МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ЛІСІВНИЦТВО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для розробки курсової роботи

для студентів спеціальності 6.090103 Лісове та садово-паркове

господарство галузі знань 0901 Сільське господарство і лісництво.

Мелітополь - 2009

2

УДК 630 5х 024 /497,2/ І.В.Шукель, І.М. Мельник. Лісівництво. Методичні вказівки для розробки

курсової роботи для студентів спеціальності 6.090103 Лісове та садово-паркове

господарство галузі знань 0901 Сільське господарство і лісництво. - 2009. – 25 с.

Методичні вказівки обговорено і схвалено на засіданні кафедри .

Протокол № 2 вiд 12.09. 2009 р.

У методичних вказівках наведено рекомендацiї, що стосуються питань

визначення зонального типу лісорослинних умов, опису досліджуваного типу

лiсу, виконання типологiчний аналiз фрагменту лісопарку та розробки системи

лісівничих заходів з вдосконалення існуючих насаджень.

3

ВСТУП

Ліси покращуючи мiкроклiмат очищають повiтря вiд пилу та

забруднюючих речовин, збагачують повiтря киснем та зменшують вмiст

вуглекислого газу, послаблюють мiський шум. Властивiсть лiсу зменшувати

негативний вплив окремих явищ природи та техногенних дiй ставить його на

переднiй план серед iнших природних компонентiв.

Головне завдання реркеаційного лісівництва полягає у забезпеченні

неперервності та невичерпності лісокористування, що досягається шляхом

підвищення продуктивності лісостанів. Використання потенцiйних

можливостей лісопаркових насаджень немислиме без ведення лiсопаркового

господарства на типологiчнiй основi.

Лiсова типологiя, як наука про природу та різноманітність лісу служить

основою для організації господарства в ньому. Вона об'єднує вчення про

грунти, гiдрологiю, деревну i трав'янисту рослиннiсть у взаємодiї з клiматом та

iншими екологiчними чинниками зовнiшнього середовища. Лiсова типологiя -

це наука про класифiкацiю лiсових дiлянок, що подібні за грунтово-

гiдрологiчними та клiматичними ознаками i потребують однорiдних

лiсогосподарських заходiв. Втiлення в життя багатогранних завдань пiдвищення

продуктивностi лiсiв вимагає всебічного використання знань з біології та

екології лісу.

З цією метою пропонується провести спецiальний типологiчний аналiз

лiсiв, поєднаний з лiсiвничо-екологiчною оцiнкою лiсових угiдь.

Лісотипологiчний аналiз має на метi проведення господарсько-економiчної

оцiнки типiв лiсу з метою обгрунтування напрямку ведення господарства.

Лісотипологічний аналіз проводиться у вiдповiдностi з природними

особливостями району, природоохоронним значенням та фактичним станом

досліджуваних лісостанів.

4

Метою курсової роботи з дисциплiни "Лісівництво" - є опанування

фахових знань при пiдготовці молодших спеціалістів зеленого будівництва та

садово-паркового господарства в галузi вiдтворення та покращення екологiчної

бiоти антропогенного ландшафту. При цьому виконується робота по вивченню

лісотипологічних можливостей лiсопаркових бiогеоценозiв i розробляється

проект лісогосподарських заходів з їх вдосконалення.

Пропоновані методичні вказівки для виконання курсової роботи з

Рекреаційного лісівництва для студентів третього курсу спеціальності Зелене

будівництво та садово-паркове господарство складений з врахуванням вимог

навчального плану. В процесi виконання курсової роботи студенти опановують

навики самостiйної роботи i творчого пiдходу до вирiшення поставлених

завдань. Вони набувають також вмiння користуватися лiтературними

джерелами та довiдковою лiтературою.

В методичних вказівках викладено план побудови КУРСОВОЇ роботи,

змiст окремих роздiлiв, вказуються основнi джерела отримання лiтературної

iнформацiї.

Для виконання курсової роботи студент отримує iндивiдуальне завдання,

на основi якого виконується робота. Завданням виступають показники

лiсiвничо-таксацiйної характеристики деревостанiв одного з найбiльш

поширених i господарсько-цiнних типiв лiсу.

5

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Робота передбачає проведення аналiзу природно-iсторичних умов району

дослiдження, ландшафтно-екологiчного аналiзу насаджень фрагменту лiсопарку

та розробку проекту систем лісівничих заходів з вдосконалення існуючих

насаджень. Основою для виконання роботи є данi, що отримуються студентом

під час аудиторних занять. З цiєю метою, з матерiалiв лiсовпорядкування,

студент пiдбирає 100 дiлянок переважаючого типу лiсу i виписує їх

ландшафтно-таксацiйну характеристику згiдно з формою Додатку 1.

Змiст поснювальної записки повинен бути в межах 25-30 стр. рукописного

тексту i включати наступнi роздiли:

ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ РОЗДІЛ 2. УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ЧИН-

НИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІСТ І РОЗВИТОК ЛІСОПАРКОВИХ НАСАД-ЖЕНЬ

2.1. Мiсцеположення лiсопарку 2.2. Природнi умови району 2.3. Клiматичнi умови району 2.4. Особливостi негативного прояву екологiчних чинників РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАСАДЖЕНЬ 3.1. Класифiкацiя лiсопаркових насаджень 3.2. Лiсотипологiчна характеристика насаджень 3.3. Ландшафтна оцiнка територiї РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ЛІСІВНИЧИХ ЗАХОДІВ ВИСНОВКИ ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

ПОЯСНЕННЯ ДО РОЗРОБКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

У вступі слід відмітити значення рекреаційних лісів та актуальність

розроблюваної теми курсової роботи та її мету.

6

При розробці Розділу 1. необхідно за літературними джерелами описати

суть лісотипологічного аналізу, вказати мету та завдання при його виконанні.

Розробка Розділу 2. передбачає виконаня наступного обсягу робіт:

- навести данi про мiсцеположення лiсопарку, вказати лісництво, площу,

органiзацiйну структуру та схему;

- за лiтературними джерелами встановити лiсогосподарську область,

лiсогосподарський округ i район та сформулювати висновки про типовi для

даних лiсорослинних умов бiогеоценози;

- навести данi по режиму опадiв: середньорiчну кiлькiсть опадiв та їх

розподiл за сезонами року; зимовi опади (кiлькiсть, висота снiгового покриву,

снiготанення /мм/добу/ та його протяжнiсть); максимальну чисельнiсть за одну

зливу; наявнiсть водних угiдь та глибину залягання грунтових вод. При

визначеннi зонального типу лiсорослинних умов необхiдно використати

емпiричну формулу Д.В.Воробйова (1953):

R W = ------- - 0,0286*T

Т де - W - показник вологостi клiмату, що характеризує зони вологостi з

iнтервалом 1,4;

R - сума мiсячних опадiв за теплий перiод з плюсовою температурою;

Т - сума середньомiсячних додатнiх температур, який характеризує зони

тепла з iнтервалом 20 град.

Зональний тип лiсорослинних умов (т.л.р.у.) встановлюється для рiвних

мiсцеположень i суглинкових грунтiв. При цьому, встановлено наступнi ступенi

вологостi клiмату (табл.2.1., 2.2.).

7

Таблиця 2.1.

Зони вологостi клiмату

Значення W Клiмати типу лiсорослинних умов вiд -2,2 до -0,8 0 - клiмат дуже сухих л.р.у. вiд -0,8 до +0,6 1 - клiмат сухих л.р.у.вiд 0,6 до 2,0 2 - клiмат свiжих л.р.у. вiд 2,0 до 3,4 3 - клiмат вологих л.р.у. вiд 3,4 до 4,8 4 - клiмат сирих л.р.у. вiд 4,8 до 6,2 5 - клiмат мокрих л.р.у.

Таблиця 2.2.

Тепловi зони клiмату

Значення T Тепловi зони 22 - 44 град. Клiмат борiв ( A ) 44 - 64 град. Клiмат суборiв ( B ) 64 - 84 град. Клiмат сугрудкiв ( C ) 84 - 104 град. Клiмат грудiв ( D )

По визначеннi теплової зони клiмату (T) та зони вологостi (W)

конкретного лiсорослинного району, встановлюється зональний тип

лiсорослинних умов, який формується в плакорних умовах на суглинкових

грунтах;

- дати характеристику негативним проявам чинникам навколишнього

середовища (бiотичнi, абiотичнi, антропогеннi), що впливають на насадження

лiсопарку, видiлити характернi для району лiсництва шкiдливi iнгредiєнти та

встановити рiвень рекреацiйних навантажень.

Виконання Розділу 3 передбачає розробку питань з:

- аналізу розподiлу лiсопокритої площi за категорiями вiдповiдно з

класифiкацiєю (Атрохин, Курамшин,1991; Додаток 2). Данi облiку навести за

формою табл.3.1. Вихiдними даними для аналiзу є видані на занняттях

матеріали (Додаток 1). Кожен з цих типiв вимагає своєї спецiальної системи

господарства.

8

Таблиця 3.1

Розподiл лiсопаркових ландшафтiв за категорiями

Категорiя

Площа га %%

І (1) І (2) І (3)

Всього: ІІ (1) ІІ (2) ІІ (3)

Всього: ІІІ (1) ІІІ (2) ІІІ (3) Всього: Разом

- провести лiсотипологiчну характеристику насаджень. При цьому вихiд-

ними даними для виконання типологiчного аналiзу є матеріали (Додаток 1).

Лiсiвнича характеристика дослiджуваного типу лiсу приводиться за лiтератур-

ними джерелами (Воробйов,1953; Герушинський, 1997 тощо). Площа корiнних i

похiдних типiв деревостанiв досліджуваного типу лiсу визначається за матерiа-

лами Додатку 1. Для цього опис групується за вiковими групами на корiннi i

похiднi деревостани, визначається їх площа, а результати зводяться в табл.3.2.

Для визначення фактичної i потенцiальної продуктивностi типу лiсу всi

дiлянки, що виписанi з таксацiйних писiв насаджень (Додаток 1), групуються за

групами вiку i заносяться до табл.3.3., сумується їх площа (гр.4) i фактичний

запас на всiй площi (гр. 5). Середнiй фактичний запас (гр.6) визначається шля-

хом дiлення фактичного запасу на всiй площi (гр.5) на загальну площу (гр.4) дi-

лянок у данiй вiковiй групi. Середнiй фактичний прирiст по запасу (гр.7) виз-

начають шляхом дiлення середнього фактичного запасу (гр.6) на середнiй вiк

даної вiкової групи, тобто вiдповiдно на 5, 10, 15 i т.д. рокiв. Середнiй вiк

насадження визначається як середньозважена величина (тобто шляхом множен

9

ня площi кожної вiкової групи на її середнiй вiк, далi їх складанням i дiленням

на загальну площу аналiзованого типу лiсу).

Аналогiчним шляхом визначають решту середнiх показникiв для

насаджень дослiджуваного типу лiсу.

Склад деревостану типологiчного еталона (гр.8) пiдбирається для кожної

вiкової групи з таксацiйних карточок (Додаток 1). Вiн (еталон) повинен

вiдповiдати корiнному складу насадження, бути високої повноти i максимальної

продуктивностi. Цi показники розмiщують в графи 8, 10, 11. На основi цих

даних визначають середнiй прирiст потенцiйного насадження (гр.9) i

потенцiйний запас на всiй площi (гр.12).

Ступiнь використання типологiчного потенцiалу (гр.13) визначають за

формулою:

запас фактичний (гр.6) К = ---------------------------------------- - х 100%.

запас потенцiйний (гр.11) Для наглядностi ступiнь використання типологiчного потенцiалу

представляють у виглядi графiка (Рис.2.1).

Таблиця 3.2 Розподіл площ насаджень свіжої грабово-дубової субучини (С2-г-д-Бк) Бережанського лісництва

Вікові групи, років

Площа, га

Площа, га/% Корінні насадження з повнотою Похідні насадження з повнотою

1.0-0.8 0.7-0.5 <0.4 1.0-0.8 0.7-0.5 <0.4 до 10 11,1 - - 5,6/0,67 5,5/0,65 - 11-20 13,8 - - - 13,8/1,64 - 21-30 63,6 - 15,0/1,78 - 9,1/1,08 39,2/4,65 0,3/0,04 31-40 26,0 4,6/0,55 3,4/0,40 - - 16,3/1,94 1,7/0,20 41-50 169,0 1,8/0,21 37,1/4,40 - 2,3/0,27 127,8/15,17 - 51-60 152,6 30,7/3,64 59,3/7,04 - 14,9/1,77 47,7/5,66 - 61-70 99,8 - 58,5/6,95 - 1,6/0,19 38,4/4,56 1,3/0,15 71-80 49,6 - 36,1/4,28 - - 13,5/1,60 - 81-90 61,8 - 41,0/4,87 - - 17,9/2,13 2,9/0,34

91-100 65,5 - 40,5/4,81 6,4/0,76 - 11,2/1,33 7,4/0,88 101-110 26,3 - 14,8/1,76 - - 11,2/1,33 0,3/0,04 111-120 44,1 - 29,8/3,54 2,1/0,25 - 7,3/0,87 4,9/0,58 121-130 19,8 - 14,0/1,66 3,9/0,46 - - 1,9/0,22 131-140 39,3 - 12,0/1,43 6,0/0,71 - 6,0/0,71 15,3/1,82 Всього 842,3/100,00 37,1/4,40 361,5/42.92 18,4/2,18 33,5/3,98 355,8/42,24 36,0/4,27

417,0049,51 425,30/50,49

12

Таблиця 3.3 Типологічний аналіз насаджень свіжої грабово-дубової бучини (D2-г-д-Бк) Бучацького лісництва

№ п/п

Вікові групи, роки

Кіль-кість діля-нок, шт

Площа, га

Запас, д.м3

Середні Типологічний еталон Потенційний запас, д.м3

Викорис-тання ти-пологіч-ного поте-нціалу.%

Запас, м3/га

Приріст, м3/га

Склад Повно та

Приріст м3/га

Запас, м3/га

1 до 10 2 2.1 6 28.6 5.71 8Бк1Д1Гр 1.00 4.16 21 4.4 136.4 2 11-20 1 0.5 1 20.0 1.33 8Бк1Д1Гр 1.00 3.15 63 3.2 31.3 3 21-30 6 7.7 129 167.5 6.70 8Бк1Д1Гр 1.00 4.55 136 104.7 123.2 4 31-40 20 47.3 956 202.1 5.77 8Бк1Д1Гр 1.00 5.45 218 1031.1 92.7 5 41-50 102 290.8 6366 218.9 4.86 8Бк1Д1Гр 1.00 5.95 297 8636.8 73.7 6 51-60 34 110.5 3165 286.4 5.21 8Бк1Д1Гр 1.00 6.15 368 4066.4 77.8 7 61-70 15 34.6 1026 296.5 4.56 8Бк1Д1Гр 1.00 6.15 430 1487.8 69.0 8 71-80 11 35.6 1149 322.8 4.30 8Бк1Д1Гр 1.00 6.05 482 1715.9 67.0 9 81-90 19 67.3 2274 337.9 3.98 9Бк1Д1Гр 1.00 5.80 523 3519.8 64.6 10 91-100 6 16.9 473 279.9 2.95 8Бк1Д1Гр 1.00 5.55 556 939.6 50.3 11 101-110 19 93.6 2691 287.5 2.74 9Бк1Д1Гр 1.00 5.30 582 5447.5 49.4 12 111-120 10 27.9 770 276.0 2.40 8Бк1Д1Гр 1.00 5.05 603 1682.4 45.8 13 121-130 5 7.0 133 190.0 1.52 8Бк1Д1Гр 1.00 4.70 624 436.8 30.5 14 131-140 1 1.1 22 200.0 1.48 8Бк1Д1Гр 1.00 4.30 645 71.0 31.0

Всього 251 742.9 19161 257.9 4.05 29147.4 65.74 Середньозважений вік Асер=63.69 років Площа середнього виділу Sсер=2.96 га

13

Рис.3.1.Використання типологічного потенціалу насаджень свіжої грабово-дубової бучини Бучацького лісництва. Факт.запас – фактичний запас насаджень на 1 га, м3/га, пот. запас – потенційний запас насаджень на 1 га, м3/га

0

100

200

300

400

500

600

700

5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 105 115 125 135

запас,

м3/га

вік, роки

фактичний запас

потенційний запас

2.3. Ландшафтна оцiнка територiї

При ландшафтнiй оцiнцi дослiджуваних лiсових територiй проводиться

оцiнка розподiлу територiї за типами ландшафтiв, класами естетичної цiнностi,

стiйкостi насаджень, рекреацiйної оцiнки, ступеню прохiдностi,

проглядальностi та оцiнцi стадiй дигресiї. Результати дослiджень зводяться в

табл.2.4 - 2.10. По кожному з розподiлiв формується висновок. У випадку, коли

в таксацiйному опiсi лiсництва вiдсутня ландшафтна характеристика насаджень,

то її слiд провести самому в камеральних умовах, можна використовувати

Додатки Б-З.

Таблиця 2.4.

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за типами ландшафту

Тип ландшафту Група П л о щ а га %%

Закриті Іа Іб

Всього Напiввiдкритi

ІІа ІІб ІІв

Всього Вiдкритi

ІІІа ІІІб ІІІв

Всього Таблиця 2.5.

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за класами естетичної цiнностi

Клас естетичної цінності Площага %%

1 2 3

Разом

15

Таблиця 2.6.

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за класами рекреацiйної стiйкостi

Клас рекреацiйної стiйкостi

Площа га %%

1 2 3

Разом Таблиця 2.7.

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за стадiєю рекреацiйної дигресiї

Стадiя рекреацiйної дигресiї Площа га %%

1 2 3 4 5

Разом Таблиця 2.8.

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за ступенем прохiдностi

Ступінь прохiдностi Площа га %%

Висока, 1 Середня, 2 Низька, 3 Разом

Таблиця 2.9

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за ступенями проглядностi

Ступінь проглядностi Площа га %%

Висока, 1 Середня, 2 Низька, 3 Разом

16

Таблиця 2.10

Розподiл насаджень дослiджуваного типу лiсу за рекреацiйною оцiнкою

Клас рекреацiйної оцiнки Площа га %%

Висока,1 Середня,2 Низька, 3 Разом

2.4. Визначення об′єму лiсiвничих заходiв

З метою забезпечення наперервностi та невичерпностi рекреацiйного

лiсокористування на основi даних табл. 2.3 -2.10 визначаються необхiднi

лiсогосподарськi та iншi види заходiв, якi зводяться в табл. 2.11. Стан

насаджень даного типу лiсу визначає характер i об'єм реконструктивних рубок,

введення недостаючих порiд, обумовлює види i методи рубок догляду, заходи

сприяння природному вiдновленню тощо.

Таблиця 2.11

Система організаційно-господарських заходів на вдосконалення

лісівничо-ландшафтної характеристики

№ пп

Вік, роки

Найменування заходів Об′єм робіт

Квар-тал

Ви-діл

1 До 10 Реконструкція похідних молодняків 2 До 10 Ведення недостаючих порід 3 До 10 Освітлення в похідних високоповнотних

насадженнях

4 До 10 Освітлення в корінних високоповнотних насадженнях

тощо

17

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ

Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. – 405 с. Атрохин В.Г., Курамшин В.Я. Ландшафтное лесоводство. - М: Экология,

1991. - 176 с. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - Киев:

Урожай, 1967.- 388 с. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определитель условий местопроизраста-

ния. Львов: Вища школа, 1965. - 202 с. Курамшин В.Я. Ведение хозяйства в рекреационных лесах. - М.:

Агропромиздат, 1988. - 234 с. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - Киев: Наукова думка, 1981. - 246 с. Ландшафтная таксация и формирование насаждений прогородных зон. -

Л.: Стройиздат, 1977. - 224 с. Лисысянц М.Е., Сергеева В.С. Основы лесоводства и лесной таксации. -

М.: Лесн. пром-сть, 1990. - 224 с. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с. Пронин М.И. Лесопарковое хозяйство. - М.: Агропромиздат, 1990. - 176 с. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство. - Л.: Стройиздат, 1975. - 162 с. Чижова В.П., Добров А.В., Захлебный А.Н. Учебный тропы природы. -

М.: Агропромиздат, 1989. - 159 с. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование

лесов. - К.:Урожай, 1987. - 248 с. Кучерявый В.А. Типологическая характеристика фитоценозов зеленой

зоны города / Практические рекомендации. - Львов: ЛЛТИ, 1984. - 48 с. Середiн В.I., Парпан В.I. Лiс - база вiдпочинку. - Ужгород: Карпати, 1988.

- 110 с. Справочник лесовода/ Под ред. П.С.Пастернака. - К.: Урожай, 1990.- 96 с. Строительство и реконструкция лесопарковых зон: На примере

Лениниграда /В.С.Моисеев, Л.Н.Яновский, В.А.Максимов и др. - Л.: Стройиздат. - 288 с.

Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1986. – 236 с.

Хайретдинов А.Ф. Повышение продуктивности рекреационных лесов Южного Урала. - Уфа: Башкир. из-во, 1990. - 280 с.

ДОДАТОК А

Лiсiвничо-таксацiйна характеристика насаджень дослiджуваного типу лiсу Квартал/ виділ

Пло-ща, га

Склад Вік, роки

Діа-метрсм

Ви-сота,м

Бо-ні-тет

Тип лісу

Пов-нота

Запас на 1 га,

м3 /га

Запас на виділі, м3

Ландшафтна характеристика Тип ландшафту

Естетична

оцінка

Рекреаційна стікіст

ь

Стадія рекрнаційної дигрес

ії

Клас прохідності

Клас проглядності

Рекреаційна оцінка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Додаток Б

Класифiкацiя лiсопаркових ландшафтiв (Атрохин, Курамшин, 1991)

Основ-ний індекс ланд-шафту

Зміст категорії Уточнюючий індекс

Уточнюючий зміст категорії Прос-тий

Ускладне-ний

Склад-ний

І Лісопарковий ландшафт, ПТК

- ліс

І (1) І (2) І (3) В ландшафтах типу 1-3 простi мають лише вну-трiшнi видовi точки з радiусом проглядностi до 100 м

ІІ Лісопарковий ландшафт, що потребує

оптимізаціїПТК - ліс

ІІ (1) ІІ(2) ІІІ (3) Ускладненi i складнi ландшафти вiдрiзняю-ться

оптичним вклю-ченням в свiй склад оточуючих просторiв

ІІІ Лісопарковий ландшафт, що займає нелісові

площі

ІІ (1) ІІ(2) ІІІ (3) Ускладненi ландшафти з зовнiшнiми видовим точками горизонталної оглядовостi, наявнiсть узлiсь. Складнi

зовнiш-нi видовi точки верти-кальної перспективи пе-репад рел′єфу не мень-ше 1/2 H

Додаток В

Оцiнка прохiдностi дiлянки

Характер прохiдностi Оцінка Шифр Пересування зручне у всiх напрямках добра добр

Пересування обмежене у деяких напрямках середня срд Пересування затруднене у всiх напрямках погана пог

Додаток Г - Оцiнка проглядностi насаджень

Шифр Показник проглядності Відстань, м 1 добра 40 і більше2 середня 21-40 3 погана Менше 20 Примiтка: .Оцiнка проглядностi дiлянки або обзорностi визначається

вiдстанню, при якiй можна визначити по стовбуру породу дерева та iншi елементи ландшафту. Проглядальнiсть залежить вiд наявностi, висоти i густоти пiдросту i характеру розмiщення дерев в деревостанi, зiмкнутостi деревного намету i зв′язану з цим освiтленiсть дiлянки.

20

Додаток Д

Класифiкацiя лiсопаркових ландшафтiв ( Н.П.Тюльпанов, 1975 )

Групи Серії Типи Закриті 1а. Щiльнi деревостани

горизонтальноi зiмкнуто-сті 0.6-1.0

Видiляються за переважаючою у дерево-

станi породою, типом лiсу i групою вiку

1б. Повнотнi деревостани вертикальноi зiмкнутостi 0.6-1.0

Видiляються за переважаючою у дерево-станi породою, типом лiсу i групою вiку

Напів-відкриті

2а. Зрiдженi деревостани зiмкнутiстю 0.3-0.5 з рiв-номiрним розмiщенням дерев

- « -

2б. Зрiдженi деревостани зiмкнутiстю 0.3-0.5 з гру-повим розмiщенням дерев

- « -

2в. Рiдиннi деревостани зiмкнутiстю 0.1-0.2

- « -

Від- криті

3а. Дiлянки з одиничними деревами

Зруби, луки, галявини, прогалини

3б. Дiлянки без деревних рослин

Сiнокоси,галявини,пустирi та iншi не вк-ритi лiсом площi, болота, воднi простори

Додаток Е

Класи естетичної оцiнки ландшафтiв

Клас Характеристика класу I Пiдвищене, добре дренованi умови зростання, I-II класiв бонитету.

Прогляднiсть i прохiднiсть добрi; захаращеностi i сухотою немає; рiз-номанiтне живе трав′яне вкриття; доступнi для вiдпочинку i купання

водойми; тип ландшафту вiдповiдає запроектованомуII Слабодренованi вологi умови зростання III-IV класу бонiтету. Прогля-

днiсть i прохiднiсть пониженi; захаращенiсть i сухостiй до 5 м3/га; слiд формувати iнший тип ландшафту.На вiдкритих просто-рах трав'яний покрив однорiдний, галявини - по зволожених мiсцях з горбкуватою

поверхнею; необхiдне планування поверхнi; береги водо-йм низькi, але доступнi; прилягаючi простори несприятливi для вiдпочинку.

III Пониженi заболоченi мiсця, IV-Va класiв бонiтету. Потребують осу-шення i корiнної реконструкцiї насадження. Вiдкритi простори заболо-ченi або власне болота, що потребують осушення. Водойми недоступнi

для вiвiдування i вiдпочинку.

21

Додаток Є

Категорiї рекреацiйної оцiнки насаджень

Характеристики Категорія ШифрДiлянка має найкращi показники по стану деревної та ча-гарникової рослинностi i iнших елементiв.Можливе вико-

ритання для вiдпочинку без додаткових заходiв

Висока 1

Дiлянка маi добро показники. Окремi ком¦поненти потре-бують нескладних заходiв по покращенню умов вiпочинку,

пересування в окремих напрямках обмежено.

Середня 2

Дiлянка має бiльше гiрших показникiв нiж добрих. Вима-гається проведення вiдновлюючих заходiв, значних капи-тальних витрат для органiзацiї вiдпочинку, пересування

затруднене у всiх напрямках

Слабка 3

Додаток Ж

Шкала стiйкостi насаджень

Клас стійкості

Характеристика, основнi причини i ознаки стiйкостi

1 Насадження абсолютно здоровi, доброго росту. Пiдрiст, пiдлiсок i

живий нагрунтовий покрив доброї якостi i повнiстю покривають грунт. Здорових дерев у хвойних насадженнях не менше 90, а в лис-тяних - 70%.

2 Насадження iз уповiльненим ростом, зрiдженою кроною у частини дерев, блiдо-зеленим забарвленням хвої i листя.Пiдрiст вiдсутнiй або ненадiйний, пiдлiсок i живе трав′яне вкриття досить витоптанi грунт ущiльнений. Здорових дерев в хвойних насадженнях - вiд 71 до 90;

листяних - 51-70%. 3 Насадження з рiзко ослабленим ростом. Пiдрiст вiдсутнiй, пiдлiсок i

живе трав′яне вкриття витоптанi, грунт ущiльнений ще бiльше, ба-гато дерев мають механiчне пошкодження або слiди дiї шкiдникiв, хвороб. Здорових дерев в хвойних насадженнях 51-70, в листяних -

31-50%. 4 Насадження, що припинили рiст. Пiдрiст i пiдлiсок вiдсутнi, живе

трав′яне вкриття змiнилось по складу на лучне. Грунт сильно витоп-таний. Лiсове середовище порушене, розпад лiсового угруповання вступає в заключну стадiю. Здорових дерев в хвойних насадженнях

менше 50, в листяних - 30%.

22

Додаток З

Характеристика стадій рекреаційної дигресії лісових насаджень

Стадія дигресі

ї

Коефіцієнт рекреації

Стан компонентів лісу

І Кр=0,05 Площа стежок займає меньше 5%

Підлісок і підріствідповідає умовам місцезростання. Численний різновидний підріст, підлісок не пошкод-

жений.ІІ Кр=0,1. Площа

стежок і доріг займає меньше

10%.

Трав′яний покрив малопорушений. Ярусність виражена. Бур′яни відсутні, проективне вкриття 50-

70%. Поновлення задовільнеі добре, наявний самосів ценозоутворюючих порід. Переважають дерева

хорошого і задовільного стану (складають 75-90%).ІІІ Кр=0,1-0,3.

Площа стежок, дорігі

витоптаних ділянок займає

10-30%.

Трав′яний покрив пошкоджений. Кількість лісових і лісолучних трав зменшується. Збільшується майже

до максимуму кількість бур′янових видів не характерних умовам місцезростань. Ярусність

покриву ще зберігається. Проективне вкриття 30-60%. Збережений підріст мало диференційований, майже відсутні всходи ценозоутворюючих порід.

ІV Кр=0,3-0,6. Площа доріг,

стежок, витоптаних

ділянок займає 30-60%

Трав′яний покрив деградований. Різко збільшується фітомаса і чисельність бур′янових видів. Травостій

одноярусний. Галявини задернілі, підстилка пошкоджена. Проективне вкриття 20-50%. Своєрідна структура біогеоценозу, заключається в чередуванні куртин підліску, підросту, обмеженого галявинами і стежками. Підрістзалишається лише під захистом

куртин і нежиттєздатний. V Кр=0,6.

Витоптані ділянки

зливаються між собою, вся територія порізана

стежкамибільше 60%.

Трав′яний покрив, характерний непорушеним місце-зростанням деградував. Покриття і фітомаса бур′янів майже в 5 разів більша за лісові та лісолучні види. Останні зберігаються лише біля основи стовбурів. Значна частина площі без рослинності. Проективне вкриття 15-30%. Підріст майже відсутній. Різко

збільшена освітленість під наметом. Дорослі дерева мають механічні пошкодження або хворі. У значної

частини дерев коріння оголене і виступає на поверхню.

23

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Спеціальність 6.090103 Лісове та садово-паркове господарство

Предмет Лісівництво

З А В Д А Н Н Я на курсову роботу студентові

групи ________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові) 1. Тема роботи Типологічний аналіз насаджень фрагменту лісопарку 2. Термін здачі студентом закінченої роботи ___________________ 3. Вихідні дані до роботи: 1. План лісових насаджень 2. Таксаційний опис насаджень ______________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснюючої записки (перелік питань, що їх належить розробити): ВСТУП. 1. ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ. 2. УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІСТ І РОЗВИ-ТОК ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ. 3. ПРОЕКТ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ НА ПІДВИЩЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТИПОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ВИСНОВКИ. ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА. 5. Перелік графічного матеріалу: 1. Графік використання типологічного потенціалу насадженнями досліджуваного типу лісу. лист ф.А4.

24

6. Консультанти по роботі

Розділ Консультант Підпис, дата 7. Дата видачі завдання ____________________________________ Керівник: ___________________ Завдання до виконання прийняв ____________________________

К А Л Е Н Д А Р Н И Й П Л А Н

№ пп

Назва етапів Терміни виконання

Примітка

Студент ____________________________ Керівник роботи: _______________

25

ЗМІСТ

ВСТУП 4

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 5

ПОЯСНЕННЯ ДО РОЗРОБКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ 17

ДОДАТОК А 18

ДОДАТОК Б 19

ДОДАТОК В 19

ДОДАТОК Г 19

ДОДАТОК Д 20

ДОДАТОК Е 20

ДОДАТОК Є 21

ДОДАТОК Ж 21

ДОДАТОК З 22

З А В Д А Н Н Я на курсову роботу студентові 23