Міністерство аграрної політики України

Бучацький коледж Подільського ДАТУ

ДОПОВІДЬ

на тему:

"ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В АВТОМАТИЗОВАНІЙ СИСТЕМІ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ"

напрямок "Земельний кадастр"

Склав ст.. IV курсу Федик О. Керівник Кравецька Л.Я.

2011

Бучач

ПЛАН

1. Особливості формування кадастрового номеру земельної ділянки

2. Структура кадастрового номера

3. Формування та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам

4. Використання індексної кадастрової карти

1. Особливості формування кадастрового номеру земельної

ділянки Проведення земельної реформи – це дуже складний та довготривалий

процес і щоб реалізувати його успішно, прийти до очікуваних результатів, він

повинен базуватися на глибокому продуктивному веденні необхідного

комплексу землевпорядних робіт.

Важливу роль у здійсненні земельної реформи відіграє земельний

кадастр. Земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення

учасників земельних відносин при реалізації їхніх повноважень по володінню,

користуванню і розпорядженню землею. У процесі формування цих відносин,

обумовленого особливостями використання землі, розвитком науково –

технічного прогресу та зміною соціальних факторів змінювались завдання,

методи і технології земельного кадастру, а також область застосування його

інформації.

У нашій країні з початком земельних перетворень значення земельно –

кадастрової інформації ще більш зросло, тому що в її об’єктивності стали

зацікавлені не тільки державні органи і господарські структури, але і практично

всі громадяни та юридичні особи, залучені до земельних відносин.

Ведення земельного кадастру здійснюється центральним органом

виконавчої влади з питань земельних ресурсів на місцевому, регіональному та

загальнодержавному рівнях. На місцевому рівні ДЗК повинен вестися в межах

кадастрового округу (ця норма встановлена Законом України «Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). Кадастровий

округ створюється в межах району, міста обласного значення, міст Києва і

Севастополя. При цьому база даних та кадастрові плани для району ведуться в

розрізі села, селища, міста районного значення, а також для земель за межами

населених пунктів.

Земельний кадастр є основою функціонування цивілізованого ринку

землі і нерухомості будь-якого суспільства, що в кінцевому результаті дозволяє

ефективно здійснювати державну політику в галузі земельних відносин. Це

вимагає створення державної автоматизованої системи земельного кадастру,

головною метою якої є формування інформаційної інфраструктури, яка

забезпечує органи державної влади, громадян інформацією про землю і

нерухомість та захищає права власників землі і землекористувачів на передані у

власність і надані у користування землі.

Метою автоматизованої інформаційної системи державного земельного

кадастру є:

наочне відображення в комплексі картографічних і цифрових даних

земельного кадастру;

забезпечення оперативного одержання земельно-кадастрової інформації

для управління земельними ресурсами;

скорочення строків, зниження трудових затрат на складання і

оформлення земельно-кадастрових документів та підвищення якості їх

виконання;

підвищення інтелектуального рівня праці інженерно-технічних

працівників із земельного кадастру і землевпорядкування.

Автоматизована система державного земельного кадастру містить дані всіх

його складових частин.

Для забезпечення, створення і функціонування автоматизованої системи

ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки,

управління інформацією у відповідній інформаційній системі, підтримки

зв’язку з іншими галузевими кадастрами та інформацій цими системами

запроваджено єдину систему кадастрової нумерації земельних ділянок.

Відповідно до положень Законів України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на

земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» та

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення

порядку набуття прав на землю» істотною умовою договору, який передбачає

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є

кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку із

переходом права власності на ці об'єкти. Укладання договору, який передбачає

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що

пов'язане із переходом права на частину земельної ділянки, повинно

здійснюватися після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та

присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Крім того, необхідність присвоєння кадастрових номерів земельним

ділянкам виникає при встановленні або відновленні їх меж під час оформлення

на них фізичними і юридичними особами правовстановлюючих документів та

для забезпечення реалізації фізичними і юридичними особами права на

визнання і підтвердження державою прав на земельні ділянки.

Наказом Держкомзему України № 168 від 15 лютого 2010 року

затверджено Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Даний Порядок визначає процедуру формування та присвоєння кадастрового

номеру земельної ділянки, внесення відповідних відомостей до державного

реєстру земель.

Метою Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам є

нормативне забезпечення робіт з ведення державного земельного кадастру,

державної інвентаризації земель, виконання робіт із землеустрою, зокрема

щодо виготовлення документації, необхідної для надання земель у власність та

користування громадянам та юридичним особам.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами,

певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79

Земельного кодексу України).

Формування земельної ділянки – встановлення її технічних,

економічних характеристик та юридичного статусу в процесі кадастрових

зйомок та землеустрою.

Кадастровий план земельної ділянки - графічний документ, що

відображає межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і

землекористувачів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки,

місцерозташування земельної ділянки, розміщення об'єктів нерухомості,

розташованих на земельній ділянці, та складається з використанням даних

державного земельного кадастру. (п.1.2.Тимчасового порядку ведення

державного реєстру земель затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003

N 174).

Кадастровий план земельної ділянки - аналітичне графічне зображення

зовнішніх меж земельної ділянки, меж земельних угідь та земель, обмежених у

використанні та обмежених правами інших осіб,

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код

(номер) земельної ділянки, що не повторюється на території України, який

формується під час проведення кадастрової зйомки, відображається

на кадастровому плані земельної ділянки та документації із землеустрою та

присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації.

Враховуючи вище вказане, присвоєння кадастрового номеру потребує

попереднього проведення кадастрової зйомки та виготовлення документації із

землеустрою в процесі якої і присвоюється кадастровий номер земельній

ділянці.

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної з

земельними ділянками, запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в

базах даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Кадастровий номер зберігається за земельною ділянкою протягом усього

часу її існування, забезпечує унікальність ідентифікації земельної ділянки в

державному земельному кадастрі і державному реєстрі земель, та зазначається

на чергових кадастрових планах, у відомостях автоматизованої системи

державного земельного кадастру, документах, що посвідчують право

на земельну ділянку, договорах, угодах, витягах, охоронних

зобов'язаннях, свідоцтвах, повідомленнях та довідках.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій

території України.

Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території

України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її

ідентифікації і залишається незмінним на протязі всього часу фізичного та

юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється при її формуванні.

Земельним ділянкам, утвореним у результаті поділу чи об'єднання інших

земельних ділянок, присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні

кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не

використовуються для ідентифікації земельних ділянок.

Кадастрові номери присвоюються усім земельним ділянкам незалежно від

форм власності. При переході права власності на земельну ділянку від однієї

особи до іншої, при встановленні інших, крім права власності, речових прав на

земельну ділянку кадастровий номер залишається без змін.

Кадастровий номер використовується тільки для кодування земельної

ділянки, містить в собі інформацію щодо віднесення земельної ділянки до

кадастрового кварталу та кадастрової зони, визначених згідно з індексною

кадастровою картою. Дублювання кадастрових номерів земельних ділянок не

припускається.

Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових

номерів в різних державних і галузевих інформаційних системах в структурі

кадастрового номеру земельної ділянки використовується код об’єктів

адміністративно – територіального устрою України - код КОАТУУ.

Кадастровий номер виконує функцію уніфікованого коду земельних

ділянок і в інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах в яких

використовується інформація про земельні ділянки. Застосування такого коду

дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також слугуватиме

основою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем.

Застосування уніфікованого кадастрового номеру має особливе значення

при створенні та запровадженні Системи реєстрації прав на землю та іншу

нерухомість. Застосування номеру дасть можливість ефективної інформаційної

взаємодії між відповідними відомствами та установами по формуванню

необхідної для цілей реєстрації та обслуговування користувачів інформації.

2. Структура кадастрового номера Для забезпечення унікальності кадастрового номера застосовується підхід,

який базується на ієрархічній фрагментації території України по наступній

схемі:

Відповідно наведеній схемі позиційна структура кадастрового

номеру земельної ділянки складається з чотирьох складових частин.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних

елементів:

< КОАТУУ > : < НКЗ > : < НКК > : < НЗД >

Кадастрова зона

Кадастровий квартал

Земельна ділянка

Об’єкт адміністративно – територіального устрою

України

де < КОАТУУ > – код об'єкта адміністративно-територіального устрою України;

<НКЗ > – номер кадастрової зони;

<НКК > – номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;

<НЗД >– номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.

Кадастрова зона - сукупність кадастрових кварталів у межах окремого

населеного пункту або у межах території району за межами населених пунктів.

Кадастровий квартал - компактне об'єднання земельних ділянок,

обмежене природними або штучними межами (річками, струмками, каналами,

лісосмугами, вулицями, шляхами, шляховими і інженерними спорудами,

парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і

рубежами тощо).

Кадастровий округ (об’єднання кадастрових зон) – частина території, у

межах якої ведеться державний земельний кадастр на місцевому рівні.

Територіальна зона - частина території, яка характеризується особливим

правовим режимом використання земельних ділянок.

З метою застосування стандартного програмного забезпечення, а також з

метою уніфікації структури кадастрового номеру та уніфікації відповідного

прикладного програмного забезпечення використовується фіксована позиційна

структура кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки має такий вигляд:

<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ> : <ХХХХ> | | | |_____ Порядковий номер | | | земельної ділянки | | | (чотиризначний) | | | | | |_____ Номер кадастрового кварталу | | (тризначний) | | | |_____ Номер кадастрової зони (двозначний) | |_____ Код об'єкта адміністративно-територіального устрою України (десятизначний)

Структурні елементи кадастрового номера відокремлюються один від

одного знаком «двокрапка» (:).

Перший структурний елемент кадастрового номера відповідає коду об'єкта

відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою

України ДК 014–96 (код КОАТУУ), затвердженого наказом Державного

комітету статистики України від 9.12. 1997 р. № 78, і складається з десяти знаків

останні два з яких мають значення – «00». Перші два знаки ХХ – номер області,

наступні три ХХХ – номер району, і ще три ХХХ – номер відповідної місцевої

ради і останні два знаки 00.

Другий структурний елемент кадастрового номера відповідає

номеру кадастрової зони. Номер кадастрової зони складається з двох

розрядів. Максимальна кількість кадастрових зон у межах одного

об'єкта адміністративно-територіального устрою становить 99. Територія за

межами населеного пункту відноситься до першої зони, а територія населеного

пункту до другої. Якщо в межах сільської ради знаходиться декілька населених

пунктів (сіл), то вони відносяться до третьої ,четвертої і т.д. зони, залежно від їх

кількості.

Третій структурний елемент кадастрового номера відповідає

номеру кадастрового кварталу в межах кадастрової зони. Номер

кадастрового кварталу складається з трьох розрядів. Максимальна кількість

кадастрових кварталів в межах кадастрової зони становить 999.

На думку кандидата технічних наук М.Г.Лихогруда щодо земель

сільськогосподарського призначення може використовуватись термін

"кадастровий фрагмент". Кадастрові фрагменти можуть співвідноситись з

окремими полями (чи групою полів) сільськогосподарських господарств чи

підприємств іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення.

Актуальність поділу кадастрових зон на кадастрові фрагменти обумовлена

суттєвою динамікою реформування значної кількості земельних ділянок с.-г.

призначення в результаті виділення земельних часток (паїв) в натурі у вигляді

окремих земельних ділянок та перспективою їх подальшого включення в

земельний обіг. Такий підхід дає можливість зарезервувати потенційно

достатню кількість кадастрових номерів для цілей первинного обліку

земельних ділянок.

Четвертий структурний елемент кадастрового номера відповідає номеру

земельної ділянки в межах кадастрового кварталу. Номер земельної ділянки

складається з чотирьох розрядів та визначається як наступний порядковий

номер земельної ділянки в межах певного кадастрового кварталу згідно з

реєстром кадастрових номерів. Максимальна кількість земельних ділянок в

межах кадастрового кварталу може становити 9999.

Структурні елементи кадастрового номера визначається на підставі:

індексної кадастрової карти, чергового кадастрового плану, реєстру кадастрових

номерів, відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат

поворотних точок меж земельної ділянки, плану меж земельної ділянки або

кадастрового плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової

зйомки.

Для прикладу, кадастровий номер, а саме код КОАТУУ території

Рівненської області Рівненського району Заборольської сільської ради

56 246 847 00; кадастровий номер Богородчанської селищної ради Івано-

Франківської області - 26 204 551 00; Одеської області Овідіопольського району

Сухолиманської сільської ради - 51 237 84200.

Структура кадастрового номера Бучацької міської ради Тернопільської

області має такий вигляд 61 212 101 00, де 61 – номер Тернопільської області,

212 – номер Бучацького району, 101 – номер Бучацької міської ради. Індексна

кадастрова карта даної міської ради з нанесеними кадастровими номерами

відображена на схемі.

Територія Бучацького району поділена на 39 місцевих рад, кожна з яких

має свій кадастровий номер. Кадастрові номери місцевих рад в межах

Бучацького району:

1. Бучацька міська рада -код КОАТУУ 61 212 101 00 ,

2. Бариська сільська рада -код КОАТУУ 61 212 804 00 ,

3. Берем”янська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 808 00 ,

4. Бобулинська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 809 00 ,

5. Возилівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 814 00 ,

6. Добропільська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 816 00 ,

7. Дулібівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 822 00 ,

8. Жизномирська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 811 00 ,

9. Жниборідська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 886 СЮ ,

10. Заривинецька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 810 00 ,

11. Зеленська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 813 00 ,

12. Золотопотіцька селищна рада - код КОАТУУ 61 212 555 00 ,

13. Зубрецька сільська рада - код КОАТУ/ 61 212 828 00 ,

14. Киданівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 829 00 ,

15. Космиринська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 830 00 ,

16. Костільницька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 831 00

17. Ліщанецька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 832 00 ,

18.Медведівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 834 00 ,

19. Миколаївська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 838 00 .

20. Новопетликівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 840 00 ,

21 Озерянська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 342 00 ,

22. Осівецька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 812 00 ,ф

23. Переволоцька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 846 00 ,

24. Передмістянська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 856 00 ,

25. Пилявська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 850 00 ,

26. Пишківська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 857 00 ,

27. Пдзамочківська сільська рада -код КОАТУУ 61 212 854 00 ,

28. Порохівська сільська рада - кед КОАТУУ 61 212 855 00 ,

29. Ріпинецька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 858 00 ,

30. Русилівська сільська рада - кед КОАТУУ 61 212 859 00 ,

31. Скомороська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 860 00 ,

32. Снсвидівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 862 00 ,

33. Соколівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 866 00 ,

34. Сороківська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 870 00 ,

35. Сгаропетликівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 874 00 ,

36. Стінківська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 878 00 ,

37. Трибухівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 820 00 ,

38. Цвітівська сільська рада - код КОАТУУ 61 212 880 00 ,

39. Язловецька сільська рада - код КОАТУУ 61 212 884 00 .

3. Формування та присвоєння кадастрових номерів

земельним ділянкам

Формування кадастрових номерів земельних ділянок, які утворюються

вперше та земельних ділянок, які надані у власність (користування) та не мають

кадастрових номерів, здійснюється територіальними органами Держкомзему.

Для формування кадастрового номера земельній ділянці, яка утворюється

вперше розробник документації із землеустрою подає до територіального

органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки відповідну заяву.

До заяви додаються відповідна документація із землеустрою та результати робіт

із землеустрою в електронному вигляді (обмінний файл).

Територіальний орган Держкомзему протягом 3 днів перевіряє

відповідність розташування меж земельної ділянки даним чергового

кадастрового плану, формує кадастровий номер земельної ділянки та

відображає його на сторінках документації із землеустрою.

Розробник документації надає Центру ДЗК документи та обмінний файл.

Процедура перевірки та приймання обмінного файлу Центром ДЗК,

реєстрація та видача документа, що посвідчує право на земельну ділянку,

унесення відомостей до державного реєстру земель та бази даних АС ДЗК

здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру

земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 № 174,

зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 за № 641/7962 (із змінами) (далі

– Тимчасовий порядок).

Кадастровий номер земельної ділянки вважається присвоєним з моменту

відкриття Поземельної книги на відповідну земельну ділянку, яке здійснюється

структурним підрозділом філії Центру ДЗК шляхом внесення кадастрового

номера земельної ділянки та дати відкриття Поземельної книги у відповідні

поля на титульному аркуші. Поземельна книга відкривається у день державної

реєстрації та видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

4. Використання індексної кадастрової карти

Розробка індексних карт об’єктів адміністративно – територіального

поділу (населених пунктів, сільських, селищних, міських рад) полягає в поділі

відповідних територій на кадастрові зони та кадастрові квартали з послідуючим

присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам.

Індексна кадастрова карта – графічне зображення, що відображає

розташування кадастрових зон і кварталів у межах існуючих адміністративно-

територіальних утворень на момент складання карти, із зазначенням нумерації

кадастрових зон і кварталів.

Індексна кадастрова карта складається в електронному та паперовому

вигляді: в масштабі, який забезпечує чітке відображення кадастрових зон та

кварталів. Планово-картографічною основою для індексної кадастрової карти в

паперовому вигляді є карти (плани) масштабу від 1:10000 до 1:500.

Індексні кадастрові карти створюються територіальними органами

Держкомзему. Для створення індексних кадастрових карт використовуються

паперові відбитки зведених, трансформованих та приведених до єдиної системи

координат планово-картографічних матеріалів (плани меж територій сільських,

селищних, міських рад; плани меж населених пунктів та інше) шляхом

нанесення меж кадастрових зон та кварталів згідно із нормами та правилами,

які застосовуються при картографічному кресленні. В електронному вигляді

індексні кадастрові карти створюються шляхом векторизації паперових карт

або безпосереднього встановлення меж зон та кварталів на електронних картах

чи ортофотопланах. Встановлення меж зон та кварталів здійснюється

відповідно до методичних рекомендацій Держкомзему.

В якості меж кварталів можуть використовуватись осьові лінії доріг, лінії

тротуарів, межі землеволодінь, червоні лінії та ін. Межа кварталу моделюється

полігоном (або полілінією), що проходить через характерні точки з

фіксованими координатами. Інший підхід базується на топологічному способі

опису меж кадастрових кварталів, коли межі кварталів співпадають з межами

землекористувань.

Індексна кадастрова карта (план) передається до територіального органу

Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки та в подальшому

використовується для формування та присвоєння кадастрових номерів

земельних ділянок. В електронному вигляді індексні кадастрові карти

передаються до Центру ДЗК для здійснення перевірки кадастрових номерів

земельних ділянок, ведення державного реєстру земель та автоматизованої

системи державного земельного кадастру (далі – АС ДЗК).

Індексний кадастровий план створюються для різних рівнів

адміністративно-територіальних об’єктів. На індексному кадастровому плані

області наносяться та нумеруються адміністративні райони та міста обласного

значення. На ІКП району наносяться і нумеруються сільські (селищні) ради,

міста районного значення.

Так, територія Бучацького району поділена на 39 місцевих рад, кожна з

яких має свій кадастровий номер, що відображено на плані.

На ІКП в межах територій місцевих рад наносяться межі кадастрових зон

і кварталів та їх номери. Наприклад, Бучацька міська рада займає площу 2346га.

На території ради знаходиться один населений пункт–місто Бучач, площа якого

становить 1026га. Територія ради розділена на 2 зони:

61 212 101 00 : 01 : - територія за межами населеного пункту;

61 212 101 00 : 02 : - територія в межах населеного пункту (м.Бучач)

Територію першої зони розділено на три квартали : 01 : 001 та : 01 : 002 –

землі сільськогосподарського призначення; 01 : 016 – землі лісового фонду.

Другу зону 61 212 101 00 : 02 : враховуючи заселеність зони, рельєф

місцевості. Розміщення доріг, річки Стрипа, яка протікає через місто розділено

на 5 кварталів: 6121210100:02:001:- північна частина міста;

6121210100:02:002:- східна частина; 6121210100:02:003:- південна частина та

6121210100:02:004:- західна частина, 6121210100:02:005:- вкраплення (хутори).

На індексних кадастрових планах населеного пункту, кадастрової зони

відображаються межі кадастрових кварталів, земельних ділянок в межах

кварталів та їх номери.

ІНДЕКСНИЙ КАДАСТРОВИЙ ПЛАН Бучацького району

Тернопільської облас

Переволоцька сільська рада

Киданівська сільська рада

Новопетликівська сільська рада

Добропільська сільська рада 61 212 816 00

Порохівська сільська рада 61 212 855 00

Космиринська сільська рада

фрагмент кадастрової зони 01 межа кадастрового 002

Межа кадастрового квартаул 003

Мал..1 Фрагмент кадастрової зони 01

Висновки На даний час в Україні завершився третій етап земельних перетворень.

Відбулися принципові, глибокі зміни у формі власності на землю, розв’язана

проблема забезпечення громадян земельними ділянками, введена платність за

землекористування, створені передумови для ринку землі.

Земельний кадастр виконує дуже важливу роль у регулюванні земельних

відносин в Україні, має виключне значення у стабілізації аграрного сектору

української економіки.

Структура та порядок формування кадастрових номерів земельних ділянок

забезпечують унікальність кадастрових номерів в межах України і можуть бути

використані для уніфікації міжвідомчої ідентифікації земельних ділянок та

іншої нерухомості в різних автоматизованих інформаційних системах.

Включаючи систему реєстрації прав. Фіксована позиційна структура

кадастрового номера спрощує процедуру формування номерів і дає можливість

уніфікації програмного забезпечення по їх обробці в базах даних державного

земельного кадастру.

Формування кадастрових номерів земельних ділянок, здійснюється

територіальними органами Держкомзему. Застосування уніфікованого

кадастрового номеру має особливе значення при створенні та запровадженні

Системи реєстрації прав на землю та іншу нерухомість.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код

(номер) земельної ділянки, що не повторюється на території України, який

формується під час проведення кадастрової зйомки, відображається

на кадастровому плані земельної ділянки та документації із землеустрою та

присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації.

На індексних кадастрових картах відображається розташування і межі

кадастрових зон і кварталів у межах адміністративно-територіальних утворень

із зазначенням нумерації кадастрових облікових одиниць. ІКК створюються для

різних рівнів адміністративно-територіальних об’єктів.

Список використаної літератури 1. Гнаткович Д.І. Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в

умовах ринкової економіки. – Львів:ЛДАУ, 1996.

2.Закон України ”Про державну експертизу землевпорядної документації” 17

червня 2004року N 1808-IV

3. Земельний кодекс України - Київ,2010

4.Земельні відносини в Україні : Законодавчі акти і нормативні документи.

Держкомзем України. – К.Урожай,1998. – 816 с.

5. Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних

актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування

земельною ділянкою та договорів оренди землі. Затверджена наказом

Держкомзему України від 29.02.2002 р. № 27. Із змінами внесеними згідно з

наказами Держкомзему від 02.07.2003 р. № 174, від 29.12.2003 р. №332 К.

Держкомзем України, 2003.

6.Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України. ДК

014-97. / Державний класифікатор України в 3-х томах. - Київ: Держкомстат

України, 1997.

7.Лихогруд М.Г. Методи і моделі створення та інтелектуалізації

автоматизованих систем земельного кадастру. – Київ, 2002. – 271с.

8.Лихогруд М.Г. Структура та особливості формування кадастрового номера

земельної ділянки та іншої нерухомості//Інженерна геодезія. – К.КНУБА. –

2000. - №44. – С.158-169

9Лихогруд М.Г. Структура бази даних автоматизованої системи державного

земельного кадастру. - В зб. Інженерна геодезія.- 2000.- вип.43, с. 120 -128.

10. Магазинчиков Т.П. Земельний кадастр.- Львів:Світ,1991р.

11.Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л.О.

Бондар, А.П.Гетьман, В.Г.Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В.Медведчука.-К.:

Юрінком Інтер, 2004.-656с.

12. Основні положення щодо створення планово-картографічної основи для

ведення державного земельного кадастру, землевпорядкування, охорони та

моніторингу земель. – К.: Держкомзем України,1997.

13.Петрович Л.М., Волосецький Б. “Основи кадастру”. Навчальний посібник,

Львів – 2000. – 130с.

14. Положення про містобудівний кадастр населених пунктів. Постанова

Кабміну Міністрів України від 25.03.1993 № 224.

15. Положення про порядок ведення державного земельного кадастру.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 із змінами

внесеними Постановою Кабміну України 30.01.1997 р. № 99.

16. Порядок складання плану земельно-господарського устрою населеного

пункту. Затверджено наказом Мінбудархітектури та Держкомзему України від

24.04.1999 № 158/61.

17.Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. Затверджено

наказом Держкомзему України вді 15.02.2010 р. № 168

20. Постанова Кабміну України „Про програму створення автоматизованої

системи ведення державного земельного кадастру” від 2.12.1997 р. № 1355.

21. Про державний земельний кадастр: Проект Закону України.

Землевпорядкування.-2003 - № 1 с 61-82.

22. Про запровадження форми поземельної книги та порядку її ведення.

Вказівки Держкомзему України від 20.03.2002 р. № 11.

23. Про програму створення автоматизованої системи ведення державного

земельного кадастру. Землевпорядний вісник. 1998. № 2 с.37 – 44.

24. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні.

Третяк А.М., Панчук О.Я., Романовський М.М. під заг. Ред. Третяка А.М.

К.ТОВ цзру, 2003, 253 с.

25. Теоретичні основи державного земельного кадастру; Навч. посібник Під

ред. М.Г. Ступеня.- Львів: Новий світ- 2000, 2003.- с.269-274.