Реформа ВIЛ-послуг у діїIнформацiйний вiсник Проекту USAID

№32015

Шановні колеги, представляємо третій номер вісника проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії»

Номер присвячено початку розробки та пілотування Проектом моделі сталого надання ВІЛ-послуг та відповідної системи фінансування для підтримки критично важливих послуг для уразливих груп населення та ЛЖВ у 7 регіонах України. У співпраці з обласною та місцевою владою Проект буде працювати над нівелюванням політичних і правових бар'єрів для підтримки і розширення послуг з ВІЛ, запровадженням альтернативних моделей фінансування та оптимізації людських ресурсів. Також на вас чекає інформація по новоствореному Центру громадського

здоров’я, оцінка потенціалу медичної освіти, результати дослідження по ДПП та багато іншого.

Інформаційний вісник можна буде знайти на сайті проекту www.hivreforminaction.org у розділі РЕСУРСИ та отримати електронною поштою, підписавшись на розсилку матеріалів Проекту.

З повагою,Олексій ЯременкоЗаступник керівника проекту / радник з питань політики

4

Цей Вісник був підготовлений завдяки фінансовій підтримці Прези-дентського плану невідкладних заходів, спрямованих на подолання СНІДу (PEPFAR), наданій через Агентство США з міжнародного роз-витку (USAID) в рамках Угоди з проектом «Реформа ВІЛ-послуг у дії» № AID-121-A-13-00007. Зміст цього звіту, за який несе відповідаль-ність винятково ТОВ «Делойт Консалтінг» та партнери-виконавці, не обов’язково є відображенням поглядів PEPFAR, USAID або Уряду США.

Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії»01030, Київ, вул.Б.Хмельницького, 52А, 5й поверхТел. +38 044 281 23 76info@hivreforminaction.org

www.hivreforminaction.org

5 Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» зосередить роботу у семи регіонах України

6 Розвиток організаційного потенціалу у 7 регіонах. Методика CYPRESS

8 МОЗ створив Центр громадського здоров’я

10 Новий етап розвитку ВІЛ-послуг у Кривому Розі

12 Державно-приватне партнерство у сфері послуг з ВІЛ – дослідження

15 Грузинські реалії програм ЗПТ: різні моделі надання та можливість спів-фінансування послуг пацієнтом

16 Оцінка потенціалу медичної освіти та професійного розвитку

18 У Полтаві за кошти місцевого бюджету будуть закупати ЗПТ

Зміст

5

В рамках пілотних проектів у згаданих регіонах заплановано наступну діяльність:

1 Аналіз місцевого маршруту пацієнта і каскаду послуг з наступною підтримкою адміністрації району з ліквідації прогалин у системі та усунення існуючих організаційних, фінансових, організа-ційних та нормативних бар'єрів.

2 Підтримка районних адміністрацій з запровадження базового пакету послуг в установах первинної та спеціалізованої (ТБ, наркологія, та ІПСШ) медичної допомоги. До базового пакету послуг входить: експрес-тестування, комунікація зі зміни поведінки та направлення до відповідного спеціалізованого закладу.

3 Розробка моделі співфінансування програм замісної підтримувальної тера-пії, в т.ч. за рахунок пацієнта.

4 Підтримка райдержадміністрацій у реалізації різних моделей фінансування, в тому числі соціального замовлення для прямого фінансування послуг, що надаються НПО.

5 Підтримка райдержадміністрацій у впровадженні моделі управління через механізм соціального замовлення.

6 Розробка механізмів стимулювання на рівні закладів первинної та спеціалізова-ної (ТБ, наркологія та ІПСШ) допомоги та підтримка районних адміністрацій у їх впровадженні.

Пілотні проекти Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» було презентовано на міс-цевих Координаційних Радах.

Задля досягнення цілей 90-90-90 та стратегії PEPFAR в областях з високим тягарем епідемії Проект впроваджує пілотні проекти, основними завданнями яких є:

- розробити модель сталого надання ВІЛ-послуг та відповідної системи фінансування для підтримки критично важливих послуг для уразливих груп населення та ЛЖВ;

- нівелювання політичних і правових бар'єрів для підтримки і розширення критично важливих послуг з ВІЛ для уразливих груп населення, які є пріоритет-ними на досягнення мети 90-90-90, і які на даний час надаються Урядом США та за рахунок Глобального Фонду;

- допомогти районним адміністраціям оцінити та профінансувати зазначені вище послуги за посередництвом нових та/або альтернативних моделей фінансування;

- допомогти місцевим провайдерам ВІЛ-послуг оптимізувати людські ресурси для підтримки і розширення масштабів послуг з профілактики ВІЛ.

Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» зосередить роботу у семи регіонах України

Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» зосередиться на роботі в семи регіонах України: Полтавській, Дніпропетровській, Черкаській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та м. Києві з метою створення стійкої моделі надання послуг для ключових груп населення та людей, які живуть з ВІЛ, на місцевому рівні.

6

Розвиток організаційного потенціалу у 7 регіонах. Методика CYPRESS

Грантова програма та впровадження пілотів Проекту націлені на зміцнення місцевих НУО з метою укріплення їх потенціалу, як майбутніх надавачів технічної допомоги, включаючи здатність отримувати фінансування безпосередньо від уряду США та інших донорів. Проект буде працювати над нарощування кваліфікацій НУО (в основному з числа ВІЛ-сервісних організацій), визначених в якості виконавців пілотних проектів у зазначених вище регіонах. Розвиток потенціалу організацій повинен дати в результаті спроможність підтримувати місцеві адміністрації з метою подальшого впровадження пілотних концепцій. Навички, над розвитком яких буде йти робота, включають (але не обмежуються) оцінку потреби, оцінку та моніторинг, бюджетування та формування фінансової стійкості, підготовку та узгодження політик і т.д.

5-крокова методологія CYPRESS, розроблена компанією Делойт, допомагає партнерам по всьому світу самостійно забезпечувати ефективну діяльність та розвиток потенціалу, а також вимірювати результати власної роботи. Основний акцент у своїй методології Делойт робить на прив’язці ефективності до потенціалу.

Підхід компанії Делойт до розвитку організаційного потенціалу передбачає поліпшення функціонування пріоритетних сфер діяльності партнерів за допомогою коротких циклів підвищення ефектив-ності для нарощування темпів, побудо-

Розвиток організаційного потенціалу є одним із ключових компонентів впровадження пілотних проектів проекту «Реформа ВІЛ-послуг у дії» у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Черкаській областях та в м.Києві, який реалізує компанія «Делойт Консалтинг». В залежності від потреб на місцях одні партнери отримають повний пакет «розвитку потенціалу» за методологією CYPRESS, інші – більш цільові втручання.

7

ви навичок і впевненості; він стосується індивідуальних, організаційних та систем-них складових розвитку потенціалу. Програми з розвитку потенціалу надаються у формі, яка заохочує парт-нерів до інституційних змін і внутрішньо мотивує співробітників; партнерам надається підтримка у взятті ними на себе відповідальності за власний процес розвитку потенціалу для отримання більш сталих результатів.

Для оцінки рівня організаційного потенці-алу використовується Модель визначення рівня розвитку/стадії зрілості організації (Deloitte Maturity Model Benchmarking Tool©), яка також розроблена Делойт. Модель використовується для оцінки рівня організаційного потенціалу з допомогою чотирьох рівнів розвитку/стадії зрілості (перший, другий, третій і четвертий) та для кількісного визначення (з допомогою балів) поточного рівня розвитку/стадії зрілості, тим самим поєд-нуючи якісні та кількісні параметри. Оцінка проводиться тих окремих складових потенціалу організації, які найбільш актуальні для цільових показників партнерів. Визначаються найкритичніші недоліки, які повинні бути усунені для переходу на наступний рівень розвит-ку/стадію зрілості. Вони, разом з цільо-вими показниками, складають План дій розвитку потенціалу організації. Проект, в свою чергу, допомагатиме реалізації даного Плану.

CYPRESS = Capacity | Performance | Results | Sustainability

Методологія CYPRESS дозволяє партнерам Делойт перейти від розбудови спроможності до сталого розвитку. В свою чергу сталий розвиток надає здатність самостійно підвищувати ефективність і забезпечувати результати за відсутності постійної технічної допомоги.

8

Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» провів аналіз актуальності створення такого Центру, який включає аналіз забезпечення виконання 10 основних оперативних функцій громадського здоров’я існуючими інститу-ціями, аналіз видатків державного бюджету на заходи системи громадського здоров’я, запропоновану структуру Центру, функціо-нальні завдання ключових підрозділів

Аналітики, які працювали над Аналізом виявили, що не дивлячись на велику кількість закладів, установ та підприємств у сфері управління МОЗ України, які тим чи

МОЗ створив Центр громадського здоров’я

12 січня 2015 року Президент України підписав Указ №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», що проголосив Національний план дій з реформування, частиною якого стала Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 роки. В рамках зазначеної Стратегії та з метою вдосконалення стратегічного планування у сфері громадського здоров’я, забезпечення відповідного оперативного управління, консолідації даних щодо його охорони, які надходитимуть від багатосекторальної системи громадського здоров’я, МОЗ створив Центр громадського здоров’я (надалі – Центр) – наказ №604 від 18.09.2015

https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20150918_0604.html

іншим чином залучені до процесу виконання 10 оперативних функцій громадського здоров’я, відсутній центр, який може здійснювати аналітично-організаційну роботу та готувати проекти управлінських рішень Міністру охорони здоров’я України, зорієнтовані на:

формування пропозицій з питань державної політики та стратегічного управління у сфері громадського здоров’я;

забезпечення координації дій усіх секторів державного управління та зацікавлених сторін;

реалізацію комплексних заходів з профілактики та лікування захворювань, які спричиняють найбільший негативний соціально-демографічний та економіч-ний вплив;

створення чіткої та прозорої системи звітності за результатами впровадження програм і проектів в сфері громадського здоров’я та запровадження громадських слухань з обговорення питань відносно станів здоров’я населення та його детермінант.

З метою раціоналізації використання бюджетних коштів новий Центр створено шляхом злиття 9 існуючих установ і закладів, які перебувають у сфері підпорядкування МОЗ України. Проект «Реформа ВІЛ-послуг у дії» буде і надалі надавати технічну підтримку но-воствореному Центру громадського здоров’я. Аналітичний звіт, який в тому числі включає запропоновану структуру Центру та функціональні завдання ключових підрозділів, можна завантажити з сайту Проекту http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2015/10/National-Public-Health-and-Disease-Control-Center-draft.pdf.

9

Додаток № 1 До наказу Міністерства охорони здоров’я України 18.09.2015 №604

ПЕРЕЛІК

державних закладів, установ та підприємств Міністерства охорони здоров'я України, які реорганізуються

Код ЄДРПОУ Найменування державних підприємств та установ

05480803 Державний заклад “Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я України”

25980399 Державна установа “Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України”

05480789 Державна установа “Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України”

05480915 Державна установа “Український науково - дослідний протичумний інститут імені І.І. Мечнікова Міністерства охорони здоров’я України”

02012071 Державна установа “Львівський науково - дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров’я України”

23734638 “Український центр наукової медичної інформації та патентно - ліцензійної роботи”

32310570 Державне підприємство “Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров’я України

30371097 Державне підприємство “Державний науково - дослідний центр з проблем гігієни харчування Міністерства охорони здоров’я України”

01898233 Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України”.

Заступник Міністра охорони здоров'я України І. ПЕРЕГІНЕЦЬ

10

Особливості забезпечення сталості ВІЛ-послуг в контексті реформування системи охорони здоров’я стали головною темою спікерської серії у Кривому Розі, що відбулась 25 вересня цього року. Захід було організовано Криворізьким відділенням Мережі людей, які живуть з ВІЛ за підтримки Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії». 46 лікарів первинної ланки та головні лікарі спеціалізованих клінік зібрались разом, щоб ознайомитись з основними етапами розробленої політики і стратегії в галузі профілактики інфекційних хвороб, охорони та промоції здоров'я, а також принципами стійкого механізму надання комплексних послуг представникам основних груп ризику.

Учасникам був також презентований пілот Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» з забезпечення сталості ВІЛ-послуг в м. Кривий Ріг та Криворізькому районі, який буде проваджуватися протягом найближчих 20 місяців – до квітня 2017 року.

Спікерську серію відкрив Костянтин Беліков, заступник міського голови виконкому Криворізької міської ради, який наголосив на новому етапі розвитку медичних послуг у регіоні, в тому числі ВІЛ-послуг, та підтримці Проекту, який призваний посилити систему охорони здоров’я і буде реалізовувати пілот-ний проект у Кривому Розі.

Стратегію реформи системи охорони здоров’я учасникам представив Андрій Гук, голова правління ГО «Ініціативи в громад-ській охороні здоров’я», експерт Стратегічної дорадчої групи МОЗ України, експерт з медичних питань «Реанімаційного пакету реформ», лікар-нейрохірург, кандидат мед. наук.

Новий етап розвитку ВІЛ-послуг у Кривому Розі

11

Елла Соколюк, директор Криворізького міського відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» презентувала роль неурядових організацій в реалізації Загально-державної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та зробила особливий акцент на гендерних питаннях, стигмі та дискриміна-ції, з якими стикаються ВІЛ-інфіковані паці-єнти.

В рамках спікерської серії також виступили: Алла Василькова, фахівець з питань політики у сфері охорони здоров’я Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії», Генадій Кругленко, головний лікар ОКЗ «Криво-різький центр профілактики і боротьби зі СНІДом», В'ячеслав Солонський, головний лікар КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР, Лілія Веровенко, головний лікар КЗ «Криворізький центр здоров’я». Подія висвітлювалась ЗМІ.

Після спікерської серії відбулась дискусія в форматі круглого столу «Обговорення пілоту проекту забезпечення сталості ВІЛ-послуг в м. Кривий Ріг та Криворізького району».

12

Розподіл відповідей респондентів на запи-тання : «Якою має бути роль місцевої влади, представників бізнесу та громадського сек-тору стосовно розвитку медичної та соці-альної сфер у Вашому регіоні?», %

Державно-приватне партнерство у сфері послуг з ВІЛ – дослідження

З метою створення стійкої моделі надання ВІЛ-послуг для уразливих груп населення та людей, які живуть з ВІЛ, проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» працює над розробкою альтернативних моделей фінансування таких послуг на місцевому рівні. МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» за підтримки Проекту провели дослідження використання моделей ДПП та інших фінансових механізмів, головні результати якого презентуємо читачам Вісника.

На сьогодні в Україні існує декілька типів партнерства між державою та бізнесом, а також державою і НУО. Формальне партнерство між державою та бізнесом, які регулюються відповідним законодавством та включає в себе такі форми, як:

- державно-приватне партнерство (ДПП);

- соціальне партнерство;

- соціальна відповідальність.

Але існує ще неформальне партнерство, яке може не мати формальних юридичних відносин, але займає значну частку у відповідній діяльності: меценатство та філантропія, соціальне підприємництво, спонсорство. Партнерство між державою та НУО має такі формальні форми, як соціальне замовлення, конкурс соціальних проектів, гранти та інші види партнерства, які можна класифікувати також, як неформальні.

13

Кількість СІН, які готові отримувати платні профілактичні послуги, залежно від терміну отримання послуг, %

Говорячи про роль громадських організацій у розвитку медичної та соціальної сфер, то вони представлені майже по всіх напрямах діяльності. Більшість представників органів місцевого самоврядування, бізнесу та НУО, що брали участь в опитуванні, поділяють думку про те, що застосування державно- приватного партнерства в сфері надан-ня профілактичних послуг з боротьби із ВІЛ/СНІД є абсолютно доцільним (61%) або скоріше доцільним, ніж ні (25%). 5% опитаних вважать недоцільним застосування ДПП, а 9% респондентів було важко визначитися щодо поставленого запитання.

В рамках дослідження була також прове-дена оцінка інвестиційної привабливості послуг для представників бізнесу через оплату послуг пацієнтами. Було проведено опитування клієнтів щодо їхньої готовності платити за послуги зі своєї кишені. Дослідники виявили, що чим довше клієнт отримає послуги, тим більшою є його готовність за них платити. Головними послугами, за які клієнти готові платити, виявились замісна підтримуюча терапія, презервативи та лубриканти, а також послуга обміну шприців.

Готовність клієнтів платити за послуги може стати привабливою формою інвестиційного співробітництва, яка має багато прикладів успішного застосування в світі.

12 жовтня відбувся круглий стіл «Державне приватне партнерство: перспективи для медичних та соціальних послуг в Україні», в рамках якого були презентовані ключо-ві результати Дослідження та розроблені відповідні рекомендації, а саме:

Державно-приватне партнерство (ДПП) – це співробітництво між державними партнерами та при-ватними партнерами, що здійсню-ється на основі договору в поряд-ку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами ( Закон України «Про держав-но-приватне партнерство»).

Світовий банк розглядає ДПП як довгостроковий контракт між державною та приватною орга-нізацією, для створення об’єкту громадського призначення або надання послуг, при якому при-ватна сторона бере на себе значну частину ризику і відповідальна за управління, а винагорода пов'яза-на з результатом роботи.

14

Визначити пілотні проекти та цільові об‘єкти (заклади охорони здоров‘я) для реалізації на їх базі проектів із залучення коштів приватних партнерів на умовах ДПП.

Розшити коло суб‘єктів, які мають право бути учасниками проектів в сфері охоро-ни здоров‘я, що реалізуються на умовах ДПП, зокрема, включивши до їх складу як міжнародні, так і українські неурядові організації.

Розробити регламент контролю якості послуг.

Розробити типову структуру розподілу ри-зиків між приватним та державним парт-нерами в проектах ДПП, і забезпечити її затвердження наказом МОЗ.

Забезпечити внесення змін до законодав-ства ДПП щодо розвитку та функціону-вання проектів ДПП у сфері соціального захисту.

При прийнятті рішень з використання моделі ДПП у сфері ВІЛ/СНІДу треба усвідомлювати, що ДПП не є джерелом фінансових надходжень, а є лише моделлю для більш ефективного використання коштів. Впровадження моделі ДПП покликано забезпечити більш ефективне та економне використання бюджетних коштів, з орієнта-цією на результат.

Повний звіт Дослідження «Використання моделей державно-приватного партнерства та інших фінансових механізмів у сфері надання послуг з профілактики ВІЛ» буде опубліковано на сайті Проекту найближчим часом http://www.hivreforminaction.org.

Переваги ДПП: Недоліки ДПП

• використовують досвід та управлінську ефективність бізнесу; • залучають ресурси/інвестиції бізнесу для надання комунальних послуг та будівництва нової інфраструктури;• пропагують передачу знань та технологій; • пропонують ефективний спосіб розподілу ризиків та відповідальності між партнерами; • ДПП – не є приватизацією.

• підготовка ДПП досить дорога і займає більше часу;• обмежений доступ до інформації для громадськості;• недостатньо відповідальне ставлення до проведення широких консультацій і розгляду всіх альтернатив;• необізнаність державного та недержавного сектору щодо впровадження ДПП;• мало можливостей для контролю з боку громадськості.

15

Грузинські реалії програм ЗПТ: різні моделі надання та можливість спів-фінансування послуг пацієнтом

Грузія – країна, яка одночасно з Україною почала впроваджувати програми ЗПТ, але після реформи системи охорони здоров’я вийшла на інший рівень надання цієї послуги. У 2005 році, Грузія розпочала програми ЗПТ з 8 пацієнтів – у 2013 році на програмах замісної підтримувальної терапії перебувало вже 4613 пацієнтів. Сьогодні Україна теж стоїть на порозі реформи і звертається до досвіду, врахування якого допоможе забезпечити сталість профілактичних послуг та послуг з лікування, в тому числі програм ЗПТ. Гостями нашого номеру є Ігор Мацицький, головний нарколог Полтавської області та Ірина Іванчук, старший спеціаліст з профілактики УЦКС, які були учасниками навчальної поїздки до Грузії «Ознайомлення з досвідом запровадження опіоїдної замісної терапії в Грузії» за підтримки Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії». Цікавий досвід Грузії їхніми очима - до Вашої уваги.

І.І.: В Грузії існує три моделі фінансування програм ЗПТ. Перша – це фінансування за рахунок Глобального Фонду (біля 500 пацієнтів). Друга, коли держава закуповує препарати, а пацієнт платить за психолого -соціальний компонент та медичні послуги (це близько 1000 гривень на місяць). І третя, коли препарати закуповуються за кошт державного бюджету, а місцеві бюджети (муніципальні) закуповують соціальні та медичні послуги. Завдяки програмам спів-фінансування мережа послуг ЗПТ достатньо швидко розширилась і дозволила у сотні разів збільшити кількість пацієнтів.

І.М.: Більшість пацієнтів програм ЗПТ у Грузії платять за послуги ЗПТ. Безкоштовні послуги отримають пацієнти, які отримають певну кількість балів згідно спеціальної системи, яка оцінює якість життя пацієнта – від кількості вікон у його помешканні до кількості телевізо-рів. Пацієнти-члени родин, які перебувають у складних життєвих обставинах згідно зазначеної системи оцінювання, за послуги ЗПТ не платять.

І.І.: Вимоги до облаштування сайтів ЗПТ в Грузії схожі з вимогами, що існують в Україні. Найсуттєвішою відмінністю є те, що кожен пункт видачі ЗПТ в обов’язковому порядку охороняється представниками державної служби охорони. Більшість сайтів ЗПТ у Грузії приватні і функціонують за принципами бізнесу, тобто орієнтовані на прибуток. Таких підхід мотивує розвиток мережі сайтів. Більшість сайтів охоплює, як мінімум, 80 пацієнтів.

Серед проблем можна відзначити відсутність альтернативних форм видачі препарату крім видачі для вживання під контролем (на сайті). Відсутня рецептурна форма видачі, видача препарату «на руки» в рамках стаціонару на дому тощо. Водночас, за словами експертів, в країні забезпечено безперервність ЗПТ під час потрапляння пацієнта до стаціонарного відділення будь-якого закладу охорони здоров’я.

В Грузії активно використовується рідка форма метадону, що знижує ризик виносу препаратів і для дуже обмеженої кількості пацієнтів використовується субоксон (близько100 осіб).

Окремо хочеться відзначити успіх країни щодо доступу до лікування вірусного

16

Результати дослідження показали, що оцінка рівня до-дипломної підготовки молодих спеціалістів у медичних навчальних закладах потребує значного удосконалення. Близько 40% опитаних головних лікарів відмітили, що підготовка молодих спеціалістів (вищого і середнього рівня освіти) є недостатньою для ефективної роботи у їхньому закладі, їх підготовка відбувається виключно на робо-чому місці.

У вересні 2015 року Український Інститут Соціальних Досліджень ім. Олександра Яременка на замовлення Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» підбив підсумки дослідження «Оцінка потенціалу існуючої системи медичної освіти/професійного розвитку (CME/CPD) для фахівців, що працюють у сфері профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу». Представляємо Вашій увазі основні висновки дослідження.

Не отримали під час свого базового навчання у ВНЗ та професійних закладах відповідних знань щодо сфери ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Оцінка потенціалу медичної освіти та професійного розвитку

гепатиту С. Так країна взяла курс на елімінацію вірусу та забезпечує доступ до препаратів з найбільшою ефективністю – софосбувіру.

І.М.: В Грузії слабо всі сайти незалежно від кількості пацієнтів мають одну і ту ж кількість працівників, тому психолог і соцпрацівник працюють, як правило, за «пожежним» принципом: лише тоді, колі пацієнт сам звертається по допомогу. У Польщі, наприклад, ситуація протилежна: вони зосереджені в основному на абстинентній реабілітації, а не на підтримуючій терапії, тобто пацієнта заохочують припинити програму ЗПТ, щоб, в результаті, обходитися без метадону.

І.М.: Електронна система охорони здоров’я дозволяє відслідкувати пацієнта програми ЗПТ будь-якій контролюючій службі, існує відповідний єдиний реєстр. Рівень толерантності і розуміння, що ЗПТ це програма лікування, дуже високий. Ні серед населення, ні серед різних служб немає опору ЗПТ. Це великий плюс і дозволяє забезпечувати 100% покриття потреби.

17

На сьогодні у ВНЗ додипломної освіти змен-шено кількість годин на викладання курсів інфекційних і дитячих інфекційних хвороб, у тому числі й питань ВІЛ/СНІДу. Відсутній комплексний підхід до вивчення питань ВІЛ/СНІДу, який дозволив би охопити питання повного, безперервного циклу надання медичної допомоги ЛЖВ від профілактики до догляду та підтримки. Не створено методичну базу для самостійного навчання та не запроваджено дистанційні форми навчання з цих питань. Немає механізму державного замовлення на навчання окремих спеціальностей працівників соці-альної сфери для роботи у сфері ВІЛ/СНІДу.

Максимальну кількість знань, що стосу-ються сфери ВІЛ-інфекції/СНІДу, медичні працівники (71%) отримують в межах післядипломної освіти. 64% респондентів залучалися до таких короткострокових форм навчання, як тренінги та семінари. Крім цього, 37% опитаних зазначили про досвід про-ходження модульних курсів.

Серед рекомендацій Інститут виділяє необхідність розробки програм навчан-ня, пілотування та запровадження дистан-

ційних методів навчання у ВНЗ з питань надання допомоги ЛЖВ та контингентам груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Необхідно поширити досвід підготовки лікарів-інфекціоністів із застосуванням методів безперервного навчання для підготовки інших спеціалістів, що працюють у сфері ВІЛ/СНІДу. Оцінюючи систему надання допомоги ВІЛ-інфікованим і особам з групи ризику, лікарі дотримуються позитивних оцінок. На їхню думку, система діє, усі необхідні процедури виконуються і, врешті-решт, отримують допомогу ті, хто її потребує. Водночас, спеціалісти наголошують на звуженому фінансуванні відповідних програм, що часто не дозволяє у повному обсязі допомагати усім, хто цього потребує.

Лікарі, соціальні працівники та психологи визначають серед проблем не лише фінансовий фактор. Великий тиск як на ВІЛ- інфікованих, так і на осіб з групи ризику створює упередженість у суспільстві, яка, в свою чергу, формує упередженість у самих пацієнтів. Через це люди, особливо представники груп ризику, налаштовані агресивно і не готові сприймати запропоновану допомогу, а іноді й не звертаються по неї. Респонденти зазначають також недостатню ефективність інформування громадян цільової аудиторії про їх права та обов’язки, і значні недоліки у профілактичній роботі, особливо серед осіб групи ризику.

Повний текст Аналітичного звіту можна знайти на сайті Проекту http://www.h i v r e f o r m i n a c t i o n . o r g / w p - c o n t e n t /uploads/2015/10/CME-CPD-Ukr1.pdf.

Вважають за доцільне включити до навчальних планів майбутніх фахівців соціальної сфери обов’язкові окремі предмети/курси щодо сфери ВІЛ-інфекції/СНІДу

Прийняті обласні програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки

Запорізька область http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2015/11/Zaprizzha-RAP.zip

Кіровоградська область http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2015/11/Kirovograd_RAP.pdf

Миколаївська область http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2015/11/Mykolaiv.zip

Полтавська область http://www.hivreforminaction.org/wp-content/u p l o a d s / 2 0 1 5 / 1 0 / О б л а с н а я - п р о г р а м -ма_2.10.2015.pdf

Херсонська область h tt p : / / w w w. h i v r e f o r m i n a c t i o n . o r g / w p -content/uploads/2015/11/Kherson-Oblast-Administration_RAP_Annex-2-Activity.doc

Хмельницька область h tt p : / / w w w. h i v r e f o r m i n a c t i o n . o r g / w p -c o n t e n t / u p l o a d s / 2 0 1 5 / 1 1 / R e g i o n a l -Program-2015-2018_Khmelnitskiy.doc

Черкаська область http://www.hivreforminaction.org/?p=328

Чернігівська область http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2015/11/Chernigiv_RAP.pdf

У Полтаві за кошти місцевого бюджету будуть закупати ЗПТ

Полтавська обласна рада прийняла обласну програму протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015-2018 роки, в рамках якої за рахунок коштів місцевих бюджетів буде забезпечена стала система послуг з профілактики і лікування для представників груп з підвищеним ризиком ВІЛ-інфікування.

2-го жовтня 2015 року рішенням 31 сесії VI скликання Полтавської обласної ради при-йнята обласна програма протидії ВІЛ-ін-фекції/СНІДу на 2015-2018 роки. Ключова відмінність схваленої депутатами програми полягає в тому, що вперше, завдяки напо-легливій підготовчій роботі команди фа-хівців медичної галузі та працівників НУО, за рахунок коштів місцевого бюджету буде забезпечена стала система послуг з профі-лактики і лікування для представників груп з підвищеним ризиком ВІЛ-інфікування.

На кошти обласного бюджету пе-редбачено закупити препаратів для ЗПТ на зальну суму 999 тис. грн., на придбання витратних матеріа-лів в рамках реалізації програми зменшення шкоди для СІН плану-ється витратити 706 тис. грн., також Програмою передбачається фінан-сування соціальних послуг НУО, що працюють у сфері ВІЛ.

Проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» надає технічну підтримку регіонам, в тому числі з підготовки та просування місцевих програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Роз-роблено 14 програм, 8 з яких вже при-йнято. Це Херсонська, Хмельницька, Ми-колаївська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська та Запорізька об-ласті.

18

2015 www.hivreforminaction.org

www.facebook.com/HIVReformUA

До нових зустрічей!