ДОРОГІ ПРАЦІВНИКИ ТА КОРИСТУВАЧІ БІБЛІОТЕК!

Від імені Міністерства культури і туризму України та від мене

особисто прийміть найщиріші вітання з Всеукраїнським днем бібліотек,

який символічно збігається із всенародним святом – Віри, Надії, Любові та

їх матері Софії!

Разом із вами в Рік української книги це свято відзначає читацька

аудиторія України, вихована ще з часів Ярослава Мудрого в дусі поваги до

бібліотек – храмів книжної мудрості.

Кожна нація, прагнучи до розвитку і збереження свого культурного

надбання, плекає книгозбірні й всебічно сприяє процвітанню бібліотечної

справи, гідно поціновує інтелектуальну працю бібліотекарів.

ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний

обмін і доступ до інформації, об’єктивно поставило професію бібліо те -

ка ря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних.

Копітка та самовіддана праця бібліотекаря – це висока місія

служіння суспільству. Протягом своєї багатовікової історії бібліотеки

збирали та накопичували досвід, знання багатьох поколінь співвіт -

чизників. Десятки книжкових колекцій та зібрань бібліотек мають

неоціненне історико-культурне значення не тільки для України, а й для

всього світу.

Переконаний, що високий професіоналізм українських бібліотекарів

та книгознавців, їхня безмежна відданість справі прискорить входження

України до кола світових лідерів у галузі освіти, науки і культури.

Бажаю вам процвітання, натхнення та плідних звершень, міцного

здоров'я й достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної

місії на користь рідної України!

Міністр Ю.П. Богуцький

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТАЩоквартальний науково�виробничий журнал. Заснований у березні 1998 р.

З м і с т

З 10 ли с то па да 1999 ро ку жу р нал вклю че но до пе ре лі ку нау ко вих фа хо вих ви дань Ук раї ни, в яких мо жуть пу б лі ку ва ти ся ре зу ль та ти

ди се р та ці й них ро біт на здо бу т тя нау ко вих сту пе нів до к то ра і ка н ди да та іс то ри ч них наук

4 Вилегжаніна Т. Моделі бібліотечного обслуговування6 Шевченко І. Роздуми про сутність та значення

бібліотечних інновацій у процесі змін8 Зубкова Н. Початки книговидавничої діяльності

Бориса Грінченка10 Пашкова В. Внесок професійних бібліотечних об'єднань

у безперервну освіту15 Василишина В. Сучасними методами бібліотечної

роботи формуємо у студентів потяг до інновацій18 Турбаніст Т. «Думай про майбутнє – роби сьогодні»

(За матеріалами Міжнародної конференції у м. Вісбі, Швеція)

19 Кононенко В. ХIV Міжнародна конференція “Крим12007”

21 Кононенко В. Національна бібліографія – доку мен тальна пам'ять України (Оприлюднено на ХIV Міжнародній конференції “Крим-2007”)

23 Камінська К. Бібліографічна Чернігівщина (200412005 рр.)26 Перехрест Г. Електронні інформаційні ресурси

українського сегмента Інтернету30 Зелена Л. Головній книгозбірні Херсонщини – 135:

Історичний зріз32 Петрик З. …Імені великого письменника (До 1101ї

річниці Ніжинської Центральної міської бібліотекиімені М.В. Гоголя)

34 Горват В. «Люби й твори добро» (Про об'єднання за інтересами у бібліотеках-філіях Виноградівської ЦБС Закарпатської області)

35 Астраханцева Л. Вшанування пам’яті земляка (Про С. Черкасенка)

36 Лук'яненко О. SI FАТА SINANT (До 801літнього ювілею Івана Лозинського)

37 Загуменна В. До ювілею бібліографа та книгознавця С. Петрова

38 Валентина Максимівна Дигало (некролог) 38 Надія Миколаївна Макуха(некролог)Офіційні документи39 Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету

Міністрів України від 30 серпня 2002 р. ... [“Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сіткирозрядів і коефіціентів...”]

40 Про затвердження Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах.

41 Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах

3 с. обкл.Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України

3’2007 (37) 3

№№ 3322 00 00 77 (( 33 77 ))

Головний редактор: Головний редактор: Тамара ВилегжанінаТамара Вилегжаніна

Редакційна колегія:Редакційна колегія:Л. Бейліс – заст. го ло в ногозаст. го ло в ного редактора,редактора,канд. іст. наук;; В. Ба бич, канд. іст. наук; С. Ба сен ко; Л. Дубровіна, д1р іст. наук, чл.-кор. НАН України; Ю. Ворона (секре (секре --тар)тар); В. Загумен на, канд. пед. наук; В. Іль -ганає ва, д1р іст. наук; Т. Ківшар, д1р іст. наук;С. Ку лешов, д1р іст. наук; Н. Кушнаренко, д1рпед. наук; В. Пашкова, канд. пед. наук; Л. Пет -рова, д1р пед. наук; Н. Розколупа; З. Савіна; В. Скнарь, канд. пед. на ук; М. Слободяник,д1р іст. наук, чл.1кор. Міжнародної академіїінформатиза ції; І. Цурі на; А. Чач ко, д1р пед.наук, дійсний член Міжна род ної академіїінфор ма ти за ції; Г. Швецова-Водка, д-р іст.наук; І. Шевченко, канд. пед. наук.Комп'ютерний набір:Комп'ютерний набір:Леонід Бейліс, Юрій ВоронаРедактори:Редактори:Світлана Басенко,Наталія Маслова-ЗорінаХудожникХудожник Роман ЧудновськийВерстка Верстка Олексій Остистий

Журнал заснований Журнал заснований Національною парламентськоюНаціональною парламентською

бібліотекою України бібліотекою України

Реєстраційний № КВ 3254Посилання на видання обов'язкові.

За зміст рекламних оголо шень редакціявід по відаль нос ті не несе.

Редакція залишає за собою право літе ра -турного редагування і скорочен ня статей.

Редакція може опублікувати ма те ріали,не по ді ляючи точку зору ав то ра.

Руко пи си не ре цен зуються і не пове р таються.

Адреса редакції: 01001, м. КиївB1, вул. Грушевського, 1Тел.: (044) 278B84B21Факс: (044) 278B85B12EBmail: planeta@nplu.org

© Державний заклад “Національна парламентська

бібліотека України”, 2007Свідоцтво про внесення суб’єкта

видавничої справидо Державного реєстру видавців,виготівників і розповсюджувачів

видавничої продукції ДК № 2 866 від 31.05.07

Підписано до друку 30.08.2007. Формат 60х84/8. Папір офсет.Друк офсетний. Обл.1друк. арк. 19,0 Наклад 1750 прим. Зам. 81Віддруковано в Нац. парлам. б1ці УкраїниОбкладинка тов. «ПОЛІГРАФ»

3’2007 (37) 4

МОДЕЛІ БІБЛІОТЕЧНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ

ОЖНОГО ро ку, від зна ча ю чи про фе сій не свя то –Все ук ра їн сь кий день бі б лі о тек, ми оці ню є мо те,що бу ло зроб ле но у сфе рі біб ліо те ч но# ін фо р ма -

цій но го об слу го ву ван ня ко ри с ту ва чів, і од но ча с но ви -зна ча є мо пе р с пе к ти ви по да ль шо го роз ви т ку бібліо -теч ної галузі, окре с лю є мо про бле ми, які по тре бу ютьроз в’я зан ня.

Одна з таких проблем – бібліотечна мережа. Заста ти с ти ч ни ми да ни ми (згі д но зі зве де ни ми по ка з ни -ка ми ді я ль но с ті бі б лі о тек, що їх з 1998 ро ку скла даєНа ці о на ль на па р ла ме нт сь ка бі б лі о те ка Укра ї ни), біб -ліо те ч на ме ре жа кра ї ни на ра хо вує май же 40 ти сячза кла дів рі з них ти пів і форм вла с но с ті. Кі ль кість пу б -лі ч них бі б лі о тек ся гає 18 600 оди ниць, 6 з них є дер -жа в ною вла с ні с тю, ре ш та – ко му на ль но ю. Бі ль шістькни ж ко вих фо н дів (по над 300 млн. при мі р ни ків) збе -рі га єть ся са ме в пу б лі ч них бі б лі о те ках, а ко ж ний тре -тій гро ма дя нин Укра ї ни (17 млн. осіб) є їхнім чи та -чем. Сіль сь кі фі лії ЦБС (14 906 оди ниць) скла да ють82% ме ре жі пу б лі ч них бі б лі о те к. Са ме во ни є най ва -ж ли ві шим еле ме н том со ці о ку ль ту р ної сфе ри се ла.

Але сьо го дні ви кли кає три во гу те, що в окре михоб ла с тях Укра ї ни спо сте рі га єть ся ак ти ві за ція про це -сів, спря мо ва них на лі к ві да цію ЦБС, зі змі ною ад мі ні -с т ра ти в но го під по ряд ку ван ня бі б лі о те к# фі лій і пе ре -ве ден ням їх у сфе ру управ лін ня сіль сь ких рад. У цьо -му випадку вже са мо стій ні сіль сь кі бі б лі о те ки ста ютьпо вні с тю за ле ж ни ми від мі с це во го бю дже ту, від ро зу -мін ня сіль сь кою вла дою мі с ця і ро лі кни ги та ін фо р ма -ції у жит ті гро ма ди.

Пе ре ва ж на бі ль шість біб ліо те ч них фа хі в ців роз -ці ню ють де це н т ра лі за цію як руй на цію біб ліо те ч ноїси с те ми Укра ї ни. Адже кі ль кість сіль сь ких бі б лі о-те к# фі лій зме н шу єть ся ко ж но го ро ку (з 1999 р. – на806 оди ниць).

Про бле ма удо ско на лен ня ме ре жі бі б лі о тек є од -нією з най більш ак ту а ль них у біб ліо те ч ній спра ві кра -ї ни. У ли с то па ді 2006 ро ку ко ле гія Мі ні с тер с т ва куль -ту ри і ту ри з му Укра ї ни роз гля да ла пи тан ня „Про мо -де лі біб ліо те ч но го об слу го ву ван ня на се лен ня у сіль -сь кій мі с це во с ті з ура ху ван ням су час ної еко но мі ч ноїта со ці о ку ль ту р ної си ту а ці ї”, що бу ло ви сві т ле но насто рі н ках жу р на лу „Бі б лі о те ч на пла не та”1.

По ста но вою ко ле гії МКТ Укра ї ни Державномузакладу “Національна парламентська бібліотекаУкраїни”, зо к ре ма, бу ло до ру че но здій с ни ти си с те м -не на у ко ве до слі джен ня „Сіль сь ка бі б лі о те ка на ма піУкра ї ни” з ме тою ви вчен ня мо ж ли во с ті ство рен ня у2008 ро ці Дер жа в ної про гра ми „Сіль сь ка бі б лі о те ка”.За час, що минув з дати прийняття постанови, НПБУбу ло про ве де но ан ке ту ван ня у бі б лі о те ках Ки їв сь кої,

Пол та в сь кої, Чер ка сь кої, Жи -то мир сь кої об ла с тей, роз ро б ле -но со ці о ку ль ту р ні ка р ти ра йо -нів, під го то в ле но ха ра к те ри с -ти ки пу б лі ч них бі б лі о тек окре -мо го ра йо ну, се ла. Са ме у цихоб ла с тях ап ро бо ва но ме то ди кудо слі джен ня, яку бу де на пра в -ле но у всі ре гі о ни кра ї ни.

На ра зі чисельність на се -лен ня у сіль сь ко му ра йо ні (апе ре ва ж на кі ль кість ра йо нів –сіль сь кі) ста но вить 20#30 ти сяч лю дей. На те ри то ріїра йо ну фу н к ці о ну ють де кі ль ка сіль сь ких рад, у ко ж -ній з яких є сіль сь ка бі б лі о те ка чи фі лія ЦБС.

У 2005 ро ці бу ло здій с не но спро бу роз по ча ти вУкра ї ні ад мі ні с т ра ти в но# те ри то рі а ль ну ре фо р му. По -ки що цю ро бо ту при зу пи не но, про те пи тан ня за ли -ша єть ся ак ту а ль ним. Так, ймовірно, що в ре зуль та тіці єї ре фо р ми ра йо ни бу дуть роз ши рю ва ти ся – до 60тис. на се лен ня, що при зве де до ре о р га ні за ції, тоб тозме н шен ня кі ль ко с ті іс ну ю чих ра йо нів, а от же – сіль -сь ких рад і, від по ві д но, – сіль сь ких бі б лі о те к# фі лій.

Не мо ж на спо кій но че ка ти, доки все це від бу -деть ся, а не об хід но го ту ва ти ся до змін за зда ле гідь.Са ме для цьо го і по трі б на про гра ма „Сіль сь ка бі б лі о -те ка”, яка має за по бі г ти ско ро чен ню об ся гів біб ліо те -ч но го об слу го ву ван ня на се лен ня і на да ти мо ж ли вістьоп ти мі зу ва ти іс ну ю чу ме ре жу пу б лі ч них бі б лі о те к. Уда ній си ту а ції ак ту а ль ним стає роз ви ток не ста ці о на р -них форм об слу го ву ван ня (і не тіль ки в біб ліо те ч нійсфе рі).

Нам по трі б но ви вчи ти до свід ін ших кра їн, в якихвже від бу ли ся пе ре тво рен ня в біб ліо те ч ній ме ре жі.Ці змі ни по в’я за ні з еко но мі ч ним і де мо гра фі ч ним фа -к то ра ми, що впли ва ють на про цес ско ро чен ня кі ль ко -с ті бі б лі о тек у всьо му сві ті.

На при клад, у Шве ції в ба га тьох на се ле них пун к -тах зме н шу єть ся кі ль кість жи те лів і, від по ві д но, ско -ро чу ють ся по да т ко ві над хо джен ня, що при зво дить доза крит тя біб ліо те ч них фі лій. За га ль на кі ль кість пу б -лі ч них бі б лі о тек у цій кра ї ні на по ча ток ХХІ сто річ чяскла да ла 1 472 оди ни ці, що на 267 закладів (15%) ме -н ше, ніж у 1990 ро ці. Ско ро чен ня об ся гів фі нан су ван -ня спо ну ка ло пу б лі ч ні бі б лі о те ки пе ре осми с ли типріо ри те ти ді я ль но с ті. Роз ви ток цих уста нов під три -мує дер жа ва шля хом на дан ня гра н тів че рез На ці о на -ль ну ра ду у спра вах куль ту ри. Ме тою цих гра н тів єроз ши рен ня мо ж ли во с тей пу б лі ч ної бі б лі о те ки увста но в лен ні ко н та к тів з но ви ми пар т не ра ми; роз ро -б лен ня і впро ва джен ня но вих ме то дів і форм ді я ль но -

КК

КК ОО ЛЛ ОО НН КК АА ГГ ОО ЛЛ ОО ВВ НН ОО ГГ ОО РР ЕЕ ДД АА КК ТТ ОО РР АА

Т. Вилегжаніна

1 До підсумків Року села в Україні //Бібл. планета. – 2007.– № 1 (35). – С. 6#10.

3’2007 (37) 5

КО

ЛО

НК

А Г

ОЛ

ОВ

НО

ГО

РЕ

ДА

КТ

ОР

А

с ті; спри ян ня до три ман ню уні фі ко ва них ста н да р тівоб слу го ву ван ня ко ри с ту ва чів.

Му ні ци па ль ні бі б лі о те ки зве р та ють ся до На ці о -на ль ної ра ди за отри ман ням суб си дій для за без пе чен -ня сво го роз ви т ку, зде бі ль шо го на впро ва джен ня но -вих ін фо р ма цій них тех но ло гій; спри ян ня чи тан ню іді я ль но с ті із за лу чен ня ко ри с ту ва чів; ство рен ня ро -бо чих місць для бі б лі о те ка рів.

Ці ка вий до свід біб ліо те ч но го об слу го ву ван ня уВе ли кій Бри та ні ї. За 2000#2001 ро ки в пу б лі ч них бі б лі -о те ках Ан г лії і Уе ль су за ре є с т ро ва но 290 млн. від ві ду -вань і 400 млн. кни го ви дач; 30% на се лен ня є ак ти в ни -ми або не н та ми бі б лі о тек, при чо му три чве р ті до ро с лихвід ві ду ють пу б лі ч ну бі б лі о те ку не ме н ше, ніж один разна рік.

Ці до сить ви со кі по ка з ни ки – ре зуль тат ра ці о на -ль но по бу до ва ної ме ре жі пу б лі ч них бі б лі о тек, а са ме: 1 800 уста нов пра цю ють у ре жи мі по в но го ро бо чо годня (30 і бі ль ше го дин на ти ж день); 1 600 – тим ча со віі 530 – пе ре су в ні бі б лі о те ки; 1 700 біб ліо те ч них від ді -лень є у та ких за кла дах, як тю р ми, лі ка р ні, шко ли.

Од нак у Спо лу че но му Ко ро лів с т ві за 10 по пе ре -дніх ро ків обсяг об слу го ву ван ня також зни зи в ся: 30 ібі ль ше го дин на ти ж день пра цю ють на 10% ме н ше бі -б лі о тек, ніж на по ча т ку 90#х ро ків ми ну ло го сто річ чя;кі ль кість пе ре су в них бі б лі о тек ско ро ти ла ся на 8%, аза га ль на кі ль кість бі б лі о тек – на 7%.

Це по яс ню єть ся, перш за все, ак ти в ним упро ва -джен ням у жит тя ва го мо го про е к ту «На ро д на ме ре -жа», яким охо п ле но всі біб ліо те ч ні си с те ми кра ї ни іякий фі нан су єть ся «Фо н дом но вих мо ж ли во с тей» запро гра мою «Ві д к ри тий до ступ до без пе ре р в но го на -вчан ня». У не ве ли ких бі б лі о те ках (фі лі ях або біб ліо -те ч них пун к тах) пра цю ють від 2 до 6 за га ль но до сту п -них те р мі на лів Ін тер не ту, у більш ве ли ких біб ліо те ч -них уста но вах – ма лих і ве ли ких міст – від 10 до 50 ібі ль ше та ких те р мі на лів.

Ці при кла ди сві д чать про те, що фі нан су ван няспря мо ва но не на під три м ку й утри му ван ня не пе р с -пе к ти в них біб ліо те ч них за кла дів, а на транс фо р ма ціюїхньої ді я ль но с ті, а са ме – впро ва джен ня но вих ін фо -р ма цій них тех но ло гій.

У кон текс ті ад мі ні с т ра ти в них ре форм від бу ли сязмі ни у біб ліо те ч но му об слу го ву ван ні Ро сій сь кої Фе -де ра ці ї. У 2005 ро ці бу ло при йн я то Фе де ра ль ний за -кон «Об об щих прин ци пах ор га ни за ции ме с т но го са -мо уп ра в ле ния в Рос сий с кой Фе де ра ци и».

Біб ліо те ч на гро ма да кра ї ни кон с та тує йо го не га -ти в ний вплив, оскі ль ки у ба га тьох ре гі о нах по ча ла ся«о п ти мі за ці я» ме ре жі бі б лі о те к. Від бу ва єть ся во на вра м ках ад мі ні с т ра ти в ної і бю дже т ної ре форм, що пе -ред ба ча ють пе ре хід від фі нан су ван ня за кла дів до фі -нан су ван ня по слуг куль ту ри. Та кий пе ре хід по в’я за -ний з хи б ним уяв лен ням про те, що за кла дів куль ту -ри, у то му чи с лі бі б лі о тек, за ба га то, а їх ня ді я ль ністьне до ре ч но ду б лю є ть ся.

Вод но час ба жан ня фа хі в ців і гро мад сь ко с ті збе -ре г ти ме ре жу бі б лі о тек у ро сій сь ких ре гі о нах ба зу -єть ся на ро зу мін ні то го, що в су час них умо вах бі б лі о -

те ка є ос но в ним „по с та ча ль ни ком” від по ві д них по -слуг.

Роз гля немо іс ну ю чі мо де лі біб ліо те ч них фо р му -вань у Ро сі ї.

І. Пе ре тво рен ня ЦБС в Об’ єд нан ня му ні ци па ль -них бі б лі о тек (ОМБ, Пе рм сь ка об ласть). Очо лює та -ке об’ єд нан ня центра ль на ра йон на бі б лі о те ка, а доскла ду вхо дять сіль сь кі, се ли щ ні, мі сь кі кни го збі р ні,у т. ч. бі б лі о те ки для ді тей. ОМБ має юри ди ч ний ста -тус му ні ци па ль но го за кла ду куль ту ри. У його скла діфу н к ці о нує й центра ль на бі б лі о те ка для ді тей, яказдій с нює об слу го ву ван ня ді тей і ме то ди ч ну ро бо тудля кни го збі рень усьо го об’ єд нан ня.

ІІ. Дру га мо дель, що по ши ре на у Ста в ро поль сь -ко му краї, – між се ли щ на бі б лі о те ка, яка є пра во на -сту п ни цею ЦБС. Цей ре о р га ні зо ва ний му ні ци па ль -ний за клад куль ту ри зі ста ту сом юри ди ч ної осо бивклю чає центра ль ну бі б лі о те ку та сіль сь кі фі лії і фі -нан су єть ся з кон со лі до ва но го бю дже ту ра йо ну.

ІІ І. Ще од ну мо дель за про по но ва но у Нов го род -сь кій об ла с ті: між се ли щ на ра йон на бі б лі о те ка стаєпро с то фо н до с хо ви щем, котре об слу го вує сіль сь кі бі -б лі о те ки. У цьо му ви па д ку об слу го ву ван ня ме ш ка н -ців рай це н т ру за без пе чує мі сь ка бі б лі о те ка або об’ єд -нан ня мі сь ких бі б лі о те к.

Та ка ж мо дель, де ра йон на бі б лі о те ка не має сво -їх чи та чів, а ви ко нує фу н к ції аге нт с т ва для бі б лі о текре гі о ну: за без пе чує ком пле к ту ван ня їх ніх фо н дів, де -по зи та р не збе рі ган ня, МБА і ЕДД, під три м ку ло ка ль -ної ме ре жі, до ступ до Ін тер не ту то що, іс нує й у США.

ІV. Об’ єд нан ня сіль сь кої му ні ци па ль ної бі б лі о -те ки зі шкі ль ною, за умо ви на яв но с ті у шко лі до ста т -ньо ве ли ко го при мі щен ня, окре мо го вхо ду для чи та -чів і ко о пе ра ції фі нан со вих, ма те рі а ль них та ін шихре сур сів.

По ру шен ня цих ви мог і фо р ма ль не роз мі щен няпу б лі ч ної бі б лі о те ки в шко лі мо же да ти де яку еко но -мію ко ш тів, але в ці ло му при зве де до не га ти в них на с -лід ків, а са ме: по зба вить мі с це ву гро ма ду, крім шко -ля рів, до сту пу до ін фо р ма ції та книг.

V. Со ці о ку ль ту р ні ком пле к си, тоб то об’ єд нан ня,ку ди вхо дять прак ти ч но всі ор га ні за ції со ці о ку ль ту р -ної сфе ри, ра зом із бі б лі о те ка ми, – на віть те п ли ці іхлі бо пе ка р ні. На спра в ді ж ні яко го об’ єд нан ня не ма є.Ли ше в окре мих ви па д ках від бу ва єть ся ко ор ди на ціяпла нів ро бо ти або роз мі щен ня ор га ні за цій в од но мупри мі щен ні.

VI. Є ще ва рі ант – на яв ність са мо стій них бі б лі о -тек у се ли щах. Він мо же бу ти ус пі ш ним тіль ки у ве -ли ких му ні ци па ль них утво рен нях, які ма ють зна ч ніпри бу т ки.

VІI. Пе ре про фі лю ван ня де яких уста нов, що до -зво ляє усу ну ти ду б лю ван ня і па ра ле лізм у ро бо ті бі б -лі о те к. Од ним із шля хів у цьо му на пря мі є ство рен нябі б лі о тек – ін те ле кт# це н т рів як са мо стій них за кла дів.

Ро сій сь кі бі б лі о те ка рі по бо ю ють ся, що над мі р ноза хо п ле ні „о п ти мі за то ри” по чнуть ме ха ні ч но ско ро -чу ва ти ме ре жу бі б лі о те к. Са ме то му і пра цю ють надроз ро б кою но р ма ти вів за без пе чен ня на се лен ня по -

6 3’2007 (37)

КО

ЛО

НК

А Г

ОЛ

ОВ

НО

ГО

РЕ

ДА

КТ

ОР

А

ОСЯГНЕННЯ по зи ти в них стру к ту р них зру -шень за вдя ки ін но ва ці ям ви зна че но од ним ізпріо ри те тів у Дер жа в ній про гра мі еко но мі ч но гота со ці а ль но го роз ви т ку Укра ї ни на 2007 рік. В

ос но ву дер жа в ної ін но ва цій ної по лі ти ки по кла де новсе бі ч не ви ко ри с тан ня ін те ле к ту а ль но го, на у ко во го,тех ні ч но го по те н ці а лу су с пі ль с т ва.

Біб ліо те ч на спра ва, знаходячись у сфе рі впли вудер жа в ної по ли ти ки, без пе ре ч но, та кож по тре буєстру к ту р них зру шень, зда т них при ве с ти до які с нихпо зи ти в них змін. Сві то вий до свід сві д чить: де біб ліо -те ч на по лі ти ка пе ре бу ває під ко н т ро лем уря ду, таміс ну ють до ся г нен ня у га лу зі, ство рю ють ся си с те м ніза са ди для ста ло го роз ви т ку. При цьо му під те р мі -ном “по лі ти ка” ми ро зу мі є мо су ку п ність за хо дів чиплан, на бір по лі тич них ці лей, їх нє ло гі ч не об ґру н ту -ван ня.

По лі ти ка, за Вейн Па р сонс, – це спро ба ви зна чи -ти і стру к ту ру ва ти ра ці она ль ну ос но ву для дій чи без -ді я ль но с ті. Те р мін “по лі ти ка” сьо го дні вжи ва єть ся у

та кому розумінні:як ви зна чен ня по -ля ді я ль но с ті, якви ра жен ня за га ль ної ме ти чи ба жа но го ста ну справ,як кон к ре т ні про по зи ції, як рі шен ня уря ду, як фо р ма -ль на ав то ри за ція, як про гра ма, як ре зуль тат, як на слі -док, як те о рія чи мо дель, як про цес [1].

Взя в ши за ос но ву од не з цих тлу ма чень – що по -лі ти ка – це ви ра жен ня за га ль ної ме ти чи ба жа но госта ну справ, ви зна чи мо, що біб ліо те ч на по лі ти ка насу час но му ета пі має спря мо ву ва ти ся на під три м ку тавпро ва джен ня ком плексних ін но ва цій – стру к ту р них,тех но л огі ч них, тех ні ч них, ор га ні за цій но# уп равлін сь -ких.

Су час ні ін но ва цій ні про це си в Укра ї ні пе ре ва ж новід бу ва ють ся у сфе рі про ми с ло во го ви ро б ни ц т ва іспря мо ву ють ся на за лу чен ня ін ве с ти цій. Ана лі зу ю чиси ту а цію у цій ца ри ні, ва р то за зна чи ти, що ін но ва цій -на про е к т на ді я ль ність тут ак ти ві зу ва ла ся ли ше востан ні ро ки. Ство рен ня умов для оп ти ма ль но го роз -

ДД

РОЗДУМИ ПРО СУТНІСТЬ ТАЗНАЧЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХІННОВАЦІЙ У ПРОЦЕСІ ЗМІН

АА ВВ ТТ ОО РР ИИ ТТ ЕЕ ТТ НН ИИ ЙЙПП ОО ГГ ЛЛ ЯЯ ДД

І. Шевченко

слу га ми бі б лі о тек, що пе ред ба чає при йн ят тя дер жа в -но го ста н да р ту біб ліо те ч но го об слу го ву ван ня.

Од нак на ші ро сій сь кі ко ле ги дій ш ли ви сно в ку,що про цес ско ро чен ня не ве ли ких, з ма лою по ту ж ні с -тю, бі б лі о тек об’ єк ти в но зу мо в ле ний. Ба га то сіль сь -ких кни го збі рень не від по ві да ють су час ним ви мо гам.Го ло вне, щоб їх ні фу н к ції пе ре да ва ли ся більш по ту ж -ним біб ліо те ч ним за кла дам, які бу ли б спро мо ж ні які -с но об слу жи ти зна ч но бі ль шу те ри то рію і бі ль шу кі -ль кість на се лен ня.

За зна чи мо, що у цьо му ви па д ку ви ни кає за пи -тан ня: а як бу ти з кон сти ту цій ним пра вом на отри -ман ня ін фо р ма ції ме ш ка н ця ми сіл, де пла ну єть ся за -кри ти ста ці о на р ну бі б лі о те ку. До ре чі, в Укра ї ні сьо -го дні – по над 28 тис. сіл і вдві чі ме н ше сіль сь ких бі б -лі о те к. Так що про бле ма вже іс нує й у нас, і да в но.

Ви хід – у роз ви т ку форм не ста ці о на р но го об слу -го ву ван ня, до яких на ле жать: біб ліо те ч ні пун к ти, біб -ліо бу си, ко ле к ти в ний (бри га д ний) або не мент, кни го -но шен ня, ви ї з ний чи та ль ний зал, ро бо ту яко го ор га -ні зу ють за до го во ром у ви зна че ний час в установах,на вча ль них за кла дах.

Пе ре лі че ні фо р ми не є чимось но вим, іс ну ють во -ни у ба га тьох кра ї нах сві ту, осо б ли во там, де вмі ютьра ху ва ти гро ші.

Оп ти мі за ція ме ре жі бі б лі о тек, ра зом із за без пе -чен ням її від по ві д ною но р ма ти в но# пра во вою ба зою тасо ці а ль ни ми ста н да р та ми біб ліо те ч но го об слу го ву -ван ня, – це най ва ж ли ві ші про бле ми у біб ліо те ч нійспра ві сьо го дні. Але, по чи на ю чи оп ти мі за цію, не тре -ба за бу ва ти про по хо джен ня цьо го те р мі на (лат. оpti-

mus – най кра щий). От же, це має бу ти про цес ви бо рунай кра що го ва рі а н та з мо ж ли вих та при ве ден ня си с -те ми в най кра щий (оп ти ма ль ний) стан. Можливо, цебуде поштовхом для розробки моделі бібліотечногообслуговування населення.

На при кі н ці хо чу за зна чи ти, що роз в’я зан ня про -блем біб ліо те ч но го об слу го ву ван ня гро ма дян кра ї -ни – це спра ва, що до сна ги укра ї н сь ко му бі б лі о те -кар с т ву, ко т ре на ос но ві те о ре ти ч них знань, до сві ду,про фе сій них вмінь і на ви чок зда т не ви рі шу ва тибудь# які за вдан ня. В Укра ї ні є до стой ний ко р пус бі б -лі о те ка рів# фа хі в ців, па т рі о тів, ен ту зі а с тів сво єї спра -ви. По мі т ні до ся г нен ня на шої га лу зі остан нім ча сом,тех ні ч не і стра те гі ч не пе ре осна щен ня в не ле г ких фі -нан со вих умо вах – їх ня за слу га.

Ни ні, ко ли вся кра ї на від зна чає на ше про фе сій несвя то, хо ті ло ся б по ба жа ти вам, до ро гі ко ле ги, мі ц но -го здо ро в’я, люд сь ко го ща с тя і да в но за слу же но го до -б ро бу ту. Ва ша пра ця то р ка єть ся до лі прак ти ч но ко ж -но го гро ма дя ни на на шої Ба ть кі в щи ни.

Щи ра вам по дя ка і ша на!

Спи сок ви ко ри с та ної лі те ра ту ри1. Би б ли о те ч ное об слу жи ва ние в му ни ци па ль ных об ра зо ва -

ни ях: (Опыт б#к Ста в ро пол. края) //Справ. рук. уч ре ж де ния куль -ту ры. – 2006.– № 11.– С. 11#27.

2. Му ни ци па ль ная ЦБС: (Ор га ни за ция библ. об слу жи ва ния иде я те ль но с ти б#к в усло ви ях ре фо р ми ро ва ния мест. са мо уп ра в ле -ния) //Справ. рук. уч ре ж де ния куль ту ры. – 2006.– № 4. – С. 7#11.

3. Бой ко ва О. Би б ли о те ки и ме с т ное са мо уп ра в ле ния: (Вопр.пра во во го обе с пе че ния) // Библ. де ло.– 2005.– № 5 (29). – С. 19#23.

4. Би б ли о те ка в кон текс те ад ми ни с т ра ти в ных ре -форм // Би б ли о те ка и вре мя. ХХІ век: Сб. ма те ри а лов.– № 47. – М., 2006.

3’2007 (37) 7

АВ

ТО

РИ

ТЕ

ТН

ИЙ

ПО

ГЛ

ЯД

ви т ку на у ко во# те х ні ч но го по те н ці а лу на ці о на ль ноїеко но мі ки стає од ним із го ло вних прин ци пів фо р му -ван ня си с те ми і ме ха ні з му управ лін ня ін но ва цій ної по -лі ти ки. Най ва ж ли ві ше за вдан ня – сфо р му ва ти стра те -гію, щоб за без пе чи ти мо ж ли вість гну ч кої змі ни про по -р цій між те м па ми роз ви т ку на у ко во го, тех ні ч но го і ви -ро б ни чо го по те н ці а лів [2].

Сто со в но ж біб ліо те ч ної спра ви, то тут нам за ли -ша єть ся те р п ля че очік ува ти, ко ли дер жа в на біб ліо те -ч на по лі ти ка отри має спря му ван ня на під три м ку тавпро ва джен ня ком пле к с них ін но ва цій. Мо ж ли во, пе -ред ба чи ти пе в ну ак ти ві за цію че рез не ви зна че ний те р -мін ча су та спо ді ва ти ся, що ба жа ні ін но ва ційні змі нироз по ч нуть ся і бу дуть від бу ва ти ся за спри я т ли вим длябі б лі о тек сцена рі єм. Але ж да вай те при га да є мо, скі ль -ки ча су ми пе ре бу ва є мо у ста ні очі ку ван ня по зи ти в -них змін? Яких ін но ва цій ми пра г не мо і до яких з нихго то ві? Са ме сту пінь на шої го то в но с ті до кон к ре т нихси с те м них змін і є ті єю ви зна ча ль ною то ч кою від лі кудля їх ньо го по ча т ку.

За остан ні ро ки ми ус ві до ми ли сут ність та ко гояви ща, як пу б лі ч на бі б лі о те ка. Ми те пер май же уяв ля -є мо що та ке мі сія бі б лі о те ки, яки ми ма ють бу ти (не є)від но си ни між бі б лі о те ка ми та гро ма дою, з од но го бо -ку, та вла дою – з ін шо го. Ми ус пі ш но де кла ру є мо те -зи про “роль бі б лі о тек у за без пе чен ні до сту п но с ті ін фо -р ма ці ї”, “зна чен ня бі б лі о тек для роз бу до ви де мо к ра ти -ч но го гро ма дян сь ко го су с пі ль с т ва”, ще па ру# трій кубез про граш них фраз# клі ше. У бі ль шо с ті на ших бі б лі о -тек вже з’яв и ли ся ком п’ю те ри, у де яких – на віть Ін -тер нет, на про фе сій них зі бран нях ми об го во ри ли імай же за бу ли про ме ді а те ки, біб ліо те ч ну ре к ла му,WAP#те х но ло гії та ба га то чо го ін шо го, так і не всти г -ну в ши все це про фе сій но, ком пле к с но, по в но цін новпро ва ди ти і ви ко ри сто ву ва ти як за га ль ну но р му. Ра -зом з тим, у нас ста бі ль но мі зе р на за ро бі т на пла та; неви ста чає ко ш тів (а іно ді во ни вза га лі від су т ні) на при -дбан ня кни жок, з те н де ра ми на до да чу; іс нує хро ні ч напо тре ба в ре мо н тах та су час них ме б лях; но вих при мі -щень для бі б лі о тек не має, а роз по ча те бу ді в ни ц т во за -мо ро же но. Чу до ва ка р ти н ка ви хо дить, та ще й на тліка д ро вої кри зи.

То яких же змін та ін но ва цій ми пра г не мо? Ві р ні -ше, чи пра г не мо ми до змін та ін но ва цій? Що по ба чатьвла д ні ор га ни, ко ли, від чу в ши по тре бу в ін но ва цій но -му роз ви т ко ві гу ма ні та р ної сфе ри, зве р нуть на нассвоє до скі п ли ве око?

Ду ма єть ся, що во ни по ви нні по ба чи ти на ше ба -жан ня по зи ти в них змін, пра г нен ня до них і, на сам пе -ред, го то в ність до ін но ва цій но го роз ви т ку. Ке ру ючисьса ме цим мо ти вом, Мі ні с тер с т во куль ту ри і ту ри з муУкра ї ни у 2006 ро ці за по ча т ку ва ло про ве ден ня що рі ч -но го Все ук ра їн сь ко го кон ку р су біб ліо те ч них ідей. Бу -ло роз ро б ле но відповідне По ло жен ня, за твер дже нена ка зом Мі ні с тер с т ва куль ту ри і ту ри з му Укра ї ни від07.02.2007 № 3 та за ре є с т ро ва не в Мі ні с тер с т ві юс ти -ції Укра ї ни 14.02.2007 за № 127/13394. Ме та кон ку -р су – зби ран ня ідей, ви яв лен ня но ва то рів, під три м каін но ва цій ної ді я ль но с ті бі б лі о тек, спря мо ва ної навпро ва джен ня но вих і ці ка вих форм ро бо ти, ви ко ри с -

тан ня су час них ін фо р ма цій них тех но ло гій та ре сур сів,під ви щен ня фа хо во го рі в ня пе р со на лу бі б лі о тек, здій -с нен ня на у ко вих до слі джень, пар т нер сь ких про грам.

Як іні ці а то ри цьо го кон ку р су, ми з ве ли ким не те -р пін ням че ка ли ре а к ції з бо ку бі б лі о тек і бі б лі о те ка -рів, зби ра ли, об ро б ля ли та ви вча ли усі кон ку р с ні про -по зи ції, у скла ді ком пе те н т но го жу рі оці ню ва ли їх,вна слі док чо го зму ше ні кон с та ту ва ти – не спо ді ва нокне від бу ло ся! По яс ню, що маю на ува зі. По #пе р ше,уча с ни ка ми кон ку р су ста ли ті, хто й до цьо го про яв -ляв про фе сій ну ак ти в ність – до по ві да чі на кон фе ре н -ці ях, ор га ні за то ри се мі на рів і кру г лих сто лів, роз роб -ни ки про е к тів, гра н то о т ри му ва чі, ав то ри пу б лі ка цій уфа хо вих ча со пи сах. По #дру ге, пе ре ва ж на бі ль шість(до 60%) кон ку р с них про по зи цій за змі с том орі є н то -ва ні на зви ч ні, тра ди цій ні, в де чо му кон се р ва ти в ні фо -р ми біб ліо те ч ної ро бо ти – ор га ні зу ва ти ле к то рій, гу р -ток, кон су ль та цій ний пункт, ін фо р ма цій ний центр... По #тре тє, ав то ра ми ідей, за не ве ли ким ви ня т ком, ста -ли пра ців ни ки пу б лі ч них бі б лі о те к.

Все ж кон курс від бу в ся, ви зна че но 14 про е к-тів# пе ре мо ж ців. Дя ку є мо усім, хто ви явив не бай ду -жість, ак ти в но пра цює і дій с но пра г не до впро ва джен -ня ін но ва цій, на віть ко ли при цьо му по #сво є му ро зу мієпо нят тя ін но ва цій но го роз ви т ку.

Хо ті ло ся б відзначити про ект Центра ль ної мі сь коїбі б лі о те ки м. Ні ко по ля Дніп ро пе т ров сь кої об ла с ті,пра ців ни ки якої пред ста ви ли вла с но руч ви го то в ле нийтвір де ко ра ти в но# при к ла д но го ми с те ц т ва; над зви чай -но на ї в ний і до сліз зво ру ш ли вий про ект чи та ча – сту -де н та з Ха р ко ва; про по зи цію при ва т но го під при єм цяор га ні зу ва ти про кат кни жок і тим са мим спри я ти за -лу чен ню до чи тан ня. Всі ці про е к ти рі з ні, але об’ єд нуєїх од не – не бай ду жість до до лі бі б лі о тек і чи та чів.

У 2007 ро ці ого ло ше но но вий кон курс, під су м кияко го бу де під би то до Все ук ра їн сь ко го дня бі б лі о тек(див. ін фо р ма цію на сай ті Мі ні с тер с т ва куль ту ри і ту -ри з му Укра ї ни: www.mincult.gov.ua).

За д ля то го, щоб про е к ти цьо го рі ч но го і на сту п нихкон ку р сів бу ли ус пі ш ни ми, роз ро б ни кам слід розумітисуть но во вве день, що спри я ти ме роз ви т ко ві ін но ва цій -но го ми с лен ня.

Будь# які но ва ції по тре бу ють ви трат ре сур сів (пра -ці, ча су, фі нан сів то що). Про цес впро ва джен ня но во -вве день та кож по тре бує ви трат, го ло вни ми з яких є ін -ве с ти ції і час.

Пе рі од від за ро джен ня ідеї, ство рен ня, по ши рен -ня но во вве ден ня і до йо го ви ко ри с тан ня ви зна ча єть сяяк жит тє вий цикл ін но ва ці ї. З ура ху ван ням по слі до в -но с ті про ве ден ня ро біт жит тє вий цикл ін но ва ції роз -гля да єть ся як ін но ва цій ний про цес. При цьо му цейпро цес має сво го ге не ра то ра (тво р ця, ав то ра) та су -б’єк тів впли ву, які, ймо ві р но, чи ни ти муть опір або мо -жуть бу ти спо жи ва ча ми ін но ва ці ї.

В ос но ві ін но ва ції зав жди зна хо дить ся ін но ва цій -на ідея, що яв ляє со бою но ве знан ня з ме тою йо гопрак ти ч но го за сто су ван ня й, без пе ре ч но, пе ре дба чаєма те рі а лі за цію но вих ідей і знань у про це сі біб ліо те ч -но го об слу го ву ван ня з ме тою за до во лен ня ін фо р ма -цій них по треб ко ри с ту ва чів. Не од мін ни ми власти во с -

3’2007 (37) 8

ЕРШЕ в ид ав н и ц тв о ви д а тного у кр а ї н с ького п и-с ь ме нн и к а і вчено г о , о сві тн ь ого і г рома дс ьк о г оді я ча Б. Г рі н ч е нка було о рганізо в а но в Черн і го вікошт ом й ог о о д н о ду м ця Ів ан а Че ре в ат е нка –

“щ ир ог о ук раї нс ького пат рі ота ”, за х арактери стико юс ам ог о Грін ч ен ка . І. Чере ва т енко всіляк о п ідт р и му в авй ого і деї й сам е йому д о вір ив ре аліза ц ію задум у що доствор е нн я ви д а вниц тва де ш ев и х книжок в “ ро сійсь -кій Укр аїні ”.

Б іо гр аф і я І. Ч ер е ватенка зо всім к ор о т к а, адж епро жи в в ін лише 28 років. Народився 1893 р. у м. Ро -со ші Острозького повіту Воронезь кої гу бе р нії (ни ні –Че р ні гів сь ка обл.). Ро дом із се лян, він зміг отри ма тиосві ту в ре а ль ній шко лі. Роз ба га ті в ши, як зга ду вав Б. Грі н че н ко, «...не за го р дів, не по ки нув зна ти ся з“про с то лю дом” і за всі г ди йшов по со б ля ти йо му в йо гогро мад сь ких спра вах… Сві до мий укра ї нець, він ба жав,щоб укра ї н сь кий на род осві чу ва в ся сво єю мо вою і кло -по та в ся, щоб бу ли укра ї н сь кі на род ні ви дан ня ди тя -чих кни жок, за хо жу ва в ся й сам пи са ти по вкра їн сь ки,хо тів за ве с ти пре мії за най кра щі на у ко во# по пу ля р нікни ж ки укра ї н сь кою мо во ю» [1].

За ду хо в ним за по ві том І. Че ре ва те н ка Б. Грі н че н -ку бу ло пе ре да но 1 000 крб. на ство рен ня ви да в ни ц т ваде ше вих по пу ля р них кни жок укра ї н сь кою мо во ю.Остан ній, за вла с ни ми спо га да ми, “зго ди в ся по ряд ку -ва ти всі єю спра вою до ти, по ки мо г ти ме се ро би ти, і зумо вою, що, ко ли б ви дан ня при пи ни лись, то взя ті закни ж ки гро ші ма ють бу ти по ве р не ні на яке вкра їн сь кена ро до #про с ві т не ді ло” [1].

У своє му роз -по ря джен ні І. Че -ре ва те н ко ви су нув обо в’я з ко ву умо ву: ви дан ня ма ютьви хо ди ти ви ня т ко во на до б ро ві ль них за са дах як зра зокпа т рі о ти ч но го слу жін ня спра ві на род ної про сві ти. Ав -то рсь кий го но рар скла да ли 50 при мі р ни ків ви да ної кни -ж ки (пі з ні ше ча сом бу ло і по 100), за ма лю н ки – 20 при -мі р ни ків. Ре да гу ван ня й ко ре к ту ра так са мо не опла чу -ва ли ся (ці фу н к ції бу ло по кла де но на ре да к то ра Б. Грі н -че н ка та ад мі ні с т ра то ра – йо го дру жи ну М. Грі н че н ко).Гро ші до зво ля ло ся ви тра ча ти ли ше на друк, бро шу ру -ван ня, це н зу р ні опла ти, ча с т ко во – на пе ре си лан ня, за -ку пі в лю ма те рі а лу для па ку ван ня то що [2].

Ви да ва ти кни ж ки в умо вах, що скла ли ся в Укра ї -ні, і зо к ре ма в Че р ні го ві на при кі н ці ХІХ ст., бу ло дужеваж кою спра во ю. На сам пе ред, ду же до ро го ко ш ту ва -ли па пір і друк, по #дру ге, як за зна чав Бо рис Дми т ро -вич: “Че р ні гів сто їть со бі в бо ці від то р го во го ру ху, адві# три ма ле нь кі кни га р ні то р гу ють пе ре ва ж но шкі ль -ни ми кни ж ка ми. Че рез усе це рух ви да в ни чий був зна -ч но мен ший, ніж мо г ло б бу ти при ін ших об ста ви нах.Але все ж ви да в ни ц т во сил ку ва ло ся пу с ка ти кни ж кияко мо га де ше в ше і че рез те бра ло на ко ж но му ви дан нітіль ки най менший ба риш – та кий, щоб ді ло не ме н ша -ло, з по ма лу зро с та ло, і ка пі тал ко ли не бі ль шав, топри най м ні не ме н шав” [1]. При ро д но, за та ких умов“го то ва ар ку ше ва кни ж ка сто ї ла зна ч но до ро ж че(удвоє ча сом), ніж за скі ль ки та ку кни ж ку Гу ба новабо Си тін (мо с ков сь кі на род ні ви да в ці) міг про да ва ти”[1, арк.1, зв. 2]. Це під тве р джу єть ся й ці на ми на кни ж -ки, й спе ці а ль ни ми ра ху н ка ми за них, що збе рі га ють ся

ПП

ПОЧАТКИ КНИГОВИДАВНИЧОЇДІЯЛЬНОСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

УУ КК РР АА ЇЇ НН СС ЬЬ КК ААКК УУ ЛЛ ЬЬ ТТ УУ РР ОО ЛЛ ОО ГГ ІІ ЯЯ

тя ми ін но ва ції є на у ко ва (бі б лі о те ко зна в ча), тех ні ч на(з ви ко ри с тан ням су час них ін фо р ма цій них тех но ло -гій) но ви з на і ви ро б ни ча до ці ль ність.

Біб ліо те ч ні ін но ва ції по ви нні від зна ча ти ся но ви -з ною; спря мо ву ва ти ся на за до во лен ня чи та ць ких по -треб; при но си ти ко ристь біб ліо те ці; бу ти при йня т ни -ми для ши ро ко го ви ко ри с тан ня та за про ва джен ня.

Ін но ва цій ний про цес у біб ліо те ч но му се ре до ви щімо же бу ти вну т рі шнім (спря мо ва ним на ство рен ня іви ко ри с тан ня но во вве ден ня все ре ди ні од ні єї бі б лі о те -ки або центра лі зо ва ної біб ліо те ч ної си с те ми), між бі -б лі о те ч ним (спря мо ва ним на ство рен ня і ви ко ри с -тан ня но во вве ден ня се ред бі б лі о тек од но го рі в ня обоод но го ре гі о ну) і роз ши ре ним (про яв ля тись у по явіно вих ге не ра то рів но во вве ден ня, зда т них роз ви ва тиідею до до ско на ло с ті та на її ба зі про ду ку ва ти но ві).

Ва ж ли ве зна чен ня має оці н ка мо ж ли во го ефе к тувід ре а лі за ції ін но ва цій. Ефект мо же бу ти еко но мі ч -

ним, фі нан со вим, со ці а ль ним, ре сур с ним, тех но ло гі ч -ним або про яв ля ти ся у не ма те рі а ль ній сфе рі (імідж,но ви з на, ко ри с ність, на дій ність то що).

Спо ді ва є мо ся, що че рез де кі ль ка ро ків у ма те рі а -лах тра ди цій но го мо ні то ри н гу ре а лі за ції пріо ри те т нихна пря мів ін но ва цій но го роз ви т ку Укра ї ни знай де ві до -бра жен ня ін фо р ма ція про здій с не ні ін но ва цій ні за хо дита до ся г ну ті ре зуль та ти у га лу зі біб ліо те ч ної спра ви якта кої, без якої не мо ж ли вий роз ви ток не ли ше куль ту риі ду хо в но с ті, а й еко но мі ки, фі нан со вої сфе ри, про ми с -ло во го та сіль сь ко го с по дар сь ко го ви ро б ни ц т ва.

Спи сок ви ко ри с та ної лі те ра ту ри1. Па р сонс В. Пу б лі ч на по лі ти ка: Вступ до те о рії й прак ти ки

ана лі зу по лі ти ки. – К., 2006. – С. 32.2. Ін но ва цій на ді я ль ність – за по ру ка тех но ло гі ч но го оно в лен -

ня ви ро б ни ц т ва // www.kmu .# g ov.ua/ co nt ro l /u k/publ i sh . –19.0 3. 07.

АВ

ТО

РИ

ТЕ

ТН

ИЙ

ПО

ГЛ

ЯД

Н. Зубкова

У статті описано засади роботи видавництва дешевих книжок в “російській Україні”, заснованого Б. Грінченком і його однодумцем І. Череватенком, а також йдеться

про тематику і автуру випущених видань

93’2007 (37)

се ред до ку ме н тів осо бо во го ар хі в но го фо н ду Б. Грі н че -н ка в Ін сти ту ті ру ко пи су На ці о на ль ної бі б лі о те киУкра ї ни імені В. І. Ве р над сь ко го.

На від со т ки, на бу ті вна слі док ді я ль но с ті ви да в ни -ц т ва за два ро ки, Б. Грі н че н ко за про по ну вав вста но ви -ти пре мію іме ні Іва на Че ре ва те н ка і сам склав “Ста тутфо н ду іме ні Іва на Че ре ва те н ка за на у ко во# по пу ля р нікни ж ки”. На дан ня пре мій пе ред ба ча ло ся за “о ри гі на -ль ні, ні де ще не дру ко ва ні, на пи са ні для ши ро ких масна ро ду на у ко ві тво ри, що ма ють на ме ті спо пу ля ри зу -ва ти се ред усьо го укра ї н сь ко го на ро ду здо бу т ки сві то -вої на у ки”. За умо ва ми Ста ту ту, пре мі єю не мо г ли від -зна ча ти ся ро бо ти, що “тим чи ін шим ро бом за хва лю -ють не во лю, па ну ван ня од но го на ро ду або гро мад сь ко -го ста ну над дру гим, або за твор кон фе сій ний” [3].

Пра во на го ро джен ня пре мі єю іме ні І. Че ре ва те н каБ. Грі н че н ко в 1901 р. пе ре дав львів сь кій “Про с ві ті”. Заположенням кон ку р су, “Про с ві та” мо г ла при су джу ва типре мію не ра ні ше, як че рез два ро ки пі с ля ого ло шен няпро її умо ви. Роз мір пер шої пре мії ви зна ча в ся від со т ка -ми від про да жу кни ж ко вих ви дань, на бу ти ми за два ро -ки. У ра зі, ко ли не ви яв ля ло ся тво ру, гі д но го пер шої пре -мії, кон курс ого ло шу ва ли на два ро ки ще раз, і, від по ві д -но, роз мір пре мії зро с тав удві чі. Ре зуль та ти кон ку р сума ли пу б лі ку ва ти ся в од но му з по пу ля р них ча со пи сів.Кон ку р с на ко мі сія утво рю ва ла ся з п’я ти осіб, її по ви ннібу ли скла да ти “го ло ва То ва ри с т ва, про фе сор з укра ї н сь -кої уні вер си тет сь кої ка те д ри, на род ній вчи тель і двоєукра ї н сь ких пись мен ни ків, та ких, що хоч один з їх ужепи сав для на р [ о д них]мас” [4, арк. 2 зв.].

Ви да в ни ц т во про іс ну ва ло шість ро ків, на дру ку ва -ло 46 кни жок за га ль ним ти ра жем бли зь ко 170 тис.при мі р ни ків.

Для вста но в лен ня ре а ль но го ре пе р ту а ру ви дань ко -ш том І. Че ре ва те н ка про ве де но ана ліз ар хі в них до ку ме -н тів та кни ж ко во го зі бран ня Грі н че н ків. Так, в од ній ізру ко пи с них че р не ток про е к ту фо н ду Че ре ва те н ка Б. Грі н че н ко на пи сав, що за 1894#1899 рр. ко ш том Че ре -ва те н ка в Че р ні го ві ви да но 36 книг за га ль ним ти ра жем133 870 при мі р ни ків [1, арк. 2]. Ком пле к с ний ана ліз ар -хі в них до ку ме н тів до зво ляє ре ко н с т ру ю ва ти ре пе р ту арви дань че р ні гів сь ко го пе рі оду і ви зна чи ти їх ню кі ль -кість: всьо го за 1894–1900 рр. бу ло ви да но 46 кни жок.

До слі джу ю чи їх ній склад та зміст, мо ж на при пу с -ти ти, що всі че р ні гів сь кі кни ж ки, в яких на ти ту ль но -му ар ку ші зна чить ся: “Ви дав Б. Грі н че н ко”, на дру ко -ва ні на ко ш ти І. Че ре ва те н ка. Ці кни ж ки, по #пе р ше,від по ві да ють умо вам за по ві ту ме це на та, по #дру ге, вка -зу ють на Б. Грі н че н ка як на ви да в ця, і, на ре ш ті, всі во -ни ви да ні в Че р ні го ві під час пе ре бу ван ня там Б. та М. Грі н че н ків. За всі ма озна ка ми ці ви дан ня мо жутьвва жа ти ся “де ше ви ми на род ни ми” (в під ра ху н ках вка -за но ці ну де яких із них). Зміст кни жок теж по вні с тювід по ві дає ви мо гам І. Че ре ва те н ка: це лі те ра ту р ні тана у ко во# по пу ля р ні тво ри най ві до мі ших укра ї н сь кихав то рів – Т. Ше в че н ка, Л. Глі бо ва, М. Ко цю бин сь ко -го, П. Гу ла ка# Ар те мов сь ко го, К. Бі ли лов сь ко го, Ма р каВо в ч ка, Є. Гре бі н ки, Т. Зі нь ків сь ко го, П. Ку лі ша, А. Ме т лин сь ко го, О.# Ю. Фе дь ко ви ча, са мо го Б. Грі н -че н ка. Ви дан ня не ве ли кі за об ся гом, на дру ко ва ні наде ше во му па пе рі, по мі р ної ці ни.

На ше при пу щен ня під тве р джу єть ся фі нан со вимзві том, на пи са ним М. Грі н че н ко пе ред ві д’ї з дом по -друж жя до Ки є ва, та пе ре да чею за ли ш ку ко ш тів львів -сь кій “Про с ві ті” й “Бла го т во ри те ль но му об ще с т ву из -да ния об ще по ле з ных и де ше вых книг в Са н кт# Пе те р бу -р ге”: “За цей час оде р жа но від Че ре ва те н ків бу ло 1 003 крб., за ро б ле но 3 345 крб. 32 коп., ви тра че но нави дан ня 2 975 крб. 32 коп. По зи че но бу ли 29 крб. 50коп. і 400 крб. бу ли по сла ні на пре мію Че ре ва те н ка уЛьвів” [5]. Да лі в до ку ме н ті на во дять ся кон к ре т ні ци ф -ри що рі ч них ви трат: 1894 р. – за 3 по зи ції (ма ють ся наува зі по зи ції кни жок); 1895 – за 4–12; 1896 – за 13–18;1897 – за 19–24; 1898 – за 25–28; 1899 – за 29–40;1900 – за 39–45. Та ким чи ном, у від тво ре но му на ми ка -та ло зі ви дань ко ш том Че ре ва те н ка на яв на роз бі ж ністьли ше в од не ви дан ня, що не по зна ча єть ся на ре а ль но с тіза про по но ва ної ре ко н с т ру к ці ї. До то го ж ру ко пи с ні ма -те рі а ли Б. та М. Грі н че н ків ма ють чо р но вий ха ра к тер,що, з од но го бо ку, до зво ляє ви яви ти де які ці ка ві да ні, аз ін шо го – не ста но вить “і с ти ни в остан ній ін ста н ці ї”.

На род них кни жок мо г ло б ви й ти зна ч но бі ль ше,ко ли б не це н зу р ні ути с ки. В ар хі ві Грі н че н ка збе рі га -ють ся спи с ки кни жок, які не прой ш ли “це н зу р но го си -та”: це “Брат сь ка лю бов, або Стра ш на при го да” Д. Го -р ді є н ка, “Пе т русь Пе ре бе н дя. Іван Під ко ва” Т. Ше в че -н ка, “О по ві дан ня” Є. Гре бі н ки, тво ри Г. Ба р ві нок, ата кож вла с ні тво ри Б. Грі н че н ка (на при клад, біо гра фі -ч ний на рис про Іва на Ко т ля рев сь ко го, де які опо ві дан -ня, роз по ві ді про пу с те лю Са ха ру, про го ри, ди ких лю -дей, на род ні ка з ки та пе ре кла ди Ф. Шіл ле ра, жит тє -пис Ав ра а ма Лі н ко ль на) та йо го дру жи ни. З при во дуза бо ро ни на у ко во# по пу ля р них на ри сів Б. Грі н че н ка“Ве ли ка пу с ти ня Са ха ра” та “Як ви га да но кни ги дру -ку ва ти чи то пе ча та ти” М. Гри мач у сво їй роз ві д ці “Лі -те ра ту ра й жит тя (Ли с ти з Укра ї ни ро сій сь кої)” до те -п но за ува жує: «Ну, ще дру кар сь кий ве р с тат мо же йстра ш ний для ці ло с ті ве ли ко ду жої ро сій сь кої ім пе рії,бо з ньо го вся кі “пре в ра т ные мне ни я” мо жуть ви хо ди -ти, але ж Са хар сь кий пі сок і ка мін ня? Чим же во ни не -це н зу р ні?» [6].

Де які кни ж ки, за бо ро не ні це н зу рою, пе ре ро б ля ли -ся і зно ву по да ва ли ся на це н зу ру, і бу ва ли ви па д ки, ко -ли це н зор до зво ляв до дру ку ра ні ше “за б ра ко ва ні” тво -ри. До хо ди ло й зо всім до ка зу сів, ко ли це н зу ра ви кре с -лю ва ла вже ви д ру ку ва ні ра ні ше ві р ші (зо к ре ма, Т. Ше -в че н ка, Є. Гре бі н ки, Г. Ко ни сь ко го). Але, як пра ви ло, Б. Грі н че н ко ви ко ри с то ву вав усі ми с ли мі й не ми с ли міза со би, до кла дав ма к си мум зу силь, щоб ви хо ди ли дру -ком кни ж ки для про с то го на ро ду. На віть офі цій на пре -са з при хи ль ні с тю від зна ча ла по яву та ких кни жок, вка -зу ю чи, зо к ре ма, на ве ли ке знан ня сво єї спра ви та без -до ган ний смак упо ря д ни ків. Кни ж ки для на ро ду, ви да ніГрі н че н ка ми, як за зна ча ло ся в га зе ті “Жизнь и ис кус с -т во” (№ 348 за 1896 р.), “...при на д ле жат к лу ч шим об -ра з цам то го ро да на род ной ли те ра ту ры, чте ние ко то -рых, по ми мо не по с ред с т вен но го удо во ль с т вия, до ста в -ля ет чи та те лям и мно го по ле з ных све де ний”.

У ли с ті до Львів сь ко го то ва ри с т ва “Про с ві та” Б. Грі н че н ко дає остан ні роз по ря джен ня що до фо н дуіме ні Іва на Че ре ва те н ка: «По си лаю вку пі з цим ли с том400 руб. на фонд ім. Ів. Че ре ва те н ка. Ра зом з по пе ре ду

УК

РА

ЇНС

ЬК

А К

УЛ

ЬТ

УР

ОЛ

ОГ

ІЯ

ЕЗПЕРЕРВНА освіта – це цілеспрямований процес, скла -д ни ками якого є підготовка кадрів, підвищення ква -ліфікації та самоосвіта. Дослідження історії роз виткунаціональних біб ліотечних асоціацій засвідчило, що ос -

вітня діяльність – важ ливий напрям їхнього фун к ці о нування.Протягом багатьох де ся тиліть свого існування національнібібліотечні асоціації до во ди ли необхідність спе ціальноїосвіти для бібліотекарів, були за лучені до ство рення таудоско налення системи безперервної освіти.

У даній статті автор вводить в обіг і уза гальнює даністосовно освітньої дія ль ності бібліотечних асоціацій урізних кра їнах сві ту, розглядає основні нап ря ми роботипро фесійних бібліотечних об'єднань у сфері без пе рервноїосвіти в останні десятиріччя. Не обхідність такого розглядудиктується ва жливістю про фе сій ного вдо с ко наленнябіблі о теч них фахівців в умовах змін ін фор мацій ногосередови ща та підви щення ви мог суспіль ст ва до біб ліо -теч но+ін форма ційної сфери.

Певні аспекти професійно+освітньої діяльності біблі о -теч них асоціацій розглядались у працях М. Вінтера [1], Й. Дек кера [2], А. Каптєрєва [3; 4], В. Пашкової [5+7], Е. Су -кіа сяна [8], Ю. Ча вана [9]. У більш широкому контексті про -блемами організації та здійснення безперервної біблі о теч -ної освіти в Україні займа лися бібліотекознавці: В. Бабич[10; 11], В. Ільганаєва [12], Н. Ку ш наренко, В. Пашкова,

В. Скнарь [13; 14], М. Слободяник [15], А. Ча чко [16; 17], І. Шевченко [18+21] та ін. Роль Української біб ліотечноїасоціації (УБА) у під ви щенні кваліфікації працівників біб -ліотек розглядали у своїх працях В. Пашкова [22], В. Скнарь[23; 24], Л. Фі ліппова [25], Ю. Трач [26; 27] і деякі ін.

Наприклад, у ди се ртації Ю. Трач [28] зро блено спробупроаналізувати проб ле ми про фесійного роз ви т ку біб ліо -текарів у фахових об'єднаннях Ук ра ї ни, роз гля ну то форми ізміст діяльності цих об'єд нань.

Наукові уза галь нен ня та висновки цих науковцівмають ва го ме значення для подальшого дослідженнянаціо наль ними бі б лі отечними асоціаціями проблемрозвитку безпе рер вної біб лі о те ч но+інформаційної освіти.

Освітня діяльність національних бібліотечнихасоціацій здійснюється, зокрема, через:

-- затвердження стандартів професійної освіти та за -про вадження програм акредитації освітніх установ і ок ре -мих дисциплін;

-- сертифікацію їхніх членів;-- відповідні програми під час конференцій та інших

зібрань;-- навчальні курси;-- фінансування та проведення наукових досліджень з

3’2007 (37) 10

при сла ни ми се бу де 1 000 ру б лів. Сам кін чаю скла дан -ня фо н ду. Про шу от же:

а) по від оми ти ме не про те, що сі гро ші Т#во ві ді -бра ло;

б) на під ста ві № 3 “Ста ту ту фо н ду” ого ло си ти пе -р ший кон курс. 1901.11.29. З Че р ні го ва» [7].

Про да в ши май но че р ні гів сь ко го ви да в ни ц т ва і оде -р жа в ши за це ще 1 000 крб., Б. Грі н че н ко над си лає їх доПра в лін ня “Бла го т во ри те ль но го об ще с т ва из да ния об -ще по ле з ных и де ше вых книг в Са н кт# Пе те р бу р ге” з су -про ві д ним ли с том: «Пре к ра тив из да ние на род ных книгна ма ло рус с ком язы ке на ка пи тал (1 000 руб.), за ве щан -ный мне в 1893 г. для этой це ли Ив. Як. Че ре ва те н ком, иос но вав фонд име ни за ве ща те ля в 1 000 р. для вы да чи изпро це н тов пре мий за лу ч шие на у ч но# по пу ля р ные кни гина ма ло рус с ком язы ке для на ро да, я ос та в ши е ся у ме нявы ру чен ные за кни ги де нь ги, а та к же и не ра с п ро дан ныееще кни ги же лаю пе ре дать Бл[а го т во ри те ль но му] о[ б ще с т ву] и[ з да ния] о[ б ще по ле з ных] и д[е ше вых] книгв Са н кт# Пе те р бу р ге на сле ду ю щих усло ви ях:

1. Пе ре дан ные де нь ги и та к же те, ко то рые бу дутвы ру чать ся от про да жи книг впо с лед с т вие, со с та в ля -ют осо бый “Ка пи тал”, ко то ро му ве де т ся от де ль ныйсчет и ко то рый на зы ва е т ся “Ка пи тал име ни И. Я. Че ре -ва те н ко, пе ре дан ный в ра с по ря же ние О# ва”.

2. Ка пи тал этот Бл. о# во мо жет упо т ре б лять то ль -ко для на род но го чте ния на укра и н с ком язы ке та ким

об ра зом, что все де нь ги, вы ру чен ные от про да жи этихкниг, при счи ты ва ю т ся к ка пи та лу.

3. Об ще с т во еже го д но пе ча та ет в сво их от че тахсве де ния о со с то я нии “Ка пи та ла’”.

4. В слу чае за кры тия об ще с т ва или пре кра ще нияим из да ния книг на укр. язы ке, Б.Д. Гри н че н ко име етпра во не ме д лен но взять ка пи тал об ра т но – в ви де лиде нег или в ви де из дан ных на них книг.

К это му имею честь по яс нить, что на 1 ян ва ря 1902го да чи с ли лось за пе ре да чею вы ше у по мя ну тых 1 000 р.на фонд пре мий, кро ме не бо ль шо го ко ли че с т ва вы ру -чен ных от про да жи книг де нег. Кро ме то го, не про да нокниг при бли зи те ль но на су м му І 500 руб., ка ко вые, бу -ду чи сда ны на ко ми с сию с усту п кою в 40%, да дут вы ру -ч ки ру б лей 900. Кни ги эти я по ла гаю пе ре слать или са -мо му О# ву или кн. скла ду “К. Ста ри ны” (кви та н ции по -сле д не го пе ре дать О# ву. 1902, 23 фе в ра ля» [8].

До свід ви да в ни чої ро бо ти, на бу тий Б. Грі н че н кому че р ні гів сь ко му ви да в ни ц т ві, став йо му в при го ді в пе -рі од ді я ль но с ті го ло вою Ви да в ни чої ко мі сії Ки їв сь ко гото ва ри с т ва “Про с ві та”.

Спи сок ви ко ри с та них дже рел1. На ці о на ль на бі б лі о те ка Укра ї ни іме ні В.І. Ве р над сь ко го,

Ін сти тут ру ко пи су. – Ф. І, № 32280.2. Там са мо. – № 32280–32281.3. Там. са мо. – № 32284.4. Там. са мо. – № 32281.5. Там. са мо. – № 32286.6. Там. са мо. – № 34500.7. Там. са мо. – № 32416.8. Там. са мо. – № 32418.У

КР

АЇН

СЬ

КА

КУ

ЛЬ

ТУ

РО

ЛО

ГІЯ

ВНЕСОК ПРОФЕСІЙНИХБІБЛІОТЕЧНИХ ОБ'ЄДНАНЬ У БЕЗПЕРЕРВНУ ОСВІТУ

ББ

ББ ЕЕ ЗЗ ПП ЕЕ РР ЕЕ РР ВВ НН ААББ ІІ ББ ЛЛ ІІ ОО ТТ ЕЕ ЧЧ НН АА

ОО СС ВВ ІІ ТТ АА

Автор розглядає діяльність національних професійних бібліотечних об'єднань щодо підготовкибібліотечних кадрів та підвищення їхньої кваліфікації у різних країнах світу

В. Пашкова

113’2007 (37)

БЕ

ЗП

ЕР

ЕВ

НА

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А О

СВ

ІТА

проблем освіти, в тому числі спільно з іншими ор гані -заціями;

-- видавничу діяльність1.Хоча більшість національних бібліотечних асоціацій

світу відповідно до своїх статутів займаються проблемамиосвіти бібліотекарів, існує велике розходження у підходахдо освіти в різних країнах з огляду на їхні соціальні,економічні, політичні тощо відмінності.

Провідні асоціації світу знайшли своє місце та виз на -чили поле діяльності на всіх етапах професіоналізації біб -ліотечних працівників. Вони займаються освітою молоді доїї приходу на роботу в бібліотеку, в процесі професійноїдія льності пра ців ників на їхньому робочому місці,організують підвищення кваліфікації на спеціальних курсахі семінарах.

Дослідники вважають, що головними функціями асо ці -а цій у процесі фахового розвитку бібліотекарів є: "... ді аг но -стична (забезпечує вивчення ступеня розриву між рівнемком петентності бібліотекарів і вимогами до їхньої профе -сійної діяльності); відновлююча (допомагає відновленнювтрачених знань); кори гую ча (передбачає внесення змін унауково+методичну інфо р мацію, враховуючи нові дані теоріїта потреби кожного регіону); компенсаційна (сприяє оно в -ленню знань і вмінь біб ліотекарів від повідно до потреб жит -тя); прогностична (ви пе реджаюча; дозволяє визначатизнан ня і вміння, які будуть необхідні біб ліотекарям у майбут -ньому); моделююча (забезпечує розробку перспектив, ета -лонів та орієнтирів бібліотечної діяльності); організа цій но-регулятивна та інформаційно�оцінююча (безпосе ре д ньоза безпечують наукову спрямованість розвитку процесів без -пе рервного підвищення кваліфікації). Входженню біблі о теч -них фахівців у нові економічні, політичні та соціальні умовисприяє реалізація соціально+психологічних функцій: стиму -лю ючої, орієнтаційної, мотиваційної, а також адаптивної"[28, 9+10].

Національні бібліотечні асоціації відіграють важливуроль у становленні системи професійної освіти у своїх кра -їнах, іні ціюють створення навчальних закладів, розробляютьпрограми навчання тощо. Так, Американська бібліотечнаасоціація (АБА) була біля джерел запровадження першихбібліотечних освітніх закладів.

Серед основних завдань Бібліотечної асоціації Бан гла -деш – створення та популяризація бібліотечних освітніхзакладів. Зважаючи на те, що перші бібліотекарі цієї країниотримали професійну освіту в США та Великобританії у1950+х роках, асо ціація з самого початку свого існування по -чала приділяти ува гу розвиткові національної бібліотечноїосвіти. Вона запро вадила шестимісячні біб лі отечні курси,після закінчення яких слухачі отримували сер тифікати асо -ціації. Влаштовувалися курси й для біблі оте карів полі -технічних інститутів. З 1959 по 2002 р. було про ведено 70курсів, сертифікати яких отримали 4 472 особи. Асоціаціятісно співпрацює з університетом у Даці, на за мов ленняякого розробено спеціальний курс, по за кін чен ні котроговипускники отримували сертифікати про піс ля ди пломнуосвіту. З 1989 по 2000 р. асоціація орга ні зувала 11 курсів зпіслядипломної освіти, на яких навчалися 1 029 осіб. Такожпри цьому об'єднанні за підтримки уряду Бан гладеш булостворено Інститут бібліотечної підготовки [29+33].

У таких країнах, як Франція, Німеччина, Росія, Україна,від повідні іспити та присудження кваліфікації бібліотечнимпра цівникам здійснюються державними установами – уні -вер си тетами, академіями культури або спеціальними біблі о -теч ни ми шко лами. У деяких державах – Великобританії,Австралії, Із ра їлі, Новій Зеландії – безпосередню участь у

присудженні про фе сійних кваліфікацій беруть бібліотечніасоціації. Вони про водять свої спеціальні екзамени та ви да -ють відповідні ди п ломи. У США та ряді інших країн (до такоїсистеми також част ко во пе ре ходить Великобританія)видають дипломи і прис вою ють ква ліфікації університети табібліотечні школи, а націо на ль ні асо ці ації контролюють стан -дарти освіти шляхом визнання ква ліфікацій.

Практика присвоєння професійної кваліфікації бібліо -течними асоціаціями Великобританії, США, Австралії, Канадита інших країн висвітлюється в роботі М. Рочестера [34]. УВеликобританії асоціація присвоює бібліотекарям, які маютьступінь магістра та виконали певні вимоги, кваліфікацію асо -ційо ваного або дійсного члена. На початкових кар'єрнихсходинках можна працювати без цих кваліфікаційних пос -відчень, але подальше кар'єрне зростання можливе лише заумови отримання відповідного статусу від асоціації [35].

Американською бібліотечною асоціацією розробленопо ложення про бібліотечну освіту, згідно з яким біблі -отечним професіоналам необхідно мати ступінь магістра. Вположенні детально описуються вимоги до фахівців біб -ліотек різних типів і видів, наприклад університетських,шкі льних тощо. Так, у шкільних бібліотеках можуть пра цю -вати магістри – випускники навчальних закладів, ак ре -дитованих АБА або Національною радою з акредитації ос -вітніх установ для вчителів.

Окреме положення про вищу освіту розроблено такожАсоціацією спеціальних бібліотек. Воно витримано в руслівимог АБА, але з урахуванням специфіки цього типу біб -ліотечних за к ладів. У положенні підкреслюється, що знання,вміння та на ви чки, котрі дає акредитована програмамагістра бібліо теко знав ства, є важливими для будь+якогоінформаційного середовища, тобто спостерігається тенден -ція розширення рамок можливого використання спеці алі с -тів поза межами бібліотек.

Американським феноменом є акредитація АБА нав ча-л ь них закладів, що готують спеціалістів у галузі бібліотечноїспра ви та ін формаційної науки. Акредитація є добровільноюі поля гає у сус пі льній оцінці якості підготовки спеціалістів убіблі о течних школах США (на відміну від ліцензування, яке єобо в'я зковим і здійс ню ється урядом). Її можна розглядати якальтернативу єв ропейській практиці урядового або цер ков -ного контролю за ос вітою. Акредитація – це фор мальнадіяль ність, за допомогою якої асоціації намагаються виз на -чити та опри люднити погоджений із представникамипрофесії певний рівень фахової освіти.

На основі вивчення американського досвіду Е. Сукіа -сян визначає акредитацію як "процедуру, за результатамиякої ор ган, що здійснює акредитацію, видає сертифікат,котрий зас ві д чує, що суб'єкт (юридична особа) ком пе -тентний у виконанні зав дань, функцій тощо від повідно допевних критеріїв. Ак ре ди тація проводиться незалежнимикомпе тен тними експертами. <...> Для того, щоб акре -дитація була неупередженою, мають бути ви ро блені певнікритерії. Порядок проведення акредитації, принципи такритерії оцінки повинні бути прозорими та зага ль -новідомими" [36].

А. Каптєрєв зазначає, що важливою умовою професіо -на лі зації є наявність вимог до фахової освіти та рівня квалі -фі кацій [37, 27] і підкреслює, що ядро кваліфікаційнихвимог, ово лодіння яким гарантує необхідний мінімум ком -петентності у цій сфері, має бути визнаним про фе сій ноюгромадськістю [37, 69].

Акредитацію вищих бібліотечних шкіл США і Канадиздійснює Комітет з акредитації АБА. В розробці положенняз акредитації беруть також участь Асоціація бібліотечно+ін -

1 Про видавничу діяльність національних бібліотечних асоціацій див.: Пашкова В. Видавнича діяльність національних бібліотечних асоціацій // Вісн.Книжк. палати. – 2004. – № 2. – С. 3-5; Пашкова В. Становлення та розвиток видавничої діяльності Української бібліотечної асоціації // Вісн. Книжк.палати. – 2004. – № 4. – С. 15-17.

12 3’2007 (37)

БЕ

ЗП

ЕР

ЕВ

НА

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А О

СВ

ІТА

фор ма ційної освіти разом з представниками 17 амери кан -ських і канадських бібліотечних та інформаційних асо -ціацій.

Один раз на п'ять років комісія з акредитації, до складуякої входять науковці, викладачі, бібліотекарі+практики, пе -ре віряє наскільки навчальна програма, кількість і склад вик -ла дачів та студентів, матеріальні ресурси тощо відповідаютьсформульованим конкретною бібліотечною школою цілям ізавданням професії. Викладачі та керівництво школи маютьвзяти до уваги та запровадити в життя рекомендації комісії закредитації. Сертифікат про акредитацію надається лишетим навчальним закладам і програмам, які відповідаютьрозро бленим асоціацією стандартам. Наприклад, із 300біблі отеч них шкіл, що готували бібліотечно+інформаційнихспе ці а лі стів у США 1993 р., АБА було акредитовано лише 51[38, 127].

При акредитації навчальних закладів АБА зважає навід повідність основних курсів, що викладаються, потребамфор мування "ядра" кваліфікацій, сформульованих асоці -ацією. Так, 2005 р. 94,6% акредитованих університетіввклю чили до своїх програм курси, що формують 8 ос -новних кваліфікацій, визначених асо ціацією. Нова редакціястандартів АБА вимагає, щоби мета і завдання акре ди -тованої бібліотечно+інформаційної школи "відпо ві далифілософії, принципам та етиці галузі, а нав чальні програмисприяли розвиткові кваліфікацій, необхідних для про ду к -тивної професійної діяльності" [39].

До системи акредитації навчальних закладів, щоготують бібліотекарів, переходить також Австралійськабібліотечно-інформаційна асоціація [40, 232+233].

Деякі асоціації акредитують не тільки навчальні за к -лади, а й окремі курси. Наприклад, Інститут інфор ма цій -но+бібліотечних професіоналів (CILIP) – об'єднання, яке2000 р. прийшло на змі ну Бібліотечній асоціації Велико -британії, акредитує бібліотекоз навчі курси, що читаються вуніверситетах.

Останнім часом АБА розглядає питання сертифікаціїспе ці алістів з управління публічними бібліотеками, щосприятиме їх ній зацікавленості у подальшій освіті й про -фесійному роз ви т кові; буде важливим для їхнього по даль -шого посадового зро с тання; засвідчить перед коле гами,опікунами бібліотек, радами ди рек торів, читачами, щосертифікована особа володіє виз наними про фесійноюасоціацією кваліфікаціями, знаннями та вмін нями, не об -хідними для ефективної управлінської діяль нос ті [41]. Сер -тифікація розглядається як засіб підтвердження того, щоособа досягла високої кваліфікації у певній сфері бібліо теч -ної галузі.

Національні асоціації займаються пошуком коштів нанавчання та професійну підготовку своїх членів, виділеннямстипендій, пошуком і відбором здібної молоді для здобуттябібліотечної освіти. В останні десятиріччя особлива увагазве р тається на залучення до професії людей із особливимипот ребами, представників національних меншин, жінок.

На початку ХХІ століття особливо гостро посталапроблема старіння бібліотечних фахівців. Як зазначаєпрезидент Авст ра лійської бібліотечно+інформаційної асо -ці ації Дж. Халлам [42], бібліотечна професія стоїть напе -редодні кризи, бо за десять ро ків значний процент пра -цівників бібліотек вийде на пенсію. За раз 60% бібліотекарівАвстралії старші за 45 років, лише 35% – віком до 35 років.Ці ж самі тенденції спостерігаються й в інших країнах.Наприклад, у Великобританії до 2010 р. очікують змен -шення працівників публічних бібліотек на 10 800 осіб; 58%американських бібліотекарів досягнуть віку 65 років між2005 і 2019 рр. Дослідження 2000 р., результати якого опу -бліковано в "Library Journal", засвідчило, що 40% дирек -торів бібліотек США підуть на пенсію через 9 років абоскоріше [43].

Проблема зменшення кількості робочої сили у бібліо те -ч но ін формаційній галузі тісно пов'язана зі змінами у сутностізнань, умінь і навичок, що їх потребують працівники цієїсфери в ін фор маційну еру. Так, Дж. Халлам підкреслює, щополіди сци плінарна сутність бібліотечної справи вимагаєзнань і навичок у сфе рі інфо р маційних технологій, менед ж -менту, психології та пе дагогіки. Бібліотекарі мусять бути дужедобре обізнані з інформаційними технологіями та Інтернетомі водночас повинні мати чудові на вички між осо бистісногоспілкування для роботи з різними лю дьми в різних ін -формаційних ситуаціях. Вони по вин ні опанувати ін новаційніпідходи, вміти вирішувати проблеми та бу ти від кри тими дозмін. Дуже важливо розуміти й знати гро ма ду, яку вониобслуговують, та потреби користувачів, що постійнозмінюються.

Міжнародне занепокоєння, викликане скороченнямкіль кості працюючих бібліотекарів через їхній вихід напенсію, зумо ви ло необхідність серйозного вивчення цьогопитання й розро б ки стратегії залучення до професії та їїрозвитку. Так, Авст ра лійська бібліотечно+інформаційнаасоціація реалізує проект, спря мований на розвитокбібліотечної професії, залучивши до співпраці керівниківбібліотек, бібліотекарів та освітян. У США з 2002 р. реа -лізується десятимільйонна національна ініціатива, ого -лошена першою леді країни Лорою Буш і спрямована назалучення до професії та навчання нового покоління бібліо -те карів, підвищення кваліфікації працюючих фахівців. Якзаз на чила Лора Буш, ця ініціатива передбачає надання спе -ціальних сти пен дій, запровадження дистанційного нав -чання бібліотеч них фахівців із віддалених регіонів, за лу -чення до професії бібліотекарів із знанням різних мов [44].

Асоціації аналізують і класифікують бібліотечнудіяльність та бібліотечні посади й на цій основі ініціюють тазапроваджують освітні програми для забезпечення про -фесійної підготовки пра цівників для таких посад і ви ко -нання певних видів робіт, здій снюють дослідження, спря -мовані на удосконалення підготовки до професійної дія -льності.

Професійні об'єднання беруть на себе координаціюдіяль ності різних установ, які займаються спеціальноюбібліотечною освітою, забезпечують відповідні можливостідля безперервної ос віти в галузі та заохочують бібліотечнихпрацівників до підви щення своєї кваліфікації. Наприклад, уБібліотечній асоціації Но вої Зеландії призначається коор -динатор безперервної освіти бібліотекарів.

Американська бібліотечна асоціація, як відомо, віді г -рал а про відну роль у становленні бібліотечної освіти. Ще у1970 р. вона визначила безперервну освіту як одну зі своїхосновних цілей. Для її досягнення використовуються різнізасоби: щорічні конфе рен ції, проблемні й робочі семінари,симпозіуми; публікації діючих програм підготовки бібліо -течних кадрів, добірок статей із про б лем трудових ресурсів ібезперервної професійної освіти; видан ня що квартальнихбюлетенів; розсилка консультацій та інструкцій поштою;заняття по телебаченню. З 1990+х років активно вико рис -товуються телекомунікаційні мережі, за допомогою яких про -водяться онлайнові курси та конференції, відео конференції.1999 р. АБА провела конгрес з питань про фе сійної освіти.

Особливу роль у вдосконаленні бібліотечно+ін форма -цій ної освіти у США відіграє Асоціація бібліо теч но+ін -формаційної освіти (АБІО). Вона має на меті поліпшеннядослідницької діяльності з питань бібліотечної освіти,підвищення якості вик ладання спеціальних дисциплін,забезпечення фаховою літе ратурою тощо. Наприклад,асоціація видає статистичний звіт з питань бібліо теч -но+інформаційної освіти, в якому подаються статистичнідані про зарахування до бібліотечних шкіл, відомості прокурси та дисципліни, котрі вони пропонують, викладацькийсклад (кількість, вік, вчені ступені тощо). АБІО організує

3’2007 (37) 13

БЕ

ЗП

ЕР

ЕВ

НА

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А О

СВ

ІТА

також щорічні конференції. Члени асоціації – бібліотечнішколи; також існує персональне членство. Питання біб -ліотечної освіти висвітлюється на сторінках спеціальногожурналу "Journal of Education for Library and InformationScience", який видається АБІО 5 разів на рік з 1960 р.

У 1991+1992 рр. у Великобританії було створено Бри -тан сь ку асоціацію інформаційно+бібліотечної освіти танауки. Про тягом першого десятиліття вона досягла пев -них успіхів у поширенні про гресивного досвіду: ор -ганізовувала навчання викладачів уні ве рситетів, про во -дила щорічні конференції, під час яких об го ворювалисянові тенденції у викладанні та результати наукових дос -ліджень, а також спільні конференції зі скандинавськимико ле гами. Асоціація лобіювала інтереси бібліотечно+ін -формацій ної освіти в уряді й досягла того, що урядовіструктури визнали за необхідне консультуватися з їїчленами з відповідних питань [45, 34].

Успіхи в діяльності американської та британськоїасоціацій бібліотечно+інформаційної освіти спонукалифахівців з інших країн запозичити цей досвід. Наприклад,про необхідність створення в Малайзії аналогічної асоціаціїйдеться в роботі [46].

З метою професіоналізації бібліотечних працівниківпроводяться щорічні конференції національних біблі -отечних асоціацій для обговорення актуальних проблем, якіпостають перед бібліотеками та іншими установамидокументально+ін фор маційної сфери та їхніми праців -никами, для обміну думками та досягненнями. Бібліотекаріта спеціалісти в галузі інформації зустрічаються з вченими,письменниками, про від ними спеціалістами бібліотечноїсправи, інформатики.

Складовою частиною таких конференцій є озна йом -лення біб ліотечних працівників із новими інформаційнимипродуктами, виданнями та обладнанням для бібліотек. Заданими АБА, бли зько 70% присутніх на її конференціяхпланують придбати про ду кцію, яку демонстрували та рек ла -мували під час заходу. Органі за тори конференції запрошуютькниговидавців, агентства з книго роз пов сюд ження, поста ча -льників та виробників аудіовізуальних мате ріалів, CD+ROM,бібліотечного обладнання й меблів, служ би з автоматизації таоброблення інформації, розповсюд жувачів електронногообладнання й програмного забез пе чення. Виста вко ва тарекламна діяльність бібліотечних асоціацій сприяє забез пе -ченню якісного обслуговування членів асоціації під час кон -ференцій. Виставки розглядаються як додатковий освітнійелемент до регулярних конференцій бібліотечних асоціацій.На таких щорічних заходах у США, Німеччині, Велико -британії, Японії, більшості інших країн виробники і продавцібібліотечного обладнання, меблів, кни жок та інших до ку -ментів на різноманітних носіях про понують свою продукцію іможливість обговорити її переваги та особливості. Бібліо -текарі отримують таким чином до даткову інформацію щодопредмета обговорення на кон ференції, можуть замовити абопридбати необхідні матеріали та ін фор мацію. У свою чергу,виробники, вивчаючи потреби бібліотечних працівників,отримують можливість удос ко налити свою про дукцію длякращого задоволення запитів споживачів.

Загальна кількість бібліотекарів, які беруть участь ущорічних конференціях АБА, з року в рік збільшується. Е. Голлей наводить такі дані щодо цього [47, 181]: з 103учасників конференції у 1876 р. до 14 тис. – у 1996 р.

Під час таких заходів проходять семінари та курси з ак -ту а льних питань бібліотечно+інформаційної діяльності,зокрема, пропонувалися такі теми, як: ”ВикористанняІнтернету", "Копі райт у світі електронних джерел інфор -мації", "Тезауруси для ін дек сування та доступу", "Електроннібібліотеки: комп'ютерні тех нології для управління біб -ліотечними фондами", "Дослідження класифікаційнихсистем" та ін.

Щорічні конференції членів бібліотечних асоціацій –дієва форма спілкування та професіоналізації бібліотекарівне тільки у США, а й в інших країнах [49].

Велику увагу освітнім питанням приділяють регіональнівідділення Американської бібліотечної асоціації. Наприклад,відділення у Віргінії щорічно надає стипендії на навчання насуму 2 000 доларів. Стипендіатом може бути студент, який зпершого разу вступив до бібліотечної школи на магістерськупрограму або котрий успішно освоює програму бібліотечноїшколи. Головними факторами, що беруться до уваги припризначенні стипендії, є зобов'язання працювати в галузібібліотечної справи у штаті Віргінія, матеріальна неза без пе -ченість, суттєві досягнення в галузі бібліотечної справи тачленство в асоціації.

Асоціацією спеціальних бібліотек США розробленобага тоступінчасту систему безперервної освіти, яка вклю -чає, зок рема, серію кваліфікаційних програм для керівнихпрацівників середньої ланки та підготовки керівногоскладу, семінари. Вона розробляє і пропонує спеціальніосвітні програми та програми підвищення кваліфікації як назагальнодержавному, так і на регіональному рівнях, про -водить зимові освітні конференції та щорічні конференціїсвоїх членів. На 83+й щорічній конференції асоціації зразкинового технічного та програмного забез печення, ін тер -активні бази даних, CD+ROM та іншу продукцію демон -стрували 275 фірм.

Бібліотечна асоціація Великобританії протягом дев'я -носта років була єдиним органом у країні, який здійснювавпідготовку бібліотечних кадрів за допомогою різноманітнихформ нав чан ня. Асоціація розробляла програми ква -ліфікаційних іспитів для бібліотекарів, була ініціаторомстворення близько 20 біблі о течних шкіл. У новому тися -чолітті її наступник – CILIP – основним завданням вважаєпідвищення професійного рівня бібліотечних працівників.Рада експертів здійснює аналіз і корегування навчальнихпрограм бібліотечних шкіл, бере участь у створенні про грамбезперервної освіти. Розроблено спеціальний "Інфор ма -ційний пакет" на допомогу підвищенню професійної ква -ліфікації бібліотекарів – членів асоціації. Регулярно про -водяться школи вихідного дня. Щорічно бібліотекарямпропонується більше 50 різноманітних курсів підвищеннякваліфікації. CILIP різними засобами інформує про сучаснусистему вищих навчальних закладів Великобританії,акредитованих асо ціа цією, де можна здобути бібліотеч -но+інформаційну освіту.

Асоціацією спеціальних бібліотек та інформаційнихбюро Великобританії також розроблено ряд програмпідвищення кваліфікації бібліотекарів та інформаційнихпра цівників. З цією метою організуються курси, семінари,конференції.

Ці заходи, а також літні школи тощо, що їх проводятьна ці ональні бібліотечні асоціації, призначені для різнихкатегорій біб ліотечних працівників. Їх організують з різноюконкретною метою, але всі вони сприяють професіона лі за -ції бібліотекарів, ак туалізують їхні знання, допомагаютьово лодінню новими вмі н нями та навичками.

Для організації освітньої діяльності в асоціаціях ство -рю ються секції. Наприклад, у Російській бібліотечній асо -ціації працює секція бібліотечної професії, кадрів і без -перервної ос віти, а в Українській бібліотечній асоціації –секція безперервної бібліотечної освіти.

Центр інформаційно+бібліотечної освіти, створенийпри УБА та Державній академії керівних кадрів культури імистецтв у 1999 р., пропонує бібліотекарям України низкукурсів з під ви ще н ня кваліфікації, навчальні поїздки, видаєзбірки мате рі алів на допомогу підвищенню кваліфікації.Безперервна освіта здій снюється у тісній співпраці з біб -ліотеками, як на етапі виз начення актуальної тематики, так іна етапі залучення провідних фахівців до викладання,

3’2007 (37) 14

БЕ

ЗП

ЕР

ЕВ

НА

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А О

СВ

ІТА

підготовки навчальних планів та прог рам. Від криторегіональні відділення Центру, щоб наблизити бе з перервненавчання до бібліотекарів на місцях. Так, з 2003 р. ді ютьрегіональні осередки у Вінницькій, Донецькій, Кі ро во г -радській, Миколаївській, Рівненській та Тернопільській та ін.обла с тях.

У Стратегії діяльності Української бібліотечної асо -ціації до 2010 р. "Зробимо бібліотеку символом демократії"підкрес люється, що прагнення до навчання, професійноговдос ко на лення є однією з основних цінностей, які сповідуєасоціація. УБА бере на себе відповідальність за розвитокосвіти, підвищення фахового рівня та залучення допрофесії. Вона повинна сприяти ліквідації інформаційної татехнологічної не рівності; обміну досвідом i підвищеннюпрофесійного рівня шляхом підготовки навчальних про г -рам, організації курсів, стажувань, а також створитисприятливі умови та відповідне інформаційно+освітнєсередовище для входження бібліотекарів Ук раїни у світовеінформаційне співтовариство [50].

УБА запровадила почесну відзнаку "За внесок убібліотечну освіту", яка щорічно присуджується викладачамвищих біб ліотечних навчальних закладів, а також системипідвищення кваліфікації бібліотекарів. Почесну відзнаку буловстановлено з метою активізації творчої професійноїдіяльності педагогічних працівників та стимулювання їхньоїучасті в розбудові національної системи бібліотечної освіти.У положенні про цю відзнаку заз начено, що вона при суд -жується викладачам, які працюють на ниві бібліотечної освітине менше 10 років і виявили високий рі вень професіоналізму,ініціативи, творчості, досконало володіють ефективнимиформами і методами організації навчаль но+ви ховногопроцесу, забезпечують високу результативність та якістьсвоєї праці; є авторами підручників, навчальних посібників, атакож інших видів видань, які застосовуються в навчальномупроцесі; впроваджують у навчальний процес педагогічніновації і нові технології з метою активізації навчаль но+піз -навальної діяльності студентів та учнів; забезпечують зв'язокнавчання з на укою й виробництвом; мають вчені звання інаукові ступені (для вищих навчальних закладів); проводятьнаукові дослідження із залученням студентської молоді,здійснюють наукове кері в ництво дипломними та дисер -таційними роботами студентів і аспірантів; беруть активнуучасть у розбудові бібліотечної освіти України шляхом нау -ко во+дослідної діяльності в галузі освіти, публікацій у пресі,виступів з доповідями на конференціях і сим позіумах, порадіо, телебаченню, перед громадськістю. Почесна відзнака"За внесок у бібліотечну освіту" присвоюється Президією УБАза представленням її регіональних і галузевих відділень.

Останнім часом національні бібліотечні асоціаціїдійшли висновку, що настав час для інтеграції бібліотечноїосвіти в масштабах Європи.

Отже, вивчення показало, що провідні наці о нальнібібліотечні асоціації приділяють серйозну увагу питаннямбібліотечно+інформаційної освіти. Спільними зусиллямипра ктики, науковці та викладачі під егідою бібліотечнихасоціацій визначають її зміст і форми, кваліфікації та рівні,формулюють вимоги до університетів і викладацькогоскладу (акредитація та сертифікація), займаються проб -лемами організації освіти. Якщо ще на початку ХХ століттяспостерігалося два шляхи розвитку бібліотечної освіти –американський і британський, то століття потому ці двашляхи зблизилися і намітилися загальні (єдині) тенденціїрозвитку бібліотечної освіти. Її зміст і форми виз начаютьринок праці й запровадження нових інфор ма ційнихтехнологій. Асоціації сприяють виявленню суспільноїпотреби у підвищенні фахового рівня біб лі отечних пра -цівників і формують потребу особистості у про фе сій номувдосконаленні, допо магають засвоєнню культури про -фесійної діяльності.

Список літератури1. Winter M.F. The professionalization of librarianship. –

Champaign, IL, 1983. – 46 p. – Occasional Papers / University ofIllinois Graduate School of Library and Information Science. –1983. – No. 160.

2. Деккер Й. Образование, ассоциации и журналы какэлементы профессионализма в библиотечном деле. Как об стоятдела в Нидерландах? // Б+ки за рубежом. – 1994. – Вып. 4. –С. 26+29.

3. Каптерев А.И. Методологические и теоретические осно -вания профессионализации библиотечных специ алистов:Автореф. дис. ... докт. пед. наук / МГИК. – М., 1994. – 42 с.

4. Каптерев А.И. Теоретические проблемы профессио на -лизации в библио+течной деятельности. – М.: МГИК, 1993. –130 с.

5. Пашкова В. С. Національні бібліотечні асоціації:виникнення та еволюція діяльності. – К., 1997. – 183 с.

6. Пашкова В. Трансформації бібліотечного обслу го ву -вання для потреб дистанційної освіти: досвід США // По -кликання університету: Зб. наук. пр. – К., 2005. – С. 159+162.

7. Pashkova V. How to reshape continuing education ofprofessi onals for a new library concept //Proceedings of theInternational Seminar from Sept.3rd till 9th 1995 "New LibraryStrategies". – [Berlin]: Bib liothekarische Ausladsstelle; ForeignRelations Office, [1995]. – P. 317+320.

8. Сукиасян Э.Р. Библиотечное образование в США //Суки а сян Э.Р. Библиотечная профессия. Кадры. Непрерыв ноеобра зо ва ние: Сб. ст. и докладов. – М., 2004. – С. 204+256.

9. Chavan U.V. Professional associations: their role and utilityin the development programme of library education // HeraldLibrary Science. – 1981. – Vol. 20. No. 1+2. – P. 65+68.

10. Бабич В.С., Пашкова В.С. Бібліотечна освіта в США //Питання культурології. – К., 1994. – Ч. 1. – С. 125+134.

11. Бабич В. До проблеми пiдготовки кадрiв бiблiотеч но+iн -фор ма цiйної сфери // Бiбл. планета. – 2005. – № 2. – С. 5+11.

12. Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта в контексті еволюціїсистеми соціальних комунікацій: Автореф. дис. … д+ра іст. наук. – К., 1996. – 43 с.

13. Скнар В.К. Організаційно+методичне забезпеченнябезперер вної освіти бібліотекарів України // Бібл. планета. –2000. – № 1. – С. 27+28.

14. Скнарь В.К. Международный проект непрерывного об -ра зо вания библиотечных кадров // Библиотечное дело –2000: про блемы формирования открытого информационногообщества: Тез. докл. пятой междунар. науч. конф. (г. Москва,25+26 апр. 2000 г.) / Моск. гос. ун+т культуры и искусств и др. –М., 2000. – С. 115+117.

15. Слободяник М.С. Высшее библиотечное образование:тео ре тико+методологические аспекты развития // Библиотекии ас социации в меняющемся мире: новые технологии и но-вые формы сотрудничества: Тр. 8+й Междунар. конф."Крым+2001". – М., 2001. – С. 453+456.

16. Чачко А.С. Библиотечный специалист: Особенноститруда и профессионализации. – К.: Наук. думка, 1984. – 192 с.

17. Чачко А. Бібліотечна професіологія в системі ба -гатоступе невої фахової освіти та її стандартизація / А. Чачко //Бібл. вісн. – 1997. – № 7. – С. 3+6.

18. Шевченко І.О. Сучасні освітні технології в системі під ви -щен ня кваліфікації бібліотекарів // Библиотеки и ассоциации вме няющемся мире: новые технологии и новые формы сотруд ни -чества: Тр. 8+й Междунар. конф. "Крым+2001". – М., 2001. –С. 436+439.

19. Шевченко І.О. Перспективи розвитку післядипломноїінфор маційно+бібліотечної освіти в Україні // Вісн. Харк. держ.акад. культури: Зб. наук. пр. – Х., 2001. – Вип. 6. – С. 225+231.

20. Шевченко І.О Проблеми підготовки бібліотечного пер -соналу до використання нових інформаційних технологій //Українська культура і мистецтво у сучасному державотвор-чому процесі: Тез. доп. наук.+практ. конф. – К., 2000. –С. 118+122.

21. Шевченко І.О. Функціонування та організація системипід вищення кваліфікації бібліотечних кадрів України: Автореф.дис. ... канд. пед. наук (07.00.08) / І.О. Шевченко; КДУК. – К.,1998. – 17 с.

22. Пашкова В. С. Національні бібліотечні асоціації: виник -нення та еволюція діяльності. – К., 1997. – 183 с.

23. Скнарь В.К., Шевченко І.О., Хіміч Я.О. Презентуємо центрбезперервної освіти // Вісн. Книжк. палати. – 2000. – № 5. –С. 36+39.

24. Скнар В., Шевченко І. У системі безперервної освіти біб -ліо течних кадрів (діяльність Інституту підвищення кваліфікаціїпрацівників культури) // Бібл. вісн. – 1997. – № 1. – С. 5+6.

25. Филиппова Л. Повышение компьютерно+професси о -на ль ного уровня библиотечных работников // Бібл. форумУкраїни. – 2006. – № 3. – С. 20+25.

26. Трач Ю.В. Педагогічні аспекти діяльності бібліотечнихасоціацій у процесі професіоналізації кадрів // Нова пед. дум-ка. – 1999. – № 1. – С. 38+40.

27. Трач Ю.В. Сучасні концепції і напрями профе сі -оналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечнихоб'єднань України // Бібліотечна наука, освіта, професія удемократичній Україні: Зб. наук. пр. – К., 2000. – Вип. 2. –С. 86+91.

28. Трач Ю.В. Професійний розвиток бібліотекарів уфахових об'єднаннях України: Автореф. дис. ... канд. пед. наук:07.00.08 / Київ. нац. ун+т культури і мистец. – К., 2001. – 19 с.

29. Ahmad N. A history of the East Pakistan LibraryAssociation, 1956+1971 // Eastern Librarian. – 1987. – XIII. – P.1+6.

30. Ahmad S.U. The library association of Bangladesh:achievements in the past // Eastern Librarian. – 1989. – No.15. –P. 25+29.

31. Hossain S. Library associations in Bangladesh // Int.Library Rev. – 1981. – No.13. – P. 323+327.

32. Mirdah A.R. Library movement in East Pakistan with spe-cial reference to East Pakistan Library Association, 1947+1969 //Eastern Librarian. – 1969. – No. IV (1). – P. 11+19.

33. Shuva Nafiz Zaman. History of Library Association ofBangladesh and Present Scenario // URL: http://www.infoscience-today.org/lab.pdf (Accessed June 5, 2007).

34. Rochester M.K. Equivalency of qualifications inAnglo/Ame ri can countries. – IFLA Paper. – 1994. – P.4+10. (Booklet7). – (095+SET+2+E).

35. Working in information: Your move ahead / The LibraryAssociation. – Lnd, 1999. – 15 p.

36. Сукиасян Э.Р. "Конвертированный" дипломбиблиотекаря: миф или реальность? // Науч. и техн. б+ки. –2001. – № 4. – С. 26+31.

37. Каптерев А. Информатизация социокультурного прост -ранства. – М.: Гранд+Фаир, 2004. – 507 с.

38. Бабич В.С., Пашкова В.С. Бібліотечна освіта в США //Питання культурології. – К., 1994. – Ч. 1. – С. 125+134.

39. McKinney R. Draft Proposed ALA Core CompetenciesCompared to ALA+Accredited, Candidate, and PrecandidateProgram Curricula: A Preliminary Analysis // Journal of Educationfor Library and Information Science (JELIS). – 2006. – Vol. 47. No. 1.

40. Harrison B. Librarianship in Australia – lion, lamb or lem-ming? // The Australian Library Journal. – 1995. – Vol. 38. – No. 3. –P. 227+240.

41. History of ALA+APA Certifications // URL:http://www.ala+apa.org/certification/certhistory.html (2007. – 27 July).

42. http://alia.org.au/media.room/2005.10.18.html43.http://www.ala.org/ala/pio/piopresskits/recruit -

presskit/lib ra ryprofession.htm (2005. – Nov.8)44. http://www.ala.org/ala/alonline/currentnews/news -

archive/2002/january2002/laurabushaddresses.htm45. Johnson J.M. Library and information education and

research in Great Britain // Bibliothek. – 2000. + No.1. + P. 27+35.46 Kaba Abdoulaye. State of Library and Information Science

Education in Malaysia // Journal of Education for Library andInformation Science (JELIS). – 2004. – Vol. 45. No. 1.

47. Holley E.G. Librarians, 1876 + 1976 // Library Trends. –1976. – Vol. 25. No. 1. – P. 177+207.

48. Капитанова М. V Национална конференция на съюзана библиотечните и информационните работици, 7+9 юни 1995г., София // Б+ка (Болг.). – 1995. – № 7. – С. 39+41.

49. Чорногуз Я. Про день завтрашній – і не тільки // Укр.культура. – 1996. – № 8. – С. 11.

50. Стратегія діяльності Української бібліотечної асо ці аціїдо 2010 р. "Зробимо бібліотеку символом демократії" // URL:http://www.uba.org.ua/htdocs/modules/news/article.php?sto-ryid=27 (2007. 27 лип.).

ИНАМІЧНІ перетворення в усіх сферах життясуспільства – це сучасні реалії. Світ швидкозмінюється і разом з ним змінюємося ми та нашізвичні уявлення. Розуміння значення біблі отек

тільки як соціально#просвітницьких структур вже да в -но залишилося у минулому, на зміну йому прийшло ба -чення бібліотек як інформацій но#комуні кативнихцентрів, включених у світо вий інформаційний прос тір.

Відповідно до нових вимог будується і діяльністьбіб лі отеки Хмельницького національного університету(ХНУ), зок рема її відділу економічної літератури(ВЕЛ), метою ро бо ти якого є вчасне і якісне за до во лен -ня потреб користувачів.

Інформатизація суспільства вносить свої корек ти -ви і в стосунки між персоналом бібліотеки та її корис ту -вачами – науковцями, викладачами, аспіранта ми, сту -де н тами, еко но мічною елітою міста. І наразі сут ністьцієї співпраці, взагалі обслуговування корис ту вачів зна -й ш ли своє відо бра жен ня у такому фо рму лю ванні прос -тої і міст кої місії: “Ми працюємо для Вас і разом з Вами

на Ваш успіх”. Такевиз на чення робить ді -яль ність ВЕЛ більш цілеспрямованою, а її тран сфор -мації допо магають інно ва ції, галузеві дослідження,їхнє прикладне засто су вання.

Специфіка роботи ВЕЛ – це економічна сфера, в їїрамках фахівці відділу допомагають викладачам універ -ситету та студентам поєднувати й вико ристовувати усвоїй діяльності теоретичний і прак тичний досвід.Цьому сприяють, зокрема, зустрічі з провідними на у ко -вцями нашого університету і викладачами під час пре -зе нтацій їхніх праць, а також актуальні для студен -тства зустрічі й бесіди з успішними підприємцями м. Хме ль ни цького – потен ційними роботодавцями.Спіль на творча робота універ ситету і бібліотеки довеласвою актуа ль ність та корисність. Підтвердженням цьо -го є те, що з ча сом ці два напрями трансформувалися уці лісну нау ко во#виховну програму “Молодий спе -ціаліст ХХI століття” (далі – Програма), що реа лі зу -ється уні вер ситетом на базі бібліотеки. Метою про -

3’2007 (37) 15

СУЧАСНИМИ МЕТОДАМИ БІБЛІОТЕЧНОЇ РОБОТИФОРМУЄМО У СТУДЕНТІВ ПОТЯГ ДО ІННОВАЦІЙ

ББ ІІ ББ ЛЛ ІІ ОО ТТ ЕЕ ЧЧ НН ІІТТ ЕЕ ХХ НН ОО ЛЛ ОО ГГ ІІ ЇЇ

В. Василишина

ДД

БЕ

ЗП

ЕР

ЕВ

НА

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

А О

СВ

ІТА

грами є спри яння втіленню в життя стратегічної ціліХНУ: під готовка кон курен то спроможних фахівців івиховання багатогранних осо бистостей.

Передумовою розробки Програми стало суттєвероз ширення інтересів студентів, зростання їхніх пот -реб в отриманні знань та ситуація на ринку праці. Її ме -тою є підтримка талановитої, перспек тивної молоді,яка бажає і вміє здобувати нові знання, а також надан -ня пра кти чної допомоги у плануванні майбутньоїкар’єри та на бутті життєвого досвіду.

Розробка і реалізація Програми проходить під ке рі -в ництвом проректора з науково#педагогічної роботи, д. е. н., проф. М. Войнаренка, який надавав нау ко во#пра -к тичну допомогу, особливо у налагодженні про фе сійноїспівпраці з економічною елітою міста та мас#медіа. Та -кож ключовими постатями у нашій твор чій команді ста -ли ст. викладач ка федри маркетингу Н. Ма йорова, котраяк професійний маркетолог надихала нас на по шук но -вих форм роботи; ху дожник бібліотеки Т. Чернишова,яка є одним із ініціаторів Програми, ав то ром її вимпелуз емблемою, оригінального офор млення виставковихстендів, слоганів. Проректор з на у кової ро бо ти д. т. н.,проф. В. Каплун, директор Інсти туту еко но міки і уп ра в -ління (ІЕУ), проф. М. Бон да ренко ство рю ва ли умови дляспільної гармонійної роботи з кафедрами ІЕУ.

Саме участь таких професіоналів і ентузіастівсприяла розробці, системному розвитку та успішнійреалізації проектів Програми:

-- презентаційного;-- виставкового;- - “Кар’єра”;- - конкурсних.Презентаційний проект став початком реа ліза -

ції Програми і мав на меті представлення нових виданьвик ла дачів та студентів університету студентській ау -ди торії, поширення інформації про кожну книгу, їїавтора, надання студентам можливості пройти школунаукових дискусій, залучення їх до процесу науковоїтворчості.

Ефективність презентацій доведено анкетним опи -ту ван ням, яке також дозволило визначитися щодо до -ціль ності цих заходів та проаналізувати потреби їхніхучас ників. Вивчення ефективності заходів є основоюдля їх ньо го вдосконалення. Особливо слід виділитипрезен та цію збірника наукових праць студентів інже -нер но#еко номічного факультету (ІЕФ) “Пробле ми еко -номіки, обліку і ме нед жменту”, яку підготували і про ве -ли студенти#мар ке тологи ІЕФ під керівництвом Н. Ма -йо ро вої. Кожен студент отримав інформацій но#ана -літичний список “Презентація як ефективний шляхдосягнення успіху”.

Ознайомлення зі складовими презентації якмарке тингового заходу, різними стилями і сферами їїзасто су вання відбулося під час тренінгового заняття,нау ко во- пра к тичного семінару, на якому студенти за -хи щали нау кові реферати, а також переглянули відео -фільм про те, як проводять презентації професіонали.

Традиційно кожна презентація завершуєтьсяцере мо нією передачі бібліотеці дарчих примірниківпрезен тованих видань.

Виставковий проект – ключовий елемент Прог -рами. В його основу покладено принцип: “Мінімум ча-су – максимум інформації”. Стратегія проекту спрямо -вана на розкриття сфери наукових інтересів і до сяг -нень студентів ІЕУ ХНУ, підвищення їхнього творчогопотенціалу і формування у них дослідницьких навичок.

Першу виставку наукових досягнень студентів “Відперших вершин до наукових висот” було організовано врамках презентації збірника наукових праць студентів“Проблеми економіки, обліку і ме нед ж ме н ту ” у 2002 р.На ній демонстрували свої до сягнення 38 студентівінже нерно#економічного фа культету Технологічногоунівер си тету Поділля (по передня назва ХНУ).

Друга щорічна виставка наукових досягненьстуден тів була більш масштабною – у ній взяли участь200 сту дентів. Вперше учасниками виставки були сту -ден ти#науковці всіх шести факультетів університету,що доз волило представити науковий потенціал вихо -ванців цього закладу, а також мало велике значення дляефективних комунікацій. Виставковий проект включавкомплекс за хо дів: організацію та відкриття виставки,стендові пре зен тації й нагородження кращих ро біт.Проект дав можли вість зібратися всім студен там#на -уковцям разом, поділи тись досвідом, ідеями, оцінитирівень своїх досягнень у порівнянні з іншими, а такожпроде мон струвати вміння позиціонувати себе.

Третю щорічну виставку наукових досягнень сту -ден тів ІЕУ “Від перших вершин до наукових висот”було при с вячено отриманню університетом статусунаціо на ль но го. На ній демонстрували свої науковідосягнення вже 220 студентів. Три центральні вис тав -кові стенди зна йо мили з історією розвитку на уко -во#дослідної діяль ності сту дентів, а також містили ін -фор мацію про нові мож ли во с ті для на укової творчості.Про грама виставки та кож вклю чала під биття під -сумків конкурсу на кращий ре фе рат “Сту дент і наука”та церемонію наго род ження пере можців.

Крім виставок наукових досягнень студентів уПрограмі приділено значну увагу іншим формамїхнього творчого пошуку. Такою стала вистав ка"кон -курс студентських рекламних проектів.

У рамках Програми в 2005 р. вперше було реа лізо -вано виставковий проект наукових досягнень профе -сорсько#ви кладацького складу ІЕУ. Актуальність запо -ча ткування такого проекту зумовлено активізацієювипу ску наукових видань у ХНУ. Мета проекту – ін -фор му вання студентства про вихід у світ нових видань.Зокре ма, було підготовлено виставку “До вершин еко -номічних знань – з працями викладачів нашого уні вер -ситету”, стендові презентації авторських видань, під -бито під сум ки конкурсу “Кращий студентський відгукна моно гра фію, підручник викладачів універ ситету” тапро ведено церемонію нагородження пере мож ців.

На 10 стендах вищезгаданої виставки було пред ста -вле но нові видання з комплексу навчальних дисциплін:уп ра в ління корпо раціями, менеджмент організації, фі -нан со вий менед ж мент, економіка і організація ін но -ваційної ді яль ності, органі зація праці, економічний ана -ліз, управлі нський облік. Також тут демонструвалисяматеріали про авторів цих видань – фо тографії, коротківідомості про сферу їхніх наукових інте ресів, творчийдоробок – мо но графії, підручники, навчальні посі бники,методичні ви дання, публікації в наукових збір ни ках,журналах. Таким чи ном викла дачі продемонструвалисвої на укові досяг нення, а сту денти отримали орієнтир уздобутті ґрун то вних знань. Сьогодні ця експозиція сталапостійно дію чою.

Така виставкова концепція визнана успішною ібула ви ко ри стана під час першої міжнародної науко -во#практичної конференції “Управління орга нізацій -ними змінами в контексті формування економікизнань”, яку проводила кафедра менеджменту.

3’2007 (37) 16

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

Зазначимо, що ідея організації виставкових про -ектів на родилася під час проблемно#модульного нав -чання пра цівників нашої бібліотеки, яке проводили ке -рівник Центру безперервної бібліотечної освітиДАКККіМ (м. Київ) проф. В. Скнарь та фахівці Центрук.п.н. І. Шевченко, Я. Хіміч, а та кож у результаті озна -йом лення з досвідом організації вис тав кової діяльностіна сторінках періо дич них видань Націо на ль ної парла ме -нтської бібліотеки Ук раїни, Національної бі б ліо теки Ук -раїни імені В. І. Вер надського, Британської Біб ліо теки.

Проект “Кар’єра” присвячено технологіям кар’є -р ного успіху та одній із гострих проблем ВНЗ – пра це -вла штуванню випускників. Робота у цьому важливомунап рямі розпочалася задовго до створення у структуріуні ве рситету підрозділу з пра цевлаштування випуск -ни ків. На наш погляд, система “нав ча льний заклад –ро бото давець” має працювати на всіх ета пах, по чина ю -чи з до бору абітурієнтів до працевлаштування ви -пускників, тоді во на буде ефективною і забезпечу -ватиме про фе сі йну адап тацію молодих спеціалістів доконкуренції на ринку праці.

Мета проекту “Кар’єра” – забезпечити студентівін фор мацією про стан на ринку праці, навчитипрезентувати себе перед роботодавцями; створитиумови для нала год жен ня контактів майбутніх молодихспеціалістів з ро ботодавцями.

Стало традицією (з 1998 р.) проводити Дні кар’є -ри. Тут студенти отримують відповіді на запитання:“Як до сягти поставлених завдань в соціумі?”, “Якшукати ро боту?”, “Як орієнтуватися на ринку праці?”,“ Як писати ре зюме?”, інші, що на той час майже невисвітлювалися в літературі.

З часом питання ускладнювалися та ставали більшріз номанітними, і для успішного проведення Днівкар'єри пра цівники ВЕЛ мусили займатися самоос -вітою, опанувати «журнально#віртуальну» форму нав -чан ня, шукати іннова цій ні ідеї у наукових публікаціях івідповідних статтях у ЗМІ і т. ін.

Сьомий рік поспіль у відділі проводяться зустрічістудентів із роботодавцями, представниками малого ісе реднього бізнесу міста (переважна більшість із них –ви пуск ники нашого університету), які діляться власнимдосвідом досягнення успіху. Студенти мають мож -ливість отримати цікаву і корисну інформацію про те,які знання від спеціалістів сьогодні потрібні робо то -давцям, дізна тися про критерії відбору персоналу навакантні посади, порівняти свої можливості з вимогамидо молодого спе ціаліста. Менеджери з працевла шту -вання проводять тренінгові заняття з елементамиділових ігор, навчаючи сту ден тів спілкування з ро -бото давцями, орієнтації і са мо реалізації на ринкупраці, вміння вести пошук ро бо ти. Фахівці ВЕЛ забез -печують ці заходи багато аспект ним інформаційнимсупроводом. Зокрема, експонується постійно діючавис тавка “Кар’єра: складові успіху”.

Поступово, накопичуючи досвід, ми підійшли допро ведення ток#шоу “Розпочинай кар’єру ще студен -том”. Гостями бібліотеки стали керівники організаційта фірм нашого міста, наукова еліта і талановита перс -пективна молодь університету. Головний задум захо-ду – надати можливість роботодавцям поділитисявласним досвідом досягнення успіху, розкритикритерії добору спеціалістів, а студентам – задатизапитання, що їх хвилюють, і оцінити самих себе.

У рамках ток#шоу “Кар’єра” підводилися підсумкико н курсу “Краще резюме”. Бажання студентів продов -жу ва ти контакти з роботодавцями після зустрічі з ни -

ми свід чить про те, що захід вдався і дав свої практичніре зультати.

Всі вищезазначені конкурсні проекти (“Кращийсту дентський відгук на підручник чи монографію вик ла -дачів університету”; “Краща наукова робота”, «Кращийреферат “Студент і наука”», “Краще резюме студента”,“Студент першого курсу, який найбільше читає вбібліотеці”) мають на меті розкрити креативні здібностістудентів, підвищити їхню активність у само реалізації.

Рівень цих заходів зобов’язує нас впроваджуватиеле менти мерчандайзингу: це стосується розробки ірозміщення виставкового експозиційного комплексу,просторового розташування стендів, їхнього інфор -маційного наповнення, створення й розміщення назв,слоганів, вітальних та рекламних плакатів. Велика ува -га приділяється вивченню вражень про події, зби раннюстудентських відгуків на книги викладачів, проведеннюанкетувань, екскурсій по експозиціях тощо.

Нове ніколи не виникає на порожньому місці, вононароджується із досвіду минулих напрацювань. Щобдетально зафіксувати всі події нашого професійногожит тя, мати можливість накопичити і зберегти інфо р -ма цію про діяльність бібліотеки ХНУ, реалізацію різ но -манітних проектів, було започатковано альбом – “Хро -ніка визначних подій”, що зараз вже існує у двох томах.

Ось лише окремі відгуки наших користувачів зцього альбому:

Хочу подякувати працівникам нашої бібліо -теки за їхній вклад у створення таких заходів, яквис тавки наукових досягнень. Дуже приємно, колиможна по ділитись радістю успіху з іншими, а длястудентів це особливо почесно, оскільки це першінаші успіхи на шляху самовдосконалення, нав -чання, науково"твор чої праці

Т. Якубовська, студентка.Переглянувши видання на виставці, знайшла

для себе багато цікавої і вичерпної інформації”. Намою думку, такі виставки мають продовжуватися іпроводитись з усіх дисциплін, які вивчають сту ден -ти в ХНУ. Адже це дуже зручно та корисно під часпошуку тієї чи іншої інформації. Крім того, можнадізнатися більше інформації про наукові досягненнята здобутки викладачів та надход жен ня їх до дру ку.

Н. Терпяк, студенткаГарну справу робить наша бібліотека ХНУ що -

до висвітлення наукового потенціалу студентів на -шого вузу. Студенти кафедри ділової іноземної мовиз ве ликим задоволенням брали участь у під го товціта пре зентації своїх наукових досягнень з іноземнихмов на двох стендах. “Brain up” – став лозунгомнаших сту дентів у наукових дослідженнях що оз -начає постійну працю розуму на благо собі і людям.Тісне спів робітництво студентів, викладачів ізпра ців ни ками читального залу (економічного) далопрекрасні результати: виставка зазнала успіхусеред сту ден тів, професорсько"викладацькогоскладу ХНУ та громадськості міста.

В. Шепель, старший викладачЯ была приятно удивлена на выставке студен -

ческих проектов. Грамотный подход, пониманиеос нов композиции, цветоведения ритмов. Студен -ты получили очень наглядный урок в от ноше нии ксвоей работе.

О. Скорупська, член Національної спілкихудожників України

3’2007 (37)

БІБ

ЛІО

ТЕ

ЧН

І Т

ЕХ

НО

ЛО

ГІЇ

17

18 3’2007 (37)

ІД цим га с лом з 30 бе ре з ня по 1 кві т ня цьо го ро ку ум. Вісбі (Шве ція) про хо ди ла між на ро д на кон фе ре н ція,ор га ні зо ва на з іні ці а ти ви Мі ні с тер с т ва за ко р дон нихсправ Шве ції як чле на Кон су ль с т ва дер жав Бал тій сь -

ко го ре гі о ну. Кон фе ре н ція про во ди ла ся Бал тій сь кимцентром пись мен ни ків та пе ре кла да чів (ди ре к тор – Ле наПа с те р нак) з ме тою спри ян ня роз ви т ку ди тя чої куль ту ри вусіх дер жа вах цьо го ре гі о ну. В її ро бо ті взя ли участь 70 пред -ста в ни ків із 13 кра їн – Шве ції, Іс ла н дії, Ні ме ч чи ни, Ла т вії,Ли т ви, Ес то нії, Поль щі, Укра ї ни, Бі ло ру сі, Ро сії, Фін лян дії,Но р ве гії, Да ні ї. Це бу ли пись мен ни ки, пе ре кла да чі, лі те ра -ту р ні кри ти ки, пра ців ни ки му зе їв, те а т рів, ди тя чих шкіл ми -с тецтв, центрів для ді тей та мо ло ді, пред ста в ни ки мі ні с -терств, ко мі те тів, де па р та ме н тів, тоб то ті, хто хоч яки мосьчи ном по в’я за ний з про бле мою ди тя чої куль ту ри і куль ту ридля ді тей. Бі б лі о те ка рів на кон фе ре н ції бу ло не ба га то: відУкра ї ни – ав тор ці єї стат ті та ди ре к тор Херсон сь кої об ла с ноїбі б лі о те ки для ді тей А. Ба р да шев сь ка, а та кож по од но му зна ці о на ль них бі б лі о тек Ла т вії і Ли т ви, два – з Все ро сій сь коїдер жа в ної бі б лі о те ки іно зе м ної лі те ра ту ри ім. М. Ру до мі нота два – з м. Ві с бі.

Участь українських бібліотекарів у цьому заході сталаможливою завдяки ініціативі МКТ України, безпосередньозаст. міністра О. Бенч та начальника відділу аналізу і про -гнозування діяльності бібліотек І. Шевченко, які реко -мендували наші кандидатури.

Кон фе ре н ція про хо ди ла у фо р мі пле на р них за сі дань тасе мі на рів, у хо ді яких об го во рю ва ли ся та кі ак ту а ль ні пи тан -ня, як: дер жа в на по лі ти ка сто со в но роз ви т ку ди тя чої куль ту -ри, за ле ж ність її пе р с пе к тив від по лі тич них ці лей, спе ци фі ч -них між на ро д них, на ці о на ль них, мі с це вих про блем; ви пускху до ж ніх та дра ма ти ч них ви дань для ді тей; спри ян ня ди тя -чо му чи тан ню шля хом ство рен ня та під три м ки про грам та ін.

У сво їх ви сту пах пред ста в ни ки Швед сь ко го кон су ль с т вами с тецтв К. Перссон і К. Реннерстедт за зна чи ли, що ця кон -фе ре н ція спря мо ва на, перш за все, на об мін ін фо р ма ці єю тазмі ц нен ня сто су н ків її уча с ни ків. Спри ян ня роз ви т ку ди тя чоїкуль ту ри і куль ту ри для ді тей бу ло і за ли ша єть ся се ред ос но -в них пи тань дер жа в ної ва ги у Шве ці ї. Куль ту ру в ці ло му, ікуль ту ру для ді тей зо к ре ма, тут вва жа ють го ло вни ми ком по -не н та ми для пред ста в лен ня кра ї ни у сві ті. Пе ре йма ють ся уШве ції й про бле мою са мо бу т ньої куль ту р ної спа д щи ни, яказа ли шить ся ді тям, оскі ль ки во на ті с но по в’я за на з на ці о на ль -ною іде н ти фі ка ці єю та ду хо в ни ми цін но с тя ми.

Са ме у Шве ції ви ро б ля єть ся зна ч на ча с ти на всіх мо бі -ль них те ле фо нів, іс ну ю чих сьо го дні у сві ті, а за кі ль кі с тюком п’ю те рів на од но го ме ш ка н ця – во на та кож од на із кра -їн+ лі де рів. На фо ні та ко го тех ні ч но го про гре су швед сь ке су с -пі ль с т во се ред пріо ри те тів куль ту р ної по лі ти ки осо б ли во ви -ді ляє спри ян ня роз ви т ку чи тан ня ді тей, їх ніх тво р чих зді б но -с тей, за без пе чен ня ви со ко які с ною куль ту рою, більш ши ро кевпро ва джен ня ес те ти ч них ди с ци п лін у шкі ль ну про гра му(тут мо ж на про ве с ти па ра лель: у про е к ті За ко ну Укра ї ни«Про куль ту ру» ос но в ни ми за са да ми дер жа в ної по лі ти ки угалузі куль ту ри є ство рен ня умов для до сту п но с ті осві ти усфе рі куль ту ри для ді тей; ви зна чен ня ес те ти ч но го ви хо ван няді тей пріо ри те т ним на пря мом роз ви т ку куль ту ри).

Про до слі д ни ць ку ро бо ту з про бле ми до сту п но с ті куль -ту ри для ді тей і мо ло ді го во ри ла К. Оландер – го ло вний бі б -лі о те кар – ко ор ди на тор ро бо ти бі б лі о тек ос т ро ва Го т ланд(м. Вісбі є ад мі ні с т ра ти в ним центром ос т ро ва). У Шве ції за

до ру чен ням уря ду в2004 р. бу ло здій с -не но ви вчен ня цьо го пи тан ня. Чле ни кон су ль та ти в них груп,які пра цю ва ли по всій кра ї ні, від зна чи ли, що куль ту рі для ді -тей (му зеї, те а т ри, му зи ч не, те а т ра ль не ми с те ц т во, кни ги)не при ді ля єть ся на ле ж на ува га, не всі ді ти ма ють рі в ні мо ж -ли во с ті до сту пу до неї; все ре ди ні му ні ци па лі те тів кра ї ни си -ту а ція до во лі рі з на; не має під го то в ки бі б лі о те ка рів для ро бо -ти з ді ть ми. Своє рі д ним ре зуль та том цьо го до слі джен ня ста -ла ду м ка, що су с пі ль с т во про цві та ти ме, як що за без пе читьре а ль ний куль ту р ний роз ви ток на мі с цях. Се ред ре ко ме н да -цій ор га нам вла ди бу ли та кі: більш про ду ма но і си с те ма ти ч -но вкла да ти ко ш ти в куль ту ру для ді тей, роз ро би ти про гра -му «Ру ко с ти с кан ня дітей з куль ту рою», ана ло гі ч ну дер жа в нійпро гра мі «Ру ко с ти с кан ня зі спо р том», утво ри ти центр ди тя -чої куль ту ри при Сто к го льм сь ко му уні вер си те ті.

Шве ди вва жа ють свою кра ї ну пе ре до вою у пи тан няхста в лен ня до ді тей, але при цьо му по +до б ро му за зд рять су -сі д ній із ни ми Но р ве гії, в якій діє про гра ма «Ку ль ту р ний рю -к зак» для ді тей від 6 до 16 ро ків. Ця про гра ма пе ред ба чає до -не сен ня всіх ви дів ми с те ц т ва до се р ця й ро зу му ко ж ної ди -ти ни і ра зом з цим ста вить за ме ту більш гли бо ке озна йо м -лен ня з куль ту р ною спа д щи ною ми ну ло го для збе ре жен ня,при мно жен ня і пе ре да чі її май бу т нім по ко лін ням. Фі нан су -ван ня про гра ми за без пе че но при бу т ка ми від на ці о на ль ноїло те ре ї. Сти му лю ван ня ді тей до чи тан ня у ра м ках ці єї про -гра ми по ля гає в то му, що пись мен ни ки здій с ню ють ав то мо -бі ль не ту р не шко ла ми, про во дять рі з ні за хо ди, зу стрі ча ють -ся з вчи те ля ми, ді ть ми, за охо чу ю чи їх до чи тан ня. У пе рі одроз ро б ки про гра ми «Ку ль ту р ний рю к зак» бу ло ви яв ле но,що в пе ре ва ж ній бі ль шо с ті шкіл про тя гом ро ку про во ди ло сякі ль ка та ких за хо дів, в ін ших – не про ве де но жо д но го, а бу -ли та кі, в яких во ни ор га ні зо ву ють ся не ко ж но го ро ку. Та кимчи ном пись мен ни ки, шко ла і вчи те лі по єд ну ють свої зу сил ляу по пу ля ри за ції чи тан ня, ар гу ме н ту ю чи свої до во ди й тим,що це ве ли ка мо ж ли вість роз ви ва ти гра мо т ність, мо ву, ми с -лен ня, тоб то са ме ті скла до ві, які ви рі з ня ють лю ди ну ми с ля -чу, лю ди ну осві че ну. Про все це й роз по ві ла у своє му ви сту -пі но р ве зь ка пись мен ни ця, вчи тель у ми ну ло му, К. Сверд -рап.

Слід від зна чи ти, що у ска н ди нав сь ких кра ї нах, де не -має са мо стій них бі б лі о тек для ді тей, пи тан ня за охо чен ня, за -лу чен ня ді тей до чи тан ня ве дуть шкі ль ні бі б лі о те ки, ко ор ди -ну ю чи ро бо ту з ін сти ту ці я ми, що за йма ють ся про бле ма миди тин с т ва.

Про ро бо ту му зе їв як ва ж ли вої лан ки куль ту р ної по лі -ти ки го во ри ли ди ре к тор Та р ту сь ко го му зею іг ра ш ки Т. Тумет(Ес то нія), на у ко вець По ло ць ко го ди тя чо го му зею А. Утачкіна(Бі ло русь) та ди ре к тор Му зею су час но го ми с те ц т ва «Лу ї зі а -на» І. Браєнхольд Лу н д га ард (м. Хумлебек, Да нія). Го ло внаду м ка їх ніх ви сту пів ба зу ва ла ся на то му, що му зей – це мі с -це зу стрі чі лю дей рі з них по ко лінь, то му про ве ден ня рі з нихсі мей них тво р чих за хо дів у йо го сті нах яви ще до сить по ши -ре не. Ос но в ним прин ци пом му зей ної ро бо ти у Да нії мо ж нана зва ти та кий: у му зеї ко ж на лю ди на по ви нна по чу ва ти се беод но ча с но і як вдо ма, і як у го с тях. Осві т ній від діл му -зею «Луїзіана» про во дить по гли б ле ну ро бо ту з ді ть ми що дови хо ван ня їх ніх ес те ти ч них сма ків (на при клад, день од но гоекс по на ту, роз ду ми вго лос бі ля ка р ти ни).

У Ла т вії все бі ль шої по пу ля р но с ті на бу ває про ект «Ди -тя че жу рі», ос но в ною ме тою яко го та кож є сти му лю ван ня ді -

КК ОО НН ФФ ЕЕ РР ЕЕ НН ЦЦ ІІ ЇЇ ..СС ЕЕ ММ ІІ НН АА РР ИИ ..

ЧЧ ИИ ТТ АА НН НН ЯЯ

«ДУМАЙ ПРО МАЙБУТНЄ – РОБИ СЬОГОДНІ»

(За матеріалами Міжнародної конференції у м. Вісбі, Швеція)

ППТ. Турбаніст

3’2007 (37)

тей до чи тан ня. Влі т ку, під час ка ні кул, ді тям 1–2, 3–4, 5–7,8–9 кла сів про по ну єть ся про чи та ти і оці ни ти 6 книг із між на -ро д ної до бі р ки, а про од ну, яка спра ви ла не за бу т нє вра жен -ня, – на пи са ти твір (у нас в Укра ї ні та кож іс ну ють лі т ні про -гра ми чи тан ня: «Ка ні ку ли з кни го ю», «Лі то і кни га» та ін.).Та ким чи ном ди тя че жу рі ви зна чає най по пу ля р ні шу кни гу.Участь у цьо му про е к ті за лю б ки бе руть ді ти із 26 ре гі о нівкра ї ни. Ор га ні за то ри за про по ну ва ли ді тям на ді сла ти своїви сло ви про кни гу. Із май же 2 000 ви сло в лю вань во ни ві ді -бра ли 50 кра щих і на дру ку ва ли їх на пла с ти ко вих па ке тах.Ось ли ше де які з них: «Я + кни га = дру зі», «Я чи таю – зна -чить я жи ву», «Без книг – ле г ше, але з ни ми – му д рі ше»,«Да вай зу стрі не мось в біб ліо те ці», «По чи тай кни ж ку – ком -п’ю тер по че ка є». Опі куєть ся цим про е к том ди тя чий центрНа ці о на ль ної бі б лі о те ки Ла т ві ї. А ще до сить ці ка во і на си че -но про хо дить Фе с ти валь ди тя чо го чи тан ня у ра м ках Ла т вій -сь ко го кни ж ко во го яр ма р ку. Фа хі в ці центру, а та кож 876 пу -б лі ч них бі б лі о тек (при них фу н к ці о нує 45 спе ці а лі зо ва нихвід ді лів для ді тей), од ні єї бі б лі о те ки для ді тей та 1 060 шкі ль -них кни го збі рень тве р до пе ре ко на ні, що са ме та кі за хо диспри я ють по пу ля ри за ції чи тан ня, осо б ли во на мі с цях. З цимдо сві дом уча с ни ків кон фе ре н ції озна йо ми ла ди ре к торцентру С. Третьякова.

У су сі д ній з на ми Поль щі до сить по ши ре ні про гра мичи тан ня в шко лах, ди тя чих са д ках, від по ві д но до яких тут ді -ють клу би чи тан ня. Вчи те лів і ви хо ва те лів, ко т рі пра цю ють ура м ках цих про грам, до да т ко во і по гли б ле но на вча ють тон -ко щів ди тя чої пси хо ло гі ї. Всю цю ро бо ту іні ці ює і ко ор ди нуєДи тя чий фонд Поль щі під де ві зом «Чи тай те ди ти ні 20 хви -лин що ден но» (на кон фе ре н ції ви сту па ла йо го ви ко нав чийди ре к тор М. Чойнака). До уча с ті у цих про гра мах ак ти в нодо лу ча ють ся ві до мі поль сь кі ар ти с ти, спорт сме ни, спі ва ки,жу р на лі с ти (як тут не зга да ти наш Фе с ти валь ди тя чо го чи -тан ня в ра м ках На ці о на ль ного кни ж ко вого яр ма р ку у Льво -ві, іні ці йо ва ний гро мад сь кою ор га ні за ці єю «Фо рум ви да в -ців», який та кож під три му ють ві до мі і за ме жа ми Укра ї ниР. Лижичко, С. Вакарчук, В. Кличко, М. і С. Дяченки та ін).Ана ло гом на шо го Все ук ра їн сь ко го ти ж ня ди тя чої кни ги уПоль щі є за га ль но на ці о на ль ний Ти ж день чи тан ня ді тей. Неменш ва ж ли вим для спе ці а лі с тів Ди тя чо го фо н ду Поль щі єздій с нен ня про е к ту до ста в ки кни жок у не бла го по лу ч ні ра йо -ни за до по мо гою пе ре су в них бі б лі о тек (зо к ре ма, ту ди, деви со кий рі вень без ро біт тя).

Про ко ло пи тань, що бу ли пред ме том об го во рен ня тадис ку сій у хо ді се мі на рів, сві д чить їх ня про бле ма ти ка: «Ви -дан ня для ді тей. Під хо ди та ста в лен ня до ди тя чої куль ту ри»,«Ку ль ту р на по лі ти ка сто со в но ди тя чої куль ту ри, куль ту ри

для ді тей та куль ту ри з ді ть ми», «Ви ко ри с то ву є мо сло ва. Ди -тя ча лі те ра ту ра як ро бо ча га лузь – на пи сан ня, пе ре клад, ва -ж ли ве в лі те ра ту рі для роз ви т ку ди тя чої мо ви», «О б ра зи тасло ва. Фільм, ком п’ю те р на гра, му ль т фільм. Ін тер пре та ціяте к с ту че рез ін ші за со би ін фо р ма ції – кон ф лікт чи зго да зори гі на ль ним те к с том», «Ви ко ри с то ву є мо дра му. Дра ма дляді тей». Мо де ра то ри се мі на рів, як і уча с ни ки кон фе ре н ції, уза клю ч них ви сту пах го во ри ли про те, що ді ти — це ін ди ві ди зяс к ра во ви ра же ни ми вла с ни ми ін те ре са ми та по тре ба ми, наїх ню ду м ку по трі б но зва жа ти, за лу ча ти до тво р чо с ті у будь -яко му її про яві, спри я ю чи, спря мо ву ю чи, але ні яким чи номне на в’я зу ю чи, ча с ті ше ви ко ри с то ву ва ти іг ро ві фо р ми. Щосто су єть ся на пи сан ня ди тя чих кни жок, сти му лю ван ня ді тейдо чи тан ня, то го ло вним за ли ша єть ся при ще п лен ня їм на ви -чок чи тан ня, а про бле мою ви зна єть ся мо в ний ба р’єр між пи -сь мен ни ком і під лі т ка ми, оскі ль ки ав то ри ди тя чих кни жок, вос но в но му, пи шуть свої тво ри для най менших чи та чів.

Про роль бі б лі о те ки для ді тей як од но го із центрів ди тя -чої куль ту ри, кон це п цію ви дань для ді тей та зна чен ня осми -с ле ної ілю с т ра ції, за хист куль ту р ної спа д щи ни, пе да го гі ч неба чен ня куль ту ри для ді тей у хо ді від кри тих дис ку сій го во -ри ли ми, укра ї н сь кі уча с ни ки кон фе ре н ції: ав тор ці єї стат ті,В. Скнарь – про фе сор, за ві ду ва ч ка ка фе д ри Дер жа в ної ака -де мії ке рі в них ка д рів куль ту ри і ми с тецтв, А. Бардашевсь-ка – ди ре к тор Херсон сь кої об ла с ної бі б лі о те ки для ді тей,С. Усс – ху до ж ник ви да в ни ц т ва «А+ БА+ БА+ ГА+ ЛА+ МА+ ГА».

У м. Вісбі ми від ві да ли пу б лі ч но+ уні ве р си тет сь ку бі б лі -о те ку, на пер шо му по ве р сі якої роз та шо ва но ди тя чий від діл.Із 40 бі б лі о те ка рів, що пра цю ють у кни го збі р ні, один від по -ві дає за йо го ро бо ту.

Пі с ля по ве р нен ня зі Шве ції я на тра пи ла на та ку ін фо р -ма цію: «Се ред ба га тих кра їн ді тям кра ще жи веть ся у Ні дер -ла н дах, Шве ції, Да нії і Фін лян ді ї. До та ко го ви сно в ку дій ш -ли екс пе р ти Ди тя чо го фо н ду ООН (ЮНІ СЕФ), ви вчи в ши ста -но ви ще ма ле нь ких жи те лів 21 най більш за мо ж них кра їн сві -ту, що вхо дять в Ор га ні за цію еко но мі ч но го спів ро бі т ни ц т ва іроз ви т ку. До по ка з ни ків по рі в нян ня вхо ди ли ма те рі а ль неза без пе чен ня, стан здо ро в’я і без пе ки, рі вень осві ти, ха ра к -тер від но син із ро ве с ни ка ми та рі д ни ми. При цьо му вра хо -ву ва лись і оці н ки ді тей». І по ду ма лось, що, для то го, аби на -ша кра ї на до ся г ла та ко го рі в ня за без пе чен ня жит тя ді тей,ба га то мо жуть зро би ти і біб ліо те ч ні пра ців ни ки, на да ю чиши ро кий до ступ до сві то вої та на ці о на ль ної куль ту р ної спа -д щи ни, спри я ю чи роз ви т ко ві їх ніх тво р чих зді б но с тей.

КО

НФ

ЕР

ЕН

ЦІЇ

. С

ЕМ

ІНА

РИ

. Ч

ИТ

АН

НЯ

19

ХIV МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ„КРИМB2007”

че р в ня ц. р. у Су да ку від бу ло ся най бі -ль ше зі бран ня біб ліо те ч ної спі ль но ти нате ре нах ко ли ш ньо го СРСР, а мо ж ли во і Єв -ро пи. Те ма 2007 ро ку – „Роль еле к т ро нної

ін фо р ма ції та еле к т ро нних бі б лі о тек у ру сі до су с пі ль с т ва,по бу до ва но го на знан нях”.

Кон фе ре н ція вра жа ла сво їм роз ма хом. У ній взя лиучасть по над 1 700 осіб із 30 кра їн сві ту. Се ред них не тіль кидер жа ви СНД і Єв ро пи, а й В’є т нам, Із ра їль, Йо р да нія, Іран,Ка на да, Ке нія, США. Бу ли пред ста в ле ні прак ти ч но всі ви ди іти пи бі б лі о тек, ве ли ка кі ль кість ін фо р ма цій них ор га ні за цій,ви щих на вча ль них за кла дів, ви да в ництв і ви да в ни чих ор га -ні за цій, куль ту р но+ ми с те ць ких за кла дів то що. Де ле га ція від

Укра ї ни на лі чу ва ла 470осіб (з них по ло ви на – зКри му).

На урочистому відкритті конференції заступникміністра культури і туризму України В. Андріянов зачитаввітання учасникам форуму від Прем'єр-міністра України В. Януковича та міністра культури і туризму України Ю. Богуцького.

Про гра ма кон фе ре н ції бу ла ду же на си че ною і рі з но ма -ні т но ю.

Пи тан ня, що сто су ють ся на ці о на ль них ін фо р ма цій нихре сур сів і на ці о на ль них кни го збі рень, еле к т ро нних бі б лі о -тек, он лай но вих тех но ло гій, ін фо р ма цій но го за без пе чен ня

99BB1177В. Кононенко

про це сів осві ти та управ лін ня, бі б лі о те ко знав с т ва, біб ліо гра -фо знав с т ва, кни го знав с т ва, під го то в ки біб ліо те ч них ка д рів,ро бо ти бі б лі о тек ре гі о нів, для ді тей і юна ц т ва, ме ди ч них,про бле ми ав то рсь ко го пра ва, за хи с ту ін те ле к ту а ль ної ймай но вої вла с но с ті бі б лі о тек та ба га то ін ших, роз гля да лисьна 15 се к ці ях, 11 се мі на рах, 5 кру г лих сто лах та ін ших за хо дах(на ра дах, за сі дан нях, пре зе н та ці ях то що).

Про сте жу ва ла ся те н де н ція збі ль шен ня кі ль ко с ті до по -ві дей, по в’я за них з фо р му ван ням біб ліо те ч них фо н дів, ви -бо ром рі з них форм еле к т ро нної пе ред пла ти.

До про гра ми кон фе ре н ції бу ло вклю че но два ве ли кі са -мо стій ні за хо ди – Во ло шин сь кі чи тан ня – до 130+річ чя Ма к -си мі лі а на Во ло ши на, та Ге р ци ков сь кі чи тан ня, при свя че нісе с т рам Ге р цик та по езії „Срі б но го ві ку”.

Се ред но вих про е к тів ва р то від зна чи ти ви ста в ку фо то -гра фій „Моя бі б лі о те ка”, кон курс від ео фі ль мів про бі б лі о те -ки та біб ліо те ч ну ді я ль ність, гру „Що? Де? Ко ли? в біб ліо те ч -но му та ви да в ни чо му сві ті”.

Тра ди цій но про во ди ли ся дні бі б лі о тек Укра ї ни, Бі ло ру -сі, Ро сії, а та кож День бі б лі о тек Кри му.

День Ро сії при свя чу ва в ся На ці о на ль ний про гра мі чи -тан ня та Ро ку ро сій сь кої мо ви. Ви сло в лю ю чи на дію на по зи -ти в ні зру шен ня в біб ліо те ч ній спра ві, ко ле ги з Ро сії не од но -ра зо во ци ту ва ли ви сло в лю ван ня Пре зи де н та Ро сій сь кої Фе -де ра ції В. Путіна на під три м ку бі б лі о тек в Пре зи де нт сь ко мупо слан ні Федеральним зборам (27.04.07): «В на шей стра небы ла вы с т ро е на в свое вре мя уни ка ль ная би б ли о те ч ная си -с те ма, ра в ной ко то рой не бы ло в ми ре. Од на ко за до л гие го -ды не до фи на н си ро ва ния она, на до при знать, при шла в упа -док. Не об хо ди мо нам на но вой, со в ре мен ной ос но ве во з ро -дить в стра не би б ли о те ч ное де ло».

Ос но в на ува га на Дні Бі ло ру сі при ді ля ла ся ко р по ра ти в -ній вза є мо дії кни го збі рень, про бле мам ство рен ня на ці о на ль -ної еле к т ро нної бі б лі о те ки та ка д ро во му по те н ці а лу.

Про гра ма Дня бі б лі о тек Укра ї ни бу ла ці ка вою за змі с томі рі з но ма ні т ною за фо р мою заходів, що проводилися. З до по -ві дя ми ви сту пи ли на ча ль ник від ді лу ана лі зу та про гно зу ван няді я ль но с ті бі б лі о тек МКТ України І. Ше в че н ко („Бі б лі о те киУкра ї ни і сві то ва біб ліо те ч на ін фра стру к ту ра”) та ди ре к торДер жа в ної бі б лі о те ки Укра ї ни для юна ц т ва Г. Са п ри кін („У п -ра в лін ня знан ня ми”).

Панораму бібліотечної України з вда лим від ео су п ро -во дом представили: В. Ко но не н ко („На ці о на ль на біб ліо гра -фія – це се р йо з но”, НПБУ), І. Ло сі єв сь кий („Цін ні і рі д кі с нікни ги Укра ї ни”, ХДНБ ім. В.Г.Ко ро ле н ка), І. То р лін („О б лич -чя бі б лі о тек у ві р ту а ль но му просторі”, НБУ для ді тей).

Го с тям Дня бі б лі о тек Укра ї ни бу ло за про по но ва но еле -к т ро нні пре зе н та ції кни го збі рень для ді тей під за га ль ною на -звою „Як Іва сик кни ж ку про сло на шу кав”, в яких І. Ба зи ле н -ко (ЦБ для ді тей, м. Ми ко ла їв), Н. По по ва (ОБ для ді тей, м. Херсон), Н. Но ви ць ка (ОБ для ді тей, м. Те р но піль) пред -ста ви ли вла с ні еле к т ро нні ре сур си як ін стру мент фо р му ван -ня ін фо р ма цій ної куль ту ри чи та чів.

За ці ка в лен ня ви кли кав ау к ці он „Хто ку пить біб ліо те ч ніідеї?”, ко т рий про ве ла за ві ду ва ч ка ка фе д ри ДА К К КіМ,професор В. Скнарь. Не за ли ши ли бай ду жи ми при су т ніхідеї, що про зву ча ли у ви сту пах Л. Лу го вої „У к ра ї на чи тає ді -тям” (ОБ для ді тей, м. Львів), Н. Ко ро тун «“АРТ Ка вун” – всеми с те ц т во в біб ліо те ці і не тіль ки» (ОУНБ, м. Херсон) С. Ка -п ра но вої «“Во да для жит тя” – пар т нер сь кий про ект бі б лі о те -ки» (ЦБС для ді тей, м. Се ва с то поль), Л. Бі ло це р ків сь кої „Бібліотека сучасності – бібліотечно-інформаційний центр”(ЦБС, м. Ні ко поль), О. Соцкова “Експрес-служба про фесій -ної підтримки бібліотекарів малих міст і сіл” (ОУНБ, м. Лу -ганськ).

За вдя ки не ор ди на р но му по гля ду на про бле му, жва во -му ви кла ду і вда ло му від ео су п ро во ду ве ли ке вра жен няспра ви ла пре зе н та ція най мо ло д шо го члена укра ї н сь кої де -ле га ції Ф. Ізю мо ва: «“Чим Вам до по мо г ти?”, – спи тав юристу бі б лі о те ка ря» (ОУНБ, м. За по рі ж жя).

Та кож бу ло про ве де но ав то граф+ се сію про ре к то ра Ха -р ків сь кої дер жа в ної ака де мії куль ту ри Н. Ку ш на ре н ко, май -с тер+ клас пре зи де н та Укра ї н сь кої біб ліо те ч ної асо ці а ції(УБА) В. Па ш ко вої „Як пра цю ва ти з жу р на лі с та ми: бі б лі о те -кар дає ін тер в’ю ”.

За ве р шив День бі б лі о тек Укра ї ни кру г лий стіл „Зро би -мо бі б лі о те ку си м во лом де мо к ра тії: стра те гія і та к ти ка ді я ль -но с ті Укра ї н сь кої біб ліо те ч ної асо ці а ці ї”.

День бі б лі о тек Кри му мав на зву ”Бі б лі о те ки Кри му –ство рю є мо рі з но ма ні т ність і уні ка ль ність біб ліо те ч но го ланд -ша ф ту Укра ї ни”. Під час ньо го бу ло про ве де но бла го дій нуак цію „У к ра їн сь кі кни ги – бі б лі о те кам Кри му” за уча с тю Мі -ні с тер с т ва куль ту ри і ту ри з му Укра ї ни, на ці о на ль них, дер -жа в них, об ла с них бі б лі о тек, УБА, ви да в ни ц т ва «Фо лі о» (м. Ха р ків).

Як зав жди, не пе ре ве р ше ною бу ла що рі ч на до по відь го -ло ви Орг ко мі те ту кон фе ре н ції, ге не ра ль но го ди ре к то раДПНТБ Ро сії Я. Шрай бе р га „Роль бі б лі о тек у за без пе чен ні до -сту пу до ін фо р ма ції та знань в ін фо р ма цій но му сто річ чі”. По -над го ди ну він умі ло три мав ува гу ве ли кої ау ди то рі ї. Ци та ти зБі б лії, кла си ч ної по езії, ці ка вий та ін фо р ма цій но на си че нийвід ео ряд (ури в ки з кі но і му ль т фі ль мів, чи с лен ні схе ми, ді а г -ра ми) не про с то вда ло до по в ню ва ли роз по відь, во ни не до -зво ля ли від во лі к ти ся від ос но в ної ду м ки, по ле г шу ва лисприй нят тя, при му шу ва ли за ми с ли тись.

Про с то й до сту п но до по ві дач го во рив про най скла д ні шіпро бле ми су час но го ін фо р ма цій но го су с пі ль с т ва (як він ви -сло ви в ся – „и н фо р ма ци он ный бе с п ре дел”); не об хід ністьвпра в но го орі є н ту ван ня в без ме ж но му мо рі ін фо р ма ції – насьо го дні вже є ци ф ро вої ін фо р ма ції в 3 млн. ра зів бі ль ше, ніжкни ж кової за всі ро ки іс ну ван ня кни ги („и н фо р ма ци он ныйджин стал не уп ра в ля е мым”); роз крив пе р с пе к ти ви по да ль -шо го ус пі ш но го роз ви т ку біб ліо те ч ної спра ви.

То му і за па м’я та ли ся про ци то ва ні на шим ро сій сь кимко ле гою сло ва Є. Єв ту ше н ка: «За по м ни, что без вы хо д но с тинет, без вы хо д ность – то плод во о б ра же нь я».

Я. Шрай берг за зна чив, що ІФ ЛА і ЮНЕСКО під тве р ди -ли ос но в ні пріо ри те ти, спря мо ва ні, в пе р шу чер гу, на за без -пе чен ня ві ль но го до сту пу до ін фо р ма ції та рух до ін фо р ма -цій но го су с пі ль с т ва. ІФ ЛА, крім тра ди цій них орі є н ти рів (біб -ліо те ч ні про бле ми кра їн тре тьо го сві ту, біб ліо гра фі ч ні такла си фі ка цій ні ста н да р ти і фо р ми, об слу го ву ван ня лю дей зоб ме жен ня ми в жит тє ді я ль но с ті то що), на кре с ли ла й про -бле ми ство рен ня та ви ко ри с тан ня ві ль них ар хі вів ін фо р ма -ці ї.

Ра зом із цим, в усьо му сві ті сьо го дні осо б ли ва ува гапри ді ля єть ся пи тан ню чи тан ня. Фо р му ва ти куль ту ру чи тан няв епо ху за гро з ли во+ ек с па н си в но го на сту пу еле к т ро нних ви -дань вкрай ва ж ли во. Зро с тан ня об ся гів еле к т ро нної ін фо р -ма ції слід ві та ти, але не мо ж на за бу ва ти про Ве ли ку Мі сіюкни ги. До по ві дач на га дав ло зунг, який про го ло си ла, всту па -ю чи в 2007 р. на по са ду Пре зи де н та ІФ ЛА Кла у діа Люкс: „Бі -б лі о те ки на по ряд ку ден но му”. Він спря мо ва ний, перш завсе, на за хист ін те ре сів бі б лі о тек, під ви щен ня їх ньо го ста ту -су у су с пі ль с т ві. Це про гра ма Пре зи де н та ІФ ЛА на най бли ж -чі два ро ки і ни ні це вже про гра ма всьо го біб ліо те ч но го спів -то ва ри с т ва.

Плідна і цікава робота конференції, змістовні зустрічі тапрофесійне спілкування колег збагатили учасників форумудосвідом, новими ідеями, дали наснагу на подальшуроботу.

Висловлюємо подяку МКТ України, за фінансовоїпідтримки якого стала можливою участь у конференціїблизько 30 фахівців бібліотечної галузі України.

3’2007 (37) 20

КО

НФ

ЕР

ЕН

ЦІЇ

. С

ЕМ

ІНА

РИ

. Ч

ИТ

АН

НЯ

3’2007 (37)

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОГРАФІЯ – ДОКУМЕНТАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНИ(Оприлюднено на ХІV Міжнародній конференції

„КримB2007”)

СС ТТ ОО РР ІІ НН КК ААББ ІІ ББ ЛЛ ІІ ОО ГГ РР АА ФФ АА

ОКУМЕНТАЛЬНА па м’ять на ції”, “ду хо в на ска р б ни -ця”, “по ка з ник ін те ле к ту а ль но го роз ви т ку су с пі ль с т -ва “, “по вна на у ко во ор га ні зо ва на біб ліо гра фі ч на ін -фо р ма ція про дру ко ва ну спа д щи ну на ро ду, в якійвід би ли ся здо бу т ки ду хо в ної куль ту ри, ство ре ні в

про це сі іс то ри ч но го роз ви т ку”, – так по +рі з но му ви зна ча ютьпо нят тя “на ці о на ль на біб ліо гра фія”.

У про фе сій но му жа р го ні жу р на лі с тів іс нує ви раз – “ві ч -но зе ле на те ма”, тоб то про бле ма, до якої час від ча су зве р та -ють ся за со би ма со вої ін фо р ма ці ї. Та кою ві ч но зе ле ною дляукра ї н сь ко го кни го знав с т ва, за сло ва ми ав то ри те т но го вУкра ї ні біб ліо гра фа Л. Го ль де н бе р га, є те ма на ці о на ль ноїбіб ліо гра фії – укра ї н сь ко го біб ліо гра фі ч но го ре пе р ту а ру,тоб то по в но го біб ліо гра фі ч но го пе ре лі ку всі єї укра ї н сь коїдру ко ва ної про ду к ці ї. Ви зна ча ль на роль кни ги, дру ку в ста -но в лен ні й роз ви т ку укра ї н сь кої куль ту ри (як і будь+ якої ін -шої на ці о на ль ної пи се м ної куль ту ри) оче ви д на й на врядви ма гає роз го р ну тих до ка зів.

Про гра ми між на ро д них ор га ні за цій – ІФ ЛА, ЮНЕСКО –це ме то до ло гія, іде о ло гія й фу н да мент для те о рії та прак ти -ки на ці о на ль ної біб ліо гра фі ї. Од нак, ми зго д ні з ду м кою на -ших ро сій сь ких і бі ло ру сь ких ко лег, що на ос но ві між на ро д -них про гра м них ви мог та ре ко ме н да цій ко ж на кра ї на ство -рює уні ка ль ну мо дель на ці о на ль ної біб ліо гра фії, спи ра ю -чись на свій не по вто р ний іс то ри ч ний до свід.

Іс то рія ство рен ня на ці о на ль ної ре т ро спе к ти в ної біб ліо -гра фії Укра ї ни – укра ї н сь ко го біб ліо гра фі ч но го ре пе р ту а-ру – до во лі скла д на, а ча сом дра ма ти ч на, як й іс то рія на шоїкра ї ни. Три ва лий час дер жа ва, яка по ви нна спри я ти ви рі -шен ню пи тан ня ство рен ня укра ї н сь ко го біб ліо гра фі ч но горе пе р ту а ру, не ма ла по тре би в тім, щоб на ці о на ль на біб ліо -гра фія бу ла ви че р п ною й ві до бра жа ла всю по лі тич ну, іде о -ло гі ч ну, куль ту р ну ба га то гран ність іс то ри ч но го роз ви т ку.

Ві до мий укра ї н сь кий біб ліо граф М. Гу ме нюк від зна -чав, що на пе в но му ета пі іс то ри ч но го роз ви т ку в ко ж но го на -ро ду ви ни кає не об хід ність під су му ва ти куль ту р ні здо бу т киба га тьох по ко лінь. І чи не най на га ль ні ша по тре ба – у за га ль -ній ре т ро спе к ти в ній біб ліо гра фі ї.

Ця те за ста ла осо б ли во ак ту а ль ною на по ча т ку 90+х ро -ків ХХ сто літ тя, ко ли ін те рес до про блем на ці о на ль ної ре т ро -спе к ти в ної біб ліо гра фії спа ла х нув в Укра ї ні з но вою си ло ю.Цьо му зна ч ною мі рою спри я ло від крит тя спец с хо вищ й ар хі -вів, до сту п ність “за кри тих” ра ні ше ма те рі а лів, зо к ре ма ви -дань ді а с по ри. З’яв и ла ся ре а ль на мо ж ли вість пра цю ва тибез це н зу ри, об’ єк ти в но і як най по в ні ше пред ста ви ти дру ко -ва ну спа д щи ну на ро дів Укра ї ни.

Су час на прак ти ка сві д чить, що фа хі в ці+ бі б лі о г ра фи,кни го зна в ці, іс то ри ки до ся г ли кон се н су су у ви зна чен ніпред ме та біб ліо гра фу ван ня (по нят тя “укра ї н сь ка кни га”),по слі до в но с ті ета пів біб ліо гра фу ван ня всьо го ма си ву на ці о -на ль ної кни ги, в уто ч нен ні хро но ло гі ч них ра мок. Крім то го,но ві тех но ло гії да ли мо ж ли вість об’ єд на ти зу сил ля рі з них бі -б лі о тек й опе ра ти в но об мі ню ва ти ся ін фо р ма ці є ю.

Не вда ю чись у по дро би ці дис ку сій, що пе ре ду ва ли по -ча т ку ро бо ти над укра ї н сь ким біб ліо гра фі ч ним ре пе р ту а -ром, ак це н ту є мо ува гу на кон к ре т них за вдан нях, над яки мипра цю ють про ві д ні бі б лі о те ки кра ї ни.

Бу ло б до сить лег ко ва ж но за яви ти, що всі те о ре ти ч ніпро бле ми ви рі ше но, про те в Укра ї ні від но в ле но си с те м нуро бо ту над укра ї н сь ким біб ліо гра фі ч ним ре пе р ту а ром.

На ці о на ль на бі б лі о те ка Укра ї ни іме ні В. І. Ве р на д с ко го(НБУВ), ко т ра є центром на ці о на ль ної ре т ро спе к ти в ної біб ліо -

гра фії в Укра ї ні, пред ста ви ла свою кон -це п цію по нят тя “укра ї н сь ка кни га”, щоспи ра єть ся на су ку п ність ознак: мо в них,те ри то рі а ль них, змі с то в них і хро но ло гі -ч них.

Сто со в но дру ко ва ної про ду к ції“укра ї н сь ка кни га” – це твори друку:

-- ви да ні укра ї н сь кою мо вою, не -за ле ж но від мі с ця ви дан ня;

- - ви да ні на те ри то рії Укра ї ни,не за ле ж но від мо ви;

- - про Укра ї ну та її на род, не за -ле ж но від мо ви й мі с ця ви дан ня.

Такий під хід зу мо в ле ний осо б ли во с тя ми іс то ри ч но гороз ви т ку Укра ї ни. Сьо го дні, на сам пе ред, біб ліо гра фу єть сяукра ї но мо в на кни га, ви да на в Укра ї ні (у су час них те ри то рі -а ль них ме жах) з 1798 ро ку (з мо ме н ту ви хо ду “Ене ї ди” Іва -на Ко т ля рев сь ко го – пер шої кни ги гра ж дан сь ко го дру ку) по1923 рік (по ча ток дер жа в ної ре єст ра ції ви дань в Укра ї ні).Ви да но 5 ви пу с ків по ка ж чи ка “Укра ї но мо в на кни га”.

В єди но му фо р ма ті біб ліо гра фу ють ся до ку ме н ти ос но -в них бі б лі о те к+ фо н до у т ри му ва чів: Львів сь кої на у ко вої бі б -лі о те ки ім. В. Сте фа ни ка, Ха р ків сь кої дер жа в ної на у ко вої бі -б лі о те ки ім. В.Г. Ко ро ле н ка, Оде сь кої дер жа в ної на у ко воїбі б лі о те ки ім. М. Горь ко го, На ці о на ль ної па р ла ме нт сь кої бі -б лі о те ки Укра ї ни (НПБУ). Ін фо р ма ція пе ре да єть ся в НБУВ, авесь пред ста в ле ний ма сив бу де до по в ню ва ти ся опи са ми збіб ліо гра фі ч них по сі б ни ків та ін ших дже рел.

По шук оп ти ма ль но го ва рі а н та укра ї н сь ко го біб ліо гра -фі ч но го ре пе р ту а ру пе ред ба чає сьо го дні фо р му ван ня ба зида них укра ї но мо в ної кни ги про ві д них бі б лі о тек кра ї ни. А впе р с пе к ти ві – ство рен ня на ці о на ль них зве де них ком п’ю те р -них баз да них “Ру ко пи с на укра ї ні ка”, “Дру ко ва на укра ї ні ка”і зве де но го ре єст ру “Втра че на укра ї ні ка”.

Зна ч ну ро бо ту з фо р му ван ня ре пе р ту а ру укра ї н сь коїкни ги здій с нює Львів сь ка на у ко ва бі б лі о те ка ім. В. Сте фа ни -ка, що го тує до дру ку ар хі в ну кар то те ку “Ре пе р ту ар укра ї н сь -кої кни ги, 1798+1916”, ство ре ну ака де мі ч ни ми бі б лі о те ка миЛьво ва та Ки є ва під ке рі в ни ц т вом Ю. Ме же н ка. Біб ліо гра -фу єть ся укра ї н сь ка кни га Га ли чи ни, Бу ко ви ни, За ка р пат тя,Во ли ні (з 1920) і емі г ра ції (1914+1939). Осо б ли ву ува гу при -ді ля ють фа хі в ці бі б лі о те ки ство рен ню ре пе р ту а ру укра ї н сь -ких пе рі оди ч них ви дань.

Плі д но пра цює єди ний в Укра ї ні На у ко во+ до с лі д нийцентр пе рі оди ки, го ло вне за вдан ня яко го – фо р му ван няком п’ю те р но го ба н ку да них, а на йо го ос но ві – здій с нен няфу н да ме н та ль но го ви дан ня по вної біб ліо гра фії укра ї н сь коїпре си ХІХ+ХХ ст. Ве деть ся ро бо та над ен ци к ло пе ди ч нимсло в ни ком “Укра ї н сь ка жу р на лі с ти ка в іме нах” (ви йш ло 7ви пу с ків), се рі я ми “Пе рі оди ч ні ви дан ня міст Укра ї ни”, “Пе -рі оди ч ні ви дан ня ре гі о нів Укра ї ни”, над по ка ж чи ка ми змі с тупе рі оди ч них ви дань. До слі джен ня іс то рії су час но го ста нупе рі оди ки Центр ве де, ко ор ди ну ю чи зу сил ля за ці ка в ле нихуста нов, ор га ні за цій, окре мих вче них кра ї ни, а та кож за лу -ча ю чи до спів ро бі т ни ц т ва фа хі в ців Поль щі, Че хії, США.

Бе ру чи участь у під го то в ці укра ї н сь ко го біб ліо гра фі ч -но го ре пе р ту а ру, НПБУ ве де ро бо ту зі ство рен ня “Дру ко ва -но го зве де но го ка та ло гу укра ї н сь кої кни ги” (ДЗК) на ос но віфо н дів бі б лі о тек і му зе їв си с те ми Мі ні с тер с т ва куль ту ри і ту -ри з му Укра ї ни.

Ро бо та над ДЗК дає мо ж ли вість здій с ни ти ос но в нийприн цип біб ліо гра фії – об ро би ти de vіsu так зва ну “жи ву”

““ДД

В. Кононенко

21

3’2007 (37)

кни гу з фо н дів бі б лі о тек і му зе їв Укра ї ни. Це, без пе ре ч но,тіль ки один із ета пів на шля ху до ство рен ня укра ї н сь ко гобіб ліо гра фі ч но го ре пе р ту а ру. Ра зом з тим, це при клад вда -лої спів пра ці бі б лі о тек і му зе їв на шої дер жа ви.

При фо р му ван ні ДЗК ви ко ри с та но на пра цю ван ня 27пу б лі ч них бі б лі о тек (на сам пе ред ОДНБ і ХДНБ) і 10 му зе їв.У п’я тьох ви пу с ках ка та ло гу (три – ви йш ли дру ком, за ве р -ше но ро бо ту над че т ве р тим, у про це сі під го то в ки – п’я тий)бу де пред ста в ле но ін фо р ма цію про більш ніж сім ти сяч книгіз зазначенням мі с ця їх ньо го збе рі ган ня.

Пра цю ю чи над на ці о на ль ною ре т ро спе к ти в ною біб ліо -гра фі єю, ми ча с то зга ду є мо сло ва ві до мо го ро сій сь ко го біб -ліо гра фа К. Де ру но ва, ска за ні ще в 1913 ро ці: «Ве ка ми ма нитк се бе рус с ких би б ли о г ра фов по лная кни ж ная опись; и прика ж дой по пы т ке уста лой, дро жа щей ру кой схва тить и за де -р жать это чу д ное ви де нье не пре мен но ока зы ва лось, что тобыл ми раж».

Остан нім ча сом все ча с ті ше зву чить те за про те, що за -ве р шу єть ся ро бо та над біб ліо гра фу ван ням укра ї но мо в ноїкни ги, але при цьо му не вра хо ву єть ся ряд мо ме н тів:

– фо н ди бі б лі о тек за остан нє де ся ти літ тя зна ч но по пов -ни ли ся, зо к ре ма за ра ху нок рі д кі с них ви дань;

– бі б лі о те ки про фі ль них на у ко вих ін сти ту тів НАН Укра -ї ни оде р жа ли в да ру нок цін ні кни ж ко ві ко ле к ції ві до михуче них;

– не ви вче но фо н ди уні вер си тет сь ких та про ві д них га -лу зе вих на у ко вих бі б лі о тек;

– ми ще не зна є мо, які ба гат с т ва збе рі га ють при ва т ніко ле к ції, бі б лі о те ки ре лі гій них уста нов, мо на с ти рів то що.

Без сум ні ву, ство рен ня ре т ро спе к ти в ної на ці о на ль ноїбіб ліо гра фії Укра ї ни не мо ж ли ве без ви вчен ня фо н дів про ві -д них бі б лі о тек СНД й, у пе р шу чер гу, Ро сії, а зна чить без вза -є мо дії рі з них уста нов на ших дер жа в.

Сьо го дні в Укра ї ні біб ліо гра фо ва но зна ч ну ча с ти нуукра ї но мо в ної “жи вої” кни ги. І хо ча мо в на ха ра к те ри с ти ка –один із най більш сут тє вих кри те рі їв на ці о на ль ної кни ги, йо -го не мо ж на аб со лю ти зу ва ти. Це тим бі ль ш ва ж ли во для на -шої кра ї ни, оскі ль ки три ва лий час укра ї но мо в ну кни гу бу лоза бо ро не но не тіль ки ви да ва ти на те ри то рії Укра ї ни, але на -віть вво зи ти з ін ших кра їн:

1720 р. – Указ про за бо ро ну дру кар с т ва укра ї н сь коюмо вою;

1769 р. – Указ про ви лу чен ня у на се лен ня укра ї н сь кихбу к ва рів й укра ї н сь ких те к с тів із це р ко в них книг;

1863 р. – цир ку ляр про за бо ро ну ви дан ня книг укра ї н -сь кою мо вою;

1876 р. – Акт про за бо ро ну вво зу укра ї н сь кої кни ги з+зако р до ну, дру ку нот укра ї н сь ких пі сень;

1904 р. – об ме жен ня укра ї н сь кої мо ви;1914 р. –Указ про лі к ві да цію укра ї н сь кої пре си.В умо вах, ко ли не ви зна ва ли ся укра ї н сь ка мо ва та лі те -

ра ту ра, ав то ри+ ук ра ї н ці ча с то пи са ли й дру ку ва ли свої тво -ри ро сій сь кою, поль сь кою, угор сь кою та ін ши ми мо ва ми.То му мо в на озна ка в по нят ті “укра ї н сь ка кни га” не мо же бу -ти ви зна ча ль но ю.

У зв’я з ку із цим НПБУ при сту пи ла до біб ліо гра фу ван няро сій сь ко мо в ної кни ги. Сьо го дні фо р му єть ся пе р ший томка та ло гу “Ро сій сь ко мо в на кни га в бі б лі о те ках і му зе ях Укра -ї ни”. Як що укра ї но мо в на кни га пред ста в ле на в 5+ти то мах,то ро сій сь ко мо в на зай ме не менш 12+ти. У пе р с пе к ти ві –опра цю ван ня книг, ви да них в Укра ї ні ін ши ми мо ва ми.

Фо р му ван ню як най по в ні шо го ре пе р ту а ру на ці о на ль -ної кни ги спри я ють но ві ін фо р ма цій ні тех но ло гії, що да ютьмо ж ли вість по стій но йо го до по в ню ва ти, уто ч ню ва ти й удо -ско на лю ва ти. Це до зво ляє роз гля да ти ре т ро спе к ти в ну на ці -о на ль ну біб ліо гра фію, за сло ва ми на шо го ко ле ги з Ро сій сь -кої на ці о на ль ної бі б лі о те ки Є. Со ко лин сь ко го, як не скін чен -ний про цес зба га чен ня да них про кни ж ко ву куль ту ру на ції зпо стій ни ми по ве р нен ня ми до вже зроб ле но го. Це спі ра ле -по ді б ний рух, а не што пан ня ін фо р ма цій них дірок.

Од ним із ва ж ли вих на пря мів ді я ль но с ті НПБУ, ра зом ізфо р му ван ням ре пе р ту а ру укра ї н сь кої кни ги, є ство рен няана лі ти ч ної ре т ро спе к ти в ної біб ліо гра фії ві т чи з ня ної пе рі -оди ки. Від су т ність по ка ж чи ків змі с ту бі ль шо с ті укра ї н сь кихпе рі оди ч них ви дань не до зво ляє вче ним ви вчи ти ве ли че з -ний ма сив цін них, ча сом уні ка ль них ма те рі а лів та при зво -дить до не ви пра в да них ви трат ча су чи та чів та біб ліо гра фів,і, вре ш ті, при ско рює фі зи ч не ста рін ня до ку ме н тів.

Сьо го дні ро бо та з біб ліо гра фу ван ня змі с ту ви дань ве -деть ся за трьо ма на пря ма ми:

–– біб ліо гра фу ван ня укра ї н сь ких пе рі оди ч них ви -дань, що ко ри с ту ють ся най бі ль шою по пу ля р ні с тю [“Все світ”(1925+2000), “Сло во й час” (1990+1999), “На у ка і куль ту ра.Укра ї на” (1966+2002), “Ку р’єр Кри в ба су” (1994+2004),“Укра ї н сь ке лі те ра ту ро знав с т во” (1966+1994), “Хро ні -ка+2000” (1992+2007)]. Ва р то зве р ну ти ува гу на по ка ж чик«”Все світ” в XX сто літ ті». Це – дій с но біб ліо гра фі ч на мо но -гра фія, що мі с тить прак ти ч но ви че р п ну ін фо р ма цію про ро -бо ту жу р на лу про тя гом усьо го пе рі оду йо го іс ну ван ня безбудь+ яких ви ня т ків з іде о ло гі ч них, по лі тич них або кон’ ю н к -ту р них мі р ку вань. Ба га то ас пе к т ні до по мі ж ні по ка ж чи ки до -по ма га ють орі є н ту ва ти ся у ве ли ко му ма си ві ма те рі а лів, щомі с тить по над 5 ти сяч пу б лі ка цій ху до ж ніх тво рів у пе ре кла -ді з 80 мов сві ту, а та кож 13 ти сяч ста тей, на ри сів, ре по р та -жів й ін ших ма те рі а лів;

–– ма ло до сту п них жу р на лів, що ста ли біб ліо гра фі -ч ною рі д кі с тю [“Че р во ний шлях” (1923+1936), “Ра дян сь калі те ра ту ра” (1933+1941), “Біб ліо ло гі ч ні ві с ті” (1923+1930)]. Зви дань, до ступ до яких бу ло об ме же но, ми, перш за все,під три ма ли ідею роз крит тя змі с ту жу р на лу “Біб ліо ло гі ч ні ві с -ті” – не пе ре ве р ше но го до ни ні в Укра ї ні ви дан ня в га лу зі кни -го знав с т ва, кни го ви ро б ни ц т ва, іс то рії кни ги, біб ліо те ч ноїспра ви й біб ліо гра фі ї. Жу р нал про іс ну вав ли ше 8 ро ків(1923+1930), а на у ко ва цін ність йо го пу б лі ка цій не ухи ль нозро с та є;

–– ви дань укра ї н сь кої ді а с по ри, озна йо ми ти ся з яки -ми ві т чи з ня ним чи та чам три ва лий час бу ло май же не мо ж -ли во, а ча сом і не без пе ч но [“Ли с ти до При яте лів”(1953+1968), “Ви з во ль ний шлях” (1948+1997)].

Вті ли ти ідею ство рен ня ви че р п ної ре т ро спе к ти в ної ана -лі ти ч ної біб ліо гра фії скла д но й прак ти ч но не мо ж ли во, на -сам пе ред, че рез ко ло са ль ний об сяг ма те рі а лу. Од нак маєсенс пра цю ва ти над ство рен ням су ку п но с ті окре мих по ка ж -чи ків змі с ту рі з них пе рі оди ч них ви дань (як у тра ди цій ній, такі еле к т ро нній ве р сі ях). То му сьо го дні вкрай не об хід на чі т како ор ди на ція ді я ль но с ті бі б лі о тек Укра ї ни в цьо му на пря мі.

Як що роз гля да ти ді я ль ність НПБУ в га лу зі на ці о на ль ноїбіб ліо гра фії в бі ль ш ши ро ко му ро зу мін ні, зо к ре ма з по гля дуна її змі с то в ну ча с ти ну, то мо ж на на зва ти та кож ряд по сі б -ни ків, що “пра цю ють” на від ро джен ня ду хо в них цін но с тейна шо го на ро ду. Це се рії по ка ж чи ків: “По ве р ну ті іме на”,“Укра ї н сь кі пись мен ни ки”, “Ви да т ні (про ві д ні) ді я чі укра ї н -сь кої кни ги”, пе р со на ль ні біб ліо гра фі ч ні по ка ж чи ки (Т. Ше -в че н ко, Г. Ско во ро да) та ін.

Осо б ли вої ува ги за слу го вує се рія біо бі б ліо гра фі ч нихна ри сів “Ше с ти де ся т ни ц т во: про фі лі на тлі по ко лін ня”, при -свя че них пись мен ни кам, по етам, лі те ра ту ро зна в цям, пра -во за хи с ни кам, яких на зи ва ли “су зі р’ям яс к ра вих зі рок на тліто та ль ної не го ди” і ді я ль ність ко т рих не без під ста в но вва жа -єть ся од ним із най ці ка ві ших явищ укра ї н сь кої лі те ра ту ри се -ре ди ни ХХ ст.

Уже ви йш ли у світ де сять ви пу с ків, що при свя че ні Ми -ко лі Він гра нов сь ко му – са мо бу т ньо му, яс к ра во му сце на ри -с ту, кі но ре жи се ру, кі но ак то ру, пись мен ни ку, та ла но ви то мулі те ра ту ро зна в цю; спад ко єми ці ве ли ко го ро ду Ко цю бин сь -ких Ми хай ли ні Ко цю бин сь кій; без ко м п ро мі с ній, не пе ре ве р -ше ній по ете сі Лі ні Ко с те н ко; ба га то гран но му Ле сю Та ню ку –ре жи се ру, пись мен ни ку, ми с те ц т во зна в цю, по лі ти ку, ін шимді я чам – тим не ба га тьом, ко го на зи ва ють ари с то к ра та ми ду -ху.С

ТО

РІН

КА

БІБ

ЛІО

ГР

АФ

А

22

НАЛІЗ ви да них бі б лі о те ка ми Че р ні гі в щи ни біб -ліо гра фі ч них посібників, які на дій ш ли до від ді луна у ко во го ана лі зу роз ви т ку біб ліо те ч ної спра виНа ці о на ль ної па р ла ме нт сь кої бі б лі о те ки Укра ї -ни, за сві д чує: ця об ласть, як і зав жди, – один із

лі де рів у ца ри ні роз ви т ку крає зна в чої біб ліо гра фі ї.На сам пе ред, роз гля не мо ви дан ня обласної кни го збі р -

ні – Че р ні гів сь кої ОУНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка.По то ч на біб ліо гра фі ч на ін фо р ма ція про об ласть по да -

єть ся у тра ди цій но му уні вер са ль но му що рі ч ни ку „Лі те ра ту рапро Че р ні гів сь ку об ласть за … рік” [15; 16]. Ма те рі а ли в ньо муси с те ма ти зо ва но за роз ді ла ми, які віддзеркалюють ос но в ніпи тан ня крає знав с т ва. Біб ліо гра фі ч ні опи си в ра зі по тре бису про во джу ють ся ко ро т ки ми ано та ці я ми. Ве ль ми ко ри с -ною, на наш по гляд, є ру б ри ка „Бі б лі о г ра фі ч ні по сі б ни ки”,по да на пі с ля те ма ти ч них роз ді лів.

Дасть можливість зорі є н ту ва ти ся при ко ри с ту ван ні що -рі ч ни ком до по мі ж ний апа рат: ал фа ві т ний по ка ж чик ав то ріві на зв книг та ста тей, імен ний (пе р со на лій) та гео гра фі ч нийпо ка ж чи ки.

Ба жа но бу ло б, щоб по сі б ник мав пе ред мо ву, про щовже ви сло в лю ва ло ся за ува жен ня в огля ді ви дань ОУНБ за1995+1998 рр. го ло вно го біб ліо гра фа НПБУ Т. За мо рі ної (Вісн.Книжк. па ла ти. – 2000. – № 2). Хо ча її від су т ність ли ше де якоюмі рою мо ж на по яс ни ти роз го р ну тою ви да в ни чою ано та ці є ю.

Про до в жує ви хо ди ти біб ліо гра фі ч ний по ка ж чик „Бі б лі -о те ки Че р ні гі в щи ни на сто рі н ках пре си” [5; 6]. Ма те рі а ли у

йо го ви пу с ках роз мі ще -но за те ма ми, а в ме жахроз ді лів – за абе т кою ав то рів та на зв ста тей, і су про во джу -ють ся до ві д ко ви ми ано та ці я ми. Для зру ч но с ті у ко ри с ту ван -ні по да ють ся: „А л фа ві т ний по ка ж чик на зв бі б лі о тек та ЦБС”і „Спи сок пе рі оди ч них ви дань, ма те рі а ли з яких вклю че ні допо ка ж чи ка”. Се ред не до лі ків ви дан ня – від су т ність но ме рави пу с ку на ти ту ль но му ар ку ші, адже про те, що це 7+й та 8+йви пу с ки, чи тач ді з на єть ся ли ше з пе ред мо ви.

За період, що розглядається, ви йш ли дру ком два ви пу -с ки до ві д ни ка ре ко ме н да цій но го ха ра к те ру „Зна мен ні і па -м’я т ні да ти по Че р ні гів сь кій об ла с ті на … рік”.

Пе р ший ви пуск [12] при свя че но 60+річ чю Пе ре мо ги уВе ли кій Ві т чи з ня ній вій ні. Са ме то му до пе ре лі ку вклю че нотак ба га то фа к ти ч но го ма те рі а лу з іс то рії ви з во лен ня Че р ні -гі в щи ни від фа ши ст сь ких оку па н тів. Із де ся ти вмі ще них у„Ка ле н да рі” до ві док три – во єн ної те ма ти ки, зо к ре ма ма те -рі ал „Пе ре мо ж ний пра пор над Че р ні гі в щи но ю”.

При відборі дат укладачі керувалися загальноприй ня -тими критеріями. Довідки до статей – змі с то в ні та рі з но пла -но ві. Про те більш ін фо р ма ти в ним йо го мо г ло б зро би ти, на -при клад, по си лан ня бі ля да ти “180+річ чя з ча су по вс тан няЧе р ні гів сь ко го пол ку в Пе тер бур зі” на до ві д ку про іс то ріюпо вс тан ня цьо го пол ку, вмі ще ну у по ка ж чи ку “Де ка б ри с ти іЧе р ні гі в щи на” (Че р ні гів, 2000. – С. 5+6).

Є, на жаль, і де які не то ч но с ті. У ру б ри ці „Цьо го ро ку”чи та є мо: „200 ро ків то му (1805) у Ні жи ні бу ло за сно ва но Гі -

3’2007 (37)

Од ним із ос но в них сво їх за вдань НПБУ вва жає спри ян -ня змі ц нен ню ду хо в но го єд нан ня всьо го укра ї н с т ва, ус ві до -м лен ню се бе як єди ної спі ль но ти.

Сьо го дні не мо ж ли во уяви ти но ві т ню укра ї н сь ку лі те ра -ту ру без фе но ме на пись мен ни ків укра ї н сь ко го за ру бі ж жя.Укра ї н сь ка лі те ра ту ра в емі г ра ції – яви ще уні ка ль не й са мо -бу т нє як за сво їм змі с том, так і за по шу ка ми но вих за со біввід тво рен ня дій с но с ті. З ме тою її по пу ля ри за ції під го то в ле нобіо бі б ліо гра фі ч ний до ві д ник “Укра ї н сь кі пись мен ни ки ді а с -по ри”, ко т рий до по ма гає пред ста ви ти тво р чість пись мен ни -ків за ру бі ж жя як скла до ву єди ної на ці о на ль ної куль ту ри.

Кі ль ка слів про на ці о на ль ну по то ч ну біб ліо гра фі ю. Тут,без су м ні в но, від бу ли ся зна ч ні змі ни. Як що в 90+х ро ках ХХ ст. Кни ж ко ва па ла та Укра ї ни ви да ва ла всьо го три лі то пи -си, то сьо го дні во ни пред ста в ле ні прак ти ч но в по в но му об -ся зі, за ви ня т ком біб ліо гра фії дру го го сту пе ня. Крім дру ко -ва ної фо р ми, лі то пи си іс ну ють і в еле к т ро нній ве р сі ї. Од накє й про бле ми. Ос но ва об лі ку на ці о на ль ною дру ку – обо в’я з -ко вий при мі р ник. Але за га ль но ві до мо, що За кон Укра ї ни“Про обо в’я з ко вий при мі р ник до ку ме н тів” да ле ко не зав -жди ви ко ну є ть ся. За За ко ном, в Укра ї ні по ви нні йо го оде р -жу ва ти Кни ж ко ва па ла та України імені Івана Федорова, на -ці о на ль ні, в т. ч., спе ці а лі зо ва ні, все ук ра їн сь кі бі б лі о те ки таін. Але жо д на з них не має по в но го ком пле к ту на ці о на ль но -го дру ку. Ве ли ка про бле ма з отри ман ням при мі р ни ка від ко -ме р цій них, ре гі о на ль них ви да в ництв і на у ко вих уста нов,при ва т них під при ємств. Звід си іс то т ні про га ли ни в дер жа в -ній ре єст ра ці ї. Тим ча сом ЮНЕСКО на віть 2+3% про га линоці нює як втра ту на ці о на ль ної ку ль ту р ної спа д щи ни. Як щовра ху ва ти, що в лі то пи сах усіх кни ж ко вих па лат при йн я ті пе -в ні об ме жен ня, то оче ви д но, що отри ма ти все бі ч не уяв лен -ня про на ці о на ль ну дру ко ва ну про ду к цію до сить скла д но.

У зв’я з ку із цим сьо го дні ре а ль но го во ри ти про по зи ти -в ну роль біб ліо гра фі ч ної ви да в ни чої про ду к ції об ла с них бі -

б лі о тек як скла до вої ча с ти ни на ці о на ль ної біб ліо гра фі ї. Воб ла с тях Укра ї ни ви хо дять що рі ч ни ки, що від би ва ють мі с -це вий друк й ство рю ють ся на ос но ві над хо джен ня в бі б лі о -те ку обо в’я з ко во го мі с це во го при мі р ни ка, це, зо к ре ма:“Кни ги За ка р пат тя”, “Кни ги Лу га н щи ни”, “Кни ги Рі в не н щи -ни”, “Ви да в ни чі но ви н ки За по рі зь ко го краю” та ін. Та кимчи ном, ви дан ня об ла с них бі б лі о тек пе в ною мі рою за по в ню -ють про га ли ни, до по в ню ють по то ч ний на ці о на ль ний біб ліо -гра фі ч ний об лік.

Наразі в Укра ї ні зі бра но ве ли че з ні ма си ви фа к то гра фі -ч ної й біб ліо гра фі ч ної ін фо р ма ції, ство ре ні в про це сі під го -то в ки “Ка ле н да рів зна мен них і па м’я т них дат”. НПБУ, пра г -ну чи зро би ти їх за га ль но до сту п ни ми, пра цює над фо р му -ван ням уні вер са ль но го за змі с том, до сту п но го, зру ч но го вко ри с ту ван ні еле к т ро нно го ре сур су – ба зи да них “Да ти і по -дії”. На сьо го дні БД, що ство ре на на ос но ві що ква р та ль ни ка“Ка ле н дар зна мен них і па м’я т них дат” і що рі ч ни ка “Зна мен -ні да ти”, іс нує в ло ка ль ній ме ре жі й мі с тить значний обсягін фо р ма ції про між на ро д ні, на ці о на ль ні, ре лі гій ні свя та, па -м’я т ні да ти, іс то ри ч ні по дії, пе р со на лії ви да т них ді я чів сві то -во го рі в ня й тих, чиї жит тя та ді я ль ність бу ли по в’я за ні зУкра ї но ю. У най бли ж чій пе р с пе к ти ві БД по ви нна на бу ти за -га ль но ук ра їн сь ко го ма с ш та бу, оскі ль ки пе ред ба ча єть ся об’ -єд на ти на пра цю ван ня як на ці о на ль них, так і ре гі о на ль нихбі б лі о тек, ін фо р ма цій них центрів. Зі бра ні во є ди но ма те рі а -ли “Ка ле н да рів...”, пе ре ва ж ну бі ль шість яких при свя че но іс -то рії, на у ці, куль ту рі й ми с те ц т ву Укра ї ни, бу дуть по ту ж нимін фо р ма цій ним ре сур сом, що пред ста вить у все сві т ній ін фо -р ма цій ній ме ре жі своє рі д ний пор т рет Укра ї ни.

На за ве р шен ня хо четь ся на ве с ти сло ва М. Че р ни шев -сь ко го: “Біб ліо гра фія – пре кра с на спра ва, але тіль ки то ді,ко ли нею за йма ють ся се р йо з но”.

СТ

ОР

ІНК

А Б

ІБЛ

ІОГ

РА

ФА

23

К. Камінська

БІБЛІОГРАФІЧНА ЧЕРНІГІВЩИНА(2004B2005 рр.)

АА

м на зію ви щих на ук кн. Без бо ро дь ка (ни ні – Ні жин сь кийдер жа в ний уні вер си тет ім. М.В. Го го ля)”. Втім, 1805 р. се натРо сії ли ше при йн яв по ста но ву що до спо ру джен ня у мі с тіпри мі щен ня ви що го на вча ль но го за кла ду. Бу ді в ни ц т во йо готри ва ло 15 ро ків. А пе р ших сту де н тів гі м на зія при йн я ла 4 ве -ре с ня 1820 р. (УРЕ. – Т. 7. – С. 363; О с ві та. – 2004. – 3+4 ли -с то п. – С. 6–9; Че р ні гі в щи на: Ен цикл. до від. – К., 1990. – С. 500; стат тя ні жин сь ко го мі сь ко го го ло ви М. При хо дь ка угаз. „Дзе р ка ло ти ж ня”. – 2005. – 16–29 лип.). І ли ше в УСЕ(К., 1999. – С. 939) за зна че но: „1805–20 – Без бо ро дь ків сь -кий лі цей”. Тож ва р то бу ло уто ч ни ти: „200+річ чя від по ча т кубу ді в ни ц т ва Гі м на зії ви щих на ук”.

Ува зі чи та чів про по ну єть ся до ві д ка до 110+річ чя від дняна ро джен ня ви да т но го укра ї н сь ко го по ета М. Риль сь ко го,який не од но ра зо во від ві ду вав цей ма льо в ни чий край і є ав -то ром чу до во го ци к лу по езій „Че р ні гів сь кі со не ти”.

Над зви чай но ці ка вою є роз по відь про ла у ре а та Но бе -лів сь кої пре мії, пись мен ни ка М. Шо ло хо ва, ма ти яко го –укра ї н ка з Че р ні гів сь кої гу бе р нії, у ґрун то вній до ві д ці «М. Шо ло хов і Че р ні гі в щи на: До 100+річ чя від дня на ро -джен ня». Чи та че ві про по ну єть ся ці ка вий, ори гі на ль ний по -гляд на тво р чість все сві т ньо ві до мо го ми т ця.

Ви пуск до ві д ни ка „Зна мен ні і па м’я т ні да ти по Че р ні гів -сь кій об ла с ті на 2006 рік” [13] мі с тить стат ті до 100+річ чя віддня на ро джен ня Н. Ра х лі на та М. По пу д ре н ка, 150+річ чя віддня на ро джен ня С. Ру со вої та М. Вру бе ля. І по ряд із зна мен -ни ми по ді я ми – 20+рі ч ний юві лей сум но з ві с ної Чо р но биль -сь кої ка та с т ро фи. Під кре с лю єть ся, що Че р ні гі в щи на – одиніз ре гі о нів, які най бі ль ше по ст ра ж да ли від ава рі ї. І на під тве -р джен ня цьо го на во дять ся вра жа ю чі фа к ти.

Збі р ник „Би б ли о те ки и ра з ви тие куль ту ры в де мо к ра -ти че с ком об ще с т ве” [2] мі с тить ма те рі а ли „кру г ло го сто лу”,що від бу в ся в Го род нян сь кій ЦБ Че р ні гів сь кої об ла с ті. Ви сві -т лю ють ся пи тан ня ді я ль но с ті бі б лі о тек з об слу го ву ван ня ко -ри с ту ва чів, упро ва джен ня ін фо р ма цій них тех но ло гій, ро лібі б лі о тек у су час но му су с пі ль с т ві, йо го ду хо в но му від ро -джен ні. Ця зу стріч ста ла ва ж ли вим ета пом спів пра ці біб ліо -те ч них пра ців ни ків Брян сь кої, Го мель сь кої та Че р ні гів сь коїоб ла с тей. Під су м ко ва стат тя ве ду чої „кру г ло го сто лу” таукла да ча ви дан ня Л. Фе о фі ло вої „Гра ни со т ру д ни че с т ва,ито ги и пе р с пе к ти вы” є пе ре ко н ли вим сві д чен ням то го, що30+рі ч не спів ро бі т ни ц т во бі б лі о те ка рів трьох ви ще оз на че -них об ла с тей ви яви лось ве ль ми плі д ним.

У се рії „Лю ди твої, Че р ні гі в щи но!” ви йш ли три ро бо ти.Пе р ша [24] при свя че на ві до мо му в Че р ні гів сь ко му По ліс сідо слі д ни ко ві іс то рії Ю. Ви но г рад сь ко му. На рис по ді ле ний нароз ді ли – два за га ль ні, які да ють уяв лен ня про жит тя і ді я ль -ність вче но го, а по тім ті, що ви сві т лю ють ос но в ні на пря ми йо -го за ці ка в лень. Но мер ви пу с ку вка за но ли ше у при кни ж ко -вій ано та ції, а слід бу ло по да ти йо го і на ти ту ль но му ар ку ші.

Дру га ро бо та [23] при свя че на І. Бу яль сь ко му – уро дже -н цю Нов го род+ Сі ве р щи ни, хі ру р гу й ана то му, який за про по -ну вав ін но ва цій ні ме то ди лі ку ван ня су дин них ане в ризм таба ль за му ван ня. Пі с ля на ри су про вче но го на дру ко ва но пе -ре лік йо го ос но в них праць та лі те ра ту ру про ньо го.

Тре тє ви дан ня се рії – іс то ри ко+ кра є з на в чий на рис „Ро -дом з Мри на” [25] – про ві до мо го на ро до зна в ця, фо ль к ло -ри с та й ет но гра фа О. Ма ли н ку.

Впро довж 2004–2005 рр. по ба чи ли світ 2+й, 4+6+й ви -пу с ки се рії „І с то ри ки та крає зна в ці Че р ні гі в щи ни”. Дру гийви пуск [19] при свя че ний фі ло ло гу, іс то ри ку, ет но гра фу і фо -ль к ло ри с ту, од но му з фу н да то рів укра ї н сь кої ста ти с ти ч ноїна у ки О. Ру со ву і від кри ва єть ся на ри сом, що роз по ві дає пройо го жит тя і ді я ль ність. У пе ре лі ку праць на у ко вця, зва жа ю -чи на зна ч ну їх ню кі ль кість, за сто со ва но хро но ло гі ч нийприн цип роз та шу ван ня лі те ра ту ри. Се ред до по мі ж них по ка -ж чи ків – „А л фа ві т ний по ка ж чик праць О. Ру со ва”, „І мен нийпо ка ж чик”, „Ге о г ра фі ч ний по ка ж чик”.

Че т ве р тий ви пуск – пе р ше си с те ма ти зо ва не ви дан няпро пе да го га та крає зна в ця М. Чу п ри ну [17]. У ньо му до три -

ма но хро но ло гі ч ний ха ра к тер роз мі щен ня лі те ра ту р нихдже рел у пря мій по слі до в но с ті. Де які з них про ано то ва но.По да ють ся та кі до по мі ж ні по ка ж чи ки: імен ний (пе р со на лій)і гео гра фі ч ний.

Су час но му іс то ри ку та крає зна в цю В. Тка че н ку при свя -че но на сту п ний ви пуск се рії [9]. В ньо му та кож ви ко ри с та нохро но ло гі ч не роз мі щен ня лі те ра ту р них дже рел. У ме жахро ку во ни по да ні за абе т кою на зв. Де які біб ліо гра фі ч ні за -пи си ано то ва но. Вмі ще но імен ний та гео гра фі ч ний по ка ж -чи ки.

Шо с тий ви пуск [1] зна йо мить чи та ча з ді я ль ні с тю су час -но го на у ко вця А. Ад ру га, об’ єк та ми до слі джень яко го ста личе р ні гів сь кі па м’я т ки ар хі те к ту ри і ми с те ц т ва ХVІІ– ХV І ІІ ст.,іс то рія пи са н кар с т ва на Че р ні гі в щи ні, укра ї н сь кий жи во пис.У ви дан ні за сто со ва но хро но ло гі ч ний ха ра к тер роз мі щен няча с т ко во про ано то ва них дже рел у пря мій по слі до в но с ті; уме жах ро ку – за абе т кою на зв. Скла де но імен ний та гео гра -фі ч ний по ка ж чи ки.

У пе рі од, що роз гля да єть ся, ви йш ли дру ком два збі р -ни ки ме то ди ч но+ бі б лі о г ра фі ч них ма те рі а лів. У те к с то вій ча -с ти ні ви дан ня „Ві нок па м’я ті” [8] по да ють ся по ра ди, на якіса ме ас пе к ти слід зве р ну ти ува гу, ви сві т лю ю чи те му Ве ли коїВі т чи з ня ної вій ни. Йдеть ся про на оч не офо р м лен ня бі б лі о -тек, про ве ден ня біб ліо гра фі ч них огля дів, від кри тих пе ре гля -дів то що. Вмі ще но по ра ди що до під го то в ки лі те ра ту р но+ му -зи ч ної ком по зи ції „Вкло ні мо ся свя тій Пе ре мо зі”. У кі н ці ви -дан ня по да но лі те ра ту ру, ви ко ри с та ну при йо го укла дан ні.

У біб ліо гра фі ч но му по ка ж чи ку „Па м’ять на ро ду не убі -єн на” [20] си с те ма ти зо ва но до бі р ки до ку ме н тів, іс то ри ч німо но гра фії, опо ві ді оче ви д ців, жу р на ль ні та га зе т ні стат ті,що роз кри ва ють те му го ло до мо ру на Че р ні гі в щи ні у1932+1933 рр. Ви дан ня від кри ва єть ся всту п ною стат тею ка н д. іс т. на ук, до це н та Че р ні гів сь ко го дер жа в но го пе да го -гі ч но го уні вер си те ту ім. Т. Ше в че н ка Т. Де м че н ка. Ра ці о на ль -ним є по дан ня лі те ра ту ри за ра йо на ми об ла с ті. Збі р ка вклю -чає ряд до по мі ж них по ка ж чи ків: ал фа ві т ний ав то рів, на звкниг і ста тей, імен ний (пе р со на лій), гео гра фі ч ний.

По сі б ник „Пе р ли на укра ї н сь ко го те а т ру” [21] при свя че -но усла в ле ній укра ї н сь кій ак т ри сі Ма рії За нь ко ве ць кій. Від -кри ва єть ся він біо гра фі ч ною до ві д кою про жит тя і тво р чістьми с т ки ні. По да ють ся по ра ди що до офо р м лен ня кни ж ко во -ілю с т ра ти в ної ви ста в ки (те ма ти ч на на зва – „За ру че на зі сце -но ю”), план лі те ра ту р но+ му зи ч но го ве чо ра, скла до вою яко -го є біб ліо гра фі ч ний огляд.

Біб ліо гра фі ч ний по ка ж чик „Бі б лі о те ки Нов го род+ Сі ве -р щи ни на сто рі н ках пре си (1945+2004 рр.)” [3] ви да ла Нов -го род+ Сі вер сь ка ЦРБ спі ль но з Че р ні гів сь кою ОУНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка. Ма те рі а ли йо го зде бі ль шо го ві ді бра но зра йон ної га зе ти, су час на на зва якої – „Сі вер сь кий край”.Опи си су про во джу ють ся ко ро т ки ми ано та ці я ми. Для зру ч -но с ті у ко ри с ту ван ні по да но „А л фа ві т ний по ка ж чик на зв бі -б лі о тек ра йо ну”, „Спи сок ско ро чень”.

Дру ге, до по в не не, ви дан ня біо бі б ліо гра фі ч но го по ка ж -чи ка „Пи сь мен ни ки Че р ні гі в щи ни” [22] бу ло під го то в ле носпі ль ни ми зу сил ля ми мі с це вої ор га ні за ції На ці о на ль ної спі -л ки пись мен ни ків Укра ї ни та Че р ні гів сь кої ОУНБ ім. В.Г. Ко -ро ле н ка. До ньо го вклю че но ма те рі ал про чле нів спі л ки, ко -т рі жи вуть і пра цю ють у Че р ні го ві, Ні жи ні, При лу ках, ін шихмі с тах і се лах об ла с ті. Ча с т ко во ано то ва ний по ка ж чик укла -де но за абе т ко вим прин ци пом. Спе р шу по да єть ся сти с лабіо гра фі ч на до ві д ка (ав тор усіх до ві док – ві до мий че р ні гів -сь кий пись мен ник С. Ре п’ях), да лі – спи сок лі те ра ту ри, щоскла да єть ся з тво рів пись мен ни ків, ре це н зій на них, на ри сівпро тво р чу ді я ль ність. Ці ма те рі а ли роз мі ще но у хро но ло гі ч -ній по слі до в но с ті.

По сі б ник „Бі б лі о те ки Но сі в щи ни на сто рі н ках пре си”(1945+2004) [4] мі с тить ін фо р ма цію про ро бо ту бі б лі о текра йо ну впро довж 60 ро ків. У пе ред мо ві за зна ча єть ся, щоНо сів сь кий ра йон не од но ра зо во за зна вав ад мі ні с т ра ти в -но+ те ри то рі а ль них змін й на віть лі к ві да ці ї. Це зна ч но ускла -

3’2007 (37) 24

СТ

ОР

ІНК

А Б

ІБЛ

ІОГ

РА

ФА

3’2007 (37) 25

СТ

ОР

ІНК

А Б

ІБЛ

ІОГ

РА

ФА

д ни ло від бір ма те рі а лу. До ви дан ня вклю че но 586 опи сівста тей, роз та шо ва них у хро но ло гі ч но му по ряд ку. Зде бі ль -шо го опи си су про во джу ють ся ко ро т ки ми ано та ці я ми. По -да ють ся імен ний та ал фа ві т ний по ка ж чи ки на зв бі б лі о текра йо ну.

До 85+річ чя з ча су за сну ван ня Зай ми щан сь кої сіль сь коїбі б лі о те ки+ фі лії скла де но біб ліо гра фі ч ний по ка ж чик [11], щоохо п лює пе рі од 1922+2004 рр. і по бу до ва ний за хро но ло гі ч -ним прин ци пом. Ця спі ль на ро бо та спів ро бі т ни ків да ної бі -б лі о те ки, Че р ні гів сь кої ОУНБ ім. В.Г Ко ро ле н ка і Щор сь коїцентра ль ної бі б лі о те ки ім. 40+річ чя Пе ре мо ги є пер шоюспро бою окре мо го ви дан ня з іс то рії сіль сь кої бі б лі о те ки+ фі -лі ї. По сі б ник вклю чає, окрім біб ліо гра фі ч них опи сів, – по езіїй те к с ти пі сень ав то рів+ зай ми щан.

Біо бі б ліо гра фі ч ний по ка ж чик до 60+річ чя Пе ре мо ги уВе ли кій Ві т чи з ня ній вій ні „Ге рої Ра дян сь ко го Со ю зу – на шізе м ля ки” [10] під го то в ле но спів ро бі т ни ка ми ні жин сь кихцентра ль ної мі сь кої бі б лі о те ки та крає зна в чо го му зе ю. Йо гоукла де но за абе т кою прі звищ ні жи н ців, ко т рі впи са ли ге ро ї -ч ну сто рі н ку в лі то пис на шо го на ро ду. Спе р шу по да єть ся біо -гра фі ч на до ві д ка про ге роя, по тім – спи сок лі те ра ту ри.

З на го ди цьо го свя та Щор сь ка центра ль на бі б лі о те каім. 40+річ чя Пе ре мо ги під го ту ва ла по сі б ник „В при йде ш німпо вто ри ти ся не впра ві” [7]. Ви дан ня мі с тить всту п не сло во,на ри си про м. Щорс та окре мі се ла (по да ні за абе т кою на зв),спи сок лі те ра ту ри, при свя че ний іс то рії ра йо ну. При на пи -сан ні на ри сів ви ко ри с та но спо га ди оче ви д ців по дій.

Та кож Щор сь ка ЦБ спі ль но з мі сь ким іс то ри ч ним му зе -єм ви да ла біо бі б ліо гра фі ч ний по ка ж чик „Йо го від ва зі мо ло -дій, зда єть ся, не бу ло зу пи ну” з на го ди 110+річ чя від дня на -ро джен ня М. Що р са [14]. Ви дан ня скла да ють змі с то в на до -ві д ка про жит тя пол ко во д ця та лі те ра ту ра про ньо го: опо ві діпро жит тя М. Що р са в окре мих ви дан нях та пу б лі ка ції у ча -со пи сах; по да єть ся ру б ри ка „О б раз Що р са в лі те ра ту рі тами с те ц т ві”.

Слід по зи ти в но оці ни ти і рі вень по лі гра фі ч но го та ху до -ж ньо го офо р м лен ня усіх ви ще зга да них по сі б ни ків.

Спи сок ви ко ри с та ної лі те ра ту ри1. Ана то лій Кін д ра то вич Ад руг: (Біо бі б ліо гр. по -

кажч.) /Уклад.: І. Я. Ка га но ва, В.І. Со ло ні ко ва, Л.В. Сту дьо но -ва; Ре д кол. сер.: О.Б. Ко ва ле н ко (го ло ва) та ін.; На ук. ред. О.Б. Ко ва ле н ко; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2005.– 34 с. – (Іс то ри ки та крає зна в ці Че р ні гі в щи ни; Вип. 6).

2. Би б ли о те ки и ра з ви тие куль ту ры в де мо к ра ти че с комоб ще с т ве: Ма те ри а лы „кру г ло го сто ла” библ. ра бо т ни ков Че р -ниг. (Укра и на), Брян. (РФ) и Го мел. (Бе ло русь) обл. /Сост.Л.В. Фе о фи ло ва. – Че р ни гов, 2005. – 56 с.

3. Бі б лі о те ки Нов го род+ Сі ве р щи ни на сто рі н ках пре си(1945–2004 рр.): Біб ліо гр. по кажч. / Че р ніг. ОУНБ ім. В.Г. Ко -ро ле н ка, Нов го род+ Сі вер сь ка ЦРБ; Уклад.: О.П. Ма джу га, Т.Г. Оса д ча; Від п. за вип. Л.В. Фе о фі ло ва. – Че р ні гів, 2004. – 60 с.

4. Бі б лі о те ки Но сі в щи ни на сто рі н ках пре си (1945+2004):Біб ліо гр. по кажч. /Че р ніг. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка, Но сів.ЦРБ; Уклад.: О. І. Да ви де н ко, Н.К. Яре ме н ко, Л.В. Ко ле с ник,Т.Г. Оса д ча; Від п. за вип. Л.В. Фе о фі ло ва. – Че р ні гів, 2005. – 60 с.

5. Бі б лі о те ки Че р ні гі в щи ни на сто рі н ках пре си: Біб ліо гр.по кажч. публ. за 2003 рік / Че р ніг. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка;Уклад.: Т.Г. Оса д ча, Л.В. Фе о фі ло ва; Від п. за вип. Л.В. Фе о фі -ло ва. – Че р ні гів, 2004. – 55 с.

6. Бі б лі о те ки Че р ні гі в щи ни на сто рі н ках пре си; Біб ліо гр.по кажч. публ. за 2004 р. /Уклад.: Т.Г. Оса д ча, Л.В. Фе о фі ло ва;Від п. за вип. Л.В. Фе о фі ло ва. – Че р ні гів, 2005. – 60 с.

7. В при йде ш нім по вто ри ти ся не впра ві: (Щорс. ра йон уро ки ВВВ) / Щорс. ЦБ ім . 40+ річ чя Пе ре мо ги; Уклад.: Мо к ро с -ноп Н.П., Ар те ме н ко І.В.; Від п. за вип. Мо к ро с ноп Н.П. – Щорс,2005. – 76 с.

8. Ві нок па м’я ті: Ме то д.+ бі б лі огр. ма те рі а ли: До 60+річ чяви з во лен ня Укра ї ни та 60+річ чя Пе ре мо ги / Че р ніг. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка; Під гот. О. Ри жа є ва. – Че р ні гів, 2004. – 24 с.

9. Во ло ди мир Во ло ди ми ро вич Тка че н ко: (Біо бі б ліо гр.по кажч.) / Уклад.: І. Я. Ка га но ва, Л.В. Сту дьо но ва; Від п. за вип.П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2004. – 20 с. – („І с то ри ки та крає -зна в ці Че р ні гі в щи ни”; Вип. 5).

10. Ге рої Ра дян сь ко го Со ю зу – на ші зе м ля ки: (Біо бі б ліо гр.по кажч.) / Ні жин. ЦМБ, Ні жин. крає зн. му зей; Уклад.: З.П. Пе -т рик, Л.М. Ру де н ко; Від п. за вип. Р.М. Ха ча ту рян. – Ні жин,2005. – 32 с.

11. Зай ми щан сь ка сіль сь ка бі б лі о те ка+ фі лія: Сто рі н ки іс -то рії і су час но с ті: До 85+річ чя з ча су за сну ван ня: Біб ліо гр. по -кажч. /Уклад.: О.С. Кру м кач, Н.І. Ку сая; Від п. за вип. Л. В. Фе -о фі ло ва; Че р ніг. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка, Щорс. ЦБ ім. 40+річ чя Пе ре мо ги, Зай ми щан. сіл. б+ка+ фі лі я. – Че р ні гів,2005. – 28 с.

12. Зна мен ні і па м’я т ні да ти по Че р ні гів сь кій об ла с ті на2005 рік / Че р ні гів. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка; Уклад. Л.В. Сту -дьо но ва; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2004. – 60 с.

13. Зна мен ні і па м’я т ні да ти по Че р ні гів сь кій об ла с ті на2006 рік /Уклад.: Л.В. Сту дьо но ва, Н.Ф. Го н за; Від п. за вип.П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2005. – 61 с.

14. Йо го від ва зі мо ло дій, зда єть ся, не бу ло зу пи ну: До110–річ чя від дня на родж. М.О. Що р са: Біо бі б ліо гр. по кажч. /Щорс. ЦБ ім. 40+річ чя Пе ре мо ги, Щорс. іст. му зей з ме мо рі ал.від. М. Що р са; Уклад.: Мо с ка ле н ко В.В., Ку са Л.А.; Від п. завип. Мо к ро с ноп Н.П. – Щорс, 2005. – 17 с.

15. Лі те ра ту ра про Че р ні гів сь ку об ласть за 2002 рік: Біб -ліо гр. по кажч. / Че р ніг. ДО УНБ ім. В.Г. Ко ро ле н ка; Уклад.: Го -н за Н.Ф., Ка га но ва І. Я. та ін.; Від п. за вип. Гри ще н ко П.В. – Че -р ні гів, 2004. – 96 с.

16. Лі те ра ту ра про Че р ні гів сь ку об ласть за 2003 рік: Біб -ліо гр. по кажч. /Уклад.: Го н за Н.Ф., Ка га но ва І. Я., Со ло ні ко ваВ.І., Сту дьо но ва Л.В.; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів,2005. – 128 с.

17. Ми хай ло Сте па но вич Чу п ри на (1924–2000): (Біб ліо гр.по кажч.) / Уклад. І. Я. Ка га но ва; Вступ. ст. Т.П. Де м че н ко, В.О. Єв с т ра тов; На ук. ред. О.Б. Ко ва ле н ко; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2005. – 19 с. – (Сер. „І с то ри ки такрає зна в ці Че р ні гі в щи ни”; Вип. 4).

19. Оле к сандр Оле к са н д ро вич Ру сов (1847–1915): (Біо бі б -ліо гр. по кажч.) / Уклад., вступ. ст. О. Я. Ра х на; На ук. ред. О.Б. Ко ва ле н ко; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2004. – 116 с. – (Сер. „І с то ри ки та крає зна в ці Че р ні гі в щи ни”;Вип. 2).

20. Па м’ять на ро ду не убі єн на: Го ло до мор на Че р ні гі в щи -ні, 1932+1933 рр.: Біб ліо гр. по кажч. /Упо ряд.: І. Я. Ка га но ва,Л.В. Сту дьо но ва; Авт. пе ред м. Т.П. Де м че н ко. – Че р ні гів: КП«Вид+ во „Че р ніг. обе ре ги”», 2005. – 49 с.

21. Пе р ли на укра ї н сь ко го те а т ру: До 150–річ чя від дня на -родж. Ма рії За нь ко ве ць кої: Ме то д.+ бі б лі огр. ма те рі а ли /Уклад.: Л.М. По лі щук, О.П. Ри жа є ва, І. Я. Ка га но ва; Від п. завип. Л.В. Фе о фі ло ва. – Че р ні гів, 2004. – 12 с.

22. Пись мен ни ки Че р ні гі в щи ни: Біо бі б ліо гр. до від. /Упо -ряд.: Н. Го н за, І. Ка га но ва; Авт. біо гр. до ві док С.П. Ре п’ях; Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – 2+ге вид., до повн. – Че р ні гів: КП«Вид+ во „Че р ні гів. обе ре ги”»; Ні жин: ТОВ „Вид+ во „А с пе кт+ По -лі г раф”, 2005. – 80 с.

23. По то ць кий М.К. Ав то ри тет єв ро пей сь ко го ма с ш та бу:(Іл ля Ва си льо вич Бу яль сь кий). – Че р ні гів, 2004. – 48 с.: іл. –(Сер. „Лю ди твої, Че р ні гі в щи но!”).

24. При го ров сь кий В. За лю б ле ний у зе м лю Сі вер сь ку:(Ю.С. Ви но г рад сь кий): Іс т.+ кра єзн. на рис / Ред., від п. за вип.П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів, 2004. – 56 с. – (Сер. „Лю ди твої, Че -р ні гі в щи но!”; Вип. 1).

25. При го ров сь кий В. Ро дом з Мри на: (О.Н. Ма ли н ка): Іс -то р.+ кра єзн. на рис / Від п. за вип. П.В. Гри ще н ко. – Че р ні гів,2005. – 64 с. – ( Сер. „Лю ди твої, Че р ні гі в щи но!”).

26 3’2007 (37)

НФОРМАТИЗАЦІЯ суспільства – це організованийсо ціально+економічний і науково+технічний про цесство рення оптимальних умов для за до волення ін-фо р маційних потреб і реалізації прав громадян, ор -

ганів державної влади, органів місцевого само вря ду вання,організацій, громадських об'єднань на основі формування івикористання інформаційних ресурсів" [1]. Інформаційнесуспільство передбачає поширення інформації серед усіхверств населення за допомогою сучасних інформаційнихтехнологій, з одного боку, та їхнього впровадження у по в -сяк денне життя для його полегшення – з іншого.

Про бажання України приєднатися до єдиного інфор -ма ційного простору свідчить низка законодавчих актів, вяких поступово висвітлюється ідея створення інфор ма цій -ного сус пільства та якими регламентовано процес інфор ма -тизації. Сьо годні у країні вже сфор мо вано достатнє інфор -ма цій но правове поле, яке пред ставлено за конами України"Про на укову і науково+технічну дія льність" (13.12.91), "Проін фор ма цію" (02.10.92), "Про науково+технічну інформацію"(25.06.93), "Про захист інформації в автоматизованих сис -темах" (05.07.94), "Про зв'язок" (16.05.95), "Про теле ко му -ні ка ції" (18.11.03) та ін.1 1993 року Україна ста ла членомМіж на родного центру наукової та тех ні чної інформації.1995 року бу ло створено Національне агентство з питаньінформа ти за ції.

Кроком уперед щодо розвитку інформаційного сус -пільства стало затвердження 4 лютого 1998 року Закону Ук -раїни "Про Національну програму інформатизації", від по від -но до якого ця програма визначає стратегію роз в'язання проб -леми забезпечення інфор маційних потреб та інфо рмаційноїпідтримки соціально+економічної, еколо гічної, науко во+тех -нічної, оборонної, національ но+культур ної та іншої діяльностіу сферах загально дер жав ного значення. Згідно з пос та новоюКа бінету Міністрів України "Про зат вер дження Положенняпро Національний реєстр елект ронних інформаційнихресурсів" від 17 березня 2004 р. № 326, у рамках вказаноїпрограми також розпочато роботу зі створення прог рам -но+апаратного ком плексу реєстру українських інформаційнихресур сів, який має стати ядром майбутньої єдиної системиінформаційних ресурсів [2]. Верховна Рада затвердилаНаціональну програму інфор ма тизації на 2006+2008 роки.

Указом Президента України було схвалено Програмуінтеграції України до Європейського Союзу (14.09.00), яка єінструментом загальної стратегії на шляху наближенняУкраїни до ЄС. 3 квітня 2003 року Постановою ВерховноїРади України було затвер д же но Концепцію національноїінформаційної політики, метою якої є створення правових,економічних і орга ні заційних умов для формування в Ук ра -їні розви ну того інформаційного суспільства. В цьому ж роцібуло прийнято за ко ни України "Про електронний

цифровий підпис" і"Про електронні до -ку менти та елек тронний до ку мен тообіг" (22.05.03), якімають фундаментальне значення для забезпеченнясуттєвого зростання еле кт ронного обміну інформацією.

Результатом прийняття цих законів стало запро ва дженняв органах державної влади електронного до ку мен тообігузасобами новітніх інформаційних тех но ло гій, що знайшловідображення у низці нормативних ак тів: наказі Державноїпо дат кової адміністрації Ук ра їни "Про впровадження елект -рон них документів, елект рон ного до кументообігу та елект -рон ного ци ф ро вого під пи су в сис темі подання податковоїзвітності платниками податків" (25.05.04); постановах Ка бі не -ту Міністрів України "Про затвердження порядку зас від ченняна я в ності електронного документа (елект рон них даних) напевний момент часу" (26.05.04), "Про затверд жен ня По рядкузастосування електронного цифрового підпису ор ганамидержавної влади, органами місцевого само вря дування,підприємствами, установами та орга ні заціями державноїформи власності" (28.10.04) та "Про за т вер д ження Типовогопорядку здійснення електрон ного документообігу в ор га нахвиконавчої влади" (28.10.04)); наказі Міні стер ства освіти інауки України, НАН Ук ра їни, ВАК "Про затвердження По -ложення про електронні наукові фа хові видання" (30.09.04), атакож наказі Дер жавного комітету архівів України "Про зат -вер дження Порядку зберігання електронних доку мен тів в ар -хів них уста новах" (25.04.05). Наразі широко об го ворюютьсяпро е кти законів "Про затвердження Про г рами впровад женняелектронного документообігу з ви користанням електронногоцифрового підпису" та "Про діловодство".

На сьогодні основним програмним документом по -будови електронного урядування є Концепція фор му ваннясистеми національних електронних інформа ційнихресурсів (затверджена Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 травня 2003 р.), спрямована на визначеннястратегії формування системи, основних засад і напрямівстворення, використання та захисту національних ресурсів.

Дійсно великою подією для інформатизації ук ра їн сь -кого суспільства стало прийняття Закону України "Про Ос -новні засади розвитку інформаційного суспільства в Україніна 2007+2015 роки", в якому основним завданням виз на -чається: «сприяння кожній людині на засадах широкого ви -ко ристання сучасних інформаційно+комуні кацій них техно -ло гій можливос тей створювати інформацію і знання, корис -туватися та обмінюватися ними, виробляти товари та нада -вати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал,підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвиткукраїни на основі цілей і принципів, про голо шених Органі -зацією Об'єднаних Націй, Декларації принципів та Планудій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні

ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТА ІНТЕРНЕТУ

СС УУ ЧЧ АА СС НН ИИ ЙЙІІ НН ФФ ОО РР ММ АА ЦЦ ІІ ЙЙ НН ИИ ЙЙ

ПП РР ОО СС ТТ ІІ РР

““IIГ. Перехрест

Автор розглядає український сегмент Інтернету з точки зору його складових, структури, змісту.Також проаналізовано керівні державні документи і програми щодо розвитку цієї сфери

1 Про обов'язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захистінформації в телекомунікаційних системах", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про авторське право і суміжні права", "ПроНаціональну програму інформатизації", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Українізасобами масової інформації", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про аудиторську діяльність", "Про видавничу справу", "Про рекламу","Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про стандартизацію", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм,відеограм, комп'ютерних програм, баз даних".

з питань інформаційного суспільства <…> та ПостановиВерховної Ради України від 1 грудня 2005 року "Про Ре ко -мендації парламентських слухань з питань розвитку інфор -ма ційного суспільства в Україні". <…> Розвиток ін фор ма -ційного суспільства в Україні та впровадження но ві т ніхінформа цій но+комунікаційних технологій в усі сфе ри сус пі -льного життя і в діяльність ор га нів дер жа в ної влади таорганів місцевого самоврядування ви з на чається одним зпріоритетних напрямів державної політики» [3].

Проаналізовані нормативні документи свідчать про те,що в Україні виникають передумови для ста новленняінформаційного суспільства шляхом форму вання системинаціональних інформаційних ресурсів. Базою для них єглобальна мережа Інтернет, що дає можливість забез пе -чувати їхню доступність для широкого використання.

Стаття 1 Закону України "Про Національну про грамуінформатизації", визначає інформаційні ресурси як "суку п -ність документів в інформаційних системах (бібліотеках,архівах, банках даних тощо)"1. Проте на ве дене поняття невраховує ознак, що перетворюють інформацію на ресурс,феномен, який включає такі скла дові ха рак теристики:"інформація", "інфор мацій ний ресурс" як предмет і резуль -тат діяльності людини, як об'єкт права власності фізичних,юридичних осіб та держави, як об'єкт товарних відносин, якдержавний і національний ресурс [4].

Важливим чинником задоволення інформаційнихпотреб сучасного суспільства став розвиток українсь когосегмента Інтернету в єдиному інформаційному про сторі світу.Так, наприклад, Міжнародний банк ре ко нструкції та роз -витку буде реалізовувати проект "Ук раїна – розвиток черезІнтернет". А зростаюча кіль кість учасників ринку Ін тер нетузумовлює необ хі д ність його структуризації на основі дос -лідження ри нку, вивчення закономірностей та ди наміки роз -витку [4]. З огляду на це, вбачається доціль ним роз г ля нути,що сьогодні являє собою український сегмент Ін тер нету.

За весь час існування Мережі було зроблено чималоспроб класифікувати її інформаційні ресурси. Та усталеноїкласифікації ще й досі не існує. Однією з ознак система ти заціїцих електронних ресурсів є територіальність2. Однак навітьфахівці з комп'ютерних мереж до цього часу не визначили, якпроводити сег ме нтацію Інтернету за оз накою терито ріа льностіта приналежності ресурсів до тієї чи іншої країни.

У зв'язку з тим, що ці ресурси є відкритими та дос -тупними будь+якій особі у світі, з огляду на те, що будь+хтомає можливість розміщувати власну інфор ма цію на сайтібудь+якої держави, вирішення питання сегментації є доситьскладним. Проте стосовно офіці йних сайтів органів дер -жавної влади, державних та комерційних установ, гро ма д -ських організацій і т. ін. у всьому світі умовно прийняли кла -сифікацію електрон них інформаційних ресурсів за те ри то -ріальною озна кою за доменом вищого рівня, тобто за до мен -ним ім'ям країни. Так, наприклад, електронні ресурси, роз -міщені на домені ua, вважаються українськими, ru – росій сь -кими, by – білоруськими, kz – казахстанськими, au – ав -стралійськими, at – австрійськими, ca – канад ськими, cn – китайськими, de – німецькими, fi – фін лян дськими, fr –французькими, jp – японськими, sg – сінгапурськими, uk –доменне ім'я Великої Британії, us – доменне ім'я США і т. д.

Варто зазначити, що сайти державної офіційноїінфор мації та портали урядів усіх країн світу обо в'я зко вороз міщуються на домені gov (government) і уособлюютьсобою електронний уряд своєї країни. Їх ня ідентифікація вМережі відбувається завдяки роз мі щенню електронногоресурсу на домені вищого рівня тієї країни, якій він на ле -жить. На при к лад, "Урядовий портал" (Україна;http:// www. kmu. gov. ua/), "Пра ви тельство РоссийскойФедерации" (Росія; http://www. gov.ru/), "ЗаконодавствоРес пуб ліки Білорусь" (Білорусь; http://ncpi.gov.by/).

Комплексна довгострокова державна програма"Електронна Україна" – є черговим кроком до роз в'язаннястратегічного завдання входження України у світове інфор -ма ційне співтовариство. Головною її метою є сприянняпобудові сучасної конкурен то спро можної економіки та під -вищенню рівня та якості життя населення України шляхомупровадження сучасних і перспективних інформаційно+ко -му ніка цій них технологій в усі сфери життєдіяльності країнита її населення.

Одним із пріоритетів програми є фор му вання в країніелектронної інформаційної системи "Елект ронний уряд"(далі – ЕІС "Електронний уряд"), що має базуватися як нанаціональній системі інфор ма ційних ресурсів, так і на системіінформаційних ресурсів органів влади [2]. Прог ра мою"Електронна Україна" передбачено на базі відділень"Укрпошти" та сервісних центрів "Укрте лекому" створеннясистеми пунктів колективного доступу до Інтернету [7]. Усіроботи з розробки та впровадження систем елект рон ногодокументообігу, автоматизації у сфері діло вод ства таконтролю виконання доручень у рамках ЕІС "Елек троннийуряд" здійснює компанія "Софтлайн". На сьогодні одним ізосновних напрямів упровадження цієї системи є наданнягромадянам і юридичним осо бам інформаційних, консу ль та -ційних, юридичних та інших послуг органами вико навчоївлади. Зокрема, Ра да Європи на законодавчому рівні виз -начила 20 видів послуг, які має надавати дер жава, із них 12приз на чено для громадян, а решта – для юридичних осіб.Нині державні органи США надають населенню бли зько 5тис. послуг, половину з яких – за допомогою Інтернету.

Центром ЕІС "Електронний уряд" став єдиний веб+пор -тал Кабінету Міністрів України (http://www.kmu.gov.ua/),призначений для інтеграції веб+сайтів, електроннихінформаційно+пошукових систем та ресурсів органів дер -жавної влади і надання інформаційних та інших послуг з ви -користанням Інтернету відповідно до потреб громадян3.

За принципами організації державні інформаційніресурси можуть бути структурно+орієнтованими, про б -лемно+орієнтованими або синтетичними, що поєд нуютьструктурний і проблемно+орієнтований підходи.

Структурно�орієнтовані ресурси побудовані від по -відно до організації структури органів державної влади. Якправило, поява таких ресурсів являє собою початковустадію в інформаційному просуванні дер жа ви по шляхуосвоєння Інтернет+технологій. Струк турні портали містятьінформацію про організації різ них гілок державної влади,тексти ба зових нор ма тив но+правових актів, а також набірпосилань на інфор ма ційні ресурси відповідних суб'єктівдержавної влади4.

СУ

ЧА

СН

ИЙ

ІН

ФО

РМ

АЦ

ІЙН

ИЙ

ПР

ОС

ТІР

1 Порівняйте з поняттям «інформаційні ресурси», визначені у федеральному Законі Росії «Про інформацію, інформатизацію та захист інформації» (1995) як«окремі документи та окремі масиви документів, документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних,інших інформаційних системах)».2 Див., наприклад, роздуми з цього приводу у статті В. Болдовського «Дефініція та класифікація онлайнового документа (Вісн. Книжк. палати. – 2003. – № 6. – С. 30-32).3 Оприлюднення в Інтернеті інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом розміщення і періодичного оновлення ними навласних веб#сайтах інформації відповідно до вимог «Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади»,визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.02 № 3.4 Саме за таким принципом побудовані сайти органів державної влади України: «Законопроекти України», «Інформаційно#пошукова система “Нормативніакти України”». подібну структуризацію мають сайти органів державної влади Російської Федерації [інформаційний портал ФЦП «Электронная Россия»(http://www.e#rus.ru/), «Сервер органов государственной власти России» (http://www. government.ru /government/) та сайт «Правительство РФ»(http://www.gov.ru/)].

273’2007 (37)

Електронні інформаційні ресурси органів держа вноївлади, що наповнюють ЕІС України "Електронний уряд",докладно розглянуто в низці наукових пуб лікацій [8].

Усі електронні інформаційні ресурси Інтернету можнаподілити на чотири основні сектори:

–– державної офіційної інформації, про якиййшлося вище;

–– ділової інформації (біржової, фінансової,комерційної, економічної, статистичної);

–– професійно�орієнтованої [науково+технічної,політичної, освітньої, спеціалізованої (доку мен таль ної,бібліографічної, реферативної, довідкової, елек т рон нихконференцій)];

–– масової/споживчої (новини, література, фо -руми/чати, енциклопедії, завантаження програмних про -дуктів та інформаційних систем, перекладачі, електроннівидання/журнали, погода, on+line+ігри, аудіо+, відео інфор -мація і т. ін.).

Сьогодні в Мережі існує чітке розмежування вище заз -начених секторів. Наприклад, для новин, on+line ігор, фо -румів/чатів відведено спеціальні домени info (informa-tional organization), com (commercial business), net (networkorganization); для фінансової, комерційної, економічної –com (commercial business), biz (private business); дляполітичної – gov (government), mil (military organization);для освітньої – edu (educational institution); для науко -во+технічної інформації, міжнародних та громадськихорганізацій – int (international organization), org (nonprofitorganization), net (network organization).

Дана стаття не має на меті охопити всі напрямиукраїнського сегмента Інтернету, а тому зупинимося на тих,що формують основний масив політичної, економічної танаукової інформації.

Сектор ділової інформаціїСьогодні в Україні швидкими темпами роз вива є ться

електронна комерція, електронні перекази, розрахункителекомунікаційними засобами1, елект рон не оподатку ван -ня та інші види послуг.

Одним із потужних засобів розвитку бізнесу є ко -ристування Інтернет+сервісами бізнес+порталів. Про відніінформаційні агенції, консультативні та інфор ма цій -но+аналітичні центри надають в Мережі низку послуг дляфінансової підтримки бізнесу в різних галузях.Найпопулярнішими серед них сьогодні є "ІнститутКонкурентного Суспільства" (http://www.ics.org.ua/) –незалежний, неурядо вий, неприбутковий аналітичнийцентр, "Мережа аналі тичних центрів України"(http://www.intellect.com.ua/), "Український центрекономічних і політичних досліджень ім. Разумкова"(http://www.uceps.org/), "Мережа бізнес+інфор мації"(http://www.bin.com.ua/), "Українське това ри ствофінансових аналітиків" (http://www.usfa.org.ua/),"Моніторинг фінансових ринків України та світу"(http://www.bc.rql.kiev.ua/) і т. ін.

Розглянемо основні складові сектору профе сій -но�орі єн тованої інформації. В українському сегментіМережі нараховується величезна кількість сайтів, що міс -тять наукову, освітню та політичну інформацію. Зокрема,пропонується користування платними банками даних, якіпредставлені спеціалізованими пошуковими системами,

наприклад "On+line portal" (електронний каталог нор ма -тивних документів та документів зі стандартизації;http://www.leonorm. com.ua/) або інформаційний біз -нес+портал "LIGA online" (http://www.liga.net/).

Наразі вже, мабуть, не існує жодного вищого нав -чального закладу, що не мав би своєї електронної сто -рінки або сайту в Мережі. Кожна пошукова сис тема, якамістить каталоги посилань, має відповідну ру бри ку"Освіта". В Інтернеті є велика кількість ос вітніх порталів2, депредставлено інформацію про нау ково+ос вітнюдіяльність, новини в законодавчій сфері, зокрема з питаньакредитації й ліцензування, зміни що вносить Міні -стерство освіти і науки України в зако но давство. Окрімтого, на таких порталах можна легко знайти каталогисайтів провідних ВНЗ України. На пр и к лад, такий каталогміститься на науково+інфор ма цій ному порталі НБУВ(http://www.nbuv.gov.ua/portal/ukr_uni.html).

Приємно, що поряд з бізнес+порталами в ук ра їн -ському сегменті Інтернету розвивається і наукова сфера [6].Сьогодні провідними українськими на уковими та інфор -маційними установами здій сню ється діяльність з наданняінформаційних послуг теле ко мунікаційними за собами. Насайтах бібліотек та науково+дослідних інститутів розміщеноінформацію що до їхніх документних фондів та правил ко -ри сту вання ними, власні бази даних, каталоги та каталогипосилань на сайти інших інформаційних установ. Окрімтого, одним із пріоритетних напрямів розвитку науковоїсфери є створення Інтранет+порталів, під'є днаних до сайтіввідповідних установ. Такі внутрішні бази даних націлені напевну аудиторію, тобто он лай новий доступ до їхніх ресурсівє закритим. Основна мета цих БД – надання послуг із роз -пов сюд ження професійної інформації та оперативногообміну да ни ми між співробітниками наукових установ і по -ши рен ня наукових видань різних галузей, що ви да ються увигляді електронних журналів, серед освітян, сту ден тів,аспірантів, докторантів та фахівців різних нап ря мівдіяльності, звісно ж за певну плату.

Якщо говорити про представлення в укра їн сь комусегменті Інтернету окремих галузей дія льності, то тутприк ладом може служити сайт Державного комітетуархівів України "Архіви України" (http:// www. archives. -gov.ua/), що відзначається повнотою інформаційнихресурсів та зручністю дос тупу до них. Головнимиідеологами сайту є Г. Боряк, Г. Папакін, О. Шаленко та О. Лісняк. На сторінках сайту містяться архів новин,інформація про нові видання, каталоги сайтів архівнихустанов України та світу, електронні документи, електронніархіви, документальні виставки в онлайновому режимі,тексти нормативних документів, бази даних архівів Українитощо. Привертає увагу база електронних до ку ментів, щомає, зокрема, рубрики: "На зламі епох: Зберігайте архіви","Крадіжки архівних документів", містить тексти норма -тивних документів з архівної спра ви України та Євросоюзу,матеріали видань на компакт+дисках та багато іншого.Створювачі сайту зро били неоціненний внесок у розвитокелектронного архівування в Україні, опублікувавшидокументи в електронному вигляді, що раніше булизасекречені: "Автограф української історії ХІІІ+ХХІ ст.","Унікальні документи ХІІІ+ХХ ст.: Матеріали до реєстру","Реєстр меморіальних фондів", "Розсекречені документи

СУ

ЧА

СН

ИЙ

ІН

ФО

РМ

АЦ

ІЙН

ИЙ

ПР

ОС

ТІР

1Положення про порядок формування, зберігання та знищення електронних архівів у Національному банку України і банках України, затвердженепостановою НБУ від 12.09.06 № 357, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.10.06 за ? 1089/12963; Наказ НБУ «Про впровадженняНаціональної системи масових електронних платежів».2Управління освіти і науки Київської облдержадміністрації (http://www.oblosvita.kiev.ua/); Освіта України (http://education.gov.ua/); Рубрикаторвітчизняних освітянських студій (http://www.info.dn.ua/)

28 3’2007 (37)

3’2007 (37)

державних архівів", "Архіви КДБ в Інтернеті", "Архівиспецслужб США в Інтернеті", "Архіви, по ве р нуті та переданів Україну", "Шлях до коренів: генеалогія в українськихархівах". Як бачимо інформаційні ресурси сайту "АрхівиУкраїни" охоплюють різні аспекти архівної справи, акту -альні для України.

Бібліотеки України (національні, державні, галузеві,обласні, наукові) також представляють в Інтернеті своїінформаційні ресурси. Зокрема, сайт Національної пар -ла ментської бібліотеки України (http://www.nplu.org)містить елект ронні каталоги і картотеки, які віддзеркалюютьінформаційні ресурси бібліотеки, сповіщає про масовізаходи, режим роботи бібліотеки, розкриває її структуру ідіяльність ок ремих підрозділів. Важливою ланкою сайту єметодичний портал "На допомогу бібліотечному фахівцю"(http://profy.nplu.org), де бібліотекарі можуть от ри ма тинеобхідну методичну інформацію, зокрема в інтерак тив -ному режимі, знайти електронні адреси найбільших біб -ліотек країни, дізнатися про новинки професійної преси –як вітчизняної, так і зарубіжної.

Сектор масової/споживчої інформації (який, доречі, є найпопулярнішим серед відвідувачів) являє со боюрозважальні портали, що містять інформацію різногохарактеру: від погоди, гороскопів та новин до завантаженняаудіо+, відеофайлів, мультимедіа (му зи ка, фільми, кліпи),ко рис тування on+line+іграми, з можливістю пошуку інфор -мації в Мережі та спіл ку вання без кордонів1.

Майже всі засоби масової інформації мають своїІнтернет+представництва, які в телекомунікаційних сис -темах виступають засобами масової комунікації2. Їхньоюметою було і залишається оперативне інфо р му ваннявідвідувачів про останні події, що відбуваються в Україні таза її межами у сферах суспільно+по літич ного, соціа ль -но+економічного та культурного життя, науково+технічнихдосягненнях та ін. Більшість папе рових видань (газет,журналів) мають свої Інтернет+сайти, інформація на якихоно в люється швидше, ніж у їхніх паперових аналогів3.

Значним досягненням є створення суто Інтер нет -ви -дань або Інтернет+газет, серед яких, наприклад, "Елект -роннi вісті" (http://elvisti.com/) зі щоденно оновлю ваноюінформацією. Спектр послуг цього видання дуже широкий.Найзручнішою є система моніторингу ЗМІ – INFOSTREAM(http://infostream.com.ua/).

Сьогодні в Мережі з'явилися сайти телевізійних ка на -лів – Першого національного (http://www. 1tv. com.ua/),"Інтеру" (http://www.inter.ua/), "ICTV" (http://www.ictv.ua/),"1+1" (http://www.1plus1. net/), що висвітлюють не лишеанонси програм, рейтинги, новини та інформацію протелепроекти, але й дають можливість інтерактивної участі утелевіщанні засобами електронних конференцій, форумів,новітніх сервісів (провідних мобільних операторів, WAP,SMS) та дозволяють переглядати в онлайновому режиміподії, що не транслюються на телебаченні, як, наприклад,це робить "5 канал" (http://5tv.com.ua/).

Здійснений аналіз дає право стверджувати, що насьогоднішній день сформовано необхідний масив сус -пільної та політичної, економічної й наукової, про фесійноїі розважальної інформації для повно цін ного функці -онування українського сегмента Інтернету. Зміст сайтів дер -жавних та комерційних організацій ста новить значний

інтерес для громадян. Інформаційні ресурси, представлені вМережі, висвітлюють дія ль ність уряду України, наукових таміжнародних організацій, інформаційно+аналітичних уста -нов, а за своє часністю інформація в Інтернеті є більшцінною, ніж традиційні джерела. Але при цьому необхідновід значити і негативний бік, який, на жаль, має місце: не має100+відсоткової гарантії достовірності інформації,неможливе масове користування інформаційними ресур -са ми та послугами Інтернету і т. ін.

Список використаних джерел1. Береза Т. Поняття інформаційного суспільства, при н ци -

пи його побудови та складові компоненти: [Електрон. ресурс].– Режим доступу: http://www.isu.org.ua/ uploads/ -publications/36.doc. – Загол. з екрану. – Мова. укр.

2. Ігнатенко П. П., Нестеренко О. В., Синицин І. П., Сус+лов В. Ю. Основні аспекти створення "електронного уряду" вУкраїні //Зв'язок. – 2002. – № 3. – С. 36+41.

3. Україна. Закон. Про Основні засади розвиткуінформаційного суспільства в Україні на 2007+2015 роки: Затв.09.01.2007 № 537+V: [Електрон. ресурс]. – URL:http://www.nbuvgov.ua/law/07_isu.html

4. Мастяниця Й. У., Соснін O. В., Шиманський Л. Є. Ін -фор маційні ресурси України: проблеми державногоуправління / Адмін. Президента України, Нац. ін+т стратегіч.дослідж., Центр інформ. ресурсів і технологій. – К., 2002.

5. Нестеренко О. В. Єдина державна системаелектронних інформаційних ресурсів [Електрон. ресурс]. –Режим доступу: http://www.iii.kiev.ua/ukr/ar.shtml. – Загол. зекрану. – Мова. укр.

6. Постанова Кабінету Міністрів України: "Про затвер д -жен ня Програми збереження бібліотечних та архівних фондівна 2000+2005 роки", від 15 вересня 1999 р. № 1716 // Бібл.планета. – 1999. – № 4. – С. 4+5; Про додаткові заходи щодополіпшення інфор ма ційної діяльності: Розпорядження Пре -зидента України від 5 жовт. 1998 р. № 514/98+рп //Уряд. ку-р'єр. – 1998. – 15 жовт.; Про заходи щодо вдосконаленнядіяльності Національної бібліотеки ім. Вернадського: Роз по -ряд ження Президента України від 2 груд. 2003 №396/2003+рп //Бібл. вісн. – 2003. – № 6. – С. 2.; Про схваленняКонцепції Державної програми розвитку архівної справи на2006+2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 23 серп. 2005 р. № 360+р. //Офіц. вісн. України. – 2005. –№ 34. – Ст. 2084.

7. Зайченко Н.Я. Періодичні та продовжувані видання уреферативних ресурсах НБУВ // Матеріали ІІІ+ї Міжнародноїнауково+практичної конференції: Документознавство.Бібліоте кознавство. Інформ. діяльність. – К., 2006. – С. 113+114.

8. Чепуренко Я.О. Система електронних інформаційнихресурсів органів державної влади: становлення та розвиток //Бібліотекознавство. Документознавтсво. Інформологія. –2004. – № 2. – С. 58+65; Чепуренко Я.О. ІнформатизаціяВерховної Ради України як фундамент формування системиелектронних інформаційних ресурсів // Матеріали ІІІМіжнародної нау ко во+практичної конференції: Докумен -тознавство. Бібліо те ко знавство. Інформ. діяльність. –ДАКККіМ, 2006. – С. 19+21.

СУ

ЧА

СН

ИЙ

ІН

ФО

РМ

АЦ

ІЙН

ИЙ

ПР

ОС

ТІР

1Наприклад, http://www.bigmir.net/,http://www.gala.net/, http://www.internetri.com/,http://www.ukr.net/ та ін.2«Українське національне інформаційне агентство новин» (http://www.unian.net/), Інформаційне агентство «Інтерфакс#Україна»(http://www.interfax.kiev.ua/), Українське національне інформаційне агентство «УКРІНФОРМ» (http://ukrinform.com/)3 «Преса України» (http://www.press.org.ua/), «Офіційний вісник України» (http://www.gdo.kiev.ua/), «Факты» (http://www.facts.kiev.ua/), «Зеркалонедели» (http://www.zerkalo#nedeli.com/) і т.д. та журнали: «Корреспондент» (http://www.korrespondent.net/), «ФОКУС» (http://focus.in.ua/) тощо

29

1 Лавренев Б.А. Моя первая академия //Собр. соч. В 8#ми т. – М., 1995. – Т. 7. – С. 332.

СТОРИЧНА доля однієї з найстаріших книго збі реньпівдня України – Херсонської обласної універ -сальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара –протягом усіх років її існування складалася не -

просто. Проте, за всіх часів головним в її діяльності булодо несення до найширших верств населення знань, на ко пи -че них людством, здобутків вітчизняної і світової куль тури,втілених у друкованому слові, демократичність і за га ль -нодоступність, утвердження своєї суспільної значущості.

Ідея створення громадської бібліотеки у Херсоніналежить братові знаного художника Миколи Мико лайо -вича Ге – Григорію Миколайовичу – і була проголошенав місцевому гуртку діячів просвітницького руху на по -чатку 1871 року. Цю ініціативу підтримали члени гуртка,міська влада, найбільш передові з впливових городян. Дочисла засновників так званого бібліотечного товаристваразом із ентузіастами увійшов і місцевий губерна тор –генерал С. Старинкевич. Було розроблено демократич -ний статут, затверджений Міністерством внутрішніхсправ у січні 1872 року, а 26 березня відбулися перші за -гальні збори засновників, на яких обрали дирекцію кни -гозбірні. З цього часу бібліотека почала існувати як уста -нова. Багато городян надали їй в тимчасове користуваннякниги, журнали, робили грошові внески.

За дозволом предводителя губернського дворянстваЕ. Ерделі бібліотека розмістилася в залі Дворянськогозібрання, де зна ходилася перші п’ять років. 18 червня1872 року сюди прийшли перші читачі. Користуванняабо не ментом було платним, а читальною залою –безкоштовним. З 1874 року від міської управи почалинадходити субсидії, які дедалі збільшувалися.

Новий етап розвитку бібліотеки розпочався 1890року, коли вперше звернули увагу на комплектуванняфонду науковими виданнями. Було видано каталоги довсіх розділів фонду.

В 1891 році незаможним особам знижено плату зако ристування абонементом, що значно збільшило числовідвідувачів. Громадськість почала активніше братиучасть у літературно#музичних вечорах, виставках, спек -таклях та інших заходах, які влаштовувала бібліотека.Для читання лекцій запрошувалися відомі професори Но -воросійського університету, що знаходився в Одесі, танавчальних закладів інших міст.

1891 року до 100#річчя від дня смерті князя Г. По -тьомкіна було засновано відділ краєзнавчої літератури іпредметних пам’яток місцевої старовини, названий йогоім’ям. Згодом це зібрання поклало початок майбутньомукраєзнавчому музею.

В той час у Херсоні значного розвитку набулокнигодрукування. До бібліотеки надходили такі видання,як: „Статистико#экономические обзоры Херсонскогоуезда”, „Отчеты о деятельности Херсонской уезднойземской управы”, „Памятные книжки Херсонскойгубернии”, газети „Херсонские губернские ведомости”,„Юг” та ін. Як документальні джерела вони мають значнунаукову цінність і сьогодні.

Зростали фон -ди, збі льшува ла сякількість читачів. Майже 15 років збиралися кошти длябудівництва приміщення біб лі отеки. Перший відчутнийвнесок зробив І. Корбуль. І тільки завдяки пожертвуванняммеценатів та підтримці місцевого голови І. Волохіна булозібрано потрібну суму.

У серпні 1896 р. на колишній Старообрядовій площіза проектом академіка Новоросійського університетуархітектора М. Толвінського було розпочато і восени нас -туп ного року завершено спорудження будинку біб -ліотеки. В ньому вона знаходилася впродовж 90 років(вул. 21 Січня, 24). Приміщення було розраховане на 50тис. томів і 75 читацьких місць. На час переїзду до цієїбудівлі фонд книгозбірні налічував понад 15 тис. видань,з яких половину складала белетристика. 21 грудня 1897року відбулося освячення будинку бібліотеки і відзна че -но 25#літній ювілей установи.

Зручності нового приміщення все більше при ваб -лювали відвідувачів, зростав попит на літературу. Фондкнигозбірні почав суттєво поповнюватися за рахунокподарунків приватних осіб, місцевих та іногородніхорганізацій і установ, інших бібліотек.

Серед дарувальників варто відзначити знаного поетаО. Плещєєва, а також Тарле, Падалку, Осадчого,Тезякова, братів Гошкевичів та ін. Відомий московськийкниговидавець К. Солдатенков надіслав продукцію своговидавництва. Майже всі державні міністерства, Академіянаук, більшість наукових товариств безкоштовнонадсилали бібліотеці свої видання. Таким чином у місті,де не було жодного вищого навчального закладу, пос ту -пово сформувалася громадська книгозбірня, яка заскладом фонду займала сьоме місце в імперії, а за кіль -кістю книг, що видавалися читачам, – друге, посту па -ючись лише Харківській громадській бібліотеці.

На околицях міста – військовому форштадті,передмісті Забалка, а згодом – у районі Млинів, буловідкрито філіальні відділення. Це сприяло новому при -пливу читачів.

В огляді діяльності книгозбірні за 40 років один із їїдиректорів Л. Осинський, вказуючи на зростаннявпродовж 1906#1908 рр. попиту на книги і різке падінняйо го у подальшому, називав цей процес „барометром ро -зу мового життя суспільства”.

Своїм успішним розвитком бібліотека багато в чомузобов’язана активній діяльності В. Шенфінкель(1867#1928), яка більше 30 років свого життя опікуваласясправами установи. За свідченням відомого письменника,нашого земляка Б. Лавреньова: „...библиотечное делобыло для нее не только профессией, но и подлиннойжизненной страстью”1.

Народилася Віра Костянтинівна в Херсоні. Закін чи -ла Вищі жіночі курси у Петербурзі. Повернувшись уХерсон і маючи постійну роботу від Петербурзькогостатистичного комітету, захопилася справами бібліо те -

ГОЛОВНІЙ БІБЛІОТЕЦІХЕРСОНЩИНИ – 135Історичний зріз

ББ ІІ ББ ЛЛ ІІ ОО ТТ ЕЕ КК ИИ �� ЮЮ ВВ ІІ ЛЛ ЯЯ РР ИИ

ІІ Л. Зелена

3’2007 (37) 30

3’2007 (37)

ки. Збереглося чимало документальних доказів про те,що в той час бібліотека все більше набувала функційсправжнього осередку культури.

Дійсним членом бібліотеки В. Шенфінкель була з1887 року, а з 1890 року загальними зборами членівкнигозбірні її обрано до складу дирекції.

До виборної дирекції в різні часи входили від 8 до 12осіб. Майже всі займали високі державні посади. Дирекціявідала всіма напрямами роботи бібліотеки. Для більшуспішного управління її справами обов’язки між членамибули чітко розподілені. Це були щирі ентузіасти, бо жпрацювали безплатно, на добровільних засадах. У різніроки Вірі Костянтинівні доводилося займатися бухга л -терією і палітурною справою, записом книг, веденнямрукописного каталогу, карткових каталогів, обробкоюстатистичних даних, вона завідувала відділами фонду і докінця життя була завідувачкою (директором) бібліотеки. З1890 по 1908 рік підготувала зведені статистичні відомостідо 18 опублікованих щорічних звітів про роботу уста нови.Ім’я В. Шенфінкель, її діяльність як бібліографа, складача іупорядника дру кованих каталогів та бібліографічнихпокажчиків було відоме далеко за межами нашого краю.

Перший каталог фонду бібліотеки було видано ще в1874 році. З 1890 року цю роботу очолила В. Шенфінкель.Нею спільно з М. Беккером, бібліотекарями Шипин сь -кою, Поповою, Делятицькою було складено і в 1897 роцівидано систематичний каталог фондів бібліотеки з часу їїзаснування і 4 доповнення до нього (три з них видано дру -карським способом). Крім книг, у каталозі відображенозміст 49 найпоширеніших журналів другої половини XIX – поч. XX ст. Подано допоміжні покажчики.

Хочеться виділити „Указатель книг и статей отделаимени Кн. Г.А. Потемкина по истории и состоянию Но во -российского края” (Херсон, 1913. – 125 с.). Він скла дався зприблизно 1 500 назв книг і статей з питань історії, архео -ло гії, географії, етнографії, природо знав ства, сільськогогос подарства, торгівлі, транспорту, мор ської та річковоїспра ви Півдня України. Тут відоб ражено і методично чіткосис те матизовано роботи відомих істо ри ків – Багалія, Мур -за ке ви ча, Писаревського, Ска ль ков ського, Яворницького,Осад чого, Тезякова та ін. По рі вняно з виданими раніше біб -ліо графічними посібниками Леонтьєва, Маркевича, Мо ги -лян ського, Чижикова в ньому вельми повно відбито лі те -ратуру про Херсонщину і Таврію. Високу оцінку по каж чикудав журнал „Русский библиофил” (1914. – № 1. – С. 90).

На добру пам’ять заслуговує і М. Беккер(1842#1909). На арені громадської діяльності в Херсонівін з’явився в 1884 році, коли був обраний членом Місь -кої управи. Його природний розум, неабиякі орга ніза тор -ські здібності, глибоке знання міського господарствабули оцінені, і 1897 року М. Беккера обирають гласнимду ми, а з 1901 по 1909 рік він очолював Міське управ -ління – спочатку як заступник голови, а згодом як голова.Михайло Євгенович має пряме відношення до того, що вцей час Херсон почав активно розвиватися: став великимторговим портом, його з’єднано з мережею залізниць, об -ла ш товано набережну, з’явились електричне освітленнявулиць міста, водопровід, каналізація, побудовано театр.

Як книголюб він з увагою та любов’ю ставився до гро -мадської бібліотеки. Авторові цих рядків свого часу по -щастило знати людину, яка у той час була гімна зис ткою тачитачкою бібліотеки і щодня бачила екіпаж М. Бек кера,що стояв по декілька годин перед книгозбірнею.

У 1891 році Михайла Євгеновича обрано до складудирекції бібліотеки і протягом 18 років не відбулосяжодної події, в якій він не брав би активної участі, а в днінегоди силою свого красномовства, шляхом клопотань,пояснень відстоював її інтереси.

З 1895 по 1908 рік М. Беккером було складено за -гальні частини звітів бібліотеки, він брав участь урозробці статистичних матеріалів і сприяв виданню цихдокументів. У 1896#1897 роках очолював комісію знагляду за будівництвом приміщення бібліотеки.

Певний час був відповідальним бібліотекарем. Бравдіяльну участь у складанні каталогів до фонду кни -гозбірні, простежив її історію за перші 30 років існування.

На честь Михайла Євгеновича, на основі його ж да -рів, було організовано відділ літератури з питань міськогосамоврядування і земських справ імені М. Беккера тавидано систематичний покажчик видань відділу.

Михайло Євгенович завжди прагнув заглибитись усуть бібліотечної справи. На той час у бібліотеках не іс ну -вало послідовної системи групування літератури. У 1902році він розробив оригінальну систему, яка під назвою„Главные основания для выработки системы библи -отечного каталога” в 1911 році була опублікована вжурналі „Библиотекарь” (№ 3/4) і дістала позитивнуоцінку професійного загалу. У цій праці знайшла відобра -ження не лише ерудиція автора, але й його неабиякаобізнаність у бібліотекознавстві.

По десять#двадцять років поспіль обиралися доскладу дирекції відомі в місті городяни: міський голова І. Волохін (1888#1905), лікарі М. Поппер (1888#1897), Є. Диканська (1890#1911), І. Козубов (1893, 1896#1909),ветеринарний лікар В. Синькевич (1891#1911), юристи А. Гржибовський (1890#1912), Л. Осинський (1905#1911),О. Сергеєва (1888#1904) та багато інших. Це вонипідтримували бібліотеку матеріально, дарували книжки,опікувалися її справами.

Під час та після громадянської війни (а Херсон бувприфронтовим містом) бібліотека спрямувала своїзусилля на культурно#просвітницьку роботу і тим самимвизначила своє місце в житті міста: її працівники бралиучасть у ліквідації неписьменності, надавали пересувнібібліотечки військовим частинам тощо.

Значно зменшилася чисельність читачів у голодні1921#1922 роки: з 5 тисяч осіб у серпні 1921 р. – до 600осіб у 1922 р. Тисячами обчислювалася кількість непо -вер нених книжок.

Дещо на краще пішли справи у 1923 році. Бібліотекубуло реорганізовано у центральну міську, переведено надер жавний бюджет, скасовано плату за користуваннякнигами. Почали надходити в одному примірнику всі ви -дання, що виходили в Україні. В 1926 році херсонськакни гозбірня була в числі п’яти найбільших бібліотек рес -публіки.

У червні 1926 р. у Харкові проходив І Всеукраїнсь -кий з’їзд бібліотечних працівників, у роботі якого взялаучасть В. Шенфінкель. Вона виступила з доповіддю „Пе -ре движ ная работа”.

Бібліотека виконувала функції міжокружної іцентрально#окружної, організаційно#методичного центрудля інших книгозбірень. При ній працював колектор. УМлинах і на Сухарному, в приміських селах відкривалисьфілії центральної бібліотеки, які з часом реор гані зо ву -вались у самостійні книгозбірні.

БІБ

ЛІО

ТЕ

КИ

JЮВ

ІЛЯ

РИ

31

СТОРІЯ Ні жин сь кої центра ль ної мі сь кої бі б лі о те ки(ЦМБ) ім. М.В. Го го ля роз по ча ла ся в да ле ко му 1897 ро ці,ко ли за іні ці а ти вою по ві то вих зем сь ких збо рів у мі с ті бу -ло від кри то без ко ш то в ну на род ну бі б лі о те ку+ чи та ль ню.

Її кни ж ко вий фонд на ра хо ву вав 2 005 при мі р ни ків, а кі ль кістьвід ві ду ва чів ста но ви ла по над 900 осіб.

Про те бі б лі о те ка+ чи та ль ня не мо г ла за без пе чи ти за пи тиме ш ка н ців мі с та. То му пи тан ня про не об хід ність ство рен ня уНі жи ні мі сь кої пу б лі ч ної бі б лі о те ки не од но ра зо во по ру шу ва -ло ся гро мад сь кі с тю. Ро зу мі ла це і мі с це ва вла да. Так, 12 кві т -ня 1909 ро ку, з на го ди 100+річ чя М. Го го ля, мі сь ка Ду ма при -йн я ла по ста но ву від кри ти в Ні жи ні на мі сь кі ко ш ти пу б лі ч нубі б лі о те ку йо го іме ні.

Від те пер роз по ча ла ся ро бо та з фо р му ван ня фо н ду май -бу т ньої кни го збі р ні. Мі сь ка Ду ма що ро ку ви ді ля ла по 500крб. на ку пі в лю кни жок. Бу ли і до б ро ві ль ні по же р т ви. Пе р -шим та кий дар (500 то мів книг, 300 на зв) зро бив ви да т нийвче ний+ фі ло лог, про фе сор Іс то ри ко+ фі ло ло гі ч но го ін сти -ту ту П. За бо лот сь кий. Бу ло при дба но цін ну іс то ри ч ну бі б лі о -те ку ви кла да ча ін сти ту ту Є. Ка ш п ров сь ко го, а та кож при ва т -ну ко ле к цію па ні Бо гуш, яка скла да ла ся з тво рів ро сій сь ких іза хід но євро пей сь ких кла си ків. Та ким чи ном по сту по во на ко -

пи чу ва в ся фонд бі б лі о те -ки. Але по лі тич ні по дії тихро ків – Пе р ша сві то ва вій -на, хви лі ро бі т ни чо го ру ху – від су ну ли пи тан ня про від крит тябі б лі о те ки на три ва лий час.

Ли ше 21 лю то го (за ста рим сти лем) 1917 р. від бу ла ся до -в го очі ку ва на по ді я. «Че р ни го в с кая зе м с кая га зе та» (1917. –№18) пи са ла: «21 фе в ра ля в день ко н чи ны ве ли ко го пи са те лязе м ли рус с кой и бы в ше го уче ни ка Не жи н с ко го ли цея Н.В. Го -го ля Не жи н с кое го ро дс кое са мо уп ра в ле ние от к ры ло в Не -жи не пу б ли ч ную би б ли о те ку име ни Н.В. Го го ля».

Для кни го збі р ні тим ча со во бу ло ви ді ле но при мі щен няслу ж бо во го ка бі не ту в мі сь кій чо ло ві чій гі м на зії, ди ре к то -ром якої був П. За бо лот сь кий. Йо го ж бу ло об ра но го ло воюпра в лін ня бі б лі о те ки, та кож він до по ма гав бі б лі о те ка рю, ко -т рий за 25 крб. в мі сяць 4 ра зи на ти ж день ви да вав до до мукни ги.

«Чи с ло книг с 750 на зва ний в 1500 то мах при от к ры тииби б ли о те ки за год удво и лось; чи с ло по дпи с чи ков с 40+50 впе р вые дни – во з ро с ло к кон цу го да до 600 че ло век; пре об -ла да ют сре ди них уча ща я ся мо ло дежь ста р ших кла с сов и ев -реи; мно гие от цы го ро да не то ль ко ма те ри а ль но не по дде р -

ІІ З. Петрик

…ІМЕНІ ВЕЛИКОГО ПИСЬМЕННИКА(До 110Bї річниці Ніжинської центральноїміської бібліотеки імені М.В. Гоголя)

З 1938 року бібліотека стала базою для проведенняпостійних тримісячних курсів бібліотечних працівниківне тільки Херсонщини, а й Миколаївської і Запорізькоїобластей.

Оцінку діяльності книгозбірні на початку 30#х роківдав Б. Лавреньов: “Пришедшие на смену старым, новыебиблиотечные работники <...> повели дело дальше,укрепляя библиотеку и расширяя её фонды <...>библиотека стала действительно достоянием всегонаселения Херсона”1.

На початок 1941 року книжковий фонд бібліотекинараховував понад 300 тис. томів, ним користувалосямайже 10 тис. читачів.

Тяжким випробуванням для книгозбірні стали рокиВеликої Вітчизняної війни. У період фашистської окупаціїбібліотека деякий час працювала, проте її фонд та майнобули пограбовані і окупантами, і місцевими мародерами.Літературу, яка не відповідала духу тим часового режиму,знищено.

13 березня 1944 року місто було звільнено. Страш -ний вигляд воно мало. Такою була й бібліотека: вибитідвері, вікна, розтрощені меблі, розкидані книги. Втраченобільше 215 тис. книжок.

Вже у квітні розпочалася робота з відродження зак -ладу. Книги надіслали Державна бібліотека ім. В.І. Ле -ніна та Ленінградська публічна бібліотека ім. М.Є. Сал -тикова#Щедріна. А з вересня почали надходити нові кни -ги, в тому числі й обов’язковий примірник видань.

З утворенням у жовтні 1944 року Херсонськоїобласті бібліотека набула статусу обласної. А з 1966 рокувона має статус обласної наукової установи універса ль -

ного профілю. З 1936 по 1997 рік книгозбірня носила ім’яросійського письменника О.М. Горького, з 1997 рокуносить ім’я українського письменника Олеся Гончара.

Визначною подією для книгозбірні був її переїзд у1987 році в нове приміщення, книгосховище якогорозраховано на зберігання 1 млн. 200 тис. томів.

Сьогодні наша бібліотека – не тільки регіональнийінформаційний центр, це ще й великий центр дозвілля.Люди різного віку приходять сюди поспілкуватися, поди -ви тися виставки професійних і самодіяльних художників,переглянути відеофільми, послухати виступи митців ілітераторів, взяти участь у засіданнях читацьких клубівта об’єднань за інтересами тощо.

Все це сприяє піднесенню престижу бібліотеки унаселення, постійному припливу читачів. Щорічно їїпослугами користуються до 40 тис. мешканців міста іобласті. До їхніх послуг – майже мільйонний універ са -льний фонд, розрахований на те, щоб кожна дорослалюдина, незалежно від її професії, переконань, змоглазнайти потрібну літературу.

Очолює установу кавалер ордена княгині Ольги IIIступеня, заслужений працівник культури України іпросто мудра та гарна жінка Надія Іванівна Коротун. Підїї керівництвом колектив висококваліфікованих фахівцівдокладає багато зусиль для того, щоб бібліотека розви -валася відповідно до вимог сучасного інформа цій ного сус -пільства, не лише збирала, зберігала документи на різнихносіях інформації, а й за допомогою сучасних технологійзабезпечувала право кожної людини на отриманняінформації.

БІБ

ЛІО

ТЕ

КИ

JЮВ

ІЛЯ

РИ

1 Лавренев Б.А. Моя первая академия //Собр. соч. В 6#ти т. – М., 1985. – Т. 6. – С. ЗЗЗ.

3’2007 (37) 32

3’2007 (37)

жи ва ют го ро дс кое де ти ще, но вся че с ки то р мо зят от пусксредств на го ро дс кую би б ли о те ку; да же еже го д ные 500 р.ас си г но ва ния по сту па ли не ак ку ра т но, и ес ли бы не ча с т наябла го тво ри те ль ность, в ви де по сто ян но при те ка ю щих кни ж -ных по же р т во ва ний, без во з ме з д но го пред ста в ле ния по ме -ще ния и ото п ле ния, то би б ли о те ка не мо г ла бы су ще с т во ватьи ра з ви ва ть ся», – пи са ла в 1918 р. «Че р ни го в с кая зе м с кая га -зе та».

Але, не зва жа ю чи на тру д но щі, бі б лі о те ка не при пи ни ласво єї ро бо ти. Зго дом во на пе ре їха ла у спе ці а ль но ви ді ле непри мі щен ня (вул. Го го ля, 2). Кни го збі р ня ко ри с ту ва ла ся ве -ли кою по пу ля р ні с тю у сту де н тів, уч нів, ін те лі ге н ції, ро бі т ни -ків. Збе рі г ся звіт мі сь кої бі б лі о те ки за пе рі од з 24 лю то го по 8тра в ня 1920 р. З ньо го ви д но, що за цей час уста но ву від ві да -ло 922 осо би, яким бу ло ви да но 5 154 кни ги. Штат бі б лі о те кибув ду же ма лий. Так, у 1923 р. до ньо го вхо ди ли всьо го троєпра ців ни ків – за ві ду ю чий, по мі ч ник за ві ду ю чо го і сто рож.

На жаль, в ар хі в них до ку ме н тах не збе ре г ли ся прі зви щавсіх пра ців ни ків мі сь кої бі б лі о те ки у пе р ші ро ки її ді я ль но с ті.Ли ше ві до мо, що до 1924 ро ку в ній пра цю ва ли май бу т нійви кла дач Ні жин сь ко го пед ін с ти ту ту Г. Ко с те не ць кий і за ві ду -ва ч ка ін сти тут сь кої бі б лі о те ки Н. На р ке вич, яка в ро ки ні ме -ць ко+ фа ши ст сь кої оку па ції вря ту ва ла ча с ти ну без цін но го зі -бран ня від зни щен ня.

З ро ку в рік зро с тав фонд бі б лі о те ки, все бі ль ше лю дейвід ві ду ва ло її.

М. Ні ко ла є ва (Лє с ко ва), яка пра цю ва ла у кни го збі р ні зкі н ця 1930+х ро ків до оку па ції мі с та ні ме ць ки ми за гар б ни ка -ми, ба га то роз по ві ла нам про цей пе рі од іс то рії бі б лі о те ки.Зо к ре ма, про її пра ців ни цю Н. Вла се н ко, яка пі з ні ше, в ро киВе ли кої Ві т чи з ня ної вій ни, бу ла се к ре та рем Ні жин сь ко го під -пі ль но го мі сь ко му ком со мо лу і за ги ну ла під час де са н т ноїопе ра ці ї.

До ля мі сь кої бі б лі о те ки в ро ки фа ши ст сь кої оку па ції бу -ла тра гі ч но ю. 14 ве ре с ня 1943 ро ку, за день до ви з во лен ня мі -с та ра дян сь ки ми вій сь ка ми, оку па н ти ви са ди ли в по ві т ря їїпри мі щен ня. За ги нув весь кни ж ко вий фонд. Вда ло ся вря ту -ва ти тіль ки не ве ли ку ча с ти ну най більш цін них книг, які пра -ців ни ки бі б лі о те ки О. Чо р но бай, М. Лє с ко ва та ін ші за зда ле -гідь пе ре хо ва ли по до мі в ках.

Пі с ля ви з во лен ня Ні жи на спі ль ни ми зу сил ля ми гро мад -сь ко с ті та на се лен ня мі с та бі б лі о те ку бу ло від ро дже но. Ба га -то книг по да ру ва ли ні жи н ці, над хо ди ла лі те ра ту ра на віть ізСи бі ру і Да ле ко го Схо ду. За ві ду ва ч кою кни го збі р ні ста ла М. Єр че н ко, яка до кла ла чи ма ло зу силь, щоб як най шви д шепо но ви ти ро бо ту в не при сто со ва них двох кі м на тах ін сти тут -сь кої бі б лі о те ки.

Вже в 1958 ро ці до по слуг чи та чів був фонд, який на лі чу -вав 40 650 при мі р ни ків! Кни го збі р ня пе ред пла чу ва ла 57 на звжу р на лів, 20 на зв га зет.

«Лю б лю я при хо ди ти в на шу мі сь ку бі б лі о те ку. Хоч і при -мі щен ня ті с ну ва те, але, не ди в ля чись на це, зав жди від чу ва єштут тур бо ту про чи та чів. Та й не тіль ки моя це ду м ка. Адже чи -с ло чи та чів весь час зро с тає, дві с ті+ три с та від ві ду ва чів бу ваєтут що ден но. Чо му ж так ці ну ють ні жи н ці свою бі б лі о те ку?Перш за все кни га ввій ш ла в по бут тру дя щих, і без неї ми неми с ли мо на шо го жит тя», – так на пи сав чи тач М. Кор сь кий вга зе ті «Ра дян сь кий Ні жин» за 24 ли с то па да 1958 ро ку.

В 1960 ро ці бі б лі о те ка оде р жа ла вла с не при мі щен ня наву ли ці Лу на чар сь ко го (ни ні С. Явор сь ко го), 7.

Для кра що го за до во лен ня по треб чи та чів на ба га тьохпід при єм с т вах мі с та бу ло ор га ні зо ва но не ста ці о на р ні фо р миоб слу го ву ван ня: пун к ти ви да чі книг, пе ре су в ні бі б лі о те ки.

В 1955 ро ці книгозбірню очо ли ла Н. Се ре да, яка ду жеба га то зро би ла для роз ви т ку біб ліо те ч ної спра ви в на шо мумі с ті. Під її ке рі в ни ц т вом у 1962 р. ко ле к тив ви бо ров по че с незван ня «Бі б лі о те ка від мін ної ро бо ти».

У 1960+1970+х ро ках у ко ле к ти ві, очо лю ва но му З. Пе т рик, пра цю ва ли спра в ж ні ен ту зі а с ти: Л. Ве р тюк, Ф. По -лу лях, Є. Ри дзель, А. Єф ре мо ва, В. Па р хо ме н ко, Т. Ка рась,

В. Ку зуб, Г. Шка ту ла, А. Упо р ні ко ва. Їх ча с то мо ж на бу ло по -ба чи ти на під при єм с т вах, у шко лах, на вча ль них за кла дах, гу -р то жи т ках мі с та, на кол го с п них ла нах та фе р мах, де во нипро во ди ли ле к ції, бе сі ди, біб ліо гра фі ч ні огля ди, про па гу ва -ли кни гу.

1970 ро ку кни го збі р ня ста ла пе ре мо ж цем Все со ю з но гогро мад сь ко го огля ду бі б лі о те к. За під су м ка ми куль ту р но -шеф сь кої ро бо ти з об слу го ву ван ня пра ців ни ків сіль сь ко гого с по дар с т ва в 1971 ро ці її на го ро дже но Ди п ло мом Мі ні с тер -с т ва куль ту ри СРСР, ЦК проф спі л ки ро бі т ни ків та слу ж бо в цівсіль сь ко го го с по дар с т ва.

В 70+ті ро ки ве ли ка ува га при ді ля ла ся по пу ля ри за ціїтех ні ч ної та еко но мі ч ної лі те ра ту ри. Бі б лі о те ка ста ла об ла с -ною шко лою пе ре до во го до сві ду «На до по мо гу ви ро б ни ц т -ву». На під при єм с т вах мі с та, в біб ліо те ці ра зом з від ді ломтех ні ч ної лі те ра ту ри Че р ні гів сь кої ОУНБ ім. В.Г. Ко ро ле н капро во ди ли ся дні ін фо р ма ції, дні спе ці а лі с та, від кри ті пе ре -гля ди тех ні ч ної, па те н т ної та еко но мі ч ної лі те ра ту ри, ін фо р -му ван ня спе ці а лі с тів на род но го го с по дар с т ва, ра ці о на лі за то -рів. І, пе в но, мо ж на стве р джу ва ти, мі сь ка бі б лі о те ка ві ді гра -ла не остан ню роль у здо бу т ках про ми с ло вих під при ємств Ні -жи на.

1980 ро ку бі б лі о те ки мі с та бу ло об’ єд на но вцентралізовану біб ліо те ч ну си с те му, в якій центра ль ній біб -ліо те ці ім. М.В. Го го ля і до цьо го ча су на ле жить про ві д нароль. Пе р шим ди ре к то ром ЦБС ста ла Н. Се ре да. Штат бі б -лі о те ки збі ль ши в ся. Він по пов ни в ся до сві д че ни ми пра ців -ни ка ми – М. Си до ре н ко, Т. Гре бе нюк та мо ло ди ми фа хі в ця -ми, се ред яких: А. Шма ро воз, Т. Ко ло ти ло, О. Єки ме н ко, Л.Гу сє ва, В. Ма ле н ко, Е. Бур сь ка.

В цей час урі з но ма ні т ню ють ся фо р ми ма со вої ін фо р ма -цій ної та ви хо в ної ро бо ти кни го збі р ні. За ак ти в ну ро бо ту з ін -тер на ці о на ль но го і па т рі о ти ч но го ви хо ван ня ЦМБ ім. Н.В. Го -го ля бу ло на го ро дже но Ди п ло мом I сту пе ня. ЦБС очо лю ва лаТ. Ка рась.

У 1986 ро ці ди ре к то ром ЦБС ста ла Р. Ха ча ту рян – зді б -ний ор га ні за тор, еру до ва на лю ди на, «Жі н ка ро ку Ні жи на2003 ро ку», «Жі н ка ро ку Че р ні гів сь кої об ла с ті 2004 ро ку».Пра ців ни ки бі б лі о те ки по ча ли бі ль ше ува ги при ді ля ти крає -зна в чій ро бо ті, по пу ля ри за ції тво р чо с ті мі с це вих ав то рів –вче них, по етів, пись мен ни ків.

Сьо го дні на ба зі ЗОШ №10 ак ти в но пра цює клуб «Кра є з на вець» (ке рі в ник – про ві д ний бі б лі о те кар ЦМБ ім. М.В. Го го ля Л. Гло вач). 5 ро ків ко ж ної остан ньої се ре ди мі -ся ця го с тин но від чи ня ють ся две рі Лі те ра ту р ної ві та ль ні, очо лю -ва ної про ві д ним бі б лі о те ка рем А. Єф ре мо вою, що зби рає мі с -це вих по етів та пись мен ни ків. Як під су мок – ви да єть ся лі те ра -ту р ний аль ма нах «По е ти ч ний Ні жин», де дру ку ють ся їх ні тво -ри. Про во дять ся пре зе н та ції но вих книг на ших зе м ля ків, зу стрі -чі з про ві д ни ми укра ї н сь ки ми пись мен ни ка ми, крає зна в ця ми.Фонд бі б лі о те ки по стій но по пов ню єть ся ви дан ня ми, по да ро ва -ни ми ав то ра ми. Ви да ють ся крає зна в чі біб ліо гра фі ч ні по ка ж чи -ки, ли с ті в ки, па м’я т ки. Спі ль но з Ні жин сь ким крає зна в чим му -зе єм що рі ч но ви пускаєть ся «Ка ле н дар зна мен них і па м’я т нихдат по мі с ту Ні жи ну».

В чи та ль но му за лі ЦМБ ім. М.В. Го го ля ство ре но центр«І н фо р ма цій ний ка лей до скоп», що на дає со ці а ль но+ по бу то -ву ін фо р ма цію рі з ним вер с т вам на се лен ня з пи тань со ці а ль -но го за без пе чен ня, ко му на ль них та жи т ло вих про блем, пра -це вла ш ту ван ня. Бі б лі о те ка ви ко нує по се ре д ни ць ку роль міжвла дою і на се лен ням за до по мо гою по стій но ді ю чої ви ста в ки«Мі с це ва вла да ін фо р му є». До всіх зна мен них дат, іс то ри ч -них по дій, юві ле їв на ших зе м ля ків вла ш то ву ють ся кни ж ко віви ста в ки, офо р м ля ють ся ка ле н да рі зна мен них дат, про во -дять ся лі те ра ту р ні та те ма ти ч ні ве чо ри, ус ні жу р на ли то що.Про свою ро бо ту кни го збі р ня по стій но ін фо р мує в за со бахма со вої ін фо р ма ції: в міськ ра йон ній га зе ті «Ні жин сь кий ві с -ник», у мі сь кій га зе ті «Ві с ті», на ра діо та те ле ба чен ні.

До б рі змі ни ста ли ся в біб ліо те ці за остан ні 10 ро ків. У2000 ро ці во на пе ре їха ла до про с то ро го, сві т ло го при мі щен -

БІБ

ЛІО

ТЕ

КИ

JЮВ

ІЛЯ

РИ

33

3’2007 (37) 34

ня. За ко ш ти з мі с це во го бю дже ту при дба но но ві ме б лі, об ла -д нан ня.

У 2004 ро ці за спри ян ня По со ль с т ва США в Укра ї ні та під -три м ки мі с це вої вла ди в ра м ках між на ро д ної про гра ми LEAPIV у ЦМБ ім. М.В. Го го ля бу ло від кри то Ін тер нет+ центр, що зна -ч но під ви щи ло її ін фо р ма цій ний по те н ці ал і рі вень об слу го ву -ван ня від ві ду ва чів. Тіль ки за остан ній рік ко ри с ту ва ча ми Ін тер -нет+ це н т ру ста ли 2 914 осіб.

Уні вер са ль ний фонд бі б лі о те ки на лі чує 134 237 при мі р -ни ків до ку ме н тів.

Що ро ку ЦМБ ім. М.В. Го го ля від ві ду ють по над 57 тис. ко -ри с ту ва чів, яким ви да єть ся 175 тис. при мі р ни ків до ку ме н тів.Се ред від ві ду ва чів бі б лі о те ки бі ль шість ста но вить мо лодь: уч -ні ста р ших кла сів та сту де н ти. Спра в ж ньою роз ра дою ста ла бі -б лі о те ка і для чи та чів+ пе н сі о не рів. Адже тут не тіль ки під бе рутьпо трі б ну кни гу, озна йо м лять з но ви н ка ми лі те ра ту ри, а й ви -слу ха ють, да дуть по ра ду, до по мо жуть ро зі бра тись у скла д но -му пи тан ні, що ду же ва ж ли во для лі т ніх, са мо тніх лю дей.

В остан ні ро ки бі б лі о те ка здо бу ла ре пу та цію не тіль киін фо р ма цій но+ ку ль ту р но го та крає зна в чо го центру, а й ак ти -в но го ор га ні за то ра. Во на є іні ці а то ром про ве ден ня ба га тьохмі сь ких за хо дів, пра цю ю чи в ті с но му ко н та к ті з куль ту р ни миза кла да ми мі с та і об ла с ті – Че р ні гів сь кою ОУНБ ім. В.Г. Ко ро -ле н ка, Че р ні гів сь кою об ла с ною бі б лі о те кою для юна ц т ва, бі -б лі о те кою Ні жин сь ко го дер жа в но го уні вер си те ту ім. М. Го го -ля і т. ін. Всі ус пі хи – за слу га згу р то ва но го ко ле к ти ву, в яко мупра цю ють до сві д че ні фа хі в ці. По над 40 ро ків від да ли улю б -ле ній спра ві А. Єф ре мо ва та З. Пе т рик, бі ль ше 30 ро ків пра -цю ють В. Па р хо ме н ко та Л. Гло вач, по над 20 ро ків – Р. Ха ча -ту рян, О. Єки ме н ко, Л. Гу сє ва, Т. Ко ло ти ло, А. Шма ро воз, В. Ма ле н ко, Н. Ста рі н ко.

Сто де ся ти рі ч на іс то рія Ні жин сь кої центра ль ної мі сь коїбі б лі о те ки ім. М.В. Го го ля до во дить, що в усі ро ки іс ну ван няво на бу ла по трі б на жи те лям мі с та як дже ре ло знань, куль ту -р ний осе ре док.

БІБ

ЛІО

ТЕ

КИ

JЮВ

ІЛЯ

РИ

ЖЕ кі ль ка ро ків по спіль у Но во му Се лі Ви но г ра дів сь -ко го ра йо ну За ка р пат сь кої об ла с ті діє гу р ток “Лю бий тво ри до б ро”. Іні ці а тор йо го ство рен ня Ме лі н да

Мо л нар зби ра ла у се бе вдо ма ді тей і про во ди ла за нят тя зви вчен ня Бі б лі ї. Це бу ли не зви чай ні уро ки. Тут ді ти нели ше ді з на ва ли ся про Свя те пись мо, а й го ту ва ли те а т ра -лі зо ва ні дій с т ва, на які із за до во лен ням при хо ди ли од но -се ль ці, вчи ли ся ви го то в ля ти кра си ві су ве ні р ні ви ро би збі се ру, ку ку ру дзя но го ли с тя, сі р ни ків, по ло т на... вре ш ті зусьо го, що мо же пі ді йти для та кої спра ви. Так по сту по возі бра ла ся ці ла ко ле к ція ля льок, рі з д вя них су ве ні рів, яли -н ко вих при крас, ка р тин, фі то ко м по зи цій, ви ши ва них сер -ве ток.

Свої ви ро би гу р т кі в ціви ста в ля ли на суд гля да чів.Сто ли ки з їх ні ми ля ль ка ми,ком по зи ці я ми, гі п со ви ми фі -гу р ка ми по ча ли з’яв ля ти сяна ра йон них і сіль сь ких фе с -ти ва лях у За ка р пат ті, а по тімі в Уго р щи ні. Ус піх гу р т кі в -ців ви яви в ся ве ли че з ним. Їх -ні ми ро бо та ми не ли ше за хо -п лю ва ли ся, їх ра до ку п ля ли,роз пи ту ва ли про тех ні ку ви -ко нан ня, про си ли при їха тище. До ре чі, за ко р дон ні па с -по р ти на по їз д ки в Уго р щи нугу р т кі в ці офо р ми ли як раз нагро ші, ви ру че ні за свої су ве ні ри.

Вла с не гу р ток “Лю би й тво ри до б ро” да в но вже ставцентром тво р чо го й ду хо в но го зро с тан ня юна ків та ді в -чат, мі с цем їх ньо го до звіл ля. Адже ді ти їз дять в тур по хо -ди, за йма ють ся спо р том, ри ба ль с т вом, са джа ють де ре ва.

Згодом М. Мо л нар бу ло за про по но ва но по са ду за ві -ду вачки мі с це вої бі б лі о те ки# фі лії ЦБС. Так ке рі в ник гу р т -ка ста ла ще й сіль сь ким бі б лі о те ка рем, а центр ди тя чоїтво р чо с ті і до звіл ля пе ре мі с ти в ся у сіль сь ку кни го збі р ню.

До всіх справ для Ме лі н дидо да ло ся й на вчан ня – во наздо бу ває біб ліо те ч ну осві ту.

Та кі гу р т ки іс ну ють ще у ни з ці сіль сь ких бі б лі о текВи но г ра ді в щи ни. На при клад, у се лі Дро ти н ці діє клуб“Го с по да ро ч ка,” де мі с це ві ді в ча т ка за йма ють ся в’я зан -ням і вже мо жуть вла с ни ми ру ка ми спле с ти ша р фи ки,шка р пе т ки, сер ветки, су ве ні р ні ре чі. За йма єть ся з ни миза ві ду ва ч ка бі б лі о те ки# фі лії О. Бо г ля. У Че р нян сь кій сіль -сь кій біб ліо те ці# фі лії ство ре но ці ка вий клуб “Ча рі в на го л -ка”. Мі с це ва вчи те ль ка М. Ко р наш за йма єть ся з ді ть миви ши ван ням. В се лі Дю ла при біб ліо те ці ство рю єть ся ля -

ль ко вий те атр. За лу ча ютьдо тво р чо с ті ді тей на Ле ма -ко ви ці (не ве ли ч ке се ло наокра ї ні Ви но гра до ва)

Що до всіх цих біб ліо -те ч них “ві д хи лень” ми за -пи та ли ди ре к то ра Ви но г ра -дів сь кої ЦБС К. Ва ш ке бу:

– Ка те ри но Гей зі в но,ми знаємо, що ви не бай ду жідо по ді б них тво р чих іні ці а -тив. Але який зв’я зок міжгу р т ка ми з ви ши ван ня йбіб ліо те ч ною спра вою?

– Зв’я зок пря мий.Адже в гу р т ках від бу ва єть -ся ес те ти ч не ви хо ван ня. А

лю ди на, яка тя г неть ся до пре кра с но го, не ми ну че ці ка -вить ся й кни ж ко ю. Це за ко но мі р но.

– Чи не ста ють гу р т ки аль те р на ти вою кни ж ці? Аджебіб ліо те ч ні фо н ди, м’я ко ка жу чи, бі д ні на но ві ви дан ня.

– Не мо жу з ва ми по го ди ти ся, то му що за остан ні триро ки си ту а ція по ча ла змі ню ва ти ся на кра ще. За вдя ки ро зу -мін ню де пу та тів у ра йо ні діє про гра ма по пов нен ня біб ліо -те ч них фо н дів. Що ро ку ми оде р жу є мо з ра йон но го бю дже -ту 25 ти сяч гри вень на при дбан ня кни жок і пе ред пла ту.

ВВ В. Горват

ЯЯ КК ЖЖ ИИ ВВ ЕЕ ШШ ,,СС ІІ ЛЛ ЬЬ СС ЬЬ КК АА

ББ ІІ ББ ЛЛ ІІ ОО ТТ ЕЕ КК ОО ??

“ЛЮБИ Й ТВОРИ ДОБРО”(Про об'єднання за інтересами у бібліотеках-філіях

Виноградівської ЦБС Закарпатської області)

353’2007 (37)

Ма є мо мо ж ли вість ку п ля ти ху до ж ню лі те ра ту ру, під ру ч ни -ки, фа хо ві ви дан ня для сту де н тів на вча ль них за кла дів, якіз’яв и ли ся у ра йо ні. Ми ви вча є мо по тре би мо ло ді і від ра зуре а гу є мо на їх ні за пи ти.Крім то го, діє Дер жа в на про -гра ма роз ви т ку і фу н к ці о ну -ван ня укра ї н сь кої мо ви на2004#2010 ро ки.

У ра м ках ці єї про гра мисіль сь кі бі б лі о те ки оде р жу -ють до сить ба га то книг. При -чо му це спра в ді цін ні ви дан -ня – су час на лі те ра ту ра, сві -то ва й ві т чи з ня на кла си ка,кни ги для ді тей. Ми від ра зудру ку є мо спи с ки но вих над -хо джень, і чи та чі мо жутьшви д ко ді з на ти ся про лі те -ра ту ру, що на дій ш ла. За вдя -ки ви гра но му гра н ту ми оде р жа ли ве ли ку кі ль кість книгугор сь кою мо вою, ча с ти на з яких пе ре да на в бі б лі о те киугор сь ко мо в них сіл. Зго дом бу ло про ве де но зна ч ну під го то -в ку для отри ман ня ще од но го гра н ту, який щой но ви гра ли.Він роз ра хо ва ний на без ко ш то в не об слу го ву ван ня ко ри с ту -ва чів та їх ню під го то в ку для ро бо ти в Ін тер не ті. Я вже не ка -жу про отри ма ні ком п’ю те ри й ство рен ня Ін тер нет# клу бу.

– З од но го бо ку, кни ж ко ві фо н ди по пов ню ють ся, а зін шо го – сіль сь ка біб ліо те ч на ме ре жа все ще за ли ша єть -ся під за гро зою “о п ти мі за ці ї”.

– Я зо всім не за пе ре чуюпро ти оп ти мі за ції, якщо во наспря мо ва на на більш ефе к ти -в ну ро бо ту бі б лі о те к. Мо ж -ли во, десь і ви ни кає по тре баоб’ єд на ти шкі ль ну і пу б лі ч нубі б лі о те ки, але тіль ки так,щоб кни ги за ли ша ли ся до -сту п ни ми для всіх. По ки щооп ти мі за ція ні чо го до б ро го непри не с ла. Ме ні ду же шко даза ти ми сіль сь ки ми бі б лі о те -ка ми, які ви ве де но з під по -ряд ку ван ня ЦБС. Сьо го дні,ко ли з’яв и ла ся мо ж ли вістьпо пов ню ва ти фо н ди, ожи ви -

ти їх ню ро бо ту, “о п ти мі зо ва ні” бі б лі о те ки не оде р жу ютьпрак ти ч но ні чо го. В бі ль шо с ті ви па д ків на оп ти мі за ціюди в лять ся тіль ки з то ч ки зо ру еко но мії ко ш тів. Не знаю,чи ба га то гро шей мо ж на за оща ди ти на бі б лі о те ках, алене по пра в ної шко ди за вда ти ду же лег ко.

ЯК

ЖИ

ВЕ

Ш,

СІЛ

ЬС

ЬК

А Б

ІБЛ

ІОТ

ЕК

О?

М'Я Спи ри до на Чер ка се н ка ма ло -ві до ме ши ро ко му за га лу. Так скла -ла ся йо го до ля, що, на ро ди в шись уне ве ли ко му сте по во му мі с те ч ку

Но вий Буг 24 гру д ня 1876 ро ку і за кін чи -в ши тут учи тель сь ку се мі на рію (за разпе да го гі ч ний ко ледж), він жив і пра цю -вав на Дон ба сі, зго дом – в Ужго ро ді, вмі с те ч ку Го р ні Че р но ші це в Че хії, де і по -мер 8 лю то го 1940 ро ку да ле ко від Ба ть -кі в щи ни.

Тво р чість пись мен ни ка – це ці лийма те рик лі те ра ту ри: по езія, дра ма ту р гія,про за, пу б лі ци с ти ка, са ти ра, лі те ра ту р -на кри ти ка, пе да го гі ка. Се ред йо го ро -ма нів най більш ві до мий – «При го димо ло дого ли ца ря» (який бу ло ек ра ні зо -ва но), се ред драм – «Ка з ки ста ро гомли на». Ба га то по езій ста ли пі с ня ми, щовва жа ють ся на род ни ми, – «Ой, чо го ти,ду бе...», «Зи ма і ве с на». Ве р шин нимздо бу т ком ма лої про зи С. Чер ка се н ка єцикл опо ві дань для ді тей і про ді тей, яківи йш ли 1912 ро ку збі р кою «Ма ле нь кийгор бань та ін ші опо ві дан ня».

Для но во бу жан тво р чість С. Чер ка -се н ка ще в 70+ті ро ки ми ну ло го сто літ тявід крив крає зна вець, по дви ж ник ІванТи мо фі йо вич Ко р на фель, яко го, нажаль, вже з на ми не ма. Він зі брав зна ч -ну ко ле к цію ма те рі а лів про жит тя і тво р -чість ви да т но го зе м ля ка. Йо го спра вупро до в жи ли до ч ка – ви кла дач пе да го гі -ч но го ко ле джу В. Ко р на фель та го ло вато ва ри с т ва «Про с ві та» В. Га лу ще н ко,

який від крив в Ін тер не ті сайт, при свя че -ний С. Чер ка се н ку.

Но во бу зь ка ра йон на бі б лі о те катеж не сто я ла осто ронь лі те ра ту р но-кра є з на в чих роз шу ків і зі бра ла ба га токрає зна в чо го ма те рі а лу на па пе ро вих таеле к т ро нних но сі ях. Але спра в ж ньоюна шою мрі єю бу ло ство рен ня лі те ра ту р -ної ві та ль ні іме ні С. Чер ка се н ка, де бпро во ди ли ся ма со ві за хо ди, зу стрі чі,пре зе н та ції книг. Ідея ство рен ня та коїві та ль ні бу ла пред ста в ле на на «Ко н ку р -сі біб ліо те ч них ідей–2006», іні ці йо ва но -му МКТ Укра ї ни. Цю іні ці а ти ву під три -ма ли ра йон ні ор га ни вла ди, ви ді ли в шико ш ти на ре монт та об ла д нан ня при мі -щен ня.

22 гру д ня 2006 ро ку, до 130+ї рі ч -ни ці з дня на ро джен ня пись мен ни ка, вНо во бу зь кій ра йон ній біб ліо те ці від бу -ло ся від крит тя лі те ра ту р ної ві та ль ні ім. Спи ри до на Чер ка се н ка. Пра ців ни кивід ді лу об слу го ву ван ня О. Ку ш нір, Л. То ро п чи на ра зом зі сту де н та ми пе да -го гі ч но го ко ле джу (ви кла дач В. Ко р на -фель), Но во бу зь кої гі м на зії (ви кла дачС. Ко ро ль ко ва) під го ту ва ли лі те ра ту р -но+ му зи ч ну ком по зи цію, при свя че нужит тю і тво р чо с ті С. Чер ка се н ка, де про -зву ча ли йо го ві р ші, пі с ні, спо га ди пропись мен ни ка, роз ду ми про йо го тво р -чість.

Се ред за про ше них бу ли пред ста в -ни ки об ла с них дер жа в ної ад мі ні с т ра ції тауправ лін ня куль ту ри, го ло ва ра йон ної

Ра дин а -род -них де пу та тів, пе да го ги, ко ри с ту ва чі бі б -лі о те ки, уч ні гі м на зі ї. Осо б ли во при єм но,що гі м на зи с ти скла ли і про чи та ли свої ві -р ші, при свя че ні зе м ля ку. А це зна чить, щона ша спі ль на ро бо та не прой ш ла да ре м -но, во на да ла свої па рост ки, які в май бу -т ньо му про ро с туть кві та ми ду хо в но с ті.

На ша ві та ль ня, яка, спо ді ва є мо ся,ста не осе ре д ком спі л ку ван ня лю дей рі з -но го ві ку і упо до бань, те пер но сить ім’ями т ця, ко т рий зав жди від зна ча в ся гли -бо ки ми жит тє ви ми спо сте ре жен ня ми,був спі вцем най то н ших по чут тів лю ди -ни. Він не цу ра в ся гро мад сь ких тем, алезав жди за ли ша в ся вра з ли вим мрій ни -ком, чуй ним до кра си, ба чив у лю ди нінай до с ко на лі ший ви т вір при ро ди.

До нь ка за ві ду ю чої Но во ми хай лів -сь кою бі б лі о те ко ю+ фі лі єю Оля Ко че р кона пи са ла вірш «Па м’я ті Чер ка се н ка», деє та кі сло ва:

Жит тя то р к ну лось чу жи ни,Та там на за в ж ди й при ки пі ло.А мрії – все ври ва лись в сни, На Ба ть кі в щи ну так хо ті лось! Ма нив до бо лю рі д ний край! Та лиш кни ж ки сю ди ді с та лись. Йо го сло ва, йо го пі с ні У Но во буж жі про чи та лись ...

ІІ Л. Астраханцева

ПП ОО СС ТТ АА ТТ ІІ ММ ИИ НН УУ ЛЛ ОО ГГ ООВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗЕМЛЯКА (Про С. Черкасенка)

3’2007 (37) 36

КБИ до лі бу ло за вгод но, то цей рік міг би ста ти80#рі ч ним юві ле єм за жит тя Іва на Ми ко ла йо ви чаЛо зин сь ко го, який про тя гом ба га тьох ро ків очо лю -вав спо ча т ку Львів сь ку мі сь ку бі б лі о те ку іно зе м ної

лі те ра ту ри ім. Ю. Фу чи ка, по тім, пі с ля її ре о р га ні за ції, –від діл лі те ра ту ри іно зе м ни ми мо ва ми Львів сь кої ОУНБ.Про ві в ши в не вто м ній пра ці най бі ль шу ча с ти ну жит тя вза ти ш но му при мі щен ні на Му ляр сь кій 2а, він здо бувhonoris causa2 зван ня на у ко вця# сла ві с та. Са ме пра ця убіб ліо те ці най бі ль ше при слу жи ла ся у тво р чій ді я ль но с тіІ. Ло зин сь ко го як бо ге мі с та, по ло ні с та, укра ї ні с та, лі те -ра ту р но го кри ти ка, крає зна в ця.

Він був пу б лі ч ною лю ди ною, на у ко вцем сьо го ден няши ро ко го ді а па зо ну за ці ка в лень. А кни ги, що зав ждизна хо ди ли ся під ру кою, най кра ще до по ма га ли в біб ліо -гра фі ч них по шу ках. Ре зуль та том со ро ка рі ч ної(1952–1992) ко пі т кої пра ці до слі д ни ка ста ло 415 на у ко -во# по пу ля р них ста тей, ре це н зій, з яких 356 –ук ра їн сь -кою, 42 – ро сій сь кою, 16 – поль сь кою, 1 – че сь кою мо ва -ми. Во ни по ба чи ли світ у 52 ча со пи сах – 35 укра ї н сь ких(18 жу р на лах і 17 га зе тах) і 17 за ко р дон них (13 жу р на -лах і 4 га зе тах), що ви да ва лись у Ва р ша ві, Же шу ві, Кро -с но, Мо с к ві, Па ри жі, Пра зі, Пря ше ві, Со фії, То рон то.

Те ма ти ка та гео гра фія на у ко вих за ці ка в лень І. Ло -зин сь ко го бу ли до во лі рі з но ма ні т ни ми. Фо н до ва лі те ра -ту ра більш аніж 40 мо ва ми на ро дів сві ту по тре бу ва лапо пу ля ри за ції, зо к ре ма шля хом вша ну ван ня юві ле їв ви -зна ч них ді я чів на у ки і куль ту ри. Спе ци фі ка ж ре гі о ну івід по ві д но до неї на по в нен ня фо н ду ди к ту ва ли пріо ри те -т ність ком пле к ту ван ня тво ра ми сло в’ян сь ких лі те ра тур,зо к ре ма поль сь ко ї. Та на сам пе ред І. Ло зин сь кий, не за -бу ва ю чи про всіх ін ших, до слі джу вав тво р чість пись мен -ни ків Га ли чи ни й, бе з у мо в но, львів сь ко го кра ю.

У по шу ках спі ль них явищ в іс то рії куль тури на ро -дів, мо ра ль но го і ду хо в но го збли жен ня до слі д ник фа к ти -ч но за йма в ся по рі в ня ль ним лі те ра ту ро знав с т вом, тя жі -ю чи до сво го ос но в но го фа ху – сла ві с ти ки. А шлях доцьо го фа ху ви яви в ся не про с тим, ви стра ж да ним, але та -ким ба жа ним, що тру д но щі вре ш ті по сту пи ли ся на по ле -г ли во с ті. «Всім, що на був і маю, за вдя чую вла с ній тве р -дій во лі і впе р то с ті»3, – пи сав про се бе.

Іва ну Ми ко ла йо ви чу до ве ло ся прой ти до в гий шляхвід сіль сь ко го хло п ця до ди п ло мо ва но го фі ло ло га. На ро -ди в ся він 1 тра в ня 1927 р. у с. Ля ш ки Му ро ва ні Ста ро -са м бір сь ко го ра йо ну (від 1946 р. – с. Му ро ва не). Вчи в -ся в сіль сь кій шко лі, а зго дом – у Сам бі р сь ко му то р го ве -ль но му тех ні ку мі (1942#1944). Здо бу в ши про фе сію бу х -га л те ра, пра цю вав у фі н від ді лі Ста ро са м бір сь ко го рай -ви кон кому (1944#1946). По тяг до гу ма ні та р них на укпри вів йо го на ла ву Дро го би ць ко го учи тель сь ко го ін сти -ту ту, ку ди по тра пив пі с ля скла дан ня екс те р ном іс пи тівна ате с тат зрі ло с ті в дро го би ць кій шко лі № 1. У Льво віпро до в жу вав на вчан ня на сло в’ян сь ко му від ді лен ні фі -ло ло гі ч но го фа ку ль те ту Львів сь ко го дер жа в но го уні вер -

си те ту (ЛДУ) ім. І. Фра н ка(1946#1951). Пі с ля за кін чен ня, пра -цю вав ін спе к то ром шкіл від ді лу на -род ної осві ти Львів сь ко го обл ви кон -кому і одночасно вступив до ас пі ра -н ту ри при Ін сти ту ті су с пі ль них на -ук АН УРСР (1951#1954). Про тя гомдвох ро ків ви кла дав на за оч но мувід ді лен ні ЛДУ. У цей пе рі од на ла -го див спів пра цю з Мо с ков сь ким ін -сти ту том тех ні ч ної ін фо р ма ції якпе ре кла дач, пи сав стат ті до жу р на лу «Жо в тень».

Пра цю ю чи над цими матеріалами, І. Ло зин сь кий ча -с то від ві ду вав Львів сь ку мі сь ку бі б лі о те ку № 3, де за ре -ко ме н ду вав се бе зна ю чим, до б ро со ві с ним чи та чем. Засло ва ми то го ча с но го бі б лі о те ка ря Ган ни Му ся но вич, вінна віть до по ма гав ви яв ля ти так зва них «ви ни щу ва чівкниг», що на ма га ли ся ви де р ти по трі б ні їм ар ку ші з ча со -пи сів під час пе ре гля ду їх у чи та ль но му за лі. То му на ро -бо ту біб ліо гра фа був при йн я тий (1957) охо че і за ре ко -ме н да ці єю ко ле к ти ву кни го збі р ні. Цьо го ж ро ку очо ливбі б лі о те ку. Пра цю вав до 1976 ро ку на по са ді ди ре к то раЛьвів сь кої бі б лі о те ки іно зе м ної лі те ра ту ри ім. Юлі у шаФу чи ка. Пі с ля центра лі за ції біб ліо те ч ної ме ре жі по всійУкра ї ні та ре о р га ні за ції Львів сь кої мі сь кої бі б лі о те ки увід діл лі те ра ту ри іно зе м ни ми мо ва ми Львів сь кої ОУНБбув йо го не змін ним за ві ду ва чем до 23 липня 1992 ро ку.По мер не спо ді ва но, на ву ли ці, від се р це во го на па ду, вдо ро зі на кон фе ре н цію до НБ ЛНУ ім. І. Фра н ка. По хо -ва ний у рі д но му се лі.

До тво р чо го до ро б ку І. Ло зин сь ко го, окрім чи с лен -них ста тей, при свя че них юві ле ям пись мен ни ків, увійш -ли: біб ліо гра фі ч ний по ка ж чик «Львів сь кий пе рі од жит тяі тво р чо с ті Та де у ша Боя# Же лен сь ко го», всту п ні стат тідо по ка ж чи ків «Вла ди с лав Бро нєв сь кий в Укра ї н сь кійРСР» (упо ряд. В. Ку лик) та «Да н те крізь укра ї н сь ку при -зму» (упо ряд. М. Мо роз), опра цю ван ня та ко мен та рі ли -с тів укра ї н сь ких і поль сь ких пись мен ни ків О. Га в ри лю -ка до В. Бро нє в с ко го, В. Ва си лєв сь кої, В. Ко ва ль с ко го,Л. Кру ч ко в с ко го, Л. Па с те р на ка до ре да к то ра жу р на лу«Signalу» К. Ку ри лю ка, М. До м б ро в с кої, Є. Пу т ра ме н та,не ві до мих ли с тів Б. Шу ль ца, Ст. Р. До б ро воль сь ко го таін., 10 ре це н зій, 6 пе ре кла дів ста тей, но вел, на ри сів зполь сь кої, че сь кої мов, у то му чи с лі пе ре клад поль сь коюмо вою ко ро т ко го ілю с т ро ва но го пу ті в ни ка Па щук А.,Де р кач І. «Львів», чи с лен ні стат ті до трьох то мів «У к ра -їн сь кої лі те ра ту р ної ен ци к ло пе ді ї» (К., 1988#1995), два -на дця ти то м ної «У к ра їн сь кої ра дян сь кої ен ци к ло пе ді ї»(К., 1977#1985), «Ра дян сь кої ен ци к ло пе дії іс то рії Укра ї -ни», «Ше в че н ків сь ко го сло в ни ка». Що пра в да, ав то рс т воста тей не зав жди бу ло при йн я то за зна ча ти.

Ру ко пи си на у ко вця пе ре да ні дру жи ною О. Ло зин -сь кою до Львів сь кої на у ко вої бі б лі о те ки ім. В. Сте фа ни -ка НАН Укра ї ни, де ство ре но фонд І. Ло зин сь ко го

ЯЯ

SI FАТА SINANT1

(До 80Bлітнього ювілею Івана Лозинського)

О. Лук'яненко

1 Якби долі було завгодно.2 За заслуги.3 Лист до Ф. Малицького //Матеріали архіву ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ": Фонд І. Лозинського № 236.

ПО

СТ

АТ

І М

ИН

УЛ

ОГ

О

ДО ЮВІЛЕЮ БІБЛІОГРАФА ТАКНИГОЗНАВЦЯ С. ПЕТРОВА

373’2007 (37)

ПО

СТ

АТ

І М

ИН

УЛ

ОГ

О

тра в ня 2007 ро ку ви по в ни ло ся 60 ро ків Сер гі є віСте па но ви чу Пе т ро ву – укра ї н сь ко му кни го зна в -цю і біб ліо гра фу, жу р на лі с то ві, ка н ди да ту фі ло ло -гі ч них на ук.

С. Пе т ров – із ро дин ної ди на с тії. Йо го ба ть ко С.О. Пе -т ров (1917#1974) – ві до мий укра ї н сь кий біб ліо граф і кни го -зна вець. Пі с ля за кін чен ня фа ку ль те ту жу р на лі с ти ки Ки їв -сь ко го дер жа в но го уні вер си те ту ім. Т.Г. Ше в че н ка Сер гійСте па но вич пра цю вав у му зей них за кла дах, зо к ре ма ди ре -к то ром На род но го му зею іс то рії Пе чер сь ко го ра йо ну м. Ки -є ва, зав. від ді лом му зею ”Ко сий ка по нір” (”Ки їв сь ка фо р те -ця”), про ві д ним на у ко вим спів ро бі т ни ком Дер жа в но го му -зею кни ги і дру кар с т ва Укра ї ни, за раз – ста р ший на у ко вийспів ро бі т ник На ці о на ль но го Ки є во# Пе чер сь ко го іс то ри ко# -ку ль ту р но го за по ві д ни ка.

С. Пе т ров про до в жив фу н да ме н та ль ну біб ліо гра фі ч нупра цю сво го ба ть ка ”Кни га в Укра ї ні: Дру га по ло ви на XIX – по ч. XX ст. (1861#1917)”, яка ви хо дить у світ за вдя -ки йо го – без пе ре бі ль шен ня – ти та ні ч ним зу сил лям і запід три м ки ко лег із На ці о на ль ної бі б лі о те ки Укра ї ни іменіВ.І. Ве р над сь ко го.

У 2004 р. за ре зуль та та ми ба га то рі ч них до слі дженьза хи с тив ка н ди дат сь ку ди се р та цію ”Ви да в ни ча спра ва вКи є ві (дру га по ло ви на XIX – по ч. XX ст.)” в Ін сти ту ті жу р -на лі с ти ки Ки їв сь ко го на ці о на ль но го уні вер си те ту іме ні Та -ра са Ше в че н ка. Йо го на у ко вим пра цям при та ман не ши ро -ке за лу чен ня й ана ліз іс то ри ч них дже рел, гли би на те о ре ти -ч них уза галь нень.

Сер гій Сте па но вич ви кла дав „І с то рію кни ги”, „Бі б лі о -г ра фі ю”, „Друк в Укра ї ні” на ви да в ни чо# по лі г ра фі ч но муфа ку ль те ті На ці о на ль но го тех ні ч но го уні вер си те ту Укра ї -ни “КПІ”. Він є чле ном Ра ди Ки їв сь кої мі сь кої ор га ні за ції

То ва ри с т ва охо ро нипа м’я ток іс то рії та ку -ль ту ри.

Тво р чий до ро бок С. Пе т ро ва вклю чає та кі пра ці:Кни га в Укра ї ні: Дру га по ло ви на XIX – по ча ток XX ст.

(1861#1917): (Біб ліо гр. по кажч.) № І. А. – К., 1996. – У спі -вавт.; Кни га в Укра ї ні, 1861#1917: Ма те рі а ли до ре пе р ту а -ру укр. кн. Вип. 2#8. – К., 1999, 2001, 2002. – У спі вавт.;Ви да в ни ча спра ва в Ки є ві (дру га по ло ви на XIX – по ча токXX ст.): Ав то реф. дис. ... канд. фі лол. на ук. – К., 2004; Ви -да в ни ча спра ва в Ки є ві (дру га по ло ви на XIX – по ча ток XX ст.): Дис. ... канд. фі лол. на ук. – К., 2004; Кни ж ко-ва спра ва в Ки є ві. 1861#1917. – К.: Тов. УВПК “Ек сОб”,2002. – 344 с.; В бу рю: Кни го ви дан ня у Ки є ві 1917 р. //Ві -т чи з на. – 1987. – № 6. – С. 202-205; Оборонні спорудиКиєва за рукописними та дру ко ва ни ми дже ре ла ми. – К.,1997. – 49 с.; Ки їв сь кі дру ка р ні (дру га по ло ви на XIX ст.) //Дру кар с т во. – 1995. – № 5#6. – С. 4#7; Ки їв сь ка шко ла дру -кар сь ко го ми с те ц т ва // Дру кар с т во. – 1996. – № 4#5. – С. 4#7; Куль же н ко – лю ди на, що при свя ти ла жит тя кни зі// Дру кар с т во. – 1997. – № 1#2. – С. 4#7; Дру кар с т во якми с те ц т во // Дру кар с т во. – 1998. – № 1/18. – С. 4#8; Такна ро джу ва в ся ча со пис “Кни гарь” // Дру кар с т во. – 2001. –№ 1/36. – С. 4#6; Най ві до мі ший з пле я ди ки їв сь ких ви да в -ців //Дру кар с т во. – 2001. – № 5/40. – С. 4# 7; Ви да в ни -ча ді я ль ність Ки їв сь ко го то ва ри с т ва гра мо т но с ті // Дру -кар с т во. – 2004.– № 1(54). – С. 88#91; Роз ви ток кни го ви -да в ни ц т ва в Ки є ві //До ку ме н то з нав с т во. Бі б лі о те ко знав -с т во. Ін фо р ма цій на ді я ль ність: Ма те рі а ли між нар. на у к. -практ. конф. – К., 2004. – С. І74#178; Ки їв. По гляд крізьсто літ тя. – К.: Екс прес# об’я ва, 2001. – 90 с.

В. Загуменна

ВВ ІІ ТТ АА ЄЄ ММ ООЮЮ ВВ ІІ ЛЛ ЯЯ РР ІІ ВВ !!

2222

№ 236, що на лі чує 80 те ма ти ч них па пок (по над 10 тис.ар ку шів) до ку ме н та ль них ма те рі а лів.

Роз ві д ки львів сь ко го до слі д ни ка не ли ше за по в ню -ва ли ні ші в жит тє пи сах і тво р чо с ті пись мен ни ків сві ту,іс то рії та куль ту ри на ро дів, а й спри я ли їх нім дру ж німзв’я з кам, ли с ту ван ню, ре а ль ній спів пра ці, тоб то спра в -ж ньо му ді а ло гу куль тур.

Від гук укра ї н сь кої пись мен ни ці з То рон то І. Ди б ко -Фи ли п чак на смерть І. Ло зин сь ко го в жу р на лі «Но ві дні»так і на зи ва в ся: «Моя па м’ять про осо б ли ву лю ди ну».Йо го дру зі та зна йо мі з ча со пи су «Бой ки» вша ну ва ли па -м’ять ко ле ги по пе ру стат ею «За мість кві т ки на мо ги луІва на Ло зин сь ко го». Поль сь кі вче ні С. Вой т ке вич, А. Ґжи бо в с ка, Є. Ра ко в с кі у ли с тах, стат тях про львів сь -ку по ло ні с ти ку по да ва ли біо гра фію і біб ліо гра фію працьІ. Ло зин сь ко го. Ві до мо с ті про ньо го за не се но в «У к ра їн -сь ку лі те ра ту р ну ен ци к ло пе ді ю», в укра ї н сь кі та за ко р -дон ні біб ліо гра фі ч ні ви дан ня: «Роlska bibliografia liter-ackа» (Warzawa, 1965), «Stо раdesat let cesko#ukrainskуliterarnich styku 1814#1964» (Рга gа, 1968), «Сло в’ян сь ка

фі ло ло гія на Укра ї ні (1958#1962), (1963#1967),(1968#1976), (1977#1981)» (К., 1968; 1978#1979; 1983),«Фі ло ло гі ч ні на у ки на Укра ї ні (1978#1987)» (К.,1980#1989), «У к ра їн сь ка лі те ра ту ра в за га ль но сло в’ян -сь ко му і сві то во му лі те ра ту р но му кон текс ті: В 5 т. Т. 4.»(К., 1991), «Жу р нал іно зе м ної лі те ра ту ри «Все с віт» уXX сто річ чі (1925#2000): Біб ліо гр. по кажч.» (К., 2004).

Пра ці І. Ло зин сь ко го за ре ко ме н ду ва ли се бе як до -сто ві р не дже ре ло на у ко вої ін фо р ма ці ї. Ори гі на ль не ба -чен ня, своє рі д не сприй нят тя, зав жди вла с ний по гляд наоб’ єкт ви вчен ня бу ли ос но в ни ми ри са ми йо го по ле мі ки.Не зва жа ю чи на скла д ну вда чу, Іва на Ми ко ла йо ви ча по -ва жа ли, бо на будь# яке за пи тан ня мо ж на бу ло отри ма типро фе сій ну, ви че р п ну від по відь із по си лан ням до дже -рел. Він до ся г нув усьо го, чо го пра г нув: за жит тя – ви -знан ня на у ко вцем, пі с ля сме р ті – пе р со на ль ного біб ліо -гра фі ч ного по ка ж чика, стат ті в «У к ра їн сь кій лі те ра ту р -ній ен ци к ло пе ді ї». До 80#рі ч но го юві лею І. Ло зин сь ко гого тується ка та лог йо го при ва т ної бі б лі о те ки. От -же, vita memoriae1 три ва є.

1 Життя пам'яті

3’2007 (37) 38

Ко ле к тив Кі ро во град сь кої об ла с ної бі б лі о те ки дляюна ц т ва ім. О.М. Бой че н ка з су мом по від ом ляє, що 7 ли п ня2007 ро ку у ві ці 68 ро ків пі ш ла з жит тя Ва ле н ти на Ма к си мі -в на Ди га ло – пе р ший ди ре к тор бі б лі о те ки,за слу же ний пра ців ник куль ту ри Укра ї ни.

Вся тру до ва ді я ль ність Ва ле н ти ни Ма -к си мі в ни бу ла по в’я за на з біб ліо те ч ноюспра вою, яку во на лю би ла і до б ре зна ла.

В. Ди га ло на ро ди ла ся 29 че р в ня 1939ро ку в се ли щі Де р га чі Ха р ків сь кої об ла с ті всі м’ї ро бі т ни ка. В 1962 ро ці закінчила Ха р -ків сь кий дер жа в ний біб ліо те ч ний ін сти ту т.Роз по ча ла свою тру до ву ді я ль ність на по -са ді бі б лі о те ка ря ра йон ної бі б лі о те ки дляді тей Ком па ні їв сь ко го ра йо ну Кі ро во град -сь кої об ла с ті. Зго дом пра цю ва ла за ві ду ва -ч кою Кі ро во град сь кої ра йон ної бі б лі о те кидля ді тей, від ді лу об ла с ної бі б лі о те ки для ді тей ім. А.П. Гай -да ра, Кі ро во град сь кої мі сь кої бі б лі о те ки для юна ц т ва ім. Т.Г. Ше в че н ка. З 1978 по 2002 рік – за ві ду ва ч ка, а по тім –ди ре к тор Кі ро во град сь кої об ла с ної бі б лі о те ки для юна ц т ваім. О.М. Бой че н ка.

За вдя ки до сві ду Ва ле н ти ни Ма к си мі в ни, її на по ле г -ли вій пра ці, та ла н ту ке рі в ни ка об ла с на бі б лі о те ка для юна -ц т ва пе ре тво ри лась у па лац мо ло ді з ба га тим уні вер са ль -ним фо н дом – за ти ш ний, го с тин ний, об ла д на ний су час -

ною тех ні ко ю. Від да ність сво їй спра ві, на по ле г ли вість, та -лант ор га ні за то ра – ось ос но в ні ри си ха ра к те ру В. Ди га ло.За іні ці а ти ви Ва ле н ти ни Ма к си мі в ни в 1996 ро ці бу ло ство -

ре но єди ний в Укра ї ні те ле ві зій ний мо ло -ді ж ний клуб „Ві д к ри ті две рі” спі ль но з об -ла с ною те ле ра ді о мо в ною ком па ні є ю. Во наспри я ла ви дан ню двох ко ле к ти в них збі рокпо езій пе ре мо ж ців об ла с них кон ку р сівюних та ла н тів. При ді ля ла ве ли ку ува гуукріп лен ню ав то ри те ту ОБЮ се ред кни го -збі рень для юна ц т ва кра ї ни. Роз по ча ла вбіб ліо те ці ро бо ту з ав то ма ти за ції та ком -п’ю те ри за ції біб ліо те ч них про це сів.

За ба га то рі ч ну сум лін ну пра цю, зна ч -ний осо би с тий вне сок у роз ви ток біб ліо те ч -ної спра ви об ла с ті, у по пу ля ри за цію та роз -ви ток укра ї н сь кої на ці о на ль ної куль ту ри, у

спра ву ви хо ван ня мо ло ді Ва ле н ти на Ма к си мі в на від зна ча -ла ся ба га ть ма на го ро да ми управ лін ня куль ту ри Кі ро во град -сь кої об ла с ної дер жа в ної ад мі ні с т ра ці ї. У 1993 ро ці удо сто є -на по че с но го зван ня «За с лу же ний пра ців ник куль ту ри Укра -ї ни».

Ра п то ва смерть Ва ле н ти ни Ма к си мі в ни – до б рої і чуй -ної лю ди ни, яку зна ли і по ва жа ли пра ців ни ки куль ту ри Кі -ро во гра д щи ни і всі єї кра ї ни, є тя ж кою втра тою для всіх нас.

ВА ЛЕ Н ТИ НА МА К СИ МІ В НА ДИ ГА ЛО

НАДІЯ МИКОЛАЇВНА МАКУХА

ПП АА ММ ’’ ЯЯ ТТ АА ЄЄ ММ ОО

20 тра в ня цьо го ро ку на 63 ро ці жит тя пі с ля тя ж коїхво ро би пі ш ла з жит тя На дія Ми ко ла ї в на Ма ку ха – ві до мийв Укра ї ні біб ліо те ч ний фа хі вець, за слу же нийпра ців ник куль ту ри Укра ї ни.

Пі с ля за кін чен ня Ха р ків сь ко го дер жа в -но го біб ліо те ч но го ін сти ту ту пра цю ва ла уКни го то р зі, Центра ль ній біб ліо те ці УТОС, уДер жа в но му об’ єд нан ні кни ж ко вої то р гі в ліДерж ко м ви да ву УРСР „У к р к ни га”, на ча ль ни -ком від ді лу по ста в ки лі те ра ту ри на екс портРе с пу б лі кан сь кої кни ж ко вої ба зи „У к р к ни -га”.

З 1986 по 1992 рік На дія Ми ко ла ї в на напо са ді про ві д но го ін спе к то ра від ді лу бі б лі о текМі ні с тер с т ва куль ту ри Укра ї ни бра ла ак ти в нуучасть у роз ро б ці ін стру к ти в но+ но р ма ти в нихдо ку ме н тів, про грам пе ре бу до ви ді я ль но с тібі б лі о тек, кон це п ції їх ньо го роз ви т ку.

З 1992 ро ку Н. Ма ку ха бу ла за сту п ни ком ди ре к то раПу б лі ч ної бі б лі о те ки іме ні Ле сі Укра ї н ки з пи тань фо р му -ван ня ін фо р ма цій них ре сур сів бі б лі о тек м. Ки є ва. До ско на -ль не знан ня кни го ви да в ни чої спра ви до по ма га ло їй за лу -

ча ти до да т ко ві дже ре ла для по пов нен ня фо н дів пу б лі ч нихбі б лі о тек мі с та.

На дії Ми ко ла ї в ні бу ли при та ман ні та кіяко с ті, як про фе сі о на лізм, прин ци по вість, ви со -ка ви мо г ли вість, на сам пе ред до се бе, ак ти в нажит тє ва по зи ція і в той же час до б ро зи ч ли вість,по ря д ність, го то в ність до по мо г ти ко ж ній лю ди -ні.

Не вто м ну, ене р гій ну, спро мо ж ну на ки пу чуді я ль ність На дію Ма ку ху під ко си ла тя ж ка під сту п -на хво ро ба.

Зі сме р тю зми ри ти ся вза га лі важ ко. Зі сме -р тю На дії Ми ко ла ї в ни – не мо ж ли во. Пе редочи ма сто їть ми ле, усмі х не не об лич чя, очі, пе -ре по в не ні ба жан ням жи ти, пра цю ва ти, до по -ма га ти лю дям.

Та кою во на бу ла зав жди і з усі ма.У ко ле к ти ві на шої бі б лі о те ки Надія Миколаївна ста ла

бли зь кою лю ди ною для ко ж но го спів ро бі т ни ка, чуй ною іува ж но ю. Її хви лю ва ло все: спра ви бі б лі о те ки, про бле мико ж но го пра ців ни ка. Во на жи ла ак ти в ним жит тям за ці ка в -ле ної і жит тє лю б ної лю ди ни.

393’2007 (37)

Ко ле к тив Пу б лі ч ної бі б лі о те ки іме ні Ле сі Укра ї н ки м.Ки є ва, спів ро бі т ни ки бі б лі о тек сто ли ці гли бо ко су му ють зпри во ду пе ред ча с ної сме р ті На дії Ми ко ла ї в ни і гли бо коспів чу ва ють її ма те рі Ві рі Лу кі в ні Ма ку сі, рі д ним і бли зь ким.

Сві т ла і до б ра па м’ять про На дію Ми ко ла ї в ну Ма ку ху –ви со ко ква лі фі ко ва но го фа хі в ця і чу до ву лю ди ну – на за в ж ди

збе ре жеть ся в на ших се р цях, а її жит тя бу де при кла дом дляба га тьох по ко лінь бі б лі о те ка рів.

Л. Ко ва ль чук, ди ре к тор Пу б лі ч ної бі б лі о те ки іме ніЛе сі Укра ї н ки м. Ки є ва,

за слу же ний пра ців ник куль ту ри Укра ї ни

ОО ФФ ІІ ЦЦ ІІ ЙЙ НН ІІДД ОО КК УУ ММ ЕЕ НН ТТ ИИ

Гли бо ко су му є мо з при во ду пе ред ча с ної сме р ті ко ли ш ньо го за сту п ни ка ди ре к то ра Пу б лі ч ної бі б лі о те ки іме ні Ле сіУкра ї н ки мі с та Ки є ва На дії Ми ко ла ї в ни Ма ку хи.

У ство рен ні Бі б лі о те ки укра ї н сь кої лі те ра ту ри в Мо с к ві На дія Ми ко ла ї в на ві ді гра ла осо б ли ву роль. Ще на при кі н ці1980+х ро ків во на при йн я ла на шу ідею що до за по ча т ку ван ня кни го збі р ні, як свою, ро би ла все, щоб спри я ти її роз ви т ку,щи ро се р д но і по стій но хви лю ю чись за укра ї н сь ку спра ву в Мо с к ві.

Ми па м’я та є мо На дію Ми ко ла ї в ну як пре кра с ну лю ди ну, про фе сі о на ла біб ліо те ч ної спра ви, спра в ж ньо го дру га.Про си мо пе ре да ти щи рі сло ва спів чут тя у зв’я з ку з ці єю не по пра в ною втра тою рі д ним, бли зь ким, ко ле гам На дії Ми -

ко ла ї в ни.

Юрій Ко но не н ко, Єли за ве та Бі ло ши ць ка, Ва ле н ти на Слю са р чук, Ва ц лав До ро д ни цин,

Ігор Мі се ч ко, Оле на Маль це ва, На дія Фі лі п по ва, Ва ле рій Се ме не н ко.

Мо с к ва, 22 тра в ня 2007 р.

ПА

М'Я

ТА

ЄМ

О

К А Б І Н Е Т М І Н І С Т Р І В У К Р А Ї Н ИП О С Т А Н О В А

від 15 серпня 2007 р. № 1050

Київ

Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів Українивід 30 серпня 2002 р. № 1298

(Витяг)

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Внести у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 (1298-2002-п ) "Про оплатупраці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699,

№ 52, ст. 2389; 2005 р., № 40, ст. 2544; 2006 р., № 8, ст. 432) зміни, що додаються.

2. Міністерству культури і туризму, Державному комітетові архівів за погодженням з Міністерством праці та соціальної

політики і Міністерством фінансів привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

Прем'єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня

2007 р. № 1050

ЗМІНИ, що вносяться у додаток 2 до постанови

Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р.

№ 1298 (1298-2002-п )

Розділи IV та V додатка 2 до постанови викласти в такій редакції:

V. Культурно-освітні та архівні установи (бібліотеки, централізовані бібліотечні системи, музеї, панорами,виставки, заклади музейного типу, клуби, центри культури і дозвілля, парки культури і зоопарки, будинки народноїтворчості, архіви та архівні заклади) [див. таблицю на с. 40].

3’2007 (37) 40

ОФ

ІЦІЙ

НІ

ДО

КУ

МЕ

НТ

И

П Р О З А Т В Е Р Д Ж Е Н Н Я І Н С Т Р У К Ц І Ї З О Б Л І К У Д О К У М Е Н Т І В ,

Щ О З Н А Х О Д Я Т Ь С Я В Б І Б Л І О Т Е Ч Н И Х Ф О Н Д А Х

Наказ Міністерства культури і туризму Українивід 3 квітня 2007 року № 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України23 травня 2007 р. за № 530/13797

Відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (додається).

2. Міністру культури і мистецтв Автономної Республіки Крим, начальникам Головного управління культури і мистецтв

Київської міської державної адміністрації, управлінням культури і туризму обласних, Севастопольської міської державних

адміністрацій, керівникам Національної парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки України для дітей,

Державної історичної бібліотеки України, Державної бібліотеки України для юнацтва, Харківської державної наукової біб-

ліотеки імені В. Г. Короленка, Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького забезпечити дотримання вимог

Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра О. Г. Бенч.

Міністр Ю. П. Богуцький

Уряд. кур'єр.– 2007. – 21 серп. – С. 11.

413’2007 (37)

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства культури і туризму Українивід 3 квітня 2007 р. № 22 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2007 р. за № 530/13797

І Н С Т Р У К Ц І ЯЗ ОБЛІКУ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДАХ

1. Загальні положення Ця Інструкція регулює порядок обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, який здійснюють уповноважені

структурні підрозділи бібліотеки. Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно із Законом

України "Про Національний архівний фонд та архівні установи". Інструкція поширюється на бібліотеки, що перебувають у сфері управління Міністерства культури і туризму України,

управлінь (відділів) культури місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад. До обліку бібліотечного фонду висуваються такі вимоги: повнота та достовірність облікової інформації; своєчасне відо б ра -

ження в облікових документах кожного факту надходження і вибуття документів з фонду; узгодженість засобів і форм обліку.2. Основні терміни і поняття У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: -- бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці, а саме: -- книга – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці

чи оправі, обсягом понад сорок вісім сторінок; -- брошура – книжкове видання обсягом від чотирьох до сорока восьми сторінок; -- аркушеве видання – видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без

скріплення; -- буклет – видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи

більше згинів; -- карткове видання – видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі підвищеної щільності; -- плакат – видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з

одного чи з обох боків аркуша, призначене для експонування; -- поштова картка – поштове відправлення у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите письмове повідомлення; -- журнал – періодичне видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого

формату в обкладинці або оправі; -- газета – періодичне видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату,

призначене для широкого кола осіб, яке є джерелом письмової інформації про поточні події, пов'язані з внутрішніми справами,міжнародними проблемами, політикою тощо;

-- фонодокумент – аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить звукову інформацію; -- відеодокумент – аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить інформацію, зафіксовану за

допомогою відеозвукозапису; -- кінодокумент – аудіовізуальний документ на плівковому носії, що містить зафіксовані на ньому за допомогою кінема то -

графічної техніки предмети у вигляді послідовно розміщених фотографічних зображень, а також може містити звукову інформацію; -- фотодокумент – аудіовізуальний документ, що містить інформацію, зафіксовану на ньому за допомогою фотографічної

техніки; предмети у вигляді окремих фотозображень; -- документ на мікроформі – фотодокумент на плівковому чи іншому носієві, який для виготовлення і використання

потребує відповідного збільшення за допомогою мікрографічної техніки; -- електронне видання – електронний документ (група електронних документів), який пройшов редакційно-видавничу

обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді та має вихідні дані; -- безнадійна заборгованість – заборгованість користувача перед бібліотекою з документів, узятих ним у тимчасове

користування, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув; -- вилучення документів з бібліотечного фонду – процес виключення зі складу бібліотечного фонду та зняття з обліку

документів, які підлягають списанню; -- непрофільне видання – видання, яке не відповідає профілю комплектування (тематико-типологічному плану

комплектування) конкретної бібліотеки; -- періодичне видання – серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу з постійним для кожного року

числом номерів (випусків), без повторів у змісті, однотипно оформленими, нумерованими і/або датованими випусками, підодним і тим самим заголовком;

-- примірник – одиниця обліку бібліотечного фонду, кожна окрема одиниця документа, яка включається до складубібліотечного фонду або вибуває з нього;

-- річний комплект одиниця обліку газет, сукупність номерів (випусків) газети за рік, наявних у фонді бібліотеки. 3. Об'єкти та одиниці обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах 3.1 Об'єктами обліку бібліотечного фонду є: 3.1.1 Видання: -- книги, брошури; -- аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки; -- журнальні видання, газетні видання. 3.1.2 Аудіовізуальні документи: -- фонодокументи; -- відеодокументи; -- кінодокументи; -- фотодокументи; -- документи на мікроформах. 3.1.3 Електронні видання. О

ФІЦ

ІЙН

І Д

ОК

УМ

ЕН

ТИ

42 3’2007 (37)

ОФ

ІЦІЙ

НІ

ДО

КУ

МЕ

НТ

И

3.2 Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва іпримірник.

3.3 Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання). 3.4 Самостійні видання, об'єднані в одній оправі (конволют), обліковуються як окремі примірники і окремі назви. 3.5 Додатки до друкованих документів (мапи, атласи, таблиці, покажчики до географічних назв, ноти, грамплатівки,

плакати, оптичні диски і т. ін.), якщо вони не мають самостійного значення, окремо не обліковуються. Вони отримуютьінвентарний номер основного документа.

4. Порядок обліку книг і брошур 4.1 Облік книг і брошур поділяється на сумарний та індивідуальний. 4.2 Сумарний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування бібліотек. 4.3 Сумарний облік здійснюється партіями на підставі супровідних документів (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр,

акт і т. ін.). 4.4 Формою сумарного обліку є Книга сумарного обліку бібліотечного фонду (додатки 1-3)*. 4.5 В умовах централізованої бібліотечної системи ведеться загальна книга сумарного обліку на весь єдиний фонд та

окремі книги обліку на фонди кожного структурного підрозділу центральної бібліотеки та бібліотек-філій, де містятьсявідомості про передачу документів до них із відділу комплектування і обробки.

4.6 Книга сумарного обліку бібліотечного фонду має три розділи: "Надходження до фонду", "Вибуття з фонду", "Підсумкируху фонду".

4.7 Після взяття книг та брошур на сумарний облік відділ комплектування передає супровідні документи на них добухгалтерії бібліотеки.

4.8 Індивідуальний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування та відділи-фондоутримувачі (бібліотеки-філіїЦБС).

4.9 Індивідуальний облік книг і брошур здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера. 4.10 Формою ведення індивідуального обліку книг і брошур є Інвентарна книга (додаток 4)*. Бібліотеки, які здійснюють

індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи тощо), мають право зберегтиіснуючий порядок індивідуального обліку.

4.11 При взятті на індивідуальний облік рідкісного чи цінного видання в Інвентарній книзі в графі "Примітка" робитьсязапис "РК" і вказуються особливості даного примірника.

4.12 Кожна книжка чи брошура, що входить до серії, обліковується як окреме видання. 4.13 Кожна з брошур, виданих у складі видавничої папки (обкладинки), обліковується як окреме видання. 5. Порядок обліку інших видань5.1 Аркушеві картографічні видання обліковуються за правилами обліку книг. 5.2 Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки підлягають обліку. Відомості про них

заносяться до Книги сумарного обліку бібліотечного фонду (без зазначення ціни). 5.3 Груповий облік таких видань здійснюється в Картці обліку аркушевих видань (додаток 5)*. 5.4 Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки, придбані для забезпечення роботи бібліотеки,

у т. ч. для її оформлення, до бібліотечного фонду не включаються та не підлягають обліку. 5.5 Журнальні та газетні видання підлягають обліку в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду. Записи до цієї книги

про надходження газетних видань заносяться на підставі річного підсумкового акта приймання-здавання видань (беззазначення ціни). Записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).

5.6 Надходження журнальних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку журналів (додаток 6)*. 5.7 Надходження газетних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку газет (додаток 7)*. 6. Порядок обліку аудіовізуальних документів та електронних видань 6.1 Аудіовізуальні документи, електронні видання обліковуються у відділі комплектування за правилами обліку книг. 6.2 Примірниками аудіовізуальних документів є: 6.2.1 Фонодокументи: -- для грамплатівок, компакт-дисків – диск; -- для магнітних фонограм – котушка, касета, бобіна. 6.2.2 Відеодокументи – касета або диск. 6.2.3 Кінодокументи: -- для кінофільмів – бобіна; -- для діафільмів – рулон. 6.2.4 Фотодокументи – кадр. 6.2.5 Документи на мікроформах: -- для мікрофіш – фіша; -- для мікрофільмів – рулон. 6.3 Примірником електронних видань є оптичний диск. 6.4 Комплект (альбом) аудіовізуальних документів (грамплатівок, компакт-дисків, мікрофільмів, діапозитивів і т. ін.) чи

електронних видань, які об'єднані спільною назвою, обліковується як одна назва. 6.5 Діафільм обліковується як одна назва незалежно від кількості рулонів, які його складають. 6.6 Для індивідуального обліку аудіовізуальних документів та електронних видань заводиться окрема Інвентарна книга

(аудіовізуальні документи й електронні видання) (додаток 8). 6.7 З метою недопущення повтору інвентарних номерів, які присвоюються книгам та аудіовізуальним документам і

електронним виданням, після запису інвентарного номера аудіовізуального документа чи електронного видання через косуриску пишеться літера "А" (інв. номер/А).

6.8 Сумарний облік аудіовізуальних документів та електронних видань здійснюється в Книзі сумарного обліку бібліотечногофонду.

Увага!*Інструкція публікується без додатків.Повний текст з додатками див. на сайті НПБУ за адресою: www:/profy.nplu.org/official

Астраханцева Л., директор Новобузької ЦБСМиколаївської областіВасилишина В., головний бібліотекарбібліотеки Хмельницького національ ногоуніверситету Вилегжаніна Т., генеральний директорНаціональної парламентської бібліотекиУкраїни, заслужений працівник культуриУкраїни, віце1президент Української біблі -отечної асоціаціїГорват В., Виноградівський районЗагуменна В., кандидат педагогічних наук,професор, Державна академія керівних кадрівкультури і мистецтвЗелена Л., головний бібліотекар Херсонськоїобласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, заслужений працівниккультури УкраїниЗубкова Н., кандидат історичних наук,завідувачка відділу Інституту рукопису Наці о -нальної бібліотеки України імені В.І. Вернад -сь когоКамінська К., головний бібліотекарНаціональної парламентської бібліотекиУкраїни

Кононенко В., завідувачка відділуНаціональної парламентської бібліотекиУкраїниЛук'яненко О., завідувачка відділу Львівськоїобласної універсальної наукової бібліотекиПашкова В., кандидат педагогічних наук,доцент, заслужений працівник культуриУкраїни, президент Української бібліотечноїасоціаціїПерехрест Г.О., старший викладачДержавної академії керівних кадрів культури імистецтвПетрик З., провідний бібліограф НіжинськоїЦБС Чернігівської областіТурбаніст Т., заступник генеральногодиректора Національної бібліотеки Українидля дітейШевченко І., кандидат педагогічних наук,професор, директор Інституту післяди плом -ної освіти Державної академії керівних кадрівкультури і мистецтв

НАШІ АВТОРИ

УКАЗ ПРЕ ЗИ ДЕ Н ТА УКРА Ї НИПро від зна чен ня дер жа в ни ми на го ро да ми Укра ї ни

(Ви тяг)

За ва го мий осо би с тий вне сок у роз ви ток кон сти ту цій них за сад укра ї н сь кої дер жа в -но с ті, ба га то рі ч ну сум лін ну пра цю, ви со кий про фе сі о на лізм та з на го ди Дня Кон сти ту ціїУкра ї ни ПО СТА НО В ЛЯЮ:

При сво ї ти по че с ні зван ня

„ЗА С ЛУ ЖЕ НИЙ ПРА ЦІВ НИК КУЛЬ ТУ РИ УКРА Ї НИ”

ЛУ КА ЧА ТУ Ми хай лу Ми хай ло ви чу – ди ре к то ро ві Збо рів сь кої центра лі зо ва ноїбіб ліо те ч ної си с те ми, Тер но піль сь ка об ласть

Пре зи дент Укра ї ниВ. Юще н ко

м. Ки їв,22 че р в ня 2007 ро ку№ 550/2007Уряд. ку р’єр. – 2007. – 4 лип. – (Орі є н тир. –№ 23. – С. 5)