ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»

Навчальна програма з дисципліни

Кримінальне право. Загальна частина (для бакалаврів)

Розглянуто та затведжено на засіданні кафедри

управління безпекою, правоохоронної та

антикорупційної діяльності Протокол №8 від 20.02.2018

Завідувач кафедри _____________Заросило В.О

Київ - 2018

2

Підготовлено професором кафедри управління безпекою, правоохоронної та

антикорупційної діяльності Навчально-наукового інституту права імені

Володимира Великого ПРАТ «ВНЗ«МАУП», доктором юридичних наук,

професором Заросило В.О.

Затверджено на засіданні кафедри управління безпекою,

правоохоронної та антикорупційної діяльності (Протокол № 8 від 20. 02. 18)

Схвалено Вченою радою навчально-наукового інституту права ім.

Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом (Протокол №2 від 01.03.18 р.) Заросило В.О. Навчальна програма дисципліни «Кримінальне право. Загальна частина» (для бакалаврів). – К.: МАУП, 2018.

3

ЗМІСТ

Пояснювальна записка..........................................................................................4 Тематичний план з дисципліни «Кримінальне право.Загальнга частина»......4 Вказівки до виконання контрольної роботи.......................................................10 Теми контрольних робіт.......................................................................................10 Вказівки до виконання самостійної роботи........................................................11 Критерії оцінювання знань студентів.................................................................12 Питання для самоконтролю.................................................................................16 Список літератури.................................................................................................18

4

Пояснювальна записка

Актуальність та необхідність вивчення цієї навчальної дисципліни зумовлена необхідністю набуття студентами знань у галузі кримінального права України. Знання основоположних інститутів загальної частини кримінального права є необхідними для подальшого вивчення Особливої частини кримінального права, а також для правильного практичного застосування норм Кримінального кодексу України; вивчення Загальної частини кримінального права передбачає засвоєння студентами різних теоретичних концепцій, дискусійних положень, вміння критичного осмислення проблемних питань, розвиток правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в матеріалі і визначитися з конкретним обсягом інформації; правильне уявлення про базисні положення кримінального права дозволяють визначити усі обставини вчинення злочину, правильно кваліфікувати злочинне діяння, призначити вид покарання та визначити його міру у відповідності із суспільною небезпечністю вчиненого діяння, а також обґрунтувати необхідність криміналізації або декриміналізації певного протиправного діяння.

Мета вивчення дисципліни: набуття знань з питань кримінального права України, зокрема засвоєння основних положень кримінального законодавства України, поняття злочину, складу злочину, кримінальної відповідальності та покарання.

Предмет дисципліни: поняття кримінальної відповідальності, злочину, складу злочину, співучасті у злочині, множинності злочинів, обставин, що виключають злочинність діяння, покарання, призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

У результаті вивчення дисципліни «Кримінальне право України. Загальна частина» студент повинен:

- знати: загальні засади кримінальної відповідальності, поняття злочину, складу злочину, співучасті у злочині, множинності, обставин, що виключають злочинність діяння, покарання, призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

- вміти: використовувати на практиці відповідні теоретичні положення, правильно тлумачити і застосовувати норми кримінального законодавства.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН дисципліни «Кримінальне право. Загальна частина »

№ Назва змістового модулю і теми Змістовий модуль І Основні положення загальної частини

кримінального права 1 Кримінальне право як галузь права та юридична наука 2 Кримінальний закон

5

3 Поняття злочину, його види та стадії 4 Поняття кримінальної відповідальності та склад злочину Змістовий модуль 2. Складові елементи злочину 5 Об’єкт злочину 6 Об’єктивна сторона злочину 7 Суб’єкт злочину 8 Суб’єктивна сторона злочину Змістовий модуль 3. Характеристики злочинів 9 Співучасть у злочині

10 Множинність злочинів 11 Обставини, що виключають злочинність діяння 12 Звільнення від кримінальної відповідальності

Разом 90 годин

Зміст дисципліни Змістовий модуль №1 Основні положення загальної частини

кримінального права

Тема № 1 Кримінальне право як галузь права та юридична наука Поняття, предмет і метод кримінального права. Завдання кримінального права України. Кримінальне право і суміжні галузі права. Система кримінального права України. Принципи кримінального права України. Становлення і розвиток кримінального законодавства України. Кримінальний закон як джерело кримінального права. Система і загальна характеристика чинного Кримінального кодексу України. Поняття, структура і види кримінально-правових норм. Чинність кримінального закону в просторі. Чинність кримінального закону щодо осіб. Чинність кримінального закону у часі. Поняття та види тлумачення кримінального закону.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23]

Тема № 2 Кримінальний закон Кримінальний закон як джерело кримінального права. Система і

загальна характеристика чинного кримінального кодексу України. Поняття, структура і види кримінально-правових норм. Диспозиція і санкція в кримінальному праві України. Чинність кримінального закону в просторі. Чинність кримінального закону щодо осіб. Чинність кримінального закону у часі. Поняття та види тлумачення кримінального закону. Внесення змін до кримінального законодавства. Співвідношення термінів “кримінальний закон», “закон про кримінальну відповідальність», “кримінальне

6

законодавство» і “кримінальне право». Співвідношення норм національного та міжнародного права Територіальний, національний, універсальний та реальний принципи дії закону. Проміжний кримінальний закон. Зворотна сила кримінального закону. Видача особи (екстрадиція), яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину. Дипломатичні та консульські імунітети. Тлумачення кримінального закону залежно від суб’єкта, способів та обсягу тлумачення.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23]

Тема № 3 Поняття злочину, його види та стадії

Класифікація потенційних злочинів. Формальне, матеріальне та формально-матеріальне визначення злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень. Поняття попередньої злочинної діяльності. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення; відмінність готування від виявлення умислу. Відмінність замаху від готування до злочину. Замах на непридатний об’єкт та замах з непридатними засобами. Дійове каяття і його відмінність від добровільної відмови. Механізм заподіяння шкоди об’єкту злочину. Види додаткового об’єкту злочину. Значення предмету злочину. Потерпілий від злочину.

Література [14; 19; 20; 24; 26—28]

Тема № 4 Поняття кримінальної відповідальності та склад злочину

Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. Форми реалізації кримінальної відповідальності. Межі кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності форми реалізації кримінальної відповідальності. Початок і закінчення кримінальної відповідальності. Елементи і ознаки складу злочину. Види складів злочину. Значення правильної кваліфікації злочинів.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23]

Змістовий модуль 2. Складові елементи злочину Тема № 5 Об’єкт злочину

Поняття і значення об’єкта злочину. Класифікація об’єктів злочину.

Загальний об’єкт злочину і його значення. Родовий об’єкт злочину і його

7

значення. Безпосередній об’єкт злочину і його значення. Поняття предмета злочину, його відмінність від об’єкта злочину, знарядь і засобів вчинення злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину. Суспільні відносини як об’єкти, що охороняються від злочинних посягань. Механізм заподіяння шкоди об’єкту злочину. Види додаткового об’єкту злочину. Значення предмету злочину. Потерпілий від злочину.

Література [3,4,5,7,8,9,11,23,24,25] Тема № 6 Об’єктивна сторона злочину

Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину. Суспільно-небезпечне діяння як основна ознака об’єктивної сторони складу злочину. Суспільно-небезпечні наслідки, їх поняття і види. Причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням і суспільно-небезпечними наслідками. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину: спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину. Зв’язок об’єктивної та суб’єктивної сторін складу злочину. Умови відповідальності за злочинну бездіяльність. Значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність. Філософське поняття причинного зв’язку та розуміння його у кримінальному праві. Характеристика умов, які не були причиною наслідків, але сприяли їх настанню.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23]

Тема № 7 Суб’єкт злочину

Організація визначення суб'єкту злочину. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. Поняття та види спеціального суб’єкта злочину. Фізична особа як суб’єкт злочину. Вік як ознака суб’єкта злочину. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття і критерії неосудності. Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності. Поняття, мета примусових заходів медичного характеру та особи, до яких вони застосовуються. Види примусових заходів медичного характеру. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння. Можливість законодавчого вирішення питання про юридичну особу як суб’єкт злочину. Суб’єкт злочину і особа злочинця. Обставини, покладені в основу визначення віку, з досягненням якого особа може вважатися суб‘єктом злочину. Кримінально-правове значення неосудності. Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших

8

одурманюючих речовин, і її обґрунтування в теорії кримінального права. Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру. Примусове лікування.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23]

Тема № 8 Суб’єктивна сторона злочину

Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони складу злочину. Поняття та форми вини. Поняття та види умислу. Поняття та види необережності. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості. Складна (подвійна) форма вини. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан. Помилка в кримінальному праві та її вплив на кримінальну відповідальність. Об’єктивне та суб’єктивне ставлення у вину. Відмежування злочинної самовпевненості та непрямого умислу. Злочини, в яких можлива складна (подвійна) форма вини. Значення фактичної помилки для кримінально-правової кваліфікації. Відмінність помилки від відхилення дії. Злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання.

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23] Змістовий модуль 3 Характеристики злочинів Тема № 9 Співучасть у злочині

Поняття та ознаки співучасті у злочині. Види співучасників. Форми співучасті. Кримінальна відповідальність співучасників. Ексцес виконавця. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину. Причетність до злочину. Важливість та особливості встановлення у співучасників мотиву та мети злочину. Відмінність співучасті від об‘єктивно зв‘язаних необережних злочинних діянь кількох осіб; від дій, які об‘єктивно сприяли вчиненню злочину, але суб‘єктивно не були спрямовані на це; від необережного сприяння умисному злочинові; від вчинення злочину двома чи більше особами при відсутності спільності посягання. Поняття організованої злочинності, мафії як явища в суспільстві. Відмінність підбурювання до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності. Особливості добровільної відмови організатора, підбурювача та пособника.

9

Література [1,2,4,5,6,7,19,20,21,22,23] Тема 10. Множинність злочинів

Поняття та види одиничних злочинів. Поняття множинності злочинів та

її кримінально-правова характеристика. Повторність злочинів. Сукупність злочинів. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм. Рецидив злочинів. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Відмежування повторності злочинів та продовжуваного злочину. Відмежування сукупності злочинів від складеного одиничного злочину. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм. Кримінально-правове значення рецидиву. Особливості кваліфікації різних форм множинності. Поєднання у поведінці злочинця кількох форм множинності злочинів.

Тема 11. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття обставин, що виключають злочинність діяння. Види обставин, що виключають злочинність діяння. Кримінально-правове значення обставин, що виключають злочинність діяння. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння: а) необхідна оборона; б) уявна оборона; в) затримання особи, що вчинила злочин; г) крайня необхідність. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння: а) фізичний або психічний примус; б) виконання наказу або розпорядження; в) діяння, пов'язане з ризиком; г) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Правова природа обставин, що виключають злочинність діяння. Право кожної особи на необхідну оборону. Умови правомірності необхідної оборони за характером посягання та з погляду інтересів, що захищаються. Право на застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів. Правомірність заподіяння шкоди злочинцю. Крайня необхідність як суб’єктивне право кожної особи та юридичний обов’язок відповідного кола осіб. Характеристика небезпеки у крайній необхідності та заподіяної шкоди. Крайня необхідність і необхідна оборона: спільність ознак та їх відмінності. Відшкодування збитків заподіяних в стані необхідної оборони і крайньої необхідності. Згода потерпілого. Виконання професійних, службових функцій

10

Тема 12 .Звільнення від кримінальної відповідальності

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Види звільнення

від кримінальної відповідальності. Відмежування звільнення від кримінальної відповідальності від суміжних правових інститутів. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Незастосування давності до окремих категорій злочинів. Амністія і помилування. Правова природа звільнення від кримінальної відповідальності.

ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студентів є складовою частиною навчального

процесу. Оскільки кількість аудиторних годин складає тільки половину запланованих програмою, то окремі питання дисципліни виносять для самостійного вивчення студентами. Зміст самостійної роботи студента над дисципліною «Актуальні питання кримінального права» визначається навчальною програмою та методичними вказівками до самостійної роботи з предмета «Актуальні питання кримінального права». Дані методичні вказівки містять не тільки перелік питань для самостійного опрацювання та вимоги до відповіді, також наводиться перелік рекомендованих нормативно – правових актів та додаткової літератури, що покликано полегшити роботу студентів при пошуку відповідей на поставлені питання. Студентам у нагоді стануть такі видання: «Офіційний вісник України», «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Право України», «Підприємництво, господарство і право», газета «Юридичний вісник України» тощо.

Навчальний матеріал передбачений для засвоєння студентами під час самостійної роботи, виноситься на поточний та підсумковий контроль поряд з іншим навчальним матеріалом, який опрацьовується під час лекційних та семінарських занять.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ Однією із складових успішного засвоєння курсу «Кримінальне право.

Загальна частина», а також обов’язковою передумовою допуску до заліку є виконання контрольної роботи. Виконання контрольної роботи передбачає

11

висвітлення трьох питань, які вказані у відповідному варіанті (про вибір варіанту – нижче, в пункті 2).

Перше питання передбачає висвітлення однієї з теоретичних проблем юриспруденції і виконується на ґрунті вивчення студентом навчальної літератури з курсу теорії держави і права або основ держави і права. Відповідь на це питання спрямована на засвоєння студентами найважливіших правових категорій.

Друге питання спрямоване на вивчення студентами основоположних нормативно-правових актів України, формування знань законодавства. Для відповіді на це питання треба опрацювати відповідний нормативно-правовий акт, зрозуміти його структуру, ознайомитися з його змістом, виявити його сутність і значення.

Третє питання передбачає висвітлення однієї з проблем галузевої юриспруденції і виконується на ґрунті вивчення студентом навчальної літератури і нормативно-правових актів. Відповідь на це питання спрямована на засвоєння студентами найважливіших знань щодо окремих галузей права України і чинного законодавства.

Рекомендовані для вивчення нормативно-правові акти і література вказані в кожному варіанті контрольної роботи після питань. Після висвітлення питань контрольної роботи студент обов’язково повинен вказати використані нормативні акти і літературу.

Обсяг роботи – 20-24 сторінки друкованого тексту. Запис номера варіанту і поставлених питань є обов’язковим, як і перелік використаних нормативно-правових актів і літератури. Робота виконується українською мовою. Виконувати контрольну роботу слід після ретельного вивчення теоретичного матеріалу і рекомендованих нормативно-правових актів, адже без цього неможливо дати обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

Виконана контрольна робота повинна надійти на перевірку не пізніше ніж за 2 тижні до терміну складання екзамену. Оцінюється робота за двохбальною системою: «зарахована» або «не зарахована». Якщо робота не зарахована, то вона повертається студенту з вимогою допрацювати її або виконати знов.

Теми контрольних робіт

1. Проблемні питання конституційних принципів кримінального законодавства.

2. Кримінальний закон як джерело кримінального права. 3. Видача та передача злочинців. 4. Готування до злочину та його відмінність від виявлення наміру. 5. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови при

незакінченому злочині 6. Формально визначені та оціночні ознаки складу злочину. 7. Поняття злочину в кримінальному праві. 8. Поняття та кримінально-правове значення об’єкта злочину.

12

9. Причинний зв’язок в кримінальному праві. 10. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. 11. Кримінальна відповідальність особи, яка вчинила злочин у стані

сп’яніння. 12. Поняття та види спеціального суб’єкта злочину. 13. Складна (подвійна) форма вини. 14. Непрямий умисел та злочинна самовпевненість: проблеми

розмежування. 15. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом. 16. Поняття організованої злочинності та мафії як явища в суспільстві. 17. Конкуренція кримінально-правових норм. 18. Поняття, ознаки, види та правові наслідки рецидиву злочинів. 19. Особливості кваліфікації різних форм множинності. 20. Уявна оборона та її правові наслідки за кримінальним

законодавством України. 21. Умови правомірності застосування зброї і спеціальних засобів у

зв’язку з перебуванням особи у стані необхідної оборони. 22. Умови правомірності завдання шкоди особі, яку затримали та умови

правомірності застосування зброї. 23. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією. 24. Питання про мету покарання в юридичній літературі. 25. Співвідношення покарання та кримінальної відповідальності. 26. Система покарань за кримінальним правом України. 27. Зарахування попереднього ув’язнення та перебування під вартою. 28. Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю

вироків. 29. Звільнення від покарання на підставі акта про помилування. 30. Особливості кримінальної відповідальності та покарання

неповнолітніх. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ

Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий

контроль. Поточний контроль. До форм поточного контролю належить оцінювання: - рівня знань під час практичних занять; - якості виконання індивідуальної та самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних

занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок слухачем з навчальної дисципліни.

У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань, їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку роботи академічної групи за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

13

Оцінки за самостійну та індивідуальну роботи виставляються в журнали обліку роботи академічної групи окремою графою за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

При розрахунку успішності здобувачів вищої освіти в Університеті враховуються такі види робіт: навчальні заняття (практичні); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); контрольні роботи (виконання контрольних робіт у вигляді, передбаченому в робочій програмі навчальної дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Результат навчальних занять за семестр розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок під час навчальних занять протягом семестру та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою.

Результат самостійної роботи за семестр розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок з самостійної роботи, отриманих протягом семестру та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою.

Слухач, який отримав оцінку «незадовільно» за навчальні заняття або самостійну роботу, зобов’язаний перескласти її.

Загальна кількість балів (оцінка), отримана здобувачем за семестр перед підсумковим контролем, розраховується як середньоарифметичне значення з оцінок за навчальні заняття та самостійну роботу, та для переводу до 100-бальної системи помножується на коефіцієнт 10.

Загальна

кількість балів (перед

підсумковим контролем)

=( (

Результат навчальних

занять за семестр

+

Результат самостійної

роботи за семестр

) / 2 ) *10

Підсумковий контроль.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному ступені вищої освіти або на окремих його завершених етапах. Для обліку результатів підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку роботи академічної групи. Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються у відомостях обліку успішності, навчальних картках слухачів, залікових книжках. Присутність слухачів на проведенні підсумкового контролю (екзамену) обов’язкова. Якщо слухач не з’явився на

14

підсумковий контроль (екзамен), то науково-педагогічний працівник ставить у відомість обліку успішності відмітку «не з’явився».

Підсумковий контроль (екзамен) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені), з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені), які використовуються при розрахунку успішності слухачів, становить - 50

Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума балів, отриманих здобувачем протягом семестру та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені).

Підсумкові бали навчальної дисципліни

=

Загальна кількість балів (перед підсумковим контролем)

+ Кількість балів за

підсумковим контролем

Слухач, який під час складання підсумкового контролю отримав оцінку

«незадовільно», складає підсумковий контроль (екзамен) повторно. Повторне складання підсумкового контролю (екзамену) допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни, у тому числі один раз – викладачеві, а другий – комісії, що створюється навчально-науковими інститутами (факультетами). Незадовільні оцінки виставляються тільки в відомостях обліку успішності. Слухачам, які отримали не більше як дві незадовільні оцінки (нижче ніж 60 балів) з навчальної дисципліни, можуть бути встановлені різні строки ліквідації академічної заборгованості, але не пізніше як за день до фактичного початку навчальних занять у наступному семестрі. Слухачі, які не ліквідували академічну заборгованість у встановлений термін, відраховуються з Університету. Особи, які одержали більше двох незадовільних оцінок (нижче ніж 60 балів) за підсумковими результатами вивчення навчальних дисциплін з урахуванням підсумкового контролю, відраховуються з Університету.

Критерії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти під час поточного контролю (робота на практичних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань) та підсумкового контролю здійснюються відповідно до нижченаведеної таблиці. Робота під час навчальних

занять Самостійна та

індивідуальна робота Підсумковий

контроль

Отримати не менше 4 позитивних оцінок

Підготувати конспект за темою самостійної роботи,

вирішити практичне завдання тощо.

Отримати за підсумковий контроль не

менше 30 балів

15

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Оцінк

а в балах

Оцінка за національною

шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оці

нка Пояснення

90 – 100

Відмінно (“зараховано”) А

„Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані в повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою.

82 – 89

Добре (“зараховано”)

B

„Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома-трьома незначними помилками.

75 – 81 C

„Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками, робота з декількома незначними помилками або з однією–двома значними помилками.

68 –74

Задовільно (“зараховано”)

D

„Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний неповністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань містять помилки, робота з трьома значними помилками.

60 – 67 E

„Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконана, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального, робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки.

35–59 Незадовільно

(„не зараховано”)

FX

„Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість

16

їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки

1–34 F

„Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття, предмет і метод кримінального права. 2. Завдання кримінального права України. 3. Кримінальне право і суміжні галузі права. 4. Система кримінального права України. 5. Принципи кримінального права України. 6. Становлення і розвиток кримінального законодавства України. 7. Кримінальний закон як джерело кримінального права. 8. Система і загальна характеристика чинного кримінального кодексу

України. 9. Поняття, структура і види кримінально-правових норм. 10. Чинність кримінального закону в просторі. 11. Чинність кримінального закону щодо осіб. 12. Чинність кримінального закону у часі. 13. Поняття та види тлумачення кримінального закону. 14. Поняття злочину. 15. Ознаки злочину. 16. Поняття і ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки

злочину. 17. Класифікація злочинів. 18. Поняття і види стадій вчинення злочину. 19. Поняття закінченого та незакінченого злочину. 20. Кримінальна відповідальність за готування до злочину. 21. Поняття та види замаху на злочин. 22. Поняття та кримінально-правове значення добровільної відмови від

вчинення злочину. 23. Поняття кримінальних правовідносин. 24. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. 25. Форми реалізації кримінальної відповідальності. 26. Межі кримінальної відповідальності.

17

27. Підстава кримінальної відповідальності. 28. Поняття і значення складу злочину. 29. Співвідношення понять “злочин” і “склад злочину”. 30. Елементи і ознаки складу злочину. 31. Класифікація складів злочину. 32. Поняття кваліфікації злочинів. 33. Види кваліфікації злочинів 34. Принципи кваліфікації злочинів. 35. Поняття і значення об’єкта злочину. 36. Класифікація об’єктів злочину. 37. Загальний об’єкт злочину і його значення. 38. Родовий об’єкт злочину і його значення. 39. Безпосередній об’єкт злочину і його значення. 40. Поняття предмета злочину, його відмінність від об’єкта злочину,

знарядь і засобів вчинення злочину. 41. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину. 42. Суспільно небезпечне діяння як основна ознака об’єктивної сторони

складу злочину. 43. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття і види. 44. Причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням і суспільно

небезпечними наслідками. 45. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину: спосіб,

місце, час, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину. 46. Поняття і ознаки суб’єкта злочину. 47. Поняття та види спеціального суб’єкта злочину. 48. Фізична особа як суб’єкт злочину. 49. Вік як ознака суб’єкта злочину. 50. Осудність як ознака суб’єкта злочину. 51. Поняття і критерії неосудності. 52. Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності. 53. Поняття, мета примусових заходів медичного характеру та особи, до

яких вони застосовуються. 54. Види примусових заходів медичного характеру. 55. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння. 56. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони складу злочину. 57. Поняття та форми вини. 58. Поняття та види умислу. 59. Поняття та види необережності. 60. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості. 61. Складна (подвійна) форма вини. 62. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину,

емоційний стан. 63. Помилка в кримінальному праві та її вплив на кримінальну

відповідальність. 64. Поняття співучасті у злочині.

18

65. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті у злочині. 66. Види співучасників. 67. Форми співучасті. 68. Кримінальна відповідальність співучасників. 69. Невдала співучасть. 70. Ексцес виконавця. 71. Посереднє виконавство. 72. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом. 73. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину. 74. Відмінність співучасті від причетності до злочину. 75. Поняття та види одиничних злочинів. 76. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова

характеристика. 77. Поняття повторності злочинів. 78. Види повторності злочинів. 79. Поняття сукупність злочинів. 80. Види сукупності злочинів. 81. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-

правових норм. 82. Поняття та види рецидиву злочинів. 83. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. 84. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння. 85. Кримінально-правове значення обставин, що виключають

злочинність діяння. 86. Поняття та ознаки необхідної оборони. 87. Поняття та ознаки уявної оборони. 88. Перевищення меж необхідної оборони. 89. Затримання особи, що вчинила злочин: поняття, ознаки,

перевищення меж затримання. 90. Фізичний або психічний примус.

Список літератури

Основна

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.

2. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, № 42. – Ст. 492. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua на 21.11.2011.

3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua на 21.11.2011.

19

4. Цивільний кодекс України: Закон України вiд 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua на 21.11.2011.

5. Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22.– Ст. 135. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua на 21.11.2011.

6. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4.– Ст. 27. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua на 21.11.2011.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. - № 55/1. – Ст. 1900. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua на 21.11.2011.

8. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua на 21.11.2011.

9. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua на 21.11.2011.

10. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua на 21.11.2011.

11. Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon.rada.gov.ua на 21.11.2011.

12. Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua на 21.11.2011.

Додаткова

13. Актуальні проблеми кримінального права: навч. посіб. – Київ.: Юрінком

Інтер, 2009. – 256 с. 14. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних

справ: навч. посіб. Укл. Б.О. Кирись. – Львів.: ПАІС, 2005. – 463 с. 15. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 10. - Ст. 68.

16. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року// ВВРУ. – 2011. - № 32. – Ст. 314.

17. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина: Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 568с.

20

18. Грищук В.К. Вибрані наукові праці / Грищук В.К. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – 824 с.

19. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Відп. ред. Я.Ю. Кондратьєв. — К.: Правові джерела, 2002. — 432 с.

20. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. – К.: Кондор, 2006. – 512 с.

21. Кримінальне право України: Посібник / Ковальський В.С., Стрюк М.В., Шкелебей О.В. – К.: Прецедент, 2006. – 147 с.

22. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / За ред.. О.М. Омельчука. – К.: Алерта, 2010. – 208 с.

23. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Селецький С.І. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 248 с.

24. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. — К.: А.С.К., 2001. — 352 с.

25. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, Ю.В. Сташиса, В.Я. Тація. _ 2-ге вид.,перероб. і допов.— Київ.: Юрінком Інтер — 2005. — 480 с.

26. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. — К.: Форум, 2001. — Загальна частина. — 386 с.

27. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред. С.С. Яценко. — К.: А.С.К., 2002. — 934 с.

28. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 1196с.

29. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України 4-те вид., перероб. і доповн. / За ред.. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с.

30. Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіційне видання / Відп. ред. П.П. Пилипчук. – К.: Ін Юре, 2007. М-696 с.

31. Уголовный кодекс Украины: Комментарий / Под ред. Ю.А. Кармазина и Е.Л. Стрельцова. — Харьков: ООО "Одиссей", 2001. — С. 3 — 260.

32. Ведерникова О.Н. Современные уголовно-правовые системы: типы, модели, характеристика // Государство и право. -2004. -№1. - С.68-76

33. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: Проблеми Історії і методології, — Львів: Світ, 1992. — 168 с.

34. Галабала М. Генезис загальної частини кримінального законодавства // Вісник АПН України. -2006. -№ 2. - С.223-233

35. Зелінський А., Литвак О. Деякі зауваження кримінологів до проектів Кримінального кодексу України // Право України. — 1999. — № 5. — С. 70 — 73.

36. Коржанський М., Коржанська О. Цінність суспільних відносин // Право України. -2006. -№12. - С.20-22.

37. Коржанський М. Про принципи кримінального права України // Право України. – 1995. - № 11. – С. 69 - 72.

21

38. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.) — К.: Атіка, 2001.—272 с.

39. Наден О. Загальні принципи кримінально-правового регулювання // Право України. -2006. -№ 7. - С.35-42

40. Панов М. Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв'язок // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 4. — С. 37 — 45.

41. Плаксина Т.А. Основания уголовно-правовых норм, уголовно-правового запрета, криминализации: понятие и соотношение // Государство и право. -2006. -№ 5. - С.41-48

42. Сташис В. Здобутки та напрямки подальшої наукової діяльності відділення кримінально-правових наук // Вісник Академії правових наук України. -2003. -№2-№3. - С.601-611

43. Сташис В. Основні новели нового Кримінального кодексу України // Вісник Академії правових наук України. -2003. -№2-№3. - С.612-625.

44. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України. Декларації, документи. - Київ: Юрінформ, 1992. - С. 18 - 24.

45. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18.04.61 р. / Международное право в документах. - М. 1982. - С. 124-138.

46. Віденська конвенція про консульські зносини від 24.04.63 р. // Там само. 47. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. //

Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - 31. - Ст. 429. 48. Європейська конвенція про видачу правопорушників 13.12.57 / Україна в

міжнародно-правових відносинах. Книга 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. - К.: Юрінком, 1996. - С. 1116-1130.

49. Європейська конвенція про нагляд за умовно-засудженими або умовно-звільненими правопорушниками. 1964 р. // Там само.

50. Європейська конвенція про передачу провадження в кримінальних справах від 15 травня 1972 р. / Україна в міжнародно-правових відносинах. Книга 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. - К.: Юрінком, 1996.-С. 1095 - 1115.

51. Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях. - 5-е изд., заново исправл. И увеличенное. - М.: Стелс, 1995. – 304 с.

52. Борисов В., Пащенко О. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів // Вісник Академії правових наук України. – 2005. - №3. – С. 180

53. Кирись Б.О. Стадії вчинення злочину за кримінальним правом України: Завдання студентам для практичних занять і матеріали для підготовки до них: Навч. посіб. / Кирись Б.О., Красницький І.В. – Львів, Магнолія. – 2006, 2007. – 83 с.

54. Костенко О. Злочин і відповідальність за нього у світлі соціального натуралізму (щодо соціально-натуралістичної доктрини кримінального правознавства) // Право України. – 2010. - №9. – С. 31.

22

55. Бабій І. Інститут депутатської недоторканості і кримінальна відповідальність // Право України. – 2006. - №12. – С. 87

56. Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях. - 5-е изд., заново исправл. И увеличенное. - М.: Стелс, 1995. – 304 с.

57. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. — К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. — 188 с.

58. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. -2004. -№2. - С.91-94

59. Вереша Р. Поняття та підстава кримінальної відповідальності // Право України. -2006. -№12. - С.97-102

60. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. — К.: Вид-во НАВС України, 1997. — 184 с.

61. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. — М.: АО "Центр ЮрИнфоР", 2001. — 316 с.

62. Грищук В. Поняття, види, підстави, форми і стадії реалізації кримінальної відповідальності // Проблеми державотворення і захист прав людини в Україні. Матеріали 10 регіональної науково-практичної конференції. Львівський національний університет імені Івана Франка. – 5-6 лютого 2004 року. –С. 371