ПОДАТКОВI РЕАЛIЇ ТА ТЕНДЕНЦIЇ В ЄВРОСОЮЗI / 4

ШТЕФАН ФЮЛЕ: «КОМПРОМIСУ ЩОДО ДЕМОКРАТIЇ БУТИ НЕ МОЖЕ» / 6

МАРЧIН СВЄНЧIЦКI: «НАША ПЕРЕВАГА — ШВИДКИЙ ДОСТУП ДО КРАЩИХ IНОЗЕМНИХ ЕКСПЕРТIВ» / 8

ПРОГНОЗ ЩОДО ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМIКИ ЄС ПОКРАЩЕНО / 16

Схвалено нову стратегію з ґендерної рівностіЄвросоюз добиватиметься більшої ролі жінок в ухваленні рішень (стор. 13)

На фото (зліва направо): Президент Литви Даля Грибаускайте, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр Словаччини Івета Радічова, прем'єр Фінляндії Марі Ківініемі, Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон.

Проект ЄС «Офіс спільної підтримки інтеграції України до європейського дослідницького простору» (JSO4ERA) організував у Сімферополі інформаційний день та семінар для кримських науковців (стор. 9).

Чергову Європейську Раду було присвячено питанням зовнішньої політики ЄС (стор. 14). На фото: Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та Президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу перед підсумковою прес4конференцією.

© Представництво Європейського Союзу 2009/10 © Delegation of the European Union 2009/10

Зміст цього бюлетеня є відповідальністю ТОВ «Видавництво «Консультант» і не є відображенням позиції Європейського Союзу (передрук з дозволу Представництва Європейського Союзу).

Тема номераПодаткові реалії та тенденції в Євросоюзі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Відносини ЄС–УкраїнаШтефан Фюле: «Компромісу щодо демократії бути не може» . . . . . . 6Україна приєднується до Енергетичного співтовариства . . . . . 6ЄС висловив стурбованість станом свободи медіа в Україні . . . . . . 7На семінарі моделювали вступ України до ЄС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Програми ЄС в УкраїніМарчін Свєнчіцкі: «Наша перевага —швидкий доступ до кращих іноземних експертів» . . . . . . . . . . . . . . . 8Кримським науковцям розповіли про Сьому рамкову програму . . . . . . . . 9Увага: прийом заявок на фінансуваннякультурних проектів . . . . . . . . . . . . . . . . 9Петро Кендзьор: «Хочемо допомогтинаціональним спільнотам «зустрітисебе» в історії України» . . . . . . . . . . . . 10Проведено семінар з регулюванняенергетичного сектору. . . . . . . . . . . . . 11Триває фотоконкурс «Світ дитячої мрії» . . . . . . . . . . . . . . . . 12Хто найкраще забезпечує рівність на робочому місці? . . . . . . . . . . . . . . . 12Новини Євросоюзу Права людиниСхвалено стратегію з ґендерної рівності . . . . . . . . . . . . . . . 13Єврокомiсiя виробить стратегiю з iнтеграцiї ромiв . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Зовнішня політикаСаміт ЄС було присвячено зовнішній політиці . . . . . . . . . . . . . . . . 14Кетрін Ештон: «Демократія є сутністю Європейського Союзу» . . . 14Інституційні справиМарош Шевчович: «Багато нібитоприродних речей насправді відбулися завдяки ЄС» . . . . . . . . . . . . 15

ЕкономікаЕкономічний прогноз покращено . . . . 16Відбулися Європейські дні зайнятості . . 17Євросоюз збільшує підтримкубджільництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17РозвитокЄвропейці підтримують допомогу на розвиток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18Молодi журналiсти пишуть про проблему бiдностi . . . . . . . . . . . . . 18Екологія«Пересувайся розумніше — живи краще!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19ОсвітаЗапочатковано ініціативу «Молодь у русі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Ювілей навчальної програми для дорослих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Багатомовність Майже 80% маленьких європейціввивчають іноземну мову . . . . . . . . . . . 21Інституції ЄС потребуватимутьперекладачів4італійців . . . . . . . . . . . . . 21КордониБезвізовий режим, план дій і шенгенський простір . . . . . . . . . . . . . 22КультураЄвропейські маршрути отримали підтримку. . . . . . . . . . . . . . . 23Визначено Культурні столиці Європи 2015 року. . . . . . . . . . . . . . . . . 23Здоров’я і захист споживачівБрюссель розпочав ревізію тютюнової директиви. . . . . . . . . . . . . . 24Проведено перевірку веб4сайтів з продажу електроніки . . . . . . . . . . . . 24Молодіжний майданчикКатерина Простак: «Перебування в Люксембурзі й праця волонтеромкардинально змінили мої життєвіцінності й орієнтири». . . . . . . . . . . . . . 25Валентина Лотоцька: «Цінним булоподивитися на свою країну крізь призму іншої». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26Хто приєднається до Європейськоїмолодіжної преси?. . . . . . . . . . . . . . . . 26

Вага молодiПісля досить непростих політичних

подій, які мають місце в Україні протя4гом останніх місяців (та й, що там ка4зати, років) ще більше стає зрозумі4лим, наскільки важливою для майбут4нього держави є нинішня молодь. Лю4ди, які не зростали за тоталітарної сис4теми, не всмоктали її отруйних випарів— потягу до абсолютної влади, відсут4ності толерантності й розуміння засаддемократії та іншого.

Звичайно, молодь важлива для кож4ної країни, та й для Євросоюзу як та4кого. Дії ЄС у багатьох сферах — еко4номіці, освіті, науці — враховують їх4ній можливий вплив на молоду гене4рацію. Ухвалюють нові заходи зі змен4шення паління — насамперед думка промолодь; проводять Європейські дні зай4нятості — так само. Безперечно, молодьв ЄС є для нього пріоритетом.

Але важлива для Союзу і молодь з4зайого меж. Їй він також має що запро4понувати. Зокрема, у цьому номері жур4налу можна прочитати про враження лю4дей, що працювали у країнах Євросою4зу в рамках Європейської волонтер4ської служби. Яка є, своєю чергою,частиною програми ЄС «Молодь у дії».Вражень багато, але червоною ниткоюпроходить думка: перебування в Євро4пі дозволяє інакше подивитися і на Ук4раїну, і на себе.

Справді, надзвичайно важливо чіткозрозуміти, якою ти хотів би бачити своюкраїну, ще на рівні формування світог4ляду. І близьке знайомство з Європоюу цей час якраз і вкарбовує ті бажання.Бо навряд чи знайдеться в Україні ба4гато людей, які не хотіли б бачити їїподібною до Німеччини, Франції, Поль4щі чи Люксембургу. В усьому: від циві4лізованої політики до чистих тротуарів.

Євросоюз надає українській молодіможливості знайомства із собою — цеі згадане волонтерство, і навчання в рам4ках програми Еразмус4Мундус. Свої ок4ремі проекти реалізують країни4члени.Що краще нинішнє молоде поколіннязнатиме Європу, відчуватиме її, то біль4ше шансів матиме Україна на європей4ське майбутнє.

Звичайно, не можна сказати, що йстарша генерація, яка нині ухвалює рі4шення, геть не буває в Європі. Чималоїї представників знають гарні місця від4починку на французькій Рів’єрі чи іта4лійській Сардинії, непогані ресторани десьу Лондоні чи Парижі, якісний одяг відпровідних європейських кутюр’є, шикар4ні машини європейського виробництва...

Але мова не про все це, а про євро4пейські цінності: повагу до прав людини,відданість демократії, толерантність. То4му такі сподівання на українську молодь,якій дуже потрібно бувати в Європі.

У НОМЕРІколонка редактора

ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ №10,10

Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні

Засновник: Представництво Європейського Союзу в Україні

Свідоцтво про реєстрацію КВ №1377342747ПР від 17.03.2008 р.

Київ 01024, вул. Круглоуніверситетська, 10www.delukr.ec.europa.eu

Керівник проекту: Ірина СтаднійчукE�mail: Irina.Stadniychuk@ec.europa.eu

Головний редактор: Анатолій Марциновський

У реалізації проекту беруть участь:Олег Фурдило, Тетяна Яцюк, Cергій Матвєєв

Комп'ютерна верстка: Андрій Ходзицький

Інтернет4версія www.delukr.ec.europa.eu

Індекс видання 98603

Видавець: ТОВ «Видавництво «Консультант»

Адреса: 03039, м.Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 2

Тел/факс (044) 251449451

ISSN 172540811

Підписано до друку 12.10.10.Друк: ТОВ «Інфопрінт» м. Київ, вул. Фрунзе, 82

Наклад 10 900 прим.

Безкоштовно

-- #1100/2010

4 | Т е м а н о м е р а |

ПОДАТКОВI РЕАЛIЇ ТА ТЕНДЕНЦIЇ В ЄВРОСОЮЗI

Загальну картину дає оприлюдненавлітку доповідь Єврокомісії «По4даткові тенденції в Європейсько4му Союзі». Деякі зроблені Брюс4

селем висновки такі.Європейський Союз у цілому зали4

шається територією з досить високимрівнем оподаткування. За даними 2008року, податки та соціальні внески скла4дали 39,3% сукупного валового внут4рішнього продукту ЄС. Це на понад тре4тину перевищує відповідні показникиСША та Японії, та й не лише їх. Се4ред членів Організації економічногоспівробітництва і розвитку, які не вхо4дять до ЄС, лише Нова Зеландія маєрівень податків у 34,5% ВВП. Часткаподатків у ВВП України становила 2008року 31,4%.

Високий рівень податків у Євросоюзіне новина, ця тенденція бере початокще у 19704х роках. Водночас не в ос4танню чергу завдяки їй у країнах ЄСмає місце і високий рівень соціальноїзахищеності населення. З іншого боку,так звані «нові» члени ЄС за часткоюподатків у їхньому ВВП значно відрізня4ються від «старих» — тож податковамапа Союзу досить строката. Наприк4лад, у Румунії податки становили 2008року 28% ВВП, у Латвії — 28,9%, Сло4ваччині — 29,1%, тоді як у Швеції —47,1%, Данії — 48,2%.

Великі відмінності між країнами4чле4нами щодо частки податків у ВВП за4

приватні структури займаються пенсій4ним забезпеченням, медичним страху4ванням, освітою; наскільки багато лю4дей зайняті на державній службі та ін4ше. Також відіграють роль технічні фак4тори: скажімо, деякі країни4члени на4дають соціальну або економічну допо4могу частіше через зменшення податків,аніж шляхом прямих дотацій.

Загалом, тенденція щодо менших по4датків у «нових» членах ЄС є досить ус4таленою. Це, зокрема, стосується і по4датку з прибутку фізичних осіб: най4більш «видимого» для населення. Нинівін коливається: від 56% у Швеції до10% у Болгарії, тоді як середній показ4них для ЄС становить 37,5%. В Україніприбутковий податок — 15–17%.

ОДНIЄЮ З НАЙВАЖЛИВIШИХ ТЕМ ДЛЯ УКРАЇНИ ОСТАННIМИ МIСЯЦЯМИ Є ПIДГОТОВКА Й УХВАЛЕННЯ НОВОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ. «ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ», СВОЄЮ ЧЕРГОЮ, ВИРIШИВ ОЗНАЙОМИТИ ЧИТАЧIВ З ДЕЯКИМИ ПОДАТКОВИМИ РЕАЛIЯМИ ТА ТЕНДЕНЦIЯМИ В ЄС.

Комісар ЄС з питань оподаткування та митного союзу,аудиту, боротьби проти шахрайства Альгірдас Шемета.

Частка податків у ВВП країнAчленів ЄС (%)

лежать головним чином від вибору мо4делі соціальної політики: держава чи

-- #1100/2010

5| Т е м а н о м е р а |

Шве

ція

Бель

гія

Нід

ерла

нди

Дан

ія

Авст

рія

Вели

ка Б

рита

нія

Фін

лянд

ія

Нім

еччи

на

Фра

нція

Італ

ія

Грец

ія

Іспа

нія

Пор

туга

лія

Ірла

ндія

Слов

енія

Угор

щин

а

Лю

ксем

бург

Мал

ьта

Пол

ьща

Кіпр

Лат

вія

Есто

нія

Слов

аччи

на

Рум

унія

Чехі

я

Лит

ва

Болг

арія

ЄС–2

7

Зона

євр

о

Австрія: запроваджено податковий пакетз допомоги сім’ям: зросла допомога надітей і пов’язані з ними податкові креди4ти, знижено податки на витрати на доглядза дітьми, скасовано податки на субсидіїна дітей, які виплачують роботодавці.

Бельгія: з 21% до 12% зменшено ПДВна продукти для ресторанів та рестораннеобслуговування; з 21% до 6% зменшеноПДВ на будівництво приватного (вартістюдо 50 тис. євро) та соціального житла.

Болгарія: обсяг соціальних відрахуваньзменшено на 2% 2009 року і ще на 2%— 20104го. Збільшено акцизи на елек4троенергію (для промислових потреб), ву4гілля та цигарки.

Кіпр: збільшено соціальні відрахуван4ня для роботодавців і найманих праців4ників на 0,5%.

Чехія: термін повернення ПДВ скоро4чено з 30 до 15 днів; зменшено пода4ток на доходи корпорацій до 20% 2009року і до 19% — 20104го.

Франція: з 1 липня 2009 року змен4шено ПДВ для ресторанного бізнесу до5,5%.

Греція: відбулося двофазове збільшен4ня стандартного ПДВ з 19% до 21% і,згодом, до 23%; збільшено податок наприбуток фізичних осіб обсягом від 60тис. євро; запроваджено спеціальну до4помогу для людей з низькими дохода4

ми, пенсіонерів та фермерів; збільшеноакцизні збори на пальне, цигарки, алко4голь та електрику.

Латвія: стандартний ПДВ збільшеноз 18% до 21%; прибутковий податокзріс з 23 до 26%.

Литва: до 15% зменшено податок наприбуток фізичних осіб; податок на при4бутки корпорацій збільшено з 15% до20% у 2009 році, а 20104го його зновуповернено до 15%; для малого бізнесуПДВ зменшено з 13% до 5%.

Швеція: соціальні відрахування зниже4но на 1% для найманих працівників і са4мозайнятих осіб. Податок на прибутки кор4порацій зменшено з 28% до 26,5%.

У своїй доповіді Єврокомісія проана4лізувала також «пожежні» податкові змі4ни, які запроваджували країни4члени ЄСпротягом 2009–2010 років. Тобто під часкризи, яка вимагала нестандартних і тер4мінових рішень. Звісно, податкові систе4ми радикально не мінялися, але певні точ4кові корективи було внесено.

Загальна тенденція, згідно з аналізомБрюсселя, така: зменшення податків надоходи корпорацій та фізичних осіб йзбільшення розмірів акцизних зборів таподатку на додану вартість.

Зниження податку на прибутки корпо4рацій обрали досить багато країн, хочанавіть з огляду на глибокий спад негай4ного позитивного ефекту постраждалим

компаніям це не дає. Єврокомісія заува4жує, що такий захід швидше є бажанняурядів дати політичний сигнал потенцій4ним інвесторам. Активно діяли країни Со4юзу щодо перегляду бази оподаткуваннякорпоративних прибутків та запроваджен4ня спеціальних податкових режимів.

Щодо прибуткового податку, то од4ним із найхарактерніших заходів булойого зменшення з метою підтримки ку4півельної спроможності домогосподарств.Це відбувалося по4різному — інколи че4рез власне зниження розміру цього по4датку, часом через запровадження пільг.Деякі країни підвищували його розмір,але зазвичай це стосувалося людей звисокими доходами.

Досить дивною, відзначає Єврокомісія,була тенденція щодо розміру соціальнихвідрахувань. З одного боку, уряди всіля4ко декларували своєю ціллю збільшенняздатності роботодавців наймати праців4ників, з іншого — частими були випад4ки збільшення соціальних податків. По4ки що, констатує Брюссель, ефект відтаких заходів неясний.

Популярним було збільшення податкуна додану вартість. Хоча водночас деякі краї4ни вживали заходів щодо зменшення базиоподаткування — скажімо, зменшували роз4мір ПДВ для деяких галузей. Єврокомісіявідзначає, що заходи зі збільшення ПДВмали набагато більший позитивний ефект,ніж маневри зі зменшення його.

Розмiр податку на прибуток фiзичних осiб, 2010

ПРИКЛАДИ ТЕРМIНОВИХ ПОДАТКОВИХ ЗАХОДIВ, ЯКI КРАЇНИ ЄС ЗДIЙСНЮВАЛИ ПРОТЯГОМ 2009–2010 РОКIВ

-- #1100/2010

6 | В і д н о с и н и Є С – У к р а ї н а |

У виголошеній на форумі промові він,зокрема, підкреслив:

— Президент Янукович неодноразовозаявляв, що шлях у напрямку ЄС є шля4хом реформ. Він абсолютно правий. Ре4форми є ключовими для використаннявеличезного потенціалу відносин між Єв4росоюзом та Україною. Ми у ЄС самереформами, що їх містить стратегія Єв4ропа–2020, даємо відповідь на глобаль4ні економічні та фінансові потрясіння...

Однак реформи означають набагатобільше, ніж політичне рішення рухатисяв конкретному стратегічному напрямку.Реформи є процесом, який потребуєреалізації в коротко4, середньо4 та дов4гостроковій перспективах. Наприклад,приєднання України до Енергетичногоспівтовариства — чудова подія. Але целише початок тривалого шляху реформ,які трансформують енергетичний секторі, таким чином, залучать до нього знач4ні інвестиції. Дозвольте бути прямоліній4

ним: будь4яке стратегічне рішення щодоруху до Європейського Союзу є ілюзієюі риторикою, якщо воно не супроводжу4ється процесом реформ.

Шановні українські друзі! ЄС готовий до4помагати вам проводити намічені рефор4ми. Ми в цьому — пристрасний партнер.Ми готові демонструвати гнучкість та йтина компроміси там, де це можливо.

Але я хотів би наголосити: є сфери,де компромісу бути не може. Ми не йти4мемо на нього щодо спільних цінностей,які формують базис наших відносин —це дотримання прав людини, верховенствоправа та демократичні принципи. Це те,що пов’язує країни4члени ЄС від самогопочатку його створення. І це ті зобов’язан4ня, які, зрештою, визначають, наскількиблизькими є Євросоюз і Україна.

Штефан Фюле також торкнувся май4бутньої Угоди про асоціацію між ЄС та

Україною, наголосивши на її перевагах дляобох сторін. Він підкреслив, що Угоданадає перспективи поступового відкрит4тя внутрішнього 5004мільйонного ринкуЄС для українського бізнесу та інвесто4рів. Комісар наголосив, що Євросоюзцілком відданий ідеї якнайшвидшого за4вершення переговорів та підписання до4кумента.

Свою промову Штефан Фюле завер4шив так:

— Лише тісно співрацюючи разом, мизможемо дати відповідь на всі виклики сьо4годення та майбутнього. Важливо, щобми не залишалися заручниками минулогов наших думках та діях... Питання не по4лягає в тому, чи потребує Україна Євросо4юзу або ж навпаки. Ми потрібні одне од4ному, щоб повністю реалізувати наш по4тенціал. Це вимагає відповідальності з обохсторін. Ми до цього готові. А ви?

«КОМПРОМIСУ ЩОДОДЕМОКРАТIЇ БУТИ НЕ МОЖЕ»НА ПОЧАТКУ ЖОВТНЯ КОМIСАР ЄС З ПИТАНЬ РОЗШИРЕННЯ I ЄВРОПЕЙСЬКОЇПОЛIТИКИ СУСIДСТВА ШТЕФАН ФЮЛЕ ВЗЯВ УЧАСТЬ У 74Й ЗУСТРIЧI В РАМКАХЯЛТИНСЬКОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГIЇ (YES).

У Ялті Комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Ште4фан Фюле зустрівся з Президентом України Віктором Януковичем. Мова йшла,зокрема, і про рішення українського Коституційного Суду, який скасував зміни доКонституції, внесені 2004 року. «Рішення КС не є конституційною реформою. Тожширока конституційна реформа в Україні все ще залишається актуальною. Все, щопотрібно — побудувати ефективну систему стримувань і противаг між гілкамивлади», — так прокоментував це Штефан Фюле на брифінгу.

УКРАЇНА ПРИЄДНУЄТЬСЯ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОГО СПIВТОВАРИСТВАУкраїна стане членом Європейського Енергетичного спiвтовариства. Вiдповiдний протокол булопiдписано наприкiнцi вересня у столицi Македонiї Скоп’є пiд час засiдання на рiвнi мiнiстрiв.

Збоку України підпис під прото4колом поставив міністр паливата енергетики Юрій Бойко. Вінвисловив упевненість, що Вер4

ховна Рада ратифікує угоду провступ «якомога швидше, в найближчімісяці».

— Це важливий крок і для Євросо4юзу, і для України, — заявив КомісарЄС з питань енергетики Гюнтер Еттин4гер. — Україна отримає доступ до пан4

європейського енергетичного ринку, ба4зованого на принципах солідарності тапрозорості. Водночас для співтоварис4тва Україна є важливим новим чле4ном, також буде покращено безпекупостачань енергоносіїв до Європи.

Метою Енергетичного співтоварис4тва є створення ЄС та його сусідамиспільного регуляторного простору наринку енергетики шляхом поширеннянорм Євросоюзу на країни4партнери.

Нині такими партнерами є Албанія,Боснія і Герцеговина, Хорватія, Маке4донія, Молдова, Чорногорія, Сербія йКосово. Участь у Співтоваристві сто4сується сфер електроенергії, газу танафти. Очікується, що приєднання донього України посприяє залученню ін4вестицій в енергетичний сектор краї4ни, а також створить умови для віль4ного доступу українських компаній доринків ЄС.

-- #1100/2010

7| В і д н о с и н и Є С – У к р а ї н а |

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ У РАМКАХ ПОСТIЙНО ДIЮЧОЇ РАДИ ОБСЄ ОПРИЛЮДНИВ 17 ВЕРЕСНЯ ЗАЯВУ З ПРИВОДУ СВОБОДИ ДIЯЛЬНОСТI ЖУРНАЛIСТIВ. ВIН НАГАДАВ ПРО ЗАЯВЛЕНУ РАНIШЕ ПРЕЗИДЕНТОМ ВIКТОРОМ ЯНУКОВИЧЕМ РIШУЧIСТЬ ЩОДО ПIДТРИМКИ ПЛЮРАЛIЗМУ В МЕДIА Й ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУЖУРНАЛIСТIВ ПIД ЧАС ВИКОНАННЯ НИМИ СВОЇХ ПРОФЕСIЙНИХ ОБОВ’ЯЗКIВ.

НА СЕМІНАРІ МОДЕЛЮВАЛИ ВСТУП УКРАЇНИ ДО ЄСУ Львові відбувся семінар «Східне партнерство — новий формат взаємовідносин між Україною та ЄС».Його провели Посольство Польщі в Україні та ВМГО «Європейська молодь України».

Участь у семінарі взяли представни4ки всеукраїнських та львівських мо4лодіжних громадських організацій.

— Стратегічним інтересом Євро4союзу є стабільність, краще управління таекономічний розвиток на його східних кор4донах. Проявом цього інтересу стало запо4чаткування у травні 2009 року Східногопартнерства, покликаного поглибити відно4сини з Вірменією, Азербайджаном, Бєла4руссю, Грузією, Молдовою та Україною, —розповів Керівник відділу політики, пресита інформації Представництва ЄС ЗолтанСалаі. — Східне партнерство представляєзміну підходу у відносинах ЄС з цими дер4жавами4партнерами, оскільки спрямованена посилення співробітництва і на двосто4ронньому, і на багатосторонньому рівнях.Воно націлене на міцніші політичні зв’язки,покращення доступу до ринків, створеннязон вільної торгівлі, збільшення мобільнос4ті та взаємної енергетичної безпеки.

На семінарі обговорили питання регіо4нального співробітництва, ролі місцевої тарегіональної влади при реалізації Східно4го партнерства, міграції, мобільності, візо4

вого контролю. Особливу зацікавленістьвикликав «мізковий штурм» із моделюван4ня ситуації щодо європейської інтеграції Ук4раїни — коли вона нібито після успішно4го проведення Євро–2012 та реалізації іні4ціативи «Східне партнерство» протягом2008–2013 років подала заявку на вступдо ЄС. Під час гри учасники мали змогу

побувати у ролі міністрів закордонних справкраїн4членів ЄС, оприлюднити результатисоціологічних опитувань своїх громадянта представити офіційну позицію своєї дер4жави. Завершилося все позитивним дляУкраїни рішенням Євросоюзу.

Подібні семінари було проведено такожу Севастополі, Миколаєві та Запоріжжі.

Уцьому зв’язку ЄС висловив глибокустурбованість з приводу зникненняу серпні харківського журналістаВасиля Климентьєва. «Ми вітаємо

особисту зацікавленість Президента Яну4ковича в розслідуванні зникнення Климен4тьєва і заклик до правоохоронних органівзробити все можливе, щоб його знайти.Ми будемо продовжувати стежити за хо4дом розслідування», — йдеться у заяві ЄС.

У документі також наголошено наважливості виконання журналістами їх4ньої роботи без страху перед насильс4твом чи залякуванням. У цьому кон4тексті ЄС висловив стурбованість з при4воду останніх повідомлень про випад4ки насильства та переслідування стосов4но працівників ЗМІ.

ЄС, йдеться у заяві, сподівається напрогрес в усіх незавершених розсліду4ваннях щодо нових і старих криміналь4них справ, які стосуються журналістів,зокрема й пов’язаної із убивствомГеоргія Гонгадзе.

ЄС ВИСЛОВИВ СТУРБОВАНІСТЬ СТАНОМСВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ

16 вересня минуло 10 років з часу зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. У центрі Києва відбулася акція пам’яті.Фото «Української правди» — www.pravda.com.ua

На фото (зліва направо): керівник Відділу політики, преси та інформації Представництва ЄС в Україні Золтан Салаі,голова ВМГО «Європейська молодь України» Віталій Іляшенко та його перший заступник Денис Свириденко.

-- #1100/2010

8 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

— Чому така незвична назва — центрБлакитної стрічки?

— Центр з такою назвою успішно пра4цював в Угорщині за часів постсоціаліс4тичної трансформації. Отже, назву успад4ковано звідти.

— В Україні досить багато аналітичAних орагнізацій, у чому полягає особAливість вашої?

— По4перше, наш центр має гаран4тований політичний нейтралітет, оскіль4ки працює під «парасолькою» Програ4ми розвитку ООН. По4друге, ми маємошвидкий доступ до іноземних експер4тів, які вже успішно працювали над ре4формами в інших країнах. По4третє, мидуже гнучкі: можемо працювати на за4мовлення уряду, організовувати публіч4ні дебати з економічних питань, надає4мо досвід законотворення тих держав,які вже пройшли реформи.

Наша діяльність є, по суті, результа4том угод України з Європейським Сою4зом щодо економічної інтеграції, гармо4нізації українського законодавства з єв4ропейським, переходу від адміністра4тивної економіки до ринкової, викорис4тання досвіду країн, які вже успішно ін4тегрувалися до ЄС.

— Як багато експертів задіяно в роAботі проекту?

— В офісі в Києві працюють 17 спів4робітників. Крім цього, щороку залуча4ємо 10–20 додатково — і українських,й іноземних.

— Хто є, так би мовити, споживачамивашої продукції — рекомендацій, звітів,аналітичних розробок?

— Уряд, адміністрація Президента, Вер4ховна Рада. Але ми працюємо також ідля громадської думки, для суспільства,щоб воно краще розуміло потребу тих чиінших рішень. Також нашим завданням єтренінг українських чиновників, налагод4ження їхніх контактів з експертами з рин4кових країн. Проводимо семінари і дляпредставників неурядових організацій.

Показовою щодо цього є організова4ний нами влітку візит Корпоративного ди4ректора і Основного омбудсмена службиФінансового омбудсмена Великої БританіїДевіда Томаса. В Україні загальновідоми4ми є проблеми між споживачами фінан4сових послуг і їх надавачами — банками,страховими компаніями. Вирішити ці питан4ня через суд важко й дорого. А у ВеликійБританії 90% подібних справ вирішує са4ме Фінансовий омбудсмен. Така структурапотрібна й Україні. Не буде перебільшен4ням сказати, що зустріч з Девідом Тома4сом багатьом відкрила очі на те, як мож4на ефективно вирішувати ці проблеми.

— Але наскільки українські державніструктури охочі до переймання подібноAго європейського досвіду? Існує багаторекомендацій, гарних прикладів, проте зазAвичай вони нелегко тут приживаються...

— Так, це є. Справді, не надто бага4то людей в Україні знають і розуміють,як функціонує ринкова економіка, як її

регулювати, якими мають бути правилай закони. Очевидно, що важким є про4цес трансформації рекомендацій у кон4кретні закони, а тим більше втілення їхна практиці. У цьому й полягає суть ро4боти центру Блакитної стрічки — допо4магати у доведенні процесів до кінця.

Наприклад, узяти вступ України до Сві4тової організації торгівлі. Свого часу нашіексперти щоденно працювали над відпо4відними законопроектами, перевіряли, чивсе там відповідає вимогам організації.До того вивчали конкурентоспроможністьукраїнської економіки: які галузі міцніші,які ні, де можуть бути пов’язані зі всту4пом до СОТ проблеми. Ми працювалинад питанням субсидій для аграрного сек4тору. Зараз, коли Україна вже є членомСОТ, відстежуємо виконання її вимог.

Можна навести й інші приклади. Ска4жімо, пенсійна реформа. Всі виступа4ють проти підвищення віку виходу на пен4сію. Але ми вивчили це питання й аргу4ментовано доводимо, які існують демог4рафічні тенденції, чому за збереження ни4нішньої ситуації все лише погіршувати4меться. Не вистачатиме коштів, щоб за4безпечувати і нинішніх, і майбутніх пен4сіонерів. Якщо вік не підняти, то й такневисокі пенсії стануть ще меншими. Цетреба пояснювати — і не лише насе4ленню, а й чиновникам та політикам.Наше дослідження ми проводили разоміз Інститутом демографії та соціальнихдосліджень АН України, також залучалифахових іноземних експертів.

Ще зробили недавно звіт щодо де4регуляції транспортної сфери, зокремаавіа4 та залізничного транспорту. Покищо тут справи не надто добрі, особли4во на залізниці. Бракує понять про мож4ливості застосування ринкових механіз4мів. Регуляція і комерція сконцентрова4ні в одних руках. У галузі працюють ба4гато людей, але її потенціал не вико4

Аналітично4дорадчий центр Блакит4ної стрічки було створено 2005 рокуПрограмою розвитку Організації Об’єд4наних Націй в Україні. З 2006 року фі4нансову підтримку центру надає Євро4пейський Союз. Діяльність центру спря4мована на мобілізацію потенціалу таоб’єднання зусиль широкого кола на4ціональних та міжнародних партнерів

для підтримки ринкових реформ талюдського розвитку в Україні. Центрскладається з чотирьох тематичних групза напрямками: міжнародна інтеграція;фіскальна політика; розвиток приват4ного сектору; розвиток сільської міс4цевості та аграрна політика. Більше ін4формації можна знайти за веб4адресоюhttp://brc.undp.org.ua.

«НАША ПЕРЕВАГА — ШВИДКИЙ ДОСТУП ДО КРАЩИХ IНОЗЕМНИХЕКСПЕРТIВ» В УКРАЇНI БАГАТО ГОВОРЯТЬ ПРО РЕФОРМИ. НАД НИМИ ПРАЦЮЄ I ФIНАНСОВАНИЙЄВРОСОЮЗОМ ТА ПРОГРАМОЮ РОЗВИТКУ ООН АНАЛIТИЧНО4ДОРАДЧИЙ ЦЕНТРБЛАКИТНОЇ СТРIЧКИ. ПРО ЙОГО РОБОТУ «ЄВРОБЮЛЕТЕНЮ» РОЗПОВIВ ДИРЕКТОРЦЕНТРУ МАРЧIН СВЄНЧІЦКІ.

ристовують. А він дуже високий, і ре4зультатом його використання могло бстати створення естетичного, швидкогоі безпечного транспорту.

Українське небо вже трохи відкри4лося — є, принаймні, малобюджетнаавіакомпанія «Візз4ейр». Цей процес слідрозвивати, бо поява на ринку подібнихкомпаній робить повітряне сполученнядоступним і для пересічних громадян.Водночас досвід європейських країнсвідчить, що й традиційні перевізникиможуть при цьому зберегти свої пози4ції — як от «Льот» в Польщі або ж«Малєв» в Угорщині. Звісно, для цьо4го треба працювати.

УВАГА: ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА ФІНАНСУВАННЯКУЛЬТУРНИХ ПРОЕКТІВ

Єврокомісія проводить прийом заявок на здійснення проектів зі зміцненнякультурної сфери у країнах4учасницях Східного партнерства. Пропозиції прий4маються за двома напрямками (лотами): «Інвестуючи в людей» і «Культурнапрограма Східного партнерства». На перший лот ЄС виділяє 7 млн євро, мож4ливий розмір грантів 250–400 тис. євро. Загальне фінансування другого лотускладає 7,8 млн євро, гранти надаються у розмірі 400–700 тисяч. При цьомурозмір гранту не може перевищувати 80% вартості проекту.

Термін подачі заявок на фінансування — до 19 листопада. Усю потрібну ін4формацію можна знайти за адресою http://bit.ly/ck6pEJ.

-- #1100/2010

9| П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

Участь у події взяли понад 100представників дослідницьких інс4титуцій південного регіону Украї4ни, зокрема з Донецька, Дніпро4

петровська, Запоріжжя та Криму. Авто4номна Республіка є одним із семи голов4них пріоритетів діяльності проекту.

У липні цього року Єврокомісія оголо4сила нові конкурси проектних пропозиційСьомої Рамкової програми (РП7) з дос4ліджень, технологічного розвитку та де4монстраційних заходів у рамках Робочоїпрограми на 2011 рік. Заступник міністраосвіти та науки АР Крим Айдер Абляті4пов висловив сподівання, що «науковціКриму скористаються наданими можли4востями та братимуть активну участь уСьомій рамковій програмі». Проректор Тав4рійського Національного університету ім.Вернадського Віктор Шульгін зазначив:«РП7 є програмою прикладних досліджень.Її головна мета — дозволити науковимдослідженням працювати на суспільство,його соціальний та економічний розвиток».

Упродовж інформаційного дня булопрезентовано можливості залучення укра4їнських науковців до участі в оголоше4них конкурсах у межах РП7. Досвідченіексперти проекту JSO4ERA детально роз4

повіли про всі етапи підготовки конкур4сних пропозицій — від генерації ідей доюридичних аспектів підписання угод що4до створення консорціумів. Європейськікоординатори поточних проектів РП7 з Ні4дерландів та Польщі надали прагматичнірекомендації щодо підготовки конкурен4тоспроможних фінансових пропозицій, за4охочуючи дослідницькі інституції до учас4ті в оголошених програмою конкурсах.

Під час семінару відбулися тематичні«круглі столи», сконцентровані на трьохтематичних напрямках РП7: навколишнєсередовище, енергетика та безпека.

На «круглому столі» з енергетики булопредставлено та обговорено сім проектнихідей для РП7, що сприяють більшому ви4користанню відновлюваних джерел енергії,таких як сонячна енергія та біопаливо. Підчас дискусії з питань довкілля обговорю4вали питання управління відходами, стануґрунту донецького регіону, екосистеми крим4ських гірських річок, впливу зміни кліматуна регіональному рівні тощо — загаломбуло представлено та обговорено 12 пре4зентацій. Широкий спектр тем стосовнопитань безпеки було презентовано на тре4тьому «круглому столі».

КРИМСЬКИМ НАУКОВЦЯМ РОЗПОВІЛИ ПРО СЬОМУ РАМКОВУ ПРОГРАМУ

У СІМФЕРОПОЛІ ПРОЙШЛИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДЕНЬ ТА СЕМІНАР ДЛЯ КРИМСЬКИХ НАУКОВЦІВ, ПРИСВЯЧЕНІ НОВИМ МОЖЛИВОСТЯМ СПІВПРАЦІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС У ДОСЛІДНИЦЬКІЙ СФЕРІ. ОРГАНІЗУВАЛИ ЗАХІД ПРОЕКТ ЄС «ОФІС СПІЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ» (JSO–ERA) ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ТА ЄС У ДОСЛІДНИЦТВІ ТА ТЕХНОЛОГІЯХПРИ ТАВРІЙСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ.

-- #1100/2010

10 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

— Якою є філософія проекту, чому саAме цей історичний аспект було взято длявідпрацювання в рамках проекту?

— Історія свідчить про можливістьгармонійного розвитку будь4якої спіль4ноти лише за умови багатогранного тавзаємопроникного толерантного спі4віснування її членів. І сучасні масові міг4раційні процеси, явища тісної міжнарод4ної співпраці в науці, економіці, полі4тиці, мистецтві, релігії та інших сфе4рах формулюють для освіти важливесуспільне замовлення — підготовку гро4мадян, здатних мирно співіснувати, по4важати право кожного на вибір та збе4реження своєї ідентичності, толеран4тне сприйняття соціальних відміннос4тей, знаходження порозуміння. У цьо4му плані основним завданням шкіль4ної історичної освіти є допомога мо4лодим людям у формуванні власноїідентичності через розуміння історії урізних площинах та з різних перспек4тив: особистої, місцевої, національноїта світової.

Український етнос, найбільший закількістю та державотворчий за своїмхарактером, має переконливі аргументина те, щоб займати провідне місце вісторії України. Але має бути свідомийтого, що поряд проживають також бол4гари, вірмени, євреї, поляки, татари,румуни, угорці та представники бага4тьох інших національних спільнот. При4родно, вони потребують збереження рід4ної мови, традицій, культури, визначен4ня своєї історичної ідентичності, яка б

гармоніювала із загальнонаціональним іс4торичним процесом.

Саме тому нашим основним завдан4ням у рамках проекту є створення мож4ливості для представників різних націо4нальних спільнот «зустріти себе» в іс4торії України, побачити у ній минуле сво4го народу. Адже історія покликана датимолоді можливість дослідити, як мину4ле допомагало формувати різні ідентич4ності, спільні культури, цінності й фор4мувати толерантне ставлення особис4тості до багатокультурності та різнома4нітності. Це, своєю чергою, дасть мож4ливість представникам різних етносів тарелігійних вірувань ідентифікувати себез українською політичною нацією, спри4ятиме розвитку громадянського суспільс4тва в Україні.

— Як просувається робота над виAданням посібника «Разом на одній земAлі. Історія України багатокультурна» таінших навчальноAметодичних матеріалів,запланованих проектом? Наскільки гаранAтованим є їхнє практичне застосуванняу майбутньому?

— Наш проект передбачає різнома4нітні напрями діяльності. Зокрема, про4ведення навчальних семінарів для вчи4телів та студентів педагогічних універ4ситетів, організацію історичного конкур4су для школярів на тему «Україна —новий берег життя. Міграції в історії Ук4раїни», проведення інформаційної кам4панії у ЗМІ щодо подолання мови во4рожнечі на прикладі уроків історії. Алеголовним і найвідповідальнішим завдан4

ням у рамках проекту є створення нав4чально4методичних матеріалів. Вони ін4тегруватимуть історію різноманітних на4ціональних громад, що проживають натериторії України.

Підготовкою навчального посібника«Багатонаціональна історія України» михочемо висвітлити роль у історичномупроцесі різних національних спільнот,створити їх позитивний образ в історіїУкраїни. Вона у посібнику буде поданау взаємопроникній парадигмі співісну4вання різних етносів. Зокрема, запла4новано такі розділи посібника: «Мігра4ції в історії України»; «Місто як пере4тин культур та цивілізацій в історії Ук4раїни»; «Віра та релігійні конфесії в іс4торії України»; «Співіснування (повага,дружба та конфлікти) в історії Украї4ни»; «Ідентичність та персоналії в істо4рії України».

Концепція видання передбачає робо4ту учнів над декількома різноаспектни4ми, як правило, первинними джерела4ми (фотографії, уривки з інтерв’ю оче4видців, документи, статистика, думка дос4лідника, погляд сучасника). Відповідно,авторський текст та позиція у матеріа4лах для учня зводяться до мінімуму. Крімнаявних різнопланових джерел, важли4ву дидактичну функцію виконують зав4дання, спрямовані на розвиток критич4ного мислення учнів, історичного розу4міння та дослідницьких умінь.

Проект «Багатокультурна історія України»реалізує Всеукраїнська асоціація вик4ладачів історії та суспільних дисциплін«Нова Доба» у партнерстві з Європей4ською Асоціацією викладачів історіїEUROCLIO та міжнародною мережею мо4

лодих істориків EUSTORY. Його зав4даннями є розробка навчально4методич4них матеріалів з історії України на ос4нові багатокультурного та багатоперспек4тивного підходів, підвищення кваліфіка4ції педагогів України на основі розроб4

лених матеріалів, ознайомлення сту4дентів педагогічних університетів з особ4ливостями багатокультурного підходу упроцесі викладання історії та прове4дення конкурсу історичних проектів дляучнівської молоді.

ФIНАНСОВАНИЙ ЄВРОСОЮЗОМ ПРОЕКТ «БАГАТОКУЛЬТУРНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» РОЗПОЧАТО ЦЬОГО РОКУ, АЛЕ ЗРОБИТИ ВIНУСТИГ УЖЕ БАГАТО. «ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ» ВІВ РОЗМОВУ ПРО ПРОЕКТ З ЙОГО КЕРІВНИКОМ ПЕТРОМ КЕНДЗЬОРОМ.

«ХОЧЕМО ДОПОМОГТИНАЦIОНАЛЬНИМ СПIЛЬНОТАМ«ЗУСТРIТИ СЕБЕ» В IСТОРIЇ УКРАЇНИ»

ПРОВЕДЕНО СЕМІНАР З РЕГУЛЮВАННЯЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ

Під головуванням президента іта4лійського агентства з питаньелектроенергетики AEEG Алес4сандро Ортіса було розглянуто

три блоки питань: регулювання й укруп4нення; роль і суверенність регуляторів;форми міжнародного співробітництва,включаючи Twinning.

Дискусія стосувалася схем укрупнен4ня та соціального захисту — ці питан4ня є надзвичайно актуальними для Ук4раїни й мають бути вирішені найближ4чим часом.

Участь у заході взяли дипломати зПредставництва Євросоюзу, народні де4путати, представники міністерств паливата енергетики й економіки, профільнихкомпаній, співробітники проекту.

Проект Twinning «Посилення регуля4торної та юридичної спроможності НКРЕщодо регулювання газового сектору Ук4раїни» підтримує роботу Національної

комісії регулювання енергетики. Зокрема,підготовку та внесення змін до газовихзаконів, підзаконних актів, ринкових пра4вил та мережевих кодів.

У РАМКАХ ПРОЕКТУ ЄС TWINNING «ПОСИЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ ТА ЮРИДИЧНОЇ СПРОМОЖНОСТI НКРЕ ЩОДОРЕГУЛЮВАННЯ ГАЗОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ» ВIДБУВСЯ СЕМIНАР «РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ:ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТIР ТА ДВОСТОРОННЯ I БАГАТОСТОРОННЯ СПIВПРАЦЯ».

-- #1100/2010

11| П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

Нині проводиться кампанія серед пе4дагогів, науковців, представників націо4нальних громад України, що має на ме4ті залучення до процесу створення по4сібника найкращого науково4педагогіч4ного потенціалу та збір різноманітнихісторичних джерел. Щодо гарантовано4го використання його у школі... Це неперше наше видання, яке ми готуємо дляучнів загальноосвітніх шкіл. Як свідчитьдосвід, не завжди міністерський грифчи прізвище автора, а насамперед їхняякість і суспільна потреба є гарантією ви4користання матеріалів. Саме тому нашезавдання — створити якісний продуктта практичні матеріали, які гармонійноінтегруватимуться не лише в існуючі кур4си шкільної історії, але й інші соціаль4но4гуманітарні навчальні дисципліни. Атакож використовуватимуться у після4дипломній підготовці вчителів.

— В Україні ще досить часто можнапочути публічні звинувачення в україAнофобстві, русофобстві, антисемітизмі тоAщо. Наскільки все ж українське сусAпільство здатне до толерантного ставA

лення до представників інших національAностей, поваги до їхньої історії, культурий традицій?

— Справді, такі явища мають місце.Це можна пояснити браком загальної таполітичної культури. Зокрема, досить час4то факти міжетнічного, міжрегіонально4го чи міжконфесійного протистояння уминулому чи теперішньому використо4вуються окремими політичними силами— на жаль, не в загальносуспільних ін4тересах і не для консолідації українськоїполітичної нації. За роки незалежностітак і не було створено реально діючоїефективної суспільної програми, яка бпрацювала на формування спільної на4ціональної ідентичності її громадян, спри4яла б їх інтеграції, особливо молоді зрізних регіонів України. Не видно ба4жання інтегрувати українське суспільствоза демократичними принципами і у ни4нішньої влади. Навпаки, непоодинокі за4яви окремих державних мужів ніяк інак4ше, як потурання зростанню суспільно4го неспокою назвати не можна. Отже,напрошується висновок: ситуація соці4ального напруження, протистояння вигід4на політикам в Україні. Це небезпечне

явище, особливо в умовах незрілості гро4мадянського суспільства в посттоталі4тарній державі. Тому полікультурне ви4ховання молоді засобами історії, фор4мування толерантного ставлення особис4тості до різноманітності є надзвичайноактуальним.

— На жаль, історія в Україні є матеAрією, дуже піддатливою поточним поліAтичним впливам...

— Історія заполітизована не лише вУкраїні. Є чимало прикладів її викорис4тання у політичних цілях у різних краї4нах. Але для України характерним є їїпостійне переписування відповідно допевної політичної кон’юнктури. Зрештою,чого дивуватися: так само регулярнопереписують закони, змінюють Консти4туцію — чому ж історія повинна відста4вати в таких «динамічних» процесах?

Саме тому важливим у процесі істо4ричної освіти молодих громадян Украї4ни є дотримання вироблених європей4ською історичною наукою та дидактикоюнаукових підходів до викладання історії.Вони й закладаються нами у концепціюпосібника «Разом на одній землі. Істо4рія України багатокультурна».

-- #1100/2010

12 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

Загальний призовий фонд конкурсу— 5000 євро. Конкурс проводятьспільно Міністерство України усправах сім’ї, молоді та спорту,

Державна соціальна служба для сім’ї, ді4

тей та молоді, Український фонд «Благо4получчя дітей» та проект ЄС «Права жі4нок та дітей в Україні». Дев’ять призів бу4дуть присуджені найкращим фотографі4ям за результатами відбору професійно4

го журі та он4лайн голосування за трьо4ма категоріями — аматори, професіона4ли та діти до 18 років.

Акція має на меті стимулювати обго4ворення теми відповідального батьківства,привернення уваги громадськості до сі4мейних цінностей.

— За даними міжнародних дослідженьвід обсягу уваги, що обоє батьків приді4ляють дитині, залежить її розвиток, пси4хологічний та емоційний стан, майбутняуспішність, — зауважив під час відкрит4тя конкурсу координатор з питань ін4формації та зв'язків з громадськістюПредставництва ЄС в Україні Метью Грін.— Ці питання також тісно пов’язані зіставленням суспільства до ролі жінок тачоловіків у вихованні дитини. Саме томуЄвропейський Союз ділиться з Україноюідеями та досвідом для зміни таких сте4реотипів у рамках програми «Права жі4нок та дітей в Україні» із загальним фі4нансуванням 14 мільйонів євро.

ДО 1 ЛИСТОПАДА ТРИВАЄ НАЦIОНАЛЬНИЙ ФОТОКОНКУРС «СВIТ ДИТЯЧОЇ МРIЇ», ТЕМОЮ ЯКОГО Є ВIДПОВIДАЛЬНЕБАТЬКIВСТВО. ДЛЯ УЧАСТI В НЬОМУ ПОТРIБНО ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ТА ЗАВАНТАЖИТИ ФОТОГРАФIЮ НА ВЕБ4САЙТIWWW.FAMILY4ALBUM.COM.UA. ТАМ4ТАКИ МОЖНА ЗНАЙТИ ПОВНУ IНФОРМАЦIЮ ПРО ЗМАГАННЯ.

ХТО НАЙКРАЩЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ РIВНIСТЬ НА РОБОЧОМУ МIСЦI?Триває перший Нацiональний конкурс «Рiвнi можливостi: кращий роботодавець 2010».Органiзаторами його є проект ЄС «Права жiнок та дiтей в Українi — комунiкацiйний компонент» та Мiнiстерство України у справах сiм’ї, молодi та спорту.

Урезультаті конкурсу буде визначе4но українські компанії з найкра4щою політикою забезпечення рів4ності жінок та чоловіків. Метою є

також збільшення поінформованості зґендерних питань на робочому місці. Дляучасті в конкурсі компанії мають зареєс4труватися на сайті www.rivnist.in.ua.

— Незважаючи на вік, досвід та рі4вень освіти, жінкам в усьому світі пла4тять менше, ніж чоловікам, — заявивпід час відкриття конкурсу керівник пер4шого відділу програм допомоги Пред4ставництва ЄС в Україні Міхаель Фьо4геле. — ЄС працює над зменшенням

розриву в зарплатні чоловіків та жі4нок. Бо, наприклад, у Словенії та Бель4гії різниця у заробітній платі складаєменше 10 відсотків, однак в Естонії таАвстрії вона сягає 25 відсотків — приб4лизно так, як і в Україні. Саме томуЄвросоюз підтримує Україну в бороть4бі з ґендерними стереотипами та про4суванні рівності у світі праці.

Понад 60% жінок в Україні працюютьу п’яти «традиційно жіночих» професіях:догляд, громадське харчування, прибиран4ня, канцелярія та касири. У них значновищий шанс залишитися без роботи.Особливо вразливими є молоді жінки,

рівень безробіття серед яких найвищийз усіх груп — 15,5%. У приватному сек4торі вони очолюють лише 12% великихпідприємств та становлять 38% усіх під4приємців. У середньому, заробіток жінокскладає 73,7% від заробітку чоловіків.

Наприкінці конкурсу буде обранофіналістів у п’яти категоріях: ґендернаполітика, боротьба із сексуальними до4маганнями, недискримінація, співвід4ношення працівників різної статі, полі4тика кандидата по відношенню до пра4цівників із сімейними обов’язками. Пе4реможців буде нагороджено під часгала4події, що пройде 6 грудня.

ТРИВАЄ ФОТОКОНКУРС «СВIТ ДИТЯЧОЇ МРIЇ»

Під час відкриття фотоконкурсу.

ВіцеAпрезидент Єврокомісії Вівіан Редінг.

-- #1100/2010

13| П р а в а л ю д и н и |

СХВАЛЕНО СТРАТЕГIЮ З ҐЕНДЕРНОЇ РIВНОСТIЄВРОПЕЙСЬКА КОМIСIЯ СХВАЛИЛА П’ЯТИРIЧНУ СТРАТЕГIЮ З ҐЕНДЕРНОЇ РIВНОСТI. ВОНА, ЗОКРЕМА, НАЦIЛЕНА НА КРАЩЕВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦIАЛУ ЖIНОК У ДОСЯГНЕННI ЄВРОСОЮЗОМ СВОЇХ ЕКОНОМIЧНИХ ТА СОЦIАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ.

Стратегія передбачає низку заходів:від заохочення ширшого представ4лення жінок у керівних органах доборотьби з ґендерним насиллям.

— Європа показує світові прикладщодо ґендерної рівності. Ще у Римськийдоговір 1957 року було включено по4ложення про рівність в оплаті праці,— заявила Віце4президент ЄврокомісіїВівіан Редінг, яка відповідає за питан4ня юстиції, фундаментальних прав тагромадянства. — Сьогодні ми можемопродовжувати цю справу через більшу

участь жінок в ухваленні рішень та бо4ротьбу з базованим на статі насиллям.Щоб знову завести двигун зростання,Європа має краще використовувати здіб4ності жінок.

Ухвалена Єврокомісією Стратегія з ґен4дерної рівності має п’ять пріоритетів:економіка і ринок праці; рівність в опла4ті праці; рівність в обійманні керівнихпосад; боротьба з ґендерним насиллям;пропаганда рівності в ЄС.

Брюссель домагатиметься, зокрема,більшої участі жінок на ринку праці, про4сування цільових ініціатив щодо актив4ного залучення їх до керівних посад в еко4номіці, пропагуватиме жіноче підприєм4ництво та самозайнятість. Плануєтьсязапочаткувати Європейський день рівнос4ті, а також Діалог з ґендерної рівності,до якого буде залучено Європарламент,Президентство ЄС, європейських соціаль4них партнерів та громадянське суспільс4тво. Метою цього форуму буде оцінкапрогресу в імплементації стратегії.

Євросоюз уже має значні досягненняу забезпеченні ґендерної рівності. Нап4риклад, за останні 12 років частка жі4нок на ринку праці зросла з 52% доблизько 60%. Молоді жінки віком 20–24роки складають 59% від усіх студентівєвропейських університетів. Однак ґен4дерний розрив залишається. Скажімо,на ринку праці жінки досі більше пред4ставлені на низькооплачуваних роботах,їх небагато на керівних посадах, їхнясередня зарплата в ЄС досі на 15% мен4ша, ніж у чоловіків. Лише 33,2% само4зайнятих є жінками.

дуже звичним

звичним

не дуже звичним

не звичним взагалі

не знаю

Наскільки звичним є домашнє насильство проти жінок

у вашій країні?

Згідно з недавнім дослідженням Єв4робарометра, 68% жінок та 57% чолові4ків у Євросоюзі вважають ґендерну не4рівність розповсюдженою в Союзі. 87%європейців підтримують його дії, спря4мовані на подолання домашнього на4сильства. При цьому кожен четвертий знаєкогось, хто був його жертвою.

Євробарометр також дослідив — 61%європейців вважають, що Євросоюз як та4кий має відігравати вагому роль у подо4ланні ґендерної нерівності та домашньо4го насильства проти жінок. Тобто крокинаціональних урядів у цьому мають здій4снюватися разом із ЄС.

ЄВРОКОМIСIЯ ВИРОБИТЬ СТРАТЕГIЮ З IНТЕГРАЦIЇ РОМIВ

Уквітні наступного року Євроко4місія планує презентувати за4гальноєвропейську стратегіюз інтеграції ромів. Її метою бу4

де ефективніше використання коштівЄвросоюзу та країн4членів для роз4в’язання їхніх проблем, а також моні4

торинг відповідних дій урядів. Пош4товхом до такого кроку Брюсселястали масові депортації ромів ізФранції — переважно до Румунії таБолгарії. Розслідування Єврокомісіїзасвідчило, що вона досі не інкорпо4рувала у національне законодавство

Директиву ЄС щодо вільного пересу4вання осіб. Наприкінці вересня Брюс4сель заявив про можливість надіс4лання Франції формального поперед4ження, якщо Париж не запропонуєнайближчим часом проект та графікінкорпорації директиви.

-- #1100/2010

14 | З о в н і ш н я п о л і т и к а |

16 ВЕРЕСНЯ У БРЮССЕЛI ВIДБУЛОСЯ ЗАСIДАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РАДИ.ГОЛОВНОЮ ТЕМОЮ САМIТУ СТАЛА ЗОВНIШНЯ ПОЛIТИКА.

— Лісабонський договір вимагає від главдержав та урядів визначити стратегічні ін4тереси Союзу та дати стратегічне спряму4вання роботі інших інституцій, — заявивпісля завершення саміту Президент Євро4пейської Ради Герман ван Ромпей. — Сьо4годнішнім завданням було поєднати загаль4ні цілі з конкретними засобами. Ми обго4ворили, як найкраще застосовувати Ліса4бонський договір, новостворену Європей4

ську службу зовнішньої дії, забезпечити,щоб Брюссель та столиці держав ЄС ру4хались в одному напрямі. Як краще коор4динувати діяльність різних гравців у само4му Брюсселі. Як звести разом різні аспек4ти наших відносин з партнерами, наприк4лад під час самітів: у таких сферах якекономіка, клімат, цінності та безпека.

В ухвалених за підсумками самітувисновках також наголошено на спів4

праці ЄС з ключовими партнерами.«Найближчі саміти з Україною (у лис4топаді) та з Росією (у грудні) требавикористати для поглиблення співпра4ці у сферах взаємної вигоди, аби прив4нести більше стабільності та передба4чуваності до відносин з цими важли4вими країнами, а також для підтримкиправ людини, — йдеться у документі.— Зокрема, саміт з Україною має при4нести поступ у переговорах щодо Уго4ди про асоціацію, зокрема стосовно гли4бокої та всеосяжної Зони вільної тор4гівлі, та підкреслити роль ЄС в еконо4мічних та демократичних реформах цьо4го важливого сусіди».

— За шість років моєї роботи на по4саді Президента Європейської Комісії йучасті в глобальних переговорах та са4мітах з нашими найважливішими партне4рами я зробив висновок: ми можемо зро4бити більше разом, — сказав Жозе Ма4нуел Баррозу. — Ми маємо використо4вувати можливості Лісабонського дого4вору. Треба визначити європейські інте4реси, які не суперечать інтересам наці4ональним, а лише збільшують їх суму.Слід імплементувати Лісабонський до4говір в культуру співробітництва міжкраїнами4членами та європейськими інс4титуціями: щоб представники Євросою4зу, а саме Герман ван Ромпей та КетрінЕштон, мали підтримку ЄвропейськогоСоюзу в цілому. Також маємо не лишевизначити стратегічні цілі, а й бути так4тиками — обговорювати ці питання знашими партнерами, інколи роблячи «об4міни», даючи й беручи, щоб бути здат4ними захищати в розумний спосіб спіль4ні європейські інтереси.

«ДЕМОКРАТІЯ Є СУТНІСТЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ»15 вересня у світі традиційно відзначили Міжнародний день демократії. Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики Кетрін Ештон оприлюднила від імені Євросоюзу заяву.

«ЄС вшановує всіх захисників де4мократії, які зазнають залякувань, пе4реслідувань та навіть ризику ув’язнен4ня чи замахів на їхнє життя за відсто4ювання демократії та демократичнихпринципів, — йдеться в документі. —Демократія є сутністю ЄвропейськогоСоюзу. Це не лише один із фундамен4тальних принципів ЄС — підтримка де4мократії проголошена метою зовнішньоїполітики Союзу».

Кетрін Ештон також заявила, що де4мократія, права людини, безпека, на4

лежне управління та стабільний розви4ток нерозривно пов’язані між собою.

«Демократичні принципи та цінностіє також ключовими для підтримки по4долання бідності, економічного розвиткута статевої рівності в довгостроковій пер4спективі, — наголошено у заяві. — Во4ни — передумова для підзвітності тапрозорості уряду, підтримки незалежноїсудової системи, вільних медіа та осно4ва для захисту прав людини».

До заяви приєдналися країни4кандида4ти на вступ до ЄС, потенційні кандида4

ти, а також держави Східного партнерс4тва. Серед них і Україна.

На фото на передньому плані (зліва направо): Президент Франції Ніколя Саркозі, міністр закордонних справ Іспанії Мігель Ангель Моратінос і прем’єр цієї країни Хосе Луїс Родрігес Сапатеро.

САМIТ ЄС БУЛО ПРИСВЯЧЕНО ЗОВНIШНIЙ ПОЛIТИЦI

-- #1100/2010

15| І н с т и т у ц і й н і с п р а в и |

«БАГАТО НIБИТО ПРИРОДНИХРЕЧЕЙ НАСПРАВДI ВIДБУЛИСЯЗАВДЯКИ ЄС»

ВIЦЕ4ПРЕЗИДЕНТ ЄВРОКОМIСIЇ МАРОШ ШЕВЧОВИЧ КУРУЄ ПИТАННЯ IНСТИТУЦIЙНИХВIДНОСИН I УПРАВЛIННЯ. НИНI ВОНИ НАДЗВИЧАЙНО АКТУАЛЬНI ДЛЯ ЄС. ПРОЦЕ МАРОШ ШЕВЧОВИЧ РОЗПОВIВ У IНТЕРВ’Ю IНТЕРНЕТ4ВИДАННЮ EURACTIV.COM.

— ЄС нині переживає складні часи. Зодного боку, великі виклики несуть інсAтитуційні зміни, виписані у ЛісабонськоAму договорі. З іншого — останні опитуAвання показали зменшення підтримки СоAюзу серед громадян. Це логічний насAлідок економічних негараздів чи тенAденція до зменшення ентузіазму щодоподальшої інтеграції?

— Лісабонський договір набув чин4ності недавно, і зараз нам треба під4лаштуватися під нову систему правил.Вже очевидно, що незважаючи на три4валі переговори щодо нової інституцій4ної структури, ми все ще пристосовує4мося до її використання. Це природнийпроцес. Такі величезні інституційні змі4ни мають принести певну напругу, яказникне тоді, коли використання новихправил і процедур стане автоматичним.

До того ж, ці зміни відбуваються вод4ночас із найважчою за останні 80 роківекономічною кризою. Наша реакція нанеї мала бути дуже швидкою, навіть звикористанням деяких нетрадиційних рі4шень і інструментів. Але позитивом бу4ло те, що криза зарядила енергією кра4їни4члени і Раду ЄС. Вона показала, щопроблеми слід вирішувати разом.

Щодо зменшення громадської підтрим4ки, то воно частково може бути поясне4не тим фактом, що соцопитування Єв4робарометр проводив у часи піку кризи.З іншого боку, якщо подивитися на іс4торію подібних опитувань, то подібне яви4ще відбувалося під час інших потрясінь.

У будь4якому разі, дуже важливо шу4

кати шляхи залучення громадян ЄС до про4цесу європейського розвитку. І потрібнопам’ятати: багато речей, які ми сьогоднівважаємо природними, насправді відбу4лися завдяки Євросоюзу. Це подорожібез кордонів, спільний платіжний прос4тір, можливість навчатися в інших краї4нах Європи та інше. На жаль, багато єв4роскептиків дивляться на ці переваги якна такі, що відбулися самі по собі.

— Недавно Президент Єврокомісії ЖоAзе Мануел Баррозу виступив перед ЄвAропарламентом із промовою «Ситуація вСоюзі». Чи означає це, що офіційнимголосом ЄС є він, а не Президент ЄвроAпейської Ради Герман ван Ромпей?

— ЄС — унікальна, єдина у своємуроді організація, базована на співробітни4цтві та розподілі повноважень. Співпрацяміж Президентом Європейської Ради таПрезидентом Єврокомісії надзвичайно плід4на. Обоє мають величезний інтерес докоординації дій, їхні повноваження чіткорозмежовані Лісабонським договором.

Ван Ромпей виступає від імені ЄС що4до всіх питань, які стосуються спільноїзовнішньої та безпекової політики, Бар4розу — щодо внутрішніх питань Співто4вариства: сільського господарства, зов4нішньої торгівлі, енергетики тощо.

Промова «Ситуація в Союзі» була запо4чаткована з метою збільшення якості про4грамування, передбачуваності ЄС. Баррозуокреслив плани Союзу на найближче май4бутнє. Промову було сприйнято з великимінтересом у Європарламенті та медіа. Цесвоєрідне відкриття політичного сезону в

ЄС, започаткування дискусії щодо робочоїпрограми Єврокомісії на 2011 рік.

— Якщо подивитися на проблеми, пеAред якими ЄС постав недавно — енергеAтична безпека, регулювання фінансовогосектору тощо — відповідь на них була завAжди одна: «треба більше європейськогоспівробітництва». Водночас криза спонуAкала уряди бути більш напористими щоAдо «національних інтересів». На вашу думAку, нині має місце посилення чи послабAлення європейської солідарності?

— На це запитання не може бутипростої відповіді. Погіршення економіч4ної ситуації в Європі завжди викликаєпротекціоністські рефлекси. Вони, мож4ливо, й принесли б прості рішення, на4віть могли б дати результати на корот4кострокову перспективу — але означа4ли б величезні втрати у довгостроковій.

Єврокомісія намагається цьому запо4бігти. Ми захищали спільний ринок —і це було нашою великою перемогою.Жозе Мануел Баррозу в промові «Си4туація в Союзі» сказав: або ми пливе4мо разом, або тонемо поодинці. Це спра4ведливо також і щодо нашої участі у «ве4ликій двадцятці»: Європу буде почуто, як4що вона говоритиме одним голосом.Жодна європейська країна не може ни4ні грати як глобальний актор.

Однак фактом є те, що економічна си4туація заохочує до певного схиляння до«національного інтересу». Часом це ведедо не надто чесної гри. Уряди записуютьна свій рахунок позитив й звинувачуютьБрюссель у негативі. ЄС представляютьяк якусь зовнішню силу. Але ж ми є час4тиною його. Це ж наші міністри прово4дять у Брюсселі переговори, членів Євро4парламенту обирають наші громадяни.

— Одним із головних питань порядкуденного ЄС є нині реформа бюджету. Якішанси мають пропозиції щодо запроваA

Марош Шевчович представляє в Єврокомісії Словаччину. Він кар’єрний дипло4мат, випускник Московського державного інституту міжнародних відносин (1990).Пройшов усі кар’єрні сходинки в МЗС Словаччини, був послом в Ізраїлі, пра4цював у дипмісіях у Зімбабве, Канаді, Бельгії. У 2004–2009 роках — Постійнийпредставник Словаччини при ЄС. У попередньому складі Єврокомісії працювавз жовтня 20094го по лютий 20104го й обіймав посаду Комісара ЄС з питань ос4віти, тренінгів, культури та молоді.

-- #1100/2010

16 | Е к о н о м і к а |

ня власних ресурсів, тому що це змен4шило б членські внески. Інші ж хочутьтримати формування бюджету ЄС під кон4тролем. Вони швидше бачать нові ре4сурси як джерела для національного бюд4жету, звідки кошти можуть бути згодомперерозподілені до скарбниці ЄС.

— Йдеться не лише про розмір бюдAжету ЄС, але й про його природу — яквін буде перерозподілятися. Це дуже ціAкавить нові країниAчлени. Не секрет, що веAликі платники внесків до бюджету ЄС прагAнуть більше сфокусуватися на питанняхконкурентності, енергетичній політиці тадослідженнях і менше — на політиці згурAтованості. Який підхід візьме гору?

— На дискусію щодо нового бюдже4ту ЄС впливатимуть кілька чинників.

Вона триватиме у важкий час фінан4сової консолідації. Єврокомісія намага4тиметься привести бюджет ближче допріоритетів стратегії Європа–2020.

Також зрозуміло, що без адекватноїполітики згуртованості неможливо збу4дувати успішний Євросоюз. Зменшеннявідмінностей у розвитку країн4членів єключовою політикою ЄС, без якої він неможе працювати.

Інша річ також є очевидною: без кон4центрованої підтримки інноваційної еко4номіки Євросоюз не буде здатним збе4регти конкурентоспроможність та еконо4мічне зростання, необхідне для належ4ної якості життя. Отже, ми маємо знай4ти шлях і для підтримки стратегії Євро4па–2020, і для розвитку регіонів водно4час. Бо дискусія щодо того, хто більшеплатить і хто більше отримує, дуже нез4дорова. Великі платники внесків до бюд4жету ЄС також мають зиск від економіч4ного розвитку в нових країнах4членах. Пе4реваги є, навіть якщо їх важко підраху4вати. Ми повинні дивитися на політикузгуртованості ЄС з цієї точки зору.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ ПОКРАЩЕНО

Це дещо краще, ніж Брюссельпрогнозував навесні (подібні роз4рахунки Єврокомісія робить двічіна рік — у травні та вересні). Тодіприпускалось, що економіка

зросте на один відсоток.Однак у Єврокомісії застерігають, що

ситуація залишається досить крихкою. — Європейська економіка однозначно

на шляху відновлення. Нинішні прогнозикращі за весняні, поновлення внутрішньо4го попиту поліпшило ситуацію на ринку пра4ці, — заявив Комісар ЄС з монетарних таекономічних питань Оллі Рен. — Однакневизначеність залишається. Ключовими єзабезпечення фінансової стабільності й зба4лансування бюджетів. Водночас для збіль4шення нашого потенціалу до зростання нампотрібні структурні реформи.

Свій прогноз Єврокомісія будує на ана4лізі тенденцій семи найпотужніших еконо4мік Євросоюзу, які разом дають близько80% його ВВП. Для визначення показникадля всього ЄС дані агрегуються. Водночасміж країнами існують суттєві різниці.

У наведеній нижче таблиці показанощоквартальну динаміку зростання (або

падіння) ВВП, показники минулого рокута прогнози на нинішній.

Зростання ВВП ЄС, 2010 рік

Очевидно, що найуспішніше виходятьз кризи Польща й Німеччина: вони за4кінчать рік зі зростанням ВВП на 3,4%.Найгірші справи серед країн «великої сім4ки» у Іспанії, яка й надалі потерпає відекономічного спаду.

Єврокомісія також оприлюднила про4гнози щодо рівня інфляції. За її розра4хунками, для усього ЄС інфляція цьо4го року становитиме 1,8%, для зониєвро — 1,4%.

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМIСIЯ ОПРИЛЮДНИЛА ТРАДИЦIЙНИЙ ВЕРЕСНЕВИЙ ПРОГНОЗ ГОЛОВНИХ ЕКОНОМIЧНИХ ПОКАЗНИКIВ ЄС. ЗГIДНО З НИМ СУКУПНИЙ ВВП СОЮЗУ ЗРОСТЕ ЦЬОГО РОКУ НА 1,8%.

Квартальний (%,квартал до кварталу) Річний (%, рік до року)

Результат Прогноз Результат 2010 (прогноз)

2010/1 2010/2 2010/3 2010/4 2009 Травень 2010 Вересень 2010

Німеччина 0,5 2,2 0,6 0,4 44,7 1,2 3,4

Іспанія 0,1 0,2 40,1 0,1 43,7 40,4 40,3

Франція 0,2 0,6 0,4 0,3 42,6 1,3 1,6

Італія 0,4 0,4 0,5 0,2 45,0 0,8 1,1

Нідерланди 0,5 0,9 0,4 0,3 43,9 1,3 1,9

Зона євро 0,3 1,0 0,5 0,3 A4,1 0,9 1,7

Польща 0,7 1,1 0,6 0,6 1,7 2,7 3,4

Велика Британія 0,3 1,2 0,5 0,6 44,9 1,2 1,7

ЄС–27 0,3 1,0 0,5 0,4 A4,2 1,0 1,8

«БАГАТО НIБИТО ПРИРОДНИХ РЕЧЕЙ НАСПРАВДI ВIДБУЛИСЯ ЗАВДЯКИ ЄС»

дження власних ресурсів Євросоюзу — наAприклад, у формі європейського податку?

— Європейська Комісія отримала відЄвропейської Ради завдання підготува4ти аналіз щодо перегляду бюджету. Вінповинен стосуватися всіх аспектів, вклю4чаючи можливе зміцнення власних ре4сурсів ЄС. Комісія зараз дуже інтенсив4но працює над цією доповіддю.

— Які саме власні ресурси вона маєнамір запропонувати?

— Наша філософія є такою: ресур4си повинні йти від тої діяльності, якане існує без Європейського Союзу. Тоб4то від додаткової вартості, яку він гене4рує. Це може бути не важко. Втім, Ко4місія лише надасть дані про доходи йвитрати і запропонує альтернативи, алерішення буде за країнами4членами і Єв4ропарламентом. Нині міністри деяких кра4їн кажуть, що вони б вітали збільшен4

-- #1100/2010

17| Е к о н о м і к а |

ЄВРОСОЮЗ ЗБIЛЬШУЄ ПIДТРИМКУ БДЖIЛЬНИЦТВАУ вереснi Європейська Комiсiя схвалила нацiональнi програми 27 країн ЄС щодо покращеннявиробництва та продажу продуктiв бджолярства на перiод 2011–2013 рокiв. Фiнансовий внесок ЄС у цi програми вирiс з 26 млн євро до 32 мiльйонiв щорiчно.

Бджолярський сектор є надзвичайночутливим. Кілька останніх років вінпотерпав у ЄС від безпрецедентноїсмертності бджіл. Це не лише пос4

тавило у складні економічні умови бджо4лярів, а й становило загрозу для біороз4маїття. І національні програми є сьогоднієдиним реальним інструментом, якийдопомагає частково компенсувати втратубджіл. Країни4члени задоволені позитив4ним ефектом, який вони справляють, їх4ню корисність визнають самі бджолярі.

Згідно з усталеною процедурою, краї4ни4члени надсилають свої національні прог4

рами до Єврокомісії для оцінки. Вони сто4суються різноманітних заходів: контролюза захворюваннями бджіл, допомоги у прак4тичних заходах, пов’язаних із веденням гос4

подарства, підтримки лабораторій, дос4лідницьких програм та технічну допомогу.Всі 27 програм були визнані Єврокомісі4єю придатними для співфінансування.

ВIДБУЛИСЯ ЄВРОПЕЙСЬКI ДНI ЗАЙНЯТОСТIУ ВЕРЕСНI4ЖОВТНI В ПОНАД 200 МIСТАХ ЄВРОСОЮЗУ ПРОЙШЛИ ТРАДИЦIЙНI ЄВРОПЕЙСЬКI ДНI ЗАЙНЯТОСТI. АКЦЕНТЦЬОГО РОКУ БУЛО ЗРОБЛЕНО НА ПРИВЕДЕННI У ВIДПОВIДНIСТЬ КВАЛIФIКАЦIЇ ЛЮДЕЙ ПОТРЕБАМ РИНКУ ПРАЦI.

УБрюсселі центральним майданчикомДнів зайнятості стала ЄвропейськаКомісія. Понад 80 організацій, якіпредставляють роботодавців, і тися4

чі громадян мали змогу зустрітися в її будів4лі та, так би мовити, знайти одне одного.

— Одним із найбільших сьогоднішніхвикликів є безробіття, особливо серед мо4лоді, — заявив Комісар ЄС з питань пра4цевлаштування, соціальних справ та по4

Згідно зі статистикою, найбільше в Євросоюзі роїв у Іспанії — близько 2,5 млн.На другому місці Греція — 1,5 млн, на третьому Франція — 1,3 млн. Також по4над мільйон роїв нараховується в Італії, Польщі та Румунії. Усього в Євросоюзіблизько 13 млн бджолиних сімей.

Іспанія має й найбільший обсяг фінансової допомоги на бджільництво: 11 млнєвро щороку у 2011–20134му, з них 5,5 млн — гроші ЄС. Усього сукупний вне4сок країн4членів ЄС і Єврокомісії на 2011–2103 роки становитиме 210 млн євро.

РОБОЧА СИЛА ДОРОЖЧАЄ

Порівняно із аналогічним періодомминулого року, у другому кварталі20104го погодинна вартість робочоїсили в ЄС та в зоні євро зросла на1,6%. Про це повідомив Євростат.

До того ж, картина неоднорідна. У ба4гатьох державах вартість робочої си4ли навпаки суттєво знизилася: зок4рема у Латвії (47%), Литві (45,8%), Ес4тонії (42,6%), Греції (41,8%) та Угор4щині (41,8%). Натомість у інших —ситуація протилежна: наприклад, уБолгарії вона зросла на 8,6%, в Ру4мунії — на 5%, у Франції на 3,8%,в Данії — на 3,1%.

літики залучення Ласло Андор. — Ниніп’ять мільйонів європейців віком до 25 ро4ків шукають роботу. Так, нам потрібне еко4номічне відновлення для створення но4вих робочих місць — але ми також ма4ємо краще використовувати наявні мож4ливості. Тому Єврокомісія та мережаEURES у рамках Європейських днів зай4нятості організовують сотні подій по всійЄвропі, де пошукачі роботи можуть нап4ряму спілкуватися з роботодавцями.

Заходи у приміщенні Єврокомісії бу4ли відкритими для всіх бажаючих. Дотого ж, люди, які шукають роботу, мог4ли попередньо зареєструватися в Інтер4

неті і перевірити, чи будуть представле4ні відповідні їхній професії та кваліфіка4ції вакансії. Потім, вже на місці, провес4ти інтерв’ю з представниками робото4давців. Як свідчить досвід, такий методдобре працює — торік прямим резуль4татом Днів зайнятості стало близько ти4сячі працевлаштувань.

Усього в рамках Європейських днів зай4нятості відбулося 500 заходів. Крім влас4не ярмарок вакансій це семінари, лекції,культурні події. Метою їх було, зокрема,пояснити переваги робочої мобільностівсередині ЄС — тобто працевлаштуван4ня в інших країнах Союзу.

-- #1100/2010

18 | Р о з в и т о к |

Євросоюз представляли на форуміПрезидент Єврокомісії Жозе Ма4нуел Баррозу, Високий представ4ник з питань спільної зовнішньої

та безпекової політики Кетрін Ештон, Ко4місар ЄС з питань клімату Конні Гедегардта Комісар ЄС з питань розвитку АндрісПібалгс.

Напередодні саміту Євробарометр опри4люднив дані опитування щодо ставленнягромадян країн ЄС до надання Союзомдопомоги на розвиток. Дослідження зас4відчує, що європейці вважають це важли4вою справою й виступають за продов4ження відповідних зусиль Євросоюзу.

На вашу думку, наскільки важливо допомагати людям у країнах, що розвиваються?

ЄВРОПЕЙЦI ПIДТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ НА РОЗВИТОК

У ВЕРЕСНI В НЬЮ4ЙОРКУ ПIД ЕГIДОЮ ООН ВIДБУВСЯ САМIТ ЦIЛЕЙ РОЗВИТКУТИСЯЧОЛIТТЯ: ОДИН IЗ НАЙБIЛЬШ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ФОРУМIВ У СВIТI. ДВIСОТНI ПРОВIДНИХ ПОЛIТИКIВ ШУКАЛИ РIШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ —ЕКОНОМIЧНОЇ КРИЗИ, БОРОТЬБИ З БIДНIСТЮ, БЕЗРОБIТТЯ ТА КЛIМАТИЧНИХ ЗМIН.

— Боротьба з бідністю залишається упорядку денному Євросоюзу, заявив уНью4Йорку Жозе Мануел Баррозу. —Цього вимагають наші громадяни. Бу4дучи провідним донором, який надаєпонад 50% усієї світової допомоги нарозвиток, ЄС від самого початку ро4бить внесок у досягнення Цілей роз4витку тисячоліття.

Комісар ЄС з питань розвитку Андріс Пібалгс і Генеральний

секретар ООН Бан Кі Мун.

дуже важливо важливо не дуже важливо не важливо зовсім не знаю

Удень відкриття саміту Цілей роз4витку тисячоліття у Нью4ЙоркуЄвропейська Комісія дала стартжурналістському змаганню на

тему боротьби з бідністю. Участь у ньо4му можуть взяти студенти4журналісти зусіх країн4членів Євросоюзу.

Змагання має назву «Молоді ре4портери проти бідності». До 29 жов4

тня бажаючі мали надіслати до Брюс4селю свої роботи, присвячені темі роз4витку. Кращі 33 автори будуть запро4шені до участі у семінарі, який відбу4деться впродовж Європейських дніврозвитку у грудні. Ну а кращі з кра4щих відправляться у прес4тур в однуз африканських країн, що є партне4ром ЄС у справі розвитку.

— Медіа мають відігравати дуже важ4ливу роль у подоланні бідності, — за4уважив з нагоди початку конкурсу Ко4місар ЄС з питань розвитку Андріс Пі4балгс. — Статті та репортажі збільшу4ють обізнаність із цією проблемою, мо4білізують на її подолання та актуалізу4ють питання розвитку.

МОЛОДІ ЖУРНАЛІСТИ ПИШУТЬ ПРО ПРОБЛЕМУ БІДНОСТІ

-- #1100/2010

19| Е к о л о г і я |

«ПЕРЕСУВАЙСЯ РОЗУМНIШЕ — ЖИВИ КРАЩЕ»

Темою цьогорічної кампанії було«Пересувайся розумніше — живикраще». Йшлося про вплив спосо4бу пересування на здоров’я меш4

канців міст. Метою було заохотити міс4цеві органи влади розвивати у себе спо4соби пересування, альтернативні автомо4білям, роз’яснювати їхній позитивнийвплив на здоров’я та довкілля.

— Більшість населення світу живе умістах, — заявив Віце4президент Євро4комісії СіЇм Каллас, який відповідає запитання транспорту. — І більшість що4денних поїздок починається і закінчу4ється у міській зоні, отже, ми справдізалежні від транспортних систем, які єв нашому місті.

Значне використання транспорту в міс4тах, особливо приватних машин, створюєбагато проблем для здоров’я людей: по4ранення й смерті внаслідок аварій, захво4рювання через забруднення повітря, ожи4ріння й серцеві хвороби від узвичаєння си4дячого способу життя. Стреси, втрата сну— все це також може бути наслідкаминеправильного використання транспорту.

Отже, Європейський тиждень мобіль4ності традиційно має на меті змінити«транспортну» поведінку громадян, на4дати їм дружні до довкілля альтернати4ви. Саме такі форми пересування людиможуть випробувати під час тижня, амісцеве керівництво — перевірити наспроможність до нововведень свої служ4би та інфраструктуру. Для участі у Єв4ропейському тижні мобільності місто по4винно запровадити під час нього хоча бодин практичний захід, який відповідаєфілософії й завданням акції.

Кульмінацією Європейського тижня мо4більності стало проведення 22 вересняДня без автомобілів. Міста4учасники ви4ділили частини території, господарямина яких були виключно пішоходи, вело4сипедисти та громадський транспорт.

СЕРЕД УЧАСНИКІВ — ЛЬВІВ І КОСТИЛІВКА

Цього року в Європейському тижні мо4більності взяли участь Львів та село Кос4тилівка Рахівського району Закарпат4ської області.

— У рамках тижня відбулося своєрід4не змагання, — розповів «Євробюлетеню»про один із заходів Мирослав Микитка звідділу промоції Львівської міськради. —З чотирьох околиць міста до його центру

вирушили одночасно люди на велосипе4дах, автомобілях та громадському тран4спорті. Першими приїхали велосипедис4ти. Це доводить, що велосипед у Львовіє ще й найшвидшим видом транспорту.

Крім цього, львів’яни проводили напроспекті Свободи велоігри, конкурс ди4тячого малюнка на асфальті, велоекскур4сію замками Львівщини.

Голова сільради Костилівки Ольга Сме4танюк розповіла «Євробюлетеню», що проЄвропейський тиждень мобільності дізна4лися від американської волонтерки, якапрацює у селі.

— Хоча ми живемо не в місті й по4вітря у нас не так забруднене вихлопни4ми газами, але маємо проблеми іншогохарактеру: нема куди подіти побутовівідходи. А це ж якось пов’язане одне зодним, — каже вона. — Отже, виріши4ли взяти участь у Європейському тижнімобільності. Ставку зробили на школута інші розміщені в селі установи.

У рамках тижня було проведено семі4нар для учнів, на якому розповіли проЄвропейський тиждень мобільності, пе4ревагу пересування пішки та на велоси4педах. Також відбувся конкурс малюнків,відкрито новий шкільний спортивний май4данчик. Кульмінацією свята стали велоз4магання між учнями та вчителями місце4вої школи: задля цього було на кількагодин перекрито одну з сільських вулиць.

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ НА ВЕЛОСИПЕДИ НЕ ПЕРЕСІЛИПроігнорували заклик пересісти 22 ве4

ресня на велосипеди народні депутати Ук4раїни, відзначає «Німецька хвиля». Наприк4лад, віце4спікер Микола Томенко відмовив4ся від цієї ідеї через київські пагорби, наякі йому нібито важко заїхати велосипе4дом. Натомість він цього дня разом із де4путатом від БЮТ Євгеном Русловим ско4ристався метро. Народний депутат відПартії регіонів Олексій Плотніков сказав,що охоче підтримав би ініціативу приїха4ти на роботу на велосипеді бодай 22 ве4ресня, якби в Києві були, як у європей4ських містах, велодоріжки. Комуністка Ал4ла Александровська їздити на велосипедівважає за неможливе. І не лише черезнебезпеку доріг. «Як я можу їхати на ро4боту велосипедом, коли мені потім десьтреба буде перевдягатися? Я ж не можуходити в джинсах чи в штанях Верхов4ною Радою і бути весь свій робочий часв такому одязі», — заявила вона. Депу4тату від НУ4НС Тарасу Стецьківу пересістина велосипед заважає, насамперед, щіль4ний робочий графік. «Роботи так багато,що поки що не можу собі дозволити їз4дити на велосипеді. Пересування на автодля мене — це життєва і політична необ4хідність, — каже. — На велосипеді мене,можливо, й покажуть по телебаченню,але зроблю втричі менше роботи».

З 16 ПО 22 ВЕРЕСНЯ У ПОНАД ДВОХ ТИСЯЧАХ МIСТ В ЄС ТА ПОЗА ЙОГОМЕЖАМИ ПРОЙШОВ ТРАДИЦIЙНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МОБIЛЬНОСТI.ЦЕ ЯСКРАВА, НАЙМАСШТАБНIША У СВIТI ПОДIЯ, ПРИСВЯЧЕНА ДРУЖНЬОМУДО ДОВКIЛЛЯ РУХУ В МIСТАХ.

Європейський тиждень мобільності у Львові.

-- #1100/2010

20 | О с в і т а |

Це нині надзвичайно актуально.Економічно4фінансова кризаускладнила доступ молоді доринку праці. Число молодих лю4дей, які шукають в ЄС роботу,

зросло від її початку з чотирьох до п’ятимільйонів. Рівень «молодіжного» безро4біття майже досяг 21%.

Отже, ініціатива «Молодь у русі» має бу4ти інструментом для досягнення цілей стра4тегії Європа–2020. А це, зокрема, змен4шення з 15% до 10% частки тих, хто до4часно залишає школу. Збільшення з 31%до 40% молодих людей з вищою осві4тою. Також «Молодь у русі» допоможе краї4нам4членам досягти протягом наступних 10років 754відсоткової зайнятості: для цьогомолодь повинна мати придатну для рин4ку праці завтрашнього дня кваліфікацію.Дослідження Єврокомісії свідчить, що 35%нових робочих місць будуть вимагати ви4сококваліфікованих працівників і 50% —середнього рівня кваліфікації.

— Заходи, які ми представляємо сьо4годні, спрямовані на підвищення якостіосвіти та тренінгів у Європі, щоб нашімолоді люди були належним чином під4

готовлені для ринку праці, — заявила знагоди започаткування «Молоді у русі»Комісар ЄС з питань освіти, культури,багатомовності та молоді Андрулла Вас4сіліу. — Ми хочемо зменшити кількістьтих, хто дочасно залишає школу. Збіль4шити частку молодих людей з вищоюосвітою, аби вони сповна використову4вали свій потенціал.

Всі перелічені вище виклики вимага4ють конкретних дій та координації зусилькраїн4членів ЄС. Комісія, зі свого боку,надаватиме підтримку у виробленні полі4тики, спрямованої на зменшення безро4біття серед молоді, заохочення молодихпідприємців, усунення адміністративнихта юридичних перешкод щодо навчальноїмобільності та працевлаштування за кор4доном. Щодо останнього Брюссель ужемає чималий досвід: відповідні гранти на4даються в рамках програм Еразмус, Лео4нардо да Вінчі, Грюндтвіг та Марія Кюрі.

Ініціативою «Молодь у русі» запла4новано, зокрема, такі заходи.

Буде створено веб4сайт, який забезпе4чить «єдине вікно» у доступі до інформа4ції про можливості навчання або здобут4

тя робочого досвіду за кордоном, вклю4чаючи консультації щодо грантів ЄС. Но4вий ресурс буде побудовано на базі існу4ючого Порталу з можливостей навчаннячерез Європейський простір (PLOTEUS).

Заплановано пілотний проект Your firstEURES job, у рамках якого надавати4муть консультації, допомагатимуть знай4ти роботу та фінансову підтримку тим,хто хотів би працювати за кордоном. Про4ект буде управлятися EURES: мережеюЄвропейського громадського сервісу ззайнятості. Він розпочнеться наступно4го року.

Буде створено «Табло мобільності»,яке показуватиме й оцінюватиме прог4рес в усуненні юридичних та технічнихперешкод щодо навчання за кордоном.

Також Єврокомісія у співробітництвіз Європейським інвестиційним банкомвивчає можливість створення Фонду зфінансування європейських студентів:щоб підтримати тих, хто навчається абопроходить тренінг за кордоном.

Більше про нову ініціативу Єврокомі4сії можна дізнатися на її сайті http://europa.eu/youthonthemove.

ЗАПОЧАТКОВАНОIНIЦIАТИВУ «МОЛОДЬ У РУСI»У ВЕРЕСНI СТАРТУВАЛА НОВА IНIЦIАТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇКОМIСIЇ «МОЛОДЬ У РУСI». ВОНА Є ЧАСТИНОЮ СТРАТЕГIЇЄВРОПА–2020 ТА МАЄ НА МЕТI ДОПОМАГАТИ МОЛОДИМЛЮДЯМ У ПРАЦЕВЛАШТУВАННI. ОСОБЛИВУ УВАГУПРИДIЛЕНО НАВЧАННЮ ТА РОБОТI ЗА КОРДОНОМ.

ЮВІЛЕЙ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОРОСЛИХУ кінці вересня відсвяткувала своє 10Aріччя програма ЄС Грюндтвіг. Вона допомагає дорослим здобутинову професію або покращити кваліфікацію. Програма фінансує курси, тренінги та навчання за кордоном.

Названо її на честь датського філо4софа, теолога та вчителя НіколаяГрюндтвіга (1783–1872). За час іс4нування через програму на реалі4

зацію її цілей надано 370 млн євро, вида4но 17 тисяч грантів, допомогу отрималипонад 500 тис. осіб.

Специфічними завданнями програми єпокращення якості тренінгів та збіль4шення мобільності «учнів» та вчителів,

забезпечення доступу до дорослої осві4ти людям з маргінальних верств суспільс4тва, старшим або без базової кваліфіка4ції. Також програма займається покращен4ням співробітництва між організаціямизі сфери освіти для дорослих.

— Грюндтвіг дає дорослим різноговіку другий шанс здобути кваліфікаціюта професії, які покращать їхні перспек4тиви на працевлаштування та особистий

розвиток, — заявила під час пов’язанихз ювілеєм програми урочистостей Анд4рулла Вассіліу. — Програма підтримує ба4гато організацій, особливу увагу приді4ляє людям з фізичними вадами. Вона єважливою частиною політики Євросою4зу щодо пожиттєвого навчання й роби4тиме цінний внесок у нову ініціативу «Мо4лодь у русі» та досягнення цілей стра4тегії Європа–2020.

Комісар ЄС з питань освіти, культури, багатомовності та молоді

Андрулла Вассіліу під час презентації ініціативи

«Молодь у русі».

ЗАПОЧАТКОВАНОIНIЦIАТИВУ «МОЛОДЬ У РУСI»

-- #1100/2010

21| Б а г а т о м о в н і с т ь |

МАЙЖЕ 80% МАЛЕНЬКИХЄВРОПЕЙЦІВ ВИВЧАЮТЬІНОЗЕМНУ МОВУ

Згідно з ними, 2008 року майже 80% маленьких європейців вивчали принаймні однуіноземну мову у початковій школі, а 10% — навіть дві. Найвищий показник у Люксем4бурзі та Швеції. Щодо середньої освіти, то одну іноземну вивчають понад 80% школярів,і майже 40% — дві. Ну а найпопулярнішою у Європі «нерідною» мовою є англійська.

З НАГОДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДНЯ МОВ, ЯКИЙ ЩОРОКУ ВIДЗНАЧАЄТЬСЯ В ЄС22 ВЕРЕСНЯ, ЄВРОСТАТ ОПРИЛЮДНИВ ДАНI ПРО ВИВЧЕННЯ IНОЗЕМНИХМОВ У ПОЧАТКОВИХ ТА СЕРЕДНIХ ШКОЛАХ КРАЇН СОЮЗУ.

Частка учнів у країнах ЄС, які вивчають першу і другу іноземні мови, 2008

Дані: Євростат/Юнеско/ОЕСР. * Cередній показник для всього ЄС базується на наявних даних.**Естонська вважається іноземною мовою, якщо викладається у школах, де немає головної мовивикладання. ***Всі учні в Ірландії вивчають ірландську мову в початковій та середній школі. Ірландська та англійськає офіційними мовами в цій країні. **** Хоча офіційними мовами в Люксембурзі є французька, німецька та люксембурзька, в освітнійстатистиці французька та німецька вважаються іноземними. : дані відсутні

Початкова школа Загальна середня школа

% Перша мова % Друга мова % Перша мова % Друга мова

ЄС* 79 4 10 4 83 4 39 4

Бельгія : : : : : : : :

Болгарія 70 Англійська 8 Російська 87 Англійська 37 Російська

Чехія 55 Англійська 12 Німецька 100 Англійська 58 Німецька

Данія 67 Англійська 4 4 92 Англійська 35 Німецька

Німеччина 56 Англійська 4 Французька 91 Англійська 27 Французька

Естонія 67 Англійська 21 Естонська** 96 Англійська 65 Російська

Ірландія*** 3 Французька 1 Іспанська 58 Французька 17 Німецька

Греція 93 Англійська 24 Французька 95 Англійська 8 Французька

Іспанія 98 Англійська 5 Французька 94 Англійська 27 Французька

Франція : : : : 99 Англійська 64 Іспанська

Італія 99 Англійська 2 Німецька 94 Англійська 20 Французька

Кіпр 56 Англійська 2 Французька 90 Англійська 34 Французька

Латвія 67 Англійська 12 Російська 97 Англійська 51 Російська

Литва 64 Англійська 4 4 88 Англійська 39 Російська

Люксембург**** 100 Німецька 83 Французька : : : :

Угорщина 33 Англійська 19 Німецька 78 Англійська 49 Німецька

Мальта : : : : : : : :

Нідерланди 32 Англійська 4 4 100 Англійська 86 Німецька

Австрія : : : : : : : :

Польща 67 Англійська 13 Німецька 81 Англійська 49 Німецька

Португалія : : : : : : : :

Словенія 44 Англійська 2 Німецька 97 Англійська 72 Німецька

Словаччина 45 Англійська 5 Німецька 98 Англійська 69 Німецька

Фінляндія 68 Англійська 5 Шведська 99 Англійська 92 Шведська

Швеція 100 Англійська 5 Іспанська 100 Англійська 42 Іспанська

Велика Британія 69 Французька 19 Іспанська 32 Французька 8 Іспанська

ІНСТИТУЦIЇ ЄСПОТРЕБУВАТИМУТЬПЕРЕКЛАДАЧIВAIТАЛIЙЦIВСлужби перекладуЄвропейського Союзу стоятьперед перспективою дефiцитуперекладачiв на iталiйську.Тому у вереснi в Італiїрозпочато кампанiю,спрямовану на заохоченнямолодих людей до початкукар’єри в європейськихiнституцiях.

«Італійський» підрозділ перекладаць4кого корпусу ЄС нині один з найпро4фесійніших: кожен перекладач знає почотири4п’ять інших мов. Тому часто підчас роботи перекладачі з інших кабі4нок беруть італійський переклад з мов,які вони не знають.

Але протягом наступних десяти ро4ків понад 40% перекладачів4італійців— і штатних, і тих, що працюють заугодами — підуть на пенсію. Для службперекладу це означатиме втрату людейз великим професійним досвідом і знан4ням мов. Тому вже зараз слід дбатипро гідну заміну: щоб наступники ма4ли належні професійні та лінгвістичніздатності. Адже для роботи в інститу4ціях ЄС мало добре володіти власноюмовою та іноземними: слід ще й бутиобізнаними з правовими та економіч4ними питаннями, добре розумітися нафункціонуванні Союзу та діяльності йо4го інституцій.

Поки що Генеральний директорат зперекладу Європейської Комісії вирі4шує проблему з майбутнім дефіцитомперекладачів4італійців, проте вона неєдина. До 20204го підуть на пенсію50% усіх нинішніх перекладачів4англій4ців, 45% німців, 41% голландців, 40%французів.

У ЄС регулярно набирають на роботуза угодами та в штат. Останні змаганнядля штатних перекладачів відбулисяпротягом 2007–2008 років. Причому та4кі тести є міжінституційними: для майбут4нього перекладача відкривається перспек4тива кар’єри відразу в трьох інституціяхЄС: Суді Європейських Співтовариств,Європарламенті та Єврокомісії.

-- #1100/2010

22 | К о р д о н и |

БЕЗВIЗОВИЙ РЕЖИМ, ПЛАН ДIЙ I ШЕНГЕНСЬКИЙ ПРОСТIР

БЕЗВIЗОВИЙ РЕЖИМ ДЛЯ ВЛАСНИКIВ БIОМЕТРИЧНИХ ПАСПОРТIВ

Албанія та Боснія і Герцеговина докінця року отримають безвізовий режимз Євросоюзом. За це рішення проголо4сував 7 жовтня Європейський Парла4мент. Раніше, у травні, з відповідноюрекомендацією виступила Єврокомісія.

Наприкінці 2009 року безвізовий ре4жим для короткотермінових відвідин ЄСотримали Сербія, Македонія і Чорного4рія. Планувалося, що його нададуть то4ді усім країнам Західних Балкан, протеАлбанія та Боснія і Герцеговина вияви4лися до цього неготовими. ЄвропейськаКомісія надала чіткий перелік того, щовони мають ще зробити. Нині з вико4нанням необхідних умов усе гаразд.

Країни західнобалканського регіонупослідовно пройшли етапи, необхідні длянабуття безвізового режиму. Наприклад,Албанія у вересні 2007 року підписалаУгоду про спрощення візової процедуриз ЄС, яка набула чинності 1 січня 2008року (так само, як і подібна угода з Ук4

раїною). У липні 20084го Євросоюз на4дав цій країні Дорожню карту, в якій бу4ли виписані конкретні умови наданняАлбанії безвізового режиму. Як видно,на їх виконання країні знадобилося по4над два роки.

Утім, існує один ньюанс — без віз доЄвросоюзу зможуть їхати лише ті гро4мадяни Албанії та Боснії і Герцеговини,які мають біометричні паспорти.

УКРАЇНА ОЧІКУЄ НА ПЛАН ДІЙ

Можливо, на наступному саміті ЄС–Україна у кінці листопада вона отримаєвід Союзу План дій з досягнення безві4зового режиму. Проте і без нього вимо4ги Євросоюзу загальновідомі — зрештою,можна подивитися на досвід тих же за4хіднобалканських держав.

— Критерії Євросоюзу для досягнен4ня безвізового режиму для нашої владизрозумілі, але за останні три місяці миходимо за принципом: крок уперед — дваназад, — вважає експерт громадськоїініціативи «Європа без бар’єрів» Олек4сандр Сушко.

Кроком уперед стала, на його думку,ратифікація конвенції Ради Європи прозахист персональних даних і ухваленняЗакону про захист персональних даних.Без цього про жодну співпрацю в пра4воохоронній сфері й обмін даними зкраїнами4учасницями Євросоюзу не мо4же бути мови. Але водночас уряд від4ступив назад, коли ухвалив рішення дру4кувати закордонні паспорти зразка 1994року — із вклеєною фотокарткою. Та4ких було виготовлено 50 тисяч. Це притому, що українська влада давно вжеобіцяє приступити до друкування біо4метричних документів. Другим кроком на4зад стала ліквідація Державної міграцій4ної служби. Адже однією з фундамен4тальних вимог ЄС для застосування без4візового режиму є наявність повноцінноїдержавної міграційної політики, яка вклю4чає в себе і міграційне законодавство, йоргани, які його виконують. «У нас не4має ні того, ні іншого», — каже Олек4сандр Сушко.

РУМУНІЯ І БОЛГАРІЯ ПРАГНУТЬ ПРИЄДНАТИСЯ ДО ШЕНГЕНУ

У досить осяжній перспективі Шен4генський візовий простір може збільши4ти своє сусідство з Україною: у першійполовині 20114го до нього планують при4єднатися Румунія і Болгарія. Однак покищо це аж ніяк не гарантовано.

Річ у тім, що обидві країни досі пе4ребувають під дією спеціального Меха4нізму кооперації та верифікації з бокуЄС. На час, коли вони приєднувалисядо Союзу (1 січня 2007 року), в обохзалишалися деякі невирішені проблемищодо реформи судочинства та бороть4би з корупцією, а стосовно Болгарії щей з організованою злочинністю. Томубуло вирішено започаткувати згаданиймеханізм, який передбачає і допомогу,і моніторинг.

Однак незважаючи на майже чотирироки членства в Союзі, свої проблемиБолгарія і Румунія до кінця не виріши4ли. 13 вересня міністри з європейськихсправ країн ЄС вирішили продовжитипроцедуру моніторингу ще на рік. Вод4ночас деякі держави4члени вважають, щоБолгарія і Румунія через це не можутьприєднатися до Шенгенського візовогопростору. Отже, питання досі залиша4ється відкритим.

Проте нагадуємо, що власники шен4генських віз можуть транзитно перебу4вати на території сусідньої з УкраїноюРумунії протягом 5 днів, те ж саме пра4вило діє відносно Болгарії.

ВIЗОВI ПИТАННЯ ТРАДИЦIЙНО ЦIКАВЛЯТЬ НАШИХ ЧИТАЧIВ. ПРОПОНУЄМОПIДБIРКУ МАТЕРIАЛIВ ПРО НЕДАВНI ПОДIЇ, ЯКI СТОСУЮТЬСЯ РIЗНИХНАПРЯМКIВ ВIЗОВОЇ ПОЛIТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.

-- #1100/2010

23| К у л ь т у р а |

З НАГОДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДНЯ ТУРИЗМУ, ЯКИЙ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ 27 ВЕРЕСНЯ,В ЄВРОКОМIСIЇ ПРОЙШЛА КОНФЕРЕНЦIЯ, ПРИСВЯЧЕНА КУЛЬТУРНIЙ СПАДЩИНIЄВРОПИ. НА НIЙ БУЛО ВИРIШЕНО ВСIЛЯКО ПIДТРИМУВАТИ Й РОЗВИВАТИЄВРОПЕЙСЬКI КУЛЬТУРНI МАРШРУТИ.

Вони представляють собою автен4тичний європейський туристичнийпродукт. Крім того, найчастіше незалежать від сезонності й покли4

кані сприяти зміцненню «європейськоїідентичності» через пропаганду спільноїдля різних націй культурної спадщини.

— Концепція Європейських культурнихмаршрутів урізноманітнює європейськутуристичну пропозицію, — заявив Віце4пре4зидент Єврокомісії Антоніо Таяні, який від4повідає за питання промисловості та під4приємництва. — Це відповідає зростаю4чому попиту туристів, які бажають дос4ліджувати нові напрямки й інші культури.

Ось деякі приклади вже існуючих Єв4ропейських культурних маршрутів.

Слідами «залізної завіси». Це веломар4шрут, який запрошує туристів дослідитиважливу частину історії Європи. Його про4тяжність понад сім тисяч кілометрів, про4ходить двадцятьма країнами вздовж кор4донів колишнього Варшавського пакту.Маршрут, крім іншого, символізує возз’єд4нання Європи. Більше про нього можнадізнатися в Інтернеті за адресою http://www.ironcurtaintrail.eu/en/index.html.

Дорога фінікійців. Маршрут відпові4дає головним морським шляхам, якимифінікійці пересувалися від XII століттядо нашої ери. Вони зростили велику ци4 вілізацію й зробили внесок у створення

середземноморського культурного спів4товариства. Маршрут пролягає через 18країн трьох континентів, 80 міст, які ма4ють фінікійське походження. Метою йо4го є популяризація середземноморськоїкультурної та історичної спадщини (www.phoeniciansroute.eu).

Шлях оливкового дерева. Маршрут ба4зується на темі цього дерева: незамін4ного атрибуту Середземномор’я, симво4лу миру, дружби та добробуту. Маршрутє мостом між країнами, які виробляютьоливкову олію: від Мессіни в Італії до Гре4

ВИЗНАЧЕНО КУЛЬТУРНІ СТОЛИЦІ ЄВРОПИ 2015 РОКУ

Чеське місто Пльзень та бель4гійське Монс будуть Культур4ними столицями Європи 2015року. Відповідне рішення ухва4

лила спеціальна комісія ЄС, яка скла4дається з представників його керів4них інституцій.

Бути Культурною столицею Європине лише почесно, а й вигідно. Це оз4начає вивести на новий рівень куль4

турне життя міста, в тому числі й задопомогою отриманих від Євросоюзукоштів. Наприклад, у місті Порту (Пор4тугалія) під час його буття Європей4ською культурною столицею 2001 ро4ку було збудовано знаменитий Діммузики.

Першою Культурною столицею Єв4ропи стали 1985 року Афіни. Цьогороку ними є Ессен (Німеччина), Пєч

(Угорщина) та Стамбул (Туреччина). Роз4клад на наступні роки такий:

2011 — Таллінн (Естонія) та Турку (Фінляндія)

2012 — Гімарайнш (Португалія) та Марібор (Словенія)

2013 — Марсель (Франція) і Кошіце (Словаччина)

2014 — Умео (Швеція) та Рига (Латвія).

ЄВРОПЕЙСЬКI МАРШРУТИОТРИМАЛИ ПIДТРИМКУ

ції та інших країн регіону. Численні за4ходи організовуються з метою пропа4ганди міжкультурного діалогу, пізнанняісторії й культури сусідніх народів (http://www.olivetreeroute.gr).

СанAМартин. Він є символом людини,яка ділиться з ближнім усім, що має.Присвячений йому культурний маршрутпроходить Німеччиною, Францією, Іспа4нією, Італією, Швейцарією та Люксем4бургом. Метою є ознайомлення з пов’яза4ною зі св. Мартином культурною спад4щиною. Протяжність маршруту — понад450 км (www.saintmartindetours.eu).

Антоніо Таяні.

Місто Порту (Португалія).

Фот

о з

сайт

у w

ww

.foto

art.o

rg.u

a

Зокрема, Брюссель пропонує дру4кувати малюнки, які несуть попе4редження про шкоду тютюну, наобох сторонах пачок цигарок. Ни4

ні така наочна агітація має місце лише вчотирьох державах Союзу: Бельгії, Ру4мунії, Великій Британії та Латвії. Водно4час 30% громадян країн4членів палять,причому для молоді цей показник ста4новить 35%. Тютюнопаління спричиняє650 тисяч смертей щорічно.

Нинішню «тютюнову» директиву бу4ло ухвалено 2001 року. Вона визначаємаксимальний вміст у цигарках шкідли4вих речовин — таких як никотин, смо4ла та чадний газ. Також закон вимагаєвід виробників написання попередженьпро шкідливість уживання тютюну тазабороняє друкувати на пачках такі тер4міни як «легкі» («light», «mild»), або«низький вміст смоли»( «lowtar»).

Нинішньою метою Євросоюзу є, зок4рема, зменшення кількості молодих кур4ців на 50% до 2025 року. Брюссель вва4жає, що жорсткіші заходи щодо тютю4нових виробів будуть важливим внескому її досягнення. Також Єврокомісія праг4не підвести до якогось спільного зна4менника відповідні законодавства в кра4

їнах4членах — і, таким чином, підвищи4ти рівень поінформованості про загро4зу тютюну скрізь в ЄС. Її нові ініціати4ви передбачають й більш доступні ме4ханізми надання громадянам відповід4ної інформації.

Започатковані Єврокомісією консуль4тації триватимуть до 19 листопада.

«Тютюн не є звичайним продуктом:він викликає залежність, хвороби, оз4начає страждання людей і зайві вит4рати на медицину. Хотів би нагада4ти європейцям, що всі ризновидивживання тютюну — активне та па4сивне паління, жування — можутьпідвищувати ризик серцевих нападівта інших кардіовакулярних проблем».

Комісар ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів Джон Даллі.

-- #1100/2010

24 | З д о р о в ' я і з а х и с т с п о ж и в а ч і в |

БРЮССЕЛЬ РОЗПОЧАВ РЕВIЗIЮТЮТЮНОВОЇ ДИРЕКТИВИЄВРОПЕЙСЬКА КОМIСIЯ РОЗПОЧАЛА ГРОМАДСЬКI КОНСУЛЬТАЦIЇ ЩОДО ПЕРЕГЛЯДУДИРЕКТИВИ ЄС З ТЮТЮНОВОЇ ПРОДУКЦIЇ. ДО ОБГОВОРЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНОРIЗНI ЗАХОДИ, ЯКI ПIДВИЩАТЬ ОБIЗНАНIСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРО ШКОДУТЮТЮНОПАЛIННЯ, СПОНУКАТИМУТЬ КУРЦІВ КИНУТИ ПАЛИТИ.

Джон Даллі

ПРОВЕДЕНО ПЕРЕВІРКУ ВЕБAСАЙТІВ З ПРОДАЖУ ЕЛЕКТРОНІКИ Купівля товарів і послуг через Інтернет в Євросоюзі така ж популярна, як і в Україні. Особливо цестосується електроніки. Тому ЄС недавно провів перевірку сотень сайтів на їх відповідність вимогамзаконодавства щодо забезпечення прав споживачів.

Подібні операції мають офіційну назву«sweep», що може бути перекладенеяк «підмітання». У травні 2009 рокуза координації Євросоюзу відповідні

органи країн4членів перевірили 369 сайтів зпродажу електроніки. Претензій не було ли4ше до 163. Після відповідної роботи з трей4дерами кількість таких зросла до 301. Час4тину сайтів було закрито, до інших застосо4вано фінансові санкції.

Перевірка проводилася країнами4членамисинхронно і скоординовано. Перевіряли продажі шести найпо4пулярніших товарів — зокрема плеєрів, цифрових відеокамер,мобільних телефонів. Після визначення проблем компетентніоргани контактували з операторами сайтів і приписували їм вип4равлення порушень.

Під час «облави» на веб4сайти з продажу електроніки буловиявлено такі типові порушення: відсутність на сайті інформа4

ції про права споживача; інформації про пов4ну ціну товару, включаючи вартість достав4ки та інші можливі додаткові виплати; кон4тактної інформації щодо трейдера: прізви4ще, телефон, електронна пошта.

— Ми проводимо подібні заходи для то4го, аби закони ЄС працювали на спожива4чів й ретельно застосовувалися, — заявивКомісар ЄС з питань охорони здоров’я тазахисту прав споживачів Джон Даллі. —Результати показують, що це працює. Збіль4

шення довіри споживачів також принесе переваги й бізнесу.Ми продовжуватимемо такі спільні дії, й уже маємо наступнийпроблемний сектор у полі нашого зору.

Згаданий Комісаром ЄС сектор — це онлайн4продажі квит4ків на культурні та спортивні події. Уже проведено перевірку414 сайтів: 167 відповідають законодавству, а 247 маютьпроблеми. З ними вже працюють національні органи.

-- #1100/2010

25| М о л о д і ж н и й м а й д а н ч и к |

«ПЕРЕБУВАННЯ В ЛЮКСЕМБУРЗI Й ПРАЦЯВОЛОНТЕРОМ КАРДИНАЛЬНО ЗМIНИЛИ МОЇЖИТТЄВI ЦIННОСТI Й ОРIЄНТИРИ»

КАТЕРИНА ПРОСТАК ЗАКIНЧИЛА ФАКУЛЬТЕТ IНОЗЕМНИХ МОВ ХАРКIВСЬКОГО НАЦIОНАЛЬНОГО УНIВЕРСИТЕТУ iм. КАРАЗИНА. НИНI НАВЧАЄТЬСЯ У ХАРКIВСЬКОМУ АВIАЦIЙНОМУ IНСТИТУТI ЗА СПЕЦIАЛЬНIСТЮ «ЯКIСТЬ. СТАНДАРТИЗАЦIЯ. СЕРТИФIКАЦIЯ». У ПРОМIЖКУ МIЖ НАВЧАННЯМ У ЦИХ ВУЗАХ ВОНА ВСТИГЛАПОПРАЦЮВАТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ВОЛОНТЕРОМ — ПРО ЦЕ РОЗПОВIЛА «ЄВРОБЮЛЕТЕНЮ».

— Над чим ви працювали в рамкахЄвропейської волонтерської служби?

— Мій проект проходив в органі4зації Maisons d’Enfants de l’Etat. Це дер4жавна люксембурзька установа, щозаймається дітьми з проблемних сімей,сиротами, біженцями. У мене було де4кілька напрямків роботи. Перший —мовно4культурний проект із двома дів4чатками4українками, що потрапили доцього дитячого будинку. Другий —організація позашкільного часу дітла4хів: походи в басейн, кіно, на виста4ви. Третій — діяльність у рамках ди4тячого будинку як установи (приготу4вання їжі, супроводження дітей до шко4ли і зі школи, допомога при виконан4ні домашніх завдань). Четвертий — до4помога в організації святкових захо4дів Maisons d’Enfants de l’Etat: вона від4значала 1254річчя.

— У статті на українській вебAстоAрінці «Молоді у дії» ви назвали своєперебування там «люксембурзькою казAкою». Невже все було так гладко йбезпроблемно за ці 10 місяців?

— Ні, цей час аж ніяк не можнаназвати безпроблемним. Було справдіважко, інколи нестерпно. Тому я й наз4вала цей період свого життя казкою— адже саме у казках на долю геро4їв випадають складні випробування.Треба долати різні перепони аби діс4татися заповітної мрії. Але коли всіперешкоди пройдені, всі монстри здо4лані — ти зустрічаєш справжнього ге4роя. Себе, але вже іншого: справжні4шого, дорослішого.

— Можливо, пригадаєте якусь неорAдинарну подію, випадок чи ситуацію,які траплялися з вами під час цієї «люкAсембурзької казки»?

Коли я тільки приїхала до Люксем4бурга — скажу відверто, про країну зна4

ла дуже мало. Думала, що це таке со4бі місто4країна, тобто маленька. І наперші ж вихідні вирішила поїхати доШенгену: в моїй уяві це був якийсь та4кий собі район міста. Дізналася, який ав4тобус до нього йде. Але щось там нап4лутала з зупинками і вийшла раніше.Ну, думаю, нічого страшного — тут таквсе близько, можна пішки дістатися. Іпопрямувала згідно з вказівниками надорозі до цього Шенгену. Незабаромвиявилося, що це одне з багатьох міс4течок у Люксембурзі — а він, своєю чер4гою, не тільки місто, а й країна... Йшладесь годину... Аж раптом ще й з’ясува4лося, що я на швидкісній автостраді:машини «літають», людям там ходити неможна. Дуже злякалася і не знала, щоробити. Раптом зупиняється машина, во4дій каже: «Чи ви несповна розуму, тутне можна ходити! І взагалі, куди вийдете?» Коли почув, що йду до Шенге4ну, мабуть подумав, що я з психлікар4ні. Адже йти пішки з Люксембурга4сто4лиці до цього Шенгену... ну, це десь якз Харкова до Луганська. Але, зрештою,моя авантюра закінчилася добре: діста4лася4таки того Шенгену, дізналася ба4гато про країну, яка на рік стала моєюдомівкою.

— Який досвід чи цінності дала вамучасть у Європейській волонтерськійслужбі, як ви це застосовуєте або плаAнуєте застосувати в Україні?

— Перебування в Люксембурзі і пра4ця в рамках ЄВС кардинально змінилимої життєві цінності й орієнтири. Я діз4налася багато нового не тільки про світ,але й про себе. Почала відчувати себезрілішою людиною, більш відповідаль4ною. І звісно, зустріла багато людей ідрузів, які стали для мене найціннішоюз цінностей. А ще після повернення явступила до іншого вузу, починаю пи4

сати дипломну роботу про дитячі бу4динки в Україні. Порівнюю дві системи:люксембурзьку й українську. Можливо,на стажування знову поїду до Люксем4бурга.

— Маєте якісь поради потенційнимукраїнським волонтерам: на що требазвернути увагу, як краще підготуватиAся тощо?

— Можливо, хотілося б побажати ба4гато терпіння. Пошук проекту, листуван4ня з організацією, підготовка документів— все це забирає купу часу. У мене нацей процес пішов рік. Але треба не за4лишати надії й віри, шукати те, що длявас найважливіше. А ще в якийсь мо4мент просто віддатися течії й вірити, щодорога сама виведе тебе до твого скар4бу. А що вже ти з нього візьмеш — цезалежить тільки від тебе. Буде це досвідчи нові знайомства, подорожі, відпра4цьовування якихось професійних нави4чок, а може все разом — залежить відособистої мотивації та бажання. Успіхіввам і не бійтеся робити помилки!

-- #1100/2010

26 | М о л о д і ж н и й м а й д а н ч и к |

— Де ви працювали волонтеркою?— У Варшаві, у фундації «Польсько4

німецьке примирення». Цільовою групоюпроекту були люди, які під час війнипобували в німецьких концентраційнихтаборах. Фундація ними опікується. Її про4екти покликані зберегти історичну пам’ятьчерез конкретні долі людей, які потер4піли від фашистської окупації. У нас бу4ли зустрічі з ними, інколи ми допома4гали їм вирішувати домашні справи,влаштовували свята чи інші події. Та4кож працювала в архівах, займалася пе4рекладом публікацій про документи оку4паційної німецької влади.

— Чому вирішили поїхати саме натакий проект?

— Я надсилала запити до різних про4ектів і до різних організацій. Відгукнула4ся Фундація «Польсько4німецьке прими4рення». У принципі, все вийшло дуже вда4ло: в мене освіта за спеціальностями «Со4ціальна робота» і «Медична психоло4гія», отже, тема проекту до неї близька.Також я завжди цікавилася історією.

— Від якої української організації вибули волонтером?

— Власне, я працювала програмнимменеджером у вінницькій обласній мо4лодіжній громадській організації «НашеПоділля». Від й неї я і поїхала до Польщі.

— Який набутий під час волонтерAства досвід є для вас цінним?

— Цінним було подивитися на свою кра4їну крізь призму іншої. Наприклад, на при4таманний українцям такий собі комплексісторичної меншовартості — мовляв, унас завжди була безрадісна історія, ми вцьому унікальні, нам найбільше дісталося...Але не ми одні переживали трагічні часи.У тій4таки Польщі їх вистачало, але став4лення до історії не таке, як в Україні.

Також волонтерство допомогло меніусвідомити, що я хотіла б вивчати євро4пеїстику, зокрема процеси євроінтегра4ції. Тому, власне, й від’їжджаю на нав4чання до Варшави.

— Польську мову знаєте досконало?— Принаймні, на пристойному рівні.

У цьому також допомогло волонтерство:у нас були двічі на тиждень заняття з вик4ладачем.

— З польською молоддю спілкувалиAся під час волонтерства?

— Так, здебільшого в неформальнійобстановці. Але більше спілкувалася з

Європейська волонтерська служба діє з 1996 року і є частиною програми ЄС «Молодь удії». Вона надає можливість молодим людям віком 18–30 років попрацювати волонтера4ми в громадських організаціях Європи протягом 2–12 місяців.

За своєю суттю ЄВС є спільним проектом щонайменше трьох сторін: волонтера, прийма4ючої сторони та сторони, яка відправляє його. Пошук партнерів для проекту відбуваєть4ся за допомогою всеєвропейської бази даних, у якій можна знайти організації, що маютьповноваження відправляти й приймати волонтерів — http://ec.europa.eu/youth/evs/aod/hei_en.cfm.

«ЦIННИМ БУЛО ПОДИВИТИСЯ НАСВОЮ КРАЇНУ КРIЗЬ ПРИЗМУ IНШОЇ»ЦЕЙ РIК СТАВ ДОСИТЬ НАСИЧЕНИМ ДЛЯ ВIННИЧАНКИ ВАЛЕНТИНИ ЛОТОЦЬКОЇ. У ПЕРШIЙ ЙОГО ПОЛОВИНI ВОНА ПРАЦЮВАЛА В ПОЛЬЩI ВОЛОНТЕРКОЮ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇВОЛОНТЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ, А НЕДАВНО ВИРУШИЛА ДО ЦIЄЇ КРАЇНИ НА НАВЧАННЯ. НАПЕРЕДОДНI ВIД’ЇЗДУ ВАЛЕНТИНА ДАЛА ІНТЕРВ’Ю «ЄВРОБЮЛЕТЕНЮ».

ХТО ПРИЄДНАЄТЬСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПРЕСИ?

Жодна з українських організаційдосі не є членом Європейськоїмолодіжної преси — парасоль4кової асоціації молодих журна4

лістів у Європі. До її діяльності вже залу4чено понад 48 тисяч працівників медіа,молодших 30 років. Членами ЄМП є 18національних організацій та дві міжна4родні. Зокрема, в ній представлені не ли4ше країни4члени ЄС, а й Вірменія, Бєла4

русь, Росія, Молдова, Колишня Югослав4ська Республіка Македонія.

Україну поки що ніхто не представ4ляє. І даремно. Європейська молодіжнапреса організує багато подій для моло4дих журналістів (інколи у співробітниц4тві з інституціями ЄС), пропагує їхню рольу досягненні свободи преси в Європі.Також бере участь у дискусіях про жур4налістські освітні стандарти та політику

у сфері медіа. ЄМП допомагає молодіж4ним національним медіа4організаціям че4рез розвиток та координацію проектів, ор4ганізованих молодими журналістами. Го4ловна мета асоціації — заохотити моло4дих людей до журналістики й активноїучасті у громадянському суспільстві.

Усю інформацію про ЄМП та член4ство в ній можна знайти на сайтіhttp://www.youthpress.org.

такими ж як я волонтерами. У нас вгрупі були люди з Німеччини, Франції,Ісландії та Португалії.

— Куди саме їдете навчатися?— До Варшавського університету на

спеціальність «Східноєвропейські студії».Я отримала одну з 25 стипендій, якізаклад надає для студентів з країн ко4лишнього Варшавського договору. Хочамоя українська університетська освітастосується медичної психології, але в Єв4ропі можна кардинально змінювати нап4рямок гуманітарної освіти. Та й європе4їстика мене дуже приваблює.

— Чому?— Тому що у світі все пов’язано. Якісь

зміни починаються в одній країні, а нас4лідки відчуваються так чи інакше в ін4ших. Я хочу розуміти ці процеси та вмі4ти вчасно реагувати на небажані обста4вини. Здається, таких знань і навичок вУкраїні бракує. А, можливо, невистачаєполітичної волі…

Читайте в наступному номері: Євростат уперше оприлюднив дані про структуру земного покриву в країнах4членах Євросоюзу та використання в ньомуземель. На фото: Велика Британія, у якій аж 66% території використовується для потреб сільського господарства.

Єврокомісія підбила підсумки реалізації стратегії зі збереження біорозмаїття. На фото: банер на одній із будівель ЄК у Брюсселі.

Фот

о з

сайт

у w

ww

.foto

art.o

rg.u

a

«Євробюлетень». Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні.Київ 01024, вул. Круглоуніверситетська, 10, тел. (+380 44) 3908010. www.delukr.ec.europa.eu, E�mail: Irina.Stadniychuk@ec.europa.eu

Сфери діяльності Євросоюзу

Гуманітарна допомогаЄвропейський Союз є одним із найбільших надавачів гуманітарної допомоги у світі. І це пов'язано зі збільшенням кількості кризових ситуацій на планеті та прагненням Співтовариства відігравати провідну роль у міжнародних гуманітарних місіях.

Ще 1992 року було створено Офіс гуманітарної допомогиЄвропейської Комісії (ECHO). Його завданням є надання термінової допомоги (продуктів, матеріалів тощо) жертвамприродних і суспільних катастроф і конфліктів за межами Союзу.Надання такої допомоги базується на принципах недискримінації,неупередженості та гуманності. Від часу свого започаткуванняECHO профінансував гуманітарну допомогу в зоні криз більш ніж 85 країн світу. Її гранти покривали невідкладну допомогу,продовольчу, повернення переміщених осіб. На ці цілі виділяється600–700 млн євро щороку, щороку отримують допомогу 18 млн людей. Але це лише бюджетні кошти ЄС, якимирозпоряджається Європейська Комісія: вони становлять лише 30–40% від усієї гуманітарної допомоги Євросоюзу.Додатково надають гроші країниAчлени ЄС. Водночас дії з гуманітарної допомоги від ЄС як такого і від йогокраїнAчленів належним чином координуються між собою.

ECHO співпрацює з 200 партнерами — це недержавні організації,агенції ООН та інші міжнародні структури. Саме вони законтрактами з Єврокомісією розподіляють допомогу Євросоюзу.

Гаїті. Збудований за кошти ЄС табір для постраждалих від землетрусу

Комісар ЄС з міжнародної співпраці, гуманітарної допомоги та врегулювання криз Крісталіна Георгієва у постраждалому від повені Пакистані

Західна Сахара. Борошно від Євросоюзу

Чечня.Представникгуманітарної місії ЄСрозповідає дітям,як уберегтися від мін

Філіппіни. ЄС допомагаєжертвам руйнівного шторму