ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ААЗЧ.425678.002 КА › uploads › files › admin_druk.pdf · 2019-11-08 · ППЗ СПТС «MISTO Security Platform»

СИСТЕМА ПЕРЕДАЧІ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ

ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Керівництво адміністратора ААЗЧ.425678.002 КА

Дата редакції: 28.05.2019 р.

КЕРІВНИЦТВО АДМІНІСТРАТОРА

2

ЗМІСТ СКОРОЧЕННЯ .................................................................................................................................................................. 3 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ........................................................................................................................................................ 3 2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ............................................................................................................................................ 3 3. СТРУКТУРА ПОБУДОВИ.......................................................................................................................................... 5 4. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ................................................................................................................................................... 7 5. ЗАПУСК ППЗ «MISTO Security Platform» ............................................................................................................. 7 6. ВХІДНІ ДАНІ .............................................................................................................................................................. 9 7. ВИХІДНІ ДАНІ ........................................................................................................................................................... 9 8. СТРУКТУРА ІНТЕРФЕЙСУ ..................................................................................................................................... 10

8.1. Зовнішній вигляд інтерфейсу ..................................................................................................................... 10 8.2. Розділ «Спостереження» .............................................................................................................................. 11 8.3. Класифікація подій ........................................................................................................................................ 12 8.4. Сітка тривог..................................................................................................................................................... 14 8.5. Картка тривоги ............................................................................................................................................... 16 8.6. Розділ «Стан об’єктів» ................................................................................................................................... 18 8.7. Картка стану .................................................................................................................................................... 19 8.8. Розділ «Мапа» ................................................................................................................................................. 20

9. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ АДМІНІСТРАТОРА ................................................................................ 25 9.1. Запуск програмного забезпечення .......................................................................................................... 25 9.2. Історія подій .................................................................................................................................................... 28 9.3. Створення архіву ........................................................................................................................................... 30 9.4. Створення схеми охорони .......................................................................................................................... 32

9.4.1. Додавання об’єкту охорони ........................................................................................................... 33 9.4.2. Вибір періоду охорони ................................................................................................................... 34 9.4.3. Інформація про клієнта охорони ................................................................................................. 35 9.4.4. Інформація про договір .................................................................................................................. 36 9.4.5. Вибір дільниці спостереження ..................................................................................................... 36 9.4.6. Інформація про прилад .................................................................................................................. 37 9.4.7. Відповідальні особи ........................................................................................................................ 40

9.5. Контроль обладнання .................................................................................................................................. 40 9.5.1. Контроль каналів зв’язку ................................................................................................................ 41 9.5.2. Контроль інтерфейсів підключення пристроїв відображення ............................................. 41

10. ДОВІДНИКИ ............................................................................................................................................................ 41 10.1. Клієнти охорони .................................................................................................................................. 42 10.2. Договори ............................................................................................................................................... 42 10.3. Об’єкти охорони .................................................................................................................................. 43 10.4. Прилади ................................................................................................................................................. 43 10.5. Користувачі ........................................................................................................................................... 43

11. Відправка сповіщень на групи реагування (REACTIO)…………………………………………….………………………. 44 11.1. Налаштування ділянок реагування ………………………………………………………………………………….. 44 11.2. Редагування ділянок реагування (табличний метод)………………………………………………………..47 11.3. Редагування ділянок реагування (графічний метод) ………………………………………………………..49 11.4. Створення груп реагування та прив’язка їх до ділянок реагування ………………………………..53


3

СКОРОЧЕННЯ

АРМ — автоматизоване робоче місце. ОС — операційна система. ПК — персональний комп'ютер. СПТС — система передачі тривожних сповіщень. ПЗ — програмне забезпечення. ППЗ — пультове програмне забезпечення. ПЦС — пульт централізованого спостереження. ППК — прилад приймально-контрольний. ППКО — прилад приймально-контрольний охоронний. ШС — шлейф сигналізації/зона. ТРК — тривожна кнопка БД — база даних.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ

СПТС «MISTO Security Platform» призначена для: - прийому, обробки, зберігання та формування в зазначеному вигляді

повідомлень про несанкціоноване проникнення або пожежу на об'єкті, що охороняється;

- відображення повідомлень на пристроях відображення (моніторів ПК) з формуванням відповідних звукових сигналів;

- передачі на відповідні об'єктові прилади квитанцій про отримання повідомлень, команд дистанційного програмування і управління складовими частинами СПТС та іншими виконавчими пристроями;

- контролю справності каналів зв'язку, інтерфейсів відображення інформації, внутрішніх модулів ППЗ;

- ведення бази даних об'єктів і подій в системі і формування відповідних звітів згідно запитів.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОМСТІ

ППЗ «MISTO Security Platform» розроблено за допомогою сучасних мов програмування С# та C++, на платформі .NET Core з використанням бази даних PostgreSQL.

СПТС «MISTO Security Platform» можна розділити на дві основні частини: - Пультова: Персональний комп'ютер з встановленим ППЗ «MISTO Security

Platform» з мережевим обладнанням ПЦС (модеми, роутери, маршрутизатори). - Об'єктова: ППКО серії "Оріон-Т.3.2", "Оріон NOVA» та «Orion NOVA II»

виробництва ТОВ «Тірас-12», що працюють в різних каналах зв'язку (GPRS, Ethernet, Wi-Fi), згідно пультових протоколів обміну «Мост» та «NOVA».


4

У всіх перерахованих ППК забезпечується автоматичний перехід між основним і

резервним каналом зв'язку (GPRS - Ethernet). Структурна схема системи централізованого спостереження на базі СПТС

«MISTO Security Platform» з максимальною конфігурацією, представлена на рисунку 1. СПТС «MISTO Security Platform» може забезпечувати двосторонній обмін з 30

000 ППК з інтервалом тестових повідомлень - 10 с. СПТС «MISTO Security Platform» підтримує одночасну роботу до 16 пристроїв

відображення/оповіщення (робочих місць операторів, адміністраторів). СПТС «MISTO Security Platform» підтримує прийом та обробку повідомлень, що

приходять по двох каналах зв'язку, GPRS і Ethernet (Wi-Fi), з контролем працездатності кожного з них.

Максимальна кількість тривог, які можуть бути оброблені і представлені оператору, - щонайменше 1000шт./1с.

СПТС «MISTO Security Platform» контролює справність інтерфейсу пристроїв відображення (АРМ операторів) і видає попередження, якщо виявляє збій в роботі, тривалістю 10 с та більше.

СПТС «MISTO Security Platform» контролює роботу внутрішнього ППЗ і формує попередження, якщо виявляється збій в його роботі.

СПТС «MISTO Security Platform» працює в режимі з проміжною буферизацією: прийняті повідомлення від ППК зберігаються в незалежній пам'яті (HDD накопичувачі), після чого відправляється підтвердження про прийом.

Заявлена ємність накопичувача дозволяє зберігати події і дані на термін не менше 3-х років.

Всі комп'ютери СПТС «MISTO Security Platform» синхронізовані з універсальним всесвітнім координованим часом.

Для організації охоронного моніторингу, необхідно, від провайдерів послуг

Internet, отримати основну та резервну статичну IP-адресу (рекомендовано — від різних провайдерів).


5

Рисунок 1 - Структурна схема двоканальної системи централізованого спостереження на базі СПТС «MISTO Security Platform».

3. СТРУКТУРА ПОБУДОВИ

ППЗ СПТС «MISTO Security Platform» складається з наступних модулів: - ПК, на якому розміщено сервер СПТС «MISTO Security Platform» та БД. Для

підвищення надійності СПТС, рекомендовано використовувати 2 ПК: основний та резервний.

- АРМ адміністратора. - АРМ оператора. Сервер призначений для: - обміну пакетами з усіма пристроями, що входять до складу;


6

- обробки та формування інформаційних пакетів, обробки станів об'єктів і приладів, генерації відповідних повідомлень.

База даних призначена для зберігання інформації про об'єкти, історії подій. АРМ адміністратора призначене для введення параметрів системи, приладів,

схем охорони, довідкової інформації. АРМ оператора призначене для відображення оперативної інформації,

відпрацювання тривожних повідомлень, управління постановкою/зняттям об'єктів з охорони, перегляду звітів.

Логічна структура взаємодії описаних модулів наведена на рисунку 2.

Рисунок 2 - Структурна схема взаємодії модулів ППЗ СПТС «MISTO Security Platform»


7

4. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

Для експлуатації СПТС «MISTO Security Platform» необхідні два або більше персональних комп'ютера, які будуть працювати в якості основного і резервного сервера і АРМ (адміністратора та оператора), зібраних за рекомендованою конфігурацією:

1. Персональний комп’ютер з параметрами, не гірше: - процесор Intel Core I5 шостого покоління; - оперативна пам'ять 16 Gb; - жорсткий диск HDD 7200 об/хв 500 Gb – 2 шт.; - материнська плата з набором логіки Intel; - мережева плата Ethernet 1 Гбіт/с вбудована (трансивер); - монітор 24” (Full HD); - операційна система Windows 10 PRO (64-bit); - клавіатура; - миша. 2. Маршрутизатор DrayTek Vigor 2925 або аналогічний, що забезпечує

автоматичне перемикання між основним і резервним каналами зв'язку. 3. Джерело безперебійного живлення для забезпечення автономної роботи

кожного ПК та маршрутизатора з максимальним навантаженням, не менше 30 хв. 4. Пропускна здатність основного і резервного каналу Інтернет повинна

забезпечувати прийом і передачу даних по кожному з каналів зв’язку зі швидкістю не менше 1 Мбіт/с на кожні 1000 ППК, що працюють в GPRS/Ethernet/Wi-Fi каналі, але не менше, ніж 10 Мбіт/с в сумі.

5. ЗАПУСК ППЗ «MISTO Security Platform»

Для початку потрібно запустити сервер «MISTO Security Platform». Для цього необхідно знайти і запустити з робочого столу персонального комп'ютера ярлик «MISTO Server» (рис.3). Процес запуску зображений на рис. 4. Після запуску всіх чотирьох компонентів серверу, необхідно знайти та запустити подвійним кліком ярлик інтерфейсу ППЗ — «MISTO».

Після запуску інтерфейсу відкриється вікно входу в систему (рис. 5).

Подальша робота з ППЗ в якості АРМ адміністратора описана в п. 9 цього документу.


8

Рисунок 3 — Ярлик запуску серверу «MISTO Security Platform»

Рисунок 4 — Процес запуску серверу «MISTO Security Platform»

Після запуску серверу, як показано на рис. 4, необхідно запустити інтерфейс


9

Рисунок 5 — Вікно входу (авторизації) в систему

6. ВХІДНІ ДАНІ

Вхідними даними СПТС «MISTO Security Platform» є: - інформація про пристрої та схеми охорони об'єктів, введена адміністратором

системи; - інформаційні пакети, які надходять по каналах зв'язку через канальне

обладнання і несуть інформацію про стан пристроїв; - команди операторів.

7. ВИХІДНІ ДАНІ

Вихідними даними СПТС «MISTO Security Platform» є: - інформація про поточний стан системи, яка відображається на АРМ оператора

(адміністратора); - звіти про історію подій; - звіти про поточний стан системи.


10

8. СТРУКТУРА ІНТЕРФЕЙСУ

Після авторизації в системі, відкриється робоча область ППЗ, зображена на рис. 6

Рисунок 6 — Робоча область ПЗ 8.1. Зовнішній вигляд інтерфейсу

Інтерфейс ППЗ складається з трьох основних полів: - головне меню (меню вкладок) ППЗ; - поле відображення інформації при відкритті різних вкладок; - сітка тривог. Головне меню ППЗ представлено на рис. 7. Головне меню ППЗ згортається та розгортається натисканням на відповідну іконку. Вкладки «Спостереження», «Карта», «Стан об'єктів», «Схеми охорони» та «Історія

подій» будуть описані нижче. Вкладки «Клієнти охорони», «Договору», «Об'єкти охорони» та «Прилади» є

довідниками, в яких накопичується інформація по мірі створення схем охорони. Довідники є окремими модулями з функціями перегляду, редагування, видалення і

пошуку.


11

Рисунок 7 — Головне меню ППЗ

8.2. Розділ «Спостереження»

Сітка подій (рис. 8) призначена для інформування оператора про події в системі в реальному часі. Містить кільцевий буфер на 10 000 повідомлень.

Рисунок 8 – Сітка подій

Можна спостерігати всі повідомлення від приладів і події в програмі в режимі реального часу.

Переглянути події за минулий період можна, пересунувши «повзунок» сітки і вибрати потрібний за часом період. Подвійний клік покажчиком «мишки» на обраному подію, автоматично відкриває картку стану обраного об'єкта.


12

8.3. Класифікація подій

Всі події в СПТС «MISTO Security Platform» діляться на наступні групи, відповідно до пріоритетів (сценаріїв) їх обробки:

- Тривоги — сюди відносяться всі повідомлення, які мають явно тривожний характер: пожежні, охоронні, медичні та інші тривоги.

У сітці подій і тривог, за замовченням, вони виділяються червоним кольором. Крім того, при виникненні такої події, на екрані відкривається картка тривоги, а в списку необроблених тривог - сітці тривог, відповідний запис.

- технічні (умовні) тривоги — події, що виникають при несправності обладнання (наприклад, розряді акумулятора), каналу зв'язку (відсутність зв'язку з об'єктом, отримання невірного повідомлення від об'єкта) та інші події, які, хоча і не можуть однозначно говорити про факт проникнення, але, все ж, можуть бути в т.ч. і результатом дій зловмисників (наприклад, відсутність зв'язку з приладом).

У сітці подій і тривог такі події виділяються:

- помаранчевим кольором: події, пов'язані з несправностями обладнання;

- жовтим кольором : події пов'язані з повною втратою зв'язку з ППК по обох каналах;

- коричневим кольором : події, пов'язані з порушення живлення ППК;

- бірюзовим кольором: події, пов'язані з порушенням криптозахисту.

Будь-яка з перерахованих вище подій вноситься в сітку тривог і обробляється через картку тривоги.


13

Решта подій — стану тривоги не викликають, а лише вносяться в сітку подій бази даних (крім тестових повідомлень).

Це:

- постановка під охорону — подія, що супроводжує процес постановки об'єкта під охорону. У сітці подій за замовченням виділяється зеленим кольором.

- зняття з охорони — подія, що виникає при знятті об'єкта з охорони. У сітці подій за замовченням виділяється сірим кольором.

- часткова постановка (на охорону) — подія, що супроводжує процес постановки окремої зони (шлейфа) об'єкта під охорону. У сітці подій за замовченням виділяється зеленим кольором.

- відновлення — подія, що виникає в результаті відновлення до нормального стану після відповідної (червоної або жовтої) тривоги. За замовченням мають блакитний колір.

- системні події та інформаційні повідомлення — загальні події (наприклад, вхід оператора в систему), а також повідомлення, що визначаються користувачем як такі, що не мають особливої важливості. Відзначаються текстом на білому тлі.


14

8.4. Сітка тривог

Сітка тривог (рис. 9) є постійним елементом інтерфейсу і не відключається при переході між вкладками. Це дозволяє оперативно обробляти тривожні повідомлення з будь-якого місця.

Рисунок 9 — Сітка тривог

У сітці тривог описується наступне: - поле «Стан»: відображає стадії відпрацювання тривожного повідомлення (нова

тривога, переглянута, відкрита картка тривоги, викликана група і т.д.) - поле «Час пульта»: час підтвердження повідомлення (поява тривоги в

інтерфейсі оператора); - поле «Схема»: номер схеми охорони (об'єкта); - поле «Номер зони»: номер зони для повідомлень, що стосуються зон; - поле «Прилад»: ідентифікатор приладу; - поле «Категорія ризику»: 1— пріоритетний, 2 — важливий, 3 — звичайний - поле «Тип зони»: відображається тип зони для повідомлень, що стосуються

зон; - поле «Назва об'єкта»: найменування об'єкта, згідно схеми охорони; - поле «Адреса об'єкта»: адреса розташування об'єкта; - поле «Повідомлення»: тривожне повідомлення, згідно протоколу обміну; - поле «Опис»: опис зони, згідно схеми охорони (для зонних повідомлень). Кожне нове тривожне повідомлення виводиться вгорі списку, при цьому, більш

ранні, зсуваються вниз. Їх можна переглянути, використовуючи повзунок. Подвійний клік "мишкою" на обраному повідомленні відкриває картку тривоги.

Всі події в сітці тривог поділяються на 5 типів — тривоги, технічні тривоги, втрата зв'язку, проблеми з живленням, порушення криптозахисту.

У верхній частині сітки тривог знаходяться індикатори кількості тривожних повідомлень.

На рис. 10 на кнопках фільтрів зліва направо показані 21 «червона» тривоги, 2 технічні тривоги, 19 тривог пропажі зв'язку з об'єктом, 15 тривог з живлення, 2 тривоги порушення криптозахисту.


15

фільтри сповіщень

Рисунок 10 — Фільтри тривог в сітці тривог До «червоних» тривог відносяться: - тривоги порушення шлейфу; - втручання в корпус приладу, клавіатури, зовнішнього комунікатора, модуля

розширення; - підбір коду; - натискання ТРК; - напад на користувача; - підміна приладу. Кожне тривожне повідомлення супроводжується звуковим сигналом. Тривожне повідомлення вважається відпрацьованим і зникає з сітки тривог

після відпрацювання тривоги оператором (натиснення в картці тривог кнопки «Завершити»).

Поле «Стан» сітки тривог відображає стан відпрацювання тривоги оператором: - нова тривога (тривожна подія представлена оператору в сітці тривог і

супроводжується звуковим сигналом); - переглянута (оператор відключив звуковий сигнал та/або відкрив картку

тривоги); - в обробці (картка тривоги відкрита оператором); - виклик групи реагування (оператор викликав групу реагування для

відпрацювання тривоги); - група прибула; - огляд об'єкта; - оповіщення (контактна особа оповіщена про подію на його об'єкті. У разі, коли кілька операторів закріплені за одними і тими ж об'єктами і

знаходяться в різних приміщеннях, описана інформація в полі «Стан», дозволяє визначити, чи взяв хтось об'єкт на відпрацювання, а також - контролювати процес відпрацювання тривоги.


16

Звуковий супровід тривог різний: розділяється на «червоні» тривоги і «технічні». Звук «червоної» тривоги має найвищий пріоритет, тобто, якщо звучала «технічна тривога», а потім прийшла «червона», то звук буде змінений.

8.5. Картка тривоги

Картка тривоги (рис. 11) призначена для надання оператору стислої інформації про тривожний об'єкт для прийняття ним рішення.

Картка відкривається подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці тривог і містить інформацію про об'єкт і його стан:

- номер, найменування та адресу об'єкта; - найменування клієнта охорони з договором охорони; - діючі канали зв'язку; - стан об'єкта: тампера приладу, тампера клавіатур, живлення 220В, стан

акумулятора; - інформацію про прилад: серійний номер, протокол, модель, інтервали

тестових повідомлень; - кількість, тип, стан і опис шлейфів приладу; - ПІБ контактних осіб з адресами і телефонами.

Рисунок 11 — Картка тривоги

Крім того, оператору надається окреме поле з інформацією про тривожному подію із зазначенням:


17

- стану відпрацювання тривоги;

- часу прийому програмним забезпеченням тривожного повідомлення;

- номера схеми охорони;

- номера зони (для зонних тривог);

- номера приладу, з якого прийшло тривожне повідомлення;

- групи ризику об'єкта;

- типу тривожної зони (якщо тривога щодо зони);

- найменування об'єкта, за яким прийшла тривога;

- адреси об'єкта;

- формулювання тривожного повідомлення;

- опису тривожної зони (для зонних тривог).

Якщо оператор вирішить, що наданої інформації недостатньо, він може оперативно перейти на картку стану, схему охорони об'єкта, використовуючи відповідні кнопки на картці тривоги.

Всі дії оператора: виклик групи, фіксація її прибуття, результати огляду, оповіщення контактної особи, завершення відпрацювання із зазначенням причини тривоги фіксуються в сітці подій і можуть бути переглянуті (рис. 12). Зручніше переглядати через картку стану.

Рисунок 12 – Картка стану об’єкта

Всі вкладки відкритих карток тривог відображаються в верхній частині розділу «Сітка подій» і знаходяться там до їх примусового закриття через «хрестик), розміщений на вкладці, або до натискання оператором кнопки «Завершити» для


18

обраної картки. Це дозволяє більш точно контролювати відкриті картки тривог і швидко переходити до їх перегляду і подальших дій по ним.

8.6. Розділ «Стан об’єктів» Після переходу в розділ «Стан об’єктів» відкриється список всіх наявних об’єктів

(рис. 13), який дозволяє переглянути короткий опис всіх об'єктів охорони та визначити їх стан. Наявність функції пошуку дозволяє переглянути інформацію по конкретному об'єкту (схемі охорони), який потрібно знайти. Пошук здійснюється за номером схеми охорони.

Після проведеного пошуку об'єкта, увімкнення будь-якого з фільтрів, скидає пошук в початковий стан.

Подвійний клік "мишкою" на вибраному об'єкті відкриє закладку з карткою стану обраного об'єкта.

Рисунок 13 — Стан об’єктів

У верхній частині списку розміщені кнопки фільтрів, які дозволяють фільтрувати для відображення об'єкти за станами, які відповідають кнопці. На кнопці фільтра відображається число, яке показує кількість об'єктів з такими станами. Кольорове оформлення кнопок відповідає кольоровому фону, що виділяє «відфільтрований» об'єкт. Можна увімкнути одразу кілька фільтрів (рис. 14) і переглядати об'єднаний список. При наведенні покажчиком мишки на кнопку фільтра, з'являється контекстне меню з назвою фільтра.

Рисунок 14 — фільтрація об’єктів по їх стану

Кнопка «Показати все» відключає всі натиснуті кнопки фільтрів і відображає загальну кількість об'єктів.


19

Увімкнений фільтр або знайдений при пошуку об'єкт фіксується при переході на розділ «Мапа».

Необхідно звернути увагу, що в списку станів об'єкт відображається тільки в одному стані, згідно наступних пріоритетів: тривога, втрата зв'язку, технічна тривога, порушення криптозахисту. Іншими словами, якщо об'єкт був показаний в фільтрі «під охороною» і прийшла тривога по шлейфу, то він буде виключений з фільтра «під охороною» і показаний в фільтрі «тривога».

Об'єкт вважається в стані «під охороною», якщо хоча б одна його зона знаходиться під охороною.

8.7. Картка стану

Картка стану (рис. 15) викликається для перегляду наступними діями: - подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці подій; - подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці станів об'єктів; - з картки тривоги. Картка стану являє собою інтегровану інформацію про об'єкт і його стан:

Рисунок 15 – Картка стану

- номер, найменування та адресу об'єкта; - найменування клієнта охорони; - номер договору охорони; - діючі канали зв'язку; - стан об'єкта: тампера приладу, тампера клавіатур, живлення 220В, стану

акумулятора; - інформацію про прилад: серійний номер, протокол, модель, інтервали

тестових повідомлень; - кількість, тип, стан і опис шлейфів приладу;


20

- графічне відображення рівнів GSM сигналу по кожній SIM-карті і якість Ethernet/WiFi-каналу.

Графік відображає дані за останні 200 тестових повідомлень. Картка стану має поле «Управління приладом». Через нього можна поставити

весь об'єкт або вибрані зони під охорону, зняти з охорони (якщо дозволені в приладі), провести опитування зон або комплексне опитування приладу, відправити команду на дистанційне оновлення прошивки, перейти на перегляд схеми охорони.

Перелік відкритих карток станів відображається у верхній частині закладки «Сітка подій» і знаходиться там до їх примусового закриття через «хрестик».

Не допускайте великої кількості відкритих карток стану, це може призводити до уповільнення роботи інтерфейсу!

8.8. Розділ «Мапа»

Розташування об'єктів охорони можна переглянути на мапі місцевості.

Рисунок 16 — Мапа на інтерфейсі Відображення об'єктів на мапі проводиться мнемонічними символами, що

відповідають станам об'єкту.


21

Наприклад: - тривога порушення шлейфу (включений фільтр відповідних тривог):

Рисунок 17 — Тривога порушення шлейфу на мапі - тривога технічна (включений фільтр технічних тривог):

Рисунок 18 — Тривога технічна на мапі


22

- тривога втрати зв'язку (включений відповідний фільтр):

Рисунок 19 — Тривога втрати зв’язку на мапі - об'єкти під охороною. Діаметр символу індикації можна порівняти з

категорією ризику, чим вище категорія, тим більше діаметр.

Рисунок 20 — Об'єкти під охороною на мапі - об'єкти, зняті з охорони:

Рисунок 21 — Об'єкти зняті з охорони на мапі


23

- об'єкти, по яким завершено відпрацювання тривоги, але вони не поставлені або не зняті з охорони.

Рисунок 22 — Об'єкти по яким завершено відпрацювання тривоги на мапі

- об'єкти, стан яких ще не визначений. Потрібне комплексне опитування.

Рисунок 23 — Об'єкти, стан яких ще не визначений на мапі У верхній частині розділу «Мапа» розміщені кнопки фільтрів, які дозволяють

відфільтрувати для відображення об'єкти з станами, які відповідають кнопці. На кнопці фільтра відображається число, яке показує кількість об'єктів з даними станом.

Кольорове оформлення кнопок відповідає колірному фону, що виділяє «відфільтрований» об'єкт. Можна включити відразу кілька фільтрів і переглядати об'єднаний список. При наведенні покажчиком мишки на кнопку фільтра з'являється контекстне меню з назвою фільтра. Кнопка «Показати все» (рис. 26) відключає всі натиснуті кнопки фільтрів і відображає загальну кількість об'єктів. При цьому всі раніше включені фільтра відключаються.


24

Рисунок 24 — Робота фільтрів на мапі

Помістивши покажчик «мишки» на поле карти і обертаючи коліщатко «мишки», можна змінювати масштаб карти. Карту можна переміщати вгору/вниз або вліво/ вправо, закріпивши покажчик на поле карти і рухаючи «мишкою» в потрібному напрямку.

Для пошуку об'єкта за схемою охорони можна скористатися функцією пошуку. Пошук здійснюється за номером схеми охорони.

При наведенні покажчиком на обраний об'єкт і натисканні правої клавіші «мишки», з'являється контекстне вікно (рис. 27) з інформацією про об'єкт. «Перетягнувши» покажчик «мишки», з натиснутою правою кнопкою, на контекстне вікно, можна зафіксувати його для детального перегляду.

При бажанні, можна оперативно перейти на картку станів об'єкта, натиснувши на кнопку «Стан».

Рисунок 25 — Коротка інформація про об’єкт на мапі


25

Включення будь-якого з фільтрів, після проведеного пошуку об'єкта, очищає поле пошуку.

Включений фільтр або знайдений при пошуку об'єкт фіксується при переході у розділ «Стан об’єктів».

Бувають випадки, коли кілька об'єктів охорони розташовані в одній будівлі (географічні координати однакові або дуже близькі). При наведенні покажчика «мишки» на місце карти, де об'єкти «накладені» один на одного, відкриється контекстне вікно з переліком об'єктів, які розташовані в цьому місці (рис. 28).

Рисунок 26 — Перелік об’єктів, що мають подібні координати

Обравши потрібний об'єкт, можна перейти на картку стану цього об'єкта.

9. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ АДМІНІСТРАТОРА У цьому документі описується робота користувача з правами адміністратора в

ПЗ «МISTO». Ці права дають можливість редагування параметрів ППЗ централізованого спостереження: налаштування обладнання, створення, зміна та видалення схеми охорони об'єктів, додавання користувача, зміна його прав, архівування бази, тощо.

9.1. Запуск програмного забезпечення

Після запуску ПЗ «MISTO Security Platform», одразу відкриється діалогове вікно авторизації користувача в СПТС «MISTO Security Platform». У цьому вікні потрібно вибрати користувача системи з правами адміністратора і ввести пароль для обраного користувача.


26

Рисунок 27 — Вікно авторизації в системі Для початкового входу в ПЗ, необхідно вибрати обліковий запис і ввести

відповідний пароль. За замовченням обліковий запис — Administrator Administrator Administrator, пароль - Sq8q8.abcr5.

Після входу в ПЗ під паролем «за замовченням», необхідно змінити обліковий запис користувача. Для зміни облікового запису за замовченням, необхідно перейти у розділ «Користувачі».

У вікні, що відкрилось, необхідно додати нового користувача, натиснувши на кнопку «+» (рис. 30).

Рисунок 28 — Створення нового користувача СПТС


27

У вікні, потрібно заповнити запропоновані поля даних користувача (рис. 31).

Рисунок 29 — Введення даних нового користувача

Для ідентифікації користувача в програмі, поле «Користувач» необхідно вводити латиницею. Надалі це поле ніде не відображається, а лише бере участь в ідентифікації користувача в програмі.

Далі необхідно вибрати роль для знову введеного користувача. На поточний момент доступні 2 ролі — адміністратор і оператор .

Рисунок 30 — Вибір ролі користувача Адміністратор має доступ до всіх функцій ПЗ, в тому числі — по створенню,

редагуванню схем охорони і довідників, зміни налаштувань СПТС, додаванню користувачів, зміни їх прав.


28

Оператор — має доступ лише до функції спостереження: відпрацювання подій по об'єктах, постановка, зняття, опитування та ін. Не зв'язані зі зміною параметрів схем охорони або інших налаштувань. Йому доступні вкладки «Спостереження», «Мапа», «Стан об'єктів», «Історія», «Схеми охорони» в режимі перегляду.

В поле «Доступні ролі» виберіть потрібну роль для новоствореного користувача і «перетягніть» її «мишкою» в розділ «Поточні ролі».

Рисунок 31 — Процес вибору ролі користувача

Завершіть створення користувача натисканням на кнопку «Сохранить». Переконайтеся, що доданий користувач з'явився в списку користувачів. Закрийте ПЗ. Знову запустіть ПЗ, авторизуйтесь під новоствореним логіном.

9.2. Історія подій

У розділі «Історія подій» (рис. 34) можна переглянути історію подій по одному або декількох об'єктах за вибраний проміжок часу. За замовченням — за останню добу.

Необхідний об'єкт можна знайти через функцію пошуку. Пошук працює по номеру схеми охорони. Після пошуку або вибору схеми об'єкта вручну, подвійний клік на обраній схемі переводить об'єкт в поле перегляду історії.


29

Рисунок 32 — Історія подій

Виділивши «мишкою», хоча б один об'єкт в поле перегляду історії, можна зробити видалення його з поля.

Рисунок 33 — Видалення об’єкта

Проміжок часу, за який необхідно переглянути історію подій, вибирається кліком покажчика «мишки» на символі календаря (початок, кінець) у вкладці «Фільтр». Збереження параметрів - клік на вільному полі.

Рисунок 34 — Вибір періоду перегляду історії подій


30

Після вибору об'єктів, необхідно натиснути на кнопку «Оновити».

Історія подій по об'єкту буде показана в поле «Історія». Поточні події по вибраному об'єкту будуть представлені до моменту натискання на кнопку «Оновити».

9.3. Створення архіву

Для створення архіву, необхідно увійти в підрозділ «База даних» розділу «Налаштування».

Рисунок 35 — Налаштування БД

Передбачено створення архіву, як на ПК сервера, так і іншому ПК, наприклад, робочому місці оператора.

Якщо архів буде створюватися на ПК сервера, то в поле HOST вказати IP-адресу і порт ПК у внутрішній мережі ПЦС. Необхідно перевірити відсутність «пташки» у полі «Remote PC»:

Рисунок 36 — Налаштування для створення архіву на сервері

Якщо планується створення архіву на зовнішньому ПК, то додатково необхідно:


31

- поставити «галочку» в поле Remote PC;

- ввести назву зовнішнього ПК (на скріншоті – MISTO);

- ввести пароль доступу до зовнішнього ПК;

- на зовнішньому ПК створити папку, куди планується розміщувати архів. Наприклад - \\ 10.0.0.161 \ Users;

Рисунок 37 — Налаштування створення архіву на іншому ПК

(наприклад - робочому місці оператора)

Внести ці дані у відповідні поля — поставити «галочку» в поле «Use automatic backup», для автоматичного створення архіву.

Також необхідно вказати період часу автоматичного створення архіву в годинах.

Рисунок 38 — вказання часу автооновлення


32

Відлік часу починається від моменту збереження конфігурації, натисканням на кнопку SAVE CONFIGURATION (рис. 38).

Для ручного створення архіву необхідно натиснути на кнопку BACKUP NOW (рис. 38).

9.4. Створення схеми охорони

Для створення схеми охорони об'єкта, необхідно перейти в розділ «Схеми охорони» та натиснути «+».

Рисунок 39 — Схеми охорони

Рисунок 40 — Створення нової схеми охорони


33

9.4.1. Додавання об’єкту охорони Для початку, необхідно додати об'єкт охорони. Для цього, необхідно натиснути «+»

в області об'єкта охорони (якщо об’єкт ще не додано в Довідник) або «лупу» (якщо об’єкт необхідно вибрати з Довідника):

Рисунок 41 — Створення нового об’єкту

Рисунок 42 — Вибір наявного об’єкту


34

При необхідності створення нового об’єкту, необхідно перейти у вкладку створення нового об'єкта охорони, що відкрилась після натискання на «+».

Рисунок 43 — Створення нового об’єкту Вводимо назву об'єкта, за якою буде відбуватися ідентифікація об'єкта в списках,

картках, мапі. Описуємо особливості розташування та іншу потрібну інформацію в полі «Опис».

Тип об'єкта та адресу вибираємо із запропонованих довідників. Після заповнення всіх полів зберігаємо введені дані, натиснувши на кнопку «Зберегти».

Якщо в довіднику об'єктів вже є інші об'єкти, то новостворений додається в кінець

списку. Застосувавши скрол, виберіть потрібний об'єкт, клацнувши «мишкою» на ньому два рази. Інформація по об'єкту переміститься в схему охорони.

9.4.2. Вибір періоду охорони

Далі, при створенні нової схеми охорони, заповніть поле «Період охорони». Залиште пропонований номер для схеми охорони або вкажіть свій, задайте період охорони, згідно договору, і вкажіть категорію ризику для даного об'єкта.

Категорій три — звичайний, важливий, пріоритетний. Надалі категорія ризику об'єкта буде представлена цифрами: 1 — пріоритетний, 2 — важливий, 3 — звичайний.


35

9.4.3. Інформація про клієнта охорони Перейдіть до заповнення інформації про «Клієнта охорони». Натисніть на «+», щоб

створити нового клієнта охорони, чи оберіть «лупу» для вибору клієнта з довідника.

Рисунок 44 — створення клієнта охорони

При створенні нового клієнта охорони, виберіть тип клієнта (приватна особа або

організація), з якою укладається договір на охорону, введіть ідентифікаційний код, П.І.П.

Рисунок 45 — Створення контактної особи

В області «Контактні особи» перераховуються особи, які будуть сповіщені про

тривожні події на об'єкті. Перейдіть до створення контактних осіб, пов'язаних з створеним клієнтом охорони, натиснувши на кнопку «Додати». Заповніть всі запропоновані поля. Адресну частину вибираємо з довідників. Створіть стільки контактних осіб, скільком ви хочете повідомляти про тривогу на об'єкті.

Аналогічним чином перейдіть до введення П.І.Б. відповідальних осіб (користувачів ППК, які будуть керувати ним на об'єкті).


36

Приклад наведено нижче:

Рисунок 46 — Створення відповідальних осіб.

9.4.4. Інформація про договір

Далі, перейдіть до введення інформації про договір на охорону, пов'язаного зі створеним клієнтом охорони. Для цього натисніть на символ «+» області «Договір» для додавання договору чи «лупу» — для вибору з вже доданих договорів.

Після натискання на «+», перейдіть у вкладку створення нового Договору. Заповніть поля форми - номер договору, дату укладення, П.І.Б. створеного клієнта, додаткову інформацію за договором. Завершіть введення натисканням на кнопку «Зберегти», після чого за допомогою «лупи» оберіть зі списку новостворений договір.

9.4.5. Вибір дільниці спостереження

Відзначте ділянку спостереження, до якої необхідно прикріпити дану схему охорони. За замовченням, усі об’єкти, що створюються приписуються до ділянки «Default». Відзначте на схемі охорони «пташкою» ділянку «Default».

За необхідністю розподілити об’єкти спостереження за різними операторами, необхідно створити відповідну ділянку через вкладку «Ділянки спостереження»:


37

Рисунок 47 — Створення дільниці спостереження;

- Дати назву новій ділянці, додати опис (якщо необхідно); - «клацнувши» двійним кліком на обраній точці на карті відмітити прямокутник; - «тягнути» покажчиком миші за краї прямокутника та створити багатокутник, в

якому будуть територіально розміщені об’єкті спостереження створеної ділянки.

- Зберегти налаштування.

9.4.6. Інформація про прилад Для додавання нового приладу необхідно натиснути «+» в області «Прилади» (для

створення) чи «лупу» для вибору з приладу з довідника.

Рисунок 48 — Додавання нового приладу;


38

При створенні нового приладу, необхідно заповнити запропоновані поля. Вибираємо протокол обміну в закладці - «Тип нового приладу»: протокол «Мост» для приладів серії «Оріон — Т.3.2», протокол NOVA для приладів «Оріон NOVA» першого покоління і протокол NOVA II - для приладів «Orion NOVA» другого покоління. На закладці «Параметри» вибираємо конкретну модель приладу,

Рисунок 49 — Приклад заповнення полів при створенні нового приладу Вводимо серійний номер (для серії NOVA — надрукований на етикетці ППК),

секретний ключ, виставляємо час контролю тестових повідомлень в секундах від приладів по основному і резервному каналам зв'язку. Якщо час приходу тестових повідомлень не контролюється, в поле інтервалу контролю зв'язку, вказуємо 0 с.

Зверніть увагу, що задані часи інтервалів контролю зв'язку в ПЗ повинні бути

свідомо (в 2-3 рази) більші, ніж задано в приладі. Наприклад, в приладі 30 с, в ПЗ — 60. Різниця залежить від каналу зв'язку і його

якості. Для каналу Ethernet/Wi-Fi вона може становити 45 с, а для GPRS - 60 с або 90 с. В області «Канали зв'язку» за допомогою кнопок «Додати канал зв'язку» і

«Видалити канал зв'язку» вказуємо, через які канали зв'язку прилад буде відправляти повідомлення на ПЦС.


39

Рисунок 50 — приклад створення каналів зв’язку; В області «Зони» необхідно ввести номери зон, їх тип і опис (де встановлений

датчик або що знаходиться під наглядом).

Рисунок 51 — приклад створення зон приладу

Тип зони вибирається із запропонованого довідника. В області «Облікові записи», через кнопку «Додати», вноситься інформація про

користувачів, які внесені в прилад (інсталятор, адміністратор, користувач Микола і т.д.). Після створення нового приладу, необхідно перейти на схему охорони та вибрати

його зі списку за допомогою «лупи». На закладці «Управління зонами» відзначте покажчиком «мишки» ті зони, які

будуть використовуватися в даній схемі охорони.


40

Рисунок 52 — приклад визначення зон для використання

9.4.7. Відповідальні особи

В області «Контакти» і «Відповідальні особи», клацнувши мишкою на «лупу», вибираємо з довідника контактних і відповідальних осіб.

Також можна редагувати дані в довідниках через схему охорони, скориставшись символом на необхідній закладці.

Рисунок 53 — символи на вкладці для редагування Після переходу в потрібний довідник і редагування даних, їх необхідно зберегти.

Для візуального перегляду змінених даних, схему охорони, через яку було здійснено редагування, необхідно перевідкрити.

9.5. Контроль обладнання

ПЦС «MISTO Security Platform» постійно контролює: - справність каналів зв'язку — з ППК (основний і резервний), каналу СПТС; - справність інтерфейсів підключення пристроїв відображення інформації; - коректне функціонування внутрішніх модулів ППЗ. Всі нештатні події фіксуються в сітці подій з поданням попереджувального

повідомлення на пристрої відображення.


41

9.5.1. Контроль каналів зв’язку

ППЗ постійно контролює справність каналів передачі даних від ППК. При наявності двох каналів передачі повідомлень, контролюються обидва канали з інтервалами, заданими в схемі охорони. Втрата/відновлення зв'язку за основним та резервним каналах фіксується в сітці подій. Оперативний стан каналів зв’язку можна переглянути на графіку.

Хронологію втрати/відновлення зв'язку з наявними каналами зв'язку і SIM- картками, а також — рівень сигналу на ППК теж можна переглянути на графіку.

Факт втрати зв'язку по обох каналах - основному і резервному, представляється як тривожне повідомлення і вимагає обробки оператором.

Рисунок 54 — приклад втрати зв’язку на графіку рівнів сигналу

9.5.2. Контроль інтерфейсів підключення пристроїв відображення

ППЗ контролює активність кожного підключеного пристрою відображення (клієнтського робочого місця). При відсутності активності на час, більше 10 с, в сітці подій формується повідомлення про зникнення зв'язку даного клієнтського місця з сервером.

10. ДОВІДНИКИ

Розділи «Клієнти охорони», «Договори», «Об'єкти охорони» та «Прилади» є довідниками, в яких накопичується інформація в міру створення схем охорони. Є окремими модулями з функціями перегляду, редагування, видалення та пошуку.


42

10.1. Клієнти охорони

Дозволяє переглянути всіх введених клієнтів охорони та створити нового.

Рисунок 55 — вигляд довідника «Клієнтів охорони» Можна скористатися функцією «Пошук» по найменуванню клієнта охорони.

Рисунок 56 — функція «Пошук» 10.2. Договори

Дозволяє переглянути наявні договори, дату створення і клієнта охорони,

Рисунок 57 — довідник «Договори»


43

Та знайти договір по його номеру.

10.3. Об’єкти охорони

Дозволяє створити чи знайти (переглянути) об'єкт, використовуючи функцію пошуку. Пошук здійснюється за назвою об'єкта або його адресою.

Рисунок 58 — довідник «Об’єкти охорони»

10.4. Прилади

Дозволяє створити чи знайти прилад, за допомогою функції пошуку. Пошук здійснюється за серійним номером приладу. Дозволяє переглянути перелік заведених в програмі приладів

Рисунок 59 — функція «Пошук»


44

10.5. Користувачі

Дозволяє адміністратору створити нового користувача СПТС, переглянути існуючих користувачів та їх ролі, здійснити пошук користувача по прізвищу.

11. Відправка сповіщень на групи реагування (REACTIO)

11.1 Налаштування ділянок реагування

Перейти в головному меню на вкладку «Налаштування» та вибрати модуль «REACTIO»

Рисунок 60 — вибір «REACTIO» У відкритому вікні вибрати «Ділянки реагування»

Рисунок 61— вибір налаштувань ділянок реагування


45

На рисунку 62 показані створені ділянки реагування

Рисунок 62 — створені ділянки реагування

Подвійник «клік» мішкою на вибраній ділянці відкриє список об’єктів закріплених за цією ділянкою.

Рисунок 63 — список об’єктів ділянки №1

Натискання на символ «+» переведе на закладку редагування ділянок реагування

Рисунок 64 — закладка редагування ділянок реагування

Нижче приведений приклад створення ділянки реагування №4


46

Для створення ділянки реагування необхідно:

- Ввести ім’я та опис ділянки; - Вибрати колір відображення об’єктів в цій ділянці; - Кликнути два рази покажчиком «миші» на приблизному центрі бажаної ділянки

(з’явиться маркер вибраного кольору); - Запам’ятати введені данні натиснувши на кнопку «Зберегти»;

Рисунок 65 — створення ділянки спостереження - Навести покажчик «миші» на маркер та натиснути на її праву кнопку. З’явиться

спливаюче меню зображене на рисунку 65; - Вибрати строку з функцією «Виділити об’єкти» та кликнути на неї; - «розтягнути» покажчиком «миші» краї квадрату так, щоб вони охопили усі

бажані об’єкти, як показано на рисунку 66;

Рисунок 66 — графічне об’єднання об’єктів ділянки реагування


47

- Після графічного об’єднання об’єктів натиснути кнопку «Прив’язати об’єкти»; - Усі об’єкти, які знаходились всередині графічного многокутника перекрасяться

у вибраний колір ( у нашому випадку — червоний); - Відкрити спливаюче меню, як було показано на рисунку 65, та кликнути на

строчці «Список об’єктів»; - Впевнитись, що був створена ділянка реагування ( у нашому випадку - №4), та

до неї приписані вибрані об’єкти, як показано на рисунку 67;

Рисунок 67 — приписані об’єкти ділянки №4

11.2 Редагування ділянок реагування ( табличний метод).

Припустимо, що об'єкти населеного пункту Зарванці треба перенести з ділянки реагування №1 в ділянку №3. На мапі об'єкти замальовані чорним кольором, що визначає привязку до ділянки №1



48


При збільшенні масштабу мапи видно, що об’єкти населеного пункту Зарванці розміщені на вул. Руданського та замальовані чорним кольором.

Рисунок 70 — об’єкти на вул. Руданського

Для перенесення вибраних об’єктів з ділянки №1 до ділянки №3 необхідно відкрити список об’єктів реагування ділянки №1. Через функцію пошуку знайти вул. Руданського, та змінити прив’язку вибраних об’єктів до ділянки №3, як показано на рисунку 70.


49

Рисунок 71 — прив’язка об’єктів ділянки №1 на вул. Руданського до іншої ділянки реагування

Після прив’язки вибраних об’єктів необхідно натиснути кнопку «Зберегти зміни». Об’єкти будуть видалені з ділянки №1 та додані в ділянку №3 (як приклад). Впевнитись у цьому можна переглянувши список об’єктів ділянки №3, або по зміні кольору об’єктів з чорного на зелений на мапі (рисунок 71)

Рисунок 72 — об’єкти на вул. Руданського прив’язані до ділянки №3

11.3 Редагування ділянок реагування ( графічний метод).

Припустимо, що об'єкти населеного пункту Зарванці треба перенести з ділянки реагування №3 в ділянку №1. На мапі об'єкти замальовані зеленим кольором, що визначає привязку до ділянки №3.

Вибираємо ділянку реагування №1 та правої кнопкою «миши» відкриваємо спливаюче меню. В меню вибираємо строку «Вибрати обєкти», як показано на рисунку 72


50

Рисунок 73— спливаюче меню ділянки №1

«Розтягнути» покажчиком «миші» краї квадрату так, щоб вони охопили бажані об’єкти (Зарванці, вул. Руданського) , як показано на рисунку 72;

Рисунок 74 — графічне об’єднання об’єктів ділянки №1

Після розміщення бажаних об’єктів всередині многокутника знов відкрити спливаюче меню, та кликнути «мишкою» на строчці меню «Додати об’єкту до ділянки» (рисунок 73). Об’єкти будуть перемальовані з зеленого в чорний колір.


51

Рисунок 75 — додавання об’єктів до ділянки №1

Рисунок 76 — закінчення прив’язки об’єктів до ділянки №1

Закінчити прив’язку об’єктів натиснувши на кнопку головного меню «Прив’язати об’єкти» (рисунок 74).

Додатково впевнитись в переміщенні об’єктів можна перевірив перелік об’єктів на вул. Руданського (як приклад), в тій чи інший ділянці реагування.

Рисунок 77 — перевірка відсутності об’єктів по вул. Руданського в ділянці №3


52

11.4 Створення груп реагування та прив’язка їх до ділянок реагування Після створення ділянок реагування необхідно створити групи реагування та

приписати їх до ділянок реагування. Для цього треба вийти до вкладки «Налаштування» натиснувши на символ « »

Рисунок 78 — вихід до меню «Налаштування» Вибрати модуль «REACTIO» та після входу в нього вибрати «Групи реагування»

Рисунок 79 — вхід до створення груп реагування У вікні, що відкрилося, натиснувши на кнопку «створити», ввести назву групи

реагування та прив’язати її до створених дільниць спостерігання

Рисунок 80 — створення груп реагування та прив’язка їх до ділянок реагування

Закінчити створення груп реагування натиснувши на кнопку «Зберегти»

Documents

ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ААЗЧ.425678.002 КА › uploads › files › admin_druk.pdf · 2019-11-08 · ППЗ СПТС «MISTO Security Platform»