Особи без громадянства в УкраїніАвтор: Грег Константін

«Колись у нас був єдиний Радянський Союз. В Україні, Росії чи Узбекистані – ми народжувались і росли в Радянському Союзі. Тож мені незрозуміло, яка різниця між людиною, яка народилась в Україні, і людиною, яка народилась в Узбекистані. Тут мені кажуть, що в мене немає громадянства, і що це не моя країна. Але Узбекистан також не моя країна. Тому я почуваюсь ніким і нікому не потрібною».

Розпад Радянського Союзу створив правові й бюрократичні перешкоди, які досі впливають на життя лю-дей. Жінка без громадянства зі схід-ної України тримає в руках вже недійсний радянський паспорт. Без українського громадянства вона не змогла оформити пенсію, але зараз органи влади розглядають її докумен-ти і вона отримує правову допомогу.

(Обкладинка)Одружившись більше 20 років тому із кримським татарином в Узбекис-тані, ця жінка переїхала до України, де є особою без громадянства. «Я від-чуваю себе тут ніким. Ніхто не ди-виться на мене як на людину. Я піш-ла до місцевого паспортного столу з документами, а мені сказали: «Поди-віться на цей стос паперів. Це все люди із такою ж ситуацією, що й у Вас»». Отримати громадянство їй допомагає юрист із організації – партнера Управління Верховного ко-місара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Розпад Радянського Союзу у 1991 році призвів до складних політичних та правових проблем наступництва держав. За одну ніч мільйони радянських громадян стали особами без громадянства, і багато з них не отримали громадянства жодної з країн-правонаступниць. В Україні закон «Про громадянство» було прийнято в рік виходу зі складу Союзу. Особи, які постійно проживали на території України на момент прий-няття закону, отримали громадянство, а ті, хто прибув після 1991 року із радянськими паспортами чи без документів, зіткнулись із труднощами. Управління верховного комісара ООН у справах біженців працювало з урядом України над поліпшенням законодавства про громадянство та вдосконаленням адміністративних процедур з ме-тою спрощення отримання громадянства особами без громадянства. Агенція у справах

(Навпроти і знизу). Кримських татар масово депортували з рідної землі у 1944 році. Згодом більшість повернулась до Криму і зараз є громадянами України, але багато з них усе ще живуть із наслід-ками статусу осіб без громадянства. Будучи особами без громадянства, члени кримськотатарської общини не мали можливості отримати землю, оскільки не мали документів. Зараз вони живуть у напівзруйнованих будівлях на чужій землі. Українська влада шукає рішення для безземельних кримських татар.

біженців також надавала правову підтримку й допомогу через НУО з метою допомогти особам без громадянства і тим, хто ризикував залишитись без громадянства, отримати доступ до процедур отримання громадянства. Проблеми відсутності громадянства в Україні дуже складні, і тисячі людей з колишніх радянських республік все ще наража-ються на правові, адміністративні й фінансові перепони, намагаючись отримати чи під-твердити громадянство України чи іншої країни-правонаступниці. Це кримські татари, етнічні корейці й інші особи, у яких залишились недійсні радянські паспорти, або які залишились без документів. Не дивлячись на значні досягнення України в подоланні проблеми відсутності громадянства, існує необхідність у подальших зусиллях для того, щоб цей радянський спадок не перейшов до наступних поколінь.

Цей етнічний кореєць без громадянства прибув до України з Узбекистану у 1993 році. Він уже протягом десяти років спільно проживає з українкою, але, не маючи документів, не може зареєструвати шлюб. Він подав заяву на отримання громадянства, оскільки без узбецького громадянства й визнання в Україні йому загрожує депортація. «Мені здається, що я не доживу до того моменту, коли отримаю паспорт», каже він.

Група етнічних корейців вже понад 13 років живе у віддаленому сільському районі на сході України. У багатьох із них немає доку-ментів чи посвідчень про державну прина-лежність.

На початку 1990-х рр. багато родин залишили свої домівки в Абхазії – сепаратистському регіоні Грузії. Ця 73-річна грузинка прибула в Україну з паспортом СРСР, який втратив чинність ба-гато років тому. Відсутність документів не дала їй можливості отримати українське громадянство і пенсію, але минулого року вона отримала з Грузії документи, що посвідчують її особу, і пода-ла заяву на отримання українського громадянства.

Картина із зображенням грузинського узбе-режжя закриває стіну в одній з кімнат аб-хазької родини. Родина мешкає в Україні, але має проблеми з отриманням українсько-го громадянства.

Ця 11-річна дівчинка наро-дилась Абхазії, невизнаному регіоні Грузії, але більшу час-тину свого життя прожила в Україні. Вона хотіла би ста-ти громадянкою України, але зіткнулась із проблемами при спробі підтвердження свідо-цтва про народження. Тепер її мати і бабуся подали заяви на отримання громадянства України, і це також спрос-тить процес отримання гро-мадянства для цієї дитини.

Авторське право на всі знімки мають УВКБ ООН/Грег Константін

Грег Константін– американський фотожурналіст, лауреат багатьох міжнародних премій. У 2005 році він переїхав до Азії і почав роботу над своїм проектом під назвою «Люди нізвідки», в якому документується важке становище осіб без громадянства в усьому світі. Його роботи отримали багато винагород, серед яких премія «Фотографія року», Нагорода Національної Асоціації Фотографів преси «Найкраще з фотожурналістики», Премія Міжнародної Амністії «Журналістика за права людини в небезпеці» (Гонконг), Спілки видавців у Азії, а також Нагороду Фонду Гарі Чапіна «За фотожурналістику». Грег був також одним із лауреатів щорічної нагороди Осборна Еліота за журналістику в Азії. Роботи з його проекту «Люди нізвідки» широко публікувались і демонструвались на виставках у Бангладеші, Камбоджі, Таїланді, Малайзії, Японії, Швейцарії, Україні, Гонконгу і Кенії. Нараз журналіст живе и працює в південно-східній Азії.

Особи без громадянства у світі

Громадянство може здаватись універсальним невід’ємним правом, однак близько 12 мільйонів людей у світі мають проблеми з його реалізацією. Вони не мають громадянства і правових переваг, які воно надає. Вони потрапляють у стан правової невизначеності – вони є особами без громадянства. Через це в багатьох випадках їм недоступні базові речі, які більшість людей сприймає як належне, наприклад, реєстрація народження дитини, поїздки, навчання в школі, відкриття рахунка в банку чи володіння майном. Ця проблема є глобальною. Відповідно до свого мандату, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців консультує осіб без громадянства щодо їх прав і допомагає їм у поданні заяв на отримання громадянства. На урядовому рівні УВКБ ООН надає підтримку реформуванню правової системі з метою уникнення випадків утрати особами громадянства. Разом із партнерами Управління проводить кампанії допомоги особам без громадянства в отриманні громадянства й документів.

Цей документ представлено за підтримки Європейського Со-юзу. Виключна відповідальність за зміст цього документа покла-дається на автора.