Заснована 05.03.2010 року

АНОНС

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

..............................ПРИСВЯТА

У НАГЛЯДОВОЇ РАДИ –НОВИЙ ОЧІЛЬНИК

З ДНЕМ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА!

На черговому засіданні вченої ради ТДМУ її члени одностайним голосуваннямобрали нового голову наглядової ради університетської лікарні. Володимира Бігу-няка на цьому посту змінив не менш відомий у медичних колах науковець – завіду-вач кафедри хірургії №1 ТДМУ, заслужений діяч науки і техніки України, професорІгор ДЗЮБАНОВСЬКИЙ (на світлині).

…Тут тихо-тихо,наче у раю,

Лиш зрідка чутисхлипування й стогін.Життя було у прірви

на краю,Впіймали вдало, вирвали

з «дороги».

Казкові й милі тутчарівники,

Бо між життям і смертюбій запеклий.

Із ласки Божої й надійноїруки

Витягують вони людейіз пекла.

Яке це щастя – бачитижиття!

Розплющиш очі – білістіни, галас,

І в лікаря посмішка наустах:

«Ну, от і все, а ти чомусьбоялась!»

Халатик медсестричкипромайнув,

Уколи, крапельниці,метушиться вміло,

А ти ще добре очі невідкрив,

Що ти живеш, ти все жіще не віриш.

Вже й санітарки голосдолина:

«Може, водички? Може,вам погано?»

І біля тебе голос незмовка,

Бо щохвилини хтось сюдизагляне.

І ти нарешті віриш,що живеш.

Яке це щастя – бачитипалату,

Почути галас, посмішкилюдей,

Шукати поглядом лишбілого халата.

Хай розквітає Вашадоброта,

Хай день стрічає васпривітним ранком,

Хай ангел Божий схилитьнебеса,

До ніг хай стелять Вамясні світанки!

Хай Ваші сім’ї бережеГосподь,

Благословення шле Ваму родини,

За те, що повертаєтежиття,

Що бережете Ви життялюдини!

СЛОВО ВДЯЧНОСТІОльга ВОРОБЕЦЬ,с. СкорикиПідволочиського району

ТДМУВІДЗНАЧИВ СВОЄ55-РІЧЧЯ

Ю в і -лею булаприсвя-чена уро-чиста ака-демія, щовідбулася

в «Березолі» і на яку завітало ба-гато поважних гостей з різнихобластей України та з іншихкраїн, а також очільники міськоїй обласної влади, випускникирізних років, ветерани і представ-ники нинішнього покоління вик-ладачів, студентства.

У ЛІКУВАННІЦУКРОВОГО ДІАБЕТУВАЖЛИВИЙСАМОКОНТРОЛЬ

Кількістьхворих нацукровийдіабет усв іт і вжеперевищи-

ла 200 млн. осіб. Щодо Тер-нопільщини, то на диспансер-ному обліку нині перебуваєпонад 30 тисяч хворих на діа-бет. Щорічно медики реєстру-ють майже три тисячі новихвипадків.

ПРОСТИЙ СЕКРЕТВІДМІННОГОСАМОПОЧУТТЯ

Медсес-тра хірур-г і ч н о г овідділенняОльга Ка-чунь нале-жить до

тих людей, які бачать мету тасміливо йдуть до неї. Енергій-ну, завзяту, сумлінну медсестру,чуйну і лагідну людину люблятьта поважають як колеги, так іпацієнти, для яких вона, заїхніми словами, як промінь сон-ця, що зігріває душі.

ЗОРІПОСМІХАЮТЬСЯНАПОЛЕГЛИВИММолоді фа-

хівці, наче губ-ка, всотують усебе знання ,практику, і щоголовне – вмілота наполегливоїх застосовують.Самовіддано,без залишку віддають вонитепло власних сердець кожно-му з пацієнтів. Саме з таких йгероїня матеріалу – офталь-молог університетської лікарніНіна Шкільнюк.

ІРИНАКОХАНСЬКА:«МЕДСЕСТРИНСТВО –МОЄ ПОКЛИКАННЯ»Пані Ірина –

постова медсес-тра кардіологіч-ного відділенняуніверситетськоїлікарні. Медици-ною зацікавила-ся ще у шкільніроки. І хоча ме-диків у сім’ї не було, вона, невагаючись обрала саме цю спе-ціальність. Бажанням Ірини булодопомагати людям, які часто по-терпають від недуг.

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

Редак тор Тво р ч ий к о лек т ив :

Ком п . н аб і р і в е р с тк а

Г. ШИБАЛИНЧУК

Л. ЛУКАЩУК , О . БОЙКО ,П . БАЛЮХ

Р. ГУМЕНЮК

Адреса редакц і ї46 0 0 1

м . Те р н оп іль ,ма йда н В олі , 1

те л . 52 - 80 - 09 43 - 49 - 56;

h a z e t a . u n i v e r @ g m a i l . c o mE-mai l

Засновник:Те рн о п ільськ ий де рж авни й меди чн и й ун і ве рситетім . І .Я . Го рбаче вськ ого

Видавець :Те р но п іль с ь к и й

держа в н ий меди ч н и й у н і в е р с ите т

ім . І . Я . Го р бач е в с ь к о го

З а то ч н іс тьв и кладе н их ф ак т івв і дпо в і да є а в то р .Р еда кц і я н е зав ж дип о діля є п о зи ц іюа в то р і в п у бл і к а ц і й .

Ре є с т ра ц і йн е с в і до цт во Т Р № 4 8 2 - 8 2Р

в ід 2 3 . 0 3 . 2 0 10 р . ,в ида н е

г оло в ним у п р ав л і н ня м ю с ти ц і ї

у Тер н о п і ль с ь к і й о бла с т і

Га зе ту н а бра н о , зв е р с та н о ,в і ддр у к о ва н о у

Тер н о п і ль с ь к ому де рж меду н і в ер с и те т іім І .Я . Гор ба ч е в с ь к о го

4 60 0 1 , м . Тер н о п і ль ,майда н В ол і , 1

Га зе тав и хо ди ть дв і ч і н а м і с яц ьу к р а ї н с ь к ою мов ою .Обс я г - 2 дру к . ар к .Н а кла д - 70 0 п рим .

ЗАХОДЬТЕ НА САЙТ ТДМУ: WWW.TDMU.EDU.TE.UA (ВИДАВНИЦТВО «УКРМЕДКНИГА». ГАЗЕТА «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ЛІКАРНЯ»)

ТДМУ ВІДЗНАЧИВ СВОЄ 55-РІЧЧЯЦЕЙ РІК ДЛЯ ПРОФЕ-

СОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬ-КОГО ТА СТУДЕНТСЬКОГОКОЛЕКТИВУ ТДМУ ІМ. І.Я.

ГОРБАЧЕВСЬКОГО –ОСОБЛИВИЙ. НАШОМУ

УНІВЕРСИТЕТУ ВИПОВНИ-ЛОСЯ 55. ЮВІЛЕЮ БУЛАПРИСВЯЧЕНА УРОЧИСТА

АКАДЕМІЯ, ЩО ВІДБУЛА-СЯ В ПАЛАЦІ КУЛЬТУРИ

«БЕРЕЗІЛЬ», І НА ЯКУЗАВІТАЛО БАГАТО ПО-

ВАЖНИХ ГОСТЕЙ ЗРІЗНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇ-НИ ТА З ІНШИХ КРАЇН, А

ТАКОЖ ОЧІЛЬНИКИМІСЬКОЇ Й ОБЛАСНОЇВЛАДИ, ВИПУСКНИКИ

РІЗНИХ РОКІВ, ВЕТЕРАНИІ ПРЕДСТАВНИКИ НИНІШ-НЬОГО ПОКОЛІННЯ ВИК-ЛАДАЧІВ, СТУДЕНТСТВА.За 55 років наш навчаль-

ний заклад пройшов шлях відінституту, чия біографія роз-почалася 1957-го, до автори-тетного в країні, знаного закордоном університету . Цебули роки становлення, роз-витку, зміцнення та невпин-ного поступу. І нині щедрийужинок ТДМУ на ниві медич-ної освіти добре відомий якв нашій країні, так і поза їїмежами.Учасники урочистої академії

згадали основні віхи історії уні-верситету, про те, з чого і якусе починалося, від минуло-го перейшли до сьогодення імайбутнього ВНЗ. Щирі йсхвильовані виступи луналиодин за одним. Та спершу звітальним словом до при-сутніх звернувся ректор ТДМУім. І.Я. Горбачевського, член-кореспондент НАМН України,професор Л.Я. Ковальчук.Леонід Якимович зазначив,

що 55 років для ВНЗ – це вікмолодості й водночас зрілості.

– Ми гідно пройшли цей

55-річний шлях. І сьогодні,відзначаючи ювілей універси-тету, висловлюємо шану таподяку його засновникам івсім професорам, доцентам,викладачам, які відіграли ве-лику роль у становленні і роз-витку ТДМУ. Нині це сучас-ний вищий навчальний зак-лад відомий не лише вУкраїні, а й у світі. Розгалу-жені міжнародн і зв ’язкиТДМУ сприяли запроваджен-ню найкращого з європейсь-кої та американської системосвіти, а відтак наші студентимають можливість отримува-ти знання за світовими стан-дартами, що робить їх кон-курентноспроможними всвітовому медичному про-сторі.Запозичувати досвід з

впровадження нових методівнавчання до ТДМУ при-їжджають представникиінших медичних ВНЗ Украї-ни. Л.Я. Ковальчук тепло по-дякував усім, хто доклав зу-силь, щоб наш університетстав таким, яким він є тепер,і водночас наголосив, що спо-чивати на лаврах рано, по-

трібно наполегливо працюва-ти, піднімаючи планку всевище, вивчаючи зростаючізапити медичної науки і прак-тики й орієнтуючи на них сту-дентів.Одним з головних завдань

Леонід Якимович назвав, зок-рема, подальше зміцненняматеріальної бази універси-тету і, насамперед – її техні-чне переоснащення. Це дастьзмогу й надалі вдосконалю-вати навчальний процес,здійснювати сучасні науковідослідження. Вагомим набут-ком є створення міжнародно-го консорціуму вищих на-вчальних закладів, який очо-лив ТДМУ, і який відкриваєчудові перспективи дляспівпраці не лише з євро-пейськими, а й з американсь-кими та азіатськими ВНЗ .Леонід Якимович процитувавШевченкові слова «І чужогонаучайтеся, і свого не цурай-теся», зазначивши, що цей

вислів – кредо нашогоВНЗ.Університет іде в ногу з

часом, у нього прекрасніперспективи. Нині триваєосучаснення всіх навчаль-них корпусів, їх технічневдосконалення задлястворення зразкових умовпраці викладачам, які пе-редають свої знання ідосвід студентам.Важливий і їх соціаль-

ний захист, тож впровад-жуватимуться додатковіфінансові стимули, які за-охочуватимуть працюва-ти ще з більшою відда-чею. Інтенсивно розвивати-меться студентське самовря-дування, що є важливим чин-ником розвитку демократич-них цінностей й формуваннянаціональної еліти . РекторТДМУ висловив тверду впев-неність у тому, що у нашогоуніверситету – прекрасне

майбутнє, бо з таким профе-сорсько-викладацьким колек-тивом, з такими здібними сту-дентами під силу досягтинайкращих результатів. Леонід

Якимович тепло привітав усіхз 55-річчям ТДМУ й залавідповіла бурхливими оплес-ками.З ювілеєм викладачів і сту-

дентів ТДМУ привітав заступ-ник голови облдержадмініст-рації Петро Гоч, який зазна-чив , що 55-річчя нашого

університету – свято для всієїобласті, візитівкою якої єТДМУ. Його знають далеко замежами Тернопільщини і Ук-раїни. Випускники ТДМУ пра-цюють у різних куточках нашоїдержави і за кордоном. Вітан-ня альма-матер, ректорові,викладачам вони передаютьзвідусіль. ТДМУ – флагманнашої медичної науки і кері-вництво області висловлюєщиру вдячність ректору та ко-лективу університету за ва-гомий внесок у розвиток і ре-формування медицини і, зок-рема, реалізацію проекту зістворення центрів первинноїмедико-санітарної допомоги,університетської лікарні таінших.Вітання від голови облас-

ної ради та депутатськогокорпусу озвучив заступникголови облради Олег Бо-берський. Він зазначив, щобагато років головою пос-тійної депутатської комісії з

питань охорони здоров’я єректор ТДМУ, депутат облас-ної ради Л.Я. Ковальчук. Ле-онід Якимович також очолюєміжвідомчу групу з питань ре-формування медицини . Вплідній співпраці реалізуютьсякорисні для громади проекти.

Петро ГОЧ, заступникголови ОДА

Олег БОБЕРСЬКИЙ, зас-тупник голови облради

Сергій НАДАЛ, міськийголова Тернополя

Оксана БУСЬКА,Павло БАЛЮХ (фото)

(Продовження на стор. 3)

З вітальним словом –ректор ТДМУ ім. І.Я. Горба-чевського, член-кореспон-дент НАМН України, про-фесор Леонід КОВАЛЬЧУК

Мирослав ГІРНЯК, голов-ний лікар університетсь-кої лікарні

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ТДМУ ВІДЗНАЧИВ СВОЄ 55-РІЧЧЯА для ТДМУ настав час роз-квіту. Нині це сучасний євро-пейського рівня вищий ме-дичний навчальний заклад,яким область пишається, якийславиться своїми випускни-ками і науковими здобутка-ми. Тут вважають, що ювілей– це старт до нових досяг-нень і вони обов’язково бу-дуть. Адже потенціал ТДМУстрімко зростає.Від імені міської ради та

всієї громади Тернополя з55-річчям створення ТДМУприсутніх привітав міськийголова Сергій Надал. Він на-голосив: тернополяни пиша-ються тим, що в нашому містіє такий потужний універси-тет. Прикметно, що він носитьім’я нашого видатного зем-ляка, вченого зі світовим ім’ям

(Закінчення. Поч на стор. 2)

І.Я. Горбачевського. У стінах уні-верситету відбулося станов-лення багатьох сучасних про-відних фахівців. І нині тут на-вчається талановита молодь,яка в майбутньому стане

справжньою медичною елітоюУкраїни.З ювілеєм ТДМУ привітали

представники тернопільськихВНЗ. Зокрема, ректор націо-нального педагогічного універ-ситету ім. В. Гнатюка, дійсний

член Національної академіїпедагогічних наук України,професор В.П. Кравець, роз-мірковуючи над важливістюпідготовки вчителів і медиків,зазначив: «Грамотних у насбагато, а здоров’я мало .Тож досвід ТДМУ, де готу-ють фахівців в галузі охо-рони здоров ’я , – без-цінний».

– Найближчі друзі й су-сіди щасливі розділити звами радість свята, – ска-зав, звертаючись до колегз ТДМУ, ректор Івано-Фран-ківського національного ме-дичного університету, про-фесор М.М. Рожко. Він теп-ло подякував за співпрацюі побажав колективу ТДМУнових здобутків.Вітання ректора Ташкент-

ської медичної академії за-читав гість з Узбекистану,

доктор меднаук Рашид Руз-ібаєв. Наголошувалося, щоТДМУ є одним з передовихВНЗ України і може по пра-ву пишатися показниками зпідготовки висококваліфіко-ваних лікарів, фармацевтів,медичних сестер та іншихфахівців медичної галузі.Від імені ректора Націо-

нального медичного універси-тету ім. О. Богомольця, віце-президента НАМН України,академіка В.Ф. Москаленкавиступили проректор з лі-кувальної роботи, професорА .С. Свінціцький та доцентЛ.І. Остап’юк.

– ТДМУ пройшов славнийшлях і нині посідає лідерськіпозиції в галузі вищої медич-ної освіти. Про запровадже-ну тут систему оцінюваннязнань студентів, перші в Ук-раїні медсестринський фа-культет та університетськулікарню, видавництво «Укр-медкнига» знає вся Україна.Інші ВНЗ намагаються перей-

няти ваш досвід. ТДМУ ви-ховав цілу плеяду відомихвчених, якими нині пишаєть-ся Україна і які нині вітаютьсвою альма-матер, – сказавпрофесор А.С. Свінціцький. АЛюбов Іванівна Остап’юк при-гадала віхові сторінки історії

нашого університету та своїстудентські роки в ТДМІ, якихїй ніколи не забути.

– Мені дуже допомогли вжитті настанови моїх викла-дачів, яких я дуже добре па-м’ятаю. Вони вчили нас лю-дяності, порядності, вдумли-вому підходу до спра -ви . Чудовим педагогом ,справжнім професіоналом,талановитим адміністрато-ром, патріотом є ректор уні-верситету Л.Я. Ковальчук, підкерівництвом якого ТДМУстав справжньою перлиноюв красивому намисті вищихмедичних навчальних зак-ладів України.А у вітанні ректора Буко-

винського державного ме-дичного університету Т .М.Бойчука були такі слова :«ТДМУ має славну історію,великі традиції та непересічнінаукові здобутки. Це один зпровідних вищих медичнихнавчальних закладів України,де випробовують новітні на-вчальні, наукові та лікувальнітехнології. У стінах ТДМУ ви-росла ціла плеяда відомихнауковців і лікарів, його ви-пускники успішно працюютьне лише в Україні, а й у ба-гатьох країнах світу, очолю-ють наукові установи, на-вчальні та лікувальні закла-ди . Тож нових яскравихздобутків колективу в май-бутньому!»Подальших успіхів, вагомих

напрацювань та нових звер-шень на ниві розвитку медич-ної освіти в Україні зичиликолективу ТДМУ й головнийлікар Тернопільської універси-

тетської лікарні МирославГірняк, голова обласної орган-ізації профспілки працівниківохорони здоров’я України Во-лодимир Кузів та інші учас-ники святкового зібрання.Були вручені почесні відзна-ки ректору та кращим праці-вникам ТДМУ ім. І.Я. Горба-чевського . А завершилисяурочини гімном ТДМУ у ви-конанні випускниці Наталі Во-лотовської та ДержавнимГімном України, які присутніслухали стоячи. Вели програ-му урочистої академії доцен-ти Наталя Гуда та Володи-мир Городецький.

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ОБРАННЯ

РАКУРС

НА ЧЕРГОВОМУ ЗАСІ-ДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ

ТДМУ ЇЇ ЧЛЕНИ ОДНО-СТАЙНИМ ГОЛОСУВАН-НЯМ ОБРАЛИ НОВОГОГОЛОВУ НАГЛЯДОВОЇ

РАДИ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇЛІКАРНІ. ВОЛОДИМИРАБІГУНЯКА НА ЦЬОМУ

ПОСТУ ЗМІНИВ НЕ МЕНШВІДОМИЙ У МЕДИЧНИХКОЛАХ НАУКОВЕЦЬ –ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ

ХІРУРГІЇ №1 ТДМУ,ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ

НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇ-НИ, ПРОФЕСОР ІГОРДЗЮБАНОВСЬКИЙ.

У послужному списку ІгоряЯковича чимало відзнак і на-город – 2003 року він отри-мав медаль ІІ ступеня «Лю-дина Тернополя», 2005 р. –медаль 15-річчя ВУЛТ, неодно-разово йому вручали почесніграмоти управління охорониздоров’я Тернопільської обл-держадміністрації, управлінняохорони здоров ’я міста .Свідченням довіри та визнан-ня громадськості стало зван-ня «Людина року-2007». На-громаджений за роки само-відданої праці досвід, ясна річ,стане добрим підмурівком і вадміністративній роботі.

– Досвіду роботи на посадіголови наглядової радилікарні у мене немає, але євже певні напрацювання упопереднього складу ради тамого попередника. – кажеІгор Дзюбановський. – А за-галом для мене це прояв ве-ликої довіри. Всі свої знання,що здобув на посаді керів-ника кафедри, за роки ро-

У НАГЛЯДОВОЇ РАДИ – НОВИЙ ОЧІЛЬНИКботи у практичній охороніздоров’я, гадаю, згодяться уновій для мене царині. У те-перішній роботі розпочнемо знайскладнішого – створенняпевної стратегії роботи новоїкоманди, яка зможе взяти насебе відповідальність за роз-в’язання важливих проблемжиттєдіяльності університетсь-кої лікарні . Новостворенарада, безсумнівно, будекеруватися чинним зако-нодавством України, пра-вилами внутрішнього роз-порядку, статуту лікарні, по-ложенням про наглядовураду. Реально уявляю всюмасштабність завдань таосяг роботи. Працюватиновостворений складради буде на засадахоб’єктивності та неупере-дженості. Адже наша мета– всіляко сприяти об’єд-нанню зусиль усіх зацікав-лених сторін для ефектив-ної роботи університетсь-кої лікарні.

– Розкажіть, будь ласкапро себе, де минуло Вашедитинство, як прийшладумка стати лікарем, пронаукове визнання? – по-цікавилася в Ігоря Яковича.

– Дитинство моє промай-нуло на Зборівщині, в селіКобзарівка. Там пішов у пер-ший клас. Але батьки-селя-ни прагнули, щоб діти здо-були освіту в Тернополі. Напочатку шістдесятих роківнаша сім’я переїхала до об-ласного центру. В другому-третьому класі навчався вшколі № 9, що на Загребеллі(нині – масив «Дружба»).Потім – у загальноосвітнійшколі № 1 (тепер – українсь-ка гімназія імені І.Франка). З

великою вдячністю згадуюсвоїх вчителів Г.С. Мальчевсь-ку, Я.І. Сенишина, А.І. Гайду,директора школи Р.А. Баба-да . Водночас вчився в му-зичн ій школ і, відвідувавучнівські гуртки. Мої батькипривчали нас із сестрою досистемної праці – весь деньбув розписаний по хвилинах.Після закінчення школи спро-

бував вступити в педагогіч-ний інститут у Кременці, алене пройшов за конкурсом.Пропрацювавши рік, 1968року вступив на перший курсТернопільського медичногоінституту. Проходив однорічнуінтернатуру на базі Терно-пільської обласної лікарні, вхірургічному відділі, де місти-лася кафедра госпітальноїхірургії. Спочатку інтерн, потімординатор, клінічний ордина-тор, асистент, доцент. На всіхетапах, формуючись як лікар-хірург, педагог, науковець,

відчував підтримку колег ,усього медичного персоналуі, зокрема, колективу хірургіч-ного відділу та кафедри гос-пітальної хірургії.З 1995 року я – член хірур-

гічного колективу 2-ої міськоїлікарні, бази кафедри фа-культетської хірургії, а з 1998року – кафедри хірургії ФПО.Настав новий етап в житті –яскравий, захоплюючий – уколективі зі своїми традиція-ми , підходами до виборухірургічної тактики лікуваннярізних захворювань органівчеревної порожнини, грудноїклітки, периферичних судин,які раніше заклали професо-ри Г.А. Сардак, Ю.М. Полоус.І знову відчув підтримку ко-лег: головного лікаря В.І. По-льовчика, який теж пройшовпрофесійний гарт у клініці гос-пітальної хірургії, завідувачахірургічного відділення Ю.М.Голди, завідувача відділу ане-стезіології та реанімації А.Л.Семківа і професорсько-вик-ладацького складу. Нічого не«ламаючи», удосконалившита осучаснивши діагностично-тактично-технічні аспекти ліку-вального процесу, вдалосязабезпечити добротну робо-ту клініки.Неоціненний досвід став

основою, відправною точкоюдля наукових здобутків. 1984року під керівництвом профе-сора Ю.Т. Коморовського язахистив кандидатську ди-сертацію на тему: «Геріатричніаспекти хірургії виразковоїхвороби», а 1992 року підкерівництвом професорів Л.Я.Ковальчука та І.В. Яреми –докторську дисертацію натему: «Хірургічні способи по-передження та лікування

демпінг-синдрому залежновід змін регіонарного крово-току шлунка вегетативно гор-монального гемеокінезу».Узагалі мені в житті щасти-

ло на гарних людей. Це, по-перше, – мої батьки, які мрія-ли, щоб діти здобули добрувищу освіту. З вдячністю зга-дую професорів, викладачівмедінституту, які мене, студен-та, вели по життю, допомага-ли моєму становленню ліка-ря. Особлива подяка ректорамІ.І. Гетьману, І.С. Сміяну, якісприяли у науково-практичнійдіяльності, та ректорові Л.Я.Ковальчуку, приклад якогодуже допомагає мені в роботі.Гадаю, чимало вдалося зро-

бити й на посаді завідувачакафедри хірургії ФПО щодоперебудови навчально-мето-дичного процесу . Під моїмкерівництвом захищено 15кандидатських дисертацій.Впроваджено в клініку міні-інвазивні оперативні втручан-ня при ускладненнях некро-тичного панкреатиту, відеоен-доскопічні втручання напериферичних судинах нижніхкінцівок, застосовано синте-тичні матеріали в герніохірургії,пункційні методи лікування кістпечінки, нирок, підшлунковоїзалози під контролем УЗД.За вдачею я – оптиміст,

ціную чесність, професійну по-рядність, безкорисливість. До-вірені мені вченою радою обо-в’язки голови наглядовогооргану вважаю великою че-стю. Тому буду докладати усіхзусиль для того, аби поєднаніосвіта, лікування та науковідослідження й надалі булиголовним напрямком універ-ситетської лікарні, служили наблаго пацієнтів.

Лілія ЛУКАШ

Шановні колеги!Вітаю Вас з професійним

святом – Днем медичногопрацівника!В усі часи і періоди історії

людства більше за скарби тавсілякі надбання цінувалосяздоров’я людини. Тому йпрофесія лікаря завжди булаоднією з найнеобхідніших.Адже Ви, дорогі лікарі, ви-конуєте одну з найціннішихфункцій – це збереженнялюдського здоров’я.Бажаю Вам віри й життє-

вих сил, хай труднощі будутьпереможені, а успіхи у бла-городній справі – даруван-ня здоров’я та життя своїмпацієнтам, окрилюють душу,бо саме ці успіхи формуютьсуспільний оптимізм, додаютьвпевненості в завтрашньомудні. Бажаю, щоб чудові по-

З ДНЕМ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА!

чуття піднесення й гордості засвою професію ніколи не зни-кали у Ваших душах.Нехай здійсняться цікаві

плани й творчі задуми, щоб

Ви відчули смак нових пере-мог і здобутків на ниві охо-рони здоров’я, впевненість управильності обраної про-фесії!Нехай і надалі Ваші благо-

родні зусилля повертаютьлюдям сонце, радість, без-межну віру в життя!Низький уклін Вам за ви-

сокий професіоналізм, тепло-ту сердець, майстерність Ва-ших рук, людську доброту,моральну стійкість в подоланнітруднощів сьогодення.Нехай завжди і в усьому

Вас супроводжує успіх!З повагоюначальник відділуохорони здоров’я тамедичного забезпеченняТернопільської міськоїрадиРостислав ЛЕВЧУК

ПРИВІТАННЯ

Галина ДАВЛЄТОВА, палатна медична сестравідділення торакальної хірургії (ліворуч);Стефанія ЛЕЩИШИН, старша медична сестра полі-клінічного відділення (праворуч)

Фото Павла БАЛЮХА

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ЗАХВОРЮВАННЯ

КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ НАЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ У

СВІТІ ВЖЕ ПЕРЕВИЩИЛА200 МЛН. ОСІБ. ЩОДО

ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ТО НАДИСПАНСЕРНОМУ ОБ-ЛІКУ НИНІ ПЕРЕБУВАЄПОНАД 30 ТИСЯЧ ХВО-РИХ НА ДІАБЕТ. ЩОРІЧ-НО МЕДИКИ РЕЄСТРУЮТЬ

МАЙЖЕ ТРИ ТИСЯЧІНОВИХ ВИПАДКІВ.

У своїй практиці я не зустріча-ла пацієнта, який після того, якдізнався, що захворів на цукро-вий діабет, не відчув би себе при-гніченим чи безпомічним. Людипо-різному реагують, почувшидіагноз, – хтось впадає у відчай,у когось з’являється депресія, алебайдужих до свого здоров’янемає. Звісно, впродовж життякожного дня прокидатися з дум-кою про діабет – це дуже великепсихічне навантаження. Тому всінедужі важко переносять своєзахворювання. І ось у цій ситуаціїдуже важливою є позиція лікаря,який повинен навчити пацієнтанайперше усвідомити свій стан, адалі сформувати модель поведі-нки, яка базуватиметься на по-стулаті : «Якщо з цукровим діабе-том не «співпрацювати», то вжене хворий керуватиме собою, анедуга!»Завдання лікаря – навчити,

переконати людину, що з цукро-вим діабетом можна «домовити-ся», бо організм завжди має до-даткові ресурси для конструктив-ного співіснування з хворобою,варто його лише розбудити. Зав-жди нагадую про це своїм пацієн-там. Можливо, позитивні змінижиттєвої ситуації – відмова, відалкоголю, паління, реалізаціяпланів і задумів, стануть тим пус-ковим механізмом, який не дастьнедузі цілковито заволодіти вами.Навчіться радіти простим, здава-лося б, речам – найменшому ус-піху, посмішці, сонячному дню.Життя з діабетом – це довга до-рога і людина в змозі зробити їїякомога комфортнішою.Відомо, що є чотири основних

принципи лікування цукровогодіабету: досягнення компенсації,передовсім вуглеводного обміну,нормалізація або покращенняпрацездатності; запобігання роз-витку ускладнень; нормалізаціямаси тіла. Ці засади забезпечуютьчимало методів лікування: дієта,медикаментозні препарати (сюдиналежать й таблетовані цукроз-нижуючі засоби та/або інсуліно-терапія), фітотерапія, дозованіфізичні навантаження, фізіотера-певтичні процедури, а також кон-троль і самоконтроль. Саме ос-танній метод є найбільш важли-вим, позаяк лише пацієнт, уважноприслухаючись до свого організ-му й ретельно виконуючи наста-

У ЛІКУВАННІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУВАЖЛИВИЙ САМОКОНТРОЛЬ

нови лікаря, зможе запобігти абопригальмувати розвиток гострихі хронічних ускладнень цукрово-го діабету.Великий давньогрецький лікар

Гіппократ стверджував: «Мистец-тво медицини містить три речі:лікаря, хворобу та хворого». Алеінший не менш відомий вченийПарацельс уже через кілька столітьдовів, що «все лікарське мистец-тво можна викинути на смітник,якщо хворий не хоче братиучасть разом з лікарем у процесілікування власного захворюван-ня». Отож пацієнт повинен захо-тіти навчитися повноцінно житизі своєю хворобою та активнопрацювати для поліпшення сво-го стану.Досить часто у пацієнтів вини-

кають запитання: «Що це за зах-ворювання – цукровий діабет»?,«Які ознаки цієї хвороби?», «Якїї лікувати?», «Чи можназапобігти розвиткові уск-ладнень?», «Що можнаробити в домашніх умо-вах?», «Коли слід терміно-во звертатися до лікаря?»Спробую коротко відпо-вісти.Про цукровий діабет

можна мовити, як про зах-ворювання обміну речо-вин, основною ознакоюякого є гіперглікемія, щовиникає внаслідок того,що підшлункова залоза невиділяє інсулін або йоговиділяє, але замало, чи організмне хоче на нього реагувати.Ознаки гіперглікемії (підвище-

ного рівня цукру в крові) – цечасті сечовипускання, сухість вроті, спрага, підвищення, а потімвідсутність апетиту, свербіж шкірита статевих органів, зміна маситіла, загальна слабкість. Якщо ви-явленні подібні симптоми, по-трібно найперше визначитирівень глікемії. Якщо ви не хво-ріли на цукровий діабет і впершевиявили гіперглікемію, то слід не-гайно звернутися до ендокрино-лога задля уточнення діагнозу тавизначення тактики лікування зах-ворювання.У випадках, коли людина хворіє

на цукровий діабет, варто поду-мати про можливі погрішності удієті, пригадати, чи отриманеадекватне цукрознижуюче ліку-вання, проаналізувати чи не булостресів, загострення супутніх зах-ворювань, враховуючи рівеньглікемії збільшити дозу інсуліну ко-роткої дії (якщо отримуєте інсу-лінотерапію) перед їжею чи звер-нутися до лікуючого лікаря.Запобігти гіперглікемії вам до-

поможе дотримання не такихвже і важких правил: дієта, про-ведення дозованих фізичних на-вантажень, уникнення конфлікт-них ситуацій, вчасна та адекват-на цукрознижуюча терапія.Пацієнти повинні пам’ятати, що

гіпоглікемія (зниження цукрукрові) є не лише шкідливою, алей небезпечною тим, що можепризвести до швидкої або рап-тової втрати свідомості. Для цьо-

го потрібно знати ознаки гіпо-глікемії: це – відчуття голоду, го-ловний біль, пітливість, треморрук, запаморочення. За наявностіцих ознак можна з’їсти цукерку,випити сік чи солодкий чай, виз-начити рівень глікемії, проаналі-зувати можливі причини виник-нення даної ситуації, зателефо-нувати вашому лікарю, аджеможе виникнути необхідністьпризначення додаткового ліку-вання. Щоб запобігти гіпоглікеміїта її наслідкам, не слід забуватипро те, що цукрознижуюча тера-пія завжди має бути пов’язана зприйомом їжі (до під час абопісля, залежно від цукрознижую-чого препарату), фізичні наван-таження треба котролювати, чле-ни сім’ї, сусіди чи колеги повинніпройти інструктаж і бути навченідіям, які вони виконають при ви-никненні гіпоглікемії, яку ви не

зможете контролювати, зокрема,ввести глюкагон.Неоднаразово я згадувала про

необхідність визначення рівняглікемії. Цей метод обстеження єнайбільш точним при проведеннів лабораторіях медичних закладів.Проте не завжди зручно ходитичи їздити в лабораторію. У до-машніх умовах доречніше кори-стуватися індивідуальними глюко-метрами. Але хворі часто запиту-ють: «Який глюкометр обрати?»,«Як правильно вимірювати рівеньглікемії?», «Як часто вимірюватирівень глікемії?». Я б рекоменду-вала купувати глюкоментри лишеу спеціалізованих закладах – ап-теках, медико-технічних центрахі такі, до яких зможете купуватитест-смужки (останні є одноразо-вими, інакше без них глюкометрстане лише елементом декорувашого помешкання).Важливим є й правила вимірю-

вання рівня глікемії: палець по-винен бути чистим, сухим, теп-лим, нанести легкий укол одно-разовим ланцетом або голкою,менш болючим буде місце збокупальця ближче до нігтя, крапляповинна бути висячою, необхід-но накрити все індикаторне місцесмужки.Рівень глікемії доцільно визна-

чати натще, через 2 години ібільше після прийому їжі або припояві ознак гіпо- чи гіперглікемії.Цільовими рівнями глікемії є:

глікемія натще (10-12 годин до їжі)– 5,0-7,2 ммоль/л; – глікеміяпостпрандіальна (через 2 годи-ни після їжі) – 10 ммоль/л.

Частота вимірів глікемії визна-чається станом хворого та видомцукрознижуючої терапії: хворимна ЦД 2 типу (дієтотерапія, ліку-вання таблетованими цукрозни-жуючими препаратами, стабіль-на інсулінотерапія) – 2-3 рази натиждень, інтенсивна інсулінотера-пія, лабільний цукровий діабет –3-4-7 разів на день.Доцільним є ведення щоденни-

ка із записом в ньому відповід-них показників і поміток, які вка-зали б на фактори, що могли бвплинути на рівень глікемії.Моніторинг глікемії можна

проводити також за допомогоюглюкозо-моніторуючої системи(GMS). 2000 вимірів глікемії про-тягом доби (тривалість 3-5 днів)стануть надзвичайно кориснимипід час корекції цукрознижуючоїтерапії та за необхідності дозво-лять змінити спосіб життя й дієту.

Цю систему мають в ен-докринологічному відді-ленні університетськоїлікарні, щоправда, єдинимїї недоліком є вартість од-норазових аксесуарів.Не слід забувати про

наявність в арсеналі діабе-тика й непрямих методівконтролю вуглеводногообміну. Позаяк нирки про-пускають цукор у сечу,коли рівень глікемії пере-вищує 9-10 ммоль/л, тоглюкозурія скаже про на-явність можливої деком-

пенсації цукрового діабету. Про-те кількість цукру в сечі не відоб-ражує точну кількість його в крові.Бувають випадки, коли в сечі

з’являється ацетон. Ймовірнимипричинами цього може бути три-вала гіперглікемія (коли рівеньглюкози в крові перевищує 15-16ммоль/л впродовж кількох днівна тлі та зловживання продукта-ми, які містять жир) чи гіпогліке-мія – «голодний» ацетон.Рівень глюкози в крові свідчить

лише про компенсацію вуглевод-ного обміну в час визначенняглікемії. З прогностичною метоювикористовують визначенняглікованого гемоглобіну. Цей по-казник вкаже на компенсаціювуглеводного обміну протягомостанніх 3-х місяців. Тому йогорівень рекомендовано контролю-вати щоквартально. Цілевийрівень – HbA1C<7,0 %.Якщо не лікувати чи не конт-

ролювати цукровий діабет, тонаслідки можуть бути доволісерйозними – інфаркт чи інсульт,ниркова недостатність, ґанґреначи сліпота.Ускладнення, так само, як і по-

чаток хвороби, можуть розвива-тися бурхливо, частіше це сто-сується гострих ускладнень абобез видимих симптомів, колизміни можна виявити лише примедичному (лабораторно-інстру-ментальному) обстеженні.Знання про власний організм і

про захворювання допоможутьвчасно виявити небезпечну ситу-ацію або запобігти її розвиткові.Зцією метою слід звернути увагу на

деякі особливості запобіганнярозвитку чи прогресування уск-ладнень цукрового діабету.При захворюваннях серцево-

судинної системи необхідно що-денно контролювати глікемію ухворих, що отримують інсулін абопрепарати сульфонілсечовини,важливо запобігти розвитку яв-них і безсимтомних гіпоглікемій,утримувати нормальний артері-альний тиск, належний рівеньхолестерину.Якщо величина артеріального

тиску не відповідає його цільвимрівням (<130/80 мм.рт.ст.), слідподумати про зниження ваги,підвищити фізичну активність,зменшити кількість споживаннясолі з їжею, обмежити споживан-ня алкоголю, відмовитися від ку-ріння, уникати стресів і дотриму-ватися призначеної медикамен-тозної терапії.Найбільш частою причиною

хронічної хвороби нирок є цук-ровий діабет.Появу змін з боку очей хворий

відчуває, як правило, при розвит-ку катаракти. Проте ретинопатія(діабетичне пошкодження сіт-ківки) може проявитися пізно –при загрозі втрати або втраті зору.Тому обов’язковим повинен бутине лише ретельний контрольглікемії, але й щорічне досліджен-ня сітківки лікарем-офтальмоло-гом.Одним із ефективних методів

лікування цукрового діабету єдозовані фізичні навантаження, якізбільшують засвоєння глюкозитканинами; покращують чут-ливість до інсуліну, зменшуютьпотребу в цукрознижуючих пре-паратах, покращують кровообіг.Незважаючи на певні позитивні

чинники, які виникають під часдозованих фізичних навантажень,не слід забувати, що ними мож-на займатися лише за умов ком-пенсації цукрового діабету, відсут-ності вираженого ураження сер-цево-судинної системи; ознакнедостатності нирок; кровови-ливів на очному дні; обізнаностіпацієнта.Аби запобігти гіпоглікемії, не-

обхідно додатково вживати вуг-леводи до та після занять спортом(15 г легкозасвоюваних вуглеводівна кожні 40 хв. фізичних наван-тажень). Якщо заняття тривалипонад годину, то знизити дозуінсуліну на 20-50%, вимірюватирівень глікемії до під час та післяфізичного навантаження. До сло-ва, існує дуже широкий спектрфізичних навантажень рекомен-дованих для діабетиків. Це –гімнастика: дихальна, у положеннілежачи, сидячи, на місці, у русі,інтенсивна (гантелі, еспандер,шведська стінка), самомасаж,хода повільна і у швидкому темпі,біг, заняття на велоергометрі, ру-хові та рухливі ігри. Щоправда,не можна забувати, що фізичнінавантаження повинні бути інди-відуальними, проводитися підконтролем спеціаліста та регуляр-но, а головне – приносити задо-волення й не виснажуватиорганізм «діабетика».Самоконтроль і самодопомога

перетворює хворого в активно-го партнера лікуючого лікаря, єнайбільш ефективними метода-ми запобіганню ускладнень і про-гресуванню захворювання.

Лариса МАРТИНЮК,доцент кафедривнутрішньої медицини№2 ТДМУ

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

.............................................................................30-е ЛІТО

ЩЕ З ДИТИНСТВА ІРИНАКОРДАН ВИКОХУВАЛАСВОЇ МРІЇ, В ЯКИХ БА-

ЧИЛА СЕБЕ ЛИШЕ МЕДИ-КОМ І УЯВЛЯЛА, ЯК

ДОПОМАГАЄ ХВОРИМДОЛАТИ НЕДУГИ. ВТІМ, ІНАЯВУ ДІВЧИНА ВИЯВЛЯ-ЛА ХИСТ ДО МЕДИЦИНИ,ЗАВЖДИ БУЛА ГОТОВАНАДАТИ ПЕРШУ ДОПО-МОГУ ПОТРЕБУЮЧИМ,ПОРАДИТИ, ПОСПІВЧУ-ВАТИ. ВІДТАК НАВІТЬОДНОЛІТКИ У ШКОЛІ

НАЗИВАЛИ ЇЇ НЕ ІНАКШЕ,ЯК «МЕДИЧКОЮ».

– Чому ж все-таки меди-цина? – цікавлюся в паніІрини.

– А хіба у мене був іншийвибір?! – щиро посміхаєтьсямедична сестра відділенняанестезіології та інтенсивноїтерапії Ірина Кордан. – Моямама теж медична сестра –40 років працює у Великог-либочецькому стаціонарі Тер-нопільського районного те-риторіального медичногооб’єднання. Я настільки за-хоплювалася її роботою, щовже у початкових класах

ЇЇ НАДІЙНИЙ ТИЛ – СІМ’ЯОлеся БОЙКО,Павло БАЛЮХ (фото)

твердо вирішила: буду,як і мама, – медиком.Не раз навідувалася донеї у лікарню. Пригля-далася, як працює ма-туся-медсестра. Чеснозізнаюся, хоч і подоба-лася професія, все жтрохи з невеликою бо-язню дивилася , якмама робить ін’єкції.Запитувала пацієнтів,чи їм не боляче. Количула ствердне «н і»,відкидала страх і вод-ночас ще раз переко-нувалася в тому, на-скільки професійноюмедичною сестрою ємоя мама. Все ближчедо шкільного випускно-го у мене не булосумнівів щодо виборупрофесії.Ірина Кордан родом з Пло-

тичі Тернопільського району.Після закінчення місцевоїшколи здобувала фах мед-сестри у тодішн ій Тер-нопільській медичній академіїім. І. Горбачевського. Під часнавчання дівчина ще більшезахопилася медициною . Знетерпінням чекала того дня,коли одягне білий халат. Тожновоспечений медик з вели-ким завзяттям взялася до

улюбленої роботи. Пригля-далася, як працюють досвід-чені медсестри, не пропуска-ла жодного моменту, щоб на-вчитися того , чого ще незнала. Ніколи не соромиласязапитати, як правильно ви-конати ту чи іншу маніпуля-цію .

– Мені пощастило з доб-рими та досвідченими на-ставниками, – каже ІринаКордан . – З перших днів під

свою опіку мене взялаІрина Володимирівна Ри-жук. Вона була не лишедобрим учителем, а йпорадником. Для моло-дого фахівця важливомати таку людину . Звдячністю згадую мудріуроки тодішньої старшоїмедсестри в ідділенняанестезіології та інтен-сивної терапії ЛарисиЯрославівни Януш. Маюпостійну підтримку тепе-рішньої старшої медсес-три відділення ТетяниСергіївни Городецької .Та й взагалі працюватиу колективі ВАІТу – однезадоволення . З такимилюдьми дуже легко ірада, що потрапила самеу це відділення, саме вцей лікувальний заклад.

Робота медичної сестри –особлива, а працювати увідділенні анестезіології таінтенсивної терапії , вдвічівідповідально. Тут кожна хви-лина, а то й секунда – вирі-шальні. День і ніч медичні се-стри не змикають очей, пиль-нують пацієнтів. Навіть удомане перестають думати проїхнє здоров’я.

– Працювати нелегко, на-самперед морально , –

зізнається пані Ірина. – Особ-ливо важко дивитися, колина лікарняному ліжку моло-да людина, яка потерпіла вдорожньо-транспортній при-годі чи з нею сталося іншенещастя. На жаль, таких ви-падків є чимало. Добре, коливсе закінчується щасливо. Та,як не прикро, буває й на-впаки . Душа болить, колипацієнт іде з життя. Оплакуєшгоре разом з ріднею потер-пілого, розділяєш їхній сму-ток. Але на все воля Божа.Якщо Господь дав, то знав,що витерпимо.Активна та дієва на роботі,

Ірина Орестівна є водночаслюдиною дуже домашньою.Її улюбленим «хобі», якомуприсвячує весь вільний час,є діти.

– Сім’я – ось що головнедля кожної людини, це їїнадійний тил, і я дякую Богуза те, що маю таку родину,– каже пані Ірина. – Хоро-ша дружна сім’я, любов і по-вага навколишніх, улюбленаробота і кожен день у радість– що треба ще щасливій лю-дині?Тож з нагоди 30-ліття, яке

медсестра ВАІТ Ірина Кор-дан зустріла 12 червня, так іхочеться побажати ювілярцівсеосяжного родинного ща-стя. Нехай воно буде соняч-ним і теплим, а доля – доб-рою і прихильною!

СТАТИ МЕДИЧНОЮСЕСТРОЮ – ТАКУ МЕТУСТАВИЛА ПЕРЕД СОБОЮ

ЩЕ З ДИТИНСТВАОЛЬГА КАЧУНЬ. ТОМУПІСЛЯ УСПІШНОГО ЗА-

КІНЧЕННЯ ШКОЛИ ВСТУ-ПИЛА ДО ЧОРТКІВСЬКО-ГО МЕДИЧНОГО УЧИ-ЛИЩА. ОТРИМАВШИ

ДИПЛОМ З ВІДЗНАКОЮ,ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ

ВЗЯЛАСЯ ДО УЛЮБЛЕ-НОЇ СПРАВИ.

– У мене був вибір: аборобота у лабораторії, або –в хірургічному відділенні, –розповідає Ольга Миколаїв-на. – Однак я одразу зупи-нилася на другому варіанті —завжди мріяла працювати зпацієнтами. Правду мовлять:якщо чогось дуже бажаєш,то обов’язково отримаєш .Мені з роботою пощастило.Колектив прийняв мене од-разу за свою. Кожна медсе-стра виявляла свою турботуй допомогу. Колеги радили,

ПРОСТИЙ СЕКРЕТВІДМІННОГО САМОПОЧУТТЯ

підказували, підтримувалиморально. У житті важливомати наставників, вчителів, ау роботі – й поготів. Бо, по-годьтеся, однієї теорії, якоюб вона не була міцною, за-мало. Без знання практикипрофесійного зростання не-можливо досягнути. Звісно,що на початках було по-різному, траплялися і пораз-ки, щоправда, незначні. Але,

як мовиться, хто не працює,той і не помиляється. «По-разка – теж наука, ніяка пе-ремога так не вчить», –пише Ліна Костенко. Воісти-ну мудра порада тим, хторозчаровується , коли невдається досягти бажаногорезультату . Завжди себепідбадьорую : все так небуде! Водночас стверджую,перемога належить тим, хто

її прагне й докладає зусиль,щоб її отримати.Ольга Качунь належить

саме до тих людей, які ба-чать мету та сміливо йдуть донеї. Енергійну, завзяту, сумлі-нну медсестру, чуйну і лагід-ну людину люблять та пова-жають як колеги, так і пацієн-ти, для яких вона, за їхнімисловами, як промінь сонця, щозігріває душі. Медсестрі не раздоводиться бути хорошимпсихологом, щоб розвіятисумні нотки настрою пацієнтів.Кожного вона вміє вислуха-ти, підбадьорити, дати доб-ру пораду, при цьому вмілой старанно виконуючи лі-карські призначення. Її про-фесійність і відповідальністьодразу помітило керівництво,тому на час відпустки стар-шої медичної сестри хірургі-чного відділення ТеодозіїДзюби доручило пані Ользівиконувати її обов’язки. Оль-га Миколаївна уміє сплану-вати та зорганізувати робо-ту. У складній ситуації не со-ромиться радитися з ко-легами. Завжди привітна тадоброзичлива, уміє порозу-

мітися і з колективом, і з па-цієнтами.Щоденна копітка праця,

нелегкі робочі будні трохивтомлюють медсестру . Тадля відновлення і повернен-ня сил в Ольги Качунь є своїрецепти . Скажімо , любитьвона відпочивати з книгоюу руках, в яку «закохана» здитинства. Найбільше Оль-га Миколаївна захоплюєть-ся філософією. Мабуть, томузавжди ставиться до себевимогливо та критично. Жит-тя сприймає таким, як воно,але найбільше помічає яск-раві кольори . За натуроюжінка – оптиміст. У майбут-ньому бачить себе лише хо-рошим спеціалістом , якийпостійно вдосконалюється,щасливою дружиною та ма-тір’ю двох донечок, яких лю-бить понад усе.

– C’est la vie! Таке воно– життя, – каже Ольга Ми-колаївна. – Його треба про-сто любити. За будь-яких об-ставин. І щастя нам обов’яз-ково посміхнеться. Ось такийпростий секрет відмінногосамопочуття.

13 червня медична сестрахірургічного відділення Оль-га Качунь відзначила моло-дий ювілей – їй виповни-лося 30 років. Вітаємо Вас,імениннице! Нехай завждиу Вас будуть гарний настрійта позитивні емоції!

Олеся БОЙКО,Павло БАЛЮХ (фото)

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ОФТАЛЬМОЛОГ ..............................РАКУРС

ПИСАТИ ПРО ЛЮДЕЙ УБІЛИХ ХАЛАТАХ НЕ

ЗАВЖДИ ЛЕГКО. ПЕРЕЖИ-ВАЄШ, ЩО, МОЖЛИВО,ЩОСЬ НЕ ЗГАДАЛА, НЕВСЕ РОЗПОВІЛА, НЕ НА

ТОМУ ПОСТАВИЛА НАГО-ЛОС. АЛЕ БУДЬ-ЯКОГО

ВИПАДКУ – ПИСАТИ ПРОМЕДИКІВ ПРИЄМНО,

ОСОБЛИВО ТОДІ, КОЛИНА ЇХНЮ АДРЕСУ ЧУЄШ

ТЕПЛІ ВІДГУКИПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ЛІКАРПОВЕРНУВ ЗДОРОВ’Я. БОНЕМАЄ БІЛЬШОЇ РАДОСТІ,

НІЖ ТА, КОЛИ ПІСЛЯДОВГОГО НЕЗДУЖАННЯ,ЛЮДИНА, НАЧЕ НЕМОВ-ЛЯ, РОБИТЬ ПЕРШІ КРО-КИ, КОЛИ ЇЙ, НАЧЕ ПРИНАРОДЖЕННІ, ПО-НОВО-МУ ПОСМІХАЄТЬСЯ БІЛИЙСВІТ, КОЛИ, НАЧЕ ВПЕР-

ШЕ, ЧУЄ ПТАШИНИЙЩЕБІТ. ТОДІ ЩИРО

РАДІЄШ І ЗА ПАЦІЄНТІВ, ІЗА ЛІКАРІВ, ЯКІ ПОДАРУ-

ВАЛИ ЛЮДИНІ ТАКІПРИЄМНІ МИТІ ЩАСТЯ.

І хоча медики через своюскромність сприймають це неяк велику перемогу, все жїхня справа варта похвали тавизнання. Особливо захоп-люєшся молодими фахівця-ми, які, наче губка, всотуютьу себе знання, практику, і щоголовне – вміло та наполег-ливо їх застосовують. Само-віддано, без залишку відда-ють вони тепло власних сер-

ЗОРІ ПОСМІХАЮТЬСЯНАПОЛЕГЛИВИМ

дець кожному з пацієнтів.Саме з таких й сьогоднішнягероїня матеріалу – офталь-молог університетської лікарніНіна Шкільнюк.Коли під час нашої розмо-

ви запитала про мрії моло-дого лікаря, Ніна Михайлівнапередусім мовила про своюпрофесію, про те, щоробитиме все , абибути Лікарем з вели-кої літери. Спостеріга-ючи за її роботою ,можу ствердно сказа-ти, що самопожертва,стовідсоткова віддачаулюбленій справі дастьїй право називатисясправжнім лікарем. БоНіна Шкільнюк – з тих,хто впевнено крокуєобраним шляхом і до-сягає мети . Як доказцьому – приємна но-вина, яку днями вонаотримала. Вища атес-таційна комісія підтвер-дила диплом на при-своєння наукового сту-пеня кандидата ме-дичних наук. Напере-додні дня народженняі професійного святадля лікаря, впевнена, – цечи не найкращий подарунок.Отож, вітаємо Вас, Ніно Ми-хайлівно! Хай буде ще бага-то злетів і перемог! Переко-нана, що вони обов’язковобудуть, бо таким запальним,завзятим , наполегливим ,сміливим та енергійним зоріпосміхаються завжди.Цю істину Ніна Михайлівна

доказала собі ще в дитинстві,

коли вирішила в майбутньо-му професію лікаря.

– Розуміла, що це дужеблагородна професія , –ділиться думками лікар, –тим паче, завжди хотіла до-помагати людям, які маютьпроблеми зі здоров’ям. Зна-ла, що лікар має бути шля-

хетним у роботі й житті, доб-рим і уважним до людей,відповідальним і розважли-вим, чесним і розсудливим.Егоїстична, непорядна люди-на не може бути гарним ліка-рем. Тому щосили розвива-ла в собі позитивні риси ха-рактеру.Ніна Шкільнюк – молодий,

та вже досвідчений лікар-офтальмолог, до якої пацієн-

Олеся БОЙКО,Павло БАЛЮХ (фото)

ти йдуть за допомогою, впев-нені в тому, що довіряють своєздоров’я висококваліфікова-ному спеціалісту.

– Це спочатку, коли лишевлаштувалася, було лячно, –зізнається лікар. – Нині ж –позаду і перший робочийдень , і перший прийомпацієнтів, і перші оперативнівтручання. І, звісно, ж першіперемоги. Насправді відчува-ла себе переможцем, количула мовлене пацієнтом сло-во «бачу». Пишалася собою,дякувала Богові за благороднусправу і за те, що послав менімудрих наставників. В офталь-мологічному відділенні є відкого вчитися. Усі лікарі – ви-сококласні спеціалісти. Втім,найбільшу вдячність вислов-люю своєму вчителю та по-радниці – завідуючій офталь-мологічним відділенням уні-верситетської лікарні ЛідіїМихайлівні Цісар . Разом знею я робила свої перші кро-ки у медицині, спільно ми ра-діли нашим перемогам, зав-жди відчуваю її щиру опіку.Не можу не згадати керівни-ка кандидатської роботи, про-фесора Іллю МихайловичаГерасим’юка. Це під його умі-лим керівництвом я зросталаяк науковець.Наша героїня – Ніна

Шкільнюк, зробивши в ди-тинстві вибір, впевнено кро-кує обраним шляхом. Хоча,мабуть, усвідомлює, що тойшлях буде нелегким і дов-гим, сповненим випробуван-нями, іноді суперечностями,іноді сумнівами . Але мо-лодість не відає кордонів, якне знають меж щедрість,співчуття та доброчесність.Правду мовлять: ніщо так невозвеличує і не дає себевідчути справді потрібним ужитті, як праця, в яку віриш іяку любиш.

УЧЕНІ ВИСУНУЛИНОВУ КОНЦЕПЦІЮВИНИКНЕННЯ РАКУУ спільному дослідженні

Тревіса Страккера з Інститутубіомедичних досліджень уБарселоні, Іспанії, і вчених Ме-моріального онкологічногоцентру Слоан-Кеттерінг у Нью-Йорку були отримані новівідомості про походженняракових пухлин.Автори публікації стверджу-

ють, що виникнення пухлини,її тип та міра агресивностівизначаються специфічноюкомбінацією дефектів, які сто-суються таких процесів, як за-хист цілісності клітин, зокре-ма, відновлення ДНК післяпошкодження, та контрольклітинного циклу. Крім того, удослідженні показано, що умишей з високим ступенемхромосомальної нестабільностіі порушенням запрограмова-ної клітинної смерті (апопто-

зу) – це «візитки» раку –пухлини розвиваються зрідка.Учені використовували ми-

шей, які були мутантними заключовими генами репараціїДНК, пов’язаних з онкогене-зом. Геном цих гризунів до-повнили іншими мутаціями, щостосуються контрольних етапівклітинного циклу або апопто-зу, і вивчали вплив різних ком-бінацій цих генетичних змін напроцес виникнення пухлин. Засловами Страккера, «це по-дібно до деконструюванняраку для встановлення фак-торів, відповідальних за йоговиникнення».При подвоєнні ДНК під час

поділу клітин процес відслідко-вується на декількох «конт-рольних пунктах», де уточ-нюється правильність реплі-кації. Якщо клітина виявляєпомилки на якомусь з цихетапів, клітинний ріст зупи-няється і запускається дужескладний процес відновлен-

ня ДНК. Якщо і відновленнявиявляється дефектним, аклітина нагромаджує занадтобагато геномних помилок,«дозорні білки», такі, як р53,активують апоптоз або зупин-ку клітинного циклу. За сло-вами Страккера, ці процесизабезпечує дуже складна сіткабіохімічних шляхів і білків.

«Наше дослідження показа-ло, що сама собою геномнанестабільність не така вже йважлива для запуску пухли-ноутворення, і ніяких загаль-них висновків робити не мож-на. Нам потрібно вивчити ви-никнення різних видів ракунабагато глибше, і хоча це таксамо важко, як знайти голкув стозі сіна, але ми поступововиявляємо ті складові проце-су, на яких слід сфокусувати-ся», – каже вчений.На думку Тревіса Стракке-

ра, виявлення основних учас-ників онкогенезу різного родустановить великий інтерес

для створення нових діагнос-тичних систем і розробки спе-цифічного лікування раку.Нагадаємо : нещодавно

американські вчені створилинаночастинки із ДНК та РНКдля лікування раку, які «ви-микають» деякі гени пухлин-них клітин.

ВИЯВЛЯЄ«ШТУЧНИЙ НІС»Рак простати є другою за

чисельністю причиною смертісеред чоловіків: фактично ко-жен п’ятий чоловік після 50років ризикує почути цейдіагноз. Проблема полягає втому, що дуже мало чоловіківзвертаються до лікаря з ме-тою профілактичного огляду.Пізнє виявлення раку проста-ти часто має наслідком ви-далення частини чи навітьцілого органу.У Барселоні, в рамках Євро-

пейського дослідницькогопроекту BOND, розробляють

так званий «штучний ніс»,здатний виявити запах мо-лекул раку. В основі винахо-ду – нанотехнології.Високочутливий наноніс

досліджує проби сечі хворихна рак. Результати – багато-обіцяючі. На думку дослід-ників, протягом кількох роківможна було б забепезпечи-ти лікарів-терапевтів новим ілегким приладом, який по-казує, чи присутні в сечі пац-ієнта ракові клітини. Системаштучного нюху ґрунтується накількох біосенсорах, здатнихвиявити навіть найменшукількість ракових клітин.Штучний наноніс може ста-

ти важливим щаблем у бо-ротьбі з раком простати, ос-кільки дозволяє виявляти зах-ворювання на ранній стадії.Дослідники наразі ще працю-ють над винаходом, але вжезрозуміло, що він становитьвеличезний потенціал дляпорятунку людського життя.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Марина КУЗЬМЕНКО,медсестра ортопедич-ного відділення (вгорі);Іванна ГАЛЮЛЬКО,перев’язувальна медсе-стра нейрохірургічноговідділення (внизу)

ПРОФЕСІЯ ДО ДУШІ

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ІРИНА КОХАНСЬКА –ПОСТОВА МЕДСЕСТРАКАРДІОЛОГІЧНОГО

ВІДДІЛЕННЯ УНІВЕРСИ-ТЕТСЬКОЇ ЛІКАРНІ. МЕДИ-ЦИНОЮ ЗАЦІКАВИЛАСЯЩЕ У ШКІЛЬНІ РОКИ. ІХОЧА МЕДИКІВ У СІМ’Ї

НЕ БУЛО, ВОНА, НЕ ВАГА-ЮЧИСЬ, ОБРАЛА САМЕ

ЦЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ.БАЖАННЯМ ІРИНИ БУЛОДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ,ЯКІ ЧАСТО ПОТЕРПАЮТЬ

ВІД НЕДУГ.– Три роки минуло, відтоді,

як переступила поріг кардіо-логічного відділення універси-тетської лікарні, – розповідаєІрина. – Мрія ж стати меди-ком прийшла ще в дитинстві,коли у лікарні відвідувала ро-дичів. Згодом сусідка, а меш-каю я у селі Домаморич Тер-нопільського району, вступи-ла до Чортківського мед-училища. Коли дівчина при-їздила на вихідні, я часто за-бігала у гості. Пригадую, якцікаво вона розповідала пронавчання, студентське життя,відкривала для мене ази ме-дичної науки. Тоді, напевно,

ІРИНА КОХАНСЬКА: «МЕДСЕСТРИНСТВО– МОЄ ПОКЛИКАННЯ»

прийшло рішення й собіспробувати вступити домедичного навчальногозакладу . Це був само-стійний вибір, приємно, щобатьки його підтримали.Ірина склала випускні

іспити в загальноосвітнійшколі і сама подалася доЧортківського медичногоколеджу, а згодом сталайого студенткою. Каже, щосаме у коледжі навчиласясамостійності, мешкала угуртожитку, поруч батьківне було, тож рішення до-водилося приймати само-стійно. Одним з них булопісля закінчення навчанняудосконалити знання, здо-бувши ступінь бакалаврамедсестринства. В універ-ситетську лікарню Іринаприйшла вже з дипломомбакалавра.

– Дуже хотіла працюватисаме у кардіолог ічномувідділенні, – каже. – Аджетут проходила виробничупрактику, мені надзвичайносподобався колектив, умовидля праці, вже були деякі на-вички роботи саме з кардіо-логічними хворими. Але спо-чатку на мене чекала співбе-с іда в головного лікаря ,заступника головного лікаря

з медсестринства , тестовізавдання. І коли пройшлаконкурсний відбір, запропону-вали місце праці у блоці інтен-сивної терапії. Знала, що цедуже відповідальна ділянкароботи, адже тут найважчіхворі з кардіологічною пато-логією. Звісно, були труднощі,довелося багато сил доклас-ти, але допомагали досвід-чені колеги. Нині з вдячністюзгадую уроки професійноїмайстерності моїх наставників

Оксани Орестівни Прусак,Ніни Дмитрівни Томашівсь-кої, завідувача відділенняЛеоніда Садлія, лікаря ЛідіїЮріївни Орищин . Целюди, які щедро ділилисязнаннями та підтримува-ли мене на шляху станов-лення у професії.А згодом пані Ірина от-

римала нове призначення– у кардіологічне відділен-ня. Обов’язки медсестритут мало різняться від по-передніх, але пережива-ла, як сприйматиме її но-вий колектив, адже мед-працівників тут значнобільше. Перші настановиотримала від Надії Зінові-ївни Модної, саме вонадопомогла молодомуспеціалісту освоїтися в ко-лективі, навчила особли-

востей роботи у кардіологіч-ному відділенні. Цінні порадимедсестер Марії Люби, ВіриСкірки, Світлани Журавельдопомагали сумлінно викону-вати обов’язки постової мед-сестри.

– Серце – це особливийорган, який потребує не лишеліків, а й уваги, співчуття, –каже Ірина Коханська. – Па-цієнти з кардіологічною пато-логією особливо вразливі,

Лариса ЛУКАЩУК,Павло БАЛЮХ (фото)

тому турботливий догляд,інколи тепла задушевна роз-мова або ж навіть кілька сліврозради, які здатні «розтопи-ти» їх хворе серце, є вели-кою підтримкою у лікуванні.

– А як відпочиваєте у віль-ний час?

– Втому найкраще знімаєзаняття спортом. Взимку – цекатання на ковзанах на скутійкригою річці, неподалік віддому, а влітку відвідую зак-ритий каток. Найбільше за-доволення, коли ми гуртом накризі Тернопільського ставуразом з подругами імпрові-зуємо якісь танцювальні рухи.Це дає відчуття радості, ба-дьорості та суцільного пози-тиву. Влітку часто проводжучас із друзями чи ріднимибіля річки. І хоча дехто вва-жає, що не зовсім жіноче за-няття – рибальство, для менеце найкращий час для роз-думів, відпочинку душі. Аленайулюбленіше із захоплень– квітникарство. На подвір’їбатьківського будинку в меневласна клумба, де справжнійрозарій, найцікавіше спосте-рігати, коли з невеличкогосаджанця виростає пишнийтрояндовий кущ з пахучимиквітами. У мене багато сортів,часто обмінююся із сусідами,знайомими, слідкую за но-винками садівництва. У по-дарунок на день народжен-ня друзів чи знайомих завж-ди купую квітучий вазон, абидовго радував своїм цвітоміменинника.

Отже, у людини з’явився більу лівій половині груднини, там,де розміщене серце. Про що цеможе свідчити?

1. Біль після фізичного наван-таження.

2. Біль при застуді. Його не слідзалишати без уваги. Це можебути як реакцією на мікробнітоксини, так і першою ластівкоюревматизму або міокардиту (за-палення серцевого м’яза).Уточнити причину болю до-

поможе кардіолог або ревмато-лог, який ретельно вислухає сер-цеві тони, призначить загальнийі біохімічний аналіз крові, ЕКГ,УЗД серця та інші необхідні дос-лідження.

3. Біль у спокої. Тривалий біль,розлитий по лівій половині гру-дей, виникає у спокої, а частона тлі хвилювання? Це – нерво-ве. Найбільш вірогідні причини– вегетативна дисфункція і деп-ресія.

4. Біль при рухах. Біль у лівійполовині грудної клітки не зав-жди пов’язаний із серцем, пе-редусім у молодих людей.Якщо при глибокому диханні,

поворотах тулуба з’являютьсяболі в ділянці серця – не по-спішайте зараховувати себе до«сердечників». Причину неприє-мних відчуттів є сенс пошукатисеред захворювань опорно-ру-

КОНСУЛЬТАЦІЯ

хового апарату. Насампередйдеться про остеохондроз груд-ного відділу хребта, сколіоз, за-палення міжреберних нервів ім’язів. Підіть до невролога абоортопеда, а впоратися з болемдопоможуть протизапальні пре-парати, мануальна терапія талікувальна гімнастика.

5. Біль, пов’язаний з харчуван-ням. Трапляється, що «серце»починає нити при переїданні,після прийому жирної або гос-трої їжі, або, навпаки, на голод-ний шлунок. Такий біль виникаєчерез загальну іннервацію сер-ця та органів черевної порож-нини і може бути проявом гас-триту , виразкової хворобишлунку, панкреатиту, холецис-титу або здуття кишківника. Роз-пізнати джерело болю допомо-же терапевт, можливо, знадо-биться консультація гастроенте-ролога.

6. Біль, пов‘язаний з висипом.Різкий біль у грудній клітці, зок-рема, у поєднанні з висипання-ми на шкірі по ходу міжребер-них проміжків, з’являється приоперізувальному герпесі. Хворі-ють ним, як правило, дорослі,тому що у дітей той же вірусспричиняє всім відому вітрянку.Вам варто звернутися до дер-матолога або інфекціоніста.Трапляється, що ніякого

болю в ділянці серця немає,але відчуття, що «щось нетак» не минає. А все тому, щосерце «неправильно» стукає.

1. Відчуття «зайвих» ударівсерця. Трапляється, що середнормального ритмічного биттясерця прослизають ніби зайві,позачергові удари, після якихзазвичай настає пауза. Ці поза-чергові скорочення серця нази-ваються екстрасистолами. Вониможуть виникати і в абсолютноздорових людей (до 1500 надобу). У такому випадку їх невідчуває людина і вони не заг-рожують її здоров’ю. Якщо ек-страсистол багато і вони спри-чиняють дискомфорт, не втра-чайте часу – йдіть до лікаря.Діагностикою і лікуванням такихзахворювань займається карді-олог.

2. Дуже швидке серцебиття.Швидке серцебиття або тахікар-дія, може бути нормальною ре-акцією на фізичне або емоційненавантаження, підвищення тем-ператури тіла. Якщо приско-рене серцебиття виникає у станіспокою, причому пульс – до 160– 180 ударів на хвилину (йогобуває складно полічити), прицьому крутиться голова або на-стає непритомність, такий станназивається пароксизмальноютахікардією.

Якщо пульс зашкалює за 180– 200 ударів на хвилину – вик-ликайте «швидку». Лікарі зупи-нять пароксизм і скерують долікарні, де фахівці в спокійнійобстановці займуться пошукомпричин цього стану і профілак-тичним лікуванням.

3. Неритмічне серцебиття.Якщо серце раптом застукало«вроздріб», тобто, удари повто-рюються через різні проміжкичасу – увага! Це, напевно, на-пад миготливої аритмії. Пере-вірятися потім будемо, а заразнегайно викликайте «швид-ку». Відновлення нормально-го ритму при миготливійаритмії проводиться в лікарнікардіологічного профілю. Післятого л і кар індив ідуальнопідбирає лікування, спрямова-не на профілактику нових на-падів.Після 30 років, навіть якщо

серце не турбує, слід хоч раз намісяць вимірювати тиск і раз нарік робити ЕКГ. Ці нескладні за-ходи допоможуть розпізнатизахворювання серцево-судин-ної системи на ранніх стадіях івчасно зайнятися лікуванням.Невідкладна допомога пристенокардії:

1. Хворому слід забезпечитилежаче положення і притіксвіжого повітря.

2. Дати під язик піґулку нітро-гліцерину.

3. За відсутності ефекту – да-

вати по 1 піґулці через кожних3-5 хв.

4. Якщо біль не минув післяприйому 4-5 піґулок нітрогліце-рину, дати будь-яке знеболю-юче і терміново викликати швид-ку допомогу – це може бутипочатком інфаркту міокарду!Невідкладна допомога приаритмії:

1. Хворому слід забезпечитилежаче положення і притіксвіжого повітря.

2. Якщо людина при свідо-мості, запропонувати їй зроби-ти глибокий вдих і сильно нату-житися. Іноді це перериває на-пад аритмії.

3. Якщо це не допомогло аболюдина без свідомості, – зроби-ти масаж ділянки т. з. синуса сон-ної артерії – для цього треба на-тискати (на 1-2 сек., не більше!)на шию на відстані 5 см від пра-вого кута нижньої щелепи. Цейспосіб не варто застосовуватищодо немолодих, оскільки у нихймовірна наявність атеросклеро-зу сонних артерій і можна пору-шити цілісність судини.

4. Якщо це не допомогло, алюдина без свідомості, і є озна-ки порушення кровообігу (син-іють губи і є виражена блідість),можна спробувати перерватитахікардію прямим сильним уда-ром в середину грудної клітки.Цей спосіб виправданий у томувипадку, якщо є небезпека дляжиття людини.

ПРО ЩО СВІДЧИТЬ БІЛЬ У СЕРЦІ?

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ПОДІЄВА ПАЛІТРА ТЕРНОПІЛЛЯНЕМЕДИЧНІ

НОВИНИ

Добірку веде Г. ШИБАЛИНЧУК

ЗАПРОШЕННЯ У МАНДРИ

Нову традицію започат-кували в Тернопільськійобласній філармонії —

завершувати концертний сезонукраїнськими операми. Безпе-речно, розпочали із знамени-того лірико-комічного творуС. Гулака-Артемовського «Запо-рожець за Дунаєм». Образи,зокрема, неперевершених Одар-ки та Карася втілили заслуженаартистка України Наталія Лемі-шка та заслужений працівниккультури України Іван Равлюк.Треба сказати, що свого часу

Наталія Лемішка грала в «Запо-рожці за Дунаєм» на сцені Тер-нопільського драмтеатру ім .Т. Шевченка, щоправда, рольОксани – названої доньки ІванаКарася. Але, як зізналася, їй зав-жди «смакувала» роль Одарки,тож тривалий час чекала тієї миті,коли запропонує вибагливомутернопільському глядачеві влас-не бачення головної героїніславнозвісної опери, нехай і уконцертному варіанті. Одарка уЛемішки і сварлива, і лагідна, іхвилюється-переймається долеюдітей, але завжди яскрава, ко-лоритна. Співачка зуміла вдалой правдиво передати всю палі-тру народного характеру, за щонеодноразово отримувала щиріоплески від глядачів.Найближчою перспективою

тернополянам на філармонійнійсцені варто чекати на концерт-не виконання інших українсь-ких класичних опер, як-от «На-талка Полтавка», «Тарас Буль-

Прикметник «західноукра-їнський», хоч і визначавгеографічний статус цьо-

го туристичного дійства, проте доТернополя з’їхалися й з інших об-ластей України, зокрема Запорізь-кої та Київської. Гостями виставки-фестивалю стали також представни-ки тургалузі Молдови й Польщі.Делегація Підкарпатського воєвод-ства Республіки Польща, скажімо,репрезентувала на виставковомустенді свою місцевість і туристичніпропозиції, відтак мала офіційнузустріч в облдержадміністрації.Західні сусіди висловили зацікав-леність у налагодженні співробітниц-тва у туристичній сфері, адже, при-міром, у тому ж місті Перемишль єбагато пам’яток, що пов’язані з ук-раїнською історією.

Західноукраїнську виставку-фес-тиваль розгорнули у парку ім.Т. Шевченка, поруч з набережноюТернопільського ставу. У цій місцинірозмістили різні наметові містечка.Так, райони області ознайомлюва-

З ПАМПУШКАМИ Й КОВАЛЯМИТУРИСТІВ ШУКАЛИ

ли з цікавими своїми об’єктами,маршрутами в містечку туристичноїпривабливості . А комунальнепідприємство облради «Тернопільсь-кий обласний інформаційно-турис-тичний краєзнавчий центр» репре-зентувало практичний путівник дляактивних туристів «10 причин відвіда-ти Тернопілля». Це видання украї-нською та англійською мовами роз-повідає про десять популярних мар-шрутів області.

Розмаїті смаколики, національністрави можна було скуштувати, зав-ітавши до містечка сервісного обслу-говування. Тут вирувало свято «Бар-виста кухня», на якому власне кулі-нарне й кондитерське мистецтводемонстрували заклади громадськогохарчування краю. За смаженням пам-пухів застав кухаря тернопільськогоресторану «Галич» Оксану Штогрин.Вона підготувала універсальне тісто,з якого можна спекти не лише пухкіта рум’яні пампушки, а й піцу, хліб.«А ще тісту, як і людині, потрібна лас-ка, – твердить пані Оксана, – тож

підмастила його олійкою й вироб-ляю та випікаю з нього різну смако-ту». До тих же пампушків підготува-ла ще медову, часникову та шоко-

ладну поливи. Директор цього зак-ладу Галина Головецька перерахо-вує наїдки, які привезла на фести-валь. Це – і кренделики, і ковбасадомашня «Одарчина», і, безпереч-но, український борщ... «Маємо ве-ликий вибір страв і різний, я б ска-зала, їхній колорит, – мовить, – аджегалицька кухня вміло поєднала у собіукраїнські, а також польські,австрійські, німецькі, інші національніприготування наїдків».Організатори виставки-фестива-

лю подбали також про створеннямістечок сільського відпочинку, на-родних ремесел, де свої вироби ви-ставили понад 70 умільців з різнихобластей. На літній же сцені паркупісні й танці дарували аматорські,художні та фольклорні колективи йвиконавці. Без майстер-класів, пев-на річ, теж не обійшлося. Хтось мавможливість пізнати премудрості при-готування тих же пампушків, хтосьспробувати себе у ліпленні пищиків,а то й у різьбі по дереву, лозоплетіннічи куванні ковальських виробів.Відвідувачі виставки стали учас-

никами розіграшу призів. А от сер-тифікати на 2000 гривень отрима-ли за перше місце у двох номінаці-ях переможці конкурсу творчих ідейзі створення туристичних продуктів іпроектів туристично-інформаційних

Спочатку була серія кар-тин з назвою «Снови-ди». Її написала терно-

пільська художниця Олеся Гуди-ма. Але ініціативній, креативнійта динамічній Олесі цього вия-вилося замало. І вона разом зісвоїми однодумцями вирішиластворити з таким же найменнямаж цілу арт-групу. Нова в Тер-нополі мистецька формація об’єд-нала і тих, хто вже своєю твор-чістю здобув певне визнання,мав виставки, публікації, і тих,хто лише відчиняє двері у ху-дожній світ. Серед них є студен-ти, спортсмени, вчителі і навітьсемирічна школярка, словом,люди різних професій, соціаль-них категорій та віку. Зрештою,не це ж бо важливо, головне,що в душі їхній іскриться талантмитця, прагнення творити, вик-ладати на полотно власну філо-софію та бачення життя.За словами Олесі , тер -

нопільські художники об’єдна-лися в одну групу, аби «проде-монструвати, яким багатим єтворчий потенціал міста, зорга-нізовувати своєрідні тематичнізвіти-виставки». І першу такуекспозицію представили в об-ласному краєзнавчому музеї.Ще на жодному заході такогоштибу не бачив стільки відвіду-вачів. Можливо, тому, що це,кажучи Олесиним визначенням,виставка для душі від щироїдуші. 24 автори репрезентува-ли тут майже 100 робіт під за-

«ЛЮДИ ТА КВІТИ»ВИРИНАЛИ З ПІТЬМИ

гальною назвою «Люди таквіти». Виставкова зала стала,мов велике й строкате полотноз багатством кольорів, ліній,композицій. Художні напрямкитеж різні – від абстракціонізму,авангардизму, імпресіонізму,наївного мистецтва до реалізму.Знайшлося, звісно ж, місце йграфіці. Хтось власні твори ви-конав гуашшю, аквареллю, хтосьписав олійними фарбами.Семирічна Вероніка Ставнича

теж на полотні творить олією.Дівчинка — наймолодший учас-ник виставки. Тут вона предста-вила лише три власні картини,хоча створила їх значно більше.

Каже, дуже до вподоби їй ма-лювати село та ромашки. Іншіквіти, як і дерева, риби, щоп-равда, також можна побачитина роботах дівчинки. Маки, бу-зок, соняхи, кульбаби «перенес-лися» з полів і луків на полотнаОльги Коваль та зачаровуваливідвідувачів експозиції. Цікаво,що Ольга живе та творить у м.Броди на Львівщині, але вирі-шила приєднатися до терно-пільських «Сновид». Це першийїї вернісаж. Зізнається, що цейзахід захопив її, тож старати-меться й надалі експонувати своїкартини. Ольга тяжіє більше дотворення декоративних робіт,подобається і графіка. А от дляпортретистки з Тернополя МаріїДігай узагалі немає поганих лю-дей, зате любить їх вивчати,звертати увагу на погляд, міміку,жести, а відтак відтворюватипензлем у реалістичному стилі.В доробку художниці – порт-рети видатних, знаних і незна-них краян.Аби якнайкраще показати

творчі роботи художників ,організатори вернісажу вдали-ся й до світлових засобів. Рап-том у виставковій залі насталатемінь. І за мить спалахнуличарівні ліхтарики та взялися ос-вітлювати картину за картиною.Завдяки оптичному ефекту ро-боти сприймалася цілком іна-кше, теплі їхні барви змінюва-лися холодними й навпаки,створювалося відчуття руху, за-гадковості, люди й квіти вири-нали з пітьми. Світлову гаму, які ціле виставкове дійство, вдалодоповнювали музичні твори увиконанні львів’ян Інни Нотки таЮрія Михайлюка.

Тернопільська худож-ниця Олеся ГУДИМА –один з ініціаторівстворення мистецькоїгрупи «Сновиди»

«Посмакуйте нашимипампушками!» – запро-шують-закликають кухарОксана ШТОГРИН (ліво-руч) і директор терно-пільського ресторану«Галич» Галина ГОЛО-ВЕЦЬКА

Викладачі Технічногоколеджу Тернопільськогонаціонального технічногоуніверситету ім. І. Пулюя(зліва направо) ГалинаМАЦИКУР, ЯрославКИЗИМА, Тетяна ГРУХІНАрепрезентували спе-ціальність «туристичнеобслуговування»

ба» Миколи Лисенка. «Цимиперлинами не можна не скори-статися, маючи такі потужнітворчі сили, як симфонічнийоркестр, камерний хор, со-лістів», – стверджує директоробласної філармонії народнийартист України Ярослав Леміш-

ка. Звернуться тут і до світовоїоперної класики, зокрема, єпрагнення заспівати «Травіату»Джузеппе Верді. Вже відомо, щоцьогорічного жовтня свій 73-ійконцертний сезон філармоніявідкриє сценічною кантатоюнімецького композитора КарлаОрфа «Карміна Бурана». Цебуде спільний проект з хоромЧернівецької філармонії.

АРТ-ПРОЕКТИ АФІША

КОНЦЕРТНИЙ СЕЗОНЗАКРИЛИ ОДАРКА ТА КАРАСЬ

центрів краю. Призерів цього твор-чого змагання нагородили також гра-мотами облдержадміністрації, куб-ками та різними презентами відпартнерів заходу.

Одарка (заслуженаартистка України Ната-лія ЛЕМІШКА): «Де тидосі пропадав, вдома,чом не ночував?»

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

РАДИ-ПОРАДИ ДУХОВНІ РОЗДУМИ

11 ЧЕРВНЯ, ЧЕРЕЗ ТИЖДЕНЬПІСЛЯ СВЯТА П’ЯТИДЕСЯТ-НИЦІ, У ПРАВОСЛАВНИХТА ГРЕКО-КАТОЛИКІВ

РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ УЛІТУРГІЧНОМУ РОЦІ БАГА-ТОДЕННИЙ ПІСТ – АПОС-ТОЛЬСЬКИЙ ЧИ ПЕТРІВСЬ-

КИЙ, АБО ПЕТРІВКА.Він закінчується в день пам’яті

святих апостолів Петра та Павла– 12 липня. Оскільки дата Зеленихсвят залежить від Пасхи, триваєПетрівка від 8 до 42 днів. Цей пістцерква встановила на знак нашо-го наслідування святих апостолів,які після сходження на них Свя-того Духа, постом та молитвоюготували себе до всесвітньої про-повіді Євангелії.За свідченням євангелиста Луки,

так апостоли готували на служін-ня і своїх послідовників (див. Діян-ня 13 розділ). Досліджуючи праціотців ранньої церкви, можнасміливо стверджувати, що Апос-тольський піст є одним із найдав-ніших християнських багатоден-них постів. Окрім Євангелія, пронього свідчить Святе Передання,зокрема, відома праця «Апос-тольські постанови». Отже, вже зчетвертого століття піст став загаль-нопоширений у всій церкві. Святий Іполит у своєму «Апос-

тольському переданні» зазначає,що в той час ( ІІІ століття) цей пістне завжди пов’язувався з апосто-лами та їхніми подвигами. Тодііснувало передання, що він особ-ливо призначений для тих, хто –через певні обставини не міг по-ститися у час Великого посту.На відміну від Великоднього,

Петрівський піст менш суворий. –Церковний устав вказує нам утри-муватися від риби, вина та маслав понеділок, середу і п’ятницю, ав інші дні – лише від риби. У су-боту та неділю, а також у дні па-м’яті великих святих чи на хра-мові свята також дозволяєтьсяриба. Отже, м’ясо, молочні про-дукти та яйця їсти не можна, алеу всі дні, крім середи та п’яниці,можна вживати рибу. Також незабороняється варена їжа з олією.Будь-якого випадку кожномуревному християнину добребуло б порадитися щодо цьогозі своїм духівником та отримативід нього на піст священицькеблагословення.Очевидно, що Бог хоче від нас

не голоду. Всеблагому та Вседос-коналому Господу потрібне нашебажання духовного зростання йвперта праця у цьому напрямку.Преподобний Серафим навчав,що мета земного життя людиниполягає у придбанні СвятогоДуху Божого, а молитви, чуван-ня та піст є найкращими засоба-ми для цього. Вміння себе стримувати нині

дуже часто сприймають, як людсь-ку ваду. Є навіть популярне при-

слів’я про те, що «нахабність –друге щастя». Тож не дивно, щона наших очах виростає поколін-ня людей принципово іншого сор-ту: жадібних, егоїстичних, без-підставно амбітних, гордих і заро-зумілих. Дивно, що ті риси, які малиб характеризувати дорослих лю-дей, дедалі частіше характеризу-ють поведінку та звички підлітків,а то й діточок. Здається, що гріхбуквально вкрав у них дитинство.Ідеал суспільства, в якому цно-

та, чесність та скромність більшенічого не варті, – ось справжнійАрмагеддон. Біда людей не втому, що вони грішать. Це лишепівбіди. Гірше, коли люди грішатьсвідомо. За тимчасовими насоло-дами гріха вони вперто не хочутьдумати про завтрашній день. Начесперечаються з Христом, хто силь-ніший та хитріший. А Спасительна це лише сумно зітхає й плаче.Дві тисячі років тому в історії люд-ства вже було щось дуже подібне.Напередодні своєї смерті Ісусв’їжджав до Єрусалиму та плакав,а очманілий натовп радів, нічогоне усвідомлюючи. Бог знав, що тілюди нічого не зрозуміли. Нажаль, за століття життя поруч з –Ним вони так і нічого не навчили-ся. Господь любив їх, тому й пла-кав, а не карав. Те, що не зроби-ли люди, Ісус вчинив замість нихна Голгофі.Дуже важливо розуміти, що піст

– це не черговий церковний за-бобон. Насправді – це єдині ліки,здатні повернути нам втрачене зроками нормальне життя. Про цеідеально сказав святий єпископІгнатій: «О, горда людино! Ти такбагато мрієш і так високо оцінюєшвласний розум, а він – у цілко-витій та постійній залежності відшлунку. Той, хто не дотримуєтьсяналежної поміркованості та необ-хідної розбірливості у харчуванні,не може зберегти ні дівоцтва, ніцнотливості, не може приборка-ти гніву, віддається ліні, зневірі тасмутку, стає рабом марнославства,житлом тієї гордості, яка вводитьлюдину в її плотський стан, кот-рий найчастіше з’являється від роз-кішної та ситої трапези. Піст відри-ває людину від плотських пристра-стей, а молитва бореться здушевними. Коли вона їх пере-магає, то проникає у всю приро-ду людини, очищає її, відтак у цейхрам вводить Бога. Молитва без-сила, якщо не будується на пості,а піст безплідний, якщо не зведе-ний на молитві».Вітаючи християн зі святим по-

стом, закликаю смиренно йогодотримуватися, цінуючи кожнухвилину власного життя. Це щеодна нагода стати кращими, аотже – ближчими до Бога. Под-виг посту може зробити насгідними благодатних дарів П’яти-десятниці та дає нам нагодуутвердити їх у собі. Втім, це мож-ливо лише в тому випадку, коли,наслідуючи святих апостолів,відмовимося від того, що має наднами владу.

МОЛИТВА БЕЗСИЛА,ЯКЩО НЕ БУДУЄТЬСЯНА ПОСТІЄвген ЗАПЛЕТНЮК,протоієрей УАПЦ

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО, ЯКЩОЗА СЕЗОН З’ЇСТИ 10

КІЛОГРАМІВ ЯГІД, ТОВЗИМКУ НЕ ЗНАТИМЕТЕ,

ЩО ТАКЕ ХВОРОБИ.ПОЛУНИЦІЯк зібрати їх, вибрати, мити:* Якщо ви самі збираєте

полуниці, не забудьте про те,що це дуже ніжна й тендітнаягода. Тож збирати її треба

в плоскі кошики, а при транс-портуванні захистити вологоюсерветкою.

* Не варто збирати полу-ниці відразу ж після дощу –мокрі ягоди вбирають воду,втрачають аромат і швидкопсуються.

* Найкращий спосіб виб-рати гарні полуниці на базарі– це скуштувати кілька ягід.

* Купуйте полуниці неба-гато, щоб можна було відразуз’їсти.

* Найсмачніші полуниці ті,від часу зірвання яких не ми-нуло двох діб. Ягоди ж – яс-краво-червоні, гладеньк і,пружні, блискучі.

* Полуниці повинні бутисухими і не підігнилими.

* Плями на ягодах можутьсвідчити про те, що її обприс-кували хімікатами.

* Краще відмовитися відкупівлі дуже великих ягід, уяких плодоніжки зеленкуваті.Вони швидше за все тепличні,їх зібрали нестиглими, томумають тверду середину і безаромату.

* Полуниці не можуть самідостигнути після того, як їхзірвали.

* Дуже темні ягоди свідчатьпро те, що полуниці обробилиселітрою.

* Ягоди повинні бути із зе-леними хвостиками. Це най-краща ознака того, що полу-ниці свіжі.

* Не вірте міфу про те, щополуниці вибирають за роз-міром, ніби великі ягоди знітратами, а маленькі й се-редні – без них. Полуницібувають різних сортів, і нітратиможуть бути в ягодах будь-якого розміру.

* Полуниці, які не оброб-ляли хімікатами, лишають не-великі плями соку на пачціабо посудині, в яких їх збе-рігають.Полуниці мають пахнути

стиглими ягодами . Ніякихсторонніх запахів добрив,гнилі або вогкості бути не по-винно. Якщо ягода зовсім неароматна , то , швидше завсе, їй «допомогли» достиг-нути.

* Мити цілі ягоди треба хо-

лодною водою безпосеред-ньо перед використанням,дати стекти воді й лише опіс-ля видаляти плодоніжки, іна-кше ягоди будуть вбиратибагато води і втратять свійаромат.

* На деяких полуницяхможна побачити цвіль. Такіягоди слід викинути, а необрізати підіпсовані місця.Адже спори цвілі дуже шви-дко поширюються по всійягоді, хоча зовні це може бутинепомітно.

* Також не можна їсти по-луниці з темни-ми , м ’якимиплямами . Такіягоди вже по-шкоджені бак-теріями.ЧЕРЕШНІ* Показником

добрих чере-шень є не лишегарний виглядягід, а й станп л о д о н і ж о к .Якщо вони сухіта втратили ко-лір, це означає,що черешні вжеперестигли або їх довго збе-р і г а л и .

* Зелені пружні плодоніжкичерешень – ознака свіжості.

* Наявність корисних по-живних речовин у черешняхбезпосередньо залежить відкольору ягід. Що темніші че-решні, то більше насичені цук-рами , органічними кис-лотами, каротиноїдами, ан-тоціанами.

* Темно-червоні та чорнічерешні помічні при гіпертонії.

* Купувати слід лише сухі,тверді та блискучі ягоди.

* При купівлі понюхайтеягоди. Не варто купувати че-решні із запахом бродіння. Цесвідчення того , що вонинесвіжі.

* Миті черешні слід одразуз’їсти.

* Черешні потрібно дужеретельно мити, бо залишкихімікатів, які використовувалипри їх вирощуванні, можутьбути дуже небезпечними.Як зберігати?* Полуниці не можна дов-

го зберігати в холодильнику.Якщо їх вирощували за до-помогою нітратів, то в холо-дильнику вони перетворять-ся у нітрити – канцерогенніречовини.

* Якщо вам необхідно по-класти полуницю та череш-ню в холодильник – ні в яко-му разі не мийте ягоди. Іна-кше вони пустять с ік іперетворяться на «кашу», а вчерешнях почнеться процесгниття.

* Щоб зберігати їх довше,треба накласти ягоди у слоїкз кришкою: на дно розкластичисто вимите й висушенечерешневе листя, а зверху таксамо добре помиті й вису-шені черешні, а далі чергува-ти шар листя і шар ягід. Такчерешні можна зберігати до2-3 тижнів.

* Якщо хочете запастисяполуницями на зиму, то їхможна заморозити . Замо-рожені ягоди можуть збе-рігатися упродовж 6 місяців,їх слід розкласти на таці однабіля одної, заморозити і лишепотім перекласти до спеціаль-ного пакета для замороженихпродуктів.Як їсти?* І полуниці, і черешні най-

краще їсти свіжими або жприготувати фруктовий салат.

* Споживати полуниці, че-решні слід невеликими пор-

ціями по 300 г кілька разівна день. При цьому не по-спішати, смакувати кожну яго-ду . Це вбереже від здуттяживота.

* Ягідні напої можна питибезпосередньо перед їдою,під час та після їди. Вони дужедобре освіжають у літню спе-ку.На замітку* У 5 ягід полуниць віта-

міну С ст ільки , скільки в1 апельсині.

* 20-30 черешень щоднявбережуть від стресу.

ЯГІДНИЙ СЕЗОНРОЗПОЧАТО!ПідготувалаОлеся БОЙКО

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

ЛІКУЄ ПРИРОДА

Сторінку підготувала Лілія ЛУКАШ

НА ПОЧАТКУ ЛІТА, НАВЛАСНІЙ ПРИСАДИБНІЙ

ДІЛЯНЦІ САДІВНИКИ ВЖЕЗБИРАЮТЬ НЕМАЛІ

ВРОЖАЇ САЛАТУ. ЙОГОМОЖНА ЗАСОЛЮВАТИЯК ОГІРКИ АБО Ж, ДО-ДАВШИ ІНШИХ ОВОЧІВ,

ОЛІЇ ТА ЗЕЛЕНІ ПРИГОТУ-ВАТИ СМАЧНЕ КРИШИВО.

НАЙГОЛОВНІШЕ – ЩОВІТАМІНІВ У ТАКІЙСТРАВІ – МОРЕ, А

НІТРАТІВ – НАЙМЕНШЕ.Є відомості, що цю росли-

ну почали культивувати за2500 років до нашої ери .Скільки ж то поколінь землянне лише живилися салатом,а й лікувалися! Ще у прадавнічаси, коли рослина перехо-дила в стадію стеблування ів стовбурі утворювалося «мо-лочко» (до речі, ботанічнаназва салату – «латук», по-ходить від latte, що з латиниперекладається як «молоко»),його збирали, висушували насонці й одержували заспо-кійливі та снодійні ліки (а та-кож від ревматизму й засту-ди).І сучасні фітотерапевти ра-

дять їсти салат увечері, щобусунути нервове збудженнята забезпечити здоровий сон.Адже вони добре знають, щоцей заспокійливий впливвідбувається завдяки наяв-ності в листках вітамінів гру-пи В – В1, В2, В3, В5, В6, Вс(фолієвої кислоти). Ця групаречовин діє завжди в комп-лексі й справляє різнобічнийвплив на організм.Так, вітамін В6 допомагає

постачати глюкозу до клітин,тобто заряджати їх енергією,а це усуває надмірне хвилю-вання, депресію, дратівливість,відчуття втоми, тривоги, об-рази, послаблення пам’яті.Фолієва ж кислота бере

САЛАТНА СМАКОТАучасть у продукуванні гор-монів оптимізму, так званихгормонів щастя. Доцільно за-уважити, що мешканці країнСередземномор’я, де спожи-вають багато салату щодня,– усміхнені, веселі, рухливі,приязн і й здеб ільшого…стрункі. Мабуть, і салат робитьсвій внесок у їхній життєра-дісний спосіб життя, адже завмістом вітаміну Вс він зали-шає позад себе всі овочевікультури, крім шпинату та зе-леної петрушки . Психіатритакож кажуть, що в завждистурбованих, похмурих, зас-мучених людей дуже низь-кий вміст цієї речовини вкрові.Існує рецепт, як впоратися

зі стресом, безсонням, деп-ресією: 1 ст. л. подрібненоголистя салату залити склянкоюокропу, настояти до охолод-ження й пити по 0,5 склянкидвічі на день або половинусклянки на ніч.Проте, мабуть, правильніше

буде часто споживати салат,аби не доводити себе дотаких станів.Однак фолієва кислота не

лише пробуджує радість дожиття, без неї порушуютьсяпроцеси виробництва черво-них кров’яних тілець. У салатімістяться також співучасникив справі кровотворення: залі-зо (600 мг%, більше містить-ся лише в шпинаті), мідь, ко-бальт, магній, хлорофіл. Тожсоковите листя потрібне вменю дітей, підлітків, зокре-ма, юнок, вагітних, щоб маливони якісну кров, бадьорийдух і рум’янці на щоках. (На-гадаємо, що в деяких краї-нах вагітні в обов’язковомупорядку мають вживати фо-лієву кислоту, аби їхні дітирозвивалися й народжували-ся здоровими, без «заячоїгуби» та інших вад).

А чи потрібен салатлюдям старших поколінь?У багатьох з них після 40років зменшується вироб-ництво соляної кислоти,тож погіршується засвоє-ння білків, вітамінів, а та-кож здатність організмуборотися з кишковимипаразитами . Вітамін Вс нелише допоможе впоратися зцією проблемою, а й поліп-шить діяльність печінки, нирок,підшлункової залози , щодуже важливо для діабетиків.Отака-то помічна фолієва

кислота. А за її вмістом, яквже згадувалося, салат у при-зерах. Тут слід зауважити, щоця речовина діє в комплексіз багатьма іншими, що над-ходять до організму коли спо-живаємо салат : білками ,органічними кислотами, різни-ми вітамінами та мінеральни-ми солями (калій, натрій, йод,фосфор, цинк, мідь, кобальт,кальцій).А вітамін В5 допомагає бо-

ротися із запаленнями, щовиникають в організмі, зокре-ма, артритом. Учені Гарвар-дської медичної школи(США) дослідили, що салат,як і шпинат та кульбаба, якщоїх вживати не рідше, як двічіна тиждень, допомагають за-хиститися від запаленнясітківки ока, бо містять вітамі-ноподібні речовини, здатнінейтралізувати шкідливі чин-ники швидше, ніж ті зашко-дять оку.Салат – рослина , дуже

багата на біологічно активніречовини, потрібні людсько-му організмові. Слід зазначи-ти наявність вітаміну С табета-каротину (провітаміну А).Дієтологи вважають, що 200г соковитого листя можутьпостачити добову потребувітаміну С і дводобову – ка-ротину. Це означає, що за-

безпечено захист людини відзастуд, інфекційних хвороб,раку. Вітамін С – найгрізні-ший ворог не лише збудниківусіх хвороб: вірусів, мікробів,паразитів тощо, а й вільнихрадикалів, які, ушкоджуючиклітини, прискорюють старін-ня організму. Вони атакують,як встановили вчені, кожнуклітину майже 10 тисяч разівна добу. Тож можна уявити,як важливо, якщо хочеш по-чуватися й залишатися моло-дим, вживати салат, аби по-стачити організмові надійнузброю – вітаміни-антиокси-данти А, С, Е.Про вітамін Е можна сказа-

ти, що він також особливийсторож організму. Головнайого роль полягає в сприяннівиведенню холестерину, по-ліпшенні кровообігу, аджезменшує зсідання крові йперешкоджає утвореннютромбів, і у такий спосіб за-побігає розвитку серцево-су-динних хвороб, атеросклеро-зу, гіпертензії, разом з вітамі-ном А забезпечує здоров’яока.Хоча про складові цього

овочу та його цілющийвплив на організм можнарозповідати багато, закінчи-мо такими заувагами: салатполіпшує обмін речовин та неподразнює травний тракт, ав разі закрепу – помічний.Тож ним лікують хронічнийгастрит, виразкову хворобушлунка та дванадцятипалоїкишки (за рецептом, наве-деним вище).

НА ВСІ СМАКИ– Ретельно й обережно по-

мити листки, трохи підсуши-ти рушником, на кожен по-класти ложку дрібно посіче-них чи потовчених волоськихгоріхів, можна додати натер-ту на тертці з великими вічка-ми редиску, загорнути трубоч-кою.

– Натерти невеликий мо-лодий буряк, морквину, до-дати нарізану зелень (пет-рушки, кропу, селери, крес-салату , цибул і , часнику ,будь-якої зеленої городньоїчи дикорослої рослини),10 подрібнених горіхів. Збити2 ст. л. сметани з кислим со-ком чи натертим кислим яб-луком, усе добре вимішати йзагорнути в листки салату, якголубці.

– Натерти на дрібній тертці300 г моркви, додати 300 гзеленого горошку, змішати здрібно нарізаною зеленнюмеліси, кропу, додати 2-3 ст.л. майонезу чи олії, викластина листки салату, загорнутитрубочкою.

– Нарізати 100 г салату,200 г огірків, 50 г зеленоїцибулі, 100 г редиски тастеблину ревеню . Додати1 ч. л. лимонного соку (яблуч-ного оцту), солі й цукру засмаком, все змішати й зап-равити олією.

– На листки салату викла-сти картопляний салат (варе-ну картоплю нарізати куби-ками, змішати із зеленню пет-рушки та крес-салату ,зеленою цибулею, посолити),полити заправкою: 1 ст. л. кис-лого молока збити із 1 ч. л.меду.

– 300 г салату нарізатисмужками, додати 3 посіче-них варених яєць, дрібно на-різану зелень петрушки, по-солити й вимішати зі смета-ною чи кисляком (склянка).

– 200 г салату нарізати йзмішати з 4 ст. л. квашеноїкапусти (разом із розсолом),присмачити 1 ст. л.

ЦІЛЮЩА СИЛАБУЗИНОВОГО ЦВІТУКвіти чорної бузини містять

летку олію, мінеральні солі,глікозиди, слиз, дубильніречовини, цукри, валері-анову, оцтову, кавову, яб-лучну кислоти. З цих па-хучих квітів можна приго-тувати чудовий напій ,помічний у разі захворю-вань дихальних шляхів,грипу, серцевих хвороб,анемії. Також він поліпшуєсон, помічний за ревма-тоїдних артритів, його за-стосовують у разі захво-рювань нирок, сечовогоміхура, як ефективний жов-чогінний засіб . Бузиновийнапій зарадить людям з хро-нічними захворюваннямишкіри (дерматит, псоріаз), зожирінням, подагрою.Відомий фітотерапевт Євген

Товстуха пропонує рецептбузинового квіткового напою.Компоненти : квіти бузини,листя меліси лікарської, вес-

няний мед, спирт (96 гра-дусів). Приготувати настійсвіжих квіт ів бузини (без«щитків»): 200 г сировинизалити 3 л окропу, настояти4 години. Процідити. Приго-тувати настій меліси : 150 г

сухого листя чи свіжих моло-дих листочків залити 3 л ок-ропу, настояти 4 години, про-цідити. Обидва настої дове-сти перевареною водою дооб’єму 3 л. У великій емаль-ованій ємності (10-12 л) зміша-ти настої, додати мед (2 кг) іретельно перемішати. Залитиспиртом так, аби загальнийоб’єм напою становив 10 л.Пити по 1-3 ст. л. три-чоти-

ри рази на день за 30 хв. доїди.

ПРИПРАВА, ЯКАГАЛЬМУЄСТАРІСТЬВживання приправи карі

1-2 рази на тиждень захищаєвід розвитку хвороби Альц-ґеймера, – заявили шведськівчені. Дослідники з універси-тету Лінчепінга провели тес-ти на мушках, даючи їм кур-

кумін. У результаті тривалістьжиття комах зросла на 75%.Учені пояснюють, що хворо-ба Альцґеймера, що спричи-няє деменцію, пов’язана зіскупченням амілоїдного білка.Куркумін прискорює форму-вання нервових волокон ,зменшуючи кількість молекул,які шкодять нервовим кліти-нам. Дія на ці клітини можестати новим методом ліку-вання хвороби Альцґеймера.Суміш прянощів карі маєіндійське походження, і самев цій країні кількість хворих зтаким діагнозом значно мен-ша, ніж у багатьох інших краї-нах.

ЗНАЙШЛИ СПОСІБЛІКУВАННЯХАРЧОВОЇ АЛЕРГІЇХарчова алергія – дуже

поширене захворювання в

сучасному суспільстві, якеможе спричинити важкі на-слідки, якщо вчасно не нада-ти медичну допомогу. Аме-риканські дослідники вияви-ли спосіб лікування харчовоїалергії на арахіс.Вчені провели експеримент

на мишах, під час якого виді-лили з крові гризунів лейко-цити і закріпили на поверхніклітин молекули білка-алер-гену. Потім тварини отрима-ли ін ’єкції модифікованихлейкоцитів. В результаті їхняімунна система пересталавважати арахісовий білок чу-жорідним, і алергічна реакціябула зупинена.Фахівці вважають, що знай-

шли спосіб лікування цьоговиду алергії та хочуть випро-бувати подібну методику длялікування аутоімунних захво-рювань, коли імунна системаатакує один з власних білків.

Відповіді на сканворд, вміщений у № 10 (54), 2012 р.

№11 (55) 16 ЧЕРВНЯ2012 РОКУ

Хлопець вступає у медич-ний університет на відділен-ня «гінекологія».Його запитують:– А що у вас династія –

г інекологами були вашіпрадід, дід, батько?

– Ні, надивитися не може-мо.

Виконавши всі порадилікарів, остаточно підірвав здо-ров'я.

Глухий хірург наркоз не за-стосовує.

Можливості медицини без-межні. Обмежена кількістьпацієнтів…

Латину можна назвати мер-твою мовою ще й тому, щочим більше на ній розмовля-ють лікарі, тим менше шансіввижити у пацієнтів.

Хворий приходить до сто-матолога і каже:

– Лікарю, не могли б вимені зарадити, а то здається,що я метелик.

– Так вам, шановний мій,не до мене, а до психотера-певта.

– Та я знаю.

– Так чому ж ви до менеприйшли?

– А у вас світло горіло!

Аптека.– У вас є ліки від гонореї?– Так, платіть до каси.– А ви поки що загорніть

його красивіше, все ж такиподарунок.

Перед операцією.– Лікарю, ви особисто бу-

дете мене оперувати?– Так, люблю, знаєте, хоча

б раз на рік перевірити, чипам'ятаю я ще щось...

Психіатр запитує у пацієнт-ки:

– Скажіть, а чи немає увашій родині випадків маніївеличі?

– Іноді мій чоловік заявляє,що він голова сім’ї.

Лікар після операції запи-тує хворого про його само-почуття.Хворий:– Зараз ніби нормально, а

от до операції було такевідчуття, неначе сокирою поголові вдарили...Лікар:– Вибачте, у нас хлоро-

форм закінчився.

1. «Сонячний». 2. Долинюк. 3. Ячмінський. 4. Нічлава. 5. Йорж. 6. Меч. 7. Сім. 8. Ас. 9. Йота. 10. Нафтен. 11.Андрушків. 12. Сувій. 13. АМО. 14. Ка. 15. Трофей. 16. Багнет. 17. Юшка. 18. Фіалка. 19. Ар. 20. Аґава. 21. Герман. 22.Сірка. 23. Лорен. 24. Ангора. 25. Оаза. 26. Ратуша. 27. Каркас. 28. Аз. 29. РГ. 30. Море. 31. Гнат. 32. Арат. 33. Гонта.34. Вихрущ. 35. Уж. 36. Іо. 37. Юка. 38. Амвон. 39. Тариф. 40. Нодар. 41. Юхта. 42. «Рено». 43. Аташе. 44. Де. 45.Ікра. 46. Гніздо. 47. Аура. 48. Ра. 49. Щит. 50 Фа. 51. Тимочко. 52. Адажіо. 53. Шати. 54. Сі. 55. Онук. 56. Сморж.57. Пекун. 58. ДДТ. 59. АК. 60. Піон. 61. Оса. 62. Сало. 63. Чудо. 64. Ту. 65. Дуло. 66. ККД. 67. Ял. 68. Ані.69. Ада.70.Лі. 71. ТТ.

СКАНВОРДВід по від і у на с ту пно м у чис лі га зе ти

:) СМІШНОГО!

................................................................................ І НАОСТАНОК

«МОЖЛИВОСТІ МЕДИЦИНИБЕЗМЕЖНІ. ОБМЕЖЕНАКІЛЬКІСТЬ ПАЦІЄНТІВ»

З’ЇВШИ ЯЙЦЕ НАТЩЕ-СЕРЦЕ, ЛЮДИНА ДОВШЕНЕ ВІДЧУВАТИМЕ ГОЛО-ДУ, ОТЖЕ, НЕ ПЕРЕЇДА-ТИМЕ ВДЕНЬ, З’ЯСУВА-ЛИ ЕКСПЕРТИ З ХАРЧУ-

ВАННЯ.Це підтвердили експери-

менти, в яких узяли участь20 добровольців із зайвоювагою та ожирінням. Ті з них,хто попоїв на сніданок каші,до обіду зголодніли сильні-ше та, відповідно, похапалибільше наїдків із запропоно-ваного їм шведського столу.Пояснення цьому дали на-

уковці з американського біо-

ЯЄЧНИЙ СНІДАНОК –СТРУНКІША ФІГУРА

медичного дослідницькогоцентру Пеннінгтона, що вштаті Луїзіана . У крові тихпіддослідних, які їли яйця,протягом 3 годин післясніданку, рівень гормону гре-ліну, що стимулює апетит,був нижчим, ніж у решти. На

додачу р івеньіншого гормону– PYY3-36, який«сигналізує» проситість, у них буввищим . Звісно ,для того, щоб зу п е в н е н і с т юстверджувати ,що «протеїнові»сніданки допо-

магають схуднути, знадоб-ляться подальші досліджен-ня.

«Ці результати могли бстати в пригоді людям, якінамагаються скинути вагуабо ж припинити «переку-шувати», – зазначила бри-танський дієтолог ТрейсіПаркер.

14.

40.

18. Доро-говказ домісця на-родження

Ісуса

35.

64.

9. Ко-зацькийзагін

13. Бойо-вий клич

34.

30. Ки-тайськаміра

довжини

39. Про-тяжнеревіннятварин

73.

18.

23.

20. Ви-гадка,байка

40. Франц..співачка

40.

57. В’єт-намськакопійка

50. Гев

а-ра

54. Слан-ка спо-рова

рослина

11. Щи-риця

23. Дав-ньогрец.драма-тург

19. Сотка

30.

33. В’я-зень

замку ...

49. При-токаДунаю

68. Уро-чистийобід

84. Рос.художник

81. Інерт-ний газ

9. Апос-тол

12. Авто-матичнийпристрій

18. 1000куб. см.

36.ВісникБога

42.Японсь-ка гра

45. Мо-нарх

43. Птах,що вос-кресав зпопелу

46. Хім.елемент

67. Вимі-рює гли-бинуморя

62. Муз.інстру-мент

67.

70. Хут-ровийзвір

82. Місто наТернопіллі

76. Елек-тричнариба

8. Різдвяне дійство

16. Бо-рець,силань

20. РоманОлеся

Гончара

17. Новаеконом .політика

19. Автор картини

21. Пора-

да, коле-

гіальний

орган

25. СтолицяПівденної

Кореї

26. Пер-ший льот-

чик

27. Оди-ницяяскра-вості

28. Асо-ціація,об’єд-нання

24. Ово-чева

рослина

32. Ярмо

38. Хихіт-ня, регот-

ня

37. Ат-мосферне

явище

38. Лаз-ня

29. Щас-тя фут-боліста

39.Минув-шина

44. Група затомів

вуглецю іводню

48. Хліб зячмінно-го бо-рошна

47. Япо

н-ськи

й од

яг

45. Ак-тор

52. Куд-лай

55. Запасна чорний

день

60. Музич-ний на-прям

65. Кон-дитер-ськийвиріб

62.Отвір,щілина

64. Про-зора

запона

74. Фран-цузькеавто

73. Амер.космічнеаґенство

72. Фей-хоа

73.

77. Хво

я

1. Ко-зацькевійсько

5.

7. Видат-ний лікарКиїв. Русі

10. Пластодно-рідної

речовини

14. Зн

акЗо

діаку

22. БратКия

23.

59. Дере-во

59.

72. Авто-спортивнізмагання

73.75. Бізон,зубр, тур

78. При-стрій дляловлення

звір ів

78. Мет

-ри

чна м

уз.

одиниця

81. Ко-раловийострів

87. Рана

80. Час-тинавибою

79. До-кумент

83.Гральнакарта

82. Ґрунто-ва поверх-

ня підводою

5. К

озаць-

кий

чове

н

3. Відзна-ка гетьма-

на

6. Пла

нета 8. Кро-

воноснасудина

15.Рого

в-цев

а

4. Части-на світо-вого

океану

Ì

75. Занят-тя вшколі

34. Части-на Украї-

ни

41. Барва

48. Н

ота

51. Гол

ова

міста

53. Ши-рока по-пулярність

56. Про-фесіонал

61.62. При-стрій дляловіннязвірів

63. Голов-на артерія

66. Ро-манГ.Тю-

тюнника

69. Фон

85. Бик

86. Стіжокіз снопів 88. Німец.

фізик89. Танц.крок

90. Уполяків –

Іван

91. Непроти

58.

92.

71.

2..

35.

31.