46
Міністерство освіти і науки України Український державний університет водного господарства та природокористування кафедра автомобільних доріг, основ і фундаментів 053-73 Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Основи технології будівництва дорігстудентами спеціальності 6.092100 “Автомобільні дороги та аеродроми” денної та заочної форм навчання Рекомендовано до друку методичною комісією спеціальності “Автомобільні дороги та аеродроми” Протокол № від

053-73 ! Основи технології будівництва доріг

  • Upload
    oleg

  • View
    2.058

  • Download
    1

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет водного господарства та природокористування

кафедра автомобільних доріг основ і фундаментів

053-73

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту з дисципліни

ldquoОснови технології будівництва дорігrdquo

студентами спеціальності 6092100

ldquoАвтомобільні дороги та аеродромиrdquo

денної та заочної форм навчання

Рекомендовано до друку методичною комісією спеціальності

ldquoАвтомобільні дороги та аеродромиrdquo

Протокол від

Рівне - 2002

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Основи

технології будівництва дорігrdquo студентами спеціальності 6092100 ldquoАвтомобільні дороги

та аеродромиrdquo денної та заочної форм навчання ВАГайдукевич - Рівне УДУВГП 2002

Упорядник ВАГайдукевич кандтехннаук доцент

Відповідальний за випуск ВАГайдукевич кандтехннаук доцент завідувач кафедри

автомобільних доріг основ і фундаментів

З м і с т

стор

Вступ

Структура та обсяг курсового проекту вимоги щодо його оформлення

1Спорудження земляного полотна

16-112 Підготовка основи земляного полотна

113-126 Розробка виїмок та спорудження насипів

127-139 Опоряджувальні та укріплювальні роботи

140-1-43Земляні роботи в зимових умовах

144 Спорудження земляного полотна на болотах

145- 150 Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових грантів

151- 1-53 Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

2Порядок розробки окремих розділів курсового проекту

21 Вступ

22Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для спорудження земляного полотна

24 Проектування розподілу земляних мас25Проектування технології будівництва земляного полотна 26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

27 Закінчення (висновки)

Список літератури

В С Т У П

В методичних вказівках розглядаються питання технології будівництва

земляного полотна автомобільних доріг На початку методичних вказівок

наведені нормативні технологічні вимоги до спорудження основи земляного

полотна розробки виїмок та спорудження насипів опоряджувальних та

укріплювальних робіт умовах будівництва в зимових умовах та інших

специфічних умовах

Методичні вказівки грунтуються на аналогічних методичних вказівках

УТУ (уклОЄСтефанович- К УТУ 2000) враховуючи їх лаконічність та

раціональну послідовність викладеного матеріалу

В кінці методичних вказівок наведений приклад технологічної карти

комплексної механізації будівництва земляного полотна

СТРУКТУРА І ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ВИМОГИ ЩОДО

ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ

У курсовому проекті мають бути розвязані такі задачі

а)аналіз природно-кліматичних умов району будівництва розробка]дорожньо-

кліматичного графіка розрахунок змінного темпу робіт

б)визначення найважливіших показників грунтів та розвязання питань щодо

умов їх використання при будівництві земляного полотна

в) визначення робочого обсягу земляних робіт і проектування розподілу

земляних мас

г) обгрунтування параметрів технології будівництва земляного полотна

призначення доцільних складів механізованих підрозділів

розробки технологічних карт і схем будівництва

д) розробка лінійно-календарного графіка будівництва зeмляного полотна

Вихідними для проектування є такі дані

категорія дороги та тип дорожнього одягу

період проведення польових інженерно-геологічних обстежень термін і період

будівництва

дані щодо розміщення ґрунтових карєрів і середня відстань транспортування

води

місце розташування обєкта та дані про грунти траси та карrsquoєрів (тип грунту

вологість текучості природна вологість в період обстежень щільність скелету

грунту товщина рослинного шару)

профільні обсяги земляних робіт (без урахування обсягів робіт по зніманню

рослинного шару грунту та його заміні)

У разі необхідності в завданні можуть бути наведені деякі даткові дані що

уточнюють умови будівництва

При виконанні проекту передбачено що будівництво штучних споруд

здійснено заздалегідь Місця розташування штучних споруд визначаються

керівником проекту

Графічна частина проекту включає

а) дорожньо-кліматичний графік

б) графік обсягів земляних робіт схему розподілу земляних мас

в) технологічну схему будівництва земляного полотна

г) лінійно-календарний графік будівництва

Креслення за пп а б г виконують на міліметровці та брошурують з

пояснювальною запискою Технологічна схема будівництва земляного полотна

разом з необхідним табличним матеріалом виконується на аркуші

ватмановського паперу формату А1

Загальний обсяг пояснювальної записки курсового проекту становить 20-25

сторінок рукописного тексту

Пояснювальна записка повинна вміщати тільки необхідні розрахунки таблиці

та обгрунтування інженерних рішень Записку пишуть на стандартному

аркуші розміром 210x297 мм і потім брошурують Оформлення записки

повинно відповідати вимогам ЄСКД Нумерація таблиць і формул має бути

суцільною в межах даного розділу і складатися з двох цифр перша з яких

позначає номер розділу друга mdash порядковий номер таблиці чи формули

Для самоконтролю доцільності використання особистого часу студенти

мусять знати що виконання проекту буде потрібним близько ЗО годин (без

урахування часу на пошук літератури та загально-підготовчої роботи)

1 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

11Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без

розривів Розриви в земляному полотні дозволяються лише на ділянках з

особливими ґрунтовими умовами де роботи виконуються за індивідуальними

проектами які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота

зсувні ділянки глибокі скельні виїмки тощо)

12Земляне полотно окрім випадків будівництва на спланованих

територіях слід споруджувати з випередженням подальших робіт величина якого

повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати

безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів

13На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до

проектної позначки поверхня його спланована укоси укріплені забезпечена

надійна робота водовідвідих споруд

14 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин пилуватих

неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують як

правило не пізніше ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів

покриттів та основ з використанням вязких бітумів та цементу

15 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні

земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна

бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з

вимогами ПОБ але не менше шести місяців Після закінчення технологічної

перерви поверхню насипу треба спланувати а в разі необхідності досипати грунт

і додатково ущільнити

Підготовка основи земляного полотна

16 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до

вимог СНІП 30103 При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети

та плюсові точки вершини кутів повороту головні та проміжні точки кривих

встановлені додатковірепери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад

3 м) виїмок поблизу штучних споруд через 500 м на пересіченій місцевості а

також на ділянках комплексів будівель та споруд дорожньої та автотранспортної

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 2: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Основи

технології будівництва дорігrdquo студентами спеціальності 6092100 ldquoАвтомобільні дороги

та аеродромиrdquo денної та заочної форм навчання ВАГайдукевич - Рівне УДУВГП 2002

Упорядник ВАГайдукевич кандтехннаук доцент

Відповідальний за випуск ВАГайдукевич кандтехннаук доцент завідувач кафедри

автомобільних доріг основ і фундаментів

З м і с т

стор

Вступ

Структура та обсяг курсового проекту вимоги щодо його оформлення

1Спорудження земляного полотна

16-112 Підготовка основи земляного полотна

113-126 Розробка виїмок та спорудження насипів

127-139 Опоряджувальні та укріплювальні роботи

140-1-43Земляні роботи в зимових умовах

144 Спорудження земляного полотна на болотах

145- 150 Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових грантів

151- 1-53 Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

2Порядок розробки окремих розділів курсового проекту

21 Вступ

22Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для спорудження земляного полотна

24 Проектування розподілу земляних мас25Проектування технології будівництва земляного полотна 26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

27 Закінчення (висновки)

Список літератури

В С Т У П

В методичних вказівках розглядаються питання технології будівництва

земляного полотна автомобільних доріг На початку методичних вказівок

наведені нормативні технологічні вимоги до спорудження основи земляного

полотна розробки виїмок та спорудження насипів опоряджувальних та

укріплювальних робіт умовах будівництва в зимових умовах та інших

специфічних умовах

Методичні вказівки грунтуються на аналогічних методичних вказівках

УТУ (уклОЄСтефанович- К УТУ 2000) враховуючи їх лаконічність та

раціональну послідовність викладеного матеріалу

В кінці методичних вказівок наведений приклад технологічної карти

комплексної механізації будівництва земляного полотна

СТРУКТУРА І ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ВИМОГИ ЩОДО

ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ

У курсовому проекті мають бути розвязані такі задачі

а)аналіз природно-кліматичних умов району будівництва розробка]дорожньо-

кліматичного графіка розрахунок змінного темпу робіт

б)визначення найважливіших показників грунтів та розвязання питань щодо

умов їх використання при будівництві земляного полотна

в) визначення робочого обсягу земляних робіт і проектування розподілу

земляних мас

г) обгрунтування параметрів технології будівництва земляного полотна

призначення доцільних складів механізованих підрозділів

розробки технологічних карт і схем будівництва

д) розробка лінійно-календарного графіка будівництва зeмляного полотна

Вихідними для проектування є такі дані

категорія дороги та тип дорожнього одягу

період проведення польових інженерно-геологічних обстежень термін і період

будівництва

дані щодо розміщення ґрунтових карєрів і середня відстань транспортування

води

місце розташування обєкта та дані про грунти траси та карrsquoєрів (тип грунту

вологість текучості природна вологість в період обстежень щільність скелету

грунту товщина рослинного шару)

профільні обсяги земляних робіт (без урахування обсягів робіт по зніманню

рослинного шару грунту та його заміні)

У разі необхідності в завданні можуть бути наведені деякі даткові дані що

уточнюють умови будівництва

При виконанні проекту передбачено що будівництво штучних споруд

здійснено заздалегідь Місця розташування штучних споруд визначаються

керівником проекту

Графічна частина проекту включає

а) дорожньо-кліматичний графік

б) графік обсягів земляних робіт схему розподілу земляних мас

в) технологічну схему будівництва земляного полотна

г) лінійно-календарний графік будівництва

Креслення за пп а б г виконують на міліметровці та брошурують з

пояснювальною запискою Технологічна схема будівництва земляного полотна

разом з необхідним табличним матеріалом виконується на аркуші

ватмановського паперу формату А1

Загальний обсяг пояснювальної записки курсового проекту становить 20-25

сторінок рукописного тексту

Пояснювальна записка повинна вміщати тільки необхідні розрахунки таблиці

та обгрунтування інженерних рішень Записку пишуть на стандартному

аркуші розміром 210x297 мм і потім брошурують Оформлення записки

повинно відповідати вимогам ЄСКД Нумерація таблиць і формул має бути

суцільною в межах даного розділу і складатися з двох цифр перша з яких

позначає номер розділу друга mdash порядковий номер таблиці чи формули

Для самоконтролю доцільності використання особистого часу студенти

мусять знати що виконання проекту буде потрібним близько ЗО годин (без

урахування часу на пошук літератури та загально-підготовчої роботи)

1 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

11Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без

розривів Розриви в земляному полотні дозволяються лише на ділянках з

особливими ґрунтовими умовами де роботи виконуються за індивідуальними

проектами які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота

зсувні ділянки глибокі скельні виїмки тощо)

12Земляне полотно окрім випадків будівництва на спланованих

територіях слід споруджувати з випередженням подальших робіт величина якого

повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати

безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів

13На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до

проектної позначки поверхня його спланована укоси укріплені забезпечена

надійна робота водовідвідих споруд

14 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин пилуватих

неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують як

правило не пізніше ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів

покриттів та основ з використанням вязких бітумів та цементу

15 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні

земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна

бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з

вимогами ПОБ але не менше шести місяців Після закінчення технологічної

перерви поверхню насипу треба спланувати а в разі необхідності досипати грунт

і додатково ущільнити

Підготовка основи земляного полотна

16 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до

вимог СНІП 30103 При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети

та плюсові точки вершини кутів повороту головні та проміжні точки кривих

встановлені додатковірепери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад

3 м) виїмок поблизу штучних споруд через 500 м на пересіченій місцевості а

також на ділянках комплексів будівель та споруд дорожньої та автотранспортної

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 3: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

В С Т У П

В методичних вказівках розглядаються питання технології будівництва

земляного полотна автомобільних доріг На початку методичних вказівок

наведені нормативні технологічні вимоги до спорудження основи земляного

полотна розробки виїмок та спорудження насипів опоряджувальних та

укріплювальних робіт умовах будівництва в зимових умовах та інших

специфічних умовах

Методичні вказівки грунтуються на аналогічних методичних вказівках

УТУ (уклОЄСтефанович- К УТУ 2000) враховуючи їх лаконічність та

раціональну послідовність викладеного матеріалу

В кінці методичних вказівок наведений приклад технологічної карти

комплексної механізації будівництва земляного полотна

СТРУКТУРА І ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ВИМОГИ ЩОДО

ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ

У курсовому проекті мають бути розвязані такі задачі

а)аналіз природно-кліматичних умов району будівництва розробка]дорожньо-

кліматичного графіка розрахунок змінного темпу робіт

б)визначення найважливіших показників грунтів та розвязання питань щодо

умов їх використання при будівництві земляного полотна

в) визначення робочого обсягу земляних робіт і проектування розподілу

земляних мас

г) обгрунтування параметрів технології будівництва земляного полотна

призначення доцільних складів механізованих підрозділів

розробки технологічних карт і схем будівництва

д) розробка лінійно-календарного графіка будівництва зeмляного полотна

Вихідними для проектування є такі дані

категорія дороги та тип дорожнього одягу

період проведення польових інженерно-геологічних обстежень термін і період

будівництва

дані щодо розміщення ґрунтових карєрів і середня відстань транспортування

води

місце розташування обєкта та дані про грунти траси та карrsquoєрів (тип грунту

вологість текучості природна вологість в період обстежень щільність скелету

грунту товщина рослинного шару)

профільні обсяги земляних робіт (без урахування обсягів робіт по зніманню

рослинного шару грунту та його заміні)

У разі необхідності в завданні можуть бути наведені деякі даткові дані що

уточнюють умови будівництва

При виконанні проекту передбачено що будівництво штучних споруд

здійснено заздалегідь Місця розташування штучних споруд визначаються

керівником проекту

Графічна частина проекту включає

а) дорожньо-кліматичний графік

б) графік обсягів земляних робіт схему розподілу земляних мас

в) технологічну схему будівництва земляного полотна

г) лінійно-календарний графік будівництва

Креслення за пп а б г виконують на міліметровці та брошурують з

пояснювальною запискою Технологічна схема будівництва земляного полотна

разом з необхідним табличним матеріалом виконується на аркуші

ватмановського паперу формату А1

Загальний обсяг пояснювальної записки курсового проекту становить 20-25

сторінок рукописного тексту

Пояснювальна записка повинна вміщати тільки необхідні розрахунки таблиці

та обгрунтування інженерних рішень Записку пишуть на стандартному

аркуші розміром 210x297 мм і потім брошурують Оформлення записки

повинно відповідати вимогам ЄСКД Нумерація таблиць і формул має бути

суцільною в межах даного розділу і складатися з двох цифр перша з яких

позначає номер розділу друга mdash порядковий номер таблиці чи формули

Для самоконтролю доцільності використання особистого часу студенти

мусять знати що виконання проекту буде потрібним близько ЗО годин (без

урахування часу на пошук літератури та загально-підготовчої роботи)

1 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

11Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без

розривів Розриви в земляному полотні дозволяються лише на ділянках з

особливими ґрунтовими умовами де роботи виконуються за індивідуальними

проектами які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота

зсувні ділянки глибокі скельні виїмки тощо)

12Земляне полотно окрім випадків будівництва на спланованих

територіях слід споруджувати з випередженням подальших робіт величина якого

повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати

безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів

13На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до

проектної позначки поверхня його спланована укоси укріплені забезпечена

надійна робота водовідвідих споруд

14 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин пилуватих

неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують як

правило не пізніше ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів

покриттів та основ з використанням вязких бітумів та цементу

15 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні

земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна

бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з

вимогами ПОБ але не менше шести місяців Після закінчення технологічної

перерви поверхню насипу треба спланувати а в разі необхідності досипати грунт

і додатково ущільнити

Підготовка основи земляного полотна

16 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до

вимог СНІП 30103 При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети

та плюсові точки вершини кутів повороту головні та проміжні точки кривих

встановлені додатковірепери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад

3 м) виїмок поблизу штучних споруд через 500 м на пересіченій місцевості а

також на ділянках комплексів будівель та споруд дорожньої та автотранспортної

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 4: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

дані щодо розміщення ґрунтових карєрів і середня відстань транспортування

води

місце розташування обєкта та дані про грунти траси та карrsquoєрів (тип грунту

вологість текучості природна вологість в період обстежень щільність скелету

грунту товщина рослинного шару)

профільні обсяги земляних робіт (без урахування обсягів робіт по зніманню

рослинного шару грунту та його заміні)

У разі необхідності в завданні можуть бути наведені деякі даткові дані що

уточнюють умови будівництва

При виконанні проекту передбачено що будівництво штучних споруд

здійснено заздалегідь Місця розташування штучних споруд визначаються

керівником проекту

Графічна частина проекту включає

а) дорожньо-кліматичний графік

б) графік обсягів земляних робіт схему розподілу земляних мас

в) технологічну схему будівництва земляного полотна

г) лінійно-календарний графік будівництва

Креслення за пп а б г виконують на міліметровці та брошурують з

пояснювальною запискою Технологічна схема будівництва земляного полотна

разом з необхідним табличним матеріалом виконується на аркуші

ватмановського паперу формату А1

Загальний обсяг пояснювальної записки курсового проекту становить 20-25

сторінок рукописного тексту

Пояснювальна записка повинна вміщати тільки необхідні розрахунки таблиці

та обгрунтування інженерних рішень Записку пишуть на стандартному

аркуші розміром 210x297 мм і потім брошурують Оформлення записки

повинно відповідати вимогам ЄСКД Нумерація таблиць і формул має бути

суцільною в межах даного розділу і складатися з двох цифр перша з яких

позначає номер розділу друга mdash порядковий номер таблиці чи формули

Для самоконтролю доцільності використання особистого часу студенти

мусять знати що виконання проекту буде потрібним близько ЗО годин (без

урахування часу на пошук літератури та загально-підготовчої роботи)

1 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

11Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без

розривів Розриви в земляному полотні дозволяються лише на ділянках з

особливими ґрунтовими умовами де роботи виконуються за індивідуальними

проектами які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота

зсувні ділянки глибокі скельні виїмки тощо)

12Земляне полотно окрім випадків будівництва на спланованих

територіях слід споруджувати з випередженням подальших робіт величина якого

повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати

безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів

13На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до

проектної позначки поверхня його спланована укоси укріплені забезпечена

надійна робота водовідвідих споруд

14 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин пилуватих

неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують як

правило не пізніше ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів

покриттів та основ з використанням вязких бітумів та цементу

15 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні

земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна

бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з

вимогами ПОБ але не менше шести місяців Після закінчення технологічної

перерви поверхню насипу треба спланувати а в разі необхідності досипати грунт

і додатково ущільнити

Підготовка основи земляного полотна

16 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до

вимог СНІП 30103 При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети

та плюсові точки вершини кутів повороту головні та проміжні точки кривих

встановлені додатковірепери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад

3 м) виїмок поблизу штучних споруд через 500 м на пересіченій місцевості а

також на ділянках комплексів будівель та споруд дорожньої та автотранспортної

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 5: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

урахування часу на пошук літератури та загально-підготовчої роботи)

1 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

11Спорудження земляного полотна повинно здийснюватись без

розривів Розриви в земляному полотні дозволяються лише на ділянках з

особливими ґрунтовими умовами де роботи виконуються за індивідуальними

проектами які передбачають технологічні або сезонні перерви (глибокі болота

зсувні ділянки глибокі скельні виїмки тощо)

12Земляне полотно окрім випадків будівництва на спланованих

територіях слід споруджувати з випередженням подальших робіт величина якого

повинна визначатись проектом організації будівництва і забезпечувати

безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів

13На ділянках заділу земляне полотно має бути споруджено до

проектної позначки поверхня його спланована укоси укріплені забезпечена

надійна робота водовідвідих споруд

14 Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глин пилуватих

неводостійких великоуламкових та особливих видів грунтів закінчують як

правило не пізніше ніж за 6 місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів

покриттів та основ з використанням вязких бітумів та цементу

15 При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні

земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна

бути встановлена технологічна перерва для стабілізації земляного полотна згідно з

вимогами ПОБ але не менше шести місяців Після закінчення технологічної

перерви поверхню насипу треба спланувати а в разі необхідності досипати грунт

і додатково ущільнити

Підготовка основи земляного полотна

16 Розбивку земляного полотна слід виконувати відповідно до

вимог СНІП 30103 При розбивці на місцевості мають бути закріплені всі пікети

та плюсові точки вершини кутів повороту головні та проміжні точки кривих

встановлені додатковірепери біля високих (понад 3 м) насипів та глибоких (понад

3 м) виїмок поблизу штучних споруд через 500 м на пересіченій місцевості а

також на ділянках комплексів будівель та споруд дорожньої та автотранспортної

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 6: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

служб Розбивочні знаки дублюються замежами смуги виконання робіт

Робоча розбивка контурів насипів виїмок та інших споруд тощо проводиться

від встановлених знаків пікетів та реперів не рідше ніж через 50 м на прямих

ділянках дороги та 20 м - на кривих безпосередньо перед виконанням відповідних

технологічних операцій

17 Шар родючого грунту на товщину що встановлена проектом

неохідно видалити з поверхні що буде зайнята земляним полотном резервами і

іншими елементами та спорудами і скласти у вали вздовж межі смуги відведення

або у штабелі в спеціально відведених для цього місцях

18Роботи з влаштування нагірних канав валів водозбірних колодязів

та інших споруд що призначені для перехоплення та відведення від дороги

зливових паводкових і талих вод необхідно виконати до початку основних робіт з

спорудження земляного полотна Будівництво водовідвідних споруд слід

виконувати починаючи з низьких місць рельєфу

19Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій

слід виконати до початку спорудження насипів Щільність грунту при зворотній

засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою ніж

грунту основи

110 Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння

та грудок діаметр яких перевищує 23 товщини шару грунту що відсипається у

тіло насипу а також від сторонніх предметів Поверхню основи потрібно

вирівняти щоб не було заглиблень понад 5 см В недренуючих грунтах поверхні

надається поперечний похил Ями траншеї та інші місцеві пониження в процесі

вирівнювання поверхні засипають недренуючим грунтом з подальшим його

ущільненням

111Ущільнення основ насипів слід виконувати безпосередньо перед

спорудженням шарів що розташовуються вище основи Щільність основи

визначається проектом але вона не повинна бути менше контактуючого шару

насипу

112При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги

поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови На укосах насипів заввишки

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 7: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного

взаємозвязку між існуючоюта присипною частинами насипу Ширина уступів

повинна забезпечувати безпечний проїзд машин що використовуються для

спорудження земляного полотна Уступи влаштовують з поперечним похилом (1-2)

в бік укосу насипу

Розробка виїмок та спорудження насипів

113 Розробку виїмок та резервів слід починати з понижених місць рельєфу із

забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідводу

в зоні виконання робіт

114Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутіше 13 або

зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних

захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів що забезпечують

безпечну роботу та рух технологічного транспорту

115Недобір грунту при розробці виїмок слід ліквідовувати при

проведенні планувальних робіт безпосередньо перед влаштуванням шарів

дорожнього одягу

116Шари насипів необхідно відсипати з грунтів однорідних за видом

та консистенцією При зміні виду грунту в місці його розробки шари з грунтів

різних видів слід укладати за способом вклинювання

Використання в одному шарі різних видів грунтів а також неоднорідних

механічних сумішей різних видів грунтів не дозволяється

117 Відсипку грунту в насип слід виконувати від краю до середини

шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідводу

Подальша підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється

Для забезпечення потрібної щільності грунту в зоні що прилягає до укісної

частини насипів заввишки понад 1 м земляне полотно відсипається на ширину що

на 05 м перевищує проектну Уширення не потрібне коли використовують

великоуламкові грунти або спеціальну техніку для ущільнення укісів

Надлишок грунту видаляється під час планування укосу насипу та

використовується для досипання узбіч рекультивації земель влаштування зїздів

тощо

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 8: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Кожний шар слід розрівнювати додержуючись проектного поздовжнього

похилу Перед ущільненням поверхня шару грунту має бути спланована під

двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом 20-40 о до брівки

земляного полотна Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень понад 5

см

Рух транспортних засобів що здійснюють відсипку чергового шару

необхідно регулювати по всій ширині насипу

118Коефіцієнт ущільнення грунту не повинен бути меншим ніж

визначається вимогами розділу 4 (таблиця 410) цих Норм

119Ущільнення грунту в складних умовах при засипці

водоперепускних труб столпів і в конусах мостів слід виконувати з

використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії

Не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше 3 м від

штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше 2 м

Дозволяється біля труб проводити відсипку та пошарове ущільнення грунту

поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків При цьому відсипку

та ущільнення грунту слід вести з обох сторін труби шарами однакової товщини

120 Ущільнення грунту необхідно проводити при вологості що

близька до оптимальної

При ущільненні грунту котками на пневматичних шинах його вологість (в

частках від верхньої межі пластичності) не повинна знаходитись у межах наведених

у таблиці 45 цих Норм

Оптимальна вологість грунту визначається згідно з ГОСТ 22733

121При вологості меншій від оптимальної необхідно зменшувати

товщину шару грунту збільшувати кількість проходів котка або його масу При

вологості що менша ніж наведених значень у таблиці 45 грунт необхідно

дозволожувати

122При використанні грунтів що мають вологість більшу допустимої

необхідно передбачати просушування грунту

123Ущільнення просідаючих грунтів в основу насипів слід

здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 9: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

124Використання для спорудження земляного полотна

великоуламкових грантів з коефіцієнтом розмякшення за ГОСТ 82690 менше

075 техногенних грунтів а також особливих грунтів (згідно з 46) здійснюється за

індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і

наукових рекомендацій

125При використанні пилуватих грунтів слід вживати заходи із

знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами)

126Пошарове ущільнення земляного полотна необхідно здійснювати

від краю до середини при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба

перекривати при наступному проході не менше ніж на третину Кількість

проходів котка та товщину ґрунтового шару слід встановлювати за результатами

пробного ущільнення

Опоряджувальні та укріплювальні роботи

127 Завершальне планування поверхні земляного полотна з забезпеченням

потрібних поперечних похилів і додатковим ущільненням поверхневого шару

планування та укріплення укосів слід виконувати відразу після закінчення

влаштування земляного полотна

Усі пошкодження поверхні земляного полотна що заподіяні технологічним

транспортом і опадами необхідно усувати безпосередньо перед влаштуванням

дорожнього одягу

128Досипку планування та укріплення узбіч необхідно виконувати

відразу після спорудження дорожнього одягу При цьому необхідно ліквідувати всі

тимчасові зїзди

129Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після

їх влаштування

130Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких

виїмок (включаючи влаштування дренажів) слід виконувати відразу ж після

закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів)

131При укріпленні укосів виїмок шляхом засіву трав по шару

рослинного грунту в щільних глинистих грунтах перед укладанням рослинного

грунту їх необхідно розпушувати на глибину 10-15 см Товщина шару родючого

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 10: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

грунту не повинна бути меншою 5см

Гідропосів багаторічних трав слід проводити на попередньо зволожену

поверхню укосів або узбіч

132 При укріпленні укосів збірними решітчастими конструкціями їх монтаж

необхідно виконувати знизу вгору після влаштування упорної бетонної берми По

закінченні монтажу необхідно заповнити чарунки рослинним грунтом (з

подальшим засівом трав) камяними матеріалами або грунтом обробленим

вяжучим

133 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів що підтоплюються

водою попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або

вирівнюючого шару Плити слід укладати знизу вгору В зимовий період

підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду

134При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним

покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного

У випадках коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою

анкерних паль укладати блоки слід від верху до низу Просвіт між сусідніми

блоками не повинен перевищувати 15 мм

135При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку

необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами Набризк

слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном

136При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного

полотна по всій площі узбіч досипати грунт до встановленого проектом рівня

спланувати та ущільнити

Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного

цементобетону асфальтобетону чорного та білого щебеню грунтощебеню

аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних

матеріалів що наведені у даних Нормах

137 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в

одному рівні із крайкою покриття

При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка

деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 11: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами

138Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та

бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на

основу передбачену проектною документацією в послідовності бордюри

поздовжні лотки поперечні лотки на укосах насипу Монтаж цих споруд ведеться

знизу вгору Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним

розчином з обовязковою промазкою вязким бітумом Монолітні ділянки лотків

треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими

добавками

139Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані

протягом тиждня після їх виникнення Не дозволяється засипати місця розмивів

грунтом Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю

піщаногравійною сумішшю великоуламковим грунтом грунтощебенем з

обовязковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів

(вібраційні котки закріплений на стрілі екскаватора драглайн вібраційні котки

або вібротрамбуючі машини що пересуваються по укосу) Усунення місць

розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням

Земляні роботи в зимових умовах

140 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт

- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках гравійно-галькових та

скельних грунтах

- спорудження насипів із звязних грунтів з числом пластичності Ір lt 12 при

вологості ω = (049 - 062 ωL )

- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад З м

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на

болотах

- виторфовування

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік камяною

відсипкою бетонними плитами тощо

- влаштування глибоких дренажних прорізів

141Для спорудження насипу в зимовий період використовують без

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 12: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

обмежень скельні крупноуламкові грунти та непилуваті піски Для спорудження

насипів слід використовувати тільки талий грунт Застосовувати мерзлі грунти

для спорудження насипу забороняється

142Основу під насип потрібно підготувати в теплий період

Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від

снігу та льоду

143Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх

змерзання

Спорудження земляного полотна на болотах

144 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за

індивідуальним проектом

Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з

використанням великоуламкових грунтів

145Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або

вибуховим способом Укоси виїмок в скельних грунтах що утворені вибуховим

способом необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи а також від

козирків що нависають над укосом

146Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за

індивідуальним проектом

147 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень

великоуламкові грунти водостійкої структури ( коефіцієнт розмякшення понад

075 за ГОСТ 8269)

148Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не

повинен перевищувати 23 товщини шару що ущільнюється

149Великоуламкові породи що містять більше як 30 глинистого

заповнювача потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом

ущльнення для цього грунту згідно таблиці 41 а при вмісті цього заповнювача

менше як 30 його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ gt

090 Грунти що ущільнені при вологості меншій за ці значення (тверда

консистенція) схильні до деформацій просідання

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 13: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

150Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими

машинами чи котками важкими на пневматичних шинах вібраційними або

комбінованими

Влаштування земляного полотна на засолених грунтах

151Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при

високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період коли вологість

грунтів відповідає вимогам таблиці 45

152Верхній шар засоленого грунту що містить надлишок солі та

сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів

та основи насипу перед його спорудженням

153Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні

ґрунтових вод глибині резервів не більше як 05 м слід використовувати

бульдозери та автогрейдери

2 ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

21 Вступ

У вступній частині студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані а

також відобразити принципові особливості умов будівництва та особливості

розвязання поставлених в проекту задач

22 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва

Аналізуються умови району будівництва що можуть впливати на технологію

спорудження земляного полотнаНаводяться стислі відомості щодо рельєфу

місцевості умов поверхневого стоку рівня ґрунтовних вод характеру типової

рослинності

Згідно з кліматичними довідниками 7 12 13 здійснюється вибірка таких

даних

mdash середньомісячна температура повітря в річному циклі

mdash помісячні дані щодо домінуючих напрямків і швидкості вітру

mdash середньомісячні дані щодо тривалості світлового періоду доби

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 14: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

mdash середньомісячні дані щодо кількості атмосферних опадів

mdash кількість днів з атмосферними опадами більшими за 5 мм

mdash глибина промерзання грунту

mdash товщина снігового покриву

Усі ці дані подаються у вигляді таблиць і складають основу для побудови

дорожньо-кліматичного графіка Зразок графіка наведений в додатку або в (1)

Згідно з дорожньо-кліматичним графіком визначаються календарна

тривалість лінійних і зосереджених робіт період роботи з мерзлими грунтами

кількість неробочих днів за атмосферними умовами дані для розрахунку

періоду весняного та осіннього бездоріжжя дані для розрахунку терміну

зволоження та просушування грунтів

Для глинистих (супісок суглинок глини) грунтів дати можливого початку

Znв кінця Zn

в весняного бездоріжжя визначаються за формулами

Zп

в=T o+5α (21)

в=Zкв + 07 h

α (22)

де Т0 mdash дата переходу температури повітря весною через 0degС

h mdash середньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі

будівництва що приймається за даними БНІП [7] або визначається

розрахунком за [1]

α mdash кліматичний коефіцієнт що характеризує швидкість відтанення грунту

в сантиметрах за добу приймається за даними табл 21

Таблиця 21

Область республіка Коефіцієнт α

см добу

Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська

Луганська

20

Вінницька Житомирська Київська Одеська Полтавська

Херсонська Харківська Чернігівська

30

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 15: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Волинська Миколаївська Рівненська Сумська

Хмельницька Черкаська

35

Закарпатська Івано-Франківська Кримська АР Львівська

Тернопільська Чернівецька

40

Дата початку Zпос

і кінця Zкос

осіннього бездоріжжя можна віднести до

середньомісячної температури повітря відповідно від +5 до +3degС і до 0degС в

осінній період

Таким чином тривалості весняного T вес

та осіннього T ос

бездоріжжя

визначаються за формулами

Т вес=Zкв Zп

вminusminusminusminus (23)

Т ос=Zк

о Zпос

(24)

Календарна тривалість для лінійних земляних робіт становитиме при

цілорічному будівництві насипів з грунту бічних резервів і розробці мілких

виїмок при цілорічному будівництві земляного полотна із завезених намерзлих

грунтів та зосереджених роботах

Згідно з пп 4 та 15 завданням на курсовий проект встановлюється

відповідно значення T к

для кожного контрактного випадку з урахуванням

формул (23) mdash (26)

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначається

розрахунковою тривалістю T р

T р=(Тiquest ) К 3 (27)

де T 1 mdash кількість святкових і вихідних днів за період T к

Т 2 mdash кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин

(T 2=0 04 Tк )

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 16: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

T 3 mdash кількість днів простоювання через організаційні умови та

передислокацію техніки (T 3=0 045 )

T 4 mdash кількість днів простоювання за кліматичними умовами що припадають

на робочі дні

K3 mdash коефіцієнт що враховує змінність робіт

Величина K3 визначається за формулою

K3=N1+2 N2

N 1+N2

де N1minusiminusN2 mdash календарна кількість днів відповідно з однозмінною та

двозмінною роботою

Роботи у дві зміни пропонується планувати при тривалості дня що

перевищує 14 годин

23 Аналіз будівельних властивостей грунтів для

спорудження земляного полотна

Вихідними для аналізу є дані щодо вологості границі текучості грунту

природної вологості грунту в період польових обстежень Wn та щільності

скелету грунту р de

У результаті аналізу треба встановити коефіцієнти відносного ущільнення

грунту Квід та перезволоження грунту Кп прийняти рішення щодо доцільності

додаткового зволоження або просушування грунтів а також визначити

параметри цих процесів

Аналіз будівельних властивостей грунту (визначення показників)

рекомендується виконувати у такій послідовності

1) Число пластичності грунту ІП (за рекомендаціями МФ Сасько) (29)

БФ Галая (210) та його середнє значення

I p=0 67 W lminus87 (29)

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 17: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

I p=0 75W lminus11 (210)

2) Вологість границі розкочування грунту

W p=W lminuslh (211)

Оптимальна вологість грунту у процентах та її середнє значення

W opt=W pminus15 (212)

W opt=αW l (213)

це а = 07 для супісків 06 mdash для легких суглинків 055 mdash для важких

суглинків 050 mdash для глин

Wopt = 8 + 0З1Wl (214)

4) За довідниками mdash щільність твердої частини грунту Q s та вміст повітря

ν0 у грунті що ущільнений до величини ρdmax Величину ps можна

призначити рівною 268 для супісків 27 mdashдля легких суглинків 271 mdash для

важких суглинків 272 mdash для глин

Для супісків v0 дорівнює 006-008 для легких суглинків mdash 005 для

важких суглинків і глин mdash 004

5) Максимальна щільність скелету грунту при стандартному ущільненні

ρdmax=

ρ s (1minusν0)1+0 01 ρs W opt (215)

6)Згідно з ДБН В23-4-2000 призначаються найменші коефіцієнти

ущільнення грунту Ку для елементів земляного полотна За положенням з

керівником визнчається розрахункова величина Ку

7) Мінімальна потрібна щільність скелету грунту для різних елементів

земляного полотна

ρdпотр=К уsdotρdmaxsdotiquest iquest (216)

8) Коефіцієнт відносного ущільнення грунту

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 18: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

K від=

ρdпотр

ρdе (217)

9)Границі характерної вологості грунтів згідно з даними з ДБН В23-4-2000

(ω=09ωopt ω=ωadmωopt ω=ωmах) Величина ωadm характеризує допустиму вологість

(у частках від оптимальної) і призначається згідно з даними з ДБН В23-4-2000

Величина ωmax відповідає максимально можливій вологості грунту з

коефіцієнтом ущільнення що дорівнює 09

ωmax=

10009 ρdmax

- 100ρS (218)

10)Максимальна вологість грунту в річному циклі

ω рц=

ωп

γ п (219)

де γn ndash коефіцієнт що характеризує вологість грунту в період польових

обстежень у частках від максимальної величини

Значення γn для різних регіонів України наведені в табл 22

ωn ndash вологість грунту в період проведення польових обстежень

Таблиця 22

дкз Величини Yn в річному циклі

І II ІІІ IV V VI VII VIII IX X XI XII

ІІ2 093 097 10 10 091 076 070 077 078 082 087 090

ІІІ 096 098 10 10 095 086 079 083 084 086 091 094

IV 096 098 10 10 089 076 072 080 084 087 090 095

Прикарпаття та Карпати

096 098 10 10 096 090 085 086 086 088 090 093

Середнє для України

095 098 10 10 092 079 074 080 082 085 089 093

11) Вологість грунту в період будівництва земляного полотна

ωs=γ пі ω рц (220)

де γ пі mdash відносна вологість грунту в період будівництва у частках від максимальної згідно з даними табл 22

12) Середня щільність вологого грунту в період будівництва

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 19: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

ρ=ρdпотр (1+ωіср) (221)

де ωі ср mdash середня вологість грунту в період будівництва (в частках одиниці)Усі розрахунки зводяться в таблицю (табл 23)Таблиця 23

Фізичні характеристики грунту

Показник Одиниця ПозначенняЧислові значення

Задані Визначені1 Щільність скелету грунту гсм3 ρde +2 Щільність твердої частини грунту гсм3 ρs +3 Вологість границі текучості Wl +4 Число пластичності грунту

за (29)за (210)середнє значення

Ip

+++

5 Вологість границі розкочування грунту ωp +6 Оптимальна вологість грунту

за (212)за (213)за (214)

середнє значення

ωopt

++++

7 Вміст повітря при максимальній щільності скелету грунту

частка одиниці ν0 +

8 Максимальна щільність скелету при стандартному ущільненні

гсм3 ρdmax +

9 Найменший коефіцієнт ущільнення грунту для елементів земляного полотна робочий шар (насип до 15 м) частина насипу в шарі 1560 м нижня частина високого насипу розрахункова величина

частка одиниці

Ky

++++

10 Мінімальна потрібна щільність скелету грунту

гсм3 ρdпотр +

11 Коефіцієнт відносного ущільнення грунтучастка

одиниці Квід +

12 Вологість грунту згідно з з ДБН В23-4-2000 ω=09ωopt

ω=ωadmωopt

ω=ωmax

+++

13 Вологість грунту в період проведення польових обстежень

ωП +

14 Максимальна вологість грунту в річному циклі

ωрц +

15 Вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

ωi +

16 Відносна вологість грунту в період будівництва земляного полотна (по місяцях чи кварталах)

частка одиниці

ωi

ωl

+

17 Середня щільність вологого грунту в період будівництва

гсм3 ρ +

За даними розрахунків приймається рішення щодо умов використання

грунтів (необхідність додаткового зволоження або просушування грунту

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 20: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

розрахунок робочих обємів земляних робіт дані для розрахунку

продуктивності машин і параметрів технології будівництва земляного

полотна)

Рішення щодо необхідності додаткового зволоження або просушування

грунту приймається на підставі порівняння коефіцієнта пе-резволоження з

вимогами з ДБН В23-4-2000 БНІП 30603-85табл 1

Ці вимоги деякою мірою відрізняються особливо в тій частині яка

характеризує вологість грунту як нормальну З метою підвищення надійності

інженерних рішень пропонується розглядати вимоги діючих нормативних

документів в комплексі і приймати при цьому жорсткіші норми При цьому

нормальна вологість грунту встановлюється за даними табл 24

При природній вологості що нижча від вказаної в табл 24 грунт

потребує додаткового зволоження При вологості грунту вищій за сотах (218)

грунт не може бути використаний для будівництва земляного полотна При

вологості грунту вищій за вказану в табл 24 але нижчій від сотах грунт

можна використовувати для будівництва з обовязковим просушуванням

Таблиця 24

Грунт

Вологість грунту у частках від оптимальної при

коефіцієнті ущільнення

10 ndash 098 095 090

Супіски легкі та

пилуваті

090-125 090-135 090-160

Супіски важкі пилуваті 090-115 090-120 090-140

Суглинки важкі та

важкі пилуваті глини

090-105 090-110 090-120

Кількість води що необхідна для додаткового зволоження тм3

Р =(raquoпотр-йgtі)рСтр (222)

де р^потр mdash мінімальна потрібна щільність скелету грунту

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 21: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

ЮПОТР =lt + (а + а2)Ту (223)

де аа2 mdash коефіцієнти що призначаються залежно від виду грунту температури

повітря та швидкості вітру згідно з [1] Ту mdash час між додатковими

зволоженням та ущільненням грунту (частках доби) Тривалість просушування

грунту в частках доби

T пр=

ωi -ωopt

a1+a2 (224)

24 Проектування розподілу земляних мас

Мета проектування mdash встановлення джерел покриття потреб грунту для

будівництва земляного полотна визначення відстані транспортування грунту на

різних ділянках траси та обємів земляних робіт розбивка траси на ділянки з

однорідними умовами будівництва земляного полотна

Ці дані є основою для обчислення площі тимчасового відведення земель на

період будівництва і затрат на їх рекультивацію визначення потреби в

землерийних і транспортних машинах і механізмах для будівництва земляного

полотна встановлення потреб в матеріальних трудових та енергетичних ресурсах

для будівництва техні-ко-економічної оцінки ефективності прийнятих рішень

щодо будівництва земляного полотна

Підсумкові документи проектування mdash відомість обємів земляних робіт і

схема розподілу земляних мас

Вихідними для проектування є дані про район будівництва умови зволоження

та поверхневий водовідвід профільні обєми робіт і коефіцієнт відносного

ущільнення грунту місця розташування ґрунтових карєрів робочі відмітки

насипів та виїмок товщина рослинного шару грунту

Головні критерії проектування

Мінімальна вартість робіт з будівництва земляного полотна (мінімальна

відстань транспортування грунту)

максимально повне використання обєму грунту виїмок для відсипки

насипів

мінімальна площа тимчасового відведення земель для будівництва земляного

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 22: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

полотна

Проектування розподілу земляних мас рекомендується вести у певній

послідовності

підрахувати загальні обєми грунту в насипах (з урахуванням коефіцієнта

відносного ущільнення) та виїмках з урахуванням робіт з видалення

рослинного шару грунту та його заміни

проаналізувати різницю в робочих обємах грунту насипів та виїмок У разі

незначної різниці в обємах треба розглянути питання щодо технічної

можливості одержання додаткового обєму грунту за рахунок розкриття виїмок

або визначити місця для утворення кавальєрів (високі насипи яри та ін)

у разі явно недостатнього обєму грунту виїмок залежно від району

будівництва дороги її категорії робочих відміток умов зволоження товщини

робочого шару та іншого проаналізувати можливості використання грунту

бічних резервів для відсипки насипів

побудувати інтегральну криву розподілу земляних мас і встановити згідно з

нею границі зон постачання грунту з виїмок для відсипки насипів і відстань

його транспортування

побудувати графік дальності транспортування грунту з карєрів і виїмок

уточнити границі зон постачання грунту встановити остаточно відстань

транспортування грунту границі ділянок з однорідними умовами робіт доцільної

розробки грунту в карєрах площу тимчасового відведення земель під карєри та

притрасові резерви грунту

побудувати схему розподілу земляних мас

скласти ліву частину відомості розподілу земляних мас

Схему розподілу земляних мас рекомендується нанести на одному аркуші

міліметровки разом з кривою розподілу земляних мас і графіком дальності

транспортування грунту На схемі у вибраному масштабі треба показати

попікетні робочі обсяги робіт по розробці виїмок та будівництву насипів

стрілками показати схеми переміщення грунту з виїмок бічних резервів і

ґрунтових карєрів в насип відстань транспортування на кожній ділянці траси з

однорідними умовами робіт При надлишкових обємах грунту виїмок на схемі

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 23: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

треба показати місця розміщення кавальєрів їх обєми та відстань

транспортування грунту

Відомість розподілу земляних мас (табл 25) складається з двох частин Ліва

частина відомості містить 16 стовпчиків Кількість стовпчиків правої частини

визначається умовами будівництва і залежить від прийняття засобів

будівництва та відстані транспортування грунту

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 24: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Ном

ер д

ілян

ок

ПК плюс

Дов

жин

а ді

лянк

и

м3

Профільний обсяг робіт м3

Обrsquoєм рослин

ного шару

м3

Загальний

обсяг робіт

м3

Робочий обrsquoєм грунту в насипу

м3

Обrsquo

єм г

рунт

у з

виїм

ки у

кав

альє

р м

3

Всь

ого

опла

чува

них

робі

т м

3

Розподіл обrsquoємів робіт по ведучих машинах м3

Всь

ого

мех

нзов

аних

роб

іт м

3

При

міт

ка

П

очат

ок

Кін

ець

Н

асип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Нас

ип

Виї

мка

Заг

алом

у тому числі

Бульдозери

Скрепери Екскаватори з автомобілями-самоскидами

з в

ииїм

ок

з б

ічни

х ре

зерв

івз

карrsquo

єрів

10 м

20 м

100

мм

200

мм

1 км

2 км

3 км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 25: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Кількість рядків відомості відповідає кількості ділянок Профільні )бєми робіт

наведені у завданні на курсовий проект Обєми рослин-іого шару грунту (графи 7 8)

обчислюються для кожної ділянки по ередній робочій відмітці насипу та виїмки Цифри

графи 9 становлять уму відповідних граф 5 і 7 Цифри графи 10 становлять різницю

Іаних граф 6 і 8 Загальний робочий обєм грунту в насип (графа 11) зазначається як

добуток даних графи 9 на коефіцієнт відносного ущільнення грунту Дані у графі 15

заносяться тоді коли обєм грунту зиїмок перевищує робочий обєм грунту насипів

Цифри графи 16 визначаються як сума даних граф 11 і 15 Для контролю ведуться

відповідні обчислення по вертикалі (графи 5-16)

Права частина відомості заповнюється за результатами проектування технології

будівництва земляного полотна

25 Проектування технології будівництва земляного полотна

Проектування технології будівництва земляного полотна пропонується вести у такій

послідовності

визначення головних параметрів технології будівництва

попередній вибір засобів спорудження земляного полотна (вибір провідних машин)

розробка технологічних карт і комплектування механізованих ланок і бригад

техніко-економічне обгрунтування способу будівництва земляного полотна та складу

механізованих підрозділів

завершення роботи по складанню відомості розподілу земляних мас

До головних рекомендується віднести такі параметри технології які необхідні для

обгрунтування вибору способу будівництва засобів виробництва та розрахунку

продуктивності та кількості відповідних засобів (машин механізмів матеріалів та ін)

До таких параметрів можна віднести групу грунту за трудомісткістю розробки

товщина шару грунту що підлягає ущільненню кількість проходів котка по сліду при

ущільненні грунту витрати води на одиницю обєму грунту при ущільненні довжина

захватки при лінійних роботах відстань транспортування грунту та ін

Група грунту встановлюється згідно з вимогами [5 чи 8]

Товщина шару грунту при ущільненні його котками на пневматичних шинах см

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 26: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

h=0 45ωi

ωopt

radicQ(225)

де со( mdash вологість грунту в період ущільнення

(З mdash навантаження на колесо котка кг

Формула (225) може бути використана при природній вологості грунту яка

менша або дорівнює оптимальній

Необхідна кількість проходів котка

Л7 [ Іп Р^тах - Р ^поч

1 = mdash І П - - - - О ОйІ

(22Ь)

р

де рХпах mdash максимальна щільність скелету двофазного грунту гсм3 р = 025 mdash

параметр що залежить від типу та маси котка під час ущільнення

Р ^поч mdash Щільність скелету грунту на початку роботи котків

де pound mdash коефіцієнт що враховує спосіб робіт При бульдозерних роботах

дорівнює 10 при транспортуванні грунту автомобілями-самоскидами 105 при

скреперних роботах mdash 12

е2 mdash коефіцієнт що враховує регулювання руху землерийно-транспортних засобів

по ширині земляного полотна

г2 = 10 (роботи без регулювання руху)

amp2 = 107 (роботи з регулюванням руху)

К mdash коефіцієнт розпушування грунту що в середньому дорівнює 13

Витрати води на одиницю обєму грунту при спорудженні земляного полотна

визначаються за формулами (222) (223)

Змінний обсяг робіт що виконується певним механізованим підрозділом

де узаг mdash загальний обсяг робіт по спорудженню земляного полотна даним

способом м3

Тр mdash розрахункова тривалість будівництва в змінах що визначається за (27)

осі -

осі

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 27: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати

100 Vtrade^ з м = mdash ^ (230)

де V mdash середній обєм робіт на один пікет м3

Попередній вибір засобів спорудження земляного полотна здійснюється згідно з

[1 2 4] Що провідних машин то при їх виборі можна використати дані (табл

26)

Таблиця 26

Види робіт та умови

будівництва

Відстань

переміщення

грунту м

Типи провідних машин

Зняття рослинного шару

грунту

-До 50

50hellip100

Бульдозери

Бульдозери причіпні скрепери

Насипи з бічних резервів

Висотою до 15 м

153 м

До 20

До 50

Бульдозери

Бульдозери для нижньої частини

насипу причіпні скрепери для

верхньої частини

Насипи із виїмок та

карrsquoєрів

До 500

5001000

10003000

Понад 3000

Причіпні скрепери

Причіпні та самохідні скрепери

Самохідні скрепери екскаватори

з тракторними причіпами

Екскаватори з тракторними

причіпами або автомобілями-

самоскидами

Для кожного з попередньо вибраних способів будівництва земляного полотна

розробляється технологічна карта зразок якої наведений у табл 27

Таблиця 27

Номер Найменування робочих операцій та їх

Одиниця Замінний Замінна продуктивність

Необхідна кількість

Джерело

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 28: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

операції елементи марки дорожніх машин

виміру обrsquoєм робіт машинозмін даних

1 2 3 4 5 6 7

У другій графі карти наводяться найменування та опис робочих операцій що містить

в собі всі елементи технології необхідні та достатні для нормування робіт

Приклади

1 Розробка грунту II групи екскаватором Е-652 з ковшом ЦНДБ місткістю 08

м3 в карєрі з висотою уступу 3 м з навантаженням в автомобілі-самоскиди

2 Транспортування грунту автомобілями-самоскидами КАМаз-5510

вантажопідйомністю 9 т на відстань 5 км

3 Розрівнювання грунту І групи бульдозером ДЗ-109 шарами завтовшки 03 м

при робочому ході у двох напрямках

4 Зволоження грунту до оптимальної вологості (004 т на І м3грунту)

автоцистерною ПМ-130 вантажопідйомністю 6 т при середній дальності

транспортування 6 км

Змінний обєм робіт (графа 4) провідних машин обчислюється за (229) Змінний

обсяг робіт допоміжних механізмів визначається залежно від обсягу робіт провідних

механізмів та умов будівництва Так обсяг робіт по розрівнюванню грунту що

нормується в метрах квадратних визначається обємом грунту та товщиною шару

грунту

Змінна продуктивність машин (графа 5) може бути визначена за існуючими

формулами або встановлена за даними [5 8] Перевагу слід віддавати розрахункам за

формулами оскільки це дає змогу намітити шляхи підвищення продуктивності

машин

Необхідна кількість машинозмін (графа 6) визначається як частка від змінного

обсягу робіт на продуктивність машини

Згідно з технологічними картами по кожному способу будівництва визначається

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 29: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

склад механізованої бригади Потрібну кількість машинозмін треба заокруглити до

цілих величин

Техніко-економічне обгрунтування доцільно способу будівництва земляного полотна

здійснюється з використанням таких показників

середня собівартість одиниці робіт С

зведена вартість робіт Спр

середня виробка на одного робітника в зміну II

рівень комплексної механізації Ркм

Ці показники обчислюються за формулами

де К mdash коефіцієнт що враховує збільшення вартості робіт рахунок

накладних витрат (К = 114119) ~^МСШ mdash сума добутку кількості машин м

на вартість машино-зміни С1М УЗМ bull змінний обсяг робіт

зм де poundн mdashнормативний коефіцієнт що

дорівнює 017

^ 5М mdash суму добутку вартості машин 5 на 1ХНЮ кількість уи І

де т mdash чисельність робітників у бригаді

lt

bull mdash зм

де ^МСМІ mdash суму добутку кількості машин Д на вартість машино-змін Сзм та

процент використання машин у складі даної бригади

Усі розрахунки рекомендується нанести у вигляді таблиці (табл 28)

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 30: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

Таблиця 28

Розрахунок головних техніко-економічних показників роботи бригад

Ном

ер в

аріа

нта

Мар

ка м

ашин

и

Роз

раху

еков

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

При

йнят

а кі

лькі

сть

маш

ин у

зм

іну

М

Про

цент

вик

орис

танн

я м

ашин

у с

клад

і бри

гади

Вар

тіст

ь м

ашин

о-зм

ін

Сзм

Вар

тіст

ь м

ашин

S

Кіл

ькіс

ть р

обіт

никі

в у

бриг

аді m

ТЕП

Сер

едня

со

біва

ртіс

ть

Звед

ена

варт

ість

ро

біт

Сп

р

Сер

едня

вир

обка

на

одн

ого

робі

тник

а П

Рів

ень

ком

плек

сної

м

ехан

ізац

ії Р

км

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

За інших однакових умов перевага віддається варіанту з нижчою собівартістю

робіт та вищою виробкою на даного робітника

Графи 2-5 8 заповнюється на підставі технологічних карт графа 6 mdash на

підставі [6] 7 mdash згідно з прейскурантами оптових цін [9]

Графи 9-12 заповнюються в цілому за варіантом

Після вибору варіанта заповнюють праву частину відомості розподілу

земляних мас При цьому відстань транспортування грунту бульдозером

рекомендується заокруглювати до величини кратної 10 м скрепером mdash 100 м

автомобілем-самоскидом mdash 1 м Після заповнення відомості підсумовуються

обєми грунту по всіх графах таблиці

Для прийнятого варіанта спорудження земляного полотна розробляється

технологічна схема структура якої характеризується даними табл 29

Таблиця 29

Пункт Висота рядка на схемі мм

1 Номер захваток 5

2 Довжина захваток 5

3 Напрям потоку будівництва 5

4Номера процесів 5

5Найменування процесів машин механізмів процес 50

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 31: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

використання машин кількість робітників

6Схема будівництва 130

7Графік роботи машин і механізмів 150

8 Потреба в матеріалах 20

Приклади побудови технологічних схем наведені в [1 2]

26 Розробка лінійно-календарного графіка будівництва

земляного полотна

На лінійно-календарному графіку подається послідовність роботи бригад та

витрати часу на спорудження земляного полотна по кожній ділянці

Горизонтальна вісь графіка mdash траса дороги вертикальна mdash термін будівництва

земляного полотна та період будівництва

Для побудови графіка необхідно

згрупувати ділянки з однорідними умовами робіт та визначити послідовність

будівництва земляного полотна кожною з бригад на

відповідних ділянках

згідно з обсягами робіт та виробністю бригад визначити термін роботи кожної з

них на відповідній ділянці

по вісі ординат відкласти термін спорудження насипів і розробки виїмок на

кожній ділянці

Термін робіт з будівництва насипів висотою до 15 м позначається лініями

Термін робіт з розробки виїмок стовпчиками (висота стовпчика означає необхідний

час на розробку виїмки)

Термін робіт зі спорудження високих насипів позначається системою уступів

Ширина уступу характеризує довжину робіт при будівництві (200500 м)

Перехід бригад з однієї ділянки на іншу позначається пунктиром

За погодженням з керівником проекту на графіку позначаються місця

розташування штучних споруд і директивні терміни робіт з їх будівництва

27 Заключення

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 32: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

У заключенні студент повинен у стислій формі зробити висновки щодо прийнятих

інженерних рішень підсумувати необхідні ресурси для спорудження полотна

нанести результуючі техніко-єкономічні показники будівництва

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1Сиденко ВМ Батраков ОТ Леушин АИ Технология строительства

автомобильных дорог Ч Imdash К Выща шк 1970mdash 235 с

2 Строительство автомобильных дорог ЧІ Под ред ВК Некрасоваmdash

М Транспорт 1980mdash 407с

3 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 20502-85mdash М ЦИТП Госстрой СССР

1986mdash 56 с

4 Строительные нормы и правила Автомобильные дороги Госстрой СССР

СниП 30603-85mdash М ЦИТП Госстрой СССРmdash

1986mdash 112 с

5 Строительные нормы и правила Приложение ТІ Госстрой СССР СниП 1У-2-82mdash

М Стройиздат 1985mdash 208 с

6 Сборник сметных цен эксплуатации строительных машин Госстрой СССР

Приложение СниП ІУ-3-82mdash М Стройиздат

1982mdash 40с

7 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой СССРmdash

М Стройиздат 1983mdash 136с

8 ЕНиР Сборник Е2 Земляные работы Вып I Механизированные и ручные

земляные работы Госстрой СССРmdash М Стройиз

дат 1988mdash 224 с

9 Прейскурант 22-01 Оптовые цены на машины и оборудование строительные

дорожные и торфяныеmdash М Прейскурантиздат

1989mdash 68 с

10 Каменецкий БИ Кошкин ИГ Организация строительства автомобильных

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм
Page 33: 053-73 ! Основи технології будівництва доріг

дорогmdash М Транспорт 1991mdash 191 с

11 Устройство земляного полотна автомобильных дорог Технологические карты

mdash К Будивельнык 1989mdash 160 с

12 Климатологический справочник СССР Вып 10 по Украинской ССР и

Молдавской ССРmdash М Гидрометеоиздат 1949mdash 713 с

13 Справочник по климату СССР Вып 10 ЧП IVmdash ЛГидрометеоиздат

1967 1969mdash 608 с mdash 696 с

  • Вступ
  • Область республіка
    • ІІІ
      • Фізичні характеристики грунту
        • Грунт
        • Для лінійних робіт змінний темп можна охарактеризувати
          • Види робіт та умови
          • Відстань переміщення грунту м
          • Типи провідних машин
            • До 20
              • Приклади
                • ТЕП
                  • Пункт
                  • Висота рядка на схемі мм