ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó

ï³ä íàçâîþ¹8 (

21540)

5 лþòîгî 2014 ðîêó

45 з 10 по 16

лютого

ТВ каналів!

Сергій Сиропятов. Його картини зупиняють час

Стор. 21

Ñàéò гàçåòè «Зîðÿ» — zorya.org.ua

Рåêлàìà â гàçåò³ «Зîðÿ» Òåл. (0562) 35-14-26

пенсії. Субсидії. ЗемляБезплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі» Стор. 6

Стор. 5

Iкар українського неба Микола Ларін з Солонянського району літає на «власних» крилах

Знайомтесь: п’ятихатський район!

Стор. 11—14

П’ятихатський район був заснований 21 вересня 1923 року. Знаходиться в межах Придніпровської височини у північно-західній частині Дніпропетровської області, межує з Кіровоградською областю, Криничанським та Верхньодніпровським районами.

Районний центр — м. П’ятихатки

Населення П’ятихатського району становить 45,8 тисячі осіб.

Стор. 4

радість життя в кольорах петриківкиЗ історії унікального розпису, який уславив Дніпропетровщину на весь світ

2 ЗОРЯ область владаwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

се

сія

об

ла

сн

ої

ра

ди

ак

ту

ал

ьн

о

— Прийнятий бюджет дозволить упродовж року підвищувати рівень середньої зарплати працівникам бюджетної сфери, на належному рівні підтримувати роботу усіх об’єктів соціально-культурної сфери. крім того, завдяки зростанню субвенцій з державного бю-джету місцеві органи влади отримають більше видатків на соціальну допомогу. Ми продовжимо програму з ремонту доріг у містах та селах, розвитку медичних та освітніх закладів, — зазначив голова дніпропетровської обласної ради Євген удод.

обсяг дохідної частини бюджету в 2014 році становитиме 8817,8 млн. грн., у тому числі доходи загального фонду — 8216,3 млн. грн., спеціального — 601,5 млн. грн.; резервний фонд передбачений у розмірі 2 млн. грн.

— сьогодні ми прийняли головний фінансовий документ області. облас-ний бюджет-2014 є збалансованим по доходах та видатках і бездефіцитним. основна його частина — це соціально захищені видатки. Прийнятий бюджет дозволить упродовж року підвищувати рівень середньої зарплати працівникам бюджетної сфери, на належному рів-ні підтримувати роботу усіх об’єктів соціально-культурної сфери. крім того, завдяки зростанню субвенцій з державного бюджету місцеві органи влади отримають більше видатків на соціальну допомогу. Ми продовжимо програму з ремонту доріг у містах та селах, розвитку медичних та освітніх закладів, — зазначив під час сесії го-лова дніпропетровської обласної ради Євген удод.

у видатковій частині, зокрема, пе-редбачено поетапне підвищення розміру

Євген УдОд: Основна частина бюджету області – соціально захищені витрати31 січня у ході XXV сесії VI скликання Дніпропетровська обласна рада прийняла бюджет області на 2014 рік

мінімальної заробітної плати працівни-кам бюджетної сфери: з 1 січня 2014 р. вона становить 1218 грн., з 1 липня становитиме 1250 грн., а з 1 жовтня — 1301 грн. видатки на освітню галузь враховані у сумі 1007,6 млн. грн., а на утримання медичних закладів регіону спрямують 3052,0 млн. грн.

на дніпропетровщині продовжить-ся реалізація програми з ремонту до-ріг. З цією метою в обласному бюдже-ті передбачено 8,7 млн. грн. власних коштів, які підуть на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності

в населених пунктах. на ці потреби також буде використана субвенція з державного бюджету в обласний в роз-мірі близько 58 млн. грн. та 108,7 млн. грн. надійде з державного бюджету до місцевих.

також у поточному році з обласного бюджету планується виділити субвен-ції місцевим бюджетам на загальну суму 28,5 млн. грн., які направлять на утримання об’єктів соціальної сфери. на соціальне забезпечення та захист на-селення передбачені видатки в розмірі 260,6 млн. грн. на заклади культури та мистецтва буде направлено 123,3 млн. грн., а на утримання установ фізичної культури і спорту, проведення спортив-них заходів та ін. — 21,6 млн. грн. на проведення природоохоронних заходів у регіоні направлять 76,6 млн. грн.

За рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у голов-ному фінансовому документі врахо-вано видатки в сумі 3355,3 млн. грн. на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасо-вої державної допомоги дітям, на при-дбання твердого палива для населення, компенсацію за пільгові перевезення відповідних категорій громадян тощо.

Цьогоріч вперше передбачено суб-венції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуван-ням (сніданками) учнів 5—11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у сумі 42 млн. грн. та на створення регі-онального центру надання адміністра-тивних послуг — 30 млн. грн.

Жителі міста, котрі побажали самостійно очистити свої двори і прибудинкову територію від снігу, одержали від обласної влади необ-хідний інвентар. Це стало можли-вим завдяки Програмі підтримки громадянської активності голови обласної ради Євгена удода.

— Цієї зими на нас звалилося чимало випробувань — і суспіль-них, і політичних. тепер дніпро-петровців випробовує на міцність природа. такого снігу й морозу міс-то не бачило давно. але ми, дніпро-петровці, звикли гідно справлятися з усіма труднощами. сьогодні об-ласна влада забезпечує функціо-нування магістральних доріг. але очистити всі двори і прибудинкові території тільки силами комуналь-них служб фізично неможливо. у результаті людям незручно до-биратися до зупинок і магазинів. не скрізь може проїхати швидка допомога. вирішити цю проблему під силу нам самим. Ми повинні спільно подбати про власні двори й очистити їх від снігу. я сьогодні роблю все можливе, щоб підтрима-ти жителів міста в цій ініціативі, — так прокоментував голова об-ласної ради Євген удод причину організації суботника.

в останні кілька днів надійшло чимало пропозицій від жителів дні-пропетровська з проханням надати інвентар, щоб люди самі змогли розчистити занесені снігом пішо-

Громадянська активність не замерзає навіть при мінус 20У рамках програми Євгена Удода щодо підтримки громадянських ініціатив активні дніпропетровчани самостійно взялися за ліквідацію наслідків снігової стихії

хідні доріжки, дитячі майданчики, підходи до автомобільних стоянок і сміттєвих контейнерів. адже мину-лі малосніжні зими дозволяли лю-дям не мати таких знарядь у їхніх господарствах. нині з’ясувалося, що вони дуже потрібні. на ці про-позиції неможливо не відгукну-тися, тому закупили лопати, щоб роздати їх добровольцям, зазначив Євген удод.

добровольців же, котрі вийшли у свої двори, виявилося багато. як розповіла лідер громадського со-юзу «наш дім дніпропетровщина» анжеліка Пилипенко, заявки на малі засоби боротьби із заметами надійшли від кількох десятків бу-динкових комітетів, що представ-ляють мешканців будинку №56 на бульварі слави, будинку №19 на Запорізькому шосе, будинку №9 на вулиці Шмідта, будинку №1 на вулиці комунарівській, будинку №143 на вулиці Мандриківській і багатьох-багатьох інших.

найбільш активними вияви- лися мешканці житломасиву Перемога, де органи самоорга-нізації населення мають давній досвід згуртовувати людей, спіль-но вирішувати болючі питання. серед лідерів руху за громадянську активність олександр Христя-нов, керівник об’єднання, до якого входять 28 будинкових комітетів, його заступник олек-сандр Штефан, голова будинкому

іван тихоненко й багато інших. Євген удод познайомився на

суботнику з антоніною красою, яка багато років очолює співтова-риство мешканців будинку №34 на проспекті Героїв. антоніна Михай-лівна разом з активними жителями створила в мікрорайоні дивовижної краси сквер.

— нашу естафету підхопили молоді, розбили клумби за всіма правилами ландшафтного дизайну, створили арки, — із захопленням говорила антоніна краса. і голова облради не міг залишитися байду-жим до розповіді антоніни Михай-лівни і запропонував взяти участь у конкурсі «красивий двір» в рамках його проекту, пообіцявши навесні приїхати помилуватися красою біля будинку №34.

Поспілкувався з Євгеном удо-дом і голова будинкому вулиці ко-мунарівської, 1 леонід овсянников, котрий приїхав для трудового екі-пірування на набережну Перемоги аж з Червоного каменя. З оберем-ком лопат активіст відправився на свій житломасив...

Голова обласної ради також за-значив, що на рівні області в лік-відації наслідків стихії задіяні всі служби. крім того, до прибирання снігу підключилися фермерські господарства, бізнес і великі під-приємства.

Ольга ПЕРОВАФото дмитра КРАВЧЕНКА

Між тим підвищення температури, яке прогнозують си-ноптики, спонукає мешканців активізувати прибирання снігу у дворах. В іншому разі прибудинкові території перетворяться на озера... Щоб уникнути цього, представники органів само-організації населення, керівники ОСББ звернулися до Євгена Удода з проханням виділити комунальну техніку для прибирання снігу у дворах. Координації цієї роботи була присвячена зустріч Євгена Удода з керівниками ОСББ, що відбулася в облраді вже після суботника.

— До мене надійшло 30 заявок, я передав їх департаменту комунального господарства та будівництва Дніпропетровської міськради, який готовий виділити малу прибиральну техніку. Ваше завдання — скоординувати з міськими комунальниками графік роботи та організувати людей, — сказав Євген Григо-рович, звертаючись до керівників ОСББ.

до

те

Ми

— ситуація на авто-шляхах складна. у зв’язку зі значним погіршенням по-годних умов комунальники, рятувальники, дорожні та аварійні служби продовжу-ють працювати в посилено-му цілодобовому режимі. вже майже 6000 автомобі-лів — це понад 11000 людей — врятовано на дорогах зі снігових заметів. кабінет Міністрів виділив додаткові кошти на придбання палив-но-мастильних матеріалів та посипочних сумішей. служ-би забезпечені необхідними ресурсами для подальшої роботи. у разі необхідності за завданням уряду потужна техніка передислоковується в області стихійного лиха, — сказав в. о. віце-прем’єра олександр вілкул під час виїзної наради у донецькій області, яка відбулася безпо-середньо на відрізку автодо-роги донецьк — Маріуполь.

на цій автодорозі вна-слідок триметрових заметів продовжують працювати два потужні автогрейдери, п’ять великих навантажува-чів та бульдозери. вже від-новлено рух в обох напрям-ках на двох із чотирьох смуг автодороги від волновахи до Маріуполя. нині техніка розчищає ще дві смуги на ділянці від Маріуполя до волновахи.

олександр вілкул та-кож звернув увагу на на-дання оперативної допомоги водіям, які застряли в сні-гових заметах. Зокрема, має бути забезпечене постачання палива, доставка гарячих напоїв та харчів, а у разі по-треби має надаватися сво-єчасна медична допомога. коли автомобілі неможливо швидко вилучити із заторів, їхніх пасажирів евакуйо-вують в найближчий пункт обігріву.

Вже майже 6000 автомобілів врятовано на дорогах України зі снігових заметів

дмитро колєсніков про-вів особистий прийом грома-дян, який за регламентом проходить кожен перший та третій понеділок місяця. до губернатора звернулося 11 людей, яких турбували пи-тання соціального захисту, комунального господарства, охорони здоров’я. крім того, мешканці області висловлю-вали губернатору подяку за захист безпеки громадян та стабільності в регіоні. При-йом проходив у приміщенні облдержадміністрації.

Мешканка дніпропе-тровська наталя олексан-дрівна прийшла до губер-натора за проханням своєї подруги з кривого рогу. 53-річний син жінки інва-лід дитинства і потребує постійного догляду. але повноцінно обслуговувати сина 70-річна жінка вже не в змозі, тому просить по-сприяти у тому, щоб якнай-швидше влаштувати його до

спеціалізованого інтернату. дмитро колєсніков доручив виконати це прохання у де-сятиденний строк. керівник області зазначив, що швид-ко та якісно реагувати на звернення громадян — це завдання кожного політи-ка. на цьому наголошує Президент україни віктор Федорович янукович.

— Головне для мене, як для губернатора області, — це безпека, благополуччя, комфорт, впевненість у завтрашньому дні людей, які мешкають на дніпро-петровщині, — зазначив дмитро колєсніков. — двічі на місяць я проводжу осо-бисті прийоми громадян в обласному центрі, щоразу — коли виїжджаю до райо-нів області. таким чином, кожен мешканець регіону може бути впевненим: його почули та його прохання не залишили без належної уваги.

Швидко і якісно реагувати на звернення громадян

депутати прийняли бюджет, завдяки якому місцеві органи влади отримають більше коштів на соціальну допомогу

Євген Удод запропонував мешканцям будинку №34 на проспекті Героїв взяти участь у конкурсі «Красивий двір» у рамках його

проекту «Красиве місто»

3ЗОРЯ областьпанорама області www.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

олександр КозленКо, наталія мосКоВКа, олександрина подольсьКа, олена ЧерняВсьКа, микола ялоВий

Дільничний «іде в народ»

У Вишнівській селищній раді відбулась зустріч дільнич-ного лейтенанта міліції рома-на Костогриза з представника-ми громади. Він прозвітував про свою роботу, дав відповіді на запитання, а також провів особистий прийом громадян.

на території Вишнівської селищної ради налагоджено співпрацю дільничного з пра-цівником районного центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, внаслідок якої проводиться виховна робота з проблемними дітьми та про-філактична діяльність з не-благополучними родинами.

П’ятихатський район

Ростіть здорові та щасливі!

Бажаємо всім новонародженим і їхнім матусям міцного здоров’я та щастя на довгі роки!

329 малюків народилося на Дніпропетровщині з 24 по 31 січня

ДЗ «СМСЧ-9 МОЗ України» м. Жовті Води; ПЦ м. Дніпропетровськ; КЗ «КМЛ №7» ДОР»; КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР»; ДМКЛ №9 ДОР; КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» ДОР»; КЗ «Покровська ЦРЛ» ДОР»; ДЗ «СМСЧ-6 МОЗ України» м. Дніпропетровськ; КЗ «Нікопольський пологовий будинок» ДОР».

ІнфОРмацІЯ наДана ПОлОгОвими БуДинками:

159 хлопчиків

170 дівчатокНайбільше маля — хлопчик з вагою 4 кілограми

600 грамів і зростом 55 сантиметрів — з’явився на світ в ДЗ «СМСЧ-9 МОЗ України» м. Жовті Води. А найменша дівчинка з вагою всього 940 грамів і зростом 33 сантиметри народилася в ПЦ м. Дніпропетровськ.

Діють пункти обігрівузігрітися і попити гарячого

чайку? заходьте до спеціального намету, що є мобільним пунктом обігріву. його розгорнуто на пе-рехресті вулиць дзержинського і Кропоткіна. дві «буржуйки» та електрообігрівач UFO підтримують всередині намету 14—15 градусів тепла. також тут чергують рятів-ник і медпрацівник для надання першої допомоги. Гарячий чай та печиво, виділені місцевими під-приємцями, теж допомагають зі-грітися. Крім цього, у місті діють два стаціонарні пункти обігріву та чергує спеціальний патруль, що стежить, аби на вулицях не зали-шалось людей з переохолодженням.

Жовті води

Подбали, щоб школа була з водою

роками головним болем для вчи-телів та учнів андріївської сзШ була відсутність централізованого водо-постачання. тому для потреб їдальні та підтримання санітарно-гігієнічного стану закладу доводилося використо-вувати привізну воду.

покінчити з такою залежністю вирішила сільська рада. як розповів андріївський сільський голова Вадим свинаренко, днями на подвір’ї школи ввели в дію свердловину. Вона повністю забезпечить потреби школи в технічній воді. Фінансову та технічну допомогу надали керівники місцевих підпри-ємств та всіх фермерських господарств.

Широківський район

Хлопці з Червоногригорівки перемогли у конкурсі «артис»

богдан білов та дмитро не-чипоренко з селища Червоногри-горівка, що у нікопольському районі, стали переможцями у конкурсі творчих особистостей «артис». підсумки змагання підбили 30 січня у дніпропетров-ську. богдан та дмитро пере-могли у номінації «Виконавець трюків року».

Цей дует став відомим на всю країну завдяки вдалому висту-

пу у талант-шоу «Україна має талант-5». там вони показали, як досконало володіють своїм тілом, виконуючи вправи у сти-лі Workout. неймовірні трюки богдана та дмитра настільки сподобались глядачам, що після їхнього виступу країною про-котилася хвиля захоплення Workoutом. окрім того, хлопці займаються благодійністю.

нікопольський район

Боротьба зі снігом триває снігопади ускладнили ситу-

ацію на дорогах петриківського району. проблеми у власників автотранспорту трапляються і у центральній частині райцентру, і на околицях. люди змушені рухатися по проїжджій частині, бо тротуари не чищені.

У петриківському райавто-дорі кажуть: все через понаднор-мові снігопади, мороз та сильний вітер. снігоочисна техніка не справляється з такою кількіс-тю опадів. до вечора заноси роз-чищаються. на ранок все треба починати заново.

для боротьби зі стихією заді-яли вісім одиниць техніки філії «петриківський райавтодор». Ці машини розчищають шля-хи міжміського сполучення та маршрути шкільних автобусів. близько 20 одиниць техніки надали територіальні громади за підтримки місцевих підпри-ємств, організацій, фермерських господарств, сільгосптовариств. так, на території Хутірської, Ча-плинської, Шульгівської сіль-рад сніг одночасно розчищали дев’ять приватних тракторів.

Петриківський район

нещодавно вийшла книга «трудовая слава днепропетровщины» про Героїв соціалістичної праці. В ній викладені біографія і трудові здобутки мешканців нашої області. Усього — 360 Героїв. серед них 12 — солоняни.

з нагоди цієї події голова районної ради ветеранів війни та праці Г. оришака вручив перші примірники книги голові райдержадміністрації Г. левченку та голові районної ради л. саліженко.

Книги «трудовая слава днепро петров щины» бу-дуть передані до музею історії солонянського району, Героям соціалістичної праці Є. б. Гончаренко та Є. б. заозерній, рідним тих, кого вже немає.

Солонянський район

Серед героїв трудової слави Дніпропетровської області є і наші земляки

військовослужбовці за мирне вирішення соціально-політичних проблем

Загальні збори військовослужбовців військових частин Збройних сил України, дислокованих у Дніпропетровській області, визначили громадянську позицію захисників Вітчизни. Рішення військових колективів однозначні і підтримують дії Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил України щодо встановлення в суспільстві злагоди та стабільності.

зокрема, в рішенні за-гальних зборів говориться: «... нам, як громадянам кра-їни, небайдуже майбутнє на-шого народу, наших рідних і близьких, наших дітей. ми винесли звернення до пре-зидента України, в якому йдеться про недопущення розпалювання громадянської війни і руйнуванні цілісності держави».

збройні сили України, строго дотримуючись вітчизняного зако-нодавства, були і залишаються поза політикою. про це неодноразово згадував міністр оборони України павло лебедєв, наголошуючи на неможливості участі армії у вирішенні внутрішніх політичних про-блем. таку позицію сьогодні підтримує кожен, хто обрав професію захисника Вітчизни. серед військовослужбовців багато учасників бойових дій, воїнів-миротворців. ліберія, Косово, ірак, сьєрра-ле-оне, Конго. Ці країни пройшли крізь пекло громадянських воєн. У них українські військові підтримували мир і порядок під час і після збройних протистоянь. і досі в пам’яті наших миротворців жахливі наслідки громадянських конфліктів у цих країнах.

— ми присягали на вірність українському народові, завжди з честю і гідністю виконували свій конституційний обов’язок. ми закликаємо зупинити екстремізм, протиправні дії і не допустити розпалювання громадянської війни, кровопролиття і знищення цілісності держави, — зазначали військовослужбовці, котрі ви-ступали на зборах.

отже, головний приз — ко-льоровий телевізор виграла н. м. солодовник, вул. Київська, 35, с. В. маївка, дніпропетровський район.

Чудовий приз — мікрохвильова піч — дістався н. Є. тимченко, вул. підгірна, 17, м. павлоград.

незамінну річ у домашньому господарстві — пилосос — виграла Г. Ю. олійник, вул. Ювілейна,18, с. Губиниха, новомосковський район.

Чудова праска дісталася о. о. Кузнєцовій, вул. б. трофімових, 46/337, м. дніпропетровськ.

а новенький набір каструль те-пер прикрасить кухню р. с. сінько-вої, вул. сабурова, 23, смт Широке, Широківський район.

Гарний чайний сервіз отримає з. д. Грушко-Колінько, с. староло-зуватка, синельниківський район. приємного вам чаювання!

завжди необхідний в наш час мобільний телефон виграли відразу п’ятеро щасливчиків: о. і. різун, вул. заводська, 6, смт межова; В. Є. міхно, вул. Чапаєва, 45, смт покровське; л. Г. рогожа, вул. ленінградська, 1, с. тарасове, новомосковський район; м. м.

Хто ж виграв призи від «Зорі»?1 лютого відбувся традиційний розіграш призів серед передплатників газет «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на 2014 рік. Розіграш проводився в студії Дніпропетровського державного телеканалу — давнього і надійного ділового партнера «Зорі».

до УВаГи переможЦіВ! Урочисте вручення призів відбудеться 14 лютого об 11.00 в

приміщенні редакції газети «Зоря».Наша адреса: вул. Журналістів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051, редакція

газети «Зоря», 6-й поверх, приймальня головного редактора.Не забудьте, будь ласка, паспорт та ідентифікаційний код! Довідки за теле-

фоном: (0562) 27-16-52.Вітаємо пеРеможціВ! До ЗУстРічі В РеДакції!

Редколегія

лісайчук, пр. Героїв, 19/181, м. дніпропетровськ; В. В. Форостин-ський, вул. петровського, 53/15, м. жовті Води. і, як завжди, ексклю-зив від «зорі» для передплатників на рік — живі призи. У нинішньому році це кролі. пухнасті звірята від-правляться до л. К. зіберової, вул. леніна, 184, смт петропавлівка, і до с. К. полуектової, вул. Київська, 47, с. В. маївка, дніпропетровський район.

окремо проводився розіграш призів серед тих передплатників, які передплатили газету «зоря»-область» та «зоря»-город» теж на рік, але тільки щотижневу — ту, яка виходить раз на тиждень з про-

грамою тб по середах. Головний приз для таких передплатників — велосипед — дістався с. п. садило, вул. середня, 22, с. Григорівка, Васильківський район.

також серед передплатників ро-зігрувалося п’ять наборів миючих засобів. Їх володарями стали: м. м. Вербецький, вул. партизанська, 71, с. Хуторо-Губиниха, новомос-ковський район; Ф. а. саянчук, вул. батумська, 36/48, м. дніпро-петровськ; В. с. Гриднєва, вул. седнєва, 68, м. дніпропетровськ; Г. о. бойко, вул. бабенко, 6, с. покровка, Криничанський район; а. п. рогова, вул. Конструктивна, 9/2, м. дніпропетровськ.

4 тема номераЗОРЯ областьwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

Як це було

Радість життя в кольорах ПетриківкиЗ історії унікального розпису, який уславив Дніпропетровщину на весь світ

Петриківський розпис радує око кожного. Хоча в історії самого Петриківського розпису були свої випробування, коли народним майстрам треба було доводити, що цей розпис — не містечковість, а спадщина, якою треба пишатися. Все це в минулому. А недавно, як відомо, зусиллями багатьох людей Петриківка довела свою життєстійкість, увійшовши до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Микола БаБенкО, краєзнавець, колекціонер (кривий Ріг):

— мені пощастило кіль-ка разів побувати в Петри-ківці, і я дуже радий з того, що там бачив. радує мене і міжнародне визнання на-шого розпису. Спасибі лю-дям, які домоглися статусу культурної спадщини люд-ства для нашого народного мистецтва. у вересні ми-нулого року я з близькими людьми побував на ярмарку в Петриківці. це нагадало нам Сорочинський ярмарок, тільки ярмарок у Петриківці сподобався мені більше. По-верталися додому, до криво-го рогу, з сувенірами. мій друг Станіслав Поривай теж віз додому красиву таріль місцевих майстрів. отже, є куди розвивати наш туризм, є чим зацікавлювати інвес-торів.

Зоя МаРчишина, жителька Дніпропетровська:

— Відкрила для себе пе-триківських майстрів сорок років тому, коли прочита-ла в «Зорі» нарис любові Голоти про тетяну Пату. Відтоді ми всі мріяли, що Петриківка розквітне. Як у квіточки є серцевина, соне-чко, так і мені хочеться, щоб Петриківка своїм сонячним мистецтвом привертала до себе людей звідусіль і стала яскравим центром духовності і туризму, візитною карткою нашої області. ми говоримо про необхідність безперервної освіти — Петриківка якраз дає нам такий приклад, коли діти змалечку вивчають ази Петриківського розпису і стають з часом майстрами, або ж просто несуть по жит-тю розуміння краси. у мене перед очима фільм про Пе-триківку, де дитина малює пальчиком квітку. тож пе-триківське мистецтво асоці-юється у мене з мистецтвом родинним, теплим, домашнім і високодуховним.

Євген УДОД, голова Дніпропетровської обласної ради:— ми перемогли: Петриківський розпис увійшов до Списку

ЮнеСко нематеріальної культурної спадщини людства. ця ідея з’явилася три роки тому, її ініціатором став олександр Вілкул. Для нас ця перемога — найважливіша іміджева подія. Протягом трьох років велася системна і копітка робота — го-тувалися документи, розроблялися різні програми підтримки Петриківки як на регіональному, так і на національному рівнях. Спасибі всім — і майстрам, і представникам освіти і культури, і меценатам, і нашим дипломатам... у світі небагато країн, які володіють явищами нематеріальної культурної спадщини людства, що перебувають під захистом ЮнеСко. тепер і україна встала в один ряд з такими країнами. але ми на цьому не зупинимося. Є ідеї, які будемо розвивати.

на хуторі козака ПетрикаДекоративний розпис живе в

Петриківці з давніх-давен, згаду-вав заслужений майстер народної творчості Федір Панко. Перша згадка про Петриківку відносить-ся до 1772 року, тобто до часу, коли останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро кал-нишевський переніс церкву з села курилівка до Петриківки. Пере-нести довелося через те, що кури-лівка затоплялася водою. До того ж село до реєстрів не потрапляло, поки в ньому не з’являлася церк-ва. а саму назву села пов’язують з ім’ям козака Петрика. у пониззі річки Чаплинки був його зимів-ник.

оскільки люди в Петриківці були вільні, петриківську жінку ніхто не гнав на панщину, вона відчувала себе вільною господи-нею і хотіла, щоб у своїй світлиці було гарно.

у ті часи козацькі церкви роз-писувалися в стилі українського бароко. тому жінки, бачачи пре-красні розписи у храмі, розпо-відав Федір Савич на лекціях в петриківському музеї, прагну-ли зробити так і у себе вдома. ці жінки не були художницями-про-фесіоналами. кожна малювала, як уміла, перед очима у неї була пишна природа степів, луків, го-родів. І це благодатно впливало на творіння їхніх рук. Все побачене в церкві й на природі їм хотілося відобразити в своїй хаті.

Пензлик з котячої шерстіЖінки брали фарбу, додавали

в неї молоко чи яйце, стригли кі-шечку, робили пензлик і малюва-ли, як уміли, по білій стіні. Дже-релом радості і натхнення була сама природа. так народжувався цей розпис. настінні розписи в Петриківці таким чином стали традиційними. ці традиції уві-йшли в ужиток до такої міри, що з жінками, у яких вдома не було розписів, їхні сусідки просто не віталися.

Слово «чепурушка» відобра-жало такі поняття: це дівчина мо-лода, сама по собі охайна, вміє все робити: і мазати, і прясти, і ткати полотно, і килими, і вишивати, і малювати, і ще добрий борщ зва-рити. отже, вміє зробити все, що

в майбутньому знадобиться жінці. Завдяки таким майстриням Пе-триківський розпис передавався з покоління в покоління аж до 1930-х років. Яскравими пред-ставницями того покоління стали майстри т. Я. Пата, о. у. Пили-пенко, н. м. білоконь та інші.

Домашній стінопис дав по-тужний поштовх розвиткові пе-триківського декоративно-орна-ментального живопису. Сільські розписи не були розраховані на довге життя. Щороку під велике свято всі настінні розписи змивали і наносили нові.

на початку XIX століття розпис поширився на предмети домашнього вжитку — посуд, скрині, брички. академік Дмитро Яворницький в XIX столітті став першовідкривачем для своїх су-часників цієї чудової краси народ-ного декоративного розпису. До нього на території Придніпров’я ніхто не звертав особливої уваги ні на декоративний, ні на настінний розпис, ніхто не колекціонував ці народні малюнки. За доручен-ням Яворницького, сто років тому зразки народного Петриківсько-го розпису заходилася збирати художниця Євгенія евенбах (1889—1981), учениця миколи реріха. Своїми відкриттями вона захоплено ділилася, зокрема, з Іллею рєпіним.

на республіканській виставці українського народного мисте-цтва в києві в 1936-му, а потім у москві та ленінграді величезним успіхом користуються роботи пе-триківських майстринь народного розпису. Після цього тетяна Пата розписала приміщення бібліотеки в київському державному музеї російського мистецтва, аудиторії київського художнього інститу-ту, магазин кустарних виробів у москві, а Г. І. Павленко і П. І. Глущенко — павільйон україн-ської рСр на Всесоюзній сільгосп-виставці. Зразки петриківського мистецтва поповнили колекції музеїв країни.

школа декоративного малювання

1936 року на долю петриків-ського вчителя середньої школи олександра Федосійовича Стативи випало відкрити школу декора-

тивного малювання. а як головно-го педагога Петриківського роз-пису він запросив 52-річну на той час тетяну Якимівну Пату. 1940 року в Петриківці відкрито музей зразків місцевого декоративно-прикладного мистецтва.

Школа декоративного малю-вання проіснувала з 1936 по 1941 р. Випускник 1941-го Федір Панко згадував, що той випуск виявився останнім: «нас випустили 22 квіт-ня 1941, а через два місяці — 22 червня 1941-го почалася війна. учні займалися петриківським розписом лише на папері, тобто з виробами, як нині, тоді ніхто не працював. тож звичного нині ви-робництва на базі Петриківського розпису тоді не існувало».

Повоєнне відродженняФедорові Панку випало від-

роджувати Петриківський роз-пис після війни. Ще 1929 року в Петриківці виникла артіль ви-шивальниць «Вільна селянка». При ній Панко і створює цех під-лакового розпису, що згодом пе-реріс у фабрику «Дружба», яка проіснувала до початку 2000-х років. тим самим він, за його визнанням, поставив Петриків-ський розпис на твердий фунда-мент виробництва.

Спочатку майстри освоювали випуск сувенірів на дешевій і най-доступнішій сировині — пресова-ній тирсі. Згодом ці вироби вкри-валися фарбою, яка і слугувала фоном для майбутніх малюнків. так було створено виробництво на основі того виду мистецтва, про який досі багато хто і не знав.

Фабрика зростала, розширю-валася, на початку 1960-х про-дукція стала йти на експорт. Всі ці роки Федір Панко був головним художником. але з появою нового директора фабрики в 1970 році він змушений полишити фабрику. Проте як людина творча, ініціа-тивна, він створює інше, якісно нове підприємство. 4 травня 1971 року Федір Панко заснував експе-риментальний цех Петриківського розпису при Дніпропетровському художньо-виробничому комбіна-ті Дніпропетровської організації національної спілки художників україни.

у цеху виготовляли вироби з

пластику, дерева. Панко почав розпис по дерев’яних виробах, зберігаючи живий фон дерева, не покриваючи його фарбою. тут роз-писували фарфор, фаянс, папір, метал, освоювали й інші матері-али — скло, тканину.

Петриківців запрошують оформляти як інтер’єри громад-ських приміщень, так і промис-лові виставки україни, що про-ходили за кордоном.

маленький цех потребував розширення, тому Ф. Панко до-клав величезних зусиль, щоб побудувати нове просторе примі-щення, яке і нині височіє в центрі Петриківки.

у 1998 році експерименталь-ний цех (вже тоді називався екс-периментальним центром Петри-ківського розпису) об’єднався з творчим об’єднанням «Петриків-ка» нСХу (створено за сприяння національної спілки художників україни в 1991 р. організатор — а. а. Пікуш, заслужений майстер народної творчості україни). нова назва підприємства — «центр на-родного мистецтва «Петриківка». у сучасних умовах колектив цен-тру є творчим ядром Петриків-ського розпису. Сьогодні колектив центру об’єднує близько сорока провідних майстрів Петриківки, серед них 24 члени нСХу, 6 за-служених майстрів народної твор-чості україни.

Міжнародне визнанняна Дніпропетровщині народне

мистецтво ще з 1990-х пропагують у школах. а вже з 2012 року Пе-триківський розпис, як офіційна дисципліна, включений у програ-ми середніх і вищих навчальних закладів області. Став готувати фахівців і Дніпропетровський теа-трально-художній коледж. мініс-терство культури україни 2012 року визначило Петриківський розпис об’єктом (елементом) нема-теріальної культурної спадщини україни. а 5 грудня 2013-го від-булася знаменна подія — завдяки великим зусиллям обласної влади розпис включено до репрезента-тивного списку ЮнеСко нема-теріальної культурної спадщини людства.

Микола чаБан

ко

ме

нт

ар

Сьогодні петриківські майстри розписують фарфор, фаянс, папір, метал, скло і навіть тканинуФедір Панко першим почав

розписувати дерев’яні виробиДіти вивчають ази

Петриківського розпису

5ЗОРЯ областьособливий випадок www.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

Збуваються дитячі мріїсільське народне радіо роз-

несло інформацію: в своєму гаражі інженер спецколгоспу «солонянський» будує літак. вечірньої пори розшукав таки авіаційний ангар. дійсно, крізь гаражні ворота, з яких проби-вається світло у темінь, почу-лося характерне постукування молотка. На верстаті лежало майбутнє крило літака, в яке методично заганяв закльопки самодіяльний конструктор.

— Я насправді хочу побуду-вати літак. І обов’язково його збудую! — поділився мрією Ми-кола Іванович.

він дістав записника. На його сторінках дрібним почер-ком написані формули і цифри, які стали об’єктом ретельних розрахунків і підрахунків. Не так і просто літаки будувати. Треба точно обчислити вагу двигуна, самого пілота, аеро-динамічні якості майбутньої конструкції, які дозволять під-нятись у повітря.

авіація розвивається диво-вижно. колись людство раділо, що перші аероплани змогли відірватись від землі, потім перелетіти через океан, досяг-ти захмарних висот. Ми й досі захоплено стежимо за змаган-нями авіаконструкторів, які ви-водять у небо все стрімкіші, по-тужніші й місткіші літаки. але ці крилаті велети можуть злі-тати чи сідати лише на бетонні смуги. авіаторам доводиться, крім так званих звукового та теплового бар’єрів, долати ще один, невидимий, але надто дошкульний — економічний. адже, скажімо, тисячосилий «антей» чи «Руслан», та навіть відомий скромний трудівник полів ан-2, досить обмежені у застосуванні. дрібні, місцеві роботи за їх допомогою робити не завжди є сенс. Часом це про-сто невигідно. в усьому світі розвивається нова авіабудівна галузь надлегких літаючих апа-ратів. для них не потрібні ані аеродроми, ані бетонні смуги, ані цистерни пального. саме таким авіабудуванням і захо-плюється наш герой.

він з дитинства мріяв стати льотчиком. Закінчив перший курс Харківського вищого льотного училища, виконав чотири тренувальних стрибки з парашутом, перші польоти з інструктором на учбовому літа-ку. а далі медики наклали вето на таку заповітну мрію.

став інженером, поїхав працювати у село. одружив-ся. І всі ці роки не міг байдуже дивитись на літаки. вирішив

Ікар українського неба

обов’язково піднятись у небо вже на «своїх» крилах.

Сьогодні полетимо...від перших розрахунків

на папері і до першого польо-ту минуло більше двох років. Завзято працював у години дозвілля, під час відпусток, у свята й вихідні. побував на все-союзному зльоті авіаконструк-торів-любителів, познайомився з багатьма відомими авіаторами країни.

ларін став постійним покуп-цем дніпропетровських мага-зинів «Юний технік», «Зроби сам», «Умілі руки». Ніхто з продавців не здогадувався, що купляє він різні обрізки матері-алів саме для спорудження лі-тального апарата. до речі, якщо мати необхідні креслення, в ті роки подібний літак з різних відходів під силу зробити було будь-якій грамотній людині, яка знає закони механіки. Ми-кола ларін охоче розповідав про етапи свого будівництва, говорив, що хоче назвати літак «пегасом».

довелося зробити незвичний крок — забронювати за собою право першим зробити газет-ний репортаж про майбутній політ. І Микола Іванович дав таке слово. в своїй обіцянці не підвів. Морозного зимового дня він заїхав на автомашині і не міг приховати внутрішнього хвилювання:

— сьогодні полетимо…Ця подія відбулася на засні-

женому льоду місцевого ставка у василівці. авіаконструктор пояснив: цього дня за кермо літака сяде його друг і колега з селища Жданове володимир Могилевський. Той має біль-ший досвід у пілотуванні. Та й просто заслужив.

Заревів човниковий двигун «вихрь», хитнулися закрил-ки апарата. літак починає свій розбіг і відривається від поверх-ні. У захопленні спостерігали за цим польотом. літак зробив коло над ставком і на розвороті почав набирати більшу висоту, полетів далі в бік степу. але що це? крізь морозяну імлу ми не почули більше двигуна. «пе-гас» став стрімко знижатись. всі кинулися до машини. поки вибралися на дорогу і почали рулювати в бік посівів колгосп-ної люцерни, здавалося, про-летіла вічність...

Тривожили думки: що з літаком, що з пілотом? але все обійшлося. двигун дійсно заглух. але володимир Моги-левський вміло скористався аеродинамічними і планерни-

ми можливостями «пегасу» і посадив його на траву. лише переднім колесом зачепив за бруствер канави, що викорис-товувалася для зрошення лю-церни, і трішки підігнув його. а все інше було цілим. пізніше з’ясували, що в бензонасосі зі-брався водяний конденсат, яко-го і прихопило морозом. причи-ну неполадки згодом усунули.

пізніше Микола Іванович після коротких тренувань, коли впевнився в надійності літака, вже й сам поринув у небо. літак виявився напрочуд невибагли-вим. аеродромом для «пегаса» є будь-яке поле, степовий шлях, луки. кожен політ невелико-го літачка збирав численних глядачів.

ось короткі льотно-техніч-ні характеристики «пегаса». Човниковий двигун з повітря-ним радіатором і дерев’яним повітряним гвинтом діаметром 120 сантиметрів. Завдовжки — 5 метрів, розмах крил — 9,6 метра, польотна вага — 260 кі-лограмів. Розвиває потужність 30 кінських сил. Це дозволяє апарату літати зі швидкістю від 50 до 110 кілометрів за годину. Запас міцності п’ятиразовий. Зручне розташування приладів, простота і легкість у керуванні. літак прекрасно планерує з ви-мкненим двигуном.

Від «Пегаса» до «Данко» і «Рондо»

На досягнутому ларін не зупинився. сконструював вже новий літак — «данко». а його нинішня, остання двомісна мо-дель називається «Рондо». для неї використав двигун з япон-ського авто. він значно легший вітчизняних аналогів і більш потужний.

Микола Іванович вірив, що сконструйований літак в змозі замінити в народному господар-стві вертольоти «Мі-2», «Мі-8», той же літак «ан-2». За рахунок дешевизни побудови, високої економічності й універсальнос-ті. пригадує, що, літаючи над колгоспними ставками, зумів виявити браконьєрів. після до-щів напередодні жнив побачив, де саме знаходяться полеглі хлі-ба. Це дозволило визначитись з черговістю збирання площ пшениці. одного року пробу-вав розкидати трихограму для боротьби зі шкідниками сіль-ськогосподарських культур. висока якість цієї роботи, екс-плуатаційна година польоту в 50 разів дешевша у порівнянні з «ан-2». вже не кажучи про вертольоти. а ще ж літак можна використовувати в туристичній галузі. він може стати надійним другом для агронома, керівника колективу механізаторів.

Машина легко долає кілометри шляху. Водію о такій порі спокійно думається. Та несподівано ситуацію порушує ревіння літака досить незвичної конструкції, який пересікає трасу ледве не торкаючись верхівок дерев лісосмуги. Що це було? Відповідь знаходиться одразу ж. Свій черговий політ проводить самодіяльний конструктор авіаційної техніки з села Василівки Солонянського району Микола Ларін.

Микола Ларін з Солонянського району літає на «власних» крилах

Микола ларін скрупульозно фіксує етапи свого авіаційно-го конструювання. Має кілька альбомів з фотокартками. в них записані і слова вдячних друзів. ось текст майстра спорту Ю. Г. ситника: «Талановитому твор-цю і пілоту чудового, простого і надійного літака «пегас». вдяч-ність за довіру і можливість по-літати, піднятись на висоту 1450 метрів, відвести душу і прига-дати кращі роки свого життя».

Нинішньої осені Микола Іванович свій «Рондо» показав вже в гаражі. сезон для нього практично закінчився, літак знаходився на зимовій консер-вації. а ще ми оглянули злітну смугу аеродрому, що знаходи-лась на домашньому городі по-руч із садибою. всього сто метрів незораної полоси землі, з якої без проблем може злетіти цей легкий і незвичний за конструк-цією літак.

Цього дня самодіяльний конструктор порався з іншим, вже земним винаходом — уні-версальним тракторцем, якого зібрав з різного металобрухту, знайденого практично на сміт-нику. ларіна повсякчас вабить небо, але він живе на землі і прагне жити її турботами.

Микола ТкачукСолонянський район

Микола ЛаРІН з дитинства мріяв стати льотчиком

6 ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòü ПЕНСІОНЕР ПРИДНІПРОВ’Яwww.zorya.org.ua5 ëþòîãî 2014 ð.

РО

З’Я

СН

ЮЮ

ТЬ

ФА

ХІВ

ЦІ

ПФ

У

Дорогі читачі! На сторінках «Пенсіонер Придніпров’я» та «За)хистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Алевідповідно до законодавства про звернення громадян фахівці дер)жавних установ, комунальних і приватних підприємств надаютьвідповіді при наявності поштової адреси заявника. Тож, будь лас)ка, вказуйте зворотну адресу (у газеті не друкується)! Пишіть наадресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7, м. Дніпропет�ровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 27�16�52.

Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

Äîïîìîæåìî ä³çíàòèñÿ ïðî íàãîðîäèОсь сайт, де кожен з вас може знайти відо�

мості про нагороди своїх близьких і рідних,які пройшли Велику Вітчизняну війну:Подвиг народу http://www.podvignaroda.ru/

У рядку «Пошук нагородження» на)беріть відомі ПІБ родича й рік народження(якщо знаєте) — і дивіться відсканованіархівні документи, нагородні листи й опис,за що людина представлена до нагороди.

УВАГА: оброблені матеріали по орденах і тільки частина інформаціїпо двох медалях — «За відвагу» і «За бойові заслуги». Списки постійнообновлюються.

Треба підписатися на відновлення, ввівши дані розшукуваної лю)дини, — і вони прийдуть вам на пошту, коли з’являться на сайті.

Коли щось не ясно — прочитайте «Часті запитання».Якщо у вас немає можливості скористатися Інтернетом, можете

передати в редакцію газети «Зоря» зaпит, ми перевіримо для вас інфор)мацію й повідомимо результат.

Запит можна передати будь)яким зручним для вac способом: теле�фон (0562) 34�91�65, лист поштою на адресу: газета «Зоря», вул. Жур�налістів, 7, Дніпропетровськ, 49051.

УВАГА!Ïðî äîñòðîêîâèé âèõ³äíà ïåíñ³þ æ³íîê…якщо виповнюється 55 років

Мені в 2016 році 22 квітня виповниться 55. Чи зможу я вийти на пенсію, якщо маю35 років стажу?

Òåòÿíà ÊËÈÌÅÍÊÎ. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

Шановна Тетяно Олексі)ївно, відповідно до статті 26Закону України «Про за�гальнообов’язкове державнепенсійне страхування» (далі— Закон №1058) жінки, якінародилися в період з1 квітня 1961 року по 31грудня 1961 року, маютьправо на пенсію за вікомпісля досягнення 60 років.

Відповідно до п. 7)2 роз)

ділу XV Закону №1058 до 1січня 2015 року право на до)строковий вихід на пенсію завіком мають жінки, якимвиповнилося 55 років за на)явності страхового стажу неменше 30 років та за умовизвільнення з роботи. У цьо)му випадку розмір їх пенсії,обчислений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст. 28цього Закону, зменшується

на 0,5% за кожний повнийчи неповний місяць до)строкового виходу на пен)сію. Надане право на до)строковий вихід на пенсіюжінки можуть реалізуватилише до 01.01.2015. Після01.01.2015 право на пенсіюза віком жінки матимутьлише при досягненні віку,передбаченого ст. 26 Закону№1058.

…якщо є шкідливий стажНевдовзі мені виповниться 50. Проробила на шахті майстром ВТК 10 років. Загаль�

ний стаж 20 років. З 1998 по 2002�й була соцпрацівником. З того часу не працюю. Чиможу я оформити пенсію, досягнувши 50�річчя?

Îëåíà ÁÓªÂÈ×. Ïàâëîãðàä

Шановна Олено Іванівно,відповідно до ст. 26 ЗаконуУкраїни «Про загальнообо)в’язкове державне пенсійнестрахування» особи маютьправо на призначення пенсіїза віком після досягнення 60років та наявності страхово)го стажу не менше 15 років.

Відповідно до п. «б» ст. 13Закону України «Про пенсій�не забезпечення» на пільго�вих умовах мають право напенсію за віком, незалежновід місця останньої роботипрацівники, зайняті повнийробочий день на інших робо�тах зі шкідливими і важкимиумовами праці, — за списком№2 виробництв, робіт, про�фесій, посад і показників,

затвердженим КабінетомМіністрів України, і за ре�зультатами атестації робочихмісць: жінки — після досяг�нення 50 років і при стажіроботи не менше 20 років, зних не менше 10 років на заз�начених роботах.

Працівникам, які маютьне менше половини стажу ро)боти зі шкідливими і важки)ми умовами праці, пенсії напільгових умовах признача)ються із зменшенням віку,передбаченого ст. 12 цьогоЗакону, на 1 рік за кожні2 роки такої роботи жінкам.

Для підтвердження піль)гового стажу приймаютьсяуточнюючі довідки підпри)ємств або організацій, що пе)

редбачено пунктом 20 Поряд)ку підтвердження наявноготрудового стажу для призна)чення пенсій при відсутностітрудової книжки або відпо)відних записів у ній, затвер)дженого постановою Кабіне)ту Міністрів України від12.08.1993 №637.

У довідці має бути вказа)но періоди роботи, що зарахо)вуються до спеціального ста)жу; професія чи посада; ха)рактер виконуваної роботи;розділ, підрозділ, пункт, най)менування списків або їх но)мери, куди включається цейперіод роботи; первинні доку)менти за час виконання робо)ти, на підставі яких виданазазначена довідка.

…якщо жінка здійснює догляд за інвалідом31.08.2014 мені виповниться 55. Загальний стаж роботи 27 років 8 місяців плюс

1 рік 10 місяців навчання в технікумі, який закінчила в 1978 р. З серпня 2011 догля�даю матір — інваліда 1 групи і отримую за це компенсацію в розмірі 182,70 грн. Чиувійде цей період у стаж?

Ìàéÿ ÊÎÂÒÓÍ. Ïåðøîòðàâåíñüê

Шановна Майє Мередів)но, відповідно до п. 7)2 роз)ділу XV Закону України«Про загальнообов’язковедержавне пенсійне страху)вання» (далі — Закон№1058) до 1 січня 2015 рокужінки, яким виповнилося55 років, мають право до)строкового виходу на пен)сію за віком при наявностістрахового стажу не менше30 років та за умови звіль)нення з роботи. У цьому ви)падку розмір їх пенсії, об)числений відповідно до ст.27 та з урахуванням ст. 28цього Закону, зменшуєтьсяна 0,5% за кожний повнийчи неповний місяць достро)кового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пен)сії за віком застосовуєтьсявпродовж усього періоду

отримання пенсії незалежновід її виду.

Згідно зі ст. 24 Закону№1058 страховий стаж —період (строк), протягом яко)го особа підлягає загальнообо)в’язковому державному пен)сійному страхуванню та заякий щомісяця сплаченістрахові внески в сумі неменшій, ніж мінімальнийстраховий внесок.

Страховий стаж за періо)ди роботи після 01.01.2004обчислюється за нормамиЗакону №1058 територіаль)ними органами Пенсійногофонду України за даними, щомістяться в системі персо)ніфікованого обліку, а за пе)ріоди до 01.01.2004 — напідставі документів та в по)рядку, визначеному законо)давством, що діяло до набран)

ня чинності цим Законом.П. 14 ст. 11 Закону №1058

визначено, що загальнообо)в’язковому державному пен)сійному страхуванню підля)гають, зокрема, непрацюючіпрацездатні особи, які здійс)нюють догляд за інвалідомІ групи або за престарілим,який за висновком медично)го закладу потребує постійно)го стороннього догляду чидосяг 80)річного віку, якщотакі непрацюючі працездатніособи отримують допомогуабо компенсацію відповіднодо законодавства.

Період здійснення Вамидогляду за інвалідом І групиз серпня 2011 року по те�перішній час буде зарахова�но до страхового стажу заданими системи персоніфіко�ваного обліку.

Шановна Ірино Антонів)но, з 1 жовтня 2011 рокунабрав чинності Закон Ук)раїни «Про заходи щодо за)конодавчого забезпеченняреформування пенсійної си)стеми», яким внесено рядзмін до деяких законів, утому числі і до Закону Украї)

ни «Про державну службу».Починаючи з 01.10.2011,

пенсії державним службов�цям у порядку і на умовах,передбачених Законом Ук�раїни «Про державну служ�бу», призначаються (перера�ховуються) в розмірі 80% відсуми їх заробітної плати, з

якої було сплачено єдинийвнесок на загальнообов’яз�кове державне соціальнестрахування, а до 01.01.2011— страхові внески на загаль�нообов’язкове державне пен�сійне страхування.

Іншого чинним законо)давством не передбачено.

ßê âïëèíå íà ðîçì³ð ïåíñ³¿äåðæñëóæáîâöÿ ïåðåðàõóíîê?

З 2009 року я одержую пенсію держслужбовця, нараховану в розмірі 87% зарплати.При майбутньому перерахунку пенсії у зв’язку зі змінами посадових окладів будутьвраховувати 87% чи 80% моєї зарплати?

²ðèíà ÊÓÊÎÂÅÍÊÎÂÀ. Âåðõíüîäí³ïðîâñüê

Ïðàâî íà ï³ëüãó ùîäîñïëàòè çåìåëüíîãî ïîäàòêó

Мені поштою надіслали повідомлення, що я повинна сплатитиподаток за присадибну земельну ділянку. Але ж я пенсіонерка і чи�тала, що пенсіонери від сплати земельного податку звільняються.Прошу роз’яснити ситуацію.

³ðà ØÅÂ×ÅÍÊÎ. Äí³ïðîïåòðîâñüêèé ðàéîí

ЗАПИТУЄТЕ — ВІДПОВІДАЄМО

Шановна Надіє Семенівно,Угодою між Україною і Королів�ством Іспанія про соціальне забез�печення громадян (ст. 5) визначе�но, що кожна з Договірних Сторінвиплачує зацікавленим особам,які проживають на території іншоїДоговірної Сторони, допомогу,зокрема, пенсію за віком, відпо�відно до свого законодавства.

Згідно зі ст. 47 Закону України«Про загальнообов’язкове держав)не пенсійне страхування» (далі —Закон №1058) пенсія виплачуєть)ся щомісяця за зазначеним у заявімісцем фактичного проживання

пенсіонера в межах України абоперераховується на визначенийцією особою банківський рахуноку порядку, передбаченому законо)давством.

Відповідно до ст. 51 Закону№1058 під час перебування пен)сіонера за кордоном пенсія випла)чується в тому разі, якщо це перед)бачено міжнародним договоромУкраїни, згода на обов’язковістьякого надана Верховною РадоюУкраїни.

Переведення призначеної в Ук�раїні пенсії до Королівства Іспаніязаконодавством не передбачено.

Ïåðåâåäåííÿ ïåíñ³¿çà êîðäîí íå ïåðåäáà÷åíî

Як переоформити українську пенсію в Іспанії, куди я ви�їжджаю на постійне проживання?

Íàä³ÿ ÁÀÒÅ×ÊÎ. Êðèâèé гã

Шановна Марино, відповіднодо підп.2 п. 2 ст. 36 Закону Украї)ни «Про загальнообов’язкове дер)жавне пенсійне страхування» не)працездатними членами сім’ї по)мерлого годувальника вважають)ся діти, які навчаються за денноюформою навчання у загально)освітніх навчальних закладах си)стеми загальної середньої освіти,а також професійно)технічних,вищих навчальних закладах (у

Ïåíñ³ÿ ïî âòðàò³ãîäóâàëüíèêà ñòóäåíòàì

Я закінчую навчання у коледжі в липні 2015 року, а у вересні тогож року розпочну навчання в іншому вузі. Мені вже 18. Чи буде менівиплачена пенсія по втраті годувальника за серпень 2015 року?

Ìàðèíà ÁÀÍÒÈÍÀ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

тому числі у період між завершен�ням навчання в одному із зазначе�них навчальних закладів та всту�пом до іншого навчального закла�ду за умови, що такий період неперевищує чотирьох місяців), —до закінчення такими дітьми на)вчальних закладів, але не довшеніж до досягнення ними 23 років,та діти)сироти — до досягненняними 23 років незалежно від того,навчаються вони чи ні.

Шановна Віро Фірсівно, згіднозі ст. 281 Податкового кодексуУкраїни від сплати земельногоподатку звільняються пенсіонериза віком.

Відповідно до ст. 26 ЗаконуУкраїни від 9 липня 2003 року№1058)IV «Про загальнообов’язко)ве державне пенсійне страхування»особи мають право на призначенняпенсії за віком після досягнення60 років та наявності страховогостажу не менше 15 років.

Також від сплати податкузвільняються: інваліди першої ідругої груп; фізичні особи, які ви)ховують трьох і більше дітей вікомдо 18 років; ветерани війни та осо)би, на яких поширюється дія Зако)ну України «Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захи)сту»; фізичні особи, визнані закономособами, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи.

Ãîëîâíå óïðàâë³ííÿ ̳íäîõîä³âó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

11ЗОРЯ областьПізнаємо дніПроПетровщину www.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

П’ятихатський районКерівництво району

Почесні громадяни району

Знамениті земляки

Районний центр — м. П’ятихаткиНаселення П’ятихатського району становить 45,8 тисячі осіб

Дата заснування — 21 вересня 1923 року

Володимир Володимирович ЧеПуРКО,

голова П’ятихатської районної державної адміністрації

Анатолій Іванович СуПРунОВ, голова П’ятихатської

районної ради

Федір Ізотович ОРєхОВ, головний лікар КЗ «Районний

центр первинної медико-санітарної допомоги»

Володимир Віталійович СОКОл, начальник районного сектора

державної служби з надзвичайних ситуацій, підполковник служби

цивільного захисту

Сергій Анатолійович лІСний, начальник РВ ГуМВС україни в Дніпропетровській області,

підполковник міліції

Володимир Володимирович ЧеПуРКО,

голова райдерж-адміністрації, депутат

обласної ради

Сергій Миколайович ГлАЗунОВ,

народний депутат україни

Вячеслав Михайлович СтОРОжКО,

депутат районної ради, заслужений працівник

сільського господарства україни

любов Іванівна ШКОДА, ветеран органів місцевого

самоврядування

Олександр Васильович МАлООК,

голова ветеранської організації Виноградівської

сільської ради

Павло Іванович ВеРбОлОЗ, ветеран війни

та педагогічної праці, член президії районної

ради ветеранів

ераст Костянтинович бРОДСьКий — український

землевласник, громадський діяч та меценат, дійсний

статський радник

Віктор Степанович ШеВелухА — радянський і російський вчений, політичний діяч. Депутат Державної думи

1-го і 2-го скликань

Яків Пантелеймонович ВеРГун — майор Радянської Армії, учасник Польського РККА і Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського

Союзу (1944 р.)

Валентин Сергійович ЦиКОВ — академік української і Російської академій

сільськогосподарських наук, доктор

сільськогосподарських наук, заслужений агроном україни

Родіон Рафаїлович нАхАПетОВ — радянський, американський, російський

актор, режисер і сценарист. народний артист РСФРР

(1985 р.)

Григорій лазарович ЗАРІВнЯК — композитор,

заслужений працівник культури Росії, працював

гендиректором гастрольно-фестивального центру при Міністерстві культури Росії

П’ятихатщина — батьківщина трьох Героїв Соціалістичної Праці: Івана Кузьмовича Пеха, Андрія Архиповича Пилипейка, Юрія Тихоновича Шаповала та чотирьох Героїв Радянського Союзу: Я. П. Вергуна, Я. Т. Дідка, Ф. Т. Жалдака, П. Г. Клименка.

Валентина Іванівна ДОВженКО — український політик, доктор філософії, міністр україни у справах

сім’ї, молоді та спорту (1997—1999, 2004—2005)

Вадим Анатолійович єВтуШенКО — радянський та український футболіст,

тренер. у минулому — нападаючий київського

«Динамо»

Микола Антонович ШВеЦь — два скликання (1994 і

1998 рр.) обирався міським головою Дніпропетровська. у 1999 році очолив обласну

державну адміністрацію, у 2005-му — голова облради

12 ЗОРЯ область Пізнаємо дніПроПетровщинуwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

іст

ор

ія р

ай

он

у

то

П-5

ви

зн

ач

ни

х м

ісц

ь р

ай

он

у

во

дн

і а

рт

ер

ії р

ай

он

у

П’ятихатський район знаходиться в межах Придніпровської височини у північно-західній частині Дніпропетровської області, межує з Кіровоградською областю, Криничанським та Верхньодніпровським районами.

у 1886 році посеред степу на території саксаган-ської волості верхньодніпровського повіту почалось будівництво вузлової станції, поблизу якої брати Потабашні, в минулому селяни, які приїхали на це будівництво, звели перші п’ять хат. звідси і назва населеного пункту на станції — П’ятихатки, яка за короткий час стала однією з найбільших на Кате-рининській залізниці. вже у 1903 році вона за добу пропускала 1300 вагонів. При вузлі було паровозне депо, у пристанційному селищі налічувалось близько 50 дворів.

Перше поселення в районі зафіксовано ще в 4 ст. до н. е поблизу с. Комісарівка. тут знайдено предмети побуту і праці того часу: сокири і молотки періоду кам’яного віку. свідками поселень скіфів є скіфські баби та 154 скіфські кургани. Пізніше половці, потім козаки залишили в районі після себе села і хутори, поділені на сотні, як, наприклад, село Жовте. збе-реглися криниці, з яких козаки поїли своїх коней, а в землі знайдено козацькі шаблі, які зберігаються в районному історико-краєзнавчому музеї.

радянську владу в П’ятихатках встановлено в 1918 році. у 1923 році селище — центр П’ятихатського району Криворізького округу. з 1938 р. П’ятихаткам надано статус міста. ще в 1928 р. тут було завершено будівництво елеватора, почали випускати продукцію маслозавод і державний млин, були створені промис-лові та сільськогосподарська артілі. у 1930 р. створено машинно-тракторну станцію, у 1937 р. став до ладу ремонтно-механічний завод.

у період великої вітчизняної війни в районі діяли підпільні патріотичні групи, партизанські загони. золотом в сторінки історії району вписані імена Ге-роїв радянського союзу я. П. вергуна, я. т. дідка, Ф. т. Жалдака, П. Г. Клименка. район прославили партизани Лідія Гречко, микола мамон, віра Листо-пад, іменами яких названо вулиці міста і сіл району.

нині П’ятихатщина — це великий сільськогоспо-дарський район площею 1650 кв. км, що нараховує 88 населених пунктів. з них одне місто районного підпорядкування, дві селищні і 16 сільських рад. у районі працює ерастівське кар’єроуправління, КП «ЖеК №2», дК КП «дніпротеплоенерго», «П’ятихаткитеплоенерго», виправна колонія №122, ряд приватних підприємств, розвинута торговельна мережа, яка налічує 220 магазинів і 9 кафе. у райцен-трі працюють підприємства залізничного транспорту: локомотивне та вагонне депо, станція П’ятихатки, дистанція колії, дистанція сигналізації та зв’язку, колійна машинна станція №237.

П’ятихатщина — батьківщина трьох Героїв соціа-лістичної Праці: івана Кузьмовича Пеха, андрія ар-хиповича Пилипейка та Юрія тихоновича Шаповала.

Кам’яні бабиКам’яні баби — це кам’яні

статуї висотою від 1 до 4 метрів, які зображували воїнів, зрідка — жінок. ставились вони на курганах древніми народами, наприклад, скіфами, полов-цями. ці стели знайдені в степовій час-тині росії, південного сибіру, на сході україни, в німеччині, середній азії та монголії. ось уже два десятиліття го-родяни і гості П’ятихаток мають гарну нагоду долучитися до історії рідного краю, просто тільки проходячи повз історичний музей, вхідні двері якого охороняє кам’яний страж.

Церква в селі Чумаки

у неділю 18-у після П’яти-десятниці архієпископ Криворізь-кий та нікопольський єфрем відві-дав з пастирським візитом с. чумаки П’ятихатського району, де здійснив освячення оновленого свято-мико-лаївського храму. його відродили в ювілейний рік 1025-річчя хрещення русі. дата заснування храму сягає 1896 року, коли ще одну лепту в ду-

ховну скарбницю району вніс слав-нозвісний ераст Бродський. дуже прикро, що в часи атеїзму над святи-нею позбиткувались, перетворивши на руїну. здавалося, церква вже не підлягає ремонту. але Божа воля і на-полегливість та щира турбота голови районної державної адміністрації в. в. чепурка, його сприяння як депутата обласної ради, панотця іоанна, настоя-теля храму, їхні спільні зусилля з дні-пропетровською єпархією звершили чудо. тож нині у храмі правиться. над ним зведено куполи, реставровано та оздоблено стіни, придбано церковне начиння.

Пам’ятник у селі Жовтоолександрівка

28 червня 1998 року в Жовто-олександрівці було урочисто відкрито пам’ятник, присвячений 350-річчю перемоги козацького війська під голо-вуванням гетьмана Богдана хмель-ницького над польською армією 29 квітня — 16 травня 1648 року в битві під Жовтими водами, поруч з урочи-щем Княжі Байраки.

Балка Княжі Байракивона простяглась від

Жовтоолександрівки до Громівки. на схилах балки у травні 1998 року управлінням культури обласної державної адміністрації було вста-новлено пам’ятник, що має велике історичне значення.

Залишки Катерининських воріт

до витоків середини 18 століття сягає чудо-витвір архітектури тієї епохи — кам’яні ворота-стовпи в с. долинське. зведені вони у той час, коли будувалось місто Катерино слав, і через село проходила дорога на бу-дівництво. на межі села й стояли ворота червоної цегли з цоколями на кам’яних кулях, де візники платили збір за дорогу. у нішах з чотирьох боків колись навіть були встановлені ікони.

отож про славне минуле і нага-дують залишки цих воріт, в які, за переказами, в’їжджала сама цариця Катерина. збудовано ж їх було за на-казом місцевого пана олефіра.

через територію П’ятихатського району протікає три річки: саксагань, омельник і Жовта. саксагань є лівою притокою річки інгулець, знаходиться на південному сході області. довжина саксагані 144 кілометри, ширина — 29—40 метрів. річка з’єднує канал дніпро — Кривий ріг з р. дніпро. омельник — права притока дніпра, про-тікає в селищі Лихівка. Жовта протікає в селі Жовте.

є народний переказ, пов’язаний з остан-ньою назвою річки саксагань. Колись ще в

давні часи у пана служили двоє закоханих — сакса і Ганна. і надумали вони одружи-тися. але пан про те і слухати не захотів. не дав свого дозволу на те, щоб закохані були разом, і все тут. тож молоді люди вирішили втекти від пана, щоб таємно обвінчатися. та не судилося. Гінці пана нагнали втікачів по-близу нинішнього лісництва і вкоротили їм віку. там, де від їхньої крові просякла земля, стало бити джерельце. саме з того джерела й утворилася річка, яку люди назвали на честь загиблих закоханих — саксаганню.

Найбільше село району – Вишневе, де проживають 2700 мешканців.

Найменше — Кулябкине, у ньому один житель. Обидва населені пункти Вишнівської селищної ради.

Найвища точка — село Біленщина, висота над рівнем моря — 166 м

Найнижча точка — село Чумаки, висота над рівнем моря — 98 м

Сплелися разом дуб і грушаНа узліссі Грабового лісу поблизу села Біленщина є химерне, але величне

дерево, нібито розщеплене навпіл. То дві гілки розрослись кронами дуба і груші, що символізують чисте і світле кохання бідного парубка і дівчини з заможного роду. Колись давно вони любили одне одного, але не судилося їм одружитися: батько дівчини вигнав парубка з двору і вкинув в одну ямку зерня груші та жолудь. Закопуючи, примовляв: «Як не зростуться в одній лунці груша та дуб, так і ви не будете разом».

Та сталося чудо: сплелось воєдино коріння, і нині це диво-дерево є місцем паломництва для краєзнавців та гостей району. Приходять сюди й учні місцевої школи, доглядають галявину, збирають грушки-дички і жолуді.

ЛеГенда району

П’ятихатщина — батьківщина Героїв

1

2 3

4

5

Географічні фактиНазвали річку Саксагань на честь закоханих

Від скіфів до відроджених храмів

Пам’ятник у селі Жовтоолександрівка

Церква у селі Чумаки Залишки Катерининських воріт

Балка Княжі Байраки

НайВища та НайНижЧа тоЧКи

НайБільше та НаймеНше села

13ЗОРЯ областьПізнаємо дніПроПетровщину www.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

Живіть за принципомНайбільша багатодітна сім’я району

Найбільша прийомна сім’я району

дитини народилися. З них 279 дівчаток і 215 — хлопчиків.Найпоширеніші імена: Віталій, Олек-сандр, Максим; Анастасія, Марія, Софія.Імена, які рідко зустрічаються: Тігран, Граф, Амір; Мілана, Хана, Аріана.

1. Святого Миколая — м. Пятихатки, вул. Польова, 127.

2. Святого Миколая — с.Чумаки.3. Спасо-Преображенський — сел. Лихівка.4. Свято-Благовіщенський — м. П’ятихатки,

вул. Мірошниченка, 90.5. Святого Василя Великого — сел. Ви-

шневе.6. Святої княгині Ольги — с. Жовте.7. Свято-Покровський — с. Саксагань.8. Святих праведних Захарія та Єлизавети

— с. Долинське.9. Свято-Покровський — с. Жовте.

10. Свято-Вознесенський — с. Жовте.11. Святого євангеліста і апостола Іоанна

Богослова — сел. Зоря.12. Свято-Миколаївський — с. Миколаївка.13. Свято-Троїцький — с. Богдано-Надеж-

дівка.14. Святого апостола Іоанна Богослова —

с. Липове.15. Святих благовірних князів Бориса і Гліба

— с. Грушуватка.16. Святителя Миколая Алма-Атинського

— с. Комісарівка.

Дітям:n П’ятихатська дЮСШ (бокс, легка атле-

тика, футбол) — т. 05651-3-22-49.n відділ позашкільної роботи при Центрі

учбової молоді з гуртками: ляльковий театр, м’яка іграшка, в’язання, моде-лювання одягу, фітодизайн, оригамі, організатори дозвілля, історико-крає-знавчий, комп’ютерна графіка, оператор колективних радіостанцій.

n П’ятихатська районна школа мистецтв (відділи: фортепіанний, вокально-хоро-вий, естрадний, народний, духовий, хореографічний, образотворчий, театраль-ний, струнно-смичковий, теоретичний). тел. 05651-3-14-64

Пенсіонерам:n районний Будинок культури;n відділ обслуговування центральної бі-

бліотеки;n клуби за інтересами: «затишок» (с. ми-

ролюбівка).районний історичний музей.

Підліткам та дорослим:n підлітковий клуб «здоров’я», молодіж-

ний клуб естрадного співу «теремок» (с. миролюбівка), клуб шахістів, «Юні кулінари», «молодь» (с. троїцьке), спортивний клуб «металіст» (Богдано-надеж дівка), клуб рибалок (с. володи-мирівка), «Поплавок», «умілі ручки» (с. Чистопіль), «Бджоляр», «Футболіст», «Господарочка» (с. мирне), «Планета квітів», «українська вишиванка» (с. Савро), «в’яжемо самі», «веселий бісер» (с. Чумаки), «Юні натуралісти», клуб са-доводів-любителів «Ягідка», (с. вільне), «зроби сам», КвК (с. Саксагань), «Гос-подарочка» (с. Холодіївка), «майстер шеф» (с. Комісарівка), «заварнушка», «Світ косметики» (с. Пальмирівка), «зо-рянський квітник», «рукодільниця» (с. зоря), «Художнє слово» (с. мар’янівка), «умілі рученята», «мій голос — спів солов’я» (с. вишневе);

n секція кіо кушин карате-до (П’ятихатська зШ №1).

на

йБ

іль

Ші

ро

ди

ни

ініціатором прийняття у сім’ю дітей була мама Світлана. Її чоло-вік, з яким вони проживають 19 ро-ків, підтримав бажання дружини, вважаючи, що разом їм стане сил виховати ще не одну дитину. тим більше, що їм завжди хотілося мати багато дітей.

і от, пройшовши необхідне на-вчання для прийомних батьків, у червні 2009 року подружжя взяло на виховання двох дітей.

Світлана леонідівна та володи-мир олександрович достойно зустрі-ли традиційну настороженість ото-чуючих, пересуди сусідів, але це їх

не зупинило, тож на базі прийомної сім’ї Богомол уже за два місяці було створено дитячий будинок сімейного типу, в який влаштували ще семеро діток.

Ці батьки-вихователі спокійно і виважено підходять до розв’язання складних ситуацій в сім’ї, вияв-ляють уміння підтримати дітей, будують свої відносини з дітьми, враховуючи їхню точку зору та по-бажання, сприяють розвитку ди-тячих здібностей, вмінню нести відповідальність за власні вчинки, сприяють формуванню здорового способу життя в родині. одним сло-

вом, є по-справжньому мудрими і авторитетними батьками.

у цієї родини є чимале домашнє господарство і город у два гектари. тож кожен тут має свої посильні обов’язки по господарству, всі діти привчаються до самообслуговуван-ня.

незважаючи на чималий обсяг щоденної роботи, батьки знаходять час і разом з дітьми є незмінними учасниками всіх районних і облас-них заходів для прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також самі організовують змістовне дозвілля своєї дружної родини.

Старша донька озерних мину-лого року вийшла заміж і народила синочка єгорку, тож тепер у родині є онучок. альона закінчила ерас-тівський технікум за спеціальніс-тю «бухгалтер», лілія навчається

на вихователя у Жовтоводському педагогічному училищі. у сім’ї — п’ятеро школярів, які навчаються в П’ятихатській зШ №1: десяти-класник віталій, учень 7-го класу Костянтин, до шостого класу ходить

дмитро, до четвертого — ігор, вла-дислав же — другокласник. най-менша донечка вероніка відвідує днз №3 «малятко».

родина озерних — дуже дружна, в ній все роблять разом.

Родина Озерних з П’ятихаток

Сім’я Богомол з Лозуватки

Родина Озерних з П’ятихаток є багатодітною. Батьки Костянтин Віталійович та Наталія Данилівна виховують дев’ятеро дітей: Юлію, Альону, Лілію, Віталія, Костянтина, Дмитра, Ігоря, Владислава та Вероніку. Батько Віталій — пенсіонер, мама Наталія працює на станції П’ятихатки оператором.

У селі Лозуватка мешкає сім’я Богомол, в якій виховується одна власна донька Богдана і дев’ятеро прийомних: Сергій, Крістіна, Марія, Анастасія, Ігор, Людмила, Володимир і два Артеми. Батьки Світлана Леонідівна і Володимир Олександрович не ділять їх на своїх і чужих, бо всі вони для них — рідні.

167494

Статистика за 2013 рік

подружніх пар стали на весільний рушник.

Чим зайнятися у районі

ЦіК

ав

оПравославні храми району:

Святого апостола Іоанна Богослова

Святого Миколая

Якщо взяти відому всім нам фразу «Чого хоче жінка — того хоче Бог», то вона точно відноситься до жінок П’ятихатського району. Так, мабуть, розпорядилася Доля, що саме жіноче населення цього району має якусь особливу силу. І якщо жінки П’ятихатського району чогось захочуть — так і буде!

Гороскоп П’ятихатського району показує, що такі здібності жінок у цьому районі закладені ще в далекому минулому. Я впевнена, що довгий час у ва-шому районі було багато жінок з даром цілительства, ясновидіння і т. п. можливо, і зараз ще залишилися люди, які зберегли давні секрети цих практик. і це не повинно зникнути. тож вчіться у них, переймайте їхній досвід, записуйте і зберігайте їх знання, щоб передати своїм дітям.

Це допоможе вашому району процвітати і розви-ватися довгі роки. і ще. Якщо на кладовищах вашого району є занедбані могилки — не забувайте класти і на них квіти, коли приходите провідати своїх рідних і близьких. Це забезпечить вам незриму підтримку ваших предків і принесе удачу.

що стосується економічного і соціального розви-тку П’ятихатського району, то у нього дуже хороші можливості за однієї умови. Керівникам району і жителям не потрібно будувати феєричних планів. Чим точнішими й реалістичнішими будете в своїх цілях і обіцянках — тим краще йтимуть справи. нехай всі ваші плани та нововведення складаються з дуже земних і практичних кроків — і ви прийдете до мети набагато швидше.

і ще, не захоплюйтеся незвичайними ідеями. Швидше за все, вони приведуть вас до кризи. Якщо ж все-таки такі ідеї будуть виникати, не приступайте відразу до їх реалізації. Кладіть їх «у стіл» хоча б на місяць і після цього дивіться на них свіжим поглядом. Саме так зможете уникнути промахів і помилок у плануванні. Принцип «Сім разів відміряй — один раз відріж» є найкращим для вашого району.

Бажаю вам терпіння, практичності і здорового глузду. і хорошої підтримки ваших предків. не за-бувайте їх і завжди згадуйте про них тепло і з любов’ю.

Астролог Ольга ДАВиДОВА.Більше про неї на сайті Сезони Душі:

http://soulseasons.ca

«Сім разів відміряй — один раз відріж»

Гор

оС

Ко

П р

ай

он

у

14 ЗОРЯ область Пізнаємо дніПроПетровщинуwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

Візитка району

Корисні телефони

Дільничні П’ятихатського районуНачальник дільничних інспекторів міліції (далі — ДІМ) Полюхович Олег Миколайович — 05651-3-22-12, м. 063-75-38-934;ДІМ, капітан міліції Черняк Олександр

Миколайович, Жовтянська сільська рада, м. 093-75-17-623;

ДІМ, капітан міліції Рубан Сергій Анатолійо-вич, Івашинівська і Грушуватська сільські ради м.098-61-31-272;

ДІМ, лейтенант міліції Горбуля Олег Васильо-вич, Саксаганська і Саївська сільські ради, м. 067-58-17-654;

старший дільничний, майор міліції Палій Сергій Вікторович, Пальмирівська і Коміса-рівська сільські ради, м. 063-43-99-000;

ДІМ, лейтенант міліції Суслов Ігор Петрович, с. Мирне, с. Культура, с. Савро, м. 097-35-28-005;

помічник ДІМ, прапорщик міліції Чернявський Павло Олександрович, Лихівська і Холодіїв-ська сільські ради, 097-27-57-419;

ДІМ, старший лейтенант міліції Тімаревський Ігор Миколайович, м. П’ятихатки, м. 097-68-65-389;

помічник ДІМ, старший сержант міліції Лисяк Олександр Сергійович, с. Чистопіль і с.Виноградівка, м. 093-12-72-626;

ДІМ, лейтенант міліції Костогриз Роман Миколайович, с. Вишневе і с. Лозуватка, м. 097-308-69-91;

ДІМ, старший лейтенант міліції Чмуль Аліна Андріївна, с. Троїцьке і с. Біленщина, м. 097-622-04-09;

ДІМ, молодший лейтенант міліції Мєльніков Ігор Станіславович, м. П’ятихатки, м. 097-55-81-447;

помічник ДІМ, старший сержант міліції Вайна-гій Володимир Володимирович, м. П’ятихатки, м. 098-888-46-40;

ДІМ, старший лейтенант міліції Троцький Микола Григорович, м. П’ятихатки, м. 097-68-50-947;

помічник ДІМ, сержант міліції Яковенчук Олександр Васильович, м. П’ятихатки, м. 095-72-31-441.

ЗМІ районуГазета «Злагода», ТРС «Досвітні вогні», телестудія «Взгляд». Сайт району — www.pyatih-rn.dp.gov.ua

Районна Рада ветеРанів — 05651-3-07-34Фонд соцзахисту — 05651-3-21-26

ПРиймальня Районної Ради — 05651-3-21-22

ПРиймальня Районної адміністРації — 05651-3-07-22

Пенсійний Фонд у П’ятихатському Районі —

телефон начальника управління 05651-3-02-53

територіальний центр — 05651-3-39-03

Депутати України від Партії регіонів

народний депутат україни сергій миколайович Глазунов, громадська приймальня — 3-33-33депутати обласної ради: володимир володимирович ЧеПуРко, олег володимирович малоок. телефон громадської приймальні — 05651-3-21-51

Справжньою візиткою П’ятихатщини не один десяток років вважається шніцель по-п’ятихатськи. «такого шні-целя в україні ще не бачили», — так повідомив у вересні 2013 року укрінформ. у рамках 90-ліття П’ятихатського району вихованці державного професійно-технічного на-вчального закладу «західно-дніпровський центр профе-сійно-технічної освіти» презентували найбільший шніцель в україні. Смажили його за всіма правилами. для того, аби його дістати з пательні, кухарям та їхнім помічникам довелося неабияк потрудитися. адже на місце в Книзі рекордів міг претендувати тільки виріб, поданий на стіл без пошкоджень. Коли ж подали п’ятихатський шніцель, експерти Книги рекордів його заміряли і визначили: його максимальна ширина склала 201 см при вазі 22 кілограми. Цього з лишком вистачило для рекорду.

експерти Книги рекордів Гіннесса зафіксували досяг-нення п’ятихатських кулінарів у національному реєстрі рекордів україни в номінації «найбільший шніцель в україні».

Шніцель по-п’ятихатськи відрізняється від інших своєю хрумкою скоринкою, яка утворюється після його паніров-ки у л’єзоні — збитих жовтках з борошном і традиційного смажіння на сковорідці. виходить така смакота, від якої відмовиться хіба що запеклий вегетаріанець.

рецепт шніцеля по-п’ятихатськи досить простий: на 1кг свіжого свинячого фаршу береться 100 г цибулі, 2 яйця, 120 г борошна і один жовток, сіль і перець — за смаком. Формуються шніцелі, які обвалюються у збитому із жовтком борошні, смажаться на добре розігрітій пательні.

Що можна купити в районі?у районі можна придбати продукцію, яка виробляється

місцевими товаровиробниками: вироби з бетону для бу-дівництва, металеві та дерев’яні будівельні конструкції, столярні вироби, металеві вікна, двері, баки, резервуари і контейнери, вироби з дроту, ланцюги і пружини, а також меблі для офісів і підприємств торгівлі, кухонні меблі, робо-

чий одяг, канати, мотузки, шпагат, дорожні вироби, сумки, лимарно-сідельні вироби зі шкіри та інших матеріалів.

Крім цього, в районі можливе придбання сільгосппро-дукції в широкому асортименті: зерна, круп, м’яса, яєць, молочної продукції, олії, овочів, борошна, а також про-дукції вторинної переробки (комбікорму, висівок, макухи).

Телефони довідок Автовокзал — 05651-3-21-43, Залізничний вокзал — 05651-5-32-05.

Державний нотаріус 05651-3-03-15 Ринок 05651-3-07-67Водоканал 05651-3-22-79Районні електричні мережі (диспетчер) 05651-3-09-90Райавтодор 05651-3-21-35Управління з експлуатації газового госпо-дарства, технічна служба 05651-3-11-91Вивезення сміття ЖЕК №2 05651-3-10-44

Медичні заклади районуПриймальня КЗ «П’ятихатський центр первинної медико-санітарної допомоги» — 05651-3-06-33П’ятихатська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 05651-3-3-18Саксаганська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 0551-3-40-92Чумаківський ФП — 05651-79-1-30Грушуватський ФП — 05651- 77-1-58Ерастівська амбулаторія загальної практики сі-мейної медицини — 05651-6-07-039Лозуватський ФП — 05651-60-8-80Вишнівський ФАП — 05651-6-03-97Комісарівський ФАП — 05651-6-03-85Лихівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 05651-41-1-63Комісарівський ФП — 05651-64-6-19Холодіївський ФАП — 05651-64-3-19Жовтянська амбулаторія загальної практики сі-мейної медицини — 05651-6-16-94Пальмирівський ФАП — 05651- 63-1-67Жовтоолександрівський ФАП — 05651-74-1-74Нерудстальська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 05651-62-1-48Красноіванівський ФП — 05651-62-1-16Зорянська амбулаторія загальної практики сі-мейної медицини — 05651-72-2-60Чистопільський ФП — 05651- 65-1-56Виноградівський ФАП — 05651-65-1-12Богдано-Надеждівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 06551-67-1-17Культурянський ФП — 05651-72-1-15Мирнівський ФП — 05651-78-1-46Мар’янівський ФП — 05651-76-2-25Миролюбівський ФП — 05651-67-1-17Троїцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 05651-64-1-16Біленщинський ФАП — 05651- 64-4-74Миколаївський ФП — немає телефонуВільненська амбулаторія загальної практики сі-мейної медицини — 05651-76-2-25Саврівський ФП — 05651-76-2-40Івашинівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини — 05651-73-1-08Долинська амбулаторія загальної практики сі-мейної медицини — 05651-70-1-30Саївський ФП — 05651-68-1-04Приймальня П’ятихатської районної державної ветеринарної лікарні — 05651-3-11-40Саксаганська дільнична ветлікарня —

05651-3-41-56Лихівська дільнична ветлікарня — 05651-4-13-93

Телефони соціальних аптекЦентральна районна аптека №127 — 05651-3-02-84Аптека №130, с. Лозуватка — 05651-6-06-18Аптека №129, с. Саксагань — 05651-3-39-96Аптека №131, с. Жовте — 05651-6-16-27

Телефони бібліотекВідділ обслуговування П’ятихатської районної бібліотеки — 05651-3-17-93П’ятихатська районна дитяча бібліотека — 05651-3-10-56

В інших бібліотеках телефони відсутні, але подаємо їх адреси:

Лихівська СБФ, вул. Центральна, 3;Вишнівська СБФ, вул. Залізнична, 1;Вільнівська СБФ, вул. Нова, 64;Грушуватська СБФ, вул. Шкільна, 82;Долинська СБФ, вул. Леніна, 4;Жовтянська СБФ №8, вул. Чкалова, 30;Жовтянська СБФ №9, вул. Шевченка, 6;Жовтоолександрівська СБФ, вул. Олександрова, 54;Красноіванівська СБФ, вул. Нікіфорова, 11;Комісарівська СБФ вул.Леніна,33Лозуватська СБФ, вул. Щорса, 89;Мар’янівська СБФ, вул. Садова, 31-а;Миколаївська СБФ, вул. Жовтнева, 8;Мирнівська СБФ, вул. Б. Хмельницького, 49;Зорянська СБФ, вул. Молодіжна, 3;Пальмирівська СБФ, вул. Каліліна, 50;Біленщинська СБФ, вул. Жалдака, 24;Саксаганська СБФ, вул. Леніна, 42;Саївська СБФ, вул. Леніна, 2;Зеленоярська СБФ, вул. Центральна, 6;Саврівська СБФ, вул. Корнєєва, 44;Троїцька СБФ, вул. Леніна, 53;Холодіївська СБФ, вул. Леніна, 20;Чумаківська СБФ, вул. Шкільна, 1;Чистопільська СБФ, вул. Поштова, 60;Миролюбівська СБФ, вул. Б.Хмельницького, 111;Виноградівська СБФ, вул. Шкільна, 1.

Телефони поштових відділеньВідділення поштового зв’язку (далі — ВПЗ)

П’ятихатки, вул. Мірошниченка, 107, 05651-3-22-48;3-тє міське відділення, вул. Федющенка, 154,

05651-3-24-96;ВПЗ Богдано-Надеждівка, вул. Жовтнева, 1а,

056- 6-71-30;ВПЗ Виноградівка, вул. Поштова, 26,

05651-6-51-30;ВПЗ Вишневе, вул. Побєди, 67, 056516-03-99;ВПЗ Долинське, вул. Леніна, 3, 056517-01-45;ВПЗ Дмитрівка, вул. Олександрова, 47б,

05651-7-41-30;ВПЗ Жовте, вул. Орджонікідзе, 52, 05651-6-16-30;ВПЗ Зоря, вул. Фестивальна, 9, 056517-22-30;ВПЗ Івашинівка, вул. Кобякіна, 10, 56517-31-30;ВПЗ Комісарівка, вул. Чапаєва, 43, 05651-6-00-30;ВПЗ Комунарівка, вул. Центральна, 27

05651-6-46-30;ВПЗ Лихівка, вул. Свердлова, 5, 056514-11-30;ВПЗ Лозуватка, вул. Гагаріна, 25, 05651-6-06-30;ВПЗ Мар’янівка, вул. Леніна, 307, 056517-62-13;ВПЗ Мирне, вул. Леніна, 2, 056517-81-30;ВПЗ Пальмирівка, вул. Калініна, 42, 05651-6-31-30;ВПЗ Савро, вул. Корнєєва, 62, 05651-7-62-30;ВПЗ Саївка, вул. Леніна, 1, 056516-81-30;ВПЗ Саксагань, вул. Соловйова, 11, 056513-41-30;ВПЗ Троїцьке, вул. Леніна, 51а, 056514-14-53;ВПЗ Холодіївка, вул. Леніна, 33а, 05651-6-43-48;ВПЗ Нерудсталь, вул. Октябрська, 62,

056516-21-30;ПВПЗ №5, вул. Мірошниченка, 107, 056513-22-48;

Дитячі навчальні закладиП’ятихатський №1 імені Н. К. Крупської —

05651-3-3-35П’ятихатський №2 «Ластівка» — 05651-3-26-19П’ятихатський №3 «Малятко» — 05651-3-23-70П’ятихатський №4 «Сонечко» — 05651-3-01-67Зорянський дитсадок «Ромашка» —

05651-72-2-48Саївський дитсадок «Теремок» — 05651- 68-1-04Лихівський дитсадок «Журавлик» — 05651-41-2-88Саксаганський дитсадок «Пролісок» —

05651-3-39-76Комісарівський дитсадок Топольок» —

05651-6-01-75Лозуватський дитсадок «Сонечко» — 05651-6-07-16Грушуватський дитсадок «Сонечко» —

05651-77-1-81Івашинівський дитсадок «Малятко» — 05651-73-1-82Богдано-Надеждівський дитсадок «Сонечко» — 05651-67-1-26Вільнівський дитсадок «Сонечко» — 05651-76-2-25Мар’янівський дитсадок «Сонечко» — 05651-76-2-53Жовтоолександрівський дитсадок «Сонечко» —

05651-63-1-42Виноградівський дитсадок «Теремок» —

05651-65-1-35Вишнівський ясла-садок «Ромашка» —

05651-60-3-88Жовтянський дитсадок «Сонечко» — 05651-6-16-72Вишнівський дитсадок «Колобок» — 05651-6-03-87Біленщинський НВК — 05651-6-44-48Холодіївський ДНЗ, Пальмирівський ДНЗ, Долинський НВК, Миколаївський НВК, Троїцький НВК телефонів не мають

Сільські клубиП’ятихатський РБК — 05651-3-02-89Лихівський БК — 05651-41-1-08Вишнівський БК — 05651-6-03-97Зорянський СБК — 05651-72-2-48Виноградівський — СБК 05651-65-152Саксаганський СБК — 05651-3-39-58Жовтоолександрівський СБК — 05651-61-6-42Лозуватський СБК — 05651-6-06-33Миролюбівський СБК — 05651-6-71-22Пальмирівський СБК — 05651-6-31-42Саївський СБК — 05651-6-81-38Мар’янівський СБК — 05651-7-62-53Біленщинський СБК — 05651-6-44-23Миколаївський СБК — 0551-6-41-19Холодіївський СБК — 05651-4-14-56Комісарівський СБК — 05651-6-00-47Яковлівський СК — 05651-41-4-86Червонодеріївський — СК 05651-6-41-19Троїцький СК — 05651-64-1-19Нерудстальський — СК 05651-7-71-81Мирнівський — СК 05651-41-4-86Долинський СК — 05651-6-81-38Жовтянський — СК 05651-6-16-42Жовтянський СБК — 05651-6-16-42Чистопільський СК — телефону немаєЧумаківський СК — 05651-3-39-68Володимирівський СК — 05651-41-4-86Богдано-Надеждівський СК — 05651-6-71-22Саврівський СК — 05651-7-62-25Вільнівський СК — 05651-7-62-25

Олена Вячеславівна ЧеРНЯВСьКа, тел. 05651-3-12-13.

Власкор «Зорі»

Сторінки про район готувала Олена ЧеРНЯВСьКа

19ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüРАКУРС www.zorya.org.ua5 ëþòîãî 2014 ð.

.

Ñàéò ãàçåòè «Çîðÿ»www.zorya.org.ua

Адміністрація КЗ «Зеленопільський психоневро�логічний інтернат» ДОР»

оголошує конкурс на здачу в орендунежитлового приміщення харчоблоку загальною пло�щею 85,3 кв. м, комора — 78,63 кв.м. Конкурс відбу�деться через 15 днів після виходу оголошення в друко 10.00 за адресою: Криворізький р�н, Зелене Поле, вул.Південна, 46а.

Додаткова інформація за телефоном: (056) 4776635.

Ðåêëàìà â «Çîð³» —öå ñàìå âàøà ðåêëàìà!

Òåë. (0562) 38-83-28.Òåë./ôàêñ (0562) 38-83-53

20 ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòü ДАЛЕКЕ — БЛИЗЬКЕwww.zorya.org.ua5 ëþòîãî 2014 ð.

Ïîäãîòîâèë Äìèòðèé ÊÐÀÂ×ÅÍÊÎ

«Â Äíåïðîïåòðîâñêåó ìåíÿ ìíîãî äðóçåé»

— Я помню Днепропетровск сначала своей карьеры, — расска�зывает Лев Лещенко. — Я здесьчасто бывал, и у меня очень мно�го друзей: на «Южмаше», в част�ности, и вообще в городе.

Мы живем в одном гумани�тарном пространстве, смотримодни и те же фильмы, слушаемодну и ту же музыку, говоримпрактически на одном и том жеязыке. Поэтому для меня боль�шое удовольствие выступить пе�ред публикой, которую я оченьлюблю. К тому же, истоки мои —дед, бабушка — украинцы. Я чув�ствую, что попал на родину.

Âîñõîæäåíèå ê ñëàâå íà÷àëîñüñ ðàéîííîãî Äâîðöà ïèîíåðîâ

Лев Валерьянович Лещенкородился 1 февраля 1942 года, вМоскве, в семье военнослужаще�го. Его детство выпало на первыепослевоенные годы, о которых онвспоминает так:

— Меня воспитывала прием�ная мать — замечательная жен�щина! Жили мы в старом москов�ском дворике, и жили оченьдружно. Если у кого�то во дворепоявляется велосипед, на нем поочереди катаются все ребята дво�ра. Если кто�то покупает костюм,приходят смотреть все соседи. Нуа если ты голоден, а родители ещена работе, кто�нибудь из соседокобязательно тебя накормит.

Еще в детстве Лёва решил, чтообязательно станет артистом. Еговосхождение к славе началось срайонного Дворца пионеров, гдезаписался сразу в два разныхкружка: хоровой и драматичес�кий. Судя по тому, что вскоре егостали брать на все районные и го�родские смотры художественнойсамодеятельности, занятия в обо�их кружках шли ему на пользу.

Åãî ïåñíè «Äåíü Ïîáåäû», «Áåëàÿ áåð¸çà»,«Íå ïëà÷ü, äåâ÷îíêà», «Íàì íå æèòü äðóã áåçäðóãà», «Ñîëîâüèíàÿ ðîùà», «Ðîäèòåëüñêèéäîì» ïåëà âñÿ ñòðàíà. Çà ãîäû òâîð÷åñêîé

Ëåâ ËÅÙÅÍÊÎ:

 Äíåïðîïåòðîâñêå ÿ ÷óâñòâóþ,÷òî ïîïàë íà ðîäèíó

äåÿòåëüíîñòè Ëåâ Ëåùåíêî âûïóñòèë ñâûøå10 ïëàñòèíîê, êîìïàêò-äèñêîâ è ìàãíèòîàëüáîìîâ.1 ôåâðàëÿ ïîïóëÿðíûé ïåâåö îòìåòèë ñâîé72-é äåíü ðîæäåíèÿ.

 ÃÈÒÈÑ ïîñòóïèëñ ÷åòâåðòîé ïîïûòêè

Преисполненный самых ра�дужных надежд, будущий певецпосле окончания школы в 1959году отправился в ГИТИС — по�ступать на отделение артистовоперетты. К сожалению, тот по�ход закончился неудачей — ЛьваЛещенко в институт не приняли.

Вот и пришлось ему вместотого, чтобы сесть за парту, стано�виться к орудийному расчету —он попал в танковые войска и вкачестве заряжающего танкапроходил службу в ГДР.

Занятия вокалом новобранецне прервал и в армии. Вскоре оего способностях узнало армей�ское начальство и пристроилоЛещенко солистом в ансамбльпесни и пляски. Вернувшись до�мой, он в четвертый (!) раз при�шел на экзамены в ГИТИС и бла�годаря своему упорству, все�такипоступил, несмотря на огромныйконкурс (46 человек на место).

«Äåíü Ïîáåäû» â èñïîëíåíèèËåùåíêî âçðûâàë àóäèòîðèè

В 1972 году к певцу пришлавсесоюзная слава. Случилось этопосле того, как на международ�ных конкурсах «Золотой Орфей»(Болгария) и в Сопоте (Польша)он стал лауреатом, исполнив пес�ню Марка Григорьевича Фрадки�на и Роберта Ивановича Рожде�ственского «За того парня».

В 1975 году славу Лещенкоприумножила песня композито�ра Давида Тухманова и поэтаВладимира Харитонова «ДеньПобеды». Первоначально ее взя�лась исполнять жена Тухмановапевица Татьяна Сашко. Однаково время премьеры песни в Союзекомпозиторов ее чуть ли не осви�стали. Композиторы говорили,что никакого отношения к Побе�де эта песня не имеет, а музыка

— вообще фокстрот. И только ди�ректор фирмы «Мелодия» Влади�мир Рыжиков поверил в песню ивыпустил в свет гибкую грампла�стинку. Но в исполнении Сашкопесня в народ так и не пошла.Тогда песню взял в свой реперту�ар другой исполнитель — ЛеонидСметанников, но и в его устах онане обрела популярности. И толь�ко после этого она оказалась уЛьва Лещенко. Певец вспомина�ет об этом так:

— Дело было в апреле 75�го.Главный редактор радиостанции«Юность» Женя Широков угово�рил Тухманова отдать эту песнюмне. Тухманов дал мне клавир, ис ним я уехал на очередные гаст�роли. Договорились, что попро�бую, если получится — запишем.И когда я впервые начал петь еена концерте в Алма�Ате, зал не�ожиданно встал. С людьми твори�лось что�то невероятное. У меняеще не было песни, которая бы таквзрывала аудиторию.

После концерта звоню Тухма�нову — никому ее не отдавай. За�пись будет. А он отвечает — Лева,прости меня, но тут День Победына носу, и песню уже взяли напраздничный «Огонек». Испол�нитель — Сметанников. Увы,спел он неважно. Отношение кпесне стало прохладным. Полго�да после премьеры она пылиласьна полке. До 10 ноября, когда всястрана отмечала День милиции.Меня пригласили выступить пе�ред сотрудниками МВД. На пред�варительном прослушивании былзаместитель Щелокова, еще ка�кой�то мужчина, отвечавший заорганизацию милицейскогопраздника. И я заявил им песню.Дескать, год 30�летия Победы,милиция тоже не стояла в сторо�не. Посомневались, но прослуша�ли и дали добро. А на концертепесня имела грандиозный успех,тем более что эфир был прямым.

День Победы, как он был от нас далек,Как в костре потухшем таял уголек.Были версты, обгорелые, в пыли, —Этот день мы приближали как могли.

Припев:Этот День ПобедыПорохом пропах,Это праздникС сединою на висках.Это радостьСо слезами на глазах.День Победы! День Победы!День Победы!

Äåíü ÏîáåäûСтихи Владимира ХАРИТОНОВА

Музыка Давида ТУХМАНОВА

Дни и ночи у мартеновских печейНе смыкала наша Родина очей.Дни и ночи битву трудную вели —Этот день мы приближали как могли.

Припев.

Здравствуй, мама, возвратились мы не все...Босиком бы пробежаться по росе!Пол(Европы прошагали, полземли, —Этот день мы приближали как могли.Припев. 1975

Öâåòû îò ïîêëîííèêîâ òàëàíòà Ëüâà ËÅÙÅÍÊÎ íà êîíöåðòåâ ÄÊ «Ìåòàëëóðãîâ» â Äíåïðîïåòðîâñêå

Ôîòî àâòîðà

Ñîëîâüèíàÿ ðîùàСтихи Анатолия ПОПЕРЕЧНОГО Музыка Давида ТУХМАНОВА

Где бы ни были мы, но по(прежнемуНеизменно уверены в том,Что нас встретит с любовьюи нежностьюНаша пристань — родительский дом.

Припев:Родительский дом — начало начал,Ты в жизни моей надежный причал.Родительский дом, пускай много летГорит в твоих окнах добрый свет!

И пускай наше детство не кончится,Хоть мы взрослыми стали людьми,Потому что родителям хочется,Чтобы мы оставались детьми.

Припев.

Поклонись до земли своей материИ отцу до земли поклонись.Мы пред ними в долгу неоплаченном.Помни свято об этом всю жизнь.

Припев. 1970-å

Ðîäèòåëüñêèé äîìСтихи Анатолия ПОПЕРЕЧНОГО

Музыка Владимира ШАИНСКОГО

Я сегодня до зари встану,По широкому пройду полю, —Что(то с памятью моей стало,Все, что было не со мной, помню.Бьют дождинки по щекам впалым,Для вселенной двадцать лет — мало.Даже не был я знаком с парнем,Обещавшим: «Я вернусь, мама...»

Припев:А степная трава пахнет горечью.Молодые ветра зелены.

Çà òîãî ïàðíÿСтихи Роберта РОЖДЕСТВЕНСКОГО

Музыка Марка ФРАДКИНАПросыпаемся мы — и грохочет над полночьюТо ли гроза, то ли эхо прошедшей войны.

Обещает быть весна долгой,Ждет отборного зерна пашня...И живу я на земле добройЗа себя и за того парня.Я от тяжести такой горблюсь,Но иначе жить нельзя, еслиВсе зовет меня его голос,Все звучит во мне его песня.

Припев.1970

Лишь позавчера нас судьба свела,А до этих пор где же ты была?Разве ты прийти раньше не могла?Где же ты была, где же ты была?

Сколько раз цвела летняя заря,Сколько раз весна приходила зря,В звездах за окном плыли вечера,А пришла ты лишь позавчера!

Ãäå æå òû áûëàСтихи Леонида ДЕРБЕНЁВА Музыка Вячеслава ДОБРЫНИНА

Там, где месяц сказку сторожит,Где в зелёных дебрях ветер ропщет,Роща соловьиная стоит,Белая берёзовая роща.И на тонких розовых ветвях,В зарослях черёмухи душистойСоловей российский, славный птах,Открывает песнь свою со свистом.

Припев:Из полей уносится печаль,Из души уходит прочь тревога,Впереди у жизни только даль,Полная надежд людских дорога.И земля становится родней,И сердцам понять друг друга проще,Ты мне душу тронул, соловей,

Маленький волшебник белой рощи.И совсем не ведая о том,Ты напел заветное мне что(то,Эту песнь не записать пером,Что от журавлиного полёта.Припев.И на тонких розовых ветвях,В зарослях черёмухи душистойСоловей российский, славный птах,Открывает песнь свою со свистом.С этой песней так тревожно мне,С этой песней так возможно счастье,Много было песен на земле,Только соловьиной не кончаться.Припев. 1976

Припев:Сколько дней потеряно,Их вернуть нельзя,их вернуть нельзя.Падала листва, и метель мела,Где же ты была?

Пусть я твоего имени не знал,Но тебя я звал днем и ночью звал,И опять меня обступала мгла,

Где же ты была?Ну где же ты была?

Трудно рассказать, как до этих днейЖил на свете я без любви твоей,С кем(то проводил дни и вечера,А нашел тебя позавчера.

Припев. 1970-å

21ЗОРЯ областьОсОбистість www.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

Місцезнаходження кон­трольних пунктів схвалено управлінням екології міської ради. Загальна вартість еколо­гічного проекту — 1,8 млн грн Пост контролю атмосферного повітря в зоні впливу коксо­хімічного виробництва під­приємства в Кривому Розі, за адресою вул. Ландау, 2а, вже пройшов дослідно­промислову експлуатацію. Вартість авто­матичного контролера скла­ла близько 600 тисяч гривень. А днями, до гордості заводчан, по вул. Орджонікідзе, 52 в Кривому Розі, введено в режим дослідно­промислової експлу­атації пост, який контролю­ватиме повітря в зоні впливу металургійного виробництва підприємства.

В даний час два пости ви­мірюють вміст сО, оксиду і ді­оксиду азоту, діоксиду сірки в атмосферному повітрі на межі санітарно­захисної зони під­приємства. Пост в зоні впливу коксохімвиробництва також вимірює вміст пилу. Унікаль­ний проект та обладнання були розроблені українським під­приємством «Атомекосисте­ма» спеціально для виконання вимог, що пред’являються до екологічної безпеки в нашому

«АрселорМіттал Кривий Ріг» бере повітря під автоматичний контроль

АК

тУ

АЛ

ьн

О

У ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають роботи з впровадження масштабного екологічного проекту. Йдеться про серію природоохоронних заходів з контролю над станом повітря, води і грунту. Так, на першому етапі, на підприємстві запланували встановити три поста автоматичної системи моніторингу стану повітря. Завдання всіх трьох постів — контролювати вміст шкідливих речовин в атмосфері на межі санітарно-захисної зони ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

регіоні. Важливо, що завдя­ки новітній технології, в ПАт «АрселорМіттал Кривий Ріг» зможуть відстежувати вплив виробництва на атмосферне по­вітря в режимі реального часу.

— Ця інформація момен­тально потрапляє на підпри­ємство, що дозволяє скоротити час прийняття управлінських рішень в різних виробничих ситуаціях, — говорить роз­робник обладнання, директор «Атомекосістема » борис Ро­гачов. — система забезпечує контроль поточних значень, перевищень гранично допус­тимих концентрацій речовин і пилу, а також вироблення сигналів попередження.

За словами бориса Рога­чова подібні системи поки що широко не розповсюджені в на­шій країні. Підприємств, які впровадили подібні технології порівняно мало. У цьому від­ношенні ПАт «АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з лідерів серед багатьох промислових гігантів України. Крім того, унікальність даної системи на відміну від інших пристроїв, впроваджених на українських підприємствах, полягає в тому, що в «АрселорМіттал Кривий Ріг» передбачено авто­матичне вимірювання концен­трації пилу.

— також слід зазначити, що всі вимірювання забезпе­чуються сучасним аналітич­ним обладнанням виробництва провідних фірм сША, Росії та Фінляндії, — підкреслює Рогачов.

Після впровадження в 2014 році 3­го поста контролю ат­мосферного повітря в ПАт «АрселорМіттал Кривий Ріг» будуть виконані метрологічні вимоги по атестації вимірю­вальних каналів усіх постів та атестації лабораторії під­приємства.

Сергій ЗАйцев

Живопис дав сили жити даліЗдається, так давно було, коли

розсталися його батьки, як мама забрала меншого сергія із собою і поїхала жити на Урал, в Перм, а старший брат хлопця залишився жити з батьком у рідному їм Верх­ньодніпровську.

Чи стала юність безтурботним часом для сергія, який зростав у неповній сім’ї і знав ціну заробле­ному карбованцю? навряд чи. саме через ці обставини він вирішує йти працювати на шахту і вивчитися на гірничого інженера. Але вироб­ництво соди не може зацікавити творчу натуру хлопця, тому він іде в школу, де викладає інформатику.

була серед його учениць одна, на яку він звернув увагу тільки в клубі «моржів». струнка, з кир­патеньким носиком світлана ви­кликала в нього цікавість, і от вони разом уже два десятки років. В атмосфері особливої теплоти і лю­бові мають народжуватися діти. У сиропятових їх троє — два синочки Артур та Міша і донечка Маша. старший залишився в Пермі, а менші разом з батьками живуть в квартирі покійного дідуся.

сергій сиропятов усе своє життя вів здоровий спосіб життя, займався спортом, сповідував фі­лософію йоги. нині він змушений обмежити себе плаванням та ли­жами — медики заборонили брати важке до рук. Дві аварії, в які він потрапив за прикрих обставин, пе­рекреслили все, що було до цього, кардинально змінили його. Але правду кажуть: якщо бог закриває двері, то він відкриває кватирку. такою кватиркою для чоловіка став живопис. Якщо в дитинстві він оволодів азами малювання в ізостудії, то тепер, прикутий до ліжка, сергій починає творити, як заведений.

— Вважаю, що людина при­ходить у цей світ, щоб залишити щось після себе, — розмірковує верхньодніпровський художник. — наприклад, я стараюсь зали­шити після себе картини.

Про секрети творчості, обмін енергетикою і не тільки

Він поспішає жити, а тому тво­рить картини одразу фарбами, без

Сергій Сиропятов. його картини зупиняють час

Пам’ятаєте улюблену комедію «За сімейними обставинами», де герой Євгена Євстигнєєва Ніколаша за порадою своєї матері зображав на своїх картинах зникаючі дворики старої Москви? Ця історія викликає у глядача усмішку, гарний настрій. Але Сергій Сиропятов з Верхньодніпровська серйозно ставиться до змалювання якихось цікавих місць, бо не працює на потребу публіки або, говорячи іншими словами, не пише картини тільки заради заробітку.

попередніх начерків олівцем. При­чому всі роботи у нього — зі своїм настроєм, і це стосується не тіль­ки портретів. наприклад, сергій намалював пермського клоуна в цікавій самобутній манері, коли одна половина обличчя — звичай­ний портрет чоловіка, а інша — він же, тільки в образі веселуна цирку.

також особливо і передана ним на полотні природа.

— Зображую природу саме з метою передати її настрій, бо ж у неї є своя енергетика, — відкриває секрети творчості с. Г. сиропятов. — тому це дає мені все: і створює умови для обміну енергетикою, і дає поштовх для творчості, і є на­тхненням у роботі.

Чимало своїх картин він роз­дає. Малювати ж на замовлення за гроші, він не хоче, бо знає: тоді перетвориться з творця на реміс­ника. А цей шлях не для нього.

тому саме для душі часто зо­бражує те, що потім має велике значення для інших людей. так у нього було, коли на Уралі, на станції Чусова, він намалював пейзаж живописного місця, яке йому одразу ж припало до душі. А потім на картину подивились місцеві знавці й сказали: «так це ж Москва». — «Яка Москва?» — зди­вувався автор. — «А цю місцину у нас звуть Москвою», — була йому відповідь.

Цікава історія сталась у ху­дожника сиропятова, коли він зобразив стару, майже розвале­ну церкву, що на Уралі. В такому вигляді вона стояла, поки він не намалював картину з нею. Після цього знайшовся чоловік, який її розібрав і хоче збудувати новий храм. ну, чи не містика?

Два роки тому сергій Геннаді­йович багато малював верхньодні­провських пейзажів і зобразив на одній з робіт старі ворота парку, що в райцентрі. навряд чи він знав, що ці ворота залишаться тільки на його картині, бо після реконструк­ції парку їх знесуть. А отже, ця картина викличе великий інтерес у земляків, які люблять своє місто!

Трагічна сторінка його родуЧи могли колись предки сер­

гія, в роду якого були священи­

ки, припустити, що їхній потомок сам для себе вивчатиме діалектич­ний матеріалізм, залишаючись віруючою людиною? Звичайно ж, не могли. Як їм не дано було перед­бачити, що їхній правнук покладе чимало сил, терпіння і грошей, аби відшукати документи про ре­абілітацію прадіда по батьковій лінії.

— Щоб сховати своє прізвище ісакова з роду священників, моя бабуся, батькова мати, вийшла за­між за сиропятова, але батько ж нічого про це не знав, він навіть не знав, що прадіда розстріляли, — з сумом розповідає сергій Ген­надійович. — Це вже я недавно розкопав в архівах всі документи і взяв довідку про те, що прадід ні в чому не винен. Як виявилось, нашу сім’ю звинуватили на осно­ві слів шестирічного хлопчика. Частину чоловіків розстріляли, а жінок вислали.

Чоловік щасливий тим, що встиг за життя батька показати йому папери, які засвідчували ре­абілітацію їхнього предка.

Такі різні грані талановитого митця

сергій сиропятов — людина світу, бо любить подорожувати, і це засвідчують його полотна із зображенням куточків Украї­ни, Росії, Литви. Але також він мріє про поїздки до Європи, аби набратися нових вражень, щоб у нього з’явилися нові ідеї. Хоча, наприклад йому й їхати нікуди не потрібно, щоб зайнятися запро­вадженням передових технологій у бджолярстві. В чому полягає ця технологія — поки що секрет, але справа ця дуже перспективна.

скільки ж всього граней у цьо­го чоловіка? Мабуть, і перелічити всі важко. Основне, що вони є і всі такі різні, кожна з яких розфарбо­вує його життя своїм неповторним кольором. Йому ж залишається брати фарби до рук і тільки чаклу­вати над полотном, а нам — диву­ватися, наскільки талановитою може бути людина.

Олена ЧеРНЯвСЬКА,власкор «Зорі»

Верхньодніпровський районФото автора

Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності; головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності; головного спеціаліста відділу адресних соціальних виплат та державного пенсійного забезпечення управління за-безпечення соціальних гарантій (3 вакантні посади); головного спеціаліста - лікаря відділу стаціонарних установ управління фінансового забезпечення та виконання соціальних програм; го-ловного спеціаліста відділу бюджетного планування та внутрішнього контролю управління фінансового забезпечення та виконання соціальних програм (2 вакантні посади); головного спеціаліста зі здійснення внутрішнього аудиту; головного спеціаліста відділу реабілітації, обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці управління у справах інвалідів та ветеранів та тимчасово вакантних посад на час відпустки основного працівника: головного спеціаліста відділу персоніфікації та розрахунків з пільг та субсидій управління забезпечення соціальних гарантій; головного спеціаліста відділу адресних соціальних виплат та державного пенсійного забезпечення управління забезпечення соціальних гарантій; головного спеціаліста відділу стаціонарних установ управління фінансового забезпечення

та виконання соціальних програм; головного спеціаліста відділу з питань праці та трудових відносин управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці; головного спеціаліста відділу державної експертизи умов праці та з питань охорони праці управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці (2 вакантні посади); головного спеціаліста відділу надання соціальних послуг громадянам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи управління у справах інвалідів та ветеранів; головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності.

Вимоги до претендентів: повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на державній службі для головних спеціалістів — на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року, або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3 років, для заступника начальника відділу — на керівних посадах не менше 3 років, або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах економіки не менше 4 років.

Документи для участі в конкурсі приймаються протягом 30 календарних днів від дня оприлюднення оголошення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, кім. 30 або 39, довідки за тел. 68-90-54, 68-55-27.

22 ЗОРЯ область особистеwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 ð.

Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК

Де ти, моя доле?

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ нà нàøié ñòоð³нöi (âèõоäèòü ó êоæноìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå нå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äоêëàäн³øå бóäå ðоçêàçàнà âàøà ³ñòоð³ÿ, âàøà ïðàâäà, òèì б³ëüøå ìàòèìåòå øàнñ³â нà óñï³õ.

Íàïèñàнå нàä³øë³òü нà àäðåñó: Îëåнi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çоðÿ», âóë. Æóðнàëiñòiâ, 7, Äнiïðоïåòðоâñüê, 49051.І ñâ³é лèсò-âiäãóê нà òó ÷è ³нøó ïóбë³êàö³ю (ç óêàçàннÿì äàòè) òàê ñàìо øëåòå ìåнi, à ÿ ïåðåøëю ò³é ëюäèн³,

ç ÿêою õо÷åòå ïоçнàéоìèòèñÿ. Äëÿ öüоãо нå çàбóäüòå ïоêëàñòè êонâåðò ç ìàðêою. Інäèâ³äóàлüноãо лèсòóâàннÿ з äопèсóâàчàìè нå âåäó.

Àäðåñè ³ ïðiçâèùà нå ðоçãоëоøóю, нå âèñèëàю i ïðоøó äо ðåäàêö³ї нå ïðèїçäèòè.

Ùèðо âàøà Î. Ä.

Зробити це дуже про­сто. На кожній пошті у Каталозі пе ріодичних видань Дні пропе тро в­ської області ви знайде­те «Зорю»область» на стор. 15.

«Зорю»город» можна знайти на стор. 13—14 у тому ж Каталозі.

Для пенсіонерів та вете ранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Увага! Кожен пе­редплатник один раз на півроку може безплат­но подати оголошення про купівлю або про­даж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Як передплатити «Зорю»

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

вартість передплати на газети «Зоря»­область» та «Зоря»­город» на 2014 рікIндекс «Зоря»-область» Iндекс «Зоря»-город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.

Ц³нè ïоäàн³ бåç óðàõóâàннÿ âàðòоñò³ ïðèéìàннÿ ïåðåäïëàòè

89656Äля пенсіонеðіâ пільгоâà

89658Äля пенсіонеðіâ пільгоâà середа 3,60 гðн. 10,80 гðн. 21,60 гðн. 43,20 гðн.

35380Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

91324Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ середа 4,55 гðн. 13,65 гðн. 27,30 гðн. 54,60 гðн.

89657Äля пенсіонеðіâ пільгоâà

89659Äля пенсіонеðіâ пільгоâà

середа, п’ятниця 9,50 гðн. 28,50 гðн. 57,00 гðн. 114,00 гðн.

61141Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

89661Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

середа, п’ятниця 11,25 гðн. 33,75 гðн. 67,50 гðн. 135,00 гðн.

08785 Äля підпðèємстâ тà оðгàнізàцій

89660 Äля підпðèємстâ тà оðгàнізàцій

середа, п’ятниця 13,20 гðн. 39,60 гðн. 79,20 гðн. 158,40 гðн.

Вартість приймання передплати 0,9 грн. 2,10 грн. 2,55 грн. 3,90 грн.

З л

ис

тів

ве

ду

чій

Пишу Вам, ні на що не надіючись. Пишуть молоді й красиві, а ми вже не ті, що були, наше минулося, пролетіло. В кожного по-різному, і нічого не вдієш.

Сказати, що я нещаслива, — гнівити Бога. Щаслива дітьми: дві дочки, онук, якого люблю до безтями, і вони так само люблять мене. Я щаслива! Та виду не показую, що буває в мене на душі, як за-ходжу до хати, а там нікого, аж у вухах дзвенить. Усі празники сама. Запрошують і мене, колись ходила, а тепер, ну посиджу, та й хочеться вже віддихнуть лягти.

Чоловік загинув, давно одна. Не буду хвалитися, бо все життя себе недооцінювала, а люди казали, що красива. Люблю наварить, напекти, та кому? Як приїздить з міста дочка з онуком і чоловіком, і друга прийде (діток не має), то тоді я вже з ніг падаю, стараюся, щоб усього наготувати, бо дуже жду їх.

Більше писать не буду, просто думаю, що, може, десь є чоловік, такий же, як я, то хай напише. Я вважаю, і вважають усі, хто знає мене, що я поряд-на і надійна. Хороший, нормальний не пошкодує, що зустрів мене. Хай їде до мене. Та якщо любить горілку, грубий, то нічого не вийде. Пробачте за такі слова. Оце і все. Всього не напишеш.

Хай Вам Бог дає всього того, від чого людина щаслива.

Людмила Д., 62 роки.Ноâомоскоâськèй ðàйон

Ми, мешканки нашого під’їзду, у різдвяно-новорічні святкові дні зібрались погомоніти, об-говорити деякі питання: про чергування, потім про політику тощо. Гомонимо, і тут діти занесли тижневик «Зорі», передала листоноша, то ми переключились на газету. Почали переглядати її з останньої сторінки, і нам зразу впала в око та, що називається «Де ти, моя доле?».

А в нас є один сусід, ми вже не раз обговорювали його долю, бо переживаємо за нього. От уже справді можна сказати, хороший хлопець — і на вид, і душею. Завжди відгукнеться, виручить, прийде на поміч і фізично, і морально.

Але сімейне життя його не склалося. Одружився, сказати б, з непутящою, у тій жінці з дитинкою тільки й хорошого було, що гарна на вроду. Сварлива, криклива, полюбляла гулянки, курила як паровоз, напивалась до безтями. А Олег доглядав її донечку...

Ми живемо в невеличкому селищі міського типу. Олегові ровесниці всі заміжні, молодші повиїздили до міста. А він оце вже три роки сам і сам.

Олежкові 35, виглядає не більш як на 30, висо-кий, стрункий. З певністю можемо сказати, що зовсім нема шкідливих звичок. Чемний, вихований, лагідний. Має вищу освіту, добру роботу, як слід облаштовану двокімнатну квартиру. Батьки недалеко в селі.

Допоможи, Оленко, Олегові знайти дівчину, миловидну, домашню, без отих звичок, так само струнку, лагідну, він того вартий. Як спо-добаються одне одному, тоді й домовляться, де їм проживати.

Покðоâськèй ðàйон

«Я щаслива, але...»Пàні Людмèлà не любèть пðàзнèкіâ і нікому не кàже, як дзâенèть у хàті тèøà

«Тільки й хорошого було в ній, що гарна»Усім під’їздом жіноцтâо âболіâàє зà сусідà

Петро Я. з Орджонікідзе. одна ваша дописувачка просила знайти несварливого, щоб не ганяв костуром. от я несварливий і без костура, а з добрими намірами, та незручно писати за себе, як тобі добре за 80.

брехати мама не навчила, ми трудились, щоб не го-лодувати, городи були в полі, в лісі, а також коло хати, нас було троє і дідусь. Ще малі були, як лишилися без батька. до цих пір плачу, бо маю добру душу.

інвалід війни, обходжу себе сам, нормальна і пенсія, і квартира. Не курю, 50 років не п’ю зовсім, люблю рибалку.

буду радий, як обізветься щира бабуся-самотина.* * *

Михайло О. з Дніпропетровська. Розлучений, два сини дорослі. Пенсіонер, працюю водієм. добрий, по-рядний, дотримуюся здорового способу життя.

61 рік, стрункий (180, вага 80), освіта вища технічна. Познайомлюся з самотньою, самостійною, бажано з дніпра.

* * *Петро М. з Дніпропетровська. Мені 54-й рік, ріст 172,

вага 52, освіта вища, нежонатий, своя квартира на лівому березі. Працюю на контракті у позашкільному закладі.

Зустріч покаже, чи слід продовжувати знайомство.* * *

Олексій З. з Дніпропетровська. Працюю, живу разом з батьками в центрі міста. Жонатий не був, веселий, оптиміст, з почуттям гумору. спиртним не зловживаю. читання, робота на дачі, влітку відпочинок на морі — це моє.

Мені 40, ріст 190. Мрію мати дітей, створити міцну, щасливу родину. Надоїло одному.

* * *Лідія Ф. в подруги ненароком почитала «Зорю» і

в ній вашу рубрику. от і надумала спробувати знайти свою долю. Мій чоловік вмер 1996, мені дуже бракує його, ми були нерозлучні.

в дітей своє життя. виховала шестеро внуків, тепер хочу відпочити від усіх. Мені 76, ріст 152, вага 54. Згодна на переїзд до доброго чоловіка.

* * *Марія М. з Дніпропетровська. читаючи на сторінці

за 28 грудня 2013 «Зраду», відчула крик душі того не-молодого чоловіка, стало боляче.

Прикро, коли з людиною відвертий і довіряєш, а вона тебе зраджує, обманює. З довірливими так буває завжди. от і я у свої 72 одна, ні дітей, ні онуків.

* * *галина Б. 68, вдова, мешкаю в селі, діти самостійні,

від них не залежу. чесна, порядна, небайдужа до чужої біди. При порозумінні згодна на переїзд.

* * *Людмила С. 58 років, середньої комплекції, двоє

дітей дорослі. в селі я з 1986, до того мешкала у дніпрі. Злих звичок нема. люблю вирощувати квіти.

* * *валентина У. вдова, 57, ріст 160, вага 70. дочка з

онуками у своїй хаті. А я в своїй. село газифіковане. Город, сад величенький, для життя є все.

П’ять років стрічалася з чоловіком, познайомилися через газету. виявився альфонсом.

скільки ж я за своє життя натерпілася. Працювала, завжди була при грошах. Нині заробила пенсію і живу так, як хочу, купую собі і речі, і харчі. А багато хто з чоловіків зазіхає на це.

удвох можна гори перевернути. люблю співати, весь час у художній самодіяльності, весела і життєрадісна. водолій, натура м’яка і жорстка. А що вперта, то це точно про мене. олено, може бог дасть мені хорошого мужа, люблячого, дбайливого, чесного.

* * *Оксана П. Здрастуйте, дорога оленко! вас я знаю заоч-

но десь років з 30, колись питала адресу косметологічного кабінету, ви мені відповіли, і так по життю крокую з вами. тепер до вас найзаповітніше бажання — щоб опублікували на своїй сторінці.

Ну, оленко, воно стиднувато вже, бо мені 54. Про-ста, дуже добра, терпелива, акуратна, порядна. вмію все, що має вміти жінка в сільській місцевості: садити, доглядати, вирощувати. Здоровий спосіб життя, не схильна до повноти, ріст 166, вага під 60, русява. Не залежу від дітей, забезпечена. інтереси — як у людини з вищою освітою.

На переїзд згодна. Прошу відгукнутися чемного, порядного чоловіка. Це може бути і благородна жінка, яка шукає споріднену душу.

* * *Марина Л. все трудилася, дітей учила, рано на робо-

ту, ввечері з роботи, дім, побут. А дивлюся, вже 49, діти самостійні, а я одна. Русява, ріст 160, вага 70, рухлива. товариська.

люблю чесний заробіток, шаную людей, добра, чуй-на. Що мені миле: тварини, квіти, книги, море, музика чайковського, баха, із сучасних — Патрісія Каас. всі бажають любові, добра, здоров’я. А от зустріти вірного, надійного, з серйозними намірами, з повагою, без хам-ства — не виходить. та й не буваю, власне, ніде.

Хочеться стріти того коханого, сміливого, ніжного, ладного постояти за себе і захистити свою половинку. вірити йому, дивлячись у вічі, взятися за руки і йти по дорозі життя разом упевнено, і щоб діти й онуки шану-вали, і втіха щоб була від спілкування.

* * *Ірина К. 36, 170, середньої повноти, неодружена,

дітей нема. вільний час віддаю читанню, в’язанню, куховарінню. Мешкаю у дніпродзержинську, батьки — в райцентрі, приватний сектор. Пишу не для розваги, а для знайомства з чоловіком, який має серйозні наміри позбутися самотності.

* * *Світлана Н. з Дніпропетровська. Мені 34, ріст 170,

вага 65, працюю на приватному підприємстві. Мешкаю у передмісті, в селищі, з мамою і сином. Хочу познайо-митися з серйозним, без шкідливих звичок.

23ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüwww.zorya.org.ua5 ëþòîãî 2014 ð.ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó

Ïîâ÷àëüíèé â³ðøèê

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎВикористані методична література і матеріали ЗМІ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³

Êàçêà

ЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиÖèðê

8 лютого, 15.30. 9 лютого 12.00,15.30. «Каскад сюрпризів та сміху».Нова циркова програма.

Тел.: (056) 744�86�79,(056) 744�86�59, (056) 744�77�25.

Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà»8 лютого, 11.00. «Дюймовочка». Лялькова казка.9 лютого, 11.00. «Гусеня». Казка.

Тел.: (056) 745�35�70, (056) 778�15�32, (056) 778�15�31

Òåàòð ëÿëüîê8—9 лютого, 11.00, 13.00. «Вельмишановний

Тузик». Казка.Тел.: (056) 370�25�06, (056) 716�00�10

Ïàðê ³ì. Ëàçàðÿ Ãëîáè5—12 лютого, з 10.00. Экзотаріум.

Тел.: (056) 42�66�12, (056) 42�80�74

Ïàðê ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà5—12 лютого, 10.00—18.00. Постійна виставка риб

і плазунів.Тел.: (056) 46�21�02

Рано1вранці за дрібничкиПосварились дві сестрички.— Не чіпай моєї книжки!Не бери ведмедя Мишки!— Віддавай мій олівець,Що поламаний кінець!І шматок отої стрічки,І лялькові черевички.В мій куточок не ходи!Ми у сварці назавжди! —Посідали по кутках,Надулися — глянуть страх!

ÑâàðêàÂèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)Âèïóñê 7 (478)

А надворі дощ і вітер,Дуже сумно так сидіти!Де не глянеш — скрізь краплинки,Навіть просвітку нема....Почекали дві хвилинки,Обернулись крадькома.Вдвох одразу обернулись,Не хотіли — а всміхнулись.Що за гра на самоті?Вже й ляльки якісь не ті...І, забувши всі дрібнички,Помирились дві сестрички.

Ìàð³ÿ ÏÐÈÃÀÐÀ

Äåíü íàðîäæåííÿÄåíü íàðîäæåííÿМама сказала:— Сергійку, завтра в тебе

день народження. Тобі ви1повниться три роки.

Скільки це, хлопчик незнав. Тоді мама взяла його заручку й загнула в кулачоктри пальчики.

— Ось стільки.Сергійко довго ходив із

затиснутим кулачком. Бояв1ся, що коли розтисне, рочкирозбіжаться. Та мама заспо1коїла: ніхто нічиїх років за1брати не може, нікуди відлюдини вони не втікають.

День народження почав1ся зранку. Прокинувся Сер1гійко й біля свого ліжка по1бачив великий корабель.Саме такий вони з татом ба1чили в магазині. А на табу1ретці, де звичайно роздягав1ся, штанців, у яких він хо1див, не було. Зникла й соро1чечка. Замість них лежавновий синій гарнітурчик. Звишитим жовтим якорцем із білими матроськими сму1жечками на комірці.

На цьому день народжен1

ня не закінчився. У гості доних зі своїми мамами завіта1ли Сергійкові друзі — Ригор1ко й Михась. Вони принеслицукерки в яскравих обгорт1ках і сказали:

— Це тобі, Сергійку.Адже в тебе сьогодні деньнародження.

Сергійко і його друзі дов1го гралися різними іграшка1ми, особливо з новим кораб1ликом. Потім обідали, ласу1

вали цукерками. На про1щання пили сік. Сік був то1матним. Та чомусь подоба1лося говорити «автомат1ний». Так і говорили, й смія1лися. Усім було весело.

Коли гості розійшлися,Сергійко запитав у мами:

— Мамо, а коли в менебуде ще день народження?

Мама підійшла, взялаСергійкову ручку, відлічи1ла вже чотири пальчики ймовила:

— Тоді, як загнемо чет1вертий пальчик.

— Давай сьогодні паль1чик загнемо, — попросивСергійко.

— Так не можна, —відповіла мама. — День на1родження розгнівається —зовсім не прийде. Тому щоходить він раз на рік.

Здавалося б, так просто,а бач — не можна. І, ма1буть, правильно, що неможна. Інакше в усіх лю1дей кожного дня був бидень народження.

Âîëîäèìèð ÏÀÂËÎÂЯкось восени вітер принісзвідкілясь і кинув на землю на1сінинку1крилатку. Всю зимувона пролежала під білимсніговим покривалом, а на1весні, коли сонечко з’їло сніг,з насінинки виріс кволенькийлисточок на тоненькій ніжці.

— Ти хто? — питали в ньо1го сусіди.

— Не знаю, — тонким, ледьчутним голоском відповідавЛисточок. — Пам’ятаю, колия був насінинкою, то ріс на ви1сокому дереві.

— Так ми тобі й повірили,— сказала Кульбаба. — Як тиміг рости на високому дереві,коли ти нижчий від трави. Тине бачиш навіть будки, деживе наш собака.

— Але я, напевно, ще виро1сту, — промовив Листочок. —Мені дуже хочеться вирости.

— Що він каже, цей писк1лявий підкидьок? — зашелес1тіла Кропива1жалючка. — Вінвиросте! Як би ти міг вирости,давно був би великий. От я,наприклад, виростаю всього закілька тижнів...

Восени Листок пожовтів іопав. Зате після зими, колиземля знову зазеленіла, напідрослій ніжці1стебелинцірозпустилися вже три ніжнілисточки.

— Мабуть, це лопух, — вго1лос міркувала Кульбаба. — Не1

Êëåíî÷îêÊëåíî÷îêщасний! Він ніколи не зацвіте!

— Це ще не найстрашніше,— додала Кропива. — Він невміє жалити, і тому його ніхтоне боїться. Будь1який перехо1жий може вирвати його з коре1нем.

На третю весну на стебельцібуло багато красивих рожево1зелених листочків.

— Ви тільки1но подивітьсяна цього зухвальця! — обури1лася Кропива. — Куди він лізепоперед старших?!

Але винуватець її обуреннямовчав. Він був дуже скром1ний, і йому справді робилось не1зручно перед сусідами за те, щовін почав рости так швидко.

— Зазнався! — казалаКульбаба, — задираючи своюжовту голову.

Минуло ще кілька років, іна тому місці, де колись упаланасінинка1крилатка, піднявсямолодий Кленочок. Йому буловидно далеко довкруж: нелише будку, в якій жив собака,а й хату, і шлях, і ліс по той бікголубого озера.

— Між іншим, колись ябула вдвічі вища за нього, —згадувала унизу Кульбаба.

— А я разів у п’ять, — зав1жди додавала в таких випад1ках Кропива.

— Не треба заздрити, —схилившись до них, сказавякось Кленочок. — Я високий,зате в тебе, Кропиво, незалеж1ний характер. А ти, Кульбабо,теж гарно цвітеш. Коли б я заз1дрив тобі, я не зміг би милува1тися твоїми квітами. У кожно1го з нас є щось хороше, таке,чого немає в інших. Тож давай1те будемо радіти цьому, а незаздрити одне одному. І тодіпобачимо, що жити всім намстало краще.

Кульбаба й Кропива ні1чого не відповіли, однакзамислились.

Âîëîäèìèð ÎÐËÎÂ

УВАГА, КОНКУРС!

Детально про умови конкурсу читайте в номері «Зорі» за 22 січня на 23 стор.

Газета «Зоря» оголошує конкурс дитячого малюнка«Діти малюють Петриківку»

Петриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитиниПетриківка очима дитини

Санчата були найпершимвізком, який винайшло люд1ство. Використовували їх нетільки в сніжних північнихкраїнах. До винайдення ко1леса сани успішно викорис1товували геть усюди, навітьу Древньому Єгипті. А нанаших землях, у стародавнійРусі, їзда на санях вважала1ся значно більш престиж1ною, аніж на колесах. Тожсани використовували у всіхурочистих випадках. Ще докінця сімнадцятого століттяцьому засобу пересування на1давали перевагу навіть уліт1ку! У них запрягали коня, пе1реважно одного, бо санкибули тоді невеличкі. Рідше— вола. Вже згодом будува1ли цілі родинні санчата, інодізавбільшки з кімнату, наних, як на воза, могло всісти1ся навіть десятеро осіб.

Ç ³ñòî𳿠ñàí÷àòÇ ³ñòî𳿠ñàí÷àòÇ ³ñòî𳿠ñàí÷àòÇ ³ñòî𳿠ñàí÷àòÇ ³ñòî𳿠ñàí÷àòЗвісно, одному коневі важкобуло їх тягти, тож з’явилисяупряжі з кількох конячок.

Зараз в Україні як засібпересування санки вже невикористовують. У місті намалих санчатах катаєтьсядітвора, в селах ще залиши1лися великі кінні сани — наних підчас коляди з піснямий забавами катається молодь.Ще існують зовсім легенькіневеличкі санчата для санно1го спорту — швидкісногоспуску тощо. Такі змаганняобов’язково присутні в зи1мовій Олімпіаді. Ну, а в краї1нах, де зима довша за нашу йснігу значно більше, як1от уДанії, північній Канаді чиФінляндії, використовуютьаеросани. Такий засіб пересу1вання має кермо, двигун інавіть дзеркала задньоговиду, от тільки замість коліс

у нього все те ж полоззя, які в санчат.

До речі, у різних краяхнашої великої України різно1манітні санчата називаютьще гринджолами, копильча1ками, розвальнями (низькіширокі сани з боками, щорозширюються від передка),глабцями, козирками (легкісанчата зі спинкою та загну1тим передком), крилатками(легкі сани з дугою).

У носатого Івана,Одежина дерев’яна.Він у чистім полі ходитьІ по ньому носом водить.Не стрижений, не чесаний —Гострим ножем затесаний.

Дуже я потрібна всім —І дорослим, і малим.Всіх я розуму учу,А сама завжди мовчу.

(Олівець)

(Книга)

24 ЗОРЯ область на дозвілліwww.zorya.org.ua5 лютого 2014 р.

засновник — дніпропетровська обласна радавидавець — комунальне підприємство дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «зоря»

видається з 17 (4) квiтня 1917 року. свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р.,

ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

ВласкоРи: кривий Ріг (24) 90 38 16; Павлоград (232) 6 05 08; П’ятихатки (251) 3 06 78.

Приймальня: (0562) 27 16 52; 27 80 27 (ф.)

Відділ (0562) 35 14 26; 38 83 53 (ф.); реклами: 38 83 28; 33 78 04.

Вiддiл передплати: (0562) 38 83 73.

вiд повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «зорю» обов’яз­кове.

друк ПП «сТПРес», 50025, м. кривий Ріг, вул. окружна, 12.

обсяг 1,86 д. ар. офсетний друк. Зам. №108.

НаШа аДРЕса: газета «Зоря», вул. Журналiс тiв, 7, Днi про петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

www.zorya.org.ua

Тираж номера 41700.

цiна договiрна.

Голова наглядової ради сергій ЧЕРНЯВсЬкиЙ.Головний редактор ксенія ЗаЙЦЕВа.РЕДакЦIЙНа колЕГIЯ:с. ЧеРнЯвськиЙ, голова наглядової ради, к. заЙцева, головний редактор,Т. кузьменко, відповідальний редактор,м. несТеРук, заступник,а. дРиГа, редактор з роботи зі спец. кореспондентами.

і таке буває

анекдОти

2 5 39 3 74 8 9 7

7 48 1 6

22 3 9 83 48 1 4 9

ñудОку

Інгредієнти: сало — 1кг, сіль — 500 г, часник — 2—3 зубчики, запашний перець (чорний мелений і горошок), лавровий лист, лушпин-ня цибулі — 200 г.

Приготування: Розрізати сало на шматки, розміром 5х5 см, на­

різати пластинками, змішати з сіллю, чорним меленим перцем і ретельно нашпигувати кожен шма­ток сала часником. Приготувати розсіл: у літр води додати 200 г солі (тільки не йодованої), лавровий лист, перець чорний горошок і до­

вести до кипіння. Щоб сало було злегка коричневого відтінку, в роз­сіл можна додати лушпиння ци­булі. у киплячий розсіл закинути нарізане сало, довести до кипіння і зменшити вогонь. кип’ятити на повільному вогні 5—10 хвилин.

«Від сала, кажуть, поправляються — це помилка! Кожному українцю воно дає енергетичний потенціал, силу і настрій», — стверджує єдиний співочий ректор України.

9 75 7 6 3 84 2 1

7 4 35 3 2 16 2 8

6 9 42 1 4 5 8

7 6

РецеПТ від знамениТосТі ãОРОñкОï

21.03 20.04

21.04 21.05

10 — 16 лютого

22.05 21.06

22.06 23.07

24.07 22.08

23.08 23.09

24.09 23.10

24.10 22.11

23.11 21.12

22.12 20.01

оВЕНуспіху досягнуть

ті, хто багато часу приділяє духовним практикам, намага­ється розкрити свій внутрішній потенціал і подолати свої психоло­гічні комплекси.ТЕлЕЦЬ

відносини з дея­кими близькими вам людьми втратили щи­рість. це не кращий час для знайомств в інтернеті.БлиЗНЯТа

можливо, ваші кар’єрні очікування не виправдаються. це не кращий час для об­говорення важливих питань з батьками.Рак

в а ш и м п л а н а м можуть завадити об­ставини, що раптово змінилися. ви можете потрапити під вплив помилкових релігій­них і філософських доктрин.лЕВ

вкрай небажано в цей період давати і брати гроші в борг. це вдалий час для візи­тів до родичів, а також для прийому гостей.ДІВа

Проявіть терпіння і делікатність до парт­нера, інакше мимоволі можете спровокувати конфлікт. утримайте­ся від укладання угод.ТЕРЕЗи

зверніть увагу на стан здоров’я. мож­ливі вірусні захворю­вання. Також слід пра­вильно харчуватись.скоРПІоН

вас чекає розчару­вання в об’єкті симпа­тії. Постарайтеся не ухвалювати на цьому тижні важливих рі­шень, що стосуються вашого любовного со­юзу.сТРІлЕЦЬ

можлива відсут­ність взаєморозумін­ня в сім’ї. краще за все відмовитися від обговорення важли­вих питань. можливе знайомство з цікавою людиною.коЗЕРІГ

Будьте пильні: у цей період слід по­боюватися обману й крадіжки. ви можете відкрити в собі екстра­сенсорні здібності.ВоДолІЙ

зараз невдалий час для шопінгу, зосередь­теся на збереженні фінансів. цей тиждень сприятливий для зна­йомств із впливовими людьми.РиБи

Прийняття важли­вого рішення краще перенести на більш сприятливий пері­од. можливі хороші звістки від близьких людей, що живуть в ін­шому місті або країні.

21.01 20.02

21.02 20.03

Чоловік до жінки: — Ти мене обманула! Ти

обіцяла, що кохатимеш мене вічно?

— ну, обіцяла. — але ж учора я бачив тебе

з сусідом! — ну то й що. Я обіцяла

кохати тебе вічно, але не без­перервно.

* * *коли даруєш комусь лоте­

рейний квиток — в душі спо­діваєшся, що він не виграє. а то ж жаба задушить...

* * *— любий, ти скоро?— Через п’ять хвилин.— добре.— Через ТвоЇ п’ять хвилин,

кохана.— е­е..! це занадто довго!

* * *— з тобою я не висипаюся.

коли ти спиш, то займаєш пів ліжка.

— Так тобі теж половина за­лишається.

— але не така ж, а чверть праворуч від тебе і чверть лі­воруч.

* * *Щоб заснути, подумки по­

вторюю таблицю множення — зазвичай засинаю на шість помножити на шість. а сьогодні дійшов до сім помножити на дев’ять і завис... довелося вста­вати та брати калькулятор.

* * *останній абзац в рецепті з

кулінарної книги:«...Перед тим, як вилити гото­

ву страву з каструлі, переконай­теся, що під вікном нікого нема!»

Мариноване сало від Михайла ПоПлавського

Маãнітні буРіцього тижня магнітних бур не передбачається.

Чоловік розмовляє з дружиною:— Як тобі новий інструктор?— Якийсь він дуже нервовий.— Тобто?— коли я виїхала на зустрічну,

навіть полаятися не встиг, відразу зне­притомнів.

* * *вчителька запитувала дітей хто

ким мріє стати:— Галинко, ким ти мрієш стати?— лікарем.— молодець, це потрібна професія.і так далі. Черга доходить до во­

вочки.— вовочка, ну а ти ким хочеш ста­

ти?— винахідником! — впевнено від­

повідає вовочка.— цікаво, і що ти робиш для до­

сягнення своєї мети?— Та нічого особливого... приду­

мую способи, щоб в школу не йти.* * *

зустрічаются два даїшника: укра­їнський та польський. Польський каже:

— у нас п’яні водії їздять криво, а тверезі прямо.

а український відповідає:— а у нас навпаки: п’яні їздять

прямо, а тверезі об’їжджають ями!* * *

— мамо, мені приснилося, що ви дали мені 100 гривень.

— забагато дала. десять залиши собі, а решту поверни назад.

* * *— Ти чула? Ганна вийшла заміж

за рентгенолога.

— цікаво! мабуть, він виявився єдиним чоловіком, який зумів у ній щось розгледіти.

* * *— Подай мені, моя рибонько коха­

на, будь ласка, піджак. — а де він, мій котику? — мабуть, кізонько, у вітальні.

Я кинув його там, коли ти, ясонько, дубасила мене шваброю за те, що я пізно приплентався додому.

* * *дружина читає чоловікові газету: — Пишуть, що один чоловік зали­

шив десять тисяч фунтів жінці, яка тридцять років тому відмовилася ви­йти за нього заміж...

— Так, почуття вдячності іноді проявляється й через тридцять років.

* * *— Я вирішив остаточно: подаю на

розлучення. — Чому? — моя дружина не розмовляє зі

мною вже шість місяців. — схаменись! де ж ти іншу таку

знайдеш!* * *

— любий, — радісно каже чолові­кові дружина, повернувшись із авто­прогулянки, — ти будеш мною задо­волений. Я тричі проїхала на червоне світло і жодного разу мене не оштрафу­вали. на зекономлені гроші я купила собі три капелюшки.

* * *лікар заповнює лікарняну карто­

чку і запитує пацієнтку: — незаміжня? — Так. два рази.