ОБ'ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вить усього 150 м, робимо розрахунок з урахуванням цієї відстані:

О ' - О •(/? //? )2, (2)1 чи 2 кл 1 чи 2 кл МІН макс

де о ' — розрахунковий норматив порогової маси з1 чи 2 кл

урахуванням відстані;О — норматив порогової маси (50 000 і 5000 т);

1 чи2кл

/?мін- 150 м;

¡?макс — становить 500 м для небезпечних речовин 1 і2 груп («вибух» і «пожежа»).

О ' кл = 50 000 • (150/500)2 = 4500 т,

<3'кл = 5000 • (150/500)2 = 450 т.

Розрахунки показують, що АЗС не належить до об 'єк-тів підвищеної небезпеки ні за масою небезпечних речо-вин (89,5 т < 5000 т < 50 000 т), ні за відстанню, тому що89.55 т< 450 т <4500 т.

Для цієї АЗС розробка декларації безпеки не пот-рібна.

Тепер розглянемо вже наведений приклад 1 по АЗС, збудованим в основному вздовж транспортних магістра-лей, і візьмемо мінімальну відстань до транспортної ма-гістралі 20 м.

Приклад 2. Використавши формулу (1), ми визначили, що АЗС за масою небезпечних речовин не належить до об'єктів підвищеної небезпеки. Застосовуємо формулу (2) з мінімальною відстанню 20 м.

0 1кл = 50 000 • (20/500)2 = 80 т,0 2кп = 5000 • (20/500)2 = 8 т.

У даному випадку АЗС за масою небезпечних речо-вин не належить до об'єктів підвищеної небезпеки, бо89.55 т < 5000 т < 50 000 т, але належить до об 'єктів підвищеної небезпеки 1 класу за відстанню, тому що89.55 т > 80 т > 8 т.

Така АЗС відповідно до законодавства зобов'язана розробити декларацію безпеки та провести страхуван-ня громадянської відповідальності.

Відповідно до п. 7 Порядку і правил проведення обов 'язкового страхування... [4] щорічний страховий внесок об'єктів за класами небезпеки становить для:

1 класу — 51 тис . грн . при страхов ій сумі З млн. 400 тис. грн.;

2 класу — 7 тис. 140 грн. при страховій сумі 1 млн. 190 тис. грн.

Усього за час дії законодавства про об'єкти підвище-ної небезпеки в Донецькій області проведено ідентифіка-цію 1245 об'єктів, з яких об'єктів підвищеної небезпеки — 174 (14%), потенційно небезпечних — 1071 (86%). Об 'єк-ти підвищеної небезпеки в свою чергу підрозділяються на об'єкти 1 і 2 класів. З 174 таких об'єктів 54 — 1 класу і 120 — 2 класу (див. малюнок). Із 54 об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу 11 не перевищили граничні порогові маси небезпечних речовин 2 класу, але за відстанню ві-дразу потрапили до 1 класу небезпеки, незважаючи на те, що небезпечних речовин на об'єкті — незначна кіль-кість, що становить не більше ніж 1% порогової маси 1 класу.

4 % □ 10%

86%

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки Донецької області (2003—2004 рр.):

■ — 1 клас небезпеки;□ — 2 клас небезпеки;■ — потенційно небезпечні.

Згідно з п. 11 Порядку ідентифікації... у розрахунках сумарної маси небезпечних речовин може не враховува-тися маса небезпечних речовин, які є на об'єкті в об'ємах не більше ніж 2% порогової маси, але для речовин одні-єї групи, а не категорії, в результаті чого і постраждала АЗС у наведеному вище прикладі 2, а також 11 об'єктів1 класу небезпеки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5 35

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Згідно з п. 8 (абзац 2) Порядку декларування... [2, В] підприємства, які експлуатують об 'єкти підвищеної не-безпеки, протягом одного року після державної реє-страції об 'єкта зобов 'язані розробити і разом з пози-тивним висновком експертизи представити декларацію безпеки.

Враховуючи великий обсяг роботи та реальні терміни розробки декларації, виконання їх самостійно суб'єктами господарської діяльності є малоймовірним. Для цієї робо-ти необхідно залучати кваліфікованих спеціалістів або спеціалізовані організації (що професійно займаються розробкою декларацій на високому рівні), яких у Донець-кій області не так і багато.

Усього в Донецькій області представлено 17 розроб-лених декларацій, з них 4 — спеціалізованою організа-цією, 13 — суб'єктами господарської діяльності. З 17 де-кларацій 5 виконано для 1 класу небезпеки, 12 — для 2.

Зміст декларації містить такі розділи:1. Загальні відомості про об'єкт підвищеної небезпеки.2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкта підви-

щеної небезпеки та локалізації і ліквідації наслідків аварій.3. Результати аналізу ступеня небезпеки та оцінки рів-

ня ризику.4. Дані про розробника декларації безпеки.5. Розрахунково-пояснювальна частина.6. Список використаних джерел.7. Висновок.В одному з них — «Розрахунково-пояснювальна части-

на» — містяться:дані про технологію (включаючи характеристики не-

безпечних речовин, опис принципових технологічних схем, плани розміщення обладнання, перелік основного облад-нання, дані про розподіл небезпечних речовин тощо);

аналіз рівня ризику виникнення аварій (включаючи ві-домості про аварії, аналіз основних причин і факторів ви-никнення аварій, оцінку можливих негативних наслідків для визначених об'єктів «турботи» суспільства тощо).

Аналіз рівня ризику виникнення аварій є найбільш важ-ливим, і як показали вже результати, для розробки — най-більш складним. На жаль, у більшій частині розроблених декларацій до цього розділу вписуються змісти ГОСТів, методик, технологічних регламентів, інструкцій без кон-кретного застосування до об'єктів, що декларуються. Для розробки декларації об'єкта підвищеної небезпеки 1 кла-су треба суворо додержуватися Методики визначення ри-зиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об 'єктів підвищеної небезпеки в повному обсязі. Для2 класу небезпеки можна обмежитися виконанням п. 17 цієї Методики (визначення масштабів наслідків аварій, включаючи аналіз можливих впливів на людей, майно і навколишнє середовище). Висока якість розробки декла-рацій сприяє успішним діям у надзвичайних ситуаціях на промислових об'єктах.

Таким чином, під час розробки декларації основну ува-гу слід приділяти якісному аналізу можливих сценаріїв ви-никнення та розвитку аварій. Необхідно навести деталь-ний опис можливих наслідків аварій для персоналу, насе-лення, матеріальних об'єктів, навколишнього середови-ща, розрахувавши імовірність розвитку розглянутого сце-нарію.

Аналіз якості розроблених в області декларацій вия-вив проблему участі в декларуванні безпеки об'єктів не- кваліфікованих спеціалістів та організацій. Таке стано-вище призвело до формалізму під час проведення декла-рування.

Під час оцінки якості декларації важливо знати не тіль-ки, якими методами оцінені ризики, але й якою є кваліфі-кація експерта, який їх оцінював.

Під час ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки рекомендується використовувати законодавчі та нормативно-правові акти:

1. Закон «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від18.01.2001 р. № 2245-111.

2. Постанову Кабінету Міністрів «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 р. № 956.

A. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки.

Додаток 1. Нормативи порогових мас деяких індивіду-альних небезпечних речовин.

Додаток 2. Нормативи порогових мас небезпечних ре-човин за категоріями.

Б. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки.

B. Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

3. Конвенцію ООН про транскордонний вплив про-мислових аварій (1992 р.).

4. Постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежови- бухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяль-ність на яких може призвести до аварії екологічного і са-нітарно-епідеміологічного характеру» від 16.11.2002 р. № 1788.

5. Методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпе-ки, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики від 04.12.2002 р. № 637.

М. МАЛЄЄВ , начальник, К . ДОРОФЄЄВ, перший

заступник начальника, Л . ЛЕСНІКОВА, головний державний

інспектор (теруправління Держнаглядохоронпраці України по

Донецькій області)

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5

МЕДИЦИНА ПРАЦІПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

ЧИ НЕБЕЗПЕЧНА ПРОФЕСІЯ ЛІКАРЯ?

У лікувальних закладах Львівщини працює близько 53 тис. осіб медичного персоналу . З них 60% постійно працюють у шкідливих і небезпечних для здоров’я умовах. Вони, без пере-більшення, перебувають на передовій боротьби з різного роду інфекціями, збудниками гепатитів, туберкульозу, СНІДу. Не все гаразд і з захищеністю працівників рентгенкабінетів від рентгенівського випромінювання.

К о 'р о т ш м рмЬтм

Проблеми , пов’язані з професійними захворюваннями працівників портів, і заходи щодо їх попередження було розглянуто на засіданні робочого комітету з охорони життєдіяльності, навколишнього середовища та безпеки мореплавства асоціації' «Укрпорт», яке відбулося в Іллічівському морському торговельному порту (Одеська область).Професійні захворювання зареєстровано в Іллічівському і Херсонському морських торговельних портах.Присутні звернули увагу на необхідність підвищення якості медичних оглядів працюючих, санітарно- гігієнічного нагляду, використання для запобігання профзахворюванням методу я захист часом» з наступною ротацією місця роботи.

* * *

Наприкінці 2004 р . було створено Міжвідомчу комісію , до складу яко ї увійшли представники Міністерства охорони здоров 'я ,Академ ії медичних наук,Мінпраці, Держнаглядохоронпрац/, профспілки працівників охорони здоров 'я .Головною метою роботи комісії є розробкаорганізаційно-методичних основ для впровадження новоі Гігієнічної класифікації' праці та Гігієнічноі класифікації' праці за показниками шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, які викликають підвищене нервово-емоційне напруження під час трудового процесу. Ці документи значно підвищать об'єктивність проведення гігієнічної атестації робочих місць, що дуже важливо для представників професій, робота яких пов'язана з великим нервово- емоційним навантаженням.

П ро критичний стан рентгенапара- тури в лікувальних закладах області говорять з 1995 р. Адже

80% її придбано ще у 70—80-х роках; вона морально і фізично застаріла, а отже, потребує заміни.

Варто зазначити, що протягом останніх двох років ситуація все ж де-що поліпшилася. Завдяки виділенню коштів на виконання програми пе-реоснащення та модернізації рент- генслужби області на 2002—2005 рр. для онкоцентру придбано комп'ютер-ний томограф, 4 пересувні та 4 ста-ціонарні флюорографи з цифровою системою обробки зображення. Тож кількарічний розпач лікарів почав по-ступово відступати.

Придбання апаратури було необхідне не тільки для підвищення рів-ня обслуговування пацієнтів, а й для під-вищення безпеки як пацієнтів, так і об-слуговуючого персоналу. Про ці та ін-ші проблеми автор статті вів бесіду з головним рентгенологом управління охорони здоров 'я Львівської облдерж-адміністрації 3. Стадник.

За її словами, весь медперсонал області щорічно проходить обов'яз-ковий медогляд. Патологічних проявів від впливу іонізуючого випромінюван-ня у рентгенологів і рентгенлаборан- тів не зафіксовано. Не зафіксовано і нещасних випадків під час обслугову-вання апаратури.

Контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки здій-снюють дві структури — рентге-нологічний відділ та радіологічна лабораторія обласної санепід- станції.

З метою запобігання неща-сним випадкам та професійним захворюванням щоквартально у кожному відділі лікарні з медич-ним та технічним персоналом проводяться інструктажі. Щоро-

ку всі працівники рентгенкабінетів, рентгенолаборанти, інші працівники проходять навчання та здають екза-мен з охорони праці з видачею відпо-відних посвідчень.

Суттєво зменшити променеве на-вантаження на обслуговуючий пер-сонал, швидко та якісно проводити обстеження дають змогу пересувні цифрові рентгенапарати, застосуван-ня яких можливе й у сільській місцево-сті. Керування таким рентгенапара-том, виконання та аналіз знімків ро-биться за допомогою ноутбука. Але й тут є проблема — не вистачає спеціа-лістів з обслуговування сучасного обладнання.

Хоча слід зазначити, що навіть у Львівському фтизіопульмонологічно- му центрі використовується застаріле обладнання. А отже, лікарі-діагно- стики і лаборанти певною мірою заз-нають впливу шкідливих для їхнього здоров'я виробничих факторів. Та як-що від випромінювання захищають спеціальні екрани, захисні фартухи, то від випарів хімічних реактивів убе-регтися складніше. Тому лаборанти, які працюють у шкідливих умовах, от-римують молоко, користуються пе-редбаченими законодавством пільга-ми: скороченим робочим днем, до-датковими відпустками тощо.

До проблеми можливих професій-них захворювань персоналу лікуваль-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5 37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

них установ не байдужий і завідувач інфекційного відділення Львівської ін-фекційної клінічної лікарні, доктор ме-дичних наук, професор Л. Шевченко.

— Це питання безпосередньо стосується безпеки лікарів різних спе-ціальностей — судових медиків, пси-хіатрів, патологоанатомів, акушерів, гінекологів, хірургів, інфекціоністів та інших. Адже всі вони під час роботи наражаються на потенційну небезпе-ку. Зрозуміло, за це вони отримують доплати до зарплати, додаткові дні до відпустки. І все ж це не компенсує впливу на них багатьох негативних факторів, передусім — інфікування.

Значну небезпеку становлять ін-фекції шкірних покривів, а особливо безпосередній контакт з кров'ю хво-рих на СНІД, гепатит С та В. Слід заз-начити, що вірус гепатиту В є най-більш стійкий, оскільки не гине при 20—30-хвилинному кип'ятінні інстру-ментарію. Тож з метою профілактики таких захворювань зараз застосову-ються одноразові шприци та системи для внутрішньовенних ін'єкцій. Крім того, медичні працівники, які безпосе-редньо контактують з кров'ю, а це — лаборанти, хірурги, акушери-гінеко- логи, стоматологи повинні обов'язко-во працювати в одноразових рукавич-ках. Інакше лиха їм не оминути.

Абсолютною безпечністю, що ме-жує з легковажністю, є відмова меди-ків вакцинуватися проти вірусу гепа-титу В. Особливо тих, які мають спра-ву з кровоточними ранами та безпо-середньо з кров'ю інфікованих. Адже не випадково, коли не практикувала-ся вакцинація, діагностування пере-бувало на низькому рівні, одноразові шприци та системи для ін'єкцій широ-ко не використовувалися, зараження медиків гепатитом В розглядалося як їх професійне захворювання. Зараз кількість таких випадків суттєво змен-

шилася. І за суворого дотри-мання всіх запобіжних захо-дів, як вважає Леонід Юрійо-вич, цей вид інфекційних зах-ворювань зникне, як у свій час зникли кір, поліомієліт, натуральна віспа.

Тому лікар повинен не тільки свято дотримуватися клятви Гіпократа — за будь- яких обставин надавати ме-дичну допомогу тим, хто її потребує, але й водночас дбати про своє здоров'я. Принаймні знати і на роботі виконувати бодай елементар-ні вимоги особистої гігієни.

— Я схвалюю те, що Міністерство охорони здоров'я зобов'язало керів-ників курсів післядипломної освіти чи-тати лекції слухачам, незалежно від спеціальності, про дотримання безпе-ки під час контактів із хворими на ге-патит, СНІД, туберкульоз та інші ін-фекційні захворювання. Це той вкрай необхідний мінімум, який медики по-винні знати, виконувати і пропагувати.

Забезпеченість персоналу ліку-вальних установ засобами індивіду-ального захисту, вважає Л. Шевчен-ко, повинна бути набагато кращою, особливо одноразовими гумовими рукавичками. Доволі часто вони вико-ристовуються до тих пір, поки не пор-вуться. Саме через нестачу 313 часто інфікується персонал відділень гемо-діалізу.

Тож і доводиться констатувати — проблема профілактики захворю-вань медичного персоналу поки що не вирішена, незважаючи на те, що з кожним роком кількість таких випад-ків, хоч і вкрай повільно, та все ж зменшується. А убезпечити себе від них медики можуть і повинні власними зусиллями.

Думка з цього питання завідувача відділу промислової гігієни Львівської обласної санепідстанції В. Кравчука багато в чому співпадає з висловлю-ваннями попередніх співрозмовників. Правда, вона була більш категорич-ною, з чого можна зробити висновок, що дана проблема непокоїть вже не один рік.

У лікувальних установах області останніми роками спостерігається збільшення кількості інфекційних за-хворювань, особливо туберкульозу, що небезпідставно розглядається як професійне захворювання. Такі ви-падки, а їх щороку реєструється 2—3, є результатом недбалого ставлення персоналу до особистої безпеки.

В області їх «постачальниками» останнім часом стали Львівський ре-

гіональний фтизіопульмонологічний центр, Львівський психоневрологіч-ний диспансер, Дрогобицька міська лікарня. Всього за 1995—2004 рр. захворіло 12 медпрацівників, хоча та-ка статистика взагалі-то не відповідає фактичному стану. Адже часто-густо хворі не завжди звертаються за ме-дичною допомогою.

До повної ж забеспеченності ме-дичного персоналу 313 ще далеко. Крім того, залишає бажати кращою дезінфекція, бо для цього потрібні не-малі кошти.

Поки не будуть виконуватися ви-моги санітарного законодавства, до-ти існуватиме ризик захворювання тих, хто сам повинен дбати про здо-ров'я людей.

А щодо туберкульозу, то і Воло-димир Васильович вважає, що ця хвороба в державі набуває характе-ру епідемії. Та попри це коштів у бю-джетах як у державному, так і місце-вих на профілактику інфекційних за-хворювань виділяється дуже мало. За його словами, протягом останніх 10—15 років умовами праці медиків ніхто не займався. Це питання ніким і ніде не заслуховується, хоча лікуван-ня людей від різних недуг, у тому чи-слі й інфекційних, пов'язане з підви-щеним ризиком. Згідно зі статистич-ними даними за 2003 р., частота захворювання лікарів і молодшого медперсоналу, принаймні у Львів-ській області, поступається лише шахтарям. Тому не можна ігнорува-ти умовами праці медичних праців-ників, оскільки їх поліпшення є домі-нуючим фактором профілактики професійних захворювань працівни-ків даної професії.

З останньою тезою повністю по-годжується і заступник головного ліка-ря Львівської обласної клінічної лікар-ні з експертизи тимчасової непраце-здатності В. Гнатюк. А ось щодо за-грози зростання професійних захво-рювань медичного та технічного персоналу в області, то вона намага-лася її спростувати знову-таки наяв-ними відомостями, зазначивши при

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

цьому, що, наприклад, у 2004 р. ту-беркульоз було виявлено лише у трьох осіб, які безпосередньо контак-тували з носіями такої інфекції. Та пов'язувати ці випадки лише з неза-довільними умовами праці не можна, бо велике значення мають особливо-сті організму, його спроможність про-тистояти тим чи іншим недугам.

Захворюваність лікарів внаслідок контакту із збудниками хвороб є, по-

годжується Валентина Михайлівна, але не на загрозливому рівні. В той же час вона підтвердила наявність шкідливих факторів, зумовлених особ-ливістю даної професії, що дає змогу судити про професію лікаря як про потенційно небезпечну.

З метою запобігання захворю-ванням на той же гепатит В, з 2000 р. проводиться щеплення персоналу лі-кувальних установ. З 18 тис. працюю-чих, які обстежені на наявність даного вірусу, вірусоносіями виявились лише 18 осіб. Тож великої загрози для мед-персоналу, завдяки використанню

ними 313, профілактичним щеплен-ням, регулярному навчанню з охоро-ни праці, набути професійне захво-рювання немає.

З окремих випадків захворювань не можна робити негативні узагаль-нення, особливо щодо недотриман-ня вимог безпеки. Важко домогтися цілковитої захищеності працівників, коли їм доводиться працювати у при-міщеннях, які не відповідають сані-

тарним вимогам, що особли-во притаманне сільській міс-цевості. І наміри головних лі-карів таких установ поліпши-ти умови праці медперсоналу без відповід-

них коштів залишаються нездійснен-ними. З цієї ж причини, за даними на-чальника служби охорони праці відді-лу капітального будівництва упра-вління охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації Н. Макух, за-безпеченість 313 становить лише 80%. Добре, що їх нестачу, як й іншо-го медичного обладнання, компенсу-ють закордонною гуманітарною до-помогою. Та слід зазначити, що пер-сонал тих же рентгенкабінетів ще не повністю забезпечений, приміром, гумовими рукавичками, а наявні не перевіряються на відповідність свин-

цевому еквіваленту. Великі сподіван-ня на допомогу у придбанні захисних засобів, методичної та нормативної літератури покладаються на Фонд соціального страхування від неща-сних випадків на виробництві та про-фесійних захворювань. Приміром, у 2004 р. закуплено 20 рентгенфарту- хів та деяка література.

Невідомо, які ще хвороби підне-суть нам природа та поступ цивіліза-ції. І, звичайно, долати їх, як і вже тра-диційні, будуть, хоча і не сповна захи-щені від них, люди в білих халатах.

с. ПОПОВИЧ,наш власкор

На знімках:головний рентгенолог управління

охорони здоров 'я Львівської облдержад-міністрації 3. Стадник;

завідувач інфекційного відділення Львівської інфекційної клінічної

лікарніЛ . Шевченко ; заступник головного лікаря

Львівської обласно ї клінічної лікарні з експертизи тимчасової непрацездатності

В. Гчатюк.

Фото автора

Поліпшення умов праці є домінуючим факторам профілактики професійних захворювань медичних працівників.

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

/МЕТА ВИПРАВДОВУЄ КОШТИМедико-санітарна частина ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзер-

жинського» була створена на базі колишнього поліклінічного відділення міської лікарні. Чотири роки тому утримувати такий заклад за рахунок міського бюджету було надто обтяжливо. Тим більше, що обслуговування робітників комбінату здійснювалося за місцем проживання. Але ж лю-ди потребують уваги не лише в момент нездужання. Необхідні обов’язкові медичні огляди, про-філактика захворювань. Якщо укласти договори на обслуговування працівників комбінату з лі-карнями, то цей процес просто залишився б недостатньо контрольованим.

За таких обставин і виникла думка створити власну медико-санітар- ну частину як структурний підроз-

діл комбінату. Але не лише для про-ходження тут щорічного медичного огляду і прийняття рішення — «придат-ний» чи «непридатний» працівник до роботи в тих чи інших умовах. Бо як бути тоді, коли у людини виявлено захворювання? Хто буде лікувати? А це не одна і не дві людини: медичні огляди мають проходити майже 14 тис. працівників комбінату.

Адміністрація підприємства й ліка-рі не мали жодних сумнівів: потужно-сті медсанчастини треба розрахову-

вати на перспективу. Якщо спочатку штатний розпис було сформовано відповідно до штатного розпису бю-джетних лікарень, то потім з'ясувало-ся, що цього замало. Скажімо, дове-лося ввести додаткові посади — хі-рурга та отоларинголога. Таким чи-ном з'явилася багатопрофільна меди-ко-санітарна частина, де працюють тепер 198 осіб. Роботу організовано у дві зміни, навіть у суботу.

— Коли почали підраховувати, скільки коштів потрібно вкласти в облаштування медсанчастини, то опинилися, на мові шахістів, у патовій ситуації,— розповідає заступник на-чальника управління охорони праці з

лікувально-профілактичної роботи ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського»В. Карпенко,— Кошторис передба-чав витрати по 3,3 млн. грн. на рік. Звідки взяти ці гроші, та й чи буде це вигідно роботодавцеві?

Тоді виникла пропозиція ознайо-митися з напрацюваннями страхової компанії «Дніпроінмед» на підприєм-ствах Дніпропетровська, Нікополя і Новомосковська. Вивчили їх досвід й розробили власну методику. А вона полягає у тому, щоб застрахувати основну частину працівників на доб-ровільних засадах. Страховий вне-сок при цьому складається з двох рів-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5 39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

них частин, які розподіляються між працівником і підприємством. Але з появою грошей постала інша про-блема. Якщо їх вкласти лише в оздо-ровлення, медикаменти — це буде не зовсім розумне рішення. Ось чому страховий процес побудували таким чином, що 15% страхових виплат надходять до медсанчастини і витра-чаються на забезпечення медичного фонду — закупівлю обладнання, у першу чергу для діагностики.

Зараз на підприємстві застрахо-вано 18 тис. працівників. Протягом трьох останніх років вдалося при-дбати кілька діагностичних устано-вок. Зокрема, завдяки цифровому флюорографу тепер можна в стислі терміни оглянути значно більше лю-дей. Але найважливіше — доза

СТОРІНКА ДОЗВІЛЛЯ

опромінення стала у 20 разів мен-шою у порівнянні із тією, що вони отримували при застосуванні тра-диційного апарата. Придбали й обладнання для діагностики серце- во-судинної системи та головного мозку. Та чи не найголовніше — при медико-санітарній частині відкрито денний стаціонар. Перелік послуг — як у звичайній поліклініці: огляди, ін'єкції, фізіотерапевтичні процеду-ри. При цьому вдалося досягти ско-рочення терміну лікування.

Страхова медицина дала пра -цівникам «Дзержинки» ще одну пе-ревагу: придбані компанією за оптовими цінами ліки реалізуються хворим без націнки. Тому на стра-хові 360 грн. пацієнт може придбати таку кількість ліків, за яку в роздріб-

ній торгівлі довелося б заплатити 500 грн.

Тепер у медсанчастини з'явилася можливість замовляти тільки най-ефективніші ліки. У 2004 р. тут ліку-валися майже 1500 осіб. Проводять-ся огляди жінок, а також хворих на хронічні захворювання, скажімо, гі-пертонію, бо вона діагностована у більшості тих, хто працював у «гаря_- чих» цехах комбінату по 5 років. Й оздоровлення таких працівників по-чинається відразу.

Незважаючи на те, що серед тих, хто кожного року проходять медич-ний огляд, у /800 працівників є пато-логія, рівень захворюваності залиша-ється стабільним і не відрізняється від загальнодержавного. Мета випра-вдовує кошти.

Л. БЕЗУГЛИЙ,наш власкор

На знімках:працівники ВА Т «Дніпровський

металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського» проходять обстеження у власній медсанчастині.

Фото В. ОВЧАРУКА

ГОЛОВОЛОМКА «МЕДИЦИНА ПРАЦІ СЛУЖИТЬ ЛЮДИНІ»

1 3

1 І І м2 Е

з І І I I I I Д4 И

І І І І I I ц6 И

87 н

І І І А9 п

1 0 р11 А

1 2 ЦІ

1 5

1 4 С

І л

1 6 У

1 7 ж1 8

1 9

ит

2 0 ь

2 1 П л2 2 ю І

2 3 |_ |2 4 и

2 5 н

2 6 І

1. Професійна хвороба органів дихання.

2. Шкідливий виробничий фактор, що діє на організм людини.

3. Захворювання опорно- рухового апарату людини.

4. Гостра респіраторно- вірусна інфекція.

5. Відновлення здатності працівника до праці за своєю професію та кваліфі-кацією після травмування.

6. Шкідливий виробничий фактор, що погіршує умови праці.

7. Шкідливі речовини, що можуть призвести до онко- захворювання.

8. Хвороба, яку ще нази-вають «грудною жабою».

9. Захворювання внаслі-док вживання води, яка не від-повідає санітарним нормам.

10. Прилад, який засто-совується під час лікування та профілактики захворювань хреота.

11. Професія працівника транспорту, робота якого пов'язана з нервово-емоцій-ним напруженням.

12. Шкідливий виробни-чий фактор.

13. Наглядовий орган за

санітарним станом в Україні.14. Небезпечні для здо-

ров'я людей препарати.15. Фізіологічний процес,

що розвивається в організмі людини наприкінці робочої зміни.

-16. Захворювання, викли-кане дією біологічних факторів.

17. Шкідлива речовина, що застосовується у вироб-ництві гуми, вплив якої може викликати професійне захво-рювання.

18. Професійне захворю-вання шкіри.

19. Хронічна хвороба, зумовлена дією пилу.

20. Молодший медичний працівник.

21. Виражене варикозне розширення вен на ногах.

22. Алергічне захворю-вання очей.

23. Алергічне захворю-вання шкіри.

24. Наявність їх у плодо-овочевій продукції зумовлює шкідливу дію на організм.

25. Простудне захворю-вання верхніх дихальних шляхів.

26. Приміщення для ліку-вання лікарськими травами.

Склав Л . ШУТКО

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА< Е

Є ТАКИЙ Д О С В ІД

откгт'том

На шахті імені О . Ф . Засядька84 с ім 'ї гірників, іу першу чергу с ім 'їпотерпілих на виробництві,у переддень Нового 2005 р .одержали ключі від нових квартир.Будівництво житла —одна з найважливіших соціальнихпрограм розвиткуцього вуглевидобувногопідприємства.Поруч з новим восьмиповерховим будинком у Донецьку зводяться ще два дев'ятиповерхових будинки поліпшеного планування.

Будівництво нового цеху з переробки дрібної риби ведеться в найбільшому на півдні Україні Генічеському риболовецькому колгоспі •Ревволна» (Херсонська область). Введення цеху в експлуатацію дасть додатководля Генічеська 100 робочих місць. У цеху буде встановлено новітнє обладнання, а для робітників — створені належні санітарно- побутові умови.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань десяти областей України та санаторій * Золота нива»(с . Сергіївка Одеської області) уклали договори на оздоровлення працівників, які потерпіли на виробництві. Тільки за два останніх роки в цьому санаторії було оздоровлено понад 700 осіб. Санаторій • Золота нива» має все необхідне для оздоровлення: водо- і грязелікарню , механотерапію, інгаляторій, голкорефлексо- та мануальну терапію, масаж тощо.

БІДА НЕ ПОВИННА УВІЙТИ В ДОМІВКИ ЗЕМЛЯКІВ

Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страху-вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» пер-шочерговим завданням страхування визначає проведення про-філактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які становлять загрозу здоров’ю застрахованих, і запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, спричиненим умовами праці. Виконання цих завдань покладено на службу страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе-сійних захворювань України (далі — Фонд). Сьогодні станов-лення та удосконалення форм і методів роботи цієї служби триває по всій країні.

Начальник управління виконавчої НШНШКШШ дирекції Фонду в Полтавській області М . ТЮ ТЮ ННИК розпо-

відає, що робота страхових експер-тів з охорони праці на місцях прово-диться відповідно до щоквартальних планів, які складаються на підставі річного плану роботи відділу орга-нізації та профілактики травматиз-му обласного управління, з ураху-ванням аналізу причин нещасних випадків на виробництві.

До квартальних планів роботи страхових експертів районних відді-лень включаються заходи з прове-дення повторних перевірок тих під-приємств та організацій, де були до-пущені нещасні випадки. Підприєм-ства, де нещасні випадки на вироб-ництві сталися рік, а іноді й два роки тому, беруться на окремий облік.Особливу увагу приділяють перевір-ці того, як виконуються видані дер-жавними інспекторами охорони праці приписи, а також видані екс-пертами подання про порушення за-конодавства про охорону праці та заходи, накреслені в актах за фор-мою Н-1.

Наприкінці кварталу кожний страховий експерт звітує перед ке-рівництвом районного відділення Фонду про виконання плану.

З метою контролю ефективності роботи з профілактики нещасних ви-падків та профзахворювань страхо-ві експерти управління виконавчої дирекції Фонду в Полтавській обла-сті у 2004 р. провели понад 1200 оперативних і цільових перевірок підприємств, у результаті яких вия-влено більш як 16 200 порушень

нормативно-правових актів з охоро-ни праці. За результатами цих пере-вірок видано майже 1300 подань на усунення виявлених порушень, забо-ронено експлуатацію більше ніж 100 робочих місць, дільниць і цехів.

Страхові експерти Фонду нада-ють страхувальникам кваліфіковану безплатну методичну та практичну допомогу в підвищенні ефективності діючих і впроваджуваних на підпри-ємствах СУОП , у забезпеченні пер-соналу підприємств інструкціями, ін-шими нормативно-правовими акта-ми з охорони праці, у навчанні та пе-ревірці знань працівників з питань охорони праці.

Щодо останнього, то, на думку М. Тютюнника, на Полтавщині на-зріла необхідність у створенні окре-мого навчально-методичного центру. Такий центр за рахунок фінансових коштів Фонду міг би організувати під-готовку, видання та розповсюджен-ня на підприємствах і в організаціях методичних посібників, іншої необхід-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5 41

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ної літератури з охорони праці. Зай-мався о центр і питаннями підвищен-ня рівня знань і кваліфікації певних категорій спеціалістів, насамперед сільгосппідприємств, у яких через не-стачу фінансових коштів, віддаленість від обласного центру є великі склад-ності в цьому важливому питанні про-філактичної роботи.

Але це, так би мовити, лише один з перспективних і поки що тільки ба-жаних напрямів у діяльності облас-ного управління виконавчої дирек-ції Фонду. Для того, щоб у деталях дізнатися, якими щоденними турбо-тами та клопотами живе рядовий страховий експерт з охорони праці, Михайло Федорович порадив мені поїхати до Миргорода і зустрітися зА. Веселковим, який, на його думку, досяг непоганих результатів на своє-му досить-таки непростому полі діяльності.

Трудова біографія Анатолія Іно- кентійовича свідчить — благородній справі охорони праці він присвятив багато років, працюючи інженером, начальником служби охорони праці на підприємствах Миргородщини. Ця обставина значною мірою допомог-ла йому, коли він з перших днів ста-новлення роботи Фонду приступив до виконання обов'язків страхового експерта з охорони праці.

Чим примітна і своєрідна ця ро-бота? Насамперед тісним, безпосе-реднім спілкуванням з людьми. З ба-гатьма, зауважимо, людьми (на облі-ку в районному відділенні Фонду пе-ребуває понад півтори тисячі підпри- ємств-страхувальників), з першими керівниками та іншими посадовими особами підприємств та організацій, з пересічними трудівниками, кожен з яких на своєму робочому місці, пе-реконаний А.Веселков, повинен не-ухильно виконувати вимоги законо-давства про охорону праці.

Серйозної моральної підготовки та витримки вимагає від страхового експерта робота в складі комісій зі

спеціального розсліду-вання смертельних і групових нещасних ви-падків на виробництві. Як пояснити вдовам і матерям потерпілих, чому саме з їхніми близькими сталася бі-да? Як, додержуючись правових норм, від-стояти інтереси потер-пілих і членів їхніх сімей, а також держави? І як, врешті-решт, добитися того, щоб на підприєм-ствах і в організаціях нещасних випадків, тим

більше зі смертельними наслідками, не було надалі? На ці запитання ма-ють дати відповіді саме страхові екс-перти. Звичайно, в цьому процесі по-винні бути задіяні всі зацікавлені сто-рони: органи місцевої влади, підпри-ємці Миргородщини, представники державних наглядових органів.

У повсякденній роботі А. Весел-ков багато часу приділяє пошукам шляхів впровадження на підприєм-ствах системи управління охороною праці. Тільки за два останніх роки СУОП було розроблено і впрова-джено в ПАФ «Хлібороб», в аграр-них приватних орендних підприєм-ствах «Великосорочинське», «Вели- кообухівське», у СТОВ «Славутич», «Клюшниковське» і «Батьківщина», у ТОВ «Полив'яне-Агро». Багатьом ін-шим підприємствам надано методич-ну допомогу в організації роботи дію-чих СУОП.

У чому конкретно полягає допо-мога страхового експерта? На це за-питання у А. Веселкова знайшлося достатньо відповідей. Насамперед, пояснив Анатолій Інокентійович, від роботодавця необхідно домогтися розуміння важливості додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Як правило, йому це завжди вдається. До того ж керівни- кам-початківцям і посадовим особам він завжди готовий надати необхідну методичну та практичну допомогу, наприклад, у складанні інструкцій з охорони праці та переліку питань під час перевірки знань з питань охоро-ни праці. На підтвердження своїх слів він показав мені кілька досить-таки важких папок, в яких було зібрано різні інструкції з охорони праці, інші нормативні акти. Були серед них і та-кі специфічні, необхідні для місцевих товаровиробників документи, як Ін-струкція щодо охорони праці при об-слуговуванні молодняка великої ро-гатої худоби, Порядок проведення передрейсових медичних оглядів, Ін-струкція щодо відсторонення від ро-

боти працівників, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння та ба-гато інших. Зібрані вони в папках за галузями та видами робіт.

Впродовж 2004 р. А. Веселков провів 54 консультації з цих питань, а також з питань соціального страху-вання від нещасних випадків на ви-робництві та профзахворювань, на-дав допомогу в розробці 137 нор-мативних актів з охорони праці. З са-мого початку діяльності Фонду за його особистої участі в районі скла-дено 356 нових інструкцій з охорони праці, переглянуто та опрацьовано 684 діючих.

Дбає невгамовний страховий експерт і про якісне навчання пер-соналу підприємств району. Для цьо-го підказує працівникам служб охо-рони праці, якою довідковою та на-вчальною літературою краще кори-стуватися, де і яким чином організу-вати якісне навчання. Що стосується наступної перевірки знань, то й це питання «на контролі» у Анатолія Інокентійовича. Хоч би на якому під-приємстві не проводилася така пе-ревірка, в який би час — він завжди неодмінно бере участь у роботі ек-заменаційної комісії. Тільки у 2004 р. за його безпосередньої участі прий-малися іспити з питань охорони пра-ці більш як у 300 працівників.

Така пильна увага страхового експерта до навчання з питань охо-рони праці дає підстави потім досить суворо питати з тих, які допустилися порушень. А. Веселков користується спеціальним журналом, в якому є 23 пункти, що відображають наявність на тому чи іншому підприємстві необхідних нормативних документів, рівень знань працівників з питань охорони праці, технічний стан ма-шин і механізмів, стан санітарно-по-бутових приміщень, забезпеченість працівників спецодягом та іншими 313.

У зв'язку з цим наведемо два ха-рактерних приклади. Минулого літа в орендному сільгосппідприємстві «Росія» під час розбортування коле-са вантажного автомобіля стався розрив покришки, внаслідок чого во-дій одержав травми тіла та голови. Після перевірки підприємства відбу-лася серйозна розмова А. Веселко-ва з його керівником В. Онищуком.А. Веселков не піддався на умовлян-ня керівника, який обіцяв ввести в господарстві звільнену посаду інже-нера з охорони праці, але так і не зробив цього. Питання про незадо-вільний стан охорони праці в цьому господарстві розглядалося на раді з питань безпечної життєдіяльності на-селення Миргородського району. Як

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

наслідок, у господарстві введено посаду інженера з охорони праці, всі виробничі дільниці забезпечені необхідними нормативними актами, з персоналом проводяться інструк-тажі з охорони праці. Тобто справа зрушила з мертвої точки.

І ще один приклад. Під час спіль-ної з працівниками районної СЕС перевірки протитуберкульозного відділення Миргородської централь-ної районної лікарні було виявлено ряд порушень санітарних норм, а потім у однієї з робітниць цього відді-лення виявили профзахворювання. Комісія з розслідування цього випад-ку профзахворювання запропонува-ла закрити відділення до усунення виявлених порушень. За наполяган-ням страхового експерта це питання також виносилося на розгляд район-ної ради з питань безпечної життє-

Особливо «не встигає» Фонд з ви-платами тим, хто травмувався чи отримав професійні захворю -

вання на вуглевидобувних підприєм-ствах. У Кіровоградській області — це ДХК «Олександріявугілля». З суми заборгованості 291,4 тис. грн. (ста-ном на 1 квітня 2001 р.) на 1 квітня2004 р. залишалося виплатити 46,3 тис. грн. Нині кошти із заборго-ваності шахтарям виплачені в пов-ному обсязі.

Все було б гаразд, якби не проб-лема забезпечення пенсіями по інва-лідності тих, хто одержав травму на виробництві, та членів сімей загиб-лих. Суди приймають рішення на ко-ристь потерпілих, а кошти в астроно-мічних розмірах централізовано з Фонду соціального страхування від нещасних випадків перетікають до бюджету Пенсійного фонду України. Утворився своєрідний ланцюг з давніх

діяльності населення. Місцеві органи влади невдовзі знайшли кошти, необхідні для усунення виявлених по-рушень, і таким чином медперсонал відділення лікарні перестав зазнава-ти впливу шкідливих виробничих факторів.

Результат роботи, яку проводитьА. Веселков, у наявності: якщо у2002 р. на підприємствах і в органі-заціях Миргорода та Миргородсько-го району було зареєстровано 34 нещасних випадки на виробництві, у2003 р.— 23, то в 2004 р,— 15. На жаль, рівень смертельного травма-тизму на виробництві в місті та райо-ні залишається високим — два-три випадки на рік. Зрозуміло, це не дає підстави для розслаблення такому цілеспрямованому працівникові, як Анатолій Інокентійович. Виправдо-вувати високе звання страхового

і сьогоднішніх справ, якому немає кін-ця. Вважаємо, що це серйозний про-рахунок законодавця, який з розумін-ням підійшов до проблем виробнич-ника. Натомість Фонд соціального страхування від нещасних випадків отримав відчутний і нескінченний «го-ловний біль», бо з відміною сплати штрафів за кожний нещасний випа-док та випадок професійного захво-рювання, які сталися на виробництві з вини підприємства, за новою редакці-єю Закону «Про охорону праці» від21.11.2002 р. № 229-ІУ підприємство звільняється від адміністративної від-повідальності за вищенаведені ви-падки. Це спричинило негативне ста-влення власника та адміністрації під-приємства до стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Враховуючи підвищення загаль-ного рівня травматизму та професій-них захворювань у деяких галузях ви-

експерта з охорони праці непросто. Проте в головному можна не сумні-ватися: він, як і раніше, докладати-ме максимум зусиль для того, щоб бі-да якомога рідше приходила в домів-ки його земляків.

В. КОБЕЦЬ,наш власкор

На знімках:начальник управління виконавчої

дирекц ії Фонду соціального страхуван-ня від нещасних випадків на виробниц -

тві та професійних захворювань у Полтавській області М . Тютюнник; страховий експерт з охорони праці

А. Веселков (праворуч) і заступник ди -ректора з охорони праці ДП «Надра України» Миргороднафторозвідка»

В. Хохуля перевіряють стан обладнання.

Фото автора

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

робництва, а також аналіз стану ви-робничого травматизму та профза- хворюваності в області за 2002—2003 рр., можна зробити висновок, що з відміною сплати штрафів бюд-жет Фонду втрачає велику кількість коштів. Тих коштів, які він міг би виді-лити на реалізацію профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Як приклад можна назвати деякі нещасні випадки зі смертельними наслідками, які сталися на підприєм-ствах Кіровоградської області протя-гом 2004 р., за які підприємства малиб сплатити штрафи:

брикетна фабрика «Байдаків- ська» ДХК «Олександріявугілля» (Олександрійський район). Штраф за нещасний випадок зі смертельним наслідком з Н. Мовчан міг би скласти 5284,32 грн.;

У ПОШУКАХ ІСТИНИ

З часу створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій-них захворювань України щомісяця на рахунок Кі-ровоградського обласного управління виконавчої ди-рекції Фонду згідно зі страховими тарифами має надходити понад 800 тис. грн. А середньомісячна ви-плата потерпілим на Кіровоградщині становить близько 1,2 млн. грн . Таким чином, склався дефіцит бюджету, який постійно зростає.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5 43

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

TOB «Побузький феронікелевий комбінат» (Голованівський район). Потерпілий від нещасного випадку зі смертельним наслідком — А. Красно- польський. Штраф за нещасний ви-падок у розмірі дворічної середньої зарплати — 27 748, 56 грн.;

шахта «Смолінська» ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Маловисківський район). Штраф за нещасний випадок зі смертельним нас-лідком з Г. Садуном — 29 686,68 грн.

У цілому ж загальна сума штрафів з підприємств за нещасні випадки мо-гла б скласти сотні тисяч гривень за рік. Необхідно підкреслити — це лише по Кіровоградській області.

Вважаємо за необхідне внести до підготовленого Міністерством праці та соціальної політики проекту змін до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» доповнення у ст. 46 «Система фінан-сування та джерела коштів Фонду со-ціального страхування від нещасних випадків». Наприкінці другого абза-цу додати: «штрафів за нещасні ви-падки (страхові), допущені на підпри-ємстві, незалежно від причин, встанов-лених комісіями з розслідування». При цьому якщо комісія визначає причини нещасного випадку необ'єк-тивно, штраф збільшується в десяти-кратному розмірі.

Швидше за все такі фінансові за-ходи змусять роботодавців об'єктив-но проводити розслідування і наміча-ти заходи щодо запобігання травма-тизму на виробництві та певною мі-рою поповнять бюджет Фонду.

Ще одне з «болючих» питань для Фонду виникло із набранням чинно-сті з 01.1 0.2004 р. Порядку розсліду-вання та ведення обліку нещасних ви-падків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі — Поря-док), затвердженого постановою Ка-бінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112. У п. 2 цього документа вказано про те, що «Дія цього Порядку поши-рюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи (далі — роботодавці); осіб, у тому числі іно-земців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (конт-ракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (да-лі — працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою само-стійно».

Але вимоги п. 2 Порядку протирі- чать вимогам ст. 2 та 8 Закону «Про загальнообов 'язкове державне со-ціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професій-ного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Не визначе-но також конкретно, що мається на увазі під фразою «...або фактично бу-ли допущені до роботи в інтересах підприємства».

Вищевказане протиріччя не дає змоги робочим органам виконавчої дирекції Фонду на основі вимог За-кону «Про загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування від не-щасного випадку...» призначити та проводити виплати особам, з якими підприємства або фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності — уклали договори підряду (замість тру-дового договору (контракту) та які от-римали травму або професійне за-хворювання. Таким чином, підприєм-ства або фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності — ухиляють-ся від сплати податків, створення без-печних умов праці та не сплачують внески на державне соціальне страху-вання від нещасних випадків за цих працівників.

Як приклад наведемо нещасний випадок, який стався у ВАТ «Знам'янський меблевий комбінат». Підприємством було укладено дого-вір підряду з М. Демченком про на-дання ним послуг з виготовлення ви-робів з дерева. В умовах договору записано, що М. Демченко особисто відповідає за виконання заходів з охорони праці, санітарно-гігієнічних норм та правил експлуатації облад-нання.

Але, на думку представників міс-цевого органу Держнаглядохорон- праці, цей випадок має бути пов'язаним з виробництвом і на ньо-го необхідно складати акт за фор-мою Н-1. Підприємству було вида-но припис, яким його зобов 'язано скласти за даним випадком акт за формою Н-1.

І якщо все ж таки призначати та проводити виплати таким особам, то бюджет Фонду, і без того дефіцитний, просто не витримає такого переван-таження.

Виникає велика кількість випадків, коли працівник отримав травму, пе-ребуваючи у стані алкогольного сп'яніння та навіть алкогольного отруєння. Більшість цих випадків стається з такою категорією праців-ників, як сторожі та охоронники. На-приклад, коли сторож у стані алко-гольного сп'яніння курить, внаслідок цього від недопалка може виникнути пожежа, як і від неправильного кори-стування електронагрівальними при-ладами (та ще й саморобними). Такі випадки, як правило, спричиняють смертельні наслідки.

Згідно з п. 18 Порядку «не визна-ються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з пра-цівниками, ...якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, ток-сичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторо-нений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового роз-порядку підприємства або колектив-ного договору».

Але ж у нас не існує офіційно за-твердженого порядку відсторонення працівника від роботи, який перебу-ває у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, на який можна було б послатися для розроб-ки аналогічного документа на підпри-ємстві, для внесення його положень у правила внутрішнього трудового розпорядку або колективний договір. Та й як можна проконтролювати та відсторонити того ж сторожа в нічну пору?

Необхідно відзначити, що прак-тично неможливо розслідувати не-щасні випадки, які сталися у 60-ті та 70-ті роки, а потерпілий подав заяву про розслідування такого нещасного випадку в даний час. Відомо, що ба-гато підприємств, на яких сталися та-кі випадки, вже розформовані, і від-сутнє підприємство-правонаступник. Та якщо й існує підприємство або йо-го правонаступник, то, як правило, відсутні будь-які документи та дані про цей нещасний випадок, свідки цього випадку.

Тому, вважаємо, було б доцільно встановити, що такі випадки розсліду-ються протягом десяти днів від дня по-дачі заяви, якщо з моменту події пройшло не більше одного року.

З приводу вищевказаних про -блем, пов'язаних з розслідуванням не-щасних випадків, створюється низка непорозумінь та ускладнюються від-носини між органами державного на-гляду за охороною праці, робочими органами виконавчої дирекції Фонду та потерпілими.

Власне Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випад-ків, професійних захворювань і аварій на виробництві по багатьох пунктах потребує офіційного ко- ментаря Державного комітету Ук-раїни з нагляду за охороною пра-ці та Міністерства охорони здо-ров 'я, кожного в межах своєї ком-петенції.

В. ТУРКІН , головний страховий експерт з охорони праці управління ви-конавчо ї дирекц ії Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві та професійних захворювань у Кіровоградській області

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2 0 0 5