2.prk.khnu.km.ua/wp-content/uploads/sites/17/2019/07/GPF...штучні і синтетичні 4. натуральні і синтетичні 5. хімічні і штучні 82

1. Різниця між розмірними ознаками, що визначає повнотну групу для

жіночих фігур

1. обхват стегон та обхват грудей другій

2. обхват стегон та обхват грудей третій

3. обхват стегон та обхват талії

4. обхват грудей третій та обхват талії

5. обхват стегон та обхват грудей перший


чоловічих фігур







дитячих фігур






4. Величина різниці між обхватом стегон та обхватом грудей третім для

жіночих фігур першої повнотної групи становить, см

1. 4

2. 8

3. 12

4. 16

5. 20


жіночих фігур другої повнотної групи становить, см

1. 4

2. 8

3. 12

4. 16

5. 20


жіночих фігур третьої повнотної групи становить, см

1. 4

2. 8

3. 12

4. 16

5. 20


жіночих фігур четвертої повнотної групи становить, см

1. 4

2. 8

3. 12

4. 16

5. 20

8. Величина різниці між обхватом грудей третім та обхватом талії для

чоловічих фігур другої повнотної групи становить, см

1. 18

2. 12

3. 6

4. 0

5. -6


чоловічих фігур третьої повнотної групи становить, см

1. 18

2. 12

3. 6

4. 0

5. -6


чоловічих фігур четвертої повнотної групи становить, см

1. 18

2. 12

3. 6

4. 0

5. -6


чоловічих фігур п’ятої повнотної групи становить, см

1. 18

2. 12

3. 6

4. 0

5. -6

12. Поперечна розмірна ознака тіла, що вимірюється тільки у жінок

1. обхват талії

2. обхват грудей III

3. обхват стегон

4. обхват грудей IV

5. обхват грудей II

13. Бічний баланс швейного виробу визначають за положенням

1. бортів

2. плечових швів

3. бічних швів

4. рельєфних ліній

5. середнього шва спинки

14. Відповідність моделі конкретному призначенню характеризують

вимоги

1. соціальні

2. естетичні

3. функціональні

4. експлуатаційні

5. ергономічні

15. Відповідність моделі напряму моди характеризують вимоги






16. Відповідність одягу його призначенню та психологічним особливостям

характеризують вимоги






17. Відповідність моделі одягу художній концепції та новизні конструкції

характеризують вимоги






18. Зручність користування виробом у різних побутових або виробничих

умовах характеризують вимоги

1. соціальні 2. естетичні 3. функціональні 4. експлуатаційні 5. ергономічні

19. Відповідність одягу особливостям будови фігури різних вікових груп

характеризують вимоги 1. соціальні 2. естетичні 3. функціональні 4. експлуатаційні 5. ергономічні

20. Стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень у

швейних виробах характеризують вимоги 1. соціальні 2. естетичні 3. функціональні 4. експлуатаційні 5. ергономічні

21. Технічну досконалість конструкції, методи проектування і технології

одягу з урахуванням витрат на його виготовлення і споживання

характеризують вимоги 1. соціальні 2. естетичні 3. функціональні 4. експлуатаційні 5. техніко-економічні

22. Прогресивність конструкції і технології моделей одягу характеризують

вимоги 1. соціальні 2. естетичні 3. функціональні 4. експлуатаційні 5. техніко-економічні

23. Необхідний ступінь прилягання виробу до фігури досягається за

рахунок

1. драпірування

2. конструктивно-декоративних ліній

3. пластичності тканини

4. кольорової гами тканини

5. властивостей матеріалів

24. Вид застібки жакета

1. центральна у дотик

2. центральна

3. асиметрична

4. зміщена

5. комбінована





4. зміщена






4. зміщена




2. двобортна


4. зміщена






4. зміщена






4. зміщена






4. зміщена






4. зміщена


32. Відповідно до класифікації одяг за призначенням поділяють на класи

1. повсякденний, побутовий, спортивний

2. побутовий, універсальний, виробничий

3. побутовий, спортивний, святковий

4. побутовий, спортивний, виробничий

5. універсальний, побутовий, спортивний

33. За призначенням побутовий одяг поділяють на

1. повсякденний, діловий, відомчій

2. спортивний, пляжний, технологічний

3. військовий, урочистий, відомчій

4. повсякденний, домашній, робочий, урочистий

5. домашній, кухонний, спальний

34. Виробничий одяг залежно від виконуваних функцій поділяється на

підкласи

1. спеціальний, відомчій, технологічний

2. спортивний, пляжний, домашній

3. військовий, урочистий, відомчий

4. урочистий, повсякденний, домашній, робочий

5. домашній, кухонний, спальний

35. Залежно від сезону експлуатації одяг поділяється на

1. товстий, тонкий, середній

6. верхній, легкий, білизняний

2. легкий, всесезонний

3. плечовий, поясний, товстий, легкий

4. літній, зимовий, усесезонний, демісезонний

36. За кроєм розрізняють такі види рукавів

1. вшивний, реглан, суцільнокроєний, комбінований

2. реглан-погон, двошовний, суцільнокроєний

3. реглан-арка, вшивний, з квадратною проймою

4. класичний реглан, сорочковий, двошовний

5. з заниженою проймою, класичний, вільний, комбінований

37. У верхньому чоловічому плечовому одязі виділяють такі різновиди

рукава реглан

1. класичний, вшивний, суцільнокроєний, комбінований

2. нульовий, класичний, комбінований, погон

3. напівреглан, суцільнокроєний, комбінований

4. класичний, нульовий, погон, кокетка, напівреглан

5. класичний, нульовий, комбінований, вшивний

38. У верхньому жіночому плечовому одязі виділяють такі різновиди

рукава реглан

1. класичний, вшивний, суцільнокроєний, комбінований

2. нульовий, класичний, комбінований, погон

3. напівреглан, суцільнокроєний, комбінований

4. класичний, нульовий, погон, кокетка, напівреглан

5. класичний, нульовий, комбінований, вшивний

39. Волокна до складу яких входить білкова речовина кератин

1. лавсанові

2. лляні

3. вовняні

4. шовкові

5. бавовняні

40. Волокна, що відносяться до целюлозних


2. ацетатні

3. вовняні

4. шовкові


41. Волокна, що відносяться до мінеральних 1. лляні

2. хлоринові

3. азбестові


5. шовкові

42. За ступенем зрілості для виготовлення текстильних матеріалів

використовують волокна бавовни

1. незрілі

2. зрілі

3. перезрілі

4. недозрілі

5. зовсім незрілі

43. Волокна рослинного походження

1. віскозні



4. вовняні

5. ацетатні

44. Дефект фарбування бавовняних тканин, що виникає внаслідок

наявності в структурі текстильних ниток недозрілих волокон 1. затяжки

2. обсипання

3. не профарбовані ділянки

4. зсідання

5. перекоси ниток

45. Значення рапорту тканини саржевого переплетення, що позначається

дробом 2/3 1. 4

2. 5

3. 2

4. 3

5. 6

46. Система ниток, що утворює лицьовий бік атласних тканин

1. основних

2. піткання

3. повздовжніх

4. поперечних

5. зафарбованих

47. Система ниток, що утворює лицьовий бік сатинових тканин

1. основних

2. піткання

3. повздовжніх

4. поперечних

5. зафарбованих

48. Силует, що рекомендовано обирати для швейних виробів з тканин

високої жорсткості

1. прямий

2. напівприлеглий

3. прилеглий

4. трапецієподібний

5. вільний

49. Значення рапорту рисунка ткацького переплетення тканини

виготовленої атласним переплетення, що позначається дробом 5/3

1. 5

2. 3

3. 8

4. 2

5. 6

50. При виготовлені швейних виробів із натуральної замші напрям ворсу у

деталях крою має проходити

1. з низу вверх

2. зліва на право

3. зверху вниз

4. з права на ліво

5. по діагоналі

51. При виборі режимів ВТО враховують такі геометричні властивості

текстильних матеріалів

1. ширина

2. лінійна густина

3. товщина

4. довжина

5. вид переплетення

52. Одиниці вимірювання товщини текстильних матеріалів

1. міліметри

2. сантиметри

3. метри

4. дюйми

5. милі

53. Ширину текстильних матеріалів враховують при

1. розрахунку витрати ниток на машинні строчки

2. моделюванні швейних виробів

3. розрахунку припусків на обробку при розробленні лекал

4. розрахунку висоти настилу

5. виборі обладнання для розкроювання

54. Товщину текстильних матеріалів враховують при

1. розрахунку витрати ниток на машинні строчки

2. моделюванні швейних виробів

3. розрахунку довжини виробу

4. розрахунку ширини коміру

5. розрахунку ширини настилу

55. Ширину текстильних матеріалів під час його приймання на

підприємство перевіряють через кожні, м

1. 2,0

2. 10,0

3. 3,0

4. 1,0

5. 5,0

56. Властивості текстильних матеріалів, що характеризують безпеку для

здоров’я людини

1. економічні

2. фізичні

3. технологічні

4. гігієнічні

5. геометричні

57. При збільшенні вологості повітря жорсткість вовняних тканин

1. збільшується

2. залишається не змінною

3. залежить від температури повітря

4. зменшується

5. залежить від кліматичного поясу

58. Властивості текстильних матеріалів: розтяг, згин, стискання,

кручення, тертя відносяться до групи

1. механічні

2. геометричні

3. хімічні

4. формотворні


59. Після проведення операції апретування жорсткість текстильного

матеріалу

1. зменшується

2. залишається не змінною

3. залежить від температури повітря

4. збільшується

5. залежить від кліматичного поясу

60. На рисунку подано графічне зображення переплетення

1. сатинового

2. саржевого

3. атласного

4. полотняного

5. крепового


















5. рогожка

64. Значення показників жорсткості шовкової костюмної тканини для

представленої моделі жакета повинні бути

1. малими

2. середніми

3. великими

4. співпадати з коефіцієнтом драпування

5. не має значення

65. До групи штучних відносяться волокна 1. віскозні



4. вовняні

5. шовкові

66. В якості прокладкового матеріалу для фронтального дублювання

пілочок при виготовлені жакета з тонкої костюмної вовняної тканини

доцільно використовувати

1. синтепон

2. флізелін без клейового покриття

3. бязь без клейового покриття

4. флізелін або дублерин з клейовим точковим регулярним покриттям

5. бязь з клейовим нерегулярним покриттям

67. В якості прокладкового матеріалу для фронтального дублювання

пілочок при виготовлені пальта чоловічого з вовняної тканини доцільно

використовувати

1. синтепон

2. флізелін без клейового покриття

3. бязь без клейового покриття

4. дублерин з клейовим точковим регулярним покриттям

5. бязь з клейовим нерегулярним покриттям

68. Для закріплення зрізу борту жакета при обробці «у чистий край»

застосовують

1. флізелін

2. дублерин

3. клейову нитку

4. клейову павутинку

5. клейову бязь

69. Для закріплення зрізу борту жакета жіночого з костюмної вовняної

тканини при обробці «у чистий край» застосовують

1. флізелін

2. дублерин

3. клейову нитку

4. клейову павутинку

5. клейову бязь

70. Клейові прокладкові матеріали використовують при виготовлені одягу

для

1. формування деталей

2. надання деталям формостійкості

3. зменшення розмірів деталей

4. зміни розмірів деталей

5. збільшення розмірів деталей

71. До оздоблювальних (ошатних) матеріалів відносяться

1. гачки, петлі

2. швейні нитки

3. тканина верху

4. прокладковий матеріал

5. мереживо, тасьма, стрічки

72. До швейної фурнітури відносяться


2. штучне хутро

3. ґудзики

4. стрічки

5. тканина




3. кнопки

4. стрічки

5. тканина




3. гачки та петлі

4. стрічки

5. тканина

75. Ткацькі переплетення, що відносяться до групи основних

1. складні

2. дрібновізерунчасті

3. атласні

4. крепові

5. ворсові

76. Показник, що відноситься до геометричних властивостей текстильних

матеріалів

1. розривне подовження

2. драпірування

3. ширина

4. жорсткість

5. розривне навантаження

77. У чоловічих штанах в якості підкладки кишень застосовують тканини

1. з натурального шовку


3. вовняні

4. поліакрилонітрильні

5. акрилові

78. До текстильних матеріалів відносяться

1. хутро

2. шкіра

3. тканини

4. фурнітура

5. комплексний матеріал

79. Текстильний матеріал, що застосовують для з’єднання деталей одягу

1. хутро

2. шкіра



5. комплексний матеріал

80. Матеріал, що застосовують замість утеплювальної прокладки у

верхньому одязі

1. хутро штучне

2. шкіра



5. шнури

81. Текстильні волокна за походженням поділяються на

1. натуральні і хімічні

2. рослинні і тваринні

3. штучні і синтетичні

4. натуральні і синтетичні

5. хімічні і штучні

82. Різновид, розмір та кольорова гама ґудзиків при проектуванні одягу

залежить від

1. фактури матеріалу верху

2. властивостей тканини верху

3. волокнистого складу матеріалу верху

4. композиційного рішення моделі

5. виду виробництва

83. До пакету матеріалів для виготовлення жакета входять

1. тканина верху, матеріал підкладки, фурнітура

2. тканина верху, фурнітура

3. тканина верху, матеріал підкладки, матеріали прокладки, швейні нитки,

фурнітура, плечові накладки

4. матеріал підкладки, клейовий пружок, швейні нитки, фурнітура

5. фурнітура, швейні нитки

84. Натуральні текстильні волокна за походженням поділяються на

1. натуральні і хімічні

2. рослинні, тваринні, мінеральні

3. штучні і синтетичні

4. натуральні і синтетичні

5. хімічні і штучні

85. Тканина, поверхня якої вкрита начісним ворсом

1. плюш

2. оксамит

3. вельвет

4. бумазея

5. ситець

86. Тканина, лицьова поверхня якої вкрита розрізним ворсом

1. габардин

2. оксамит

3. бязь

4. бумазея

5. ситець

87. Найвищими теплозахисними властивостями володіють тканини

виготовлені з волокон

1. льону

2. бавовни

3. вовни

4. капрону

5. аніду

88. Напрямок ворсу у деталях виробів із оксамиту


2. знизу вверх

3. направлення ворсу залежить від моделі

4. зліва направо

5. справа наліво

89. Напрямок ворсу у деталях виробів із байки






90. Напрямок ворсу у деталях виробів із натуральної замші






91. Напрямок ворсу у деталях виробів із сукна, драпу з довгим ворсом






92. Напрямок ворсу у деталях виробів із вельвету






93. Напрямок ворсу у деталях виробів із вельветону






94. Напрямок ворсу у деталях виробів із штучного хутра з коротким

ворсом






95. У виробах із якого матеріалу ворс направлений зверху вниз

1. вельвет

2. оксамит

3. натуральна замша

4. плюш

5. вельветон

96. У виробах із якого матеріалу ворс направлений зверху вниз

1. вельвет

2. оксамит

3. байка

4. плюш

5. вельветон

97. У виробах із якого матеріалу ворс направлений знизу вверх

1. оксамит



4. плюш

5. махрова

98. Матеріал для якого характерна негативна властивість – скрите

прорубування

1. трикотажне полотно

2. штучна шкіра

3. натуральна шкіра

4. плащовий термопластичний матеріал

5. тканина

99. Матеріал, при ВТО якого використовують кардострічку

1. штучна шкіра

2. дубльований матеріал, виворітною стороною якого є штучне хутро

3. оксамит



100. Пристосування для ВТО, що запобігає заминанню ворсу у виробах із

оксамиту

1. щітка

2. пропрасовувач

3. кардострічка

4. пульверизатор

5. кілок

101. Сагітальною називають площину

1. вертикальну площину, що розділяє тіло на передню і задню частини

2. вертикальну площину, що розділяє тіло на праву і ліву частини

3. горизонтальну площину, що розділяє тіло на верхню і нижню частини

4. горизонтальну площину, що розділяє тіло на голову і тулуб

5. вертикальну площину, що відділяє тіло від верхніх кінцівок

102. Для з’єднання бічних швів у виробах із штучного хутра

використовують промислову швейну машину

1. петельну

2. кушнірську

3. обметувальну

4. універсальну

5. зигзагоподібного стібка

103. Для з’єднання деталей швейних виробів із натурального хутра

використовують швейну машину

1. петельну





104. Для з’єднання деталей швейних виробів із плащових термопластичних

матеріалів використовують швейну машину

1. петельну



4. безпосадкового стібка


105. Для з’єднання деталей швейних виробів із костюмних тканин з

великим вмістом синтетичних волокон використовують швейну машину

1. петельну




5. безпосадкового стібка

106. При виготовленні швейних виробів із шифону в якості прокладки

використовують

1. шар основного матеріалу

2. прошивний флізелін з точковим клейовим покриттям

3. бязь

4. коленкор

5. дублерин з клейовим не регулярним покриттям

107. При виготовлені чоловічих курток в якості утеплювальної прокладки


1. натуральну шкіру

2. синтепон

3. бязь

4. ґудзики

5. тасьму-блискавку

108. При виготовлені жіночих курток в якості утеплювальної прокладки



2. бязь

3. синтепон

4. ґудзики


109. При виготовлені дитячих курток в якості утеплювальної прокладки

виктористовують

1. синтепон


3. бязь

4. ґудзики


110. Клейовий спосіб фіксації припусків швів не використовується при

виготовленні швейних виробів із

1. натурального хутра

2. натуральної шкіри

3. натуральної замші

4. штучної шкіри

5. козлини

111. Вид одягу поданий на рисунку

1. пальто

2. плащ

3. жакет

4. сукня

5. халат

112. Фронтальною площиною називають

1. вертикальну площину, що розділяє тіло на праву і ліву частини

2. горизонтальну площину, що розділяє тіло на верхню і нижню частини

3. вертикальну площину, що розділяє тіло на передню і задню частини

4. горизонтальну площину, що розділяє тіло на голову та тулуб

5. вертикальну площину, що розділяє тіло на праву та ліву частини


1. пальто

2. плащ

3. жакет

4. сукня

5. халат


1. пальто

2. плащ

3. жакет

4. сукня

5. халат


1. пальто

2. плащ

3. жакет

4. сукня

5. халат

116. Можливий волокнистий склад костюмної тканини жакета

1. шовкова (натуральний шовк)

2. шифон

3. напіввовняна

4. лляна

5. бавовняна

117. Вид кишені жакета за способом обробки

1. накладні

2. в шві

3. прорізні з листочкою

4. прорізні з клапаном

5. накладні з тасьмою-блискавкою

118. Властивості текстильних матеріалів: довжина, ширина, товщина

належать до

1. механічних

2. геометричних

3. фізичних

4. хімічних

5. оптичних

119. Необхідний ступінь прилягання жакета до фігури досягається за

рахунок

1. конструктивно-декоративних ліній

2. властивостей матеріалів

3. пластичності тканини

4. кольорової гами тканини

5. конструктивних ліній

120. Тканина оксамит виготовляється переплетенням

1. атласним

2. саржевим

3. сатиновим

4. махровим

5. ворсовим

121. До складного ворсового переплетення відноситься

1. атласне

2. саржеве

3. сатинове

4. полотняне

5. махрове

122. Процес отримання пряжі з волокон називається

1. формування

2. прядіння

3. тріпання

4. розпушування

5. передпрядіння

123. Волосяний покрив хутра каракуль відрізняється від каракульчі

1. товщиною шкіряної поверхні

2. малюнком волосяного покрову

3. блиском волосяного покрову

4. кольором шкурки

5. розмірами шкурки

124. За способом виробництва трикотажні полотна поділяють на

1. ручного і машинного в'язання

2. основов’язаний ластик

3. поперечнов’язана гладь

4. поперечнов’язаний атлас

5. основов’язане трико

125. Основний недолік більшості синтетичних волокон

1. низька гігроскопічність

2. низьке зсідання

3. висока гігроскопічність

4. низька теплопровідність

5. ворсистість поверхні

126. Текстильна нитка відрізняється від текстильного волокна

1. вологістю

2. пружністю

3. довжиною

4. кольором

5. жорсткістю

127. Швейні нитки, що не застосовують для прокладання оздоблювальної

строчки у верхньому одязі з вовняних тканин


2. капронові


4. шовкові

5. текстуровані

128. Розмір дитячої фігури визначають за обхватом

1. талії

2. стегон

3. грудей третім

4. грудей четвертим

5. плеча

129. Розмір чоловічої фігури визначають за обхватом


2. талії

3. стегон


5. плеча

130. Розмір жіночої фігури визначають за обхватом

1. талії

2. стегон



5. плеча

131. Розмір жіночої сукні визначають за обхватом

1. талії

2. стегон



5. плеча

132. Розмір чоловічого пальта визначають за обхватом


2. талії

3. стегон

4. шиї

5. плеча

133. Розмір чоловічого піджака визначають за обхватом


2. талії

3. стегон

4. шиї

5. плеча

134. До плечового одягу належить

1. сорочка

2. труси

3. фартух

4. штани

5. наволочка

135. До поясного одягу належить

1. сорочка

2. майка

3. фартух

4. сукня

5. шорти

136. До групи кухонної білизни належить

1. сорочка

2. труси

3. фартух

4. штани

5. шорти

137. До групи натільної білизни належить

1. сорочка

2. труси

3. фартух

4. штани

5. шорти

138. До групи постільної білизни належить

1. сорочка

2. ковдра

3. фартух

4. штани

5. шорти

139. До групи постільної білизни належить

1. сорочка

2. наволочка

3. фартух

4. штани

5. шорти

140. До основних деталей плечових виробів належать

1. спинка, пілочка, рукав, нижній комір

2. кокетка, листочка, верхній комір, підборт

3. бочок спинки, бочок пілочки, підборт

4. перед, кишеня накладна, комір верхній

5. спинка, клапан, листочка, комір

141. Найбільше зсідання при пранні спостерігається у тканин

1. поліамідних

2. лляних

3. азбестових

4. нітронових

5. ацетатних

142. Підкладка у жакетах використовується для

1. композиційного оформлення внутрішньої сторони жакета

2. оформлення внутрішньої сторони жакета, запобігання від зносу і

забруднення жакета

3. збільшення міцності жакета

4. формоутворення

5. формозакріплення

143. Лицьовий бік костюмної тканини виготовленої саржевим

переплетенням визначають за напрямком діагоналі, що проходить

1. по горизонталі

2. зліва знизу вверх направо

3. справа знизу вверх наліво

4. по вертикалі


144. Найкращими формоутворюючими властивостями володіють

костюмні тканини


2. вовняні

3. лляні

4. шовкові

5. синтетичні

145. Формоутворюючі властивості напіввоняних костюмних тканин не

погіршуються при вмісті синтетичних волокон до, %

1. 30-35

2. 45-50

3. 50-55

4. 55-60

5. 60-80

146. При виготовлені пальта жіночого демісезонного швейні нитки з

натурального шовку застосовують для

1. зшивання бічних і плечових зрізів

2. обшивання бортів і комірів

3. прокладанні оздоблювальних строчок та обметування петель

4. підшивання низу пальта

5. вшивання коміру у горловину

147. При виготовлені жакета швейні нитки з натурального шовку

застосовують для

1. зшивання бічних і плечових зрізів

2. обшивання бортів і комірів

3. прокладанні оздоблювальних строчок та обметування петель

4. підшивання низу жакета

5. вшивання коміру у горловину

148. Швейні бавовняні нитки застосовують для прокладання

оздоблюваних строчок в куртках виготовлених з тканини

1. костюмної вовняної

2. костюмної шовкової

3. джинсової

4. костюмної лляної

5. костюмної віскозної

149. Мінімальною сипкістю ниток по зрізах володіють тканини

виготовлені переплетенням


2. саржевим

3. комбінованим

4. полотняним

5. атласним

150. За призначенням жакет належить до групи

1. повсякденний

2. домашній

3. робочий

4. для урочистих подій

5. романтичний

151. Силует жакета

1. прямий




5. О - подібний


1. прямий






1. прямий





154. Максимальною сипкістю ниток по зрізах володіють тканини


1. атласним

2. саржевим

3. ворсовим


5. креповим

155. Максимальною сипкістю ниток по зрізах володіють тканини



2. саржевим

3. ворсовим


5. креповим

156. Максимальним блиском характеризуються тканини виготовлені

переплетенням

1. атласним

2. саржевим

3. комбінованим


5. ворсовим


1. прямий





158. Жакет виготовлено у стилі

1. діловому

2. спортивному

3. романтичному

4. класичному

5. комбінованому


1. діловому стилі

2. спортивному стилі

3. романтичному стилі

4. класичному стилі

5. комбінованому стилі


1. етнічний

2. спортивному

3. романтичному

4. класичному

5. комбінованому

161. Пальта чоловічі демісезонні належать до групи

1. білизна

2. верхній одяг

3. корсетні вироби

4. галантерейні вироби

5. головні вироби

162. Куртки дитячі зимові належать до групи

1. білизна





163. Шапки жіночі належать до групи

1. білизна





164. Бюстгальтери жіночі належать до групи

1. білизна





165. Плащі жіночі демісезонні належать до групи

1. білизна





166. Пальта жіночі демісезонні належать до групи

1. білизна





167. Жакети жіночі належать до групи

1. білизна





168. Різновид коміра жакета

1. піджачний

2. вшивний

3. стійка

4. «апаш»

5. «хомут»

169. Різновид коміра пальта


2. вшивний

3. стійка

4. «апаш»

5. «хомут»

170. Різновид коміра пальта


2. вшивний

3. стійка

4. суцільнокроєна стійка

5. «хомут»



2. вшивний

3. стійка

4. «апаш»

5. «хомут»


1. суцільнокроєна стійка

2. вшивний

3. стійка

4. «апаш»

5. «хомут»



2. вшивний

3. стійка

4. «апаш»

5. «хомут»

174. Тканина саржа рукавна виготовляється переплетенням

1. саржевим

2. атласним



5. діагональним

175. Тканина сатин виготовляється переплетенням

1. саржевим


3. атласним



176. Тканина атлас виготовляється переплетенням

1. саржевим

2. атласним




177. Тканина ситець виготовляється переплетенням

1. саржевим

2. атласним




178. Тканина бязь виготовляється переплетенням

1. саржевим

2. атласним




179. Орнамент тканини, що відтворює реалістичні, стилізовані зображення

птиць, звірів тощо

1. геометричний

2. рослинний

3. каліграфічний

4. фантастичний

5. тваринний

180. Орнамент тканини основою якого є зображення сонця, хмар, зірок

тощо





5. астральний

181. Орнамент тканини основою якого є вигадані зображення з

символічним і міфологічним змістом






182. Орнамент тканини, що складається з окремих букв або елементів

тексту






183. Орнамент тканини, що утворений малюнками рослинного характеру






184. Орнамент тканини, що утворений шляхом використання в малюнку

геометричних фігур та їх поєднання






185. Орнамент тканини, що утворений системою символів





5. символічний







187. Тканини, що виробляють із різноколірних ниток називають

1. глабкофарбовані

2. відбілені

3. з друкованим малюнком

4. сурові

5. пістрявоткані

188. Типова форма членування поверхні чоловічого піджака складається з

основних деталей 1. спинка, перед, листочка

2. спинка, перед, комір, рукав

3. перед, комір, рукав

4. спинка, пілочка, бочок, рукав, нижній комір

5. спинка, перед, рукав, клапан

189. Типи постав фігур в швейній промисловості

1. нормальна, сутула, випрямлена

2. нормальна, зігнута

3. нормальна, вигнута, нахилена

4. пряма, прогнута, зігнута

5. зігнута, випрямлена, вигнута

190. Ґудзики розташовують на рівні лінії напівзаносу у виробах із

застібкою

1. центральна (однобортна)


3. зміщена


5. без застібки

191. Для усунення полиску швейного виробу парою виконують операцію

1. відпарювання

2. пропарювання

3. прасування

4. пресування

5. запрасування

192. Вид ВТО, при якому матеріал затискається між двома гарячими

поверхнями без його переміщення




4. спрасовування

5. запрасування

193. Вид ВТО, при якому матеріал обробляється паром без дії гарячої

поверхні 1. спрасовування




5. припрасування

194. Робочий орган швейної машини, що викликає посадку костюмної тканини

в процесі з’єднання деталей

1. голка

2. петельник

3. механізм переміщення матеріалів

4. човник

5. ниткоподавач

195. Спосіб прядіння коротких волокон вовни

1. кардний

2. гребінний

3. апаратний

4. послідовний

5. паралельний

196. Спосіб прядіння волокон натурального шовку

1. кардний





197. Спосіб прядіння лляних волокон

1. кардний





198. Спосіб прядіння довгих волокон вовни

1. кардний





199. Текстильний виріб, утворений на ткацькому верстаті шляхом

переплетенням двох взаємно перпендикулярних систем ниток основи і

піткання

1. трикотажне полотно

2. неткане полотно


4. тканина

5. шнур

200. Ознака за якою визначають сорт тканини

1. переплетення

2. товщина

3. довжина

4. ширина

5. якість

201. Робочий орган швейної машини, що викликає посадку тканини в процесі

з’єднання деталей одягу

1. голка



4. човник


202. Робочий орган швейної машини, що не бере участь в процесі утворення

ланцюгових стібків




4. човник

5. голка

203. Стібки тимчасового призначення

1. косі обметувальні

2. прямі зафастригувальні

3. петлеподібні підшивні

4. хрестоподібні

5. вистьобувальні

204. Тимчасове ниткове закріплення обшитих країв деталей для

збереження потрібної форми

1. фастригування

2. прифастригування

3. уфастригування

4. вифастригування

5. зафастригування

205. На рисунку подано графічне зображення шва

1. настрочний з двома відкритими зрізами

2. розстрочний

3. накладний з відкритими зрізами

4. настрочний з одним відкритим зрізом

5. накладний з двома закритими зрізами


1. зшивний з запрасованими припусками шва

2. зшивний з розпрасованими припусками шва

3. зшивний на ребро

4. настрочний з одним відкритим зрізом



1. накладний

2. обшивний

3. обкантувальний

4. настрочний

5. зшивний


1. обкантувальний з закритими зрізами

2. обкантувальний з тасьмою



5. обшивний

209. Машинне ниткове з’єднання деталей за овальним контуром

1. обшивання

2. пришивання

3. зшивання

4. вшивання

5. настрочування

210. Машинне ниткове з’єднання з наступним вивертанням деталей

1. зшивання



4. застрочування


211. Операція постійного закріплення підігнутого краю деталі

1. нафастригування

2. прифастригування

3. вифастригування

4. підшивання

5. зафастригування



2. настрочний з відлітним краєм

3. настрочний з закритим зрізом

4. зшивний

5. накладний із закритими зрізами


1. накладний з одним закритим зрізом



4. подвійний

5. упідгин з закритим зрізом


1. у замок

2. запошивний

3. удотик




1. обкантувальний спеціальною тасьмою

2. обкантувальний із закритими зрізами

3. обкантувальний з відкритим зрізом





2. накладний з закритим зрізом



5. у замок






5. у замок


1. зшивний із суміщенням зрізів, який виконано двома строчками з

обметуванням зрізів

2. зшивний із суміщенням зрізів, який виконано однією строчкою з


3. зшивний із суміщенням зрізів, який виконано двома строчками без

обметування зрізів

4. зшивний із суміщенням зрізів, який виконано однією строчкою без

обметування зрізів

5. зшивний із суміщенням зрізів, який виконано двома строчками з окремим



1. у дотик (з одночасним прокладанням тасьми)

2. у замок



5. зшивний

220. Вид ВТО при якому припуски на шви розкладають в різні боки й

закріплюють у заданому положенні

1. запрасовування

2. розпрасовування

3. припасовування



221. Вид ВТО швів, згинів, виточок, складок або оброблених країв, що

виконують з метою їх потоншення

1. припрасовування




5. відтягування

222. Вид ВТО, що використовують для збільшення лінійних розмірів деталі

швейного виробу на окремих ділянках



3. відтягування



223. Вид ВТО, що використовують для закріплення підігнутих в один бік

припусків на шви, країв деталей





5. припрасовування

224. Вид ВТО, при якому матеріал обробляється паром без дії гарячої

поверхні






225. Операція «Дублювання деталей виробу» призначена для

1. надання деталям необхідної формостійкості

2. закріплення підігнутих зрізів деталей

3. закріплення припусків швів

4. потоншення країв деталей

5. видалення заломів тканини на деталях

226. Клейова «павутинка» не використовується при виконанні операції

1. закріплення припусків швів обшивання пілочок підбортами

2. закріплення підігнутого припуску на обробку низу спідниці

3. дублювання деталей

4. закріплення припуску швів обшивання коміра

5. закріплення припусків швів при з’єднанні коміра з горловиною у


227. Деталь чоловічого піджака, для дублювання якої застосовують

багатозональний прокладковий матеріал з клейовим покриттям

1. горішній (верхній) комір

2. нижній комір

3. пілочка

4. клапан

5. підборт

228. Для обробки прорізних кишень на швейних машинах

напівавтоматичної дії автоматично виконується операція

1. пришивання горішньої (верхньої) і нижньої обшивок до основної деталі

2. розрізання входу в кишеню і вивертання

3. пришивання обшивки до основної деталі з одночасним прорізанням входу

в кишеню

4. закріплення кутиків і зшивання підкладки кишені

5. пришивання нижньої обшивки

229. Неподільна операція, що відсутня при обробці прорізної кишені з

листочкою з вшивними кінцями

1. дублювання листочки

2. обшивання бічних зрізів листочки

3. запрасовування листочки

4. пришивання листочки до пілочки

5. пришивання підзору до пілочки

230. Деталь чоловічих піджаків, що виготовляють з нетканого матеріалу

типу фільц

1. підборт

2. підклапан


4. підзор


231. Деталь, що запобігає розтягуванню розрізу прорізної кишені

1. клапан

2. обшивка

3. повздовжник

4. листочка

5. підзор

232. Деталь для оформлення виворотного боку прорізної кишені

1. обшивка

2. підзор

3. листочка

4. підкладка кишені

5. клапан

233. Деталь, що не використовують при обробці накладної кишені та

з’єднанні її з пілочкою

1. підкладка накладної кишені

2. прокладка накладної кишені

3. пілочка

4. підзор

5. накладна кишеня

234. Деталь, що не використовують при обробці прорізних кишень з двома

обшивками

1. горішня (верхня) обшивка

2. листочка

3. нижня обшивка


5. підзор

235. Деталь, що не використовують при обробці прорізних кишень з

вшивними листочками


2. листочка

3. горішня (верхня) обшивка

4. підзор

5. прокладка листочки

236. Деталь, що не використовують при обробці прорізних кишень з

клапаном 1. підкладка клапана


3. клапан

4. листочка

5. нижня обшивка

237. При обробці верхніх прорізних кишень з листочкою в чоловічих

піджаках, підзор з підкладкою з’єднується швом

1. накладним із закритим зрізом

2. накладним з відкритим попередньо обметаним зрізом

3. зшивним

4. настрочним

5. зшивним з обметаними зрізами

238. Шов, що застосовується при вшиванні нижнього коміра із фільцу в

горловину в чоловічому піджаку

1. зшивний


3. удотик

4. накладний з двома відкритими зрізами

5. настрочний з одним закритим зрізом

239. Шов, що застосовується при з’єднанні горішнього (верхнього) коміра з

нижнім із фільцу по відльоту у чоловічому піджаку


2. настрочний з відкритими зрізами


4. удотик


240. Операція, що на схемі позначена цифрою 1

1. пришити відрізний бочок до підкладки кишені

2. настрочити відрізний бочок на підкладку кишені

3. зшити відрізний бочок з підкладкою кишені

4. з’єднати відрізний бочок з підкладкою кишені

5. обметати нижній зріз відрізного бочка

241. Шов, що на схемі позначений цифрою 3


2. накладний з відкритим зрізом

3. зшивний

4. удотик

5. настрочний з відкритим зрізом


1. обметати зрізи підкладки кишені

2. зшити зрізи підкладки кишені

3. обшити зрізи підкладки кишені

4. обкантувати зрізи підкладки кишені

5. зшити зрізи підкладки кишені з одночасним обкантовуванням і

обметуванням


1. настрочити тасьму-блискавку на відкосок

2. з’єднати тасьму-блискавку з відкоском

3. пришити тасьму-блискавку до відкоска

4. зшити тасьму-блискавку з відкоском

5. обшити відкосок тасьмою-блискавкою


1. зшити відкосок і тасьму-блискавку з правою передньою частиною

штанів

2. настрочити відкосок і тасьму-блискавку на праву передню частину

штанів

3. з’єднати відкосок і тасьму-блискавку з правою передньою частиною

штанів

4. пришити відкосок і тасьму-блискавку до правої передньої частини

штанів

5. обшити праву передню частину штанів відкоском і тасьмою-

блискавкою

245 Операція, що на схемі позначена цифрою 13

1. пришити тасьму-блискавку до обшивки-гульфіка

2. настрочити тасьму-блискавку на обшивку-гульфік

3. з’єднати тасьму-блискавку із обшивкою-гульфіком

4. зшити тасьму-блискавку із обшивкою-гульфіком

5. обшити тасьму-блискавку обшивкою-гульфіком

246. Операція, що містить неправильну термінологію щодо обробки даного

вузла

1

2

34

3

2

1

1. пришити листочку одночасно з нижньою частиною підкладки кишені до

пілочки

2. пришити нижню частину підкладки кишені до пілочки

3. зшити зрізи частин підкладки кишені

4. пришити кінці листочки до пілочки

5. прокласти оздоблювальну строчку по верхньому краю листочки


1

2

34

3

2

1

1. настрочити нижню частину підкладки кишені на пілочку

2. пришити нижню частину підкладки кишені до пілочки

3. обшити проріз кишені нижньою частиною підкладки кишені

4. пришити горішню (верхню) частину підкладки кишені до пілочки

5. зшити нижню частину підкладки кишені з пілочкою


1. настрочити горішню (верхню) обшивку на пілочку

2. обшити вхід в кишеню верхньою обшивкою

3. пришити горішню (верхню) обшивку до пілочки

4. обкантувати вхід в кишеню верхньою обшивкою

5. з’єднати верхню обшивку з пілочкою


1. настрочити горішню (верхню) частину підкладки кишені на припуск шва

пришивання нижньої обшивки

2. зшити горішню (верхню) частину підкладки кишені з припуском шва


3. обшити припуск шва пришивання нижньої обшивки горішньою

(верхньою) частиною підкладки кишені

4. пришити горішню (верхню) частину підкладки кишені до припуску шва


5. з’єднати горішню (верхню) частину підкладки кишені з припуском шва

пришивання нижньої обшивки до пілочки

250. Шов, що на схемі позначений цифрою 4



3. упідгин з відкритим зрізом


5. обшивний


1. пришити зрізи горішньої (верхньої) частини підкладки кишені до

нижньої

2. з’єднати зрізи частин підкладки кишені

3. обшити зрізи частин підкладки кишені

4. настрочити зрізи горішньої (верхньої) частини підкладки кишені на

нижню


252. Шов, що позначений на схемі цифрою 6

1. обшивний



4. зшивний



1. зшити нижню обшивку з пілочкою

2. настрочити нижню обшивку на пілочку

3. пришити нижню обшивку до пілочки

4. обшити нижній зріз кишені нижньою обшивкою

5. з’єднати нижню обшивку з пілочкою


1. з’єднати підзор з підкладкою кишені

2. пришити підзор до підкладки кишені

3. настрочити підзор на підкладку кишені

4. зшити підзор з підкладкою кишені

5. обшити підзор кишені підзором

255. Шов, що на схемі позначена цифрами 1 і 2

1. обшивний

2. обшивний в складну рамку

3. обшивний в кант

4. обкантувальний з одним відкритим зрізом



1. пришити підзор до підкладки кишені

2. з’єднати підзор та підкладку кишені

3. зшити підзор та підкладку кишені

4. настрочити підзор на підкладку кишені

5. обшити підзор підкладкою кишені


1. зшити клапан з підклапаном

2. з’єднати клапан з підклапаном

3. обшити клапан підклапаном

4. пришити клапан до підклапана

5. настрочити клапан на підклапан



2. обшивний


4. зшивний





3. обшивний


5. зшивний



2. пришити зрізи горішньої (верхньої) частини підкладки кишені до

нижньої

3. обшити зрізи частин підкладки кишені

4. з’єднати зрізи частин підкладки кишені

5. настрочити зрізи горішньої (верхньої) частини підкладки кишені на

нижню


вузла

1. намітити лінію обшивання клапана

2. зшити клапан з підклапаном

3. підрізати припуски шва обшивання в кутиках

4. вивернути клапан

5. припрасувати клапан, утворюючи кант


вузла

1. зшити клапан з пілочкою


3. розрізати вхід в кишеню

4. вивернути деталі кишені

5. зшити частини підкладки кишені

263. Операція, що позначена на схемі цифрою 3

4

1

2

3

52

3

1

2

3

1

4

3

2

1

11

2

1. зшити підкладку кишені з обшивкою верхнього краю кишені

2. з’єднати підкладку кишені з обшивкою верхнього краю кишені

3. обшити підкладкою кишені обшивку верхнього краю кишені

4. пришити підкладку кишені до обшивки верхнього краю кишені

5. настрочити підкладку кишені на обшивку верхнього краю кишені


4

1

2

3

52

3

1

2

3

1

4

3

2

1

11

2

1. обшити верхній зріз накладної кишені обшивкою

2. пришити обшивку до верхнього зрізу накладної кишені

3. зшити верхній зріз накладної кишені та обшивку

4. з’єднати верхній зріз накладної кишені та обшивку

5. настрочити обшивку на накладну кишеню по верхньому зрізу


4

1

2

3

52

3

1

2

3

1

4

3

2

1

11

2

1. настрочити накладну кишеню на основну деталь виробу

2. зшити накладну кишеню з основною деталлю виробу

3. з’єднати накладну кишеню з основною деталлю виробу

4. настрочити основну деталь виробу на накладну кишеню

5. пришити накладну кишеню до основної деталі виробу

266. Шов, що на схемі позначений цифрами 1 та 2

4

1

2

3

52

3

1

2

3

1

4

3

2

1

11

2


2. накладний з одним закритим зрізом



5. зшивний




3. обшивний



268. Операція, що не виконується при обробці даного вузла

1. пришити підкладку кишені до припуску на обробку верхнього краю

накладної кишені

2. запрасувати припуск шва пришивання підкладки кишені до припуску на

обробку верхнього краю накладної кишені

3. обшити накладну кишеню підкладкою кишені

4. настрочити підкладку кишені на пілочку

5. настрочити накладну кишеню на пілочку


1. зшити горішній (верхній) комір з нижнім

2. обшити нижній комір горішнім (верхнім)

3. пришити нижній комір до горішнього (верхнього)

4. настрочити нижній комір на горішній (верхній)

5. з’єднати горішній (верхній) комір з нижнім


1. з’єднати нижній комір із горловиною

2. пришити нижній комір до горловини виробу

3. вшити нижній комір в горловину виробу

4. обшити горловину виробу нижнім коміром

5. настрочити нижній комір на горловину виробу


1. зшити підкладку виробу з горішнім (верхнім) коміром

2. обшити горішній (верхній) комір підкладкою виробу

3. пришити підкладку виробу до нижнього коміра

4. пришити підкладку виробу до горішнього (верхнього) коміра

5. настрочити підкладку виробу на горішній (верхній) комір


вузла


2. вивернути комір на лицьовий бік

3. припрасувати комір, виправляючи кант

4. настрочити припуск шва обшивання на нижній комір

5. пришити нижній комір до горловини виробу



2. настрочити горішній (верхній) комір на нижній



5. пришити горішній (верхній) комір до нижнього


1. застрочити припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра

2. настрочити припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра

3. розстрочити припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра

4. підшити припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра

5. з’єднати припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра




3. зшивний




1. обшити кінці коміра

2. з’єднати кінці коміра

3. зшити кінці коміра

4. пришити кінці горішнього (верхнього) коміра до нижнього коміра

5. настрочити кінці горішнього (верхнього) коміра на нижній комір

277. Операція, що містить неправильну термінологію обробки даного вузла

1. продублювати горішній (верхній) комір і стояк

2. пришити стояк до горішнього (верхнього) коміра

3. розпрасувати припуски шва пришивання стояка до горішнього

(верхнього) коміра

4. розстрочити припуски шва пришивання стояка до горішнього (верхнього)

коміра


278. Шов, що позначений на схемі цифрами 1, 2 та 3




4. удотик

5. у підгин з відкритим зрізом


1

2

11

2

3

2

1

1. настрочити верхній зріз клапана на верхній зріз підклапана

2. пришити верхній зріз клапана до верхнього зрізу підклапана

3. зшити верхні зрізи клапана

4. обшити верхні зрізи клапана

5. з’єднати верхні зрізи клапана


1. зшити пілочку з підбортом

2. з’єднати пілочку з підбортом

3. пришити підборт до пілочки

4. обшити пілочку підбортом

5. настрочити підборт на пілочку


1. обшити пілочку підбортами

2. підшити припуски шва обшивання пілочки до підборта

3. настрочити припуски шва обшивання пілочки на підборт

4. пришити припуски шва обшивання пілочки до підборта

5. з’єднати припуски шва обшивання пілочки з підбортом



2. підрізати припуски шва обшивання пілочки

3. пришити припуски шва обшивання пілочки до підборта

4. вивернути пілочку на лицьовий бік

5. припрасувати пілочку, утворюючи кант



2. підрізати припуск шва обшивання пілочки

3. настрочити припуск шва обшивання пілочки на підборт


5. зшити підкладку виробу з підбортом


1. настрочити манжету на підманжету

2. з’єднати манжету з підманжетою

3. зшити манжету з підманжетою

4. обшити манжету підманжетою

5. пришити манжету до підманжети


1. застрочити верхній зріз манжети, огинаючи прокладку


3. вивернути манжету на лицьовий бік

4. припрасувати манжету

5. прокласти оздоблювальну строчку по манжеті


1. обшивний

2. накладний з одним з закритим зрізом



5. зшивний


1. зшити манжету з прокладкою

2. пришити манжету до прокладки

3. з’єднати манжету з прокладкою

4. застрочити верхній зріз манжети, огинаючи прокладку

5. настрочити манжету на прокладку


1. обкантувати низ манжети

2. настрочити манжету на підманжету


4. обшити манжету підманжетою

5. пришити манжету до під манжети


1. зшити підманжету з низом рукава

2. пришити підманжету до низу рукава

3. настрочити підманжету до низу рукава

4. з’єднати підманженту з низом рукава

5. обшити підманжетою низ рукава


1. підшити зріз стояка, огинаючи прокладку

2. настрочити зріз стояка, огинаючи прокладку

3. застрочити зріз стояка, огинаючи прокладку

4. пришити зріз стояка, огинаючи прокладку

5. обшити зріз стояка, огинаючи прокладку






5. у підгин з закритим зрізом


1. застрочити нижній зріз стояка горішнього (верхнього) коміра, огинаючи

прокладку


3. вивернути і припрасувати комір

4. прокласти оздоблювальну строчку по шву обшивання коміра

5. з’єднати комір з горловиною виробу



2. обшивний

3. накладний з одним з закритим зрізом

4. зшивний


294. Операції, що виконуються за один прийом при обробці кишені на

машині напівавтоматичної дії

1. операції 2, 6, і 7

2. операції 2,4 і 5

3. операції 2, 4 і 7

4. операції; 1, 3 і 4

5. операції 1, 2 і 3


машині напівавтоматичної дії

1. операції 2 і 5






спеціальній машині






297. Операції, що не виконуються при обробці вузла, якщо підзор з

основної тканини суцільнокроєний з нижньою частиною підкладки кишені







1. настрочити листочку на пілочку

2. з’єднати листочку з пілочкою

3. пришити листочку до пілочки

4. обкантувати вхід в кишеню листочкою

5. обшити вхід в кишеню листочкою


1. зшивний




5. обшивний


1. настрочити горішню (верхню) частину підкладки кишені на припуск шва

пришивання листочки

2. зшити горішню (верхню) частину підкладки кишені з припуском шва


3. обшити горішньою (верхньою) частиною підкладки кишені припуск шва


4. пришити горішню (верхню) частину підкладки кишені до припуску шва


5. з’єднати горішню (верхню) частину підкладки кишені з припуском шва










1. обшити вхід в кишеню підзором

2. пришити підзор до пілочки

3. з’єднати підзор з пілочкою

4. зшити підзор з пілочкою

5. настрочити підзор на пілочку



2. обшити вхід в кишеню листочкою

3. з’єднати листочку з пілочкою

4. пришити листочку до пілочки

5. обкантувати вхід в кишеню листочкою





4. удотик


305. Операція, що містить неправильну термінологію щодо обробки вузла

1. намітити місце розташування кишені на пілочці


3. пришити підзор до пілочки

4. розрізати пілочку на ділянці входу в кишеню

5. вивернути деталі кишені








1. настрочити комір на горловину жіночої сукні

2. вшити комір в горловину жіночої сукні

3. пришити комір до горловини жіночої сукні

4. з’єднати комір з горловиною жіночої сукні

5. зшити комір з горловиною жіночої сукні




3. настрочний з відкритими зрізом

4. обшивний

5. зшивний

309. Операції, що виконуються за один прийом при обробці вузла на








1. продублювати підборт

2. обметати внутрішній зріз підборта

3. зшити пілочку з підбортом


5. настрочити припуски шва обшивання на підборт

311. Шов, що позначений на схемі цифрами 2 і 3





5. у замок


2 3 11 3 2

1. пришити потаємну тасьму-блискавку до припусків на обробку застібки

виробу

2. обшити припуски на обробку застібки виробу потаємною тасьмою-

блискавкою

3. зшити потаємну тасьму-блискавку з припусками на обробку застібки виробу

4. з’єднати потаємну тасьму-блискавку з припусками на обробку застібки

виробу

5. вшити потаємну тасьму-блискавку в припуски на обробку застібки виробу

313. Операція, що містить неправильну термінологію обробки вузла

2 3 11 3 2

1. продублювати припуски на обробку застібки спідниці

2. обметати бічні зрізи переднього та заднього полотнищ спідниці

3. зшити бічні зрізи спідниці, залишаючи незшиту ділянку

4. розпрасувати припуски бічних швів

5. зшити потайну тасьму-блискавку з припусками на обробку застібки

виробу


3

4

2

11

2

3

3

2

1 1

2

4

3

1. обшивний


3. обкантувальний з закритим зрізом


5. обкантувальний тасьмою


3

4

2

11

2

3

3

2

1 1

2

4

3

1. пришити підкладку спідниці до припуску шва пришивання поясу

2. настрочити підкладку спідниці на припуск шва пришивання поясу

3. зшити підкладку спідниці з припуском шва пришивання поясу

4. обкантувати верхній край спідниці поясом

5. з’єднати підкладку спідниці з припуском шва пришивання поясу

316. Операція, що містить неправильну термінологію обробки вузла

3

4

2

11

2

3

3

2

1 1

2

4

3

1. пришити пояс до верхнього зрізу спідниці

2. зшити кінці поясу спідниці

3. підрізати припуски шва обшивання кінців поясу

4. вивернути кінці поясу та виправити

5. прокласти строчку в шов пришивання поясу


3

4

2

11

2

3

3

2

1 1

2

4

3

1. обкантувальний з тасьмою


3. накладний з закритими зрізами



318. Шов, що використовують при виготовлені виробів із шкіри,

позначений на схемі цифрою 7


2. зшивний



5. настрочний з закритими зрізами

319. Операція, що використовується при виготовлені виробів із шкіри,

позначена на схемі цифрою 5

1. зшити нижній комір з горішнім (верхнім)

2. з’єднати нижній комір з горішнім (верхнім)




320. Спосіб закріплення припусків швів, що не використовують при

виготовленні виробів із шкіри

1. однією оздоблювальною строчкою

2. двома оздоблювальними строчками

3. проклеюванням припусків швів

4. припрасуванням припусків швів

5. проклеюванням припусків швів і оздоблювальними строчками

321. Шов, що використовують при виготовлені виробів із шкіри,

позначений на схемі цифрою 5

1. зшивний


3. обшивний


5. настрочний з двома закритими зрізами

322 Необхідна об’ємна форма деталям виробів із шкіри не надається за

допомогою

1. виточок

2. рельєфів пілочок

3. кокеток

4. волого-теплового оброблення

5. рельєфів спинки

323. Неподільна операція, що може виконуватись при обробці прорізних

кишень у виробах із штучного хутра як до пришивання обшивок, так і

після

1. намітити місце розташування кишені на пілочці

2. пришити верхню обшивку до пілочки

3. розрізати вхід у кишеню


5. зшити підкладку кишені

324. Операція, що використовується для з’єднання нижнього коміра із

штучного хутра з прокладкою без клейового покриття

1. зшивання

2. вспушування

3. вистьобування



325. Операція, що використовується для закріплення шва обшивання

бортів підбортами у виробах із штучного хутра

1. вистьобування

2. вспушування



5. зшивання

326. Ділянка одягу із штучного хутра, що не підлягає найбільшому

зношенню

1. краї бортів

2. низ рукавів

3. дрібні деталі кишень (листочки, обшивки)

4. пілочки в місцях взаємодії з рукавами

5. верхня частина спинки


1. з’єднати верхній зріз чашки з еластичною стрічкою

2. настрочити еластичну стрічку на верхній зріз чашки

3. пришити еластичну стрічку до верхнього зрізу чашки

4. підшити еластичну стрічку до верхнього зрізу чашки

5. зшити еластичну стрічку з верхнім зрізом чашки



2. зшивний


4. зшивний з обметаними зрізами




2. зшивний





1. зшити деталі пояса бюстгальтера

2. з’єднати деталі пояса бюстгальтера

3. обшити деталі пояса бюстгальтера

4. настрочити деталі пояса бюстгальтера

5. зфастригувати деталі пояса бюстгальтера

331. Шов, що використовують при обробці верхніх та нижніх зрізів

бюстгальтера, позначений на схемі цифрою 1


2. упідгин з закритим зрізом

3. обкантувальний з двома закритими зрізами

4. обкантувальний з одним закритим зрізом



1. пришити смужку до нижнього зрізу бюстгальтера

2. обкантувати нижній зріз бюстгальтера смужкою

3. обшити нижній зріз бюстгальтера смужкою

4. настрочити смужку на нижній зріз бюстгальтера

5. зшити смужку з нижнім зрізом бюстгальтера

333. Шов, що використовують при обробці верхніх та нижніх зрізів

бюстгальтера, позначений на схемі цифрою 1





5. обшивний


1. пришити тасьму до нижнього зрізу бюстгальтера

2. обкантувати нижній зріз бюстгальтера тасьмою

3. обшити нижній зріз бюстгальтера тасьмою

4. настрочити тасьму на нижній зріз бюстгальтера

5. зшити тасьму з нижнім зрізом бюстгальтера

335. Шов, що позначений на схемі цифрами 1 і 2




4. обшивний


336. Шов, що використовують при обробці чашок бюстгальтера без

підкладки, позначений на схемі цифрою 1


2. настрочний з закритими зрізами



5. зшивний

337. Шов, що застосовують при обробці нижніх зрізів бюстгальтера,

позначений на схемі цифрами 1 та 2






338. Операція, що застосовується при обробці нижніх зрізів бюстгальтера,

позначена на схемі цифрою 1

1. обкантувати нижній зріз бюстгальтера еластичною тасьмою

2. настрочити еластичну тасьму на нижній зріз бюстгальтера

3. пришити еластичну тасьму до нижнього зрізу бюстгальтера

4. з’єднати нижній зріз бюстгальтера та еластичну тасьму

5. зшити еластичну тасьму та нижній зріз бюстгальтера


1. обшивний в кант







2. обшивний





1. обшивний






1. обкантувати внутрішні зрізи відкоска

2. зшити внутрішні зрізи відкоска

3. з’єднати внутрішні зрізи відкоска

4. обметати внутрішні зрізи відкоска

5. обкантувати з одночасним обметуванням внутрішніх зрізів відкоска


1. обшити відкосок підвідкоском

2. обкантувати внутрішні зрізи відкоска

3. обкантувати внутрішній зріз обшивки-гульфіка

4. настрочити частину тасьми- блискавка на обшивку-гульфіка

5. обшити ліву передню частину штанів обшивкою-гульфіка










3. удотик

4. зшивний



1. обшити відкосок підвідкоском

2. зшити відкосок та підвідкосок

3. настрочити відкосок на підвідкосок

4. обкантувати відкосок підвідкоском

5. з’єднати відкосок та підвідкосок


1. обкантувати внутрішній зріз обшивки-гульфіка

2. обкантувати внутрішній зріз обшивки-гульфіка з одночасним обметуванням

3. підшити внутрішній зріз обшивки-гульфіка

4. застрочити внутрішній зріз обшивки-гульфіка

5. обметати внутрішній зріз обшивки-гульфіка







349. Операція ВТО, при виконанні якої не використовується клейова

«павутинка»

1. закріплення припусків швів обшивання пілочок підбортами

2. дублювання деталей

3. закріплення підігнутого припуску на обробку низу спідниці

4. закріплення припусків шва обшивання коміра

5. закріплення припусків швів при з’єднанні коміра з горловиною у


350. Розкладка лекал у протилежних напрямках використовується при

розкроюванні тканин 1. з відтінком

2. з направленим ворсом

3. гладкофарбованих з відтінком

4. з чітким напрямком рисунка

5. гладкофарбованих

351. Метод, що не використовують для визначення площі лекал

1. технічний

2. на фотоелектронній машині ІЛ

3. зважування


5. комбінований

352. Відстань, через яку визначають ширину матеріалу на промірювальних

машинах, м

1. 1,0

2. 2,0

3. 2,5

4. 3,0

5. 3,5

353. Нормативний документ, що визначає класифікацію стібків, строчок та

швів при виготовленні швейних виробів

1. ОСТ

2. ДСТУ ІSО

3. ТУ

4. ГОСТ

5. ТО

354. До ручних стібків не відносять

1. прямі

2. косі

3. хрестоподібні

4. петлеподібні

5. зигзагоподібні

355. Шов, що використовують при виготовленні білизни та спецодягу

1. обшивний

2. удотик




356. Зварювальні шви використовують для з’єднання

1. матеріалів з натуральних волокон

2. деталей зі шкіри

3. деталей з хутра

4. термопластичних матеріалів

5. синтетичних матеріалів

357. Сукупність шарів матеріалу, накладених один на одного на площині

столу і підготовлених для розкрою 1. розкладка лекал

2. настил

3. площа лекал

4. площа розкладки

5. витрати матеріалу

358. Недолік човникових стібків

1. жорсткість

2. розпускання

3. розтягування

4. еластичність

5. збирання

359. Недолік ланцюгових стібків 1. жорсткість

2. розпускання

3. міцність

4. еластичність

5. розтягування

360. Операція оброблення швейного виробу парою для усунення полиску

1. відпарювання



4. припрасування


361. Елемент ниткової строчки, між двома проколами голки, що

повторюється і є закінченим циклом переплетення ниток на матеріалі

1. шов

2. строчка

3. стібок

4. ланцюг

5. петля

362. Оздоблення, прикрашання швейних виробів, що виконується ручним

або машинним способом

1. розшивання


3. вишивання

4. нашивання


363. Машинне ниткове з’єднання підігнутого краю деталі чи виробу


2. вистрочування

3. застрочування

4. пристрочування




2. обшити нижній комір горішнім (верхній)







3. зшивний

4. обшивний




2. обшивний





1. застрочити нижній зріз обшивки

2. обметати нижній зріз обшивки

3. обшити нижній зріз обшивки

4. обкантувати нижній зріз обшивки

5. підшити нижній зріз обшивки


1. обшити пройму жіночої сукні обшивкою

2. зшити обшивку з проймою жіночої сукні

3. пришити обшивку до пройми жіночої сукні

4. настрочити обшивку на пройму жіночої сукні

5. з’єднати обшивку з проймою жіночої сукні





4. зшивний

5. обшивний


1. пришити обшивку до горловини жіночої сукні

2. настрочити обшивку на горловину жіночої сукні

3. з’єднати обшивку з горловиною жіночої сукні

4. зшити обшивку з горловиною жіночої сукні

5. обшити горловину жіночої сукні обшивкою


1. зшити пояс з підпоясом

2. обшити пояс підпоясом

3. пришити пояс до підпоясу

4. з’єднати пояс з підпоясом

5. настрочити пояс на підпояс



2. обшивний

3. настрочний з двома закритими зрізами


5. зшивний


1. зшити пояс з верхнім зрізом спідниці

2. пришити пояс до верхнього зрізу спідниці

3. настрочити пояс на верхній зріз спідниці

4. з’єднати пояс з верхнім зрізом спідниці

5. обшити верхній зріз спідниці поясом




3. обшивний










1. пришити відрізний бочок до підкладки кишені

2. настрочити відрізний бочок на підкладку кишені

3. зшити відрізний бочок з підкладкою кишені

4. обшити відрізний бочок підкладкою кишені

5. обметати нижній зріз відрізного бочка одночасно з підкладкою кишені



2. зшивний



5. удотик


1. підшити обшивку кишені до підкладки кишені

2. пришити обшивку кишені до підкладки кишені

3. настрочити обшивку кишені на підкладку кишені

4. зшити обшивку кишені з підкладкою кишені

5. з’єднати обшивку кишені з підкладкою кишені


1. удотик


3. зшивний







4. зшивний

5. вшивний


1. зшити припуск шва пришивання листочки та горішню (верхню) частину

підкладки кишені

2. пришити припуск шва пришивання листочки до горішньої (верхньої)

частини підкладки кишені

3. з’єднати припуск шва пришивання листочки та горішню (верхню) частину


4. підшити припуск шва пришивання листочки до горішньої (верхньої) частини


5. настрочити припуск шва пришивання листочки на горішню (верхню)

частину підкладки кишені

382. Неправильна термінологія щодо обробки вузла

1. пришити листочку до задніх частин штанів

2. обметати зріз підлисточки

3. настрочити підзор на нижню частину підкладки кишені

4. настрочити припуск шва пришивання листочки на горішню (верхню)

частину підкладки кишені

5. обшити частини підкладки кишені з одночасним обметуванням

383. Операції, що виконуються на спеціальній машині за один прийом при

обробці кишені






384. Деталь жакета, що позначена цифрою 1

1. пілочка

2. горішня (верхня) частина рукава

3. нижня частина рукава

4. спинка

5. бочок


1. пілочка



4. спинка

5. бочок


1. пілочка

2. спинка



5. бочок


1. пілочка

2. спинка

3. бочок




1. пілочка

2. горішня частина рукава


4. спинка

5. бочок


1. центральна частина пілочки

2. центральна частина спинки

3. бічна частина пілочки

4. бічна частина спинки

5. бочок




3. бочок








5. бочок


1. бочок






1. бочок





394. Деталь блузи-туніки, що позначена цифрою 1

1. комір-стояк

2. ластовиця


4. хомутик

5. обшивка горловини


1. обшивка горловини


3. планка

4. хомутик

5. нижній комір-стояк


1. деталь швейного виробу

2. перед

3. рукав


5. спинка

397. Деталь штанів, що позначена цифрою 1

1. пояс

2. кишеня

3. задня частина

4. передня частина

5. бретель


1. пояс

2. кишеня

3. кишеня

4. задня частина

5. передня частина


1. вставка


3. хлястик

4. пата

5. хомутик

400. Крій рукава блузи-туніки

1. комбінований

2. суцільнокроєний

3. нульовий реглан

4. реглан-погон

5. вшивний одношовний

Documents

2.prk.khnu.km.ua/wp-content/uploads/sites/17/2019/07/GPF...штучні і синтетичні 4. натуральні і синтетичні 5. хімічні і штучні 82