процес. На думку деяких вчених, у старіючому організмі високодиференційовані гладкі міоцити артерій втрачають здатність продукувати необхідну кількість кейлонів (інгібіторів мітозів).

Додаток G(обов’язковий)

Особливості будови стінки венЗа загальним планом будови своєї стінки вени схожі з

артеріями. Але у зв’язку з іншими геодинамічними умовами (тиск крові низький, мала швидкість руху крові) вени мають певні особливості будови стінки, а саме:1) слабкий розвиток внутрішньої еластичної мембрани; часто вона відсутня;2) слабкий розвиток циркулярного м’язового шару; частіше поздовжнє розташування гладких міоцитів;3) меншу товщину стінки;4) нечіткість розділення на оболонки;5) більш сильний розвиток адвентиції і більш слабкий – інтими і середньої оболонки ( порівняно з артеріями);6) значну поліморфність будови в різних судинах і навіть в окремих ділянках однієї вени;7) наявність клапанів.

Додаток Н(обов’язковий)

Регенерація судин і ангіогенезАнгіогенез – процес утворення і росту кровоносних

судин. Він відбувається як у нормальних умовах (область фолікула яєчника після овуляції), так і при патологіях (ріст пухлин, ревматоїдний артрит і т. ін.).

106

Продовження додатка НУсі структурні компоненти судинної стінки мають

високу здатність до регенерації. Починається відновлення із регенерації ендотелію за рахунок мітотичного ділення. Трохи повільніше регенерують міоцити, як шляхом ділення, так і за рахунок диференціювання міобластів. Сполучнотканинні елементи утворюються за рахунок відновлення фібробластів. Слабо відновлюються еластичні елементи.

Ангіогенез стимулюють певні фактори. Це фактори росту, які продукуються пухлинами, ендотеліальний фактор росту, фактори росту фібробластів. До інгібіторів ангіогенезу, які гальмують проліферацію головних клітинних типів судинної стінки, належать: ангіостатин, ендостатин, пролактин, ІЛ4, ІЛ12, ІЛ18.

У пухлинах відбувається активний ангіогенез, пов’язаний із синтезом і секрецією клітинами пухлин ангіогенних факторів.

107

Додаток J(обов’язковий)


Функція: розподіл крові по організму, проштовхування її на периферію

Функція: відведення крові

від серця

М’язового типу (у судинно-

нервових пучках)

М’язово-еластичного

типу(підключична,

сонна)

Еластичноготипу

(аорта, легеневаартерія)

Великогокалібру

Малогокалібру

Середньогокалібру

Артерії

108

Додаток K(обов’язковий)

Таблиця K.1 - Будова стінки артерій

Оболонки Аорта(еласт. типу)

Артерії (м’язового типу)

1 Внутрішняtunica intima

1) ендотелій;2) підендотеліальнийшар;3) сплетення еластичних волокон

1) ендотелій;2) підендотеліальнийшар;3) внутрішня еластичнамембрана

2 Середняtunica media

1) вікончасті еластичнімембрани ( 40-70);2) гладкі міоцити;3) ПВСТ, судини судин і нерви судин

1) циркулярні і дугові;2) гладкі міоцити;3) ПВСТ, судини судин інерви судин

3 Зовнішняtunica externa

1) ПВСТ із поздовжнімиколагеновими і еластичними волокнами;2) судини судин

1) зовнішня еластичнамембрана;2) ПВСТ;3) судини судин інерви судин

109

Додаток L(обов’язковий)

Таблиця L.1 - Структурно-функціональні особливості вен та їх локалізація

Тип вени Особли-вості

будови

Локалізація Властивості вен, які забезпечують виконання

функційБезм’язові (волокнисті)

Міоцитів немає ні в одній із оболонок

Мозкові оболонки, сітківка ока, кістки, селезінка, плацента

1 Пасивні щодо руху крові. 2 Можуть сильно розтягуватися. 3 Не спадаються, тому легкий відтік крові

Слабкий розвиток м’язових елементів

Міоцити є тільки в t. media

Майже всі вени верхньої половини тулуба, верхня порожниста вена, травного тракту

1 Пасивні щодо руху крові. 2 Можуть сильно розтягуватись і виконувати депонуючу функцію. 3 Спадаються

Середній розвиток м’язових елементів

Міоцити є в t. media і t. externa

Плечові вени і середні вени нижних кінцівок

1 Не пасивні щодо руху крові: а) клапани і поздовжні міоцити попереджають зворотний рух крові; б) циркулярні міоцити сприяють проштовхуванню крові вгору проти сили земного тяжіння

Сильний розвиток м’язових елементів

Міоцити є у всіх оболонках

Великі вени ніг і нижньої половини тулуба: стегнові, нижня порожниста вена

Ті самі, що й у попередніх венах, але більш виражені

110

Додаток М(обов’язковий)

Рисунок М.1 – Стінка артерії м’язового типу і вени, яка її супроводжує (схема за В.Л. Биковим)1 – інтима; 2 – середня оболонка; 3 – адвентиція; 4 – ендотелій; 5 – підендотеліальний шар; 6 – внутрішня еластична мембрана; 7 – гладкі м’язові клітини (циркулярний шар); 8 – судини судин; 9 – поздовжні пучки м’язових клітин в інтимі та адвентиції вени

111

Додаток N(обов’язковий)

Рисунок N.1 – Будова стінки артерії і вени

середнього калібру (схема за Ю.І. Афанасьєвим):

А – артерія; Б – вена. І - внутрішня оболонка: 1 – ендотелій;

2 – базальна мембрана; 3 – підендотеліальний

шар;4 - внутрішня еластична

мембрана; ІІ – середня оболонка:

5 – гладкі міоцити; 6 – еластичні волокна; 7- колагенові волокна;

ІІІ – зовнішня оболонка: 8 – зовнішня еластична

мембрана;9 – волокниста сполучна

тканина;10 – судини судин

112



Тема заняття «Судини мікроциркуляторного русла.

Лімфатичні капіляри»Актуальність теми. Мікроциркуляторне русло є структурно-функціональною одиницею судинної системи. Саме комплекс судин МЦР забезпечує кровонаповнення органів, транскапілярний обмін і тканинний гомеостаз. Крім того, до системи мікроциркуляції належать артеріоловенулярні анастомози, які несуть кров в обхід капілярного русла. Знання гістофункціональних характеристик судин МЦР є базовими для подальшого вивчення відповідних тем у курсах патофізіології, патанатомії і всіх клінічних дисциплін.Загальна мета заняття. Знати:1 Гістофункціональні характеристики судин МЦР.Вміти:1 Розрізняти види судин МЦР на препаратах.Конкретні цілі. Знати:1 Мікроскопічну будову стінки капіляра.2 Особливості ультраструктури трьох типів капілярів (за будовою ендотелію і базальної мембрани).3 Мікроскопічну будову артеріол.4 Мікроскопічну будову трьох видів венул (посткапілярних, збірних і м’язових).5 Мікроскопічну структуру лімфатичних капілярів.6 Будову артеріоло-венулярних анастомозів.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Вчення про судинну систему - ангіологію (кафедра анатомії людини).

113

2 Власне сполучну тканину (із розділу "Загальна гістологія").3 Артерії і вени (із розділу "Спеціальна гістологія").

Після засвоєння необхідних базових знань-умінь переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти в таких джерелах інформації.

А. Основна література:1. Гістологія людини /За ред. Луцика О. Д., Іванова А.І., Кабака К. С., Чайковського Ю. Б. – Київ: Книга плюс, 2003. – С. 241-247.2. Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю. Б., Дєльцової О. І., Геращенка С. Б. – Київ – Івано-Франківськ, 1996. - Ч. 1. – С. 56-57, Ч. 2. – C.42.3. Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. Алмазова И.В., Сутулова Л. С. – М.: Медицина, 1978.4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волкова К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 44-47.Б. Додаткова література:1. Гистология (введение в патологию) /Под ред. проф. З.Г. Улумбекова, проф. Ю.А.Челышева. – М., 1997.2. Частная гистология человека /Под ред. Быкова В.Л. – Санкт-Петербург: СОТИС. - 1997. В. Лекції за даною темою.Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях рисунках.

Теоретичні питання1 Загальна морфофункціональна характеристика структурних компонентів МЦР.

114

2 Морфофункціональна характеристика артеріальної ланки МЦР (артеріоли і прекапіляри).3 Морфофункціональна характеристика капілярної ланки МЦР, типи капілярів.4 Морфофункціональна характеристика венозної ланки МЦР (посткапілярні, збірні і м’язові венули).5 Структурно-функціональна характеристика артеріоло-венулярних анастомозів.6 Мікроскопічна будова і значення лімфатичних капілярів.


На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім самостійно вивчаєте мікропрепарат "Судини МЦР" і схеми:1) компоненти МЦР;2) ультраструктура різних типів капілярів.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи студента, який повинен уміти дати опис мікропрепарату і прокоментувати схеми. Кінцевий рівень теоретичних знань визначається шляхом тестового контролю.

115


№ Етапи

Три

валі

сть



1




2


30 хв








кімната


1 Підберіть до структур, які позначені на електронограмі буквами, відповідні їм за морфологією і функцією описи. Назвіть орган і структури, зображені на фото (дивись додаток W рисунок W.1).А - ? В - ? С - ? D - ? Е - ? F - ?1 Ця структура містить ДНК, кодуючи всі види РНК.2 Дана структура містить ламінін і колаген IV типу, утворює зовнішню опору для цитоскелета клітин.3 Дана структура є похідною зовнішніх мезенхімних клітин кров’яного острівця.4 Область активного перенесення речовин.5 Ця структура належить до малодиференційованих клітин сполучної тканини, бере участь у процесах регенерації.

116

6 Ця структура утворює довгі відростки, локалізується в розщепленнях базальної мембрани.2 Для позначених на електронограмі буквами структур підберіть відповідні їм за морфологією і функцією описи. Назвіть орган і позначені структури (дивись додаток X рисунок X.1).А - ? В - ? С - ? D - ? Е - ?1 Дана структура є малодиференційованою клітиною сполучної тканини, яка бере участь у регенерації.2 Дана структура містить ламінін і виконує опорну роль для цитоскелета клітини.3 У цій структурі відбувається активний трансцелюлярний транспорт.4 Дана структура виконує транспортну функцію у процесах газообміну і метаболізму тканин.5 Цитоплазма цієї клітини складається з 3 зон: ядерної, зони органел, периферичної.

Запитання до тестового контролю1 Що входить до складу мікроциркуляторного русла?2 Що входить до складу середньої оболонки артеріол?3 Що входить до складу середньої оболонки капілярів?4 Які зони розрізняють в ендотеліоцитах?5 Який тип капілярів розташовується у печінці?6 Що таке фенестра?7 Що характерно для будови посткапілярних венул?8 Для якого типу капілярів характерні суцільна базальна мембрана і суцільний шар ендотеліальних клітин?9 На які групи поділяються артеріоло-венулярні анастомози?10 Який анастомоз епітеліоїдного типу називається складним?11 Яка з перелічених функцій не є характерною для гемокапілярів?

117

12 Де утворюються перфорації в артеріолах?13 Який діаметр синусоїдних капілярів?14 Якими контактами зв’язані між собою ендотеліальні клітини?15 Яке значення перицитів?16 Що не характерно для капілярів соматичного типу?17 Що характерно для будови м’язових венул?18 Який тип капілярів розташований у кровотворних органах?19 Як називається анастомоз, де регуляція кровотоку здійснюється м’язовими клітинами середньої оболонки артеріоли?20 Які відмінності напівшунтів порівняно з шунтами?21 Який середній діаметр артеріол?22 Яке значення перфорацій в артеріолах?23 Що входить до складу внутрішньої оболонки капілярів?24 Чим покрита люмінальна поверхня ендотеліоцитів?25 Перицити – це:26 Що не характерно для будови капілярів синусоїдального типу?27 Що характерно для будови збірних венул?28 Який тип капілярів розташований у залозах внутрішньої секреції?29 Як називається анастомоз, який має в середній оболонці судини гладкі міозити (Е-клітини)?30 Яка кров скидається у венозне русло, що проходить через справжні анастомози?31 Артеріоли належать до:32 Чим утворена зовнішня оболонка артеріол?33 Який найменший діаметр капілярів?34 Де розташовуються серицити?35 Адвентиційні клітини – це:36 Що не характерно для структури венозної частини гемокапілярів?

118

37 На які групи поділяються венули відповідно до особливостей їхньої будови?38 Який тип капілярів розташований у шкірі?39 Як називається анастомоз, який має у своєму складі коротку судину капілярного типу?40 Яка кров скидається у венозне русло, що проходить через атипові анастомози?41 Які структури не входять до складу внутрішньої оболонки артеріол? 42 Яка з перелічених функцій найбільш характерна для артеріол?43 Яка швидкість кровотоку в капілярах?44 Чим утворена зовнішня оболонка капілярів?45 На які групи поділяються гемокапіляри відповідно до особливостей їхньої будови?46 Яка ознака покладена в основу класифікації венул?47 Для якого типу капілярів характерна наявність фенестр?48 Артеріоло-венулярні анастомози – це:49 Як називається анастомоз, який у підендотеліальному шарі має скоротливі елементи у вигляді валиків та подушок?50 Що характерно для атипових анастомозів?

Інструкції з вивчення мікропрепаратівА. Судини МЦР. Артеріоли, капіляри, венулиЗабарвлення: гематоксилін і еозин.

Для того щоб визначити взаємозв’язок між ланками мікроциркуляторного русла, треба забарвити і розглянути тотальний, плівковий препарат, де судини бачимо не на зрізі, а загалом. Вибираємо на препараті ділянку з дрібними судинами, щоб було видно їх зв’язок з капілярами.

Артеріоли, як першу ланку мікроциркуляторного русла, розпізнаємо за характерним розміщенням гладких

119

міоцитів. Паличкоподібні ядра міоцитів на передній і задній стінках артеріол проектуються на просвіт і надають стінці специфічного посмугованого вигляду. Крізь стінку артеріоли просвічують світлі видовжені овальні ядра ендотеліоцитів. Їх довга вісь збігається із ходом артеріоли.Венули мають тоншу стінку, темніші ядра ендотеліоцитів і в просвіті декілька рядів еритроцитів червоного кольору.

Капіляри – тонкі судини, мають найменший діаметр і найтоншу стінку, до складу якої входить один шар ендотеліоцитів. Еритроцити розташовуються в просвіті капіляра в один ряд. Можна також розглядіти місця відходження капілярів від артеріол і місця впадання капілярів до венул. Між судинами міститься пухка волокниста сполучна тканина типової будови.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 На електронограмі капіляра чітко визначаються фенестри в ендотелії та пори у базальній мембрані. Назвіть тип капіляра.

А Синусоїдний.В Соматичний.С Вісцеральний.D Атиповий.Е Шунтовий.

2 І.М. Сеченов назвав артеріоли «кранами» серцево-судинної системи. Які структурні елементи забезпечують цю функцію артеріол?

А Циркулярні міоцити.В Поздовжні міоцити.С Еластичні волокна.D Поздовжні м’язові волокна.Е Циркулярні м’язові волокна.

120

3 На електронній мікрофотографії капіляра з широким просвітом чітко визначаються фенестри в ендотелії та пори у базальній мембрані. Визначте тип капіляра.

А Синусоїдний.В Соматичний.С Атиповий.D Шунтовий.Е Вісцеральний.

4 Для мікроциркуляторного русла кровотворних органів людини характерна наявність якого типу капілярів?

А Перфорованих.В Фенестрованих.С Соматичних.D Синусоїдних.

5 У гістологічному препараті виявляються судини, що починаються сліпо, мають вигляд сплющених ендотеліальних трубок, не містять базальної мембрани і перицитів, ендотелій цих судин фіксований з тропними філантами до колагенових волокон сполучної тканини. Які це судини?

А Лімфокапіляри.В Гемокапіляри.С Артеріоли.D Венули.Е Артеріо-венозні анастомози.

6 Для капіляра характерна наявність фенестрованого епітелію та пористої базальної мембрани. Тип цього капіляра:

А Синусоїдний.В Соматичний.С Вісцеральний.D Лакунарний.Е Лімфатичний.

121

7 Назвіть судину мікроциркуляторного русла, в якій у внутрішній оболонці підендотеліальний шар слабко виразний, внутрішня еластична мембрана дуже тонка. Середня оболонка утворена 1-2 шарами спірально направлених гладких міоцитів.

А Артеріола.В Венула.С Капіляр соматичного типу.D Капіляр фенестрованого типу.Е Капіляр синусоїдного типу.

8 У яких судинах спостерігається найбільша загальна поверхня, що створює оптимальні умови для двостороннього обміну речовин між тканинами і кров’ю?

A Капілярах.B Артеріях.C Венах.D Артеріолах.E Венулах.

9 На електронній мікрофотографії капіляра з широким просвітом чітко визначаються фенестри в ендотелії та пори у базальній мембрані. Визначте тип капіляра.

A Синусоїдний.B Соматичний.C Атиповий.D Шунтовий.E Вісцеральний.

Додаток P(обов’язковий)

Гістофункціональні особливості судин МЦР у запитаннях і відповідях1 Які виділяють функціональні ланки МЦР?А. Ланка, у якій відбувається регуляція притоку крові до органів. Вона представлена артеріолами, метартеріолами,

122

Продовження додатка Рпрекапілярами. Усі названі судини містять сфінктери, головними компонентами яких є циркулярно розташовані ГМК.Б. Другою ланкою є судини, які відповідають за обмін речовин і газів у тканинах. Такими судинами є капіляри. Третьою ланкою є судини, які забезпечують дренажно-депонуючу функцію МЦР. До них належать венули.2 Які особливості будови артеріол?

Кожна оболонка складається із одного шару клітин. Міоцити у середній оболонці утворюють похилу спіраль, розташовані під кутом більше 45 градусів. Між міоцитами і ендотелієм утворюються міоендотеліальні контакти. Артеріоли не мають еластичної мембрани.3 Які гістофункціональні особливості прекапілярів?

Міоцити вздовж прекапіляра знаходяться на значній відстані. У місцях відходження прекапілярів від артеріол і місцях галуження прекапілярів на капіляри знаходяться сфінктери, де ГМК розташовуються циркулярно. Сфінктери забезпечують селективний розподіл крові між обмінними ланками МЦР. Слід відмітити також, що просвіт відкритих прекапілярів менший, ніж капілярів, що можна порівняти із ефектом пляшкового горла.4 Які гістофункціональні особливості артеріоло-венулярних анастомозів? (додаток U рис. 1)Розрізняють дві групи анастомозів:1) істинні (шунти);2) атипові (напівшунти).

По істинних шунтах тече артеріальна кров. За будовою істинні шунти бувають:1) прості, де немає додаткових скоротливих апаратів, тобто регуляція кровотоку здійснюється ГМК середньої оболонки артеріоли;

123

Продовження додатка Р2) зі спеціальними скоротливими апаратами у вигляді валиків або подушечок у підендотеліальному шарі, які виступають у просвіт судини.

По атипових (напівшунтах) тече змішана кров. За будовою вони є сполученням артеріоли і венули коротким капіляром, діаметр якого до 30 мкм.

Артеріоло-венулярні анастомози беруть участь у регуляції кровонаповнення органів, місцевого і загального тиску крові, у мобілізації депонованої у венулах крові.

Значна роль АВА у компенсаторних реакціях організму при порушеннях кровообігу і розвитку патологічних процесів.5 Які структурні основи гематотканинної взаємодії?

Головним компонентом гематотканинної взаємодії є ендотелій, який є вибірковим бар’єром, а також пристосованим до обміну речовин. Крім того, контроль трасцелюлярного та інтрацелюлярного транспорту забезпечується багатомембранним принципом організації клітин і динамічними властивостями клітинних мембран.

124

Додаток Q(обов’язковий)


Розміри: d = 50-100 d = 4,5 – 40 d = 12-100(у мкм)

Функції:

МЦР

Артеріоли Капіляри Венули Артеріоло-венулярні анастомози

Регуляціяпритокукрові,«крани судинної системи»

Обмін речовин і газів у тканинах і забезпечення захисних реакцій (набряк, міграція клітин)

Відведення крові із тканин (дренаж) і забезпечення захисних реакцій (набряк, міграція клітин)

Регуляція кровотоку у тканинах

125

Додаток R(обов’язковий)

Таблиця R.1 - Типи капілярів

№ Типи капілярів Будова Локалізація

1 Соматичний

d = 4,5 – 7 мкмЕндотелій суцільний (звичайний), базальна мембрана безперервна

М’язи, легені, шкіра, ЦНС, екзокринні залози, тимус

2 Фенестровані(вісцеральні)

d = 7 – 20 мкмФенестрований ендотелій і суцільна базальна мембрана

Ниркові клубочки, ендокринні органи, слизова оболонка ШКТ, судинне сплетення мозку

3 Синусоїдні

d = 20 -40 мкмВ ендотелію є щілини між клітинами і базальна мембрана перфорована

Печінка, кровотворні органи і кора наднирника

126

Додаток S(обов’язковий)

Таблиця S.1 - Типи венул

№ Типи венул Будова Функції

1 Посткапілярні

d =12 – 30 мкмБільше перицитів, ніж у капілярах.В органах імунної системи мають високий ендотелій

1 Повернення клітин крові із тканин.2 Дренажна.3 Видалення отрут і метаболітів.4 Депонування крові.5 Імунологічна (рециркуляція лімфоцитів).6 Участь у реалізації нервових і ендокринних впливів на обмін і кровотік

2 Збірні

d = 30 – 50 мкмМістять окремі ГМК і більш виражену зовнішню оболонку

3 М’язові

d > 50 мкм, до 100 мкм.Містять 1-2 шари ГМК і добре виражену зовнішню оболонку

127

Додаток T(обов’язковий)

Рисунок Т.1 - Типи капілярів (схема за Ю.І. Афанасьєвим):I — гемокапіляр з безперервною ендотеліальною вистілкою і базальною мембраною; II — гемокапіляр з фенестрованим ендотелієм і безперервною базальною мембраною; III — гемокапіляр з щілиноподібними отворами в ендотелію і переривчастою базальною мембраною; 1 — ендотеліоцит; 2 — базальна мембрана; 3 — фенестри; 4 — щілини (пори); 5 — перицит; 6 — адвентиційна клітина; 7 — контакт ендотеліоцита та перицита; 8 — нервове закінчення

128

Додаток U(обов’язковий)

Рисунок U.1 - Компоненти МЦР (за В.Zweifach): Схема судин різного типу, які утворюють термінальне судинне русло і регулюють мікроциркуляцію в ньому

Додаток V(обов’язковий)

ПрекапілярнісфінктериМетартеріолаСправжній капіляр

Артеріола

129

Рисунок V.3 - Артеріоло-венулярні анастомози (ABA) (схема за Ю.І. Афанасьєвим):I - ABA без спеціального замикального пристрою: I — артеріола; 2 — венула; 3 — анастомоз; 4 — гладкі міоцити анастомозу; II — ABA зі спеціальным замикальним пристроєм: А — анастомоз типу замикальної артерії; Б — простий анастомоз епітеліального типу; В — складний анастомоз епітеліального типу (клубочковий): Г— ендотелій; 2 — поздовжньо розміщені пучки гладких миоцитів; 3 — внутрішня еластична мембрана; 4 — артеріола; 5 — венула; 6 — анастомоз; 7 — епітеліальні клітини анастомозу; 8 — капіляри в сполучнотканинній оболонці; III — атиповий анастомоз: 1 — артеріола; 2 — ко-роткий гемокапіляр; 3 — венула

Додаток W(обов’язковий)

130

Рисунок W.1 – До завдання 1.


131

Рисунок Х.1 – До завдання 2.


132


Тема заняття «Серце»

Актуальність теми. Детальне вивчення морфофункціональних особливостей серця у нормі зумовлює можливості профілактики, ранньої діагностики структурно-функціональних порушень серця. Знання гістологічних особливостей серцевого м’яза допомагає зрозуміти і пояснити патогенез серцевих захворювань.Загальна мета заняття. Вміти:Діагностувати на мікропрепаратах структурні елементи серцевого м’яза.Конкретні цілі. Знати:1 Особливості структурно-функціональної організації серця. 2 Морфофункціональну організацію провідної системи серця.3 Мікроскопічну, ультрамікроскопічну будову та гістофізіологію серцевого м’яза.4 Перебіг процесів ембріонального розвитку, вікові зміни та регенерацію серця.Вихідний рівень знань-умінь. Знати:1 Макроскопічну будову серця, його оболонки, клапани.2 Морфофункціональну організацію серцевого м’яза (кафедра анатомії людини).

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення матеріалу, який можете знайти в таких джерелах інформації.

А. Основна література

133

1 Гістологія людини /За ред. Луцика О.Д., Іванова А.І., Кабака К.С., Чайковського Ю.Б. - Київ: Книга плюс, 2003. - С.253-259.2 Гистология /Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – Москва: Медицина, - 1999. - С. 410 - 424.3 Атлас по гистологии и эмбриологии /Под ред. И.В. Алмазова, Л.С. Сутулова. – М.: Медицина. - 1978.4 Практикум з гістології, цитології та ембріології /За ред. Чайковського Ю.Б., Дєльцової О.І., Геращенка С.Б. – Київ – Івано-Франківськ, 1996.5 Ультраструктура основних компонентів органів систем організму /За ред. Волков К.С. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 40-43.Б. Додаткова література:1. Гистология (введение в патологию) /Под ред. проф. З.Г. Улумбекова, проф. Ю.А.Челышева. – М., 2001. - С. 302-310.В. Лекції за даною темою.

Теоретичні питання1 Джерела розвитку серця. 2 Загальна характеристика будови стінки серця. 3 Мікро- і субмікроскопічна будова ендокарда та клапанів серця. 4 Міокард, мікро- і ультраструктура типових кардіоміоцитів. Провідна система серця. 5 Морфофункціональна характеристика атипових міоцитів. 6 Будова епікарда. 7 Іннервація, кровопостачання та вікові зміни серця. 8 Сучасні уявлення про регенерацію та трансплантацію серця.

Короткі методичні вказівки щодо роботи

134

на практичному заняттіНа початку заняття буде перевірено виконання

домашніх завдань. Потім самостійно Ви повинні вивчити такий мікропрепарат: стінка серця бика. Цю роботу виконуєте згідно з алгоритмом вивчення мікропрепаратів. Під час самостійної роботи Ви можете консультуватися з приводу тих чи інших питань щодо мікропрепаратів з викладачем.


№ Етапи

Три

валі

сть

Засоби навчання Обладнання Місце

проведення

1


15 хв

Таблиці, рисунки-схеми Комп’ютери

Комп’ютерний клас, навчальна кімната

2


30 хв





30 хв

Мікрофотограми, електронограми, набір тестів

Комп’ютери Комп’ютерний клас


кімната

Для закріплення матеріалу виконайте завдання:До структур, позначених цифрами, доберіть відповідні їм за

морфологією та функцією описи. Назвіть клітину та позначені структури.а) ці структури розташовані вздовж м’язового волокна і мають анізотропні та ізотропні смуги (або диски А та І);

135

б) мембранні органели загального призначення, які утворюють і накопичують енергію у вигляді АТФ;в) система компонентів різної форми, яка забезпечує транспорт іонів кальцію;г) система вузьких канальців, яка розгалужується у м’язовому волокні і забезпечує передачу нервового імпульсу;д) мембранні органели загального призначення, які забезпечують клітинне травлення;е) темні смужки, що йдуть упоперек волокна і містять три типи міжклітинних контактів: з) десмосомний; и) нексус; к) адгезивний.

2

4

5

6

11 10

1

3

3

2

9

136

Запитання до тестового контролю1 Яка головна функція серця?2 Коли відбувається закладка серця?3 Яке джерело розвитку ендокарда?4 Яке джерело розвитку міокарда?5 Яке джерело розвитку епікарда?6 Коли розпочинається формування провідної системи серця?7 Яку назву має внутрішня оболонка серця?8 Який з перелічених шарів не входить до складу ендокарда?9 В якому шарі ендокарда є судини?10 За рахунок чого здійснюється живлення ендокарда?11 Яких клітин багато в підендотеліальному шарі ендокарда?12 Що покладено в основу будови клапанів серця?13 Чим покриті клапани серця?14 3 чого складається міокард?15 Серцевий м'яз побудований з:16 Міокард за будовою належить до:17 Чим утворені м'язові волокна серцевого м'яза?18 Що не є характерним для кардіоміоцитів?19 Що є характерним для серцевого м'яза?20 Яка оболонка серця побудована з кардіоміоцитів?21 Яке джерело розвитку кардіоміоцитів?22 На які види поділяються кардіоміоцити?23 Що не характерно для будови кардіоміоцитів?24 Чим відрізняються Т-трубочки серцевого м'яза від Т-трубочок скелетних м'язів?25 Чому в скоротливих кардіоміоцитах відсутня типова картина тріад?26 Яку функцію виконують Т-трубочки серцевого м'яза?27 Що не характерно для передсердних кардіоміоцитів?28 Де синтезується натрійуретичний фактор?29 Яке значення передсердного натрійуретичного

137

фактора?30 Яке значення вставних дисків?31 Які міжклітинні сполучення знаходяться в ділянках вставного диска?32 Яку функцію виконують десмосомні контакти?33 Яку функцію виконують щілинні контакти?34 Які клітини утворюють другий тип міоцитів міокарда?35 Що не входить до складу провідної системи серця?36 Які клітини не входять до складу провідних серцевих міоцитів?37 Яку функцію виконують пейсмейкерні клітини?38 Де розташовані пейсмейкерні клітини?39 Що не характерно для будови пейсмейкерних клітин?40 Яку функцію виконують перехідні клітини?41 Яку функцію виконують волокна Пуркіньє?42 Що не характерно для будови перехідних клітин провідної системи серця?43 Що не характерно для будови волокон Пуркіньє?44 Яка будова епікарда?45 Чим покритий епікард?46 Який шар відсутній в епікарді?47 Як відбувається регенерація серцевого м'яза в дитячому віці?48 Як відбувається регенерація серцевого м'яза у дорослих людей?49 3 якої тканини побудований перикард?50 Епікард - це:

Інструкція з вивчення мікропрепаратівА. Стінка серця бикаЗабарвлення: гематоксилін і еозин

При малому збільшенні необхідно зорієнтуватися в оболонках серця. Ендокард виділяється у вигляді рожевої смужки, покритої ендотелієм з великими фіолетовими ядрами. Під ним знаходиться підендотеліальний шар –

138

пухка сполучна тканина, глибше – м’язово-еластичний і зовнішній сполучнотканинний шари.

Основну масу серця складає міокард. У міокарді спостерігаємо смужки кардіоміоцитів, ядра в яких розташовані по центру. Між смужками (ланцюжками) кардіоміоцитів розрізняють анастомози. Всередині смужок, а це функціональні м’язові «волокна», кардіоміоцити з’єднані за допомогою вставних дисків. Кардіоміоцити мають поперечну посмугованість, зумовлену наявністю ізотропних (світлих) і анізотропних (темних) дисків у складі самих міофібрил. Між ланцюжками кардіоміоцитів спостерігаються світлі проміжки, заповнені пухкою волокнистою сполучною тканиною.

Безпосередньо під ендокардом розміщуються скупчення провідних (атипових) кардіоміоцитів. На поперечному перерізі вони мають вигляд великих рожевих клітин з більшим за розмірами, ніж у робочих кардіоміоцитах, ядром і переважаючою, порівняно з міофібрилами саркоплазмою.

Задачі до ліцензійного іспиту «Крок-1»1 На мікропрепараті – стінка серця. В однієї з оболонок знаходяться скорочувальні і секреторні міоцити, ендомізій із кровоносними судинами. Якій оболонці якого відділу серця належать дані структури?

А Ендокарду шлуночків.В Перикарду.С Адвентиційній оболонці.D Міокарду передсердь.

2 У лабораторії переплутали маркірування гістологічних препаратів міокарда та скелетних м’язів. Яка структурна особливість дозволила визначити препарат міокарда?

А Периферійне положення ядер.

139

В Наявність вставного диска.С Відсутність міофібрил.D Наявність поперечної посмугованості.

3 У результаті інфаркту міокарда відбулося пошкодження ділянки серцевого м`яза, яке супроводжується масовою загибеллю кардіоміоцитів. Які клітинні елементи забезпечать заміщення утвореного дефекту в структурі міокарда?

А Фібробласти.B Кардіоміоцити.С Міосателітоцити.D Епітеліоцити.Е Непосмуговані міоцити.

4 На гістологічному препараті «стінки серця» основну масу міокарда утворюють кардіоміоцити, які за допомогою вставних дисків формують м’язові волокна. Сполучення якого типу забезпечує електричний зв’язок сусідніх клітин?

А Щілинний контакт (нексус). B Десмосома.С Напівдесмосома.D Щільний контакт.Е Простий контакт.

5 На гістологічному препараті представлений орган серцево-судинної системи. Одна з його оболонок утворена волокнами, які анастомозують між собою, складаються з клітин, які у місці контакту утворюють вставні диски. Оболонка якого органа представлена на препараті?

А Серця.B Артерії м’язового типу.С Аорти.D Вени м’язового типу.Е Артерії змішаного типу.

140

6 У стінці кровоносних судин і стінці серця розрізняють декілька оболонок. Яка із оболонок серця за гістогенезом і тканинним складом подібна до стінки судин?

А Ендокард.B Міокард.С Перикард.D Епікард. Е Епікард і міокард.

7 На гістологічному препараті «стінки серця» під ендокардом можна бачити видовжені клітини з ядром на периферії, з невеликою кількістю органел та міофібрил, що розташовані хаотично. Що це за клітини?

А Посмуговані міоцити. B Скоротливі кардіоміоцити.С Секреторні кардіоміоцити. D Гладкі міоцити. Е Провідні кардіоміоцити.

8 У результаті інфаркту міокарда настала блокада серця: передсердя і шлуночки його скорочуються несинхронно. Пошкодження яких структур є причиною цього явища?

А Провідних кардіоміоцитів пучка Гіса. B Пейсмейкерних клітин синусо-передсердного вузла. С Скоротливих міоцитів шлуночків.D Нервових волокон n.vagus.Е Симпатичних нервових волокон.

9 У хворого на ендокардит виявлена патологія клапанного апарата внутрішньої оболонки серця. Які тканини утворюють клапани серця?

А Щільна сполучна тканина, ендотелій. B Пухка сполучна тканина, ендотелій. С Серцева м’язова тканина, ендотелій.D Гіалінова хрящова тканина, ендотелій. Е Еластична хрящова тканина, ендотелій.

141

10 У хворого на перикардит у перикардіальній порожнині накопичується серозна рідина. З порушенням діяльності яких клітин перикарда пов’язаний цей процес?

А Клітин мезотелію. B Клітин ендотелію. С Гладких міоцитів. D Фібробластів.Е Макрофагів.

Додаток VПровідна система серця. Systema conducens cardiacum

У серці виділяють атипову («провідну») м’язову систему. Мікроанатомія провідної системи серця відображена на схемі 1. Ця система представлена: синусно-передсердним вузлом (синоатриальний); передсердно-шлуночковим вузлом (атріовентрикулярний); передсердно-шлуноковим пучком Гіса.

Розрізняють три типи м’язових клітин, які у різних співвідношеннях знаходяться у різних відділах цієї системи.

Синусно-передсердний вузол розміщений майже у стінці верхньої порожнистої вени у ділянці венозного синуса, у цьому вузлі відбувається формування імпульсу, який визначає автоматію серця. Його центральну частину займають клітини першого типу – водії ритму, або пейсмейкерні клітини (Р-клітни). Ці клітини відрізняються від типових кардіоміоцитів невеликими розмірами, багатокутною формою, невеликою кількістю міофібрил, саркоплазматична сітка розвинена слабо, Т-система відсутня, багато піноцитозних пухирців та кавеол. Їх цитоплазма має здатність до спонтанної ритмічної поляризації і деполяризації.

Передсердно-шлуночковий вузол складають здебільшого перехідні клітини (клітини другого типу).

142

Продовження додатка VВони виконують функцію проведення збудження і його перетворення (гальмування ритму) від Р-клітин до клітин пучка і скоротливих, але під час патології синусно-передсердного вузла його функція переходить до атріовентрикулярного. Поперечний їх зріз менший ніж поперечний зріз типових кардіоміоцитів. Міофібрили більш розвинені, орієнтовані паралельно одна до одної, але не завжди. Окремі клітини можуть містити Т-трубочки. Контактують між собою перехідні клітини за допомогою як простих контактів, так і вставних дисків.

Передсердно-шлуночковий пучок Гіса складається із стовбура, правої і лівої ніжок (волокна Пуркіньє). Ліва ніжка розпадається на передню і задню гілки. Пучок Гіса і волокна Пуркіньє представлені клітинами третього типу, які передають збудження від перехідних клітин до скоротливих кардіоміоцитів шлуночків. За будовою клітини пучка відрізняються більшими розмірами у діаметрі, майже повною відсутністю Т-систем, міофібрили тонкі, які безладно розміщуються головним чином по периферії клітини. Ядра розташовані ексцентрично.

Клітини Пуркіньє – найбільші не тільки у провідній системі, але й у всьому міокарді. У них багато глікогену, рідка сітка міофібрил, немає Т-трубочок. Клітини зв’язані між собою нексусами і десмосомами.

143

Documents

Змістовий модуль 5€¦ · Web viewЛекція за даною темою. Г. Зміст теми у графологічних схемах, таблицях, рисунках